Ч. 86. Львів, Четвер, дня 18. цьвітня (І. мая) 1902. Річник VI.
Передплата
н а »РУ С Л А Н А « в и н о с и т ь:
в Австриї:
цїлий р ік . . . . 20 кор.
пів р о к у . . . . 10 кор]
ч в ер ть р о к у . . . 5 ко р
МІСЯЦЬ . . 1-70 кор.
За границею:
н а цілий р ік . . 16 ру б л ів аб о 36 ф р а н к ів в а п ів р о к у . . 8 р у б л ів
а б о 18 ф р а н к ів П оодиноке число по 16 сот.
« В и рвеш м и очи і д у ш у м и в и р в е ш : * не в о з ь м е ш м и д о ст и і в ір и в е в о в ь м е и , бо р у с к е ми с ер ц е і в ір а р у ска.« — З Р у с л а н о в и х п сал ьм ів М. Ш а ш к е в и ч в .
Виходить у Львові щ о д н я к р ім неділь і р у ски х с ь в я т О о'ІЗ год. пополудни.
Р е д а кц и я, ад м інїстрац и я і експ ед и ц и я «Руслан а* під ч. 1.
пл.Дом6ровского(Хорунш,ини).Екс
педиції я м ісц ева в А ґе н ц и і Со- к о л о в с к о г о в п а са ж і Г авсм ан а.
Р у к о п и си з в е р т а є ся ли ш е н а п о п ер ед н є з а с т е р е ж е н е . — Р е к л я м а ц и ї н е о п е ч а та н і вільні від п о р та. — О го л о ш ен а з в и чайні п р и й м аю ть с я по ц ін і 20 с. від с тр іч к и , а в «Наді
сланім » 40 с. від с тр іч к и . П о д я к и і п р и в а т н і д о н ес ен я п о ЗО с. від стр ічки .
Розклад в таборі всевїмпів.
(X) Всенїмецке сторонництво, 1ЦО вій- шло до ради державної з таким иіумом, що поставило собі цїлию всі иньші нїмец- кі сторонництва побороти, проявляє позна ки внутрішнього розкладу і гнили. П огля
нувши иоверховно на справу, можна дійти до погляду, що менш є-більш є кожде сто
ронництво по якімсь часі переживає ся.
Але досьвід показує, що особливо всяке радикальне сторонництво, яке собі витичує неосяжну мету, скоро лише на парлямен- тарній видівнї доведе ся єму перевести в діло свої засади, стає перед альтернати
вою, що або приневолене злагодити свої засади і змаганя, або розбиває ся наслід
ком надмірности свого завзятя, позаяк мріями годі вести реальну політику. Все- нїмецкі мрії не найшли піддержки в нїя кім сторонництві, а так само кінчили ся всякі тактичні змаганя всенїмцїв повним пораженєм. Всенїмцї мали особливий дар відтручувати від себе всякі сторонництва, навіть їм найблизші що-до змагань і се визначає їх аж по нинїшний день.
А всеж таки розклад у всенїмецкім таборі не поступав би був так скоро і так далеко, всенїмцї не виявили би стільки признак гнили, якби до сего не прилучили ся незвичайні обставини. Вже иоверховно проявляють всенїмцї розділ на питомих всенїмцїв і так званих східнонїмцїв.
Всенїмцї питомі громадять ся під пра
пором Ш енерера, а східні Німці, що відор- вали ся, або яких викинули з всенїмецкого табору, під стягом Вольфа. Велике засад- ниче питанє, яким так чванили ся всенїмцї, зійшло тепер до особистої ривалїзациї. Та боротьба на взаводи веде сн вже від кіль
кох місяців. Після добре відомої справки Вольф-Зайдль вибрано Вольфа знов і до ради державної і до ческого сойму. З то
го часу Ш енерер веде дальш е завзяту бо
ротьбу проти свого давного товариша. Ви
ринає одна гонорова справа за другою, а всенїмцї перед цілим сьвітом кидають собі в очи такі річи, що всі лише здвигають раменами. Не хочемо тут вдавати ся в роз
бір сего питаня, чи правда по стороні Ш енерера чи Вольфа. Боротьба дійшла вже до такого ступня, що ні одна сторона не може уступити і небавом мусить вияви
ти ся, хто був управнений до піднесеня жалоби і осуду. А поки-що маємо ще час сказати своє останнє слово до сеї траґіко- медиї.
