Ruslan. R. 4 (1900)

ч. 60. Львів. Второк дня 14 (27) марця І900. Річник IV.

Передплата на

«РУС ЛАН А*

виносить:

в Австри :

і на цілий рік . 10 пр. (20 кор.) І на пів року . 5 зр. (10 кор.)

! иа чверть року 2'50 зр. (б кор.).

• на місяць . 85 кр.

( І

к. 70 с.) ;

За границею:

на цілий рік . 16 рублів

або 36 ф ранків

на пів року . 8 рублів

або 16 франків 1 Поодипоке число по 8 кр. ав. І

І*"'---— ---

>Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмет милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра рускж.* — 3 Р у с л а н о в и х исальмів М. ІІІашкевича.

т І

► -4а --- ---— 4« ... »Г- • -а«а -«•

Виходить у Львові ІЦО дня

; крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополуднії.

Реданция, адміністрацій і експедицин »Руслапа» під ч. 9 ул. Коперника(Лїндого ч.9 ) Екс­

педиція місцева в АґенциїСо- коловского в пасажі Гавсмана. ;

Рукописи звертаї ся ди не і і на попереднє застереженч. — і Реклямацні' неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім* 20 кр. під стрічки. По­

дяки і приватні донесенн по і 16 кр. від стрічки.

Хмарно на австрийскім овидї.

З 23-им марця покінчено ческо-нїмец- ку конфоренцию в спокійнїйпіій атмосфері, а з 25-им марця відрочено державну раду лише по причині, щоб краєві сойми могли упоратись з буджетовими дефіцитами. М и- мо се го на п о л іт и ч н ім о в и д ї не п р о я с н и л о с ь , а тут і там збирають ся хмарки в виді досить проблематичних пи­

тань і становлять ситуацию хоч не грізною, але на всякий случай непевною.

Першим таким питанєм є заява Гр. Паль- фіого в імени Чехів,що они як найскоршехо- тять знати, чи і коли думає правительство в ческнх областях завести ческу мову яко рів­

ноправну і рівновартну з мовою нїмецкою, бо від того буде залежати, чи Чехи змо­

жуть брати дальшу участь в мировій кон­

ференцій? З заяви сеї пробиває ся рід уль- т'матума для д-ра Кербера, а наколи би правительство не було в спроможности вволити Чехам волю, то они лишають со­

бі зовсім свобідну руку на будуче і не ру- чать за активність парляменту в евенту­

альній маєвій сесиї, ані не думають ухва­

лити предложених правительством інвести­

цію з півмілїярдовою сумою корон, так ду­

же потрібного правительству на покрите ви­

черпаних зовсім касових засобів.

Другою хмаркою на внутрішнім овидї є безперечно с п р а в а с а н к ц и ї н о в о г о с т а т у т а і н о в о ї в и б о р ч о ї о р д и н а ц и ї д л я м іс т а В ідня. О скілько антисеміти домагають ся настійчиво скорої санкциї для сего закона, о скілько желали би по­

ступовці справу сю відложити асі саіепсіаз

§гиесів, позаяк новий статут обезпечує ан­

тисемітам панованє у Відни на дуже довгі часи, сли не на все. Полївить др. Кербер антисемітам, що і звяже їх тїснїйше з со­

бою, хоч з другого боку готов кинути по­

ступовців в опозицию, а навіть розбити со­

лідарність нїмецкої лівиці. При рішеню се­

го питаня може дуже легко оправдатись

Пану Шумилї на піст.

(Голос з жіночих кругів).

В статиї »По мясницях*, поміщеній в чч. 42- і 43. «Діла* порушив п. Шумило справу, котра нам — Русинкам — вже давно лежить на сер­

цю. Ходить о вечеркові костюми. Сей пан ро­

бить закиди Русинкам, що деякі пані ужива­

ють так званих, европейских костюмів, а не ду­

же то радо показують ся на публичних виступах в народнім строю. Ми бачимо, що пан Шумило е — як сьвідчить назвиско — мущиною, а в до­

датку «холостяк* — як сам до сего признає ся.

Коли-б п. Шумило не шумів так довго і завзято в своїм кавалєрскім стані, а став мужом і віт- цем на пр. чотирох панночок, з котрих лиш по­

ловину хотів би вивести на такий — раг ехсг- Іепсе — торг кандидаток на жінки, то увійшов би ліпше в положене натріоток-Русинок. Може змінив би тоді свою гадку, та замість сего—гу­

дити руский жіночий пол з перегривкою до ки­

шені батьків і мужів—був би подав раду: що ро­

бити, щоби замилованє до народної ноші розио- всюднити.

В прочім мужеский пол цілком не дав нам

пословици, що івсісііі іп 8су11аш, щіі унії

уііаге СЬагуЬсііш.

Третою хмаркою, що явилась на вну­

трішнім овидї, с е з б о р и в с і х М О Л 0- д о ч е с к и х п о с л і в у Празі, запонідже ні на 26. марця. На зборах сих має др.

ЕнГель здати молодоческому клюбови спра­

ву з ходу віденьскої конференциї, а з сим і виринає важке питане, чи молодоческий клюб о д о б р и т ь мирову акцию своїх пе­

редових мужів, чи може в зародї єї пова­

лить? Звісно бо, що в молодоческім клю- бі радикальнїйпіі елементи мають поважне значінє, і длятого не виключена евентуаль- ність, що ті елементи возьмуть верх на зборах і в такий сам спосіб розібють ща­

сливо почате діло, як колись горстка Мо- лодочехів розбила віденьскі гіунктациї ґр.

