Prenumeratę i ogłoszenia przyjmuje; W ydział Powiatowy w Krzemieńcu, Druk. br. Jozefowych ul. Słowackiego, oraz wszystkie Urzędy Gminne w p ow iecie.
Klęska drożyzny, a pośrednicy.
S z a l e j ą c e o b e c n i e u n a s f al e d r o ż y z n y n i e p o z w a l a j ą p r z e j ś ć n a d s o b ą d o p o r z ą d k u d z i e n n e g o . K a ż d y z n a s j e s t n i e m i c i ą g le z a j ę t y , m ó w i i m y ś l i t y l k o o n i c h . ś n i n a j a w i e , m a r t w i s i ę — s ł o w e m j e s t d r o ż y z n ą c a ł y p o c h ł o n i ę t y i n i e m a c z a s u , a c o g o r z e j wyprost c h ę c i , n a z a j ę c i e się i n n e m i k w e s t - j a m i . K a ż d y m ó w i — źle j e s t , o d p o w i a d a j ą m u — b ę d z i e g o r z e j i t a k w k ó ł k o o d p a r u j u ż l a t , p r z e c i ę t n i e z a m o ż n y n a w e t c z ł o w i e k ni e m o ż e z w i ą z a ć k o ń c a z k o ń c e m s w e g o b u d ż e t u . C o z a p r z y c z y n a t e j d r o ż y z n y ? — p y t a j ą . „ S p a d e k w a l u t y 1' — o d p o w i a d a j a u s ł u ż n i e . B a r d z o d o b r z e , a l e p r z e c i e ż d r o ż y z n a w y w o ł a n a s p a d k i e m w a l u t y , w i n n a t e m u s p a d k o w i d o r ó w n a ć , j a k w i ę c w y t ł u m a c z y ć , ż e d r o ż y z n a w z r o s ł a w d ś l e k o w i ę k s z y m s t o s u n k u , n i ż o d b y w a s ię s p a d e k m a r k i n a s z e j ? S p e k u l a c j ą p o ś r e d n i k ó w , s p e k u l a c j ą z b r o d n i c z ą p a s o r z y t ó w n a c i e l e s p o ł e c z e ń s t w a , s p e k u l a c j ą w a m p i r ó w , ż y j ą c y c h t y l k o z k r w i n a s z e j .
T ł u m a c z ą i n a c z e j d r o ż y z n ę . P o w i a d a j ą , ż e j e ż e l i m a r k a s p a d a , s u r o w c e i d ą w g ó r ę , a w i ę c i c e n y w s z e l k i c h p r o d u k t ó w m u s z ą b y ć p o d w y ż s z o n e . A l b o te ż. w a l u t y s t a ł e s ą t y l e a t y l e , w i ę c i t o w a r o c z y w i ś c i e z d r o ż e j e .
Н е щ а с т я від дорожнечи й посередники.
П І а л е н а д о р о ж я е ч а , я к а п о в с т а л а т е п е р ѵ н а с ѵ не нозволяе п р о й т и коло в е і спокійно до пор яд ку д ев во го . К ожд ий з з а с з а в ж д е а а и Б я т н й нею, к о ж д и й г о в о ри ть і миелить т іл ь к о про дор ожво чу, во н а кождому сви ться , к о ж д и й и б о і т ь с я , — словом, к о ж д и й з ахопле -
ы і й дорожвочею й в е м а е часу, — шо ро бит ь- ся помимо волі — з а й н я т и с я друп- щи ііита- ыями. К ожд ий г овор ить : зле еег, а пому від- повідають, щ о буде гірше; і т я г н е т ь с я т а к е коло з п а р у в же літ. С е ре дн ъ оі з а м о жн о ст и чо ло в ік н е встані5 з в я з а т и ківців з к і я ц я м и — евого к о ш т о р и с у . Щ о з а и р и ч и н а т е і д о р о - ж н с ч н ? — питають. „ С п а д о к в а л ю т и " — йому н- лужливо ві дповідають, Д,уже добре, а ле до- р о ж й е ч а , я к а в и к л и к а н а зііадком валюти. по- в и н в а з р і в н ят и сь з тйм зпадком. Необхідно з аун ажит и, щ о д о р о ж в е ч а . пі днялась д ал еко ( ілілл. віж відбувся з па до ю н а ш о і марки. Спе- кѵляпія іщсер ед иикі в, спекуляція ріжних гаа р- л а т а н і в - в а р а з п і в в а тілі на ро ду, с пекул яц ія вампірів, які соеуть в а ш у кровь. И в а к ш е тлумача-ть д о р ож ве ч у. Г о в о р а т ь , шо я к ма р- ка з п а д а е , — е и р и в е п ь йде до гори, ч е р е з щ » й ці ни н а всі п р о д у к т и мусять бути нідняті.
Або коли т в е р д а в а л ю т а пі двишаеться, то й т о в а р д о р о ж а с . К о л н т в е р д а в а л ю т а п а протязі в с ь ог о того часу б у в ал о кілька разі в п о в и -
Gazeta Urzędowa Sejmiku Krzemienieckiego.
Pr e n u m e r a t a : K w a r ta ln ie . . . M arek — M ie s ię c z n ie . . . M arek 150,000.-
R E D A K C J A O g ł o s z e n i a :
10000 m,— s ło w o . C ała stro n a 8.000.000 m W y d z ia ł P o w ia to w y w K r z e m ie ń c u і/г_4,000,000. ł ,4—2.000,000 Чв— Ь000,090.
Rok
1.
Krzemieniec, 15 gr udniaCena numeru 4 0 .0 0 0 mk. z przesyłką pocztową 4 2 ,0 0 0 m k . № 8
2 „SA MORZĄD К RZEMIENIECK I е N i 8
A l e g d y w a l u t y t e p o d c z a s c a ł e j t ej d r o g i k i l k a k r o t n i e b. p o w a ż n i e s p a d a ł y , c e n y w c a l e n i e s p a d a ł y w s t o s u n k u d o i c h s p a d k u , a p o ś r e d n i c y w t e d y t ł ó m a c z y l i , że k a l k u l a c j a o d b y w a się w m a r k a c h p o l s k i c h , a n i e w d o l a r a c h — i t d. T ą d r o g ą o d b y w a s ię n a b i j a n i e k i e s z e n i f a b r y k a n t ó w i p o ś r e d n i k ó w , t ą d r o g ą o d b y w a s ię z u b o ż a n i e w a r s t w r o b o t n i c z y c h , i n t e l i g e n c k i c h i w ł o ś c i a ń s k i c h . H i s t o r j a r o b o t n i k a i j e g o w a l k i z d r o ż y z n ą j e s t s t a r a j a k ś w i a t . W i a d o m o , ż e ż y j e o n c o r a z g o r z e j , ż e c o r a z c z ę ś c i e j k l ę s k a g ł o d u d o j e g o p o n u r e j i z d e b k i z a g l ą d a . A l e r o b o t n i k j e s t b. c z ę s t o ś w i a d o m y m t e g o , co p r z e ż y w a , ś w i a d o m y i z r z e s z o n y w k o o p e r a c j e i a s o c j a c j e i p r z e z n i e w a l c z y j a k m o ż e z w y z y s k i e m . G o r z e j j e s t z n a s z y m w ł o ś c i a n i n e m . N a j c z ę ś c i e j n i e z d a j e o n s o b i e s p r a w y , z c e n n a s z e r s z y m r y n k u , n i e - t y l k o w t e j j e d n e j m i e ś c i n i e , z p o p y t u i p o d a ż y p r o d u k t ó w r o l n y c h , p r z e z e ń d o
s t a r c z a n y c h , t o t e ż z d a j e s ię z u p e ł n i e n a ł a s k ę i n i e ł a s k ę j e d n e g o , c z y 2 c z y w i e l u p o ś r e d n i k ó w , k t ó r z y m u c e n ę n a z n a c z ą i j e s z c z e w t e n s p o s ó b c a ł ą s p r a w ę p o s t a w i ą , ż e c e n a n a j n i ż s z a 'z n a j n i ż s z y c h , b ę d z i e j e s z c z e z w d z i ę c z n o ś c i ą p r z y j ę t a .
