Ruslan. R. 6, č. 205 (1902)

Ч. 205. Львів, Четвер, дня 12 (.25.) вересня 1932. Річний VI.

Передплата

на «РУСЛАНА» ниноепть:

в Австриї:

на цїлив рік . 20 кор.

на шн року 10, кор)

на чверть року . О кор.

на місяць 170 кор.

За границею:

на цілий рік Ні рублів аби 3(> франків на оів року . . 8 рублів

або 18 франків Поодиноке число но 16 сот.

«Вирпеїп мл очп і душу ми ви) веш: & не нозьмеїи милости віри не нозьмеш, бо руеь-е мп серпе і віра русі-л < — 3 Р х с л а н о в и х пгальмів М. ІІІашкевпча.

Вих о д и т ь у Львові що дня крім неділь і рускнх сьнят о 6 ‘;, год, пополуднії.

Редакция, адмінїстрация і експедпціїя »Руслана< під ч. 1.

пл.Домб,)звсіого(Хорунщини).Екс-

ИСДИШ 1Н місцева в Аґенцвї Со- колоиского в пасажі Гавсмаиа.

Рукописи звертав сн лише на попереднє застережене. — Реклпмацпї неопечатані вільні від норта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по З ) с. від стрічки.

ІІІІИІІ МІГ ІІОДГОІ З СІОІЙТЯИ.

(X) Здавен давна, від коли веде ся спір о галицко-руску землю, намагали ся Поляки тут так скріпити своє становище супроти Русинів, щоби бодан позорно вка­

зувати на свою більшевартність і висшість і тим оправдувати свою верховладу над рускнм народом. Немале значінє в тім згля- дї мають очивидно і числа, і задля того змаганє иольских політиків ішло до того, щоби і число польского населеня в Гали­

чині мало перевагу значну над руским на- селенєм, а тим самим управнювало верхо­

владу польского елементу. В тій цїли в по­

вніших часах проявили ся в польскій су­

спільності! змаганя до асиміляциї (хезроіе- піа) жидів, яких число немалозначне в Галичині, в жидівскій суспільності! ведено пропаганду в тім напрямі, щоби з них витворити Роїакотт то^евгомге^о туугпапіа.

В 60-их роках виринають поміж галицки- мп жидами визначнійші особистости в ро­

лі польских патріотів, починає ся змаганє до виперти жидівского жарґону і Німеччи­

ни польскою мовою, в жидівску суспіль­

ність вносить ся польску культуру, а при торжественних нагодах виступають жидів- скі власники дібр навіть в контушах (як н. нр. Розеншток і ин.) для прилюдної за­

яви однодушності! з Поляками.

Се змаганє до асиміляциї, а властиво до скріплена польского елементу в Гали­

чині жидівским переносить ся також на йо­

ле галицкої автономії і. політики. Уступка­

ми в користь жидів приєднує їх краєве правительство і польска суспільність для себе при всяких виборах до громадских і повітових рад, до сойму і ради державної і тим способом польский елемент значно збільшує ся і скріпляє в громадских і по­

вітових радах, в соймі і раді державній коштом руского елементу. Коли ще в 1873.

р. при перших безгіосередних виборах до ради державної жидівске товариство »Шо- мер Ізраель* ішло рука в руку з »Русскою Радою*, то опісля зовсім перехилюють ся жиди на польску сторону, а запевняючи собі щораз більші впливи в усіх кругах прилюдного жити, допомагають Полякам до повної переваги над руским елементом.

Тим способом не лише , в раді державній і в соймі повело ся Полякам осягнути так значне збільшене своєї репрезентацій, але також всі східно галицкі міста всіііли они взяти в свої руки з підмогою жидів, котрі разом з нольским населенєм витворили та­

ку значну перевагу над Русинами.

Задля зазначеня переваги Поляків над Русинами поведено також і обчислене на­

селеня в останних десятках літ в такім напрямі, що всіх майже жидів причислюва- но до Поляків. Таким способом н. гір. в 1900. р. начислено в Галичині 3,990.000 Поляків, коли тимчасом римо-католикін є лише 3,350.000, отже з 811.000 Мойсеевої віри нричислено що найменше 640.000 до Поляків. Так само діє ся і з шкільною статистикою, до якої заводить ся хоч-не- хоч майже без виїмки всіх ж и д і в д о

В і д о з в а.

Незвичайне торжество припадає в сім році.

Минає 25 літ як Провидїнє Боже вручило ключі царства Божого на землі! Сьв. Отцю ПГ1.

Льву ХНІ.

Старець то літами, но молодець духом; не­

мічний тілом, но великан умом і розумом, пе­

ред котрим корять ся всі язики.

Сказав І. Х'ристос: кто з вас обличить м я о грісі; а сей Єго Намісник міг би що найменше сказати: кому з вас не рад би я прихилити неба?

Забирають ся премудрі спрятати з сьвіта убожество', а він пригадує їм слова Христа: убо­

гих будете мати всегда межи собою Мт. 26, 11).

Замикаю ть очи на нужду богаті і шукають щастя в мамоні, хотьби і з кривдою убогих; а він наказує їх словами Х р и ста:' блажеинів єсть даяти нежели приймати (Дїян. 20, 35) і словами Псаломника: олажеи разуміваяй на пигца і убо­

га (Пс. 40, 2).

