Передплата
на 'РУСЛАНА* виносить:
в Австрш:
на щлий р1к . 10 ар. (20 кор.) на п!в року . 5 эр. (10 кор.) и а ч в е р ть р о к у 2 608р. (5 кор.) на мшяць . 85 кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
на ц!'лий р1к . . 16 рубл1'в або 36 франюв на т в року . . 8 рубл!в
або 18 франк)в Поодиноке число по 8 кр. ав.
'Вирвеш ми очи ] душу ми вирвеш: а не возьмеш милости ! в1ри не во8ьмеш, бо руске ми серце ! в;ра руска.* — 3 Р у с л а н о в и ч псальм4в М. Шашкевича.
Виходить у Львов! що дня кр)М недТль ] руских сьвят О ГОД. 6-]Й пополудни.
Редакция, адмжТстрацмя Л експедиция 'Руслана* шд ч. 9:
ул. Коперника (ЛТндого ч. 9.) Екс- педиция м!сцева в Агецци)' Со
коловского в пасюк] Гавсмана.
Рукописи звертае ся лише на попередне 8астережене. — Реклямацш неопечатан! в!льн!
в]д порта. — Оголошеня зви- ч а й т приймають ся по ц М 10 кр. в!д стр!чки, а в 'Над!- слашм* 20 кр. в]д стр!чки. По- дяки ] приватн] донесеня по 15 кр. в!д стр]чки.
Парляментарний вцпочинон.
(X ) Шелл дяом!сячних обрад роз'1ха- ли ся поели ради державно! на великодний [ндпочинок. Се в)д кфькох л!т перший раз, що посл!в не п!слали на вщпочинок, що они не иертають з обструкци'*', але роз'1ха- ли ся зовс1м правильно на сьвята. Ми вже вчера дещо сказали про минувшу двом1- сячну зимову сесию, а нин! хочемо ще доповнити сей парляментарний б)лянс. В)д скликаня 31. с!чня аж до 29. марця вклю- чыо в)дбула рада державна 32 зас!даня, а були се часто 8— 10 годинш зас!даня, що тривали до п!зного вечера а раз один на- в]ть через шч яж до сьв<ту. Однак довго- тривал!сть зас!дань не е ще доказом уеш ху, як се показали безконечш нераз зас!да- ня в обструкцнйнш доб! або дов! ) зас!- даня за т. зв. техшчно! обструкци!, на ко трих виголошувано довжезн! бес'1ди, з ко-
трих сНлько було признаки, що державна многими наглими внесенями, промостили друкарня мус!ла вистосувати томов! сира- нараз сю дорогу 1 перепшлн в!д обструк- возданя стеноГраф!чн). До минувшо! сеси! ци! до остро! онозици'1, нставши всяк! за- певне!!я в!д правительства, про котр! пра
вительство пов!домило л внцю, так що она треба на щасте прикладати вже иньшу
М1рку, хоч практичний уеш х не в)дпов!дае
такожчисленним ! довгим зас!даням. Ко- не мала причини внетупати проти м!ш'стер-
либ сумлшпо ролслТдити сю сесию, то по- ства. С! уступки в]дносять ся, о сюлько меншостю? Дотепер!шн!й досьвщ потвер- казало-б ся, що й тенер ще було багато ]в!домо, до економ!чного двигненя Чех 1}джуе се. Тероризм всешмщв не переминав пустого балаканя, а дуже часто хвилев! Моравн 1 вийдуть на добро так Чехам як звичайно без впливу. Але на останн!м за
1 Н1мцям. 3 другого боку мають бути за- р1вно узгляднен! культуры! потреби так Чех!в як 1 Н1мц!в. По таюм доведеню до компром!су виробило ся помало перекона- не, що тепер вже крайна пора подбати про занедбану економ1чну роботу 1 та робота може бути переведена сшльними силами.
Вправд! голова молодоческого клюбу др. Пацак у вщкриНм письм1 до НагоЛм-х Ъ!8Мв, про яке ми недавно подали зв!С- тку, заявив, що сей полТгичний роз'ем за
ключений до великодня, а ошеля мають хоч проминаюч) галабурди заколочували
спокш, обнижували повагу парляменту 1 зрабували розм!рно таки багато дорогого часу з великою шкодою для реально! ро
боти. Задля того добуток зимово! сеси!ви- паде на жаль довол! скромненький, хоч в Нм вже треба бачити усп!х, що взагал!
можна говорити про позитивний добуток.
Рада державна перевела гладко т. зв.
д е р ж а в н : п о т р е б и , як контингент ре- крут)в, делеГаци! 1 квотову депутацию. Вправ- д! социяльно-демократичн! доктринери ви-
сувають протитом у п о р о д и ! п о т р е б и , Чехи знов свобщну руку. Однак нема при- забуваючи о т!м, щоч)1анильний розвиток чини припускати, щоби Чехи звернули сю держави 1 1! господа) л в а , обезпеченя 11 своб!дну руку проти парляментарно! робо- проти всяких неснод1заннх нанастий вихо- ги. Вертати до пол1тики розпуки нема по- дить таки в корпеть широких верств на- треби, позаяк теперппня розумна тактика родних 1 що Т1 державн! потреби е зара- Чех!в показала ся в!дпов]дною.
