Ч. 22. Львів, Середа, дня 28. січня (ІО. лютого) 1904. »' Річник VIII.
і
Передплата
на >РУСЛАНА< ВИНОСИТЬ,:
в Австриї:
на цілий рік ; > , ь ЙОіжор.
4 на пів року . , . , „ 10. ко,р;
на чверть року . . а кор.
на місяць . . . . 1'70 кор.
За границею.
па ці'лнІг'рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів;,!1-
або 18 франків, „ Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а но возьмеш милостн і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — .3 Р у с л а н о в и х . нсалвмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові іцо дня ' крім неділь і руских СЬВЯТ о о ’|, год. пополудні». ' С’-
Редакция-. адміністрация і експедицпя >Руслана« під ч. 1, пл.Дом6ровскоґд(ХорунщиниІ.Екс-' педицгія місцева в Лґснциї Со- коловского в пасажі Гавсмана/
Рукописи звертав сн лиіие на попереднє 'застережене. — Рекдимвдцї цронечатані вільні. ■ Ьід парта. — Оголошена зви
чайні- приймають си по' цїнї 20 с, від /ітрічки,_ а в «Наді
сланім* 40 с. під стрічки. По
дяки і приватні донесена но 3 ) с. від стрічки.
Вііут|ііиінв-по.?їтичие Ш Ш .
(X) Як приватно звіщають, має дер
жавна рада зібрати ся 23. с. м. головно в тій цїли, щоби ухвалити контінґент ре
крутів на 19О4-. р., позаяк уже на 1. мар
ин розписано побір новобранців. Задлятого мимохіть насуває ся питане, чи супроти внутрішнього положена політичного буде можлива в посольскій палаті яка небудь успішна робота?
Передовсім стоїть тут перепоною такій роботі нїмецко-ческий спір, що й осїнну сесию посольскої палати донів до бездїй- н< сти. ІЦоби довести до норозуміня між Німцями а Чехами, виходили і з кругів ческої шляхти, і з ческих унїверситетских (др. Браф, бар. др. Пражак) і з швурядо- вих дневників гадки про пересправи поміж Німцями а Чехами, щоби злагодити сен спір підготовленєм порозуміня. Дня 3. лю того відбуло ся у Відни засїданє молодо- ческої парламентарної комісиї в спілці з відпоручником ческих аграрників. Дневни- ки звіщали також про переговори, які ма
л и відбур»ти ся остатніми часами поміж
правительством а Чехами.
Тимчасом Хагосіпі Еізіу подають п. з.
»Переговори« з ческих посольских кругів ось яке пояснене: «В останних днях ні
міли всякі поговори про угодові переспра- ви. Передовсім треба зазначити, що м о л о - д о ч е с к и й к л ю б з ніким не иереспра- вляє і нікому не поручив вести такі пере
справи. Наколи деякі може посли з одним або другим міністром пересправляли про адмінїстрацийні справи, то се діяло ся без ухвали виконного комітету. Позаяк дер
жавна рада має вже 23. с. м. зібрати ся, отже ческі посли ухвалили в парламенті, так як се личить поважним і досьвідним політикам, поступати рішучо але й обере
жно, маючи на бачности інтереси ческого народу. Поміж усіма ческими послами бу
ла повна згода на останних нарадах пар
ламентарної комісиї у Відни, а між прові
дниками ческих сторонництв нема ніякого розладу*.
Одначе розібравши сю заяву в моло- доческім дневпику з посольских кругів, бачимо в ній лише гру слів. Ніхто не впевняв нікого про якісь урядові перего
вори з ческим виконним виділом, але й Хагосіпі Ьівіу не заперечують, іцо були приватні пересправи з передовими ческими політиками.
Цікаві звістки подає про сі пересправи АІМепІйсЬе С оггеярош іеп/: «Переговори, про які др. Ж а ч е к звіщав парламентар
ну комісию молодоческпго клюбу, н е б у л и б е з у с п і ш н і . Чехи висунули на перший план привернене ческої мови у внутрішнім урядованю і засновини другого ческого університету на Моравії. З сими давнїйшими домаганями злучило ся остан- ними часами ще трете: підвишка д е р ж а в н о ї п і д м о г и для потерпівших ческих окруї’ів наслідком елементарних шкід. Пра- нительство заявило свою прихильність що
до першого і третого домаганя, а справа
ческого університет', мала би бути ноки-що відрочена. Позаяк привернене ческої моїм урядової дорогою розпорядку зустрінуло-б ся з опором з нїмеї'кбго боку, тому пра вительство думає се перевести иншою до
рогою. Мінїстер-ире ’.идент яко керманич міністерства судівництва має прямо пору- чити президиям висціих судів краєвих в Празі і в Берні, що в тих округах, де нї- мецке населене не доходить 20% , також у внутрішнім урядованю має бути заведе
на ческа мова і зріваана з нїмецкою. 0- крім того правительціво заявило, що оно готове дати в и д а т н у п і д м о г у , але до сего потреба призволу роботящого пар
ламенту, а також зобовязало ся правитель*
ство відклонити Німцїв від обструкциї в ческім соймі, щоби і там перевести справу підмог для пошкодованих*.
