Ч. 217. Львів. Четвер дня 25 вересня (7 жовтня) 1897. Річник І.
Передплата
жж »РУСЛАНА< виносять:
в Австриї:
цілий рік . . . 12р. ав.
пів року . . . 6 р. ав.
чверть року . . 3 р. ав.
місяць . . . . і р. ав.
За границею
на цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на вів року . . 10 рублів
або 20 франків
"І Поодиноке число по 8 кр. ав.
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
. Виходить у Львові що дня
крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.
Реданция, адмінїстрация і експедиция >Ру слана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямацш неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а г -Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
X
Нині можемо поділитись з читателями нашими відрадною вістию, що мінїстер скарбу, др. Білиньский, предкладаючи па
латі посольскій прелїмінар буджету на р.
1898, в своїх виводах прирік, що в най
близшім часі (в 14 днях) предложить па
латі до ухвали з а к о н о п о б о р і п о д а т к ів і е к з е к у ц і ї я х п о д а т к о в и х з в и н а г о р о д о ю г р о м а д з а п о б і р п о д а т к ів , та що відтак предложить і другий з а к о н о н а л е ж и т о с т я х с к а р б о в и х в і д н е д ви ж и м о с т и й, ч е р е з щ о д р і б н а п о с і л і с т ь с е л я н ь с к а о д е р ж и т ь з н о в а н о в і п о л е г ш і .
О скілько нині звісно, то недвижимо- сти при переході на крівних в простій л і
нії'
будуть з о в с і м в і л ь н і від належито- I стий скарбових, наколи вартість їх не ся
гне понад 5.000 корон; а носїлости варто
сті! 5— 10.000 корон будуть платити
7 2°/оналежитости замість дотеперішного 1 ‘/»%
враз з 25% додатком. При переході иосї- лостий селяньских не на крівних в простій лінії будуть належитости скарбові трохи висші, однакож будуть виносити половину
; або три чверти теперішних поборів скар- і бових. Крім сего буде і технічна сторона
тих поборів упрощена.
Закони ті прийме мабуть наш край з повним вдоволенєм. Суть они доказом, і що парлямент і правнтельство дбають таки про иолучшенє долі селяньства австрий- ского лучше, ніж »одинокі« заступники хліборобів — социяльні демократи, а в нас
— рускі радикали.
Нові полегші для селян.
Читателї наші пригануть собі, що по
сли рускі ради державної від часів »нової ери* упоминали ся безнастанно у прави- тельства о п о д а т к о в і п о л е г ш і д л я с е л я н . В брошюрі пос. Вахнянина, надписа
ній »Справа руска в роках 1891— 1894-«, читаємо іменно, що 24. жовтня 1891 р.
пос. П і д л я ш е ц к и п звернув увагу прави- тельства на високість належнтостий скар
бових іменно при посмертщинах селяиь- ск и х ; щ о відтак сей сам посол в річи своїй з 16. лютого 1893 р. домагав ся уиравиль- неня приписів екзекуцийних; що відтак пос.
В а х н я н п н в річи своїй з 6. цьвітня 1894 р. завізвав правнтельство, щоби оно з всякою енерґією приняло ся за ратованє хліборобів між иньшими через ревізию ка- тастру, обниженє податків та належнтостий скарбових, іменно при дрібних спадщинах селяньских. А знаємо крім того з дневни- ків, що і но 1894 р. п о с л и р у с к і в з а г а л і (Барвіньскнй і Вахнянпн) безперестан
но повтаряли ті свої домаганя, та що вже мі
нїстер Пленер в 1894 р. а др. Білиньскшї в 1896 р. зложили приречене, що наколи не бу
дуть в силі змінити весь закон о належи- тостях скарбових в найблизшім часі, то на всякий случай займуть ся зміною закону сего що до належнтостий скарбових від переходу з рук до рук дрібних недвижи- мостий селяньских. З иольских послів до
магав ся зміни закону о належитостях скарбових в користь селян іменно пос. П і
ни н ь с к и й .
Результатом тих безперестанних дома-' гань було в кінцн то, що податок ґрунто
вий зменшено з 1897 р. о 2% мілїона; що з роком 1998 податок ґрунтовий буде об- нижений ще о 10 кр. на ґульденї, а по
даток домовоклясовий о 12 7» кр., та що видано закон о відписах податку ґрунто
вого на случай шкід елементарних.
