Ruslan. R. 10, č. 84 (1906)

Ч. 84. Львів, субота дня 22. цьвітня (5. мая) 1906. Річник X

Передплата в» .РУСЛАКА < виносить:

в Австрнї:

і а иїлніі рік . . . . 20 кор.

іа пік року .• . 10 кор>

па чі ерть року .- о кор.

. ; місг.г.ь . . 170 кор.

2а гг глицею:

ЦІЛЕЙ рік . 16 рублів або 36 франків ва вів року . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число во 10 сот.

• Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш; а не воаьмеш мплости і віри не воаьмеиі, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. ІІІашкевича.

Еихвдмть у Льввві ідо дня крім неділь і руских сьвят о о ‘|а Г°Д- пополудня.

Рвдахцмя, адмінїстрация і експедиция >Руслана« під ч .І. пл. Двмбровсквго (Хорун- щнки). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—

Рекламацій' неопечатанів вільні від порта. — Оголо­

шена звичайні приймають са по ціні 20 є. від стріч кп, а в »Надіслянім« 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесена по ЗО сот.

від стрічки.

Політичне і парламен­

тарне положене.

( х ) Урядова \\'іепег 2^і£. подала до- гіерва в четверговім числі підручні пись­

ма, котрими принято уступленє барона Ґ а в ч а і ґр. Б і л я н д т а а кн. Г о- г е н л ь о г е покликано на становище мінїстра-президента і управителя міні­

стерства внутрішних справ. Одначе ще перед сим урядовим оповіщенєм була та зміна в міністерстві загально відома і доси політичні і парламентарні сторон­

ництва мали менше-більиіе нагоду зазна­

чити своє становище супроти сеї зміни.

Н ї м е ц к і с т о р о н и н ц т в а віднесли ся в своїх заявах прихильно до нового керманича державного, позаяк ці­

нять в нїм новітного, поступового чоло­

віка, котрий і в політиці буде переводи­

ти новітні засади. Сі сторонництва ба­

чать в покликаню кн. Гогенльоге пору­

ку, що виборча реформа має бути пере­

ведена і то тепер. Щ е із становища свого в Чернівцях вислав кн. Гогенльоге пропамнтне письмо до Відня, в котрім указав на заведенє загального права виборчого яко найліпший спосіб до по- лагоди внутрішньо-політичних спорів. Ці­

нять в новім президенті міністрів також відвагу, що серед так трудних обставин підняв ся, вправдї на виразне домаганє Корони, сеї трудної задачі.

Ч е с к и й к л ю б зазначив вправдї, що вісти дневникарскі про к о м п р о ­ м і с з а к л ю ч е н и й м і ж Ч е х а -

Ш вачка

або

оповідане про те, як тяжко де-кому жити на сьвітї.

(Конець).

А якже то раді були й мати і дочка, що сукня готова, та ще як вишита. Таля в ній була як намальована. З радощів мати трохи сліз не пустила, а в тім вона таки пожурилась за Марусю: »бідненька!<

каже; а про те за шитє не віддала гро­

шин. Та кому воно було й платити ? Не хозяйцїж пак М арусі? А крівних у неї не було, крім одної бабусі, про котру чи й знав хто; жила вона на селі десь да­

леко.

Марусю поховали дармо. Правда, закопали її з другими разом, поклали з такоюж як і вона голотою до одної ями; але де тісно, там і весело!

А Таля на балі була, і їй було ве­

село теж. Музика гула, вогні миготіли.

Вона реготалась, танцювала, їла цукорки

м и а Н і м ц я м и є невірні, що клюб є рішучо за переведенєм ще в с і й с е- с и і в и б о р ч о і реформи відповід­

ної засадам клюбу, відтак що клюб о б- с т а є п р и с в о ї х д о м а г а н я х е к о н о м і ч н и х і п о л і т и ч н и х нриобіцяних дотеперіїпним правитель- ством а своє становище супроти прави- тельства уладить відповідно до єго по- ступованя супроти ческого народу. Одна­

че в тій ухвалі ческого клюбу, як не будь роздратованого поваленєм бар. Ґав- ча, з котрим неиеречно зробили окремо Чехи компроміс а окремо Німці, не мож­

на добачити ніякого упереджена ані нє- прихильности супроти нового мінїстра- президента.

Голоси п о л у д н е в о - с л а в я н ь- с к н х та і т а л і й с к и х послів про нового керманича державного звучать прихильно, а горішньо-австрийска ґрупа к а т о л и ц к о г о ц е н т р а зазначує, що стоїть на прихильнім виборчій ре­

формі становищі і повстала би поклика­

не д-ра Е б е н г о х а до міністерства.

(Тирольска ґрупа з Катрайном стоїть за плюральною системою).

Кн. Л ї х т е н ш т а й н , котрого можна вважати поважним речником хри- стияньских социялів, висловив також по­

гляд, що виборчої реформи не можна у- сунути з дневного порядку, а при тім і надію, що й п о л ь с к е к о л о змі­

нить своє дотеперішнє становище.