зом ] народними потребами. Алеж треба
признати, що полагоджено и деяю закони жавнш внцувати стало! ! пенно! поправи важн! для широких мае народнпх, як з а - ! в)дносин, нозаяк там нагромаджено ст!ль- кон про знесене дорожних мит, про уж и-'ки вибухового материалу, що кожда хви- ток надвишок сирнских кас, яро ш дм огщ ля може принести несчод'1ваний зворот до задля елементарних млад 1 т. д. Численш !дапно! недуги. По радикальных елементах,як) ком!Си! працювали таксж дуже пильно, хоч ! ванили там в зб!лынен1м числ!, можна снодг- подекуди 1 гут багато часу зужитковано!пати ся всего найОршого, тим б)лыне, що на довг! промови, як! не все сьвщчнли! маемо тут д!ло не лише з ноодинокими про знане предмету 1 про безстороншсть крикунами ! галабурдниками, але з одною бес!дник1в. На повних :ас!данях доходило
однак нераз до нодш, що здавали ся знов заповщати початок к!нця, але наконечний висл!д таки був кориеннй.
Сей висл!д треба чриписати таки го- ловно зворотови молодсческо! тактики. За- тарасувавши дорогу дс дневного порядку
При вс1м т)м не можна ще рад! дер-
б!льшою орГан'1зованою ватагою. Вправд!
всен!мц! нераз говорили про свою охоту до позитивно! пращ, они нераз шддавали сн вол! нарляменту, але знов оп)сля вина- дали з се! рол! ! вертали до !алабурдних навичок, так що не можна мати над!!, за- прягти Шенерернянщв до реально! роботи.
Насувае ся отже питане: коли палата з так переважною бщьшостю поки-що вщеунула на б1к нащональщ 1 язиков1 спори, а взяла ся до социяльно-полТгично! ) економ!чно!
роботи, чи буде можливо сей зам!р вико- нати ! зломиги нерепони ставлян! др!бною
ещаню проявив ся вщрадний зворот. Вже при выборах до делегаций выдержали н'1- мецк! людовц! сьмшо, хоч всешмщв пщ- перли социял1сти 1 Романчуюсти, а промо- вн Мархета ! Грабмаера приняла величезна бшышеть (окр!м згаданих трех Труп) та
кими гучними оплесками, що в Нм можна добачати зворот до здоровых основ ! усло- в!Й реального парляментаризму. Коли так видержить разом та величезна бшышеть, не потребуе бояти ся тероризму сих Труп.
Отже хоч зимова сесия' виказуе др!бш до-
О юммх д!тя I зайка тин.
Переходячи ноуз базару п!дчас в!дпусту, почуемо свист,писк,тарахкане,тон и голос!в гар- монЧйки, а все те з гомоном людий творить та- кий хаос тон)в, що непризвичаений до сего, буде
соб! замикати уха.
Вс! с) дивачн! голоси, як тарахкане, п!яне, свист, походять з забавок дитячих, котрих без- л1'ч продають на кожд)м базар! ! нема майже д'(тини, щоби вертала гол'фуч. Ся когутика, той калатавку, старший гармошйку, а ще старший сошлку або гармонию, а дЧвчатка курочку та ляльку червону, бмо цйтковану, або як там зо- вуть всяк! витребеньки.
Хтож видумав 1 пощо вс! т! забавки дгго- ч! ! яку щль мають они, що IX так радо вс! ку- пують? Що за силу притягаючу мають с! кул!
глинян!, наповнен! кам!пьчиками, що ан! гарн1 видом, ан! приманчив! голосом, який видають;
або когутики, що ледви додумати ся подоби птиц!, а п]ють, або т! проч) забавки? В!дпов!дь на се: от ноьидумували дурисьв)ти всяк1 витре
беньки, а що любиш д!тину, а она рученята за
ними витягае, то купиш, най ся бавить, сеж д!- тина!
Не казав би я вже про д!ти селяньск!, що червона краска невидальщиною манить, алеж
; чому ТО ! паньск! д!ти, що круг НИХ Т!ЛЬКО вся-
;ких цяцьок, а они аж друть ся за калатавками
! та другими забавками дггочими, що видають голос? Чомуж то не звертають ваги на красу?
Чей мусить бути щось в них для д!тий приман
чивого, що волять сю р!Ч а не другу, моЖе до- роз шу або г красшу!
Що же до самих забавок, то сьм1ло може- мо сказати, що они не ниш'шш, особливо т!, котр! продають по базарах, а давщ ! то дуже давн! а розповсюджен! майже по вс!х закути- нах земл!, але всюда в!дпов!дно до обставин виро.блюваш прим!тивн!йше або вкуеншше.
