Ruslan. R. 1, č. 231 (1897)

Ч. 231. Львів, Субота дня II (2 3 ) жовтня 1897. Річник І.

Передплата

■а «РУСЛАНА» л в и г а ;

в Австриї:

■а ціякк рік . . . 12 р. ав.

на пін року . . . 6 р. ав.

на чверть року . . 8 р. ав.

на місяць . . . . 1 р. ав.

За границею:

на цілкі ріж . . 20 рублів або 40 франків на нів року . . 10 рублів або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.

РУСЛАН

• Вирвеш мн очн і дупгу ми вирвеш: а не воаьмеш мплоети і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.* — 3 Р у с л а н о в и х осальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові щ о дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.

Редакцмя, адмінїстрация і експедиция >Руслана> під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застереж ене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціпі 10 кр. від стрічки, а » .Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 16 кр. від стрічки.

г

До ситуациї.

Як під теперіпіну

ХІНІЛЮ

дивить ся правнтельстно на внутрішнє положене в пар- ляментї, поясняє достоту передова статя

»№іепег Аіі§. 2еііи匿 з 19. жовтня. По­

гляд сей однаковий з тим, який ми подали вже в виданю »Руслана« з 10. (22.) жов­

тня. В статі тій, надписаній »Гробарі пар­

ламенту» сказано межи иньшими: »Парля- мент теперішний не вдоволяє ся сьвятко- ванєм неділі, він сьвяткує вже після ста­

рого завіта кожду суботу, а відтак спра­

вляє собі що тиждня і »Ь1аиеп Мопіа#!»

Колиж збере ся чотири рази в тиждень на засідань то хиба в тій цїли, щоби дивити ся байдужно на те, як обструкция поімен­

ними голосованями спиняє всяку позитивну роботу. З одної сторони обструкция, зі сто­

рони же більшосте парламентарної бай­

дужність — отеє образ нинїшного гіарля- менту в Австриї. Парламенту вже нема на ділі. Такий парламент, в котрім більшість не уміє чи не хоче побороти меньшости, не має ніякої вартосте. Не радимо побо­

рювати сю обструкцию силою або одно­

сторонні™ толкованєм реґуляміну, але побо­

роти єї можна витревалостию, серіозностию і рішучостию. А того всего годі добачити у більшосте. Більшість жиє собі так без­

журно, мов би не було ніякої обструкциї.

Молодші посли або не являють ся в пала­

ті, або зараз з полудня кваплять ся домів.

Отжеж не лише обструкция виновата, що нічого не робить ся, а вина лежить в без­

кровносте більшості!. Така ситуация не мо­

же довго потривати. Деякі партиї правиці поступають так, мов би їм на тім залежа­

ло, щоби не було центрального парламенту.

Лівиця знов що побиває за удержанєм цен­

тральної законодатної інституциї, робить все, щоби в практиці знищити ту інститу- цию. Правиця і лівиця відгривають нині ролю гробарів парламенту. П а р л я м е н- т а р н і сторонництва не дбають про парла­

мент. Більшість легковажить собі все, а не подумала, що з паденєм парламенту і она втратить свій голос і значінє. Она сьвяткує три дні, а через чотири дні в тижднї при- дивляє ся рівнодушно обструкцій. Чи така більшість годна спасти парламент? Мабуть ні. І як раз в тій прояві лежить суть кри­

зи, яку перебуває нині Австриж.

Подібно говорить про ситуацию і офі­

ціозний »Ргет<іепЬ1аН«, додаючи, що пра- вительство. посідаючи повне довірє в горі, не богато буде журити ся тим, як би об­

струкция захотіла спинити і переведене провізорні угодової з Угорщиною. Сторон- ництво, що важилось би на такий крок, зрікає тим самим претенсиї, бути сторон- ництвом політичним в Австриї. Для ухва­

лена провізорні угодової мусить найти ся більшість в парламенті.

Обі ті енунцияцнї викликали посеред палати посольскої чималу констернацию.

На днях говорено про евентуальну димі- сию ґр. Баденього, а тут офіціозний орґан каже, що президент кабінету стоїть твердо в горі, а невдоволенє найвисших сфер до­

тикає як-раз самого парламенту по причи­

ні єго безпорадності! і бездїльности. Але на жаль так є. ^АУіеп. А1І£. 2

і

£.« зняла

мов фотографію з теперішного парламенту, звідки утекло всяке житє за куліси, де по­

одинокі покликані і непокликані менери політичні і кандидати на портфелі мінїсте- рияльні кують крамоли проти всего, в надії, що з зміною ситуацій доведе ся їм яка-небудь лична користь чи достоїньство.

А щож порабляє екзекутивний комітет правиці і єї парламентарна комісия ? Обі ті інституциї збирають ся від часу до часу.

