... І . ! І II --- | ... І І ■ Т ... І ■ ... ... . І І І І І . І . І ---і—Ті
Ч. 225. Львів, Неділя дня 6 (19.) жовтня 1902. Річник VI.
Передплата
ва «РУС/АНА < виносить:
в Австриї:
ва пїлпіі рік . . 2 0 кор.
на пів року . 10 кор]
на чверть року . 5 кор.
на місяць . Г70 кор.
За границею:
на цілий рік 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число ио 16 сот.
>Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не нозьмепі милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска* — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Вихилить у Львові щ о дня крім н еділь і р у ск и х сь в я т О о ‘|а г о д иоиолудни .
Реданций, адмінїстрация і експедиция «Руслана* під ч. 1,.
пл.Дом6ровского(Хорунщмни).Екс- педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неонечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по цїиї 20 с. від стрічки, а в Н ад і
сланім* 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.
Проґрамова річ д-ра Кербера.
(X) Мінїстер-президент др. Кербер ви
ступив зараз на першім засїданю нововід
критої осїнної сесиї ради державної з про
мовою, щоби зазначити становище прави- тельства, яке оно займає в двох важних а доси не полагоджених справах т. є. нї- мецко-ческого порозуміня і австро-упорскої угоди.
Др. Кербер зазначив в сїй промові, що відповідно даному приреченю прави- тельство вручило інтересованим сторонни- цтвам »основні постанови*, після яких має бути управильнене я з и к о в е п и т а н е в Ч е х а х і М о р а в ії і що правительство не д у м а є у с у в а т и с е ї с п р а в и з д н е н н о ї ч е р г и , а навпаки бажає ще внести у відповідній хвилі д в а н а ч е р к и з а к о н і в д л я у п р а в и л ь н е н я я з и к о в и х в ід н о с и н в д е р ж а в н и х в л а с т я х в Ч е х а х і М о р а в ії і б у д е з м а г а т и з в с ею р іш у ч о с т ю до їх п о л а г о д и . Тим способом думає правительство язико
вий спір з теоретичної безуспішної области довести до практичного рішеня, що доси від почину конституцийної доби не повело ся. Може бути, що ся проба не поведе ся, що она відбігає від вибираної доси дороги, однак п и т а н е з а д а н е і м у си ть д іж д а ти ся в ід п о в ід і!. Правительство поста
вило собі м ето ю : п о к ін ч и т и сей спір, х о ч б и т и м ч а с о в о , щоби держава і оби
два краї відотхнули і поступали вперед.
До сеї мети бажаємо дійти з а к о н о д а т - ною д о р о г о ю , бо розпорядок се кусень паперу, а закон зелїзна таблиця, закон є порукою мира.
Др. Кербер застерігав ся проти доко
ру, зробленого одним ческим послом не
давно на вічу, начеби правительство було ворогом ческого народу, і нязвав невідпо
відною тактику Чехів, що вяжуть долю свого народу з прихильностю хвилевого правительства, а радив покладати ся на справедливість ради державної, котра по думці мінїстра-президента дала богато до
казів, що зважає на інтереси ческого на
роду.
Мінїстер-президент заявив, що після єго осуду справа зовсім не зміняє ся, хоч ч е с к е д н е в н и к а р с т в о ц іл к о м в ід к и н у л о о с н о в н і п о с т а н о в и , на що п р а в и т е л ь с т в о б у л о п р и г о т о в а н е і не дивує ся, що її з нїмецкої сторони строго се скритиковано. Сей опір обох сторонництв не відстрашує правительства, але оно мусить припускати, що п о з а рі- ч е в и м н з а к и д а м и у к р и в а є ся н е о х о т а щ о-до ф о р м и , а в тім бачить правительство велику похибку.
Сі останні осооливо звороти в річи д-ра Кербера викликали голосні оклики і протести з боку Чехів, бо хоч не дасть ся заперечити, що нїмецко-ческий спір підко
шує цілу державу, що процьвіт иеских країв і держави можливий лише тоді, як затихнуть національно-язикові спори, а вся суспільність зверне ся до хосенної еконо
мічної роботи, одначе ті останні звороти
в річи мінїстра-президента не були щасли
во висловлені і могли справедливо роздра
тувати Чехів, котрі як-раз в державній ра
ді з боку Німців дізнавали всяких кривд.
Се неперечно, що керманич держави австрийскої мусить вважати полагоду на
ціонального спору державною конечностю, що се обовязок правительства, довести язикове питане до справедливої і предме- тової розвязки, однак тон і форма остан- них зворотів не були щасливо і зручно вибрані. В своїй промові боронив др. Кер
бер >основні постанови*, які не є без по
важних закидів і сим можна пояснити роз
дратоване Чехів, коли тимчасом лівиця держала ся зовсім холодно. Промова д-ра ІІацака, в якій домагав ся відкритя роз
прави над річию д-ра Кербера, була певно вельми пристрасна (він назвав річ д-ра Кербера — інфамією), але се неперечно, що весь ческий нарід з ним згоджує ся і так думає, а се роздратоване і тим дасть ся пояснити, що правительство в своїй предлозї не навязало нитки розірваної, хоч снованої обидвома сторони ицтвами, але са
мо взяло ся прясти і указати, як снує ся угодову нитку.
