Ruslan. R. 1, č. 64 (1897)

Ч. 64. Львів, Середа дня 19 (ЗІ) марта 1897. Річник І

Передплата

жв « Р У С Л А Н А »

в к н о с г о :

в Австриї:

на цілий рік . . . 12 р. ав.

на пів року . . . 6 р. ав.

на чверть року . . 8 р. ав.

на місяць . . . . 1 р. ав.

За границею:

на цілий

рік . . 20 рублів або 40 франків на

нів р о ку . .

10 рублів

або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

—--- —---

і

«Вирвеш мн о чи і душ у ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів

М.

Шашкевича.

Виходить у Львові щ о д н я

крім неділь і руских сьвят

о

год. 6-ій пополудни.

Редакция, адмінїстрация і

експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцевая Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Рсклнмацпї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.

З Відня дістали ми сегодня телеграму:

На основі ухвали р у с к о г о к л ю б у п о- с о л ь с к о г о з дня 27-го марця с. р. внесено на нинішнім засїданю д. ЗО. с. м. иосольскої палати слідуючу інтерпеляцию в справі остатних виборів до ради державної, котру задля непри­

сутності! голови клюбу руского Ви. о. Мандичев- ского, підписав заступник голови п. Барвіньский і товариші. Інтерпеляция звучить:

Інтерпеляция посла Барвіньского і товаришів до Є. Е. п. Міністра-президента яко управителя міні­

стерства внутрішних справ.

Зваживши, що при остатних виборах до ради державної в Галичині предпрннято із сторони ц. к. властий і органів безпе- ченьства численні увязненя, між иньшими також шістьох греко-католицких душпасти- рін і тим спосооом парафіям на довший час віднято душпастирство, а о тім в біль­

шій части случаїв не повідомлено дотичних | властий духовних;

зваживши, . що в численних случаях предпрннято надзвичайні міри, а до многнх місцевостпй висилано відділи війска і тим способом наложено громадам значні кошти;

зваживши, що в многнх случаях ор­

гани безпеченьства уживали збруї і тим способом більше люднії упало жертвою;

зваживши, що особливо увязненя душ- иастирів лише в східній Галичині відбува­

ли ся. що дало польскій прасї і одній ча­

сти віденьскої праси повід, посуджувати руске духовеньство о ґравітацию до Росиї, а руске населене о нельояльні тенденциї а навіть о змаганя до перевороту;

зваживши, що згадані події' викликали велике зворушене і огірченє поміж руским населенем в Галичині і тим способом зао- стрила ся ненависть національна і клясова;

на останку

зваживши, що так Є. Е. н. Мінїстром- президентом в раді державній, як і Є. Е.

я. Намістником в соймі галицкім дані нри-

Нові опікуни Русинів.

В пятницю вечером, 26. марта, устроїв др.

Л а в р і в с к и й в порозуміню з соцняльними де­

мократами віденьскими, на чолі котрих стоїть жид др. Адлєр, сходини в сали Вімберґера на передмістю БїшГЬаиє. На сї сходини був вільний вступ для кождого, тож цікавих на все Відень- чуків зібрало ея кілька соток. Сходини відкрив сам др. Лаврівский річею, в котрій заявив, що предметом нарад буде справозданє референта о надужитях, які лучили ся в Галичині' при теие- рішних виборах до ради держави. Русини галиц- кі — сказав бесідник — рушили ся тепер біль­

ше, як коли-небудь давнїйпшмп лїтамн, але сей рух спинено средствами

війском. Длятого хотять

реченя, що при виборах до ради держав­

ної будуть бережені законні постанови, пі­

сля переважно пануючої практики поміж руским населенем в Галичині практики стали зовсім ілюзоричними,

ставлять підписані запитане:

1. Чи ц. к. иравительство поінформо­

ване о всіх тих подіях?

2. Яка була причина і ціль такого ио- ступованя ц. к. властий і орґанів безпе­

ченьства?

3. Чи думає ц. к. иравительство ті ор­

гани правительственні, котрі при остатних виборах до ради державної в Галичині до­

пустили ся переступленя законів і иньших надуживань, за те потягнути до одвічаль- ности?

4. Що думає ц. к. иравительство за­

рядити, щоби на будуче запобігти таким незаконностям і надужитям?

Відень ЗО марця 1897.

Барвіньский, Охримовпч, Каратницкий, Вахнянин, Др. Гробельский. Винницкий, Др. Шустерчиц, Др. Житник, Др. Стояв, Поґачник, Др. Ляґінія, Спинчиц, Пфайфер, Др. Ґреґорец, Анншпілєр.

до

ВІДОМОСТІ!

ширших кругів, в надії, що від то­

го наступить полегша.