Але вже й нині можна зазначити одну об
ставину при всякій предметовости супроти всенїмцїв і східнонїмцїв. Ті, що тепер ве дуть з собою таку завзяту і огидливу осо
бисту боротьбу, в якій не знають ніякого помилувана, ще недавно голосили засаду
«чистотою до єдности* (йигсЬ КеіпЬеії гиг ЕіпЬеіІ), щоби під свій прапор згромадити всіх австрийских Німців. Всенїмцї вступи
ли до ради державної яко вибранники на
роду і гляділи з погордою на всіх инь- ших нїмецких послів. Всі, що до них не належали, були після їх погляду прислуж
ники і кариєристи, бо лише онн були чи
стої крови нїмецкі послі: Небавом показа
ла сн та чистість в цілій наготі, а ті справки, які тепер виволікає Ш енерер і єго товариші проти Вольфа, мусїли бути їм добре відомі вже тоді, коли Вольф сто
яв під прапором Ш енерера, а все те, що знов Вольф закидає Ш енерериянцям, так само мусїло бути добре відоме вже тоді, як він служив ад’ютантом Шенерера. Одні про других знали дуже добре, а мимо то
го ВИВІСИЛИ ОДИН СТЯГ З ОКЛИКОМ >УОП <1ег КеіпЬеіі гиг ЕіпЬеіІ*. Нїмецкі виборці д о сить вже дізнали ся про чистоту обидвох сторін, а недавно др. Епінґер, проводир Німців в Чехах, справедливо висловив сн, що обидві сторони ідуть навзаводи в запо
біганні популярности у виборців. Для о- сягненя сеї популярності! уживають всяких штучок. Поправа відносин наступить тоді, коли нїмецке населене дійде до пізнанн,
!що прилюдне житє не є до того, щоби служити видівнею публицї, лише, що оно є полем праці для домагань економічних і народних. Нїмецкі виборці в Ч ехах по
винні задумати сн над сими словами д-ра Епінґера, а особливо ліберали. На всякий спосіб боротьба м ж Вольфом а Шенере- ром протверезить нїмецке населене в Ав
стриї, оно може тепер заглянути за кулі
си всенїмецкої слави, а тоді протре очи і прочуняє ся.
Справозданє
о приходах і видатках фонду академічного від 5. грудня 1901. до 19. цьвітня 1902.
На фонд акад. вплинули від 5. грудня 1901.
1800 Тізв. вз.. кред.
27.047 К 98 сот.
19.005 К 52 сот.
9.429 К 90 сот.
4.836 к 39 сот.
1.841 к 42 сот.
•Дністер* датки:
в грудня 1901. . в сїчни 1902.
в лютім » в марцю »
в цьвітни по день 19/4
Разом 62.161 К 21 сот.
а то 47.295 К 77 с. безпосередно до Тов. кред.
«Дністер*, або на адресу д-ра Ярослава Кулач- ковского і Сидора Бриттана і 14.865 К 44 сот.
через Адмінїстрацпю „Діла*, котра нам повисіпу квоту по день 17. м арця 1902. передала.
Поіменний виказ датків першої катеґориї, присланих безпосередно до нас, оголосплисьмо початково в новинках чч. 268—272 ех 1901
«Діла*, опісля окремими листами дня 28/12 1901, 4/1, 18|1, 25/1, 10/2, 1/3 і 19/4 1902. яко додаток до «Діла* чч. 281, 287, 4, 10, 23, 38 і 79. но день 14. цьвітня 1902., на суму 62.076 К 61 сот.; — також в «Русланї* чч. 270 292 з р
1901. і чч. 2, 4—33, 53, 54, 56 і 58 з р . 1901.
аж по день 28. лютого 1902; — дальші викази Ред. «Руслана* для браку місця перестала мі
стити.
Сели в виказах тих зайшли ошибки пи- сарскі або печатні що-до назвиска особи або місцевости, просимо о вибачене і вирозумілість
— при так великім числі назвиск могло се зайти через невиразний почерк письма, — а ми мусїли передовсім глядіти на докладність в ци
фрах.
Складки надіслані від приватних лиць і від комітетів, котрі завязали ся майже в кождім
місті, старалисьмо ся містити подрібно, если тілько виказ складаючих був нам завчасу удї- ний. Особливо Комітети в Перемишли. Тернопо- ли, Стрию, Коломиї, Станиславові, Сокали, Сам- борі, Надвірній, Новім Санчи, Ряшеві, Глинянах, Кутах, Ярославю, Товмачи, Теребовли, Залїщи- ках, Городку, Комарні і т. д., многі Товариства, брацтва церковні, поодинокі патріоти і громади, особливо з нагоди коляди, Пов. Редакциї «Ді
ла* і «Руслана*, причиняли ся богато до зібра
на новисшого фонду. Дуже горячо заняло ся збиранєм датків патріотичне жіноцтво, — осо
бливо більші датки прислали кілька разів Вп.
