Ruslan. R. 6, č. 264 (1902)

Ч. 264. Львів, Неділя дня 24 падолиста (7. грудня) 1992. Річник VI.

Передплата

на »РУСЛАНА« виносить:

в Австриї:

ва цїлпн рік . 20 кор.

на

пін року 10

корі на

чверть року . о кор.

на місяць . 1’70 кор.

За границею:

на цілий р ік 16 рублів

або 36 франків

на ііів

року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число но 16 сот.

• Вирвеш ми очи і душу ми віц веш: а

не

возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска « — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові що

дня крім неділь і руских сьвят О О’|, год пополудня

Редакция, адмінїстрация і

експедиция >Руслана< під ч. 1,

пл.Домбровского(Хорунщини).Екс-

педицин місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертає сн лише иа попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по цїиї 20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 33 с. від стрічки.

Руїн справа в ломім кмітм.

(Замітки з нагоди брошури » /. М ІІкопдкі (.Гег). 8ргаи)а гидка ш віояипки До хріпш у

роїхкіе)*. Ьіиііш 1902).

(Дальше).

АІілковскиіі, котрий себе зачисляє до типу §еіі(о КиїЬепиз ■ — паііопе Роїопий, а в самостійнім і окреміїинім розвитку націо­

нально-культурнім Русинів бачить сепара­

тизм — гохсіагсїе шісії/.у Еизілагпі і Роїа- кагиі, не може очивпдно відносити ся при­

хильно до сеї доби Галицкої Русії під вла­

дою Австриї, коли тут почали ся підроди­

ни руского народу. Хоч не є в.н так за- цофаний, як загал польского загорілого дневннкарства, котре приписує ґр. Стадіо­

нові! в и н а й д с и є Р у с и н і в, всеж таки причини сих відродин Руси бачить він V викликаню австрийским правнтельством ан­

тагонізму між Русинами а Поляками. Ав- стрийске правительство, нрочуваючн поль- скі револіоцнйні змаганя, порушило, -як вій каже, против Польщі Русь і то не на під­

ставі ідеї державної, але на основі ц е р ­ к о в н і й . З такої понуки нібито руске ду- ховеньство з тодїшним єпископом Яхимо- вичем на чолі стануло ворожо в 184-8. р.

супроти Поляків. Автор побаламутнв там так звану »обрядовщину«, яка проявила ся серед руского духовеньства в 60-их роках, з національним рухом Русинів в 1848. р.

В 18 48. р. змаганя Русинів не мали ніякої ц е р к о в н о ї ц їх и . Досить вказати на за­

сновник Г о л о в н о ї Р у с к о ї Р а д и , на зїзд руских учених і засновнни Г а л н ц к о - Р у с к о ї М а т и ц і — все те мало чисто національно-руский напрям, без ніякої не- навпсти або антаґонїзму супроти нольскої на­

родності!, в д у с і і д е ї М а р к і я н а Ш а

п і ­

к е ви ч а, котрого память поминули зібра­

ні Русини в великій консисторскій салї св.

Юра у Львові в 184-8. р., щоби приступи­

ти до засновин Рал. Рус. Ради. Сі зм ага­

ня підняли тодішні Русини, бо хотіли жи­

ти св'Ям народним житєм, прийшли до сьнідомости національної окремішности і самостійності! так супроти п о л ь с к о г о я к і р о с и й с к о г о н а р о д у , що зовсім виразно зазначено у тодішній відозві Рол.

Рус. Ради. Отже підсовуване сему націо­

нально-культурному змаганю якось церко­

вного або обрядового напряму, що прова­

див руский нарід на дорогу в сторону Мо­

сковщини, давав Москалям називати Руси­

нів — Р у с с к и м и, та зробив почин в обопільнім роздратованні в польско-руских взаєминах, не має ніякої дійсної основи.

Причин сего роздратованя, антаґонїзму в польско-руских відносинах треба глядіти у верховладному, геґемонїстичному змаганю польских політиків і дневникарів, яким це до вподоби було змаганє. Русинів до само­

стійного і окремішного розвитку своєї на­

родносте, своєї мови і літератури. Супроти сего змаганя Русинів загомонів поклик з польского табору: № е т а Низі! поклик, з яким ще так завзято і в першім соймі у Львові виступав ґр. Лєшек Ворковский —

З канадийскої України.

(Дальше)

В четвер з полудня виїхав я в товаристві єпископа на наші к -льонїї 80 миль звідси на Біверкрік, Едну і Біперлєйк, вибрати місце під монастир.

Бородатий братчик, що враз з єпископом Лєґальом і сам перебув межи Індиянами більше як 12 літ, поводив кіньми.

Ніч з четверга на пятницю перевели ми в Фортї Саскечеван в готели якогось Француза.

Господар готелю і вго жінка враз з челядню приступили до сповіди — рано єпископ відпра­

вив Службу Божу в своїм покою і запричастив їх. Дві пані з міста привели дві дівчині Русинки до мене до сновідн. Дві другі — православні з Буковини — прибули рівнож, урадовані віст­

кою, що є руский сьвященик — на ж аль не міг я їм уділити св. Тайн, бо не було часу поучити їх о католицкій вірі та приняти їх до нашої

Деркви. Учиню се при найблизшій нагоді.