потреба кредиту на підпомогу для покритя еле
ментарних шкід; в міністерстві краевої оборони наступили більші видатки для того, що краева оборона взростає і розвиває ся, а на культурні потреби в міністерстві иросьвітї зросли видатки по причині нових інституций, шкіл і иосуненя професорів до висших ранґ. На такі культурні потреби годі, щоби палата не пристала і не при- няля прелїмінованих видатків. При поясненю ін- вестицийного прелїмінаря заявив мінїстер, що ін- вестицпйні облїґациї стоять високо, а заграниця за ними попитує. Є се доказом, що австрийский кредит підносить ся. Про буджетову надвишку і висказав ся мінїстер, що треба буде еї значно І зредукувати; ледво чи лишить ся з неї один мілїон, коли прийде спорядити данину навсніль- ні видатки обох половин держави. З надвишки з року 1896, що виносила 20 мілїонів, запотре- бовано 10 мілїонів на амортизацию салїнарних облїґаций, 7 мілїонів на валютові цїли а 3 мі- лїони зложено в касі. Тепер касові припаси тре
ба замкнути, бо без ухвали парламенту не можна їх збільшати. Сего року не можна мати надії на великі надвишки, бо через повіни зменьшив ся побір податків. ГІозаяк деякі дотеперішні сталі доходи в році 1898 відпадають, то буде той рік критичним в фінансовій господарці, а стане ся се ще більше з тої причини, що на місце тамтих сталих доходів приходять непевні, бо до тепер обчислені лиш в теориї. Ввиду того годі було в доходах з нових податків ставляти висших чисел від сподіваних мінімальних. При тім всім збільшають ся рівночасно значні ви- дитки; приміром сама реформа судівництва ви
магає тепер З’/а мілїона, а веї кошти дійдуть до шести мілїонів.
Ііідвисшеня платні урядників і підмоги кра- євих фінансів годі покрити з дотеперішних же- рел. На ту ціль мусять бути нові жерела. Пра- вительство постановило покрити ті видатки підвисшенєм податку від цукру, пива і горівки при рівночаснім порозуміню з Угорщиною. Се жерело може дати 40—42 мілїонів зр. Сли би па
лата ухвалила той новий податок а він приніс сподївану суму, то тоді можнаби подумати і о
Буджетове експозе міністра Білииьского.По представленю буджету обговорював м. і Білиньский докладно поодинокі позициї в ета- тах міністерств. Побільшене видатків оправдував мінїстер повими зарядженими і потребами. В мі
ністерстві внутрішних справ мусять збільшити ся видатки, понеже підготовляє ся введене в жи- тє обовязкового забезпечена від огню, як рівнож
і
Золота нам!
Що хоч роби в тій Галичині а все вийде не до ладу. А вже найгірша біда то тому Руси- нови. Землі має він мало, але й тої не має чим і не знає як обробити; вже лучший був би про- мисл. Тілько най хто буде ласкавий сказати, який то має бути промисл, з чим та з ким єго починати. Може бути, що виплатив би ся у нас приміром промисл з мишами, бо-ж від якогось часу намножилось їх — намножило, що всі за
сіви виїдають! Був би то материял до домового промислу і що правда, — материял чисто га- лицкий. Так де там, ніхто про се не дбає і так марнує Русь тисячі, хоть не є знов так дуже не еребролюбивою. Така робота не для галнцкої по
роди. То може торговля? Коби йно, — сидіти за лядою і пильнувати інтересу, їздити, скуповува
ти, продавити, набувати а нанголовнїнше числи
ти, то робота знов не для Русина. Учити ся, працювати, добивати ся високих становищ і гар
ної платні се противить ся також рускій натурі.
На що, коли він може викопати скарб Хмель- пицкого, виграти на льотериї, а як нї то від чо- гож він Русин, як не від того, щоби йойкав та
вмів голодувати. А всеж таки шкода того Руси
на, по-що та на що він має бідувати, коли мо
же й ему лучше бути. І є вже у нас такі люди, що знають як і що було би добре і навіть не ховають того специяльно для себе. От наші ра
дикали, най хто скаже чи не добрі з них люди.
Поділили гарненько Галичину на польску і ру- ску часть, подавали паньскі ґрунти селянам, не кажуть їм в жнива робити. Так не гаразд-же то? — такой нї! Бо що-ж з поділу Галичини, коли і тоді буде штаєрамт і екзекутник; що з наділу землї, як она сама не буде родити, що з того, що радикали кажуть не робити в жни
ва! Гарна се рада анї слова, але чи дадуть ра
дикали їсти! Або й викупити паньскі лани, та чим, хиба як розвине ся мишачий промисл. Але чи має Русин час стояти над мишачию діркою і чекати аж єї зловить, коли тут треба робити політику і від разу можна мати все. Можна ма
ти все, але що-ж біда — як казали наші ради
кали — що треба революцій. Коби то можна убити двох трех і вернути самому живому до дому, то й ще було би пів біди, — можна би і револьтовати. Селяни однак не дурні, они ще не робили революциї і не думали про ню, а вже де не-що попамятали, то-ж рішучо відповіли ра
дикалам, що Русин не робить революциї а про наділ паньскими ланами заявили: як пани да
дуть колись самі, то ми
прашаємо вас тоді' до жнива, инакше позаста- вяємо всі лани у жидів.