S y t u a c j a w i ę c p r z e d s t a w i a się w t e n s p o s ó b , że w s z e l k i e g o r o d z a j u pro du kt }?: r o l n e o d w ł o ś c i a n i f a b r y c z n e p r z e c h o d z ą p r z e z
s e t k i r ą k p o ś r e d n i c z ą c y c h , b y się w k o ń c u d o p i e r o d o r ą k k o n s u m e n t a d o s t a ć .
C i e r p i n a t e m r o l n i k , bo z y s k i p o ś r e d n i k ó w w i n n y d o j e g o k i e s z e n i w p ł y n ą ć , c i e r pi n a t e m k o n s u m e n t , b o b e z p o ś r e d n i k ó w m ó g ł b y w z g l ę d n i e d o c z a s ó w p o w o j e n n y c h s w o j ą s t o p ą ż y c i o w ą p o d n i e ś ć , a l b o p r z y n a j m n i e j d o t a k i e j z c z a s ó w p r z e d w o j e n n y c h p r z y r ó w n a ć . A t y m c z a s e m w ł o ś c i a n i n i k o n s u m e n t c i e r p i f o r m a l n i e n ę d z ę , o d m a w i a s o b i e z k o n i e c z n o ś c i z a s p o k o j e n i a w i e lu n a j n i e j z b ę d n i e j s z y c h p o t r z e b , a t o o s t a t n i e o d b i j a s ię n a n o w o w y c h o w u j ą c e m się p o k o l e n i u , k t ó r e j u ż s k a r l a ł e f iz yc z ni e, m o ż e b y ć s k a r l a ł e m o r a l n i e i d u c h o w o .
M u s i m y więc u d e r z y ć w d z w o n t r w o g i . U ą w i a d o m i ć , ż e j e s t źle, P r z e k o n a ć się. że s a m i s o b i e j e s t e ś m y w i n n i , b o z r z e s z e n i i z o r g a n i z o w a n i o w i e l e le pi ej m o g l i b y ś m y w a l c z y ć z e s p e k u l a c j ą .
U ś w i a d o m i e n i e s o b i e b ł ę d u j e s t d r o g ą d o j e g o p o p r a w y . A więc i m y u ś w i a d o m i w s z y s o b i e o b e c n y s t a n r z e c z y , p o s t a r a j m y
ж а л а с ь , — ціни зовсім не спадали, п ор і вву юч и до з па д в и т и х е т ал их валют, а п ос ер ед вики , грошеВі л і ве р ан ти , го во р ил и тоді, що о ці н к а краму п е р е в о д и т ь с я в иол ь сь к их м ар к а х , а не в д о л я р а х , і т. д. Т а к о ю д о ро го ю відбу- в а е т ь с я ви гіаковання кішенів фабригсантів т а р і ж н а х по среднлків; тою ж д о р о г о ю дохо- д я т ь до крайноі' бідности ш и р о к і в е р с т в и р о - бітвиків , івтеиігентів і селяіг. І е т о р і я робо- чого т а його б о р б а з д о р о ж н е ч е ю — то піеня с тар а, я к світ. Відомо, щ о ж и в у т ь вони що- р аз гірше; щ о все частііце й част іще с тр а х о - т а голоду загл яд уз до иого поауроТ х а т ки , ч а с т о — підвала, а плач і н а р і к а н н я дітей ро- з р и в а ю т ь й о г о т ве рд е серце. Але роб іт ник част о дужѳ сві домий в тім, іцо він п е ре жи ва е , свідомо 3‘еднуеться в ріжні робітничі звя зки, к о о п е р а т и в и , д як у юч и котрим свідомо й ор- г а н и з о в а н о б о р ет с я, з тими, хт о чсрез міру вйзиску е його пращо. В тім відноіпенню гір- ше н а ш и м селянам. Н а й ч ас т іі ц е наіп с ел янн н не віддае собі віддчиту в тім, я кі ціни н а в е - л ик ом у р ик ку н а пре дме ти сільського госно- д а р с т в а , я к збіжжа, котрѳ д о с т а р ч а е в а п і с е - л я н ин — хлібороб. Він п р и в и к і з вае тілько свое б л и з ь ю місто або містечко, де віддаеть- ся н а ласку а бо не ласку одного, чи двох, чи білып посредникі в, к от р и н а з п а ч а ю т ь йо- му діну, т а щѳ т а к у ціну, я к а н и щ а з н а й - н и щ и х , а с ел явин ом , я к и й не знае ціеі' спра- ве, прийглаеться все це с подякою.
Сітуація виглядае т а к и м способом, іцо- в с я ко го роду пр одукт и, — чи то с е л я н и в а — хлібороба, чи то ф а б р и ч в і . — и е р е х о д я т ь сот- ні рук, ріжних посередників, поки, в решті- р е ш т , вони попадут к до р у к тих, хт о іх ужн- вае. Т е р п и т в а тому рільник, бо чиоті зискі від т а к о г о ш л я х у ріжн их иредметі в поп ад а- ють тілько до кішені ііосѳредників; т в р п и ть н а тому той, хто ужив а е ті пре дме ти н а вла- сні потрѳби, бо без но середників мігби під- не ст и свій д о бро бут до того е т о пв я , в я ком у він був з а р а з після війни, або н а в е т прирів- ня ти до норѳдвоенвнх часів. Ти м часом селя- нин і той, х т о купуе предмѳти для свого власн ого ужит ку ( як напр., робітник) зна хо- д я т ь с я в с т р а ш в і й біді, відмовляюгь собі в б о - г а т ь о х в и п а д к а х в с а ми х к о н е ч н и х необхід- них г ю т р е б а х , — а все тѳ ві дпові дает ьея н а '■ н о в о в и хо ва в чо му поколіні, к о т р е вже т епе р ф из ичя ѳ хоре, й мо же бути х о р е м о р ал ь но й духовно.
Мусимо в д а ри ти в дзвін нѳбезпеки! Осві- домити всіх, що то ест зло. П е р е к о н а т и з я , що ми с ами в тому винні, бо з в я з о к т а ор-
„SA MO RZĄD K H ZEMIENIEC K I “
się, b y j u t r o n a s z e l e p i e j w y g l ą d a ł o j a k dziś, b y ni e p r z e r a ż a ł o n a s s w e m i z a g a d k a m i i n i e p e w n o ś c i ą . O r g a n i z u j m y się. T w ó r z m y w ł a s n e z r z e s z e n i a Ż ą d a j m y o d n a s z y c h s k l e p ó w c h r z e ś c j a ń s k i c h b y w p r o s t . b e z u d z i a ł u p o ś r e dników, brały t o w a r y z h u r t o w n i . Z a k ł a d a j m y spółki k o n s u me nt ó w, idźmy z postępom, n a ś k ~ d u j m y s f o t e c z f r i s t w a Zac h od n io , które liczne o r g a n i z a c j e wytworzyły n a d a l e k o l e n i e m e ko n omi c zn ie ile, j a k i e u nas istnieje. I dź my za
p r z y k ł a d e m p o t ę ż n y c h ó i g a n k f i e j i społecznych w Helffji, które ?a o p a t r u j ą konsfi.inenta we wszystkie n a j d r o b n i e j s z e n a w e t przedmioty c o d z i e n n e g o życia, a w ten s poso b i o ^ w a l a j a mu u z y s k a n e oszczędności zachować dla siebie. Roi - niey winni z a ł ł a d a ć o r g a n i z a c j e rolnicze. któ- r eby ceny k a l k u l o w a ł y b ez s z k o d y r olnika, a j e g o p r o d u k t y oddawały w p r o s t k o n s u m e n t o
wi, bez ni esprawiedliwych zysków d l a p o ś r e d ników.
