Ч. 230 Львів, Пятниця дня 10 (2 2 ) жовтня 1897. Річний І.
П е р е д п л а т а як *РУЄ4АМА« вияеемяь:
в А й с т р *:
на ц і п * ріж . . . 18 р. жв.
на вів року . . . 6 р. жв.
■ж чверть року . . 8 р. жв.
вж місяць . . . . 1 р. жв.
За границею:
вж аРяя* ріж . . 20 рублів або 40 франків вж ш рову . . 10 рублів жбо 20 франків Поодиноке чвсло м 8 яр. жв.
РУСЛАН
• Вврвеш мв очв і душ у мк вврвеш: ж не воаьмеш мвлостж і вірв не воаьмеш, бо руске мн серце і віра рускж.< — 3 Р у с л ж н о в в х пеальмів М. Шашхевича.
В п а д т у ДммІ що д ія крім неділь і русккх сьв ят
• год. 6-ій пополудня.
Редакцію, адміністрацію і експедиция »Руслана» під ч. 9 ул. Коперні'ка. — Експедиция м ісцева в А ґенциї Ляндовского в пасаж і Гавсмана.
Рукописи звер тав ся ляш е на попереднє застереж ене. — Реклям ациї неопечатані вільні від порта. — О голош ена зва>
чайні нриймають ся по цій»
10 кр. від стрічки, а » -Н аді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 18 кр. від стрічки.
1
До ситуацій.
Чотири дни в тижни голосує, три дни сьвяткує палата иосольска — отеє при
знака теперішного парламенту австрийско- го. Розум іє ся, що позитивної праці нї сліду. В минувпіім тиждни ві второк по- кінчено розправи над запомогою держав
ною для^елєментарно потерпівших, а від середи до пятпицї включно голосовано двацять кілька разів поіменно в справах чисто формальних, а для усунена нудьги виступали посли опозицийні в справі обжа- лованя кабінету з бесідами, в котрих кож- дий не жалував фраз патріотично-нїмецких, щоби — писали про него дневники. По
іменним голосованєм дали Німці зрозуміти парламентові!, що они і без урльопованого Ш енерера і зложившого мандат Іра умі
ють робити обструкцию. А нозаяк таке механічне голосованє в кінци всякому му- еїло звірити ся, то на пятковім заеїданю минувшого тижня — як се вже звісно, — виправлено бурду з криками і висками в честь віцепрезидента Абрагамовича за те, що він не піддав під голосованє внесена Ф ункого, котрий домагав ся присутності!
міністрів, іменно ґр. Еаденього, н парла
менті в часі, коли обжалованє мотивували такі піґмеї (по їхньому матадори) полі
тичні, як Р ус і ПІікер.
Наколи би хто потягнув паралєлю між теперішним парламентом а давнїйшими, то мусів би прийти до пересьвідчеия, що ма
шина конституцийна в Австриї вже пере
жила ся. Се нї законодатне нї контролю
юче тіло, а звичайна, до того дуж е кош
товна арена для виступів поодиноких кльов- нів. Провідної мисли ніякої. Посли х о дять апатично по кульоарах, а сли збере ся яка громадка на розмову, то предметом сеї розмови є буденні річи, або питаня, чи довго ще прийде ся сидіти у Відни? Пар
ламент доборов ся до самого краю...
Доси вибрано комісию будж етову, не- тицийну і лєґітимацийну, але они хоть вже і уконституовали ся, мало що роблять.
Перша з них займе ся на разі не будже- том, а буде розправляти над елементарни
ми шкодами. Петицийна буде мати до по
лагоджена (на письмі) сотки всяких хоч би і найдикших петиций, а лєґітимацийна для провіреня виборів так щиро взяла ся до діла, що на першім заеїданю єї на 36 вибраних явило ся ледви 16 членів.
Більше трохи житя проявлявсь поза кулісами, де »робить* ся політика. Парла
ментарна комісия правиці збирає ся від часу до часу і обговорює потайно ситуа- цию. Місяць минає, як она веде акцию межиклюбову і з правительством, сходить ся, організує ся, укладає постуляти і ста
тути, але успіх — майже ніякий. Чому нема у сп іх у ? Нема успіху, бо нема щи- рости. Молодочехи раді би всіх д л я с е б е запрягти. Більша посілість ческа з моло
деньким Ш варценберґом на чолі докладає тихенько рук, щоби о с л а б и т и з н а ч і н є ц е н т р а л ь н о і’ о п а р л а м е н т у , а всю акцию перенести до сойму ческого. По
ляки розпали ся н а д в а т а б о р и . Один одуш евляє ся ще трохи союзом з Чехами, другий надробляє потайно з лівицею, на
разі ніби в роли посередника, а на ділі І в тій цїли, щоби вивернути правицю до!
