Ruslan. R. 6, č. 104 (1902)

Ч. 104. Львів, Пятниця, дня 10 (23.) мая 1902. Річник VI.

Передплата

на «РУСЛАНА» виносить:

в Австриї:

цілий рік . . . . 20 кор.

пів року . . . . 10 кор чверть рок- . . о кор

М ІС Я Ц Ь . Г70 кор.

За границею

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 18 франків

Поодиноке число по 16 сот.

РУСЛА

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о о'|3 год. пополудни.

Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.

пл.Домбровского(Хоруніцинм).Екс-

■еднция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по цїнї 20 с. від стрічки, а в •Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.

Анархістам лапи па Альфонса XIII.

(X) Забобонні люди, які звикли трн- найцятку уважати зловіщим числом, готові тепер ще більше впевнити ся в снвїх за­

бобонних поглядах. Сїмнайцнтилїтний іспань- ский король, Альфонс XIII., що тепер про­

голосив ся повнолїтним і обняв королів ский вінець по своїй матери, дізнав зараз першого дня за свого володарства, що ко- ролївский вінець в сих часах приносить не лиш е славу але також нераз і нещастє, так, що тут мимохіть міг насунути ся ви клик короля у відомій поезиї Зайдля «Ко­

пі^ ипсі ЬапсІтапп«: ж олиб я міг бути се­

лянином хоч одну ніч!<

Саме тоді коли Альфонс XIII. їхав до к о р т е з і в , щоби зложити присягу на конституцию, випав сноміж товпи до него револьверовий вистріл, а хоч королеви ні­

чого не заподіяв і не збив єго з пантели- ку, всеж таки викликав незвичайно при гноблююче вражінє на всіх. А вжеж сїмнай­

цнтилїтний молодець не дав хиба доси ще ніякого приводу до якої-небудь иімсти, бо ще й не мав коли нікому заподіяти нія­

кої кривди. Спершу розповсюджено вісти, що се якийсь божевільний кинув лише капелюхом в гору, що се той сам боже­

вільний, що недавно кинув королевій до повозки китицю з любовними віршами, однак небавом показало ся, що полїция впала на слід анархістичної змови на жи- тє короля, який ще в нічім неповинен.

Се неперечно проява тої недуги, яка точить романьскі народи, а особливо іта- лїйский і піренейский півострів. Політично споконвіку дряхлі орґанїзми, розстроєні ще до того економічно наслідком відомого лі нивства до праці, видали під впливом сего ферменту сі нездорові плоди анархізму, який в своїм фанатизмі кидає ся ге лише на володарів в сих, а л е й в иньших краях.

Сей вистріл анархічного загорільця пови­

нен однак стати осторогою для молодого, перенятого доброю волею короля, щоби взяв ся до вилїченя сеї тажкої недуги в іспаньскій суспільності! не строгостю і гнобленєм але відповідними реформами, я- ких головними підставами повинні стати:

п р о с ь в і т а і п р а ц я . Лише тим спосо­

бом зможе іспаньский нарід відродити ся із свого вікового занепаду і занедбана, а коли Альфонс XIII. вступить на сю доро­

гу, здобуде собі перегодом загальну лю ­ бов, признане і славу.

Д о п и с ь,

З над Черемошу.

(Про «добродіїв» «Галїчанїна і сиямского Мопііога»).

Якась мерзена рука, а такі лише до і в

«Іалїчанїне» пишуть, надряпала в ч. 84. апольо- ґію для товариства Уопіігаизз-лєрів, по гуцудь- ски Прусаків.

У редакторів як і дописувателїв «Ґалїча- нїна» нема нич зд дармо — славословить лише за »наличниї«. Щоби той шляхетний »товар«

па провінциї не переводив ся, то «Галїчанїи» [ «Ґалїчанїн» називає певне і за сеф ерваль- иідютовлює собі сьвіжий товар між вступивш и-, терів пруских добродіями гуцулів, що стягали ми тепер до семинара. Як у Уаіегіапсі-Ї Ооііев- з гуцулів-робітників поверх 33% на касу хорих!

