Ч. 112. Львів, Субота, дня 19. мая (І. червня) 1901 Річник V.
“--- —-
Передплата
на «РУСЛАНА* виносить:
8 Австриї:
на цілий рік . 10 ер. (20 кор.) на пів року . 5 ер. (10 кор.) на чверть року 2 50 ер. (5 кор.) на місяць . 85 кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 ф ранків иа пів року . . 8 рублів
або 18 ф ранків Поодиноке число по 8 кр. ав.
РУСЛА
і Г>Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не воаьм еш мидоети і віри не вовьмеш , бо руске ми серце і віра руска.* — 3 Р у с д а и о в и х псальмі в М. Ш аш кевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.
Реданция, адмінїстрация і експедиция >Руслана< під ч. 9.
у». Коперника (Лїндого ч. 9.) Екс
педиция місцева в А ґенциї Со- коловского в пасаж і Гавсмана.
Рукописи авертав ся лише на попереднє застереж ене. — Реклям ациї неопечатані вільні від порта. — О голош ена зви
чайні приймають ся по цїнї 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.
Справозданє про водні дороги.
(Копець).
При оцїненю фінансової сторони пред- логи не було би оправдане становище чи
сто приватно-економічної рентовности і до
водило би до великих похибок. Заведеня водних доріг на суші, перевозового сере
дника о много вигіднїйшого і дешевшого як зелїзницї, не можна оцінювати з стано
вища приватно - економічної рентовности, так само як настояло ся на сім становищі при будові всіх істнуючих доріг і зелї- зниць. Ледвн чи б яка дорога, котрої бу
дова не стояла би більше, як чистий дохід з дотичних мит приніс би процентів. А тимчасом і мита зносимо, позаяк еконо
мічний пожиток, який приносить улекшене і збільшене руху, є міродайний для будо
ви і руху гостинців.
Підчас будови каналів, а ще більше підчас руху на них мусять посередні і без
посередні податки осягнути корисний зріст.
Дотичні галузи державних доходів мусять значно збільшити ся. Наслідком руху на каналах і дешевших перевозових тариф мусять дотичні галузи економічні значно дешевше продукувати. Після слів одного пруского державного мужа на ріжних по
лях продукциї треба лише при коштах пе
ревозу щадити. Многі і то найтяжші масо
ві предмети можна лише каналами перево
зити в дальнії околиці для консуму. Такі предмети, котрих продукция давнїйіие була би економічно неможлива, бо унеможли- вляли се високі кошти перевозу на місце консуму, тепер мають спроможність пере
возу. З ними розвинуть ся вздовж каналів і в їх близших і дальших атракцийних областях нові галузи продукциї. Все те мусить значно причинити ся до успішного розвитку посередних і безпосередних по
датків. Керманичі француского народного господарства цінять вплив каналів на кон- сумцию і продукцию так високо, що мимо численних мілїярдів зужитих там на кана
ли і каналізацию, не кажуть побирати нія
ких оплат державних на каналах.
Добре вибрані і переведені штучні ка
нали водні мусять найти покрите процентів зужиткованих капіталів на будову в роз
витку посередних і безпосередних податків.
Державний кредит мусить прийти в поміч лише в переходовій добі, підчас котрої продукция і консумция мусить ириноровити ся до нових условій, викликаних штуч
ними водними дорогами. Також і в тім напрямі роблено проекти, які наміряли по
криве сих видатків найти в касових засо
бах. Сі виносили в роках 1898, 1899 і 1900 щорічно около 40 мілїонів.
Се не є отже пересада, коли говорить ся, що будова каналів не обтяжить австрий- ских податників новими, тривалими тяга
рями. Всі ті обставини треба узгляднити, але з боязни перед можливим, імовірно лише переходовим в будуччинї обтяжепєм не хватати ся фінансово вельми сумнївого способу »податку в запасі*.
Зовсім неоправданий е закид, мовби
то ціла акция була дитятем невиразного
ентузиязму і неспокійної розваги, відпо
відної великому значіью сего предмету.
Не будемо о тім згадувати, що від четвертини столїтя все поновляв ся плян будови штучних водних доріг в Австриї.