Ось і 18. жовтня зібрались они на триго­

динне засідавє, щоби — поговорити. На засіданю екзекутивного комітету був при- сутний і ґр. Баденї. Але в якій цїли? Не в тій, щоби сказати правиці, що кабінет рішив ся, оперти ся на правіти, а лише, щоби уложити порядок дневний будучих, може вже не численних засідань. Станула в кінци ухвала, що правительство внесе на другий тиждень провізорию угодову з У горщиною, а ґр. Баденї додай, що як би обструкция захотіла спинити ухвалу сеї провізорні, то правительство рішило ся, продовжити угоду з Угорщиною в дорозі розпорядженя цїсарского на основі §. 14.

угоди з 1867. р. Угорщина пристане і на таку форму, бо пос. Кошут стягнув вже своє внесене, щоби від Долитавщини до- магати парлнментарної ухвали провізорні угодової. Правительство, як видко з сеї заяви, не дуже хлопоче ся обструкцнєю, а іде сьміло вперед.

Парляментарна комісия правиці при- няла вже постуляти Хорватів дальматинь- ских до відомосте. В імени їх домагав ся пос. Булат розпорядженя язикового для Дальмациї і будови нових зелїзниць. Що до другої квестиї не заходять ніякі пере­

шкоди, що же до розпоряджень язикових, то комісия надіє ся полагодити їх вдово- ляючо враз з такоюж квестиєю в других коронних краях. На слідуючих заеїданях предложать свої бажаня Словінці і Русини устами послів Феріянчіча і Барвіньского.

Постуляти руских послів обмежать ся на разі на я з и к о в і р о з п о р я д ж е н я , об- с а д у к а т е д р р у с к и х на в и д іл і п р а в ­ н и ч ім і з а с н о в а н ії к іл ь к о х інсти- т у ц и й н а у к о в и х р у с к и х в Г а л и ч и н і і Б у к о в и н і. Нині можемо вже сказати, що поодинокі члени парламентарної комі­

сиї віднесли ся до бажань руских послів , прихильно. Правительство було о сих ба­

жаних вже давнїйше повідомлене і не узнало їх надмірними.

А що роблять »независимі< посли ру- скі? Найновійший постулат, що поставили до правительства в формі внесена через пос. Данєляка відносить ся до заведена урядового язика польского у внутрішнім діловодстві на зелїзницях в західній Гали­

чині. 0 заведене руского язика на шляхах зелїзничих всхідної Галичини посли »неза- висимі» ще не упімнули ся.

Аґрарна конФеренция.

Виділ краєвий скликав дня 20. с. м. до сей­

мової палати аґрарну конференцию. В склад єї входять члени Виділу краєвого Хамець, др. Ве- рещиньский, Романович, др. Савчак, др. Гоніард і шість членів секциї постійної комісиї рільни­

чої Чеч, Поляновский, Стадницкпн, др. ІІилят

і Онпшкевич; репрезентанти львівского товариства

! господарского. Волод. кн. Сапіга, Т. Федорович і краківского Гупка, проф. Лєо; дальше члени консервативного клюбу проф. Мілевский, Ґурский, Крижановский, Домбский, Ґлуховский, посол Бой­

ко, Гурик, Заячковский, начальник суду Кивя- ровский, проф. Охенковский, др. Скалковекий, др. Соколовский, радник суду Струшкевич, др.

Ник. Рей і Браєр. Деякі з тих членів по причи­

ні' перешкід не явили ся.

Наради отворив повитанєм гірибувших чле­

нів краєвий маршалок, ґр. Ст. Баденї. В бесіді своїй заявив маршалок, що правительство виго­

товило проект закона о комасауиї ґрунтів і вне­

се єго до сойму. Акция конференциї має занити ся законодатними реформами в рільничій спра­

ві. Ради і всказівкн конференцій будуть доро- госказом для виділу краєвого. Виділ краєвий предкладає квестіонар для конференцій, котрий має бути тілько субстратом дискусиї. Голосова- нє виключене, бо має то бути тілько рід за-

| гальної дискусиї.

Першою точкою нарад була справа над­

мірного роздробленя селяньскнх ґрунтів. До тої справ» забрав голос Крижановский промовляючи за вздержанєм поділу селяньскнх ґрунтів, бо у- держанє селяньского стану є конечним, а сему

• нерешкаджає і нищить єго надмірний поділ ґрун­

тів. Сему

ПОГЛЯДОВІ!

супротивне ся проф. Охен­

ковский удовідняючи, що здержанєм поділу на­

множило би ся за много сельского пролєтари- яту. Причиною злого стану селяньского є від­

носини економічні, а іменно виключно рільни­

чий характер краю. Одинокою опорою селянь- ства є ще єго земля, тож держить ся єї селянь- ство і ділить. Без того була би неможлива екзи- етенция. Т. Федорович уважає неможливість у- держаня при батьківській зем ля по причині бра­

ку кредиту для селнньства; селяни мусять спла­

чувати родину, а не мають кредиту. Брак за- рібку не дає ся відчувати, бо пильні і працьо­

виті селяни знайдуть все роботу(?!) Селяни ску­

повують меньші парцелї в більшій скількостн від жидів. їм діє ся зле, але не так дуже, як се є в звичаю представляти.

