Ч. 231. Львів, Пятниця, дня 12. (25.) жовтня 1901. Річник V.
Передплата ;
ва »Р У СЛАНА» виносить:
в Австриї:
І на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) . на пів року . 5 зр. (10 кор.) І па чверть року 2'50вр.(5 кор.)
на місяць 85 кр. (1 к. 70 с.) За границею:
на ЦІЛИЙ рік . . 10 рублів або 36 франків і на пів року . . 8 рублів
або 18 франків І Поодиноке число по 8 кр. ав. І
* 1
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о н и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.
пл.Домбровского(Хорунщини). Екс
педиції я місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сн лише ва попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по 15 кр. від стрічки.
(+) Дня 20. с. м. як-раз минуло два роки з того часу як під виливом жадних золота і дияментів анґлїйских біржевиків розпочала Анґлїя війну з Бурами. Про змінчивість воєнного щастя з одного і дру
гого боку писали ми свого часу. Але о станннми днями звернула ся цікавість все- го сьвіта на тамошні події. Англичанам здавало ся вже, що мають в своїх руках головний відділ Бурів з БОтою на чолі, я- кий они обсачили по иівденї Трансвалю, і що Бота вже їм не.уйде. Тай прихиль
ники Бурів побоювали ся, що Боту може стрітитн доля Кронього з 17. лютого 1899.
р. Одначе знаменитому проводирови під- їздової війни повело ся видобути ся з ан
ґлїйского обсаченя. Він своїм звичаєм роз
пустив війско, а оно спасло ся без бою з Англичанами, котрі навіть не знали, в котру сторону звернув ся Бота, а хоч пу
стили ся за ним в погоню, не могли ні чого осягнути задля слоти і розкали. Та
ким способом звернені на головний відділ Бурів змаганя Кітшенера зовсім не дове
ли до успіху, але також в иньших сторо
нах проявили Бури незвичайну рухливість.
В Капляндиї, де спосібний Генерал Френш давно заповідав, що край сей зов
сім очищений з Бурів, сі останні посунули ся аж до південного побережи і стоять у віддаленю 60 кільометрів від анґлїйскої головної пристани. Задля того в анґлїй- скій воєнній раді настала велика тривога, і 24. має відбути ся в Льондонї окрема рада міністрів в сій справі під проводом
самого короля Едварда. Воєнна рада від
казує всяких пояснень і се позваляє доду
мувати ся, що положене анґлїйских війск вельми критичне. Зібрані там відділи до
бровольців мусять Англичане держати даль
ше в збруї і старати ся о нові відділи, а успіхи їх такі, що деколи поведе ся їм дістати в руки поодиноких » поденників*, або кілька возів і пару штук худоби.
Тим то погляд одного анґлїйского дневника видає ся правдивим, що^війна по
триває ще з рік і доведе, і немногих ще вірних анґлїйских підданих до розпуки.
В Капляндї думають, що Кітшенер буде приневолений небавом уступити ся з Пре
тори!' і цофнути ся до Йоганесбурґу. Кі
тшенер сам усомнив ся, як запевняють, про успішність війни. Він мав висловити ся перед кореспондентом Гі§аг-а, що сю війну розпочато проти здорового розуму, а самолюбні міністри вмовили в нарід, що анґлїйскі війска зроблять собі легенький прохід до Трансвалю, а тимчасом тисячі упали жертвою і се на рахунок біржевих спекулянтів.
Однак саме поступоване Кітшенера стає в суперечності! з <зго поступованєм.
Тож він сам оповістив, що війна скінчить ся 15. вересня і розпочав ремесло ката.
Щоби перевести успішно сю >війну полї- цийну<, як висловлюють ся льондоньскі війскові кружки, домагає ся кольонїяльне иравительство окремого кінного відділу 10 000 їздців. Сим відділом мають прово
дити Бури, котрі піддали ся Англичанам, а офіцири сего відділу мають дістати пра
во, поступати в усіх випадках самовільно.
Тим способом настане ще більша здичі- ліс.ть, що нагадувати-ме жорстокість 30-лїт-
5 ної війни. Сей спосіб війни викликав в цї- , лім сьвітї загальне обурене супроти Анґл'п.
| В Амстердамі утворив ся комітет, котрий взиває робітників в пристанях, щоби від
мовляли Англичанам виладовуванє їх ко
раблів. Сей комітет розіслав уже відозви до робітників в Антверпії, Гавр, Марсилії, Генуї, Бремі, Гамбурзі і т. д. з візванєм, щоби прилучили ся до бойкоту. Наколи всі згодять ся, буде оповіщений бойкот, а на
коли се буде виконане, може в Льондонї надумають ся змінити иостунованє.
На раді міністрів заповідженій 24. с.
м. снодївають ся о п о з и ц ії і проти чам- берлєнівскої політики в південній Африці.
Після вістий з окруженя Кріґера 15.000 Капголєндерцїв виступило оружно в обо
роні Бурів, а Кріґер дістав з безіменного жерела 2 мілїони франків в анґлїйских грошех з цїлию: »на доповнене узброєня і поживи для хоробрих Бурів«.
Слота і розкаль утрудняють анґлїй- ским війскам огіерацию, а положене Анґлїї стало вельми поважним і грізним,
і) Богдан Барвіньский.
