Ч. 232. Львів, Субота, дня ІЗ (26.) жовтня 1901. Річний V
Передплата
на «РУСЛАНА* виносить:
в Австриї:
! на цілий рік . 10 зр . (20 кор.) на пій року . 5 зр. (10 кор.) ) « а чверть року 2-50ар.(5 кор.) ( на місяць 8а кр. (1 к. 70 с.)
За границею:
{ на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ' на пів року . . 8 рублів
. або 18 ф ранків • Поодиноке число по 8 кр. ав. І
«Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не лояьм еш милости і віри не возьм еш , бо руске ми серце і вір а руска.« — 3 Р у г л а н о в и х псальмів М. Ш аш кевича.
Виходить у Львові щ о дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана« під ч. 1.
пл.Дом6ровского(Хорунщини).Еке- педиция місцева в А ге н ц ії Со- коловского в пасаж і Гавсмана.
Рукописи звертав ся лиш е на попереднє застереж ене. — Реклям ациї неопечатані вільні від порта. — О голош ена зв и чайні приймаю ть ся до цїій 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесена м 15 кр. від стрічки.
До реформи прасового закона.
На поли прасової реформи зроблено один важний крок, — се знесене ґазетного стемгіля. Однак се ще навіть не є полови
на тих оков, які нині вяжуть австрийску нрасу та не допускають єї до розросту та завдане супроти наиширших верств су
спільності!.
Очивидно в першій лінії належало би знести деякі застарілі приписи нашого пра- сового закона, а особливо § 19. і 24. про
цедури карної. Окрім сего австрийска пра- са покривджена вельми заказом кольпор-
тажи. Порто за часописи є надто високе, > часопись у дотичного видавця, чи в заряді а розгіродажа поодиноких чисел, яка б и :заграничної почти, заосмотрить надходячі могла відбувати ся бодай по осередках ' екземплярі опаскою з адресою, яку сама більших міст, є надзвичайно утруднена за-і почта зладить і напише і за се числить казом свобідної кольпортажи. ' лише 1 сотика, при чім кілька видань з
Отже цілий відбит австрийскої п раси 1 одного дня числить ся за одно число, полягає на абонементі і справа порторий Складанє і завиване в опаску 1000 чи- є для неї майже вяжнїйшою, чим кольпор- сел часописи коштує, легко рахуючи, 2 4/і тажа. Особливо у нас, в Галичині, де вже! корони, 1000 опасок бодай ще раз стілько, дуже мало таких більших міст, де можна отже самі кошти достарченого материялу і би розвинути кольиортажу, справа ночто-
вого порта є дуже важною для видавни
цтва часописи.
А як-раз ся справа представляє ся дуже некорисно. Краєві йеріодичні часопи
си, коли виходять більше як чотири рази до року, можуть іти за т. зв. ґазетними марками по 2 сотики за одно число. ІІа-
13)
ЬАВОНЕМШ
ДРАМА В З АКТАХ
С О Б Є Р Н Ш Т Е Р Н Е БЄРНСОНА о о переклав Лев Лопатиньский.
Акт III.
Менший покій в тім самім готелю. Двері в глуби- гіі. На право від дверий ліжко з параваном. Д аль
ше на передї великий, отворений куфер. Нудло на капелюх. Н а кріслі плед. Н а нїм стоїть м ала тоалетка, на нїй лежить капелюх. Дальше на
перед підставка я куфром на ноти. Н а земли по
біч лежать ноти. Коло куфра стоїть ЛянХфред К ан і сортує ноти. Деякі відкидав на бік, иньші спладав обережно до куфра. На противоположе- ній стїнї, отже на лїво. стоїть тоялвта і шафа на одіж. Насеред сцени стіл з кріслами. Зараз від
видця двері.
ПЕРША СЦЕНА
Хтось пукав до дверий на лїво.
' ЛЯНҐФРЕД Прошу!
Др. КАН
(входить з малою скрипкою в руцї). Ов? Ти па
куєш с я ? ЛЯНҐФРЕД
(живо). Се трохи нот, що тут лишйли ся. Треба їх від часу до часу посортувати.
дані екземплярі мусять бути обмінені в опаску з адресою і посортовані с. є. для кождої почти зібрані під одну спільну опа
ску, та треба їх доставити на почту. Та на диво для заграничних часоиисий істнують на австрийскій почті далеко більші уле- кшеня.
Хто хоче заабонувати краєву часопись, мусить удати ся до єї адмінїстрациї, або розцьвіту, при якім она сповняла би своє грошевим переказом переслати їй гроші на абонамент, та ще при тім дописати своє бажане запренумерованя та подати свою докладну адресу. Колиж розходить ся о заграничну часопись, всякий потребує ли
ше удати ся до найблизшої почти і там зложити абонаментову належність. Австрий- стка почта сама вже поспішить замовити
зужитої праці при оиакованю, без пере
силки, без властивого порта виносять по 1 сотикови від числа. Отже як видко ясно, австрийский заряд почт при заграничних часописах не лише що не має жадного зиску, але навіть страту, коли ще дочисли- мо кошти друку, зглядно нисаня адрес.
В сей спосіб австрийска почта власним ко Др. КАН
(пішов до куфра; тепер іде до шафи,
уіовідхилена на половину, і заглядав туди). Та бо ти вибрав
і з ш аф и?
ЛЯНҐФРЕД
Я приїхав доперва вчера вечером, та ще не роз
пакував.
