Nad Buhom i Narwoju: ukraińskie pismo Podlasia 2013 nr 5 (129)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

1

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

2 1

№ 5 (129) Вересень – Жовтень 2013  Nr 5 (129) Wrzesień – Październik 2013

Український часопис Підляшшя

„Над Бугом і Нарвою”

Видавець: Союз українців Підляшшя

ul. Ogrodowa 13, 17-100 Bielsk Podlaski, tel/fax 85-730-25-23 www.zup.org.pl E-mail: biuro@zup.org.pl

Зреалізовано завдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації.

Редакція: Андрій Давидюк, Юрій Гаврилюк (головний редак- тор), Юстина Гапонюк, Іван Киризюк, Христина Костевич, Люд- мила Лабович, Кароліна Матейчук. Співпрацівники редакції:

Ігор Вереміюк, Микола Рощенко, Славомир Савчук, Леокадія Саєвич, Мирослав Степанюк, Єлизавета Томчук, Олена Чабан.

Не всі думки висловлені на сторінках нашого часопису віддзер- калюють погляди редакції. Не замовлених матеріалів не повер- таємо. Редакція залишає за собою право редагувати, скорочува- ти тексти та змінювати заголовки. За зміст поміщених реклам та оголошень редакція не відповідає.

Річна передплата на території Польщі коштує 50,00 зл. Річна передплата з-за кордону – рівновар- тість 35 доларів США (звичайною поштою) або 50 до- ларів США (летунською поштою). Банк. рахунок ви- давця: Związek Ukraińców Podlasia, Bank Pekao S.A., nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402.

Ukraińskie pismo Podlasia

„Nad Buhom i Narwoju”

Wydawca: Związek Ukraińców Podlasia

ul. Ogrodowa 13, 17-100 Bielsk Podlaski, tel/fax 85-730-25-23 www.zup.org.pl E-mail: biuro@zup.org.pl

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji.

Redakcja: Andrzej Dawidziuk, Justyna Haponiuk, Jerzy Hawryluk (redaktor naczelny), Jan Kiryziuk, Krystyna Kościewicz, Ludmiła Łabowicz, Karolina Matejczuk. Współpracownicy redakcji: Hele- na Czaban, Mikołaj Roszczenko, Leokadia Sajewicz, Sławomir Saw- czuk, Mirosław Stepaniuk, Elżbieta Tomczuk, Ihor Weremijuk.

Nie wszystkie opinie wyrażone na łamach naszego czasopisma wy- rażają poglądy redakcji. Materiałów nie zamówionych redakcja nie zwraca i zastrzega sobie prawo ich redagowania, skracania oraz zmiany tytułów. Redakcja nie ponosi odpowiedzialności za treść zamieszczonych reklam i ogłoszeń.

Roczna prenumerata krajowa kosztuje 50.00 zł (w przy- padku prenumeraty za okres krótszy ilość numerów nale- ży pomnożyć przez 8.50 zł). Roczna prenumerata zagraniczna – równowartość 35 USD (poczta zwykła) lub 50 USD (poczta lot- nicza). Rachunek bankowy: Związek Ukraińców Podlasia, Bank Pekao S.A., nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402.

Druk: Andare. Studio Grafiki i Reklamy, ul. Senatorska 40/91, 00-95 Warszawa. Nakład: 1600 egz.

J. Hawryluk, Z Włodzimierzowego trudu ... 2 Л. Лабович, «Пливи вінок за водою...».

«На Івана, на Купала» на Бахматах ... 3 Г. Купріянович, Відзначення 1025-річчя Хрещення

Київської Русі на Холмщині та Південному Підляшші .... 6 Архипастирське послання архиєпископа

Люблинського і Холмського з нагоди ювілею 1025-річчя Хрещення Київської Русі ... 7 Г. Фесюк, Мандрівка слідами Данила Галицького

– Дорогичин, Мельник, Холм ... 11 Л. Лабович, «Українці у Фетерів» ... 13 L. Łabowicz, „Enej buw parubok motornyj...”.

O „Eneidzie” Iwana Kotlarewskiego i gwarach podlaskich ... 14 Н. Позняк-Хоменко, Іван Миколайчук. Український

секс-символ із Божою ознакою ... 17 Ю. Гаврилюк, З холмських нарисів ... 19 (ред.), Дослідження Данилового храму ... 24 О. Морозов, Костянтин Харлампович – дослідник

минулого, якого долю понівечили «будівники світлого майбутнього» ... 25 Н. Кравчук, Родинно-побутові пісні Підляшшя:

національна специфіка ... 33 Т. Карабович, З підляської мови предків.

