Ruslan. R. 4 (1900)

Ч 33. Львів, Пятниця дня II (2 3 ) лютого 1900. Річник IV.

» і

Виходить у Львові т о дня •

• крім неділь І руских

С Ь В ІІТ

і о год. 6-ій пополуднії.

Редакция. адмінїстрация і | експедиция «Руслана» під ч. 9 і ул. Коперника(Лїндого ч.9.) Екс- иедиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ; і Рукописи звертає ся лите і і на попереднє застережене. — і

І Реклямациї неопечатані вільні 1 від порта. — Оголошена зви- і чайні приймають ся по ціні

^і

10 кр. від стрічки, а в >Наді-

| сланім» 20 кр. від стрічки. По- *

і дяки і приватні донесеня по і

’ 15 кр. від стрічки.

; Передплата ;

і ва >РУСЛА1. А< виносить:

з Австри :

на цілий рік . 10 ар. {£0кор.)|

І на пів року . 5 зр. (10 кор.)!

І па чверть року 2 о0 зр. (5 кор.) • на місяць . 85 кр. (І к. 70 с.) ;

За границе^:

на цілий рік 16 рублів

або 36 франків

на пів року 8 рублів

або 16 франків ; І Поодипоке число по 8 кр. ав. І

» _ . __________ „ _____ _____ __

і

і *

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не воаьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Письмо з Відня.

(Політична еитуация. Справа вибору 7. віцепреви- дента. У гляний страйк.)

З Відня пишуть нам під днем 21-го лютого:

Політична еитуация є в сій хвилї мень- ше вдоволяюча, як в послїдних днях. Она заострює ся кождої хвилини. Трудности ле­

жать в сій хвилї виключно на правицї, а специяльно но стороні Чехів. Они не мо­

жуть так, як-би хотіли. Більшість молодо- ческого сторонництва к парламенті є остро настроєна і противить ся всякій гадці ве­

дена обєктивної політики. До певної степе- ни молодоческим послам веде ся тепер так, як вело ся нїмецким послам під Баденїм і Туном; они не можуть позбути ся тих о пирік, яких самі викликували. Они підбу­

рювали так довго людність, вияснювали їй гак довго, що їй стала ся брутальна крив­

да, доки не опинились перед дійсним за- ворушенєм, з котрим тепер числити ся му­

сять. Молодоческі посли не можуть отже так, як хотять, або як хотіли. Міністерство є сьвідоме положена і оно числить ся так само з іюложенвм, в якім находять ся Мо- лодочехи, як і з їх льояльностию і добри­

ми намірами. Хвилево розходить ся о се, щоби найти компроміс, який уможливив би Молодочехам без утрати довіра у власних виборців, брати участь в парламентарних працях, а зглядно зістати в звязи прави­

ці. Як видає ся, др. Кербер хоче довести до такого компромісу і до якого би хто сторонництва не належав, певно желає др.

Керберови як найкрасшого иоводженя в тім напрямі. В сім зглядї вигляди не най­

гірші, бо зі всіх сторін видно желанє, що­

би не ставити справ на вістрю ножа, а мо­

жна надіятись, що і з нїмецкої сторони бу­

де оказане відповідне співдїланє. Головно розходить ся тепер о питане внутрішної, урядової мови, яке хотять Чехи мати без­

умовно і сейчас обезпечене, підчас коли Німці годять ся на се, однак лише під у-

слівєм, що оно буде складовою частию обо­

пільної угоди. З сего видно, що ріжниця, загально взята, не є так велика і значна, щоби державні мужі не були в силі єї ви- рівнати. Порішене справи буде залежати від того, чи єї поладнанє буде вести ся з становища державного, чи партийного. Від сего залежний весь успіх.

Немалозначною є тепер справа вибору першого віцепрезидента парляменту. З при­

чини іменованя д-ра ГІєнтака міністром для Галичини опорожнило ся місце першого ві­

цепрезидента, до котрого підносить нретен- сиї лівиця. Она кандидує на се становище посла Прадого, що на правиці, а специяль­

но між Поляками має певні симпатиї. Ви­

бір Прадого першим віцепрезидентом мав би сей наслідок, що славяньскі народи і славяньскі сторонництва, що становлять майже дві третини людності! монархії, а зглядно більшість парляменту, не були би заступлені в президиї. Президент парля­

менту, др. Фукс, є Німцем, другий віцепре- зидент, Люпул, Румуном. Був би Праде ви­

браний, то славяньский елємент, що так скажемо, був би з президиї парляменту ви­

ключений. Поминаючи аномалію, що вий­

шла би з сего, коли-б найсильнїйший елє­

мент так під оглядом людности, як і пар- тийности з президиї виключено, сторонниц- тва правиці, не лише самі Чехи, уважають таке виключене актом упокорена, під котре не мають охоти піддавати ся. Така гадка виявляє ся найсильнїйше між полудневими Славянами і Молодочехами, хоть видно єї також між Поляками і хто знає, чи поль- ске коло мимо своїх симпатий до особи Прадого і мимо узнана оправданих жадань лівиці на репрезентацию в президиї, в сих даних рішить ся на поииранє кандидатури Прадого на першого віцепрезидента.