Провідники польского кола однак не покинули неприхильного становища і пе- респравляли з февдальною вірноконсти- смашні, морелі, ананаси, бери, — а кар­

топлі, що за печерою подавал і з пече­

ним разом, не їла, бо вона навіть її й не любила. І такаж вона була в сукні тій на пречудо, що всіх поривала. Навіть старі, поважні діти зза карт повставали, аби полюбувати на неї; а одного, то так натхнула та Таля, що він таменькиж на­

писав і посьпівя:

Навкруги сяйво геть палає Музика грає, завива;

Твоєж серденько ще не знає Турбот, а радощів трива!

Нехай житнж твоє леліє, Як в хвилях проміні ясні;

Нехай з тих радощів крилїє В заласнім нестямі, та сні...

Поймиж новіри, мій ти рає, — Заласс то наша мета:

Оден оттут єго спіткає, А другий в небі обріта!

І всі хвалили вірші: тільки багато змагались. Одні казали, що заласє там, не можна прирівняти до залася тут.

туцийною шляхтою і з д-ром К а т р а й ­ н о м , отже очивидно кують знов оружє проти виборчої реформи, а зглядно про­

ти бар. Ґавча, так і проти кн. Гогенльо­

ге они не упереджені.

Се неприхильне становище польско­

го кола виявляє наглядно оповіщена те­

пер резолюция (ухвалена на суботнім за- еїданю), в котрій сказано, що «коло, ко­

тре в резолюцій' з 5. марцн при з а с т е- р е ж е н ю н а р о д н о г о с т а н у п о с і ­ д а н а признало конечність виборчої ре­

форми опертої н а з а с а д і загального, тайного і прямого права виборчого, і за­

значило своє становище супроти прави- тельственної предлоги, обстає при тім, але н е м о ж е серед даних обставин ви­

словити ся за иарляментаризациєю ка­

бінету. Отже коло обстає при своїм до­

маганні помножена мандатів на 110 (за- місць 88 в правит. иредлозї — отже о 22, а бар. Ґавч вже обіцював 1 0 —12) і розширенні краєвої автономії, а до то­

го противнть ся парляментаризациї, зна­

чить, стає також н е п р и х и л ь н о су­

проти нового керманича міністерства.

Колиж би польске коло змінило своє дотеперішнє становище, то треба би се приписати хиба впливови понеділкового послухана ґр. Д і д у ш и ц к о г о у цісаря. На тім послуханю висловив ся монарх так рішучо за загальним правом виборчим, як доси ще перед ніким ин- III им.

Поляки могли отже переконати ся з тих слів монарха, що розвіяли ся всі їх надії на проволоку виборчої реформи, Другі казали, що жадного залася там не було, нема, й не буде. Треті доводили, що й тут навіть, залася нерівня. Не мо- жнаж бо заласєм назвати який небудь пяний гармідер в шинку; не можнаб єго до пишного паньского балю зрівняти, де всьо таке гарне, та спарне, де усьо — поезия й лагід. Четверті зложувались на те й казали: піднееїтьже по всіх отих Марусь, що з голоду й праці вмирають, до того, щоб вони змогли разу разу — міти й поживати панське залася — тоді справді житя буде раєм. Пяті врешті кри­

чали, що сего з роду не буде! що ще не придбано стільки засобів, аби тих Ма­

русь усіх наділяти панським препишним заласєм. До тогож ще оті пяті розпаляли ся страх: »Ми не хочемо, панове, кри­

чали: — з наших радощів ані краплини для Марусь тих вділяти!*

А Талина мати репетувала ще надто:

— Най сукня моєї Талі варт ще до- рожше, аби була стрійна та пишна; аби моя дочка в ній поривала поетів! Та, а

або на зміну поглядів в тій справі Ко­

рони, котра дала вже вступну санкцию сїй предлозї. Монарх висловив ся так го­

ряно за реформою, а заразом так остро супроти всіх єї противників, що сї слова імовірно вплинуть на зміну доперішнього становища кола Певна однак річ, що ґрупа К о з л о в с к о г о пре до найза- взятїйшого опору проти реформи а тим самим і проти всякого правительства, ко­

тре буде її хотіло перевести. Коло поль- ске мабуть зрозуміло, що занадто натя­

гнуло струну вже й тепер, отже чи не трісне она, наколи ще дальше будуть на­

тягати ?!

Посольску палату відрочено, а імо­

вірно 10. мая буде перше засїданє, на котрім представить ся новий мінїстер- президент і розвине свою проґраму. Сеї перерви ужиє він, щоби порозуміти ся із сторонництвами, а переговори пере­

ведені бар. Ґавчом будуть неперечно дорогою, на котру і він вступить.

Рвшю в Битіімм краю.*

Зимою виникло повстане Естів та Лотишів, і правительство післало туди карательні експедициї, що в купі з ні­

мецькими баронами (панами) тяжко ка­

рали людий: вбивали, сікли, палили села і т. д.

Від чого виникло повстане? — пи­

тає «Рідний Край* — Причин було ба­

гато. Там здавна люди ненавидять нїмец- ких баронів, що колись захопили землю і пановали над людьми. Та люди щеб надїяли ся на мирну боротьбу, колиб у Росиї був лад, колиб людям належало право самим про себе клопотати ся. На­

род там живе трудящий і культурний.