На образах, яш могли заховати ся з дав- нини, можемо побачити представлен! майже т) сам! забави д!тий, як< ще до нин! водять ся у нас. Суть на них представлен! ляльки, бубни,]
обруч), гри в пилку, бачимо, як один хлонець]
з!гнувсь, а друг! через него нерескакують, иньш !;
надувають м!хур, друг) вдоволяюгь ся скаканем .!
3 сего видимо, що як колись, так г вин! ба- влять ся д!ти, тож нема н!чо нового шд сонцем,' але ли)нень днесь при збшьшешм промисл! 1 ба
жа))ю зиску виробляють !х в б!льш)й скшькости женем, або й стягаемо раменами, а як) нераз нам та суть на етшько дешев), що 1 найб)дн!йший купить забавку для д!тини.
Тарахкайла с. е. кул! з глини, як! 1 днесь по базарах пщчас в)дпусту продають, а немо- влятка ними забавляють ся. належать може до найстарших забавок, бо вже в гробах погань- ских кладбищ викопувано калатавки, що подо
бали на дв! зросл1 до себе грушки, а в середи- н! м!стили кам!нчики. В Перу, в полудневш А- мерищ, найдено дуже давну м у м ж малого ди
тяти, котрому може яко пеетшкови дали родич!
до гробу калатавку, але як у ? Був се слимак, що М1стив в соб! кам)нчики, котр: видавали голос.
Не маю я на ц!ли писати про старину по- одиноких забавок, та бавити ся в археольоГа, аби досл'щжувати, чи слимак сей случайно мЬ стив кам!нчики, чи був д'шеною калатавкою, або коли то винайшли ляльку, але мусимо таки Припяти, що забавки, особливо розповсюднеш м!ж людом, сягають д!йсно глубоко! старовини
! мус!ли матн знач!не, на котре ми однак днесь
не звертаемо уваги, а даемо !х д!тям, бо 1 нам
давали, а чомуж би ми мали бути Нршими в)д
батьк!в. Се, що кажу про забавки, можу ще
сьм!л!йше вщнести до забав д!тий, котрим ми
часто з любовю прнглядаемо ся, часом з легкова-
б утки, але бачимо в н'1н задаток краоло!
будуччини. Треба лише кр1пко! вол! видер- жати на становшци мирно! реально! роботиЬ
3 нраЧни нужди I здирства.
3 Нос)вского.
(ТйаймоаЧмма „жколж" косЧвска).
Ц!'да статя сконФ)сиована
3 парляментарно! статистини.
(А ) Для наших читателЧв буде цжаво по
дати деяк) статистнчн) дати з зимово! сеси!
ради державно). В)д 3). с'Ччня до 29. марця вщ- була посольска палата 32 зао'даня, котрих д'Ч- яльн1сть виказана на 22.95 сторомаж стемоу'ри-
^5мнойо протоколу. Тричи оголшпено тайн) зас'Ч- даня. Спом)ж ))осл)в виншло 676 ямосемь, м}ж тими 86 мазлмж. МЧн'Чстерство внесло 720
тйльсжбелнмж иредлол. Вплинуло 767 мям^мй, але в те число враховано сотки петиций, що вщно сили ся до одно! справи. Внесено 767 Чмтярие- ллумй до .исмУетрм, з котрих доси в<дпов)в мЧ- н'Чстер-президент на 27, мш'Чстер нросьз)ти на 4, ршьництва на 3, торговл! на 6, справедливости на 58 (м)ж тими про 49 конфшкат), мйнстер зел'Чзниц! на К), скарбу на 6, а краево! оборони на 5. До президента палати звернено 86 фор- мальних занитань, на котр) в)!) в)дпов)в. В 6 случаях рпнив ре^улямгнов)справи ех ргаеяйПо.
Переведено розправя над 8 мрбк?мгельст#еммм.ми
?тредло?ижм ) залагоджено контингент рекруНв, ув)льнене в!д домово-чиншового нодатку в 6- Герндорф, Цельовци ) Нов)м 1чин'Ч, сьв)товий д о говор почтовий, лЧтературну конвенцию з НЧ- меччиною, а гор)вчаний ) швестицийний закон принято в ))ерш)м читаню. ОкрЧм правитель ственних ))редлог ухвалено закон про знесене дорожних мит державних, про уживане надви- шок комулятивних сиротских кас, закон про увыьнене лисНв заставних вщ рентового по- датку ) закон про елементарн) шкоди, на остан- ку внесене д-ра Офнера в справ) нетикальности п. Зайца. В розправах над сими предлогами иро-мозляло 685 бесУдммкй?. (Члени м)н!стерства промовляли 11 раз1в, окр)м в)длов)дий на 1нтер- пеляци'Ч). До стеноГраф)чного протоколу зложено 28 заяв. Виборчих протест1в внесено 61. В 26
случаях вплинули домаганя о призволене на судове пересл'Чдоване носл)в. До протоколу до- лучено 6) ческих ) хорватских петиций, в че- сюй мов) внесено 44 штерпеляций ) роздано у вщд'Чльних виданях. Текст стеноГраф1чного про- токолу ))одае 2 ческ) заяви. Палата вибрала 23 ком)си1, квотову депутацию, делегацию ) п е р е -) вела виб!р контрольно! комши! державного дов- гу. Послам виплачено 510.000 ю р он дмет.