ІигсЬі-у Прусаки не жахають ся жадного п ід -' Фервальтери ирускі їздили за ті гроші по за ­ лого средства, щоби свою користь осягнути, такі граничних купелях, консультовались навіть і за і паші «Прусаки», товариство для експльоатациї' свої скрофулічні діти у найперших поваг лїкар- дерева, ложать значні кошти, щоби через за- ских — а д л я гуцулів удержували шпиталик цитканє можних сего гуцульского лянду свою з кількома брудними ліжками. В шпиталику тім користь осягати. \ ординував хірурґ, а ліки препарував фірман фер-

Загально над Черемошем відомо, що «Пру- вальтсра! Колиж мимо рщкпусН бсх повітових саки» дають своїм офіциялїстам, по косівски потентатів таке «добродійство» не могло удер­

та вижницки титулованим „фервальтерам», по жатись і між гуцулами в Косівскім (шпиталик 600 — 2.400 К на нриняте йомісий, а коли часом удержуєсь тепер у вижницкім повіті), то ся ка- більші риби комісіонують, то фервальтери ма- са зовсім десь розлїзла ся і гуцулам діставсь ють тоді необмежений кредит на закупно штрас- пшик від добродіїв «Галїчанїна».

бурских паштетів і всяких других снїстних і Бог помилував Косівщину і дав діждатись спитних припасів фатерлянду. Хиба лише нїмец- к нця царствовашо сабатівекому, тож і Пруса- ко-гуньский Киїїигігац-сг та єго московский кам щось урве ся. Прусаки покмітили, що їм блюдолиз не приноровить до такої комісиї при- іде уже з «Петрового», бож теперішний старо- повідку: «на чиїм возі їдеш, того пісоньку сьпі- ста косівский, а за ним відай і єго иідвласні не ваєш». Длятого цілком справедливо підніс п. хотять хіснувати ся прускою гостинностию.

Барвіньский ту погань в парламенті і жадав за­

ради. З а добрих часів сабатівско-сєржисто-та-і

бореких хіснували з тої прускої гостинності! аж- до неохочу урядники політичні, автономічні, а навіть і деякі судові. Не чудно, що справи вод­

ні рішали ся нераз серед гучної забави д е ч л е ­

ни комісиї до нестями няні, розкидували то з дараби то з фірн паштети та ф.іяшки — труни з реньских вин по водї, зглядно дорозі. Гуцули дивлячись на таку погань, говорили терпко: «і падійсь від сих правди?!». Дуже би пожаданим було, щоби зверхники властей так по однім як і по другім боці Черемошу заказали своїм гіід- властним: хіснувати з такої прускої гостинно- сти. Відпала би дуже велика деморалїзация то­

го гуцула. — Московскі блюдолизи всеї тої по­

гани не хотіли бачити, а за тим кривди гуцулів підноси ги, як се чинили народовскі часописи.

Гуцули не післа їй вбумажку», то якже і най­

митам москонским щось для них зробити, — ще чого не стало?!

«Ґалїчаїїїн» представляє Прусаків як до­

бродіїв гуцулів. Якими опи добродіями, досить сказати, що витеребили оии гуцульскі ліси у спілці з жидами цілковито, а камеральні і скарбківскої фондації!' певне у */,0 частях. Че­

рез се «ублагодатнили» надбережних мешкан­

ців Черемошів і Пруту повенями! В рабівницкій господарці' лісовій Прусакам ніхто не перепиняв, бо можні повітові покумались з ними у всякий спосіб. — Прусаки знищили гуцулів, а себе на ноги поклали. Не стану тут правити о тих ве­

ликих акціонерах заграничних, котрі грубі мі- лїони кождий з окрема з наших лісів потягли, а падміню лише кількох «фервальтерів», післа

«Ґалїчавїна» добродіїв гуцулів. Такий ферваль- тер Сірке жебрав перед 20 кількома літами пе­

ченої барабульки у гуцулів-робітників, а сегодня бракує єму мало що до власного мілїона; — та­

кий фервальтер Екель не побренькував і дріб­

ними, а сегодня дораховуєсь такж е мілїона вла­

сного; — такийфервальтер Фр. Матвіяе, укінчив- ши І курс 1-ої реальної, уганяв по Станиславові за «пурцлями* (голубами), в Косівщинї завдяки

«на писки» з бувшим старостою, був р ге х е зе т ром їаїн, и’б іїе т м Лаєіепомчс § 6 гп у т, знищив гуцулів процесами до сорочки, а на кінци мимо мінїстерского удержаня (фервальтери ирускі сто­

яли давнїйше поверх 8.000 зр. а як добре «спра- вувались» то і поверх 20.000 зр.) дав «пурцля»

— коло каси вертгаймівскої.—У «Ґалїчапїїіа* се добродії гуцульскі!