Сей орґан всенїмецкого сторонництва подає сі вісти, як запевняє, на основі до
брих інформапий, а можна тим більше да
ти віру сим вістям, позаяк і ческий Виїїі-
уо) подав подібні вісти про сі пересправи і досн сих вістий не заперечувано.
Сими днями закінчило ся також пере
солене в сторонництні .нїмепких людояпїв, викликане відомою резолюциєю голови се
го сторонництва д-ра Дершати, ухваленою в австрийскіп делєґациї в справі зверхни- чих прав Корони що-до нійска.
Дня 5. лютого відбуло сн у Відни за
сїданє ширшої комісиї парламентарної нї- мецких людовцїв і там ухвалено одноголо
сно довірє д-рови Дершатї, а наслідком того обняв він знов провід сторонництва.
Коли пригадаємо те велике зворушенє і роздратоване, яке проявило ся посеред нї- мецких людовцїв після ухваленя резолюцій д-ра Дершати в делєґациї, а також ту за- веруху, яка спинила ся була з тої нагоди в дневникарстві сего сторонництва, то справді можемо лише чудувати ся такому закінченні справи. Ціла та справа ілюструє ярко особисті понуки, які впливають на весь хід сучасного паолямептарного і по
літичного житя і знаменують виразно за
непад австрнйского парламентаризму і пар- лнментарних сторонництв. Доси бувало так в конституцийних державах евроцейских, що політичні сторонництва намагали сн дійти до політичного впливу і значіня, осягнути силу, щоби перевести свої змага- ня, добити ся до витиченої мети. Старали ся отже скілько мога скріпити ся і при
єднати прихильників, а відтак війти в ио- розумінє з правительством. Бувало отже так, що один визначнїйший, справнїйший і спосібнїйіпий ставав посередником між сторонництвом а правительством. Такий чоловік піддержував контакт з правитель
ством, а коли за ним стояло сторонництво погутне і єго поперало, тоді складало ся нераз так, що такий посередник вибивав ся на якесь впливове становище, ставав нераз і міністром. Так бувало і в Австриї, де також сторонництва політичні входили в контакт з правительством, щоби осягну
ти політичний вплив і значінє, а зовсім природно один визначнїйший сноміж сто
ронництва ставав посередником. Але остан- ними часами дійшло до того, що скоро
один такий визначнїйший вибився на чолб сторонництва і станув посередником поміж сторонництвом а правительством, в тій хви
лі був він пропащим. Єго треба було ко
нечно струтитн в пропасть, напятнувати єго зрадником народної справи, щоби він зро
бив місце другому, бо инакше сей перший міг би вибити ся на визначне, впливове становище, на якім міг би народови чима
ло добра прискорити. А коли навіть внбіїв ся на таке становище, то недовго дали єму там посидіти.
Промова пос. д-ра М. Короля
па 45. засіданні галпцкого соіїму д н я 29. жовтня 1903 в справі отвореня рускої г'ім назиї в Стани-
славові.
(Дальше).
В краю, панове, нужда і то крайня нужда!
так руский як і польский хлоп, ба цілий народ, все, що жие, звертає сн до нас о поміч в т я ж кій недолі —- кличе до більшості! соймової, кли
че до всіх нас, іцобнсьмо вже раз заперестали тратити дорогий час па безхосеннім полїтикова- ню я подали собі рука до спільної інтензивної праці над економічним иіддвигненем краю, ко
трий чимраз більше упадає, котрий кличе до нас: занерестаньте вже раз борби, котра краєві*
користи не приносить.
А та більшість соймова, замість зрозуміти інтерес краю, котрий борбою межи двома наро
дами замешкуючими той край, не буде ситий, бож народ хоче хліба, та більшість соймова роз
дуває на ново той огонь взаїмної ненавистю, ко
трий но крайній мірі тут в соймі межи реире- зентациями обох народів почав пригасати, доли
ває оливи до огпя, якби тим хотіла доказати, що для неї тиха, спокійна праця в сримі не на руку, змушує нас до того, щоби ми ішли в на
род і там скріпляли хиба ненависть до більшо- сти соймової, вщіплялп в той народ пересьвід- ченє, що єму від іюльскогб сойму нічого споді
ватись, що він заспокоєна своїх потреб на ин- шій дорозі мусить шукати.