J e s t to s t r o n a m a t e r i a l n a syt uacj i.
W y w i e r a ona s t r a s z n e j e d n a k d l a na s s k u t k i mor al ne. Z a r a ż a nihilizmem s p o ł e c z e ń stwo, Z niech o c a do życia, wznie>i i n g o c o k o l wiek wyżej n a d życie, z a s p a k a j a n i e m m a t e r i a l n y ch p o t r z e b najęte. O b r a ż a w s ? \ s t k o co d ot y c hc z a s świętem d l a nas zych p r z o d k o w by
ło. Obniża, w ar toś ć idei, z a r a ż a p es y m i z me m , s t w a r z a niemoc t a m , g d z i e p o t ę g a władać win
n a — demoralizuje m ł dzież, niszczy n a m wartości, nie m o gą c e być zami en ion e, , z a s t ą p i o n e i w przyszłości n a ich miejsce na
byto. ■ Ws zys t ko to d o p r o w a d z a ludzi myślących n as zej epoki do rozpaczy, co będzie z n a m i z a j a k i e iat k i k a n a ś c i e czy kilkadziesiąt.) Jes
t e ś m y s p o łe cz e ńs tw e m nie* m a j ą c v m ż a d n e g o g ł o s u w h a n d l u nas o b s ł u g u j ą c e m . Oblicze n a szych mi as t j u ż dziś jest obce
Co dalej bęrizie?
A l e t e m b a r d z i e j w i n n o t o u n a s w z b u d z i ć w o l ę , e n e r g j ę i c z y n .
K a tuj my społeczeństwo. Dojdźmv Kt o jest p o d m i o t e m g ni ot ącej na s krzywdy m a t e r j a l n e j i m ot a ł n e j . Z ńaj dźf /j y w sobie uświadomienie te g o i wyst ąpmy do walki .Wal ki p o k o j o w e j , еко- nomioznej, ale zaciętej i bez litości, Niech nam
w niej przyświeca d o b r o w ł a s n e g o społec/.eństwa i j e g o przyszłych pokoleń. W y s t ą p m y zar az, bo
ганізація дндеко к р а щ е моглиб боротнс"ь~з спекуляціею.
Освідимлення еобі тпх гюмилок— ест до- р о га до н а п р а в и цього. Та к \ ми, — освідо- мнвши собі с уч ас нии стан річей, п о с т а р а й - мося, щоб з а в г р а н а ш е в и г л я і а л б краіце, ніж сьоіоді ія, я б и не в да ра ло ш.о св Імн эагад- каміі й неііевністтю. Орг . н пз у йм ое я . Утво- руимо звязки. -іаждаймо від х р ес ти ян оі .кп х сьле ів. а би воии просто, б<»з уійсти (іосерѳд*
нііКін, брали т о в а р п в гѵртових. ф ч б р и к а х .
«іакладаймо потребітельсі,к.і спіл? п, ідім гі.о- с і у і ю в о с л і 4031 іи. захі,ш''л г р о ма д янст во м, ко гре у і в о р и л о воднкі й ш ц н і о р г а н і ш ц і У для о х о ро ни с во го еко номич йо го е та в у , я к и й в ннх далбгсо к р а щ і ш . ніж у в а с . І д і м з а п р и * кладом в е і и ч е л ш х і м і ц н и х г р о м а л с ь к и х о р г а н п з а ц ш в Імѵтьгіі, ^котрі з ад о в о л ь ші ю т ь гіоі ребитоля всі ма н а й д р і б в і в ш и м и в а в и т ь н ре дм ет ами іцо- денвого у жи в ан н я, і т а ким способом д а ю т ь иому м о ж н і в і е т ь робіть збе- р е ж і в н я для еебе н для сем'і. Рільыики iiobw- вііі у т в о р у в а т и рільнпчі о рг ав и за сі і , кот рі б в и рі в н ю в а л и ціаи б е з щко ди для рільника, а його продукти віддавали и р о с т о по т ре бн те - льові, без несир.-іводливих зисків, які і і опад а-
ЮТЬ т еп е р иосередвикам.
Т о м ат е р і я л ь в а с т о р о н а сучасн.оі' с і т уа - пи. а;іе утворуе. о н а для на с страшні . наслідки мо рал ьш, бо за р а ж а е г р о и а д я н с т в о нігіліз- мом, б айлѵжнс тпо; викликае небхоту до я с о - гось в ипш го ж и тт я , віж з в и ч а й в е . бо виклн- кае забот у для з а с п о к а е н н я м а т е рі я л ь н их по- т реб. О б р а ж а е все, ігю бѵло святим для н а - ших дідів 1 прадідів Поиижуе цінність с а м о і u e i , з а р а ж а е песімізмом, . утворуе слабість там, де по в ин н а п а ну ват и сила. Д е м о р а і і з у е молодь, ут воруе н е в и я с н е в и й весімізм, а че- рез то щ е п р ш е н шд у ть назі ва рт о ст і, які в е м ол;уіь буги з а мш е ш і, або в майбутвьому в а
і х місио набуті Все те мислячу людвість н а - шо го часу допровадлсуе до розпѵхи, — щ о бѵ- де з обществом, що з п а з ш с т а к е т ь с я з а кіль- к а лгг. або кілька десятків літ? Що буде далі?
Який буде виглад каших гѵзіст? Чи бѵде він сла- вянський,
I чм оільш noBUHHg то в, на с бѵдити во- лю, е п е р і і ю й діяльність.
І а т і м п гр омад явст во! Ідім всі, х т о т е п е р е с т поедметом гвоблення м ат ерія ль ноі к рив - ди. іінаидеій в собі свідомість ыа все те, й в п е т м і е м о и а боротьбу, в а бо ро тьб у сп окой- ну окономпчву, а л е тверду, без л ю т о с т и . ' 11 е х н а м . с в г т е т ь н а тім ш ля х у добро Річииоспо- литоі чіол ьсь коі Й і майбутві х поколінь. Ви- с ту п а и м о за[іаз, без з ат р им ок , бо в е з адозгий
4 „SAMORZĄD KRZEMIENIECKI" № 8.
im później, tein gor/.ąj. Ni ech nam przyicła- d ei n będą z a c h o d n i e k r a j e , g d zi et o„o ezy sz czen ie“
z o s t a ł o j u ż d o K O i m n e m ,
c d. n.
Szkoła rzernieślnicza.
W i a d o m o w s z y s t k i m , że w i e ś n a s z a j e s t p r z e l u d n i o n a . C o r a z w i ę c e j p r z y b y w a m i e s z k a ń c ó w , a z i e m i a ani o s t o p ę s i ę n i e z w i ę k s z a . 1 c h o ć n a u k a r o l n i c t w a p o z w a l a w y c i ą g n ą ć więc- j z z i e m i t e m u , k t o s t o s u j e n a j n o w s z e z d o b y c z e w i e d z y do p r a c y na r o l i — t o j e d n a k i s t n i e j - k r e s n i e p r z e b y t y w w y d a j n o ś c i i u r o d z a j u z i e m i — a l u d n o ś ć w z r a s t a ' bez p r z e r w y . M a ł y k a w a ł e k ziemi, u p r a
w i a n y c h o ć b y j a k n a j l e p i e j , nie j e s t z d o l n y w y ż y wi ć l icznej r--dżiny, a w i ę c t e ż z i e m i ę m o ż n a d z i e l i ć t y l k o d o p e w n y c h g r a n i c .
