ч. 83. Львів, Субота, дня 14. (27.) цьвітня 1901. Річник V.
Передплата
иа »РУСЛАНА< виносить:
в Австриї:
на цїлий рік . 10 ар. (20 кор.і на пів року . 5 ер. (10 кор.) на чверть року 2’50 ар. (5 кор.) на місяць . 85 кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.
•Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а яе воаьмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с д а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня
крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана< під ч. 9.
ул. Колерника (Лїндого ч. 9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесевя по 15 кр. від стрічки.
ледви чи при найліпшій волі і охоті до роботи та при найбільшім обмеженю по
важних сторонництв в раді державній дасть ся перевести. Вжеж перший відділ обни
має ледво 4 дні призначені на повні засї- даня, в котрих мав би бути вичерпаний о- повіщений по великодни дневний порядок.
Між точками сего порядку є заява архикн.
Франца Фердинанда, котру будуть с;ция- лїсти і всенїмцї використовувати для своїх ти ґр. Ф е т е р а (3 славяньского центра аґітацнйних цілий. Мало-що не всі віча, явив ся др. Шустершіч, Берке і Барвінь- тепер у Відні скликувані, присьвячені об- ский). Підставою до нарад послужив уло- іовореню відомої справи протекторату ар- жений д-ром Б е рн р ай т.е р о м к а л е н д а р хикнязя, а социялїсти не могли навіть ви
ро боти. Сей календар д-ра Бернрайтера ждати, поки прийде в палаті на чергу приймає яко основу сесию, яка мала би справозданє комісиї про заяву архикнязя тривати до 15. червня (опісля мала би і внесли в середу нагле внесене о зміну
Проґрамова робота в раїі державній.
З В ід н я пишуть нам:
(А) О 10-ій годині зібрали ся всі предеїдателї парламентарних сторонництв в мінїстерскій салі в парламенті на'нараду, котрій проводив мінїстер-президент др.
К е р б е р , в присутности президента пала
слідувати соймова сесия) і ділить сей про тяг часу, що обнимає 30 днів призначе
них на повні заеїданя, окрім днів вільних щоби виголошувати різкі аґітацийні бесіди і комісийних, на 3 відділи: 1-ий в ід д іл
в і д 24. ц ь в іт н я до 4-го м а я, в котрім мав би бути полагоджений дотеперішний дневний порядок: 1. новеля о належито- стях, реформа торговельних палат; 2. за
кон про. марґарину; 3. справозданє про заяву архикн. Франца Фердинанда в спра
ві подружя; 4. закон про горівчаний пода
ток; 5. верифікация вибору Кльофача. В тім часі комісия інвестицийна мала би вигото
вити справозданє про інвестициї. — 2-г и й в ід д іл в ід 5. м а я до л ат. з е л е н и х с ь в я т т. є 26. м а я , в котрім мало би припасти перше читане буджету (на се призначає 3 дні), перше читане закона про 9 -г о д и н н и й ч ас в гі ництві, про в о д н і к а н а л и , з а к о н а про к в о т у , бу
д ж е т о в о ї п р о в із о р н і і закона про л ь о к а л ь н і зелїзницї та про ч и с л е н е п р о м и с л о в и х і г о с п о д а р ч и х заво
дів. На лат. зелені сьвята призначує др.
Бернрайтер 4-дневну перерву 25—28 мая.
— 3-ий в і д д і л обн им ав би 2 1/а ти
ж н я до 15. ч е р в н я . Сей час мали би виповнити другі і треті читаня згаданих в горі законів. Для буджетової розправи приймає др. Бернрайтер 3 дні, для інве- стицийної 4 дні, для каналової 3 дні а для льокально-зелїзничої також три дні часу.
Над сим начерком і поділом роботи вивязала ся півторагодинна розправа, ко
тра не довела до певного добутку, позаяк представителї клюбів мали в четвер обго
ворити сю справу в клюбах і засягнути їх ухвал, а відтак в пятницю перед засї- данє.м палати має відбути ся поновна на
рада з мінїстром-президентом.
Начерк Бернрайтера, як і сам він признав, числить на добру волю і охо
ту до роботи всіх сторонництв, на велике обмежене в промовах і на велику ощад
ність часу взагалі. На тій нараді однак не явили ся заступники всенїмцїв, котрі най
більш забирають часу всякими непотріб
ними запитаними президента палати. Коли іменно розважимо, що читане щоденного впливу нетиций, інтерпеляций і внесеня за
бирає звичайно 1—2 годин, а всякі запи- таня і иньші несподіванки знов 1—2 го
дин, що наслідком того звичайно остає З—4 години на річеві розправи, то муси
мо призиати, що к а л е н д а р р о б о т и д-ра Б е р н р а й т е р а вельми оптимістичний і
§. 64. карного закона (що-до обиди члена цїсарского дому), а се не лише в тій цїли, і підривати в суспільності! не лише релі- ґійні але й патріотичні почуваня. Сам вне- скодавець П е р н е р с т о р ф е р знав дуже добре наперед, що єго нагле внесене під
перте готовими до подібних демонстраций всенїмцямн не має ніякого вигляду, але єму не о те розходило ся, лише о розпо
всюджене отруї поміж суспільність і се осягнув вповні. Але тим змарновано чоти
ри години дорогого часу, який був при
значений на полагоду новелі о належито- стях і задля того не ухвалено ані одного параґрафу сеї новелі, котра подає значні пільги широким верствам населеня. Коли социялїсти хотять бути такими оборонцями широких мас населеня, коли бажають їм добре, як-раз повинні би приложити рук до як найскоршої ухвали такого закона.