Але з того часу, як Австрия має гіарля- ментарну видінню, ставлено з ріжних сто
рін дотичні внесеня. Приватні інституциї дожили значні кошти на вироблене плянік, краєві сойми і великі міста заявляли гото
вість додавати значні додатки на кошти будови водних доріг. ■
Саме іменно справу покритя коштів обговорювано й великих зібраних інтере- сентів і тут найшли розумне признане по важні голоси, які звертали бачність на по
требу покритя коштів. Також неоправданий закид, що начерк закона має лише про- ґраматичний характер.
Закон дає правительству звязане усло- віями повномочє з мандатом, предкладає соймам певне внесене і подає цілий ряд осторог, які при такім великім підприємстві також з почином виконаня є зовсім оправ
дані.
До первісного пляну будови каналів і каналїзациї річних русел додано постанови, котрі містять в собі великий плян реґуля- циї рік, якого щ е . А в с тр и ї а також і в иньших евронейских краях доси не уложено.
Закиди отже що-до недостачі змісту в начерку закона є зовсім неоправдані.
При найблизшій нагоді подамо ще по- дрібне справозданє посла Меруновича про г а л и ц к і в о д н і д о р о г и .
Відперте клевети.
III.
Станнславівска кацаиска «фамілія* надула навіть самого «Ґалїчанїна* своїми самохвальба- ми. Як з Відня мусів «Ґалїчанїн* помістити спростоване о. Садовского, так знов зі Стани- славова прислало «Товариство руских женіцин*
письмо до «Ґалїчанїна*, яке став класичним до
казом низьких, нечесних і просто соромних ін- триґ членів «фамілії*, які вже з огляду на своє суспільне становиско повинні би коли вже не бути сьвіточамн горожаньекнх чеснот, то бодай не виставляти себе на прилюдне позориіце. Сей
«жіночий* полишник для москвофільскої кліки виглядає ось так:
В кореснонденциї зі Станиславова, наиеча- таній в «Ґалїчанїнї* дня 5. мая с. р. ч. 99. під заголовком «Подпольная робота націонал-демо- кратов*, підніс кореспондент «Я Русе* против Тов. руских женіцин в Станиславові і против єго женьского інститути тяжкі і незгідні з прав
дою закиди, на відперте яких уважаєм своїм довгом представити дійсне положене діла, як слідує:
Передовсім Тов. руских женщин в Стани
славові не мало і не має ніяких політичних ці
лий, в ніякі партийні спори, будь націон'ал-де- мократпчні, будь радикальні, ніколи не вмішу
вало ся і з ними нічого спільного не хоче мати.
Ііапротив, Тов. наше приняло собі за ціль, — як се доказують статути — причиняти ся до образованя наших дівчат в рускім дусі, на осно
вах св. гр.-кат. віри і моральності! і для здїйс-
неня сеї культурної цїли основало в 1899 р. пер
ший женьский інститут в Станиславові. Як ве
лике значінє прикладало Товариство наше до релігійного і морального веденя інституток, по- сьвідчають неперечно слідуючі факти:
Відкрите і осьвяченє інститута нашого збу
ло ся при участи більшого числа членів тутеш ної капітули; б. пралат Ткачуник був предеїда- телем комітета, управляючого ділами інститута;
о. канцлер Тороньский і о. катехит Семенів (пе
ребуваючий тепер у Відни) приняли на себе на нашу просьбу надзір над релігійним вихованєм дівчат в інституті, а діяло ся то все тоді, коли настоятелькою була с ь в іс к а женщина, п-нї Яво- ровска. Коли Преосьв. Андрей Шептицкий всту
пив на владичий Престол в Станиславові, ири- няв на наше прошенє покровительство над на
шим інститутом і відвідував єго, уділяючи ін- Iституткам благословеня і релігійної науки.
В міс. марцю 1900 р. наслідком розписаного Товариством конкурса, зголосили ся СС. Васи- лиянки на настоятельок нашого інститута і були приняті на основі письменного договори з ними, за винагородою по 400 кор. річно, мешканє і харч. Від тоді відвідували наш інститут о. сов.
Порайко, о. др. Гр. Литвинович і другі духовні ' особи, відправляли богослуженя в домашній ка- плици і подавали науки в релігійнім напрямі.
З і. мая 1900 р. наняло Товариство для інсти
т у т а в і д «А. пра.іата Ткачуника, за суму 1400 кор.
річно дім при ул. Заболотівскін, де ведене ін
ститута нашого спочивало і дальше в руках СС.
Василиянок і висше названих отців духовних навіть до 1. ст. ст. мая 1901 р. А треба примі
тити, що паші інститутки учащають до публич- ної школи, де катехитом є о. др. Гр. Литвино
вич. В еїчни біж. року відновлено договор з СС.