Таффого. Ческий нарід приніс вже не одну жертву з своєї програми в користь мира. Він зійшов хвилево з становища державного ческого права, він залишив і обструкцию з нагоди знесеня язикових розпоряджень, а нині дуже нелюбо глядить на етнограф,ч- ний поділ краю, на національні куриї з пра­

вом уе І о, як і на дику нретенсию лівиці, щоби Австрия узнала нїмецку мову дер­

жавною. З сеї хмари може вийти і буря тим легше, що на 1. цьвітня скликали Ш ене- р е р и я н и в е л и к и й У о ІІ< 8 Іа§ до Відня, де опять всякі Вольфи і Ірони піднесуть протест проти нких-небудь уступств в ко­

ристь Чехів, стероризують лівицю, прига­

дають їй лїнцку тевтоньску програму і хеб- ску присягу, се значить ся, що Австрия має бути або нїмецкою Овіпіагк, або їй не бути'

Рівнож годі предвидїти, чи і в п о о ­ д и н о к и х к р а є в и х сой м ах не в и р и ­ н у ть н а ц іо н а л ь н і п и т а н я ? Італїяицї не зрекли ся ще свого шовінізму ні в Го- рициї, ні в Істриї, а в Тироли стоять мимо миротворних заходів Катрайна при автоно­

мії Триденту. Нїмецкий шовінізм в Стириї і Каринтиї готов викликати сецесию сло- віньских послів з тих соймів. На Буковині

приміру любови до рускої одежи: ми-б радо хо­

тіли хоч одного мущину видїти в народнім строю, котрий в них репрезентув — і то дуже рідко — вишивана сорочка!

Розуміємо, чому мущини не втягають на родних строїв: по просту, не знають єго; бо взо- ри мужеских одягів, які ми бачимо іп паїнга в примірниках заходячих на львівскі торги ані їм не подобаюті, ся, ані остаточно на вечерках і нам не були би приємні. Є однакож околиці, де мущипи мають одяги дуже хороші (от, хочби гуцульскі), а коли-б лиш змінено вибір матерні на троха тоньший, то і цілість, себ то мушина і єго стрій, випали-б дуже хорошо. Впрочі.м можна би їм — мущинам — ужити до своєго строю істориї, котрою они гак радо але теоре тично і нам Русинкам так часто муляють в очи. Отжеж тут мусимо примінити до п. Шу- мила девізу: врачу — ісцїли себе самого!

Тепер де-що про стрій жіночо-народний!

Вже тота панночка в синьо-жовтім одязі з «бас- манами*, котра не одного увагу на себе стягну­

ла (своїм оригінальним строєм), повинна була да­

ти богато до мисленя н. Шумилї. Вибачаємо ему — як звичайно богато вибачає ся старому кавалєрови, в додатку такому, котрий і народний

І тліє національний жар, на Шлеску проте- (стують Славяни проти нїмецкої гегемонії, на Мораві заснїтила ся угодова анкета, а в Галичині? В Галичині національне пи­

тане п о в и с л о в в о з д у с ї і дай Боже, щоби тут взяв верх політичний розум над тим шовінізмом, який проявив ся на днях приміром в »1)гіеппік-у ГоІ8к-ім« і в »6а- 2ЄІ-Ї МаГО(ІОУУ-ІЙ«, де просто з гори иеґу- ють ся права руского народа і говорить ся вже замість о »галицкім« о — »поль- скім* соймі.

Внутрішний горизонт проте не конче ясний і не прояснить ся так довго, як дов­

го чи самі народи, чи правительство не д а д у т ь п о ч и н у до с п р а в е д л и в о г о з р іш е н я в іч н о ж и в о г о н а ц і о н а л ь ­ н о го п и т а н я . Се язва, котру паліативни­

ми або односторонними средствами ніхто не годен загоїти. Була хвиля під конець минулого року, в котрій пос. Білиньский радив правици взяти ся за поладнанє на­

ціонального питаня в ц іл ій А в с т р и ї від­

повідно до основної програми правиці, та на біду найшли ся лихі духи, що спинили сю роботу. А нині? Нині питане національ­

не заострюєсь у всіх коронних краях о мі­

шанім населенні на шкоду сих країв, а ще більшу шкоду самої-ж держави. В хвили, коли европейскі держави готовлять ся до сьвітової економічної та торговельної ему- лнциї, А в с т р и я х р о м а є , бо — не хоче, чи не уміє відвязати собі від ноги сю ку­

лю, що зве ся н а ц і о н а л ь н е питане.

Д о п и с ь.

З Києва.

{Вистава ки’івских художників в городскім музею), В будинку нового київского городского ліу- зея була недавно відкрита вистава картин, зло­

жена виключно з творів місцевих художників.

Як що-до характеру, так і що-до змісту пода­

вала она багато цікавого. Она займала чотири великі салі на поверсі музеп, де літом була по­

міщена археольоґічна вистава і нублика могла стрій і часописні оголошена мірять політичним кільометром. Не вина п. Кахникевича, що в єго

«Народній Часописи* містять ся анонси за гроші.

