Ч. 258. Львів, Четвер дня ІЗ (2 5 ) падолиста 1897. Річник І-
ж Передплата
ж* »РУС4АНА« вявоан»:
в Австриї:
на ц іпи ріж . . . 12 р. аж.
на пів року . . . 6 р. ав.
на чверть року . . 8 р. ав.
на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
на цілий рів . . 20 рублів або 40 франків на вів рожу . . 10 рублів або 20 франків Поодиноке число по 8 кр. ав.
«Вирвеш мн очи і душу ми вирвеш: а не воаьмвш милости і віри не воаьмеш, бо руске мн серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в н х псадьмів М. Шашкевича.
В а х о д т у Львові що дня ярім неділь і руских сьвят О год. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. .— Оголошена зви»
чайні приймають ся по ціні
10 кр. від стрічки, а у -Наді
сланім* 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
Заборона угорскої лїтурґн.
Бідні угорскі Русини мають не один клопіт: жиди забирають їм ґрунти; недо
статок просьвіти підкопує здоронлє і людску гіддність, мадяри відбирають їм мову, а тепе- рішний безлад — віру.
Загально є відоме стремлїнє тих на
скрізь змадяризованнх Русинів греко-като
ликів, котрі замешкують комітати Гайду, Саболч і по части Сатмар-Земплин, і ко
трі з великим напруженєм старають ся вже від 70-тих років про основане окремішно- го мадярско-греко-католицкого єпископства в Дороґі з мадярским урядовим і церков
ним язиком. Опираючи ся на кардинальну точку гр. кат. обряду, силою котрої цер
ковна мова повинна народові! бути зрозу
мілою, добирали ся до всяких способів, щоби мадярско-національиу гр. кат. церков зреалізувати. Але закнм офіцияльні власти, насамперед Рим, подали би свою згоду по
переводили сьвященнки всі служебники і вза
галі обрядові книжки на мадярску бесіду і в церкві відправляли обряди від « до
шпо мадярски. Здавало ся, що власти нишком згодять ся на таке поступованє мадяронів, бо ніхто тому
ДОСІ!не противив ся. Тим часом сї обставини тілько тому могли іст- нувати, бо церковна власть найвисша офі- цияльно не була повідомлена. За міллє- нарннх часів сї псевдо Русини хотячи до
казати свою велику патріотичність мадярску, довели до того, що приходний дороґскнй, А. Уйгелї. відправив в унїверситетскійрим.
кат. церкві в Будапешті прилюдно по ма
дярски службу Божу.
Се послужило за нагоду до того, що Рим офіцияльно інформував ся одного рим. кат. єпископа угорского. Наслідком сеї інформациї Римска курия заборонила ма
дярску лїтурґію, яко не-канонїчну. Інтере- совані єпископи, мукачівский і пряшівский,
8
Социялїсти на питомім господарстві.
О. К Чаикчвского (з Рг2еД(|(1и Ро\у з2ЄсЬпє§о).
(Дальше),
Хто небудь має хоч би найелабше понятє, як треба господарити, сей скаже відразу, що таких законів для властителів землі і аренда- торів не укладав ніякий знаток відносин, але хиба сотворили їх люди на сій ниві нееьвідомі, що вдивили ся в які там марева. І дійсно в Австралії до законодатного тіла не входять лю ди з якого-небудь становиска. Тоті засідають на сенаторскпх кріслах і видають закони, котрі нікого не обовязують, бо правительство не ви
конує їх, а держить лиш з посольскою палатою.
До сеї низшої палати має вступ кождий горо- жанин, що в ніякім фаху не добув собі кусня хліба, тож не може засісти в сенаті поміж адво
катами, промисловцями, щасливими підприєм
цями і прочою сметанкою австральского това
риства. Вдоволяє ся посольским кріслом і ста
вить внесеня, піддані социялїстичними дневни- ками. Наради в палаті дають кождому час до попису з найдивогляднїйшими помислами, але трактованими дуже поважно, бо нарада зачата пр. о другій з полудня, звичайно триває що
не тілько що не послухали заборони, але на
віть не подали еї до прилюдної відомости.
