Ч. 231. Львів, Субота дня II (2 3 ) жовтня 1897. Річник І.
Передплата
■а «РУСЛАНА» л в и г а ;
в Австриї:
■а ціякк рік . . . 12 р. ав.
на пін року . . . 6 р. ав.
на чверть року . . 8 р. ав.
на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
на цілкі ріж . . 20 рублів
або 40 франків
на нів року . . 10 рублів
або 20 франків
Поодиноке число по 8 кр. ав.
РУСЛАН
• Вирвеш мн очн і дупгу ми вирвеш: а не воаьмеш мплоети і віри не воаьмеш,
бо руске ми серце і віра руска.* — 3 Р у с л а н о в и х осальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові щ о дня
крім неділь і руских сьвят
о год. 6-ій пополудня.
Редакцмя, адмінїстрация і
експедиция >Руслана> під ч. 9
ул. Копернїка. — Експедиция
місцева в Аґенциї Ляндовского
в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише
на попереднє застереж ене. —
Реклямациї неопечатані вільні
від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціпі
10 кр. від стрічки, а » .Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по
16 кр. від стрічки.
г
До ситуациї.
Як під теперіпіну
ХІНІЛЮ дивить ся правнтельстно на внутрішнє положене в пар- ляментї, поясняє достоту передова статя
»№іепег Аіі§. 2еііи匿 з 19. жовтня. По
гляд сей однаковий з тим, який ми подали вже в виданю »Руслана« з 10. (22.) жов
тня. В статі тій, надписаній »Гробарі пар
ламенту» сказано межи иньшими: »Парля- мент теперішний не вдоволяє ся сьвятко- ванєм неділі, він сьвяткує вже після ста
рого завіта кожду суботу, а відтак спра
вляє собі що тиждня і »Ь1аиеп Мопіа#!»
Колиж збере ся чотири рази в тиждень на засідань то хиба в тій цїли, щоби дивити ся байдужно на те, як обструкция поімен
ними голосованями спиняє всяку позитивну роботу. З одної сторони обструкция, зі сто
рони же більшосте парламентарної бай
дужність — отеє образ нинїшного гіарля- менту в Австриї. Парламенту вже нема на ділі. Такий парламент, в котрім більшість не уміє чи не хоче побороти меньшости, не має ніякої вартосте. Не радимо побо
рювати сю обструкцию силою або одно
сторонні™ толкованєм реґуляміну, але побо
роти єї можна витревалостию, серіозностию і рішучостию. А того всего годі добачити у більшосте. Більшість жиє собі так без
журно, мов би не було ніякої обструкциї.
Молодші посли або не являють ся в пала
ті, або зараз з полудня кваплять ся домів.
Отжеж не лише обструкция виновата, що нічого не робить ся, а вина лежить в без
кровносте більшості!. Така ситуация не мо
же довго потривати. Деякі партиї правиці поступають так, мов би їм на тім залежа
ло, щоби не було центрального парламенту.
Лівиця знов що побиває за удержанєм цен
тральної законодатної інституциї, робить все, щоби в практиці знищити ту інститу- цию. Правиця і лівиця відгривають нині ролю гробарів парламенту. П а р л я м е н- т а р н і сторонництва не дбають про парла
мент. Більшість легковажить собі все, а не подумала, що з паденєм парламенту і она втратить свій голос і значінє. Она сьвяткує три дні, а через чотири дні в тижднї при- дивляє ся рівнодушно обструкцій. Чи така більшість годна спасти парламент? Мабуть ні. І як раз в тій прояві лежить суть кри
зи, яку перебуває нині Австриж.
Подібно говорить про ситуацию і офі
ціозний »Ргет<іепЬ1аН«, додаючи, що пра- вительство. посідаючи повне довірє в горі, не богато буде журити ся тим, як би об
струкция захотіла спинити і переведене провізорні угодової з Угорщиною. Сторон- ництво, що важилось би на такий крок, зрікає тим самим претенсиї, бути сторон- ництвом політичним в Австриї. Для ухва
лена провізорні угодової мусить найти ся більшість в парламенті.