гори ногами, а при хао сі наловити порт
фелів. Д і п а в л ї г р а є б і л ь ш е я к д в о з н а ч н у р о л ю . В один бік заиоручає, що стоїть непохитно при правиці, з дру
гого боку зносить ся безнастанно з ліви
цею, а на ділі метою єго є виверненє пра- вительства і — портфель міністра просьвіти В виду того клюб руско-словіньско-хорват- ский заняв становище в и ж и д а ю ч е . Він п р е д л о ж и в п о с т у л я т и свої як екзеку
тивному комітетови правиці так і прави- тельству і від довершеня сих ностулятів зробив зависимим дальш е своє поведене супротив правиці і правительства.
З всего того виходить, що правиця сама перебуває тепер кризу, а то по при
чині, що не лише оправдані партийні ін
тереси складових єї частий повисли в воз- дусї, але і длятого, що посеред правиці натворилось богато »високих« політиків, а ще більше кандидатів мінїстерияльних.
Личні інтереси перемагають.
А що робить правительство? Оно ди- вить ся на сей хаос і має мабуть свою окрему політику. Я к у ? ґр. Баденї не вия
вив єї конкретно. Але се річ певна, що в ін 1 б е з Н і м ц і в н е х о ч е п р а в и т и . Прави
цю, а іменно Поляків і Ч ехів знає він до
кладно. І длятого мабуть, що докладно їх знає, не має охоти, віддати ся цілковито в їх руки. Партийне правительство в тене-' рішній хвили не можливе. Внесене бар. Ді- павлього на законне управильненє питаня національного і язикового мабуть єму на руку. Се внесене може єго кабінет і ліви
цю нїмецку витягнути з матні, в котру він і лівиця попали в наслідок розпоряджень язикових. Але ґр. Баденї мусить мати пев
ність, що обструкціоністи пристануть на вне
сене бар. Діпавлього, заким би міг рішити ся, зійти з теперішного свого становища.
Такої певности доси нема. Тож і не дивни
ця, що єго кабінет держить ся поки-що в повній резерві, і то в резерві як супроти правиці так і переговорів »<1ег еЬгІісйеп Мак1ег« з лівицею. Німці починають на
віть звільна набирати пересьвідчеия, що ґр. Баденї лучш е боронить їх перед на
сильством Ч ехів, як они самі себе боро
нять. Він жеж не опер ся доси рішучо на правици, хоч міг се зробити вже в часі минувшої сесиї, хоч і тепер правиця за
прошувала его до себе. Ґр. Баденї уважає себе завеїгди ще президентом кабінету не- парляментарноі’о і мабуть лишить ся на тім становищи понадпартийнім, дожидаю
чи хвилі в котрій би правиця і лівиця збли
зили ся до себе.
Може бути, що ми невтаємнені в ар
кана закулїсові в дечім в подробности по
миляємось в нашім суді о теперішній си- туациї, але в головнім нарисї характеристика теперішної ситуація буде вірна. Правиця і лівиця переходять стадию ферменту, з ко
трого вийде мабуть, хоч би і не зараз, новий парламентарний утвір. Ґр. Баденї хоче вести, а не хоче дати себе вести.
Се був єго оклик при обниманю управи.
Рада державна.
Вчерашне заеїдане розпочало ся поіменни
ми голосованями. Зараз при третім з ряду го- лосованю не було комплєту, тож наслідком то
го відрочено заеїдане до вечера.
О годині 6. вечером розпочато заеїдане знов поіменним голосованєм над внесенем п.
Ґ і н т е р а, чи ранішнє заеїдане по причині не- достачи комплєту могло предпринимати ухвали, чи нї. Над сею справою голосовано тепер знов поіменно і відкинено внесене 136 голосами про
ти 80.
В о л ь ф забрав голос в справі формальній.
Перед полуднем — говорив він — президент знайшов ся в таких обставинах, що мусів зам
кнути заеїдане. Отже §. 48., котрий прецінь пре- зидия виконує совістно (лївиця сьміє ся) назна
чує, що в такім случаю президент після влас
ного уподобаня визначує день і годину слїдую-
; чого заеїданя. З того виходить льоґічне внесе
не, що на слідуюче заеїдане треба вибрати та
кий речинець, щоби можна було доручити за
прошена всім членам палати. В противнім слу
чаю могла би президия запросити собі тілько більшість, а на такім заеїданю міг би шеф прави
тельства дуже легко приєднати собі апробату для своєї провізорні угодової (цілком справе
дливо! з лївицї). Рішучо застерігаємо ся супро
ти такого поступованя. Много членів з лївицї не одержало запрошень. (Лївиця потакує). Впро- I чім годї було инакше зробити, понеже ніякий член парламенту не має обовязку вистоювати тут в палаті від 2. години до 6. і вичікувати на служачого, що буде розносив запрошена. Ми не одержали запрошеня, тож протестуємо супроти того. Крім сего ставлю іменем лївицї внесене, щоби неправне заеїдане замкнути. Ставлю даль
ше впесенє, щоби голосовано картками і дома- гаю ся поіменного голосованя над моїм внесе
нем, а сли би его відкинено, тоді жадаю поі
менного голосованя над замкненем дискусиї.
Предсїдатель перечить закидам Вольфа по
кликуючи ся на нриняту практику і запитує, чи впесенє о тайне голосованє достатно підперте.