Тепер же знов К е т а Іосиїа Є8І, а слова єго повинен кождий католик послухати. Перед кількома днями прийшов наказ з Риму, котрого знов ледви чи послухають інтересова- ні сторони. Вийшов рішучий острий наказ на безгіроволочну заборону відправи всіх обрядів церковних в мадярскім язиці; рів- нож розпоряджує Рим, що в с і м а д я р - с к і к н и ж к и ц е р к о в н і , н а в і т ь і ті, к о т р і є п и с к о п и с в о їм п р а в о м а- п р о б у в а л и , т р е б а п о л о ж и т и н а к о с т и р і с п а л и т и , щоби і сліду не зі- стало ся з мадярскоі мови в церковнім жи- тю угорских греко-католиків. Епископи Фір- цак і Валія, котрі боронили мадярскоі лї- турґії в обширнім меморандї, висланім до Папи, одержали Остру нагану від рнмекої курні з підписом Льва XIII. тому, що про
сячи о канонічний дозвіл для угорского язи
ка, хотять нарушити єдність католицкої церкви. Сї накази одержали ті два
єписко
пи
, але також їх не проголосили, ніби то боячись схизми. Тілько повідомили сьвя- щеників, відправляючих службу Божу по мадярски, щоби иоволи, майже незаміт- но вводили назад старцлславяньску мову до церкви, і щоби постепенно виповняли прпказ Єго Сьвятости Папи. Про спалене служебників нема й думки. Мадярскі днев- ники — навіть і редаґовані в зовсім хри- стияньскім дусі — боронять єпископів су
проти Пани, і остро виступають проти на
казу Папи.
Всїмн силами старають ся доказати, що мадярекпй язик ніяк не нарушить єдно
сті! католицкої церкви і покликують ся на пунктациї унії з 1649. року, а також на иримір румуньскої і хорватскої мови, котрі признано канонічними. В тім случаю, коли би настала на Угорщині мадярска, греко- католицка церков, много римо-католиків покинуло би латиньский обряд, а вступило би в мадярский. Угорска праса не бачить
найменьше до иівночи, а часами до години иіе- стої рано або навіть і до осьмої. Правда, що , много часу переходить на розмовах о поправках і змінах в законі вже вперш принятім, але завеїгди Австральцї є невичерпані в нові поми- I сли і щораз ріжнороднїйші внесеня; тому при ріжних змінах і нових ухвалах книга закона пе
реходить найріжнороднїйшу судьбу.
Великим лихом є часті зміни в земских законах, котрим підчинені є від кількох літ ав- стральскі кольонїї. Кождий прихід рілї вимагає довгої праці, з’уживаючої капітали, котрі звер
тають ся доперва по многих літах. Більше, як котрий небудь другий, закон о рільничих відно
синах мусить опиратись на тривкій і певній основі, а не підлягати безперестанній зміні. Тоті зміни не були остаточно дуже великої ваги, о скілько відносили ся до продажі! публичного ґрунту; днесь є они важною річию, позаяк переіначуючн закони, змагають до нереведеня поділу ґрунту, вже раз винаймленого або про
даного. В протягу 15 літ ґрунтові закони пе
реіначено цілковито три рази в Новій Валїї по
лудневій, стількож разів в Вікторій і Новій Зе- ляндиї, чотири рази в Квенсляндиї і Австралії полудневій. Така змінчивість прав впливає на переселене декотрих мешканців, чого доказом є слова молодого «здиаііег’а», котрого п. Ьегоу
і Веаиііеи подибав на пароходї в дорозі з Австра
лії до пригірка Доброї Надії: Хочу пізнати по
лудневу Африку; сли сподобає ся мені, осяду там, бо у нас при вічних змінах годі що небудь підприняти. От се наслідки несталого устрою держави. Провідна думка в предметі власності!
у тім краю викликала намір надаваня незанятої землі мійскій людности, числячи на єї капітали в готівці. Австральскі кольонїї, перетворюючи ремісника на хлібороба — що не є легка річ — витворили социялїстичнип союз, заводячи спіль
ну управу ґрунтів. Нова Зеландця перша увій
шла на сю дорогу, почім викликані забуреня в 1893. р. зазначили свій комуністичний характер особливо в Вікториї і Австралії полудневій. В сій послїдній був власне п. Ь. В. в часі комісиї, пе
реведеної над союзом громад, утвореним на си
лі закона грудневого 1893. р. під назвою уіііаде зеШ етеиїз і так здав справу з перебігу тої ці
кавої проби социялїзму.
«Право, котре маю навести, ухвалює кон- ституцию сполучених громад, числячих най
меньше 20 лиць, котрим правительство може винаймити простір землі стокільканайцять мор
гів на голову, або підвисшити тілько разів по 500 зр., скілько членів має товариство. Сума півтора зл. риньского на морґ має видавати ся що року на поправу рілї.
в тім ніякої страти національної, — противно для неї буде хосен, бо найсильнїйшим фак
тором пропаганди мадярскоі мови буде на
ціональна церков. До 80-их років — до переведена служебників на мадярску мову
— не було й чути про греко-католиків і рівночасно про масову мадяризацию Руси
нів; від тої пори такий величезний поступ зробила мадяризація, якого не можна би було осягнути ніякими иньшими мораль
ними або матеріальними средствами. Вкін- цн заохочує мадярска праса, щоби держа
ва висказала мадярско-греко-католицкій цер
кві щиру подяку і старала ся веїми силами підпирати стремлїнє до мадяризації церкви сих угорских греко-католиків.