Внесене д-ра ІІацака принято. в тих днях розгіічне ся розправа в палаті над річию д-ра Кербера (бо ще з деякі наглі внесеня, які перед тим мусять бути зала
годжені) і над основними начерками, яких навіть не внесено в палаті, а критика, яку тут висловлять, може довести до того, що сї основні постанови не будуть поправлені але розпанахані на дрібні шматочки, які розвіє вітер на всі боки.
Др. Кербер промовив і про австро- угорску угоду і заповів, що автономна цлова тарифа вже є готова і вказав на те, що правительство рішучо змагає до того, щоби довести до покінченя справи, а хоч не може ще означити речинця, то всеж може запевнити, що небавом дійде до по
зитивного вислїду.
Пастирске посланиє
АНДРЕЯ ШЕПТИЦКОГО
Митрополита Галицкого, Архиепископа Львівсько
го, Епископа Каменця Подільского до Духовеньства соєдиненвх єпархій
0 канонічній візитациї.
Всечесному Духовеньству єпархії.
Мир о Господі і архиврейске благословенє:
(Дальше).
Представлене супружеств диких. Нераз бу
вають в селі суиружества дикі або розірвані.
Канонічна візитация є якраз нагодою до по- нравленя тих блудів
Парохи проте повинні єпископи представи
ти таких супругів, або в разі трудности вплину
ти через старшипу громадску, щоби таких лю- дий до епископа припровадити.
Єпископ тоді може потвердити то, що зре
штою і парох обовям вш і їм нераз повторяти, що як довго в дикім сунружестві жиють, не могуть від жадного сповідника дістати розрі- шеня, і що жаден сьвященик, знаючий їх яко
публичнпх грішників, не може їм дати сьв. При
частив; що таке Причастив було би все сьвято- татским і пр. пр.
Суиружества розлучені. Сим же супругам, що зі собою не жиють, належить витолкувати, що їм не вільно без поволеня власти церковної розлучати ся. Лише в случаю, коли одній сто
роні грозило би небезпеченьство житя, могла би ся сторона на якийсь час усунути ся від снільности житя супружеского. Була би однак обовязана до супруга вернути, як би правдиве небезпеченьство минуло. Вільно їм однак і для причин менших, приміром, для невірности, про
сити власти церковної о відлучене від ложа і стола. Парох кождий б обовязаний таку справу внести перед суд супружеский в першій хвили, в котрій самовільне розлучене стає згіршенєм.
І не може бути случаю, в котрім би таке само
вільне розлучене, треваюче якийсь час, не було згіршенєм для народа, бо оно все сполучене зі зломанєм присяги супружескої.
Очевидно може одна сторона бути невин
ного, але суд супружеский мусить справу ріша
ти, а люди мусять знати о тім рішеню.
Лиш тим способом в понятих вірних Тайна Суиружества буде тим, чим є в очах віри і Церкви т. 6 «ьвятою.
Нарід, котрий не гіршив би ся тим, що е згіршенєм, житєм на віру або розірванєм супру- жества, був би зле поучений о правдах віри і і християньскій моральности.
Суиружества неважні. Суть в кінни случаї, в котрих належить старати ся не о сепарацию, але о уневажненє першого супружества. Єпископ при візитациї може в тім зглядї дати інформа- цию, але не належить аж на візитацию чекати, щоби внести справу до суду супружеского.
У нас дуже часто бувають случаї неваж них супружеств головно через перепону »УІ8 еі т е їи з * , а мало случаїв, в котрих би така спра
ва була внесена до суду супружеского.
Діяльність наша мусить в тім зглядї в двох напрямах побільшити ся, треба нам на ці
лій лінії' стояти на сторожи свободи молодих, і рішучо ніколи не давати вінчаня, коли одна сторона вінчає ся під натиском родичів. А крім того треба нам доложити всіх можливих ста
рань для освободженя від тяжкої неволї нева
жного супружества бідні скривджені невісти, котрі давно вже стали присилувані до супруже
ства, котре є їх нещастєм.
Я зі своєї сторони буду старати ся в су- иружескім суді акцию в тім зглядї розширити, щоби таких справ не спиняли неканонїчні тру
дности.
Як уділяв ся маслосьвятия. При канонічній візиті звертаю увагу і на спосіб, в який уділяє ся в парохиї Маслосьвятиє і жадає, щоби ко- ждому тяж ко хорому удїленн була тая св. Тай
на, хотяй би і не мав за що дяка заплатити.