З’ЇЗ Д
гажкого г а м Данила з угврским королем Везе» ї ї в Прешбурзї 1250. р. ■
(Історично-критична аналїза)
Галицко- волиньска лїтопись (третя часть т. зв. Іпатскої літописи1) подає під р. 6760 (1252)
>) Л ї т о п и с ь п о II с и а т с к о м у с п и с к у. Изда- ніе археоґраф. коммиссіи. С,-Петербург!» 1871.
12)
ЬАВОВЕМ ИЗ
ДРАМА В З АКТАХ С С Б Б Р Н Ш Т Е Р Н Е ББРИ СОН А
переклав Лев Лопатиньский.
ЛЯНҐФРЕД Ти не знаєш, скілько я терпів!
ЛИДИЯ
І ти не писав до мене! Тоді я була-б приїхала.
ЛЯНҐФРЕД
Чиж я міг сам собі признати ся до сего, не правда-ж ? А по друге мені самому не було про
се ясно.
лидия
Дякуй Богу, що тепер ти схоронив ся до мене.
Не дізнаеш заводу. Сотворю довкола тебе ве
лику, широку тишину, немов би у великім лїсї, ти проживав у великім лїсї.
ЛЯНҐФРЕД (уважно). Що розумієш під тим ?
ЛИДИЯ
Ш тукою є власне, бути самому, далеко від всьо
го довкола себе.
ЛЯНҐФРЕД Розуміє ся!
ЛИДИЯ
Послїдного разу ми не встигли сего. Цілий час зійшов нам на сім, щоби винайти, як ми мо- гли-б бутисамотними. Се справляло несупокій.—
Не розумієш сего?
ЛЯНҐФРЕД Може?... Взагалі, знаєш...
ЛИДИЯ
(перебиваючи). Виїдьмо, Лянґфреде! Нема иньшо- го виходу. Ти і я, я і ти і тиша, тиша. Ніхто
і нїчо більше. Тоді побачиш!
ЛЯНҐФРЕД
Ба, колиб лише удало ся! Я так охляв.
ЛИДИЯ
їдьмо, їдьмо, Лянґфреде! О! — От, ходи зі мною до міста, тепер зараз.
ЛЯНҐФРЕД До міста ?
ЛИДИЯ
Я лише скочу до себе; переберу ся. Потім пі
демо до міста і всьо зорудуємо.
ЛЯНҐФРЕД По щож нам міста до того ?
ЛИДИЯ
Прецінь я мушу мати якусь Гардеробу на подо
рож.
ЛЯНҐФРЕД Чи не маєш досить Гардероби?
ЛИДИЯ На подорож, ні.
ЛЯНҐФРЕД
(сьмів ся). Ми, що їдемо, аби бути на самотині!
ЛИДИЯ
Певно не розумієш, що таке Гардероба, ти.
ЛЯНҐФРЕД
Силкось! Богато куфрів! Великі незручні пудла!
Страшна язва!
ЛИДИЯ
Але в кождім куфрі є щось таке, що може ста
ти штукою. Так непричком, як твої звої нот.
Відповіж мені': що знає м аляр?
ЛЯНҐФРЕД Маляр? Найчастїйше не богато.
ЛИДИЯ
В своїй штуці, розумію, в своїй штуці.
ЛЯНҐФРЕД
О, здає ся, дещо про рисунок і фарбу.
ЛИДИЯ
А різьбар?
2
дуже цікаву та на жаль, до сеї пори ще кри
тично не вияснену звістку про з’їзд галицкого князя Данила з угорским королем Белею IV.
в Прешбурзї в часі великого австрийского без- королївя:
„Присла король Угорскьг к Данилу, прося его на помощь: бЬ бо и м і рать на бои с Н ім ц и : йде ему на помощь и приде кь Пожгу. Пришли бо бяху посли НЬмйцкьіи к нему, б і бо царь обьдер
жа Ведень, землю Ракутьску и Штирьску: Гер- цюкь бо уже убьень бисть. Б і бо имена послами:
воєвода царекь и пискупь Жалошь Пурьскьій, реко- мьгй Сольскьгй, и Гарихь Поруньскьгй и Ото Га- ретельникь ПЬтовьскьійи ').
Дальша частина сеї звістки8) не зображає для нас великої вартости, бо літописець займає ся там лиш описом вражіня, яке зробив на Нім
ців богатий стрій князя Данила та сьвітла збруя єго лицарскої дружини.
Про сей з’їзд не згадують ні одним словом нїмецкі та угорскі літописи. Однак ми бачимо, що звістка нашої літописи має реальну основу помимо сего, що мовчить она завзято о тім, що діялось на згаданім з ’їзді, та о єго наслідках.
Сю звістку Галицко - волиньскої літописи старало ся вияснити трех вельми поважних до
слідників рускої істориї, однак на їх погляди ніяк згодити ся не можна.