! k i e d y p o c z n ą d o r a s t a ć d z i e c i w ł o ś c i a n i n a m a ł o r o l n e g o — o b l i c z e i c h < j c a s t a j e s i ę c o r a z s m u t n i e j s z e . J a k p o d z i e l i ć m a j ą t e k ? o t o p y t a n i e p ł a t a j ą c e s i ę c i ą g l e p o b i e d n e j g ł o w i e o j c o w s k i ej . P o d z i e l i ć z i e m i ę n a r ó w n e c z ę ś c i m i ę d z y d z i e c i - ż a d n e z ni ej ni e w y ż y j e . O d d a ć w s z y s t k o j e d n e m u —-to k r z y w d a d l a i n n y ch .
W i ę c j e i n e m u d z i e c k u p r a g n i e oj ci ec z o s t a w i ć z i e m i ę , a i n n y m d a ć s k a r b p o d p i s t a c i ą n a uki. A l e f u n d u s z e ma l or o l ne - go w! ś c i a n i n a ni e s ą w s t a n i e u t r z y m a ć d z i e c k a p r z e z c z a s n au ki w s z k o l e ś r e d n i e j i na u n i w e r s y t e c i e . N a j d d p o w i e d - n i e j s ż ą g p r z e t o j e s t d l a l udzi m a ł o z a m o ż n y c h s z k o ła r z e m i e ś l n i c z a , k t ó r a w c i ą g u t r z e c h lub c z t e r e c h lat d a j e s k o ń c z o n e w y k s z t a ł c e n i ! ! z a w o d o w e i p e w n y c h l e b w r ę c e s w e g o w y c h o w a n k a .
ł j e s z c z e j e d n a r z e c z . D o b r y r z e m i e ś l n i k ni e m u s i w y c h o d ż i ć na z a w s z e ze s w e j wsi. M o ż e o n o b o k z a g r o d y o j c o w s k i e j u r z ą d z i ć s w ó j w a r s z t a t i z a r o b k o w a ć b e z p o m o c y roli. D o b r y r z e m i e ś l n i k w i e j s k i ni e p r z e l u d n i a t e ż wsi, a o w s z e m b o g a c i ' j ą i u s z l a c h e t n i a .
Ab- p r o w i e d z m y t e r a z k i l k a s ł ó w o s a m e j s z k o l e r z e m i e ś l n i c z e j . D o t y c h c z a s u c z o n o u nas i u c z y s ię p r z e w a ż n i e r z e m i o s ł a p r z e z o d b y c i e k i l k u l e t n i e j p r a k t y k i u m a j s t r a . P o c o ż w i ę c s z k o ła r z e m i e ś l n i c z a ? P o to, b o w y t w o r z y ć r z e m i e ś l n i k a n o w o ż y t n e g o , k t ó r y . b y u m i a ł p r z y s t o s o w a ć s i ę d o r l z i e s i e j s z e g o s t a n u p r z e m y s ł u , w i e l k i e g o i d r o b n e g o . D o b r y r z e m i e ś l n i k nie bo i si ę w i e l k i e g o p r z e m y s ł u , a d o m o w e w y t w ó r s t w o p o d n o s i . D o b r e g o r z e m i e ś l n i k a ni e z g n ę b i w y r ó b f a b r y c z n y , a n a w e t p o z w o l i p o z n a ć, c z e m j es t b e z d u s z i m p r a c a m a s z y n y w o b :,c u m i ł o w a n e j r obot y, w y k o n a n e j z m y ś l ą i uc z uc i ef t i p r z e z s u m i e n n e g o r z e mi eśl nika .
W s z k o l e r z e m i e ś l n i c z e j i d z i e n a u k a r z e m i o s ł a s p r a w n i e j i w s z e s t r o n n i e j , j a k u m a j s t r a , g d y ż u c z e ń p r a c u j e u m y s ł o w o i l i z # ' z n i e . k a ż d y p r z e d m i o t w y t w a r z a n y n a j p i e r w p o w s t a j e n a r y s u n k u , p ó ź n i e j w m a t e r j a l e . O ił.) m a j s t e r s t a r a s i ę z w y k l e o to, b y m u u c z e ń p r z y n o s i ł j a k n a j - w i ę c e j k i w j a k n a j k r ó t s z y m c z a s i e d o c h o d y
t y l e s z o l e c h o d z i t y l k o o to, b y u c z e ń j a k n a j ł e - piej w s p o s ó b m o ż l i w i e n a j p r z y s t ę p n i e j s z y n a u cz ył s ię r z e m i o s ł a . U m a j s t r a c h ł o p i e c c z ę s t o
ч а с , t o б у д е в ж е и і з н о , й ж а д н а о и л а не в и р в е н а о т о д і з в о р о ж и х н а м о б і й м і в . Н е х б ѵ д у т ь н а м п р и к л а д о м н а ш і з а х і д а і к р а і , д е т а к е „ о ч и щ е н н я " в ж е з а к і н ч е н о .
--- Продовженші будо.
Ремеснича школа.
Всім відомо, [цо нашв село иереполнеио люіні сттю. ІПо раз білып прибувае мешкаидів, а землі ні на один крок не збільшуетьоя. Хич рільнича наука дае можливість брати в землі більш користи тому, хто застосовуе наіновіші до'буті відомости в .ираці на зем- лі, але-ж. однаковоТенус страх нѳ за ирибутѳк з зем-
— а людніоть безперег.ташсу збілішуеться Малий же нигодувати великоі родини; крім того, землю мож- -кавалок землі, виробленвй хочби як найлучше, не мо-
на ділити тілько до певних гравицъ.
Колн почнуть дороотати дітя малоземельного се- лннина, чоло іх батька ст,)е що раз смутніще. Я кп о- ділити майонток? ото питання бідноі батьковоі голови.
Поділити землю на рівна чаотини межи дігьми- жадве з нвх не вижаве- Огдати вее одному-—то кривда для других Одній дітині батько пованен дати з млю, а другим дати скарб у виді яауки. Але малозеаелыіий селянин не ветане утримувати дигину цілий ч а с н а у к ц в середній школі й університеті. Через ти наивідио-
біднійшим для малеземельних людей ест реміснича шкіла, коіра нв протязі трьох або чотирьох літ дае закінчену спеціяльну науку й певний хліб в руки сво- го учня.
Ще одна річ. Добрий ремесиик може не виходи- ти завжде зі свого села. Можо разом з батьковською садибою завести свій ремесначий воретат і заробляти без иомочи рілі. Добрий сільський ремесник не пере- людуе села, а наопаки—обоготав його й облагороджуе.
Але скажемо тепер кілі ка слів про саму реие- сничу школу. До сього чагу в нас училиоь і тепер учвть ремеенвцтву переважна на кількалішій чрактиці в майстра. ІІа щож тоді ремеонича школа? Для того, ідоб утворитн ремосникатак зваяото^тсиерішнього часу, котрий би вмів првстосуватись до теперѳшнього ставу великого й дрібного промиелу. Добрий ремосник не бо- іться великогѳ иромисіуі а домашвій иромвсел вш підноовть. Доброго ремеснвка не задушвть фабрвчний вироб, а вавіт ^^acTf, можлівісті, пізнати чим есть бел- душна праця мпшнни меред малою работою, викован- ною з розумінням і добрим почуттяМ добросовісним ро- месииком. J ромѳсвичій школі рэаеснича паука иде сираввіщо й веебічно, я в умайитра, коли учень ира- цюе з розуміііиям і фізично. Кождвй нрсдмеіг, який роблят, з початку вирисовують на іапер!, а потім тілко з матеріялу. 0 скількв завжде мнстер дбас про те. іцоб учень тірииі: йому найбільш і як найскоршо ирвбуток. о слільки школи ходпт ііро те, іцоо учеиь я к нанлучше й н- иайыілыи доступний та зрозу- ілий сліоеіб навчився ремесиицтву. В майсгра хлопеиь часто вчиться тілько дякуючи тому, т о нрилівлясться до того, як робигь старшиЙ че.індник, внробляе тілько тіж самі продмоти,— тоді я к іикола робип» все, щоб учень як найкраіцим сиособом міг розуміти ремеоло, й той жо самаіі час, іцоб осчоватееі.но й всебічио знав свою сиецінльність.