(Копець буде).

ержавна рада.

По внесених та іптерпеляциях дальше з дневного порядку

прийшов

буджет мін. справедливости

Пос. Я б л о н ь с к и й констатує корисний вплив нової цивільної процедури і жадає рефор­

ми галицких ґрунтових книг і иомноженя ката- стральних округів. Ж ад ає, щоби ухвалений па • латою панів проект нового закона про ката- стральпі громади, правительство внесло в осін­

ній сесиї до палати послів, домагає ся реформи опікунчого закона і иомноженя судів в Галичині та заявляє ся за буджетом міністерства спра- ведливости.

Пос. К о р о л ь підносить в своїй бесіді з а ­ кид, що у східній Галичині не можна Русинам вносити подань до судів в рускій мові. Дальше закидуе правительству, що старає ся о ласку польского Кола, яке веде пербд в цілій палаті послів. Русини мусять жадати, щоби у східній Галичині не іменовано жадного судиєю, який не викаже ся знанєм рускої мови в слові і письмі.

Закидує дальше галицким прокураторам, що при виборах до державної ради не заховували ся безсторонно, але надуживали своєї урядової властп на користь кандидатів польского Кола.

Як примір наводить бесідник вибір ґр. Дїду- шицкого, який радше став іменований, чим ви­

браний послом. Вк'іща апелює до міністра спра­

ведливості!, аби не допускав до таких надужить.

Пос. Б е р н р а й т е р жалує, що мінїстер справедливості! з причини операциї не може взяти участи в нарадах. Обговорює судову адмі- нїстрацию і жадає заведеня домів поправи для нелітних злочинців та посуненя границі повно- лїтности новелею до карного закона, закнм бу­

де можливе переведене нової карної процедури.

Вкінци жадає реформи війсковото карного по- стуцованя.

Пос. Н а н т у ч е к жалує ся на надмірну централїзацию судівиицтва і ж^дає прпзианя президентам судів більшої самостійності!. Від­

так обговорює відносини в чеснім судівництві, де утруднений аванс для Чехів. Бесідник звер­

тає ся против постулату Німців, щоби в нїмец- ких околицях іменовано лише Нїмцїв-судиїв, бо

— 2

се виглядало-б, якби Німці хотіли мати в су- диях протекторів у всіх справах супроти чесних сторін. Згадує про бойкотоване чесних судови­

ків в нїмецких містах і взиває правительство до справедливого трактованя всіх народів Ав- стриї, строго після законів, які є рівні для всіх, і спрз.ведливости, яка є лише одва. Тимчасом ческі посли зазначать своє опозицийне стано- виско голосованєм против буджету. (Оплески).

Пос. Б о г о с е в и ч домагає ся помноженя судів і реформи ґрунтових книг в Буковині, а пос. П л ь о й виказує покривджене Словінців в судівництві, де словіньских урядників поминає

ся, а часто видає ся несправедливі засуди з при- не лише належить до церковних властий, але

’ п 'вж е до загалу, до публичного осуду. Поведене

Сельекого ст. п(ав, писарем т. Володимира Лей-, обшар, який навпослїдку належав до д-ра Бика, кого ст. філь., контрольором т. Миколу Кравцїва

ст. теол., видїловими тт.: Гната Волчука і Во­

лодимира Бирчака; заступниками видїлових тг.:

Володимира Дуба ст. теол., Сев. Левицького ст.

прав.; членами суду мирового тт.: Володимира Ардана ст. філь., Івана Іванчука ст. прав., Ни- кифора Даниша ст. філь., Володимира Гусака ст. філь., Ярослава Небиловцч ст. прав.