Професор львівского університету Шаране- вич в студиї про Іпатску лїтопись уважає послів присутних на з’їзді в Прешбурзї, послами нїмец- кого цісаря Конрада IV, а причиною війни Белі IV і самого з’їзду бабенберску квестию, редуку- ючи притім рік, який подає руска лїтопись, з
1252. на 1251. р.* * 3)
Се однак відома річ, що Конрад IV так був занятий подіями в Італії (де в жовтня 1251. р. раз на все удав ся), що не лиш не ви
ступав з ніякими претенсиями до спадщини по Бабенберґах, але навіть не звертав уваги на о- сиротїле князівство4). Про яку небудь війну та переговори сего цісаря з Беле о IV нїмецкі та угорскі літописи нічого не. згадують, а ми мо
жемо без сумніву припускати, що ко'либ що не
будь такого було лучило ся, то сі літописи бу- ли-б про так важні події широко оповіли. Згля-
*) Т ам ж е: стр. 540.
’) І а м ж е : етр. 541.
’) В іє Н у р а ііо в - С й г о п ік , аіз ОиеІІепЬейгад гиг озіеггеісЬіасЬеп ОеасЬісМе. ЬеіпЬсг^ 1872. ра§. 59—67.
Проф. Грушевекий в розправі: Х р о н о л ь о ґ і я под й Галицько-волинської літописи. (Записки наук. тов. ім.
Шевч. ХГ.І і ■ сібно) стр. Зо, поі. 1. хибно цитує із зга
даної статі Шараневнча, немов то сей останній на сто
роні 56—7 приймав для з'їзду в Прешбурзї рік 1250.
Шараневич приймав однак рік 1251. і то на ст. 55, 59 і 62. Рік 1250. приймав він'на ст. 5 6 -7 для зовсім инь- шого походу Данила на Угорщину.
4) Ь о г е ц 2: Веиїйсіїе ОезсЬісЬіе. І, стр. 79; Н и- Ь е г: ОезсЬісЬіе ОзІеггеісЬз. І, стр. 524; Р 61 і І г-Ь о г епг:
ОзІеггеісЬізсЬе ОезсЬісЬіе. 2. АиЙ. ІУіеп 1371. стр. 35.
ЛЯНҐФРЕД Дещо про лінії і форми.
ЛИДИЯ А музик?
ЛЯНҐФРЕД До чого се стремить ?
ЛИДИЯ (перебиваючи). Але музик?
ЛЯНҐФРЕД Ну, дещо про тон і...
ЛИДИЯ
А Гардероба є тим всім разом! Частию нас са
мих, значить, коли она на нас. А ми самі ? Ми самі...
ЛЯНҐФРЕД
(цілує єї) ...стаємо чаруючими! — Іду з тобою!
(стоять в глубинї на право).
ЛИДИЯ Тепер ти розтаяв.
ЛЯНҐФРЕД Завваж ала ?
ЛИДИЯ
Певно. Але ще не так, як повинен. Ой, ти — тебе любити, се круто! Чи можеш заперечити.
дом року 1251, який проф. Ш араневич приймає для згаданих подій, зауважимо, що Беля IV, як се знаємо з жерел, в сім році не провадив нія
ких воєн.
На більшу увагу заслугує гіпотеза профе
сора київского університету, Дашкевича, котрий лучить рівнож по ції, які подає Р.-в. лїтопись (се є війну Белі IV. і з’їзд в Прешбурзї) з істо- риєю нїмецкого цїсарства, однак відносить їх до цісаря Фридриха II., уважаючи рівночасно послів, присутних в Прешбурзї, послами сего-ж цісаря. Але з огляду на се, що цісар Фридрих II. номер вже 13. грудня 1250. р., мусів проф.
Дашкевич яко властивий рік з’їзду покласти не 1252. лиш 1249. р.1)
Однак і ся гіпотеза не може удержати ся з подібних причин, що й гіпотеза проф. Шара- невича. Ми не знаємо з ніяких жерел про якусь війну цісаря Фридриха II. з Белею IV. (таж і се був би незвичайно важний до занотована ф акт для нїмецких та угорских'лїтописий), а впрочім Б еля IV. виступив з претенсиями до австрий- скої спадщини доперва 1250. р., кілька місяців перед смертию сего цісаря’), тож рік 1249. ціл
ком тут не надає ся.
Останніми часами заняв ся проф. Грушев- ский в двох знаменитих працях3) наново віст
кою Г.-в. літописи, розвиваючи дальше гіпотезу проф. Дашкевича. Хотячи сю вістку остаточно вияснити, піддав він її аналізі та дійшов до ре
зультату, що речене: >б'Ь бо царь обьдержа Ве
день . . .< вказує без сумніву на те, що літопи
сну вістку треба покласти між 1247. а першою половиною 1249. р., бо в тім часі находили ся австрийскі краї дійсно в руках цісаря Фридриха II.; на думку проф. Грушевского не можна віст
ки Г.-в. літописи віднести до другої половини 1249. р.; бо Відень був тоді вже в посїданю маркґрафа Германа з Баден; речене: »Герцюкгь бо уже убьенч, білеті, < впевняє поважного про
фесора, що війна Белі IV. та з ’їзд в Прешбурзї мали місце небавом по смерти останнього ав
стрийского герцога Фридриха II. Бойкого. Оста
точно думає проф. Грушевекий, що з огляду на історичні події, які літописець занотував сейчас по звістці про прешбурский з’їзд, напправдопо- дібнїйшим роком, під який сю вістку годило би ся покласти, є рік 1248.4)
’) К н я ж е н іе Д а н і їл а Г а л и ц к а г о по русским-ь и иностранньїм'ь извїіетіямь. Кіовт. 1873. стор. 98. нот. 4.