Справу иоладнаня угляного страйку задумує правительство взяти в свої руки, щоби в сей спосіб випередити акцию со- циялїстів.

В справі розпродажі льосів

д я к і в с к о ї л ь о т е р и ї.

Счисливши веї гроші, які до тепер вплинули ( з розпроданий льосів дяківскої льотериї до >Народ- I ної Торговлї» чи то впрост чи через Впр. Конси- [ сториї (Львівску і Перемиску), оказуе ся, що нам і ще богато недостає до першої десятки тисяч, і Результат певно ще не задоволяючий. Деякі

Деканати ще нічого не прислали, деякі дуже маленько. А з долучених виказів декотрих Де­

канатів при звороті нерозпроданих льосів, мож­

на здибати ся і з таким фактом, що в деяких парохіях нічого не розпродано. — Не можу се инакше собі витолкувати, як тільки тим, що там якісь хвилеві перешкоди і трудности не до­

зволили сею справою успішно заняти ся в та ­ кий спосіб, як се мало місце в цілій станисла- вівскій диецезиї з причини зміни в епископскім престолі, де аж тепер розсилка льосів перево­

дить ся. Або мало би се бути слабе заінтересо­

ване, не належите оцінене ваги сеї річи? Но яка причина сему би і не була, єї мусить ся за Б о­

жою помочню ухилити і занехане мусить ся надоложити подвоєним, потроєним трудом і енер­

гією, щоби всякі цїли, наложені тою льотериєю, осягнути. Стою в цілім моїм житю непохитно вірно і не зражаю ся ніякими противностями.

Так і в сій справі. Маю в Возі надію, що пере­

ведемо єї успішно.

Поки-що подаю з обокязку результат моїх власних дотеперішних заходів коло сеї льотериї.

Я к о п і д п о м о г у для цїли льотерийної V- зискав я від Сго Вел. Цісаря 500 зр., від їх. Вис.

членів Цїсарского Дому 71 зр. — З а л ь о с и : І від 7 членів найвисшої гіерархії церковної у Ві- ідни і в Галичині (иньших обрядів) 44 зр., від і настоятелів з нїмецких монастирів 29 зр., від

! 12 міністрів 2І6 зр., від 7 послів 72 зр., від по- і сла кс. д-ра Стояна, Чеха і ческого духовень- ства в Велєградї на Моравії і у Відни 41 зр., {від 4 Віденців не-нослів 10 зр., від президиї На-

| містництва у Львові 22 зр., — в і д Р у с и н і в

,у В ід н и П. Т.: Президента Ковальского 5 зр.,

гофрата Струміньского 5 зр., гофрата Будзиноз-

17

ВОЛОДИМИР КОРОЛЕНКО.

СУ ДН И Й Д Е Н Ь .

(Й о м к і п у р).

(Далі).

Ось і хатка горить під місяцем, віконце прищурюєть ся, висока тополя купаєть ся собі у місячному сяйві... Мірошник постояв біля пе­

релазу, почухав під шапкою і знов підняв ногу через тин.

Стук-стук!

Ох. і буде знов буча, як той раз, а то ще й гірша, — подумав собі мірошник. — Прокля­

тий Харко своїми проклятими словами так мені усе добре розписав... А тепер, як почнеш зга­

дувати, воно й не теє... і не виходе у тих сло­

вах дійсного пуття. Е, що буде, то й буде! — і він стукнув знов.

Ось у віконці промайнуло біле обличє і чорні очі.

— Матїнко-ж моя, матінко, — зашепотіла Галя. — А се-ж знов проклятущий мірошник під віконцем стоїть та по склі брязкає.

Ех, не вискочить на сей раз, не обійме, не поцілує хоч ненароком, як тоді!... — подумав собі мірошник і таки угадав: вийшла дівка тихенько з хати і стала собі далеченько, зложивши руки під білими грудьми.

— А чого се знов стукаєш?

Ех, гірко слухати такі холодні слова від дівчини, з котрою чоловік раннїйше горяче ко­

хав ся... Хотілось мірошникові обхватити діво­

чий стан, та показати їй зараз, чого стукав, і навіть, правду сказати, уже підсунув ся він боч­

ком-бочком до Галі, та згадав, що ще треба Харкові слова висказати, та й каже:

— А чого-ж мені й не стукати, коли ви мені стільки винні, що ніколи й не сплатите ?..

Того й хата ваша не варт.

— А коли знаєш, що ніколи не сплатимо, то нічого й стукати по ночах, безбожний чоло­

віче! Стару матір у мене у могилу втонеш.

— А який її біс, Галю, у могилу в гонить?

Як би ти тілько захотіла, я-б твоїй матері ста­

рість заспокоїв.

— Брешеш усе!

— Ні, не брешу! Ой, Галю, 1 алю, не можу я так жиги, щоб з тобою не кохатись!...

— Бреши, як собака на вітер... А хто на­

думав до Макогона сватів засилати ?