Ґурский: Перелюдненє не конче веде до роздроблена ґрунтів. В західній части краю се­

ляни виходять за зарібком по за границі, а ґрунт свій пускають в винайми. Так можна би собі радити всюди. Сли ґрунти дробять ся, то вина ночиває в австрийскім законодавстві; оио

! дуже штучне, скомбіноване і чуже нашим обста­

винам, особливо процеси о спадьщину і поділ ґрунту; закон о лихві, о правних актах, о стеж ­ ках доконечних і иньші не приладжені до на­

ших обставин; обдовженє ґрунтів наступає в вели­

кій мірі нераз через довгі процеси, для того треба їх скоротити і справити. Сойм повинен дорогою законодатною унормувати неподільність ґрунтів.

Др. Скалковекий: Відносини заробкові є причиною зла. (чим супротивляє ся виводам Т.

Федоровича). Поліпшене відноеинь може насту­

пити не зміною закона, але дорогою помочи е- комічної. Належить стреміти до утвореня сере- дпог власносте. через поліпшене кредиту. Тоді можнаби при якійсь скількостн пр. 10— 12 мор- ґах уділяти ножички під услівєм, що позичаю­

чий зрече ся права подільносте. В сей спосіб далоби ся спроможність до нрикуплюваня землі.

Др. Гупка: Зло полягає в коштах спадко­

вих, в процесах, пияцтві і теперішнім законо­

давстві.

Др. Рсй: Відносини поліпшать ся при ви­

возі' худоби до Німеччини і при утрудненім до-

2 возі заграничного збіжа. Належить знести »ві-

деньску рогачку* для худоби, котру промисловці після потреби своїх інтересів замикають або відчиняють. Рівнож брак кредиту стає на пере­

шкоді иолїпшеню аграрних відносин. З Федоро,- вичем не годить ся також.

Гурик: Хвалить Виділ краєвий за скликане тої конференцій. Виступає проти Федоровича за­

являючи, що зарібки селян а специяльно в пань- ских посїлостях не є так рожеві, щоби селяни згодили ся поробити зі своїх синів двірску службу. Селянин без образованя, без знаня иньших средств до зарібку, без розвиненого в краю промислу, не має з собою що зробити. По дворах не помістять ся всі йа службі, як буде повздержаний поділ; та навіть ті, що помістили би ся, не мають на старість ніякого убезпечена.

Заким ухвалить ся неподільність ґрунтів, треба призадумати ся над наслідками, які випливали би з того. Щоби сина виобразувати на ремі­

сника, мусить селянин посилати єго до мійскої школи, а на се не має средств. В реміслї та­

кож днесь нема вже зарібку, коли фабричні ро­

боти таньше можна одержати. В додатку адмі­

ністрацій! ні і податкові власти давлять домовий промисл податковими аркушами і промислови­

ми картами, хотяй того не жадає закон. Де-ж селянин знайде спосіб до житя? Дальшим не- щастєм є недостача кредиту. Що селянин днесь розвіяне кредитом — то відтак стратить все через лихву. Позички в банках для селян ду­

же коштовні і утруднені інтабуляциєю, тож се­

лянин зажичує ся у жида, котрому платить 24% мимо закони о лихві — бо нещасний се­

лянин не пожалує ся з боязни, що вже ніколи жиди ему не позичать — а де инде нема для него позички. З браку позички селяни на пе­

реднівку вигинули би.

Треба постарати ся перше о кредит, о про- сьвіту, о промисл, о фабрики, а потім буде час застанавляти ся над ограниченєм нодїльности ґрунтів.

Домбскнії радить увзгляднити властивості!

поодиноких околиць, бо причини роздроблена ґрунтів не всюди однакові. Жадає о стілько поправити законодавство, щоби оно бодай да­

вало імпульс в напрямі неподільності! ґрунтів.

Чсч уважає, що конче потреба руху про­

мислового і заробкового у всхідній Галичині, бо в західній, де проявляє ся вплив промислового Шлеску, лекше є селянинові! удержати ся при неподільності! батьківщини.

Др. Крижановский думає, що слиби насту­

пила лиш комасация ґрунтів, то вже те саме не нотягалоби селян до поділу.

Др. Охенковский забрав ще раз голос, щоби відповісти деяким бесідникам, що иротивили ся єго попередним виводам. У відповідь сказав він: Слиби вже днесь принято неподільність ґрунтів, то було би се незгідним з вимогами житя, а до тої згідності! треба безусловно пря­

мувати. Противно ограниченє подїльности не відповідало би вимогам екзистенциї. Длятого в засаді не можна уважати подільність ґрунтів яко головну і одиноку причину зла, але на тій основі треба дальше річ реформувати і розви­

вати. Сли би вже днесь ограничено подільність, відносини на селі були би ще гіршими, як є — бо сельский пролєтарият станув би тоді в пов­

нім розвою.

Д алі буде.

Рада державна.

