Ч. 237. Львів, Субота дня 18 (ЗО) жовтня 1897. Річник І.
Передплата г жа «РУСЛАНА» в и н о с т :
в Австриї:
цїлий рік . . . 12 р. ав.
пів року . . . 6 р. ав.
чверть року . • 8 р. ав.
місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
■а цілий рік . . 20 рублів або 40 франків на ш року • • 10 рублів
або 20 франків . Поодиноке число по 8 кр. ав.
- 4 — --- ---~
РУСЛАН
«Вирвеш ми очи і душу ми внрвеш: а не воакмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.В я х о д т у Львові що дня врік неділь і руских сьвят О год. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а г -Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
Д о п и с ь .
Відень, 26. жовтня.
Нинїшний день приніс парляментови вязан- ку несподіванок. Засїдане палати відкрив Абра- гамович заявою, що президент Катрайн зрік ся свого достоіньства. Розуміє ся, що в слід за тим пронеслась ціла хмара всяких толків. Одні по
яснювали уступленє Катрайна личними, другі політичними причинами. Після одних причиною уступленя було се, що Катрайн легковажив собі обох віцепрезидентів і робив все на свою руку (як компроміс з обструкциєю), чим і зразив со
бі своїх товаришів. Другі толкували, що Катрайн не хотів пристати на острійший реґулямін. Знов иньші уміли розказати, що Катрайн придививши ся повазі, якою окружена личність президента нарляменту анґлїйского, не міг перенести на со
бі обиди, які кидано єму в очи в парламенті австрийскім і тому зрік, ся президентури. Ще иньші піддавали справі мотиви політичні і бра
ли уступленє Катрайна в звязи з о х о т о ю Ді- п а в л ь о г о , виступити з теперішної більшости.
По нашій думці, всі ті толки містять в собі по трохи правди. Катрайн відкрив в собі нїмецке серце, серцем тим клонив ся до меньшости нї- мецкої, а гачок до уступленя найшов чи то в личних непорозумінях з обома своїми заступ
никами, чи навіть в виступах брутальних об- струкциї. На уступленє єго склалось більше рі- чий. Уступленє Катрайна не буде мати однакож великих наслідків. На днях покаже ся, чи з сею справою звязане і уступленє клюбу Діпавлього з більшости ? Як-раз коли се пишу, клюб Дінав- лього засідає, а предметом нарад є питане, чи бар. Діпавлї лишить ся при теперішній більшо
сти, чи ні? Знаменем буде, чи клюб Діпавлього буде на місце Катрайна кандидувати кого дру
гого з посеред себе? Говорять іменно досить голосно, що кандидатом таким має стати др.
Фукс, личність зовсім відповідна на се стано
вище, бо чоловік розумний, спокійний, поважний і гладкий. Наколи др. Фукс або хто другий з по
серед клюбу Діпавлього буде кандидувати на
М І Й О Т Е Ц Ь .
Оповідане
Лаза/ря Лазаревича*).
(Дальше)
Одного вечера зібрали ся они всі. Разом з ними прийшов якийсь Пера Зелєнбач, торгов- щик, котрий — як оповідали — мав торговельні зносини з Пештом. Мав він товсте лице, не
зручний кадовб, на голові капелюшок на бакир, на грудех золотий ланцух, зовсім подібний до сего, який колись мав отець. Ступаючи по ком- натї, колисав ся як жидівска балаґула, говорив голосно і протяжно, а усьміхав ся неустанно тими своїми малими, зеленими очками. Я ди
вин ся на него зі страхом як на пугача.
Прийшли бни, а Стояв сейчас забрав ся до вареня кави. Запалили сьвічки. Дим від тютюну почав бухати як з комина. ГІють каву та мовчать як турки; чути шелест карт і бряз
кіт дукатів.
Була се страшна ніч!
Ми з матїрю зачинили ся в осібній комна- тї. Ані она, ані сестра вже навіть не плакали.
Лиця їх протягнули ся, запалі очи дивлять ся
місце президента палати, то буде се значити, що католицкі людовцї полишать ся ще при більшости.
Друга важна справа, то справа язикового внесеня Діпавлього. Під впливом «Союза», змі
нив бар. Діпавлї свої первісні погляди на язи
ковий закон в Австриї. Зразу хотів він лише, щоби парламент ухвалив р а м к о в и й з а к о н . Нині, видячи, що за таким рамковим законом ніхто не має охоти побиватись, бар. Діпавлї ба
жає вже закон сей так зложити, щоби він став с я о б е з п е к о ю д л я м е н ь ш о с т и й н ац іо н а л ь н и х . В наслідок тої зміни ухвалив вже
«Союз» руско-словіньско-хорватский, що він бу
де голосувати за сим внесенєм при першім чи
танні. Ухвалу сю оголосив «Союз» в дневниках, щоби ясно означити своє становище. Тепер же треба вам знати, що так змінене внесенє бар.