Однак їх задачею є лише ширити розлад і розклад, ціла їх діяльність не є реальна і позитивна лише аґітацийна, вимірена на бурене і нищене істнуючого ладу суспіль
ного і державного, а реальна робота таки мусить опирати ся на тих ненависних їм консервативних елементах. Вжеж і на на раді під проводом мінїстра-президента, ко
ли розходило ся о обмежене непотрібних перших читань (бо розправи можна вести дуже добре при 2-ім читаню), застерегли ся проти того Дашиньский і Пернерстор
фер, що они не можуть з тим згодити ся, бо і так мало тепер веде ся політичних (значить аґітацнйних) розправ, а лише еко
номічні — се так говорять ті упривилейо- вані оборонці широких верств народних!
З ними рука в руку, хоч їх противники, йдуть всенї.мцї, бо їх ремесло се також аґітация. Задля тих причин не можна спо- дївати ся, щоби проґрама роботи парля- ментарної була вичерпана, а се значить стратити рік у великих роботах інвести- цийних, що далц би зарібок широким ма
сам.
З е л і і водні дорога в Галичині.
Зелїзниця Львів-Самбір, якої проект вже так як би був принятим, має передовсім стра
тегічне значінє і тому члени польского Кола домагають ся побудована других шляхів, з яких би край мав користь, а іменно:
1) будови нормальної зелїзницї зі Львова до Винник, Бережан, Підгаец і Монастириск, де лучила би ся зі стациєю державних зелїзннць.
2) будови льокальннх зелїзниць гГІереворск- Бахуж, Тернопіль-Збараж, Тарнів-Щуцїн, Новий Торг-Щавниця і Янів-Яворів.
Що-до першої зелїзницї мінїстер зелїзниць др. Вітек по довгих переговорах згодив ся на неї, але заявив ся за тим, щоби не доходила до Монастериск, бо робила би конкуренцию дер
жавній зелїзници.
Що дотичить будови, мінїстер приняв таку форму, щоби сю зелїзницю будували приватні підприємці, а правнтельство поручить огірг цен- тованє облїгів на суму 10 мілїонів корон. Члени Кола признали сю форму корисною для краю, хотяй мінїстер ставить ще деякі застережена.
Що-до льокальннх зелїзниць др. Вітек зго
див ся на перші дві с. є Переворск-Бахуж і Тер
нопіль-Збараж, а надто правнтельство хоче пе
ревести будову зелїзницї Н. Торг-Суха Гора, я- кої край не домагає ся.
Зі суми 13 мілїонів 400.000 корон, яку гіра- вигельство в інвестицийнім нредложеню призна
чило на будову льокальннх зелїзниць, визна
чить ся відповідну суму на Галичину, а крім сего правнтельство має дати мілїон корон на покрите недобору дотеперішної будови льокаль- них зелїзниць у східній Галичині, а 2 мілїони на проектовані краєвим виділом льокальні зелї
зницї.
Головні постанови проекту закона про водні дороги, які вже нині правнтельство має предло- жити палаті послів, вже стали звісними. Дотич
но Галичини проект називає будучі водні доро
ги не каналами, але сплавними полученями (есЬіЯЬаге УегЬіпйипсІеп), бо в Галичині' ю лов- ну ролю будуть відгриватп ріки. Під технічним зглядом се не становить жадної ріжницї, бо так само, як канали і ріки треба поглубити до та
кої глубини, щоби на них могли плавати паро- ходи до 600 тон обємистости.
Галицке водне полученє виходить з каналу межи Дунаєм а Одрою та іде через Вислу і Сан аж до тої точки де Дністер стає сплавним. Ся точка не є стисло означеною. Коли би Дністер від сеї точки, не мав достаточного пбглубленя, то треба буде єго урегулювати с. є послубити аж до Окопів.
Коли наступить єіце урегульоване Прута, то канали через Буковину будуть лучити ся аж до Чорного моря.
З парламентарних комісий.
Конституцийна комісия радила вчера над внесенями, жадаючими знесеня §. 14. В довшій дискусиї социялїсти та посли Пернерсторфер і Функе жадали цілковитого зчеркненя сего пара
ґрафу, Молодочех Пляцек поставив услівє обду
мати рівночасно спосіб, який унеможливив би обструкцию в палаті', а посли польского Кола жадали зміни §. 14., евентуально заступленя єго иньшою постановою. Вкінци прниято внесене др.