’) Ь о г е п г : ВеиізсЬе ОезсЬ. Ґ стор. 107; В а с Ь - ш а п п : ОезсЬісЬіе ВбЬтепз. І, стор. 545; Н и Ь е г : ОезсЬ.
бзі. І, стор. 524.
’) І с т р п я У к р а ї н п-Р у с и . Львів 1900. III, стор.
165 і 550 (нота до стор. 165); вгадана Х р о н о л ь о ґ і я . стор. 34 і дальші.
4) В виду сего, що, як знаємо, хронольоґізатор Г.-в. літописи довільно попереставляв літолисні уступи (пор. К о с т о м а р о в і : Лекцій по русской исторіи. С.- Петербург’Ь 1861. стор. 50) відповідно до своєї хронольо-
ЛЯНҐФРЕД А так.
ЛИДИЯ
Не хочу тобі схлїбляти тим, що се тобі за являю.
ЛЯНҐФРЕД
Отже прощай! (іде до дверий в глубинї).
ЛИДИЯ
(шепче за ним). Не важ ся вуйкови нїчо казати про се!
ЛЯНҐФРЕД
(обертає ся з і сьміхом). Очивидно, мусів прийти вуйко на остаток (іде до дверий в глубинї)
ЛИДИЯ
(що стоїть тепер при дверех на право). Вийдеш сюда ?
ЛЯНҐФРЕД
Або є друга дорога, щоби була вільна?
ЛИДИЯ (виходить на право в глубинї).
ЛЯНҐФРЕД (за нею).
Заслона.
(Дальше буде).
Але й сей вислїд не видає ся нам доста- точно узасадненим по тій причині, що проф.
Грушевекий (подібно як Ш араневич і Дашке
вич) не звертає уваги на обставини, що промо
вляють против єго гіпотези. Тож задачею нашої розвідки є: перевести докладну аналізу вістки Г.-в. літописи та по змозі вияснити її критично при помочи історично-певних фактів.
(Дальше буде).
Політичні збори на Буковині.
Перед від’їздом до ради державної відбуло ся в Чернівцях посольске енравозданє посла Ни- колая рицаря Василька, яке виросло до ваги знатного політичного віча. Після реляциї посла Василька, в якій він здав справу зі своєї по- сольскої дїяльности в соймі, в державній раді і в делєГациях, та пояснив своє становиско су- против других руских послів, як і других клю- бів, вивязала ся всесторонна дискусия.
Особливож славнозвісний буковиньский діяч, пос. др. Стоцкий умів звести єї на дорогу, на якій она доторкнула найважнїйших справ для буковиньскої Руси та спонукала до ухваленя дотичних резолюций. Тому пропускаючи дотичні промови, подамо ухвалені зборами резолюциї, щоби тим способом дати короткий, але досить повний образ теперішних потреб і змагань на Буковині.
Як звісно, в буковиньскім соймі творили більшість нїмецкі, рускі і вірмено-польскі посли супроти румуньских. Пояснюючи сі взаємини, др.
Стоцкий поставив резолюцию:
„Утримане дотеперішної більшости сеймової, зложеної з Русинів, Німців і Вірмено-Поляків, є д л я успішного розвитку політичних справ кряєвих пожадане. Колиб однак з причин від руских по
слів незалежних тота більшість мала-6 розбити ся і мало б заносити ся на нове уґрупованє пар- тий, то на руских послів вкладав ся обовязок, аби завчасу витягнули із такого поступованя дотепе- ріш них союзників відповідні консеквенциї і аби подбали, щоб ніяким чином справа руска не по
терпіла на тім ніякої шкоди11.
Щоби зарадити покривдженю рускої мови в урядах треба передовсім видати з лона наро- да більшу скількість урядників, а се стане мо^
жливим лише при помноженю руских середних шкіл; тому ухвалено резолюцию:
Взивав ся руских поелгв, аби всіх сил доло
жили, щоби в північній части Буковини запровади
л и руску ґімназию , з тим додатком, щоби всі ру
скі громада слали петициі до державної ради за заложенєм рускої ґімназиї.
'Гретою резолюциєю, яку поставив др. Стоц
кий, а збори ухвалили, було:
Взивав ся наших послів, аби доложили всіх сеоїх сил, щгб правительство допомогло заложити банк краввий на Буковині. Сей банк зарадив би недостаткові! дешевого кредиту на землю для мужиків, зменшив би лихо еміґрациї, допоміг би до закупна і розпарцельованя більших шарів землі, а вкінци він належить ся справедливо Буко
винцям, які не будуть користали з добродійства великих інвестицийних робіт, на які правитель
ство призначило тисячі мілїонів для других країв.
Вкінци ухвалено ще дві резолюциї. Др.
Стоцкий в справі митових договорів з посторон- ними державами вніс:
Взивав ся наших послів, аби я к найпиль- нїйше про се дбали, щоби при ухвалі договорів цлових з сусїдними державами і угоди з Угорщи
ною не потерпіло наше рільництво',
а учитель п. Дарій Пігуляк поставив резо
люцию:
Взивав ся послів, щоби старали ся о скасо
ване оплат за дорученя судових писем.