— Та уже думав чи ні, а я тобі щиру правду кажу, хоч звели забожитись: сохну без тебе і вяну... А як тепер буде у нас, я тобі за ­ раз докладненько розкажу, а ти, коли ти розу­

мна дівка, послухаєш мене. Та тільки, дивись, договір: слухай ти мене ушима та відповідай язиком, а рукам щоб нї-нї! А то я розсержусь.

— Чудно щось ти починаєш, — сказала Галя, зложивши руки. — Ну, я послухаю, а тіль­

ки дивись, як ти знов дурницю верзти меш тоді і не благай ти свого Бога...

— Е, не дурницю... От бачиш ти... як се Харко починав...

— Харко? А що тут проміж нас Харкові ще починать?

— Та, помовчи, а то я не скажу нічого путнього... Кажи: ти мене кохала?

— А то стала-б я оттаку погану пику ці­

лувати, якби не кохала?...

— А я хто тоді був: підсипка чи ні?

— Та підсипка-ж. Як би був Бог дав, щоб і ніколи не був мірошником.

(Далі буде).

2

кого 2 зр., від редактора д-ра А. Кулачковско- го 7 зр., від Бігуна 9 зр., від адвоката д-ра Кри- жановекого 1 зр., — у Л ь в о в і : від радника А.

Заячківского 10 зр., від нотаря І. Онншкевнча 5 зр., від адвоката дра Добряньского 5 зр., від радника Ю. Сїчиньского 1 зр., від Єго Ексце- лєнцнї Внсокопр. Архиепиекопа Йосифа Сембра- товича з Риму 100 зр., від їх Преосьвященьства Епископа Ш ентицково в переїзді до Риму ЗО зр.

(тимчасовий завдаток на суму 200 зр. за льо- си, якою сумою обіцяли їх Преосьвященьство нідпомочи се »сьвяте« діло, запевняючи ему свою поміч і опіку у всіх иньгних зглядах). Су­

ма грошей узискана мною за льоси виносить до сего часу 589 зр., а з повненій ми підмогами 1160 зр. (з того призначено, зглядно видано:

500 зр. на образи фантові в Товаристві для роз вою рускої штуки, на видатки за споряджене льосів 575 зр., а 95 зр. на иньші конечні ви­

датки.

Міг се осягнути один сьвященик без вся­

кої помочи, своїм власним трудом і заходом, при безконечних найріжнороднїйших занятях, то думаю, може кождий другий наш сьвяще- ннк без великого труду осягнути, як вже не цілу двайцяту частку такого результату, то не­

хай хоч би сотну. Але не о самій МОЖЛИВОСТІ!

тут річ, але о конечності!, о обовязку.

Дяківска льотерия се інїциятива нашого духовеньства до полагоджена дяківскої справи.

А справа се актуально пекуча і то дуже пеку­

ча. Ми можемо в коротцї не мати жадних дя­

ків, що має значити не мати таких дяків, котрі цілковито не відповідали би нї то інтересам церкви нї народу. А стало би ся се нехибно то­

ді', коли би заопікувались їх долею чужі нам (політичні; фактори. Тому то справа дяківска.

справа церковно-народна, а за тим і справа ду­

ховеньства самого. Нам потреба таких дяків, котрі би нас розуміли, і котрі би нам в нашій службі церковно-народній ішли завеїдп під ру­

ку. А щоби ми таких дістали, мусимо коло сеї справи щиро і витревало трудити ся. Мусимо подбати о їх материяльне обезиеченє. Мусимо найперше злучити їх в інегитуциях самономо- чи, стоячих під покровом церкви, котрі зросли спільною мислею, спільним трудом і заходом цілого нашого духовеньства. А се є власне цї- лию дяківскої льотериї. Так! я се категорично тверджу: Справа нашої льотериї є справою пра­

вдиво церковною, справою власною нашого ду­

ховеньства. Інтерес духовеньства наказує зани­

ти ся як найусильнїйше тою справою, щоби єї довести до найуснішнїйшого результату. Перше жерело на яке рефлектувати належить, се скар- бони церковні. Я цілком не крию ся з моїм пе- ресьвідчепєм. що взяти і 2(», 30 зр. і більше з скарбони церковної — коли се фінансово є мо­

жливим (взяти раз, що не є ніякою сталою контрибуциєю) на таку ціль иравдиво-глубоко- церковну, бо йдучу на обезпеку биту слуг цер­

ковних, не є не то ніякою провиною, но є по- винностию, є обовязком.

Но дальше. Ся льотерия має послужити на поратованє бідних с. є. калік, старців, вдів і сиріт дяківскнх. В такій службі самаряньскій можемо з нашими льосами іти і нукати до кож- дих двернй, де надіємо ся надибати хоч трохи християньске, людске серце. (До жидів не йти нам під ніяким услівєм зі згляду на строго цер­

ковний характер нашої' льотериї). Тут мушу по­

дати один факт, ілюструючий долю такого на­

шого дяка на припадок старости і каліцтва. Бу­

де тому з півтора року — пише до мене до Ві­

дня з клініки окулїстичної в головнім шпитали у Львові академик (Поляк) сам хорий на очи, перепрашає тому за своє трудне письмо, бо очи болять, але мусить писати, бо єго приневолює до того розпука єго товариша по терніню стар­

ця дяка, котрий болючими очима плаче: що він буде робити, де він подіне ся, як він вийде зі шпиталю, — отже той академик десь дочитав ся, що я заходжу ся коло поратівлї бідних д я­

ків і просить, щоби я на того старця памятав!