Референтом справи виборчої був др. Мо­

г и л ь н и ц к и й. Ломаною Німеччиною розказав він зібраним більше-меньше таку історшо вибо­

рів. Ґр. Баденї запоручив в старій радї, що ви­

бори до нової ради державної будуть переводи­

ти ся законно. Але Русини знали на перед, що коректне переведене виборів значить одно, що подавлене руху Русинів. Русини з ’орґан'їзовали ся. Иравительство поділило громади на «з’орґанї- зовані і нез’орґанїзовані« В двох тих родах гро­

мад поступало правительство инакше, але всю­

ди хитро і підступно, щоби люди не знали, ко­

ли відбудуть ся правибори. Др. Могильннцкий розказав відтак, що в Турцї розганяно виборців і вязнено, що в Комарні люди ждали три дні на правибори і тим так огірчили ся, що відтак по­

били комісарів виборчих; що в Чернїєві прийшло з нагоди правиборів аж до проливу крови; що такі бурливі пригоди лучили ся і в Сколім, в Олїєві і Викторові. Ш ляхта польска і ираса змусили правительство до репресалій супроти Русинів. В Дрогобичі!, в повіті на скрізь ради­

кальнім, упало на кандидата руского комітету лише 27 голосів, а тимчасом 42 виборців зголо- сило ся з присягою, що они свої голоси відда­

ли на руского кандидата. Таке саме стало ся при виборах в Бережанах. Ш ість руских сьвя- щеників увязнено з нагоди виборів, крім того множество селян. Ось як законно переводилися вибори в Галичині!

По Могильницким забрав слово соцнялїст польский, Д а ш и н ь с ки й, повнтаніпї грімкими оплесками. Він сказав. Отеє чули ви, панове, обжалованє з уст Русина. II. Могильницкин за я­

вив, що «вірні Тирольці всходу», нарід руский на скрізь льояльний і династичний, дізнав при виборах так великої кривди. Се хиби Русинів, що они стояли завеїгди на такім становиску.

Над’ужитя діяли ся не лише в Галичині. Всюди поборювано наших сторонників: социяльних де­

мократів. В Кракові в часі виборів одержав кож- наспльннми, а навіть і

діііг

драґон по 50 острпх набоїв. Що не прийшло Русини подати те все | до пролити кровп, се маємо завдячувати ли-

6)

Х о д ім за ним!

Генрика Сїнкевича.

(Дальше.)

В атріюм мимо фонтани, тінистого портику і вчасної години було страшно душно, бо мар­

мур розпалив ся від весняного сонця, але опо- далїк від дому росла стара і кріслата пістация, що покривала довкола тінню значну проеторонь.

Провів в сім вітворенім місци був також знач­

но більший, там отже Цінна казав поставити іри- брану в гіяценти і цьвіт яблінки лектику, в якій спочивала Антен. Відтак сівши коло неї поклав руку на єї блідих мов алябастер руках і по­

спитав :

Добре тобі туткн, сагіззіпіа?

Добре — відповіла ледве чутним голосом.

І примкнула очі, мов-би окружив єї сон.

Стало тихо: лише вітерець порушував з шеле­

стом галузками пістациї, а на землю, довкола і лєктики

МИГТЇЛІІ

золоті плямки від промі- ( н'ів, що продирали ся крізь листе — шаранчі бзикали між камінєм.

Недужа вітворила по хвилині' очі.

— Каю — сказала — чн се правда, що

в сїй земли“явив ея фільософ, що уздоровлюе недужих?

— Они тут таких звуть пророками — від­

повів Цінна. - Чув я про него, і хотів прикли­

кати до тебе, але показало ся, то се був ф аль­

шивий чудотворець. Хулив він ще крім сего проти тутешної сьвятинї і законові! сеї землі, тому прокуратор видав єго на смерть, і нинї як раз мають єго прибити на хрест.

• Антен склонила голову.

— Тебе вилічить час — сказав Цінна, ви- дячи смуток, що відбив ся на єї лици.

— Час є слугою смерти, не житя — від­

повіла новоли.

І знов стало тихо, довкола все мигтіли зо­

лоті плямки, шаранчі цьвіркали ще голоснїйше, а зі шпар повисувались на каміне малі ящірки, шукаючи місць сонїшних.

Цінна глядів на Антею і в тисячний раз пролітали єму через голову відпаяні гадки, що всякі средства ратунку вичерпані, що нема анї іскорки надії, і що вскорі ся дорога істота ста­

не вже лише ТЇНІІЮ і горсткою пороху в колюм- баріюм.

Тепер вже, лежучи з примкненими очима, в прибраній цьвітами лєктнцї виглядала мов мертва.

— Піду і я за тобою! повторював собі в ду­

сі Цінна.

Нараз в віддали почулись чиїсь кроки. Ли­

це Антеї стало сейчас бліде, мов крейда, навів вітворені єї уста віддихали поспішно, грудь ста­

ла підноситись швидко. Нещасна мучениця була певна, що се дружина невидимих істот попере­

джаючи трупа о скляних очах, наближає ся до неї. Однак Цінна хвативши єї руки став єї успо- кою вати:

— Антео, не лякай ся, отті кроки чую і я.

По хвилині додав:

— Се Понтій приходить до нас.