Інтелїґенция та духовеньство (протестан- тске) клопотало ся, щоб дати людям до­

бру осьвіту рідною мовою (естонською та лотишською).

Сліпа і безглузда політика правитель­

ства за останні роки все те зруйнувала,

*) Ботато анальоґії мають відноси ш в при- балтийскім краю з відносинами в поневоленій Москалями Україні', тому містимо цікаву ста- тю «Рідного краю», оперту на урядових даних про причини повстаня Естів та Лотишів.

бачу, чого, панове, вам треба: ви хочете знищити наші залася, одняти у нас му­

зику, ноезию, — усе високе та сгіарне.

Вам бажалось би ввесь сьвіт — переки­

нути в шинок з підпилим весїлем. І ви думаєте, що миб були щасні, веселі, до­

вільні? Ні, наше горе буде більше над горе Марусь ваших, бо чутива наші вра- зливійші! —• Ет! кричали на се супро­

тивні: — спробуйте тільки хоч половини ваших заласїв зречи ся, то другу над­

дасть вам опізнанє, що ви кождим ступ­

нем своїм не нищите других і не вбива­

єте кого небудь, панове!...

— Дурниці, дурниці, кричала, знай, Талина мати: — ніхто ще наших чутив не важив, ніхто не розрахував ще, кілько нам щастя прибуде з того поснільного блага!

А й то: Підиж но до пана Рахубов- ського, може він отеє розрахує.

як само правительство тепер признає ся.

В правительственій ґазетї «Русск. Госу- дарство* читаємо ось що:

«Приглядаючи ся близше до пов­

станя Естів на Лотишів, помічаємо дві дивні речі: молодість повстанців і їх те­

мноту. Мимоволі доводить ся спитати:

звідки взяла ся тая молодїж? «Почина­

ючи з 1887 року школа в Балтийському краї починає занепадати. Дерптский уні­

верситет прожив до 1893 року, та як по­

кинули його значні учені сили, його сла­

ва, одмінив ся і склад студентів; потім університет назвали Юрзевским*.

Пояснити треба, що те все робило ся для «обрусєнїя* краю. Бюрократия не могла помирити ся з тим, що в Балтий­

ському краї люди думають і говорять по .своєму. Тоді, за царюваня Александра III

в Росиї запанувала «истинно-русская*

система централїзма і неволеня. Через те зруйнований був і Дерптский університет...

Читаємо далі з «Русск. Госуд.*:

«Середні школи були в Ревелї, Фел- лїні, Бінкенру (в Ліфляндиї). Школи сі удержували ся дворянами, для осьвіче- них станів. В 1892—93 роках ті гарні школи були зачинені, через те саме, що дворяне не хотіли зректи ся права виби­

рати учителів, щоб можна було сьміло віддавати їм у науку синів своїх. Смер­

тельний удар зроблений був русифікаци- єю в 1887 році' — народній школі. На- родня осьвіта почала зростати в краї з першої половини минулого столїтя. Року 1865 справа школи була добре впоряд­

кована, і се було ще доповнено і закін­

чено царским указом 1875 року, про лю- теранскі народні школи та учительскі семинариї. Народна осьвіта дійшла до повного розцьвіту. Учили в школах рі­

дною мовою, учили й росийської м зви.

Добре підготовлені в учительских семи- нариях учителі, — люди чесні, непо­

хитні, були добр.ми наставниками дітям.

Сьвященики (лютеранські) допомагали школі, дивлячись на неї, як на молодшу сестру церкви. Про добробут школи кло­

потали ся місцеві виборні колєґії і ви­

борні ревізори, які щиро і без ніякої плати виконували свої обовязки. Через те народня осьвіта доходила до кождої сїльскої хати, і неграмотних було дуже мало або й зовсім не було. Найбільша-ж користь з такої школи була в тім, що вона укріпляла в молодому поколїню релігійність і чесність*.

«Року 1887 народню школу пере­

дали з міністерства внутр. справ до мі­

ністерства народної сьвіти. Разом з тим нагляд за школами доручено гіравитель- ственним директорам та інспекторам.

Сгали клопотати ся найбільше про ро- сийску мову в школі... Старі учителі для того не годили ся, довело ся замі­

нити їх новими. А щоб швидше сего досягти, міністерство розпорядило ся, щоб інспектори мали право постановляти учителями хочби 17-лїтних хлопців, аби знали росийску мову. Таких учителів в останні часи було трохи не половина.

І все те було заведено без затверджена законних місцевих установ, і всі проте­

сти сих установ зістали ся без від- повіди.

«Наслідки нової системи народної осьвіти скоро виявили ся: росийскої мо­

ви Естонці та Лотиші не навчили ся, а научені на память слова вилітали з го­

лови за самі літні канікули; нове вивче­

не тих слів після літа кінчало ся так саме. А час ішов марно, і на релігійну осьвіту та на добре вивчене рідної мови не зіставало ся вже часу, так що й най- красші учителі не могли нічого вдіяти.

Як тільки дворяни відсунули ся від шкільної справи, добровільні жертви (да­

рунки) їх зменшили ся: року 1887 по самій тільки Естляндиї було 58.214 кар­

бованців, а року 1901 тільки 23.726 карб.