Під зглядом фінансовим, то є, .коли ходить о заплату за оголошене, то неї рускі часописи однакі. І »ДФло« і «Руслаїї* не говорячи про

«Галичанина*, оголошують річи, котрі не лиш не згідні з інтересами Руси, але навіть і шкідливі.

Адмінїстрациї часописий, оголошуючи «анонси*, не беруть на себе ніякої відповіли — ходить там лиш о «6 кр. від стрічки*.

На нашу гадку зле они роблять і повинні на се звертати увагу так, як се роблять нїмецкі часописи, котрі підпирають навіть в оголошених свій стан, або свою иартию. «Народначасописи*

не голосила за часів «синьо-жовтих басманів*

Т у ^ о Н п і к і

і Мод рагузкіеЬ; се стадо ся в ііо -

слїдних часах. Читаю охотно «Народну часо­

писи* задля єї дуже хороших фейлетонів, до ко­

трих не умились ані переводи Видавничої Спіл­

ки* — ані бібліотека «ДФла — а також за-для інтересної нереписки, яку завів н. Кахвикевич з передплатниками.

Читаю всі рускі часописи окрім «...сских*

і як жешцина не узнаю партийности. Для мене

они всі рускі! — Вертаючи до річи, скажу, що

собі виробити суд про те, чим розпоряджає в Мораві насувай більше, трудноетий, ніж в Чехії, окремі собі вигідні закони, так і селяньский артистичнім зглядї Київ. Богато художників У содова анкета мора^ского. сойму не може по- стан повинен так з’орґанїзувати ся, щоби ему показали ся вельми щедрими і виставили знач- | хвалити ся більшими успіхами. Відтак розмов- було добре, і щоби рільництво не упадало, ну скідькість своїх творів, що давало спромож- ляв цїсар з пос. Праде. — По нашій думці упра- сего

ність познакомити ся подрібно з їх талантом.

Перше місце що-до скількости, як і з иньшого згляду належить ся неперечно В. А. Котарбинь- скому, що виставив кільканайцять картин і більш 150 сепій, в яких єго богатий і ріжноро- пний талант і сьміла, творча уява проявили ся з такою силою і певностю, що ледво чи остае ще бажати чого-небудь більшого для познако мленя з блискучими сторонами єго художничої творчости, в якій не знати, чому більш дувува- ти ся, замислови чи виконаню, до такого сту­

пня все естетично, гарно і глибоко відчуто та артистично виконано. Чудові також пейсажі Менка, з їх тихою, прозорою водою і задумли­

вими нахиленими деревами, навівають відрадне чуте своїм бездоганним виконанєм спокійних картин природи. Гарні також пейсажі Галим- ского з чудово переданими ефектами еьвітла і тїни посеред зеленого яру і живописним богат- ством та ріжнородностю красок на картині «0- ранжерия», якій не достає лише запаху зображе­

них цьвітів. Мило вражала око сьвіжа, змара- ґдово-зелена трава на пейсажі Вжеща, зобра­

жуюча такий гарний репйапі до темного листя ростучих над нею дубів. З жанрів, якими бо- гата була вистава, перше всего кидалися в очи

«діти» Плятонова, в зображеню яких довів він до високого ступня досконалости, сполученої з сердечною теплотою і чутливими відносинами до сего маленького сьвіта. Єге картини вража­

ють крім того незвичайною реальностю обста­

вин, що доводять майже до повної злуди. В етю­

дах і портретах молодого художника Мурашка видно великий живописний талант і чувство красок, разом з точностю і сумлїнностю зверх- ного виконаня. Тим самим достоїньством ви­

значають ся ескизи п-нї Крії'ер, що вибрала со­

бі, очевидно, за взорець Розу Бонер, позаяк она також зображав лише зьвірята. Особливу увагу звертала на себе голова льва, передана із за- мітним спокоєм і експресиєю. На виставі було ще кільканайцять зовсїм вдалих портретів ґе- нер.-лейтн. Ванновского, роботи Зайденберґа і проф. Волод. Антоновича, роботи Нремчина, одного з наших молодих, але вже відомих в артистичному сьвітї художників. Взагалі виста­

ва була вельми цїкава, богата і ріжнородна і звернула на себе справедливо увагу київскої публики.

З політичного поля.

Цїсар принимав в суботу на авдиенциї ґр.

Ґолуховского, д-ра Кербера і Кольомана Селя.

Др. Кербєр здавав імовірно цїсареви справу з ходу мирових конференций, а ґр. Ґолуховский з онодїшної ради спільних міністрів. В суботу ве­

чором принимав цїсар обідом в Бурґу членів ческонїм ецкої конференції. По обіді розмовляв Цісар довший час з д-ром Зачком, причім за я ­ вив, що управильненє національних відносин на вам жінкам конечна часопись для моди, бо ми

■ — жінки. Але се не лиш для моди: прецїнь та­

кий Ту^обпік подає дуже хороші відомости о поступі з круга господарства домового, о зви­

чаях товариских, о заставі домовій (прецінь н.

Шумило не буде жадати, щоби ми заставили руску хату і руско-народними меблями); а най- важнїйша часть журналів, се ручні роботи, ко­

трих інакше мусїли бн^ми учити ся через тра- дицию: від хати до хати. А коли в хаті' сусіда не вміє ніхто, тож і мені замкнена наука. По­

ступ жадає поступової науки. Рускої такої ча­

сописи для жінок нема. Нїмецких є много і де­

шеві, та мовою не всім приступні. Кому ходить лиш о моду, для них вистане самих образців — без тексту. Тим то держимо польскі. Годі огра- ничити ся нам лиш на політичне «пльоткарство*

—ї на »Л. Н. Вістник*, котрий не конче всіх мо­

же вдоволити.

