Ruslan. R. 6, č. 235 (1902)

Ч. 235. Львів, Пятниця дня 18 (ЗІ.) жовтня 1902. Річник VI.

Передплата

ва >Р У С Л А Н А« впносить:

в Австриї:

на пїлліі рік . 20 кор.

на пін року 10 кор

на чверть року . 6 кор.

на місяць 1-70 кор.

За границею:

на цілий рік 16 рублів або 36 франків на нів року . . 8 рублів

або 1 8 -Франків

Поодиноке число но 16 сот. • Вирвеїп ми очи і душу чиї піц веш: л не возьмсш мнлости і віри не нозьмеш, бо руске ми серпе і віра риска < — 3 Р і с л а н о в п х псальмів М. ІІІашкевпча.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвнт о о ’І, год пополудня

Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.

пл.Дом6ровского(Хорунщини).Екс- педицня місцева в А ґенциї Со- коловского в пасаж і Гавсмана.

Рукописи звертає ся лише ва попереднє застереж ене. — Реклимациї неопечатаві вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні

20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по ЗО с. від стрічки.

П ос. Ґ л о м б і н ь к и й: Сеж прецінь дру-Ітера, яко нарушуючих автономію і постанови

коване. карного поступованя, а за наглостию внесена

П ос. Р о м а н ч у к : Колиб ми хотіли всі.о пос. Романчука, однак з застереженем против виволікати, що пишуть польскі студенти, до чо-1 єго централістичних тенденций; тому вносить

З державної ради.

Вчера вела ся дальша розправа над хлїбо- го-б ми дійшли!

робским страйком в Галичині. Перший заняв Такі перепалки ставали члмраз горячійши

був слово ми, а відповіді! нос. Ґломбіньркого притомні і

ПОС. др. Кос

скорі, хотяй безосновні робили прямо комічне

і виказав, як навіть правительство в тім случаю вражіне і польске Коло знаменито ними бавило І вають «шляхтичами»

не може повірити запевненим польського кола, | ся, чуючи ся впрочім вж$ безпечпим по поза- положене Визиск

подрібне голосованє над поодинокими точками сего внесена.

Конець зас дачя.

Пос. М о й с а боронив дідичів, яких нави­

та представляв еї трудне є лише виїмком, але і сей що страйк викликала національна аґ.тация, а не вчерашній заяві д-ра Кербера. Бесідник виво- осуджує сторонництво бесідника. ГІольонїзациї над міру сумні аграрні відносини. Бесідник спра- дить, що рускі судні були сторонничими в страи- руского хлопа „ема, противно шляхта фундує і вляе тверджене президента міністрів що-до ви-Ікових справах, як судия Боцюрків, який не хо- ««помагав церкви. Народ так польский як і ру- сочнни платні за роботу, заявляючи, що наведе тїв допустити до згоди з дідичем. Польскі хло- ск„й хоче жити в згоді і підносити ся еконо- ні дати походять з ін ф о р м а ц ії старостів, які пи протестували на зборах против тої сторон- міЧНо, а страйковий рух мав на діли знищити знов одержали їх від більших властителів зем- иичости руских судиїв, а мимо того бути Руеи- Ь усунути тих, які до тепер з найбільшим но­

ских. Поляки підсувають страйковії народні мо- ном се помагає до авансу при суді як пр. ра- ЖИТКОм працювали для добра люду і були єго тиви з огляду на власний інтерес при тій кве- дникови Бучацкому. Русини визискують дер-Щ ирим и приятелями

стиї. Народно-політична цїха страйку походить жавну ситуацию для своїх політичних цілий. По занитаню пос. Е л є н б о ґ е н а в справі лише звідтіль, що робітники є виключно Русини, Правительство є за слабке, не є рішене і відпо- інтерпеляциї що-до леґітимаций для подорожшіх а властителі Поляки або жиди. Бесідник робить відпо до обставин мусить кокетувати і пере- агентів, повідомив ще президент про зложене викиди властям, що станули по стороні великих справляти з ріжними найскрайнїйшими сторон-Нгос. Герольдом мандату до буджетової комісиї земских властителів па некористь страйкуючих ництвами. Такі міжнародні відносини є корисні ; замкнув засїданє о год 5 72 нечером Слїдую- і кінчить словами: Не хочемо жадних страйків, для руских панів. Они мають сильного союзнії- че за сїцапє нині рано

але коли страйк повторить ся, будемо уважати ка в пруекім иравптельстві і гакатистичній си- нашим обовязком зорганізувати угнетених робі- стемі та гакатистичній чраеї нїмецкій і австрий- тпиків і запобігати надужитям, яких допускають скій, яка розповсюдшоючи брехливі і перекру- ся політичні власти, котрих укараня ми домагаємо непі вісти, зуміла знатну часті, публичної опівїї ся. ( О п л е с к и ) . в Австриї настроїти некорисно для Поляків. Бе-

Пос. Ґломбіньский

сїдник наводить д-ра Франка і Романа Сембра- забирае слово як польский демократ і зразу товича, як головних моторів сеї політики. З дру- стнерджує національний характер хліборобського гої-ж сторони Русини числили на поміч поль- страйку. Так попереджаюча сецесия з унїверси- ского хлопа та нольских опозицийних сторон тету, як і пізнїиший хлїборобскй страйк суть

дї

-

іеицтв

і людової партій, на їх антагонізм зі лом народного руского комітету. ( Ж и в і п р о - станьчиками, але перечислили ся, бо польский

в р а д і д е р ж а в н ій . ПРОМОВА пос. БАРВІНЬСКОГО.