Старжиньского, щоби передати цілу справу о- сібному комітетови, зложеному з 9 членів.
Ш кільна комісия радила вчера дальше над внесенями про утворене дисциплінарного права для учителів, а рільнича комісия закінчила вче
ра Генеральну дискусию над правительственним иредложенєм дотично заводових, господарских
з —
стоваришень. Мінїстер рільництва Джіованелї вказав на поліпшене нового предложеня закона із заявив, що заводові стоваришеня мають пред
ставляти широку, оперту на правних підставах і за публичного-правного становиска оправдану, дійсну репрезентацию рільничих інтересів. При тім закон уможливляє поодиноким соймам при- норовити ся в подрібностях до потреб краю. Ся заводова репрезентацій є потрібного підвалиною до иереведеня дальших важних реформ в. ріль
ництві.
Зелгзнича комісия приняла інвестицийне предложенє аж до 7. параграфу включно, супро
ти чого належить уважати принятим проект бу
дови зелїзниць: Тавернскої, Каравапкен-Вохаіїн- Пінна, Львів Самбір, Бакуницї-Постльберґ-Лявн.
З дискусиї пос. Кафтан звернув увагу на змен- шаючий ся рух на державних зелїзпицях, які з року на рік чим раз гірше оплачують ся. При
чину сего добачує бесідник в штивности цен
тралістично-бюрократичної адмінїстрациї. Лише заступЛенем сеї адмінїстрациї купецкою дадуть осягнути ся ліпші результати. Однак найважнїй- шим услівем є удержавлене приватних шляхів, іцо мають велике торговельно-політичне значі- не, як північно-західна зелїзниця, тов. державної зелїзницї і північна. Через обняте сих шляхів держава отримала би ключ до угОрСко-авСтрий- скнх зелїзничих тариф, бо від другої сторони монархії можна би тоді кождої хвилі вилучити справедливе переведене цлового і торговельного трактату.
У відповіди мінїстер зелїзниць Вітек пред
ставляє причини, які вплинуть на иостепенне і повільнїйше будоване ухвалених зелїзниць. Але як-раз длятого нема обави про недостаток від
повідного иерсоналю для нових зелїзниць. Нові лїнїї, так побудовані як і переняті з приватних рук, прилучуе ся до істнуючих вже дирекций і в сей спосіб оминає ся згадану пос. Кафтаном надмірну центрдлїзацию. Слідуюче засїданє ко- місіїї відбуде ся ЗО. цьвітня.
З політичного поля.
У Відни відбув ся подібно як минулого понеділка похід аристократичних женщин по мі
сті для заманїфестованя своїх католицких чувств.
Похід був богато численнїйший, чим попередним разом. Вчерашний похід вирушив з костела Ш котів до костела св. Михайла, а відтак до ко
стела оо. Августинів.
В Будапешті відбула ся вчера в білій салї королївского замку, торжественна церемонія вло- женя цісарем кардинальских біретів на голови новоіменованих кардиналів: Скрбенского і Пузи- ни. Оба кардинали в’їхали на замок у величних, двірских повозах, запряжених шістьома кіньми, а з замку удали ся в торжественнім поході до костела. Церемонія вложеня біретів відбула ся в присутности архикнязїв та архикнягинь, міні
стрів обох половин монархії, міністра ґр. Ґолу- ховского, намісників ґр. Нінїньского і ґр. Куден- гове та других високих достойників. Після це
ремонії цїсар приймав обох кардиналів на осі
бних авдиєнциях. Пополуднії відбув ся на їх честь двірскпи обід, на який запрошено 54 осіб.
Про подорож Делькасого до Петербурга пи
ше Вегііпег Та^еЬІаП, що конференциї францу- ского міністра заграничних справ з ґр. Лямс- дорфом мають головно на цїли удержане ті
сній шої солїдарности сих обох держав на бу- дучиість не лише в Китаю, але взагалі' дотично всїх справ на Сході. Росийска дипльомация ду
має, що Німеччина навмисне викликала несупо- кій в Китаю, щоби відвернути увагу держав від східної Европи.
З Брукселї доносять, що Кріґер приняв оно- дї післанця ґен. Боти, який здав єму справу з теперішного положеня на театрі війни і виска- зав надію, що Бури будуть до останка борони
ти своїх становиск.
З Дністра.
(Конець).
Рахунок зисків і страт виказує подрібно по
одинокі приходи і видатки в відповідних рубриках,
доплату від Товариства 8.626 кор. 80 сот.; через відсотки власні 1.126 кор. 02 сот. — 12.046 кор.
3,4 сот. разом 31.212 кор. 94 сот.; від того стра
та на курсі цінних паперів 288 кор. 40 сот.; Стан з кінцем року т. є по 3 літах від заснованя фон
ду емеритального 30.924 кор. 54 сот.
Фонд той ульокований є в цінних паперах і на книжочцї вкладковій Тов. вз. кред. Дністер, як подано в білянсї.