Наслідком послїдного приказу ІІапи вибирає ся з Дорого депутация зложена з 100 осіб до цісаря, щоби жадати у него підпори в справі відкликаня папского при
казу.
Мадярска захланність національна не має вже границь. Для своїх еґоїстнчно- національних цілий она готова наразити католицку справу на найтяжші страти. З упадком старославяньского обряду на У- горщинї упаде тисячлїтна мозольна праця Риму, щоби приєднати Схід до католици
зму. бо ледво чп східні народи набрали би охоти вступати на нїдро католицкої церкви, сли побачать, що прикмети їх церкви, обряду і національності! могуть в сей спосіб запропастити ся.
Тож ми сьвято віримо, що Рим не налякає ся погроз жидівско - ліберальних мадярів, але постоїть сильно, щоби вико
нати свій приказ.
На рішуче виконане того приказу звернені днесь очн цілої греко - католицкої а передовсім рускої церкви, як рівнож ці
лого Сходу.
2
Д о п и с ь.
Відень, 22. падолиста.
Другим президентом палати посольекої ви
брала нині більшість парламентарна дра Віктора Фукса, члена клюбу бар. Дінавлього. Вибір сей має те значінє політичне, що сим проявилась на ново солідарність клюбу католицких людов
цїв з правицею, та солідарність, о котрій дехто на днях сумнївав ся. Сумніви ті мали однакож і свою причину. Від часу як др. Катрайн зло
жив президентуру, повстав малий квас межи правицею а згаданим клюбом. Клюб здавав ся улягати тероризмови Німців і звільна відсувати ся від більшости. В самім клюбі Дінавлього повстали навіть дві струї, собі пробивні. На чо
лі одної, більше прихильної Німцям, станув сам Діпавлї, на чолі другої др. Ебенгох. Сей послї- дний був би охотно приймив президентуру па
лати, але бояв ся, щоби сим не зразив собі сто- ронників Діпавлього і не довів до розпаденя клюбу. Доперва в найновійшім часі повіяло в клюбі бар. Діпавлього иньшим вітром. Клюб сей зрозумів, що єму не надїяти ся ніякої помочи від Нїмців-лїбералів, ані що до переведена своєї програми автономічної, ані що до осуджена звіс
ного шкільного внесена дра Ебенгоха. Клюб сей досьвідчив також, що більшість байдужно приняла єго неголосованє за внесенєм дра Па- цака в справі розпоряджень язикових і що на случаи відступлепя від більшости більшість ся найде собі компензату в ииьших сторонництвах парламенту. Досьвідчпвши все те, клюб бар.
Діпавлього рішив ся остати при теперішній більшости і заявив те раз устами дра Ебенгоха на зборах католицких в Шваненштадї, як і те
пер тим, що позволив др-ови Фуксовн приняти становище другого президента палати. Мимо тогб 6 послів з клюбу бар. Діпавлього відсунуло ся від голосованя при виборі дра Фукса.
Се одна справа. Друга справа, се зворот в політиці Чехів і деяких Німців, стремячнй до того, щоби довести в мирній дорозі до якогось піоДиз
уіуєшіі вЧехії та Мораві. Факт сей про
явив ся досить несподівано. Ще сеї неділі ки
дав в Празі громи на Чехів др. Рус, а в Берні др. Функе, а тим часом таки підготовились услі- вя, під якими мали би Німці зблизити ся до Чехів. Нині запанував в парламенті в наслідок того незвичайний рух. Посли питають себе вза- імно, що стало ся, звідки взяв ся такий наглий зворот? Одні бачать в тім руку правительсва, другі приписують почин до всего самим-же Че
хам. Парламент сам зискав на тім, бо вже два послїдні засїданя і нинішнє пливуть спокійним руслом. Чи спокій сей проявить ся і в часі роз
прав над провізориєю угодовою, на се питане годі дати певну відповідь? До акциї угодової ческо-нїмецкої мабуть не приступили всі Німці, а і так годі їм від разу спустити з тону і заня
тті в парляментї становище сторонництва по
важного.