З польских журналів може найліпший є власне Ту§осІгнк — бо ВІиагсг за дорогий. Зі злих річий вибирає ся найменьше; може бути, що «Нар. Часопись* мала се па гадці.

(Конець буде).

вильненє національних відносин на Мораві ви­

дає ся длятого труднїйшим, позаяк в тамошній анкеті угодовій засідає такий махіавель як Хлю- мецкий, а відтак і по тій причині, що Німці, по­

сідаючи в моравскім соймі більшість, раді би використати ситуацйю і діла так устроїти, щоби їм ніхто не спиняв дальше ґермапїзованє Мора­

вії. Подібно поводять Німці в Стирпї і Карин- тиї. В кругах нїмецких послів удержує ся вість, що правительство в маєвій сесиї предложить парламентові! проект язикового закони для дер­

жавних властий в Чехії, як і закон о нїмецкій

»Уегтіі(,е1ип§'8$ргас1іе“.

Угорский сбйм вибрав в суботу нову кво- тову депутацию. Відтак нокінчено розправу над етатом міністерства справедяивости. Притім за­

повів мінїстер справедлйвости реформу карного закона, іменно проти обманьства, торґовлї дівча­

тами і збіжевої лихви.

З Пешту доносять,що Кольоман Сель, кон- феруючи в суботу з ґр. Іолухонским, наставав на се, щоби спільні делєґациї зібрали ся вже під конець цьвітня. Відтак розходить ся також Угорщині о іменовацє міністра а І а і с г г .

З Відня вістять, що Німці' поставили па сво­

їм, і що в слід за тим мирова конф еренція не буде продовжити ся в Празі в часі соймових за ­ сідань, чого домагалй ся Чехи.

Радикальний чесний посол Едв. Ґреґр зая­

вив онодї на зборах виборців в Празі', що він не годить ся на теиерішну політичну тактику мо- лодоческого клюбу. Наколи Чехи хотять дійти до свого державного права, то треба було вести обструкциго проти війскового закона, розбити парламент і знищити дуалізм. На зборах прий­

шло до заколотів, в слід за чим розвязаного їх, так, що радикальні резолюцнї не ухвалено.

Галицкиїі Сойм.

(3; заеїданє, 26. марця').

Заеїданє відкрив маршалок ґр Ваденї о годині 11’/, перед полуднем. На еали явилось ледви 90 послів, кільканацять просило о довшу або коротшу відпустку по найбільшій части по причині перебутої недуги. Нововибраний пос. о.

Стояловский засів в центрі. Против єго вибору в окрузі бохеньскім внесений протест. Відкрива­

ючи заеїданє, просить маршалок о працю в ко- мїсиях, відтак посьвічає теплі слова пок. енис-

копови перемискому, Солєцкому, яко бувшому І ВУ ’Руского Народного Дому*. 4. Справозданє професоровії університету, ректорові! лат. дух 1 ваДа°Р'10'ко м іси ї. 5. Справозданє про бурсу »Р.

.. • . . . ’,Н- Д « 6. Вибір виділу і надзорчої ради. 7. біль- ееминариї, членові, ради шкільно, краєво. . єни- ' ні внесеня

і

запитана. З а Виділ .Руского Народ- скогіовн перемискому. Суд карний просить сойм ного Дому*:. Колодимир Ясе.нс.цкнй, т. ч. голова, о видачу пос. Романовича за ирасову провину, і Др- Теодог Га.тіп, т. ч. секретар.

Просьбу суду відослано до правничої ком с и ї.! — Чи ніс для табакерки, чи табакерка для Пос. Пентак повідомляє маршалка краєвого, що носа ? — сего не може розріжнити «Цгіеппік зрікає ся ирезесовства в надзираючій раді га- В передній статі ми вказуємо на се к .. .. .. . засліплене єго

ш овінізм у

. Замість звернути свою липко, щадниці. Відтак приділено ріжнородн. си ра-} увагу на дуже численніУСПравИ; які ^ ида™“

возданя кр. Виділу поодиноким комісиям, почім п. ■ нолагоди чи санациї зі сторони сойма, «Бгіеп- Гугіка мотивовав своє внесене на обмежене поділі.- пік» завзиває оойм, аби організував ся до бу- ности селяньских ґрунтів, Вяескодавець заявляє, Ідучих виборів. «Народове польске становиско

ЩО ЄГО внесене не нове І розказує історию ІЮДІб- І 3аІ’Р0Жєно! — кличе польский шовініст ТОМУ

т і івже наивисшии час, аби власне в сім по’

них внесень, І селяни деяких околиць д о м а г а - л а с н е в сім дусі пе- . ■ ревести реорґзнізацию центрального комітету а ють сн закону проти подільності! ґрунтів. 1 4 до сеї реорґанїзациї покликане соймове Коло сойми австрийскі домагалй ся реформи істную- ' польске, з нїдра якого виходить комітет. З ’їзд чого закона. Де фабричний розвій і де потріб- презесів рад повітових, що з іпїциятиви лїскої но робучої сили, там дроблене ґрунтів може ії Ради повітової має відбути ся в часі бутя сой оправдане. В нас?,інакше. В нас роздроблене

ґрунтів підриває иродукцнйну силу краю. Селяни не підготовлені до управляня огородрвпни. Они

му. повинеи сю так жизненну для нас справу порушити зі своєї сторони».