Ц інних паперів було з попередного року 220 штук ном. варт. 463.500 кор.; докуплено 25 штук ном. варт. 80.700 кор.; вильосовано 2 шту
ки ном. варт. 400 кор.; прибуло 23 штук — 80.300 кор. Стан всіх цінних паперів: 243 штук ном. варт. 543.800 кор. а іменно: 187.300 кор.
фонду загального, 324.600 кор. фонду резервово
го і 31.900 кор. фонду емеритального. Вартість всіх паперів після курсу 31/12 1900 виносить 515.358 кор. 35 сот.
Залеглости у аХентів виносили 98.165 кор.
23 сот. (у 707 аґентів, отже пересічно около 139 кор. на одного аґента); в р. 1900 заплатили аґен- ти решту залеглостей з р. 1899 і на рахунок премій 1900 року 781.094 кор. 24 сот.; в попе
реднім році заплачено тілько 690.946 кор. 88 сот.
отже сего року більше о 90.147 кор. 36 сот., в виду чого вплати премій можна назвати нор
мальними.
Надвижка білянсова: позісталість з надвиж
ки року попередного через сплату вильосованих 280 листів удїлових фонду основного в сумі 56.000 кор.; зиск з року біжучого 40.992 кор. — разом 96.995 кор.
Що-до ужитя надвижки в квоті' 96.995 кор.
рішила Рада надзираюча поставити Сьвіт.юму Зборови слідуючі внески по мисли статута: а) до фонду реіервового приділити по мисли §. 69.
уст. 7. статута 8.200 кор. т. є 20% від надвиж ки з р. 1900 кор. 40.995.; б) на опроцентоване лислів удїлових фонду основного по мисли арт- IV. постанов вгіроваджаюч ах до статута 690 кор., т. є по 6% від 16.000 кор. фонду основного; в) на сплату 80 остальних листів удїлових фонду основного по мисли арт. IV. постанов впрова- джаючих до статута 16.000 кор.; г) на звороти для членів но мисли §. 46. стат. в висоті 8%
від премії 61.735 кор.; д) на винагороду вибра
них з Ради 2 директорів і 2 заступників дирек
торів по мисли §. 105. стат. 5.600 кор.; е) на ви
нагороду членів Комісиї ревізийноі по мисли §.
109. стат. 300 кор.; ж) решту перенести на ра
хунок слідуючого року 4.200 кор. — разом 96.995 кор.
Наконець висказуемо щиру подяку Впр.
Ординариятам за ласкаву опіку і припоручене нашого Товариства всім вірним, нашим Делєґа- там з поміж Всч. Духовеньства, сьвітскої інте- лїґенциї і сьвітлих селян за численні прислуги через нагляд і контролю над нашими інтереса
ми в краю, — Поважаним Редакциям руских часописий за їх прихильне становище і приют для наших справ, нашим діяльним Аґентам за їх ревну діяльність і поміч і всім нашим при- клонникам, що чим -раз висше двигають наро- дови рускому свою народну інстптуцию.
Заразом просимо всіх також і на будуче підпирати щиро інтереси нашого Товариства.
Львів в цьвітни 190і . Дирекция.
уложених після взору і розпорядженя ц. к. мі
ністерства справ внутр. з 5. марця 1896 ч. 31 В. з. д.; в І. рубриці приходів поданий є перенос фондів і решта надвижки з року 1899, натомість межи видатками вставлені ті фонди після їх стану з кінцем р. 1900 (рубр. V. видатків).
Без дочисленя фондів перенесених з р. 1899 і приходів фонду резервового виносила сума при
ходів в'V III. році' адмінїстрацийнім 795.835 кор.
02 сот. а то: з премій за обезпеченя 771.687 кор.
46 сот. а иньші приходи (належнтости за поліси і таблички, процент від цінних паперів і вкла
док, зворот порторій і т. и.) 24.147 кор. 56 сот.
В минувшім році 1899 виносила сума приходів 701.259 кор. 52 сот., проте в сім році збільшили ся приходи о 94.575 кор. 50 сот.
Зворот від Товариства реасекурацийного за }р. 1899 виносив 53.576 кор. 28 сот. (т. є 17°/0).
від премії реасекурацнйної 309.306 кор. в р .' 1899). З того ужилисьмо 5% ДО фонду емери
тального цо мисли статута т. е квоту 2.678 кор.
82 сот. (рубр. II. точка 3) і зачислилисьмо решту 50.897 кор. 46 сот. на кошти адміністрацій, т. е згідно з приписами відшибнулисьмо ту квоту від , коштів адмінїстрациї.
Кошти адмінїстрациї подані подрібно в ру- : брицї II видатків і виносять без потрученя зво- і роту, з Товариства реасекурацийного 174.169 кор.!
70 сот. ( = 22-55% від суми премії); [попередно-і го року сума коштів виносила 147.998 кор. 76 сот. = 2 1 % % премії]; на повисшу суму коштів адмінїстрациї зложили ся слідуючі видатки:
платні і ремунерациї персоналу 74.361 кор. 50
сот. ( = 9 63% від суми премії), нровізия аґбн- тів 58’249 кор. 90 сот. ( = 7-5%), оплати дер
ж а в н і 6.475 кор. 79 сот. (около 1%) а прочі ко- ]шти адмінїстр. 35.082 кор. 51 с. ( = 4-5%).