Др. КАН Маю тут щось для тебе.
ЛЯНҐФРЕД (звертав ся до него).
Др. КАН
Як знаєш, ми не могли найти печатки твого батька.
ЛЯНҐФРЕД
(р а д и й ). А ти н а й ш о в ?
Др. КАН
Она була пукла. Твій батько як-раз післав єї був до направи, коли захорував. Ритівник загу
бив був адресу. По неї ніхто не зголошував ся і так він не знав, до кого она належить. Опісля дістав припадково замовленя від мене — і б а
чить ту саму печать. Ось, як она найшла ся.
Маєш єї.
ЛЯНҐФРЕД
Сердечно дякую. Нічого приятнїйшого ти не міг мені принести. (Він витягнув еї зі шкатулки і
читав на нїй). Ь а Ь о г е т и в . Осьде оно.
Др. КАН В нашій печатці.
штом підпирає заграничну прасу і друкар- ский промисл на некористь краєвого.
Се походить з того, що за границею всюда є уряджене для краєвих дневників таке, до якого мусїла приноровити ся і на
ша почта. Але приноровивши сн до заграни- цї з огляду на заграничні часописи, у се
бе полишила давний застарілий та утяжли
вий спосіб пересиланя краєвих дневників.
За границею почта сама принимає абона
мент і на краєві часописи. Се є догідно для читаючої публики, яка може замовля
ти часописи навіть через листоносів і ко
рисно для видавництва. Видавець має ли
ше доставити відповідне число замовлених у себе екземплярів і дістає на се абона
мент від почти, отже не потребує повою
вати ся тих »залеглостий<, які у нас так дуже увійшли в моду, та ощаджує бога- то на адмінїстрациї часописи.
Тож вже бо час, щоби полекшити ті вязи, стісняючі зріст австрийскої праси, тим більше, що єще і тоді остане она по
заду заграничних видавництв і з тяжкою бідою видержить їх конкуренцию не сті
снену національними та социяльними від
носинами, які існують в Австриї, а які від
бивають ся найліпше у процентовій скіль- кости — анальфабетів.
ЛЯНҐФРЕД Думаю, що в нашій крови.
Др. КАН
Знаєш, що я тут не сам. Зі мною є молода панночка.
ЛЯНҐФРЕД
Ся, що ти єї привіз з Льондону? Американка?
Др. КАН
Нї, она перебувала в Америці, але є Норвеґійкою.
ЛЯНГФРЕД І говорить по нашому?
Др. КАН
Певно. Оиа зовсім молода. Доперва 17 літ.
ЛЯНҐФРЕД Ну, так що ? У мене так мало часу.
Др. КАН Так, мало часу у тебе?
ЛЯНҐФРЕД
Не так я се думав! Щ ож таке з нею ? Др. КАН
Так склало ся, що я їй оповів байку твоєї «Ру
салки*. Ти прецінь не маєш нїчо против сего?
ЛЯНҐФРЕД Нї.
Др. КАН
Знаєш, що она на се сказала?
2
баварский уступив зі свого становиска цїсарско
го намісника Австриї, а на єго місце заімену- I вав цісар Фридрих II. намісника Стириї Графа Майнгарда з Ґорициї1 * ), віддаючи єму одному вдасть над обома краями. Так отже навіть в 1250. р. бабенберГске питане не було ще оста
точно на нічию користь розвязане, а австрийскі краї і дальше були в носїданю цісаря Фридри- ха II.’).
Мимо сего, що лиш незначне число а в стрийских панів було по стороні Германа ба- деньского, він уснів ще якийсь час удержати ся в Австриї. Деякі з єго сторонників вдерли ся були навіть з початком 1250. р. на угорску те- риторию, а се, розумівсь, мусїло вплинути на те, що угорский король Беля IV., який до сеї пори відносив ся зовсім неутрально зглядом австрий
скої справи, впав в липни сего року з величез ним війском до , Австриї та знищив її огнем і м ечем 3). Сей похід перервав своїм посередниц
твом ческий король Вячеслав, як нотує одна нїмецка лїтопись: »5е<1 ріеіаз сііуіпа, сріе с и т ігиіа і'иегії поуіі шієегегі рагсеге, тесііапіе геде ВоКетіе рег іпіегпипііоз Ьапс с іа й е т р е а іііе га т іпіегсерії; диос1 Іасеге іи га т е п іо Веіа сієсгєує - гаї, асі Гіпет регеїисеге поп р е гт ів ії; ипсіе с и т о т п і зио сопсіїаіи езі геуегзиа»4). На жаль, нї
мецка лїтопись нічого близше про те посеред
ництво не каже.
Сим своїм походом на Австрию взяв Беля IV. у перве участь в бабенберГскім питаню.
Звістка Г.-в. літописи про з’їзд в Преш
бурзї починає ся згадкою про якусь війну Белі IV. з Німцями.
„Нрисла король Угорскьі к Данилу, прося сго на помощь: б і бо и м і рать на бои с НЬмци; йде ему на помощь и про де кь Пожгу*.