Інститутки в Перемишли. — З а те висказуємо на тім місця всім жертводавцям иодяку. Відпо
відно до бажаня поодиноких жертводавців від
дали ми призначену часть їх датків Комітетови д-ра Лаголи, — разом в квоті 426 К 66 сот., котрі також при дотичних датках в оголошених виказах зазначилисьмо. В складках брали участь, в многих сторонах краю інтелігентні Поляки і жиди. З України дістали ми тілько 5 посилок на суму 424 рублів або 1080 К 50 сот.
Порядок в діловодстві грошевім устроений став так, іцо всяку прислану, або лично злож е
ну готівку відбирає безпосередно каса Товари
ства вз. кред. «Дністер» і переводить зараз в своїх книжках, а всі виплати докопує ся також
Т ІЛ ЬК О Н а а С П і м а ї ї і Т > /п а .р п о т п с х п о . г і р о д . - А Щ ї
стер*; крім того касиєр комітету провадить о- кремо книжку касову всіх датків, котру все по- рівнує ся з станом рахунку в Товаристві кре
дитовім «Дністер*.
Датки надіслані на адресу «Академічної Громади», або Комітету акад. молодїжи і ви
датки сего Комітету не суть в наших рахунках і справозданю обняті. Чи і котрі академики по
требують запомоги з фонду академічного, про- вірювали і видавали осуд академічні Комітети, вибрані на кождім факультеті, бо самі студен
ти найліпше можуть осудити відношеня і дій
сні потреби своїх товаришів. Комітети ті пред- кладали нам свої прелїмінарі що-до потреб сво
їх товаришів і ми на підставі провірених прелї- міпарів асигнуємо дотичні видатки, а опісля Комітети обовязані були нредкладати нам спра
возданє о доконаних виплатах і реверси това
ришів, котрі запомогу получили. З огляду на істнованє осібних комісий молодїжи для взаїм- ної контролі, подаємо тут виказ всіх видатків дотеперішних Групами подвійно: раз хронольо- ґічно суми, котрі ми виплатили з поданєм на
звиск, кому виплачено, — другий раз після ро
дів видатків і дійсно уділених запомог в кож- дій Групі.
1. Богословам в Відни виплатили ми:
1) 7. грудня 1901. р. у Львові на руки Павла Чайківско- го на кошти випису на
льв. університеті . . 400 К 2) 4. січня 1902. р. на руки
Івана Бачиньского 4.600 К, з того для богословів в Кракові 750 К, а для богословів віденьских на кошти подорожи і на
житє через січень . . 3.850 К 3) 31. січня 1902. р. на руки
п. Івана Бачиньского до
датково на січень . . 200 К 4) 15. лютого 1902. р. на руки
п. Евгена Бурачиньского
на лютий . . . . 2.841 К
2 —
5) 1. марця 1902. р. на руки п.
Осипа Проця, додатково на лютий .
6) 13. марця 1902. р. на руки п. Олександра Павляка на марець .
7) 13. цьвітня 1902. р. на руки п. Осипа Боцяна на цьві- тень . . .. . . 8) лично 15. січня п. Гаврилю-
кови 16 К, 25. січня п.
Троянови 16 К, 31. січня п. Олексі Сушкови 16 К, 13 марця п. Юл. Фациє- вичови 10 К, 6. цьвітня п. Андр. Декальскому 22 К. всім на кошти подо- рожи, і 19. лютого п. Іва
нови Ковальскому через п. Павла Чайківского 15 К Разом
80 К 2.963 К•З
2.500 К
95 К 12.929 К II. д л я богословів в Кракові виплачено:
1.) 4Д з квоти 4600 К, під І.
Івана Бачиньского
2) 31/1 на руки Миколи Кравцева.
3) 5/ИІ „ 4) 8/ИІ „ 5) 13 III, 6) 1/ІУ „ 7) 5/ІУ „ 8) 13/1V,, 9) 22 IV,,
Сидора Ганкевича Мні-. Кравцева
Яремка
Волод. Темницкого
1. через п.
750 К — с.
845 К 9 4 с . 608 К 57 с.
65 К — с.
50 К — с.
600 ІК — с.
100 К - с.
20 К — с.
40 К - с.
3079 К 51 с.
разом
Загалом для богословів обох університетів виплатилисьмо . . , . . 16008 К51 с.
з чого покриті зістали слідуючі видатки і потреби:
Ад 1. 1) а) видатки делегата богослов ів для ВИ- шуканя мешкань в Кракові 32 К — с.
б) дрібні видатки на вписи 11 К ЗО с.
в) винайм 3 ліжок до липня . 10 К — с.
г) удержане 27 богословів в
Кракові до 31/1 684 КОбс. 737 К36 с.
2) удержане 29 богословів до
28/И і кореспонденция 617 К 15 с.
3) удержане 30 богословів І/III
до 31/III і порто 906 К 98 с.