Теоретячна наука хоч і відбуваеться в окремі чаеи, але складае одне ціле з нрактикою коло верста-
J* 8 „ S A M O R Z Ą D K f t Z E M l E H l E O K I “
się. u c z y t y liro p r z e z p o d p a t r z e n i e t e g o , co r o b i s t a r s z y c z e l a d n i k , w y r a b i a t y l k o t e s a m e p r z e d m i o t y t y r a c z a s o m s z k o ł a c z y n i w s z y s t k o , b y u c z e ń j a k t f a j ł a t w i e j ś z y m s p o s o b e m m ó g ł p o z n a ć r z e m i o s ł o o r a z b y g r u n t o w n i e i w s z e c h s t r o n n i e z n a ł s w ó j z a w ó d .
N a u k a t e o r e t y c z n a , c h o ć w o s o b n y c h g o d z i n a c h o d b y w a n a — s t a n o w i c a ł o ś ć z p r a k t y k ą w a r s z t a t o w ą i u z u p e ł n i a ja.. W a r s z t a t s z k o l n y p o s i a d a " u z d o l n i o n y c h i z a m i ł o w a n y c h w d a n y m r z e m i o ś l e i n s t r u k t o r ó w , k t ó r z y w i e l e w ś w i e c i e w i d z i e l i i u c z yli s i ę — o r a z m a s z y n y , n i e z b ę d n y c h p o m o c n i k ó w n o w o ż y t n e g o r z e m i e ś l n i k a , k t ó r e m u p r a c ę u ł a t w i a j ą i p o z w a l a j ą w s p ó ł z a w o d n i c z y ć
% w y r o b a m i f a b r y c z n y m i . W s z k o l e z a w o d o w e j u c z y s i ę w s p ó ł d z i a ł a n i a g ł o w y z r e k a m i , d a j e s i ę m o ż n o ś ć i p o d s t a w y d o s a m o d z i e l n e g o p r o w a d z e n i a w a r s z t a t ó w j e d n o s t k o m c h ę t n y m i p r a c o w i t y m , b e z n a r a ż a n i a s i ę n a n i e o b l i c z a l n e s t r a t y .
A n a d t o s z k o ł a z a w o d o w a d b a o d o b r e o b y c z a j e m ł o d z i e ż y , o ich o b y w a t e ł s k o ś ć i p r a w o ś ć c h a r a k t e r ó w . W t e n s p o s ó b s z k o ł a r z e m i e ś l n i c z a p r z y s p a r z a P a ń s t w u d o b r y c h i p o ż y t e c z n y c h s y n ó w .
Ź e z r e s z t ą s z k o l n i c t w o z a w o d o w e j e s t p o ż y t e c z n e i d o b r e , ś w i a d c z ą o t er n b a r d z o Jjczne s z k o ł y r z e m i e ś l n i c z e z a r ó w n o w Z a c h o d n i e j E u r o p i e , j a k i A m e r y c e : T a m n i e m a r z e m i e ś l n i k ó w , k t ó r z y b y s z k o ł y z a w o d o w e j nie u k o ń c z y l i , t a m r z e m i o s ł o k w i t n i e i n i e d a j e s ię w y r u g o w a ć w i e l ki* m u p r z e m y s ł o w i , t a m w r e s z i e w ś r ó d r z <nri eś- i n i k ó w s p o t y k a m y ludzi , k t ó r z y ni e t y l k o u m i e j ą s w o i m w a r s z t a t e m k i e r o w a ć , a l e t-eż s t o j ą na c z e le r z ą d ó w s w y c h k r a j ó w . Nie nal* ż y t e ż s ą d z i ć , ż e w o b e c o l b r z y m i e g o r o z w o j u r z e m i o s ł a , r z e m i o s ł o m u s i z a g i n ą ć . J u ż s a m o n a p r a w i a n i e p r z e d m i o t ó w , w y t w a r z a n y c h p r z e z f a b r y k i , a b a r d z o n i e c h ę t n i e p r z t z n i e u z u p e ł n i a n y c h i r e p e r o w a n y c h - - s t a n o w i o l b r z y m i e p o l e p r a c y r z e m i e ś l n i c z e j P r z e c i e ż w i e l e m a s z y n ni e o p ł a c a s ię p r z e w o z i ć n a n a p r a w ę do f a b r y k i , g d y ż r z e m i e ś l n i k t a n i e j je na m i e j s c u z r e p e r o j e .
I s t n i e j e r ó w n i e ż ca ły s z e r e g d z i a ł ó w r z e m i o s ł a a r t y s t y c z n e g o , k t ó r y c h p r a c a f a b r y c z n a n i g d y n i e z a s t ą p i .
A j e ś l i b y w y c h o w a n e k s z k o ł y rzeni i; śl ni cze j n i e mi a ł chę ci , czy z d o l n o ś c i do s a m o d z i e l n e j p r a c y - t o w i e l k i p r z e m y s ł f a b r y c z n y p r z y j m i e g o z o t w a r t e m i r a m i o n a m i , g d y ż d o b r z e k i e r o w a ć m a s z y n ą m o ż e t y l k o d o b r y r z e m i e ś l n i k -
J a k w i d a ć z w y ż e j s k r e ś l o n e g o , i s t n i e n i e s z k ó ł r z e m i e ś l n i c z y c h j e s t ścisło z w i ą z a n e z w y m a g a n i a m i ż y c i a t e r a ź n i e j s z e g o . A s p r a w a ta j e s t t a k ż y w o t n a , że k a ż d e p a ń s t w o t r o s z c z ą c s ię o d o b r o s w y c h o b y w a t e l i , z a j m u j e s i ę n i ą b. ż y w o i s t a r a s i ę p i t r z e b y w t y m w z g l ę d z i e p r z y n a j m n i e j c z ę ś c i o w o z a s p o k o i ć . Ź l e s i ę w i ę c «'ziało,
ż e d o t y c h c z a s o w e r z ą d y o b c e ni e r o z u m i a ł y t e go. N a t o m i a s t P a ń s t w o P. lski*1 b e z w z g l ę d u na u b o g i s k a r b , z a k ł a d a s z k o ł y t e g o t y p u , w z g l ę d n i e k ł r d ą c c i ę ż a r ich z ałoż eni u na S e j m i k i P o w i a t o w e , g r o s w y d a t k ó w s a m o j e d n a k p o n o s i .
T a k j e s t w o d n i e s i e n i u d o p o w i a t u K r z e m i e n i e c k i e g o , k t ó n g o S e j m i k p< s t a n o w i ł z a ł o ż y ć s z k o ł ę r z e m i e ś l n i c z ą z b u r s ą d l a uczni w W i ś ni owe u .