І питаємо ся вас, панове, які були річеві причини, котрі вас склонили до так відпорного становища в виду так дрібного, чисто культур
ного нашого постулату, що вплинуло так дуже переконуючо на вашу децизию в тій справі? Ме
ні вилить ся, що на то ніхто з вас не в силі дати нам ясної відповіди, того нерозважного, а подиктованого лиш хвилевим зворушенєм кроку, піхто з вас не в силі оправдати перед власного совістию, беж та совість наказує чейже кождо- му „не роби другому, що тобі не мило*'. Панове, дуже болісно відчуваєте ті тяжкі кривди, які терпів ваш нарід від пруских гакатистів, як ду
же болить вас а з вами і нас, коли дивимо ся, як польскі діти змушують до науки в нїмецкім язиці, як там в Познаньщинї а і на австриискім Шлеску не хотять вам дати польских шкіл, де би польскі діти могли учити ся в матернім сво
їм язиці; нарікаєте на пруских гакатистів, а тут, де ви в більшости, де ми під вашим панованєм, тут самі то робите, що так дуже там в Познань
щинї вам немиле; відбираєте нашим дітям мож
ність образувати ся в матернім їх язиці.
Даремно шукав я за тими річевийн при
чинами; даремно читав я раз і другий оба спра- возданя комісиї шкільної, так первісне, як і дру-
2
ге в иоррарній едициї; та помиадо щіііщирпіої волі прйаяати ті причини, нігде тих причин знай
ти не міг, бож ясна річ, що трудно найти щось, чого нема і чого ніколи не було. В однім і дру
гім справозданю їздить ся на тім самім конику, тім єдинім річевім аргументі, будь то би не бу ло відповідно уквалїфікованих сил учительских д л я рускої ґімназиї, хотяй иід тим аглядом, ви
дає ся мені, є о много компетентнїйшою вида
вати суд рада шкільна краєва, чим ночт. спра- воздатель К'>м сиї шкільної, котрого вибір на справоздателя в справі заснованя рускої ґімна
зиї був дуже нефортунний; бо хотяй я не хочу, ба і не маю права критикувати фахових відомо- стий на тім поли почт. справоздателя, то однак думаю, що н. Цєньскин, яко властитель більшої посїлости а хотяйби яко маршалок повітовий, за маду для мене представляє повагу, щоби мав рішати о тім, чи культурні потреби руского на
роди вимагають заведена рускої ґімназиї чи ні, щоби міг судити о тім, чи утворене тої ґімна
зиї вже в теперішню хвилю є показаним чи ні!
(Оплесл’м).
Мені здаегь ся, панове, що вже сам вибір референта вказував до певної міри на то, що більшість комісиї шкільної вже з гори осудила справу, що. вже з гори постановила похоронити справу, коли віддала ю в руці референта, котрий забрав ся до справи не з річевої а політичної точки погляду, в котрого справозданю маємо все, лиш не річеві иротиви, маємо політику, ко
трої так дуже всї ми відрікаємо ся. Що всі ви, панове, відчуваєте тоє, що відмовці,м рішепєм в тій справі наносите велику кривду рускому народови, — того доказом та тяж ка атмосфера, яка повстала в тім соимі, коли та спрага прий
шла по раз перший на порядок дневний, коли більшість соймова не мала відваги, не мала сьмілости виступити япно і стверто з мотивами чисто політичними, а силила ся на мотиви р і
чеві, котрих знайти було годі!
Тогди то та більшість соймова постановила справу заснованя рускої ґімназиї в Станиславові відослати назад до комісиї шкільної, за чин і ми голосували в тім пересі.відченю, що ком ісія буде мусїла прийти іиред сой.м а прихильною опінїєю, буде мусїла признати нам то, іц > нам після закона Божого і людского правно нале
жить ся. Так щож, пайове ?! Як-раз в йору прийшла вам в поміч звісна афера на львівскім університеті, афера межи ректором д-ром Фял- ком і частию рускої молодїжи, і ту аферу, котра чейже не перша в істориї університетів, підне
сли ви, панове, до первостепенного значіня і она вам послужила за первин і иослїдний мотив до відмовної децизиї, стала тим параваном, за ко
трий хочете скрити той встид, на який виста
вляєте себе перед лицем сьвіта, хочете закрити ті наслідки, які потягне за собою та відома у- хвала, котрих розміру ані ми, ані ви в даній хвилі не в силі предвидїти.
Так, панове! ту найзвичайнїйшу студентску аферу винесли ви до так високого значіня, що не досить було для вас релєґованє вісьмох сту
дентів з львівского університету, не досить було виточене їм карного слідства о злочин загроже- ний карою від 10 — 20 літ. Все то, для вас за мало і для того хочете покарати цілий нарід за гріхи непоповнені, та за вибрик студентский зам кнути нашим дітям дорогу до науки. Правда, афера та прийшла не в нору, аде правда і то, що ми єї не лиш не похвалили, але ми єї впрост осудили, однак удармо ся в груди, та признаймо, чи може сам університет не провинив ся тут, чи до певної міри не спровокував тої афери не- флртунним вибором кс. д-ра Фялка на ректора університету! Чулисьмо вчера, панове, з уст ду
же поважних, бо з уст мужа такої міри, як проф. Мілєвский, котрий запевняв, що причиною вибору була черга на того професора і він для того ректором бути мусів, бо університети дуже строго тої засади перестерігають. Алеж питаюсь, панове, чи в даній хвили, коли можна було май
же напевно снодївати ся, що той вибір може ви
кликати певного рода демонстрацию із сторони рускої молодїжи, не було може вказаним на той раз поминути той вибір. Тут пригадаю, що той львівский університет не так дуже тримав ся тої засади тоді, коли ходило о Русинів; прига
даю таких людий як нроф. Александер Огонов
ский, Емилїян Огоновский, Ізидор Щараневич.