Державна рада.
Удержавлене зелїзниць.
Вчерашне заеїдане зійшло на пристрасних лайках за маловажні справи, які можна було полагодити за пів години. По відчитаню вне
сень та інтерпеляций пристуилено до дальшої
ґії, сей останній арґумент проф. Грушевского не в для
нас зовсім п- р- К0Ну.'С>ЩЕ,
дискусиї над наглим внесенєм пос. Кафтана.
Промовляли Генеральні бесідники пп. Перґельт і Масталька, а опісля ухвалено наглість внесеня 135 голосами против 61 і при голосованю над єго мериторичним змістом принято внесене К а
фтана, переказуюче комісиї справу удержавлена чесних зелїзниць.
Всенїмецка галабурда. '
З черги приступлено до наглого внесеня пос. Странского в справі подій в Литавлю (Ь іі- іаи). Тілько Странскип зачав говорити, Шене- рериянцї стали ему переривати, відгрожувати ся, кричати, лаяти, так що кілька разів посол Странский мусів переривати свою бесіду. Пос.
Странский, якому Всенїмцї найгірше беруть за зле, що він як жид, хоть вихрещений жид, сто
їть на чолі чесного руху, боронив ся відважно і успішно на всі боки против прозвися та інси- нуаций.
Після него промовляв президент міністрів др. Кербер і пояснив справу в Литавли, що при нагоді отвореня там чесної фреблївки вправдї прийшло до неспокою, але при сій нагоді ніхто не став тяжко раненим, а материяльної шкоди виряджено всего на 79 К, тому не можна гово
рити про се, як про поважні забуреня. Впрочім власти сейчас зарядили строге слідство, і своєю дорогою дуже жалує, що взагалі прийшло до таких ексцесів. Також бесіду др. Кербера пере
ривали Чехи своїми протестами. Опісля про
мовляли барон д’Ельверт, молодочех Своділь і Ш енерериянець Альбрехт. Підчас се.го приходить кілька разів до такої сцисиї, що вже не далеко було до бійки, президент лише з трудом здер
жує роз’юшених послів.
Конець засїданя.
Остаточно перервано сю безплідну диску- сию і президент ґр. Фетер заявив, що за зго
дою палати намірив зарядити внльосованє бе
сідників для буджетової дискусиї, так, щоби ж адне сторонництво не було скривдженим. Льо- сованє відбуде ся в четвер, і на нині о год. 11.
рано заповіджено слідуюче засїданє.
Н О В її н к и.
—• Календар. В п я т н и цю: гр.-кат. Прова, Ан- дроннка; рим.-кат. Поана Кантого. — В с у б о т у : гр.-кат. Карпа, Аґатоники; рим.-кат. Евари- ста.
— Звичайне квартальне засїданє Ради падзи раючої Товариства взаїмних обезиечень «Дні
стер* відбуде ся дня 29. жовтня с. р. о годині 4. пополудни в льокали Товариства.
— Вечерницї з танцями уряджує україньско- руська академічна молодїж в суботу дня 26. с.
м. в комнатах «Руської Бесіди* у Львові, на до
хід товариства «Руслан*, яке опікує ся убогою ґімназияльною молодїжию. Стрій візитовий.
Вступ 1 К. Початок о 8. год. вечером.
— Виділ ф іл ії «Просьвіти* в Самборі подає до відомости всім своїм членам, дня 1. н. ст. п а долиста відбудуть ся в комнатах «Рускої Весі ди« о 2. год. пополудни звичайні загальні збори членів філії, на котрих уступаючий Видїл здасть справу із своєї дїяльности і вибере ся новий Виділ. О 11. год. перед полуднем відправить ся в приходскіи церкві Служба Божа.
— Просьвітно господареве віче в Коломиї з на
годи 25-лїтного ювилею заснована «Коломийскої філії «Просьвіти* відбуде ся дня 1. падолиста с. р Того дня відбуде ся богослуженє в церкві приходскій, а опісля буде віче о 11. год. в сали маґістратскій, котрого порядок оголосить ся афішами. Зполудня о 3. годині відбуде ся в с а ли каси ощадности вечерок сьпівацкий, на ко
трий для селян буде вступ безплатний.
— Іменобаня Мінїстер судівництва іменував нотарями нотарияльних кандидатів: Романа Ба- чиньского зі Золочева для Підбужа і Франца Дембицкого з Мединич для Лютовиск.
— Справа д-ра Дутчака найшла свій епільоґ в висших інстанциях. Іменно «Ґалїчанїн* рекур- сував до краєвого суду против зарядженої львів- скою прокураториєю конфіскати дотичного чи
сла часописи, де була обговорена справа відки- неня рускої присяги віцепрезидентом Дилєвским.
При дотичній розправі, ЯК
ДОНОСИТЬ » 8 І О \¥ Орої вкіе«, лучило ся, що цілу годину страчено на шуканю такого протоколянта, який би зумів прочитати інкриміновану статю, та вести прото
кол із зізнань сторін. Цікаво, яка сему причина?
Чи таке є знане рускої мови в краєвім суді, чи
«Ґалїчанїн* висадив ся вже на таке язичіє, що ніхто єго второпати не міг? Як усюда, так і тут робить сей ренеґат правдиво медвежу прислугу нашому язикови, навіть стаючи в обороні помі- туваної собою мови «настухов і свинопасов*.
