Ч. 137. Львів, Вторнин, дня 19. червня (2. липня) 1901. Річник V.
І Передплата
на «РУСЛАН виносить:
в Австриї:
на цілий рік . 10 вр. (20 кор.ї на пів року 5 ер. (10 кор ) на чверть року 2 50 ер. (5 кор.) на місяць 85 кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 8 кр. ав
. —— • ■""}
*
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш а но вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска » — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.
Реданция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 9.
ул. Коперника (Лїндого ч. 9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи ввертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви
чайні приймають Ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 15 вр. від стрічки.
Пригода вдрского провошра Уірім.
(X) В Пеиїтї наробила великого шуму пригода проводира оиозипийної мадярскої партиї Уґрона і відбила ся голосним го
моном і в заграничнім дневникарстві. Не
давно правила ся брошура Р і м л є р а , ви
даленого секретаря австринского міністер
ства з (граничних справ. Сей Рімлєр, як то кажуть, гонить остатками, отже хапав ся нечистих способів, оп ;віщував довірочно до него писані листи і се цїхує доволі єго вартість. В своїй брошурі розкриває він змаганя з ческого і угорского боку звер
нені проти тридержавного союза і тим ви
кликав незвичайне вражінє. Після виходу брошури Рімлєра відозвав ся і посол У- ґрон, а з заяви єго виходить, що Уґрон стояв якийсь час в зносинах з Рімлєром, що за єго посередництвом був принима- ний міністром заграничннх справ Делькасе, що сему останньому иредложив нлян фран цуско-росийско-австро-угорского союза і до- магав ся від него заснованя в Угорщині француского банку, а зиски з него мали би йти на цїли політичної аґітациї сторон- ництва Уґрона. Делькасе відослав Уґрона до француских банкерів, але они не оду- шевилн ся єго планом і з сего не вий
шло нічого. Уґрон згадує на останку, що втратив довірє до Рімлєра, і не відповів на єго домаганє листовне о кілька тисяч франків, але вельми жалує, що єго пляни не здій нили ся.
Се один бік Рімлєрівскої брошури. За
ходи Уґрона, виявлені в ній, викликали в дневникарстві обидвох половин держави рішучі протести, а навіть сторонництво У- ґрона, зложене з 10 членів, заявило, що нічого не знало про заходи Уґрона і ні
чого з ними не мав спільного. Фактом однак остане, що Уґрон намавляв міністра
Наталь Вахнянин.
Отець Алекеандр.
(Билиця з недавних часів).
Не знаю, чи коли зійде мені з памяти хви
ля, коли в нашу семинарску спальню в Пере
мінили вступила висока, плечиста постать отця Александра? Було се якось коло Иорданьских Водохрещів в 186* році. Зимове сонце запало уже за лиііовицкі ліси, над містом, що амфіте- атрально видвигнулось на досить стромих збо- чах при-сяньскої гори, стали поволи стелитись вечірні сумерки, на вежи ударила ііята година.
В спальни у нас ще не еьвітилось: ми опро ваджували так звані «вечірні години". Деякі з моїх товаришів - семинаристів скупились коло печи, в котрій тріщав огонь, залягли одно і друге ліжко, пообсідали крісла і вели горячу диспуту обрядову на темат о мирствованю, за
чинянні царскнх врат, переношеню служебника і других на той час живих нитанях, на підставі Ґоара. Сердечний Юлько своїм звичаєм мірив довгими кроками простору спальню геть і на
зад; товариш Ксаверий, закуривши люльку, рос- казував декому цікаві пригоди »Войтовича< з
Делькасе до заснованя в Угорщині фран
цуского банку, щоби єго зиск около пів мі- лїона обернути на цїли політичної аґітациї.
Але брошура Рімлєра подає ще вель
ми цікаве відкрите, іменно оповіщуе пи
сьмо голови Старочехів Ріґера. В сім пи
сьмі др. Ріґер висказує свою повну апро- бату і симпатию до плину Рімлєра, вказує на трудности, які треба перебороти в мі- родайних австро-угорских кругах, переся- клих нїмецкими традипиями і на потребу приєднана росийских офіцияльних кругів, висловлює жаль задля великої переваги прускої армії, що все мала вилив і на вну
трішні відносини Австриї, але сподїває ся, що Уґрон зможе з підмогою мадярского народу дати почин новій політиці. На о- станку переказує через Рімлєра, що виби
рав ся на аґітацийну подорож, поклони ГІо- бєдоносцеву, Іґнатієву, Комаровії і иньшим.