Діпавлього не подобало ся ані Чехам ані Поля
кам. Ще Чехи не дуже опирали ся, але польскі посли комісиї парламентарної хотіли се внесенє убити тим, що домагали ся, щоби найперше по
ставити на порядок дневний провізорию угодо- ву а відтак внесене Діпавлього відложити а<і саіепсіає. На се не пристав Діпавлї, а конець ді- верзиї сеї такий, що в нинїшних пополудневих ґазетах парламентарна комісия має заявити в окремім комунїкатї, що она не противить ся вже поставленні внесеня Діпавлього на порядок дневний на першім місци, та що домагала ся першеньства для провізорні угодової лише з «державних взглядів». Такий комунїкат, ко
трого тексту ще не маю перед собою, значив би, що Поляки скапітулювали перед бар. Ді- павлїм, та що треба буде таки голосувати за внесенєм, що домагає ся — в новій редакциї—
оборони національних меньшостий.
Чи внесенє бар. Діпавлього буде мерито- рично полагоджене і коли? — се друге питане.
Однакож оно здобуває для себе чим-раз більше прихильників. В «Русланї* підносили ви не раз, що обезпеченє меньшостий національних лежить в інтересі не лише Русинів, Словінців та Хорва
тів, але і в інтересі самих же Німців ческих.
Здає ся, що Німці починають в тім внесеню переражені. Ніч сю можна порівнати хиба лиш з тою хвилею, як конав наш стрий.
Кілька разів впадав мій отець до нашої комнати. Піт краплями спливав з чола, єго джемадан і сорочка були розиняті, так що вид
ко було густе, чорне волосе на грудех. Був на
суплений неначе турок.
— Дай ще! — говорив до матери.
Німа як камінь відчиняє мати скриню і сипле єму гроші до руки. Він їх завязує в хуст
ку, шепче до себе: «ще то тілько!» і вибігає з комнати.
Раз «тілько», другий раз «тілько», знов
«тілько». Вбіг, здає ся мені, по раз пятий до нашої комнати около третої по опівночи
— Давай! — крикне, а лице мав чорне як земля.
Коливаючись, непевним кроком пішла ма
ти до скрині. Видів я зпід колдри, як мій отець захитав ся і опер ся о печ.
— Скорше — говорить до матери, отира- ючи піт з чола.
Мати подала єму пригорщ грошин.
— Дай все!
— ІІослїдні то десять дукатів! — відпо
відає мати. Але то не був вже голос ані ше
піт, лише щось подібне до стопу умираючого.
смакувати, а тоді сталось би, що в теперішнім парламенті найшла би ся дуже значна більшість з а з а к о н о м , котрий би мав на справедливих основах управильнити питане національне і язи
кове в Австриї. Внесенє Діпавлього в н о в ій ф о р м і і з новою тенденциєю подобаєсь мабуть і найвисшим сферам. В поясненях до него, про
голошених недавно в «Уаіегіапі-Ї», сказано, що сим внесенєм хоче сторонництво католицко-лю- дове підготовити м и р н а ц іо н а л ь н и й в Ав_
с т р и і. Ся гадка, хоч не нова, є і була завсїгди гадкою провідною, около котрої можуть зібрати ся всі нееґоїстичні елементи впарляментї. Чехи самі признають — бодай в приватних розмо
вах, — що они не будуть противити ся з а к о н н о м у у п р а в и л ь н е н ю своїх прав язикових.
Справедливий закон в тім напрямі може мати для них більшу стійність від теперішних розпо
ряджень язикових. Чехи, з виїмкою деяких шо
віністів, не будуть проте з засади противні вне
сеню Діпавлього, а польскі посли не хотячи се
бе з’ізолювати, будуть мусїли також на него пристати і відослати єго бодай до комісиї.
Друга річ, яку судьбу зготовить відтак ко
місия внесеню Діпавлього? В Австриї уміють комісиї бути найлучшими гробарами всяких вне
сень. Відослати якесь внесенє до комісиї або окремої анкети значить одно, що кинути єго до коша. Треба буде проте бар. Діпавльому і інте- весованим сторонам доложити не одних заходів, щоби се внесенє прийшло на стіл нарляменту.
Противники не засплять справи. В таких слу- чаях роблять ся всякі тайні компроміси, щоби лише себе ратувати. «Союз» заетеріг собі що до самого евентуального закону свобідну руку. Тре
ба передовсім пізнати сей закон, заким буде можна єго спробувати. Соймам переказувати ви
повнене рамок до такого закона — годі. Біль
шости соймові яко Ьеаіі роззійепіеє не охотні випускати з рук привілєґій своїх, а меньшостям не вільно здаватись на їх ласку-неласку. Тож виходить з всего, що парламент австрийский станув нині на ново (не перший раз) перед рі
шеним питаня національного в краях коронних.