Зривають ся загорілцї за церквами націо­

нальними, а він їх тверезить словами Христа:

і будет вдане стадо і вдин пастир (І. I I , 13).

Гонять походом горді валити Церков Хри­

стову; а він їх громить і поражає словами Хри­

ста: і врата адова не одолїють еї (Мт. 16, 18).

Силують ся загонисті зсадити Бога з не­

бесного престола і шукати щастя в безбожію. а він їх врозумляє словами Псаломника: блажен язик (нарід), вмуже Господем єсть — Бог (ІІе.

32, 12).

Тож всі народи сьвіта, навіть погани, спі­

шать днесь до Риму, щоби ударити чолом пе­

ред тим істинно чоловіком БожнМ (2. Тім. З, 17).

В тім с

бітовім

богомольнім поході не бра­

кне і иредставителїв руского народа, о котрім сказав великий наш поет: сполошиш ми долю і проженеш гцаств, а не возьмеш милости і віри/ не возьмеш.

п о л ь с к о ї н а р о д н о с т і ! . Так н. пр.

в справозданю Ради шк. кр. з р. 1900/90 в школах середник в Галичині виказано 16.653 Поляків (80 проц.), а 3.528 Русинів (17 5 проц.) і 400 Німців (2 проц.), коли тимчасом після ісповіданя було римо-като- лйків 12.266 (61 проц.), руско-католиків 3.683 (18 проц.) а мойсеєвого ісповіданя 3.870 (19 проц.).

В дїйсности однак жидівске населене при всіх змаганях асиміляцийних і патріо­

тичних з польского боку, мимо ирисвоєня в значній части польскої мови, не тілько не втратило своєї окремішности і самостій­

ності!, але навпаки в найнонійших часах як­

раз між т. зв. польскимн жидами, що по польски добре говорять і виобразувалн ся на польскій науці, проявило ся рішуче змаганє до орґанїзациї жидівского населе­

ня на народних основах жидівских, до ви- твореня самостійної жидівскої народності!

і до осягненя відповідного їй політичного становища в краю і державі. Маємо тут на думці т. зв. с і о н ї з м, який пригадав своє єствованє і викликав великий пополох серед польскої суспільносте і польского дневникарства нанновійшою познакою жи­

ти, недавним к о н г р е с о м с і о н і с т і в в Міньску.

(Дальше буде).

Епископат руский постановив по поводу 25. л. Ювплею Понтифікату Сьв. Отця ГІН. Льва- XIII. відбути іп £ г е т іо богомольну подорож до Риму, а комітет руский, зложений з самих пл- днїйших представителїв львівекпх Русинів під проводом ІІреосьв. Митрополита уложив таку П р о г р а м у / ля всенародного обходу сего Юви- лею, удобрену дня 8. вересня на зїздї виднїй- ших Русинів з цілого краю:

І. Поїздка до Риму: 1) день виїзду з голов­

ного двірця львівского дня 20/Х. о 7. г. вече- ром; 2) рута і кошти подорожи там і назад:

а) Львів—Лавочне—Пешт—Домбовар— Загреб—

Фюме—Анкона—Рим: І. кл. 10954, II. к.і. 74-64, III. кл. 43-75 зр. з дочисленєм за II. кл. з Ла- вочного до ІІешту; б) Львів—Лавочне - Пешт—

Загреб— Фюме —; Венеция — Больонїя— Фльорен- ция—Рим: І. кл. 135, II. кл. 99-54, НІ. кл. 57 Ю зр.; в) Відень—Понтеба—Венеция—Фльоренция

—Рим: І. кл. 215-95, II. кл. 148-80, III. кл. 7 1-88 зр.; 3) побут в Римі: 5—7 день; 4) кошти побу­

ту в Римі для III. кляси 4, а 8 кор. для прочих;

5) авдиєнция зврученєм : а) дару лгобви, в) адре­

си, і г) пропамятного письма о потребах нашої церкви; 6) поворот разом або Групами, після умови.

,1. По повороті з

Риму: 7)

Обхід ювнлейний у Львові: а) торжественпе богослуженє з пропо- відию, б) академія для духовної і сьвітекої ін- телїґенциї, в) концерт платний для іптелїґенциї, г) концерт безплатний для загалу. — 2) Обхід ювилейний на провінцій: а) торжественне бого- елуженє з проповідию, б) вечернпцї з популяр­

ними відчитами. аматорскими представленими, деклямациями і т. п. Урядженєм таких вечер- ниць займуть ся місцеві комітети під проводом

Зсч. ОО. Деканів.

Подаючи се до загальної відомості!, упра- шає Комітет Всч. Зем ляків сьвітских і духов­

них а особливо Всч. 0 0 . Деканів, щоби

1) збирали датки на- дар любви і на ви­

датки і присилали тіїже до М. Консисториї, 2) старали ся зєднати як найбільше уча­

сників для тої богомольної поїздки і тихже зго- лоспли сюда до 10/Х. с. р., присилаючи заразом до М. Консисториї уплату тихже за білет їзди, котрий мусить бути наперед закуплений.