— Екц. Фльоркян Зємялковский умираючий. За- уп п ан ія ю т ь і и ш е 'ч б і ж а а

пппгтукпия

ля і пайе.нє ле, ких змоглось, серце дуже заатаковане, управляють лиш ц зб іж а, а нродукция ся не і о д - ІЛівин бік снаралїжований,недужому відняло мо- на виживити населеня. Ми пропадаємо. Більші ву, стан безнадійний. Онодї відбулось лїкарске обшари уживають рільничих машин, люди ма- --- ---•• _ —

ють чимраз меньше заробітку і емігрують. Якже буде виглядати в. будуччинї Галичина? Остапе ся кілька магнатів і селяньский пролетаріат. Про­

те треба нам стреміти до витвореня середущо- “Г/Д" в чешті

. і своєї сестри. Думба числив 70 пік житя го селяньского стану о середущій поеїлости зе- - . .. р жмін.

мельній. З роздробленем ґрунтів упадає і маліє ! Самбірска поліция стає нині перед судом.

- ї Державна прокуратория обжаловує' Івана Р а -

годонля товару, а поля „о недостатку навозу і б і я, фельдфебля^міско, „олїциї, Онуфриі Г р е - консіліюм, в котрій взяв участь проф. Нотнаґель і лікар штабовий, наш земляк Ковальский.

— Пос. Думба, член палати панів і член ав- стриискоі квотової депутациї помер в суботу нагло (на удар серця) в Пештї, куди виїхав до

пустороватїють. Лібералізм в законодавстві ґрун-і ч у х а, Івана Д р о з д а , Івана І с а н ь с к о г о , товім убив нас. Треба з сим лібералізмом зір- Иосцфа. Р і п к у, Моисея К о п ч у х а, Івана К а- вати. Лібералізм зродив в нас підстави до Л И ТУ> И°сифа В о с ь т а ш к а — міских полїца- социялїзму. Закони рільничі мусять бути поЛї я .)їр ” ЦК° Г° ..‘ І[етРа М а т и л у, б.

поліцаїв, а тепер властителів реальностии, що в примінені до раціональної господарки, не Самборі, в часі від р. 1892 до р. 1899 в намірі на оборот. Як кунецкий стан виробив для себе вимушеня зізнань від вязнїв, катували їх в не-

До управнений наш сойм. На жаль, прави­

тельство не прийшло з проектом реформи енад- А роздроблюване ґрунтів

нового закону. се

вода на млин революцииних елементів. Длятого я, каже бесідник, відважив ся внести проект зако у на обмежене подїльности ґрунтів селянь- ских. По принятю такого закону можна буде

■доперва думати про парцеляцию двірских обша- рів, бо тоді буде порука, що парцелі витворять статечних дрібних господарів. Тоді' можна буде також приступити до орґанїзацнї селяньского стану. Мій проект не поправить ще галицкої біди відразу, але се перший крок до поправи.

Внесене се переказано окремій комісиї з 9 членів, хотя пое. Вуйцїк домагав ся, щоби над внесенєм пос. Гумки сойм перейшов до дневно- го порядку, а пос. Стояловский з гори заявив, що не годить ся на аргументи пос. Гумки і ж а­

дав, щоби комісия звалась социяльно-нолїтич- нОю.’ а складала ся з 15 членів.

З черги призволив сойм на внесене кр.

Виділу (референти нос. Санчак і Вайгінґер) де­

яким громадам па побір громадских додатків до безпосередніїх податків (Скалат, Лїшня, Бір Вільковскии, Бір Лодиговский), а відтак богато громадам (референт Хамец) концесию на побір митничих оплат. На тім закрито заеїданє.

Н О В И Н К II.

— Проґрама концерту в 39-ті роковини емер ти Тараса Шевченка, який відбуде ся завтра 27. марця в великій еали «Народного Дому» у

Львові, є така: 1) Сметана: увертура «1лЬ’іяе«

виконає орхестра 80 її. п. 2) Вступне слово п.

В Ш. 3) Шевченко Воробкевпч-Топольницкий:

»Ой чого ти почорніло*, хор .мішаний з солями При супроводі фортепнна. 4) Шевченко-Лисенко:

»Ои одна я, одна*, сольо-сьпін п-ші (_). Проскур-

’ницкої. 5) Промова п. В. С. в імени молодїжи академічної. 6) Шевченко-Лисенко: »На нрю*

хор мужескиіі в суироводї орхестри. 7) Ш евчен­

ко: «Причинна* деклямаціїя п. В. Т. 8) Ш евчен­

ко-Лисенко: >Бють пороги*, хор мішаний в су­

проводі орхестри. — Ціни місць: фотель 3 ко­

рони, крісло перворядне 2 корони, крісло дру­

горядне 1 кор. 60 сот., вступ на салю 1 кор.

Ґалерия ,60 сот. — Білети набути можна в »Рус- кій Бесіді* (ринок ч. 10), а в день концерту ве- чером при касї. Початок точно о 7. годині.