Така відповідь забила цвяха в голови ра
дикалів і вони завернули свою раду. І знов сто
їть наш нарід на бездорожу і не знає способу, як би то легонько видобути ся з нужди і біди.
На Бразилії завів ся Русин, там треба тяжко робити а в прочім вже й навіть не пускають.
Можна би ще в жида позичити, так нехрест жадає заставу, а ту нема що заставити, хиба які максимальні і мінімальні програми радика
лів. Але жид каже, що програми, то не єго ґе
шефт. Жид може програми продавати але ку
пувати їх не важить ся, бо на них як тратить ся то не 20% анї не 50%, але цілковито; а на ра
дикальній, то вже ніякого нема ґешефту, сли самі радикали тими програмами перестають тор
гувати, а беруть ся за социялїстичні і про
дають не тілько свої програми, але й навіть се
бе самих социялїстам. На що нам радикальних програм, кажуть жиди, коли наші социялїсти мають живих радикалів. — Є ще одна рада для Русина і она побє всякі програми хоть би со
циялїстичні, хоть би всі прочі, які були і будуть ко
лись на сьвітї. По що того всего. Русинам най-
лучше би було як би мали купи золота. Тоді
чорт побери всяку політику, програми і т. и. Б
2
бляв спекулянт. Наколи буде податок транспор- товий, то буде єго вимірювати ся після ваги і числа кільометрів. Вправдї наш селянин не зи- скає але не буде бодай тих полеггаий, які да
ють тарифи заграничному збіжу, через що наші продукти будуть мали лучші услівя збуваня. Але природно, що се не подобає ся великим торгов
цям збіжа. Оподатковане як найбільше для най
дальших доріг, перенесе головний тягар нового податку на пересилки трансітові, що краєвому промислови не пошкодить.
З тих причин лівиця і опозиция приняла з негодованєм фінансову проґраму правительства.
знесеню малої льотериї. На льотерию класову, яку заведено в Угорщині правительство не може згодити ся, бо она є так само неморальною як чисельна, а легко могла би зайти і та обстави
на, що при віддачи єї в руки капіталістичного підприємства могла би держава наразити ся на шкоду. Згодилось би правительство охотно на знесене стемпля від часописий і календарів, але не має доходів на покрите убутку, тим більше, що заощадженя касові зредуковані до мінімум.
Треба підмоги для рільничої і промислової продукциї, а сему можна би зарадити заведенєм транспортового податку, котрий основував би ся на тім, що піднесено би ціну особових білетів за їзду на зелїзници о 12%, а оплату від переси
лок о 5%. Після думки міністра се меньше ли
хо від підвисшеня тариф.
Всі проекти могли би доперва тоді зреалї- зовати ся, слиби ще сего року заключено угоду з Угорщиною. В противнім разі державний скарб не одержить сего року навіть тих податків кон- сумцийних, на які числив. З огляду на такий стан річий застанавляло ся правительство, чи не лучше було би відмовити краям сподіваної уча
сти в доходах з нових податків, місто проволі
кати підвисшене платні урядникам.
Правительство приняло на себе з’обовязане, через ухвалу підвисшеня платні урядникам і хо
че єго сповнити; проте мусить домагати ся ко
нечно підвисшеня податку від цукру горівки і пива і від пересилок. Так отже справа урядни- чої платні иочивае вже не в руках правитель- ства а парламенту, тож правительство, не може само від себе обіцяти урядникам, коли та платня наступить. Заповівши, що будуть внесені про
екти законів: про податкові екзекуцнї, (о чім подано на иньшім місци) про відшкодоване громад за збиране податків, про оплати від пе
ренесена власности (гляди «нові полегші для селян») і проект реформи цлових оплат закінчив мінїстер своє експозе покликом до парламен
ту, щоби приняв і підпоміг фінансові проекти міністерства.
З фінансової господарки міністра Білинь- ского ліберали, яко гіредставителї виключно капіталістів е невдоволень Се невдоволене капі
талістів є як раз вдоволенєм рільників. Рівнож ціла опозиция не може бути також вдоволеною, бо робота міністра Білиньского розтягає ся на літа, що сьвідчить про сильну позицию тепе- рішного кабінету. Не може бути опозиция і з тої причини вдоволеною з повисшого експозе, по- заяк мінїстер виказав наглядно, як шкідливо вплинуло на фінанси прогайноване попередної парламентарної сесиї і проволока з австро-угор- скою угодою. А вже найбільше невдоволенї му
сять бути спекулянти і промисловці, понеже по
даток від цукру, пива, горівкн і пересилок буде головно їх дотикав. До тепер росийске збіже висилане з ГІідволочиск до прускої границі пла
тило меньшу тарифу від збіжа, що висилало ся
ВІСТИ політичні.