Сю звістку можна на нашу думку відне
сти без сумніву до походу Белі IV. в Австрию 1250. р. Річ се цілком ясна, що руский літопи
сець ужив для означена сего походу Белі IV. лиш невідповідного (з нашої точки погляду) вислову
»рать на бои с Н ім ц и и, але під тими Німцями розумів він безперечно Австрийцїв (а як ми згадували, власне Австрийцї дали причину до сего походу). На доказ, що так, а не инакше
') Р б Н і г - Ь о г е п г бзі. ОезсЬ. стр. 35; М е у п е г і : ОезсЬісЬіе бвіеггеісЬз. Резі 1843. І, стр. 128.
2)
Підносимо сей ф акт з натиском з огляду на се, гцо на думку проф. Грушевского австрийскі краї вже навіть в 2-гій половині' 1249 р. не були в посїданю нї
мецкого цісаря.
3) Н и Ь е г : ОезсЬ. беї. І., стр. 524; Ь о г е п г : Оеиі- зсЬе ОезсЬ. І, стр. 107; В а с Ь ш а п п : ОезсЬ. В б Ь т. І.
стр. 545.
4) М. О. 88. IX. стр. 643. Сопііп. Вапсгис. зес. аіі а. 1258.
Богдан Барвіньский.
З’ЇЗ Д
гм и ю я князя Давім з угорки корм Белею ї ї в Пряоурзі' 1250. р.
(Історично-критична аналїза).
Знаємо, що скоро останній австрийскии герцог з роду Бабенберґів, Фридрих II. Бойкнй поляг 1246. р. на полі бою, нїмецкий цісар Фри
дрих II. післав до австрийских країв (се є до Австриї та Стириї) з весною 1247. р. Графа Отто- на з Еберштайну, щоб сей заняв сі краї яко осиротіле ленно нїмецкого цїсарства та завіду
вав ними яко цїеарский «саріїапеиз еі ргосига- іог»1). Слідуючого року, се є 1248, відкликав єго цісар з Австриї та іменував вже аж двох намісників, «саріїапеі», князя Оттона з Баварці для Австриї і Графа Майнгарда з Ґорициї для Стириї1). Б другій половині 1249. р. бачимо пре
тендентом до австрийского престола Германа з Баден, а що він був свояком цїсарского намі
сника Австриї, князя Оттона з Бавариї.тож сей останній не робив ему ніяких перепон у єго за ходах около позисканя австрийскої княжої ко
рони3). Знаємо також, що Оттон баварский по- старав ся о се, що Герман баденьский оженив ся з братаницею останнього БабенберГа, Іертру- дою4), вдовою по Володиславі, синови ческого короля Вячеслава5 * ). Що більше, Оттон бавар
ский, не уважаючи на се, що він є цїсарским намісником, укладав з Германом якісь пляни та заклю чне навіть з останнім компроміс, обовя- зуючись ним правдоподібно попирати єго у вис
піє згаданім замірі0). Маючи так могучого про
тектора в особі власного цїсарского намісника, заняв Герман баденьский (але лише хвилево) в осени 1249. р. Вінер-ІІайіптад, Відень та иньші австрийскі м іста’), але що позискав собі лиш незначне число сторонників, тож австрийскі краї не дістали ся ніколи в єго посідане та на
віть ніхто з єго кандидатурою не числив ся, у- важаючи єго узурпатором8/ В 1250. р. Оттон
1) Н и Ь е г : ОезсЬ. бзі. І, стр. 617 і нот. 4.
’) Тамже: стр. 520.
*) Т а м ж е . стр. 520.
4) Т а м ж е . стр. 519.
8) Т а м ж е . стр, 517.
“) Докладно про се сіг. Ь о г е п г : ЬеиІзсЬе ОезсЬ.
І, стр. 71 і дальші.
') Н и Ь е г : ОезсЬ. б зі. І, стр. 523.
8) Т а м ж е . стр. 519.
годить ся тут розуміти слово •Н’Ьмци», подамо анальоГічні місця, де літописець називає ав- стрийску землю — нїмецкою землею: «Король же Угорьскьій возведе, искаше помощи, хотяше приняти землю Н ім ец к у ю ... и вд ам ь ему землю Н ім ец к у ю ... и ■Ьха во Н ім ц і с Романомт>«’).
Знаємо також, що похід Белі IV. в 1250. р. від
був ся в липни, а єі’О стріча з Данилом в Прешбурзї м ала місце в дуже горячий день:
„Зной б і великі дне ігогои1), пише літописець.
Отже й пора року та сама, що походу Белі до Австриї.
Князь Данило, що йшов в поміч угорскому королеви, стрічає ся з ним в Прешбурзї. Поміч єго, як видно із звістки Г.-в. літописи, була злишна, бо Беля вже не провадив війни (він з неї правдоподібно що-йно вернув), а то з сеї причини: „Пришли бо бяху посли Німецкьги к нсмуи.
(Дальше буде).
Державна рада.
Внесеня та інтерлеляциї.
На вчерашнім засїданю палати послів зло
жив посольске приречене ґр. Черман Чеч, який перший раз явив ся в парлямеятї. Відтак від
читано внесене та інтерпеляциї, між якими на
ходять ся: Інтерпеляция пос. К о л і ш е р а і тов.
в справі скоршої лїквідациї відшкодовань за вибитє безрог підчас помору; Пос. Б р а й т е р а і тов. в справі девастацийної господарки львів- ского магістрату; пос. Ш т а й н е р а і тов. в справі реформи речинцевої торговлї зб іж ем ; пос. Щ у м а є р і тов. предложили нагле внесе
не за знесенєм параграфів карного закона до
тичних ^перешкоджуваня у відправі релігійних обрядів (Кеіщіопззібгипц); пос. Брайтер вніс петицию з 2.000 підписами зелїзничих будників і номічничої служби в справі поліпшена їх долі.