— Звичайні загальні збори товариства „Руский Народний Дім “ в Чернівцях відбудуть ся о 2.

год. пополудни дня 1. цьвітня 1900 р. з таким порядком дневним: І. Справозданє секретарияту.

2. Справозданє касове. 3. Справозданє про будо­

.> А

людский спосіб. Дальше обжаловує нрокурато- рия того-жівана Р а б і я, що він своїм підвласт- ним казав сповняти противзаконні діла, старав ся о фальшивих сьвідків в своїй справі і сам під присягою зізнав фальшиво; а вкінци обжа- ловуе Вільгельма К і р ш б а в м а, 16 літного уче- ника шлюсарского, що при переслухованю в сій справі, зізнав фальшиво як сьвідок. Розправа розписана на три дни, а покликано до неї 23 сьвідків та нагромаджено богато актів та зізнань.

— ВСендзїиіОВІ відбулися збори членів тамош- ної щадничої каси в цїли санациї загроженого істнованя каси. Досліди комісиї виказали біль­

ший дефіцит, як первісно припускано. Загальна сума шкоди з дефравдаций дра Сендзєльовского виносить 203.000 корон. Збори заявили ся за піддержанєм дальшого істнованя каси, а недобір покриють члени своєю пятикратною порукою.

— Тралив ся богатий Русин, тай той не знав, що робити з грішми! З Ясла доносять, що у Волівци, гірскій иарохії коло Горлиць, по­

мер 73-лїтниіі сьвяіценик о. Ляховский. Небіщик був вдівцем та звісний зі свого скуиарства. Люди давно говорили про єго маєтки. На похорони з'їхало ся кільканайцять сьвящеників і сї були сьвідками ось якого чудного видовища: ГІри розбираню найдено на грудях помершого пачку, обшиту полотном, а в ній 25 банкнотів по 1000 зр. Банкноти сї стали аж білі, мов випрані від ноту і горяча. Видко, що вже довгий час му-

> сіли лежати у тім дивнім сховку. Крім сего найдено пачку соток в сумі 36.000 зр. і множе- ство пяток, ще давних, що тепер вже вийшли з обігу, а навіть богато паперових Гульденів!

Оповідають, що небіщик ще перед 40 роками продав був реальність в Бардиєві за 40:000 зр.

Сама ся сума, коли-б була процентувала ся, д а ­ ла би була нині стотисячний маєток. Небіщик лишив одного сина, також сьвященика. Найдені гроші о. Сєлєцкий зденонував тимчасово в ясель- скій щадници.

— Загадочна подія лучила ся перед кількома днями в Бильні. Між 2. а 3. годиною в ночи дали ся чути крики в мешканю, в якім містила ся робітня цирулика Бльондеса. В хвилину иізнїйше вибігла на улицю женщина і страшним голосом кликала о поміч, Нічний сторож з су­

сїдного дому прибіг до неї і знаючи, що она є своячкою сторожа з близької каменицї, завів єї до него. Ту показало ся, що дївчина, Вінкен- тия Ґрудзїньска, має дві рани на шиї і руках.

Оба сторожі удали ся сейчас в товаристві полї­

циї до мешканя цирулика Бльондеса, але за­

стали вже двері зачинені. Коли виважили їх силою, найшли Бльондеса в ліжку, удаючого немовби саме тепер пробудився. В кілька хвилин иізнїйше впало за поліцаями до мешканя циру­

лика кількох візників-старовірцїв і кількох ж и­

дів і почали з ними бійку. З тяжким трудом удало ся полїциї їх побороти, а Бльондеса звя- зати і відвезти до циркулу. Там спроваджено та­

кож Ґрудзїньску і списано протокол. Вислїдом зізнань обох сторін було се, що Бльондеса зам ­ кнено до вязницї, а Ґрудзїньску поміщено в шпитали. — Зізнаня обох сторін є суперечні.

Віпкентия Ґрудзїньска, молода, здорова дївчина, о милих чертах лиця прибула до Бильна перед десятьма диями і наняла ся на службу до Бльон­

деса. Она заявила, що тої ночи, маючи богато роботи, встала і почала мити підлогу. Тоді то війшло несподівано до кімнати двох замаскова­

них жидів і один з них кинув ся на ню з бри­

твою. Щасливо оминула она перший головний напад, длятого віднесла лишень меньші рани.

В напаснику пізнала она Бльондеса по єго ха­

рактеристичних панчохах, які він звичайно но­

сить. Не знає на певно, але здає ся їй, що до кімнати вбігло ще кількох жидів. В сїй хвили удало ся їй вибічп на улицю. — Бльондес зізнав при списуваню протоколу, що зі сну збудили єго злодії, які мали певно на меті' єго обікра­

сти. Проти них боронив ся він бритвою і не памятає вже, чи кого зранив, чи нї. Він є того нересьвідченя, що Ґрудзїньска була в змові з злодіями і вітворила їм двері. — В виду таких суперечних зізнань, загального обуреня і всяких поговірок зарядили судові власти строге слід­

ство, що небавом висьвітить сю цілу справу. — Може знова щось ритуального?