Під вечер в пятницю прибули ми на Бівер­

крік, до фармера Собкова з Чортківщини, щоби у него заночувати. Та саме перед нашим при­

їздом вибухнув у него огонь і обернув в попіл цілий дах на домі. Добрий сей чоловік вже тре- тий раз попалив ся, від коли прибув до Канади

— через неосторожність домашних.

)е8Ь (уїко Р о к к а і Мо§к\уа! Се перечне становище нольскої суспільності! що-до на­

ціонально культурного розвитку Русинів ви­

творила справді нолїтнків-деспрратів поміж Русинами, пхнуло їх в сторону Московщи ніі, яка все була готова приймати їх в свої рамена отверті і дійсно припала руских кисиленцїв споміж інтелїґенциї в 60-их ро­

ках, що пішли на службу Московщині. По­

вторило ся тут вдруге на менший розмір, що стало ся за Хмельнищинн, показало ся наглядно, що польскі політики нічого не навчили ся з Хмельнищинн і нічого не забули.

Зовсім безосновні також і не поперті дїйснимп фактами є також докори Мілков- ского, мовби то проводирі окремішности і самостійності! руского народу в хвилі, ко­

ли на дневний порядок виточено справу викладної мови в середних школах, не зна­

ли нічого про літературні почини Котля- ревского, Квітки, Ш евченка і т. д. Таке говорене показує елементарне незнанеісто- риї укр -руского нисьменьства,. яким визна­

чили ся недавно і в раді державній »мужі науки« Старжиньский і Ґломбіньский. Бож відомо загально, що не лише. Маркіян Ш ашкевич і єго кружок знав дуже добре про літературні твори україньских пись­

менників, але н на зборах руских учених в 1848. р. Микола Устияновпч промовляв про значінє україньских творів, про Ш ев­

ченка і т. д. О днак'не лише в тих часах, але й значно пізнїйше, коли Русини дома- галп ся засновуваня руских ґімназий, ви­

ступали Поляки проти того, доказуючи, що руска мова не є спосібна до науки, а нині і такі >мужі науки*,-як Старжиньский і Ґломбіньский відмовляють права рускій мові до висілих научних інституций.

(Дальше буде).

Ми поїхали 3 милі дальше до Василя Гринь- кова і тут заночували.

Василь Гриньків вже більше як 4 роки у Канаді. Має ся дуже добре. Посідає крім гом- стеду (фарми взятої від уряду даром), ще два сипярі (фарми на виплат). Має отже 342 морґи ґрунту. Посідає машини рільничі майже всі — приняв нас дуже щиро. Ж інка заставила пиро­

гів, масла, сира, яєць, чаю, молока. Хотіла ще й курки різати, але ми спротивили ся, бо се була пятниця.

В сьвітлицї було лиш одно ліжко. Приро­

дна річ, що господар і я з братчиком проси- лисьмо еиискона, щоби се ліжко взяв в своє поеїданє. Та єпископ не хотів: »П, каже, навик спати на землі, літа цілі перейшли мені як день так ніч під голим небом — пересплю ся отже і днесь на землі — беріть ліжко для себе, каже до мене, вп не привикли може спати інакше».

І справді — за хвилю приніс братчик шкіру зішиту з канадийских вовків, розстелив на зе ­

м н і ї ,

положив на ній коц в двоє звішений — се

була постіль для єпископа. Друга подібна шкі­

ра, другий коц — і братчик мав постіль для себе. Не лишилось і мені нічого, як постелити третин коц, та накрити ся кожухом і лягчи по­

біч невибагливих місіонарів. Ліжко остало по-, рожне.

В той спосіб спали ми і прочі ночи аж до нашого повороту з сеї дороги, т. є. до вторника.

Слідуючого дня пізнав я, що єпископ Лє- ґаль не лиш уміє просто спати, але й наймити ся кухнею на місіонарский лад.

Відправивши Службу Божу в хаті гостин­

ного Гринькова, від'їхали ми до Біверлєйку, де около полудня станули ми в хаті сьвяіценика Ольшевского. Ольшевский, Поляк з Росиї, пра­

цював межи нашими Русинами через три роки обїзджаючи всі кольонїї в провінциї Альберті Не зле ему поводилось, бо має 3 сипярі, а те­

пер поставив хату, котру цінить на 2.000 дола­

рів. Однак в бесіді жалує ся дуже, що доходи має дуже скупі.

З нашого приїзду показав велике вдоволе­

не. Навіть перервав снїданє, при котрім ми єго застали. Серед бесіди минуло нам вже кілька годин — ми таки порядно зголодніли, а ту не видко, щоби господар готовив нам яку переку­

ску. Вкінци єпископ питає: «Може би ми у вас дістали який обід?*

— Я й забув — каже о. Ольшевский. — Зараз пошукаю дещо, але моя спіжарня дуже скупа. — І показало ся справді, що крім свинь- ского мяса та трохи чаю і хліба, не було в ці­

лім домі більше нічого.