Вступ до дневного порядку.
Перед приступленєм до дальшої дискусиї над наглим внесенєм Странского в справі подій в Литавли, пос. Пацак застеріг ся против напа
сти, якої вчера допускали ся всенїмцї і запи
тав президента, як він думає запобічи сему.
Президент ґр. Фетер висказує свій жаль з при
чини вчерашних виступів деяких послів, та на біду, він не має жадних иньших средств, як лише прикликати до порядку (пос. ІНтайн:
кплю собі з того). Президент просить остаточно послів, щоби здержували ся і не обнижали до- стоїньства палати. Обох бесідників перебивали
*) Л і т . по Ип. сп.: стр. 515; подібно-ж стр. 554.
*) Т а м ж е стр. 541.
Ну - ?
ЛЯНҐФРЕД
Др. КАН
»Се видаєсь мені трохи скучним».
ЛЯНҐФРЕД
Тота сїмнайцятьлїтна? Алеж она має слушність!
Чи она розумна ? Др. КАН
Дуже своєрідна. »Я знаю — сказала — що се таке «Русалка». Я могла би єму розповісти про
одну таку.
ЛЯНҐФРЕД
Она? — Думає певно, з якоїсь байки?
Др. КАН
Ні, справдїшну подію. Се могло би, сказала, змі
нити єго цілий плян від підвалини.
ЛЯНҐФПЕД
Ов! — Ти чув се прецінь. Не можеш мені опо
вісти?
Др. КАН
Чи не волієш почути від неї самої?
ЛЯНҐФРЕД Ба, чи се можливо ?
Др. КАН Розуміє ся.
ЛЯНҐФРЕД Але коли ? Тепер зараз ?
Др. КАН Чому н і? Чи може прийти сю да?
ЛЯНҐФРЕД Уходить ?
Др. КАН БОРНИ
Думаєш, що она несьміла? Як Американка і Хочете знов від’їхати?
Норвеґійка в одній особі?
ЛЯНҐФРЕД Так хиба я мушу стати несьмілим.
Др. КАН
(виходячи). Се скорше. Она є тут в комнатї. (Іде ,
до дверий. Лян.'Дре.д хоче на скорі поспрятати ' ЛЯНҐФРЕД трохи. Нуги, я к др. Кан каже в прилсжній ко- (невдовольно). Хто се такий знову?
мнатї: Ходи лишень зі мною! Небавом бачимо
Др. КАН
БОРНИ О, се певно хтось до мене. Позволиш? (іде до (в чорній сукни з ковнїром і маншетами з плет їн-{ дверий, отвирав іх. Слуга з карткою. Др. Кан ки, фризура і т. Д. я к на образі при початку дру
гого акту).
Др. КАН
(іде за нею). Сьмію представити: міс Оклєр — мій братанич Лянґфред Кан.
ЛЯНҐФРЕД Так оглядаєте ся, пані?
БОРНИ Я думала, що тут є фортепян.
Граєте ?
ЛЯНҐФРЕД
БОРНИ
Не богато. Але я думала, що ви граєте.
ЛЯНҐФРЕД Я тут лише в переїзді.
ЛЯНҐФРЕД Так. — Так, не зараз.
БОРНИ
Я так тішила ся, що почую гру композитора.
(Хтось пукае до дверий на ліво).
поглянув на пеі).
СЛУГА.
Сеііе регвоппе (Ііі, дие т о п зіе и г Гаїїепй.
Др. КАН
С’езі Ьіеп. З а позволенєм. (Іде. Слуга за ним).
ЛЯНҐФРЕД Не зволите усісти, ласкава пані?
БОРНИ
Дякую. (Сідають коло стола напротив себе).
(Дальше буде).
Шенерериянцї окликами: А таки Странски пар
шивий жид; доти будем кричати, доки таке брудве індивідуум восьмій тут говорити і т. д.
З порядку дневного почала ся дальш а де- бата над
наглим внесенєм пос. Странского.
Насамперед промовляв пос. Груби відтак наступили ріжні спростована, при чім не обій
шло ся знов без лайки між Чехами а Шенере- риянцями. Промовляв також пос. Странски і між иньшим сказав: Шенерериянцї повинні ма
ти більше терпимости для жидів бодай з того згляду, що дїд їх протопласта Шенерера був жидом і називав ся Шмуль Лайб Кон, що мо
жете ствердити актами.
В голосовашо признано наглість внесена і принято мериторичне внесене Странского.
З черги нриступлено до дискусиї над на
глим внесенєм социялїстів з причини недостатку працї
та з жаданєм приспішеня інвестицийних робіт.
Внескодавець пос. З а й ц підпирав наглість вне
сена в довшій промові, відтак заняв слово пре
зидент міністрів др. Кербер. На жаль щ> року, сказав бесідник, проявляє ся недостаток праці і хотяй ліпша орґанїзация посередництва працї, орґанїзация публичних робіт і убезпечене від безроботя можуть значно зменшити лихо, то ледви чи оно зовсім дасть ся усунути. ГІрави- тельство зробить все, щоби достарчати праці, а приспішити інвестициіїні роботи і не допустити до розширена ся нужди.