В такім случаю можна би дати Маслосьвятиє після форми скороченої, а одобреної Синодом Замойским (Тит. III. §. VI): і потвердженої Си
нодом Львівским (Тит. II. гл. V. І). Р аз в шпи- тали сповідав ся умираючий, котрий лиш для того прийшов до шпиталя умирати, бо не мав за що «купити Сакрамент*. Був очевидно в блу
ді, але чиж не треба уникати всякого позору в справі так важній? Чи не треба усунути практи
ку, котра убогим і простим могла би видати ся практикою сьвятокунства?
Коли стягав ся роківщину дяка. Для тої
2
самої причини справедливо усуває Синод Львів- ский (Тит. II. гл. IV 3.) практику жаданя років- щини для дяка з нагоди великодчої сповіди.
Треба нам рішучо впровадити в житє припис синодальний, щоби датки на дяка >відкладати на відповідний час«. Заким дійдемо до унормо
вана сеї справи рішенєм нового, дасть Бог, Си
ноду, 0 0 . Парохи при візитациях не залишать виказати ся способом, яким сей припис впрова
дили в житє.
Так візитуючи епархию, пізнаю і вірних і духовеньство, і через те з візитациї учу ся, як і що маю робити, щоби сповнити свої душпа- стирекі обовязки.
Бож відповідаючи перед престолом стра
шного Судиї за спасенне вірних, і за спасенне тих сьвящеників, що під моїм проводом мають
працювати, уважаю себе зобовязаним все зро- _ г
бити, що лишень в моєї силі в тім порученім
З бразилїйскої України,
мені ділі Христовім. ' ____
Ціль візитациї не лиш пізнане, але і б е з - ) посередна праця над спасениєм душ. Для епис- ' копа ся праця двояка. Може і повинен безносе-*
редно працювати над людьми, проповідаючи і сповідаючи. Може і повинен посеред но працю
вати для вірних, помагаючи сьвященикам в їх праці.
тож прошу Вас, Пресьвіт.іі Родимці, вибачте за Тридневна мгсия. Безпосередною "Рацаю так негідне писанв. Тішиввм св, як 8амірили наші для вірних є проповіданє Божою слова в кож - , КОЛЬОН1СТИ приступити до товариства, а місячна дій парохиї, а передовсім місия. Праця го для вкладка мала бути роботою до будівлі школи, але мене тим милїйша, що лучить мене олизше з . тимчасом занехано товариство і нема надії' на декапальними сьвящениками. . [І]КОлу ф илип Терешка давав дармо один гектар
Посередною пряцею над спасенєм вірних і землї ца будову школи . яко р усин зобовязу.
суть для мене духовні вправи, котрими я рад вав
аби дїти уміди по руски читати і писа .
би помочи духовеньству в їх праці. Длятого то бажаю в кождім деканаті голосити місию з де- канальними місіоварями і уділити сьвященикам реколєкций.
Систему місий і вправ духовних, їх потре- | до школИ; котрих потрібно би купити за готівку.
бу і хосен який приносять, старав ся я виложи- як зачала та кольонїстів кричати на ти в осібнім посланію, написанім перед кілько- що вппсували ся до товариства та приг0.
ворювати: ви будете закладати школу, вам тра ма днями. Днесь зверну увагу Вашу, Преподоб
ні Отці, лиш на виїшну сторону тих установ, на спосіб, в який я рад би видїти впроваджене їх в житє.
Духовеньство вибере на найблизшім еобор- чику сьвящеників, котрі могли би проповідати на місиї. Тих місіонарів я би просив о докладне передумане всего того, що я старав ся поруши
ти в посланію о місиях. Як що видавало би ся неясним, або неумотивованим, то передиспутує- мо се єще на соборчику по візитациї.
Ті місіонарі уложать собі плян місиї, роз
беруть після даних вказівок науки і старанно приготовлять Ся до них.
0. Декан, котрого деканат буду мав візи- з молитвословів уміють засьпівати, хоть не до- товати, (а до кількох літ маю надїю перейти
всі деканати, наміряючи візитовати річно хоть 8 деканатів), гіредложить мені свою пропози- цию, де могла би відправити ся місия. Сего ро
ку я зробив пробу місиї, і проба добре пішла, в декотрих деканатах навіть сьвітло.
Духовні вправи. Проба відправлена дека- нальних реколєкций не так повела ся. Мали від
бувати ся рівночасно з місиєю — показало ся, що ті обі праці собі взаїмно перешкаджають.
Ледве можна було півтора дня призначити на реколєкциї. В будучности проте постановляю відділити реколєкциї від місиї, візитацию зачи нати реколєкциями, а кінчити місиєю. Прошу 0 0 . Деканів, зглядно всіх Всч. 0 0 . кондека- нальних, щоби вволили мені' помочи в тій справі.
Потреба би мені в якімсь селі або місті, положенім в середині деканату,' знайти якусь хату, котру би можна на 4 дни винаймити. Най- відповіднїйшою до того була би школа, котру за позволенєм ради шкільної місцевої і краєвої (ся мені запевнена ласкавим приреченим през.