О. Ольшевский відрізав проте спорий ку­

сень мяса, вложив в рондель, валяв водою і по­

ставив ва кухню.

— Я виджу — каже єпископ — що хочете нам не лиш мяса, але і росолу зварити, але так, як ви до того берете ся, то ми хиба на вечеру єго дочекаємо ся. Позвольте, що я зай­

му ся кухнею.

Опісля виняв мясо з рондля, покраяв на дрібні плястри, розігрів пательню і почав сма­

жити мясо. З а пів години печеня була готова.

Єпископ ще усмажив цибулі, запарив чаю — і ми мали обід готовий. Подібним способом при­

ладив єпископ і вечеру і снїданє в неділю, обід і вечеру і снїданє в понеділок — аж до нашого виїзду.

В неділю зійшлось богато людий до каплп-

2

ці. Я мав слово до них по Службі Божій. Сер­

дечно тішились,^як незнати чим. Не хотіли пу­

стити з каплиці.

Та я лишитись не міг — ніш і річи єще не надійшли до тепер (9. падолиста) з Нового Норку.

Епископ хотів був, щоби ми. доки не ви­

беремо собі місця, пригожого під монастир, осга- ли тут в Біверлейку, котрий е осередком всіх руских кольонїй в Альберті. Очивидно і я не міг бути иншої гадки — але що тогді лишить ся до роботи о. Ольшевскому?

«Ольшевский нехай обслугує латинників, від­

повів енискон — але я не хочу абисьте разом мешкали. Я би винаймив у него д ія вас цілий его дім, а він тимчасом міг би собі замешкати у якого фармера«. Однак о. Ольшевский не при­

став на пропозицию єпископа-. »Як ви хочете

тут лишити ся, то я радше продам свою цілу і тоґах — навіть без кафтаників і зимна не чуємо, реальність і піду собі деинде* — відповів нам Говорять нам однак, що в сїчни і лютім дохо-

— (а епископ догадує ся, що в тім случаю пере- дять морози доі 60 степенів Реоміра. Доживем ніс би ся він до Сполучених Держав). ! — побачимо.

«В такім случаю я куплю, каже епископ, вашу хату для отців Василиян — кілько-бисьте

жадали ? і

«Мені дає один Німець, каже о. Ольшевский, 2.000 доларів, за 3.000 доларів може бим про­

дав, але я прошу тиждень до намислу».

Стало отже на тім, що ми аж за тиждень будемо могли рішити ся, чи замешкаємо в хаті

о. Ольшевского, чи розїдем ся по хатах наших м ін я видано вчера німецкий ко.мунїкат. »Німе-

Галичап. цкі посли з Чех — стоїть па початку сего кому-

3 поворотом з Біверлейку завернули ми до в1катУ приналежні до сторонництв ні'.мецко- церкви в Еднї, котра стоїть в процесі межи ка- поступового, людовтго, аграрного, як також в р - толиками а апостатами до шизми росиискої.

Минулого року вигнали з неї о. Заклинь- ложеня, в якім находить ся парлямчіт, зійшли ского тамошні тростіси (провізори) і покликали ся> а®и обдумати спосіб урухомленя парламенту, на єго місце православного сьвященнка Корчинь- Не могучи полагодити цілого комплексу чесно ского з Востока. Корчиньский провів їм «вире- нїмецких квестий, німецкі посли з Чехії винялп ченє ся всіх єресей римского балвохвальства», першу Групу тих квестий с. є справу упорядко- як говорив і приняв їх до шизми. З а тростісами наня відносин в области внутрішнього і внішньо пійшло ще яких 70 родин. Належали они в краю г0 язика урядового, так при державних властях, деякі до парохії Небиловцїв, инші походять як ’ ІІРП автономічних». Дальше заявляють ся з Ярославщини і Брідщини німецкі посли за відграниченєм автономічних і Супротив них станули деякі инші фармери правительственнпх властий після язикових окру- і внесли до суду протест проти забраня церкви г*в (КгеізЬеЬбгйеп) та за утворенє.м окружних на шизму. Церков замкнув суд, а процес тягне ’ правительств, які займали би посереднє місЦе ся вже другий рік. К нити процесу винесуть яких межи староствами а намісництвом а а г л я д н о

2 —3000 долярів — Нема сумніву, що церков ви- міністерством. На тій самій основі народности грають католики, і що поквапні до шизми апо-1мають наступити відграниченє шкільних справ, стати грубі заплатять кошти. Корчиньский, пере судів а в дальшім ході скарбової адміністрациі, нюхавши конець процесу, чмихнув назад до м а -1 почти та ВС1Х ииших краєвпх властий і урядів, тушки Росиї, забравши по дорозі кількох г а л и -; Заразом обстають німецкі посли при жаданю за- цких фармерів на Кавказ та обіцював. що там конного унормована шмецкого язика як держа- будуть їсти самі рожки і фіґи.

На єго місце прибув другий сьвященик СТИ1 чинять зависимою квестию т. з. внутрши з Росиї, але і той хоче вже назад вертати, бо нього язика в урядах. До того часу квестия блощиці (вибачте) так обсіли єго хату, що єго

малі діти аж пухнуть від боляків.