Дійсно, на закруті' стежки показав ся про­

куратор в товаристві двох невільників. Був се немолодий чоловік, округлого лиця, старанно ви­

голений, повний штучної поваги а також журби і умученя.

— Здоровлю тебе, великодушний Цінно і тебе божественна Антео! — сказав входячи під тіні, пістациї. Отеє по зимній ночи став душний день: щоби був щасливим для вас обоїх і щоби здоровля Антеї зацвило як отті гіяцинти і отті галузки яблінки, що прикрашують єї лєктику.

— Мир з тобою, витай! — відповів Цінна.

Прокуратор сівши на відломі скали,

глянув

на Антею — зморщив неслїдно брови — і ві-

дозвав ся:

2 — т е нашій сильній орґанїзациї і дисципліні. Ми

поставимо президента міністрів в стан обжало- ваня. Ми побачимо чи 10% членів парляменту буде справедливих та чи парламент еуиротнвить ся гнобленю люду? Як лише Русини більше возь- муть ся до роботи над своїм людом, то гноблене счезне.

Социялїст чесний, Б ерн ер, заявив, що се не нарід польский давить Русинів а бутна кліка шляхотска. Та кліка давить і люд польский, імен­

но Стояловщан і социялїстів польеких. В Гали­

чині панує шляхта і богаті жиди. Маємо проте надїю, що наше обжалованє презитента міністрів підпишуть і ті, що на своїм прапорі вивісили антисемітизм.

Рускі селяни не суть ще социялїстами, але Баденї своїм панованем зажене їх скоро в сей табор.

Др. Адлєр запоручив відтак Русинів, що социялїсти вставлять ся за їх кривду. Ми знає­

мо, що Баденього і єго сторонників не иобідили в Галичині, але ми побідимо їх тутки у Відни.

Ми і Русини маємо в нім спільного ворога. Се­

ляни рускі не будуть вже служити своїм гноби­

телям. Они вже прозріли.

Вкінци вніс др. Д а н и л о в и ч таку резо­

люцию: Народні збори висказують по причині' виборів галицких і гнобленя руского народу своє обуренє і завзивають парлямент, щоби він з всею рішучостию обстав за нарушеними в Га­

личині правами конституцийними. Резолюцию сю принято, а на розході заспівано иіснь робіт­

ників.

Як бачимо з всего, то Русинами галицки- ми заопіковали ся тепер социяльні демократи.

Пожиємо, то і побачимо, який хосен принесе Русинам та найновійша опіка. Кажемо найновій- ша, бо кождий з нас знає, що Русинами в по- слїдних літах опікували ся Молодочехи, відтак антисеміти, потім сам ІІернерсторфер, а тепер цілий штаб социяльних демократів з жидом Адлєром на чолі. Нині говорено в кульоарах парляменту досить голосно о тих зборах, іменно в кругах ческих, а суд випав такий: Шкода, що Русини подали ся вже в опіку социялїстів, ко­

трих ми (Чехи) уважаємо зрадниками националь- ної справи. Антисеміти відтягнули ся остента- тивно від сеї акциї і до них віяв длятого соци­

ялїст ческий, Бернер, питаючи ся, чи они під­

пишуть акт обжалованя против президента мі­

ністрів.

До ситуацій.

Жадна палата посольска — а теперішна є з черги осьма від 1861 року — не будила стіль- ко цікавості! в суспільності! і прасї, що новови- брана. Всякий питає нині: якою дорогою піде нова рада, які задачі поставить она собі, які будуть напрями єї, як уґрупує ся, чи зложить ся в ній постійна більшість гіарляментарна і з яких елементів, яке становище займе нова па­

лата до руху

ЛЮДОВОГО

і социяльного, чи буде она реакцийна чи поступова, чи полагодить на- циональне питане?

— Самота родить смуток і недугу, а се­

ред товии нема місця на трівогу, отже дам одну раду. На нещастє ту не Антіохия, анї Кесарея, нема ту ігровищ і перегонів —- а колиб станув цирк, то ту тії запалені голоби розрушили би єго на другий день. Ту чуєш лише слово: «за­

кон» — а сему «законові!* все заваджає. Волів би я бути в Скитиї, як ту.

О чім хочеш говорити Пілате?

Дійсно, відступив я від річи. Але се журба сего причиною. Говорив я, що серед товии нема місця на страх. Отже можете нині мати видо­

вище. В Єрусалимі треба чим-будь вдоволювати ся, передовсім треба, щоби Антеа в полуднє була серед товп. Нині умре на хресті трехлюдий. Ліпше се, як нїчо. Притім по причині' Пасхи наплила до міста товпа найдивнїйшої зволочи з цілого сего краю. Можете приглянутись сій товпі. Кажу вам дати знамените місце коло хрестів. Сподіюсь, що засуджені будуть вмирати відважно. Оден з них, дивний чоловік, зве себе Сином Божим, є солодкий мов голуб і справді', не вчинив нїчо такого, чим заслужив би на смерть.