Деякі аспекти українського літературного феномену на Північному Підляшші ... 35

І. Киризюк, З циклу «Вереси» ... 38 А. Кобак, Не здійснена мрія про рідну хату.

Три розповіді з життя діда Павла ... 39 О. Ільїн, Західне Полісся в Українській Державі

гетьмана Скоропадського. Історія в документах ... 41 Л. Лабович, З хроніки подій на Підляшші ... 45

НАША ОБКЛАДИНКА

Вже чверть сторіччя минуло від моменту, коли про- лунало відзначення Великого Ювілею Тисячоліття Хрещення Київської Русі. Тоді над Нарвою, Бугом і Сяном станули пропам’ятні хрести, при чому де- які з них, так як при церкві Стрітення Господньо- го у Морохові біля Сянока – поряд з ювілейними хрес- тами поставленими 1938 року (стор. ІІ). Найпев- ніше під Ювілей 950-річчя Хрещення була написана й ікона Святого Володимира у морохівській церкві (стор. І), взірцем для якої стало зображення Рівно- апостольного Князя в іконостасі Володимирського собору у Києві.

А на Підляшші вже осінь. У вересні та жовтні вона сонячна й мальовнича – легкістю хмаринок на бла- китному небі опівдні, як над Преображенською церк- вою у Плесках (стор. ІІІ), так і кипінням безодні за- ходу над Новим Березовом (стор. IV).

Фото Ю. Гаврилюка.

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

2 3

З

Підляська музика горою

«На Івана, на Купала» є бeз сумні- ву найпомітнішою культурною поді- єю на Підляшші, яка – можна сказа- ти – прекрасно вписалася в календар літніх культурних подій регіону. На купальському святі при водосховищі Бахмати кожного року не бракує як

людей, так і хороших рідних пісень, передусім у виконанні українських ансамблів із Підляшшя. З огляду на щораз кращий рівень підляських ко- лективів, їхнє різноманіття, а з дру- гого боку – обмежені фінансові ко- шти, – від кількох років саме артис- ти з Підляшшя є головними виконав- цями під час купальського концер- ту. Через те сцена на Бахматах стає зараз місцем презентації місцевого українського потенціалу.

Більшість учасників свята «На Іва- на, на Купала» то лауреати Конкурсу української пісні «З підляської кри- ниці» у Більську. Це дозоляє пока- зати найкращих виконавців україн- ських пісень – постійних учасників різного роду заходів у регіоні – та- ких, як наприклад: вокальний і тан- цювальний «Ранок» з Більська, «Ро- дина» з Дуб’яжина, «Гілочка» з Че- ремхи, «Вервочки» з Вуорлі, «Луна»

з Парцьова та інші.

Цього року на сцені не могло за- бракнути також «Струмка» з Дубич- Церковних, якого виступ як господа- ря є незмінним пунктом програми ку- пальської ночі від початку існуван- ня тої молодіжної групи. Як і в по- передніх роках показалися на Бахма- тах також обдаровані дівчата зі Студії естрадної пісні Гайнівського будин- ку культури, безконкурентційний ла- уреат гран-прі кількох останніх кон- курсів «З підляської криниці».

Щороку дякуючи конкурсові укра- їнської пісні на купальській сцені з’являються нові виконавці з Під- ляшшя, які ще не виступали на Бах- матах. Тим разом це були між інши- ми «Квартет» із Сім’ятич та фольк- роковий «Гопак» – з Вуорлі.

«Гопак» це новий гурт, який – зра- зу успішно – дебютував на більській сцені конкурсу «З підляської крини- ці» (під жартівливою назвою «Три пальці»), займаючи перше місце в ка-

«Пливи вінок за водою...»

«На Івана, на Купала» на Бахматах

rzeniach – w 988 roku – miał miejsce chrzest samego księcia, jego zbrojnej drużyny i mieszkańców Kijowa, co za- początkowało proces rozprzestrzenia- nia się wiary i kultury chrześcijańskiej, której nosicielem było duchowieństwo.

W tym dziele wielką zasługę miał zwłaszcza syn Włodzimierza Jarosław Mądry, albowiem według latopisarza Nestora właśnie za jego władania „za- częła się w Rusi mnożyć i rozszerzać wiara chrześcijańska, i czerńcy [mnisi

– JH] zaczęli się mnożyć, i monastery zaczęły się pojawiać”. (Warto tu jeszcze zacytować metaforę dziejopisarza: „Oj- ciec bowiem jego Włodzimierz ziemię zaorał i spulchnił, to znaczy chrztem świętym oświecił, a ten wielki książę Jarosław, syn Włodzimierzowy, zasiał słowami ksiąg serca wierzących, a my żniemy, przyjmując z nich naukę”).