3 ПОЛ1ТИЧНОГО ПОЛЯ.
ДЧдмя доносять, що правительство зараз на перппм зас'Чданю державно! ради ио сьвятах предложить свою проГраму будови водних до- р)г. Однак ся нроГрама буде дуже за)альною.
Правительство хоче розложнти приготованя до будови сих канал)в на три або чотири роки, а вже зараз при впесеню першого проекту хоче заповшти розпочате переговор)в з краями п справ) причпненя ся !х до будови канал)в. В)в- почасно з нертрактациями з краями мають вщ- бувати ся фахов) конференци! для порозумшп ся що-до спстеми, щсля яко! мали би копати ся канали.
-У Дерлмми доходить штересш в)сти про при))яте президи! палати паши у ц!саря В<ль- гельма 11. ЦЧсар розговорив ся широко про а к тацию шмецких аГрарийцЧв за н)двисшенем зб1- жевих мит, щоби ти^] способом )))днести рен- товншт). нЧмецко'Ч р)льно! чродукци! 1 висказав ся дуже остро против сего. Ц'Чсар мав заявити,
щ о
шдвисшене над 5 марок е вию ю чене < мав зак)))чити бес'Чду тими словами: *3аким аГра- рийц'Ч не чроковтнуть канал)в, я не'ш дниш ум и- тових тариф, а Чменно щднишу лише тЧ, як1 схочу шдписати". — Другою важною справою е подорож державного канцлера Гр. БЧльова до Венеци!. На бажане канцлера н'Чмецкий амбаса- дор у ВЧдни АнленбурГ прибув до Боцен Ч став в готелю Виктория Ч стрЧтив ся з Гр. БЧльовом.
По вЧдбутю довшо! конференци!, удали ся на ))ро- Чздку повозкою, а вЧдгак поЧхали разом до Ве
неци!. Як зачувати, Гр. БЧльов мае стрЧтитись в Венеци! з ЧталЧйским президентом мЧн'ЧстрЧв За- нарделЧм. Тому дневники нринпсують с'Чй подо- рожи н'Чмецкого канцлера важшйше значЧне. До- гадують ся, що е намЧреною в гнвнЧччнЧй 1тал4!
шмецка контрдемонстрация задля фльотно! ре- вЧзи'Ч в Тульон!. Було би се змЧцненем основ три- державяого союза, про який в послЧ'дних часах дались чути дуже скептичш голоси. ИньшЧ твер
дить, що подорож Гр. Б)льова сто'Чть прямо в звязи з продовженем тридержавного союза.
Правительство Сяолучбммж Дерлсяа Брязмлм оголосило перед тижнем, що вел'Чло арештувати адмЧрала КустодЧо де Мелле, бо той ширив се
ред маринаркп революцпйн) гадки. Арештоване то, як каже дальше урядове опов)щене, зроби- ло в столици краю добре вражше ) нема вже чого бонти ся, аби нарушено спок1Й. В тш зая- в) бразил'шского правительства, крие ся спине- на в посл!дн)й хвили проба поваленя републики а заведеня на ново монарх)!. Приватно доно
сять, що адм)рал де Мелле в иорозумшю з то
варищами ) кружком горожан, невдозоленнм з тепер])))них в)дносш), хот!в в найблиз)П)м час!
викликати ворохобню ) вс! приготовлена були вже нокшчеш. Ворохобня мала розпочати ся у- битем ))резидеита Кампос Саллес. Серед зако- ))огу, викликаного тим уб)йством, хот!лн монар- х)сти при номочи в)йскових загов1рник)в ))ере- тягнути на свою сторону в)йско ) маринарку ) обсадити державн) будинки. Правительство мав об)ймити тимчасом триюмв1рат зложений з ад- м)рала де Мелльо, маршалка Ка))туарн) ) адво
ката Перейри. Дальни нам)ри загов)рник)в не- звюн). Однако републиканьске правительство ма
ло ся на остороз!, а викрите заговору улекши- ла та обставина, що на его чол! станув знов звюний в)д давна з сво!х стремлень революций- вих де Мелльо. В1н вже в р. 1892. хот!в дону- стити ся зради державно! по збо.мбардованю столиц! )
в ) Дтод! републиканьск) власти сл!ди- ли уважно кождий крок небез))ечного адм)рала.
О т ж е С у п р о т и в ГОрЯЧКОВОГО р у х у , ЯКИЙ В)Д
к)лькох м)сяц!в заволод!в в монарх)чних кругах 1 непокоячих ноголосок не тяжко було найти бразпл!йскнм републиканам гн!здо заговору ) спинити его в сам)м початку.