Василиянками, котрі обовязали ся на дальший цілий рік бути настоятельками нашого інститу
та, під висше приведеними условіями.
Межи тим б . пралат Ткачуник дня 4. лю
того с. р. авізовав судовою дорогою Товариству дальший наєм дому для інститута і зажадав опорожненя того дому з 1. мая 1901. р. не при- водячи устно ні письменно ніяких причин авіза- циї, хотяй Товариство всі услівя договори найма точно сповняло. Однак Товариство мало в своїм інституті 26 інституток, котрих обовязалось у- держувати до кінця року. Тому було примушене оглянутись за новим поміщенєм для свого ін
ститута, бо не могло оставити інституток від 1.
мая без даху, тим більше, що навіть до заяви о. нралата Ткачуника, поміщеної в Газетах по 1.
ст. ст. май, Товариство наше не мало ані най
меншої відомости про намір тутешної епископскої капітули відкрити капітульний інститут. СС. Ва- силиянки сказали нам в марцю, що они намі
ряють тілько з вереснем біж. року відкрити тут василияньсквй інститут, однак про інститут ка
пітули навіть до послїдного часу ніколи ні од
ним словом не сиімнули. Тілько В Ц ЬВ ІТ Н ІІ біж.
року ми довідали ся від Василиянок, що они не від І. вересня, але вже від 1. мая біж. року відкривають свій василияньский інститут і що наших інституток задержують у себе, наслідком чого і договор з ними повинен розвязати ся.
Виділ Товариства не предвидїв такого рода пове- деня, бо вже в марцю с. р. наняв для свого ін
ститута иньший дім при ул. Казнмірівскій і для того відніс ся письменно до родичів інституток з нитанєм, чи онн стоять при договорі, з нами заключенім і чи ми можемо перевести їх діти до нового дому. Про яку то агітацию против
•2 василияньского чи капітульного інститути в пи
сьмах наших не було і згадки, в доказ чого мо
жемо предложити навіть копію сих писем. Аґі- таций впрочім не була погрібною, бо — як вис
піє доказано і як се згадує надруковане в ґа зетах оголошене о. пралата Ткачуника до 1. ст.
ет. м ая с. р. — не було в Станиславові ніякого другого женьского інститути, кромі інститути Товариства рускнх женщин. При кінци цьвітня (н. ст.) біж. року занедужали в нашім інституті три дівчатка на шкарлятину, а ц. к. повітовий лікар замкнув наш інститут на 14 днів, що сен- час в Газетах було опубліковане, а на запит пе
рестрашених родичів ми донесли їм письменно, що при 'переводі в нове поміщене розпорядимо потрібну дезінфекцпю всіх річнії. До того само
го відносило ся також наше оповіщене, котре видрукувано в «Ділі» і «Галичанинї» д. 10. н. ст.
м ая с. р., а в котрім ні словом не згадувало ся про інститут будь василияньскии, будь капітуль- ний, бо такий інститут перед 1-им ст. ст. (14.
н. ст. мая) с. р. зовсім не істнував. Виділ То
вариства нашого остерігав кожду настоятельку а навіть і Василиянки, щоби від партийних ру- ских спорів оберегали наші інститутки, а те са
ме заховує також теперішня иастоятелька і на
ша видїлова п-нї Вітошипьска, котра почала ве
дене інститути при улицї Казимірівскій з Б о гом, бо богослуженем в тій цїли в катедральній церкві устроеним. А що напрям вихованя і < бра- зовапя наших інституток не перемінив ся в нія
кім «радикальнім» дусі, сьвідчигь проте факт, що упрошений о. сов. ІІорайко обняв надзір ре
лігійного вихованя в нашім інституті і відвідує єго, а пані иастоятелька щоденно веде всі ін ститутки на маєві вечірні богослуженя в кате
дральній церкві, а о. др. Гр. Литвинович учить дальше наших інституток в школі.
Ми желаєм ново основаному інститутові! егіи- скопскої капітули найлучшого успіха і зовсім против него не виступаєм і виступати не будем, а то тим більше, що — слава Богу — руских дівчат є много і найде ся їх досить хотьби і для двох інститутів в Станиславові. Однак ми мусимо застеречись против того рода поведепя, якого жертвою зі сторони »Я Русса» ми зовсім безвинно впали, хотяй безкорисно віддаєм наші труди о б р а я о в и н ю і вихованій руских дівчаток на славу руского імени, а ніякої борби ні аґіта- циї против нікого не вели, ні вести не хочем.