Позавчера відбула ся вснільна конферен- ция міністрів обох половин австро-угорскої дер
жави нід проводом ґр. Ґолуховского. Угорскі міністри Люкач і Банфі нараджували ся перед полуднем зі своїми товаришами австрийскими над прелїмінарем вспільного буджету, котрий треба предложити делеґациям. Нарада покін
чила ся дефінітивним уложенєм прелїмінара. По полуднії знов була вспільна нарада міністрів над уложенєм однорічної провізорні австро- угорскої угоди.
На засїданю парламенту з 5. жовтня пред- ложило правительство проект закона дотично мелїорацийного фонду. Після проектованого за
кона, час, в котрім фонд той буде державою дотований продовжив ся до року 1914. На сім засїданю явив ся ґр. Баденї цілком здоровим, навіть не мав руки на тембляку. Клюби на ви
разне желане ґр. Баденього не витали єго де- монстрацийно. Натомість, коли президент по- явив ся в сали, окружили єго посли і сердечно витали.
На суботнїшнім засїданю Палати послів внесли пос. Трайінфельс і товариші таке вне
сене: «Вибирає ся комісию з 24 членів, щоби она розважила справу утворена парламентар
ного суду гонорового після слідуючих засад:
1) Членів сего суду гонорового вибирає ся з повної палати на час цілої сесиї; 2) Круг дї- ланя парламентарного суду гонорового обни- має отсї дві задачі: а) розслїдити і оречи, чи в дотичнім случаю обида наступила, чи ні; б) означити, в який спосіб має обиджаючий дати сатисфакцию за обиду; від ореченя сего суду гонорового нема відклику; 3) Сатисфакция на
ступає після степеня і способу обиди: або че
рез звиняюче пояснене, або через відклик, або через перепросини перед сьвідками або зібраним судом гоноровим або перед повним засїданем (тайним або явним) палати. Поєдинок є без- услівно виключений. 4) Хто не хоче піддати ся ухвалі парламентарного суду гонорового, то тим самим зрікає ся свого мандату посольско- го і тратить пасивне право вибору в біжучій з якого пр. підльвівского села до прускої гра
ниці. На тім тратив наш рільник і край а зара-
нарушеня чести, які виходять від послів, сто
ять в звязи з їх парламентарною дїяльностию і дотикають осіб, що управнені засідати в па
латі послів. 6) Парламентарний суд гоноровий урядує тоді, скоро хто, чуючи ся обидженим, відкличе ся до него, або скоро два члени суду зажадають єго скликаня».
Кат. сторонництво внесло:
«В звязи з осьвідченєм, зложеним дня 9.
цьвітня і виходячи з пересьвідченя, що до усу
нена пануючого в Чехах і на Мораві народного зворушеня, належить зміряти всякими закон
ними средствами, підписані ставлять слідуюче внесене.
Висока Палата зводить ухвалити:
1) По мисли §. 43. вибирає ся безнрово- лочно з цілої Палати комісию з Зо членів з но- рученєм, щоби предложила Палаті в цїли зне
сена розпоряджень язикових проект законодат- них постанов для уреґульованя в дорозі закона квестиї національної і язикової.
2) Поручае ся комісиї, щоби найдальше до 6 тижнів здала Палаті справу і предложила внесенял
Внесено гіредложене правительственне до
тично континґенту рекрутів на р. 1898.
Пос. М ер у н о в и ч ставив внесене дотично достарчаня соли.
Е б е н го х і товариші внесли клерикальне внесене шкільне в дещо зміненій формі.
В а ш а т і в довшій промові повторив за
стережене ческих послів на підставі правно- державній.
Президент Катрайн виїзджае в справах ро
динних на цілий тиждень до Анґлії.
Після »Кгетс1епЬ1аи«-у має мінїстер скарбу внести проект о податку від транспорту і від продажи цукру вже 5. с. м.
«X. £г. Ргеззе« обговорюючи відносини в Австриї виказує політичний взріст Угорщини коштом Австриї. В Угорщині володіє сильна сполука державна. Провідництво Мадярів гнете австрийских Німців, пануючи над змаганем до удержаня держави Ті дві половини держави стоять супроти себе, як морями віддалені ча
сти сьвіта, як антиподи, як два сьвіти о роз
ливних обсягах культури. Угорщина взносить радісні оклики під небеса, а Австрия стоїть смертельно заклопотана і засмучена. Точку тя- жести монархи!' перенесено так що до внутріш- ної як і заграничної політики з Австриї до У- горщини. Німці в Австриї позбавлені всякого впливу стали стрільним кружком, в котрий Сла- вяни о заклад стріляють.
Після »Ьш2ег УоІкзЬІаИ» католицке сто
ронництво осьвідчило ся за податком транспор- товим а против податку від цукру.