Засїданє в середу тревало 9 годин. Розпо­

чав єго президент К а т р а й н промовою:

«Отвираю на ново перерване вчера засїда­

нє. Вчера по причині недогляду зі сторони пре­

зидій, розіграли ся ту в палаті сцени, дійсно гідні найбільшого пожалована. Наколи би навіть предсїдатель, — в наслідок недогляду, перед нриступленєм до порядку дневного і нїм єще послові! Функому позволив все висказати — уділив голосу послові! Герольдовп, то однак не було треба в сей спосіб виступати проти першому віцепрезидентови Палати, облягати трибуну пресїдателя і фактично загрожувати ему. В сім напрямі треба буде доконче на бу­

дуче предприняти якісь средства, щоби запобіг­

ай сему; я також не залишу з моєї сторони скли­

кати членів бюра для наради над сею справою,

п х а л и ? •■ '' Г* © '«?

щоб більше не новтаряли ся подібні колотнечі, котрі дійсно суть в силі заквестіонувати цілий парламентаризм і повагу палати до дуже низь­

кої уровени довести. Пан віцепрезидент сам, ко­

ли побачив, що-заколот незричайно змагавсь, чув ся 'спонуканим ;мене покликати. Я був в малій комнатї і ирийіііов на* візванє. Опілся я обняв провід засїданя і відрочнв єго до дня ни­

нішнього о год. 11. перед полуднем.

Коли я відступив провід пану Абрагамови- чеви, щоби відповів на онодїшне запитане по­

сла Функого, я забув — і в сім мої панове, є моя вина — сказати ему. що вже записали ся у мене посли до голосу в справі формаль­

ного трактована і що я тим панам сказав, що одержать голос перед приступленєм до порядку дневного. Прошу приняти се до ві- домости.

А тепер, мої панове, почнім там, десьмо перестали (веселість і оплески на лївици), Од­

нак маю надію, що будемо дальше працювали в цілковитім мирі і прошу вас, мої панове залишіть тоті всі дійсно неможливі до видержаня річи, що моє положене тут утрудняють. Робіть панове у- житок зі своїх прав на основі реґуляміну. Сего не можу вам заборонити. Але дїлайте се з пев­

ного повагою і з якоюсь гідностю (оплески на правици). Але опісля мусите панове також при­

знати, що і я, яко президент, на основі реґуля­

міну клопочу ся веденєм розправ і вели ту або там лучить ся якась похибка, то не думайте панове зараз, що се стало ся нарочно. (Голосні оклики з лівиці: У вас ні! Ви не потребуєте о- нравдувати ся!). Я від сего зовсім далекий, але помилитись можу я і кождий иньший (голосні крики з лівиці: Се лучало ся лиш Абрагамови- чеви!). Пан Абрагамрвнч є зовсім таким самим чоловіком, як і я і може також помилятись (ве­

селість).

Відтак забирає голос и. Функе і підносить, що віцепрезидент Абрагамович внесене єго з 15-того жовтня, в котрім домагає ся при­

сутносте през. міністрів підчас розправи над внесеним против нему обжалованєм, не признав за відповідне, щоби на него відповісти. Лан віцепрез. допустив ся сим способом нарушеня обовязків, що випливають з реґуляміиу (з ліви­

ці: Дуже справедливо!). Наколи би Палата не мала права домагати ся присутносте народ­

ного міністра, тоді взагалі признані палаті права, були би зовсім ілюзоричними. Такі інтерпеляциї годі допустити, она є недозволе- на і негідна президента австрийскої палати по­

слів (потакують з лівиці). Ми не годимо ся безу­

словно з таким постуиованєм пана віценрезн- дента і будемо виступати против нему з цілою рішучостию.

П. А б р а г а м о в и ч (промавляє зі свого звиклого місця на лаві посольскій) заявляє, що вдячний є послові! Функому за те, що дав єму нагоду до оправдана ся. Поки однак се зробить, звертає ся до послів опозицій з просьбою, щоб єму хоч таку дрібочку уділили сеї свободи сло­

во, якої домагають ся для себе.

Нехай панове з противної сторони не ува­

жають суперечної гадки відразу за полі­

тичну супротивність, або навіть за прояву во­

рожого уснособленя. Бесідник Є

ВДЯЧНИЙ ПОСЛО­

ВІ! Функому, скоро єго нинїшного дня іменова- ли батьком обструкцій. Коли би мав хоч найменьше право признати ся до сего батьків­

ства, то першою єго задачею було би зі згляду на загальні інтереси, зі згляду на парламента­

ризм, піддати ся найтяжшій покуті.

Дальше старає ся бесідник, на основі па- раґрафу реґуляміну, оправдати своє поступованє.

Куди би се довело, коли би підчас якоїсь деба­

ти, під гюзором ставленя внесена до формаль­

ного трактована, виголошувано політичні бесіди, а притім ставляно внесеня, котрі но мисли §. 46.

реґуляміну не допускають ся (оплески на пра­

виці). Єсли є обовязком президента брати в о- хорону меньшість, то є також єго обовязком запевнити таку саму оборону більшості!. (Оплес­

ки на правиці).