В повороті вступали ми на попас до стору в Еднї. Служать там дві Русинки-дївчата одна 18, друга 14-лїтна. Та ніхто й не пізнав би, що то наші Галичанки, — такі зручні, укладні, ши- ковні, як то кажуть. Обі суть сестрами собі, про­

вадять ся дуже чесно, побожно, просили о св.

сповідь, я мусів однак відложити єї на догіднїй- ший час.

Від форту Саскечеван скоротили ми собі дорогу о 12 миль, переправивши ся через рівер, котрий вже замерз на стілько, що можна було перевести поодиноко наші коні, а відтак нере- їхалисьмо осторожно і наші сані. Вправдї під ногами лід тріщ ів і угинав ся, але переправа скінчила ся щасливо. Сани пхав з нами і єпи­

скоп.

Ві вторнпк під вечер станули ми в Едмон­

тоні.

Ся подорож моя дала ме її нагоду бодай в приб.інженю зориєнтоватп ся в теренї будучої нашої пращ. Виджу, що оиа дуже тяжка. Роз­

дроблене нашого населена на дрібні фарми на розлогих просторах, обнимаючих сотки миль, робить майже неможливою всяку систематичну орґанїзацшо.

Але в Бозї надія.

З а час моєї нодорожи наші сестри Служе- бницї дістали на своє приміщене хатку, зложену з кухні і одної комнати, приготовлену попередно для ииших монахинь латиньсхих. Епископ з а ­ купив для сестер ліжка, постіль, кухню і заосмо- трив на зиму в дрова, камінний уголь і потрібні до житя віктуали. Упросив також сестри Ґріз, щоби учили наших сестер англїйскої бесіди.

В неділю відсьпівали наші отці при помочи рабедгильских сьпіваків торжественну Службу Божу о ’/21 і год. на котрій крім Русинів були присутні всі католики Едмонтоту. О. Лєдук, ігу­

мен тутешних Облятів мав проповідь про ріжно- родність обрядів в католицкін церкві при захо- ваню єдноети в вірі. О. Созонт мав опісля про­

повідь до Русинів.

Наші пакунки єще не надійшли з Нового Норку — а без них годі нам розпочати працю по кольоніях.

Телєґрафую днесь [12 12. до о. Подгорецко- го в Джерзі Сіті і до о. Лякомба в Монтреалю, що з тими пакунками чувати.

Тиждень вже, як упав у пас сніг і поти­

снули морози. Та они не такі до тепер страшні;

як ми сподївали ся. Ходимо по місті в наших

о. ІІлптонїд Ф іляс Ч С В. В.

З політичного поля.

В с п р а в і н і м е ц к о ч е с к о г о н о р о в у -

ноконстптуципної шляхти, супроти трудного 1)0-

вного чи посередного. Від полагоджена сеї кве-

внутрішнього ческого язика урядового може бути полагоджена лише в рамах льокальних потреб.

Подавши головний очерк сих рамів, назначують на кінци: »В першім ряді має видати ся держ а­

вний закон про утворене окружних правительств в Чехах, як також запасти ухвала ческого сойму про національне відграниченє та про видане кра- євого закона в справі утворена окружних репре- зентаций. Перший закон мав би установити ком- петенцию і орґанїзацию окружних репрезента- ций, а іменно також містити виборчу орди- нацию до окружних реирезентаций, с. є має постановити ся, що оба закони входять рівно­

часно в житє. Еляборат зазначує вкінци, що єго ціляю є зробити перший крок до порозуміня, та звертає ся так до Чехів, як і нравительства, щоби зі своєї сторони причинили ся до здійсне­

на сеї цїли.

Як бачимо, Німці в Чехах станули на ста новиску, дуже зближенім до автономії народи >- стий, яка змогла би єдино віксти справедлн вість і мир між нар іди Аветриї. Становиско че­

сних послів зарисовано ся на засїдаїпо пленар­

ної коміспї молодоческого клюбу, відбутім вче­

ра рано задля наради над нїмецким елябора- ратом. З поглядів, вис-казаних на сій конферен­

ції! виходить, що на засади нїмецкої иропозициї Чехи не згодять ся. Пополуднії відбуло ся спіль­

не засїданє Молодочехів і консервативної вели­

кої власносги, та ураджено зі своєї сторони предложпти позитивні основні засади для пере­

говорів в ческо нїмецкій квестиї. Ческі аграрни­

ки і народні социялїсти заявили свою згоду на се, але застерегли собі видане власної деклара­

цій' про пропозицій Німців. І дійсно зараз таки уложилн заяву, в якій відкидають всякі перего­

вори і дискусию над нїмецкими пропозициями, уважаючи всяке мощене дороги до порозуміня на сих основах глубоким упадком правно-дер- жавної народної і політичної сьвідомосгп репре­

зентантів ческого народу в парламенті. Ческа праса приняла німецкий еляборат в першій хви­

л і, як надаючий ся до дискусій і навіть Магосі- пі Ь ізіу, хотяй критикують єго, не осуджують зовсім. Однак се була лише, здає ся,‘ нерішу­

чість першої хвилі, бо вже і Роїііік пише: Мо­

жемо вже тепер сказати, що заведуть ся всі ті, що числять на те, що Чехи під вражінєм нї­

мецких пропозиций сповнять тактичну похибку і дадуть ся втягнути до нерозважного кроку.