Промовляли єіце пп. Ганїх. А'ксман, Сілянн і Клюк, а відтак в голосованю одноголосно при
нято наглість внесена і переказано єго соци- яльно-полїтичній комісиї.
Після переведеня кількох доповняючих ви борів до комісий, президент замкнув засїданє. — Слідуюче засідає в пятницю о год. 11. рано
— Загальні збори самбірскої філії тов. «Про- сьвітп», як ми вже вчера донесли, відбудуть ся дня 1. падолиста с. р. в салі народного готелю в Самборі. На відозві, якою Виділ філії' запро
шує членів на збори, читаємо дальш :е
Пригадуємо, що товариство «Просьвіта» по
клало собі задачу осьвідомляти маси народні через поученя підчас зборів, а заразом за річну вкладку 2 К дає що року великий календар і що місяця кннжочку поучаючого змісту. В на
шім повіті не повинно бути ні одного письмен
ного чоловіка, котрий би не належав до сего так хосенного товариства; тож кличемо Всіх II. Т. Русинів до гурту, щоби через нросьвіту широких мас могли ми придбати лучшу долю для свого народа. Відзиваємо ся також до Чес
ного нашого Ж і н о ц т в а з просьбою до уча
сти і надїємо ся, що оно не лишить ся осто
ронь, а радо запише ся в члени «Просьвіти».
Членів «Просьвіти» просимо, щоби були речни
ками наших змагань і ревно поперли нашу пра
цю. Від виділу філії тов. «Просьвіта». З а голову:
Т. Біленький.
— Посьвяченє інститута в Бродах Пишуть нам з Бродів: Дня ЗІ. жовтня відбуде ся в Б ро
дах посьвяченє дому, закупленого о. Теодозієм Ефиновичом на ціль «Інститута виховавчого»
для убогої рускої молодїжи повіта брідского — з слідуючою програмою: 1) рано о 9. год. Служ
ба Божа сьнівана на інтенциго фондатора; 2) в полуднє о 1. год. посьвяченє дому, в котрім во- зьмуть участь власти місцеві, доокресне духо- веньство і селяньство; 3) вечером о год. 7. уря
джує товариство «Руска Бесіда» в своїх комна- тах (в інституті') товарискі сходини при сьпіві брідского «Бонна» і грі на фортепянї. Комітет просить всіх Русинів повіта брідского, особливо Всч. Духовеньство і селяньство о численну у- часть в тім народнім торжестві. — З а Комітет:
Анаталь Долиньский.
— Виділ «Селяньскої Ради» в Бережанах ухва
лив на своїм послїднім засїданю дня 18. жов
тня: устроїти віче в Бережанах в четвер 31.
жовтня о 1. год. пополудня в Бережанах в сали
«Надії». На сїм вічу будуть два реферати: 1) о загальних правах горожаньских, 2) о повітовій ординациї виборчій. Позаяк в сїм повіті не
забаром будуть розписані вибори повітові, тому належить сподївати ся. що на се віче зберуть ся численно інгелїГенция і селяне, щоби зазда
легідь приготовитись до виборів повітових. — При сій нагоді просить «Селяньска Рада»
правників і практиків о пояснене: «чи і підчас розписачя виборів повітових прислугує вибор
цям право зборів без повідомленя власти, чи нї?
— Дирекция «Краєвого Союза кредитового» у Львові перевела люстрацию «Спілки ощадностий і позичок» в Торках коло Перемишля, найшла касу і все діловодство в найбільшім порядку, що зі згляду на се, що касу і книги стовари- ніеня ведуть селяне самі, заслугуе на прилюдне признане. Членів має «Спілка» 148; уділів з а я влених 163. Позичок уділила «Спілка» 110 на квоту 11.30Р56 кор. На щадницю зібрала 8.264'53 кор. а фонду резервового має 148 кор. Розвій сеї «Спілки», заложеної недавно, бо в сїчни ро
ку 1901,' є, як на Райфайзенку, дуже корисний.
— Отворене крамниці'. Дня 15. жовтня с. р.
відбуло ся в місточку Николаєві над Дністром торжественне от.юренє крамниці, заснованої за
ходами тамошних міщан і членів читальні «Про
сьвіти».
— Обнижка кавциї. Міністерство торговлї змен шило кавцию з 200 на 100 корон для тих, що нокористовують ся чековим контом в почтових касах щадничих.
— Ц. к. Дирекция почт і телєґраФІв у Львові оголошує другий раз, що такса за листи до чу
жих держав, що не належать до позтової звязи межинародної (з виїмком Німеччини, Сербії і Чорногора), від кождих 15 Грамів виносить тепер 25 сот. Так само на 25 сот. підвисшено нале- житість рекомандацийну, належитіеть за доказ наданя поворотний, за потвердженя виплати почтових переказів, за письма допитні і за пові
домленя о недоручимости пересилок.
— «З улицї Шевченка» (у Львові) доносять од
ному з польских дневників: «Наша улиця, давнїй- ше славна тим, що єї через три місяці в році, с. є від марця до кінця мая, задля бездонного болота людска нога ніколи не діткнула, сего року змінила свій вигляд о стілько, що львівский магістрат не лише висипав... сьмітєм цілу улицю, і сяк- так привалив давне болото, але ще на одній стороні улицї насипав з цегляного румовища хі дник, широкий на два метри. Але що з того, сьмітє в літі зогнило, а но доіци улиця вигля
дає як болотне море. Тоді візники їздять хід
ником, а піхотинців приневолюють лізти в боло
то». Дальше дописуватель радить львівскому маґістратови купити за кілька шісток колів і відгородити хідник від улицї. — Сих кілька слів наводимо за польским дневником на сором львівскому польскому маґістратови, і на доказ, як він уміє шанувати імя нашого народного Ґенїя.