По 3 роках товариство пічне звертати одержаний від правительства задаток по 5°/0 річно з обовязком сплаченя довгу цілковито в 10. річних ратах. На чолі кождого союза стоїть заряд зложений з 3 мужів довіря, котрих члени вибирають з поміж себе. Ніякий з членів не буде закладати осібного підприємства, ані з инь- ІШІХ жерел не буде тягнути зисків, як з винай- мленого ґрунту і посідає лиш право користати з визначеної єму землі. Внутренний устрій і порядок праці ріжних сел має постарати ся о потверджене “у ' міністра рільництва. Сей вже уложив взір законів, принятих через товариства без значнїйших змін. Сей документ, гідний уваги, зазначує наперед, що Азияти не могуть належати до товариства; жінкам не є вступ зборонений, але лиш мужчини проводять нара
дам; принятє нового члена залежить від мужів довіря, котрим прислугує право видалити, сли сей не слухає закона і т. д.
Вилучений має відклик до загальних збо
рів, котрі рішають спір більшостию голосів. В случаю прогнаня, від’їзду, або смерти якого чле
на, уділ єго вертає на власність союза, наслїд- ство (з батька на діти) є знесене або віддане добрій воли виділу трох »іпі8Іеез«, котрі могуть допомочи вдові або оставшій дитині помершого, або навіть переписати на него осталий уділ.
Тоті «довірочні* держать в самій річи уряд все
сильний, вибирані по пять на рік іменують пре
зидента, що їх скликує раз на місяць. їх власть, виложена законом о 20 §. обгортає все можли
ве: поручає їм печаливість о всякі справи, які заходять у відносинах товариства з правитель- ством, віддає їм цілковитий нагляд над робота
ми і управою ґрунту; дає їм право ставити го- сподарскі будинки, заводити промисл, який ува
жають відповідним; заосмотрювати стоварише- них в знаряди і всякі потреби, закуплювати зерно і сирі продукти, продавати плоди. До них належить розклад праці хліборобів; доглядають робіт і назначують пору, коли мають бути до
вершені; могуть заборонити хліборобові! яку будь працю, якої не уважають хосенною для загалу товариства, зараджують складами, ви
значають виплату хліборобам купонами, міня
ними на віктуали, наглядають публичне здоро- влє, удержують порядок і карність; мають пра
во за кару приписати виплату в грошах до 100 зр., або побільшити число годин праці, або зменьшити заплату, наконець до них належить іменувати секретаря, скарбника, лікаря і других урядників і приписувати їм їх обовязкп.
(Д а л і буде.)
Нині засідала парламентарна комісня пра
виці, щоби нарадити ся в справі язикового вне
сена бар. Діпавлього. В першій лінії розходилось о те, коли се внесене мало би прийти на поря
док дневний палати посольекої, чи перед, чи по ухваленю провізорні угодової? Бар. Діпавлї до- магає ся, щоби єго внесенє поставити на поря
док дневний перед ухваленєм провізорні угодо
вої, з огляду на те, що рада державна могла би бути скорше замкнена. По запорученю, да
нім ґр. Баденїм, що сойми зберуть ся аж в по- слїдних днях грудня для ухваленя провізорні буджетової, рішила комісия парламентарна за згодою бар. Діпавлього, щоби внесенє язикове бар. Д гіавлього поставити на порядок дневний зараз по другім читаню провізорні угодової.
Відтак приступив бар. Діпавлї до близшого по- ясненя свого віґесеня. Він заявив іменно, що мотивуючи своє внесене в палаті, дасть передо
всім історичний погляд па ті моменти, які впли
нули на роздор межи Чехами а Німцями. Роз- порядженя язикові ґр. Баденього не були вида
ні з потрібного осторожностию і для того вра
зили Німців. Клюб католицких людовцїв стоїть в справі язиковій на становищи повної рівно
правності!, однакож жадає для Німців певного першеньства (ЗизсерііЬіІіІаі). Не содержапєм, а лише формою розпоряджень язикових обидили ся Німці. Бар. Діпавлї домагав ся, щоби в спра
вах язикових мирили ся народи самі
(уопУоїк ги Уоїк). Відкликане розпоряджень язикових є неможливе і бар. Діпавлї сего не домагає ся.
Він узнає потребу, щоби Німці в обороні своїх прав були єдні, але противить ся геґемонїї їх в Австриї, як і панованю нїмецкого лібера
лізму. В комісиї, яка буде вибрана радою для обговореня внесеня і скодифікованя відпові
дного закону, заявить бар. Діпавлї, що він спра
ву язикову бажав би управильнити в Австриї в дорозі законодатній. Бін бажав довести в новій раді до того, щоби палата посольска ухвалила рамковий закон, котрий в подробпости випов
нили би сойми краєві. Розпоряджень язикових він не виключає. Противно, він узнає що в ви
їмкових случаях такі розпорядженя будуть по
трібні з чисто державних причин. Річ свою за
кінчив бар Діпавлї тим, що через своє внесенє думав помирити поодинокі народи австрийскі з собою.