Щож до самої справи, трибунал відкинув заж а- ленє і «Ґалїчанїн* відкликав ся до висшого краєвого суду.
— На шкільну оплату для бідного ученика прислав Вс. о. Іван Попель, парох Довгополя, 20 корон, з нагоди перенесеня в стан супочинку п.
старости Сабата з Косова. З попередними датками є разом 48 корон. Дякуючи всім жерт
водавцям, замикаємо з сим листу складок. З і
брані гроші передаємо о. катехитовп дотичної ґімназиї для згаданого ученика на одіж, бо 40 кор. на шкільну оплату зібрано для него в инь- шій редакциї.
— Державний іспит на сторожів і технічних лісових помічників здали в намісництві: До- бряньский Володисл., Єзєрский Ант., Май Марк.
Бородїн Марк., Доражіль Франц, Гакемер Ем., Кольб Людв., Краеїчиньский Каз., Савчиньский Лев, Січка Андрій, Сляґгамерекий Ал., Волянь- скин Киприян, Бокенгайм Войт., Глюшек Юл., Єлїнек Кар., Кисїлевский Й о с ,’ Лесняк Войт., Оссовскиіі Едв., Руденьский Ад., Сїлецкий Стеф., Соколовскиіі Ал. і Вавро Франц. Репробовано 6 кандидатів.
— Спосіб писаня імени полковника Крулїша став в теперішнім процесі' війска з дневникаря- ми одною зі спірних точок. Оборонці роблять іменно єму великий закид з того, що своє імя він пише по нїмецки через зсЬ, а не по поль- ски через 82. Але самі забули на те, що один з них др. Хіррег має два >р«, а два другі др.
ЗсЬІеісЬег і др. ЗсЬІссЬіег мають те саме всЬ в своїх корінно польских іменах.
0 процесі’ против селян за «погром* жидів у Стрілисках пишуть з Бережан: Онодї розпо
чала ся тут перед звичайним трибуналом вели
ка розправа против 58 селян за ріжного рода злочини підчас сегорічного «погрому* жидів на ярмарку в Стрілисках, місточку бобрецкого по- віта. Тая справа була вже либонь предметом жидівскої інтерпеляциї в раді державній, тому она йіцїкава. Розправу веде радник Кринпцкнн, обжаловує заступник прокуратора Ольйіевский, боронить адвокат др. Андрій Чайковский. Р оз
права, до котрої покликано аж 120 сьвідків, по- треває мабуть цілий тиждень. Переслухано вже обжалованих (веї заперечили обжалованє), двох жандармів, три жидівки і бабу, через котру роз
почала ся буча. Як відомо, жидівка видерла Берлин, 24. жовтня. КаГіопаІ 2 і £. доносить, бабі на ярмарці ^оріри корони і пляй злуки Крети з Грецнєю поступив о хустку... -ЇЦК.-ДЦ прдрї ,'віжтжиУ Ді
— Вода на жидіввкий млнн. ЖиДівск.;,і
»\\'іепеіі,Та('Ь1аи< для ‘ підкопбЬя “ " “ Лі Г'ЛІ 71/ЇР ’* 11 ’/гчі ід’— Дір'ІГ’ґпгі -'«
«Л И у ГОІТІІЛІЯ’І'у "О"
й’гЙько, що Росия вже тепер не противить ся (С ^у.^роєктони. Однак неправдою є, мовби Ро- Рин 'ввернула ся до других держав з нрозьбою звісної заборони кс. кардинала Іґузііни,а<3'> и<А о цЦціертє сего проекту.
хоронах бл. п. Михайла Балуцвого не брал,.
у ч ї г ,Білгород, 24. жовтня. В стемплевім відділі' сти духовеньство, пані Балуцка разом з дн<лца тутешного монополевого заряду викрито де- дїтьми постановила перейти на протестантизм. / 1П„ ИІП на 80 тисяч фр.
Тополя і кондуктор. Скрипіла і шуміла ви- 24. жовтня. В письмі до дневника сока тополя під подувом вихру, ЩО Від КІЛЬКОХ н ,
днів лютує над Львовом — і вчера вечерОИ пог- протестує Сарафов против закиду, немов валила ся на землю, зломана при самім кбрепп. би він стояв на чолі ватаги опришків, яка уве
ла міс Стоне.
Льондон, 24. жовтня. Прибув сюда льорд Упала на жовківску дорогу, на кінний трамвай,
що стояв на перестанку коло церкви св. Нико-
лая. Під тяжким ударом дах трамваю заломав с ^ б е р і ^ ц о б и проводити завтрішню раду ск і зранив тяжко кондуктора Иоснфа Орлянь- Е ’- V ___________ _______ І, ского, що поганяв коні. Раненого завезено на ра- 1
тункову стацию, а опісля до дому, а ушкодже
ний віз відставлено на стацию кінного трам
ваю. Трамваєм їхало тоді богато осіб і щастє, що тополя упала на перед даху, бо інакше мо
гло би стати ся більше лихо. Коні також вий
шли ціло.
— Переписні листки з видами. З днем 1. с. м.
виключено з почтового обороту з Німеччиною переписні листки, на яких ілюстрацій посилані порошками мінеральними або металевими, по
товченим склом, скляними кульочками і т. ин.