Вольф-. Домагаю ся поіменного голосованя над внесенем о тайне голосованє. Най президия трохи пильнїйше уважає на те, що говорять по
сли (правиця заперечує і обуряе ся. Голоси:
Безличність!)
Предслдатель'. Вибачте, пане посол, але чиж е можливо, серед такого неспокою в палаті, до
кладно все почути. Як довго я президентом палати, мушу собі випросити висловлюване су
проти мене в такім тонї. (Правиця оплеекуе) Слідують відчитуваня петиций. П. Ґ і н т е р ставить внесене, щоби петициї громад п. Ґрос і Пріс о знесенє язикових розпоряджень долучи
ти до протоколу і жадає поіменного голосованя.
Внесене упало 150 голосами супроти 60.
П. Ш ік е р мотивував нетицию громади Саар проти язикових розпоряджень жадаючи до
лучена до протоколу і поіменного голосованя.
П. Абрагамович зробив увагу, що має голос тілько до поставлена внесена (лївиця заперечує).
На случай відкиненя першого внесеня, ставить п. Шікер, щоби зміст петициї видрукувати, яко залучник до протоколу і жадає поіменного го
лосованя (оплески на лївици).
Віцп. Абрагамович жадає о подане внесеня на письмі (на лївици протести). II. Шікер виго
товляє внесене на письмі, а тимчаеом в палаті
2 гамір і крики. П. Н іт ш е просить о гоябс, хоче
поставити запитане. Віцепрезидент не хоче удї- лйтя голосу, бо ще не полагоджено в'несеня п.
Шікера. (Лівиця перечить).
П. Н іт ш е записує ся до голосу. , П. Ш ік е р : Здає ся менї, що нема обо- вязку такогу формального внесеня предкладати
на ПИСЬМІ. ;;;■
Віцепрезидент: Даруйте пане, але для мене рішаючим є реґулямін. (бурливі заперечеця з лі
виці) Алеж панове, та чейже позволите говорити предсїдателеви (неумовкаючі крики на лївици).
Мої панове, якеж ваше поведене ? Чи ви думає
те, що президент на те тут, щоби ви мали кого зневажати? Я добре знаю § 14. реґулямі- ну, але тут йде о - скомбіноване внесене, то-ж треба єго подати на письмі. В тім однім на по- зір внесенні є аж три! '
Ш ік е р відчитує внесене своє і вручає єго на письмі. В о л ь ф : Прошу о голос в справі дневного порядку. П. Фу н ке: Прошу о голос в справі формального трактованя. Віцепр. ста
вить питане в справі поіменного голосованя над поставленими внесеними. В о л ь ф : Прошу пе-|
редше о голос. Віцепр. Не могу вам, пане посол, уділити голосу. В о л ь ф : Я стою при моїм до- маганю. Віцепр. Тепер маємоголосованє. В ольф : Пане президент, держіть ся реґуляміну (великий несупокій).
П. Н іт ш е : Просив я о голос зглядом формального тражтованя справи. (Віцепр. уділяє єму голос). Не люблю я висувати ся навперед, але сли вже в такий незвичайний спосіб трак
тує ся реґулямін палати, то може се порушити навіть такого посла, котрий через 10 літ був членом бюра палати. Параґраф 14. виразно ка
же, що формальних внесень не повинно пред
кладати ся на письмі (лівиця заперечує). Віцепр.
Прошу мене не вчити (голосні заиереченя з лї
вицї) Знаю докладно реґулямін (несупокій на лївици). Н іт ш е : Що до тої квестиї не можу ставити ніякого внесеня, але напятнувати мушу таке постуиованє! Віцепрезидент просить секре таря п. Дейма, щоби відчитував імена. В о л ь ф кричить: Менї не далисьте голосу, ноступились- те, пане президент, супроти реґуляміну. Присту- плено серед великого заколоту до голосованя.
Коли відчитано назвище Б р е з н о в с к о г о — закликав Вольф: Ні то звичайний шімель — то не є петиция! Внесеня Шікера упали 138 голо сами супроти 45.
П. П ф е р ш е відчитав петицию одного то
вариства нїмецкого і домагав ся видрукованя єї в протоколі', хотяй би на се й небуло ухвали (сьміхи на правици). Над першим внесенєм вно
сить поіменне голосованє (сьміхи на правици) над евентуальним внесенєм (сли не буде ухва
ли) також. (Велика веселість на лївицї і іроничні брава з правицї). Коли внесеня достаточно по- перто, а секретар зволікав викликувати назви ща, відозвали ся з ческих лав голоси: Голосу вати! Що се? хочемо голосувати (сьміх на лї вици).
Президент: Прошу панів. Один з послів просив мене о інформацию; я думав, що маю уділити єму голос (оплески на лївици, крики на ческих лавках) Простіть, панове, то чейже мож дозволити! Так поступає ся з кождим по слом, котрий мене запитує. (Демонстрацийні оплес ки на прави ци і брава іронічні на лївиці), молодо чехи накликують до лївицї: Коли-ж ви думаєте обжаловувати міністрів? Голоси з лївицї: Як ран ні когути запіють! (Веселість). Внесене Пфершо го відкинено 154 голосами супроти 52, рівнож відкинено і евентуальне внесене.