Число шкіл поменшало: в Естляндиї замість 536, стало 477 (року 1904);

в Ліфляндиї замість 123 гіарохіяльних і 826 волостних: стало 111 і 826. І дї- тий, що учать ся в школах поменшало:

в Лїфляндиї замість 117.568 стало тільки 93.241. Через те неграмотних значно по­

більшало, то було 0% , тепер стало 25°/0 (четверта часть)*.

Разом з тим ноявила ся деморалі- зация людности. Побільшало усяких злочинців. Так скрізь буває, де силою ламають ся основи народного, рідного национального житя і рідної культури.

Чи не так саме згинула і наша українь- ска культура? І в нас політика обрусє­

нїя та централізациї довела до того, що наші школи колись загинули, осьвіта впала, почала ся деморалїзация, — від неї ми доси ще гаразд не очуняли.

Як зруйновано було в краї Лотишів та Естів рідну культуру, як надія на мирну, вільну працю впала, — почало ся повстане. «Повстане тепер задавлено,

— каже «Русск. Госуд * — та внутріш- ного спокою ще нема. Щоб його досяг­

ти, треба знищити ті установи, які спи­

няють вільний розвій народного житя*.

Треба, щоб в учителі, мирові суді, слїду- вателї, комісари в справах селян, — на­

становляти місцевих людий, які знають місцеву мову і яким швидше вірити муть місцеві люди.

Поминаємо непевні міркованя ка­

зенної' Газети — кінчить «Рідний Край*

— про ніби то великі заслуги балтий- ских нїмецких дворян. Досить нам того, що само правительство нризнаєть ся в своїй ґазетї, що причиною революциї була руйнуюча, шкодлива, безглузда по­

літика в Балтийскому краї. Та чи не таж сама причина довела до великого безладя і цілу Росию?

„Рідний К рай“.

Сьв. Отець про еманцепа- цию жінок.

Віденьска писателька пна Каміля Таймер була перед кількома днями на авдиенциї у Папи римского, іцоби засягнути его гадки про жіночий рух.

Сьв. Отець — оповідає гі. Таймер — роз­

почав розмову, навязуючи до мого заводу, а коли я відтак, охолонувши з першого вражі- ня, заявила, що богато вірних католичок пи­

тає, так само як я, яке є становиско Сьв. От­

ця супротив жіночого руку і чи Він сей рух похваляє, — Сьв. Отець відповів зараз на пер­

ше питане, підчеркуючи живим тоном потаку­

ючим слова:

Аджеж очивидно, очивидно, не маю ні­

чого против сего руху, о скілько не стоїть в колїзиї з християньскою моралею. Католицка Церков дозваляє і благословить кождий рух,

з —

який має на цїли піднести інтелектуальну і суспільну уровінь людскости. Мусимо всі пра­

цювати. Я працюю також і то навіть дуже богато.. чомуж би також женщини не мали працювати.

Велика рішучість сеї відповіди осьмілила мене — пише дальше інтерльокуторка — до дальшого пвтаня, чи Сьв. Отець не противить ся жіночим студ иям ?

Ма регсЬб, ретсЬб ? Чомуж би ? — відпо­

вів Папа — Противно, повинні віддавати ся студиям.

Коли я завважала, що сама маю сестру, яка студиює медицину, Сьв. Отець говорив дальше з тим самим оживленєм:

Се добре, похваляю: жінки можуть сту­

лювати всьо, з виїмкою, очивидно, теольоґіі.

Се є мій погляд: нехай образують ся на адво- каток і лікарок а особливо в тім иослїднім заводі. Ж енщ ина яко лікарка має велике поле перед собою до дїланя, лічачи женщин і дї тий; на сім полю може здїлати богато до­

брого. А так само богато яко учителька. Вже тепер є она першим учителем дїтини, отже першим учителем людскости. Без сумніву по­

винні всі женщини брати уділ в сих ділах.

Я оповіла Сьв. Отцю, що якесь число пань в Австриї наміряє оснувати огородничу школу для дівчат і жінок з інтелігентного, середного стану. Сьв. Отець назвав сей намір

«дуже розумним*, відчерпуючи особливо, що така школа мусить дуже добре вплинути вже на само фізичне здоровлє.

— Є ще одно поле, на якім сили жеи- щин не визискано належно, хотяй могли би здїлати на нїм дуже богато. Се є опіка над убогими. До сего завданя належало би покли­

кати женщину всюда, навіть в публичних і правительственних інституциях. Опіка над убогими у всіх єї родах я занятєм з природи визначно жіночим.

Лиш против політичного руху жіноцтва виступив Папа з цілою рішучостию.

ЕІеІІгісе, сіериіаіеззе? (Виборниці, депутат­

ки?) О по! — і підніс руки з перечучим же­

стом. — Ж енщини в парламентах ? N0, сего єще не доставало! Мужчини самі вносять там досить незгоди і суперечки — а колиб єще і женщини там найшли ся. N0, по, по! При­

знаю тілько посередніш вплив женщини на політику. Они повинні впливати на своїх най- близших, щоби при виборах віддавали голоси на найдостоннїйніих, а передовсім повинні так виховувати своїх синів, щоби набирали сьві- домости про свої горожаньскі обовязки. Од­

нак — безусловно жадних женщин полїти- канток!...