котрі ніколи не були ректорами, пр.уимо того, що довгі літа служили на університеті; а тепер коли через поманене вибору кс. Фялка можна було оминути той немилий інцідене, тепер як
раз конечно було держдти ся тої черги!
А питаю єя, панове, ,чи то лиш руска мо
лодію така дика і некультурна, а иодрска то вам цьніт і «вискок* цивідїзациї. Забули ри, панове, на афеДи, о котрих споминав достойний п. Вар*
віньский, забули иа аферу, яка не ду?ке так да
вно мала місце на львівсфй иоіїте*нїцї межи проф. Туллїем а техніками; і там зневажено чинно ректора і т$м студенти кидали н а л ьо та ми на того ректора. ;
І питаю ся, чи та афера також потягнула такі наслідки аа собою, як недавня афера на львівскім університеті? чи там також виточено слідство карне тим, котрі брали участь в тій протизаконній демонстрациї. Чи за той вибрик нольскої медодїжи карано иольский нарід? Чи за те казано польскім дітям учити ся по руски і ходити до рускої ґімназиї. Чи тоді заперестано закладати висші школи, школи реальні з ноль- ским язиком викладозим ..Скаже хтось: «а Ьо Іо со іппе§о!« «Со іппе?о« хиба в ваших очах, але не в наших і не в одах тих, котрі з далека ди- влять ся на то все, іцо вокруг нас діє ся. Не давшій то час, панове, лік то рокове свранозда- нє вийшло но раз другий з комісиї шкільної, не давнин то час, як ваша найвисИїа власть »Коло соймоне*-, іювзяло ухвалу не признати нам тої дрібниці, не згодити ся на засноване ґімназиї в Станиславові. та від того часу стало так душно в тім соймі, стало так невнносимо, що кождий з нас хотів би чим скорше утечи з тої тяжкої атмосфери, хотів би скинути тон тягар, котрий єго давить, зложити той мандат иосольский.
Всі ми, панове, відчуваємо то, що коли справа отвореня рускої ґімназиї в Станиславові стане відмови.) полагоджена в тім соймі, може зайти щось такого, що апї для вас анї для нас не є пожадане, чого ви і ми хотіли би уникнути, а хотіли би уникнути в інтересі одної і другої народности, в інтересі добра того краю. Віль
ці сть соймова відчуває всю вагу тої хвилі, від
чуває, що она не повинні робити так, як зроби
ти хоче.
Поважна права полі.ска, витравні мужі дер
жавні кажуть поступати осторожно і розважно, перестерігають веред грозячим небезпечевь- ством, однак все те іде на бік, а більшість сой
мова з цілою сьвідомбстию того, що зле робить, хоче того зла довершити, беручи тим самим ці
лу одвіча.іьяість на себе за все те, що по від- мовній ухвалі стати ся мусить.
(Копець буде).
і,їн£«, анї єго читачі не вірять в таке слащітне
«дока зате льетео*. Прецінь же тон кореспондент
«Ґалїчаиїна*, що так добре познайомлений навіть з актами Комісиї 'Синодальної... знає о тім дуже добре, що д) цдра має право ревізиї ухвал сино- дддрвцх це диш провінціональних, але і вселень- ских виводів, що б) всякі ухвали синодальна мають лиш й.сгілько силу, о скільки одобрені Апост. Престолом, що в) доперва в сей спосіб"
справлений те&ст ухвал синодальних стає »по- длинним* та що г) ніхто инший лиш папа мде виключне право бути достовірним інтерпретом одцбрених собою декретів. Вкінци всяк^декрети призначені для ріиршої публики мають бути на
лежно оголошені і від сеї хвилі доперва зачинає ся їх обовязуюча сила.
О тім всім знає дуже добре кліка стани
славівских глларасщ, тому то з уваги на безви
хідне своє положене ударила в такий благаль
ний та розиучливий тон. О сім сьвідчигь, як не можна лучніе, все те, що діялось в Станиславові з нагоди номінациї Епискона Чеховича, се є в р.
1896 ще перед оголошенєм декретів синодаль
них, яке наступило в р. 1897, а в перемискій єпархії аж в р. 1898. Тоді то станиславівска кацапня під проводом пок. Кушніра кидала з
«Народної Торговлї» проклони та громи аж на.