Висока Палато!

Заким приступлю до властивих виводів, т е с т и Р у с и н і в ) . Бесідник вказує на с та тю р л о и виступив рішучо против Русинів, а демо-1 нехай мені буде вільно розібрати бодай кілько- д-ра Франка в Ь іе 2еіі, де накликує ся до пере- крити готові покласти ціле майно і свої голови ма словами гадки пана сопіга-бесідника, я- несеня ірляндскої системи страйку і бойкоту на в обороні польскої справи у східній Галичині, кий промовляв в сій дебеті. Сьмів бим вказати галицкий ґрунт. В дальшім ході серед живих Навіть «сьвячених ножів» не настрашать ся! А на те, що внесене поставлене паном Романчу- протестів Русинів, проф. Ґломбіньский знов 3 - також зі сторони людового сторонництва бесід- ком стремить до сего, щоби оснувати руский ставляє у причинову звязь унїверснтетску сеце- ник уцоважиений заявити, що так само як дру- університет, а до часу єго активована, щоби сию і хліборобский страйк. Платня за працю гі польскі сторонництва і оно з обуренєм відпи- при львівскім університеті системізовано пара- мусить бути в Галичині низша, бо єі економічні рає замах на єдність краю і не допустить до лєльні і рівно дотовані рускі катедри з рускою обставини є гірші чим в инших краях. Дальше розриву народового організму польского. викладоню мовою.

виводить яко суспільний економіст — що пла- Яким ненависним дух л і пашіла вся про- Тож коли пан сопіга-бесїдннк перехо- тня мусить бути низша тимбільше, що руский мова пос. Ґломбшьского, можна осудити з єго дать над рускою літературою з усяким легко- хлоп не має єще розвинених потреб і живить ся кінцевих слів; які наводимо докладнїйше: важенєм та твердить, що ми жадаємо чогось головно картофлею. Руский хлоп є лінивий, без- «Чорні хмари перетягнули над нашим не- через ніч, щось хочемо витрясти з рукава, то чинний, безнастанно жалує ся, слухає радо про щасливим краєм, понеже провід руских сторон-) се можу наиклеймити лиш як просту видумку, розділ Грунтів, про страйки і бойкоти, а польский ництв висмикнув ся розумним головам і, як онн Також буду мати нагоду заняти ся поглядами працює з енергією для себе і родини. І тому самі признають, а також руский митрополит пана сопіга бесідника єще в ході моїх даль- більп а власність у східній Галичині прийшла признав в пастнрскім посланню, спочиває в ру- ших виводів.

майже до руїни. ( Д а ш и н ь с к и й : Б о з г р и в а- ках академічної молодіжи. Називають їх найдо- Висока палато! Пробуджене та зріст націо- ю т ь с я в Ж о к е й - к л ю б і). Неправда, се мо- кратамн, а они самі називають себе гайдамака- пальної самосьнідомости поодиноких народів же було колись, але тепер біл; шість навіть не Iми- Се назва славних опришків (Ббзем’ісіїїе) І Австриї виплекало бажане за основанєм народ- в силі жити після стану. Бесідник розводить ся 3 кінця 18. столітя. Они обожають сумної слави них огнищ науки і заряд гіросьвітний мусів на- ширше про економічний упадок великої власно- героїв, які підпалювали міста, вирізувала ме- слідком сих відступити поволи від становиска, стн в Галичині і полемізує з Романчуком та шканців, не шануючи жінок і дїтий. Причиною що загальною научною мовою є нїмецка та му- Дашиньским що-до височини платні за роботу- сего здичіня рускої молодіжи добачує бесідник С1В заспокоїти потреби ненїмецких народів Ав- Внвязує ся формальний дияльоґ межи згадани- в односторонности новочасноі рускої літератури стриї на поли науковім. Наслідком сего був ро­

ми послами а бесідником з живими протестами. та в односторонности рускоі традициї*. Дальше звій і викінчене середного шкільництва на на- ГІричину страйку добачує бесідник не в еконо-1 показує почтові картки з ілюстрациями гайда-1 ціональних основах, а з розвоєм національних мічнііі квестиї, але в аґітациї за поділом землі -маків, де Ґонта ріже своїх дїтий та обвинює середних шкіл підніс ся в послїдних десятках та відбудованєм україньскої держави. Сю першу руских політиків, що они в краю ідуть тою са- лїт чим раз дужше оклик за утвореним націо- точку змінила радикальна партия о стілько, що мою дорогою, а тут в державній раді хочуть вальних університетів.