— Землетрясенє в Щавницї. Краківскій астро
номічній обсерваториї донесено зі Щавницї, що в ночи з дня 20. на 21. с. м. було там чуги
Н О В її н к и.
— Календар. В с у б о т у : гр.-кат. Карпа, Аґа- тоники: рим.-кат. Евариста. — В н е д і л ю : гр.- кат. Параскеви, Назария; рим.-кат. Сабіни.
— Пригадав собі на Русинів новий маріпалок Андрій ІІотоцкий аж в Кракові на Ьапкіесіе о Ь у м аіеІв кіт, який там устроєно ему на праща- нє. Відповідаючи на тоаст президента міста п.
Фрідляйна, сказав ґр. Потоцкий: «Засади гармо
нії і вгоди належить розширити також дальше і приноровити їх до побратимого народа, який разом з нами заселює Галичину. Те, що їм справедливо належить ся, повинно ся признати і узгляднити дійсні культурні потреби Русинів.
Памятати на засаду: «не роби другому, що тобі не мило» — є, здає ся мені, не лише засадою справедливости, але і доброю політикою, яка стремить до того, щоби сей нарід остав справді нашим побратимим народом».
Сі гарні гадки прийшли на думку маршал- кови мабуть під виливом онодїшної авдиєнциї у цісаря.
— З Коломиї пишуть най: Доперва щ о-йнопо- ховалисьмо пок. крилоиіанина і пароха, а вже хмара станиславівских галапасів засїлась на на
шу парохію. Адмінїстрацию опорожненої паро
хії, що числить до 8000 руских душ, дістав з титулу давної спілки зі станиславівскими гала пасами тутешний катехит ґімназияльний (!!) а- тєц Войтїховский, здаєсь тому, що єму пенеия катехита з двома квінквенїями не вистарчає.
Значить ся, 2 парохіяльні сотрудники мають мов ті воли робучі гарувати в парохії від рана до вечера, а платню адміністратора буде поби
рати «гоноровий» адміністратор отець Войтїхов
ский. Кому відомі відносини тутешної парохії так добре, як приміром нашій консисториї, той знає, що управитель тутешної парохії, призна
чений виключно до того, заледви в силі відпо
вісти потребам нашої парохії, а катехит ґімна
зияльний, яко адміністратор парохії — а може єще і деканату? — мусить конечно занедбувати обовязки або катехита або адміністратора паро
хії. Але що там станиславівских галапасів «упра
вляючих» єпархією — »^ак ха кгоіа база» — обходять якісь там обовязки, коби лишень ла- дувати кишені свої та «своїм». Дарма, що атєц Войтїховский так занятий в рускій ґі.мназиї, що має суплєнта до польскої, — щоби бути «гоно
ровим» завідателем та побирати доходи адміні
стратора, на те він знайде прецінь досить часу.
Ми проте протестуємо прилюдно против того, щоби кацапске галапасництво робило інтереси на нашій парохії. Ми жадаємо від консисториї дійсного завідателя, відданого виключно потре
бам парохії, а не «гонорового» до побираня до ходів, а Раду шкільну краєву просимо, щоби приказала о. Войтїховскому пильнувати школи, а не доходів парохії, які належать ся дійсним орґанам душпастирства. — Коломийскі міщани.
сильне землетрясепє. Оно тревало лише кілька секунд, а мимо того нанесло людем немало страху. Видимим слідом землетрясеня є відор- ванє скали на горі Бріярцї. Також в сусїдних місцевостях Щавницї було чути землетрясенє.
— Нова розправа буде. Касацийний трибунал узгляднив зажаленє державної прокураториї про
ти увільненя Реґера, Олєарчика і Рихлицкого в процесі Лїбермана і розписав нову розправу.
— Загадочна подія. З Черновець доносять:
До Сучави приїхали онодї два прилично при- одїті пани і замешкали в готели. Один з нодо- рожних записав ся в книжцї яко Петро Золїк, адвокатский кандидат з Інсбрука, а другий яко Конрад МецГер, судовий ад’юнкт з Відня. Однак по кількох днях оба панове пропали без вісти, а лише остали по них скрипки з долотами, ві- трихами і т. п. По кількох днях жандарм най
шов обох панів на горі Сфульпіками в колибі на полонині і відставив їх до староства в Кім- полюнґу, де они признали ся, що є офіцирами з краківского полку. На телеграфічне донесене староства, з Кракова приїхав капітан і поручник і забрали своїх товаришів. Ся справа викликала не малу сензацию задля слюсарских знарядів, які найдено в скрипках офіцирів.
— Головки наших пань будуть чепурно вигля
дати, коли нова мода фризованя волося, заве
дена тепер у Франциї, прийме ся і в нас. Па- риска «академія фризованя» відбула недавно засїданє і оголосила такий комунїкат: «Аж до дальшого розпорядженя пані мають носити во
лосе гладко спущене на плечі». Против еего рі- шеня нема відклику і цілий цивілізований сьвіт жіночий у Францій примінить ся до нової моди.