У ступлене Віттого.

Саме на кілька днів перед склика- нєм державної думи і заледве кілька днів по зведеню субскрипциї росийскої позички подав ся Вітте до димісиї і цар приняв єї. Ся подія вразила прикро пе­

редовсім заграницю а іменно фінансові круги і відбила ся на біржи в іпкідний спосіб для росийскнх паперів. Димісия Віттого виглядає наче на піддурюване Европи царским правительством і хто знає, колиб єще перед тижнем можна було предвидїти такі зміни, чи Европа була би приклонила ся до нової мілї- нрдової позички.

В Росиї принято вість про димісию Віттого з мішаними вражінями, так як і ціла політична ситуация в Росиї є не­

виразна і невияснена. Одні уважають сей факт як заповідь лихого наміру двірскої камарилї по просту зескамотувати цілу конституцию по найскоршім розвязаню державної думи, другі прямо тішать ся з устуиленя Віттого, який був їм нена­

висний задля тих иівсредств, яких ужи­

вав в політиці.

Про причини єго уступленя істну- ють тілько здогадні верзиї. Твердять, що Вітте подав ся на кілька днів перед скликанєм державної думи до димісиї тому, що числив на свою необхідність і надїяв ся, що цар не прийме димісиї і тим способом повага Віттого супротив думи зискала би богато. Однак двірска партия вже давно працювала над упад­

ком Віттого і приготовила царя на е- вентуальність уступленя Віттого, так що єго прошене прийшло для царя як раз в пору

Праса «кадетів» бачить в уступленю Віттого вислїд нових двірских інтриґ, тимбільше, що до керми держави має прийти заушник царя Ґоремикін. Вітте жалував ся, що в нослїдпих днях вий­

шли ріжні правительсгвенні укази, а які перевів Дурново. Також і сей послїдний має відгривати важну ролю в новім мі­

ністерстві. Вітте правдоподібно остане довший час нечинний, як на се вказує урядова вимівка зі згляду на мнимий лихий стан здоровля б. президента міні­

стрів, а тим самим і не буде покликаний на президента державної ради, як се до­

носили деякі часописи.

На всякий спосіб уступив один жертвенний козел будучої опозициї дер­

жавної думи, оставляючи свому наслїдни- кови свобіднїйший терен.

Просимо вішші передплату.

Н о в її н к п.

— Календар В с у б о т у : руско-кат.: Теодо- ра єн. С.; римо-кат.: Пін V паші. — В н е д і ­ л ю : руско-кат-: Георгія; римо кат.: Иоана в Ол.

— Виділ Читальні' „Просьвіти" на жовків- скім передмістю у Львові порішив знизити ціни вступу на Шевченковий концерт, що відбуде ся в неділю 6. мая о 7. год. вечер (в сали Об'їзд ч. б) ось як: крісло І рядне 120 К, ІІ-р. 80 с, вступ на салю 40 с. До програ­

ми долучено ще 1) СоиноЗ: «Фантазия з опе­

ри «Фавст» сольо скрипкове в супроводі фор- тепяну і 2) Лисенко: «Ой і не гаразд» подвій­

ний терцет мужеский.

— На вчорашнім концерті' укр. бандуриста и. Хоткевича у Львові доволі численно зібра­

на публика горячо витала концертанта і на­

городжувала єго по кождім виступі грімкими оплесками. Дуже гарно співав також акад.

хор „Бандурист" під діріґентурою її. Смолинь- ского. Г1. Гнат Хоткевич виїздить зі Львова на ряд'концертів по Галичині, а перший кон­

церт дає з.автрішної суботи в Перемишли.

— Аматорові представленя відбудуть ся: в Т и с ь м е н и ц и дня б. с. м. о 7. год. захо­

дом тов. «Руска Родина*. Аматори відограють

„Наталку Полтавку"; в К а л у ш а дня б. с, м. відограють аматори комедиї „Хто виграв41 і „У лікаря".

— Слідство на львівскім університеті' в зві­

сній справі веде тепер др. Хлямтач з поль- скими академиками, бо Русини, як ми вже доносили, не хочуть зізнавати по нольски, анї відповідати на ставлені їм при слідстві пита- ня в польскій мові, До слідства покликує др.

Хлямтач тих академиків, котрих імена запи­

сано при виході з університету.

— ЗІ Станиславова. «Надзвичайні загальні збори «Товариства Руских Женщин» в Ста- ниславові відбудуть ся 15. мая о год. З по полудни в сали дівочого Інститута (ул. Кази- мірівска ч. 54) з отсим дневним порядком: 1) Зміна статута. 2) Внесеня виділу в справі за­

снована бурси для дівчат. 3) Внесеня виділу

в справі заснованя робітні кравецкоі. 4) Вне- сеня членів. Єсли би о год. 3. не явило ся приписане статутом число членів, збори від­

будуть ся о год. З ’/а по полуд, без огляду на число членів. — В идїл.