До експозе бар. Діпавлього можемо сказа
ти те, що вже сказати мали ми нагоду тоді, як лише се внесене появило ся в палаті. Тоді вже пе закрили ми нашого погляду на безуспішність всіх тих заходів, наколи в раді державній мав би ухвалити ся лише закон рамковий, а випов
нене єго полишено би соймам краєвим. При сім погляді лишаємось і нині, знаючи, що в краях коронних шовінізм національний не допустить до того, щоби на права народів сойми дивили ся обективно і справедливо. Те становище зай
муть і посли » Союза* при першім читаню вне
сеня бар. Діпавлього в палаті посольскій. Те ста-
новище заняв вже в комісиї парляментарній пос Барвіньский, застерігшії «Союзови* зовсім сво- бідну руку в сій справі.
Рада державна.
Засїданє палати послів дня 22. с. м. тревало від 10 години перед полуднем до 5 пополуднії і від 7‘/2 вечером до півночі!. Ведено річеву роз
праву над предложенєм о запобіганні нужді. Пе
редовсім приступила палата при слабій участи послів до вибору віцепрезидента. Особливо лави нїмецких сторонництв були дуже слабо обсадже
ні. В дїйсности з 425 послів взяло участь в го- лосованю лише 163, а з тих 116 віддало свої голоси на посла Ф укса. Решта карток була по- рожна. Підчас оголошувана результату вибору ціла лівиця опустила салю, а правиця повитала вибір нового віцепрезидента бурею оплесків.
По зложешо подяки віценрез. Фуксом за оказане єму довірє перейшла палата до дальшої розправи над наглячими внесеними і ирави- тельственним предложенєм в справі запобіганя нужді. Перший промовляв нос. П л яс (з като- лицкого людового сторонництва) і покликуючись на угоду з Угорщиною домагав ся доконечного знесеня обороту мелива, однопільного уложеня тариф і справедливого розвязаня квестиї банко
вої і квотової.
Пос. Д в о р ж а к (Молодочех) звернув ся против виводів пос. Перґельта, виголошених на попереднім засіданні, мов то більшість винна тому, ЩО предложенє о зарадженю нужді про
волікає ся з полагодженєм. Винна сему опози
цій, котрій очивпдно не залежить на поважній акциї в цілі! усунена нужди. Опоаиция предста
вляє Чехів винахідниками обструкциї, тим часом забуває на максиму: зі <1ио Гасіипі іііепі, пои езі піст. А вжеж найбільшою недорічностшо є твер
джене Перґельта, що ческі посли єсли не нині то завтра одержать від своїх виборців докази, що не поступають після їх думки. То правдива ароґанцня, учити Чехів, як мають сповняти свої обовязки і мішати ся яко буритель межи ческих послів а їх виборців. Обуряючою є також хвальба нїмецких послів, що котрийсь там з них одер
жував від ческих виборців письма. Чи посол Перґельт гадає, що ческі хлопи є такі сліпі щоби аж вовка вибрали на сторожа овоїх овець ?
Пос. Ґ л є к н е р : А прецінь мешканці Полїц (в виборчім окрузі посла Вольфа) вибрали собі
«вовка« (Вольфа) (Велика веселість).
Пос. Д в о р ж а к : Най но він тепер покаже ся в ІІоліцах, а зараз переконає ся, яке там до
вірє мають до него. Ми мусимо здерти маску тій лукавій людині і показати народові! правди
ве лице єго відвічних ворогів.
Коли пос. К е н іґ поставив внесенє о зам
кнене дискусиї, почули ся голоси в палаті що нема комплєту, причім посли з лівиці стали на- рочно виходити з салі. Сьміхи на правици і го- лося: Ото панове, котрі так добре желають хло
пам. Остаточно 116 голосами против 16 ухвале
но замкнути дискусию. Генеральними бесідни
ками вибрані соп і та Льорбер, р г 0 Ройов- ский.
Пос. Л ь о р б е р протестує против закиду Дворжака, мов то лівиця зволікає наради. Чо- муж та більшість не сповняє своїх обовязків?
(іолоси з лівиці: Де-ж є тепер та більшість?) Пос. 1 л є к н е р : Є она тут тоді, коли хо
дить о виконане насильства.
Пос. Ш е н е р е р : Прошу, щоби почислити кілько є в палаті послів.
П р е з и д е н т палати велить перечислити послів, але в тій хвили богато з лівиці опуска
ють чим скорше салю. — Алеж прошу, — кли
че президент — лишіть ся панове; прецінь то для заспокоєна вашого бажаня будемо конста
тувати, кілько є в палаті послів (неспокій і голо
си по обох сторонах палати). Показало ся, що є присутних 137 послів.