Г о р ж іц а : Нарешті учулисьмо те!

В о л ь ф : Бідна більшість!

А б р а г а м о в и ч наводить дальше уступ з одної мови Менґера, виголошеної підчас обструк- циї Молодочехів в р. 1895, в котрій Менґер надькає по причині єще богато більше пожало­

вана гідного знасилованя більшосте через мень­

шість (потакують на лівиці).

Істнує — сказав він тоді рід з ндсилова- ня, бурливими сценами, приміненєм того, щ о о - дин італїйский парламентарної назвав щтилє- том і отруєю часів теиерішних, через понижене доброго імени за помочию • клевети і через над­

уживане реґуляміну: істнує також знасилованє більшосте через меньшість,. а таке .-— о скіль- ко се можливе — є богато небезпейнїйше, по- зак утрудняє всяку парляментарну. діяльність, се значить здержує є! і найзнаменитших мужів відстрашує від парламентарної діяльності!. Але се є обовязком президента, виступити проти такому насилованю більшосте через меньшість.

Жиємо — сказав п. Менґер — в часах, коли ся конечність проявила ся не тілько в Ав­

стрії'! в ріжних проектах, що єще не є ириняті, але також, коли приглянемо ся подіям иньших держав, мож нересьвідчити ся, що навіть в держа­

вах з давнїйшнм парламентаризмом, як Анґлїя, Франция і нінлиі, против намаганям насилованя більшосте через меньшість введено дуже Острі, не в порівнаню острійші міри, як ті, які в Ав­

стрії! були предметом нарад. Длятого прошу па­

нів — закінчив свою тодїшну промову поваж­

ний посол — щобисьте сій справі придивнлн ся також з відворотного єї боку. Се є мова вельми поважаного пана посла дра Менґера.

(Голоси і клики: Слухайте! Слухайте! — і весе­

лість на правиці, заперечена і протести з лі­

виці).

Опісля забрав голос н. Г е р о л ь д . Зі новиска чисто політичного, сказав, випа­

дає мені найперше звернути ся з питанєм до пп. Руса, Гохенбурґера і иньших.

Слиби в розпорядженю місто слів »н'імецкі марочно-радикальні збори* ужито н. пр. виразу

• ческо-народні радикальні збори? — чи панове і тоді піднеслибисьте обжалованє против кабі­

нетовії? (Веселість і оплески з правиці: Пане Шікер, тоді пан підніс би їх?). Питане, чи зро- билибисьте те панове? Сли бисьмо хотіли були завеїгди при подібних нагодах обжаловувати мі­

ністрів, то весь час нарад парламенту не ви­

став би на саме тілько відчитане сих внесень.

Бесідник пригадує часи кабінетів лїберально- нїмецких і иньших тою иартиєю підпомагання.

Суди і прокуратори! порозумівали ся з політич­

ними властями, а в тайних розпорядження з гори означувано, що має трактувати ся яко проступок, а що яко злочин. Рекурси полаго- джував найвисший трибунал телеграфічно.

В однім році засуджувано тисячі осіб в Че­

хах, а тепер тілько одну, чи дві особи, в літі арештовано. Жалувано ся на ческих полїциян- тів і на їх шаблі. Коли би иолїция в Празі не була кінною, не була би приїхала до Хебу, а є она кінною завдяки тут запавшій ухвалі, в па­

латі, за часів, коли ви панове з ліберальної нї- мецкої лівиці унравлялисьте (оплески на лавках молодоческих). Оиозиция мовить, що ґр. Баден!

є пристрасний і абсолютний. Бути може, бесід­

ник не хоче бути єго оборонцем, але той один факт, що ви панове з онозициї згодилисьте ся на заведене виїмкового стану в Чехах, а ґр. Ба­

денї єго зніс, є для цілого сьвіта незбитнм до­

водом, що прецінь той ґр. Баденї є що наймень­

ше о один крок лїберальнїйшнй і більше посту­

пово успосіблений від вас, панове з опозицій, що звете себе шумно лібералами і поступовця­

ми (гучні оплески від молодочехів). Полемізував дальше з и. Русом, признаючи єму цілковиту рацию в тім, що ґр. Баденї не має понятя о за- хідно-австриіїскій практиці адмінїстрацийній, по- неже маючи те понятє мусів би знати, що біль­

ше як ЗО літ в західній Австриї управляє ся і видає ся в дорозі адмінїстрацийній рескрипти проти Славян. (Гучні оплески на правици).