До інвентаря докупилисьмо сего року пред
метів за 1.478 кор. 37 сот.; з року попередного остадо інвентаря вартости 5.627 кор. 30 сот., ра
зом отже 7.105 кор. 67 сот.; з того відписали- сьмо на страти квоту 4.267 кор. 35 сот. — 61%
(рубр. III. 1 б), вставлено отже до білянсу вар
тість інвентаря 2.838 кор. 32 сот.; відписалисьмо сего року більшу квоту, бо перемінилисьмо 10- лїтну амортизацию на 5-лїтну т. є. відписали
сьмо вартість всїх предметів інвентаря закупле
них до кінця року 1896, а від року 1897 що
річно 20%.
З нестягавмих належитостей відписалисьмо 538 кор. 77 сот. — але з таких-же страт відпи
саних давнїйше стягнулисьмо 599 кор. 58 сот.
Титулом страти на- курсі цінних паперів відписалисьмо суму 6.084 кор. 10 сот.; страта та е лише стратою книговою — не дійсною, т. зн., що при вильосованю дотичних паперів дістанемо все їх дійсну вартість. В повисшій сумі 6.084 кор. 10 сот. містить ся страта на курсі цінних паперів фонду резервового 2.956 кор. 80 сот. і цінних паперів фонду загального 3.127 кор. 30 сот. Натомість зиск на курсі цін
них паперів в квоті' 703 кор. 15 сот. (рубр. V прих.) не зістав відчислений від страт — лише
В ЦІЛОСТІ! взятий до фонду на ріжницї курсу (як рубр. V. 3) видатків).
До рахунку білянсу обясняємо, що:
Фонд резервовий виносив з кінцем попере- дяого VII року адмінїстрацийного (1899) 245.814 кор. 52 сот., в р. 1900 прибуло: з надвижки р.
1899 11.906 кор., з відсотків власних 12.147 кор.
45 сот., з додатків від членів 41.099 кор. 36 сот., з дробів відшкодована 480 кор. 58 сот., з про- чих датків 92 кор. 20 сот. — 65.725 кор. 59 сот., стан фонду резервового з кінцем VIII р. адмін. і 311.540 кор. 11 сот.
Резерву премії побільшилисьмо о 23.462 кор. і і она виносить тепер 151.942 кор. т. є. 43% від суми чистої премії остаточної на власний раху- . нок, або о 3% більше ніж вимагають законні приписи.
З фонду основного, котрий з кінцем року 1899 виносив 72.000 кор., по вильосованю на по- слїдних Загальних Зборах 280 листів удїлових, остало з кінцем 1900 року єіце 16.000 кор. котрі по мисли §. 45. стат. арт. 4. стат. мають бути сего року з надвижки сплачені]
З вильосованих дотепер 320 листів не пред- ложено до виплати єіце 39 на суму 7.800 кор.
Фонд емеритальний виносив З І. грудня 1899.
18.166 кор. 60 сот.; і побільшив ся в р. 1900: че
рез вкладки урядників 3.293 кор. 52 сот.; через
Н о в и н к и .
— Календар. В с у б о т у : гр.-кат. Мартина;
рим.-кат. Переґріна. — В н е д і л ю : гр.-кат.
Аристарха апост.; рим.-кат. Віталїса муч. і Па
вла.
— З «А кадем ічної Гр о м ад и *. Надзвичайні за гальні збори тов. «Академічна Громада* відбуг дуть ся на університеті дня 12. мая 1901. о 3.
год. попол. з отсим порядком дневним: 1) отво- рене зборів, 2) відчитане протоколу, 3) резиґна- ция старого Виділу, 4) вибір нового Виділу, 5) внесена та інгерпеляциї. — Львів, дня 14. цьвіт
ня 1901. — З а виділ: Ол. Грабовский, голова, М.
Волошин, секретар.
— З Коломиї. Загальні збори тов. «Коломий- ский Бонн» відбудуть ся дня 4. м ая 1901. о год.
7. вечером, а в случаю недостаточного числа членів тогож дня о год. 8. вечером. — З а виділ:
О. Кирилович, голова От. Кульчицка, секретарка.
— Т ар асо зі обходи. ІІроґрама вечерниць, які мають відбути ся в ІІеремишли заходом руских народних товариств в неділю дня 28. с. м., е та
ка: 1) Вступне слово. 2) Вахнянин »5Кивем< жі
ночий хор в супроводі' фортепяну. 3) 3 Ш евчен-
2
рони своєї чести та приводять до авантурннчо- сти, доаки 1 Забіятик.