Ми сповняєм лиш принятий на себе довг, ви
значений статутами.
Від виділу Товариства руских женжин в Стапиславові: Мария Каранович, предсїдателька, Мари я Чорненько, секретарка.
Спільні делєіациї.
Війскова комісия угорског дслвхаци'і ириняла вчера в подрібній дискусиї но довірочннх ви я
снених міністра війни, цілу війскову ординарию з виїмкою двох титулів, які на разі оставлено в завішеню.
В буджетовій комісиї австрийскої делеґациї зложив мркГр. Бакегем справозданє з буджету міністерства заграничних справ. Зібравши зміст ехрозе міністра, згадав з вдоволенєм про зап е
внене міністра, що союз з Німеччиною та Іта
лією і заразом порозумінє з Росиєю що-до бал- каньского півострова тревають незрушено, та що рішуча східна політика міністра дізнала за гального признаня. Справозданє кінчить ся вне- сенєм, щоби висказано міністрові! цілковите до- вірє за успішне кермоване заграшічною полі
ти кою.
В дискусій' над окунацийним кредитом в зя ли уділ делегати Герольд, Помер, Вольф і Ко- зловский, який виступає в обороні адмінїстрациї Босни і на основі своїх студий на місці! відпи
рає дотичні закиди дел. Вольфа.
Після промови дел. Крамаржа спільний мі- н стер Каляй у відповідь на ріжні запити ствер
див, що в більшій части боснацких шкіл викла- довим язиком є краєвий язик, що віроісповід- ним школам полишено свободу установити вла
сний плян наук, що супроти ріжних віроіспові дань нравительетво виступає з як найбільшою толєранциєю, що коли би провідники правосла
вні погодили ся з митрополитом, то правитель- ство пристане на сю згоду, застерігаючи собі
женях Гупкн і Дунаєвского. 4. Предложеня уча
сників.
— В Сяноцї завязало ся нове руске товари
ство задаткове під фірмою «Товариство взаєм
ного кредиту «Бескид» в Сяноцї, стоваришенє з обмеженою порукою*1. Се товариство основане заходами місцевих і замісцевих Русинів, оперте на уділах з чотирикратною порукою, затвердив вже окружний суд в Сяноцї. Перші загальні збори в цїли вибору Дирекциї і надзираючої Ради відбудуть ся дня 18. червня с. р.
— Св. ЛЇГурий а протестанти. Граф НоепєЬгоесЬ, звісний екс-єзуіт, а тепер протестанцкий агіта
тор, протестує прилюдно по нїмецких часописах против посудженя, мовби то він був автором брошури, якою послугували ся Шенерериянцї еі сошр. для зневаги католицкої церкви в на
шім парламенті. Ґраф НоепєЬгоесЬ називає зга
дану брошуру Ґрассмана рівнож протестанцкого тео.п.оґа, просто памфлетом, який визначує ся значними ошибками та недостатками (егЬеЬІісЬе іРеЬІег и. Мапгеї). Судячи но змісті згаданої Меиґер, виголосив Кінцеву І броіцури ґрассмана, каже Граф. НоепєЬгоесЬ, ав- промову в загальній дискусиі, а опісля палата|-горови тої же бракує цілковито потрібних відо- відкиїїула внесене Вольфа на відроченє нарад мостиіі, щоби моральне значене св. Л їґу р и я осудити 221 голосами против 21 і ухвалила перейти до фахово і основно. Так виеказує ся про брошуру подрібної днскуснї 200 голосами против 47. і Ґрассмана звсн и й протестанцкий богослов іаґі- .. ое , ,, , . татор, а наші «ііринцишялїсти» не бачивши на В подр.бши дискусиї, над §§. 1 - 4 забира-і Н’цї брошурп* прийііяли 6Ї на СЛїпо за прав
ди голос по референті гіос. Менґері, пп. Ш раи-|ду на підставі огидних клевет Шенерериянцїв.
пер, мінїстер торговл'і Каль, Ж ітнїк і Вукович,! д арМа, що се як-раз професори і адвокати. А право надзору та що правнтельство готове у-
згляднити бажаня Сербів, коли лише они проя
влять таку саму готовість до згоди. Що-до емі
ґрациї, яка проявила ся в послїднім часі ува
жає мінїстер за причину магомеданьску аґіта- цшо, що виходить з Мостару.