rzeniach – w 988 roku – miał miejsce – JH] zaczęli się mnożyć, i monastery

Z Włodzimierzowego trudu

Zakończenie na str. 8

Ż

Dla nas – podlaskich Rusinów – bie- żący rok jest więc czasem wspomnień o wydarzeniach odległych, ale dla na- szych dalszych dziejów kardynalnych, pozwalających dzisiaj odnajdywać swoje miejsce w historycznym proce- sie kształtowania się współczesnego narodu ukraińskiego – zarówno w skali globalnej, jak też we wspólnocie Ukra- ińców mieszkających w granicach Pol- ski.Ukraińców Podlasia, Chełmszczyz- ny, Nadsania i Łemkowszczyzny his- toria poprowadziła różnymi drogami, więc i ich zaangażowanie w kulturę na- rodową i aktywność społeczno-poli- tyczną też było i jest różne. A jednak te regiony tworzą całość – właśnie dzięki temu, że oprócz języka łączy je trady- cja historyczna i kulturowa, której fun- datorem stał się wielki książę kijowski i Chrzciciel Rusi Włodzimierz Świa- tosławowicz, przez historyków zwany Wielkim, przez Cerkiew zaś uznany za świętego.

O jego czynach wiemy przede wszystkim dzięki temu, że przed dzie- więciuset laty – w 1113 roku – błogosła- wiony latopisarz Nestor zakończył swo- ją pracę nad spisaniem „Powieści lat minonych” mającej opowiedzieć o tym

„skąd poszła Ziemia Ruska” (takie było ówczesne nazwanie państwa ochrzczo- nego w XIX w. Rusią Kijowską). Właś- nie w dziele Nestora znajdujemy zapis o tym, że Włodzimierz ze swymi zbroj- nymi hufcami już na początku lat 80.

X wieku „schodził” ziemie nad Sanem, Bugiem i Narwią, włączając je w – jak celnie zauważyli współcześni history- cy kijowscy – kanoniczne granice Rusi.

(Opowieść dotycząca Podlasia datowa- na jest na 983 rok – właśnie w jej tysiąc- lecie, na początku kwietnia 1983 roku, młodzież z naszego regionu poszła w pierwszy krajoznawczy rajd „Pudlasze/

Pidlaszsza”). Niebawem po tych wyda-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

4 5

тегорії «вокально-інструментальних ансамблів». Ініціатором його покли- кання є орленський активіст Марко Хмелевський, який окрім діяльності на ниві розвитку і поширення укра- їнської ідеї на Підляшші, а переду- сім у рідній Вуорлі, також музично обдарований – він співав і грав між іншими у «Вервочках», «Гойраках»

та «Позитиві», а також ініціював ба- гато музичних проектів, у тому чис- лі видання платівок підляським ан- самблям.

«Пливи вінок за водою...»

Найбільш мальовничою частиною заходу «На Івана, на Купала» в Дуби- чах-Церковних є щорічно презента- ція обряду пускання вінків на воду, в якому беруть участь молоді дівчата і хлопці з підляських ансамблів, го- ловно з «Ранку», що надає цьому інс- ценізованому дійстві автентики і ві- рогідності (на відміну хоча б від ін- ших святкувань Ночі Купали, під час яких вінки несуть, а навіть і пуска- ють на воду, немолоді вже учасни- ці ансамблів). І хоч на Підляшші ку- пальські звичаї дещо призабуті, то все таки вони були тут присутні, чого доказом є фольклорні записи з ХІХ і ХХ століть. Певні релікти обрядів пов’язаних зі святом Івана Купала можна ще записати від найстаріших жителів Підляшшя, однак це вима- гає детальнішого вивчення фолькло- ристами. На жаль, здається, втрачені вже підляські купальські пісні.

Відтворення колишніх обрядів та купальських пісень є можливим дя- куючи тому, що традиція святкуван- ня ночі Купала досить добре збере- глася в Україні, передусім на спо- рідненому з Підляшшям Поліссі та на культурно близькій Волині. Мож- на здогадуватися, що саме так, як у цих регіонах, святкували Купала й на Підляшші.

«Лунає музика кохання...»