— У нас здало би ся! В Новім Норку п'олїция заборонила плювати в возах електричної зелї- зницї і на пароходах з гігієнічних зглядів. З а переступлене заборони покарано в остатних ча
сах 40 осіб, а 180 нолїциянтів вислано на ловлю неслухняних. — Така сама істория має с я , з дов
гими дамекпми сукнями. Сотки пані» заплатило вже в Новім Норку грошеві кари за те, що їх сукні волочили ся по хідниках та підносили хмари пороху. В остатних днях кару заострено і змінено грошеву кару на арешт. Ч и ,і тепер пані не будуть слухати заборони?
— В Снятинї буде отворена низша ґімназия приватна з польским язиком викладови.м (а не як доношено, з нїмецким). Комітет, який має зай
мати ся введенєм ґімнавпї в жлтє, оголосив конкуре на управителя ґімназиї з річною плат
нею 2000 К і вільним номешканєм. Учитель б у де поберати 2000 К річно. Поданя можна вноси
ти до дня 15. мая с. р.
* * *
Упав у ранці промінь, зілля яре Гнеть землю молоду, пухку покри 'О.
Гак чорна йде завія й шле вже зіллю Смерть невмолиму...
Квіт ярий гине з холоду зіткненє.м, Хох міць весни велика і хоч сьвітло Струями ллє ь, так з холоду зіткяенєм
Ярий квіт гине.
Ж итє, чом ти хвиль ясних, мов натура Тих квітів ярих зб ер еп и не всилї?
Чом, іцастє молоде, тебе морозить Зимна конечність?
З повік минулих хвиль чом ясний образ Твій щастє вирина? таж побіч чару Єго і блееку зимна, темна дійсність Ще є темнї'иша...
У л я н а К.
— Засуд Гільзнера на смерть касацийний три
бунал потвердив на основі отсих мотивів: Пере
довсім трибунал орік що відкинене внеееня обо
рони, аби суд в Піску засягнув онінії медичного факультета, чи сьвідок Пешек видить далеко — не є достаточною причиною до уневажненя роз
прави. Що-до тверджена, немов би Грузївну мав зарізати жйдівский різник, то оно виключене з огляду на спосіб задана рани. Так само три бунал виключає підозрінє. немовби з ГрузївноїІ спущено кров до ритуальних цілий. Морд в по
лових цілях не міг ту також мати місця. Три
бунал не видить також причини, аби відкопува ту тіло Клїмівної, бо єї пізнали родичі і сьвідки і потвердили ЄЇ тотожність.
На тайній розправі касацийний трибунал займав ся справою, чи предложитп Гільзнера монарховп до дарованя кари смерти.
— Самоубійства у вчйску на Угорщині'. З Се- ґедину доносять, що там застрілив ся онодї ін- фантернст 4(5. полку, якийсь Емерих Оляг а при
чиною мала бути туга за рідними сторонами.
При сіп нагоді додають угорскі Газети, що се самоубійство є вже шістьдесяте, почавши від жовтня минувшого року. Таке число самоубійств мусить впасти в очи; 60 на сім місяців або що найменше 2 на тиждень, то чей аж страшно. Не вжеж б и всіх тих нещасливих, опанувала так туга за рідними сторонами ?
— Студенти в Роснї. З Петербурга доносять:
В понеділок по отвореню висілих наукових за ведень, студенти зібрали ся на віче і ухвалили резолюцию, в якій признають добру волю і на
міри правительства і полишають єму час до пе- ревзденя конечно потрібних реформ, та жадають відложеня іспитів до осени, аби до того часу могли повернути прогнані товариші. На другім зібраню студентів ректор університету доніс їм, що мінїстер просьвіти не пристав на відкладанє іспитів, і заявив, що не може узгляднити ж а
дань тих слухачів, що не оправдають достаточ- но своєї неприсутности на університеті. Тоді сту
денти ухвалили 6»4 голосами против 549 не бра
ти участи в іспитах, а студенти всіх васш их за
ведень приступили до сеї ухвали.
З засади не присягає. Недавно ставав у Відни перед судом торговельник коний Меснер запізваниіі за обманьство на шкоду графині Форґач. На сьвідка покликано між иньшим тор
говельника коний Генриха Гавзера. Коли же єго закликано і казано єму присягати, він відповів, що не буде під ніяким услівєм присягати, хоч би навіть наложено на него і найбільшу кару, яку за то назначує закон. То така єго засада і він не відступить від неї. Дотична законна по
станова дозволяє карати сьвідка, котрий не хо
че присягати, грошевою карою а у важних слу чаях навіть арештом аж до шість неділь. Отже трибинал порішив був відрожити розправу, що
би судця слідчий, котрий доси не переслухував сьвідка, міг єго переслухати і переконати ся, чи єго зізнаня суть так важні, що треба би єго карою арешту змусити до присяги. Тоді проку ратор і оборонець заявили згідно, що не дома- гають ся конче заприсяженя сьвідка і розправа відбула ся дальше та закінчила ся тим,' що ка деклямация мужеска. 4) Колесси »На музи
ці'* муж. хор. 5) Матюка »Син-сокіл< мішаний хор в супроводі форте іяну. 6) 3 Ш евченка де- клямация дівоча. 7) Нїщиньского «Вечерницї»:
а) хор дівчат, б) гаданя. 8) Вахнянина »Урра у бій* хор мужеский. 9) Закінчене. — Початок о годині 5. вечером. Ціни місць: крісло оОсот.,для селян і міщан вступ ,на салю 10 сотиків.