Знаємо дуже добре, що нарід руский ма- терияльно убогий; но знаємо також, що він бо- гатий серцем, в і р о ю і пожертвованєм.

Маємо проте повну надїю, що намірена бо­

гомольна подорож випаде так, як то відповідає тримілюновому, наскрізь вірному і кріпко віру­

ючому населеню, коли має принести ті користи, яких ми по ній слушно надїєм ся.

Комітет.

„Руга Товариства вдаїШ е".

Перед загальними зборами, які відбудуть ся в понеділок дня 29. с. м , оиовіщує головний виділ в «Учителю» сиравозданє від 1. січня 1901 до ЗІ. серпня 1902, з якого витягаємо кілька дат, трмбільше, що они Стануть основною відпо- відию тому «подорожному», який в черновецкій

«Буковині» виступив з неонравданими закидами тенерішного виділу товариства.

/. Засїданя Виділу. В році 1901 відбув Ви­

діл 23 засідань; на них займав ся справами То­

вариства, інститутів, бурси, видавництв і філій.

2 Видїл не спускав з ока також справ загаль­

ного значіня і старав ся о їх успішне потаго- дженє в численних петиціїях і миморандах. Фа­

ктом незвичайної ваги для дальшого розвитку Товариства є, т о міністерство внутрниних справ на рекурс з дня 27 і 12. 1901. затвердико новий статут Товариства, що значно розширює круг д'ї- лапя Товариств і і дає ему спроможність, ще в більшій мірі як до тепер, успішно впливати на піднесене шкільництва в краю. Застановляв ся також Видїл й над інституциями вандрівпих V- читилїв для сіл. в котрих ще нема школи. Видїл закупив також площу під будову бурси і інсти­

туту, виносячу 2 морґи і 143 кв. сяж. за суму 10.000 кор. і взяв вже плчщу в посідане.

Членів прибуло в році 1901 о 153, так що всіх членів з днем 31. серпня 1902. має Товари­

ство 1096. З прикростию мусить Виділ зазначи­

ти на сім місци, що суспільність руска не зро­

зуміла ще належито ваги Товариства, бо підпи­

рає єго змаганя дуже слабо.

Філії. ІІо конець року 1900 мало Товарист­

во 11 філій а то: в Тернополя, Щирци к. Львова, Миколаєві над Дністром, Самборі, Грибовичах к Львова, Рогатині, Калуши, Станисливові, Коло­

миї, Перемишли і Пуску. В. році 1901 по роблено заходи коло заснованя філії в Стрию і Залїщ и- ках; однак сі філії в жигє не війшли. З і с н у ­ ючих філій не оказали ніякого житя філії в Щир ци к. Львова, Калуши і Миколаєві над Дністром.

Рогатиньска філїя теж уснула.

До видїлової женьскої школи ім. Шевченка (з руским язиком викладовимі) в році 1991/1902 записало ся до 1-ої (зглядно У-о’і) 39 учениць.

В другім півроцї класифіковано 29. Поступ ду­

же добрий одержало 6, добрий ІЗ, достаточний 6, репробовано 4. До класи 1І-ої (УІ-ої) записа­

ло ся 28, класифіковано 24. Поступ дуже до­

брий одержало 8, добрий 10, достаточний 2, по­

правку 2, репробовано 2. До кляси III ої (VII ої) записало ся 24. Поступ дуже добрий одержало 6, добрий 11, достаточний 4, поправку 3. До кляси ІУ-ої (УІІІ-ої) записало ся 20, класиф іко­

вано 20. Поступ дуже добрий одержало 4, до­

брий 9, достаточний б, поправку 1.

В склад тіла учительского входили: Мария Арданівна, Ольга Барвіньска, Мария Білецка, Олена Кулачковска, Олена Прокешівна, др. Іван Копач, о. Теодозий Лежогубский, Теофіль Груш- кевич, Каролїна Ігнатівна, Анпа Федаківна, М.

Прашілївна, Е. Сабатівна, М. Галїковска, І. Бо- берский, М. Галущиньский, В. Білецкий, др. М.

Пачовский, о. Мохнацкий.

Ш кола поміщена при Стрілецкій площі ч.

Др. Ярослав Окуневский.

Із Могребу.

Т А Н Ґ Е Р

На яких сто кроків від табору иіслали ми свого каваша з »салам«, з привітом до паші.

Паша приняв наш >салам«, передав єго відтак нам назад і запросив до себе. Ми злізли з ко­

ней, а передавши їх чурам, зняли ся пішки на горбок, на котрім стояв табор із знаменем сул- таньским, червоною фляґою. На порозі приви- тав нас паша арабским поклоном, прикладаючи руку до серця, уст та чола. Молодий ще він чо­

ловік, літ трицять і кілька, високого росту і за- мітних черт лиця. Чистий тип арабский, тілько вже трохи залитий мягким, жіночим товщем.

Паша крівняк султана і ему, очивидно, завдячує своє високе становиско.