Чи довершить він сю тяжку задачу? — се дру Вхопив сі гроші і чим скорше вибіг з ком
нати.
Мати начів обімліла і усунула ся при скри
пи. Сестра крикнула. Я вискочив з ліжка. Ви
скочив і Дзьокіца. Ми усіли коло неї на підлозі, цілували єї по руках, повтаряючи: «мамо, мамо!»
Она положила долоню на моїй голові і щось шепотіла. Потім борзо піднесла ся, запа
лила сточок, а відтак лямпку перед образом св.
Юра.
— Ходіть, дітоньки, помолїть ся до Бога, щоби нас виратував з нещастя. — Єї голос зву
чав як звінок, а очи жервіли як вечірні зорі.
Ми побігли під образ і всі уклякли. Дзьокіца умістив ся на клячках перед матїрю, звернув ся до неї лицем, перехрестив ся, змовив «Отче наш» аж до слів »да будет воля Твоя* (бо біль
ше ще не навчив ся), перехрестив ся на ново, поцілував матір в руку і дивив ся в єї очи, з котрих цюрком лили ся слези.
Довго ми так молили ся. Вкінци мати піднесла ся, станула на стільця і поцілувала св.
Юра. Те саме учинила і моя сестра, потім обі они піднесли до образа мене і Дзьокіцу. Опісля мати винила з поза образа суху вязочку бла- ватків і склянку з сьвяченою водою, що виси зараз під образом. У мочила блаватки в ві
ма що думати о удержаню тридерржавного союза.
Чи монархія буде з того мати пожиток, о тім нале
жить сумнївати ся. Але також па наші відноси
ни до Угорщини, на наше внутрішнє положене зле віддїловує. Днесь ціла праса обговорює за
яву Банфіого, з котрої вже видно цілком вира
зно куди йде ся. Говорить ся там без обиняків, що в Австриї наступить і то може в короткім ча
сі управа без конституциї при помочи §. 14-го і що знова прийде до власти абсолютизм. Пога
няйте Німців взад, бурте цілість держави, за- водїть абсолютизм, а побачите, що через то вскріпите тілько Угорщину і докажете, що вплив Угорщини на австрийскі відносини зробить ся ще сильнїйшим. Добре! Спробуйте ще раз з абсолютизмом! Але істория учить, як невиска- зані шкоди приносили завсїгди експерименти з конституцнею. Баденього, котрий викликав ту борбу, осудить істория разом з нами, хоть би его співдовжники десять разів давали ему за-
суд увільняючий (оплески з лівиці).
Слідуючий бесідник п. Берирайтер, з біль
шої конституцийної ПОСІЛОСТІ! зложив В Імені!
свого сторонництва таку заяву: 3 прииорученя сторонництва, до котрого належу, позваляю со
бі в обговорюваній тепер справі поставити слі
дуюче внесене: Палата заявляючи иравительетву рішучу нагану за єго поведене на вічу в Хебі переходить до дневного порядку над внесеними п. Шікера і тов., а також и. Іра і тов. о поста
влене президента міністрів в стан обжалованя.
П. Б о л ь ф в пристрастній своїй бесіді го
ворив, що Німці тої краски що він уважають себе за одно з великим народом нїмецким і признав, що єго політичною ідеєю є упорядко
ване відносин в Австриї таке, щоби она до нї- мецкого цїсарства зіставила в таких відноси
нах, в яких стоять держави нїмецкого союза.
Тим способом в такій Австриї Німці австрийскі відзискали би «приналежні їм права». (Протести на правици.) Не хочемо, виносити ся з Австриї, хочемо тілько ширити нашу цивілїзацию «пасЬ НаІЬазіеп».
Полемізував ще з виводами молодочеха Страньского і сказав, що подібну бесіду міг тіль
ко жид виголосити. (Страньский є жидом). Ми
мо того прийде ще хвиля, в котрій Німці понад головами жидів і иравительства подадуть Чехам руку і настане згода.
Вкінцп осьвідчив, що днесь скінчив ся ком
проміс з презндиєю і що від тепер опозиция не буде входити в ніякі компроміси та що посуне обструкцию до послїдних границь «хотьби ціла палата мала зїдіотїти наслідком поіменних голосовань», бо тілько в сей спосіб буде можна перешкодити угоді і довести до упадку кабінет ґр. Баденього.
По тій промові замкнено дискусию. Насту
пила промова ґенерального бесідника п. Фурнїє- ра за поставленємв стан обжалованя. Палата ухва
лила 172 голосами проли 145 перейти над обжа- лованєм до дневного порядку.
11. Дашиньский інтерпелював в справі зну- щаня над вояками в Кракові.
Краєвий суд краківский просить о видане п. Дашиньского.
11. Яросевич інтерпелює в справі засуспен- дованя заступника війта в громаді Найдорф. На тім покінчено засїданє.