Бюро Райтера доносить з ТТекшп, що ро- сийский посол Г)рс одержав поручепе з Петер
бурга, щоби не позволив вивпиувати росийско!
фанн на сшршй територи! ) в Т)ептсш!, аж до остаточного полагодженя спору. — Коло 10.000 китайского в)йска сто!ть на 12 миль перед Гуо- лю. Супротив ))их стоГгь 2.000 готових до бою Француз1в, як) лише на приказ з Иешна здер- жують ся в)д атаку. — 3 Петербурга доносять, що м)н!стер ф)нанс)в В)те ви!де в товариств) к)лькох урядник)в до Манджури!, аби перекона- ти ся про тамошш в)дносини.
Бюро Райтера доносить, що президент .Й^н- носить ся снравд! з гадкою поЧхати до А- мерики. але речинепь нодорожи ще ))е и з у ч е ний. Заразом заперечуе в1сти пемов голяндске правительство хот!ло би скликати другий раз мирову конференцию. — 'П т е з доносить з М)- дельбуГа, що Бури з огляду на надходячу зиму подають ся на швшч. Здовж зел!зничого шляху остануть лише мал) бурск) в)дд!ли. — Околи- цю Претори! непокоять др)бн) бурск) в)дд!ли, як) граблять товар та старають ся внкочувати з шин по!зди зелЧзниц!.
так допечуть, що утжаемо за трет) пороги. Ми
мо сего так забавки, як ) забави д'Чтий мають велике значЧне Ч глубоку гадку. В чЧм лежить се велике значЧне, ся глубока гадка, ще поки- що всего не висл'Чдили, але вже дещо знаемо, тож пригляньмо ся вже знаному.
Не сьмЧйте ся, що зачну не вЧд ляльок та других забавок старших д'Чтий, але вЧд немовлят в пеленах. Вже бачу, як здвигаете раменами, що н'Чби д!ти в пеленах не бавлять ся, або за
бави не потребують, лежать бЧднятка сповитЧ мов макогЧн, а деж можливЧ суть якЧ забави у них, та пощо?
Немовлятко мае очи, то дивить ся, але чи бачить оно окружаючЧ предмети, чи умЧе !х розрЧжнити ? Мае оно уха Ч прилади слухов), але чи чуе Ч чи умЧе розрЧжнити голоси, якЧ вида- ють окружаючЧ? Мае оно змисли, але чи они служить ему? Правильно розвите дитя мае вс!
змисли, але прилади слухов) Ч зору як Ч друг) е ще туш, нерозвинеш, не умЧе !х ужити, по- дЧбно, як мае ноги, а мимо сего не умЧе ними ходити.
Вс! т) свЧйства, якЧ пос'Чдае немовлятко, мусять ся постепенно розвивати, а окружаюч) особи не здаючи соб) з сего справи, приходять з помочию. 3 початку лежить оно не звертаю- чи уваги на сьвЧт вн'Чшний, але довго не позЧ- стае в тЧм стан!, а стае поволи чути Ч бачити, а вЧд се! хвил!, хотяй само ще не бавить ся, то окружаюч) бавлять ся з ним Ч тЧшать ся обявами розвою.
ВозьмЧм наперед ш д розвагу слух. 3 по
чатку на крики, свист ) голосящий звуки не звертае дитя уваги, видко, що не заприм)чуе !х, але з часом голосшйш) звуки, як свист, звер- тають вже увагу дитини, хотяй е оно глухе )це на лекш) звуки, як мову матери 1 окружаючих ос)б. Хотяй оно заприм)чае свист, однак не знае, в)д кого або чого вш походить, де обявляе ся, при н!м, чи де дальше або на двор), чуе ли- шень голос ) то сильншший. 3 сего виходить, що як дитина е в спроможности в)д разу ходи
ти, але постепенно внравляе ся, так само мае ) орган слуху, занрим)чае голосншш) голоси, але не здае соб) з сего справи. Вс!м, що чуе дитя, тниить ся, а кляскане старших в долон!, приго- ворюване до дитини, калатане калатавками про- стшшими або красшими, на котрих оно не ро- зум;е ся, вироблюе слух у д'Ггий. В м)ру вправи органу слуху, коли ще дитя не мае сили в ру
ках учить ся розр)жняти звуки, так що поволи чуе тикане кешеневого годинника, що прикла- дають до уха, або розр)жняе голос дзвшка, ко- трий в вщдаленю губить ся. Вкоротц! в м)ру розвою ф)зичного не вдоволяе ся оно самою забавою слуху, але старае ся само видавати го
лоси. Скоро пом)тить оно власний голос, оказуе велику радшть. Декотр) люди, що занимали ся пом)чуванями розвою д'Ггий, думають, що д!'ти
! кричуть часто, аби чути свш крик. Пригляньмо [ ся ) ми д!тям, як кричать они в колисц! або при грудях матери, а не побачимо нераз п!дчас крику на !х ли)щ виразу болю, котрий би вка-
зував на причину крику. Крик сей можемо ува- жати, яко крик вдоволеня, яко крик-забаву.