П. М о с д о р ф е р вносить петицию громади Бемім-Кан і домагає ся випечатаня єї в прото
колі', тайного голосованя і поіменного над евен
туальним внесенєм, що до протоколу. (Сьміхи і іронічні оклики межи Чехами) Оба внесеня від
кинено.
Таке саме діє ся, коли гі. Г і б н е р відчи
тує петицию. На подібних сценах і серед загаль
ного вже розяреня наближує ся північ. Тринай- цять поіменних голосовань.
В часї промови п. Герольда правиця гро
мадить ся коло него. Лівиця починає бити шуфлядами пультів і кулаками о пульпіти. По
сли з лївицї виходять на естраду коло предеї- дателя і грозять єму пястуками, що не хотів уДЇЛИТИ голосу п. Функому.
анї слова з єго бесіди: оглушаючий крик. Кіль
кох Чехів "летить до лавок лївицї в сторону, де сидить Вольф і прочі Шенерерияни. Настає цїлко-
вяють отрашнии галас.
Черрз те пОвстає великий заколот; захо
дитьббава, що туй-туй посли будуть валити ся дошками від пультів. Герольд залишає свою, бесіду. Перли Крумгольц і Водьф взаїмно кр- даюТь ся На себе.
Навкруги Вольфа найбільше тиснуть ся, здає ся, що леда хвиля розпічне ся бійка па пястукй. В палаті вічний заколот і крик. По
сли з лївицї беруть штурмом естраду президен
та, засииують єго стіл зеленими зошитами з реґуляміном і пробують здруяити -Абрагамовича' з естради. Правиця і лівиця стають против се
бе, як дві ворожі армії. Була хвиля, коли зда
вало ся, що ті два табори на правду побють ся.
Нараз Катрайн, що сидів доси в центрум, зри
ває ся, біжить до естради президента і спихає з неї Абрагамовича. Серед пекольної бучі лі
виця починає сипати оплески Катрайнови, що усунув Абрагамовича. К а т р а й н кричить на цілу губу, щоби нерекричати крикунів: Перери
ваю заеїданє. За те знов правиця обурює ся на президента, з єї лавок відзивають ся голосні крики: То нечуване. Гамір не тихне. По сто
роні лївицї панує найбільше обурене. Катрайн опускає салю. За ним члени екзекутивного ко
мітету правиці йдуть до єго бюра, де відбуває ся нарада. По кількох хвилях входять до салі, президент каже, що відкладає заеїданє на середу. Засїданя не замкнено, лиш відложено.
зачав говорити Г е р о л ь д . В еали нечутні Сойм кроацкий збирає ся дня 15-го падо- диста.. .... .лїїаній’і ~ш її—■■ ііпі ш і иги ' ишг' іпі і'іт г Відомості! про заключенє договору межи Болгариєю а Туреччиною, як " заневЦрють’ з до
витий заколот. Чехи видерають Шенерериянам бре поінформованих кругів, є зовсім безословні.
деревяйі верхи нуді,пЙв, котрими трмті випра- Сли Болгарин остає під' зверхностиєю Туреччи- ни, то тим самим межи .нею а турецким нра- вительством певна звязь повинна бути.
Димісия кабінету сербского настуцрл^ не ддк по причині приїзду Міляна до Сербії, як радше з причини неповодженц. сербскої політи
ки заграничної.З устуиленєм кабінету Сербія,має покинути свою балканьску . иолїтику, котрою стреміла до утворена союза бадканьских Держав, а буде натомість старала зближити- с» до Австро- Угорщини: рівнож і у внутренйій' політиці" зайде змФй в н.екористь радикалізму. Причиною до-
’їак'бГ 8мінй є' Становище' Бблгариї в Македонії, коли то Болгарин наслідком утворена певного числа сербских шкіл в Македонії і номінациї управителя метрополії в Уескібі, Серба, виклика
ла заколот і демонстрацій'.
З Льондоку надходять вісти, що президент кабінету, льорд Сельсбері має в коротцї уступи
ти. За причину подають єго неповодженє в за- граничній політиці.
З Індиї доносять, що там вибухли розрухи над бірманьскою границею, віддаленою о кілька
сот миль від Афґанїстану. Мимо такого віддале
на є сполучене межи повстанцями афґаньскими а тамтими. Полонинки з битви коло Мандаляй в Бірмі виявили, що емісариї з Афґанїстану під- буряють населене і війско в цілих Індиях, на
кликуючи до сьвятої війни проти Європейців.
Вісти політичні.
Н о в и н к и .
— Загальні збори руского товариства педаґо- ґічного в Самборі відбудуть ся дня 1. падолиста с. р. о годині' 2. з полудня в школі вправ ц. к.
учительскої семинариї в Самборі. За Виділ то
вариства сьвящ. М. Ортиньский, секретар.