Минувшої пятницї відбувало ся засїдане грецкого парламенту, на котрім порішила ся судьба міністерства Ралього. Будинок парламен
ту облягали товпи народа і кричали: «ганьба Европі! не хочемо мира!» Виходячих міністрів, періодї виборчій, о) Під власть судівничу пар
ламентарного суду гонорового підпадають всі то не штука сказати, але як єго добути!? Золо
та добути ще лекше як щастє в Бразилії або сповнене бажань радикалів. Хто золота шукає сей не має ся нічого бояти нї жандармів ні Іва
нової хати — є вправдї троха клопоту по доро
зі, голоду, холоду, але до того Рутенець звик.
То-ж за золотом! Куди ї як? Так само як до Бразилії і туди, тілько в иньший бік. За золо
том на Кльондике треба пускати ся. Кльондике се нове, не звісне слово для Русина і він навіть не знає як єго виговорювати в своїй бесіді.
Меньше о те, як звав так звав, коби що дав.
Русин ще до нині не вміє виговорити складно Америки та Бразилії, а мимо того їздив туди.
Хто з Русинів тих, що їхали в Бразилію відав що небудь про ню. Так як не знали ми наперед нічого, чи є яка Бразилія, то-ж най не здиву
ють ся, сли скажу, що перед пару місяцями ма
ло дуже хто в сьвітї відав про Кльондике. 0 нас то вже й нема бесіди. Про Кльондике знали хи
ба мешканці Аляшки, в найбільше на північ по
ложеній части Америки. А днесь? Днесь мілїо- ни уст повтаряє назву »Кльондике < безперестан
но. Що то є та «Кльондике»? Невеличка річка на Аляшцї, що вливає ся до більшої ріки Юкон.
Як би назву «Кльондике» перевести на руску бесіду, то відай значила би она: многорибна.
Але то не рибне богацтво викликало горячкове
заворушене в цілім сьвітї, а золото, що єго там подибано. — От бачите, куди я веду — до зо
лота. Но понеже Русин не мав ніколи золота, то готов подумати, що то щось таке, як Бразилія або максимальні і мінімальні проґрами, з котрих богато диму і гуку а пожитку як не було так нема. Послухайте, що говорять про золото люди такі, що єго мають і знають єго вартість. А як довідаєте ся силу і вартість золота, то я маю надію, що полишите всякі проґрами, а возьме- те лиш таку, що веде до золота.
Є
в сьвітї чародійні слова, хоть люди, що вийшли з дитиньства, сьміють ся з них. Руси
ни про такі слова добре знають, бо вже як біда, то одинока ще надія на такі чародійні слова от приміром зашептуваня, завороженя і т. п. Щож то є иньшого, як не чародійне слово, такий по
клик, що перемінює людий і їх відносини, ло
мить скали, рівнає доли і зводить потоки в но
ві русла. Ледво принесли дроти ту вість океа
нами, а зараз ожило кілька давних чародійних говорів, давних як се з’явище, о котрім йде бе
сіда. До золота все липне, від золота прецінь все зависить. Але чому-же від золота все зави- сить тай як то добувають єго? Глянь, найваж- нїйші питаня, оно викликує. Золото зворушує, спонукує думки, в котрих не тілько користолю- бивість почиває але основує рівнож несподівані
культури вже через саму відомість, що оно зна
ходить ся.
Погляд, що змаганє до золота криє в собі лиш чисту горопашність, був би лицемірним і неточним. В тім почиває много пньших справ.
Кльондике, золота річка, несе в своїх филях не одно, що виросло на єї дні, благородне і небла
городне — много риб, — як мовять Індийцї.
В тій погони за золотом беруть участь не тіль
ко прості гірняки і очайдухи, але навіть люди висшої верстви, а на першім корабли по золоте руно, знайшов ся межи тими, що поплили з Сан- Францїско на північ також і поет, щоби з арк
тичної кольхіди принести домів золоте руно по- езиї. Що за дотепний поет з него; він уявляє собі, що по подорожи повній небезпечности узрить на місци то, що до недавна навіть та- мошним Індийцям не було звісне: чи мало лю
дий, що на пустій неурожайній почві землі за- ведесь ненадійно ціла наша теперішна культура.
А сеж, що за чарівний вид для поета. З филь, з їх піни піднеме ся щось, що єго плїнить,— оча
рує. І того бажає око влюблене в красу.
Д а л ї буде.
що уступили і їх попередника Делїянїса приняв нарід переразливим свистом. Чим дав до пізна- ня, що не хоче і Делїянїса. Делїянїса сторон- ництво має більшість в парламенті', тож король хоть поминув Делїянїса, то все таки поручив, Заімови, визнатному членови сторонництва Де
лїянїса, утворити новий кабінет. Заїмос зложив, як се ми вже подавали, новий кабінет, котрого принято прихильно. Головним старанєм нового кабінету буде порозумінє з вірителями Грециї, затягнене позички на воєнну сплату, реформа армії і маринарки.