Нераз пом)чаемо, як дитя лежить спокшно :) вдививши ся в стелю, видае р)жн) звуки, ко
тр) зовемо паплянем. 1 чверть години тревае ся забава, а гляньмо на лице, то побачимо, як ся забава подобае ся ему. Оно сьм)б ся, гучить, щебече, гакае, п)е, держить довг) промови, ко
трих г ки!вский ф)льольоГ не розбере ) само се
бе не розум)б, але видко, що вс! т) голоси по- добають ся его слухови. Не досить се! забави, бере калатавку, потрясав нею, кидае об землю, що знов иньший видае голос, шелестить папе- ром, кляскае в руки ) т. и. Наколи д а м о ем у к а- мшчики або кльоцки, то ударяе ними об себе, а голос сей бавить его.
Рад)сть з повстаючого шелесту, крику,- га- ласованя продовжае ся ) шдчас шзншших ди- тинячих л!т, як о с!м знають добре родич) а найлучше матери. Д!ти кляскають в долон!, бу- бнягь пальцями, шурують ногами по шдлоз!, скрипають дверми, бубнять на коновках ) пу)н- ках та горшках, дзвонять ключами, тарщками, склянками, свищуть вививаючи прутами ) тЧ
шать ся лоскотом розбиваючого ся начиня.
Нераз родич) приписують дЧтям зл) норови задля шкоди, яку наносять розбиванем начиня, ' а оно в значшй части походить з унодобаня,
!яке справляв забава ор^анови слуху.
Навести мож много нрим1р)в, як д!ти бють
стар) горшки ) другу посудину, розбивають че-
Бери, Петре, на розум!
*ЕзёцЬГ шей! п и ге ]н е п 8егу]!]8шиз пасй оЬеп, зоп- й е т аисЬ е)неп ЗегхчНзтиз пасЬ ин!еп, (1ег е)пе8 тмаЬ- геп Уо1кзуегке^егз п)сЬ!
1з(;*.
Др.
(X ) Останне засщане посольско! чала- ти з пятниц! було так поучаюче, що ми общяли в попередн1Й стат! ще раз до него повернути, а 1менно до справи нетикаль- ности задля дисциплинарного поступованя против посла Зайца. Внесене либерального посла д-ра Офнера, що виточило ц!лу спра
ву перед посольску палату, мало метою не так нетикальюсть суспендованого мюкою вщеньскою радою шк. окружною учителя Зайца, як бьаыне обжалована вщеньского бурм!стра д-ра Люег'ера 1 християньско- социяльного сторонництва перед посоль
скою палатою, а щлькогодинна завзята розправа, ведена на зас!даню в пятницю, була з'единеним приступом л!берал1в, со- циял!ст1в г всен!мц!в проти згаданого сто
ронництва г бго проводиря.
Християньско-социяльне (антисем)тске) сторонництво спромогло ся завдяки аг'гта-
ТОРСК1Й СПОС1бнОСТИ
свого проводиря, д-ра Люег'ера, 1 кы ькох его товаринпв, нротя- гом останного десятилпя здобутн не лише Вщень 1 вщеньску раду мюку, але також дол!шню Австрию, сойм 1 внд!л краевий долинно-австрийский. Сама )дея визволе- ня християньско! сусшльности вщ перева- ги вщеньского жщцвского л!берал!зму еднала соб1 богато прихильниюв, а р<п[у- ч!сть апостол 1в се! 1де! довела до повно!
Г! побщи. Слава сего сторонництва проне
сла ся не лише по Вщни 1 дол!шн!Й Ав- стри!, але симнати! для него вщбили ся 1 в на1П1м краю; згадаемо лише тут, що т.
зв. масова депутация глядгла шдмоги у володаря В1днн (Негг уоп ^леп), а при с!н нагод! нокотили ся навкь крайцар] в1д се
го сторонництва в шдмогу для галицких селян, учасниюв згадано! депутацн!.
Однак головною П1двалиною християнь- ско-социяльного сторонництва була расова ненависть до жидгвства, незгщна з духом християньства, а вся сила его в аОтаций- шй рухливости его члешв. Спершу запма- ло оно скрайно опозицийне становище су- проти правительства, але в1дтак стало за- поб1гати помочи у правительства, 1 се до
вело до повно! нобгди сторонництва. Але прит1м проводир1 християньско-социяльно-1 го сторонництва шдлещувались всяким ин
стинктам широких верств народних, щоби тим способом з'еднати соб1 !х п!дмогу. По- водуючись расовою ненавистю, користую- чись головно лише айтациею без ширшо!