Всему винна та нещасна система, що па­

нує в Австрії! від початку конституциї і гнете славяньскі народи. Ми жалуємо ся на вас, що віднялисьте школу народови, а дали бюрокра­

тизмові!, що над автономією громад володіє бюрокрацня і грозить єї ограниченєм. Ви гово­

рите о правах парламенту, але то ви через о- шибочну 30-лїтну політику вашу довелисьте до того, що властиво нема парламенту. Чиж ви не добачуєте, що система ґерманїзациї і супрема- циї, котру радїби ви загарбати безправно і без причини для свого народу, мусїла до того до­

вести, що правнтельство має кождий парламент

з

в своїх руках, і що викидуе вас, творців тої не­

справедливої і в основі мильної ординациї ви­

борчої, даючої спромогу до спиханя національ­

них більшостий до уровени національних мень- шостнй. Ви не еьміете жалувати ся що парла­

мент не може бути ї не буде нічим иньшим, як галкою в руках правительства (притакуваня Мо- лодочехів. Голос: То лож!) Стоїте панове нинь- ка на становити, котре унеможливяє розправи Полншіть ся на нїм. Не є виключеним, що в тій борбі, яку ведете, ваша обструкция поможе вам до побіди, що язикові розпорядженя разом з міністерством упадуть і прийде правительство вам приязне. Не забувайте однак, що полишить ся ще ческий і славяньский народ тої монархіі.

Він не відступить від своєї постанови, що хоче зрівнати ся з другими народами. (Гучні оплески молодочехів). В хвили, коли дійдете до власті!, в тій хвили буде ваш упадок, бо несправедлива ідея не може при кінци 19 столїтя віднести 110- біди. Не може она тревати і для того мовю вам:

Ми не приймемо ніякого внесеня, котре від вас в тім напрямі буде виходити і котре днесь про­

ти ґр. Баденього є вимірене. Робимо се не з любови до кабінету, але для того, що в тім вне- сеню містить ся основа вашої борби — ми від­

кинемо єго. Знаємо, що робячи се, робимо в ін­

тересі нашого народу, в інтересі нашої свободи і в інтересі справедливнсти в тій державі (гучні оплески на правици). Кінчить внесенєм перейти до порядку дневного над обжалованєм прези­

дента міністрів.

П. ґр. Га&ґвіц вніс замкнене дискусиї а п.

Ґрос поіменне тайне голосованє. Ухвалено зам­

кнене дискусиї. Генеральними бесідниками ви­

брано Сильвестра рго, а Мавтнера сопім,.

11. Мальфат зголосив внесене: Позаяк па­

лата в рескрипті з 'і. червня с. р. не видить ні­

якого нарушеня закона. котре усправедлив'ляло- би поставлене президента міністрі в стан обжа- лованя, проте взиває ся правительство, щоби в будучности при виконуваню права о зборах і товариствах інтерпретовало закон в няйлїбераль- нїйшім дусї,—переходить над внесеними пп. Го- хенбурґера і Вольфа до дневного порядку.

Генеральний бесідник рго, С и л і, в е с т ер:

Жалує ся на брак свободи і що реґуляциї платні урядників не переведено. Язикові розпорадженя викликали великий рух навіть в альпейских краях. Діпавлї поставив своє внесене, щоби сим способом успокоїтн взбуренє своїх виборців.

Німці альпейских країв в Австриї ніколи не від­

лучать ся від ческнх Німців. Сли в коротцї не утворить ся средств і доріг, щоби Німці заняли прнналежне їм становище, то певні границі бу­

дуть переступлені', котрих я тут не буду близше означувати, але ми не уступимо, ані не заколи­

ваємо ся і ніколи не завернемо, доки не будуть відкликані ті нещасні язикові розпорядженя (оплески на лївици). Б р е з н о в с к и й , О, пожде­

те ви собі довго! (лівиця обурює ся. Оклики:

То провокатор! Спокій! Ми також слухали спо­

кійно Герольда! — Великий крик). Слідуючого року будемо обходити ювилей, т. зв. пятьдесять- лїтннй ювилей. То не є ювилей, о котрім може панове думають, але ювилей весни народів в Ав­

стрії!'. Нїмецкий нарід видить ще тих героїв сво­

боди, котрі все, що мали найлучшого, зложили в жертві для ідеї свободи і котрі кн. Метернї- хови вирядили такий похорон, що єго ідеї

^НЇКО-

ЛІІ вже більше не покажуть ся на дневне сьві- тло. Обходимо сей ювилей — можнаби вповісти _в зимі народів, бож на Німців в Австриї най­

шла дійсна зима. Але ми в тій зимі пригадуємо собі те, що знова прийде весна і пригадаємо со­

бі те, що новий похорон буде уряджений — а буде то похорон для системи ґр. Баденього. Ми всі, котрі тут стоїмо, ми Німці, будемо держати ся разом, щоби ту будучу весну сьвяткув'ати (гучні оплески на лївици.)

М автн ер : Правительство ошибає ся, сли думає рескриптами і розпорядженями здусити нїмецкий рух. Се не удасть ся президентови мі­

ністрів. В борбі, яка веде ся межи Німцями, а правительством — правительство не побідить.