Далі' буде.

Поки-що, на всї ті нитаня годі дати до­

кладну і певну відповідь. Уґрупованє сторон- ництв довершить ся вправдї небавом, але уґру­

пованє саме не роз'яснить діла. Суть річи ле­

жить в тім, я к і в з а є м и н и в и т в о р я т ь ся м е ж и ч и с л е н н и м и с т о р о н н н ц т в а м и па­

л а т и п о с о л ь с к о ї, хто стане близше до себе і з якою програмою, хто піде в опозицню і для- чого і чию програму прийме иравительство за свою ?

Давнїйші палати посольскі не були так зага- дочі. Палата посольска в літах 1873— 1879 бу­

ла зложена з 200 послів нїмецкої ліберальної лївицї, побіч котрих стояло 16 послів руских, 61 Поляків в части вірноконституцийних, а в противнім таборі находились лише т. зв. ческі федералісти, числом 61 і Група клерикально- консервативна, числяча ледви 26 послів. Палата посольска в літах 1879—1885 була вправдї вже різнороднїйшою що до сторонннцтв, бо містила в собі Старочехів, февдалів, полудневих Словян, клерикально-консервативних, Італїянцїв, Русинів, Поляків і т. д. Але т. зв. ліберальна лівиця нї- мецка, числячи 170 послів була ще заєдно тим центром, довкола котрого другі сторонництва могли кристалїзовати ся. Подібною була ще і палата посольска в літах 1885— 1891, хотя то­

дішня лівиця змаліла вже до числа 114 послів.

Був то час, в котрім Поляки, Старочехи, полу­

дневі Словяни і копсерватисти звязалп ся в т.

зв. Кіп§: і становили ще постійну більшість, на котрій опирав ся кабінет ґр. Таффоло. Ся біль­

шість виявила ся ще часочок і в палаті' посоль- скіїг в літах 1891—1897, але небавом розлетілась в наслідок акциї Молодочехів, що витиснули Старочехів і тим розбили старий Кііі£. Відтак слідувала звісна коалїция нїмецко-польско-кон- сервативна, а коли і та упала, наступила прові­

зорна всім нам звісна — псевдо-коалїцпіїна.

Нині склад палати посольскої змінив ся основно. А зміна лежить головно в тім, що по­

серед палати н е м а ні о д п о го ч и с л о м б іл ь ­ ш ого с т о р о н н и ц т в а , що могло би послужи­

ти за кристалїзацийний осередок. Нинїпша па­

лата се дійсний к л о ґ л ь о м е р а т с л а б и х в с о б і с т о р о н н н ц т в і ф р акц и й . В ній засту­

плені 8 народностий австрийских о суперечних інтересах економічних; консерватисти і лібера­

ли, демократи, аристократи і социялїсти, клери­

кали і вольподумні, іредентисти і сторонниц­

тва з расовою нетолєранциєю. А всї они чи­

слом слабі, так що жадне з них не в силі вер­

ховодити, не в силі' доставити більшість, на ко­

трій би иравительство хоч на хвилю могло о- перти ся.

Кермувати такою палатою — се задача не аби-яка! Ґр. Баденї поставив собі вправдї аксиом:

вести заступників конституцийних за собою. Але чи так різнородна палата дасть ся вести? Одні Групи иійдуть з иравительством, але під яким услівєм? Під услівєм, що иравительство їх вдо­

волить. Алеж вдоволене одних значить невдово- леиє других. Вдоволить правительство на пере­

міну сих послїдних, то перші пійдуть сейчас в опозицню. З того і можна заключати, що в нинішній палаті посольскій з л о ж е н е т р и ­ в а л о ї б іл ь ш о с т і! на д о в ш и й ч ас є про­

с т о ч и с т о ю н е м о ж л и в о с т ю , та що пра­

вительство буде мусїло вдоволяти ся случайни- ми більшостями уоп Гаїї ги Гаїї.

Як би ще не угода з Угорщиною, то ціле діло не мало би так великої ваги. Розходилось би лише о то, щоби машину державну пхати на перед. Ґр. Баденї мігби одне сторонництво ша­

хувати другим, одних вигравати проти других.

Але угода з Угорщиною вимагає коньче скорої полагоди, тож і для позисканя більшости для довершеня сеї угоди мусить правительство по­

шукати вже тепер за вірними союзниками, т. є.

вже тепер позискати кілька більших сторонннцтв для себе.

Такими сторонництвами будуть імовірно Чехи взагалі, що враз з більшою ііосїлостю і пятою куриєю числять 79 послів; Поляки, чи- слячі 59 послів, нїмецкі клерикали враз з кон­

сервативними елементами і християньскими лю- довцями в числі 43 послів, Русини, Румуни і полудневі Словяни в числі 42 послів і Італїянцї числом 19 послів — разом в числі 242 послів.

Се би була хвилева більшість, котру могли би скріпити ще і антисеміти і частина националів

нїмецких за ціну, що иравительство мабуть тай­

но піддержало зріст їх при послїдних виборах.