Н о в и н к и.
— Концерт,
який відбуде ся в Перемишли дня 7-го жовтня по и е р е н е с е н ю М01ДИЙ бл. II.
Е п и с к о п а І в а н а С н їг у р с к о г о , заповідає ся величаво. Відспівані будуть псальми, а хором буде дириґувати професор о. Копко. Відчит о Еи. Снїгурскім виголосить директор рускої ґім- назиї и. Григ. Цеглипьский. Чистий дохід з кон
церту призначений на Руску Бурсу в Пере
мишли.
— Руский язик яко обовязковий
завело міні
стерство просьвіти в школї фреблївскій при женьскій учительскій семинариї у Львові.
— Загальні збори членів »Народної Торговлї*
відбудуть ся дня 2-го листопада с. р. о 4-ій годині по полуднії у власнім домі у Львові.
— Сьвященьство — а політичні збори.
В гуся- тиньскім повіті' відбуло ся кілька довірочних зборів, в котрих сьвященьство не брало ніякої участи, щоби не наражатись на всілякого рода шикани. В той спосіб приходять до проводу зі- всїм непокликані люди, а з якої катеґориї, годі недогадати ся, коли наш повіт сусідує з ради
калами Скалатщини. І чи розумно було підозрі
вати сьвященьство о радикальні і антидержавні змаганя.
— Заборона посольского справозданя.
З Гуся
тина пишуть: тутешний цк. староста мимоволі зробив велику прислугу послови Яросевичеви заборонюючн єго справозданє. В гусятиньскім окрузі не л я ври стелились для посла Яросе- вича. Так має посол щастє, бо заказ увільнив єго від неприятностий і тепер яко прослідуваний посол готов місто того знайти подекуди навіть симпатию. Так само повиборові процеси в ту
тешнім окрузі як о. Б і л и н ь с к о г о о. Турули виказали нам наглядно короткозорість певних сфер. Проте не дивниця, що сам прокуратор му
сів казати при процесі' »по що-же мені Вас тут подано* Обжалованим при їх повороті домів ро
блено овациї.
— Справозданє посольске.
В Гусятині відбуло ся справозданє посольске ґр. Адама Ґолуховско- го, посла на сойм з куриї селяньскої. Більшої ваги се справозданє не представляло, і хотяй доброї волі самому послови відмовити не можна, то всеж таки було оно без знач ня. Найбільше і виключно говорили панове Цїньскі Адольф і Казимір. Найфатальнїйше представлявсь справа з сего боку, що кождий участник збору одер
жав асиґнату на ЗО кр., за котру в кождім шин
ку в Гусятині міг напити ся. Чи Граф о тім знає?
Таким способом посол виставив себе на посьмі- ховище навіть найнаївнїйших селян.
— Злодїйский напад.
В Кривенькім, гусятинь- ского округа мали злодії намір обікрасти бога- того селянина. Ошибнули ся однакож міркуючи по мальованих штахетах. Думаючи, що там меш
кає богач зайшли до бідака. Сей хоть бідак, бо
ронив ся і зловив злодія. Злодій стрілив до не- го і ранив єго понисше обойчика. Мимо то уда
ло ся злодія придержати. Першу лїкарску, ста
ранну поміч подав раненому др. Королик з Гу
сятина. Кулі годі добути, але ранений жиє і має ся добре. Злодія відставлено до суду, де пізнано в нїм небезпечного рецидевісту з Білоскірки під Тернополем.
— Практичний спосіб грабежи.
Богатий Англи- чанин Назіііі£ Цоип§ в Медіолянї одержав від своєї служниці, котрій повірив опіку над дітьми, цікавий лист. Служниця та є Німкою, отже уря
дила ся практично. Донесла свому хлїбодателе- ви, що з єго трилїтним синком утїкла до Са- лєрно і тоді лише зверне єго вітцеви, вели під всказаною адресою пришле їй 50.000 франків, инакше хлопець буде замордований. Полїция однакож найшла і на се спосіб, і викрила про
мислову служницю.
— Сильна буря
з громами і блискавицями та при зливі перетягнула в суботу вечером понад Львів і околицю. Буря тревала до 9-ої години вечером. По бурі воздух значно остудив ся.
— Нещасливий випадок.
Аґнїшка Муха, жінка теслі у Львові вийшла оногдї пополудни з до
му полишаючи двоє дїтий, 5 літну доньку Ка- ролїну і 2-лїтного сина Марияна дома. Коли по короткім часі повернула, застала сина Марияна з фляшкою в руцї і качаючого ся з болю. В флящинї тій був розчин лугу потасового, ко
трий Аґнїшка Муха укрила була в шафі. Пока
зало ся пізнїйше, що Каролїна свому братови Мариянови місто води дала напити ся того лу
гу. Прикликано лікаря, але вже було за пізно.