4) 1 товаришеви на одіж, 1 на
удержане до 31 ]III додатково 50 К - с.
5) на удержа іе 26 богосл. до
30]І\'' і порто 718 К78 с.
6) для 1 богослова о д іж . 40 К — с.
3070 К27 с Позістае на слідуючий місяць
в Комітеті богосл. краків-
скім . . . . 9 К 24 с.
Ад II.
1) Виписи з львівского університету і впи- си на віденьскім і краківскім універ
ситеті . . . . 2) а) подорож до Відня і Кра
кова за 66 богословів б) кошти делеґата богослов.
висланого для винайму мешканя в Відни
3) а) удержане в Відни для 86 богословів 15/1 15/2 б) одноразові запомоги в) 6 товаришам додатково
на удержане до 15/ІІ 4) а) для 90 богословів від 15/ІІ
до 15/ИІ
б) додатково для 5 богосло
вів до 15/ІІІ .
5) для 91 богословів від 15/ИІ до 15/ІУ
6) для 92 богословів від 15/ИІ до 15/У прелїміновано (реверси і виказ розділу єще не надійшли)
7) на кошти подорожи як вик.
під І. 8. .
400 К — с.
608 К — с.
49 К 4 2 с . 3186 К 8 3 с .
68 К — с.
137 К 7 5 с . 2841 К - с . 76 К — с.
2910 К - с . 2500 К - с .
95 К — е.
разом видано . 12872 К - с Позістае у комісиї богосл. ві-
деньск. до вирахованя . . 57 К — с.
III. Д л я студентів фільософії і права в Кракові
•V » „ „ „ „ Відни і
V '»> п я „ „ Празі'
41 70 „ - 3000
3420 „ 20 16 „ 40 20 „ - 180 „ - 40 „ - 340 „ - 112 „ - 46 „ виплатилисьмо:
1. до Кракова 16. грудня на руки Павла Чай- ковского (на вписи і чесне) 3000 К — с 2. до Кракова 22. грудня на руки
ц. Б. Лепкого (на вриси і чесне) 3. до Драги. 18. грудня на руки
п. Л. Цегельского (на вписр і чеснр) 4. до Праги 25. грудня для Івана Ко-
валя через; Комітрт станисл.
5. до,/Відня Ц . січня .на руад Павла Чайковского (вписи, десне) 6. до Кракова, Відня, Праги (на
дорогу, готелі, прожито^) 11.
січня на руки Ос. Ш ухевича і Л. Цегельского 3500 К, з того звернено нам 79’80 . - 7. до Відня 12. січня Андрієви
Микитякови безпосередно до Відня 16. січня Вол. Кушнї- рени безпосередно
8. до Кракова 5. лютого на руки Льва Гаваньского
9. до Кракова 15. лютого на ру
ки Вол. Темницкого
10. до Кракова 19. лютого на ру
ки Вол. Темницкого 300 і 40 К 11. до Праги 4. і 5. лютого на ру
ки Льва Ганкевича 90 і 22 К 12. до Праги 9. лютого На руки
Льва Ганкевича
13. до Праги 18. грудня для Вол.
Семкова від п. Короликової 14. до Відня 15. лютого для Евг.
Бурачиньского
15. до Відня 19. лютого Павлови Чайковскому 1
16. до Відня 20. лютого для Евг.
Бурачиньского
17. до Відня 4. марця для Евг.
Бурачиньского
18. до Кракова 1. марця на руки Льва Гаваньского
19. до Праги 8. марця на руки Льва Ганкевича
20. до Відня 13. марця на руки Романа Курбаса
21. п ісля р ах у н к ів чесного, дороги, готелів в Відни і Празі допла
чено 3. марця на руки Осипа Ш ухевича . . . . . 22. до Кракова 28. марця на руки
Вол. Темницкого на цьвітень 23. до Праги 28. марця на руки
Льва Ганкевича
24. до Праги 14. цьвітня для 2 на дорогу на руки Л. Ганкевича 25. до Кракова на чесне, дорогу,
також до іспитів:
5. цьвітня Володим. Ш евалї
500 К — с.
ЗО,, - 950
50 „ - 80 „ - 120 - 330 „ — 230 „ 9Ю „ -
218 „ 75 249 „ - 181 „ 78
60 „ -
безпосередно 66 К — і
5. цьвітня Льву Ко-
марницкому безпос. 45 „ — 5. цьвітня для 2 на
руки В. Темницкого 76 „ - 13. цьвітня для 1 на
руки В. Темницкого зо „ - 14. цьвітня для 7 на
руки Л. Гаваньского 222 „ - 14. цьвітня Миколі
Івасюкови безпос. 17 „ - 14. цьвітня Михайлови
Штайцерови безпос., 50 „ - 19. цьвітня для 2. на
руки В. Темницкого 94 „ 38 600 „ 38 26. до Відня 10. і 13. цьвітня на ру
ки Евгена Косевича на чесне, запомоги і прожиток (400 +
650 + 44 К) 1094
разом виплатилисьмо по день
19. цьвітня . . . . 15889 К 51с.