На тім засїданю иредложив мінїстер скарбу проект закона о реґуляциї платні дер
жавної «служби». Обструкцийні голосованя поі
менні йдуть одні за другими.
Засїданв з 27-го жовтня. По переведеню тринайцяті-г поіменних голосовань, що тревали від Ц —5 години по нолудни хотів вже замкну- ти засїданє віцепрезидент и. Крамарж, коли в справі формальній зажадав голосу п. Я в о р с к и й і на основі ухвал парламентарної комісиї поста
вив внесене, щоби від тепер відбували ся що
денно вечірні засїданя і щоби на них раджено тілько над провізориєю угодовою з Угорщиною.
Сему внесеню супротивне ся II. Ф у н к е (ліберал) доводячи, що внесене п. Яворского гіротивить ся приписам реґуляміну. В імени сво
го сторонництва протестує проти нідданя того внесеня під голосованє, а сли те внесене ухва
лить ся, то лівиця потрафить вже з тої о ви
тягнути відповідні консеквенциї. Подібно Ііро- мавляв і нїмецкий націонал п. Кайзер.
П. П а ц а к (молодочех) удовідняе, що по
дібні внесеня, як Яворского, ухвалювано вже в е питане. Але добре, що се питане жиє.... Дійсні
патріоти повитають єго радо, еґоїстам не було і не буде оно до смаку, хиба, припустимо, що конечність зневолить їх до уступств в користь меньшостий. _ _ _ _ _ _ _
Рада державна.
Відчитане вчера письмо предсїдателя па
лати п. Катрайнера звучить як сьлїдує: «Висо
ка Президио!» Прошу повідомити Високу Пала
ту, т о сим складню достоїньство предсїдателя Палати. К ат р ай н .»
По відчитаню через п. віцепрезидента А- брагамовича того письма, котре викликало в палаті велике вражінє, тим більше, що надій
шло несподівано, приступила палата до нарад.
Мінїстер справедливости иредложив проект що до закона складаня гроша сиротиньского і курательного в касах ощадності! і почтових касах ощадности.
Мінїстер рільництва иредложив замкнене рахунків з ужитя державного фонду мілїора- цнйного в р. 1896.
Мінїстер скарбу иредложив замкнене ра
хунків за літа 1894 і 1895.
Наступило відчитане иетиций.
Опозиция щоби зазначити обструкцию по
ставила через п. Кайзера внесене, щоби ие- тициї відчитувано в цїлости і щоби над тим го- лосовано поіменно. Внесеня Кайзера відкинено 132 голосами проти 84.
ГІ. Ґ р о с (ліберал) ставить внесене о поста
влене всіх міністрів в стан обжалованя з при
чини виданя ними рознорядженя цїсарского з дня 24. цьвітня с. р., силою котрого закон о по
датку від цукру з дня 5. липня 1896 продовже
но на рік. Внескодавцї видять нарушене закона в тім, що продовжене се повинен був ухвалити парламент. Р. Люєґер заінтериелював президен
та кабінету про бесіду бар. Банфіого, виголоше
ну онодї в угорскім соймі.
Тепер пристуилено до дальшої дискусиї над внесеними пп. Шікера і Іра о поставлене міністрів в стан обжалованя за події в Хебі.
Перший промовив п. Бендель (ліберал). Го
ворив понад дві години. Зміст єго бесіди такий:
Німці австрийскі будуть добрими Австрийцями, але сли основи держави захитані, сли бажає ся конче розбити Австрію, тоді мусимо отверто за
явити: радше підемо під пікельгавбу як під нодєбратку, бо в ческій державі мусїли би ми виречи ся нашої відрубності! національної. Хо
чемо бути добрими Австрийцями, але добрими ческими горожанами, в розумінні самостостіиної ческої держави, ніколи не будемо. Зовуть нас зрадниками стану. Але ґр. Бадені потребує зра
дників стану навкруги себе, щоби закрити себе з гори перед розяренем Німців (лівиця: зовсім слушно). Бадені піддержує своє правительство баґнетами жандармів. Відтак говорив, як ав- стрійскі відносини віддїловують на заграничну політику австрийску. Недавно уносив ся »Гі§аго«
від радости над тим, що серед таких відносин не і шевелячи щось, перехрестила ними нашу ком- нату. З черги, тихенько отворила двері, на пальцях зближила ся до великої комнатн і сьвяченим зїлєм перехрестила також і тамті двері.
Не знаю вже нині, длячого, але так мені нараз зробило ся легко на души, як ніколи пі- знїйше в житю.
Ледви мати вспіла зробити останний хрест, коли нагло у великій комнатї повстав страш
ний галас. Нічого не можна було зрозуміти, почулиеьмо лише, як Зеленбач крикнув:
— Хтож то має право приневолювати ме
не, щоби я грав дальше? Хто?