Увійшли ми в табор. У глубинї стояла зе- лїзна постїль, на стінах висіли мушкети і шаблї, а в однім куті маленька дїточа канона, з котрої паша стріляв до цїли. Поміст застелений ковра- ми. Ми розмістили ся на коврах, відобравши на лад арабский під себе ноги. Чорна, муриньска прислуга принесла величезний піднос із чашоч- ками солодкого чаю. Чай той нагадує дуже мятку і не смакував нам зовсім, але для чем- ности треба було випити три чашочки, бо так звичай приказує. Неприємнїйше було оно ще тим більше, що всі недопитки слуги вливали назад у самовар, а відтак тими самими зливка­

ми частували нас у друге, та в трете. Не дуже то смачні були тїсточка, з котрих обгоняв сам

б. В осени 1901. р. удержувано при тій школі' пополудневий безплатний курс науки руского язика. На курсі' тім учили: Каролїна Ігнатівна, Мария Білецка і пані Будзиновска. Записалось до 3 відділів 123 учениць і 15 учеників.

Сойм зволив на внесене Вп. посла Варвінь- ского даті, на удержанє чотирох клас Сеї шко­

ли 6400 К. Рускі народні Т івір и сгва дали 600 к .

Курс анальфабетів отвореи > в падолисті 1900. р при женьскій школі вид. ім. Ш евченка о трех відділах, мужескім і 2 жепьских. Відділ мужескнй провадили учителі: Іван Строльский, М Мороз і

о.

Пилипів, — женьский пані Будзи- новска, М. Білецка і К. ігнатівна.

Н і мужескнй відділ курсу анальфабетів за­

писало ся 15 учеників.

Иа 2 відділи женьс <і курсу анальфабетів записалось 1б4 дівчат. З того иа І відділі було

128 учениць, а на II. відд'лї 36 учениць.

(Дальше буде).

Президент Сполучених Зержаб.

Президент Русвельт, явнії, як звісно, не че­

рез вибір, але через припадок, іменно насильну смерть президента Мек Кшлєя, прийшов до вер- ми державою, зовсім не старав ся о те, щоби дорогою опіртунїстичної політики забезпечити собі недалекий вже вибір в р. 1991., але без­

оглядно і з нараженєм власної особи назначує певною рукою шляхи так внутрішної, як і за- гравичної політики.

Президент відбув недавно полїгичну подо­

рож по краях Унії і всюда виступав як бесідник, з платформи свого наґона виголошуючи промо­

ви по містах і місточках. Дві справи, які затро- нув в тих бесідах, не лише порушили до живо­

го американьску суспільність, але і в Евроні зро­

били чимале вражівє. Одною справою є трусти, які стали болючим раком на американьскім ор­

ганізмі, а другою, се доктрина Монроего, яка від­

носить ся до заграничної політики Америки.

В містах Провідане і Порілянд президент Русдаельт нисказав ся так ясно і недвозначно про трусти, що затревожив всіх американьских мілїонерів. Русвельт признав повну рацию істно ваня трустів, виказую чи,.що богато закидів про­

ти них є несправедливих і пестійних, але зара­

зом ствердив, що суспільність має повне право жадати, щоби їх дїланє в кождім разі було до бре так з огляду на товар і консументів, як і паша кіньским хвостом несчислені рої мух, але й се якось проковтнуло ся.

Розмова йшла з товмачем про здоровлє єго милости паші, про наше, про взаїмну радість з того і про иньші конвенціональні брехні!

У таборі зібрали ся всі висші чини війско- ві. Гарні лиця, особливо старці із сивими боро­

дами. Уся старшина була одіта в шовки і кар­

мазини. Широкі кафтани темно-зелені, горячо червоні або сонїчно-жовті, а поверху тих ярких красок мабуть умисне, щоби зробити їх милїй- шими для ока, накинені бурнуси з тонкої, про- зрачної, білої материї. Криві шаблюки, виклада- ні дорогими камінями та золотом і криві маро- каньскі, сріблом виложені ножі, завішені через плече.

Наоколо табору зібрали ся цікаві із голоти війскової. Се була справді' голота бідна, нехарна, обдерта. Всеж таки лиця у них завзяті і зухва­

лі, голені голови з оселедцем, гордо закрученим за ухо, видніли ся під турбанами. Они сиділи гордовито на твердих, непохитних потилицях.

Дивлячись на сей образ — мимоволі' пе­

реніс ся я думками у свій рідний край. Мені здавало ся, що я бачу на яві перед собою та­

бори Наливайка або Палія, бачу перед собою козаків-голоту, та старшину, дуків-срібляників.

, Паша приказав у нашу честь устроїти »фан- тазию«. В одну мить кинули ся козаки до своїх попутаних коней, що пасли ся між шатрами. — Гарні Араби і ми також веїли на коні і устави­

лись разом зі старшиною на площи, поза та­

бором.

Бубен загудів, сурми заграли. Не то буря завила, не то громи загреміли — се сотки лю­

дей кинулись на конях на всі вітри і дикі кри­

ки воєнні горлаючі, виривали ся з їхніх грудей.

на фабриканта та робітників. Тому зі сторони представителїв народа повинна бути правна кон- троля над тими трустовими союзами, щоби они не впливали уємно на суспільні відносини, коли

^тануть в суспільності! силою великого значіня.