З того покрито після рахунків Комісий мо- лодежи на всіх 3 університетах в сумі 15582 К 30 с , а іменно:
асі III на університеті' краківскім:
1. в січня і лютім:
а) за 99 студ. випис, впис і чесне 3222 К 62 с.
б) за 44 кошти зелїзницї до Кра
кова і для 36 з поворотом . 617 „ — в) видатки на готелі і кватири 355 „ 66 г) для 12 кошти удержаня . 450 „ — д) для 3 одноразові запомоги . 80 „ —
2. в мартї д л я 11 кошти удержаня 330 „ — ” 3. в цьвітни для 4 такса . . 142 „ 38 „
„ „ 14 удержане . 4 1 9 , , — ,,
„ „ 7 чесне, скрипти
і подорож . . 288 „ — „ 5904 К 66 с.
431 36 850 „ -
25 40 945 „ — 950 „ — 250 „ — 840 „ -
70 „ -
ДН яа
Асі IV. на університеті' у Відни:
в січня за 59 студентів виис і чесне 2625 К 90 с.
за 38 кошти подорожи до Ві
дня і 1,4, з поворотом готелі і кватири
для 2 на дорогу до Відня , для 35 удержане від 15/1. —15/11.
в лютім для 24 удерж, від 15/11—15/ИІ для 7 удержане і зап.' додаткові в мартї для 22 удерж, від 15/ІІІ-15/ІУ
для 3 одноразові запомоги в цьвітни після прелїмінаря за
9 чесне . . . 245 К 80 с.
1 на операцию . 30 „ — „ для 21 удержане від
15/1V — 15/У . . 805 „ — „ 1080 „ 80 8079 К 35 с.
Асі V в Празі:
в грудни: дрібні видатки вписові в сїчни і лютім:
15 студ. випис, впис, чесне і удержане від 15/1—28/И .
1 осібно через Комітет в Ста-
ниславові . . . .
в мартї: для 12 удержане від 1 /ІІІ-1 /ІУ . . . . в цьвітни для 10 удержане до 30|ІУ
дня 2 дорога . . ___ .
41 К— 1
921 „ 52 70 „ — 315 „ 80 176 ., 78 60 „ — с.
1585 К 10 с.
Разом видатки Груп III, IV і V 15.582 К 30 с VI Стипендийиі запомоги.
Для забезпечена удержаня для 2 студентів, релбґованих з львівского університету, (Евгена Косевича студ. III р. прав і Василя Пачовского студ. І р. фільософії) в цїли продовжена студий на університеті віденьскім через цілий час їх релеґованя вилучилосьмо і зложили на осібні книжочки потрібну суму . 1540 К — с.
котрої виплачують ся обом запомоги в місячних ратах.
VII. Иньші видатки.
1. Позичка 1 укінченому студ.
фільософії на продовжене студий в Відни 200 кор., звернув вже 100 К,
винен еще . . . , 100 К — с.
2. Видано з фонду академічно
го квоти призначені:
Комітетови др. Лагоди 42666
> Параньскому 6-—
Товариству обезпечень
>Дністер* 3 — 435 К 66 с.
3. Кошти подорожи:
депутациї львівских Русинів з
мемориялом . . 18880
делегата Комітету др.
О. Г. до Кракова, Відня і Праги 3— 14 марця) . . 200-—
делегата Комітету мо- лодїжи її. В. С. до Кракова
і Відня (7— 12 цьвітня) . 120 — 508 К 80 с.
351 К 90 с.
116 К 19 с.
44 К 10 с.
4. Кошти друку, відозв, вика
зів і датків (по день 25 м ар ц я), . 5. Видатки почтові
6. Коверти, книжки, кошти пе
реписувана і иньші
1556ТГ бо с.
Зіставлене всіх виказів від 5. грудня 1501 ДО 19. цьвітня 1902:
І і II для богословів уЛьво-
ві, Кракові і Відни 16.008 К 51 с.
III, IV і V для академиків фільософії і прав в Відни, Крако-
ві і Празі . . . . 15.889 К 51 с.
VI стипендийиі запомоги 1.540 к —Г с.
VII иньші видатки 1.556 к 65 с.
разом сума видатків Приходу було в тім часі проте остало в фонді ака демічнім 20. цьвітня 1902 .
Сума та ульокованя:
на книжочцї вкл. ч. 1800 Тов.