Зараз потім підняв ся незрозумілий гамір і повстала криклива суперечка. Розлягло ся стукане отвираних і замиканих дверий, дав ся чути якийсь вереск і відголоси кроків І’ОСТИЙ,
що віддаляли ся.
Отець не прийшов до нас. Надармо чекали ми на него. Почало вже свнтати, я і Дзьокіца засипляли, а єго ще не було.
Далї буде.
парламенті на попередній каденциї під предсї- дательством и. Хлюмецкого і як раз на внесене того сторонництва, до котрого п. Функе нале
жить. (Веселість). На послїдній сесиї попередної каденциї ухвалила прецінь палата, щоби на ра- нїшних засїданях вела ся дискусия над рефор
мою карного кодексу, а на вечірних над рефор
мою податковою.
П. Люєґер пригадує, що він свого часу про
тивне ся подібному внесеню і остро критикував поступованє бувшого през. п. Хлюмецкого з нн- нїшної меньшости, котра тоді належала до пра- вительственної більшості!. Тоді предсказував бе
сідник лібералам, що прийде час, коли оружє, котрим борять ся, оберне ся проти них. Закін
чив свою бесіду внесенєм, щоби над внесенєм п. Яворского голосувати осібно, а іменно, впе
ред над дневним порядком нинїшного вечірного засїданя, а потому над порядком слідуючих за
сідань.
По острих перепалках віцепрезидента п.
Крамаржа з кількома бесідниками опозиційни
ми, иредложив п. Крамарж, щоби палата ухва
лила на дневнім порядку нинїшного ранїшного засїданя поставити дискусию над внесенєм о поставлене міністрів в стан обжалованя, а на вечірнім над провізориєю угодовою (галас на лївици).
По дальшій завзятій дискусиї над способом голосованя, вніс п. Люєґер, щоби над внесеними п. Крамаржа голосовано віддільно. На се зго
джено ся і першу часть принято великою біль- шостию через піднесене рук, другу часть, щоби на порядку дневнім нинїшного засїданя поста
вити дискусию над угодовою провізориєю, при
нято в поіменнім голосованю 184 голосами проти 80.
При голосованю над сею справою опустила салю ціла лівиця. В палаті лишила ся тілько правиця, социялїсти, антисеміти, стояловщики і людовцї.
Відтак принято внесене п. Яворского, що
би на вечірних засїданях нараджувано ся тіль
ко над угодовою провізориєю.
Ґр. Баденього но причині вінчаня єго донь
ки заступав на засїданю б. Ґавч.
Опозиция постановила ужити як найбільше нахальних ередств, щоби тілько не допустити до першого читаня угодової провізорні.
ВІСТИ політичні.
Звісно, що вчера ухвалила парламентарна більшість дворазові засїданя нарляменту, в день і вечерами, щоби перевезти угодову провізорию.
«ЕгетдеиЬ1аМ< обговорюючи ту актуальну по
дію шле пересторогу опозицій, що она не дов- жна перепиняти парламентарної більшості! в сповшованю доконечних обовязків держави. В противнім разі достарчить опозиция сумного приміру, що не належить виломуватп каміни з основ дуалізму до домашних борб, бо вилом мо
же за далеко сягнути. На вчерашну ухвалу за- дивлює ся, що она уможливить переведене про- візоричної угоди. «КєісЬюуєЬг» уважає згадану ухвалу більшости яко користний перелом в єї поступованю, а заразом та ухвала дасть на
глядний довід, чи в Австриї дасть удержати ся ще парляментаризм, чи ні.
На поступованє католицкого сторонництва нїмецкого звертають тепер всі пильну увагу, бож від єго поведеня буде головно зависїти ро
бота більшости. Тим часом з відтам не надхо
дять такі вісти, на основі котрих можна би на певно свазати, що так а так буде оно поступати.
Днесь ще не знати на певно, чи то сторон- ництво піде рішучо у всім з правицею. От доно
сять, що оно буде домагати ся при помочи на
глячого внесеня на однім з найблизших засі
дань, щоби внесене Діпавлього поставити перед всїми иньшими справами під наради. Таким ио- ступованєм стануло би сторонинцтво Діпавлього проти онодїшної ухвали більшости, що перед всякими иньшими справами належить ухвалити угодову провізорию. Питане тепер, яке буде по
ведене прочої більшости. В додатку зарисовує ся в тім сторонництві суперечність поглядів ме
жи Діпавлїм, Цалїнґером з одної, а Ебенгохом і Карльоном з другої сторони.
Італїйскі посли, котрих приєднано до про
візорні угодової, починають крутити ся на всі боки. Причину до того дали послам їх ви-
з борці. Виборці невдоволені з такого поведена
своїх італїйских послів хотять їх ириняти в Триєстї котячою музикою. Наслідком такої відо
мості! незнають посли, що мають з собою зро
бити; многі хотять навіть зложити мандати.