Не кажемо на певно, що так буде а не инакше, але комбінацій така — найімовірнїйша.

Консервативний Чехії уконституовав Пальфіого.

«Коло» польске

Д о п и с и.

З Відня пишуть нам під днем 28. марта:

Социялїстичний орґан «АгЬеііег 2і§.« подав до відомості^ що 27-го марта, сейчас по відкри­

ти) ради державної социяльні демократи зібрали ся на нараду, в котрій взяли участь «радикаль­

ні Русини»: посли о. Танячкевич, др. Окунев- ский і др. Яросевич, відтак Стояловщики: Цена, др. Данєляк, Кубік, кс. Шпондер і Забуда, як і польскі людовцї Бойко, Кремна і др. Вінковский (сї послїдні опустили відтак зібране). З гоетий явили ся Пернерсторфер, Адлєр, др. Франко і др.

Данилович. По широкій дебатї запала ухвала, щоби з всею енергією виступити проти ґр. Ба­

денього а то за вибори галицкі, тим більше, що посли рускі радикальні запоручили, що матери- ялу до обжалованя президента міністрів буде на кілька возів. По відходї людовцїв польеких рі­

шено одноголосно обжалувати міністра справ внутрішних. Акт обжалованя уложать презес клюбу социялїстів враз з дром Окуневским і Данєляком. Они мають також постарати ся о зібране 40 підписів межи членами ради держав­

ної. Як би се не повелось, то клюб социялїстів поставить лише нагле внесене на вибір парла­

ментарної комісиї для розсліду поведеня ирави- тельетва в часі виборів. Комісия слідча має бу­

ти уиравнена до переслухувана сьвідків на міс­

ця. Обговорено також справу увязненого Шаєра, що стоїть під замітом обиди маєстату, якої до­

пустив ся 4-го марта в річи своїй до виборців.

Ухвалено відтак зажадати від нрезидиї палати посольскої, щоби она зажадала освободженя пос.

Шаєра з слідчої вязницї.

клюб більшої посїлости з ся, вибравши головою ґр.

збирає ся нині (в неділю).

До «Кола» приступлять імовірно і три людовцї польскі, але під вимінкою, що в справах еконо­

мічних «Коло* полишить їм вільну руку.

Нїмецкі национали зложили клюб під про­

водом Барайтера.

Ческий клюб вибрав головою дра Енґля.

Румуньскі посли зложили окремий клюб під проводом Лупула.

Клюб католицких людовцїв (нїмецких) чи­

слить до тепер 31 членів. Є надія, що число се зросте.

Уконституованє других клюбів наступить в сих днях.

Вісти політичні.

Цісар уділив 27 с. м. авдиєициї деяким по­

одиноким особам, межи иньшими був на авди- єнциї пос. Абрагамович. Того дня по полудни мав довше послухане у Цісаря ґр. Баденї. Мі- нїстєр справ заграиичних ґр. Ґолуховский прини- мав у себе в суботу амбасадорів: росийского, італїйского і англїйского.

В неділю 29 с. м. відбуло ся пять соци- яльно-демократичних зборів, на котрих обгово­

рювано яка є задача послів социялїстичних і як они мають поступати в парламенті.

Квестня, хто стане президентом палати по­

слів, ще не прояснила ся. Нема ааї одної такої визначної личности, що могла би числити без короводів на більшість.

,І Теперішна еееия ради державної потреває імовірно до 10 цьвітня. Проект угоди австро- угорскої прийде на порядок дневний доперва по Великодних сьвятах.

В понеділок отворив Цїсар Раду державну престольною бесідою. Коли в цїсарскій сали замковій зібрали ся всї члени обох палат, Мо­

нарха промовив до них з престола підносячи в Своїй мові, що ренрезентация держави підчас минувших сесий була гідною довіря, поклада­

ного в єї любві вітчини і держави. Мова вира­

жає бажане, щоби і теперішні посли повели дальше то, що так щасливо понередно розпо­

чато; підносить також потребу социяльних ре-

І форм, старанє ся о піднесене добробиту, о зла-

ІгодЖенє антагонізмів межи верствами суспіль-

з ними. За нанважнїишу на тепер справу уважає

угоду з Угорщиною. В справі заграничної полі­

тики висказує надію, що держави удержать су­

покій на Всходї і згадує що Австрия з союзни­

ками як і з прочими державами остає в добрих відносинах. Бесіда престольна не похваляє за- хованя ся Грециї, а Туреччині радить усунути всякі над’ужитя.

До послів виповідає престольна бесіда ба- жанє, щоби они старали ся по змозі скорше полагоджувати предложені справи, щоби більше часу полишило ся для Соймів.

Коло польеке на першім своїм засїдашо відбувшім ся в неділю вибрало предсїдателем Яворского, заступником Єнджейовича, а секре­

тарями Меруновича і кс. Пастора.