Нині в пятницю тернопільскі ґімназиясти устроюють Тарасові вечерницї.
В неділю дня 28. с. м. відбудуть ся Шев- чеиківскі вечерницї в гр.-кат. духовній семина- риї у Львові.
— Память Шевченка сьвяткували учениці львів- скої учительскої семинариї дня 23. с. м. Пер
шу звістку про сі вечерницї подибуємо в »Оа- 2ЄІ-Ї і4агоі1о\у-іп«, звідки наводимо дальше: Ве черниці випали під кождим зглядом гарно, а на
віть СЬВІТЛО. В тупне СЛОВО виголосив дир. п.
Зубчевский, почім слідували музикально-вокаль
ні продукциї, з яких найбільше подобала ся де
клямация з акомнаняментом фортепяна і зі сьні- вами »Гамалїя« ІПевченка(музика Віликовского).
Вершком вечерниць була відограна «Наталка Полтавка» Котляревского. Ролі муїцин грали на
турально також учениц1', але пенсіонарска при- личність не позволила їм строїти ся в мужескі костюми, тому грали їх в жіночих строях. Зі сего було богато сьміху, але виглядало гарно.
Найкрасше в тім представлешо випала часть вокальна На найбільше- похвалу заслужили собі панна К. в ролі Виборного і панна М. в ролі возьного.
— З’їзд деканів і ординариятских шкільних ко- місарів. Позавчера відбув ,ся у Львові з'їзд д е
канів львінскої єпархії скликаний ВІІр. митропо
литом Шептицкнм для обговорена справ церков
них, а вчера вели ся наради ординариятских шкільних комісарів, візваних Владикою для об
говорена справ шкільних.
— Язиковий СПІр межи львівскою Ставропігі
єю а університетом в Чернівцях був вчера пред
метом нарад державного трибуналу у Відни.
Ставропігія внесла зажаленє на черновецкий університет, іцо він не приняв єї поданя писа
ного в рускій мові, а мотивував се тим, що єго урядовим азиком є нїмецкип язик. Вирок в сій справі буде оголошений завтра в суботу.
— Коловатиця »ДЬл-а». «Діло» радіє від дав- на, що фонетична правопись у всіх язиках бере перевагу. Так само вчерашне «Д’Ьло* констатує факт, що в Роснї обговорює ся тепер справу реформи правописи, а »Новое Время* не уживає вже від року ть-чнків. Сьвята правда, що деінде поступ замітнпй, але не у »Д-Ьленька<; оно са
мо все буде уживати гь-чиків і буде радіти, що иньші покидають етнмольоґічну правопись.
— Звертає ся увагу будуючих нові церкви або відновляючих старі, щоби в нових і відно
влених церквах постарались о вентилятори, бо від горяча, як також від сьвітла лямп, сьвічок і т. п. псуесь мальовило по стінах і іконах. З а примір най послужить церков св. Юра у Львові, в котрій задля браку вентиляторів геть пообла
зило мальовило по стінах.
— Велике віче устроює социялїстична партия у Львові сеї неділі, на якім мають социялїсти- чні проводирі промовляти про теперішні відно
сини в Роснї.
— Славний циган Ріґо, в якім залюбила ся княжна Шімай, має приїхати до Львова і висту
пати в >Со11о8сшп< п. Торна. Ріґо і кн. Шімай перебували до недавнз в Каір) а тепер в Льон- донї, де старають ся дістати до театру Альгам- бра або Емпіре.
— Против поєдинків. Від двох-трех літ стріча
ємо ся з дивною манією у Львові, яку підпирає нольска столична преса. Є то манія поєдинків.
Недавно тому збули ся у Львові три поєдинки майже день по дню і всі три закінчили ся лек- шим, або тязш им скалїченєм. А польска преса підпирає тоту глупу ноєдіїякоманїю тим, що хо- тяй вправдї ганить самі поєдинки, то заміщає сяжиеві справозданя з Іигпіеіби' кІиЬи егег- шіеггу, немов би се була важна подія дня, або там ставав з тупими ножами до бою сам цьвіт штелїґенциї. Якийсь французисько з’їхав до Львова і дав почин перед кількома літами до заснована «кІиЬи а гегтіеггу * , а тепер, завдяки реклямі. дпевішків, повиси сего клюбу стано
влять найінтереслїйше видовиско для більше і менше і зовсім неаристократичного товариства.