— Україньский театр під управою М. Кроїшв- ницкого дає від вчерашного дня представленя в Великім театрі в Варшаві. Лучає ся се у первин раз, що україньске слово загомонить на сцені правительственного Великого театру в Варшаві, де доси звичайно раз до року давала серию представлень якась росийска трупа з Москви, Дієва або Петербурга. Малоруским трупам, єсли коли навідались до Варшави, дозволювано грати лише в приватних салях театральних.
Стипендиї для учеників учительских семи- нарий ухвалив Виділ краєвий на онодїшнім засї- даню в буджетї шкільнім на рік 1898 піднести о 10.000 зр. (з 90 на 100 тисяч) а видаток на будову шкіл народних о 20.000 зр. (з 80 на 100 тисяч).
На університет у Львові в біжучім півроцї 1897/8 вписало ся по день 16. жовтня: на виділ теольоґічний 299 слухачів; на виділ правничий 880 слухачів; на виділ медичний 119 слухачів;
фільозофічний 130 слухачів. Загальне число впи
саних слухачів 1428. В тім числї припадає 1284 на звичайних а 144 на надзвичайних слухачів університету. — Загальне число вписаних на у- нїверситет женщин виносить 36. З тих вписало ся 6 в характері звичайних а 34 в характері надзвичайних слухачок.
- На університет в Кракові записало ся в першім півроцї 1897/8 загалом 1243 слухачів і слухачок. З того на виділ теольоґічний звичай
них 65, надзвичайних 4; на виділ права і адмі- нїстрациї 631 звичайних і 4 надзвичайних; на виділ лїкарский 214 звичайних і 33 надзвичай
них; на виділ фільозофічний звичайних 147, надзвичайних 97, надзвичайних мущин 17, жен
щин 88. На виділ аґрономічний записало ся зви
чайних слухачів 13, надзвичайних 15.
— Виборчий процес. Перед карним трибуна
лом в Тернополя відбула ся дня 18 жовтня роз
права против 28 селян з села Щитовець, обжа- лованих о насильство в часї правиборів. Після акту обжалованя, дня 5. марця, коли комісар староства Топольницкий приступив в Щитівцях до правиборів з IV. куриї, громада селян впала до громадскої канцеляриї, витягнули з відтам війта Данила Захарию і вимогла на нїм видане урядової печатки. Розправа виказала безоснов- ність цілого обжалованя, так що сам прокура
тор мусів від него відступити. Всіх обжалова- них увільнено.
— Чому так вчасно було позимнїло ? Обсервато- рия в Петербурзїпоясняє сегорічний так вчасний сніг появою цикльона, що йшов в напрямі на всхід; така низька температура в тій порі була ще 1834 року.
— Занедбане Галичини центральним правитель- ством в области шкільництва прямо переражаю- че. Нисше подані цифри виказують наглядно, як то пуста чванливість Німців своєю висшо- Пр. Катрани отвираючи заеїданє парламен
ту перерване в ночи з 19-го на 20-го с. м. зая
вив жаль, що через недогляд п. Абрагамовича дійшло до так бурливих сцен. Однак не належа
ло виступати з грозьбами проти вп. Абрагамо
вича, бо того рода сцени не кваліфікують ся до парламенту, а противно понижають'^єго зна- чінє і повагу. Відтак відперши закид про непо- відомленє всіх послів показує потверджена пос
лів про відобране повідомленя. Причиною не
догляду вп. Абрагамовича була та обставина, що президент Катрайн відходячи з президиї не сказав, що три посли вписали ся до голосу. На будучність, сли-би лучила ся яка некоректність, не повинна палата думати, що се робить ся з розмислом.
В понеділок мав наради екзекутивний ко
мітет правицї; на них мала обговорювати ся так
тика правиці в палаті. На тій конференції прий
шло також до острих виговорів з причини не дискрециї, якої допущено ся через оголошене справоздань про попередні наради конференції Роїііік* додає, що на тій конференції поста
новлено жаданя клюбів розсмотрювати після країв. Розпочато від постулятів полудневих Сла- вян; на слідуючім засіданні прийдуть справи Сло
вінців, Русинів а вкінци Чехів.
Барон Діпавлї відбуває дальше наради з му
жами довіря з лївицї.
Угода з Угорщиною, як деякі дневники до
носять, в разі парляментарних трудностий може довершити ся силою цїсарского розпорядженя на такий спосіб полагодженя справи угорске правительство годить ся. Такому загальному го
лосовії праси Хешгеї перечить і каже виразно, що тої квестиї правительства обох половин держа ви ще не рухали, проте не може бути бесіди о якім порозумінні ґр. Баденього з бар. Банфім в тій справі.
Фінансова комісия угорского сойму вже полагодила провізорию угоди і вже сего тижня буде над нею радити сойм. На комісийних на радах заявив ся п. Кошут против цілого предло женя з принципіяльних точок а кромі сего за- кидував, що в проекті нема ясно зазначено, чи в Австрії угода має перейти дорогою парламен
тарною; кромі сего супротивив ся, що є там бесіда о дефінітивнім договорі, котрий зносить ся теперішною провізоричною угодою, підчас ко
ли в законі з 1867 говорить ся тілько о угоді на десять літ. Рівночасно ухвалено провізоричну угоду з Кроациею, котру рівнож має ухвалити сойм в Загребі.