Від років у мальовниче місце в урочищі Бахмати на єдину ніч у році – ніч кохання і забави під українську музику – з’їжджають не тільки цілі сім’ї, але передусім молодь, що дово- лі важливе, оскільки захід цей, окрім розважальної мети, має також поши- рювати українську ідею серед моло- дого покоління підляшуків. Тим, що їх притягає, є фольк-роковий кон- церт, який завершує святкування «На Івана, на Купала». Цього року загра- ли під час нього три гурти: «Навра»

з Нарви, відомий на Підляшші «The Ukrainian Folk» з Гурова-Ілавецько- го, а також справжня зірка україн- ської музичної сцени – «Гайдамаки»

з Києва, гіти якої відомі багатьом мо- З черги «Квартет» – це лауреат

другого місця конкурсу в тій же са- мій категорії «вокально-інструмен- тальних ансамблів». У його скла- ді музиканти, відомі хоча б зі співп- раці з фольклорними ансамблями Сім’ятицького повіту. Музика гурту – сперта на народну – якраз до тан- цю. Окрім підляських виконавців на сцені під час фольклорної частини заходу виступила молода вокалістка з Рахова, що на Закарпатті в Україні,

міста-партнера Більська. Її виступ на купальському святі відбувся при на- годі візиту делегації з Рахова в Біль- ську.

Супровідні купальські пропозиції

Український захід на водосховищі в урочищі Бахмати то не тільки му- зичний фольклор, але також супро- відні заходи, передусім Купальський ярмарок, під час якого учасники на- родного свята від кількох років ма- ють можливість придбати традицій- ні українські вироби, народні сороч- ки-вишиванки та інші продукти май- стрів з України і Польщі. То поши- рення купальської пропозиції для багатотисячної публіки.

Окрім ярмарку цього року під час фестивалю можна було подивитися виставку про нищення в 1938 році в рамках так званої «ревіндикаційно- полонізаційної акції» православних церков на Холмщині та Південному Підляшші, оскільки саме цього року минають 75-ті роковини цієї сум- нозвісної події. Виставку підготува- ло Українське товариство в Люблині, дякуючи якому потрапила вона й на Північне Підляшшя.

лодим шанувальникам української молодіжної сцени.

На жаль, цього року купальські святкування на Бахматах пройшли при несприятливій дощовій погоді.

Однак це не вилякало любителів до- брої забави при звуках українських пісень – традиційно на українсько- му заході в Дубичах-Церковних мо- лодь бавилася до ранку. Це показує, що «На Івана, на Купала» є вже та- ким заходом, на який без огляду на погоду, будуть приїжджати усі поко- ління підляшуків та туристи. Це ж найкраща культурна візитка україн- ської активності на нашому рідному україномовному Підляшші.

Людмила ЛАБОВИЧ Фото І. Бакуновича

Zadania „Na Iwana, na Kupała” oraz „Dżereła – ukraińskie tradycje i transformacje”

zostały zrealizowane przez Związek Ukraińców Podlasia dzięki dotacji Ministerstwa Administracji i Cyfryzaсji RP.

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

6 7

У

Цей великий ювілей урочисто відзна- чено також у Люблинсько-Холмській православній єпархії.

27 липня 2013 р. в Березні біля Хол- ма відбулися урочистості в честь по- кровителя місцевої церкви – Хрестите- ля Русі св. рівноапостольного Володи- мира Великого, князя Київського (на фото вгорі). Святочну Літургію очо- лив холмський благочинний і насто- ятель православної парафії в Холмі о.

митр. прот. Іван Лукашук. Під час бо- гослужіння була експонована виставка

«1938. Акція руйнування православ- них церков на Холмщині та Півден- ному Підляшші» (реалізовано це за- вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП), адже саме 75 років ра- ніше – у 950-річчя Хрещення Русі – в Березні була зруйнована місцева церк- ва. Після богослужіння традиційно відбувся концерт української музики біля вогнища – «Смакування спадщи- ни», якого організаторами були Право- славна Парафія св. ап. Івана Богосло- ва в Холмі – філіал св. Володимира Ве- ликого в Березні та Холмський відділ Українського Товариства. Під час кон- церту виступили три ансамблі: «Алє бабкі» з Дорогуська, «Опалинка» з Гущі (Україна) та «Горлиця» з Новоя- ворівська (Україна).

Вже наступного дня, 28 липня 2013 р., відзначення великого ювілею було продовжено в селі Голя на Володавщи- ні. В місцевій церкві традиційно від- значали пам’ять покровителя голян- ського храму – преп. Антонія Печер-

У

У

У

Відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Холмщині

та Південному Підляшші

ського. Відзначення набрало особливо урочистого характеру, адже саме цьо- го дня за літургійним календарем ви- падає день пам’яті св. рівноапостоль- ного Володимира Великого. Святоч- ну Літургію очолив Високопреосвя- щенніший архиєпископ Люблинський і Холмський Авель. Про значення хре- щення Русі архипастир нагадував у своїй проповіді. На завершення свя- та під час хресного ходу архиєпископ Авель посвятив пропам’ятний мону- мент, встановлений для увіковічення

ювілею православного християнства на Холмсько-Підляській землі. Під час богослужіння біля церкви були екс- поновані три виставки: «1938. Акція руйнування православних церков на Холмщині та Південному Підляшші»

(реалізовано це завдяки дотації Міні- стра адміністрації і цифризації РП), про жертви акції «Вісла» (підготов- лена Братством Православної Молоді Люблинсько-Холмської єпархії в рам- ках проекту «Вчімося толерантності на помилках історії») та про ремонт го-

Улюблені у Христі Брати і Се- стри!