До иньших держав не можна . так як давнішнє висилати таких карток. — В Австро-Угорщині не вільно висилати лише таких ілюстрованих карток, що могуть шкодити здоровлю почтових функціонарів, або що занечищували би иньші посилки.
— Нещасні пригоди. З Рогатина доносять: Два- найцятьлїтна Євдоха і семилітня Настя, дочки Івана Магдея, господаря в Коростовичах, добу
вали глину зпід гори. Нараз великий кусень зе
млі відорвав ся; присипав обоє д'їтий і на місци їх убив. Всі заходи, аби привернути відгребаних до житя, були безуспішні. — 3 Теребовлї пи
шуть: Дня 19. с. м. о годині 1-ій в полуднє, ко
ли Катерина Костельняк, селянка з Теребовлї, пасла корову побіч зелїзничого шляху, над’їхала льокомотива, вертаюча зі стациї Струсів-Мику- лннцї, і покалічила тяж ко Катерину, а корову убила.
— Смерть мордівника Чолґоша назначена на день 29. с. м. При слідстві Чолґош запевнив, що не мав ніяких спільників, та що він убив Мек Кінлїя з мести за те, що відкинено єго по
дане о якусь державну посаду.
— Недуга ґр. Льва Толстого 3 полудневого Криму доносять, що ґр. Лев Толстой тяжко з а недужав.
— Длячого хустки до носа є квадратові ? Се питає може комусь дивним видавати ся і хтось
би готов сказати: длятого, що нема круглих. То правда, що круглих хусток нема, може длятого, що ще ніхто не прудумав ткацкого варстату для виробу круглих хусток або може длятого, що Парижани, котрі надають тон моді, не впали ще на гадку завести круглі хустки яко модні; при
чина, що теперішні хустки суть квадратові, є зовсім иньша. То історична згадка, маленький слід розвою культури і цпвілїзациї та примір мудрости державно-урядової. Дня 23. вересня 1774. появило ся в Парижі! королївске розпоря- дженє такого змісту: Довгота хусток до носа вироблюваних в нашій державі має бути така са
ма як і ширина*. — Се розпорядженє удержало ся в силї довше як всі тих триііцять чи сорок конституций, під якими Франция від того часу прожила.
— Дрібні в’сти. Радник будівництва Шаєр, в середу рано в бюрі намісництва дістав апо- плєксиї. — Посьвяченє православної церкви у Львові відбуде ся дня 27. і 28. с. м.
— Родимцї! Памятайте про будову руского те
атру у Львові!
Вісти господарскі, промислові і торговельні.
= Нову копальню камінного вугля відкрито в Щавницї, на ґрунтах краківскої наукової акаде
мії, які видержавлює п. ГІлавицкий. Право копа- ня вугля набуло угорске товариство за 16.000 корон і за 10°/0 чистого доходу.
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 24. жовтня. На нинішнім заеїданю парламенту пос. Брайтер і тов. внесли інтерпе- ляциго в справі веденя девастацийної господар
ки у львівскім магістраті.
Нагле внесене пос. Романчука і тов. в справі соймових виборів в Галичині' відложили самі внескодавцї на пізнїйше. Се внесене прий
де під наради імовірно аж по буджетовій роз
праві.
мі- нїст’рів, на якій має запасти ухвала що-до енер- ґічпїппіих средств для покінченя полуднево-аф- риканьскої війни.
Льондон, 24. жовтня. Сензацию викликало тут зложене Булєра з начальства І. корпуса. Од
ні дневники обурюють ся, що так без церемонії обійшли ся з героєм(!) з під Лєдисміту, а другі відказують Булєрови всяких тактичних спосіб- ностий і називають зовсім слушним покаране єго за нетактовне відпиране голосів критики.
Малий Фейлетон.
БОГДАН ЛЕПКИИ.
Ц а р и ц я .
Була царицею. Струнка і кароока, Немов в мармурі кута, білолиця.
Всьміхалась легко і з укоса На всіх дивилась як цариця.
Дивилась мимохіть, з під ока Та не устоялась і криця, Лишалась рана страх глубока
В серцях, де глянула цариця.
Куди ішла, лишались хорі,
Або небіщики, каліки,
Суді, доктори, професори
Лічились і даремні ліки.
4
З а ню, разу одного в злости Два патріоти, корифеї
Порахували собі кости Отеє єї царскі трофеї.
С т р іч а .
Ні! Ж ар т на бік! Дай мені руку, Ту руку білу і дрібну
І серед шуму, серед гуку Тебе в танець я поведу.
Оттак, оттак, ще близше, близще, Склони головку на рамя
В край споминів все висше, висше Полинеш ти, полину я.
В країну мрії і любови,
В безмежний пристрасти простір.
Коли від жару твої крови Займав ся полумям мій зір.
Коли від жару твого тіла Мене огонь на скрізь проймав, Коли душа як жар жевріла І сам себе я забував.
Щ е раз огрій мене собою І зворуши мене на скрізь, Потім я о нїчо не стою І хоть живцем до гробу лізь.
Щ е близше, близше. Що за лихо?
Спокійна ти, спокійний я, І серце в груди бє ся тихо, Незримо крутить ся земля.