ІІанї п.іещуть завзято в долоні і кидають цьві- ти »побідникам«, а дневники на другий день пу
скають фаєрверки високолетних фраз на тему зручности, постави, вигляду борців і романтич
ні >сти попису. Відтак пе можна динувати ся, що панове, котрі навчили ся махати заостреним рожном або довгим ножем, збивають ся в буту і стають скорими до напасти і зобиди, щоби лише могли мати нагоду пописати ся своїми розби- шацко-різницкими епосі бностями. З того вихо
дять поєдинки. Нині, коли рух против поєдин
ків став вже всесьвітним окликом, кажемо:
встид поважним дневникам містити справозданя з таких повисів, які не мають жадного иньїпого толку, ані цїли, як лише ширити між молоде- жию фальшиві погляди про правої власної обо
Месяера увільнено від обжалованя о спроиеві- ренє на шкоду ґр. Корета, а засуджено за енро- невіренє на шкоду Графині Форґач на. чотири місяці арешту.
— Язикова рівноправність. В Бельгії парламент 92 голосами против 16 ухвалив, що флямандскі посли можуть вносити внеееня і мотивувати їх в флямандскій мові. Так, по довгій боротьбі, я - зик флямандский став там рівноправний з фран- цуским.
— Примірник громадянин. На Угорщині помер сими днями властитель б льшрї посїлости, Люд- вик Каляй, котрий майже ціле своє майно, в су
мі 300.090 корон, записав тромаДЇ Фильдиш в комітатї Гайду. Майно то складає ся з 500 мор
гів ґруцту, будинків господаревих і книжочки іцадн. каси на суму 200 К. Ціле то майно при
значив покійний на культурні цїли для громади.
Каляй був чоловіком, яких рідко. Вій дістав був в спадщині по своїх родителях лиш 1 морґ Грун
ту, але опісля з своїми шуринами до спілки най- мнв ґрунти від міста Дебречина за дешеву ціну і всі три доробили ся значного майна. Каляй немав дїтий і помер в 83. р. житя в наслідок якоїсь операциї. Онодї відбув ся єго похорон в громаді Фильдиш. З а домовиною поступали ти
сячі люднії і двіста господарів з громади Филь
диш з лопатами на плечн, котрими кождий з них мав кинути землі на єго домовину. Одну десячу часть майна записав покійник на рефор
мовану церков, до котрої належав.
- Дрірні вісти. Львівский оптнк гі. Венедикт Коперницкий, брат оптика Зільберштаіїна, ви
хрестив ся з женою і трема дітьми. — Наміспи- цтво позволило інжінєрови державних зелізииць п. Генрикови Вайнтравбови змінити родове прі
звище на «Вєнєвский*. — Обжалованого в Ст.а- ниславові Бібрінґа, секретаря кагалу, засуджено на 14 днів вязницї і на поношене судових ко
штів. — Села Трояни і Зелена, в товмацкім по
віті. набув в. Віктор Слонецкий.
Гумористичний кутик Необхідне услівв.
Поет: Чи я піднесу ся коли до височини (слави?
Критик: Коли як баляст викинете свої по
езій...
В відділі однорочних охотників.
Каираль: Ви певно думаєіе, що на той мі
зерний рік вашої служби не оплатить ся з а т і я ти кабат на всі ґузики, що?
Шпаками годований.
Мати: Фе, Микольцю, діти стають дуже бридкими, коли плачуть. Подиви ся на себе до зеркала.
Миколка: Ей, ми жущини, коли лише тро
хи красші від чорта, то вже добре.
Посмертна і оповістка.
Михайло Копровский, ц. к. комісар Дирекцій скарбу помер дня 25. н. ст. цьвітня по тяжкій і короткій недузі на удар серця в 42. році житя.
Покійний яко щирий Русин належав до всіх на- родно-руских товариств і тішив ся симпатиєю всіх Русинів. В. є. п.!
Т е л є ґ р а м и.
Відень, 26. цьвітня. Перед заеїданєм палати відбула ся конференция провідників клюбів лі
виці в справі програми праці. — Засїданє ро з
почало ся о год. ‘/, 12. По відчитаню внесень і інтерпеляцій! прийшло до нарад над внесеним наглим внесенєм пос. Кльофача, жадаючим, щ о
би палата послів вибрала комісию з 37 членів, котра розслїдила би всі внеееня та інтерпеляцій І в справі лихого обходжена ся з вояками. Гово
рить Кльофач зразу по чески, відтак по нїме- цки. Засїданє треває дальше. — Предложенє в справі водних доріг внесе правительство доперва при кінци заеїданя.
Відень, 26. цьвітня. Вчера пополудни зібра
ли ся ііредставителї великої власности, иоль- ского Кола, центра і славяньского центра на довірочну нараду, в якій взяв участь також ґр.
Фетер. Нарада дійшла до мериторичного пола
годжена в справі завобіженя нападам радикалів на релігію та їх ріжним вибрикам, а формальне І закінчене наступить нині.
Відень, 26. цьвітня. Комунїкат з вчераніно- го заеїданя центра принимає проект Бернрай- тера за підставу парламентарної праці. Також, як зачувати, молодоческі посли, з виїмкою Со
кола згодили ся на сей проект, застерігаючи собі внрочім політику вільної руки.
Бон, 26. цьвітня. Цісар Вільгельм з наслї- дником нрестола прибули вчера вечером на но
мере корпорацийних студентів. Цісар наложив