жадає квоти 150 мілїонїв в 10 ратах на викупно |ЩЄ з того осягнути користи. Вкінци кінчить Сі змаганя довели до польонїзациї краків- більшої власностн і розділ тих Грунтів між рус- апельом до палати і нравительства, щоби допо- ского і львівского університетів, до основаня ких хлопів, а другу точку пропагують рускі сту- могли упромисловити Галичину, бо се важний І ческого університету в Празі і хорвацкого в За- денти в своїх виданях і брошурках, з яких бе- ринок збути для австрййских промисловців. гребі. Але також инші славяньскі народи вже сїдник наводить ріжні цитати. Відтак заняв слово відчувають потребу основаня своїх власних осе-

Гіос. Д а ш и н ь с к и й : Фуй, се денунцп-

чесний посол Фідлєр

редків наукового образованя і праці на націо-

яция. І і заявив ся проти внесень Дашиньского і Врай-1 пальній почві, іменно Словінці домагають ся о-

2

снованя словіньского університету в Люблянї, Чехи основана другого чесного університету в Моравії, а Русини основаня руского університету

у Львові.

Отже проти тих культурних змагань ру­

ского народа виступають з аргументами, які треба назва і и що найменше чудними і нестій- нпми. І так приміром також в сій високій па­

латі в біжучім році при дебатї над правитель- ственним внесенем міністерства просьвіти по­

ставив був сей сам пан сопіга-бесїдник зо ­ всім безосновне тверджене, що руска літерату­

ра почала ся доперва в році 184-8, виданєм к а ­ зок. Тож коли мужі, що мають гадку служити науці і правді, виявляють таке незнане відносин, чого можна жадати від ширших верств населе- ня, які прецінь не жиють з Русинами в однім краю і не мають обовязку докладнїйше ступлю­

вати обставини руского народа? Коли згадано­

му нану професоровії такі твори, як виходячі в нїмецкім перекладі: Славяньска історпя літера­

тури Пиніна і Спасовича, енцикльопедия Ерша і Ґрубера і др. не були доступні, то нехай би був чогось ліпшого довідав ся бодай з популярної енцикльопедиї «Мацєржи Польскої*, де появила ся статя про руску літературу з руки єго уря­

дового товариша.

В сей спосіб кидають між загал на незна­

нні та несьвідомости оперті погляди та клей- млять руску мову і Літературу невиробленою та

неспосібною для науки, рускии нарід . .. ТІ

■ , а„„,ч чо змісті. Не можна обігнати ся від до праці та неспосібним до образованя, який не

в силі приняти висшої культури і виславляють ™ «Ромова є вислїдом конвенцій з Поляками, домаганє за основанєм рїского університету за- які під загрозою відмови свого підпертя в пар- вчасним та неоправданим. Але хто осуджує ляментї, якого у тих непевних часах правитель- культурний розвій руского народа без упередже- ство так дуже потребує, римогли на президент, ня і на підставі наукових дослідів, сей мусить міністрів таке неприхильне осуджене галицких прийти до зовсім відмінного переконаня. страйків перед лицем віденьского парламенту.

Заледви приняли Русини християньство Тому то і вражінє єї, хотяй було немиле для при кінці. X. віку, як вже коло половини XI. Русинів, однак в жаднім разі не деирнмуюче.

столїтя виступили иисателї, які виказують нову ! На вступі др. Кербер зазначив, що хотяй цїху ідей і штуки зображуваня. З того часу по в цілім руху страйковім на першім плянї стоя- ходить також книга законів Руска Правда, зла- ло питане винагороди за працю, то однак иолї- джена великим київским князем Ярославом, тична аґітацня відограла тут немаловажну ро- підчас коли подібна книга повстала в Польщи лю. Умовини що до праці в тім краю ще по та в Сербії доперва в XIV. столїтю. части натриярхальні. Нагоди до праці мало, ро-

В XII. столїтю маємо вже знатну анналїти- бучих сил богато, наслідком чого плата мала, ку, назву лише Нестора і єго наслїдників і мо- Після зібраних дат виносить она від 40 сот. до жемо взагалі виказати знатне богатство хронік, і к ( С л у х а й т е ! С л у х а й т е ! ) . Безперечно між якими галицко-волиньска є єдиною в своїм така плата нечувано низька, а зрозуміє ся її роді,

СВОЇМ, ЖИВИМ, В ТОНІ ЛЮДОВОЇ

поезиї дер- ще ліпше, коли зважить ся, що літр молока жаним представленим, дальше героїчна епопея коштує там 8 сот., метричний сотнар картофель про виправу князя Ігоря, великої поетичної вар- 2 К, з другої-ж сторони коли узгляднить ся, що тости, яку иереложено майже на всі еврогіейскі вимоги від робітника та видатність єго праці

мови. далеко не дорівнують звичайній мірі в инших

Правда, що після страшного нападу Іата- Краях Ц[Ла надія робітника в жнивах, бо тоді рів так вчасно вибуяла література прийшла до зарОбок для него найбільший: 10 ий, 11-ий, упадку, але єї зародки були такі сильні, що пі- ]2_ий спін або в готівці 1 до 4 К Заробок в сля здобути більшої части руских князівств Ли- натурі дає переважно висше мінімум праці. Ро- твою, прийшла до неї руска культура разом з бітники зголошують ся наперед, часто вже в християньством, так що Литва і литовска кня- зимі, хотяй до роботи ставати не конче мусять, зївска династия зовсім були зрущили ся. Через Працьодавцї розпоряджають робочими силами злуку Литви і приналежних до неї руских кня- піддостатком. Та змаганям о підвисшенє плати зївств з Польщею, стала Польща сьвітовою дер- тодї так довго нротивити ся, доки сей рух іде