Русвельт ствердив, що в теперішній ф азі розвою трустів вкрало ся до них богато надужить та висказав отверто гадку, що єго наміром є пере- весли закон, який народови дав би повну, дій­

сну к інтролю над трустами у всіх напрямах. Ся контроля не може бути лише номінальною, она мусить бути реальн по, мусить створити певність, що єї розкази і заряджена будуть виконані точ­

но і з всякою докладностию. А тому, що більша часті, теїіерішних трустів, хоть они повстали в ріжних станах, розширяє свою діяльність наці іу територию Сполучених Держав, то після гадки Русвельта, така контроля повинна прислугуваги не поодиноким державами,але центральній власні ■ Однак колиб федеральна конституцій! оперла ся сему законодавству, президент зробить ужиток з прислугуючого ему права.

Друга промова Русвельта, виголошена в місті Августї, одобрила доктрину Монроего з всі­

ма єї грізними консеквенци 1МИ супротив Европи, а особливо супроти Німеччини. Доктрина Моиро- его, — сказав Русвельт між иньшим — є про­

сто висказом нашого глибокого переконана, що народи, які посідають нинї американьйкай кон­

тинент, мають право працювати над своїм роз- воєм без заграничної інтервенциї і що сей кон­

тинент не може бути дальше уважапим тереном кольонїзациї для кождої евро іейскої держави.

Виступом против трустів зразив собі Рус­

вельт могутних набабів, які не лише відмовлять ему своїх кольосальних ередств і впливів при ви­

борі, але ужнють їх против него, а заакцентова- нєм імперялїстичної американьскої політики від­

верне від себе національних патріотів, яких є до­

сить навіть в Сполучених Державах, а яким хо­

дить о як найтїснїйшу злуку зі старим краєм та окористуванє єго впливами. Тому хотяй Рус­

вельт своєю політичною подорожню здобув собі серця більшості! населеня, єго будучий вибір на президента стає дуже непевний.

Н о в и н к и .

— Календар. В ч е т в е р : гр.-кат. Автонома;

рим.-кат. Клеофа. — В п я т н и цю : гр.-кат. Кор- нилия; рим.-кат. Крисиіна.

— Памятайте, Братя, на місию до Канади!

В одну мить все зникло в тумані піску і куряві.

Летом блискавиці загремів знов попри нас той людский вихор і ми могли в хвилях лише, мель- ком бачити, як ті добірні їздці в найскорійшій погони вискакували на свої сідла, міняли ся своїми стрільбами, що випалювали у воздусї, знимали із землі кинені турбани і знов пропа­

дали в піску і тумані. Кілька разів чвалувала попри нас та дика та горлаюча погоня, запалю­

ючи себе і нас всіх своїм диким огнем.

На даний знак всі впорядкували ся і ціле товариство відвело нас аж на границю табору.

Розглядаючись по тих їздцях, я бачив між ни­

ми богато русявих, а навіть і червоних. Се — казав мені один знавець Могребу — там мають бути останки Ґотів, котрих судьба пігнавши по всій Европі, кинула на се побереже афри- каньске.

Під вечір при вїздї у місто, звернули нашу увагу вистрілп з мушкетів, крики, сьпіви, а осо­

бливо ті високі фальзети, котрі видають із сво­

го горла арабскі жінки в знак радости. Серед хоругов і процеси» сидів на кони малий, запла­

каний хлопець, а в округ него глота гостей, му­

зикантів і крикливих сьпіваків, що тягнули на всі боки свої сумовиті мельодиї. Се Араб спра­

вляв обряд >обрізаня« свого синка і гості вер­

тали з мошеї.

Коли сей похід увійшов у місто, на баль- кони готелів повибігали цікаві тіаяея й виста­

вляючи свої русяві голови, радували ся сею процесиєю, котра мала для них значіне м а­

скараду.

У ту хвилю полетів я думкою в рідний

край і пригадав собі один епізод із свого житя,

що глубоко спочив у моїй памяти. Діялось се в

Коломиї. Я вернув туди із своєї волокити по

з

— ВПреосьв. Митрополит Шзптицкий

виїхав вчера на кілька днів зі Львова і поверне в ия- тницю в ночи.

— Загальні збори річні товариства „Руслан“

відбудуть ся в суботу ДНЯ

4. ЖОЗТ (Я

с. р. о год.

*/210. рано в сіл и кл. \ ’б академ. ґімназиї у Львові, на котрі Вп. Членів запрошує ся.

— Звичайні загальні збори

членів жіночої спілки промислової «Труд» відбудуть ся у Льво­

ві в- льокалю товариства, ринок 39, перший по­

верх. дня 31. н. ст. жовтня 1902. р.

о 4.

год. з полудня зі слідуючим порядком дневним: 1) Відкрите і вибір нредсїдателя зборів. 2) Снра- возданє Ради управляючої з діяльності! това­

риства за час від єго заснована до ЗО. червня 190.’. 3) Справозданє і внесене комісиї контроль­

ної. 4) Вибір двох членів Ради на місце нильо- сованих і одного на місце уступившого. 5) Ви­

бір комісиї контрольної на рік адм. 1902/3. (і) Інтерпеляцій' і внесена членів. Лєґ.тимацпєю для член в служать їх книжочки уділові.