От так тепер веде ся в парламенті: зала
тає ся одна діра то на єї місце випадає дві діри. Стоновище сторонництва Діпавлього мимо всего готове полишити ся таки при більшости, понеже в послїдній хвили на засїданю парла
ментарної комісиї обговорювано внесене Діпа
влього і Ебенгоха (шкільне). На тім засїданю мала комісия парламентарна згодити ся на ви
бір язикової комісиї а тимчасом, заким ухва
лить ся язиковий закон, нравительство повинно зобовязатп ся на желаня всіх сторонництв за- систувати язикові розпорядженя.
При третім обжалованю міністрів має ка- толицке сторонництво поставити слідуюче умо
тивоване внесене: Позаяк палата уважає за річ пожиточну довести до розвязаня язикової кве- стиї і національної не односторонно дорогою розпоряджень, але законним управильненєм, про
те над обжалованєм міністрів переходить ся до дневного порядку.
мятку красні вінці з колося пшениці, звязані синьо-жовтими лентами. А хто здоровими очи
ма та щирим руским серцем приглядав ся ціло
му торжеству, певно прийшов до переконаня, що не гонити нам за недозрілими ідеями соціалі
стичними і силоміць ущасливляти ними нашого селянина, але треба нам єго просьвічати і ви
ховувати на засадах, які висказав Ісус Христос.
— Поліпшене платні слуг при урядах державних.
Міністер скарбу вніс проект закона, після котро
го має управильнити ся платня слуг в урядах.
Платня ділить ся на чотири кляси 700, 600, 500 і 400 зрд активальні додатки вимірюють після 50, ЗО, 25 і 20 процент від платні. Дальше при
знає ся додатки службові в квоті 50 зр. за 10 літ служби; ті додатки вчисляють ся до пенсиї, але не можуть переступити квоти 100 зр. На се поліпшене платні потреба півчварта мілїона зр., котрі мають взяти ся з податку від цукру і транспорту. Без ухваленя тих податків не ма що і думати о поліпшенні платні'.
— Кроваві битви. Яка була найкровавша би
тва в XIX. столїтю? На се питане дає відпо
відь сьвіжо видана книжка нїмецкого полков
ника Генерального штабу Отона Верндта. Без- взглядно найкровавшою в біжучім столїтю була битва під Липском, де на поли битви забито і ранено 90.000 людий. Втрати під Асперн вине
сли 66.000, під Бородіно 62.000 людий. В біль
ших битвах новійщих часів під Кеніґрец згину
ло 32.000 людий, під Ґравельот 27.000. Взглядно найкровавша битва, в котрій процент убитих і ранених, найбільший, є битва під Асперн, де про
цент сей виносив 38 цілого числа борючих ся.
— Нещастна пригода в церкві. З Тамбова, в Росиї, доносять, що в селї Хмелеві, в пові
ті козловскім, в часі богослуженя в церкві роз
дав ся крик: «горить!* В наслідок того настав такий переполох, що люди почали як шалені товпити ся в дверех, при чім погибло на місци 54 осіб, а 80 тяжко покалічило ся.
— Сензацийний процес скінчив ся в Росиї. Цар Александер II. був морганатично повінчаний з княгинею Долгоруковою, котра живе тепер в Па
рижі!. ІІа кілька літ перед смертию записав цар княгипи великій маєток і заразом назначив опі
куном дїтиіі з тої’о свого супружества барона Тавбе, члена одного з найперших родів Курлян- диї. Барон опікував ся майном дуже несовістно, через що скривдив властителів на 2,130.000 ру
блів. Коли справа виявила ся, хотіли зразу ці
лу справу затаїти, однак родина княгинї довела до процесу, а той ііо переведеній тайно розпра
ві, скінчив ся 12-го с. м. увільненєм баропа Тавбе.
— Невинно засуджений. Цікавий процес відбу
де ся небавом перед віденьским судом. Вр. 1877 украв хтось челядникові! Чанельцї із замкнено
го куфра годинник і мошонку з грішми. В тій самій хаті спав з окраденим купець В. Єго арештовано, але пін лише признав, що видів тої ночи. як якийсь незнакомий чоловік вибрав з кишені Чапельки ключ, отворив куфер і за
оравши гроші, втік через вікно. Але думаючи, що злодій узброєний, В. не здержував єго. Сему толкованю суд не дав віри і засудив В. на 8 мі
сяців арешту. Будучи в арешті, побачив В. на подвірні иньшого засудженого Рубая і казав, що пізнає в нїм того злодія. При новій карній роз
праві увільнили Рубая, хоч у него бачили по тій крадїжи годинник. Купець В. відсидів вже давно кару і тепер є купцем у Відни. Аж тепер віденьский суд дістав письмо, в котрім Рубай признає ся до вини, і небавом відбуде ся про
цес, котрий викаже невинність купця В.