жавою. законною- дорогою. І дійсно в численних случа-

Хотяй в Польщи безнастанно проклямова- ях плату иідвисшено, чим справу поладнано на но засаду свободи віри, стїснювано Русинів довший час. Се тим більше пожадане, що ина- чим-раз більше в їх політичних правах, що да- кше властителі дібр можуть 'заосмотрити ся в ло притоку до довгих та завзятих козацких во- рільничі машини, а то відняло би многим ру- єн та стрясло републику в єї основах. Польщі, Кам заробок. Такий оборот (Пернерсторфер: Се яка находила ся в руках магнатів (крулєвєнга,: неможливе! Кербер: Позвольте докінчити рече- як каже Шайноха), недоставало зрозуміня одно- нє!) не був би кррисний для краю, де промисл го услівя, іменно рівноправності! національно- розвинений слабо, між тим як і за границею стий і віроісповідань. Руску шляхту відчужено

від народа і спольонїзовано, а се ще більше скріпило маловаженє Поляків супроти руского

»хлопского народа*.

Однак помимо сего, з відродженєм наук в західній Европі, прийшло до нового розцьвіту рускої культури в XVI. і XVI. столїтях через незвичайно плодоносну діяльність церковних брацтв, які оснували знатне число шкіл, між якими широко славного була висша школа львівского Ставропнгійского брацтва та висша школа в Київі на правім, а не на лівім березі Дніпра, як твердив пан професор, яку перемі­

нив був митрополит Могила в XVIII. віку на академію після взірця парискої висшої школи.

Київска академія була першою висілою школою Русинів, а єї діяльність занимає важне місце в істориї рускої просьвіти. Се були свого часу

подажа праці значно зменшила ся (П е р е р и- в а н я ) . Атже в сім році спроваджено 178 жни- вярок і 5.400 чужих робітників, наслідком чого місцеве населене втратило около пів мілїона зр.

зарібку. Власти вже самі дбають о залагоду спорів між робітниками а працьодавцями. Щож коли сегорічному рухови страйковому політична аґітация надала непожаданийнапрям ( Г о л о с н і п р о т е с т и ) . Не лише партийні дневники, але й специяльні брошури внесли до страйку за- краску національну і радикальну. Про ті брошу­

ри поговорю при иншій нагоді, тепер зазначу лише, що молоді агітатори, переважно студенти, ширили між народом неімовірні толки, які до­

вели до найповажнїйших заворушень а навіть бійок. Що правда, дневникарскі описи тих з а ­ ворушень були сильно пересолені. Одні добачи­

ли більшу небезпеку, чим она була на ділі, дру- изначні огнища гуманізму, особливо відгривав ’ гі, особливо провідники робітників виділи за в сих школах грецкии елемент важну ролю і єго подавали люди, як учений Грек Арсенїй, єрарх Никифор, Кирило Лукарий і др., однак пізнїйше він мусів уступити латинізмові! в шко­

лі. Культурний розцьвіт руского народа в тім періоді є тим замітнїйший, що єго викликала самостійна, власна діяльність горожаньскої су­

спільності! серед найтяжших обставин.

Також підчас козацких воєн не занехали Русини своїх культурних змагань в прямій про- тивности до звісного висказу: „іпіег а г т а віїепі т и з а е “. Духовим овочем сих воєнних ча ів тре ба вважати руску народну епопею, історичні ду­

ми, які є одною з найзамітнїиших і найгарнїй- ших появ всеї славяпьскої людової поезиї, яку також нїмецким читачам вчинив доступною Бо- денштет своїм знаменитим перекладом під титу­

лом «Поетична Україна* (Ш тутґарт 1874). Вла­

сне се є замітне, що козацький гетьман Вигов- ский в мирових условинах з Польщею зажадав основаня руских університетів на Україні.

(Конець буде).

Промова лос. Кербера

хоть і як она є некорисною для вислїду хлїбо- робских страйків, є о стілько знаменною, що пропустивши єї в справоздашо з державної ра- тяжким ди> х<>чемо подати тепер єї бодай в новнїйшім вражіня, що

богато насильства із сторони сильнїйших. Ре- зервове становище цивільних органів не завсїди вийшло гаразд. Треба було ужити помочи вій- скової, котра зовсім не проявила ся в такім виді, як се підношено в описах. Фактом є, що поведене командантів війскової підмоги заслу- гує на повне признане ( Г о л о с и о б у р е н я і п р и т а к у в а н є). Всякі заміти против армії пересадні тим більше, що в розрухах нікого не убито.