O ile t a s z k o l a p o w s t a n i e n i e j e d n y m r o -
xa 8 доповиюе ii Шкі.п.ний всрсіат ssae i посібних ілщ- б«швх «boć ремеело іяетрукторів, к«л'р{ ^ягато в світі бачалв й учвлись, і мйшвнц,— необіідн і ііомічиикн те- періпівъиго ремесньцхьа котрі іюм. іа и т ь йему ь u p a ni 6 дснволяють об‘еднувати свою прыио з фабрвчними вирѳбами. ŁS сиеціяльній школі учать об‘е.і.иувати сло- во (науку) з практикош рук, дають мож іивість і иід- стави до еамосіііівого пр< ваджевня ремесничвх ^ар- стятів окремими особами, які прашоввті й мають охо- тѵ, не поеосічн ва ю величвввих затрьт. Крім дього, швола дбае про добрі обвча! молоді, иро іх громадян- ство й оправедливіеть. Такам снособом рѳмесинча nuco
na внтворуе державі добрих і корвенвх <ивів. 3 р е - штою,— що спеціяльне шкільництво иорвсне й добре, 0 тім свідчвть та велвка кількість реыеснвчвх шкід у
Західнкій Европі та Америці Там нема ремеенивів, котрі не сківчилиб япедіяльнеТ шкели, там ремеснвцт- во цв!те й не дае себе побвти великому промиелу, там, в решті, серед ремесників зустрічаемо людей, котріне т іл ік о вміють керувати своіми варстатами, а л е с т а ю т ь ва чолі Правлівь своіх краів. ІІе слід думати, що в виду велвкого розвою промислу, ремеело муевть заги- нути. Вже одво саыонаправлевяя «редметів. які хоч х робвлвсь у фабриці, але вона (фабрикл) не дуже охо- че поліпшуе або ремонтзе іх,— дае велечузве поле для ремоснйчоі праці. Відиравляти багато машин для на- прави на фабрикн ве оилатвтьея, бо ремесник на M i n i таньше зробвть цю направу. Існус, рівно-ж ділвй ряд відділів артистичиого ремесла, котрвх фааричва ираця вігди ве заступить.
Колв-б внховавець ремесявчоі школи не мае охо- тв або здібнссти до самостійноіі праді, то веливій фа- брични промисел ирвйме його з одкрнтимн рукани, бо добре ке рува іи ыашвиою може тілько добрвй ре- месник.
Як ввдно з ввщесказанного, існувиння ремеснвчих шкіл есг тіоііо звязане з вичогами теперішньоі'о жвт тн. Дн сирава жвра, бо кожда держа ва як а аеклюсться иро доіро своіх громадян, займаеться нею дуже живо й сгараеться потреби в тім керунку првнаймі частии- но заспокоітв. Зде було, що дотихчасові Правитель- ства чужих держав не розуміли того. Зато Польська Держава, не дівлячвсь на свій біднвй скарб, закладае ш«оли того типу, покладаючв тяжість 'іх заложннвя на іюьігові Гоймнкв, й вптрачаючи на те само величезні кошти.
Тик ест в стосунку до Креміиедького повіту, ко- трого Соймяк иосіановив заложитя ремееничу шкопу з бурсою для учиів у Вишневді.
Як тілько ця школа утвориться, то не одному з везамі жних багьків спаде камінь з серця, бо таньо й
S A MO R Z Ą D K R Z E M I E Ń I EC KI “ JSS 8.
d z i c o m n i e z a m o ż n y m s p a d n i e k a m i e ń z s e r c a ’, <rd y ż t a n i o i w n i e d ł u g i m cz asi o jbedą m o g l i . . s w y c h s y n ó w w y k s z t a ł c i e n a d o b r y c h r z e m i e ś l n i k ó w i p o ż y t e c z
n y c h ł.-bywateli. ... . . .. , . ' ' " ‘ . . i n ż . S . В Л С .
PROTOKÓŁ
( d a l s z y ciąg),
oj A r c h i t e k t r e j o n o w y z ł o ż y ł s p r a w o z d a n i e o s t a n i e r o b o t b u d o w l a n y c h i r e m o n t o w y c h za o k r e s o d o s t a t n i e g o p o s i e d z e n i a . S e j m i k u t. j. o d d n i a 29 lip ca r. b.
. 1. W K r z e m i e ń c u : u k o ń c z o n o b u d o w ę k o s t n i e j , p i z e r o b i o n o p o t r ó j n e d r z w i z e w n ę t r z n e b a l k o n o w e w g ł ó w n y m b u d y n k u s z p i t a l a p o w i a t o w e g o na p o t r ó j n e o k n a i o s z k l o n o , w y w i e r c o n o s t u d n i ę a r t e z y j s k ą ‘na g ł ę b o k o ś ć d o .74 m e t r ó w i u s t a w i o n o w niej p o m p ę ( n a r a z i e p r o w i z o r y c z n i e ) . B u d o w a l o d o w n i m u r o w a n e j j e s t j u ż n a u k o ń c z e n i u , p o z o s t a j e j e s z c z e i n s t a l a c j a w o d o c i ą g u . Na r o b o - У p i z y s z p i t a l u w . K r z e m i e ń c u w y d a t k o w a n o j u ż ' o k o o ~92.000.000, m k. p T r z e b a b e d z i e j e s z c z e u o p ł a c i c o k o ł o 300.000.000 m k . p. za i n s t a l a c j ę w o d o c i ą g u , z a k t ó r y ' f i r m a i n s t a l a c y j n a o t r z y m u j e z a p ł a t ę w z ł o t y c h p o l s k i c h w e d ł u g i c h k u r s u . W O c n i o n c e p r z y u]. P o c z t o w e j w y k o n a n o r e m o n t n a -
3-(,0^ 00(J m k - p. W y r e m o n t o w a n o s t a j n i ę w v a z i a t u P o w i a t o w e g o n a s u m ę . 15.000.000 m k .p .
■ W Ł a n o w c a c h : w y b u d o w a n o w s z p i t a l u ’ r e j o n o w y m p r z y b u d ó w k ę d o b u d y n k u s z p i t a l a - i
Kost ni cę, n a p r a w i o n o ' d a c h n a d b u d y n k i e m s z p i t a - d- .| r fiybu<^ó v ^ a m i e ś c i w s ob i e p o k ó j dla z a k a ż - n \ c h c h o r y c h , ł a z i e n k ę , p r a l n i ę i 3 u s t ę p y . K o s z t a t ° J 0 t vvy n o s z ą o k o ł o 100 i n i ł j o n ó w mk, p. P r ó c z e » ° o b e j r z a n o m i e j s c a i w y k o n a n o p o m i a r y d l a s p o r z ą d z e n i a p r o j e k t ó w 6 s z k ó ł : w g m i n i e W i e - r z b o w i e c : w e w s i a c h M u s u r o w c e i C z a j c z y ń c e , w g m i n i e S z u m s k w e w s i a c h : Kut y, M o st y , W a ś k o w - c e i Z a l u ż e . P r o j e k t y t y c h s z k ó l m a j a b y ć s p o r z ą d z o n e zi mą.
S p r a w o z d a n i e p o w y ż s z e S e j m i k p r z y j ą ł d o z a t w i e r d z a j ą c e j w i a d 0 m ości.
, Я ^n ż - d r o g o w y — S z c z y g i e ł s k ł a d a s p r a w o - z u a n i ę z p r z e p r o w a d z o n y c h w o k r e s i e od 29 lip-
<a i. b. r o b ó t d r o g o w y c h : 1) B u d o w a d r o g i K r z e m i e n i e c — W i ś n i o w i e c : d o s t a r c z o n o k a m i e n i a ' b a z a ; o w e g o n a d r o g ę 750 m \ wj dcona no r o b ó t z i e m - n v c i- kim., u ł o ż o n o p o d k ł a d u z p v a s ko w c a 900m.
r o z s y p a n o b a z a l t u 700 m. b., u w a l c o w a n o d r o g i n .ni' v i ” a u k o ^ ^ n i u j e s t o d c i n e k 700 m. b.