Зд ає ся, що образ над міру вимовний!

З а тим відношу ся з найумиленнїйшою просьбою до всего гіречесного нашого духовень­

ства: заняти ся з цілою щиростию, з цілою енергією, з цілим розумінєм високої ЦІЛІ! дяків- скою льотериєю, зглядно розпродажно льосів.

Не без ціни будуть для него в тім труді і ті моменти, ввійшовші в нлян нашої льотериї: цер­

ковний характер наших фантів, межи котрими суть предмети богослужебні, і евентуальне обдї- і ленє ними бідних церков.

А вже з сгіецияльною просьбою відношу ся 'д о тих Отців духовних, котрі не розпродали до- : сї — яка би вже тому і не була причина — нїя- I ких льосів. щоби віднесли ся до мене може вже і довірочно, звичайно як до брата і тепер самі зажадали, кілько їм льосів має ся прислати.

Звертаю ноновно увагу Вир. Отців, що се як лежало так і лежить в їх компетенциї, де людність убога, пускати льоси по коромї, тілько належить се при висилці гроший докладно озна­

чити. В конець ще й те підношу, що рад би я, щоби гроші присилані від иречесного Духовень­

ства служили, кілько се буде лиш можна, без- посередно властивій цїли льотерийній, с. є. ста- і повили чистий дохід ЄЇ. Бо я хотів би, як Го­

сподь Бог не відмовить мені своєї ласки, здо­

ровая і сили для покригя бодай найбільших видатків и ітрібш гроші зі сьвіта придбати.

Но я думаю, що не тілько духовеньство наше но ціла руска суспільність повинна до успішного переведена сеї справи як найщирійше причинити ся. Всім нам повинно залежати на піддвигненю тої'о колись так поважного стану дяківского з єго теперішного занепаду, розумію­

чи, що і він нам для розвитя народного добрі прислуги чинити може. Але перед всім рефлек­

тую на всі наші товариства рускі, так просьвітні,

| як господарскі, як і політичні: веї они повинні

! нам прийти в поміч, як се зробив Ставропигій-

! ский Інститут (хоч в иньший спосіб) закуплюючи ф аш і льоси, а може їх самі від нас жадаючи,.

' як се учинив один сьвіцкпй чоловік, правда син

! дяка, добивший ся становища, котрий сам про- і сив о прислане ему льосів. До осягнеия цілого пожаданого успішного результату нашої льотериї повинні з нами потрудитись всі наші рускі ча-

! сописи, поміщаючи відозви комітету, накликую­

чи руску суспільність в кождім числі', щоби на- мятала на сей обовязок: закуплюванє льосів на­

шої льотериї.

Того домагае ся вага справи і самоохорона народних інтересів, а при тім повинно завеїди кожде знайти ся. Я вірю, що Бог нам позволить і здійснити всі ті далекосяглі наміри, які ввій- і шли в заложепе сеї льотериї.

О. Д. Танячкевич.

Рух в руских товариствах.

(Конець).

Надвижка білянсова виносить 38.765 злр..

з тої надвижки має бути після статути ужита

! часть на дотацию фонду резервового і на опла- і ту 6% від листів удїлових фонду основного, а

і сума 28.000 злр. на вильосоване і сплату 280

і листів удїлових фонду основного: в той спосіб остане еще до амортизацій до фонду основного

■ решта 8.000 злр. котра прийде до сплати з над- 1 вижки біжучого року, так що вже в році 1901 пічнуть уділяти ся з надвижок річних звороти обезпеченим членам.

Відтак представила Дирекция справозданє з розвою і дїяльности Товариства взаїмного кре­

диту »Дн'Ьстер'ь« за четвертий рік адмінїстра- цийний. Товариство мало з кінцем року 1727 членів, що декляровали 1770 уділів т. є. суму 88.500 корон, а вилатали готівкою 66.416 корон 53 сот. т. є. 75% декларованої суми.

Фонд резервовий збільшив ся о 1705 ко­

рон 74 сот. і виносив з кінцем року 5239 ко­

рон 4 сот.

Цілий фонд власний Товариства (уділи, фонд резервовий і специяльна резерва) виносив:

72.108 корон 89 сот.

Стан вкладок мимо обниженя стопи про- центової від вкладок збільшив ся о 266.178 кор. 53 сот. і з кінцем року було 872 вкладнії-, ків з сумою 680.129 корон 88 сот. Позичок на скрипти було в мннувшім році 1741 на суму 774.534 кор. 82 сот. і на векслї 115 позичок на суму 47.651 кор. 83 сот., — разом всіх позичок було 1856 на суму 822.186 кор. 65 сот., з того сплачено в протягу року 323 позичок в ’ цїлостн і на рати біжучі квоту 170.629 кор. 2 сот.. так що з кінцем року остало єще до сплати 1533 позичок в сумі 651.557 кор. 63 сот.