По тих загальних виводах бесідник перехо­

дить до поодиноких подій страйкового руху і опираючись на інфпрмациях польскої гакати, вірно в її дусі обговорює по черзі повіти, де прийшло до мнимих ексцесів із сторони робіт­

ників. Тут повторив др. Кербер за >панї-маткою*

описи всяких погроз, насильств, безправств роз- гуканих страйкарів, пролив слезу над шкодами, які потерпіли властителі дібр в збіжу та інвен­

тарі! від злобних рук, розповів про сензацпйні облоги дворів, котрі мало-що не упали жертвою пожежі та зрівнаня з землею... Робітники ата­

кували навіть війско, не мовлячи вже про поби­

ване тих, що не хотіли прилучити ся до страй­

ку, або приходили з чужих сторін на роботу.

Пос. Романчук закидує деяким старостам, що видали розпорядженя незгідні з постановами коаліцийного закони, голосячи народови, немов то домаганє висшої плати недозволене. Се не­

правда. Старости вказували лиш на те, що ужи­

ване деяких примусі вих средств, террору не до­

пускає закон. Розпорядженя старостів були доко­

нечні для удержаня порядку і спокою. Дальше простує бесідник описи поодиноких подій, зо ­ бражених пос. Романчуком. Йосифівка лежить в повіті чортківскім а не борщівскім. Страйка­

рів, числом 137, увязнено, бо не допускали до праці спроваджених Гуцулів і ставили опіржан- дармериї. Поміщено їх в сухій шогіі, дано їсти.

На питане комісари, чи з ними зле поводжено ся, не піднесли ніяких жалоб. Сковано лише тих, що занадто гороїжили ся. Донесеня дневників, що многі арештовані мліли або тяж ко занепа­

дали, неправдиві В Золочеві переслухано всіх безпроволочно, почім 123 випущено на волю, лиш 14 задержано у вязници. Взагалі описи пос. Рбманчука пересадні, війско було потрібне, поводило ся людяно, арештованим не збувало на нічім.

Пос. Брайтер сказав тут, що в селі Базарі війско добуло ся аж до церкви, щоби арештува­

ти людий. То неправда. Селяни зібрали ся під церквою, били- в дзвони і мимо приказу коміса­

ри не хотіли розійти ся. В додатку стали кида­

ти камінєм на кавалєрию. Не дивота, що війско мусїло силою їх розігнати, але до церкви не до­

бувало ся зовсім. — Після слів нос. Брайтера, управитель дібр в Гаях коло Львова мав розпи­

ти селян 7-ма бочками пива і 2-ма куфами го- рівки в тій цїли, щоби ліпше розправили ся із страйкарями. Се неправда, заряджене слідство не викрило того зовсім. Противно, страйкарі са­

мі запінили угощених робітників. — Дальше жа- луєсь пос. Брайтер, що комісар Єловіцкий аре­

штував в Ж уравниках та Зухоричах цілу ватагу селян лише за те, що виблрали Брайтера послом- І то розминає ся з правдою. В повисших селах функціонував не комісар Єловіцкий але Тибінка, а деж би сей чогось подібного допустив ся. — В Перемишлянах мав староста викинути селян за двері та грубо їх поганьбити за те, що прий­

шли до него просити о залагоду страйку. Той заміт пос. Брайтера збив сам пос. Романчук, внчисляючн між урядниками, що тягнули в страй­

кових спорах все за угодою, також старосту пе- ремишляньского. — Говорив також пос. Брайтер, що в Якторові мали гузари рубати шаблями се­

лян, а одного навіть убили. Між тим стверджено урядово, що річ має ся инакше. Гузари напира­

ли на селян, бо не лише не хотіли сховати ся до хат, але навіть чіпали ся вояків, стягали їх за ноги з коний... Деякі кидали камінєм. Оружє мусїло ся на селян ужити, та неправда, щоби когось тяжко поранено, або навіть убито. (Голо­

си: А С к о ч и . і ї с ? ) Хто одержав легкі рани, вже вилічив ся, а один селянин (Франко Скочи- лїс) умер не від каліцтва, лиш наслідком сонїч- ного удару при цільній роботі. Єго смерть не стоїть в ніякій звязи з шаржою гузарів. — Річ певна, що так само неправда, мовто в Ольша- ници манено селян підступом до дому властите­

ля дібр, де їх масами арештовано, або мовто в

в

з Кобиловолоках жандарм арештував двох паруб­

ків лиш за те, що не скинули шапок перед вла­

стителем дібр. Заряджене слідство чогось поді­

бного не викрило.

(Конець буде).

Н о в и н к и.

— Календар. В п я т н и ц ю : гр.-кат. Лукиеванг.;

)зим.-кат. Вольфґанґа. — В с у б о т у : гр.-кат.

Йоіла прор.; рим.-кат.

Б сгх Сьвятих.

— Від Адмінїстрациї. При зміні місяця проси­

мо наших ВПов. Передплатників відновити пе­

редплату і вирівнати залягаю чі рати, бо на кре­

дит не будемо висилати часопись. Також про­

симо приєднувати нам нових передплатників.