Як зроблять у нас, се иньша річ, але здаєть ся, що схід покорить ся перед заходом і прийме нову моду. Вгірочім побачимо.
— Блудний син. Правдиво трагічна стала ся сими днями подія в Парижа. Син богатого куп
ця забажав погуляти на сьвітї, бо ему було за тісно дома під оком батька. Отже покинув бать
ка і пішов в сьвіт. Та не довго їздив по сьвітї;
корабель, на котрім він поплив до Америки, роз
бив ся і блудний син покаяв ся та вернув до
мів. Приходить вечером до дому свого батька і дзвонить. Єму отвирає якась незнакома жінка, а він питає єї несьміливо: «Чи тут мешкав пан Діссо?» — «А ви може який єго свояк?» — пи
тає женіцина і просить єго близше. Веде вго через всі комнати аж до спальні батька. Тут застає син свого батька вже неживого на ката- фальку. Старий згриз ся сином, занедужав і по
мер. Сина взяв страшний жаль. З плачем ки нув ся він до номершого і став єго жалісно благати: «Прости мені, тату, прости! Нараз схо
пив ся, побіг до сусїдної комнати, вхопив там великий ніж, котрим краяло ся хлїб і вбиз єго собі в груди по саму колодку. Не було нікого, хто би єму в тім перешкодив і так блудний син спочив побіч батька, котрого смерти став ся причиною.
Т е л е ґ р а м и .
Відень, 25. жовтня. Донесене дневників пре вступлеиє послів Гладишовского і Пігуляка до клюбу Романчука є безпідставне.
Відень, 25. жовтня. Засїданє державної ра
ди розпочало ся іцо-йно о год. 1/12. по нолудни, з причини переговорів зі еторонництвами, щоби відступили від своїх наглих внесень. Сторонниц- тва заявили готовість цофнути наглі внесеня і в виду сего буджетова дискусия розпічне ся нинї пополудии. По отвореню заеїданя прези
дентом, почали відчитувати внесеня і інтерпе- циї. Засїданє треває дальше.
Відень, 25. жовтня. Оевіегг. Уо1кв-2і£. до
носить, що президент міністрів, др. Кербер за
явив в розмові з парляментаристами, що ситу- ация є такою поважною, що він бачить лише дві дороги: або зголосити свою димісию, або розвязати державну раду. Волів би перше, впро- чім представить завтра цїсареви вагу ситуациї.
Льондон, 25. жовтня. Прибув сюда король Юрий грецкий.
Відень,, 25. жовтня. Як доносить РоїіІ.
Соггевр, росийский великий князь Михайло Ми- колаєвич прибуде дня 26. падолиста до Будапе
шту, щоби відвідати цісаря.
Рим, 25. жовтня. Ватикан розпочав пере
говори задля устроєня посольства в Пекіні.
Льондон, 25. жовтня. Бюро Райтера доно
сить з Бриганд: Боту очивидно задержали в єго маршу. Під добу він правдоподібно находить ся в Пітерсдорпі. В лїсї згромадило ся велике чи*
ело Бурів. Є надія, що колюмна Вальтера і Кі- тшенера досягне Боту.
Льондон, 25. жовтня. Льорд Кітшенер теле
графує з Преториї, що дві гармати, які Бури
були забрали, Англичани відобрали назад.
4
С0Ю88ЕИМ Егпезіа ТІїогпа.
у Львові, в пасажи „ГЕРМАНА “ ул. Сонїшна.
Небувала, сензацийна проґрама!
від 16. до Зі. жовтня 1901.
При епівучасти війекової музики 24. п. п.
1) 8іаск з Мільтону, найславнїйші гімнасти
ки на потрійнім реку. 2) ТЬе 4 Веггііпдз, зна
менитий акт воздушний. 3) Кагіеу Тгіо, коміки
^гоїездие і музикальні. 4) ВиЬепз, трансиарен- товий маляр. 5) Ргапдоіз В іуоіі , мімік в товари стві Емми К іуоіі . .6) РеклямоґраФ і орхестра 7) Без ІГ0І8 Вегд, турецкий акт фантастичний.
8) Аленсандер ТгеЬіізсЬ, гуморист. 9) І_іпа Мог- дапіі, артистка в свистаню. 10) ІеІІі Тгіо, вокаль
ний терцет і дансерки.
Що дня о 8. год. вечером велике предста
влене. В неділю і сьвята два представленя. Що пятвицї Нідй-Ше представлене. Білети вчасній-1 ше можна замовляти і набути в конторі Пльона при ул. Еароля Людвика ч. 9. у Львові.
Л є к ц и й н а к о м іс и я
студентів фільософічного виділу львівского уні
верситету, яка остає під зверхним проводом проф. Твардовского, поручає здібних інструкто
рів і домових учителів. — Устві зголоіпеня приймають члени комісиї щоденно (навіть в не
ділі і сьвята) на університеті (І п. Саля VIII) межи 12 год. — Адреса: Лєкцийна комісия і студентів фільософічного виділу, Львів, Універ
ситет.
Дешевим і гарним дарунком
при всяких нагодах,
--- яко гарна прикраса комнат і Ї^ЯТТТТ/ГНТТ • Верещаґіна, Шевченко в домо- Г ІіС ір 1111111. винї і Сластьона, Шевченкова могила. — — --- Можна дістати через адмінїстрацию „ Р у с л а н а "
з пересилкою за 1 кор. 60 сот.