Сего не вчинять, а на німецкий еляборат відпо­

відять Чехи зі своєї сторони письменним еля- боратом, який буде містити ческі контрироно-

ЗІІЦИЇ.

Н о в и н к її.

— Календар. Б н е д і л ю : руско-кат. Катери­

ни; рим.-кат. Амврозпя. І! п о н е д і л о к : ру­

ско кат. Климента; рим.-к і. Неп. Зат. II. Д . — В і в т о р н и к : руско кат. Алипія; рим.-кат. Лєо- кадиї.

— ВІД АДМІНіСТРАЦИІ. При змін місяця про симо наших Вп. Перздплатникіз о скоре відновле­

не передплати, зглядчо о вирівняне залеглосгий.

бо на кредит не будемо висилати часописи

— З Наук. Товариства ім. Шевченка. Д ня 7.

грудня буде засїдане історично-фільософічної секцій о 4. год. пополуднії точно з таким по­

рядком: 1) Материяли до культурного й духово­

го житя Галичини XVIII—XIX. вв. зібрали: др.

1 Франко, о. М. Зубрицькнй, І. Левицький, Ю.

Кміт і инші, реф. др. І. Франко. 2) Б. Барвіпь- скин, Прешбурський зїзд в справі спадщини по БабенберГах. Того самого дня о год. о'/2 вече- ро.м буде спільне засїданє істор.-фільос. і фі- льольоґічної секцій. На порядку: С ірави біжучі.

— Популярно наукові виклади в Коломиї. В не­

ділю дня 7. грудня 1902. відбуде ся в сали «На­

родного Дому« (III нов.) виклад Ви. Омеляна Ко- лодиицкого на тему >М о в а у к р а і нь с к а а р о ­ с и й с ь к а ч. III. Вступ вільний, початок точно о год. 5. З а арт.-вик. сек. І. Р. Н. Д. в Коломиї:

Іван Раковськип, голова. Ярослав Весоловськиіі, писяп. __________ '

— З Золочева. Віче господарско-економічне, уряджене господаревим товариством «Сїльский Господар в Олеську» відбуде ся дня 8. с. м. (в понеділок на лат. Зачатіє) в Золочеві в салн маґістрацкій. Віче розпічне ся о год. 12. в полу­

днє (сейчас по загальних зборах золочівскої ф і­

лії «ІІросьвіти») з отсими рефератами: про під­

несене садівництва, і яку користь подає уживане штучних навозів. — Виділ.

— Кружок драматичний «Рускої Бесіди» в Сам . борі устроює дня 14. с. м.- аматорске предста- вненє в салі «Готелю Народного». Аматори відо грають комедию в 4 діях Григорія Григорієвича п. з. «Соколики*.

— З Перемишля. Тов. Руских жінок і Гуска Бесіда в ІІеремишли пригадують, що слідуючий відчит відбуде ся в неділю дня 7. С. М. в К9М-

натах товариств. Читати буде проф. С Зарицкий спомини з иодорожа но Боснії. Початок о 8. год.

вечером.

— Новинкар ,.ДЇла“ певно не знає тендеицпії

«Гусского театра в Бродах», коли після допп- снй з Бродів, які недавно тому через три числа в «Ділі» «тріпали кацапских молів» — заміщує тепер рекля.му для того кацапского чудовища.

Знає новинкар, або не знає, але міг бодай дога- дати ся по тих ідіотизмах, які сей «театр* на­

міряє виставляти, як: «Капраль з Наталії», «Са­

тана в бочці» — що в тім кацапска рука, яка намагає ся ще завеїгди баламутити брідске мі- щаиьство. А коли міг догадати ся, то зробив дуже неконсеквентно, подаючи оповіщене вистав сего «театра».. за «Ґалїчанїном».

— З судової салї. ( пХрупь‘‘). В повітовім суді секцнн III у Львові ві ібула ся вчера карна роз­

права проти д-ра Енгена Левицкого, редактора

«Діла*, обжа.юваїюго д ром Омеляном Глади- ш інским, послом до державної ради, о обиду чести, якої обжа юваїїпй допустив ся в сей спо­

сіб, щ о в одній з політичних статей в «Ділі»

назвав д' ра Гладишовского «хрунем». Оборо­

нець д-ра Левицкого твердив, що слово «хрунь»

иятнує лише того Гусина, що при виборах не голосує на кандидата поставленого народом і після карного закона не є обидою. Судия прихи­

лив ся до доказів заступника обжалувателя, що слово «хрунь* значить те, що «свиня*—і засудив д-ра Евг. Левицкого на 24 годин арешту з обмі- ною на гривну 50 К та на зворот коштів сто­

роні обжаловуючій, в квоті 12 К.

(Зломанв умови). В львівскі.м цивільнім су­

ді почала ся вчера розправа проти гал. Каси щадничої, в справі будови промислового музея.