Плажека) можна би замінити на дім реколєкций- ний для сьвящеників. Кождий з Преп. 0 0 . міг би привезти для себе сінник і постіль і столове накрите. Я привіз би кухаря і тішив би ся, як би міг Преп. 0 0 . у себе гостити, хоть би так примітивним способом.
Урядженим дому міг би заняти ся хто не- будь з 0 0 ., що має хоч троха орґанїзацийного духа.
Колись в Гусятиньскім деканаті' мав я ща
стє бути провідником реколєкций так урядже
них, і не пригадую собі лучше зорганізованого
з'їзду. Деканат оден міг би запросити і сусідів иншого деканату, так щоби всі 0 0 . мали наго
ду відбувати такі вправи, як не в своїм, то в сусіднім деканаті. Бо очевидно трудно всім сьвященикам деканату зїхати ся на три дни, хоть оден сьвященик мусить лишити ся на кілька сел. Де дало би ся зробити, я міг би на такі вправи і в зимі приїхати. Маючи однак я- кийсь деканат візитовати, в котрім не було єще або в послїднім році не було реколєкций, від тих я зачинав би візитацию.
Впр. О. Декана проте було би обовязком реколєкциї зорґанїзовати висше згаданим спо
собом.
* * *
(Дальше буде).
Дня 26/VIII. 1902.
З краю Парани. Кольонїя Антонїо Кандідо.
Вже пару місяців не давалнсьмо жадної відомости до пас з нашої кольонїї. Нинька беру за перо, але не можу далеко сягати, бо рука моя від сокири не позволяє пером володіти,
ти і ті старші члени від того товариства були і признали на се готівку, що находила ся іюпе-
і
редно за житя того товариства в сумі сто кількадесяти мільрейсів. Се хотіли вручити на річи
кия на плечі, а ви не знаєте, чим школа пахне!...
за тим словом тих решта виступили від того звязку. Булож ми маркотно на се, але щож діяти, коли наші люди не беруть уваги, що наші дїти ідуть в ноневірок на визиск дру
гим народам.
І так наша кольонїя через шість літ свого житя ще не хоче опамятати ся, Анї школи, анї церкви, анї жадної дороги; тілько, що правда, щось десять кольоністів поставили каплицю при дорозї, котра іде з Порто Унїяо до 11. кільометра.
На щастє, що маємо таких трох людий, що при наймій, як прийде сьвята неділя або сьвято, кладне голосом, але завжди, як ся почує в не
ділю сьпівучі Божі слова, то аж в чоловіцї кров воскресне. Дехто кине на акафист пів міля, то, сьпіваки офірують на будову більшої церкви.
Як вже я доносив вам попередно, що ми свого хліба не можемо продати, носьмо міняли за лахи. але тепер і заміняти не хочуть, бо к а жуть, що таньше з других кольонїй спроваджу
ють. Я не знаю як той бідний кольонїст може таньше від пів м'іля спродати десять літрів ж и
та, або иньших продуктів. На щастє, гцо єще бразилюх забирає фасолю і кокоруву та муку мандюкову міняє за корови, то тепер кождий кольонїста має корову, або і дві. Що правда Го
сподь Бог не пощадив того року уроджайности для нас.
А ще мушу признати, що на нас вже від двох літ насуд портунецки(?) чи там уряд курі- тибский накладають податки 3.300 рейс на ш к о лу, а де їх взяти, коли на сіль є трудно 300 райсів за літру. Абож ми маємо платити пода
тки, що онй мають нас запомогти? Таж на нас ніхто не звертав уваги, якисьмо приїхали 1896.
року; своїм коштом дісталисьмо передвовічні лі
си, то як наші поселенці узріли перший раз т а ку гущ, то неодного розпука ся брала: що буде робити! Але наш галицкий нарід знав добре, що мусять ті ліси впасти від сокири і від їх рук.
Тож закп чого дохрапав ся, то перше мусів свій гріш стратити, а додатком і одіж ту, що вивіз з під родинної стріхи. А ту ще не минуло ш ти- ри роки, а вже давай якійсь податок на школу.
А де та ш кола? Десь певно для тих кабукрів, що не хочуть робити, та щоб за наші гроші знов добре манити. Ай Боже, Боже, як нам гір-
ко, що ми не маємо де ся поскаржити, анї кого спитати, як ми можемо ся ту застосовувати.
Недавно приїхав до Курітуби п. др. Петри- цкий тай гадалисьмо, що будемо мали де і ко
ли зарадити ся, а ту зо всіх сторін взяли кри
чати, як ті діти, що зобачуть яструба над куря- тами.
Але тішу ся на дальше і ще не трачу надії, що колись розпічнемо будову школи. Бо як не було ще в нашій кольонїї, вся кольонїя зібрала ся, всі господарі на 16. серпня до Филипа до дому, і ухвалили громадску старшину, через 60. голо
сів вибрали війта і заступця і 8 радних,
Тож маю надію, що та громадска старши
на вдарить ся в чоло і піде до голови по розум, а за тим і постановлять школу. Бож то перший наш доробок і обовязок своїм дітям защепити науку.