— Відвічальність лікаря за здоровлє хорих по­

вірених єго опіці', становить одну із спірних ще до тепер точок. ГІраводавства стоять переважно на становиску, що лише призвід хорого управ- няє лікаря до підпринятя з ним експериментів метод лїченя, які наражають хорого на непев­

ний вислїд лїченя. Натомість практика лїкарска виказує случаї, де без иризволу, або і против призводу хорих, чи їх опікунів піднриняті опе- рациї удали ся зове м добре і були одиноким можливим способом вилїченя пациєнтів. Тож в сім зглядї між лікарями панує переконане, що нераз є доконечним без відома хорого, або і против єго обав нідприняти радикальний, а не­

безпечний спосіб лїченя. Що більше, нераз з помнненєм всіх людских прав, лікарі уважають повірених собі пациєнтів просто обєктами до сво­

їх експериментів. Доказом сего брошура вроц- лавского професора др. А. Найсера, присьвячена др. Пікови. В ній не вагае ся признати унївер-

I ситетский професор, що в шпитали надуживав хорих до експериментів, а другий славний лікар принимає сю присьвяту, і ніхто з лік рского сьвіта не протестує против змісту сеї наукової розправи. Що більше, прокуратория не уважає себе покликаною потягнути професора до відві- чальности за наражуваиє безпеченьства здоров­

ая і житя шііитальників! Др. Найсер признає ся іменно, що кров сифілїстичних хорих защіплю- вав здоровим пациєнтам, аби провірити теорию, що сей, хто раз перебув сифіліс, вже певний против повторного зараженя. Остаточно сам др.

Найсер признає, що вислїд тих експериментів не дав жадного рішучого результату. Ба, що біль­

ше, навіть не може сказати, чи заїціплені ним особи підпали сифілїзмови в наслідок посторон- ного зараженя иізнїйше, чи власне наслідком єго встрикувань. Ся справа дала була підставу минувшого року до інтериеляциї в нїмецкім пар­

ламенті, а автор уникнув лише тому караючої руки справедливості!, що справа оказала ся не- редавненою. Наводимо се по тій причині, що майже анальоґічний случай лучив ся в Кракові з номершими нагло трема женщинами, яким встрикнено кольхіціїну. Хотяй секция виказала природну смерть, то однак обставини, серед я- ких пациєнтки померли, лишають питане отвер- тим, чи як-раз зле иримінене, а не випробуване, средство не прискорило їх смерть. Судове слід­

ство. яке в сій справі веде ся, вияснить сю за ­ гадку.

— Образ св. Миколая — славного Брюлова.

Дописуватель »Бирж. Від.» подав про сей образ ось яку звістку: Проїзджаючи кілька раз з Ки­

єва в Ж итомир і на відворот бачив я раз іко­

ну св. Миколая в Гурівщинї (київ, ґуб.) в заїзд- нім домі у одної бабусї, що вмерла в 1895 або 1896 р. Ся ікона поміщена була в комнатї, в пра­

вім куті,* на право від еїний. Св. Миколай з о ­ бражений стоячим в архиєрейских ризах, але без мітри. Тло картини на пів темне і лише фіґура сьвятителя виступає релїєжно вперед, осьвітле- на снопом сьвітла, що падає з лівого боку. Ар­

тистичність живописи, чудна ігра сьвітла, що так удавала ся Брюлову, а також єго підпис в розї картини, не лишають ніякого сумніву, що сей твір дійсно належить кисти Брюлова. Я чув, що та ікона дістала ся покійній бабусї від єї батька, для якої Брюлов умисно намалював сей образ і подарував за вірну службу. Як дорожи- лась бабуся сего іконою, видно з того, що не хо­

тіла єї продати, хоч їй давано 500 рублів і біль­

ше, а се для простого чоловіка велика сума.

Я чув, що ікона по завіщаню дістала ся замуж- ній дочці сеї бабусї і она продала би образ.

Можна жалувати, що один з ліпших творів Брю­

лова остає в такім закутку і може колись за­

пропастити ся.

— Капітуляцій. В сім віці перший скаиітулю- вав австрийекий Генерал Мак з 23.000 армією під Ульмом 1806 р. перед Наполеоном. В ирус- ко-францускій війні капітульовав в 1866 р. кп.

Гогенльое в кілька днів по бою під Еною з 14.000 війском. В тім самім році' здав ся Блїхер Французам під Любекою. В 1808 р. капітульовав француский Генерал Дюпон перед Іспанцями під Байлєн. а небавом відтак францускпй марша- лок Ж іно перед Велїнґтопом під Вімейрою з 2500 людьми. Від сего часу до 13. серпня 1849 р. не було ніякої капітуляциї. Аж в тім році здав ся угорскин Генерал Ґерґей під Віляґом в руки росийского вожда Рідїґера. В 1870 р. ска- пітульовав француский Генерал Вімпфен під С е­

даном з 140.009 армією, а небавом відтак Ба- зен з 160.000 армією під Метцом. Француский Генерал Бурбакі вихопив ся з рук нїмецкого Ге­

нерала Мантайфля, перейшов границю Ш вайца- риї і дав ся там роз'оружнти. Під Плєвною в 1877 зловлено Османа Пашу, коли хотів переби­

ти ся через росийскі полки, а армія єго скапі- тульовала відтак. Від сего часу не було капіту­

ляції'!, аж в теперішній війні Анґлії з Трансва- лем, здав ся боерский Генерал Кронїє з 3.800 людьми Робертсови. Тепер доносять, що відділ Боерів, уходячи з під Колєебурґу в силі 4000 людий, через край Басугів імовірно попаде в ру­

ки Англичан.