Нема певности, чи се письмо Рімлєра автентичне, але N. Гг Рге8§е сейчас уда
рила на Чехів яко державних зрадників, чого з становища N. Гг. Рге88е можна було сподївати ся.
Окрім ліберально-жидівскої N. Гг. Ргеззе і І’езіег Ьіоусіиочавсправдешню нагінкузаУ - ґроном,котрий як проводир независимого ка- толипкого сторонництва є предметом нена- висти лїберально-жидівского дневникарства.
Длятого всі ті напасти треба принимати с и т £гапо 8ОІІ8, яко у великій части пе
ресадні. З заяви Уґрона виходить лише, що він хотів мати гроші на аґітащио, а се є річ доганна, що глядів їх заграницею, і бажав ужити на виборчі цїли. Полиша- ючи на боці моральну сторону сего аґіта- цийного способу, треба замітити, що при відомих в Угорщині відносинах, де нресия і гроші відгризають таку важну ролю при виборах, заява Уґрона не подає нічого но
вого. Ліберальне дневникарство угорске найменше має причини тим обурювати ся, бож угорскі ліберали завдячують головно часів >ойца Радзєцкого» і другі небилиці з „та- лїянцкого жити»; а лиш товариш Иосиф, більше сентиментального настрою молодець, сидів осо
бняком, дивив ся мовчки в вікно і летїв дум
ками до своєї любки в сяндецких горах, пестив ся нею в буйній фантазиї, будовав собі мабуть вже і той подружний, сподіваний рай, з горячи
ми поцїлуями вірної жінки і з купкою щебетли
вих дїточок о кучерявих головках та теренових оченятах. 0! четвертий рік богословія, не аби
який час в житю питомця! Хліб в руках, горя
че серце за пазухою, молодість за поясом... Я пересьвідчений, що не один з моїх, нині вже посивілих або полисілих товаришів, вернув ся би охотно з найліпшого «приходу» в ту семи
нарску спальню, до котрої перед двайцяти рока
ми нечаянно вступив о. Алекеандр.
— Чи Н. дома? — спитав він грубим, здо
ровим голосом.
Я і мої товариші схопились на рівні ноги, як се звичайно бувало, коли хто з наших »су- неріорів» був на стілько нечемний, що, не за стукавши в двері, влетів в музей або спальню і перебивав нам улюблений натодї «форпасовий»
механізм.
Спізнавши голос о. Александра і зачувши виголошене моє імя, я иоскочив до дверий і представив ся гостеви низеньким поклоном. Хо-
піддержці капіталістів менше більше межи- народних своє визначне становище в Угор
щині. До сеї справи ще повернемо.
Соколи в ІІразї.
З ’їзд ческих соколів в ІІразї виріс до зна
чиш великої народної манїфестациї Чехів. Нато
мість «славяньска взаїмність» проявилася ліпне дуже слабо на сім з’їзді. З поодиноких славянь- ских па; одів приїхали лише нечисленні депута
т а , а вже найменше Росиян, бо лише один ро- сийский Генерал Ротич зі сином. Найснлі.нїнше з гостин були заступлені Поляки, від яких при
було коло 250 Соколів з Галичини та 60 з По- знаньщини. Після них заняли місце Хорвати в числі 92, а вкінци Болгари явили ся в числі 6, а так само і 6 Чорногорців. Ческих Соколів зі
брало ся в Празі' аж 17.000, а між ними 10 Че
хів з Росиї і 5 з Америки. З найбільшим енту- зиязмом витано француску депутацию Соколів з Парижа під проводом бурмістра Дусета. Кіль
ка разів мусїла аж иолїция робити порядок між несчисленнимн товпами розентузиязмованої ну- блики, але не арештовано при тім нікого.