Шановна Редакціо! Най вам Господь Бог милосердний Многа літ надіородить за ваші щидролюбезні руки, що ви і за нас памятаєте, хоть тисяча миль нас відділив той безлюдний океан, але завжди і ту нас найшлисьте. Бог да простить.
Пізнїйше де-що напишу більше і на більші розміри не пощаджу вскорі вам подати.
Ф илип Терешка.
3 державної ради.
По відчитаню внесень та інтерпеляций, на дневний порядок прийшла справа надужить при віденьских виборах. Пос. Вайскірхнер відпирав серед протестів социялїстів, закиди против магі
страту, а опісля президент др. Кербер боронив становиска намістника долїшної Австриї в спра
ві віденьских виборів. По промовах ще кількох бесідників наглість сего внесеня відкинено.
Справа пос. Лупу.
Три наглі внесенк: пп. Офнера, Василька і Ш травхера дотичилн справи засуспендованя в урядованю радника Лупу львівским висши.м кра- євим судом за єго політичну діяльність на Бу
ковині. По промовах внескодавцїв відповідав секцийний шеф п. Шрот, заявляючи, що прави- тельство, з огляду на судейску независимість не має права мішати ся аж до рішеня найвисшого трибуналу (протести), до якого засуспендований рекурсував. Закон про посольску нетикальність є сформулований надто загально і в своїм часі переказано єго конституцийній комісиї до сфор- мулованя в тім напрямі, щоби § 16. розтягнути також на дисциплінарне і полїцийне поступованє.
Між дальшими бесідниками заявив також пос, Стажиньский іменем польского кола, що буде голосувати за внесенєм, щоби усунути від себе позір, що хоче стіснити посольску свободу. На
глість внесеня принято одноголосно.
Конець засїданя.
На закінчене відчитано дальший ряд вне
сень та інтерпеляций, а між ними інтсрпеляцию пос. Аполїнарого Яворского і тов. в справі галиц- ких хлїборобских страйків.
Золочівский посол відказує страйкам вся
кого економічного підкладу, зобразаючи хї на
слідком аґітациї радикальних політичних агіта
торів, яких виразною цїлию є переворот істну- ючих нідносин і анархпя(!), а до осягненя сего не вагають ся уживати нелегальних способів(?).
Безкарно(!), явно ведена аґітапия підкопує по
шановане закона і повагу держави(?) і перешко- джує справедливо.му(!!) управильненю праці і п л а
тні. З обави о ж и т / і майно(!) та викликане а- нархістичних(і) відносин в державі і краю, за
питують інтерпелянти правительство, чи схоче против сего руху ужити як найенергічнїйших средств та які средства вибере правительство до приміненя ?
Конець засїданя о год. 4 пополудни, сліду
юче у вторник о год. 11. деред полуднем.
Н О В II н к и.
— Календар. В н е д і л ю : гр.-кат.Томи апост.;
рим.-кат. Осв. Хр. — В п о н е д і л о к : гр.-кат.
Сергія, Вакха; рим. кат. Фелицияна. — Ві в т о р н и к : гр.-кат. Пнлагії; рим.-кат. Уршулї.
— Лєкцийна комісия завязала ся в тов. »Сїч<
у Львові (Ринок 10) і поручає нашій П. Т. Пу- блицї здібних інструкторів і корепетиторів. Інте-
з ресовані можуть зголошувати ся письменно або
лично (між 12—2. год. попол.). На листову від
повідь належить долучити марку на 10 сот.
— В цїли підписана мемориялу до Єго Сьвято- сти Папи Льва XIII. в справі американьских Ру
синів, відбудуть ся довірочні збори львівеких Русинів завтра с. в. в неділю (19. жовтня) о 5.
год. пополудня в комнатах >Рускої Бесіди» Р и нок ч. 10, І. поверх. Упрашає ся о конечну най- численнїйшу участь. — Т Ревакович, предс. ком.
— В справі обходів папского ювилею доносить
«Діло»: Анкета вибрана загальним збором пред- ставителїв руского народу, відбувшим ся на дни 8 вересня с. р. виготовила адресу, котра принята ширшим комітетом ювилейним, одобрена Впреосв Еппскопатом, вручена буде его Сьвятости депу- тациєю народу руского на окремій авдиєнцнї.
Рівнож виготовила анкета меморинл, котрий бу
де предложений при тій нагоді Аіюстольскому престолови. Ширший ком іїет, котрий мав оста точно о добрити сей мемориял, зібрав ся вчера с. є 17. в митрополичій палаті о 5-ій годині ве чер. Мемориял сей обіймає липі одну частку ж а
дань, іменно тих, котрі відносять ся до Америки, инглі жаданя будуть трактовані в дальших ме- мориялах. Длятого і комітету і анкети не роз- вязано, — они після заявлень Впреосв. Митро
полита полишити ся’ мають і дальше.