Нїмецкі ліберали ухвалили солідарно по­

ступати. Ческі посли і февдальна шляхта ма­

ють внести на найблизшім засїданю правно- державне заявлене.

До Відня прибула перска деиутация, щоби Цїсареви офіцияльно нотифікувати вступленє на престол шаха Мусафер-Еддіна.

Гіро язикове рознорядженє для Чех подає віденьский кореспондент »Богемії« такі цікаві відомости: Рознорядженє управильняюче відно­

сини язикові в Чехах і на Мораві мало би обо- вязувати доперва від першого липня 1903 року а евентуально від 1904, щоби урядники могли за тон час научити ся ческого язика. Службо­

вим язиком властий мав би бути нїмецкий, тілько зі сторонами мусїли би власти видавати ореченя в нїмецкім або ческім язиці відповідно до того, в якім язиці внесено поданє. Б відно­

синах з властями поза границями Чех і з вис­

ілими властями мусїли би всі уряди в Чехах уживати лиш нїмецкого язика.

Угорскнн сойм на засїданю з 29 с. м. по­

ставив президент бар. Банфі внесенє на скли­

кане депутациї квотової, котра має ся зібрати ще перед Великодпимн сьвятами.

Париский »Гі§аго« доносить: Висша рада маринарки опрацьовує проект побільшена фран- цускої маринарки на приказ міністра Беснарда.

Фльота мала би ся збільшити о 45 великих ко­

раблів воєнних і 175 торпедовцїв і контрторпе- довцїв. Роботи мали би покінчити ся в протягу 8 літ так, що в перших 5 літах має покінчити ся більша часті» проекту. Кошти нових кора­

блів обчислепо на 600 мілїонів. Проект сен має ся в як нанкоротшім часі предложитн парла­

ментові Парламентарна комісия вибрана в ціди розслїдженя справи Артона постановила одно­

голосно видати судовії всіх пошлякованих по­

слів.

На конференцій в Парижн Сельсберіго з Ганотом мала обговорювати ся справа Крети.

Англія хоче заняти Крету спільно з Росиєю або з Францнєю, а кожда інтересована держава ма­

ла би на ту ціль визначити 5.000 вояків. Ледво чи Росия згодила би ся на сей проект зі взгля- ду на Францию; кромі того Англія хоче своє поступованє в справі грецкій так уладити, що бажала би з цілою енергією виступити против повстанців на Кретї, а взглядом офіцияльної Грецпї станути на вижидаючім становиску.

Вісти про повздержанє від'їзду грецкого наслїдннка престола показали ся неправдивими.

Наслїдннк престолу прибув вже в ночи з 27 на 28 с. м. на тесалїйску границю. Товии роз’енту- знязмованого народа хотіли урядити при єго виїзді з Атен велику овацию, однак престоло- наслїдннк опустив палату иньшим виходом.

Грецкнй король Юрнй пращаючн ся з радни­

ком болгарского правительства, Бахматієвом сказав, що Греция не може уступити. «РоііНзсЬе Согг.« пише, що дипльомация держав зверпула тепер всю увагу лиш на те, щоби відвернути небезиеченьство, яке грозить мировії по при­

чині концентрацій грецких і турецких вінок на граннци тесалїйскій. В тій цїли евронейска ди­

пльомация старає ся склонити Грецию до при­

знана невтральної полоси помежи єї і турецки- ми війсками.

Близько 30.000 повстанців на Кретї сполу­

чило ся з регулярним війском грецким і остає під командою грецких офіцирів. >Уоз8. 2£§.«

подає лист одного члена грецкої лїґи народної.

З того листу показує ся, що полковник Васос, котрий цофнув ся в глубину острова, має жив­

ності! на пів року і що буде ставляти опір до крайностп. До табору Васоса привели повстанці

Н о в и її к ті.

— Новий руский сьвященик в Америці’. Перед кількома тижднями виїхав з Галичини до пів­

нічної Америки о. Макар, сотрудник з Хирова, щоби обняти посаду по о. Дмитрові, котрий удав ся до Канади. Дня 11. марта прибув щасливо о.

Макар до Ню-Йорку, де зараз сердечно приви- талп єго земляки.

— Наукове товариство ім. Шевченка. Засїданє виділу товариства відбуде ся о годині 5х/з в се­

реду 19 (Зі) с. м. Пгі. членів запрошує ся отсим і пригадує ся, що на порядку дневнім стоїть дискусия над проектом зміїні статута і склика- нєм анкети.

— Коло польеке у Відни знайшло ся відразу в клопоті з послами сторонництва людового. По зложеню президій передав др. Вінковский ново- вибраному презесови Апол. Яворскому письмен­

ну заяву, де сказано, що сторошіпцтво людове готове до солідарності! в справах народних, і економічних о скілько ті иослїдні дотинать Га­

личини у відношешо до иньших провінциії. У всіх иньших справах людових жадають свобідної руки, щоби могли без ухвали Кола ставити вне­

сена, інтерпеляцій та забирати голос в повній палаті, щоби перевести інтереси своїх виборців.