Залягало з ратами (з року 1897, 1898 і 1899) 202 довжників на суму 13051 кор. 36 сот. т. є.

2% від суми позичок, а на дорогу судову від­

дано в році' 1899 з причини не плаченя 15 справ на суму 4075 корон.

Окрім фонду резервового льокує Товари­

ство також часть фонду оборотового в цінних паперах і банках, щоби на кожде жадане вкла­

дників мати скоро готівку до диспозициї; сума тих льокаций виносить 107.972 кор. 49 сот., з то­

го в цінних паперах 87.366 кор. 50 сот. після вартости курсової

Загальний оборот касовий осягнув цифру

і 2,691.998 корон 42 сот. (о 1,097.461 кор. 91 сот.

і висшу. ніж в році попереднім), а капітал оборо- і товий збільшив ся о 272.963 кор. 76 сот. та ви- ' носив з кінцем року 770.543 кор. 52 сот.

Чиста надвижка виносить 5988 кор. 16 сот., з котрої прийде 10% до фонду резервового і члени отримають дивіденду 6% від своїх уділів.

Рада надзираюча вислухала також справо- зданя комісиї ревізийної, котра провірила має­

ток і замкнене рахунків обох Товариств і най-

! шла стан згідний і ціле діловодство в точнім порядку. Опісля ухвалила Рада надзираюча по­

дібно як в літах иопередних розділити з біжу- чих доходів Товариства кредитового суму 1600 корон на публичні добродійні цілії, а то:

і а) до диспозициї Преосв. Ордннариятів

всіх трех Енархій по 200 корон 600 кор.

б) 3-ом Товариствам взаїмної помочи

дяків по 100 корон . . . . •300 „ в) 4-ом «Товариствам шкільної помочи»

у Львові, Станиславові, Перемінили і Коломиї по 50 кор.

! г) Товариству «Руслан» для підмоги бідних учеників рускої Гімназій (ака­

демічної) у Львові . . . .

200

100

>1

я

і д) Товариству педагогічному на руску

школу дівочу видїлову 100 _я

е) Рускій Бурої в Новім Санчи . 50 я

: ж) Рускій Бурсі ремісничій у Львові . 50 я

і з) Народному Домови в Чернівцях 50 _я і и) СС. Служебницям в Кристинополи 50 я

к) „ „ в Вишатичах па

будову дому ... 50 _я л) Товариству св. Кирила (на підмоги

бідних учеників) в Перемишля 50 _я Разом 1600 кор.

З політичного поля.

І

Перед вітворенєм парламенту зібрали ся вчера на нараду: иольске коло, нїмецкі ліберали і молодоческий клюб. Засїданє польского кола замітає тим, що на нїм не переводжено ніякої політичної дискусиї, мимо, що сего домагав ся пос. Рутовский. Рішено приступити до нарад над політичною дискусиєю доиерва тоці, коли др.

Кербер зложить в парламенті' відповідну заяву.

На заеїданю повитано нового міністра д-ра Пен- така і завірено єго о довірю польского кола.

Посли Ранаиорт і Дулкмба жадали, щоби з огля­

ду на будівляний крах в Кракові і Львові яри­

сту плено як найскорше до будови державних поміщень, бо тисячі робітничих родин не мають що їсти. Опісля обговорювано справу вивозу ху­

доби за границю, справу будови льокальної зе- лїзницї Закопане-Суха гора і справу піднесена тариф для перевозу на зелїзницях дерева.

На внесене Нворского рішено голосувати над евентуальним внесенєм, слиби появило ся в палаті, щоби вітворпти днекусию над прави- тельственною заявою, однак голосувати против евентуального внесеня, щоби дискусию отворено сейчас. І’івнож ухвалено старати ся. щоби пер­

ше читане закону о крцтицґентї рекрутів було укінчене до пятницї. Вкінци, на внесене Нвор­

ского ухвалено таку резолюцпю: Иольске коло, вірне засаді' удержаня поваги і могучостн ста- новиска монархії впсказує пересьвідченє, що предложенє о контингенті рекрутів повинно бути поладнане безпроволочно і ухвалює ужити ці­

лого свого політичного впливу, щоби се предло­

женє, по можності! як найскорше, а іменно в пар­

ламентарній дорозі стало ся законом».

На заеїданю сторонництва нїмецких лїбера- лів принято справозданє про перебіг мирової І конференциї: рішено не спиняти ноладнаня . предложеня о контингенті рекрутів: ухвалено не виступати против кабінету за ужите §. 14, хоть поодиноким членам оставлено свободу, підпису­

вати внесеня і інтериеляцнї в сій справі: рівнож

ухвалено жадати, щоби місце І. віцепрезидента

з було віддане сторонництву лібералів. Клюб зай­

мав ея в кінця питанєм поладваня угляного страйку і браку угля.