реально! основи, запобюаючи помочи в го- р), а пщлещуючись широким верствам на
родном, носило християньско - социяльне сторонництво зарщ внутр1шньо! слабости, що переводом може шдорвати его основи, 1 справд! можна нритакнути одному з про- тивник]в сего сторонництва, що оно дер- жить ся, як довго
СЬВ1ТЯТЬся очи д-ра Люег'ера. З'единений завзятий приступ л!- берал[в, социял!ст)в 1 всен!мц!в, який они пщняли в пятницю против сего проводиря, виявив наглядно трудне становище христи- яньско-социяльного сторонництва 1 пока
зав, що на ненависти не можна будувати Н1чого позитивного 1 реального, бо нена
висть е лише негативною силою.
Тимто вельми поучаюча 1 знаменна була р1ч тирольского посла д-ра Грабмаера, котрий не вагав ся глянути правд! в очи 1 висказати, що той тон 1 ту тактику, на яку жалуе ся християньско-социяльне сто- ронництво, внесли до посольско! налати сам1 члени того сторонництва, а тепер чу- ють ся пригнобленими, коли такою самою збруею воюють проти них социялюти 1 всен!мц!. Др. Грабмаер вказав на потребу реформи ВНутр1ШНИХ В1ДНОСИН
В ПОСОЛЬСК)Йпалат! в т)м напрям], щоби була забезпе- чена охорона приватно! ч е с т и , с т а н 1 в 1 ) с п о в ) д а н ь . ^Не соромлю ся здорово!
реакци! проти з д и ч ь д о с т и ) в и у з д а - ня^, говорив вЙ1, ) зак!нчив знаменними словами, що репрезентация народна по
винна бути рннуча не лише супроти г о р и (т. е. правительства) але й супроти д о л и - ни (т. е. супроти народних мае), додавши до того ще слова, виписаш на встуш се!
стат!. Тим самим ршгучо зганип др. Граб- маер так модне в тепер)шних часах гндле- щуване ншроким верствам народним для нриеднаня соб! популярности, тим зганив в)н недостачу в]дваги у тих, що хотять бути проводирямн народу, а не маюгь сьммости сказатн ему правду в очи, бо правда в очи коле!
Гадки порушен! д-ром Грабмаером, як 1 вся минувшина християньско-социяльного сторонництва мимохггь повинн) би дати прив)д т. зв. нац)онально-демократичному сторонництву у нас, застановити ся над своею тактикою 1 виснувати для себе вщ- повщну науку. Принявши в себе найради- кальшйш) елементи, хватило ся оно завзя
то! аГНаци!, послугуе ся в мовах, часопи- сях ] брош урах таким тоном, якого доси
оченята д'инни, що они не можуть е! на раз!
в]днайти. Доперва поволи виучують ся спосте- ршати т!ла, ]цо поволи порушають ся, I т!шать ся тим.
Часто матери або няньки несуть дггину перед годин]]ик, у котрого пендель порушае ся.
Погляньмо тод! на дитя, то побачимо, як оно водить очима за пендлем то в право то в л!во ) т!шить ся тим. Батьки справляють немалу у- т!ху д!тям, пускаючи клуби диму, котр] они спостерй'ають, а ще б)льшу, коли пускають гар- н] шльця, за котрпми водить дитя очима. При забав] калатавками бавить дитину нетьпько грох)т, але 1 рухи калатавки. В коротц! не вдо- воляють ся д!ти рухами, як1 !м показуе ся, але старають ся сам) !х викликати. Порушае всяки
ми предметами, котр] в рух можна вправити, старае ся пендльовп у годинника надати бор- ший рух. Тимп забавами дасть ся також успра- ведливити розбиване предметов, на що так ча
сто жалуемо ся у д!тий, бож они бажають все в рух вправити До сих забав мож зачислити мучене итиць 1 комах. Д!ти нривязують у нас маевого хруща за ногу до нитки, аби его пус- кати то стягати. В Бразилн бачили подорожш, як там привязували мотил! ] мухи та пускали до лету або назад притягали. Тай у нас нерщ- ко мож подибатн, як в сей спос)б мучать во- робщ, як приглядают). ся летючим птицям, аби сл!дити !х зором. Мож]]а би годинами внчисля- ти численн] забави руху а то нет!лько у д!тий, але 1 у старших. Чи н!хто з нас не дасть ся речи, в все тее роблять задла уподобаня, який
В1дчувае орган слуху при повстаючЧм тр!скот1.
Чудуемо ся нераз, зв!дки походить се упо- добане у д!тий до гучних I крикливих та пи- скливих забав! начрикряють ся они нам нераз так, що год! видержати, але як видимо, ся за
бава 6 для них корисна а навггь конечна, бо сим способом виправляють соб1 щораз б кьш е орган слуху, а коли мине час внучки, бодай як то ка- жуть, з грубшого, уподобане в крикливш, вере- склив]й забав1 щораз устав, а лишаесь уподоба
не до музики 1 всего, що видае приемю для слуху звуки. Не можна однак сказаги, щоби за бава з перших л!т устала щлком, она являе ся 1 у дорослих. ! у старших являесь уподобане до сильнЧйшихзвушв, як хшоиприслухують ся трЬ скотови палючого ся огню, гуркотови грОМ)В, витю бур], голосови бубна, звукам дзвон)в, ше- лестови шовкових суконь ] т. и. ЦЧлковитий опокой через довший час бувае так дЧтьом як старшим а навЧть дозрЧлим людям невиносимий.