Обі ті енунцияцнї викликали посеред палати посольскої чималу констернацию.
На днях говорено про евентуальну димі- сию ґр. Баденього, а тут офіціозний орґан каже, що президент кабінету стоїть твердо в горі, а невдоволенє найвисших сфер до
тикає як-раз самого парламенту по причи
ні єго безпорадності! і бездїльности. Але на жаль так є. ^АУіеп. А1І£. 2
і
£.« зняла
мов фотографію з теперішного парламенту, звідки утекло всяке житє за куліси, де по
одинокі покликані і непокликані менери політичні і кандидати на портфелі мінїсте- рияльні кують крамоли проти всего, в надії, що з зміною ситуацій доведе ся їм яка-небудь лична користь чи достоїньство.
А щож порабляє екзекутивний комітет правиці і єї парламентарна комісия ? Обі ті інституциї збирають ся від часу до часу.
Ось і 18. жовтня зібрались они на триго
динне засідавє, щоби — поговорити. На засіданю екзекутивного комітету був при- сутний і ґр. Баденї. Але в якій цїли? Не в тій, щоби сказати правиці, що кабінет рішив ся, оперти ся на правіти, а лише, щоби уложити порядок дневний будучих, може вже не численних засідань. Станула в кінци ухвала, що правительство внесе на другий тиждень провізорию угодову з У горщиною, а ґр. Баденї додай, що як би обструкция захотіла спинити ухвалу сеї провізорні, то правительство рішило ся, продовжити угоду з Угорщиною в дорозі розпорядженя цїсарского на основі §. 14.
угоди з 1867. р. Угорщина пристане і на таку форму, бо пос. Кошут стягнув вже своє внесене, щоби від Долитавщини до- магати парлнментарної ухвали провізорні угодової. Правительство, як видко з сеї заяви, не дуже хлопоче ся обструкцнєю, а іде сьміло вперед.
Парляментарна комісия правиці при- няла вже постуляти Хорватів дальматинь- ских до відомосте. В імени їх домагав ся пос. Булат розпорядженя язикового для Дальмациї і будови нових зелїзниць. Що до другої квестиї не заходять ніякі пере
шкоди, що же до розпоряджень язикових, то комісия надіє ся полагодити їх вдово- ляючо враз з такоюж квестиєю в других коронних краях. На слідуючих заеїданях предложать свої бажаня Словінці і Русини устами послів Феріянчіча і Барвіньского.
Постуляти руских послів обмежать ся на разі на я з и к о в і р о з п о р я д ж е н я , об- с а д у к а т е д р р у с к и х на в и д іл і п р а в н и ч ім і з а с н о в а н ії к іл ь к о х інсти- т у ц и й н а у к о в и х р у с к и х в Г а л и ч и н і і Б у к о в и н і. Нині можемо вже сказати, що поодинокі члени парламентарної комі
сиї віднесли ся до бажань руских послів , прихильно. Правительство було о сих ба
жаних вже давнїйше повідомлене і не узнало їх надмірними.
А що роблять »независимі< посли ру- скі? Найновійший постулат, що поставили до правительства в формі внесена через пос. Данєляка відносить ся до заведена урядового язика польского у внутрішнім діловодстві на зелїзницях в західній Гали
чині. 0 заведене руского язика на шляхах зелїзничих всхідної Галичини посли »неза- висимі» ще не упімнули ся.
Аґрарна конФеренция.