вз. кр. «Дністер* . . . 26.955 К 24 с, на книжочцї удїловій ч. 1066
34.994 К 67 с.
62.161 К 23 с.
27.166 К 54 с.
— з —
» Народної Торговлї» . . . 200 К — с.
на книжочцї удїловій ч. 89
Товар, розв. рускої штуки . . 11 К ЗО с.
Разом . 27.166 К 54 с.
Повивші рахунки провірили на підставі кни
ж ок і актів дня 10. і 20. цьвітня 1902 упрошені нами 2 члени Комітету, не беручі участи в за ряді фондом Вп. о. Александер Темницкий і Льонґін Цегельский і потвердили згідність по- висших рахунків з книжками і дійсним станом.
Подаючи се справоздане до загальної відо- моети, просимо всіх патріотів і приятелів моло- дїжи присилати від себе і збирати дальше д ат
ки на фонд академічний.
Львів, дня 24. цьвітня 1902.
Провірили:
о. Александер Темницкий,
Льонґін Цегельский. Др. Ярослав Кулачковский, Володомир Шухевич.
Державна рада.
• ■ --- \ ,
В понеділок зачало ся засїданє о год. ^ 4 . пополуднії. По відчитаню внесень та інтерпеля- ций приступлено до дальшої розправи
над посередними податками.
Пос. М а с т а л ь к а закидує мінїстрови скар
гу, що виявив мало старанности і зручності», щоби на бруксельскій конференциї успішно бо
ронити інтересів австрийского цукрового проми
слу. Пос. М е н ґ е р полемізує з Масталькою і стає в обороні правительства, яке вже в 1883. р.
вело переговори в цукровій справі. Остаточного суду про бруксельску конференцию не можна видавати ще тепер. Єї викликала не лише гі- пернродукция, але і імпериялїстична політика Анґлїї. Дияґноза міністра скарбу не є хибленою, але треба би скликати анкету всіх інтересова- них промисловців і торговельників, щоби зібрати дркладні дані задля дальших заряджень. Б есі
дник обчислює, що наслідком бруксельскої кон
ференциї австрийскі цукроварники утратять */»
або і і/і експорту с. є 50 до 60 мілїонів корон.
Але в части дало би ся те відбити на иньших продуктах, як цр. овочевих консервах.
Відтак ухвалено роз їл: „безпосередні по
датки" і приступлено до дискусиї над титулом:
сіль і тютюн.
Іменем польского Кола заняв слово пос.
Мойса і домагав ся зццженя ціни соли для ху
доби, відбудована погорілої салїни в Долині, лїи- шої експльоатациї закону в Калуши і зелїзни- чого иолученя салїн в Стебнику коло Дрогоби
ча. В справі управи тютюну, яка набрала тим більшої ваги для рільництва, бо управа цукро
вих бураків завела в наслідок цукрової кризи, жадає бесідник нравительственної субвенциї в сій висоті, що краєва, підвисшеня ціни тютюне- вого листя, улекшеня забезпеки від граду і вза
галі більшого піклованя управи тютюну, хотяй признає, що за 8 иослїдних літ правительство поробило богато змін на ліпше.
Ш еф секциї п. Й о р к а ш К о х , як засту
пник правительства, відповів, що соли для ху
доби можна в Галичині дістати в 15 державних і 151 краєвих складах соли — скілько хто схо
че. Що-до ціни правительство порозуміває ся з угорским, щоби єї знижити з 10 на 6 корон.
В Долині розпічне ся будова салїн ще сего ро
ку; зелїзниче долучене Стебника з Дрогобичем є предметом переговорів. ІЦо-до тютюневих по
ліпшень правительство по можности узгляднить дотичні резолюциї.
Після промови пос. ґр. Зедвіца, говорив пос. Б р а й т е р про санітарні відносини в ф а
бриках тютюну. В послідиих роках правитель
ство починило бокато змін на ліпше, але се не- достаточне. В полку на 1200 здорових, молодих людий є 3 до 4 лікарі, а в фабриці на 1500 до 2000 людий від 20—70 літ є всего один лікар, та ще і він має поручене як найменше запису
вати ліків! Правительство повинно зачислити сих лікарів до катеґориї державних урядників, поділити на 3 класи і побільшити їх число.
Дальше бесідник жадає скорочена часу праці на 8 годин, зниженя літ служби до емеритури на 35 а при машинах до крайня і меленя тю
тюну на ЗО літ.
Пос. Ш а є р зразу по польски, відтак по нужду рільничого населеня Галичини і апелює ціни на сіль для лю- горячо до правительства, щоби заняло. ся по-
тарифи для правою сих відносин.
Після промов пос. Г о є к а і міністра тор
говлї ґр. Каля замкнено засїданє о год. 7. ве- чером.