Пос. Р о й о в е к и іі яко ґенеральниЙ бесід
ник р г о обговорює нужду в Галичині. Бесідник підносить, що богато минуло тижнів, як тут з'ї
хали ся представителї убогого населеня, а на я- кусь поміч для него навіть не заносить ся. Все те треба завдячити панам з лівиці. (Дуже спра
ведливо!) Як би так обчислити кошта засідань сеї палати, то показало би ся, що від 23-го ве
ресня аж до сегодня не меньше як "300 громад
з
могло було дістати по 1.000 зр. запомоги. І за ціну крайної нужди своїх виборців устроюють собі тут панове з опозицій поіменні голосованя!
Панове з лївицї бавлять ся тут весело, а кілько то бохонцїв хліба могли би роздати за те біда
кам, котрі з голоду умирають!
Бесідник домагає ся скорого удїленя по
мочи: покликує ся на послів із Стрия, Калуша, Долини, Жидачева і Дрогобича, котрі в серпни були в депутациї у намістника Санґушка і ві- цепрезидента галицкої дирекцій скарбової дра Коритовского. Відтак представляє бесідник образ нужди, що повстала через жовтневі сніжниці, а нужда та взмагає ся чим раз більше. Бесідник заповідає, що предложить небавом проект но
вих законів, котрі би мали улегчити і змень- шити селяньску біду. Правительство повинно передовсім уреґульовати ріки: Дністер, Лімни- цю, Сьвічу і Солу та вибудувати канал, що лу- чив би море Балтийске з Чорним. Вкінци до
магає ся бесідник: будови мостів на ріках, що виряджують' шкоду, доріг, попиранє годівлі ху
доби, орґанїзациї торгів для худоби і збіжевої біржи, заведеня окружних Геометрів, закона о належитостях від пертрактаций спадкових, стро
гого перестерігана закона о лихві, иіяньстві, де
шевого кредиту для селян і робітників, а врешті заснованя промислових шкіл в цїли подвигненя домового промислу. (Оплески і брава).
В голосованю принято §. 2 і відтак після проекту комісій, а всі внесеня о зміну відки
нено.
При голосованю над квотами для Австриї горішної і Стприї прийшло до бурливих сцен.
Обкидано обидами клерикалів Австриї горішної і Стириї, а також послів Карльона і Ебенгоха.
Президент старав ся надармо вічним дзвоненєм уепокоїти бурю. В о л ь ф кричить: Клерикалізм оглупляє горішно-австрийских селян так, що го
лосують проти самих себе!
На в е ч і р н і м з а с ід а н н і перший забрав голос пос. Р е з е л ь (социялїст) і обговорюючи нужду в Стириї поставив внесене, щоби при розділі запомог велика посілість і великий ка
пітал не одержали ніяких запомог.
По вамкненю розправи внесено богато ре
золюцій!.
Пос. А. ПІ т а й н е р, генеральний бесідник п р о т и в ударяє на Молодочехів за їх голосова- нє на нополудневім засіданні. Чехи будуть голо
сувати також за угодою. Бесідник цікавий, дов
го ще Чехи будуть їсти колачі з угорскої пше
ниці. (Велика веселість на лівици.)
Наступили фактичні спростована. Послам Т а н я ч к е в и чопи і Ш пон де р о в и відобрано голос, бо відступали в промовах від річи.
Принято опісля §§ 3 до 8 і цілий закон в в другім і третім чиганю.
Коли президент запропонував відтак засї- данє на середу з порядком дневним: у г о д о в а п р о в і з о р и я, пос. Ґ р о с запротестував про
ти сего, бо наперед мають рішити ся внесеня послів Ґроса і Окуневского о поставлене міні
стрів в стан обжалованя.
Зриває ся велика буря. Серед численних протестів з лївицї а загального сьміху з правиці заповідає В о л ь ф , що онозиция приготована до борби на смерть і житє. Президент відбирає єму голос. Буча треває дальше.
Пос. Ш т а й н в е н д е р заявляє, що в дорозі реґуляміновій опозиция не допустить до друго
го читаня.
П р е з и д е н т : Сели справді ходить о на- рушенє конституциї, то нарушилисьмо єї вже пе
ред полагодженєм предложеня о запобіганє в нужді. (Волоси: То в зухвала самоволя?) П р е з и д е н т : Але дякувати Богу, оно ще не так зле. Дальше мушу ствердити, що в розправі над обжалованями міністрів була палата змушена 84 разів голосувати поіменно над петициями, а то забрало не меньше як 58 годин. (Голоси з лївицї: Прийде їх ще більше!
Наступає поіменне голосованє над пропо-
Н о в и н к и .