— Пожарний „Сокіл" в Ж идовичах, переми- шляньского повіта, засновано на статуті львів- ского «Сокола». Намісництво вже затвердило статут.

— З Перемишля. Концерт бандуриста п. Гна­

та Хоткевича буде 5. с. м. в сали «Нар. До­

му» о 8. год.

— З Жовкви. Перші заг. збори філії «Про- сьвіти» будуть дня 10. с. м. о 3. год. в сали

«Жовк. Ради» на Винниках. О 8. год. відбуде ся концерт в честь Ш евченка при участи акад. хору «Бандуриста».

— Перед трибуналом присяжних судиїв у Львові відбула ся вчера карна розправа про­

тив п. Івана Прибили, начальника громади Риманова в бобрецкім повіті, обжалованого (на донесене бобрецкого ц. к. староства) дер­

жавною прокураториєю 1) за злочини публич- ного насильства з §. 98. з. к. ніби сповненого грозьбою страйком і бойкотом панам, коли не згодять ся на виборчу реформу і 2) за провину з § ЗО?., ніби сповнену тим, що в з и ­ вав і підюджував вічевиків до неприязних кроків против польскої шляхти і посідаючої кляси суспільного через вискази, що в Гали­

чині при виборах видирають хлопам картки, що польскі пани винні еміґрациї народу до Прус і Бразилії та що в руских школах учать таких дурниць, як вірші про Банду і КазімГ ржа. — До трибуналу входили ради. Ясїнь- ский (як провідник), Гарасимович і Лукавец- кий; обжаловував заступник прокуратора Лє- жаньский, а боронив" обжалованого др. Кость Левицкий. Сьвідками були комісар на вічу, концептовий практикант Тадей Малїновский і канцелїст Казимир Перуцкий. По переведеній розправі і по знаменитій промові д-ра К. Ле- вицкого трибунал присяжних заперечив оба питаня: перше (що до злочину) 8 голосами против 4, а друге (що до провини) 8 голосами против 5. На основі сего вердикту трибунал увільнив п. Прибилу.

— Звести до нулї бажали би польскі часо­

писи число нововибраних послів-Українців до росийскої думи, розуміє ся, в тій цїли, аби представити, як той україньский народ є сла­

бий. Краківский Сгаз, обчислюючи вибраних доси послів до думи, начислив між ними аж двох (!) Українців, а 22 Поляків без тих, що прийдуть з Королівства польского. Вибраних дз думи селян з України вчислює Сгаз на- рочно до Москалів, а инших звісних Україн­

ців інтелігентів промовчує. Инша річ, що як польска праса кождого посла з окінченєм на

„ий“ ескамотує в ряди Поляків, так наші Га­

зети, що почали виходити в Росиї, прямо ігно­

рують народність вибраних і не подають єї анї при однім послі. При родоводах послів можна найти всякі їх задушевні погляди і точну клясифікацию: на кадетів, некадегів, лівих, правих, лївійших, безпартийних іти. але про народність ні чичирк. По скликаню думи певно виявить ся народність всіх послів і то­

ді зволигь собі Сгаз почислити ліпше послів- Українцїв.

— Хто старший? Дня 29. цьвітня с. р. теле­

графував ґр. Вітге до Севастополя, до комен- данда тамошної кріности: „Вибраний членом государственної думи Олександер Сшііяґін, вка­

зуючи на заборону, просить призводу відві­

дати Севастополь. З своєї сторони думаю, що належить призволити — ґр. В і т т е“. Того самого дня дістав він слідуючу відповідь:

• Петербург. До Сіятельства ґр. Вітте. В цілях удержаня порядку і спокою і на підставі

§ 137 устави о управі кріиостю, я уважаю н е ­ можливою річию допустити Олександра Сєпя- ґіна в Севастополь. Ґен. ляйтн. Н е п л ю е в * . Якеж значінє буде мати контроля думи над адміністрацийними урядниками, коли вони не хотять слухати навіть найвисшого державного урядника, не позваляють навіть послови заї­

хати до свого міста?!

— Розполїтиковане молодїжи. Вчераишого дня обходу польского народного с-ьвята >кон

4

ституциї 3. м а ж ужила собі польска молодїж Гімназияльна доволі в полїтикованю. Поми­

нувши обставину, що учеників звільнено від школи по двох годинах науки і поведено їх на обхід, але і заставлено ще до збираня датків на вшехпольский фонд ,д л я оброни пародо- вей“. Що крок можна було на улици стрітити гуртки ґімназиястів в мундурках з припня- тими кокардками, потрясаючих червоно-білими пушками перед очами кождого прохожого.

Відмови!и датку значило наразити себе на обидливі слова зі сторони розполїтикованих вшехполяків. Против тої напасти і жебранинн на фонд „оброни народовей", виступив різко Кигуег Ьуотозкі і остерігає публику перед тим фондом, утвореним вшехполяками на незвісні цїли. Та і призначене того вшехпольского фонду не є в своїх наслідках гіршим як роз- полїтикованє молодїжи і призвичаюване єї до уличної жебранини.

— Війскові музики будуть грати в міеяци маю: дня 8. в стрийскім парку, 9. перед п а­

латою намісника, 10. на Високім замку, 15.