стию і їх еґоїзм навіть в справах просьвіти упо
сліджують Галичину, загортаючи всьо для себе а наділяючи наш край на цїли просьвітні кво
тами, що иодобають радше на жебрачу милости
ню. Видаток на школи середні виносить після державного буджету на рік 1898 1.291.900 злр.
(о 150.787 зр. більше як сего року) а іменно на ґімназиї 1.148.400 злр. (о 133.500 більше) а на школи реальні 143.500 (18.287 зр. більше.) Зріст сей походить з утвореня самостійного рівно
біжного відділу при IV ґімназиї у Львові, даль
шого розширена ґімназиї в Подґужу і рускої в Коломиї, помножена числа посад, зросту до
датків пятилїтних, посунена 44 професорів до осьмої ранґи, отвореня нової школи реальної в Ярославі і т. д. Цифра та 1.291.900 зр. на га- лицкі школи середні змаліє однак значно в о- чах читателїв, коли собі пригадають, що Чехи з населенєм о 767.000 меньшим як Галичина дістають на школи середні 2.288.000 злр.—отже мілїон (без 3 тисяч) більше як Галичина, а Ав- стрия низша з населенєм о 3.900.000 голов мень- шим дістає лише о 110.000 злр. від Галичини.
Тим часом беручи справедливо повинна би Га
личина в пропорциї до Чех діставати на школи середні о 2 і/, мілїона більше а в пропорциї до Австриї о 2.910.000 злр. більше.
— Смерть від укушеня пса поніс 6-лїтний ри
нок приватного урядника Яросевича при улици Дверницкого у Львові. Хлопця покусав пес, що був власностию мураря Цара, в суботу вечером, а вчера умер хлопчина на запалене мозку, ви
кликане після ореченя лікарів перестрахом. За
ряджено слідство.
— Дещо з криміналу. Стан вязнїв, що відси
джують тепер кару у львівскім заведеню карнім, виносить тепер 962 людий, а з тих жидів є 172.
Жиди як звісно становлять 10% населеня в Га
личині, у львівскім криміналі виносить їх число около 18% всіх вязнїв.
— Крук крукови видзюбав око. Старий львів- ский злодій Гнат Пелех украв комусь 1000 зр.
в однім банкноті', а заплативши жидови за са
му виміну на дрібні 20 зр., став з своїми кум- панами по передміских кнайпах забавляти ся.
Підчас одної такої гулятики упив ся Пелех і заснув. Пробудившись не застав анї приятелів ні гроший. Полїция помимо ревних старань не могля спіймати ні одного пташка. Тимчасом аґент полїциї Ґінсберґ, пробуваючи на відпустці в Чернівцях, відвідав тамошного інспектора по
лїциї. Той оповів Ґінсберґови, що арештував якогось Львовянина, котрий в веселім товари
стві пускав по шинках значні гроші. В своїм земляку пізнав Ґінсберґ ноторичного злодія Че- каньского, при котрім найдено ще 580 зр. Обі
крав він підчас забави Пелеха і з добичею утік до Чернівців. Нитка по нитці і полїция осадила в арешті' цілу пачку злодіїв. Незвісно лиш, у кого украв Пелех ту тисячку, бо доси ще ніхто не зголосив сеї крадежи.
— Пожар синаґоґи. Дня 12 жовтня о*12 год.
в полуднє в Міхові вибух ножар в божници під
час молите. Божниця була переповнена бого
мільними, але всі успіли вийти щасливо. Пожар вибух на горішній ґалєриї, призначеній для жен- щин, в сей спосіб, що від сьвічки запалили ся порозкладувані книжки, полотняні драпериї а відтак деревяні урядженя. В протягу двох го
дин спопелів цілий дім.
— Знов Шаєр. Ще не прогомоніло імя селянь- ского посла Шаєра в спорі правничім о наслід
ках уласкавленя єго цісарем, а вже знов вири
нає перед публичну опінїю єго імя в справі, не дуже для него похлїбній. В Відни відбуло ся в неділю згромаджене польсних робітників, на ко
трім. пос. Козакевич критикував між иньшими партию антисемітів. Коли Шаєр заперечив твер
джене Козакевича, мов то жиди не є виключно причиною всего злого, накинули ся на него со- циялїсти з обуренєм, заявляючи, що не підуть жебрати ласки у міністра. Визваний многими докорами вийшов Шаєр на трибуну і сказав:
»Слава Ісусу Христу». Відтак заявив, що не бу
де промовляти, бо »колєґа< Козакевич не узнав відповідним подати єму руку. Колиж бесідники налягали на Шаєра, щоби прецінь відповів на закид, Шаєр промовив такими словами: »Ви
брали мене ряшівскі хлопи і робітники і в їх імени поздоровляю вас щиро і стискаю вашу долоню»; (оклики: Яворского поцілував в руку») люблю вас, стискаю вас в іх імени». В сали пов
став сьміх, а коли Шаєр опустив трибуну, кли- кано: «він не знає що говорить. Він пяний «Сто
ячі близше налягали на Шаєра, щоби рішучо сказав, чи то правда, що Яворского поцілував в руку. Шаєр не відповідав нічого і вийшов із салі. Кликано за ним «ганьба». Потім промав- ляло ще кількох робітників, заявляючи, що Ша
єр обидив ціле згромаджене тим, що прийшов там пяний. Оден з бесідників твердив, що Ша-
Масть навнасна
на відмроженє.