У ці дні наші серця переповнені ра- дістю і вдячністю нашим благочестивим предкам за цей великий дар Святої Пра- вославної Віри, який ми успадкували від них. 1025 років тому Світло Єванге- лія осяяло також і наших праотців, коли святий великий київський князь Воло- димир прийняв святе хрещення і встано- вив християнство офіційною релігією в своїй могутній державі – Київській Русі.

Господь наш Ісус Христос заповідав своїм учням: «научіте всі народи, хрес- тячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все те, що заповідав я вам» (Мф 28, 19-20). Саме в 988 році ці слова виповнилися і на руській землі – наш народ прийшов до світла Євангелія.

Як писав у ХІ столітті митрополит Ки- ївський Іларіон: «Віра бо благодатна по всій землі поширилась. І до нашого наро- ду руського дійшла. Озеро ж закону пе- ресохло, а євангельське джерело, навод- нившись і всю землю покривши, аж до нас розлилося. Се ж бо й ми вже з усіма християнами славимо Святу Трійцю».

Хрещення Київської Русі стало фун- даментальною подією в історії наших предків, яка привела їх, а через їхні мо- литви і нас, до пізнання істинного Бога – Христа. В результаті цього рішення св.

князя Володимира опинилися ми в колі візантійської культури і цивілізації, ста- ли частиною європейського цивілізацій- ного простору.

Закінчення на 9 стор.

Umiłowani w Chrystusie Bracia i Siostry!

W te dni nasze serca przepełnione są ra- dością i wdzięcznością wobec naszych po- bożnych przodków za ten wielki dar Świętej Wiary Prawosławnej, który odziedziczyli- śmy od nich. 1025 lat temu Światło Ewange- lii oświeciło także i naszych praojców, gdy święty wielki książę kijowski Włodzimierz przyjął święty chrzest i ustanowił chrześci- jaństwo oficjalną religią swego potężnego państwa – Rusi Kijowskiej.

Pan nasz Jezus Chrystus nakazywał swoim uczniom: „nauczajcie wszystkie na- rody, udzielając im chrztu w imię Ojca i Syna, i Świętego Ducha. Uczcie je zacho- wywać wszystko, co wam przykazałem”

(Mt 28, 19-20). Właśnie w 988 roku te sło- wa wypełniły się także na ziemi ruskiej – nasz naród przyjął światło Ewangelii. Jak pisał w XI wieku metropolita kijowski Iła- rion: „bowiem dobroczynna wiara rozprze- strzeniła się po całej ziemi i doszła do na- szego narodu ruskiego. I jezioro Prawa wy- schło, zaś źródło Ewangelii wezbrawszy po- kryło całą ziemię i rozlało się aż do nas. Oto bowiem już i my ze wszystkimi chrześcija- nami sławimy Świętą Trójcę”.

Chrzest Rusi Kijowskiej było fundamen- talnym wydarzeniem w dziejach naszych przodków, które doprowadziło ich, a dzię- ki ich modlitwom także i nas, do poznania prawdziwego Boga – Chrystusa. Na skutek tej decyzji św. księcia Włodzimierza zna- leźliśmy się w kręgu kultury i cywilizacji bizantyjskiej, staliśmy się częścią europej- skiej przestrzeni cywilizacyjnej.

Zakończenie na str. 9.

Архипастирське послання архиєпископа Люблинського і Холмського Всечесному Духовенству, Боголюбивому Черне- цтву та всім вірним Люблинсько-Холмської єпархії з нагоди

ювілею 1025-річчя Хрещення Київської Русі

List arcypasterski Arcybiskupa Lubelskiego i Chełmskiego do Czcigodnego Duchowieństwa, Miłujących Boga Mnichów oraz wszystkich wiernych Diecezji Lubelsko-Chełmskiej z okazji

jubileuszu 1025-lecia Chrztu Rusi Kijowskiej

лянської церкви. Продовженням свята став традиційно XVII Голянський яр- марок – Голя 2013, на якому виступали ансамблі, що представляли в основно- му український фольклор.

Наступним акордом відзначень ювілею християнства в Київській Русі стало видання «Архипастирсько- го послання архиєпископа Люблин- ського і Холмського Авеля Всечесно- му Духовенству, Боголюбивому Чер- нецтву та всім вірним Люблинсько- Холмської єпархії з нагоди ювілею 1025-річчя Хрещення Київської Русі».