— Коти годинниками. В Хінах ще не заведені такі годинники, як у нас, і мабуть ніколи або хиба за довгі часи їх там заведуть, бо ощадний горожанин небесного царства не потребує їх щоби знати, котра година. А хоче він се дізнати ся, то він біжить до першої-лїпшої кітки _
6 їх там величезна маса — і піднесе їй повіки тай зараз знає. Він переконав ся, що зіниця в ріжних часах дня то розширює ся, то знов зменьшує ся. То діє ся відповідно до ста
ну сонця і сьвітла, навіть і тоді', коли небо за
хмарене.
Тресовані бузьки. Знаємо о тресованих ко
нях, псах, малпах, свинях, медведях, слонях, тиґрах, львах, вужах, птахах і блохах, — тепер будемо оглядати і тресованих бузьків. У Відни дає якийсь француз представленя, на котрих пописуєсь ціла громада тресованих бузьків. Тре- сура іх має тревати довго; за те виучені пока
зують ріжні штуки, причім найсьміш'нїйше має відбивати поважна їх повільність. Може & справ
ді виучать бузьків і того, аби приносили ща
сливим і нещасливим подружям такі дарунки о які иосуджує їх цілий сьвіт....
н 0 В II н к и.
— Заявлене. Дирекция Товариства взаїмного кредиту «Дністер* стоварншеня зареєстрованого з обмеженою порукою у Львові подає сим до загальної відомості!, що на підставі рішеня Ра
ди Надзираючої з дня 27. жовтня 1897 процент від вкладок щадничих знижений буде від дня 1. січня 1898 з 5°/0 на 4‘/2°/0 річно, отже так нові як і дотеперішні вкладки щадничі опроцен- товані будуть від того дня по 4‘/2%; натомість від ножичок удїлюваних від дня 1. січня 1898 платити ся має 6% відсотків і '/а'Уо додатку на коїнта адміністрацій', разом 6'/2% замість 7°/0.—
В ід Д и р ек ц и ї Товариства взаїмного кредит у
„Дніст ер.'1
— Доцентура. Мінїстер просьвіти затвердив ухвалу фільософічного факультету університету львівского, іменуючу др. Едварда Ііорембовича доцентом романьскої фільольоґії в тім універ
ситеті.
— Крадіж в краківськім товаристві Після най- новшпх вістий Неслав Кешковскпії крім фондів товариства спроневірнв також депоновані у него фонди сиріт на кількадесять тисяч Родина не хоче виявити, де перебуває дефравдант.
— З причини неурожаю бараболь в многнх о- колнцях Галичини віднесло ся галицке това
риство рільниче до Міністерства зелїзниць і до дирекций зелїзниць у Львові і в Станиславові, щоби для транспорту бараболь обнижено ціну о-
платн від перевозу.
— З дирекциї руско-народного театру. Звяза- ниіі умовою починає руско-народний театр вже дня 3-го падолиста цикль представлень в Бере
жанах, длятого гостина театру в Підгайцях об
межить ся тілько на три вистави, іменно відо- грає: дня ЗО-го жовтня драму Старицкого «Ой не ходи Грицю та на вечерницї*, 31-го оперету Целєра «Пташник з Тироля* а наконець в по
неділок 1-го падолиста оперу Суллївана «Міка
до*. — Ві второк 2-го падолиста переїздить те
атр до Бережан.
— Місия. В Глушкові коло Городенкн відбула ся ревними заходами і коштом місцевого паро- ха 4-дневна місия духовна, зачавши від 10-ого до 13-ого жовтня с. р. і випала під кождим взглядом величаво. Що днин (мимо зливного дощу в перших трех днях) переповнена була об- ширна і красно уряджена церков глуїііківска вірними, слухаючими з найбільшою увагою, а часто зі слезами, в дуже зрозумілій для народа формі голошених наук. Мило вразили присутних богослуженя правлені що-дня з діяконами при краснім сьніві місцевого хору селяньского. Яко проповідники прибули до Глушкова улюблені на
родом отці духовні: А. Олесницкий з Торговиці, С. Макогоньский 3 ІІоточиск, Е. Весоловский з’
Городенки і С. Бурнадз з Глубок. В послїднім днп при сприяючій погоді відправило ся на площи церковній при красно устроєнім престолі) богослуженє, підчас котрого приступило звиж 1200 вірних до св. причастия. Що ціле торже
ство місийне зробило дуже миле вражінє на ти
сячки народу, може сьвідчити і ся обставина, що. коли при закінченні місиї під хрестом мі- сийним сердечними словами подякував місце
вий парох місіонарям за їх щирий труд, иаро- хіяне глушівскі самі від себе вручили їм на иа-
Головний склад в аптицї
161 8 2 - ?
Вино іспаньске з кондуранґо
успішне в упірних недугах жолудко- вих, корчах, боляках в жолудку
і т. д.
Ціна 3 корони.