— З царства галапасів. Станиславівскі «N0- суіпу» подають ось яку допись з Товмача: Го­

сподарка нашого о. декана гр.-к. обряду є прямо деморалізуючою. Неохітно доторкаємо церков­

них справ, але є прецінь міра і границя, яких і деканам не вільно переступити. Тоді справа

чини недостатку знаня словіньскої бесіди. ІІо пос. Ф о ґ л є р і промовляв пос. Е л є н б о ґ е н в справі недостач промислових судів і знесеня нолїцийних кар. Відтак перейшов до триєстень- ских вироків за заворушеня, які після бесідни­

ка надто строгі і закинув правительству вили­

ване на судиїв. На доказ розбирає широко спра­

ву бурмістра з Лєвіко Онїґенї-ого, який мимо сповнених ошук остав безкарним задля того, що умів на своїх противників кинути клеймо іредентизму, а у Відни найти для себе високу протекцию, бо між иньшими протекцию міністра зелїзниць Вітека. Бесідник жадає предложеня всіх актів сеї справи палаті послів,

могла переконати ся, чи правительство вплива ло на судові властн в справі сего мантія.

Віцепрезидент Кайзер призвав пос. Елєн- боґена до порядку за виводи, обиджаючі міні­

стра, а мінїстер В і т е к відпер сейчас закиди, зроблені правительству взагалі з причини мни­

мого впливаня на суди, а в своїй справі розпо­

вів, о скілько Онїґенї-ого пізнав з нагоди отво- реня велїзницї та заперечив твердженю, немов

Але жид-арендар перебив справу і захотів сам купити село. Громадяни, які вже і так мали злість на жида-пявку, прийшли до корчми і зни­

щили всю єго кровопийчу фабрику, се є : шинк- квас і засоби горівки. Двірска служба надбігла боронити будучого »рапа сііесіііса«, але єї по­

били і прогнали, а »рап Й2ес1£іс« ледви сховав ся у гною в стайни. Коли прийшла жандарме- рия, застала вже спокій в селі, але по Скіль- щипї пішов страх по жидах, що бойки бють.

ГІрокуратория виточила слідство кільканацятьом господарям і певно они спокутують, але може і на жидів-арендарів та лихварів пявок вплине се, що бодай землю не будуть людям видирати

з під НІ’’. х

— Про вибори пос. Дулємби в Тернополя на­

писав «Росіоіапіп» статю, яку в більшій части сконфіскувала прокуратория; з решток опису представляють ся ось як сі вибори: Комісар не хотів усунути жандармериї мимо жаданя д-ра Лучаковского і заяви комісари полїциї Сїлки, що має 40 полїциянтів до диспозициї і удер­

жить всякий порядок По полудни запанував справдїшний стан облоги. Ж андарми забарика­

дували всі входи до маґістрацкого будинку і не допускали нікого крім тих, щ , мали лєґітима- цийні карги нз значені, отже що єще не голо сували. Супроти таких відносин заявив о 3. год.

пополуднії бурмістр др. Лучаковский і віцебур містр Нунчерт, що не думають дальше вести проводу в виборчій комісиї, бо находять ся в конституцийній державі і під баґнетами ж ан­

дармів, обчисленими лише на пострах виборців, не може відбувати ся якт виборчий. А коли на сей протест надкомісар Зєм ка зовсім не реаґу- вав, усунули ся бурмістр і єго заступник та член комісиї, міський радник М. Рапанорг, о- ставляючи виборчі акти, урну і ключі від урни.

Тоді комісар іменував собі сам нових членів до комісиї, а межи ними двох, які зовсім не ма­

ють виборчого права і перед такою, неправно установленою комісиєю відбував ся акт вибору.

Кількасот виборців, які були би віддали голоси на д-ра Ляндана, не могло дістати ся до вибор­

чої урни. Магістрат міста в імени громади те- лєґрафічно запротестував против вибору д-ра ' Дулємби, а в телєґрамі, заадресованій до пре­

зидента міністрів д-ра Кербера, обіймаючій звиш 300 слів начеркнув докладно всі надужи- тя Належить ся горяче признане цілого краю ся до вини, бо «он бил в клякє, фракє і ґлясе маґісгратови Тернополя, що з такою енер ією і рукавичках, потому і иє моґ бити». Д а л ьш е ! цивільною відвагою виступив против надужить.