улицю лиш тому, пуо перемиским номінатом зі
став .. вдовець. Видно з того, що як-раз каца- пня була о сїм найсильнїйше пересьвідчена, ще цїлию декретів синодальних не було, відчиняти вдівцям фірточку до владичої мітри. Що до с а мої ном нациї Епископа Чеховича, то се річ пе
вна, іцо пок. Митрополит-Кардинал до неї нічим не причинив ся, а єсли «Ґалїчанїн» утверджає, що в пронозициї на гіеремиского єпископа ире- дложив також і 2 вдівців, то на се скажемо, що се була лиш людска ком бінації, в котрій як кождий чоловік помилити ся міг і дійсно помм- лив ся. Вцрочім з нагоди номінациї Епископа Чеховича ніхто в квесгиї целібату Риму не ін
терпелював. Рим довідав ся о всім доперва по номінациї і без уваги на особу номіната, на но- мінацию вдівця певно би був не згодив ся Тому то, щоб подібні помилки не трафлялись на бу
дуче, саме краєве правительство в р. 1898 з на
годи обсадженя Митрополії та єпископства ста- ниславівского, висунуло заздалегідь квестию це
лібату. Ся засада, поставлена самим нравитель- ством по оголошеній декретів синодальних, най
шла потверджене у Найвисшім відзначенні е п іс копа Чеховича і крил. Чапельского ордерами зелїзвої Коропи, які лиш з уваги на своє вдів
ство не могли бути промивані, а митрополитом зістав — лиш завдяки засаді целібату — старий і немічний єпископ Куїловский, котрому наслід
ком того підсувано до помочи суфраґана, нїм ще засів на митрополичім престолі.
Усе те є дуже добре відомо москвофіль- скому орґанови і єго компанії", яка з певностию не Оула-б і думала о владичін мітрі, коби не са
ма собою зрозуміла, хоч злипіна чемність, якої відтак кацапня чіпилась, мов пяниця плота в інтересі своїх попихачів. Нансьмішнїйше при тім се, що кацапня иоклнкуючись на пок єпископа Калиньского та назвавши єі?о «грабарем нашої Церкви*, цілком забула на се, що як-раз о. Ка- линьскпй був вдівцем, котрого син є і доси сьвящеником нашої єпархії.
Так то виглядає «подлинность* декретів синодальних у москвофільского орґану та єго станисланівско - коломийскої компанії. Альфа і омеґа віри і всяких законів є в тих людців лиш особистий та партийний інтерес, а поза тим нїчо сьвятого, чого доказом недавнє нечуване знасилованє права церковного з нагоди обса
дженя коломийскої парохії... а таких кацаиских
«здєлок* нагромадилось в часі оворожненого влади чого престола... безліч.
Вкінци висказуємо наш глубокий жаль, що те саме краєве правительство, яке кілька літ тому взад так беззглядно зааплїкувало засаду целібату против сьвяіцеників народовців, тим разом готове було до уступства для гарних очий москвофільства, хоч оно іменно в послїдних лі
тах аж надто ясно дало до пізнана, хто оно є і до чого цілком отверто стремить ?... Чи можу:
і ся «висока* політика мала бути доказом зи чливості! для рускої Церкви і народу?./
Сьвяіценик.
Д о її и с ь.
Із станиславівскої єпархії.
ІІасупротив недавних «виводів» москвофіль- ского орґану про інтепретацию синодальних де
кретів що-до кандидатів на владичі престоли, перед всім мусимо як найбільше рішучо за- стеречи ся, іцоби платні москвофільскі наймити мали рішати о тім, хто має, а зглядно хто мо
же бути нашим єпископом, а хто ні. На се є у нас компетентні в ласти, а особливо Апостоле
ский Престол, а не рафіновані кацагіскі гіпокри- ки. Покровителі збанкрутованих станиславівских галаиасів най собі ідУть разом з ними до ма
тушки Москви, куда недавно висилали телєґрами та сьвічки і там митрополитови Флявянови та ще і Побєдоносцеви няй грозять «грабарством»
церкви та другими нісенітницями, яких в нас тепер і воробцї не мають потреби лякати ся.
Що сї московскі наймити давно вже сер цем там належать, а ту ніяких прав вже не мають, се виходить цілком ясно із безглузного
«доказательства» москвофільского орґану. На думку царославного орґану, папа не має в нашій Церкві ніякого авторитету. Якась там «Комісия синодальна» значить о много більше, як сам папа — цілком по указу петербурского Синода Папа не може нїчо в «ухвалах* синодальних зміняти, що найбільше може папа «на сліпо*
підписуватись на тім, що кореспонденти «Галї- чаиїна* ухвалять та до підпису ему ііредложать, як свого часу робили з пок. єпископом Куїлов- ским, а тепер то само роблять з о. Фациє ичем.