/

з Обжаловує громада Львів, яку заступає др. По-

мяновскин. Заступник доказував, що Каса щад- нича має після умови покривати дальші кошти музею з процентів від квота 250.000 злр., яку ще в 1888. р. призначено на памяткову фонда- цию з нагода 40-лїгного ювилею панованя цїсаря.

(Гра в карти). Нині почала ся в III с. пов.

суду у Львові розправа проти 37 грачів в кар­

ти. що по львівских каварнях і ресторанах об- гравали легкодушних до послїдного шелюга.

— Іменована і перенесена. Президент міністрів яко управитель міністерства судівництва пере­

ніс начальника судової канцеляриї Ферд. Еберля з Золочева до Львова, Евстахія Воляньского з Самбора до Сянока, Войт. Пеперу з Сянока до Перемишля та іменував начальниками канцеля- рий: канцелїста Віктора Слижука зі Львова для Золочева і канц. асистента Іср. Гендля зі Льво­

ва для Самбора.

— Новина. Станиславівскі «Ком’іпу* перші рішили ся не поганити нашої мови «лацїньским абецадлом*, а подаючи що-небудь дословно но руски, уживають славяньскої азбуки. В надії, що і другі польскі часописи приймуть сей по хвальний звичай, чекаємо, доки він утре ся в польскій прасї, щ іби і собі-ж для польскіїх слів не уживати пачібї азбуки, яка не конче то від- ловід іє звуком і плавності! польскої мови.

— Розправа о свикьску конституцию, що мала відбути ся дня 29. м. м., зістала відрочена, так як акти сеї справи відрслано до ц. к. надпро-

кураториї у Львові. О. Б.

Стан вдовичо сиротиньского фонду сьвяще- нпків перемискої єпархії з кінцем вересня с. р.

виносив 378 174 70 К. з чого було уміщених в ефектах 360.520 К, а 17.651 К 70 сот. уміщених в иеремйскій щадници і т-ві «Віра*, або готів­

кою в підручній касі.

— Населене Буковини після спису з 1901. р.

виносить 723.504 душ, з чого припадає па Руси­

нів 297.798, Румунів 229.018, Німців 159.486. По­

ляків 26.857, Угрів 9.216, Чехо-Словако Морав- цїв 596. Італійців 119, Словінців 108 і Сербо-Хор- ватів 6. З того живе в Чернівцях 65.767 і то:

13.030 Русинів, 9.400 Румунів, 34 441 Німців, 8.601 Поляків і 295 внших народностий. Після віроісповіданя було гр. ор. 500.262, рим.-кат.

23.388, вірм.-кат. 439, старо-кат. 10, вір.м.-орєн.

381, еванґ.-авсбурґс? конф. 8.383, гельв.-кон. 889, лют. 1. липованьскої секти 3.544, мойсеєв. 96.150, могамеданцїв 3, а 49 инших конфесий. Безкон- фесийних є 40.

— Божевільний посол. В середу на засїданю угорского сойму замічено, що посол Кольоман Шабо, кошутовець, поводить ся ненормально, говорить сам з собою, оповідає про винаходи і т. д. Показало ся, що він збожеволів і відвезе­

но єго домів.

— Тютюневий монополь в Росиї. Ного юска про заведене тютюневого монополю в Росиї показала ся безосновною.

— ДвФравдация. В задатковій касі в Лібаві в Чехах викрита дефравдацию на 100 кількадееять тисячів корон. Увязпено кількох урядників каси.

— Пекло на земли заборонене. Один з духо­

вних проповідників в Неа юли хотів підчас своєї йроповіди викликати велике вражінє н і слуха­

чах. В тій цілії примістив в закристиї і за вів тарем кількадееять людей з чінелями і казав їм н назначених місцях проповіди верещати і би ги в бляху. Ефект імітованого пекла був зна­

менитий, але коли слухачі з розкаяна плакали, хтось крикнув в костелі: «горить!» Всі почали товпою тиснути ся до дверей так, що кількаде­

сяти осіб покалічило ся. В справу вмішала ся пзлїция і заборонила проповідникові! показувати

в будучности пекло на землі.

— Жертва поєдинку. В Ш тайнаманґер на У- горщннї відбув ся вчера поєдинок на пістолети межи Юриєм Штідером, приватним офіция.ії- стом, а адвокатом д-ром Ґерою Ернуштом, си­

пом віцепрезидєнта угорскої палати вельмож.

В поєдинку погиб др. Ернушт. Причина поєдин­

ку була така: Ш гідер мусів заплатити за ґр.

Емер. Фестетіча к в о ту -40.000 К, якої був ручи- телем. а оп сля домаган ся звороту сих грошей.

Коли ґр Фестетіч грошей не звернув, ІПтідер напав на иего публичію в часописах. Др. Ер нуіит, яко ііраніній заступник Графо, оголосив статю н об нюні «ного клієнта. ІПтідер за те побив д ра Ернуніта в лице, за що сей визвав єго па поєдинок.

— Вісти з львівскої епархї. ГІочетним с «пітни­

ком Митр.>п. Консисториї з крил, відзнаками іменований <>. ІІосиф Красицкий з Дернова, ко­

трий зрік ся иарохії і перейшов в непсию — Завідателем Дернова поставлений о: Ілия А іі - друщпшіш, бувший сотрудник. — Согрудннцтна одержали оо.: Антін Котецкий при церкві єн.