- З товариств. Загальні збори >Рускої Бурси»
в Бережанах відбудуть ся дня 3. падолиста н. с.
1902. о год. 11. в кімнатах Товариства, на котрі П. Т. Виділові,х і Добродив Бурси запрошує ся.
З а Виділ: о. Іл. Кузів.
— Надзвичайні загальні збори Товариства
»Народний Дім» в Станиславові відбудуть ся в суботу 1. падолиста с. р о год. 4. пополудни з слідуючим порядком денним: 1. Вибір одного члена заряду. 2. Внесеня членів. — Дирекция.
— ВицоФанє з обігу стоГульденових банкнотів.
Австрийско-угорский банк подає до відомости, що остаючі в обігу банкноти по 100 злр. з да
тою 1-го мая 1880. р. стануть вицофані з обігу.
Всі головні заведена австро-угорского банку, як також філії будуть приймати сі банкноти за- рівно при виплатах, як також і до виміни до ЗО цьвітня 1904 р. В місце тамтих розпічне ав стро угорск. банк видавати з днем 20. с. м. в своїх головних заведених стокоронові з датою 2-го січня 1902. Є они зелені, мають на кождій стороні жіночу стать і стать дитини. По одній стороні текст нїмецкий, по другій угорский.
— З ниви польскої гакати. Чимраз ліпш е’ Га- катистична оргія між Поляками переходить пря
мо в шал. Ось що читаємо в послїднім «Огіеп- пік-у«: Належало би застановити ся, а в нети- циях до сойми і правительства дати сему від
повідний вираз, чи взагалі наука руского парі- чя(!), я к его нині називають росийско-галицкого(?І), е погрібною і чи не обтяжає она зовсім непо
трібно умів польских дїтий; дальше, колиб поль- ске населене годило би ся з наукою сего нарічя, чи не булоб вказаним жадати зміни правописи, в чім жадною мірою не можна добачити стїс- неня народності,, коли через таку внїшну зміну, яку може собі кождий легко присвоїти, розши- ширить ся незмірно заступив тих людий, які тепе- ріш них гіврохліфів не в силі читати, а учити ся не хочуть, коли кождий сяк так образований мешканець Галичини обійде ся і без тої відо
мости і но кількатижневім побутю в краю, по
трафить латиньскими буквами, хотяй би врускім нарічю, гідно і зрозуміло підписати ся(’), а і кождий Русин се перечитає і зрозуміє, бо кож
дий з них посідає латиньский альфабет, не хо- тячи у власних очах других уходити за зацо- фанця, за неука. Дальше належалоб в дорозі петициї домагати ся зміни календаря, як еконо
мічної і цивілїзацийної конечности. Бо коли зва
жимо, що у східній части краю, яку спільно замешкує населене обох обрядів, се населене по правилу обходить подвійні сьвята, то якаж ве
личезна страта виходить відси!» — І що такий падлюка сказав би, колиб пр. Москаль з еконо
мічних зглядів відозвав ся за скасованєм ла- тиньских сьвят у себе, або Німець пропагував в Познаньщинї скасоване польского «нарічя» та гієроґлїфів в користь сьвітової, нїмецкої мови?!
Але до такої безличности не спосібний ані Мо
скаль ані Німець, на се спроможе ся хиба га- лицкпй, на рускім хлібі вигодований Ляшок-шо-
вінїст!
— З кругів духовеньства пишуть нам: Що до реформи семинара, то не в тім річ, що рано питомцї встають, але що в зимній та вогкій ка
плиці висиджують довго, іменно рано, коли тем пература тіла і без того низька, через те моло
ді люди набирають зародків хоріб, яких годі потому нозбутп ся ціле житє. Я знаю, що ка
плиця семипара у Львові така вогка та зимна, що і літом холод діймає. На се треба конечно звернути увагу о. Митрополита. Духовні вправи могуть відбувати ся під числами опаленими!
Звертаю увагу на се, що не добра гадка, щоби що ліпші народовцї-питомцї опускали семинар.
Се їм треба «вибити» з голови. Духовеньство наше є тим фактором, що безпосередно стикає ся з народом, а що би тоді було, якби в сім духовеньстві були лиш кацапи-ренеґати та без"
ідейні «народовці»? З другого-ж боку самі н а родовцї-питомцї повинні зпоміж себе виелїміну- вати такі елементи, що народній справі можуть лише шкодити, а таких є кількох і між бувши
ми сецесіонїстами. Тих мусять самі питомцї в и ключити зпоміж себе. — Ще на одно мушу звернути увагу Хв. Редакциї, а іменно щоби ре
негатів та непотрібів не називати іменами, які їм не належать ся (ми сего і не робили, але в звичайнім розуміню сеї назви можна бути аске
том пр. зі скупости, не лише з побожности). Істо- рия церкви знає аскетів яко сьвятих людий.