< Ingi. / b u d o w a n o 2 p r z e p u s t y , j e d e n b e t o n o w y , .. i ugi ż e l a z n o b e t o n o w y , o b s a d z o n o d r z e w k a m i o d c i n e k 1 ki Jm.2) B u d o w a d r o g i K r z e m i e n i e c — BCik>: d o s t a r c z o n o na d r o g ę 1400 m k a m i e n i a , w y k o n a n o r o b ó t z i e m n y c h 1 klin., u ł o ż o n o p o d k ł a d u 600 m. b. r o z s y p a n o t ł u c z n i a 5 50 m b M o b s a d z o n o d r z e w k a m i 1 kim. o d c i n e k . 3) b u d o w a d r ó g s y s t e m e m a m e r y k a ń s k i m : wyk. pano 1.5 kim.
n n ę d z y F o l w a r k a m i i R y b c z ą . P r z e p r o w a d z o n o k o n s e r w a c j ę d r ó g : 1) d r g a D t i b n o - K r z e m i e n i e c V lśniowiec. Kołodn >: n a p r a w i o n o 300 rb ł ó w na s z o s i e K r z e m i e n i e c - - S z e p e t y n , u p o r z ą d k o w a n o b a z a l t e m 1J0 m. b. 2 b u r t . i s k a r p n a tej że p r z e s t -
в недалекому часі будуть мати мбжливість учить сво- іх сищв на добрих ремесників і корисннх громадяи.
Інж. С БАЦ
ПР0Т0К0Л.
(ІІродовжсння).
в) Районний архитекг зробав сиравоздання про етан будівничих робіт і ремонтів за час од остатнього засідяняя Соймику, а саме— від 29 лианя б. р.,
I. У Кремінді: закіичено будівля труяярні, иере- робляві тройні внутришні двери на балкоиі головного будинку иовітового шпиталя з тройнйм вікном і заіц- клево, виверчано аргезвяяську студню глибиною 74 метри й вставлево вній номну (аоки що—тимчасову ) Будівля мурованоі' льодовні вже закінчуеться. Оста- есься ще упорядковання водотягу. На роботи при шпн тальові в Креміяці вже вятрачено коло 292 000 000 мк. п. Треба буде що доплатити колО 3000 000 000 мк. u на встановлевня водотягу, за котрий фірма от- римуе плату в польських золотих подлук іх курсу. В Ііритулку при ІІоштовій вул, зроблеяо рѳмонт на суму 15.000.000 мк. и.
II. У Ланівцях зроблено ири районнім шпитальо- ві црибудову до буданку шішталля й трупярню, поп- равлено дах на шгштальнім будинкові. В прябудивлі ест кімната для заразних хорях, ванна, і 3 кльозети.
Кошт а т і х робТт доходять до 100 іші онів мк. п, Крім цього; обслідувано місдя й зроблено вимір для скла- дення ароекту на 6 шкіл: в гміні Вероозэцькій в ее- лах— Мусурозці йдЧайцінців, в гміні ІІІумській-в се ла х;
Кутн Мости, Ваоьківці 1 з ал у жя а ІІрозкги гзх шкіл мають бути зроблені зімою Ц е справоздання Соймик ирийняв до відома й затвордження.
с) Дорожний інж. ІЦнгел робить справоздания з нрепроваджених від 29 липвя б. р. дорожнях робіт.
1) Вудова дороги Кремінець— Вишньовец: доставлено базальтового каміння до Кремінця 600 куб. метрів, доставлено базальтового каміння на дорогн 750 куб.
мѳтрів зѳмляних робіт зроблено— Ікільометр, внложе- но з ніскового каміняя підкладу 900 метрів, розсииано базальтом 700 метрів довжини. Збудоваяо 2 протоки для води: один бетоновнй, а другий зплізііо-ботоновнй, обсажѳко деревом на лротязі одного кільометра.
2) Будова дороги Кремінецъ-- Борки: доставлсно на дороги 1.400. куб. метр, каміння, земляних робіт зроблоно 1 ісільометр, вложѳно нижнього покладу 600 метрів, розсипано говчаного каміння и<\. 550 метрів, ироволковано 500 метрів, обсажено доревками на нро- тязі I кільомстра. 3) Будова доріг америкацським спо- собом: зроблоно 1,5 кільм, межи Фільваркамйй Рибчою.
Пропроваджоно ремонт доріг.
.1) Дорога Дубно—Кремінедь— Вишнсвець— Ко-
Ks 8 „ ЯA л]O R Z A D K H Z Е М l E N l E O h I “
r z e n i , p r z e b r u k o w a n o b a z a l t e m 130 ni. b. b r u k u w o b r ę b i e m i a s t a , w y l a t a n o d o ł ó w p i a s k o w c e m 957 rn- w o b r ę b i e m i a s t a , z a s y p a n o 7 -b a gi en m i e d z y K r z e m i e ń c e m a H o r y n k ą i o k o p a n o j e r o w a mi o d ł u g o ś c i 515 rn. b., w y l a t a n o w H o r y ń c e 223 m* b r u k u , n a p r a w i o n o p o k ł a d m o s t u w H o r y ń c e , w y k o p a n o 528 m. b. r o w ó w m i ę d z y H o r y n k ą a W i ś n i o w c e m d l a o s u s z e n i a b a g i e n i d o w i e z i o n o t a m ‘25 m ;l f a s z y n y i 3 5 m 3 ziemi , s p ł a n - t o w a n o d w u k r o t n i e z j a z d p o d W i ś n i o w c e m o d K r z e m i e ń c a , p o p r a w i o n o z j a z d od K o i o d u a , u p o r z ą d k o w a n o o d c i n e k W i ś n i o w i o c — K o l o d n o n a p r z e s t r z e n i 1 kim., n a p r a w i o n o 1 p r z e p u s t p o d W i ś n i o w c e m . 2) D r o g a K r z e m i e n i e c — Borki-- B r y k ó w : n a p r a w i o n o 800 m" b r u k u p o d g ó r ą B o n ą , n a p r a w i o n o 2 p r z e p u s t y n a t y m o d c i n k u , w y k o p a n o 200 rn. b. r o w u i u p o r z ą d k o w a n o 150 'm- b u r t ó w , s p l a n t o w a n o 700 m 2 d r o g i m i ę d z y K r z e m i e ń c e m , a l a s e m W i l e j s k i m i u ł o ż o n o 130 m :t fa- s z y n . s p l a n t o w a n o 8426 ПН d r o g i m i ę d z y i a s e m W i l e j s k i m a B r y k o w e m . w y k o p a n o n a t y m ż e o d c i n k u 220 m. b.- r o w ó w , z a b r u k o w a n o d o ł ó w w N o w y m S t a w i e X m-, n a p r a w i o n o 5 p r z e p u s t ó w , w y b u d o w a n u 2, z c z e g o 1 b e t o n o w y , 3) D r o g a K r z e m i e n i e c — Pocz*ajów— Ł o ś i a t y n ...- K r u t n i e w : n a p r a w i o n o 2 p r z e p u s t y z z a b r u k o w a n i e m z j a z d ó w n a nie 15' m, s p l a n t o w a n o na p r z e s t r z e n i K r z e m i e n n e - D u n a j ó w 1000 m 2 b u r t ó w i w y k o p a n o 50 m.
b. r o w ó w , s pl an ti w a n o 3400: b u r t ó w na p r z e s t r z e ni D u n a j ó w — P o e z a j ó w : n a p r a w i o n o d w a p r z e p u s t y p o d P o c z a j o w e m , w y b u d o w a n o p r z e p u s t 3 m.