Варвари V Відни і новоиоставлені пресиптери Лев Костюк в Мшанцч, тернопільского декапа- та, Володислав Коломиєць в Ілавчи, Володимир Давидяк в Мизуни. — Канонічну інститушпо о держалн: о. Теофіль Луцик на Кошляки, а о.' Теодор Пиндус на Зелену, скалатского декана­

ти. —. До рускої колегії в Римі приняті: 1) Іва- нець ІІосиф, 2) Ковалів Стефан, 3) Курчаба Пе­

тро, 4) Онуферко Антін. — Відпустку до стани- славівскої єпархії дістав: Володимир Кунинь- ский, окінчений богослов. — Кандидати до ру- кополаганя мають зголосити ся до 9. н. ст. гру­

дня в Митрополичій Консисториї.

— Вісти з перемискої єпархії. Крилошаньскі відзнаки одержали: оо. Григ. Савицкий із Схід- ници і Конст. Грушкевич (холмчак) з Куликова.

— Канон, інституцию одержали: оо. Анат. Хиляк на Хиринку і Іван Русиняк на Королеву руску.

— Завідателями иарохій назначені: оо. Мих.

Наклович в Крамарівцї і Ден. Домбровский в Виссовій. —■ До канон, інституциї на Яжів с та ­ рий візваний о. Викт. Крвавнч. — О. І. Інок.

Рудавский назначений прив. сотрудником в Сї- няві. — Правительство продовжило на дальшій рік дотацию для сотрудяика в Вацовичах.

Посмертні Т оповістки.

— Др. Юстин Бло’ьский. ц. к. надрадник д и ­ рекції! скарбу, помер у Львові дня 5. с. м. в 51.

році жигя. В. є. и.!

Наука, штука, література.

— П. Сальомеа Крушельницка виїде з кінцем с. м. на виступи до Неаполю де проведе січень і лютий. Знаменита артистка буде сьпівати в тамошнім театрі Сан Карльо, однім з найбіль­

ших в Італії.

— В сальонї штуки при ул. З мап у Львові виста­

влені між иншими образи нашого земляка п.

Турбацкого. Між працями молодого артиста є кілька гарних краєвидів і один портрет, а пере­

довсім замітною є одна більша символічна ком- иозиция на тлі вельми настроєвого краєвиду.

— Із нашого театру. (Допись з Коломиї). В не­

ділю дня 30. падолиста відограно « П іс н і в л и- ц я х « комічну оперу в 3. актах М. Кроиивниць- кого та М. Порешана. Вже на початку поспори­

мо про назву отсеї штуки, се властиво не є о- пера лиш жмут народних мельодий, народних пісень дібраних до зілюстрованя характерів по­

одиноких осіб (лиць). Але рівночасно признає­

мо, що жмуг отсей, то прегарне ожерелє пер­

лин народної мельодиї. Про лїбретто сего твору шкода розводити ся, хоч воно доволі недолад не. Третнй же акт майже в цїлости — се вір­

ний образ весїля на Україні... Всеж таки замі­

тимо, що опера отея є вже надто »пяна< — більша часть єї героїв пє безупину. Артисти на­

ші, ііо . міімо недостачі визначних сольових голо­

сів вивязали ся із своїх задач дуже гарно. На перший плян висунув ся д. Рубрак із своїм мо­

гутнім басом — се справді найкрасша вокальна сила нашої сцени. Поруч него чарувала своїм ніжним голоском п. Рубчакова У сьпіві п. Пе­

тровича бачимо також значний поступ та хоро­

ше опановане своєї ролі. П. Кравчуківна розпо- ряджує дуже сильним альтовим голосом, лиш повинна старатн ся о позатиране його рапаво- сти, іцо разить часами ухо слухача. Пп. Підви- соцькпй таШ ерем ега творили «любу* парупіяків, що сьмішили безупину нублику. А про знаме­

ниту гру п. Осииовичевої — і не згадуєм. Дуже вдатно відіграв ролю писаря п. Нижанковський, а без закиду була й п. Левияець. Загалом шту­

ку відограно дуже гарно. ГІри тій нагоді підне­

семо незвичайно старанне і стилеве виведене весїля в третьому акті. «Піснями в лицях* — зладив нам наш театр один дуже милий вечер, бож до доброї гри і сьпіву прилучили ся й хо­

роші танці ведені дуже вдатно п. Нижанков- ським... Ііублика наша заповнила салю по бере­

ги та горячо оплескувала гру артистів та зна­

менито вишколені хори.