Було воно видане архиєпископом Аве- лем 14 серпня 2013 р., коли Церква від- значає свято Винесення Дерева Чесно- го Хреста Господнього та пам’ять свв.

Мучеників Маккавеїв і матері їх Соло- мії. Не був це випадковий день, адже – за традицією – саме цього дня в 988 р.

відбулося хрещення Київської Русі.

Загальноєпархіального виміру від- значення ювілею набрали в неділю 18 серпня 2013 р. Цього дня, у передсвято Преображення Господнього, Архипас- тирське послання владики Авеля з на- годи 1025-річчя Хрещення Київської Русі було зачитано у церквах Люблин- сько-Холмської єпархії.

Відзначення в Люблинсько-Холм- ській єпархії ювілею 1025-річчя Хре- щення Київської Русі стало не лише нагадуванням важливої історичної по- дії, але передусім нагодою для усві- домлення значення цієї події в жит- ті наших предків. Історична пам’ять формує кожну людину, без цієї пам’яті втрачаємо частинку себе. Без усвідом- лення важливості факту хрещення Ки- ївської Русі в 988 р. важко формувати наше життя як православних україн- ців, спадкоємців цієї славної традиції.

Григорій КУПРІЯНОВИЧ Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 5/2013

8 9

Oczywiście zaczątki państwowo- ści i chrześcijaństwa nad Dnieprem są starsze niż epoka władania Włodzimie- rza i Jarosława (pierwszym ochrzczo- nym władcą Kijowa była księżna Olga), ale to właśnie dzięki nim Ruś zdecydo- wanie wkroczyła na drogę ewolucji w kierunku państwowości europejskiej z jej podstawami organizacyjnymi oraz wartościami ideowymi i kulturą, która wyrosła na gruncie antycznej tradycji Greków i Rzymian. Bezpośrednim są- siadem Rusi była wschodnia część Im- perium Romanum – nadal silne hel- leńskie Bizancjum, co przesądziło o przyłączeniu państwa kijowskiego do jego przestrzeni religijnej i kulturowej.

Właśnie słowiańsko-grecki charakter chrześcijaństwa na ziemiach, które we- szły w skład metropolii kijowskiej, stał się decydującym czynnikiem w zacho- waniu odrębności etnosu ukraińskiego na zachodnim pograniczu po tym, jak doszło do upadku Rusi Halicko-Wo- łyńskiej i jej tradycji politycznej, a zie- mie nad Sanem i Bugiem znalazły się w strefie polskich wpływów – nie tyl- ko politycznych, ale też demograficz- nych i kulturowych. Dzięki fundamen-

towi położonemu w X-XIV stuleciu, a więc z tzw. epoce książęcej, miejscowa ludność, zachowując wiarę nazywaną

„grecką” lub po prostu „ruską”, nadal pozostawała pełnoprawnym członkiem ruskiej wspólnoty etniczno-wyznanio- wej – historycznej osnowy dla nowo- żytnego narodu ukraińskiego, której zachodnią granicę Bohdan Chmielnic- ki określał według kryterium „jak dale- ko rozbrzmiewa ruska mowa i cerkwie stoją”.

Ślady pamięci o epoce, gdy połu- dniowo-wschodnie obrzeża współcze- snej Polski – od Beskidów na południu po brzegi Narwi na północy – żyły we- dług zasady „ruski władca, ruska wia- ra, ruska mowa”, wcielone w XIX – XX wieku w dzieła cerkiewnej archi- tektury i sztuki, możemy znaleźć we wszystkich tych regionach. Tak więc w łemkowskiej Krynicy i chełmskim Be- reznie pysznią się niedawno wzniesio- ne cerkwie na cześć Chrzciciela Rusi – świętego i równego Apostołom księ- cia Włodzimierza. Rzeźbione wy- obrażenia świętych książąt kijowskich – Włodzimierza i Olgi, zdobią otocze- nie przemyskiej cerkwi katedralnej św.