— Ц к. Намістництво уділило презенту на о- порожнену греко-кат. парохію в Передїльници, цїсарского наданя о. Олександрові! Чайковско- му, греко-кат. парохови в Дашівцї. — Опорож- нену греко кат. парохію ге^іае соїі. в Пійлі з філією Сивка надало намістництво о. Теодорови Пюркови, соборному’крилошанинови при архика- тедральній церкві св. Юря у Львові.
—
При виборах до повітової ради в Городенц з куриї сельских громад перейшла в цїлостп руска лїста. Вибрано дванайцять радних Ру
синів.
—
Виділ читальні' »Просьвіта< у Львові рішив уряджувати що неділі по 6-ій годині вечером поучаючі розправи і відчити, сполучені зі сьпі- вами коляд і других церковних пісень. В най- близшу неділю 16 (28) с. м. читати буде голова читальні про житв Тараса Шевченка. На сі не
дільні вечерницї читальняний виділ запрошує отсим оповіщенєм всіх читальників і всіх чи
тальниць та надіє ся як найгромаднїйшої їх у- частн в сім хосеннім духовім пирі.
— Загальні збори руского товариства »Сокіл<
відбудусь ся 5. грудня в льокали товариства, Підвале ч. 7 у Львові, о годині 4. з полудня з слідуючим порядком дневним: 1) відчитане про
токолу послїдних загальних зборів; 2) справо- зданя справника і скарбника товариства; 3) справозданє комісій шконтруючої; 4) вибір голо
ви товариства і 2 заступників; 5) вибір 18 чле
нів старшини, 4 заступників, 3 настоятелів прав і виборів комісій шконтруючої; 6) зміни стату
ти; 7) внесене членів.
—
Загадочна смерть. На шляху зелїзничім ко
ло Кульчич під Самбором найдепо дня 16-го с.
м. тіло дівчини з відтятою головою. Голову від
тяв дівчині переїзджаючий поїзд, але мимо то
го деякі познаки вказують, що дівчина пе до
пустила ся самоубийства, але що єї убито, а доперва трупа поклали злочинці на шипах, аби затерти сліди убийства.
— Стипендию з ФОндациї бл. п. Луки Пипана, віцеректора львівскої духовної семннарпї, на
дав совіт львівского «Народного Дому« учени- кови IV. кляси рускої гімназій в Перемінили Луці Салукови із села Стіфіа коло Перемишля, а отець єго є свояком фундатора. Стипендию 120 зр. річно буде він діставати аж до скінче- ня Гімназій.
—
Незвичайний розвід. Сими днями внесла в Парижн пані Шесней, своячка славного фран- цуского писателя Віктора Гіґо, просьбу о розвід з мужем. Незвичайність розводу лежить в тім, що пані Шесней має вже 76 літ, а єї муж 80 і що жили з собою повних 45 літ. Причиною роз
воду має бути незгідність характерів. —- Довго надумували ся, заки дійшли аж до такого пе- ресьвідченя!
— Дивне весїлє. В стирийскім Градци відбуло ся в середу вінчане досить дивне. Молодий є касиєром товариства воляпіку в Градци а моло
да є секретаркою того-ж товариства. Всі сьвідки того вінчаня були самі прихильники воляпіку, а вінчав молоду пару голова того-ж товариства.
Винахідник воляпіку ІІІляєр прислав ново
женцям ґратуляцийну телєґраму в найчистійшім воляпіку.
— Убийство жінки. Жінка боднаря Каєтанови- ча в Чернівцях, котру — як ми вже доносили
— покалічив страшно єї чоловік, померла пе
ред кількома днями.
— Смерть через вдавлене. Перед кількома днями в полуднє на цитадели вояк з 30. полку піхоти, А. ГІашковский, в часі обіду хотів про
никнути занадто великий кусень мяса, котрий станув єму в горлі. ГІашковский почув, що ду- сить ся і вибіг зараз на куритар, де упав на землю непритомний. Збігли ся товариші і ста
ли ратувати простим способом — битєм в карк, але то нїчо не помогло. Бідолашний вояк вда
вив ся на смерть.
— Богатство в болоті. В протягу минувшого року уличні замітачі в Лондоні найшли в боло
ті і уличнім поросі слідуючі предмети 127.382 франків в монет. :: срібних і золотих, 3550 фран
ків в чеках, 48.625 франків в банкнотах, 125.000 франків в американьских акциях зелїзничих, 68 дамских годинників, 6 мужееких годинників, 212 перстенїв, 134 бряшок, 618 брансолєт, 6 пар штучних щок, 18.000 фотографій, 98 люрне- ток і т. д.