І|). Олексщер Богдан КВИСИІІІ,
субститут надв. адвоката д-ра Отмара Ряйзера і оборонець в карних справах у Відни, І, ТисЬ-
ІаиЬен ч. 4 або ХІІІ/9 Зирре^аззе ч. 9.
— РІК ЗАСНОВАНЯ 1892. —
ом
л ч
•р к о X
«І
□ О
8
от
Поїад
посп. І особ.приходить о годині
1-35
2-20 2-35
6-10 6-20 6‘46 7-45 7- 40 800 8- Ю 8-15 8-50 11-45 11-55 1255 1-Ю 314 4- 40 5- 11 5-35 5-£0 5- 40 6- 00
Н і ч
8-40 2-31 12-15
7- 36 8- 50
9-41 9-20 9-50 9-40 10-20 10-20 Ю’02 3-12 3-36
іл ю с т р о в а н и й ка л е н д а р н а 1902. р ік .
Товариство взаїмних обезпечень
„Д н ї С Т Е Р“
Львів, ринок ч. 10. (дім >Просьвіти<).
• д и в о к е р у с к е т о в а р и с т в о а с е к у р а ц и и н е , обезпечає будинки і всі пред
мети движимі против огневих шкід.
« Д н іс т е р » в р и п о р у ч и л и Лреосьеящ. Ординарияти Всеч. Д у х о в е н ь с т в
у Ів ір н и м в с іх т р е х Е п а р х ій .
>Дністра» з днем ЗІ. грудня 1900.
Фонди ґваранцийні
Фонд реаервовий . . Реаерва премії . . . . Реверва специяльна , . Фонд емеритальний . .
311.540 кор. 11 сот. І
171.942 •
6.000
30.924 54
рааом 620.406 кор. 65. сот.
формі
Шкоди Каса
Купуйте
„К алендар в р у ц і.и
«Товариша*, богато ілюстрова
ний календар на 1902. рік.
Тарифи «Дністра» умірковані. Надвижка річна розділяв ся між членів в
•ворогів. За рік 1900 дістають члени 8"/0 звороту
апремії.
«Дністер» виплатив до Зі. грудня 1900 відшнодовань, 2,120.834 кор.
«Ьсвідують
ся безлроволочно в присутносги Делегата і 2 членів.
Поліси «Дністра» принимають при позичках гіпотечних. Банк краввий
ощадности у Львові, Коломиї, Самборі, Долині, Снятииї, Городенцї, Теребовлв, Залї- щик&х, Городку і Богородчанах.
НА ЖИТЄ треба обезлечатись тілько через «Дністер» в Товаристві взаїмн обезпеч,
В
Кранові; а таких обевпечень черев «Дністер» іде часть провізні’ на рускі публичні добродійні ЦЇЛИ; поліси і квіти видає Краківске Товариство рускі.
«Дністер» пошукує спосібних аґентів, особливо селян господарів в окрестностях, де ще нема близько аґенций «Дністра» Агенти виробили вже 274.964 кор. провізні.
Зголспиеня о атенциї треба вносити до Дирекциі у Львові.
Селяне! убігайте ся тілько о аґенциї «Дністра»
Розклад поїздів зелїзничих обовязуючий від 1-го мая 1901.
(Приіяд і відїяд поданий після часу середно-европейского).
ДО Львова.
з Кракова, Берлина, Ве^лавп Відня я Червівпів (Іцкан, Га. ацу! Гусятина я Брухович, щод. від 16. мая до 15. вер. вк.
в Явова
в Тернополя, Бродів на дв. Підяамче
„ „ н а дв. головний я Лавочного (Пешту) Калуша, Сянока
я Сокаля, Рави рускої
8 Кракова, Відня, Варшави, Пешту. Берлина в Ряшова, Любачова, Самбора
зі Станиславова (Кересмезе, Потутор) я Янова
яі Сколього, Калуша, Хирова а я Лавочно
го від 1. черв, до 15. вер.
а Брухович (16. мая до 15. вер. в нед. і сьв.
яі Самбора, Борислава, Стрия
в Підволочися (Київа) Бродів на дв. Підв.
„ „ „ надв.голов.
я Кракова я Чернівців, Іцкан
8 Сокаля, Беляця і Любачова
я Брухович (16. мая до 15. вер. в нед. і сьв.) я Брухович від 16. мая до 16. вересня щод.
в Янова від 1. мая до 15. вер. щоденно 8 Янова (від 1. мая до 15. вер. в нед. і сьв.) в Кракова (Відня, Берлина), Ясла, Роявадова в Чернівців, Букарешту,
в Лавочного (Пешту) Хирова, Калуша в Підволочиск (Київа), Бродів на дв. Підз.
» » > на дв. голов.
і, Підволочиск Копичинець на дв. Нідвамче
„ ва дворець головний 1
Поїяд посп. | особ.
відходить
о Г О ДИ Н І
ЗІ Львова
1- 55 2- 08 8-30 2'55
240 6-25 6-30 6-43 6-35 8- 40 9- 00 9-15 9-25 9-42 10-20 10-25 1-25 216 305 3-15 3-26 3-30 Н І ч 12-45
2-51 6-Ю 6-20 6-30 6- 35 710 7- 32 7-25 7-62 9-30 ю-зо 11 00 11.10 1Г32 4-15 446
К р й а Я л
оО
фш
аф£
» В? ч
фо
аь В»
Я
оф