На засїданю молодочеекого клюбу вияснив мінїстер Резек своє становиско до клюбу і свої політичні цїли. Опісля вислухано сиравозданя про перебіг мирової конференції', почім парла­

ментарна комісия клюбу предложила таке вне­

сене:

«Через безусловне знесене язикових розпо­

ряджень виряджено ческому народові! нечува- ну. вопіючу о месть кривду. Звязаного з сим захитаня поваги держави і посьвяченя кабінету ґр Ту на доси не відпокутовано. Обструкция Мо- лодочехів против кабінету Гр. Клярого відпові­

дає чести і правам ческого народа. Кабінет дра Кербера заявив охоту поладнати нещасливий я- зиковий спір, а Чехи своїм сиівдїланєм в миро­

вій конференції! зложили доказ, що не омина­

ють нагоди порозуміня. Перебіг нарад виявив сю можливість бодай в части, але нагле скли­

кане державної ради перервало переговори, так що зі сповненої кривди доси нічого не направле­

но. В сей спосіб вложено на Чехів обовязок, ви­

тягнути з сего відповідні консеквенциї. Тому витревають они в опорі против правительства

•гак довго, доки кривда не буде направлена. Пар­

ламентарна комісия молодочеекого клюбу по­

ставила внесене, щоби клюб виступив против правительства дра Кербера з як найбільше рі­

шеною опозициєю, а евентуально навіть об- струкциєю, подробиці тактики задержано собі

відповідно до розвою подій в парламенті».

Внесене принято одноголосно. З сего вихо­

дить, що Чехи рішились н а н а и о с т р і й ні у о н о з и ц и ю а н а в і т ь о б с т р у к ц и ю . В виду сего політична ситуацня є дуже критична.

З боєвища доносять, що війска ґен. Кро- нїя цофнули ся в глуб краю, та що за ними гонять анґлїйскі війска під проводом ґен. Кель-

Кен.ії і Кіченера.

В Льондонї оповіщено на засїданю громад- скої ради, що до королївского замку надійшла вість о увільненю Ледісміс від облоги. Загально думають, що ґен. Буллвр ще сего тижня війде до Ледісміс. Воери мали тому відступити від Облоги Ледісміс, бо пересьвідчили ся, що не бу­

дуть в силі удержати дотеперішних позиций в Наталю. Тому опустили Боери Наталь, щоби ма­

ти війска для охорони трансвальскої границі.

Н о в и н к и.

— Про русккй театр пишуть з Самбора: Вже 14. с. м. перебуває в Самборі і дає прсдста- епя з добрим поводженем наш театр. Доси тограно три штуки, а то: «Не ходи 1 рицю*.

Іошіхайло» і Л їляте серце» Гобилевича. Що- і гри артистів, добору штук і вистави напн­

емо ширше опісля і на разі нотуємо, що сили едставляють ся добре а дехто з ар гнотів від- є свої ролі дуже старанно та удачно, виучу не ситуициї є переважно добре. Місцева інте- 'енция відвідує театр, замісцева доси слабо.

— Зневага св Петра. На днях мав виклад від- ручник ІЮЛЬСКОГО ЛЮДОВОГО університету, Др.

шачевский виклад в Станиславові про Сінке- ча. Говорячи про «Сіло уйііів * вдав ся др. Мо- чевский в психольоґічниіі розбір постати св.

>тра і назвав его няницею іоро.іеіп). виїдеалізу- ним Сїнкевичем Сей низький і брутальний ви- уп недоученого прелеґента визвав в краювелнке годоване, а заразом акцию против людового їверситету, Карний суд в Станиславові вито- в др. Морачевскому слідство за зневагу віри, і ті ліберальні науки! Перший ліпший жндів- ий письменник, що „акине ся на християнь- у науку або на єї інституциї, буде для них ороком’, а люди, що клали своє житє в обо- нї великої науки Христа зістають в їх очах оіа-ми». Якеж се низьке і сумне! І се називає

у пас поступом! Бідний сей поступ і ще і- їйша его будучність’ Цікавою обставиною прн- л є се, що 'навіть заряд людового унїверсите- , який' спочиває в руках лібералів, осуджує й брутальний нетакт д-ра Морачевского.

— На посла з більших иосїлостий перемиско- повіта по д-рі Р. Домбскім, котрий з.став еном краевого Виділу і зложив посольскии індат, кандидуе Казимір ґр. Шептицкии, з Дзви-

чки. брат Преосв. єпископа Андрея.

— Еміґрация. Зі Станиславова доносять, що весні виїжджає до Канади боїато родин зі

•аниславів.іцини, Колом ийіцини і Буковини, рп іною сеї еміґрацийної горячкп суіь листи а нтів, в яких они описують ІГ рожевім СЬВІТЛІ

щосиии наших емігрантів в Канаді.

— Жертва свого званя В бориславскім закопі

земного воску лучила ея недавно сумна приго­

да. Гірняк, Михайло Синьчак, підложив дина­

мітну міну, підпалив льовт і дожидав вибуху, який мав наступити по иятьох мінутах. Коли однак но півгодиннім вижиданю не наступила експльозия, зближив ся він до міни, щоби инь- ший патрон поставити. В хвили, коли схилив ся над міною, она експльодувала, а Синьчак упав на землю страшно ранений на цілім лици.