По першім дни привитань, торжеетвенного представлена в театрі і великого банкета на Софійскім острові, де промовляли відпоручники всіх Соколів, відбули ся на другий день спільні продукциї сокільских дружин. Площа вправ на Бельведері обнимав квадрат величини 59.000 кв.
метрів. Довкола него побудовано трибуни для иублики, а при входах дві величаві брами.
До свобідних вправ стануло 6000 ческих Соколів. Несчислені тонни приглядали ся сій величній продукциї, виявляючи величезне оду- шевлеиє Карні ряди Соколів виконували вправи з автоматичною нрецизиею. Відтак пописували ся гості у вправах на прирядах. Коли на площу виступили Французи для продукциї, одушевлена публика вдерла ся до середини і піднесла на руки француских гостин. Опісля наступили впра- тяй в комнатї було темно, проте постать і лице о. Александра виступили бодай на хвильку ясно перед наші очи, коли товариш Ксаверий, на
бивши сьвіжу люльку, шарахнув недалеко за мною сірником по рукаві і став розкурювати традицийну свою коротку деревлянку.
О. Алекеандр був чоловік о шести хрести
ках, крихту вже шпаковатий, але тілом ще різь- кнй, доброго здоровя та єще ліпшого апетиту.
При такім то „ліпшої сорти» апетиті мав я іца- сте, вперше єго побачити і пізнати. А було се на відпусті у оо. Бернардинів в Лежайску, куди о. Алекеандр приїздив що року з «казаними» на
«зїльну», «еївну» і прочі «матки», і надягнувши на себе білу, тюлеву комжу з червоною кокар
дою під бородою, прохожував ся з всею пова
гою по рефектарп, кружляв довкола добре за ставленої трапези і, чим попало, скріпляв свої сили. Не тямлю вже, хто мене тодї представив о. Александрови укінченим нитомцем третого року, але тямлю добре, що о. Алекеандр благо
волив мене поплескати по плечах здоровою д о лонею і сказав мені на ухо ті памятні слова:
«Тішусь твоїм знайомством, маю доньку-оди- начку і сподіюсь, що мене небавом навістиш!"
0. Алекеандр любив молодим заєдно тикати.
— Даруйте, я вже заручений, — гласила моя відповідь.
2 ви шкільної молодїжи середних ШКІЛ В ЧИСЛІ
ЗВЦШ півтора тисяча, а по них дїтий в такім самім числі. Вкінцн 1000 женщин виконало вправи довбеньками та викликали грімкі опле
ски видцїв.
Вчера перед полуднем відбув ся величе
зний похід Соколів улицями міста до ратуша на Старім місті. В поході взяло участь звиш 14.000 Соколів. В поході було 14 оркестр і кіль
касот прапорів. Величезні товни народа творили неперерванніі шналїр здовж всіх улиць та без
настанно'підносили оклики «На здар!«, «Слява», а з вікон сипали цьвіти на переходячих Соколів.
Перед ратушем зібрала ся ціла рада міска з бурмістром д-ром Србом на чолі, численні по
сли і францускі, болгарскі та чорногорскі гості.
До бурмістра промовив з коня президент союза ческих Соколів др. Іван Подлїпний, зложив по
клін золотій Празі та дякував за сердечну го
стину. Бурмістр др. Срб відповів горячими с о- вами, висказуючи бажане, щоби ідеальні кличі Сокільства: «Рівність, братерство і згода» най
шли як найживійіпий відгомін в цілім ческім народі. Після дефіляди сокільских дружин від
було ся в ратуши принятє, підчас якого бур
містр виголосив промову, запевнюючи посторон- них гостин про горячі симиатиї ческого народа.
Іменем славяньских депутаций промовив пер
ший Поляк др. Фііиер, а на кінци Росиянин Бойцевич з Москви.
Пополуднії відбули ся знов вправи ческих, польских та франпуских Соколів, а вечером пра- щальні фестини та товарискі збори.
Скармм фондація против гуіірів в Жаш.
(Дальше).