нїмецки жадає зниженя
дий і для худоби та управильненя
перевозу каінїту і штучних навозів. На сім зам- і кнено засїданє о год. 3/,8.
У вторник
засїданє розпочало ся перед 11. год. відчитанєм внесень та інтерпеляций, а відтак по промові пос. Бенатіого ухвалено розділи „сіль і тютюн"
та приступлено до дискусиї над розділом стемплї і належности.
Пос. Б і н д е р жалує ся на скомплїкованість закона про належности і єго утяжливість. Пода- ня у війскових справах повинні стати вільними від належностий. Несправедливо вимірені належно
сти не хотять звертати. Потреба реформи спад
кових належностий стає доконечною. Закон о таксах урядників повинен бути.змінений. Прав- на форма документів повинна бути звільнена від високих належностий. Вкінци стемплеві на
лежности при поданих до автономічних властий повинні іти на їх річ, а не в користь держави.
Пос. Н о в а к домагає ся знесеня в Австриї чисельної льотериї а заведеня натомість кля- сової.
Після сих промов принято 'належности, стемплї і такси* і приступлено до розділу:
мита.
Дискусия над сим розділом обертала ся довкола внесеня пос. Ш рафля, жадаючого зн е
сеня мит від 1. липня с. р. По міністрі скарбу Вем-Баверку промовляв пос. Вигоділь по чески і по нїмецки, а відтак наступив цілий ряд ф ак
тичних спростовань, підчас яких прийшло до
■бурливих сцен між Німцями а Чехами. В голо- сованю, яке відбуло ся поіменно, принято мита 133 голосами против 113. Відтак принято решту розділів міністерства скарбу і цілий буджет се
го мінїстеретва.
Буджет міністерства торговлї
прийшов з дневного порядку під наради. Пос.
Б е р н р а й т е р як референт промовляв за, а відтак пос. С к а л я против буджету, покликую
чи ся на некористи моравских Чехів. Відтак и.ос К о л ї ш е р в більше як двогодинній бесіді представив економічний стан монархії і потре
би Галичини. Бесідник вказує на великий еко
номічний поступ Німеччини в иослїдних 10 лі тах. Сам цісар прускнй їде до Палестини, щоби придбати нові торговиці для нїмецкої .нродук- циї. Ми натомість удаємо лише сьвітову дер
жаву, не будучи нею, а замість товарів експор
туємо людий. В р. 1892. висіло в Америці пів
нічній 589.000 іміґрантів, межи ними 76.000 з Австро-Угорщини. В р. 1900. висіло в північній Америці менше, бо 448.000 емігрантів, але між ними було аж 114.000 з Австро-Угорщини. Одна держава перевисшає хиба Австрию в експорті людий, се є країна нужди, Італія, але жаден край не дорівнає Галичині під зглядом еміґра- циї, як она проявила ся иослїдиими літами. Мі
ністерство торговлї повинно піклувати ся біль
ше економічним розвоєм і піднесенєм промислу через подане інїциятиви до праці, вплив на ко- мунїкацийну політику та социяльно-і торговель
но-політичну діяльність. Треба визискати водну силу для промислу і торговлї, приноровити з а кон до практичного житя, противдїлати карте
лям та боронити ремісника перед перевагою промисловця при публичних доставах. Інвести- цийну програму треба перевести в як найскор- шім темпі, а тимчасом, поки єще не маємо сплавних рік і каналів, звернути більшу увагу на зелїзничі транснорти і тарифову політику.
Великим нещастям для Австриї є провізо- ричне відношене до Угорщини. Нема певности, чи се відношене розпаде ся, чи завяж е ся на ново і під якими услівями. Коли би зірване с е го відношеня було нещастям для Австриї, то да
леко більшим є се, що таке виповідженє вічно відкладає ся, бо від сего зависима ціла наша економічна політика при заключеню трактатів з иньшими державами. Іменно против Америки треба забезпечити ся цлами на збіже, зелїзні вироби і др. а також против напливу азийского збіжа. Але се не зовсім можливе задля Угор
щини, яка має надпродукцию збіжа. Тому коир- да угода з Угорщиною виходить на некористь австрийских аграрників. В тім зглядї найбільшу шкоду поносить Галичина. Бесідник зображує
Н о в и н к и .
— Календар. В ч е т в е р : гр.-кат. Иоана пре- нодобн.; рим.-кат. Филипа. — В п я т н и ц ю : гр.- кат. ІІоана ветхопеч.; рим.-кат. Ж игмонта.
— Слідуюче число нашої часописи вийде аж в пятницю вечером, з причини завтрішного р о бітничого сьвята.