Ціла біда в тім, що анї сама редакция «Ґалїча-
А
— „З — І’ т ш о - ш п ш ї і і а а .
Вчерашна и’іепег АІІ£. УЛ%. принесла в по-,
•елїдній хвилї телеграму з Льондону, що япань- ске правительство вчера формально в и п о в і л о в і й н у Росиї. Вегі. Та^ЬІ. заміщує розмову з од
ним членом яианьского посольства в Льондонї, який так висказав ся про стратегічні пляни Я- ианїї: Наглим першим воєнним кроком буде знищити росийску фльоту. Коли нам се удасть ся, а повинно удати ся, то Росин опамятає ся і доситьучинить нашим політичним жаданям.
В такім разі сухопутня кампанія не буде потрі
йною. Але на случай сухопутної кампанії, на
ші війска. виладовані на берег Кореї, номаше- рують прямо до Манджуриї Коли росийскі к о раблі замкнуть ся в пристанях Владивостока і Порт Артура, будемо облягати сі оба міста не тілько від сторони моря, але і від сторони суші.
В сей спосіб змусимо обі росийскі ескадри, що
би капітульовали разом з містами. Ми поробили всі стараня, щоби знищити на довгім просторі сибірску зелїзницю і в сен спосіб відтяти від Європи росийске війско над берегами Спокійно
го океану. — Також і з Парижа доносять про
«одібні пляни, з якими Япанцї зовсім не скри- вають ся, та що япаньскі оф цири організують
•розбійничі ватаги* для нищеня сибірских зелїзниць
Натомість Росин, чуючи перевагу Япанїї на мори, уникає очивидио стрічі. Вправдї ко- мандант австро угорского посольства в Пекіні телеграфує в своїм урядовім рапорті, що єще нередвчера росийскі і япаньскі кораблі пригото
вляли ся до м о р с к о ї б и т к и . Ходило би пе
редовеїм о нерешкодженє Янан'ґР транспорту ^Девонпорт в Австралії' розказ мобілізациі. Зеї війск до Кореї, який на 40 транспортових к о р а -І чинні і нечинні офіцири одержали приказ,бути в блях пливе, чи вже иереплинув через Ж овте , поготові, щоби в разі мобілівациі можна було море під ослоною 4 дивізий воєнних кораблів, покрити недостачі офіцерів. Дальше Англія при- Однак, як здає ся, росийска ескадра коло П орт-'вязує велику вагу до Дарданелів, а іменно 6а- Артура не має довіра в свої сили, бо, як д он о-'ж ає перешкодити росийскій чорноморскій фльо-
■сить телеграма з Льондону, она з а м к н у л а с я ^ т ї переїзд через пролив. Колиб мимо сеіо чорно в п р и с т а н и перед яианьскою фльотою, яка морска фльота переплила через Дардагіелі, то замкнула їй виїзд коло Вайгайвей. З Берліна анГлїйска фльота готова перешкодити їй даль- дояосять навіть вістку, що Япанїя зловила три (ший похід коло суеского каналу. Індййскі війска росийскі кораблї, але се будуть мабуть не во- вмобілїзовані, а підписка фльота є так само на енні, а транспортові судна. воєнній стопі. — Так само і бруксельский „РеШ
' Вісти з поля розвиваю чих ся подій є ду- В1еи“ ‘"Д о с и ть факт, що підписка фльота Ан- же скупі в прврівнаню до комунїкацийних ҐЛ1Ї "«ставлена в.д якогось часу па воєнну сго- средств, які стоять до розпорядимости. Сему а Середземна анГлїйска ескадра зміцнена так, причина в тім, щ о обі сторони здержують всякі пк піе ,,е ^Ула ніколи. Анілін іоточа. як здає донесеня про рухи війск і фльот. Япаш ске пра- ся> " ав'У’ нарушити нейтральність, і не впусти- вителі.ство здержало всякі інформациї про в о - ,ти росиискої Оалгиііскоі фльотп через І ібраль- єнні події в телеграфічній дорозі і заказало на- таР на Єередзем іе море, а то і спинити фран- віть своїм послам в Европі кореспондувати з «УСКУ' «оли0 евентуально хотіла поспішити в япаньским кабінетом шифрованими депешами, "«міч Росиі.
боячись, щоби ключ тайного яианьского письма Росиї остає не попав ся в руки Росиянам. З росиискої сто-
'рон и відомо тілько, що, начальний провід над
СУХОПУТНОЮ а р м і є ю ОбНЯВ ДІЙСНО М ІП ЇСТер ВІЙНИ, ---■ ■ !-■---Ц -Я Н И И — — — « - й ня в
Генерал Куроиаткин. Помічником адмірала Алє- _ В)д АДМІНІСТРАЦІЇ!. При ЗМІН МІСЯЦЯ про ксєєва має стати адмірал Скрилов. З Льондону симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле доносять в формі носольскій, що рос-йскі пій- не передплати, зглядко о вирівнанє залеглостий
■ска переступили вже границю в північній Кореї. та 0 приєднуване нам нових передплатників.