Таких певно не виховає о. Хомишин, але гіпо- критів та книшоїдів, то певно.
(Шановний автор зрозумів о стілько хибно наші інтенциї, що ми остерігали перед убутком інтелігентної, сьвітлої молодїжи серед нашого дух ікеньства з тої причини, що н а б у д у ч е н е с т а н е к а н д и д а т і в до семинариї. Однорічна війск.'ва служба є вже тяжкою, але всякий при- знасть, що она є забавкою супроти чотирох років такої строгої клявзури і перетяженя, які тепер заведено в семинари. Тож заходить обава, що небавом найдуть ся хиба добровільні без мату- ри і з непевними квалїфікациями до того стану, який після ісгориї і свого покликана є сьвіто- чем і провідником нашого народа. — Ред.).
— Кз. гіг. 6. СЬошізгуп ге кіо г підписує ся в сей спосіб на націоналах і носьвідченях для пи- томцїв на університеті. Ані з личної якоїсь анси, ані з партийного завзятя не ставимо ми вас, ксєнже ректорже, на публичний позір, але ви самі просите ся на те. Як в Коломиї ви виявили свою національну безідейність в зносинах з »ро- сийским амбасадором», так тут у Львові почи
наєте єї виявляти в зносинах з польским ректо
ратом університету. Дарма вам удавати сьвятого, який лише дивить ся в небо і не бачить зем- ских справ та засланятись тим, що мовляв ідея Христа в .сша над всі ідеї... Ми тут на земли таких сьвятих називаємо фаризеями, безідейни
ми кариєровичами і... хрунями. Не змушуйте нас дальше занимати ся своєю особою!
— Банкруцтво. «Товариство сполучених ф а брик сиропу і цукру» оголосило банкруцтво.
Найбільше стратив на тім ґр. Вісньовский, бо около 400.000 К. Одна з Газет польских опису
ючи цілий процес упадку, подає ось такі причи
ни сего: переплачене фабрик в часі обнятя, ве
личезні адмінїстрацийні кошти, страшні кошти, ліквідовані синдикам, здирства директора сего Товариства Фішера, продажа продуктів зі стра
тою, недостача фахового провадженя, нерозумі- нє власного інтересу і власної погреби, який т о вар повинно ся вираблятй, щоби мож видерж а
ти конкуренцию з заграницею. Чистий образ нольско жидівскої господарки.
— Катастрофа з бальоном. Про катастрофу, якої жертвою, був під Парижем австрийский аеронавт, Бродзкий і товариш єго надвоздушної подорожи, Француз Мартен, доносять слідуючі близші подробиці: В неділю зніс ся в повітре бальонз кермою Бродзкого, названий «Оігі^еаЬІе»
і спершу летів цілком спокійно і послушно кер
мі. Цїлию Бродзкого, було дістати ся до Сен- кен, де находить ся варштат будівничого бальо- на, Ляшамбра. Подорож відбула ся щасливо аж до Сен, побіч 81. Оеиіз. Однак понадсею місце- востию керма відмовила послуху. Бальон уносив ся на висоті сто метрів. Як сьвідчить переходя
чий як-раз дорогою побіч місця катастрофи якийсь Оберт, аеронавти запитали єго через ту
бу, де властиво находять ся Однак правдопо
дібно тому, що не чули відповіди, постановили зближпти ся до землі, бо лодка бальона поча
ла опускати ся на линвах. В тім линви пукли, лодка з цілою силою розгону упала на землю, а бальон зніс ся під хмари і .полетів сьвітами.
Оба аеронавти погибяи на місця.
— Представлене при замкнених дверях відбуде ся в Станиславові. З причини, що староство за казало виставленя штуки Маскофа: «Цар їде», аматори уряджують се представлене за запро- шенями. Незла се рекляма!
- Державний буджет на рік 1903 виказує:
видатків 1,726-225.436 К, (минулого року було 1.689,116.863 К,) а доходів 1,726,643.264 К, мин.
року 1,690,182.264 К,) так, що виходить сподіва
на надвигнка 417.777 К. — До зросту розходів причинили ся такі підвишки в видатках: на ці сарский двір <> 2 мілїони К, на спільні справи поверх 7 міл. К, для міністерства внутріщних сирав о півтретя міл. К, для міністерства війни
о 1 ’/2 міл. К, для міністерства осьвіти о 2 міл.
К, для міністерства рільництва о 6 міл. К, для міністерства торговлї о 4 міл. К, буджет емери
тур о 6 міл. К, і т. д. На покрите тих надвишок в розходах припадають такі надвишки в доходах:
з податків безпосередних більше о 8 міл. К, з мит півчетверта міл. К, більше, з посередних податків більше о 2 мілїонів К, податок від зе- лїзничнх білетів 15 міл. К і т. д.
— Сіонїстичне віче академичної молодежи від
буде ся в неділю 19. с. м. Головним предметом нарад має бути справа признана жидівскої на- родности на львівскім університеті.