Бо навіть ті круги населеня, котрі з початку ди- вили ся на сей рух холодно, тепер що раз біль­

ше є обняті тим рухом і що з тих кругів ви­

борчих вислані посли, тепер наміряють прибрати острійший тон і енерґічнїйше в тім напрямі по­

ступати. Ми сей стан витаємо радо і сподіємо ся, що ті панове предпринимуть ті кроки, які бажають предприняти, в порозуміню з прочими Німцями Австриї, що в кінци раз солідарність австрийских Німців, бодай в тім напрямі вийде на яв. Не йде тут тілько о найвисші добра на­

родні, але бачимо, що той рух, на жаль, входить вже в господарске житє. Куди то заведе, сли в торговли і промислі не буде зважати ся на спо- сібність робітника, але в першій лінії' на націо­

нальність, сли дорога, котрою ступає иравитель- ство, стає грізною не тілько для скарбу і еконо­

мічного розвою держави, але навіть для єї екзе- стенциї. Крайня пора увільнити Австрию від язикових розпоряджень. В Австриї можна упра­

вляти якийсь час без Німців, але проти Німців ніколи. З другої однак сторони не добачує в зга­

данім обіжнику підстави до внесеня о обжало- ванє міністра і для того прилучає ся до внесеня ґр. Дубского. (заявити правительству остру нага­

ну і перейти над обжалованєм до дневного по­

рядку). Слідував цілий ряд формальних спро­

стовань, почім в поіменнім голосованю п р и- н я т о в н е с е н е Г е р о л ь д а 161 голосами супроти 141. До комісиї буджетової вибрано до­

датково Д а ш и н ь с к о г о .

Відчитано внесеня: Р о й о в с к о г о в справі нужди в округах: Калуш Долина, Турка. Д а н є - л я к а о вилучене князівства цєшиньского з вро- цлавскої диєцезиї. Ш т р а в х е р а в справі орґа- нїзациї судів на Буковині. Г іб е ш а о знесене карисмерти. Інтерпелювали: К о з а к е в п ч в спра­

ві горальняного розпорядженя, виданого галиц- ким інспектором промисловим і в справі вида­

лена 31 робітників, котрі були затруднені при війсковім маґазинї в Перемінили. С т р а н ь с к і про арештоване Чеха, доктора прав, за те, що при війсковін контролі! крикнув місто >Ьіег« —

»зде«. З і ч к а р о поминане судиїв словіньскої народности при авансах. Кс. С вєж и про забо­

рону зборів в Скочеві. В ін к о в с к и й о переслї- дованє селян в бжескім окрузі. Я р о с е в и ч про конфіскату Галичанина. К р о н а в е т е р про угоду з Угорщиною. Ф е р к а в ф про розказ даний офі- циром

ВОЯКОВІ!

в Інсбруку проковтнути землю.

Конець засїданя о 10. годині в ночи.

Н о в и н к и .

— Православна аґітация в Бразилії. Декотрі дневники донесли, що галицкі Русини в Бразилії заявили готовість приняти православне і росий- ске підданьство. Поголоску сю поясняє «Оагеіа Ьап<11онго-§ео§гайс2ца« слідуючим фактом. Перед двома роками виїхав до Бразилії разом з емі­

грантами гр. кат. сьваїценик Михалевич. Ськя- щених сей (коли латиньский клєр став єго прослїдуватн і не допускав єго до ніякої ро­

боти) звернув ся до росийского амбасадора в Рійо Жанейро з прозьбою о субвенцию на бу­

дову церкви і заложеня православної парохії.

Амбасадор росийский пізнавши ся добре на зма- ганях сего жатолицкого* пан-отця, не лише відмовив прозьбі, але навіть лист єго оповістив австрнйскій амбасадї, котра знова повідомила о тім єпископа в Куритибі. Па жадане єпископа бразилїйска полїция видалила з кольонїї Пру- дентополїс отця Михалевича, котрий зараз і виї­

хав да Европи. Тепер в руских кольонїях в Бра­

зилії працюють о. Роздольский і васисїянин о.

Кизима, оба чесні душпастирі, щиро нривязані до своєї народності! і ті певно не позволять на нїякі аґітациї православні.

— Русини в Канаді’ находять ся тепер в дуже тяжкім положеню. Розпочала ся там остра зи­

ма, тимчасом емігранти лишені всяких матери- яльних средств з недостачі заробітків є нара­

жені на страшну голодову нужду. — Одна з руских осад в околиці! Е

йшопіоуп

перейшла на православне а в слід за нею мають піти неза­

довго і иньші осади. І в далекій Америці пере­

слідують руского селянина московскі наймити своїми туманними аґітациями, дарма що »Ґалї- чанїн» радіючи в злобній душі спихає вину на Ем. кардинала Лєдоховского, котрий це позва-

ляє жонатим гр. кат. сьвященикам сповняти в Америці душпастирских обовязків.

— Виділ «Селяньскоі Ради* в Бродах скликує за­

гальні збори на день 1. падолиста з такою програ­

мою: 1. 0 годині' 9-ій рано Служба Божа в цер­

кві парохіяльній. 2. 0 годині 11-ій рано відкрите зборів предсїдателем. 3. Вибір нового виділу. 4.

Реферат о орґанїзациї селяньского стану. 5. Ви­

бори до ради повітової. 6. Обговорене справ, котрі мають бути трактовані на вічу селян у Відни. 7. Резолюцій і внесеня членів.