Виділ краєвий скликав дня 20. с. м. до сей
мової палати аґрарну конференцию. В склад єї входять члени Виділу краєвого Хамець, др. Ве- рещиньский, Романович, др. Савчак, др. Гоніард і шість членів секциї постійної комісиї рільни
чої Чеч, Поляновский, Стадницкпн, др. ІІилят
і Онпшкевич; репрезентанти львівского товариства
! господарского. Волод. кн. Сапіга, Т. Федорович і краківского Гупка, проф. Лєо; дальше члени консервативного клюбу проф. Мілевский, Ґурский, Крижановский, Домбский, Ґлуховский, посол Бой
ко, Гурик, Заячковский, начальник суду Кивя- ровский, проф. Охенковский, др. Скалковекий, др. Соколовский, радник суду Струшкевич, др.
Ник. Рей і Браєр. Деякі з тих членів по причи
ні' перешкід не явили ся.
Наради отворив повитанєм гірибувших чле
нів краєвий маршалок, ґр. Ст. Баденї. В бесіді своїй заявив маршалок, що правительство виго
товило проект закона о комасауиї ґрунтів і вне
се єго до сойму. Акция конференциї має занити ся законодатними реформами в рільничій спра
ві. Ради і всказівкн конференцій будуть доро- госказом для виділу краєвого. Виділ краєвий предкладає квестіонар для конференцій, котрий має бути тілько субстратом дискусиї. Голосова- нє виключене, бо має то бути тілько рід за-
| гальної дискусиї.
Першою точкою нарад була справа над
мірного роздробленя селяньскнх ґрунтів. До тої справ» забрав голос Крижановский промовляючи за вздержанєм поділу селяньскнх ґрунтів, бо у- держанє селяньского стану є конечним, а сему
• нерешкаджає і нищить єго надмірний поділ ґрун
тів. Сему
ПОГЛЯДОВІ!
супротивне ся проф. Охен
ковский удовідняючи, що здержанєм поділу на
множило би ся за много сельского пролєтари- яту. Причиною злого стану селяньского є від
носини економічні, а іменно виключно рільни
чий характер краю. Одинокою опорою селянь- ства є ще єго земля, тож держить ся єї селянь- ство і ділить. Без того була би неможлива екзи- етенция. Т. Федорович уважає неможливість у- держаня при батьківській зем ля по причині бра
ку кредиту для селнньства; селяни мусять спла
чувати родину, а не мають кредиту. Брак за- рібку не дає ся відчувати, бо пильні і працьо
виті селяни знайдуть все роботу(?!) Селяни ску
повують меньші парцелї в більшій скількостн від жидів. їм діє ся зле, але не так дуже, як се є в звичаю представляти.
Ґурский: Перелюдненє не конче веде до роздроблена ґрунтів. В західній части краю се
ляни виходять за зарібком по за границі, а ґрунт свій пускають в винайми. Так можна би собі радити всюди. Сли ґрунти дробять ся, то вина ночиває в австрийскім законодавстві; оио
! дуже штучне, скомбіноване і чуже нашим обста
винам, особливо процеси о спадьщину і поділ ґрунту; закон о лихві, о правних актах, о стеж ках доконечних і иньші не приладжені до на
ших обставин; обдовженє ґрунтів наступає в вели
кій мірі нераз через довгі процеси, для того треба їх скоротити і справити. Сойм повинен дорогою законодатною унормувати неподільність ґрунтів.
Др. Скалковекий: Відносини заробкові є причиною зла. (чим супротивляє ся виводам Т.
Федоровича). Поліпшене відноеинь може насту
пити не зміною закона, але дорогою помочи е- комічної. Належить стреміти до утвореня сере- дпог власносте. через поліпшене кредиту. Тоді можнаби при якійсь скількостн пр. 10— 12 мор- ґах уділяти ножички під услівєм, що позичаю
чий зрече ся права подільносте. В сей спосіб далоби ся спроможність до нрикуплюваня землі.
Др. Гупка: Зло полягає в коштах спадко
вих, в процесах, пияцтві і теперішнім законо
давстві.
Др. Рсй: Відносини поліпшать ся при ви
возі' худоби до Німеччини і при утрудненім до-