Дальший спис імен підписаних і сфальшо ваних на повномочию, виставленім Ж абянами
пятьом иовномічникам в сервітутових справах зі скарбківскою фовдациею:
ф Еесіог Регкаїик Апсігіи 670*), ф Аппа К ікіш схик 433, ф Опиігі З е т е п іи к 767, ф З е
т е п К ікіпсгик 418, ф ХУавуї К іт е іс г и к 672, -р ТітоП ) Вііисісхик 567, у Лита К іте )с х и к 455, у Еесііо К іт е іс г и к І и а п і и 454, ф Л агета Каїу піик 558, І Апйгі К іегтозхсхи к РаїаЬуп 472, ф Лига К іегтозхсхик ІЬпаїіх/ 484, у Лига К іег
то зх с х и к Апсігіи' 597, ф Іига К іегто зх сх и к Опи- Ігіи 6« 7, ф Апіоп Офзіескі 49, ф Реіго Озіаіі)- схик 55", | Зіеіап Когхеїик 25, і З е т е п Р іе і
піик 24, і Реіго Раиіик 474, ф Лига Когсхузхсхик 475, у Іи а п КоЬиІіек 510, ф ХУазуІ КоЬиІіек І и а п іи 608, ф Зіеіап КосіЬіик 482, ф ІЬпаї Ког
схик 609, | Рііір ХУогопоиісх 365, ф Іи а п Ког
схик 380, ф Р а и іо Когсхик І и а п іи 381, ф Ее
сіог Когсхик 355, ф Лига Когсхик 694, ф К аїа
гіпа КуЬагик 773, ф З е т е п Мапсхик 434, ф ХУа вуї Нгарсхик 478, ф Іи а п М акіипусгик 127,
*) Наведені числа означають ч. дому.
— Але колеґів маєш! — продовжав незби- тий з тропи о. Александр. — Я навідаюсь ко
лись до вас до Перемишля.
І в тій хвили зловив мене мій непрошений тесть за пуговицю від сурдута, придержав кріп- ко і почав довго і широко розпитувати за семи- нар, семинарских сторожів і настоятелів, профе
сорів і поіменно за всіх моїх товаришів. На сім іспиті зійшла нам щасливо добра година. О. А- лександр держав мене заєдно за пуговицю, по- ступаючи в перед посував мене заєдно в зад і обійшов таким сьвітом з три рази рвфектарску трапезу довкола, хапаючи другою рукою на пе
реміну то за чарку, то за яку там прикусу, по
ки не покликано єго на амвон, збудований на- рочно для проповідий перед монастирем, посе
ред розлогої площі, набитої нашим і мазурским відпустовим народом.
— Ви знаєте о. Александра близше? — спи
тав мене якийсь товстенький братчик чернець.
— Се наш перший проповідник! І природа ви- віновала єго хорошою поставою, і краснорічивий він неначе сам Демостен! Який в него голос кріпкий, а які алеґориї!...
— Чогож не позволите о. Александрови проповідати в костелі? — заінтерпелював я черчика.
— Там годі! там не можна! Там «ксьондз
канонік» сам проповідає, — одвітив чернець, прнкрививши пузату голову на ліве рамя.
— То руский сьвященик у вас до послуг поза церквою!... — подумав я з- жалем і жов- чею в души.
Не зважаючи на те, о. Александр був так незвичайний проповідник, що і перед монасти
рем зводив заєдно своїх слухачів на сльози, хотяй, годі промовчати, брав правильно за свою краснорічивість круглу пятдесятку.
П ін нині бачу я єго на тім високім амвоні, немов того родийского кольоса, в ріжнородних позах, розмахуючого довгими руками, чую плач і зойки богомільного народа, і сей ярмарочний
! шум, перемішаний з вайканєм жидови та сум-
’ ним блеянєм неповинних баранців, що всі оста
точно опинялись під острим ножем бернардинь- ского кухаря.
Який недобрий язик назвав би нині о. Але
ксандра неконче почесним іменем „Поржондке- вича“. Але перед двайцяти роками слово се ле- дви чи находило ся в словари нашого політично- церковного житя. Ми не уміли ще тоді шанува
ти народного свого достоїньства.
(Дальше буде).