Уділено ему зараз на місця першої лїкарскої помочи і вислано на клініку до Кракова. Там стверджено цілковите випалене очий і попарене третої стеиени на лици і руках. Здає ся, що Синьчак покінчить небавом своє житє.

- З Загребі прийшло сими днями до поваж­

них розрухів між студентами Сербами а Хорва­

тами. Сї поелїдні иозринади таблиці в льокали академічного товариства сербского, при чім вносили ворожі оклики проти Сербів. Демон­

страцій ті мусять імовірно стояти в звязи з по- ступованєм Сербів в хорватскім соймі.

— Страйк робітників в угляних законах па Шлеску, Моравії і в Чехії триває до тепер в по­

внім розгарі. Наслідки его відчули вже неодні фабрики і преднриемства не лишень в Австриї, але і поза єї границями. Деякі дирекциї зелї- зниць мусїли обмежити рух тягарових поїздів, а фабрики залишили роботу. Між ппьшими зали­

шено роботу в нафтових закопах в Потоці.

— Догодив собі. Войтко Бєляк, зарібник з Вільшанки, равского иовіта, зайшов до корчми Ш мулька Шгорха, ликнув від разу півлітри си­

вухи, почім упав на землю, а его душа відле­

тіла в сї сторони, де, як каже наша пісня, не дають горівки, пива, меду, ні вина...

— Довгий сон. Ш іенайцятилїтна дівчина, що працювала в одній з фабрик коло Берліна, вер пула дня 2. січня домів і почала нарікати на ослаблене і умученє. Тому положила ся до ліж ­ ка і доси не проснула ся. Єї кормлять штучно, а в стані єї здоровля нема доси ніякої зміни.

— Занедужав в парламенті. З Берлина доно­

сять, що на позавчерашпім засїданю парламен­

ту упав иос. Крузе, ражений аноплєксиєю. Єго винесено сейчас до одної з сусідних кімнат, де лежить непритомний.

— Щасливі по смерти. В Бінґгамптонї, в Аме­

риці, застрілив тамошпий горожанин Дальстон вперед свою жену, а потім себе. При нїм най­

дено лист такого змісту: «Маю вже досить ж и­

ти. Від десяти лїт стремів я до того, щоби ф о ­ тографія моєї жени і моя були поміщені О ОД­

НІЙ з ч а с о и и с и й , а л е то мені не удало с я . З о- гляду, що наше житє стратило свою властиву цїль, умираємо обоє в надії, що по смерти бу­

демо щасливійші . 1 дійсно, мрії нещасливих сповнили ся по їх смерти. їх фотографії нахо­

дять ся тепер майже в кождій ново-порскій ча­

сописи і висять усюда за. виставовпми вікнами.

— Ґвардия, зложена з вужів. Недавно явив ся комісар полїциї у панни Зулєіінн Кердп, славної переможниці вужів, котра продукує ся тепер в ГІарижи і заявив, що має наказ увязнити єї за якісь переступства поповнені нею в .їьондонї і Антверпиї. Керди лежала саме тоді в ліжку, і коли почула заяву комісари, дала знак характе­

ристичним. глухим свистом, а сейчас з під ков­

дри показали ся страшні голови шістьох оку- лярпиків і одного боа-дусителя. Сей іюслїдний, здавалось, лише чекає на знак, щоби кинути ся на напасника своєї пані. Мушу вас остере- чи, щоби ви не важили ся мене діткнути — сказала Керди — мої вужі, котрі лишень мене знають, готові сейчась кинути ся на вас, а у- кушенє їх є смертельне». — «А я — відповів комісар - звертаю увагу пані, що мене нїчо не { спинить в сиовненю мого обовязку. Наколи би мене гадини покусали, то дістанете за кару ' кілька літ вязницї . — По такій заяві комісари пання Керди встала, зібрала ся, вужі сховала до коша, котрий віддала слузі, і сидить тепер ' в вязници св. Лазаря надіючись, що єї якийсь з многих приятелів увільнить.

— Двічи замужна. Суд присяжних в Атенах розсуджував в сих днях цікаву справу. Шість-, десятьлїтного, тяжко хорого мушину перевезено . на иорученє єго жінки до мійского шпиталю. В кілька день иізнїйше повідомив шпитальний слуга жінку хорого, що єї муж умер минулої ночи. «Непотїінена в жалю но страті мужа»

жінка не уважала відповідною річию ані відві­

дати тіла свого мужа, ані зайняти ея похоро­

ном, щоби в еей спосіб ощадити собі видатків на похорони. Наоборот она старала ся потіши­

ти себе і небавом вийшла замуж за другого, 50-лїтного мушину. В щастю минали їм медові місяці, коли нараз зовсім несподівано явив ся иа порозі дому «померший муж і в великій радости заявив своїй жіночці, що він цілком по­

дужав. Переражена жінка думала зразу, що має перед собою опиря, але коли побачила, що мни­

мий опир викидає за двері єї другого мужа і частує єго притім кулаками, омліла. Оба мужі ■ найшли ся вкінци в полїцийнім бюрі. В р е - ' зультатї перший муж вніс скаргу против жени о бігамію, однак рівночасно під вражінєм су- пружої сцени заболів і умер, сим разом вже на правду. В послїдних днях ставали перед судом

другий супруг і «щаслива» по страті дорогого мужа жіночка, однак трибунал увільнив їх від обжалованя, бо пересьвідчив ея, що обоє діли­

ли в добрій вірі. Мимо сего прокуратор вніс 6 ревізию нриговора, а рівночасно поставив пита­

не, чи взагалі друге замужє є важне, бо було заключене за житя першого мужа.