Також над рікою Ялю росийскі війска вже згро
маджені, а настрій межи ними є як найліпший.
Япанцї зі всіх сторін Манджуриї втікають як
На грошевих переказах просимо дуже чит
ко виписувати адресу: « А д м і н ї с т р а ц и я ч а с о п и с и Р у сл ан«.
Ціна поодиноких чисел нішо часописи зни- найсцішнїйше до вітчпни, випродуючи своє май- жена на щ сотиків.
но за безцїн. Між тим па сибірскій зелїзницї д
панує горячковий рух. Приватний рух засуспен-.
дованин, почтові посилки здержані. Крім резерв,' які покликано, зголосило ся богатб охотпиків так до сухопутного війска, як і яоф ль ти,однак доселї не узгляднено їх просьб.
Росия ще завеїгди заннмає вичікуюче ста
новиско, вагає ся, або тілько зволікає, бо, як до
носить петербурский кореспондент Кбіп. '/Л%. там ще намагають ся компетентні круги не уважати теперішного стану як воєнного. На те вказують факти, що нині відбуде ся заповіджеиин двір- ский баль і що занехано подорож царя до Мо
скви, звідки звичайно видають ся маніфести до народа. Ходить поголоска, що онодї, но відбу
тій нараді в зимовій палаті під проводом царя, депешовано в ночи до Алєксєєва, щоби з ар- мйєю і фльотою маневрував в сей спосіб, щоби Япанїя не мала підстави до воєнних кроків.
З тих росийских кругів впевнюють, щ? Росия не вважала би навіть за саяиз ЬеІІі впладуванє япаньсйого війска в полудневій Кореї, а тілько
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат. Єфрема;
рим.-кат. Схоластика. — В ч е т в е р : руско-кат.
Ігнатия, Романа: рим.-кат. Дезидерня, Евфроз,
— Загальні збори Читальні' „Просьвіти'* уЛьвові.
яка буде містити ся в домі „Просьвіти“ (Ринок ч. 10 в партері), відбули ся дня 7. с. м. при вельми численній участи членів. Збори отворив п. Єронїм Бандрівский короткою а теплою про
мовою, заохочуючи членів до розбуджена житя Читальні, яка підупала від смерти бл. н. нроф.
Григория Врецьони, котрий був основателем, го
ловою і душею Читальні. Опісля вибрано виділ, до якого війшли: О. Евген Гузар, голова; Єронїм Бандрівский, місто голова; Омрляння Крушель- ницка, секретарка; Михайло ІПпортуи, касиєр;
Савко Квасниця, бібліотекар; Федір Куць, госпо
дар; Микола Засєнник, видїловип; а яко заступ пики видїлових: Іваїша Роман і Семен Нама- сний. По виборі виділу переведено дискусию над програмою дїяльности Читальні'. --- Читальня бу
похід Янанцїв в напрямі Манджуриї і північної Кореї так дуже діймав би інтереси Росиї, що через се границя росиискої терпеливости скін
чила ба ся.
Так само і росийска ппаса, як з одної Сто
рони клеймить виступлене Япанїї як несумлінне, так з другої сторони ніднесить Миролюбне ста- новиско Росиї. »Навоє Время* у* вступній статі приписує цілу вину за вибух війни Сполученим Державам, які від давна підюджували Япанїю до війни. Колиб не моральна поміч зі сторони Сполучених Держав Америки, то Япанїя ніколи не поважила би ся виповісти Росиї війни. Ро
сийска праса вказує на >жовту небезпечність*, яка грозить Европі зі зможенєм нредставитель- ки жовті ї раси Япанїї, та з постійним поееле- нєм сеї держави на азийскім континенті'.
Разом з Китаєм могли б тоді Япанцї грозити Европі не тілько на поли промислово-торговель
нім, але і пружним находом соток (мілїбнів. Вкін- ци також і рйвалїзацпя Європи » Америкою най
шла свій вираз в япаньско-росийскій війні, бо Америка, стоячи за воюючою Япанїєю не зали
шить з єї евентуальних успіхів витягнути для себе як найбільше користий з кривдою проми
слових і торговельних країв Евроіїи.
Але неменше сторонниче і небезпечне для Росиї становиско заняла і АнГлїя.' ‘Не тілько, що анГлїйска праса без виїмки замістила ворожо для Росиї настроєні стагї та вісти і зовсім о- правдує поступок Япанїї, як спровокованої оби- дкивим проволїканєм переговорів зі сторони Ро
сиї, але і правительство анґлїйске заняло стано
виско, яке може довести до безпоСередного вмі- шаня Англії до япаньско-росийскій війни. Як 2еіІ доносить, команда адміралїциї вислала до
скілько таги.