Бкінци буджетова комісия ириняла окупа- цийний кредит, буджети спільного міністерства фінансів і найвисшої обрахункової палати і ра
хункове замкнене.
З державної ради.
На вчерашні.м засіданні, по відчиганю впли- нулих внесень та інтерпеляций перейшла пала
та з дневного порядку до дальшої дискуспї над предложенр.м про будову водних дор'г. 1 енеральний справоздавець пос.
по чім перервано о год. 3. наради, назначуючи
?7:з год. на вечірнє засіданє.
Між впливами відчитано інтерпеляциі пос.
Романчука і тов. в справі еміґрациї руского на- те скажЄмо ми, що заступники народу хоч- селеня, пос. Козловского в справі де.моляцийних
реверсів та Дашин .свого в справі посгупованя поліцій в Тарнові і одного старшого радника скарбового у Львові супроти підвласного собі урядника.
На вечірнім засїдапю вела ся дальша ди- скусия над каналовим законом. По промові пос.
Кафтана замкнено дискусию над §§. 1 —4, ви
брано Генеральними бесідниками сопіга пос.
Метали і рго пос. Кайцля, а після їх виводів у- хвалено сі параграфи в редакциї комісиї з до
датком иос. Седльнїцкого, щоби при установі та
риф узгляднювано краєву продукцню.
До §. 5. промовляли пп. Мегаль, Шрайнер Каснер і Лїхт, після чого замкнено дискусию, вибрано Генеральними бесідниками рТо Стояка, соціга ГІолєсіні-ого. Засіданє скінчило ся о год.
72 1. в ночи. Слідуюче в суботу о год. 11. перед полуднем.
Н О В И II к и.
— Календар. В с у б о т у : гр. кат. Патрикня;
рим. кат. Фортуни. — В н е д і л ю : гр.-кат. Со шествів св. Д уха ; рим,-кат. св. Тройці, Еразма б.
— Репертуар Руского народного театру в Сня- тинї: В суботу 1. червня «Дон Цезар», комічна опера Деллїнґера; в неділю 2. VI. «Ой не ходи Грицю» образ-народний зі сьпівами; в понеді
лок 3. VI. «Вихованець», народна комедия зі сьпівами; ві вторник 4. VI. «Вдасть тьми», сен- зацийна драма Гр. Толстого; в четвер 6. VI.
«Шалавило», знаменита шутка Ґлїньского.
— З товариства «Просьвіта». В місяцях марцю і цьвітни 1901. р. внесено до намісництва пода
на о засноване нових читалень «Просьвіти» в отсих громадах: А) В місяци марцю: 1) у Буль
ці, бережаньского повіта, 2) Ланах, бобрецкого повіта, 3) Глебівцї, богородчаяьского повіта, 4) Лолинї, долиньского повіта, о) Сидоров’, гуся- тиньского повіта, 6) Хотинци, яворівского иові-
та, 1) Дебеславцях, коломийского повіта, 8) Ко- тва убожества баках, косівского повіта, 9) Малехові, львівскіго й з заміткою, що повіта, 10) Корозтнї, перемішіляньского повіта,! XV і^гук и о Ь с у т,
11). Зарваници, иідгаєцкого повіта, 15) Кориш- Наслідком того декани не приймають сьвідоцтв дівці, скалатского повіта, 16) Жужелю, сокаль- убожества, писаних по руски, а жадають нота- ского повіта, 17) Топільници. старо-самбірского рпяльно легалізованого (!) польского перекладу;
повіта, 18) Варвариіщях. теребовельского повіта,1 особливо визначає ся в тім декан інжінериї п.
19) Ж нжаві, залїщицкого повіта, 20) Яцївцях, Скібіньский. І нехай же скаже хто, чи се не поль- збаражекого повіта, 21) Сервирах, зол ічівского ; ска гаката, гірша прускої! Гуский язик в рускім повіта. — Б) В місяци цьвітни: І) в Ятвягах і краю є язиком «оЬсуш», так, що до руского 2) Водниках, бобрецкого повіта, 3) Новосїлках письма треба нотарияльно легалізованого иере- язл , бучацкого повіта, 4) Ж абю Ільця, косів- кладу! Але гроші, котрі побирає п. Німентовский, ского повіта, 6) Галичи і 7) Крилосї, с т а -. Скібіньский і т. и. з податків руского краю і на- ниславівского повіта, 8) Лімнї і 9) Волчу, тур- роду, не є для них «оЬсе!»