перед домом інвалідів, 16. перед будинком головної команди, 17. в міскім огороді', 22. в стрийскім парку. 23. перед палатою намісниц­

тва, 29. перед Домом інвалідів, ЗО. перед бу­

динком головної комамди і 31. в міскім ого­

роді.

— Пожари. В Кутах коло Олеська згоріло дня ЗО. цьвітня сім домів і одна шопа. — В Отинії згоріла онодї столярня в фабриці Бред- та і Ски. — В Тарнавици пільній, товмацкого повіта, згоріло онодї 22 селяньских загород.

— Відгуки робітничого сьвята. В Виткови- цях на Шлеску станула фабрика зелїза, бо всі робітники застрайкували з причини вида­

лена частини робітників, котрі сьвяткували день 1. мая. В Берлині видалили фабриканти поверх 60.000 робітників, що сьвяткували день 1. мая. Заряд социялїстичної партиї радив о- нодї над загальним страйком робітників.

— Олїмпійскі ігрища покінчили ся дня 2.

мая оголошенєм імен иобідників. Дня 1. мая відбули ся перегони о нагороду Маратону. До­

рогу 42 клм. з Атен до Маротону перебіг в 2 годинах 51 мін. 23 сек. Канадиєць Шеррин і випередив 53 бігцїв, котрі ставали до бігу.

— З зелїзниць. В цїли уможливлена нубли- цї безпосередно зіткненя ся з ц. к. зарядом зелїзничим і устного представлена своїх же- лань і жалоб, як також засягненя інформаций в справах комерцияльних і тарифових, відно­

сячих ся до перзвозу на шляхах ц. к. зелї- зниць державних. — обїжджати будуть деле­

гати ц. к. Дирекциї зелїзниць більші стациї в цїли устного порозуміня ся з інтересантами.

Делегати ті будуть принимати інтересантів з понисше поданих місцевостий в бюрі началь­

ника стациї а іменно на стациї: Броди дня 7.

мая і 18. червня, Тернопіль 22. мая і 27. лип­

ня, Підволочиска 15. мая і 28. червня, Пере­

мишль 9. мая і 26. червня, Ярослав 8. мая і 27. червня, Переворск 8. мая і 27. червня, Дрогобич 22. мая і 4. липня, Самбір 23. мая і 5. липня, Сколе 29. мая і 10. липня, Стрий 30. мая і 11. липня, Рава руска 6. червня і 17. липня, Ж овква 6. червня і 17. липня, Со- каль 11. червня і 19. липня, Любачів 12. чер­

вня і 20. липня, Устрики 13. червня і 25.

липня.

— Дрібні вісти. Руске Бюро в Найберунї о- повіщує, що потрібно до Прус робітників 5.000 до поля, 1000 до копалень, 600 до ипших про­

мислових заводів. Приїздити зараз, а стере- чись агентів. Хто з робітників, що хочуть їхати на роботу до поля, потребував би гро­

шин на дорогу, нехай напише до Найберуну до бюра на адресу п. Стефановича, а дістане задаток на роботу на руки сьвященика або иншого знаного чоловіка за єго порукою. — П. Л. Харак, адвокатский кандидат, родом з Радехова, одержав на львівскім університеті' степень доктора прав, — «Ризниця» в Самбо- рі має до роздагій 20 ЗайомоГ для вдів сьвя- шеничих по 40 К і 29 для сиріт по ЗО К. Про- щеня о запомоги треба вносити черев уряд деканальний найдальше до 20. Мая 1906.

Кидає і відповідає за редакцию: Лез Лопатиньский.

П о см е р ткіТ оповістки.

— 0. Филип Байко, завідатель парохії в Хме­

ли, затварницкого деканату, перемискої єпар­

хії, упокоїв ся дня ЗО. цьвітня в 28. році ж и ­ ти а в 3. році сьвященьства. В. є. п.!

— Михайло Голейко, архітект і властитель реальности у Львові, упокоїв ся дня 1. с. м.

в 51. році житя. В. є. п.!

— Др. Антін Калїна, професор славяньскої фільольоґії на львівскім університеті', помер сеї ночи на удар серця, в 59. році житя.

В. є. п.!

Т елеграм и

з д н я 4 . м а я 1906.

Льондон. З Петербурга доносять, що мі- нїстер внутрішних справ Дурново подав ся до димісиї.

Будапешт. Число убитих при відбуваю­

чих ся виборах до сойму виносить 12. Крім того много осіб є ранених.

Рим. Вчера закінчив свої наради міжна­

родний з'їзд хеміків. Слідуючий відбуде ся в Льондонї в 1909. році.

Лев Лопатиньский.

Четверта .заповідь.

(Ілько Гіащ ак)

д р а м а в 5 д і я х з гуцульского ж итя, нагороджена на конкурсі Тов. ім. Котляревского.

(Дальше).

ВІРА.

Мої татко кажуть, що мужчини тому є за тим поділом, щоби мати більше часу на дармованє, на цнґара, касино, карти... Татко виховали мене самі від колиски, бо мої м ам ­ ця умерли, як я мала півтора року, а перед- тим єще хорували (п а вза ). А всеж таки мої татко найшли час і для свого тяжкого заво­

ду і для маленької своєї доньки.