ф О т у їг о М аїусхик 230, ф Іи а п М агЦсшк Оіе- хуп 79, ф Опиігі] К еш іу^іеиісх 86, ф РПірМак- зіик Ресіогіи 793, ф К о х т а Мо]зіик 587, у Зіе- Іап 'Г у то іу сх и к 468, ф О іекза МаЬпусхик 95, ф Опиігу Ногбуісхик 4, ф ХУазуІ АпІепе)схик 569, ф Іи а п РасіосЬш ик 546, ф Еисіокіа Раиіик Нпаїа 196, ф Р а и іо Раиіик 171, ф М а к зу т Рай Іик 169, ф ХУазуІ 'Гиреіик 164, ф ХУазуІ Раиіик МісЬаДуп 160, ф МісЬаІ Б ап уіи к ІбЗ, у Ресііо Ргосіотіик 292, ф М екіеіа ЗоІотЦ схик 116, ф О т у їг о Раиіик І и а п іи 112, ф Лигу Раиіик Н п а їіи 627, ф МісЬаІ Раиіик З е т е п і и 287, ф 11а К о х т е п іи к 279, ф Еезіо Р аїуехик МусЬаДіи 638, ф З е т е п Раїусхик О т у їг і и 977, ф Нпаї Роїісхик 373, ф Опиігу СЬгарсхик 502, ф З е т е п Зокоіик 619, ф Іи ап Раїусхик Лскіи 153, ф Рго- сіо Зріпсііик 72, у МуеЬаї Раїакіпик 126, ф Ро ка В огоисхик 167, ф О іекза Раиіик Н п а їіи 364 ф ХУагиага Рогііек 219, ф МісЬаІ Н аигузхсхик 92, ф фіга 8огок І и а п іи 93, т \Уазу1 2иЬіик КосеЬигик 14, ф Реіго С и у іи к 8, ф Іи а п Корого 250. ф Па К о т а п іи к 316, ф Оіеха ВІузхсхик 363, ф М а к зу т КуЬасхик 318, ф Ресііо КуЬасхик 574, ф Раїу Во.)с2ок 2, у Іи а п Кигсхузхсхик 685, ф іи а п Когсхик ХУазуїіи 684, ф Апсігі] Когсхик 293, ф Еикіеп К іегтозхсхи к Пуп 323, ф Апсігі) Когсхик Р е ігіи 296, ф Р а и іо Когсхик І и а п іи 660, Реіго Оасіхик 620, ф Еесііо 2еІупіик ХУа- вуїіи 253, ф Іи а п К о х тіи сх и к 244, ф Па К ох
т іи с х и к 249, ф Е икіеп ХУ^сугуп 511, ф Апіоп Магіузхсхик 527, ф ХУазуІ Магіузхсхик 707, ф Тапазу Меіпусхик 146, ф Іи а п МісЬазхсхик КоЬІісхик 185, ф Апсігц МісЬавхсхик 176, ф Іи а п КоЬиІіек 229, ф Зіеіап МісЬизхсхик 656, ’р Оіе- ха Мегопіик 327, | Наи гуіо СесЬпіик 3 2 9 ,-р Ре- (Іог Боїопуисхик 98, ’р О т у їг о СесЬпіик 629,
•р Нгуб СесЬпіик 264, | Магу]ка Еезіик 453
■р К уко Огесііик Моізіик 155, | Реіго Макзу- т і и к 5 18, | І\уап ^ Ь е з ф с х и к Бісіапіху 69,
| Оптуїго КсЬезеісхик 68, ‘р Ім ап Б е т е п іи к Нпаїіху 74, •р \Уаву1 МеЬезе)схик 552, -р Ь'укиїа
Си’іікоху 378, -р ХУазуІ Ком’казіик 603, -р Оіе- ха ОзІаГусхик 107, | Нгус ОзІа{р)схик 398, | \Уа вуї Реігазхик 419, -р Ьеоп АУогопом’ісх 236
•р М а к зу т Раїазхсхик 400, -р \Уаву1 Кіііегіик 594, -р Аппа Раїазхсхик 456, "р ОІеха Рііірехик 411, -р Аппа Реігазхсхик 330, | Рііір Рііеісхик 338, -р Нпаї Купсіхак 294, -р Р іііт о п Кіпиііхіек 120, | ХУазуІ РіЬиІек 519, у Еезіо РіЬиІек 520,
•р МісЬаІ РіЬиІек Нгусімі 322, -р І и а п Нузхсхик Пуп 483, -р 8оГіа Огузіисхка 614, у ХУазуІ С/.о- котисіхак 289, -р Іхуап .(апіик Мікиїуп 129,