— Хлїборобскі страйки перед судом. Дня 18.

с. м відбула ся перед зв гіайним трибуналом в Бережанах карна розправа проти І о селян з Лиш вець. пере.мишляньского повіта. Обжаловані зву їь і-я: Олек< а Степцїн, Опуфрей Ж овн'р, Ми кола Пцуіірскнії. Стефан Кнло.А'й, Ст. Дїдух, Іван Домбр ївский, Семен Дї.іух, Дмитро Квасниця, Максим Бурчак і Ясько Грабовскшї. Акт обжа лоїмия вамітуе їм злочин п бличногонасильства 1 трк < иисує інкриміновану подію: «Дня 27. лип­

ня порішили линовецкі селяни за зборах не пра цюватп V В. Ольшовек аго, доки їм не піднис- іпить платні'. До страйку однак не прилучили ся всі селяни, бо вже слідуючого дня працювало на лані около Зо робітників, між ними А. Мудрак, Асафат Бурбан, Я. Вороика, II. Соснова і ичші.

О тім довідав ся зараз о'>жалоааний Мик Яцупь- скнй і завізкав 0. Степцьова, О. Жовніра, іцобн иіпшлн з ним в і лан

в

цїли зігнаня робітників.

Потім всі три удали ся на двірский лан, при­

бравши собі до помочи 8 (вичислених висше).

Прийшовши на лан звернули ся Стенцїв і Ж о в ­ нір до працюючих робітників, з зазияом, щоби роботу кинули і почали грозити робітникам: «не дамо жати, доки не буде угоди і доки пан не дасть нам тілько, кільк > хочемо» «я кажу раз, 2 раз, а потім голову розібю, хто поважить ся жати*. Щоби собі надати позір, що правію по­

ступають, додали «тримайте ся права, бо Н й- яснїйший Пан видав уставу, що пани мають пла тити хлопам н о '120 кр., бабам по 80 кр. і д а­

вати <5. і 8. сніп». Сї слова зробили своє. Робі­

тники почувши грозьбу і побачивши 10 хлопів готових до єї виконана, перестрашили ся і по

кинули роботу».

По

переведеній ро т р а в і трибунал засудив Олексу Степцьова на кару 1 місяця арешту а Он. Ж олнїра на 14 днів арешту, обох за прови­

ну з § 3. коалїцийного закона, а всіх инших увіль­

нив від вини і кари. Оборонець адв. др. Чайков- ский в ,,ї ’ під лик.

— Вибір бурм стра міста Тернополя

відбув ся

сьвітї і стрітивши знакомих, балакав з ними на | все таки, хоч як вони боронять ся, пролізає вулици. Всі ми були т. зв. пересічні Європейці.

Поуз нас ішов із церкви весільний похід коло- мийских міщан із деревцем, із сватами, «кня­

зем і княгинею», а йдучи сьиівали вони старо- сьвітскі пісні весільні. Ж идики кричали « к ік — кік» — а Европейцї-сурдутовцї дивили ся на сен похід і радували ся „маскараді». Мене за- гциміло щось у серци і мені хотіло ся у ту хви­

лю, щоби ті бідні міщане в ту саму хвилю не ходили по вулици і не сьиівали своїх пісень, щоби не виставляли себе на сьміх «Європейців».

Се ясно, що се архаїстичний забуток, се ясно також, що він мусить пропасти з лиця землі, перед европейскою культурою. Нічого про се плакати і розбивати ся! Однак що мене боліло, то те, що ми рускі „Європейці* не вміли знай­

ти переходового мосту із сего архаїзму в нову культуру, що ми «Європейці» сьміли із сего

«маскараду» сьміяти ся. Що на селі — думав я — таке гарне і так приговорює до серця, се вже видко не пашіть ся до міста. Не вжеж нам Русинам утікати з міст у села, з рівнин у гори, як тим американьскнм Індиянам? Не вжеж не в силі ми зловити культуру За чуб і одівши єї в свій стрій, найти той «щасливий міст», за­

мість, як то тепер усюди, плакати над пропада­

ючими «народними звичаями і обичаями?»

Калїф мароканьский закопав ся валом у своїй столиця Фезї. Тут і живе старосьвітске арабство. Так цк для самого правовірнїйшого магомеданииа, султан царгородский, то узурпа­

тор, а властивий правовірний потомок Магоме- да, тож калїф сей мароканьский і мошея Кара- нуін у Фезї, уважає ся одиноким правдивим о- сїдком і заборолом арабскої віри і культури. — славні мури університету >ел Азгар» у Каїрі,

крізь щілини дух европеізму. Тут у Фезї, де калїф ні одному представникови европейскої держави не позваляє вивісити свою національ­

ну хоругов, де не сьміє резидувати ні один Єв­

ропеєць, тут у сій глуші цвите арабство. Нікуди правди діти, що араб своїм способом живе ща- сливійше ніж усі Європейці разом. Він спустив­

ши ся у своїй безграничній вірі на «ласку Б о ­ жу» — на «кізмет», не товче ся і не побиває ся в борбі о істнованє, о аванси, титули і ма­

єтки. Ж итє родинне і гаремове дає єму вдово­

лене на сім сьвітї, а віра в будучність заиору- чає єму легку смерть, задля надії на продовже­

не земного житя у семім небі Магомеда. Ся ар­

хаїстична щасливість — є тою силою, якою держать ся і в иньших краях т. зв. народники.