Іменована, перенесена, відзначена, конкурси.
Іменована. Намістник іменував: ц. к. ад’юнкта 'судового Каз. Володисл. Грабовского і концепі- стів намістництва Тадея Мітшку і Конст. Де- Льожа комісарами повітовими і призначив К.
Г. Грабовского до Залїщик. — Мінїстер торговлї іменував почтового контрольора Йосифа Сен- ковского старшим контрольором почтовим для Львова (місто). — Каєвий суд висілий в Кракові іменував офіциялами канцелярийними в IX кла
сі ранГи між иньшими Якова Василишина при судї пов. в Бохнї а Дмитра Зелїзка при суді пов. в Переворску. — Намістник іменував ліка
рів повітових: д-ра Стан. Ґавликовского і д-ра Брон. Варжицкого повітовими лікарями в IX клясї ранґи, а асистента санітарного з Богород- чан д-ра Кирила Стан. Гижицкого концепістом санітарним з иризначенєм до служби при ста
ростві в Перемишлянах. — Намістник іменував:
канцелїстами намістництва і призначив: вахмай- стра жандармериї Франца Ґавлика для Лимано
вої, підофіцира уланів Ґустава ІІавликовского для Мислениць, вахмайстра жандармериї Антона Заплатиньского для Львова, підофіцира піхоти Тад. Тобіса для Горлиць і підофіцира уланів Антона Сніжка для Бібрки.
Наука, штука, література.
■ «Правда* ч. 42. містить: Наради в хлібо- робских справах. — Кроваві игрища в Старім І имі. — Упадок Новгорода. — Мати та дити
на. — Наука социялїстів. (Дальше.) — Кравец- кий сон.
Послїдні вісти.
На ранішнім засїданю 28. с. м. уряджено знова спору пачку поіменних голоеовань, що тревали до 4. години пополудни. Засїданє вечірнє розпо
чато о 7. годині вечером. На початку засїданя згадав віцепрезидепт про смерть иос. Гомпеша.
Публика заповнила ґалєриї. Много нань явило ся. До години 11. в ночи був стиск,- щоби ді
стати ся па ґалєриї. Перший забрав голос Гоф- ман (ліберал) протестуючи против вечірному за
сіданні, що оио є нелегальним. По нїм осьвід- чив п. Функе рівнож, що засїданє противить ся реґулямінови. Функе зажадав відчитаня прочих петиций. Тимчасом пригасає сьвітло в палаті.
Крик: «теЬг ЬісЬі!* Даишньский закинув ґр.
Бадейному, що тайними рескриптами ладить до
рогу абсолютизмови. Протестувало ще кількох послів з лівиці. В тім часі п.‘ Вольф позволяв собі по давному. Віценрез. Абрагамовича лаяв, що він є президентом сторонництва кривопри
сяги; шляхті закидував, що она за угоду діста
не свої трінкґельди. Серед криків уділено го-*
лосу Лєхерови (ліберал). Сей говорив від 7 і/, год.
вечером без переетанку до год. I і/, а по 10-мі- нутовій павзї иродовжав свою бесіду до білого дня. Коли се пишемо Лєрх говорить вже 11 годин. В часі єго бесіди и. Вольф кілька разів хотів поставити внесене на замкнене дискусиї, а коли се не могло стати ся, то кричав, що та
кий парламент не варт фунта кланів, і валив шуфлядою о пульпіт. Парламентарна служба хотіла відобрати єму дошку, але Вольф заявив, що .буде боронити ся. Щоби не доводити до крайності!, поручено уступити службі. О годині 5. рано Лєхер з’ївши булочку говорить дальше.
Бесіда Лєхера держить ся в річевім тоні. Насть послів слухає єі досить цікаво. Чим пізіїїйіиа пора, то послів меньшає в парламенті. Часть послів покріпляє ся в буфеті, часть спить в пар
ламенті, а деякі мають грати тарока в сали ві- цепрезидента. Була оригінальна сцена, коли Лєхер говорив, а Вольф відчитував на все горло якусь брошуру.
Т е л є ґ р а м и .
Краків 29. жовтня. Кромі інституций, много вриватних осіб паде також жертвою. Сотки ти- сячів виманчено на депозити і здефравдовано Кєшковский перебував в Загірю і там делегова
ний урядник товариства завідомив єго о від- критю дефравдациї. Дефравдант утік.
Відень 29. жовтня. П. Лєхер скінчив бесіду
° 9-тій годині. Обструкция перешкаджала до кінця. П. Вольф троха передрімав в палаті. О годині' 10-тій засїданє треває дальше. В палаті' уносять ся хмари пороху. З тої причиннії опо- рожнено ґалєрию.
ГІ. Функе зажадав замкненя засїданя о го
дині 10 /2. Внесене упало, засїданє треває дальше.
Жигм. Рукера
під „Срібним орлом“ у Львові.