Тшько о слуху.
Сказав я також, що дитина початково не- тшько не може докладчо чу-ги 1 сего мусить ся виучити, але також, що хотяй мае очи, од
нак не розр]жняе предмеив, тому конечн] суть численн] забави зору, котр) ведуть до внрави в докладн]м видженю, спостсрканю.
ЗрОб]М пробу. ПоСТаВМО
п р о с т о ОЧИЙ Д1ТИ-ни горюче т!ло. Дитина зверне зор на }]его I задержить на с!м м]сци. В]дсуньмо лямпу або сьв]чку на б!к, то пересьвщчимо ся глядячи на
у нас не бувало, не зважаючи н! на нри- ватну честь, н! на в)к, н! на стан, н! на н!як[ заслуги, на н!яку новагу. Розбуджу- ючи найнизш! шетинкти, викликуючи ду- хиз, не тямить оно, що прийде хпиля, ко
ли оно не буде мати спромоги сими д уха
ми волод!ти, ними кермувати, а буде му- с!ло поступати туди, куди его шрвуть. Се гндлещуиане народним масам, замють !х поучувати, осьвщомлювати, сей сервшгзм в долину колись нринесе нроводирям вель
ми несмачн1 1 гарю овоч!. Вжеж нин! ее не е тайною, що серед »Руского клюбу*
нема едности, нема карности, що др. Кос робить нол!тику [нсля свое! внодоби, а клюб не мае сили его погамувати 1 спо- нукати до виконуваня клюбових ухвал.
3 другого боку запобюають проводир] на- ц)онал-демократ)в н)дмоги правительства 1 краевого 1 центрального, а се було не ли
ше перед виборами до ради державно!, але й тепер роблять ся заходи, щоби пра
вительство таких а таких поел ] в пустило при виборах до сойму (але они борони Боже, не хотять признати ся, що они, пра- вительственн)!), нросять гнтерненцн! прави
тельства для осягненя делеГацийного ман
дату ) т. д. Нод!! останнього засщаня ради державно! повинш дати нрив<д нащонал- демократам нризадумати ся над тим, що колись I на них прийде юрка година!
Н О В И II К И.
— Вчерашне число сконф]скувала ц. к. Проку- ратория так гизно, що че можна було зладити другого накладу. Тому нин! видаемо число на 1'/и аркуша.
Налендар. В ч е т в е р : гр.-кат. Василия;
рим.-кат. 1спдора. — В п я т н и ц ю : гр.-кат. Ни
кона, Лиди']'; рим.-кат. Дслм/м
— При зм ж ! кварталу просимо Вп передплат- нин<в о в)дновлене передплати. При с!й нагод!
просимо також дотичних Вп пер8дплатнин)в, що мають яньнебудь залеглости, о остаточке !х ви- Р'внане. Ми зневолен) оплачувати все гот<вною, тому не можемо на будуче и ному уд!ляти кре диту, отже А д м 1 н ! с т р а ц н я б у л а б и п р и н е в о л е н а п р и д а л ь н и м т р и н а н ю з а л е - г л о с т и й в и с и л к у ч а с о п и с и б е з у с л о в н о з д е р ж а т и .
— ВПреосьв Митрополит о Шептицний нрибув дня 29. марця вечером до Золочена. Коло ды)р- ця устробно трпюмфальну браму, де 3]брала ся ц!ла мЧск^ штелЮенция, числение духовеньство ] товнн народа. Достойного гостя причитав др.
Весоловский промовою в )мени мЧста, ноч<м по- Х1д з процесию вирушнв до нриход!:ко! церкви.
Ту ВПреосьв. Митрополить в]дслужип молебен ] виголосив пропов[дь о вихованю молодежи та пояснив цЧль свого нриЧзду, [мевно, его бажаяем е п)знати Г)мназияльну молодЧж, та нодбати про .нридибати на таких внравах.? Один буде крутити
кутас у ф]ранок 1 глядить на рух, який вщбува- есь, другий придивляе ся як д!тнна димови, що з циГара вмнускае, иньший глядит), на спада- ючу воду з колеса млиньского, а нав)ть суть так], що пересипають, стоячи на берез!, шеок з руки до руки.
Ось гляньмо на салю забав. Пари крутить ся мов марюнетки, а неодин не беручи участи в забав], глядить на рухи танцюючих пар. Скоро старин знаходять в н'йшм дивленю ся прием- шеть, о сюлькож б)льше т!шать ся д!ти вправа-
МИ