КОСТЬ.

Тепер ти Вірочко, зачинаєш говорити як досьвідчена особа.. Алеж бо у нас не буде потреби, щоби ти працювала єще поза домом.

Прецінь я буду мати таке становиско, що ви- старчить нам па удержанє і на заспокоєне всіх потреб.

ВІРА.

Я хочу бути учителькою не тілько за для хлїба. Я хочу працювати для народа, під­

носити єго просьвітно у школї, як ти мораль­

но в церкві. Правда, як се гарно буде?

КОСТЬ.

Се правда, що гармонія між школою а церквою є ідеалом народної просьвіти.

ВІРА

(встав). Ти будеш вчити старших в своїх знаменитих проповідях, а я буду підготовляти тобі молоде поколїнє на буквари. Ах, скілько я вщіплю в них доброго, красного, натрио- тичного!,..

КОСТЬ.

О, так, будемо впоювати в них духа самосьвідомости, розбуджувати в них любов до нашої нещасливої вітчини, будемо вихову­

вати нові заступи народних борців, висилати на прю подвижників нашої сили і свободи.

ВІРА.

Як я тебе ціню за той горячий патрио- тизм. Отже пристаєш на мою програму?

КОСТЬ.

Цілим серцем ! Она така ідеальна і ви­

сока — гідна дочки Бортовича. Тілько... за- мужній жінці ходити до школи... того єще не бувало...

ВІРА

(просячи). Ні, ні, не переч мені, дорогий Костю. Я маю силу волї — побачиш. З ви­

сокими замірами ростуть і наші сили...

КОСТЬ.

Моя царівно дорога! Деж я міг би тобі

оперти ся. Я тебе обажаю за твій сьвятий запал. Ти будеш моєю провідною зьвіздою і моїм щастєм на ціле житє.

ВІРА.

Як ти чудово говориш; вік цілий я слу­

хала би тебе, а то вже десь певно північ до­

бігає...

кость.

Справді, мені час вже поиращати ся, щоби ие наддужити того першого нашого

„сам на сам«. Батько єще певно читають в своїм покою?

ВІРА.

Імовірно. А завтра коли маю »вас« очі­

кувати.

КОСТЬ.

Знов „вас“ — так хиба мені вже зовсім ие приходити ?

ВІРА.

Алеж я се в жарті тілько сказала...

КОСТЬ.

Ні, навіть в жарті я не приймаю вже того зимного, церемоніального »виканя«.

ВІРА.

Отже ти, ти мій тиране, — коли маю ожидати тебе ?

(Дальше буде).

Кашель!

Хто на него терпить, най ушиває ви- пробованих усмиряючих і смачних

Каізег’з Згизі-Сагатеїіеп

1740 нотар. потверджених сьвідоцтв стверджує ревний успіх при кашлю, хрипцї, катарі і флєґмі.

Пачка 20 і 40 сотиків. Правдиві лише з маркою охоронною »Три сосни». Склади: у Львові: С. Гай, аптека; Зигм. Рукер, аптика; Петро Міколнші Ска, дроґуерия; Якоб Кайзер, аптика; О. ф. Він- клєр і Син; Кароль Палевский, аптека; Ів. Піне- лес; М. Лазовский аптика; Адольф Ашкенази, аптика під зол слоном: І. Піпес-Чоратиньский, аптика; Антон Ербар; Едмунд Курпер, дроґуе­

рия; Лев Калїер,аптика в Бродах: Иоахим Фрід- ман, апт. в Миколаєві; Зигм Ротенберґ, аптика в Олеську; Герм. Енґлєндер в Перемишлянах: Мар­

тин Собель в Стрию, Д. Роінґер. апт в Зборові;

Моріц Біб ріні", апт. в С тзн и сл ав о в і; Стан. Бурса, в Косові; Юлїян Новицкий. апт в Печеніжинї; Е.

Стенцель, апт. в Коломиї: Адольф Дуретер, апт в Бережанах; Зигм. Ля дес, аптика в Вншнївчику;

Володислав Наглїк, окр. апт. в Бережанах; Б.

Вальк, дроґуерия в Станиславові; І. Б. Лїнк. дроґ.

в Ярославі; Е. Геллєр в Надвірні'; С. В. Лявґінґер в Самборі; Др. Юл. Францос, апт. в Тернополя;

Вільг. Ляндесберґ. апт в Бродах; Здислав Завал- кевич в Камінці; Г. М Фішер апт. в Станиславові;

Аптика під Білим Орлом В. Філїпка в Н. Санчи;

Лавр. Цімерман маг. фарм в Підволочисках; Ігн.

36 Гешелєс. апт. в Городку; Ст. Фалішевский. апт.

п в Балигородї; Ол. Хоминьского, апт. в Борислав і

Контора виміни

ц. к. упр. гал. акц.

Б а н к у Гіпотечного

купує і продає

ВСЯКІ

п ап ер и цінні

і М О Н Е Т И

по н а й д е ш е в ш і м курсі ден­

нім не мислячи ніякої провізні.

З друкарні В. А. Шийковского.