По 12 годинних муках дитина померла.
— Поєдинки міністрів.
Поєдинок ґр. Баденього з Вольфом, що зробив так сильне вражінє май
же в цілій Европї, нагадує подібні случаї з ми
нувшини. В австрийскій монархії анальоґічна бу
ла справа ґр. Таффого з Пленером, котру одна
кож полагоджено мирно. В Німеччині' памятні два випадки поєдинку межи міністрами а по
слами, а то між Бісмарком а Рудольфом Вір- ховом, котрі однакож завчасу помирили ся, а другий між бароном Мантайфльом а судовим совітником Твестеном. Сей послїдннй видав бро
шуру, в котрій остро критикував Мантайфля, я- ко шефа війскової канцеляриї. Коли на візванє, щоби відкликав дотичний уступ, Твестен не то, що не учинив сего, але новими арґументами заострив свою критику, прийшло між обома до поєдинку 27. мая 1861 р. в Почдамі, котрий закін
чив ся зраненєм Твестена. Поєдинок сей заслу- гує на увагу із взгляду на спосіб, в який від
був ся. По вистрілї Твестена ґенерал приступив до противника і ще раз зажадав від него від
кликана, а коли сей рішучо відмовив, — вернув на своє місце поза норучє і стрілив. Куля тра
фила в праву руку Твестена і поторощила єму обі кости предрамени. Мантайфля засуджено за
раз на 3 місяці вязницї в твердини. — У фран- циї лучали ся нераз поєдинки між міністрами а послами, особливо дневникарями. В р. 1878 по- єдинкував ся Фуєту з Ґамбеттою на пістолети, але мимо трикратного вистрілу, противники не ранили себе. В р. 1888 поєдинкував ся прези
дент міністрів Фльоке з Булянжером, на шпади, наслідком чого Булянжер одержав таку рану в шию, що лікарі в першій хвили обавляли ся о єго житє. — 3 давиїйших замітний поєдинок з р. 1834 межи міністром війни Біґодом а послом Дільонґом. Зараз по виміні перших вистрілів Дільонґ упав мертвий. — В Італії' покалічили ся тяжко в поєдинку мінїстер Н'ікотера і посол Льовіто. Оба противники кинули ся на себе ду
же завзято і оба віднесли майже однакові рани.
— Самоходи межи Львовом а Перемишлянами.
Позаяк комунїкация межи Львовом а Переми
шлянами є незвичайно тяжка, би з Перемишлян до найблизшої зелїзничої стациї є чотири милі, прото купець І. Насс постановив між Львовом а Перемишлянами запровадити комунїкацию за помочию самоходів. Та біда в тім, що нині що дня виринає якийсь новий проект, але о єго ви- конаню ніхто й не думає. І з тим проектом ма
буть так буде!
Вісти з Еп Станиславівскої.
В пропозицию на Рибно дек. косівского приняті оо.: Іс. Лукасевич, Мих. Кобиляньский, Юл. Гарасимович, Лев Глїбовицкий, Ант. Левиц- кий, Ем. Ковальский, Мих. Бабяк, Ем. Красицкий і Онуфрій Вергун. — До канон, інетитуциї на Угрин візваний на першу половину жовтня с. р.
о. Ксен. Гуглевич з Ключева малого. — Канон, інституцию дістали оо.: Євг. Данилович на Ра- дівцї і Мих. Ііроскурницкий на Бабинці дек. ку- дринецкого. — Введені оо.: Іпол. Бабяк яко за- відатель в Дорі, Євг. Дудкевич яко завідатель в Порховій, Лонг. Порубальский яко системіз.
сотрудник в Монастирисках, Мих. Дроздовский яко прив. сотрудник в Постолівцї, Авг. Арсенич (ново-пост. пресвитер) яко прив. сотрудник в Мишинї і Теодор Блоньский (ново-пост. пресв.) яко системіз. сотрудник в Космачи. — Відпустку для покрігіленя здоровля дістали на 6 неділь оо.: Йос. Трильовский з Будилова і Ів. Барвінь- ский з Постолівки. — Управу надвірняньского деканата по причині' виїзду о. Корн. Мандичев- ского на заеїданя держ. ради поручено віцеде- канови о. Дим. Луговому з Цуцилова. — Прави- тельство позволило на дотацию з релїґ. фонда для приватних сотрудників: в Постолівцї, Сема- ківцях, Жабю-Ильця, Воскресїнцях і Іванівцї, а о назначене такої дотациї для прив. сотрудни
ків в Олеши коло Товмача і в Соколівцї коло Косова віднесла ся консистория до правитель- ства. — 0. Ів. Федюк увільнений від прив. со- трудництва в Річці, дек. косівского. — Рукопо- ложені в Єреї: Авг. Арсенич, Теод. Блоньский, Мих. Дроздовский, Ів. Калиньский, Ант. Кордов- ский, Иос. Тихович і Ник. Яросевич. —• До дух.