— Борба жидів в судний день. В Ржохові в сам судний день, вибухла завзята борба межи
жидами в тамошній біжници. Розпочали єї бой- кі Дебори о якусь лавку. В поміч бючим ся жінкам впали на Галєрию рицарскі мужі разом з кревними і приятелями — і розпочалась бор
ба на добре. Доперва інтервенция жандармериї розділила закукурічених борців.
— Старогрецкий скарб. Недалеко Каяьтажіро- не на острові Сицилїї відкрито скарб, зложений із старих грецких монет, вартосги 60.000 франків.
Скарб той вимулила повінь, що недавно нароби
ла там богато шкоди в Катанії і Модицї.
— Згубити 100 000 Франків і не завважати страти, не лучає ся кому небудь. Перед кількома днями найдено на двірци у Фльоренциї в вагоні І. к.іяси портфель, а в нїм 100.000 франків. По
казало ся, що єго лишила Анґлїйка, міс Сільвія Клерк, що подорожує для цриятности. Повідо
млено єї про се телеграмою; одержала єї в Сальсомаджіоре і доперва тоді дізнала ся про те, що немає при собі портфеля з грішми. Всідаючи до вагону, положила єго на подушці і.... забула.
Дивне розсіяне!
— Огні. В Черемхові, приналежнім до Швей- кова, в повіті иідгаєцкім, згоріла двірска хата, вартости 300 К , власність барона Юл. Блаж ов- ского, а разом з нею згоріли необезпечена зна
доба домашна і запаси збіжа двох двірских слуг, вартости 250 К. Хата була обезпечена на 300 К. — В Білокерници згоріли дві стирти сіна, власність Лейби РоттенберГа, властителя маєтно- сти в Білокерници. Шкода, обезпечена на 4000 К, виносить 4800 К. Стирти підпалив 9-лїтний пастух Ізан каміньский, що бавив ся там сірни
ками.
— Ц к. Дирекция зелїзниць державних у Львові оповіщує:
З днем 1. жовтня с. р. змінено дотеперіш- ну назву перестанку особового «Піскочіль» на шляху зелїзницї льокальної Колїн-Черчан на Зільбер-Скалїц.
Наука, штука, література.
— З Фільгармонїї. Дирекциї Фільгармонїї уд а
ло ся позискати знаменитого пянїста п. Иосифа Слївіньского, котрого з таким ентузиязмом ви
тала вчера публика, єще на оден концерт в су
боту 18. с. м. П. Слївіньский виїзджає вже в не
ділю до Кракова, де в понеділок дає концерт в міскім театрі а відтак на артистичне «Іоигпее»
по головних містах Америки. Побіч п. Слївінь
ского бере уділ в суботнїшнім концерті п. Янї- на Королевич-Вайдова. Публика, котра витала так овацийно симпатичну сьнівачку, без сум
ніву з радостию прийме сю відомість.
Недїлїшний популярний концерт містить зарівно займаючу програму. Складають ся на ню твори Бізета, ВаГнера, ІІІнїньского, Пуччі- нього, Ґалля і Дворчака.
У вторковім концерті симфонічнім возьме участь молодий скрипок Мечислав Натровский з ІІознаня, котрий відніс в минувшім місяцю величезний сукцес на концертах в Берлині. Ні- мецка преса витає в нїм нового майстра, пред- сказуючи йому найсьвітлїйшу будучиість. На концерті сім відограє ся також Симфонія В-шоІІ Шуберта. Ціни місць на сім концерті помимо співучасті* Натровского, не підвисшені.
Другим диригентом Фільгармонїї, на місце уступившого п. Ярецкого, став звісний віртуоз- пянїст і педаґоґ та визнічний композитор н.
Мельцер -Щавіньский.
По концерті недільнім і вторковім запові
дає репертуар Фільгармонїї на четвер концерт з співучастию М иколах Ротміля, славного т е нора і молоденької віолїнїстки панни Еми Вольфсталівної, котра вже кілька разів дала ся пізнати на естраді, яко заповідь незвичайної артистки. На концерт сей каса Фільгармонїї вже від завтра спродає білети.
Місіонар ч. 19. за 1. жовтень 1902. містить:
Наміренє в молитві за жовтень 1902. — Кате- хизм. Молитва щоденна. — Лукавий заробок. — Нова опіка Царгороду і Москви над рускою Цер
квою по смерти Теоґноста і Теодора. — Ще одна опіка. — Короткі відповіли на питаня. — Дрібні
замітки.
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 18. жовтня. ХУі^пег 21". оголошує відручне письмо цісаря до презеса кабінету д-ра Кербера, в якім монарх звільняє міністра с п р а - ведливости д-ра Спенс Бодена від єго дотепері- шних обовязків і поручає др. Керберови керм у міністерства справедливости. В другім письмі висказує монарх в надзвичайно прихильних с л о -