— З духовної семинариї. Як довідуємо ся від семинарицкого лікаря д-ра Евгена Озаркевича, недуга о. ректора Хомишина була лише хвиле­

вою і без новажнїйших наслїдів та проминула по 4 днях, так що о. ректор обняв вже вповні свої урядові чинностп.

— З товариств. Надзвичайні загальні збори

«Руского Товариства педаґоґічного*. відбудуть ся дня 1. лат. падолиста о 10. год. в сали кл. Уб.

• рускої ґімзазиї. Дневний порядок: Вибір голови і доповнене виділу. Звертає ся на се увагу осо­

бливо львівских членів.

В суботу, дня 1. падолиста, буде о 5. годи­

ні вечером засїданє археоґрафічноі комісиї Наук.

Товариства ім. Шевченка. На порядку реферат д-ра Студиньского: Іілян виданя нашої полеміч­

ної літератури. — Того самого дня о б ’/3 годині вечером буде засїданє історично-фільософічної секцнї з таким порядком: 1) М. Грушевский, Київскі мінятури ХІ-гб віка при трірській псал­

тирі 2) Др. І. Франко, Лукіян Кобилиця.

— Загальні збори членів «Народної Торговлї*

відбудуть ся у Львові в суботу 1. н. ст. падоли­

ста о 4. годині з полудня в домі товариства, Ринок 36.

Дирекция «Народного Дому* в Стрию про­

сить нас оповістити, що звичайні з а г а л ь н і з б о р и товариства відбудуть ся замість у понедї лок 3 то у вторник дня 4. падолиста о 2. год.

а зглядно 2% пополуднії.

— З Тернополя пишуть нам: В місті вже від двох тижнів ширить ся між дітьми шкарлятина.

Много учеників низших кляс ґімназияльних і шкіл видїловіїх не учащає з тої причини до школи.

Та мимо того ніхто і не думає про замкнене шкіл — а діти сходячись в школі, заносять до домів слабість.

В школі видїловій жіночій є одна лише у- чителька Русинка — а прочі Польки тай то т а ­ кі, котрі хвалять ся тим перед своїми учениця­

ми, що не вміють по руски. Одна з них п. Коль- кевич, що за грубою протекцнєю зложила іспит видїловий та дістала ся з села до тутешної ш ко­

ли, таке колись-ту правила своїм ученицям: Ах дзєцї! ґдзє я мислялам учиць кедись по руску.

Я пшизнам сен вам, билам теґо шпеконаня, же Русїнї майон єдно око на чолє! І такій учитель­

ці, що має, здаєсь лише одну клепку в голові, дають вчити руского язика! Можна собі предста­

вити, чого она навчить!

— Цїсар про унїверситетских професорів. Пра- скі дневники доносять, що цїсар приймаючи на авдиєнциї проф. Паляцкого, сказав ему, що рад­

ше волів би, аби професори університетів більше займали ся наукою, а менше полїтикували.

— Руска захоронна у Львові одержала від кра- євого виділу аж 200 К запомоги з призначених на сей рік соймом 5.000 К для захоронок. Прочу квоту роздано польским «охронкам*.

- Важне для катехитів і тих, що учать релї ґії в народних школах. Третю часті, «практичного провідника для катехитів*, в котрій пояснює ся наука релїґії для 5. і 6. степеня зглядно для 3.

і 4. кляси народних шкіл, можна набувати в книгарнях ім. Ш евченка і Ставропигійскій у Львові по ціні 2 К 40 еот. а з пересилкою поч товою о 20 сот. більше. Першу і другу часті, тої книжки можна набути рівнож в згаданих книгарнях по ціні 2 К 40 сот. а з пересилкою почтовою о 20 сот. більше.

— П. Василя Короля іменував краєвий виділ люстратором в бюрі патронату для спілок оща­

дності! і позичок.

— Хлїборобскі страйки перед судом. Перед ' звичайним трибуналом в Т е р н о н о л и відбула ся 9. с. м. карна розправа проти Михайла Гло- бовича і товаришів, селян з Васильковець гуся- тиньского повіту, о злочин насильства з § 9 8б) з. к. поповнений мчимо на робітниках двірских в Васильківцях дня 21. і 22. липня е. р. погро­

зою: «чекай, ти ідеш жати, а я на тобі щось по­

шукаю і що збереш, то не зїш«. Обжалонаний Михайло Глобович, Михайло Нагорняк, Дмитро Кучшій, які сиділи в слідчій вязницї від 22.

липня, і Анна ІІйотровска на волї, перечать ви­

ну. Сьвідок Гапуська Банаїцак занрисяжена зіз пала, що Глобович стрітив єї на дорозі і запи­

тав ся: «де ідеш* — а коли відповіла: «на лан*,

Глобович мав сказати: «Іди, іди, я в тебе щось найду і що заробиш, те піде на страйк*. В кіль­

ка днів иізнїйше вимикав хтось Пйотровкій ба­

раболі в поли і вибив 3 шиби, та хто се зробив, під присягою сказати не може, бо була ніч.