За те далеко менше пр ібуло єї на «Бур­

л аку', штуку в 5 діях Карпенка Карого, яку відограно дня 2. в. ст. грудня. На се зложило ся з одної сторони лихе вражінє, яке остало по

«Згубленім раю*. а з другої вдача вашої публи- ки, що воліє комедию, гопаки й тропаки, чим поважні штуки. Кариенко Карий — се безпе­

речно найбільший наш драматург. А твори його мають особливе зпачіпє з того згляду, що осно­

вують ся переважно на громадянському житю, на суспільних відносинах. Тема «Бурлаки* основа­

на на відносинах в українському селі. З одної сторони Групують ся «представителї власти*

в округ особи нолостного старшини — а з дру­

гої кривджені, ошукувані мужики стають з бур­

лакою Опанасом на чолі до нерівного бою. Стар­

шина розбогатївши сільським майном, задумує оженитись з дівчиною, що покохала Опачасового племяника. У спілці з писарем, вічно пяненьким, що трудить ся над «статістикою*, придумує старшина спосіб, як би то усунути свого супер­

ника — а то віддати його в москалі. Знаменито змальований «хищий* суперник старшини, що на приказ старшини зробив все, чого-б він не захотів. Ось і розпочинає ся боротьба. Та важко вона приходить ся Опанасови, бож селяни темні, не розуміють свойого інтересу, запивають ся та не дають побіди добрій справі. Лиш незвичайна проворність і розум Олекси доводять до бажа­

ного кінця — замкненя волозти, до кінця хи- щого господарованя старшини і його прислу­

жників. Під зглядом ідейним се одна з перших наших штук і надаєть ся передовсім до вистави перед селянами, бож лад на українському селі не ріжнить ся дуже від нашого таки. І тут як­

раз культурне значінє отсеї штуки. Ш кода ли­

ше, що ідейний єї бік не має рівномірности з артистичним її викінченєм. Передовсім важко сконструована експозиция, латана численними монольоґами; дальше вражує надто епізодичне трактоване справи любови старшини з Галею.

В цілій штуці вони ні раз із собою не сходять ся навіть. N6. не бракує і в сій штуці ніяка, який маркує відбуваюче ся поблизько весїлє.

Для нас має «Бурлака* отеє значінє, що обзна- комлює із відносинами на Україні, що малює нам тип громадського борця, а для України ва­

жне й те, що в штуці отеїй недвозначно осудив ще іі з окрема обрусєнє з його культуртреґера- ми а 1а писар.

Штуку відограно добре, передовсім в даль­

ших актах. Із артистів визначили ся передовсім н. Ґембицький, що відограв ролю Опанаса з ве­

ликою природностию та без шаржі. Дуже добре держались і пп. Підвисоцький (писар), Нижан­

ковський (старшина) та д. Юрчак (збірщик). Із

«опозициї* визначав ся передовсім д. Рубчак (Петро) як тип сільського крикуна. Ролі «моло­

дят* спочивали у вмілих руках н. Рубчакової та Стадника. Увагу послїдного звернемо на те, що дуже часто місто «з* вимовляє «ж*, а мі­

сто »с« — »ш«. Сподіємо ся, що при своїй пра- цьовитости п. Стадник отею ошибку дикциї для власного добра усуне... Ролю піячка грав п. Пїе- ремета — як звичайно сьмішучи «горішні сфе­

ри* театру. Прочі ролі були виконані теж до­

бре, тільки мусимо звернути увагу пп. артистів, передовсім молодих, щоб у збірних сценах, як зборі волости — виказувати більше житя та заінтересована, чим се було на ділі.

Рівнож мусимо звернути увагу режісериї, що в україньскому «волостному правленій*—ма­

ла Галичини зовсім не на місци. А було би також пожаданим, щоб на оповістках не печатано р е- ж и ш е р , лиш р е ж і с е р !

Що иублика любуєть ся радше в комедиях, сього доказом заповнена саля на Ш а л а в и л і, 5-актовій фарсі Глиньского, відограній 4. грудня.

Фарса отея взорована на французьких оригіна­

лах, часами й перчена, викликувала що хвилі сальви сьміху. Артисти наші відограли єї дуже гарно, з відповідним темпом. Сам Шалавило най­

шов вповні вмілого інтерпреттаора в) ісобі її. Ста- дннка, який передовсім надає ся до ролі сальо- нових амантів. Нижаньковский виказав ролею дядечка, що з него виробив ся зовсім добрий артист до ріль характеристичних. Хорошо грали й п Рубчакова, Стефан ш и ї та и. Петрович. На отеїй виставі мали ми н іг >ду внерве бачити гру и. Сгадннкової, що ожививши ся в дальших актах збирала заслужені оп іееки за свою хоро­

шу гру. Із нодрібних ріл . визначила ся передо­

всім п. Левинець в роли с іуж іицї. Пп. Малеви- чівна, Андриєнко, Юрчак, Дяків віддали свої дрібні рзлі також без закиду. П. Затарсукови звернемо увагу на етзраннїйше характеризоване.

До цілковитої ілюзиї в III. акті бракувало, щоб Зося її Аделя були до себе більше подібні а то- дї-б і циі рго цио було-б прандоііодібнїйше. Та се вже годі було зробити, виречім на сьвітї не

може бути нїчо без ТчІ'0 проклятущого «але*.

Олег Сатир.

— Репертуар Львівскої Фільгармонїї. В не­

ділю дня 7. грудня «популярний концерт*.

Програма: І. 1. Мендельсон: Увертура з опери

«Ниу Віаз*. 2. Ґунод: Потпурі з он. «Фавст*