11а сю деклярацию жадають відповіді! Кола до 8 днів, до того часу не возьмуть уділу в обря­

дах Кола. Яворский не допустив до иеречнтаня сеї деклярациї, лише старав ся наклонити Він- ковского, щоби на тепер взяв єї назад а буде міг предложитн комісій, що має бути вибрана для зміни статутів. Др. Вінковский замість від­

повіді! на таке полагоджене жаданя опустив за­

сїданє а з ним посли Бойко і Кремиа.

Знов еміґрацийна горячка починає проявля­

ти ся в Тернопільщині. Остатними днями вие- міґрувало до Бразилії, близько 50 селян з Ла- дичина і Людвиківки.

— Протести. Против виборів посольских в обох округах Станиславів і т. д. вислано до Відня протести. Протест против вибору з V. куриї (де кандидував Гурик) вислано 26-ого, а з ІУ-он (де кандидував Роман чук) 27-ого с. м.

Процес против 79 селян. Трибунал в Зо- лочеві переводив 23 с. м. карну розправу про­

тив 79 селян з Бордуляк і Станиславчика в по­

віті брідскім. Селян оскаржено за те, що ми- нувшого літа перешкодили жандармерій в увяз- неню війта. Війта мала жандармерия арешту­

вати за те, що він разом з громадою нерешка- джав інжинєрови Виділу краєвого в робленю плянів потрібних до реґуляциї Стиру. По пере­

веденні розправи, при котрій показало ся що власти занедбали належитих оголошень вима­

ганих водною уставою, засудив суд кількох се­

лян з Бордуляк від 7 днів до одного місяця.

Оборону вів радник Рожанковский.

— Еміґрация на Буковині’. В околицн Рогізна на Буковині проявила ся сими часами велика горячка еміґрацийна до Канади, мимо того що на Буковині селянам бодай трошки лекше жити як в Галичині. На Буковині є ще досить землі і о роботу не тяжко при трачках, мурованках і зелїзницях, а і дідичі спроваджують рік річно робітників з Галичини на жнива. Видно, що Русин не конче з нужди емігрує. Перша гро­

мадка еміґрантів числяча 230 осіб вже виїхала в далеку дорогу а є надія, що за нею рушить ще більше число.

— Величезна повінь. З Сполучених Держав в північній Америці телєґрафують, що ріка Мі- сісіпі вилила в незвичайний спосіб. В деяких місцях розлила ся вода на 10 миль широко.

Шкоди величезні і богато осіб потонуло. Після віщ’овань метеорольоґічного бюра буде вода при­

бувати ще десять днів. Грозить страшенна ка­

тастрофа, тим певнїйше, що ріка Місісіпі звістна від давна з своїх грізних повений.

— Рільничо-господарскі школи не дають своїм вихованцям достаточного заосмотреня. Як звісно, рільничо-господарскі школи в Австриї ділять ся на три катеґориї: на нйзші рільничі школи, що

130 полопників, забраних з твердині Малякса.

Позавчера вели грецкі повстанці борбу з маго- меданами в околицн Гази, коло Канеї. Повстанці ударили на турецкий форт Ізедін. Італїйскі ко­

раблі в заливі Суда помагали Туркам огнем з пушок. Повстанці стріляли в Акротієрі до ан- глїйского адмірала, ідучого на польованє, бо ду­

мали, що моряки, супроводжаючі адмірала, хо- тять заатакувати передку сторожу повстанців.

Аґенция Гаваса доносить, що на конфе­

ренцій з 28 с. м. відбутій у росийского посла відчитано вспільну ноту держав, котра домагає ся, щоби Греция і Туреччина рівночасно вицо- фали свої війска з Крети. В разі прополоки котрої небудь сторони, наступить бльокада важ- нїйших портів.

З Парижа надходить вість, що там обавля- ють ся, чи Греция леда хвиля не виповість війни Туреччині.

мають за задачу подати ученпкам ті відомості!, що потрібні до веденя малого господарства, де вистарчає надзір одної особи, навіть при фізич­

ній праці наставника коло рілї; на середні ріль­

ничо-господарскі школи, що мають за задачу при- способити учеників до завідуючої служби при більших господарствах та подати їм знаня, що потрібні до провадженя господарки на більших мужицких посїлостях та на фільварках; найвис- шою господарскою школою єсть ц. к. висша школа для управи землі, що подає найвисіне наукове образованє в господарці рільній і лісній.

Середні школи рільничі мають ту недогідність, що не управняють до переходу

ДО ВИСІЛОЇ

школи рільничої. А з другої сторони не подають своїм абітуриєнтам достаточного заосмотреня при те­

перішнім лихім стані господарства взагалі. Для того часто звертають ся молодці, що окінчили середну рільничу школу до війскової служби, до почти, шукаючи там забезпеченя долі. Тепер отвнрає ся для них нове поле, а іменно посади, що отворять ся вже від вересня с. р. в мисль нового санкціонованого вже закона що до тор­

говлї живности та деяких предметів до загаль­

ного ужитку. Тим орґанам, що будуть урядово заприсяжені, приділило правительство далеко- сяглу власть. Она буде займати такі задачі: 1.