Але те народництво, той безоглядний консерва­

тизм стає головною причиною, длячого культу­

ра магомеданьска і усі племена магомеданьскі пропадають у стріли з европейскою культурою.

Царгород, Каїро, Туніс, Альжір, Танґер, то лиш тінь сили давного магомеданьства. Правдиве, стародавнє арабство утікає з міст на села, з рівнин у гори перед Європою, котра єго пере­

слідує.

Не вжеж не зловити би Арабам, котрі ма­

ють у своїм характері деякі гарні прикмети, ев- ропейску культуру за чуб та примінити єї до свого народу і своєї одежи? Не вжеж бути їм американьскими Іадиянами? Мабуть, що так!л У кождім разі — хорони лишень Боже їх та инь­

ших від Європейців на]взір мого Гамеда. ’ (Дальше буде). ї$

/

вчера, та хотяй перед вибором роблено заходи, щоби вже раз позбутись Русина із заряду міста, то все таки вибрано д-ра Лучаковского головою міста 22 гол ісами на 36 радних. Опозиция від­

дала 12 карток чистих, а 2 голоси впали на п.

Пунчерта, дотеперішного віцебурмістра.

— Іменоване і перенесене.

Мінїстер судівництва іменував судового секретаря Володимира Грабо- веньского зі Львова радником і начальником су­

ду в Микулинцчх; дальше іменував судовими адюнкгами: канделярийного офіцияла Станисла- ва Аркусевича для округа висілого краєв. суду львівского авскультантів: Здисл. Чайковского в Бродах, Александра Хойнацкого в Перемишля- нах, Вол. Кроковского в Олеську, Волод. Старуш- кевича для округу лвівского суду, Ів. Роґовско- го для Обертина, Вінк. Заркевича для Тисьме- пицї, Стефана Кушніра для Нового Села, Ем Горачевского для Балигорода, Ген. Ружічку дл і Вишнївчика, Ів. Гойвановича для Боринї, Каз.

Яворовского для Долини, Иосифа Чубатого для Заболотова, Берн. Шпанєра для Зборова, Михайла Іванусу для Лютовиск, Марк. Ґельбера для Бор­

щева, д-ра Ю і. Сьокаладля Мельницї, Тад. Тер- лецкого для Кут, Тад. Бендашевского для Печи- нїжина;

переніс судозих адюнктів: Александра Ко- злпнскою з ового Села до Будзанова, Вяч.

Чайковского з Мельницї до Долини. Ів. Перацко го з Мостиск до Самбора, Івана Маслака з Обер­

тина до Солоівини, д-ра Вікт. Слонєвского зГ а- лнчл

д о

Сгачиславова, Дмитра Островского зі Зборова до Нового Села, Мар. Островского з Солотвини до Галича, Вікт. Найманна з Будза­

нова

д о

Теребовлї, Елїґ. Ярицкого з Долини до Сколього, д-ра Мар. Малявского з Заболотова до Ярослава, Ж игм. Бухельта з Глинян до Яво­

рова, Є ’ст. Юрчиньского з Нового Села до Чорткова, Вит Гляватого з Вишнївчика до Ко­

ломиї, Г, .гдана Моицїбовича з Лютовиск до Г а ­ лича, Волод. Ж еґестовского з Долини до Мо­

стися, Анг. Щудловского з Боринї до Одеська, д-ра Волод. Сокальского з Борщева до Глинян;

надав адюнктови львівского округа кр.

сулу Айтальови Вітошииьскому посаду адюнкта в Глиняпах.

— Бережаньска ґімназия числить сего року око.ю 230 учеників Русинів. Таке поважне чи­

сло рускої молодїжи в польскій ґімназиї є со- лию в оці деяких н ільских педаґоґів. Два з них

— як доносять до «Діла» — проф. Ш афран і Кухарский підняли ся сего «патріотичного» обо- вязку, прочистити польскі мури з руского «гай­

дамацтва*. Діло» подає один примір з «діяль­

ності!« гі. Ш афрана, що ось він спалив при іспиті ученика М. Бабяка в III. кл., бо як казав »оп иііеікі раігуоіа Зо 4. кіаву». Згаданий ученик при поправнім іспиті на 12 питань лише на одно відповів лихо. — Рускої мови в сій ґімназиї учить сьвіжо-упечений суплєнт, прогнаний тео- льоґ і доморослий кацап ґаспадін Крохмальний, котрий вже на першій своїй лєкциї висьмівав нашого генія Ш евченка, уживаючи притім ка- цапского жарґону.

— Тернополя

пишуть нам: Як виглядає те значне та велике число молодїжи польскої по школах, вказують нам найліпше школи оередні а тим більш народні та виділові в Тернополи.