— Кілько сотиків важить корона? В очнім то­

варистві у Відни стали гості о заклад згадувати кілько сотиків важить срібна корона. Одні зга­

дували, що 40, другі що 50 і так кождий інакше.

Наконець, щоби переконати ся, чия правда і хто виграв заклад, принесено вагу і зважено. П ока­

зало ся, що три сотики заважили корону.

— -Фавст» у Фра^у. В Америці не вільно в неділі давати ніяких театральних представлень з виїмкою одних концертів т. зв. «сьвятих», на яких можна грати лишень пов'ажні штуки. Однак проворні директори театрів уживають всяких підступів, щоби обманути полїцию. Так прим, недавно відограно оперу «Фавст* на спосіб кон­

церту. причім однак не обійшлось без комічної сто, они. На т. зв. «сьвятих» концертах не віль­

но зміняти нї декораций, нї костиюмів, а грачі мусять маги звичайний стрій міщаньскнй. Можна собі отже представити, який сьміх викликав ви­

ступ Фавста і М ефістофеля у фраках а Марґа- рети в балевім строю.

— Дрібні вісти. В Бібрцї ширить ся епідеміч- I но шкарлятина. — В Берлині вастрайкувало 18.000 столярских робітників. — Мілїонер Штерн- Іберґ, якого увязнено в Берлині під закидом ка-

; ригідних зносин з малодітними дівчатами жер­

твував 5 мілїонів марок за випущене єго на і вільну стопу, на що суд не пристав. — Страшна буря лютила ся сими днями над Фюме (Р’ека).

■ Два кораблі осіли на мілині і до тепер не уда-

; ло ся їх з неї освободитп. — В Ж еневі утік в

і ночи з вязницї якийсь Ґот, котрого келия н а­

ходила ся в сусідстві келиї Люккенїого, убий- ника бл. її. цїсаревої Елисавет».

Наука, штука, література

В Анґлїї вийшла брошура; Студенческое двидженіе 1899 года. Сборникь под-ь редакціей А. и В. ’Іертковьіх'ь. — Брошура подає дуже ці­

каві вісти про студентскі страйки в Росиї.

«Дзвінок*, письмо ілюстроване для науки і забави рускнх дїтий і молодежи, ч. 4, з дня 20.

' лютого с. р. — Зм іст: «Ольга Салата* казка

’ братів Ґрімів. — «Пан полковник» комедийка

в о д н ій д ії ІІльоввріншп. — «А нгел» пап. -7. А’. —

«З житя Новоселів» розповів .І.н'лтчлдл"

і тренко. — «Киселиця» нап. Стефан Лятка. — , Ломиголовкн.

Т е л е г р а м и .

Відень, 22. лютого. Членами палати панів іменовано: Губернатора австро-угорского банку, і дра Льва Білїньского, б. міністрів Лятура і Бі- ляндта, президента обрахункової палати, Плє- нера, ироф. унїв. Кар. Менґера і бар. Відмана.

Відень, 22. лютого. «\¥іеііег АЬепсІроєї» до- і носить з Пеиїту: Цісар не виходив в послїдних :днях з причини катару з комнаги. Се не спи­

няло цісаря від полалнуваня біжучих справ. Те­

пер має ся цісар цілком добре і возьме участь в двірскім обіді, а нині має намір явити ся на представленю в опері.

Берлін, 22. лютого. Мимо опору канцлера, кн. Гогенльоге, парламент величезною більшо- стию голосів рішив знести диктаторекий пара­

граф для Альзациї і Льотаринґїї, на підставі ко­

трого діяли ся ріжні надужнтя против м еш кан­

ців, що доси не позбули ся симпатин для Фраициї.

ІІОСЛЇДІІІ вісти.

В парламенті зложив нині заяву др. Кер- бер. Єго міністерство не є партийне. Справу язи­

кову уважає дуже важною. Мирова конферен- ция подає добрі надїі. 11о при язикову справу буде міністерство дбати також про справи еко­

номічні.

Енґель (Молодочех) заж адав огвореня дис- кусиї над заявою сейчас. Яворский жадає, що­

би дискусию отворено, однак иізнїйше. Ґрос, Кайзер, Дашиньский противлять ся отвореню дискуеиї. Перейшло внесене Яворского. Засї- данє треває дальше.

СС “ пів кіля незрівнаної доброти кави П р. ароматичної, рівнаючій ся най­

ліпшим родам, до набути лишень в торговлї

У ІЕ О Н А Р Д А С О Л Є Ц К О Г О

у Львові, ул. Батория ч. 2. 3—30

5 кд. мішочки {гапсо дч ^{кп и ідчї} еглциї шочтової.