Jana Chrzciciela, a także frontowe ścia- Zakończenie ze str. 2 towi położonemu w X-XIV stuleciu, a Zakończenie ze str. 2

Z Włodzimierzowego trudu

ny Ukraińskiego Instytutu dla Dziew- cząt w Przemyślu i cerkwi św. Michała Archanioła w Ustrzykach Dolnych. Po- stacie św. Olgi i jej wnuka Włodzimie- rza to także motyw wielu polichromii i ikon, powstałych na ogół w związku z 950-leciem Chrztu Rusi-Ukrainy, we wnętrzach cerkwi w granicach dawnej diecezji przemyskiej, w chwili obecnej przeważnie zamienionych na kościo- ły rzymskokatolickie – np. we Floryn- ce, Korniach, Kwiatoniu, Lublińcu No- wym, Ropicy Górnej (niegdyś Ruskiej), Tyliczu, a tylko w nielicznych przy- padkach nadal użytkowanych przez Ukraińców obu wyznań – np. w Moro- chowie i Uściu Gorlickim (dawnej Ru- skim). Znajdziemy je też w cerkwiach Chełmszczyzny – np. w cerkwi w So- snowicy, nadal pozostającej w rękach prawosławnych, chociaż praktycznie nie użytkowanej.

Trzeba zaznaczyć, że są one prze- ważnie wzorowane na przedstawieniach z ikonostasu cerkwi św. Włodzimierza w Kijowie, wzniesionej dla uczczenia 900-lecia Chrztu Rusi. Z monumental- nych malowideł tej cerkwi skopiowa- ny jest też obraz „Chrzest Rusi”, fundo- wany w latach 30. XX w. przez Teodora

Szczawynskiego, który pokrywa połu- dniową ścianę nawy cerkwi św. Dymi- tra w łemkowskim Szczawniku (takąż kopią jest też obraz Sądu Ostateczne- go na przeciwległej ścianie). Na Łem- kowszczyźnie kopię „Chrztu Rusi”

znajdziemy także w cerkwi w Tyla- wie, a na Nadsaniu w bocznej nawie ja- rosławskiej cerkwi Przemienienia Pań- skiego. Notabene polichromię w cerkwi w Jarosławiu, konsekrowanej po rozbu- dowie w 1912 roku, wykonywał znany ukraiński malarz-monumentalista My- chajło Bojczuk (1882-1937).

Wyobrażenia Chrzciciela Rusi, któ- rych autorzy korzystali z tego samego wzorca, popularne są także w naszej, północnej części Podlasia, gdzie prawie w całości zachowała się sieć parafial- na ukształtowana przed kataklizmami zapoczątkowanymi wybuchem I wojny światowej. Uwagę zwraca dzwon znaj- dujący się obecnie przy dzwonnicy cer- kwi św. Michała Archanioła w Orli, a odlany w 1936 roku w Przemyślu. Zo- stał on ozdobiony reliefami niebiańskie- go Opiekuna Ukrainy Archanioła Mi- chała (z mieczem) i św. Włodzimierza.

Wg tego kijowskiego pierwowzoru wy- konane zostały także metalowe tablice i medaliony, którymi wierni obu wyznań uczcili w 1988 roku Jubileusz 1000-lecia Chrztu Ukrainy. Na Nadsaniu i Łem- kowszczyźnie pojawiły się one obok za- chowanych jeszcze gdzieniegdzie jubi- leuszowych krzyży i pomników z 1938 roku. (Na chełmsko-podlaskim Zabu- żu latem tamtego roku jubileuszowych krzyży nie stawiano – właśnie trwała akcja burzenia przez administrację pań- stwową „niepotrzebnych” cerkwi, zbu- dowanych na potrzeby Ukraińców, któ- rzy nie wyrzekli się spuścizny wyrosłej z kijowskiego chrztu).

Tak więc św. Włodzimierz, które- go tak samo szanują i czczą wszyscy ukraińscy wierni – pomimo licznych historycznych perypetii rujnujących tę jedność – jednoczy w jeden naród ukra- iński potomków Rusinów ochrzczonych w Dnieprze, Dniestrze, Sanie, Bugu i wszystkich innych wodach Rusi-Ukra- iny.

Jurij HAWRYLUK Na zdjęciach autora artykułu: Jubile- uszowy dzwon z cerkwi w Orli.

Na str. 2: Chrzest św. Włodzimierza i jego poddanych – karta z ilustrowanego kodeksu „Powieści lat minionych”.

Кільканадцять днів тому словами тропаря прославляли ми Хрестителя Русі – св. рівноапостольного князя Воло- димира Великого: «Уподобився єси куп- цеві, що дорогоцінної перлини шукає, славнодержавний Володимире, сидів- ши на високому престолі матері городів наших, Богоспасаємого Києва: розвіду- ючи й до Царгороду посилаючи пізна- ти православную віру, ти знайшов доро- гоцінну перлину, Христа». Саме завдяки його мудрості і вірі «уся земля наша, – як писав митрополит Іларіон, – услави- ла Христа з Отцем і зі Святим Духом. (...) Капища рушилися, і церкви ставилися, ідоли крушилися, ікони святих з’являли- ся, біси розбігалися, хрест городи освя- чував».