В слідстві переслухана сказала, що се був Гло­

бович, але під присягою відкликує. Сьвідок Мошко Гальперн зізнав: Дмитро Кучмій вийшов на лан, де було 8 людий при роботі, а Кучмій казав їм: «люди! ідіть до дому, щоби не прий­

шло до бійки — і робітники відійшли. Кучмій не грозив, не кричав, кия в руках не мав, але сьвідок бояв ся і відїхав иншою дорогою. Сьві­

док Ян Міхальский здибав 5—6 баб на дорозі і котрась сказала: не йди на роботу, бо тя з ко стела викинуть і до села не пустять*, але чи то казала Анна Пйотровска, сего сьвідок не знає.

Сьвідкови Ясьови Яновскому візваня не дору­

чено і по тій причині на внесене прокуратора що-до Михайла Нагорняка розправу відрочено.

По переведеній розправі трибунал засудив Глобовича і Кучмія за вичайне переступство з § 3. зак. коалїцииного на кару 8 і 10 днів арешту, а Пйотровску зо всім увільнено.

Боронив адв А. Гриневецкий.

Вісти з Черновець. В понеділок була у но­

вого правосл митрополита депутация від руских товариств, зложена з дир. д-ра Фялиповича, проф. д ра Стоцкого, надрадника Ясеницкого, проф. Єремійчука, проф. Поповича, проф. Кайма і проф. Семаки. Провідник депутациї др. Фили- нович в своїй промові висказав митрополигови привіт і желаня та просив о опіку церковних і нросьвітних справ буковиньских православних Русинів.

У

відповідь митрополит заявив, що хо- тай походить з волоокої родини, але памятає, що є родом з р у с к о г о Банилова, тому буде ста рати ся бути справедливим для обох народів.

Опісля дуже приязно попращав ся з всіма чле­

нами депутациї.

В неділю відбули ся перші заг. збори но­

вого академічного тов-а »Сїч«, яке згуртувало всю руско-україньску молодїж, що доси належ а­

ла до товариств «Союз* і «Молода Україна*. Сї тов а добровільно розвязали ся.

— Дефравдациї. Намісництво усунуло з війто- ваня Михайла Ковалика, начальника громади в Дзвинячи, бо переведена люстрация в 1901. р.

виказала в касі брак 227 К 56 сот. та марнова­

не громадского грош і

Довго.іїтний директор Людового банку в Арадї на Угорщині спроневірив 300.000 К і . . з а ­ недужав

Львівскій полїциї донесено зі Скали, що Берль Мосшьм ін, 60 л'тний муїцина, здефравду- ван 1.7000 рублів на шкоду двох тамошних тор­

говельників і утік в напрямі Львова.

— Головний рапорт резервових офіцирів і вій- скових урядників відбуде ся у вторник дня 4.

падолиста с р. о 9. год. рано на цитадели.

— Вінчане п. Александра Гвоздецкого з п-ою А.'іексапдрою Миронович відбуде ся в Березови-

цї дня 10. падолиста с. р. о 7. год. вечером.

— Перед чумою. Санітарні власти зарядили на зелїзничім двірци в Бродах дезінфекцию осіб, що приїздять з Одесси, де, як звісно, ви- бухла чума.

— Академнки Поляки „мойжешовеґо визнана"

устроюють дня 31. с. м. о 7. год. вечером віче на льнінскім унїверситетї.

— Рев зия 8 Загребі. Замість социяльно-демо- кратичної 81оЬоі1-и, яку завішено в часі розру- хів, почали загребскі социялїети видавати в Бу­

дапешті часопись ?4оуа ЗІоЬойа. В першім чи­

слі, що иоявило ся позавчера, социялїети висту­

пили проти полїциї і властнй державних, в на­

слідок чого прокуратория єго сконфіскувала, а примірники рознесені но публичних льокалях, повідбирала. Другого дня о 6. год. рано відбули ся іюлїцийні ревізиї у провідників социялїстів в Загребі. Ревізий було 35, але всего на-всего найдено лише один примірник М

оу

-

ої

ЙіоЬоіі и.

— ДеФравдантови щастить ся. Одній з львів­

ских часописів доносять, що1 Йосиф Тшцїньский, бувшав асистент на двірци Підзамче, який зде- фравдував 6.800 К і утік, перебуває тепер в Мо­

нако і грає в рулету. Звідтам Тшцїньский на­

писав лист до одного зі своїх товаришів і до­

носить, що єму добре веде ся і доси виграв вже 70.000 К. З виграних грошей Тшцїньский прислав дирекцій' зелїзниць 7.000 К на покрите

«затягненої позички*. Почисливши ся в сей спо сіб з минувшиною, Тшцїньский грає дальше.

— Пригоди на провінція 3 Камінки струмило вої доносять: Дня 18. жовтня прала Кіролина Міллєр з Лапаївки літ 38, жінка столяра, а ма­

тір 6 дїтий. біле над річкою Камінкою, де єї по хнили застано неживу. Лікар міский др. Ступни- цкий «констатував, що померла будучи в 9-ім місяци вагітности, в наслідок болів породових, а з браку помочи закінчила житє.

В коломийскім шпитали помер онодї коваль Михайло Орещук на скаженину. Нещасний мучив ся перед смертиєю три дни. Причиною сеї стра­

шної недуги був кіт, який перед 6 тижнями вку­

сив Орещука в руку.