— Віче народне в Сколім скликує »Підгірска Рада* на понеділок 25-го жовтня с. р. о годині 1-ій в полуднє. Мають обговорити ся такі спра­

ви: 1) надходячі вибори до рад громадских; 2) новий закон судовий (процедура цивільна), ко­

трий вже від 1-го січня 1898 буде обовязувати і котрого головні постанови треба кождому зна­

ти; 3) новий закон податковий і 4) справа по- дїльности селяньских ґрунтів.

— Загальні збори ФІЛІЇ »ПросьвІти* в Рогатині відбудуть ся в четвер дня 28-го жовтня в сали ради повітової о год. 10-ій рано.

— Женщин на львівский унїверзитет записало ся загалом 51. В тім числі’ є дві звичайні уче­

ниці' (з ґімназияльною матурою), 34 надзвичай­

них (з матурою семинарскою), 15 госпітанток. З госпітанток приняв факультет 5 учительок з ква- лїфікацийним іспитом до шкіл видїлових яко надзвичайні учениці, наслідком чого є тепер 39 надзвичайних учениць а 10 госпітанток.

— Нещасливий випадок. Дня 11-го жовтня в Закопанім вийшов пополуднії на прохід до Чор­

ного ставу Казимир Пйотровский, студент фи- льозофії берлїньского університету. Вже надій­

шла ніч а Пйотровский не вертав. Занепокоєний отець, властитель дібр з Волиня вислав о 3-ій годині в ночи кількох гірняків на звіди а о 6-ій годині вибрав ся сам глядати за сином. Але за­

для великих снігів і браку живності! мусїли вскорі з нічим вертати. Що йно вечером того дня вислано зараз провідників а на другий день рано знов 8 людий, але всякі гляданя указали ся безуспішними. Через слідуючі три дни ходи­

ли глядачі з псами по горах, та все вертали з нічим. Аж мннувшої неділі' вийшло около 20 лю­

днії і їм доперва пощастило ся найти тїло не­

живого туриста. Нещасний, вибравши ся без провідника і живности, зблудив між скалами і наслідком надмірного умученя та голоду імовір­

но зомлів. Тіло найдено над гірским потоком без ушкоджень. За вишукане заблуканого си­

на визначив був отець нагороду в квоті 500 рублів.

— Сумний конець нічної гулятики. Купець Лєо- иольд Вайнтравб в Веснрімі прийшов в ночи до­

мів трохи пізнїйше як звичайно. Тут зараз на­

кинула ся на него жінка мокрим рядном. Роз’я­

рений до крайності! добув Вайнтравб револьвер, застрілив жінку а відтак себе.

— Нова язва навістила усю цивілізовану люд- скість в виді біциклїстів. Нема тижня, щоби в тім або сїм місті' не погиб бодай один чоловік під колесами біцикля. А отеє доходять вісти, що під Брукселею ціла череда сих зухвалих їздців наїхала несподівано на товариство прохо- жаючих осіб. Наслідком катастрофи один біциклїст і двох прохожаючих понесли смерть, а кількох иньших біциклїстів потерпіли тяжкі покалїченя.

— Катастрофа в театрі. Підчас представлена в опері в Чінчінаті завалила ся стеля і разом з копулою упала на партер. Троє люднії поне­

сло смерть на місци. Дванайцять осіб потерпіло тяжкі смертельні рани, а велике число лекші рани.

— Два шнурки коралїв украдено пани Леон- тинї Вітковскій в Дубниках. Коралі ті вартостн яких 200 зр. хотіла в суботу заставити якась женщина в касї ощадності!. Урядник замітив, що є то перебраний в жіночу одіж мущина, ко­

трий достерігши викрите утік. Полїцийні дохо- джеия дали сумний результат, позаяк викрито, що крадіж сповнили два молодці', ученики одно­

го заведеня наукового. Один з них перебрав ся за женщину, щоби за коралі лекше дістати гро­

ші. Молодих простудників арештовано. Незві- сно лише, що за причини звели їх на дорогу злочину.

— Цікава борба кипить тепер межи англїйски- ми і американьскими Газетами; ходить їм — нї"

хто би не сказав — о чистоту американьскйх і англїйских дам. Англїйскі Газети твердять рі­

шучо, що русяві дочки Альбіону перевисшають під зглядом гарности і чистоти веї иньші, аме- рикапьска знова нраса приписує пальму нер- шеньсіїїа ексцентричним, рухливим Американ­

кам. Англичанки в тій цікавій борбі мабудь про­

грають. З статистикою в руці виказують Янке- си, що Американка уживає два до три рази в

Горівка францусна

з солею,

загально знане средство домове у всяких недомаганях ревматичних, болях голови, зубів і т. п. так зверхно як і внутрішно

уживане. 2,

Ціна

фляшки

опльомбованої 75 кр.,

півфляшки

45 кр.

Головний склад в аптицї

Ж и г м . Р у к е р а

під „Срібним орлом" у Львові.