-р Тапазу Пупсіхак 80, -р Іи а п Нупіїхак 66, | Ли
га Пупсіхак 65, -р Т утоГу Ргосіапіик 374,| Кох- т а С Ь ітс х а к 579, •р Рагазка 2иЬіик Схуакіпа 647, -р Іхуап Роріхусхик 262, -р Іи а п Ьііупвкі ХУазуїіху 113, у 8ос1іг Раиіик 173, -р Ім ап 8і- хуагсііик 663, -р Опиігу Віїасісхик 314, "р ОІеха бруїсхик і Нпаї 285. | Реіго Зхурсхик 421,
•р 1\уап Лазеїзкі 388, | Лига 8огіик 389, | І1а Регкаїик 680, | І\уап Зог^ег .Іигіи- 675, -р О т у - Іго ВіеГигіек 674, | Ресііг Зогик ЛУазуІім.' 351
| Іхуап 8огусх Лигпу 543, | ХУазуІ Раиіик 477,
| Мукиїа 2иЬіик Реіепііа 542, | Г іт у їго Бо
тик Іиапіху 436, | Реіго б к и т а їс х и к 2 5 5 ,|\У а - зуі Зокоіохузкі 290, | І\уап ЗогосЬапіик 51, | Р е іго 8хсхегЬап 87, у 8ісГап 8о1опуксгик 84,
| Ашігу) 2иЬіик 54, | Іиіап М сЬебупіик 695,
| Іи а п 5 ігусх З е т е п і\¥ 692, у МісЬаІ Богусх 425, | йіеіап Йоіопупсгик Аппуп 234, у Реіго Воісхик 201, | \У аг\\ага Раиіик 209, | Рапуіо З к и т а їс х и к 311, | ОпиГгі) Купсіхак 1126,| Р т у - Іо б к о т а їс х и к 227, | К укоіа 8кота1охи к 232,
| Ргос Нопіахсхик 623, | МісЬаІ Копізхсхик 110, у ХУазуІ Кгазхехузкі 5 е т е п і\\’ 148, | ХУазуІ 'Ггереііик 750, у Р т у їг о 8 е т с х и к 317, і" Іхмап Везазхсхик 372, | ХУазуІ Раизхик 513, у Мекіе- Іа Раизхик Оіехуп 458 І МісЬаІ РаІаЬпш к 555, у Т у т о іі) Раизхик 215, | Лига Йіам’сісхик 315, у Іи а п Т ато к ізх с х и к 18, | Опиігі) 2иЬіик 17.
у Іхуап 8разкі 599, у Рсііог Ніизхиіек 460, І Апбгуі З а и іик 416. у О т у їг о 8Іаиі> Ісхик 831,
| Іх^ап Зіаміеісхик 336, у Тапазу Магсхик 134, І Іхуап З е т е їс х и к 172, Реіго ЗоГусхик 175, у Еесііо Пик М а к зу тіи 7 183, | Рссііг Зіеіигіек 39, | Іи а п Зепіик 46, | Лигуі К озіупіик 45, І Лигуї Во.)схик 33, | Лигуі З е т е їс х и к 23. '( З е т е п Ріеіпіик 19, | Іиіап СЬгарсхик 652, 111 паї Кіііегик 576, | Оіекза Віїасхик 469, у Еесіог Зіеіигак 202, | ХУазуІ Зіеіигак 204, ї К о х т а ЗіеГигак 205, | І и ’ап З и т а г и к 312, ї Апсіп) Ооп- Іигак 321, у Маїуі З е т с х и к 342, у Ргокор Ко- т а п іи к 377, І Нгус З и т а г и к 352 у З е т е п Зі- и’агсііик 353 | Лига Зіуи'схик ІІпаїіи' 37, ф Мі- сЬаДо 5і\уагс1іик 662, І ОпиГгі) Зоїопупсхик Іи’апіхс 217, | Іи’ап О иісхик Р еігіи - 226, | К ог- т а С Ь а т іи к 241, | З е т е п Зріпсіхик Наигуїіиг 247, ф Тапазі) Зріпсіхик 281, | З е т е п Зріпсіхик Іи’апузхуп 19, { Р а и іо Зріпсіхик Еесііи' 589, у ОІеха ХУоІупіик 588, | М скіеіа ВаЬиІсхик 625, ф Реіго Зріпсіхик 272, | Лига ЗсЬиІІеІіик Іи 'ап іи ' 275 | Іи'ап Іш апіскі 320. | О т у їг о Когсхик 