n a d r o d z e P o e z a j ó w — L o s i a t y n , u a p r a w i f n o m o s t p o d K r u t n i e w e m . 4) D r o g a K r z e m i e n i e c —Koz in : w y b u d o w a n o 1 p r z e p u s t 2 rn. i n a p r a w i o n o p r z y c z ó ł e k k a m i e n n y , s k r z y d ł a o r a z p o m o s t „Mo st u K r ó l e w s k i e g o ' * . 5) D r o g a woj w ó d z k a B i a ł o z ó r - k a — 1 . a n o w e e — D e d e r k a l y — S z u m s k — S u r a ż : z a s y p a n o b a g n o , w y k o p a n o r o w y o s u s z a j ą c e p o d Ł a n o w c a m i , z a b r u k o w a n o w o b r ę b i e Ł a n o w i e c 300 m . 'b. d r o g i k a m i e n i e m g r a n i t m i e j s c o w y m i 300 m. b. g r o b l i w Ł a n o w c a c h , n a p r a w i o n o p o m o s t i s k r z y d ł a m o s t u na g r o b l i w Ł a n o w c a c h o r a z u s t a w i o n o t y m c z a s o w y p r z e p u s t w m i e ś c i e , n a p r a w i o n o m o s t w R a d o s z ó w c e , s p l a n t o w a n o na p r z e s t r z e n i S z u m s k — D e d e r k a l y 3190 m s d r - g i , n a p r a wi ono b r u k u pod S z u m s k i e r u 120 m*. 6) D r o g a W o j e w ó d z k a ł .a n w c e - W i ś n i o w i e c - P o e z a j ó w R a d z i w i l ó w : p o p r a w i o n o d r o g ę w M u ch >wcu d o
w o ż ą c 20 .nr1 o p o k i , w y k o p a n o r o w ó w n a p r z e s t r z e n i W i ś n i o w i e c - .. K o r n a r i n 480 m. b. i d o w i e z i o n o (-póki 24 m :1 n a m i e j s c a z a b a g n i o n e p o d W i ś n i o w c e m , w y b u d o w a n o 2 p r z e p u s t y p o d W i ś n i o w c e m , p o p r a w i o n o d r o g ę m i ę d z y T a r a ż e m a P o c z a j o w e m s z u t r e m i zi emi ą, p o p r a w i o n o d r o g ę n a całej p r z e s t r z e n i m i ę d z y P o c z a j o w e m a R a d z i - , w i l o w e m , z a s y p u j ą c ; j ą w o k o l i c a c h R a d z i w i ł o w a s z u t r e m , w y b u d o w a n o 1 p r z e p u s t p " d St. P p c z a - j o w e n i , 7) D r o g a w o j e w ó d z k a W i ś n i o w i e c O l e - k s i n i ec : p o p r a w i o n o 5 klin. d r o g i na Z a g r o d z i l i , w y k o p u j ą c 774 m. 1». rowów, n a w o ż ą c 404 n r z i e mi. 8) D r o g a p o w i a t o w a K r z e m i e n i e c - - K a t e r l u i r g
- T a t a r z y ń c e : p r z e b r u k o w a n o w f o l w a r k a c h 450 m- b r u k n , p o r a z d r u g i z a s y p a n o b a g n a , m i ę d z y K a t ę r b u r g i e m a M ą t w i e j o w c a r n i , w y k o p u j ą c 1000 m. b. r o w ó w , w y k o n a n o 3 d r e w n i a n e p r z e p u s t y . 9) D r n g a p o w i a t o w a S z u m s k l s e r n a : s p l a n t u w a -
л о і н о . U aiipaBjeno 3 0 0 кв мет; ів долін na шос! Kpe- міііець— ІІІеііотін, уиорядксьано 6 . 2 0 0 кв иктрів б у р - і і в і окаіів яа тій жо дорозі, иеребруконано базальтом 130 метрін бруку в рнііоні містіі, нацравлсііо иіщйним к ам ш яім в районі мюта 957 ки. м«р. долів засипаво 7 баген межіі Креміншча і іо р ак к ою ц окоііаво там жв ровом 5 1 5 метрів, іюлатаао в 1'оранп.і 2 2 3 кв м«р. бру- ку ваиравлсно ииклад містка » Горанді, окоііано ро- во«і 52 8 метрів межи Горивкою й Вйшиовцсм для о е у - шевня баген, і д о в ез ен о туди 25 k j ó . и.отр. фашиви й 15 куб. мет} і з эемлі, два раза в и р и в ааш з і з д нід Ви- шневцев од Кремін ия, шпіравлг ио з із д од Колодна, уиоряд«овано кавалок дориги Вишмевець— Колодво ва иротлзі 1 кільометра, нааравлеяо 1 водопрохід під В и ш н ев де м . 2) Дорога ЕСремінець— Борки— Б р в к Ь : наиравлено 8 0 0 кв метр. бруку під горою Воною, на- прввдѳно 2 в одопроходи на тім же кавалку. викопано 2 0 u мотрів рова й уаорядковано 15 0 кв. мѳтрів бурту.
зрівнано й підготовлево до роботи 7 0 0 кв. метрів до- рогв межи К|ыміицем і Вілевоьким лісом і ііеложено- 13 куб. метрів фашвни, зрівнано 8 4 26 кв. метрів дорогі межи Вілейсгким лісом і Браковам,.
викочанова і і м ж е кавалку 2 2 о метрів рова,, забоувовано в* ІІовіа^ Сгаві 8 мѳтрів квадратових.
долів, нанравлено 5 водоироходів, в вбудоваво 2, з к о т - рих 1 бвтоноввй. з ) Дорога К р ем інець— [Іочаів— Лоси- тин— Крутнів; нааравлеио 3 водопроходи, забр уковано
15 кв. метр. з ‘1здів, урівнано на протязі К р е м ін е д ь — Дуиаів 1 0 0 0 кв метрів буртів і викоиаво 60 метрів ровів, зріввано 3 4 0 0 кв. метрін б у р іів на протлз? Д у- ия ів —-Ііочаів, наиравлено 2 водопроходи під //оч&івом, вибудовано водонроход в 3 кетри на дорояі Почаів- Лислтин, направлеио міет нід Крутвевнм. 4) Дорога Кроміиець— Козин: вибудоваво 1 двохметроввй водо- прохід і направлево каміпнй нричолок, одну сторову й помост „Королівського Мосту“. 5) Дорога Воевудська Білозірка—:Ланівці— Дѳдеркали— ІІІумск— Сурзж: за- сипаво бягно, викоиави рови і л я соушення «ід Ланів- цями, забруковано коло Лавівець 300 метрів дороги місцеввм гранитом 1 300 : м с т р в — в саквх Лак:вцях, напревлено м ст і крила мосту на греблі у Лавівдях
і одночасн» зроблено твмчасовиіі водопро-
х і і у самому місці, направлено міст у Радошивді, зрів- нсно дороги ІІІумек—-Дедеркали 3190 кв метрів, мап- равлено бруку під Шумськом 120 кв. метр. 6) Вос- вудська. дорога Ланівці Вншнев$ць'І]очаів Радовилів:
направлено дорогу в Мѵхавці, довізшн тудч 20 куб.
метрів опоки, окоиано ровами на дорозі Виишевекь—
Комарин 480 метрів і дозезено 24 куб. метри ойоки иа fia-гнисті місця під Ввшвевдем, иобудоваво 2 водо- ироходи шд Вишиі вцем, межи Таражом і Почаівом на- правлоно дорогу грузом і зсмлею, поиравлено дорогу на всьому разстрліхні від Почаіва до Радовнлова, за- сипані грузом баіна в околицях Радовиловз, вибудо- в-но одвн во5.<>прохід під Схарим Ііочазвом. 7) Вое- вудськ», дорога Вншневеаь— Олекоипеш : поправлемо 5 кіл. дороги в а Загороді, виковавщн 774 метри рова й вавозивши 404 куб. метри землі. 8J ІІовітовадорога Кромічець— Катербург— Татаринці: перебруковано в Фіи варках 4 5 0 кв метр. бруку, по лругому разу за- свиано багна, можи Катербургом і Матвійовцями ви- копуеться 1000 метрів рова, зроблено 3 деревявих во~
доироходи 9) Повітова дорога Щумськ—Ізерна: зрів- вево 432 кв. метри дороги. навозввши на веі фашиви^
вибудовако 1 воднпрохід у Васьківдях, 10) Иовітова дорога Ізерна— Персморівка: поправлеві з і з д и в мое-