— З —
єр прибувши на згромаджене невдовзі заснув, а коли прибудив ся, струнув на землю шклянку з пивом. Иньший бесідник назвав Шаєра зрадни
ком народа, бо не додержав приреченя поборю
вати ґрафа Баденього. — За таке поведене клюб Стояловцїв ухвалив на внесене пос. Данєляка задля охорони чести клюбу виключити з по
між себе Шаєра на два до три місяці', щоби поправив ся. Цікавий собі той Шаєр з цілим своїм посольским мандатом.
— Люеґер а женщини. На зібраню женщин у Відни заявив др. Люеґер, що з цілої сили старати ся буде о нозискане всіх християньских женщин до свого сторонництва. Нині мають вже женщини право голосованя при виборах до по
даткових комісий, в будуччинї узискають може також право при виборах до ради міскої, до сойму і парламенту, а тоді християньско-соци- яльна партия возьме верх. Женщини утворять армію амазонок, котра здавить противників.
Справі тій віддам ся з цілим запалом — за
кінчив бесідник; — нехай нїхто не думає, що ставши бурмістром, перестану бути агітатором.
Буду ним завсїгди, а всякі глумленя із сторони ворогів прийму з обоятностию.
— ДеФравдация в товаристві убезпечень. Ргге-
§1а<1 львівскій умістив онодї нотатку доносячу що в краківски товаристві убезпечень сповнено опять дефравдацию на 60.000 зр. Шкоду мала покрити родина дефравданта, На се одержав РггецІаО письмо трех директорів товариства з Кракова, в котрім заперечають категорично, щоб хто нибудь допустив ся в товаристрі якої ни- будь дефравдациї. У відповідь подала редакция наперекір сему запереченю, що по Львові кружить поголоска о здефравдованю 200.000 зр. з кра- ківскої ас'екурациї і що та поголоска прибирає що раз імовірнїйший характер.
Іменованя, перенесена, відзначена, конкурси.
Іменованя. Ц. к. висший Суд краєвий заіме- нував офіциялами канцеляріїйними в X. клясї ранґи: канцелїстів судових Ілярия Кучинь- ского в Станиславові для Стрия, Иосифа Мор
еного в Золочеві для Золочева, Адольфа Шін- длєра в Тисьменици для Тисьменицї, Михайла Фльорчака в Сяноцї для Гвоздця, Стапислава Валкєвича в Нижанковицях для ІІижанковець, Еразма Топольницкого в Станиславові для Коло
миї, Фелїкса Лєшиньского в Золочові для Золо
чева, Едмунда Скульского в Делятинї для Деля- тина, Йосифа Коника в Сяноцї для Бережан, Войтїха Базяка в Золочеві для Бережан, Фелї
кса Хомяка в Глинянах для Камінки, Володи- слава Люцека в Щирци для Щирця, Вінкентия Воловця в Болехові для Стрия, Кароля Бера в Коломиї для Коломиї, Володислава Кароля Мая в Олеску для Олеска, Корнеля Жеребецкого в Станиславові для Войнилова, Северина Сас Зє- ліньского в Сколю для Рудок, Івана Лавровского в Долині для Долини, Леопольда Швайсера в Городенцї для Городенки, Маркелия Матавша в Скалатї для Львова, Едварда Івана Строньского в Делятинї для Жидачова, Віктора Пітша в Тур
цї для Турки, Януария Цурковского в Золочеві для висшого суду краєвого у Львові з придїле- нєм до чинностей судови повітовому в Зборові, зарядцю вязниць Івана Данцевича в Станисла
вові для Станиславова, канцелїстів судових Ру
дольфа Вархаловского в Тернополи для Грима- лова, Володислава Гашлякевича Ґотлєба в Мо- стисках для Краківця, Самуіла Пукшин Бачинь- ского в Старіммістї для Старогоміста, Льва Щербиньского в Буську для Яворова, Брони- слава Конасєвича в Сокалю для Сокаля, Едвар
да Тручку в Старійсоли для Староїсоли, Едвар
да Адольфа 2 ім. Вайса в Залізцях для Зало- зець, Йосифа Базяка в Тернополи для Тернопо
ля, Иосифа Мілєра у Львові дла Львова, Теофі- ля Гринишака в Станиславові для Станиславова, Йосифа Воляньского в Любачові для Любачова, Івана Михалевского в Борщові для Гусятина, I- вана Тнлїщака в Турцї для Будзанова, Антона Двожака в Кутах для Скалата, Володислава Ан
тона Боруцкого в Березові для Устрик, Казими- ра Івана Шварца в Рогатині для Рогатина, Бро- нислава Депу в Глинянах для Глинян, Юлїяна Вуйцїка в Долині для Львова, Теофіля Пйотров- ского в Залїщиках для Залїщик, Антона Тео- доровича в Самборі для Журавна, Стефана Ганкевича в Порткові для Чорткова, Віктора Дуниковского в Теребовли для Тернополя, Воло
дислава Хомяка в Делятинї для Микулинець, Петра Козака в Стрию для вис. суду кр. у Львові з придїленєм до чинностий судови повітовому в Бурштині, Антона Мезеру в Буску для Рави, Івана Сцьобловского в Рудках для Снятина, Казїміра Цвинарского в Янові до Немирова, Франца Ксавера Фачиньского в Лютовисках Средство се споряджене після рецепти при- порученої і уживаної із знаменитим успіхом в північній Росиї і в краях сибірских,—лічить и в найкоротшім часі всякі відмороженя.