семинариї (у Львові) приняті на перший рік бо- гословія: Ал. Дикий, Яросл. Левицкий, Вол. Ве-
личковекий, Волод. Войнаровский, Ант. Крушель- ницкий, Аркадий Гуглевич, Ілія Чорнодоля, Мих.
Андриішин, Партеній Чубатий, Теоф. Турчмано- вич, Ник. Івасюк, Йос. Гричук і Волод. Антоно
вич, а цертифікати для слуханя богословских наук дістали:, Григ. Гнатюк, Волод. Залуцкий, Ів. Лотоцкий,, Иос. Мизь і Йос. Луцкий.—Катедр.
сотрудник о. Йос.Микицей назначений провізорич- ним катихитом народних шкіл в Станиславові.
Відозва до сьпіволюбних Русинів.
З днем 15. н. ст. жовтня зачинає товари
ство »Львівский Бонн* перервані вакациями вправи хорів: мішаного, жіночого
імужеского, а скоро найдуть ся охочі, отвирає рівночасно і школу науки сьпіву, щоби прямувати дальше до цілії §. 3-им статутів вказаної »Плекати руско- народну пісню*.
З тої нагоди відзиває ся підписаний виділ до всіх Земляків, котрим дорога народна пісня, щоби вписували ся в члени товариства і або я- ко члени дїйстні брали чинну участь у вправах і продукциях, або яко спомагаючі вспирали то товариство материяльно.
Сегорічна прогульна по краю, яку урядив
»Перемиский Бонн*, дає найкрасший доказ, що пісня руска — се сила притягаюча, що похо
дить з серця; се одинокий скарб, до якого гор
нуть ся всі' Русини без різницї віку, стану і по
глядів. Се дає повну надїю, що у Львові не най
де ся нї одна руска сьпівуча душа, котра би не брала участи у вправах »Львівского Бонна* і що кромі того і сьпіволюбні Русини цілого краю підопруть цїли товариства материяльно, а тоді буде міг »Львівский Боян* голосити пісню рус
ку і по всіх закутках нашої Руси.
Членом дїйстним товариства «Львівский Боян* може бути кождий у Львові замешкалий Русин, що викаже ся знанєм сьпіву або музики, зложить впнеового 50 кр. і зобовяже ся до мі
сячних вкладок по 20 кр., а вепираючим той, хто зложить річної вкладки по 2 зр., за що має вільний вступ для своєї особи на веї нродукциї товариства.
Записувати ся в члени товариства можна кождої пятницї між годиною 7і/, а 9-ою вече
ром в часі вправ хору мішаного, які відбувають ся у Львові [Ринок ч. 10], або у голови товари
ства [улиця Собіщини ч. 7.]
Від виділу тов. «Львівский Бонн* у Львові дня 5. жовтня 1897.
Проф. Вол. Шухевич Др. Стефан Фсдак голова товариства. діріґент.
Всі рускі часописи просимо о оголошене по- висшог відозви. ________
Т е л є ґ р а м и.
Відень
6. жовтня. Жаданя Словінців від
носять ся до поставленя на становищи наміст- ника в Триєстї людий безсторонних
ів Карин- тиї, утвореня словіньского староства для окру
га Триєсту, полагоджена цялєйскої справи і рів
ноправносте.
Відень
6. жовтня. В неділю відбуде ся мі- нїстерияльна рада під проводом цісаря, на ко
тру прибудуть Банфі і Люкач. Нарада буде від
носити ся до вспільного буджету.
Будапешт 6.
жовтня. На зборах скликаних греко-католицким єпископом мункачівскім ухва
лено задержувати розгрішенє в сповіди всім, що будуть брати лиш цивільні шлюби супружескі.
Відень
6. жовтня. Загально сподївають ся парламентарної крізи і реконструкцій кабінету.
Порозуміня межи сторонництвами правиці дуже тяжко осягнути. Відносини межи Чехами а По
ляками заострують ся. Поставлене ненадійно внесеня через сторонництво католицке о від
кликане язикових розпоряджень погіршило ще більше ситуацию на правици. В додатку нема ще порозуміня межи правительством а прави
цею. Така ситуация показує, що правительство веде переговори з лівицею. Ситуация дуже по
важна.
Л ь в о в я н к а найлучше гіґієнїчне мило о 4 запахах:
гііжма, бзу, конвалії і фіолків.
ц
К * Ц і н а 3 5 к р.
Головний склад в аптицї
161 6 9 - ?