єї
одна не знищать
сибірска зелїзниця, о яианьско китанскі на-
де отворена для сходин членів в редїлї і сьвята о 2. год. поиолудни а в будні днй о годині 6.
вечер.
— Баль -Оснрзи" у Львові. Ниші будучі інхвц- нєри, а поци-що лише студенти иолїтехщ ки, Групуючі ся в тов і «Основа*, заживають нездо-
■чайцоі симпатиї у всіх кругах ру.скої інтолїґец- циї, а доказом сего був величезний здниг го
стин на вчерашнім балю «Основи*. Велика саля
«Народного Дому* ледви могла вс'іх помістиу^.
Основини, треба признати, доложили всіх захо
дів, щоби всі були вдоволені і справді їм ее вдало ся. Окраса салі, якого міг би їм оозавиду- вати неодин комітет сьвітових вистав, поривала очи своєю ориґінальцостиіо і добором. Музика війскова грала майже самі незвісні доси для ширшої пубдики мельодиї, а рій жвавих молод
ців не жалував сили, аби ванночки не петруш- ковали. Вечерок почав ся коломийкою, до якої стануло понад 100 пар, а при кадріли було 126 пар. Дуже гарно випав котилїон при елєктрич нім осьвітленю Груп ріжнобарвним сьвітлом. На балю явило ся значне число старших визначних Русинів як сьвітских так і з духовеньства.
Між иншими були: пос. Варвіньский, директор
„Дністра" др. Кулачковский, проф. політехніки Левиньский, професори університету др. Студипь- ский і др. Колесса і адвокат др. Федак.
-П о ж а р н и й „Сокіл" в Дїдушицях великих, стрийского повіта, засновано на статутільвівско- го «Сокола*. Намісництво затвердило вже статут.
— З Тернополя. В неділю дня 14. с. м. відбу
де ся заходом товариства «Тернопільский Бонн*
в е ч е р о к з т а н ц я м и в Тернополя в салї
«Рускої Бесіди*. Забава заповідає ся так гарно як і на вечерку Бесіди, проте просить комітет о численну участь. Вступ від особи 2 К, від ро
дини з 3 осіб 5 К. Окремих запросин не виси
лає ся. Початок точно о 8. год. вечером. Музика війскова — Комітет.
— Бійка в парламенті'. ПортуГальска палата послів не остала позаду инших парламентів і була онодї ареною поганої бійки. Причиною бу
ла буджетова розправа. Коли опозицийні посли не могли словом пересьвідчити правительствен- ної більшости, кинули ся на них з палицями і кулаками викинули за двері. П)блїка з ґалєриї ошіескувала опозицийних послів, а часті» побі
гла на долину, аби їм помагати бити. Прези
дент покликав сейчас полїцию, яка опорожнила ґалєршо і арештувала много осіб.
— З Львівскої Фільгармонї. В пятнищо дня 12.
с. м. концерт знаменитого сьпівака Ернеста ван Дайка.
В суботу иослїдна велика редута з новою ріжноманїтною програмою.
Страстні проповіди, д-ра 1. Б а р т о ш е в- с к о г о , иоявили ся в книгарскій розпродаж е Можна їх набувати по ціні 2 К або в Ставропи- гійскій книгарни у Львові, або у автора (Львів, уіі. Домса ч. 5), котрий на жадане висилає як
«Страстні проповіди* так і « П р о п о в і д и н е д і л ь н і * також на інтенциї богослужебні. Неба
вом ноявлять ся також обі части « П о х о р о н н и х п р о п о в і д й й * сего автора. Замовляти на Служби Божі можна вже тепер.
Телеграми
з дня 9. лютого.
Відень. Цісар приняв нині на авдиєнциї угорского міністра рільїрцтва Талїяна. Угорскі і австрийскі міністри торговлї і рільництва збе
руть ся нині на спільній нараді.
Гориция. В осени сего року мають створи
ти італїйский університет в Триєстї.
Петербург. Урядовий «Правітєльстайіний Вєстнїк* оголошує отею телеграму адмірала Алєксєєва до царя: «Найпокірнїйше доношу Ва
шому цїсарскому Величеству, що коло ПІВНОЧІ!
з дня 8. на 9. с. м. япаньскі торпедовцї устроїли міновий атак на росийскуескадру, яка появилася поза кріпостию Порт Артур, причім панцирники
«Ретвізав* і «Царевич*, як також кружівник
«Палляда*, отже три росийскі воєнні кораблї ушкоджені. Якість ушкоджена ствердить ся.
Дальші подробиці для Вашого цїс. Величества послїдують*.
Новий Йори. Правительство Спол. Держав заявило, що в війні япаньско-росийскій буде невтральне.
Льондон. Тутешний япаньский пооол одер
жав вість, що япаньска ескадра займила 3 тор
говельні росийскі судна. \
Льондон. Анґлїйске правительство мобілізує, резерву марйнарки.