Завдяки цьому доленосному рішен- ню св. князя Володимира з 988 р. вогонь Православної віри прийшов також на то- дішні окраїни Київської Русі – на наші надбужанські землі, які згодом поча- ли називати Холмщиною і Підляшшям.

З цього часу наші предки просвітилися світлом Правди Христової. У ці ювілей- ні дні з вдячністю згадаймо Хрестителя Русі та десятки поколінь наших предків, котрі передали нам цю дорогоцінну пер- лину, яку знайшов св. князь Володимир.

Нехай знаком нашої пам’яті про цей юві- лей буде пам’ятник у селі Голя, встанов- лений у день пам’яті св. князя Володи- мира Великого.

Передаваймо нашу культуру і тися- чолітню традицію православного хрис- тиянства Холмсько-Підляської землі мо- лодому поколінню. Укріпляймо себе у Святій Православній Вірі, щоб могли ми звернутися до св. Володимира зі слова- ми: «Поглянь на онуків твоїх і правну- ків, як живуть, як хранить їх Господь, як благовір’я держаться, заповіданого тобою, як у святі церкви учащають, як славлять Христа, як поклоняються імені Його! (...) Поглянь, як церкви квітнуть!

Поглянь, як християнство росте!».

З архипастирським благословенням, + Авель,

архиєпископ Люблинський і Холмський Люблин−Холм−Біла, 14 серпня 2013 р.

Б. – у свято Винесення Дерева Чесно- го Хреста Господнього та свв. Мучени- ків Маккавеїв і матері їх Соломії – в день Хрещення Київської Русі.

Kilkanaście dni temu słowami tropa- rionu wychwalaliśmy Chrzciciela Rusi – św. Równego Apostołom Księcia Włodzi- mierza Wielkiego: „Jak ewangeliczny ku- piec szukałeś, słynny ze swego panowania Włodzimierzu, drogocennej perły. Panując na wysokim tronie matki grodów, chronio- nego przez Boga Kijowa, badając i posyła- jąc do Konstantynopola posłów dla pozna- nia prawdziwej wiary, znalazłeś drogocen- ną perłę, Chrystusa”. Właśnie dzięki jego mądrości i wierze „cała ziemia nasza – jak pisał metropolita Iłarion – poczęła sławić Chrystusa wraz z Ojcem i z Świętym Du- chem. (…) Świątynie [pogańskie] były bu- rzone, a cerkwie – stawiane; bożki były roz- bijane, a ukazały się ikony świętych; biesy uciekały, krzyż uświęcał grody”.

Dzięki tej dalekosiężnej decyzji św. księ- cia Włodzimierza z 988 r. ogień Prawosław- nej Wiary przyszedł także na ówczesne pe- ryferie Rusi Kijowskiej – na nasze nadbu- żańskie ziemie, które potem zaczęto nazy- wać Chełmszczyzną i Podlasiem. Od tego czasu nasi przodkowie zostali oświeceni światłem Prawdy Chrystusowej. W te jubi- leuszowe dni z wdzięcznością wspomnijmy Chrzciciela Rusi oraz dziesiątki pokoleń na- szych przodków, którzy przekazali nam tę drogocenną perłę, którą znalazł św. książę Włodzimierz. Niech znakiem naszej pamię- ci o tym jubileuszu będzie pomnik we wsi Hola, wzniesiony w dzień pamięci św. Księ- cia Włodzimierza Wielkiego.

Przekazujmy naszą kulturę i tysiącletnią tradycję prawosławnego chrześcijaństwa Ziemi Chełmsko-Podlaskiej młodemu po- koleniu. Umacniajmy siebie w Świętej Wie- rze Prawosławnej, byśmy mogli zwrócić się do św. Włodzimierza ze słowami: „Zobacz wnuki twoje i prawnuki, jak żyją, jak strze- żone są przez Pana, jak zachowują prawą wiarę wedle twojego nakazu, jak uczęszcza- ją do świętych cerkwi, jak sławią Chrystu- sa, jak oddają cześć Jego imieniu! (…) Zo- bacz cerkwie kwitnące, zobacz chrześcijań- stwo rosnące!”.

Z arcypasterskim błogosławieństwem, + Abel,

Arcybiskup Lubelski i Chełmski

Lublin-Chełm-Biała Podlaska, 14 sierpnia 2013 Roku Pańskiego – w święto Wyniesie- nia świętego Drzewa Krzyża Pańskiego oraz św. Męczenników Machabeuszy i matki ich Salomei – w dniu Chrztu Rusi Kijowskiej.

Послання архиєпископа Люблинського і Холмського...

List Arcybiskupa Lubelskiego i Chełmskiego ...

Закінчення з 7 стор. Zakończenie ze str. 7.