— Ціна слоїка 40 кр. —
для Лютовиск, Йосифа Пацалька. у Львові для Львова, Івана Вомачка в Динові для Динова, Івана Квочиньского в Саноцї для Ходорова, Ля- зара. Вальтера в Ходорові для Новогосела, Ха- їма Мендля Гамермана в Комярнї для Бродів, Константина Стальмаховича в Турцї для Боринї, Франца Ґрубера в Коломиї для Коломиї, Стефа
на Еміля Домразка в Рудках для Вишнївчика, Івана Марияна Пшигоцкого в Радехові для Ме- дениць, Иосифа Вествалевича у Львові для Льво
ва, асистентів почтових, Тадея СтіебельСкого в Подволочисках для Прухника, Станислава Ар- кусєвича у Львові для Львова, і асистента ра
хункового ц. к. висшого суду краєвого Володи
слава Чижевского у Львові для Львова.
Т е л є ґ р а м и .
Відень 21. жовтня. Християньско - сла- вяньский союз відбув вчера заеїданє, на котрім раджено, яке становище має заняти клюб в справі угодової провізорні і внесеня Діпавлього.
Ухвалено голосувати за провізориєю і за услі- вним відосланєм внесеня Діпавлього до осібної комісиї.
Відень 21. жовтня. Завязує ся новий клюб в парляментї. До него могуть увійти всі дикі посли з виїмком Мітермаєра і Шаєра. Перева
жне число тих послів оказало готовість всту
пити до того клюбу.
Послїдні вісти.
Заеїданє парламенту з середи тревало де- вять годин. Внесене о поставлене міністрів в стан обжалованя відкинено 161 голосами проти
141. Значить ледво 20 голосами більшости.
З бесід визнатнїйших були п. Герольда, Сильвестра і Мавтнера.
Наради розпочали ся дальшим продовже- нєм засідай я з попередного дня. Перший забрав голос нр. Катрайн оправдуючи поступованє А- брагамовича а взглядоо президию. По нїм жа
лував ся п. Функе, що п. Абрагамович не під
дав єго внесеня о присутність міністрів в пала
ті в часі обжалованя. В відповідь н. Функому у- справедлював пр. Абрагамович, своє поступова- нє на основі реґуляміну, котрий не дозваляє, щоби під позором ставленя внесеня до фор
мального трактована справи, виголошувано по
літичні бесіди і ставлено внесеня, яких §. 46 не допускає.
Герольд назвав тенерішний стан злим, але вину приписав Німцям, котрі колись утворили ту систему правлїня, на котру тепер нарікають.
Хотьби Німці повалили теперішнє правитель- ство, хотьби прийшло правительство прихильне Німцям і знесло язикові розпорядженя, то ли
шить ся ческий і славяньский нарід і они не відступлять від своєї рівноправності! з нрочими народами Австриї.
Несправедлива ідея мусить упасти. Не злю- бови до Баденього, але зі згляду на свободу і справедливість в державі, будемо голосувати против поставленя міністрів в стан обжалованя.
Німці днесь нарікають, а чиж Чехи мало зазна
ли германїзациї ? А тайні розпорядженя не були для Чехів на порядку дневнім?
С и л ь в е с т е р яко ґенеральний бесідник жалував ся на брак свободи і заповів, що Нім
ці не уступить, доки не цофне ся язикових роз
поряджень і що будуть поступати солідарно.
М а в т н е р говорив, що в борбі правитель- ства з Німцями, правительство не побідить, бо вже всі нїмецкі круги рушили ся. Той рух взраг стає і готов стати небезпечним для монархії і для єї фінансів. В кінци заявив, що прилучає ся до внесеня ґр. Дубского (перейти до порядку дневного над обжалованєм з висказанєм нагани для правительства).
Посол С т р а н ь с к и й поставив внесене, щоби лєґітимацийна комісия здала справу в 6 тижнях з запротестованих виборів.
Головний склад в аптицї
161 7 7 - ?
Жигм. Рукера
під „Срібним орлом“ у Львові.