Ревізия заводів, що занимають ся добуванєм, робленєм або перетворюванєм та перевозом жив­

ности: 2. Вибиране прібок найдених живностий і предметів до загального ужитку та материялів, що потрібні до їх витворюваня. Ті прібки треба самому розслїдити або післати до розсліду у відповідне місце. 3. Розслід тих предметів, що обннмає закон і видаване сьвідоцтв та одобрень про стан їх. 4. Заряджена знищити предмети по сконстатовашо їх шкідливостп, коли заходить небезпечеНьство, що товари скоро змінять свою якість або зіпсують ся. 5. Тимчасове заграбленє предметів, на яких тяжить підозрінє, що шкідли­

ві здоровлю; 6. Завідомленє властий про ті за­

ряджена; 7. Справозданя для властий про доко­

нані ревізій і їх висліди. Не улягає сумнівовії, що абсольвенти рільничо - господарскої школи посідають досить відомостий, щоби могли зани- мати ті посади і єсть повна надія, що міністер­

ство рільництва уможливить їм той перехід від чисто рільничої до промислової господарки.

—■ Питане артистичне. Юри, котре має прини- мати образи на найблизшу виставу париску на полях Елїзейских, буде мало трудне питанє до розвязаня. Талановитий молодий маляр їв. Вебер представив незвиклий образ. Він намалював дуже реалістично внутрішнє уряджене торговлї мясом. Все там в найбільшім порядку: на сті­

нах висять полядвицї, передки, шинки і чвертки телятини, а різник, властитель тих всіх провян- тів, стоїть розперши ся в дверех та виглядає покупнїв. Цілий сей образ спокійний не мав би в собі нічого замітного, колиб не різник, що є вірним портретом князя Бісмарка, кожда най- меньша подробиця в особі різника пригадує ексканцлєра. Отеє важке питанє для судіїв ви- ставових, чи принятн образ на виставу. Здає ся однак, що згоджено ся на останку вдоволити опінїю публичну, бо Парижани не раді би були, як би їх позбавлено приємности огляданя зелїз- ного канцлера в постати різника.

Іменованя перенесене і конкурси.

Іменована. Др. Людв. Ридиґер і др. Ант.

1 люзиньскіпї, професори краківского університе­

ту іменовані звичайними професорами виділу медичного університету львівского, а то перший хірургії, а другий патольоґії загальної і експери­

ментальної.

Послїднї вісти.

П о с о л Д і и а в л і р о б и т ь с т а р а я я, іц о- би з іб р а т и в о д н у ц іл іс т ь в с і р о зл ю - з о в а н і с т о р о н н и ц т в а , що д а в н ї й ш е т в о- р и л н к л ю б Г о г е н в а р т а.

Х о д я т ь с л у х и в п а р л а м е н т і, що Р у ­ сини, С л о в ін ц і і к а т о л и ц к е с т о р о н н и ц - тв о л ю д о в е м а ю т ь у т в о р и т и в с п іл ь н и й к о м іт е т е к з е к у т и в н ії й.

С о ц и я л їс т и о с ь в ід ч и л и , що до ч а с у у в іл ь н е н а н о в о в и б р а н о г о п о с л а Ш а є р а з і с т о р о н н и ц т в а С т о я л о в с к о г о не до­

п у с т я т ь

Д О І І І І Ь Ш О Г О

д н е в н о г о п о р я д к у . З т о ї п р и ч и н и о ч ік у ю т ь в с і з н е т е р п е - л и в о с т и ю з а е ї д а н я Р а д и д е р ж а в н о ї.

С о ц и я л їс т и п о с т а н о в и л и з л о ж и т и в н е с е н є з а р а з на п е р ш ім з а с їд а н ю Р а ­ ди д е р ж а в н о ї, щ оби п а л а т а в и б р а л а ко м і с т о з л о ж е н у з Зб ч л е н ів в ц іл ії з м ін и к о н с т и т у ц и ї н а о с н о в і б е з п о с е - р е д н о г о з а г а л ь н о г о п р а в а г о л о с о в а н я д л я в с іх г о р о ж а н у к і н ч и в ш и х 21 літ.

Г р е ц к н й н а с л їд н и к п р е с т о л а п р и б у в ЗО. м а р т а до Л я р іс и з ж е н о ю ік н я г и н е ю М ариєю . Н а р ід и р и в и т а в є г о е н т у з и я - с ти ч н о .

Ч е с к і п о с л и в н е с л и на з а с їд а н ю п а л а т и в і в т о р н и к д в а з а с т е р е ж е н я п р а в н о - д е р ж а в н і. О дно в н о с и т ь п о с о л В а ш а т и й а д р у г е и р о ч і ч е с к і п о сл и .

/