плаксивим голосом запевняв, що він дуже лю-і Герноіііль подав перший клич до борби против бить ґімназйялі.ну мо.юдїж. Обжалований Лє-

декана з иарохіянами є того рода, що веде на рохіян до униканя церкви. Отеє примір: Петро І Кулинич замовив Службу Божу і запросив близ- ших знакомих до церкви. Гроші дав о. катехитї, бо о. декан не хотів їх приняти від жергвода- теля, говорячи, що від рабівника не бере. Служ­

ба мала відбута ся, але отець декан не пустив нікого до церкви. Викидане з церкви — на днев- нім порядку. Доеьвідчив сего і секретар н. Ки- велюк. Побив о. декан і того катехита о. Чор., тепер вже перенесеного з Товмача. На Велик­

день казав о. декан платити по 10 кр. — іна­

кше відказував Причастия. Тілько один Антін Бугаіічук заплатив, другі ні, але опамятав ся декан і тамтих також запричащав. О. декан щоби о н а ! Ступнїцкий церковну касу тримає дома. Як го- ' сподарує — варто би розслїдити. Ми жалували ієн в Станиславові у духовної власти — тепер

пригадуємо нашу жалобу, здержуючи ся на разі з оголошуваиєм подробиць». — Оио изцне Іап й е т ! — в СтаниславЛві єпископ стає вже так само потрібний, як в Америці.

- В Коломиї почала ся будова другого крила

»Народного Дому».

— Епільоґ кацапского нападу на перемиских ґімназиястів по ювилейнім вечерку о. Матков- ского відограв ся онодї перед судом в Переми- би мінїстер вмішав ся чим небудь в сю справу, шли з обжалованих падочників явив ся лише покликуючись на свою 30-лїтну урядпичу пра­

цю, що ніколи не старав ся о впливи поза об­

сягом своєї урядової власти

др. Черлюнчакевич і кравець Лєвандовский, а третин ґаспадін Луцик десь заспав в шиночку і не явив ся при розправі. Родичів побитих уче- ників заступав адвокат др. Кормош. Авдито Після промов пп. І в ч е в и ч а , І а н а і Ю* | рИЮ битком заповнила перемиска інтелїґенция.

р н я В а с и л ь к а , замкнено засїданє до нині. І При переслуханій др. Черлюнчакевич ненризнав

Н о в її н к и.

— Календар. В п я т н и ц ю : гр.-кат. Симона;

рим.-кат. Дезидерия. — В с у б о т у : гр.-кат. Ме- тодия, Мокия; рим.-кат. Йоанни.

— З «Україньскої Громади» в Кракозі. Перші загальні збори акад. товариства «Українська Громада» в Кракові відбули ся дня 20. с. м. на університеті. На зборах явили ся всі тутешні Українцї-академики, був також гіроф. укр. мови др. Осип Третяк яко делєґат сенату. 36 >р і в и ­ брали головою товариства т. Ярослава Танза­

нійського ст. філь., заступником голови т. Дми­

тра Яремка ст. теол., скарбником т. Евгена

вандовский зізнав, що він лише «робив порядок», а й то, як показало ся, аж тоді, коли ряди ґім- назиястів на ґалєриї прорідили ся. З а Л єван-(

довским промовляв др. Черлюнчакевич такою паламарщиною, що авдитория аж дтепла ся від сьміху. Вкінци судин оголосив вирок, яким за суджено Лєвандовского на 10 днів арешту або 50 К гривни.

Розправу проти Луцика відлежено на ні- знїйще, бо не можна було єму доручити акту обжалованя — але рука спрзведливостл єго не мине.

— Наші бойки бють не по легойки' В Ж унаню коло Сколього.селяни хотіли купити двірский

центрального комітету до виборчих розбоїв, а тепер другий раз славно зазначив ся в бодрій обороні горожаньских прав.

— Дорога сіль. В Коссівщинї продають тепер тонку соли по 24 —40 сот., а навіть і по 80 сот.!

Звідую на тій дорозі краєвий Заряд цродажи соли, а зглядно управителя, члена Виділу краєв.

п Романовича, на якій підставі продавці соли в Коссівщинї се чинять? Тутешні жиди толку- ють підвисшенє ціни тим, що сольна баня в Коссові завалилась. І в такім случаю не вільно брати довільної ціни за сіль. Дальше пожа­

даним би було, щоби кр. Виділ порозумів ся з Намісництвом, щоби зарядило доходженє про­

тив винуватих, бож тисячі видерли від народу

16)

КОРНИЛО УСТИЯНОВИЧ.

К А В К А З .

(Розвідка етноґрафічно-історична).

IV.

Племена картвельскі.