чаньского повіта, 10) Ниркові, за.іїщяцкого по- — ДеФравдация в вірмбньскім банку. Провіре- віта, 11) Липині і 12) Волі Висоцкій, жовсківсхо- не депозитів в вірменьскім бачку заставничім го повіта. — Всіх читалень «Просьвіти є те п е р , иокінчено вже, а тепер пристулено до контролі 1.000. Нових членів принято до «Просьвіти» в книжок адмінїстрациї банку. Показало ся, що місяци марцю сего року 150 а в цьвітни 62. Всіх І
членів від заснована «Просьвіти» вступило 13.651
— Народне віче в Куровичах відбуде ся в до
мі господаря и. Григоріїв Бундзп дня 6. червня о 11. год. перед полуднем. На дневнім порядку будуть: 1 ).Економічне положене нашого народу.
2. О виборчій ординациї. 3) О сеймових предло-
чому се? Здає ся тому, що завидовали Шене- рериянцям геростратової слави, тим су.мнїіпиої, що ще і тепер признати не хотять, що впали жертвою скандальної всенїмецкої містифікацій.
би в парламенті не повинні забувати на се, що еггаге Ь и т а п и т еєі, іп еггоге регєеуегаге сііа- Ь оііси т.
— З львівско. політехніки доносять до »ДЬ;іа«
про шовіністичне поведене ректорату і професо
рів супроти рускої мови. Гектор п. Німентовский посунув свій шовінізм до сеї степени, що коли в році 1899. товариство «Основа» внесло до ре
кторату повідомлене, що хоче відбути загальні збори, і просило заразом о уділене салі, ректор не приняв того поданя, бо написане було но руски, а він — казав — не обовязаний знати но руски; §. 4-ий орґанївацийного статути львівскої техніки — казав — постановляє, що внкладо- вий язик є иольский. Не помогли жадні толки, бо її. Німептовский не хотів сего зрозуміти, що иньша річ впкладовий язик, а иньша урядовий.
Впрочім навіть урядовий язик иольский тугки не має нічого до річи, бо подане сторони, напи
сане в другім краєвім язиці, ректор і так має обовязок нриняти і, розуміє ся, полагодити. Ба, п. Німентовский позволив собі ще й того, що мимо просьби тодїшного заступника голови
«Основи» не казав того поданя запрогоколувати, аиї не хотів дати на письмі своєї відповіді!, длячого поданя не приймає. Очивидно ходило ему о те, щоби не дати в руки явного доказу своєї шовіністичної самоволі. Навіть слухачі- Поляки, особливо закордонні, за зле брали п.
Нїментовскому таке поведене. Товариство «Осно
ва», щоби на всякий випадок себе закрити, про
бувало ще пньшого способу: оно переслало своє повідомлене про збори в рекомендованім листі до ректорату; але відповіди і на те ніякої не дістало. То^ї загальні збори мусїли відбути ся в льокалю товариства, а новий виділ вніс на те поведене ректорату жалобу до намісництва. Ко- лиж на тую жалобу не надходила ніяка відпо
відь, голова «Основи» удав ся сам до намісниц
тва, а там сказав ему референт, що не треба тої справи брати так горячо, та обіцяв, що сам поговорить з.п . Нїментовским. Та й справді п.
Німентовский змінив своє поступованє о стіль- ко, що дає товариству «Основі» дозвіл і салю на збори, але тілько на устну просьбу, а просьби на письмі ніколи не хоче приняти. Того всего ще мало. Гекторат видав блянкетп на сьвідоц- очивидно по польски, та ще
»(1о 8\\'іа(1ссі\с, \уузІа\УІопусЬ п аїеіу (ІоЦсхуб Ншпасгепіе».
давниіі управитель банку п. Акцептовий поли
шив маєтку в касі 552.755 кор. 10 сот., а нині є в банку 269.961 кор 13 сот. Кс- Мардиросевич спроневірив отже 282.593 кор 97 сот.
— В справі нападу на п. Ґеца. Перед каса
ційним трибуналом у Відні! відбула ся в ч е т вер розправа в наслідок внесеного прокурато- риєю заж ілен я неважности против увільненя