Сідаймо... Годі, моя мила!
Не розігрів ся душа.
Вже наша молодість відцвила.
Ходім! Напиймо ся вина!
СОЮЗЗЕЦМ Егпезіа ТЬогпа.
у Львові, в пасажи „ГЕРМАНА“ ул. Сонїшна.
Небувала, сензацийна програма!
від 16. до ЗІ. жовтня 1901.
При співучасти війскової музики 24. п. п.
1) Зіаск з Мільтону, найелавнїйгаі гімнасти
ки на потрійнім реку. 2) ТКе 4 Веггііпдз, зна
менитий акт воздушний. 3) Кагіеу Тгіо, коміки
^гоїеєцие і музикальні. 4) ВиЬепз, транспарен- товий маляр, о) Ргапдоів ВІУОІІ, мімік в товари
стві Емми П іуоіі . 6) РеклямоґраФ і орхестра 7) Ьез ІГ0І8 Вегд, турецкий акт фантастичний.
8) Александер ТгеЬіізсЬ, гуморист. 9) Ьіпа Мог- дапіі, артистка в свистаню. 10) ІеІІі Тгіо, вокаль
ний терцет і дансерки.
Що дня о 8. год. вечером’ велике предста
влене. В неділю і сьвята два представлена. Щ о пятницї НідЬ итв представлене. Білети вчаснїй- ше можна замовляти і набути в конторі Пльона при ул. Кароля Людвика ч. 9. у Львові.
- РІК ЗАСНОВАНЯ 1892.
ь о
о из Ч
Товариство взаїмних обезпечень
„Д н І С Т Е Р“
Львів, ринок ч. 10. (дім >Просьвіти<).
О д и н о к е р у с к е т о в а р и с т в о а с е к у р а д и й н е , обезпечає будинки і веї пред
мети движимі против огневих шкід.
« Д н їс т е р » п р и п о р у ч и л и Преосьвящ. Ординарияти В с еч . Д у х о в е н ь с т в у
і в і р н и м в с і х т р е х Е п а р х і й .
«Дністра» з днем ЗІ. грудня 1900.
311.540 кор. 11 сот. |
к
о
£
об Вґ
Ф О 00 ф о
о
о
« ї 2
Фонди ґваранцийні Фонд резервовий . . .
Резерва премії . . . . 171.942 Резерва специяльна , . 6.000
Фонд емеритальний . . 30.924 54 ” 1
разом 520.406 кор, 65. сот.
формі
Шкоди
Каса Тарифи > Днїстра* умірковані. Надвижка річна розділяє ся між членів в аворотів. За рік 1900 дістають члени 8°/0 звороту з премії.
> Днїстер* виплатив до Зі. грудня 1900. відшкодовань 2,120.834 йор.
ліквідують ся безпроволочно в присутносги Дедєґата 1 2 членів.
Поліси > Дністра* принимають при п одш каІ гіпбтечних: Банк краввий
Оіцадности у Львові, Коломиї, Самборі, Доли її, Сийтинї, Городенцї, Теребовли, Залї- щиках, Городку і Богородчанах. 4 ’ ‘ .д#, ,и ,
НА ЖИТЄ треба обезпечатись тільно чгрез * Днїстер* а Товаристві взаїмн. обезпеч,
В Кранові; 8 таких обеапечень через *Дніс-тср* іде аастт, провізиї на рускі лубличні добродійні цїли; поліси і квіти видає Кракшске Товариство рускі.
>Дністер* пошукує спосібних аґЬгЙв, особливо селян господарів в окрестностях,
‘ нема близько аґенций »ДнїстрЙ« Аґенти заробили 'вже 274.964- кор. провізні.
Зголошеня о а ґен ц и ї треба внрсит до '■ Дирекциї у Львові.
де ще
— « ---
Селяне! убігайте сяг“тілько- ц аґенциі «Дністра»
... ... ■ ---
Контора виміни
Я к. упр. гал. акц.
Б анку
Гіпотечного
2 ку п у є і продає
всякі
па п е р и ц ін н і і МОНЕТИ
по н а й д е ш е в ш і м кур
сі деннім не числячи ніякої провізиї.
Д '"і*, А ,
ш
£3
й
а 9 сп о сх
ф
ш
□
ф
-с ш я- н
ф
о а
Й у я о
а
тз
ф ф03
аз < — ї о н тз
фІ І
В с іл я к і
К У П О Н И
і
вильосовані цінні папері
виплачує без потрученя п р о в ізи ї або к о ш т ів
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
Б А Н К У Гіпотечного.
Розклад поїздів зелїзничих обовязуючий від 1-го мая 1901.
(Приївд і відївд поданий після часу середно-европейского).
ІІ0Ї8Д
1 яосп. | особ.
до Львова приходить
о годинї
1-35
2-20 2-35
6- Ю 6-20 6‘46 7- 45 7- 40 800 8- Ю 8-15 8-50 11-45 11-55 12 до 1-Ю 314 4- 40 5- 11 5-35 5-50 5- 40 6- 00
Н і ч
й-40 2-31 1215
7- 36 8- 50 9- 41 9-20 9-50 9-40 10- 20 10-20 10-02
3-12 3-35
II 0 1 8 Д
посп. і особ.
ВІДХОДИТЬ