Опираючи ся на змісті тих самих клинопи- Царство те заваджало захланним Ассурам сів утверджує другий учений 8еуз, що Р а й к и ! і они закладали під єго границями воєнні ко- то є предки Вірменів, десь доперва в половин: льонїї, зложені з полонників, так на пр. одну з VI в. перед Хр. заняли оставлені Картелями,

під Араратом землі.

Ті важні твердженя француских вчених, як здає ся, оправдують передане, записане в ста-

них поселили они недалеко західних склонів го­

ри Магіов (Масеіс, вірменьска назва Арарату).

Граничари ті підняли в р. 883. перед Хр. бунт против Ассурнасірпаля', а в р. 855. прийшло вже рій грузийскій літописи „Картліс — цховреба“, і до тої довговічної борби Ассура з царством яке оповідає, що «предок Ґрузів Картил жив і Урарту, що вела ся аж до нападу Саків і Ми- 600 літ під Араратом. Традиция вірменьска, за -!д ів на Асирію. Аляродийцї були для Нінївсі грі- писана стариниим літописцем Мойс.ою з Хорени,! зні через союзи з суеїдними (західними) во- вторує літописи грузийскій, коли каже, що Х а й к ! йовничими племенами Мосохів, Товелів і Команів.

З тих причин і досадую ся, що іменно під гра­

ниці Урарту і під бік тих племен розсаджували Асиряне полонених жидів. То і приневолило — предок Вірменів — по імени котрого они довго

'Гайкам и звались — переселив ся зі своїм ро- веоховина кавказкої стіни є — з непамятних

*. .. т» і • • т _ » дом під гору Арарат, на полишене иньшим на- .

часів в посіданні Ірузів, Імеретів і . 1Н родом місце. ц іпк8 Иіпуііпзоп. М огйтапп а здає ся мені Картвелів [запертих кольонїями аРТ з ними і Нїкольский стверджують висліди Л є'ти м и від полудня, а в части і від полудневого

'Нормана, що язик клинописів ассирийских біля ’ заходу] поглядіти собі су покій нііішої вітчини.

Майже вся порічина Кури та Ріона і южна

Сванів, Пховелїв і Кевсур... одним словом велів.

Не є они властивими автохтонами закавказ

( озера Ван і під Араратом подобає на язик г р у - Ц а р М енуа') робив вже в початку VI в. перед П ї зийский. Так от і був би вже достаточний д о ’Хр. воєнні екскурзиї за Араксес і мусів там кого краю, а все таки палежало-б їх такимі

важати, задля глубокої дренпости поселеня їх Картвельцї займали колись ті сторони, і найти пригожі, а мало заселені простори, коли

під авказом. д там на южних склонах Араратів ) в Ю-ім, !сто літ пізнійше царство Урарту в околі озера

Ь е Могшапі, що прочитав на скалах коло щезав, & н& берегах Курй починае вирина.

озера Б а н клинописи, найшов, що язик їх не є якес( нове котре пізі)їйше Іверіею „азвали.

асирииским, а якимсь прастарим Грузииским, Геродо,]()вих Аляродцїв т0 є і Алеж бо і в Армеї.їі значна часті, імен що більше ІЗ змісту клинописів тих видко А їв мусимо признати древними предка- і власних дасть ся пояснити і зрозуміти при по­

каже Ь е К огш апі - що предки нині,ш.их І ру- Р Г _ ; У ! мочи язика грузийского. Таке, бодай, доказує і знаменитий КІегк 2), а росийский учений Чубі- /Я1В.

зів сиділи перед 2.500 літами під южними скло- ми 1

нами Араратів і вколо озера Ван, поки в і 8 р ат т е г з ЧУеІІ^езсЬісЬіе Ргоіеввог В г ..

УІІ-ім або VI-ім в перед Хр. не вийшли з від- К і і т т е ї еі Ргоі'. Вг. УоІ£.

там за Араксес та Куру і Ріон під Кавказ*).

*) Гляди фейлетони часописи тифлїскої Кавказ'ь» з р. 1898.

>) Столиця царства звала ся:

Т?ш- \

тів Туїие, що войовав в Лїдиї і того імени мі- 5) В Кападокіях жили Іубарени, Губалі, сто на північнім Кавказі за часів Страбона. \ Дзани, Кумихи, Кумани, Арпади і АІосхи, а всі