І так в польскій ґімназиї є Русинів 91, а Поля­

ків аж 639, — але між тими Поляками є аж 274 справедливих жидів. В школі реальній є Русинів 58, а Поляків аж 358, а між ними є аж 260 жидів. В ідтрутивш и отже жидів від числа Поляків, — то покажесь, що польска ґімназия числить лише 355 П іляків а школа реальна аж 98! В школах народних та видїло- вих число жидів ще більше.

— Ликуйте галидні кацап

л! Росяйскі часописи доносять, що в Петербурзі заснувало ся нове

«общество» для несеня материяльної помочи підкарпатским москвофілам.

— Замах на царя.

До ЕНіїу Ехргезз доносять з Петербурга, що на царя певертдючого з м а ­ неврів в Курску, м аїи виконати замах. Цар міг повертати двома дорогами: зелїзницею микола- ївскога або варшазекою. Замах приготовано на однім і на другім шляху. На миколаївскій зелї- зници- замах не новів ся, бо завчасу усунено перешкоду, а на, варшавскій зелїзвици вискочив із шин поспішний поїзд.

— Кара за неприсутність на зборах. Вамерик.

«Свободі» читаємо отеє оголошшє: «Річний мі­

тинг брацтпа ІІрезьв. Богородиці в 8 1. Сіаіг, Ра.

відбуде ся в неділю о 1. год. пополуднії в цер­

ковній гали. Кождий брат м іє ся явити на сей мітинг п і д к а р о ю 50 ц е н т і в . Буде вибирати ся новий уряд».— Такий рідикільний спосіб на лінивих членів товариств, придав би ся і у нас.

Тоді товариства може маля би менше членів, але за те більше інтересуючих ся єго спра­

вами.

— Бунт вяЗнів в карнім зіввденю

V Львові повторяв ся майже що дня но кілька разів, а проявляв ся в страшних криках і ломаню две­

рнії. Дирекция заведеня наслідком сего була приневолена, вислати чотирох головних провід­

ників бунту до карного заведеня в Станисла- вові.

— ДвФравдация на почті. З Нового Санча до­

носять, що позавчера увязнено листоноса з Лонц- ка, Яна Добровольского, під замітом злочину крадїжп почтових значків і здефравдованя ріж- них квот на почтові перекази.

— Також добродій! Перед судом у Відни ста­

вав онодї робітник Альойз Шербер за зну.щанє ся над людьми. Провина обжалованого була в тім, що віч кидав крейцари, розвалені у вогни, музикантам, які заходили грати на подвірє пе­

ред єго вікнами. Несьвідомі підступу музиканти пі- доймали кинені їм лепти і пекли собі руки. При розправі Шербер признав ся до вини, а звиняв ся тим, що се була шутка. Судин покарав сего

«добродія» 24-годинним арештом.

— Дневник жебраків почав виходити в Парижи.

Він не займає ся ані політикою, ані штукою, але заміщує виключно фахові вісти, а передо­

всім оголошеня. В першім числі находили ся прим, такі оповістки: «Глядає ся сліпця, що у- міє грати на флєтї;» «Пошукує ся кривого до звиджуваня морских купелів. Періненьство м а ­ ють особи без правої руки*. В згаданім дневни- ку містять ся також оголошеня вінчань, похо­

ронів, хрестин, імянин всіх богачів в Парижи

— Нову комету,

яку Перріне відкрив дня 1.

с. м. на зьвіздарни Ляйк в Америці, буде можна нидіти голим оком вже від нині, а ще ліпше в перших днях жовтня. Але не треба гадати, що єї буде видко дуже ясно на небі, бо она покаже ся нам не длятого, мовби була дуже велика, але длятого, що підійде дуже близько землі. Єі буде видко лиш досить короткий час, бо она біжить в просторі сьвітовім довкола сон­

ця як-раз в противний бік як земля, отже ясність єї буде скоро слабнути. Нині дня 24.

буде она сьв тити яснотою зьвізди 6-ої величи­

ни, або як раз гак сильно, як ще людске око може добачити маленьку зьвізду на небі. Дня 3. ж івтня буде мати ясноту зьвізди 5-ої вели­

чини, а дня 8. жовтня стане ще яснїйша. Може однакож бути, що она й не буде сьвітити зовсім докладно після поданої тут сили ясноти, бо те ­ пло сонця, що огріває ядро комети і тим спо­

собом викликує в нїм сьвітло, не завеїгди одна­

кове, отже й сьвітло ядра після того буває силь- нїйше і слабше. Нова комета находить ся тепер в громаді зьвізд званих Перйеєм і порушає ся через Чумацку дорогу до громади Касіонея.

Найліпше можна буде єї видїти, коли она дня 6. жовтня стане коло головної зьвізди в громаді Лебедя, що зве ся Денеб. Дня 9. жовтня прий­

де она в громаду Ліри, через котру перейде до трох днів.

— Для забудьків.

Один з женевских годинни­

карів видумав прилад, який може віддати важні прислуги забудькам всякого рода. Сей прилад складає ся з будильника і фоноґрафу. Треба лише наговорити в фоноґраф і накрутити бу­

дильник, а в назначеній порі фоноґраф все при­

гадає. Традицийне завязуванє хустинки від носа піде отже в кут.

— На місию до Канади

зложили дальше: о. А.

Добряньекий з Бучача складку від Русинів

^нїь