— Для руских бурс. Зі спадщини б. п. карди
нала Сембратовича випроцесував др. Федак від державного скарбу 72.000 К, які будуть роздн лені після інтенциї Покійного між ті бурси львівскої архиепархії, які до спадщини зголоси- ли ся. Дізнаємо ся, що між иньшими бурса в Новім Сан чи, що лежить в сторонах, де родив ся Покійний, дістане 20.000 К. Першеньство до безплатних місць в тій бурсі будуть мали в браку иньших кандидатів бідні свояки покійно
го кардинала.
Тарасове сьвято в Чернівцях. Концерт в Х И . роковини смерти незабутного Генія Украї- ни-Руси Тараса Ш евченка відбуде ся в неділю, дня 4. мая с. р. у великій сали музичного т о вариства, заходом запомогового товариства ц. к.
II. ґімназиї в Чернівцях при співучасти учени- ків-Русинів ц. к. І. Гімназиї. Програма: 1) Вступ
не слово н. проф. С. Шпойнаровского. 2) Шев- ченко-Колесса: «Було колись», муж. хор. 3) »На спомин Тараса Шевченка», виголосить уч. III.
кл. Орелецкий. 4) Шевченко-Лисенко: «Іван Гус», муж. хор в супроводі війскової орхестри.5) Чай- ченко-Сїчипьский: «Дніпро реве», мішаний хор в супроводі фортепяну. 6) Відчит уч. VII. кл. Н.
Коначука. 7) Ш евченко-Білїковский: «Гамалїя», виголосить ученик! VI. кл. Греник в супроводі муж. хору і фортепяну. 8) Ш евченко: ПрольоГ до «Гайдамаків», виголосить уч V. кл Галїп.
9) Лисенко: «Та забіліли», нар. пісня, виконає квартет учеників. 10) Корженко - ЯрмоловиЧ:
«Сокільский гимн», муж. хор в супроводі вій
скової орхестри. — Хором і орхестрою управляє уч. VIII. кл. Н. Ярмолович. — Ціни місць: Льо- ж а 10 кор., крісло перворядне 2 кор., другоряд
не 1 кор. 20 сот., партер 60 сот., для учеників, селян, міщан і війскових 40 сот. — Чистий д о хід призначений на запомогове товариство ц. к.
II. ґімназиї. — Початок о 7. год вечером.
— День І. мая обходять всі робітничі верстви у Львові вельми сьвяточно. Рано устроюють ве
лике віче на Стрілецкій площи, а пополудни забаву на Високім замку.
— Устні іспити зрілости в учигельских семи
нариях мужеских відбудуть ся в отсих речин- цях: в Кракові 18. червня, в Короснї 16. червня, у Львові для екстернїстів 2. червня, а для уче
ників заведеня 2. липня, в Ряшеві 16. червня, в Самборі 2. червня, в Сокали 2. липня, в Ста- ниславоні 2. липня, в Тернополи для екстернї
стів і екстернїсток 20. мая, а для учеників за веденя 2. липня, в Тарнові 21. червпя.
В жіночих семинариях: в Кракові 6. чер
вня, у Львові для екстернїсток 2. червня, а для учениць заведеня 8. липня, в Перемишли 19.
червня, у Львові в прив. семинариї п-ї Стшал- ковскої 6. червня. Письменні іспити будуть від
бувати ся на два тижні перед речинцем устно- го іспиту.
— Зіплїснїла система. В давних часах, коли ще не було ніяких підручників або були лихі підручники в середних школах, учителі після свого погляду могли учити, а свої виклади ка
зали ученикам записувати іслово-в слово опісля бубнити на память. Деякі ґімназияльні педаґоґи задержали й доси сей звичай, хотяй тепер шкільні підручники далеко ліпші як давно та мимо того, що програму науки усталено. Проти самовільного поведеня тих учителів виступила краєва шкільна рада і заборонила учителям роз
ширяти чи там переіначувати плян науки до
датковими скриптами, а над виконанєм сего мають наглядати директори середних шкіл.
— Перенесене тіла помершого перед двома роками в Найгаймі Станислава Щепановскогс до Львова відбуло ся в суботу пополудни з н е звичайною величавостию. З а домовиною з зе- лїзничого двірця на личаківский цминтар йшли тисячі народа та сотки депутаций з вінцями гіислані ріжними товариствами нафтовими і промисловими. ;Над домовиною промовляло кількох бесідників.
— Війскові орхестри у Львові будуть грати в маю: дня 1. і 20 перед корпусною командою, дня 6. і 22. перед намісництвом; дня 9. і 27. в стрнйскім иарку; дня 13. в поєзуїцкім огороді;
дпя 15. перед домом інвалідів; Дня 30. на Ви
сокім замку. — Діггг 7. м аяго 9. год. вечером віПскова орхестра буде грати перед головним ' одвахом.