232, ф М укіеіа Тиреіик 242, у Еесіог Тиреіик 716, ф Ііхід ЗроіЬеігп 164, ф НгуЬог Тиреіик 190, ф Іи'ап Т у то зх сх и к 676, ф МісЬаІ Т у т о зх сх а к 492, ф ІЬпаї Ргосіапіик 174, ф Еи- кіеп Т утоІі)схи к 309, ф Раїі) Ггеїсхик 52, ф Р а газка Козхеїик 48, ф ОІеха Т у т о іу с х и к 305, ф ОІеха ХиЬіик 521, ф Апіоп М агіузхсхик 5б6, ф Іи ап ХиЬіик М екісіуп 780, ф І и а п Погсіе)- схик 549, ф ОІеха ХиЬіик 577. ф К укоіа Оеіеіа 337, ф Рагазка 2ихіик 82, ф Кагро 2ихіик 354, ф З е т е п О е тіа п с х и к 313, ф К аїагіпа Еііірсхик 4, ф Зіеіап ХУіеІодогзкі 11, ф ХУазуІ Сасіхіик І и а п іи 16, ф )еис1осЬа Ногс1е]охик 15, ф Лига Кісіик 22, ф Лига Ь азкогісхи к 25, ф Еесіог З к о - т а їс х и к 36, ф Іи а п О зіаі^схик Н гусіи 38 ф ЗіеГап Когхеїик С Ь го т у 59, ф О ту їго МеЬе- зу)схик 64, ф З е т е п Зріпсіхак І и а п іи 67.
(Дальше буде).
Н
о в и н к и.
Календар. В і в т о р п и к : гр.-кат. Юди апост., Зосими; рим.-кат. Мариї Діви. — В се
реду: гр.-кат. Методия патар.; рим.-кат. Альфреда.
— Репертуар руского народного театру у Львові.
Ві вторпик дня 2. с. м. в сали тов. «Оиіахсіа», ул. Францїшканьска: „Кривоприсяжний, народна штука зі сьпівами в 5 діях Анцерґрубера.
Початок точно о 8. год вечером.
Ціни місць: Крісло першорядне 2 кор.;
крісло другорядне 1 кор. 60 сот.; крісло третьо
рядне 1 кор. 20 сот.; партер стоячий 80 сот., а для ґімиазиястів і війскових низше фельвебля 50 сот.
— Загальні збори політичного товариства „Гр
ека Громада" відбулись дня 29. червня при уча
сти поважного числа членів. — Зборам прово
див п. радник Тит Ревакович, котрий в ядреній промові представив початок заснованя і Ці-ть товаристві. Секретарювали: о. Віктор Єзєрский і ад’юнкт судовий Михайл > Пюрко. До виділу вибрано одн толосно: О.і. Б щвіньского, 1 анаса Заячківского, Тита Ревак вича, Наталя Вахня- нива, Івана Верхратского,о.Евгения Еузара і В о
лодимира Лукича Левицкого та трех заступників видїлових. До контрольної комісиі вибрано: о.
Миколу Герасимовича, о. Віктора Єзєркого і п.
Стефана Стахурского. Відтак пояснив п. Ол. Бар- віньский теперішнє політичне положене Русинів в краю і державі, а п. Н. Вахнянин пояснив на
ціонально-язикову квестию. Над одним і другим рефератом вивязала ся оживлена дискусия, в котрій учасники годились вповні з поглядами референтів та підносили ріжні способи, якими можна би найуспішнійше осягнути ціли товари
ства та усунути вказані н. референтами недо
статки та хиби політичного житя руского наро
да. Вкінци обговорено справу уладженя коміте
ту в справі соймових виборів.