— Знесено кайдани в Італії. На основі коро-

лївского розпорядженя знесено в Італії кару за­

ковувана в кайдани. Кайдани в Італії важили 1 і 2 клґ., а закладано їх вязням на одну ногу і на ніч привязувано до стіни.

— Інститутка і учитель. В петербурскім «цар- скім* марийскім інституті для панночок з ари­

стократичних родин нриключила ся немила подія для заряду інституту. Одна з панночок . мимо строгого надзору пізнала ся близше з своїм про­

фесором, батьком родини, і дала ся звести, а опісля утїкла з ним до Берлина. Родичі панноч­

ки спровадили єї назад до інституту, але дівчи­

на довго там не побула і знова виїхала до сво­

го любимця.

Чому завалила ся дзвінниця св. Марка? А ж тепер, коли румовище з

дзвінніщї

св. Марка на стілько розібрано, що можна було оглянути фун­

даменти із середини, показало ся, що було при­

чиною катастрофи. Вежа не завалила ся анї від землетрясеня, ані від того, що ніби то ф унда­

менти усунули ся значно в спід, анї також не від того, що верства цегли на тесовім каміню зачала кришити ся; вежу завалив сторож, що в ній мешкав. Сконстантовано, що із старого муру в стінах вежі, на котрім опирали ся ф іля- ри, що держали перший поверх, видовбано за помочию долота важну для цїлости вежі часть, щоби тим епос>бом розширити помешканє сто­

рожа. Так вирубано чдсть філяру при самих фундаментах, щоби зробити місце на аиґлїйску кухню. В другім місції видовбано в стїнї глуб жу нижу, з котрої зроблено комірчину. Дальше ви довбано в стіну мур, щоби там можна поставити посудину на воду, друге таке місце на кльозет, трете на якусь шафку а паконець вирубано в однім місци стіну аж на пів метра грубу, щоби розширити місце на пральню. Крім того для лі­

пшої вентиляциї повирубувано в стінах в многих місцях малі віконця, а то все так ослабило до­

лішні стіни вежі, що они не могли вже двигати горіїняого тягару; вежа подала ся в один бік і завалила ся.

— Тулїо Муррі, син професора університету і адвокат, що убив свого щурина ґр. Бонмартінї, а тепер поки що сидить в криміналі в Ровере- то, має такий дикий вигляд, як який зьвір. Ті, що єго виділи, кажуть, що він має слабий за ­ ріст, але зуби як у якого вовка і є дуже силь­

ний. Він мав давнїйше богато любовних пригод, а ще сего літа в Рімінї завів був знайомство з жінкою якогось офіцира, що не жила з мужем.

Коли она опісля помирила ся з мужем, а сей довідав ся о єї зносинах з Муррім і прогнав єї, Муррі закляв ся, що убє того офіцира. Дійсно, додержав присяги, але поїхав до Монте Карльо і там програв величезну суму і видко забув на месть. Коли комісия слідча оглядала тіло уби­

того ґр. Бонмартінї, Муррі був при тім, але ні­

чим анї трошки не зрадив ся, що то він убій- ник. В два дні по убійстві замовив у якогось золотаря обручку для своєї нареченої, молоденької панни із знатної родини, сіньоріня Емми Бон- компанї. Коли убійство викрито, він з батьком і сестрою виїхав до Швайцариї і щез там, а батько вернув до Больонїї і тоді аж дав до суду знати, що убійником є єго сип.

— НаФта подешевіє Картель австрийских про­

дуцентів нафти розбитий, бо не приступило до него тов-о «Східниця*. Віденьскі дневники до­

носять, що приступленє «Східницї* до картелю було би єго лише компромітувало. Іменно, чле­

ни заряду «Східницї* попродали

ііо

високій цїнї свої акциї, бачучи, що товариству грозить руїна, а щоби підбити акциї в гору, виплачували в и ­ сокі дивіденди, хоч на се позичали грошин. О скілько се донесене правдиве, годі судити, але досить, що курс акций «Східницї* упав тепер на 130 Кменш е. Акциї Тов-акарпатского платяться о 39 К менше. Також ціна нафти є низша о 6 К, а кажуть, що спаде ще низше.

Посмертні Т оповістки.

— 0. Антін Желехівский, парох в Козьовій, бувший війсковий капелян, упокоїв ся дня 29.

с. м. в 85. році житя а в 59. році сьвященьства.

В. є. п.!

Наука, штука, література.

— З Львівсної Фільгармонії. Сьпівачка Вірджі- пїя Ґуерінї, артистка опери «де ля скаля* в Ме- діолянї, виступить в концертах Льв. Фільгармо- нїї лише І1ИНЇ і в суботу; опісля виїздить через Краків до Медіоляну. — На четвер, від нині за тиждень, заповідає Дирекция Фільгармонії ви ­ ступ славного скрипкаря Станислава Барцевича.

Т е л є ґ р а м и .

Відень, ЗО. жовтня. ХУіепег АПу. 2і§. доно­

сить, що цїсар виїздить дня 8. падолиста с. р.

на Угорщину на довший побут.