— Голосованє женщин, заведене недавно в зициєю президента, котру приймає палата 132 голосами проти 79. (Велика буря).
Конець заеїданя о 12. годині в ночи.
державі Огіо в Америці, скрутило лоб. Женщи- щи втратили дуже скоро запал до користаня із своїх виборчих прав. В першім році записало ся до голосу 6000 женщин, в послїднім — двад
цять вісім. Позаяк для виборців женьского ро
ду є ведені осібні книги і кошта тої манїпуля- циї навіть при 28 виборцях виносять около 20.000 долярів, власти Клєвелянда дійшли до переконаня, що приятність та коштує трохи за дорого. Постановлено отже виступити з внесе- нєм, щоби жінкам відобрати право виборче.
—
Знесене оплат за доручуване судових письм є одним з найбільше пекучих домагань еїль- скої людности. Оплати сесї виносять н. пр. в Галичині річно над 300.000 зр. і край через се бідніє. Справу сесю порушив уже був і галиц- кий сойм, приневолений численними петициями та внесенями, і взивав правительство знести ті оплати; однак все надармо. Після нової цивіль
ної процедури доручуване тих письм має відбу
вати ся через почту, а дорученєм їх в самій громаді, мають заняти ся начальники громади і двірский обшар. Позаяк в Галичині на 6.030 громад є ледви 800 почтових урядів, то в мі
сцевостях, де иочти нема, будуть мусїли письма судові доручувати і дальше судові післанцї, че
рез що годі буде оплати знести. Отже галицкий виділ краєвий рішив віднестись до міністерства торговлї з візванєм, щоб оно збільшило число почт в краю і завело на-разї бодай в кількох повітах на пробу окружних листоносів, котрі розносили би по селах за малою оплатою пись
ма урядові і приватні та заступили собою не лише судових післапцїв, але і громадских, що два рази на тиждень ходять на почту і до ста
роства. Такі окружні листоноси від довших літ заведені в Стириї. Для означеня в приближеню коштів нової сеї іиституциї та порівнаня ріжни- ці між тим, що видають громади тепер на пі- сланцїв, візвав краєвий виділ всі виділи повіто
ві, щоби зібрали по всіх громадах дотичні дані, а також донесли, кілько видають на післапцїв своїх в кождім повіті виділ повітовий, старост
во, суд і податкові уряди.
ПОСМЕРТНІ ВІСТИ.
Дмитро Таньчук, радник ц. к. прокураториї в 52 р. житя в Якубовій Воли; — АнтонїяАлек- севича, жена о. Юлїяна Алексевича,. пароха в Доброгостові коло Дрогобича в 76 році житя.
Т е л є ґ р а м и.
Відень 24. падолист. Гр.-кат. пароха з Хо- росткова, Василя Богоноса іменовано крилоша- нином станиславівскої капітули, як доносить
»і¥іепег-2І£.«
Відень 24. падолиста. Вчера радила будже- това комісия австрийскої делегацій. Иромавляли Страньски, Ґрос, Шайхер, Кайзер, Лупул, Попов- ский, Дїдушицкнн, Крамарж і референт Думба.
Ческі бесідники Страньский і Крамарж виража
ли вдоволене, що прийшло до норозуміня межи Австриєю і Росиєю. В подібнім дусі говорив Дї- душицкий. Ухвалено заявити ґр. Ґолуховскому повне довірє. В дальшім ході нарад ухвалено- буджет міністерства справ заграничпих.
Відень 24. падолиста. Рада державна по- треває до кінця грудня, потім зберуть ся сойми.
Відень 24. падолиста. Сойм долїшної Ав
стриї ухвалив завести краєву асекурацию від огня, а квестию основаня асекурациї на житє відослано до комісиї.
Петерсбурґ 24.'падолиста. «Новоє Время«
обговорюючи експозе ґр. Ґолуховского заявляє, що по при твидержавний союз є ще договор Австриї з Росиєю в справі балканьских держав.
Договор той має за основу повну независимість балканьских держав.
Берлин 24. падолиста. »Навотег-Соигіег« до
носить, що Бісмарк радить Німцям не підпома
гати політики ґр. Баденього і клерикальної біль
шості!. Німці повинні заховати в виду подій в Австриї цілковиту неутральність.
Царгород 24. падолиста. Вчера нараджува
ли ся амбасадори держав над справою Крети.
Справа Кретеньска має бути в як найкоротшім часі полагодженою.
Порошок до зубів
Г айдера
Найліпший, нешкідливий порошок до чи- щеня зубів о сильнім запаху мятовім, не стираючий емалїй і надаючий зубам сніжну
білість.
Ціна коробки 2 5 кр.
Головний склад в аптицї
161 9 4 - ?