— Троцес Гільзнера має почати ся наново не­

бавом перед якимсь делегованим судом.

Іггесівпіа бегтапіа. В сїирийскім Градци, в тім розсаднику Гермаиьскої іреденти прийшло в неділю по проповіді! кс. Фрайнда перед паро- хіяльним костелом до заворушень, так, що по- лїция мус'іла замкнути двери костела. Молодїж переходила юрбою улицї і сьпівала при окликах Ьоз уоп Кого! — патріотичну^!) пісню австрий ску \¥асйІ ані ЇІЬеіо.

— Дрібні вісти. В селі Бабинцях коло Кривчан, борщівского повіта, зажадали місцеві селяни висшої платні за роботу в дворі. Коли на се властитель села не згодився і спровадив робіт­

ників з сусїдного села, Бабинчани побили своїх суперників. Ж андармерия увязнила війта з Ба­

бинець, Гната Гуску і кількох селян. — В Коло­

миї лютує інфлюенца. — Бухгальтер, Аптер з Нового Санча здефравдував у купця Ґольдмана в Вадовицях 25.000 корон і утік.

Посмертна Т оповістка.

Іван Чапельский, бувший директор головної інколи і учитель школи реальної в Станиславо- ві, номер у Львов в 77 році житя. В. є. н.і

— Константин Клим Джулиньский, урядник ди­

рекцій скарбу у Львові, син пароха в Болотнії (пов. перемишляньскоі’о), помер вчера в 38 році житя по довгій і тяжкій недузі. В. є. п.!

Н а ш а л ь б о м .

К Р А С А В И Ц И .

Менї подобаєш ся ти, Я сего зовсім не перечу.

Твоєї чари красоти

Палять мою кров молодечу.

І відтїнь бесіди ніжна І срібний дощик сьміху І рухів складність чарівна У серцю родять втїху...

Однак менї усе здаїсь, Що в тебе, як в тандитї:

На виставці товар увесь, А в серцю пустки скриті.

Ж .7

Т е л е г р а м и .

Відень, 26. марця. Австро - угорске прави- тельство одержало через берлїньский кабінет прошене полуднево - африканьских републик о мирову інтервенцию. На се відповіло австро- угорске правительство тою самою дорогою: Ав­

стро-Угорщина щиро бажає покінченя проливу крови і приверненя мира, була би також готова чинно помочи до сего, але акция посередниче- ия була би можлива лишень в тім разї, наколи би бажали мира обі сторони.

Льондон, 26. марця. З Норвальспону теле­

графують: Ґен. Клємент прибув минулого чет­

верга до Филипополю і візвав бурґерів, щоби зложили оружє. — На зборах бурґерів відчитано проклямацию, щоби зложили присягу, що більше не будуть Орати участи в воєнній акциї. Прокля- мация дозваляє тим повернути до своїх фарм, котрі приречуть, щоіне допустять ся ніякої нельо- яльности. Бурґери почали складати присягу.

Відозва.

Прикрого вражіня дізнав певно неодин, хто їдучи зелїзницею з Перемишля до Львова, по­

бачив межи Мостискамп а Хоросницею село. Се Арламівска Воля. Хати там виключно курні, похилені, звичайно без жадного обійстя і ого- родженя Але доперва сей має понятє о нуждї тих селян, хто мав можність заглянути в село, в хати. Щ асливі ще ті,- що мають хоть кусник пісковатого ґрунту, бо більшість села се самі халупники. Таке то село постигло велике не- щастє. Дня 8. марта 1900 погоріла там до тла церков. Огонь, що займив ся з середини, спо­

стережено так пізно, що о якім ратунку і бесі­

ди не могло бути, так що не вирятовано нічого;

всякі знаряди, ризи, чаші і книги церковні, все те згоріло до тла. Церков сама була вправдї обезпечена, але лиш на квоту 1000 з р , а се ле- двп вистарчить на побудоване провізоричної к а ­ плички і на закупно іцо найпотрібнїйших при­

борів до Богослужевя. Хто знає, чим єсть для нашого народа церков, той пійме страшну роз­

пуку бідних селян, що не в силі спромогти ся на нову церков. Однак без церкви анї хвильки не мож бути, то ж бідні селяни сейчас рішились приступити до будови пової церкви. Однак за­

думане діло перевисшає їх сили. Проте завя- заний в тій цїли підписаний комітет удає ся до знаних з жертволюбивости руских сердець і просить умильно: Поможіть бідним людям в їх сьвятім наміреню, а Бог Всевишний сторицею Вам се нагородить

Всякі датки просимо ласкаво присилати на руки місцевого пароха о. Кормоша в Арламів- скій Воли, почта Хоросниця.

Арламівска Воля в мартї 1900.

О. Йоан Кормош, парох і предеїдатель комітету.

Іван Ґорон, війт. Іван ІІІот, господар. Тимко Максимович, господар. Иосмф Звмба, властитель

реальности.

С К “ пів кіля незрівнаної доброти кави

„ І І и ї і р . ароматичної, рівняючій ся най­

ліпшим родам, до набути лишень в торговлї

У ІЕ О Н А Р Д А С О Л Є Ц К О Г О

у Львові, ул. Батория ч. 2. 11—30

5 кд. мішочки {гапсо до кождої стациї почтової.