ч. 89. Львів, Второк дня 22 цьвітня (4 мая) 1897. Річник |.
Передплата
«а >РУСЛАНА< виноси*:
в Австриї:
на цілий ріж . . . 12 р. ав.
на пів року . . 6 р. ав.
на чверть року . . 3 р. ав.
на місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
■а ц і п і ріж . . 20 рублів або 40 франків на вів рожу . . 10 рублів
або 20 франків Пооджноке число по 8 кр. ав.
--- --- - ---
•Вирвеш ми о чи і душу ми вирвеш: а не воаьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. ~— Оголошеня зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
В службі жидів.
Розправи, що вели ся в пятшіцю (ЗО цьвітня) в парляментї віденьскім над на
глим внесенєм социяльного демократа, жи
да Феркавфа, в справі розвязаннх орґанї- зацнії служби зелїзпнчної, дали наглядний доказ, що н и н їи ін и й рух с о ц и я л ь н о - д е м о к р а т и ч н и й н а х о д и т ь с я ц іл к о ви то в р у к а х ж н д ів с к и х . Жиди суть організаторами, опікунами і керманичами сего руху. Організаторами о стілько, що беруть з робітників тяжко запрацьований гріш будьто на орґанїзацию товариств ро
бітничих. а на ділі яко винагороду за свої труди. Опікунами о стілько, що піддер
жують сен рух в своїй прасї, а кермани
чами длятого, щоби робітничий рух від
вернути від капіталу, а звернути єго проти суспільності! християньскої, іменно проти
ВСЯКОЇ ПОСІЛОСТІ!
земельної.
Нам с у т ь соцпялїзму була давно зві
сна. Ми бачи.уі докладно, що се є ро- стинка пересаджена з чужини на нашу почну, також і галицку, штучно плекана а стремляча головно до розстрою суспільно
сті! посредством к о с м о п о л іт и з м у і без- в і р о іс п о в і дн о сти. На зверх покриває ся социялїзм фразою, мов-то він має обо
ронити робітника перед визиском із сторо
ни капіталу і працьоподателїв; у внутрі, в есенциї своїй, є він средством до роз
кладу, до анархії. В гін цілії поставили социялїсти тезу, що всяке посідане неру- хомостшї, всяка власність земельна, суть простим окраданєм суспільности, а чоловік має право лише до того, що заробить сво
їм трудом. Консеквенцня з того така, що землю належить розділити межи всіх по І
,.Хустина" Тараса Шевченка.
Причинок до ґенези поезий Тарасових.
Написав
Др. Кирило Студиньский.
Поміж творами Ш евченка находимо дві поезиї означені одним і тим самим заголовком
•Хустина». Перша з них, як се доказав 0. Ко- ниськіиї *), писана в р. 1841, друга в р. 1847.
В першій •Хустині* (У неділю не гуляла — на шовк заробляла) тішить ся бідна сирота- дївчнва, що дарує чумаковії мережану хусти
ночку, що:
• Здивують ся вранці люди, Що в сироти хустка буде Мережаная, мальованая!*
А чумак поганяє в той час чужі воли, їде з за Лиману з чужим добром, плаче на свою долю, згадує про свою любу дівчину, журить ся, чи не одружили єї з ким иньшим. Чи «нудьга невсипуща* звалила єго з ніг, »чи то люди на
робили йому молодому*, досить, що чумак не доїхав до дому, не діждав ся побачити свою любу дівчину. Чумаки похоронили єго в полі, поставили над ним хрест. Поет кінчить:
•А деж тая мальована Ш итая хустина?
А деж тая веселая Дївчина-дитина?
*) Ол К о н и с ь к и й : «Проба улаштований хроно- льогії до творів Т. Шевченка», стр. 8 і 20
рівній части, а л е к а п іт а л у , я к о п р е д м е т у н а ж и т о г о т р у д о м (хоч-бп навіть ошуством і лихвою), не в іл ь н о ти кати . Прочитайте собі розправу американьского социялїста, Жоржа, під заголовком »РогІ- зсІїгіН ппсі АгтиіЬ* — там нодиблете тую стару теорпю Прудона в новій формі. Там она розведена мов-то науково, щоби оправ
дати шшїшний рух і змаганя сощіяльпої демократці.
Др. Феркавф, протестуючи проти роз- вязаня орґанїзащпї робітників зелїзннчнх, не умів сказати, що сі організацій мали на цїли, н е с т и м а т е р и я л ь н у п о м іч р о б іт н и к а м , бо такої помочи згадані організацій робітникам не подавали. Він нарікав лише на сам факт розвязаня сих орґанїзацнй, бо розвязанєм таким підорва- но пропаганду социялїзму межи робітни
ками зелїзннчимп яко такими, що мали с л у ж и т и соцнялїзмови. ГІозорно плакав він на те. що робітники зелїзничі перетя- жені службою за малу винагороду; що жтпоть в нужді та що не мають виглядів получиштп свою долю. Ллє тим плачем хотів він лише закрити підпольні цілії ор
ганізацію робітничих, цїли, що з перево
ротом суспільним суть ідентичні.
Добру відправу дав єму антисеміт Акс- ман. Він розкрив дїйстні наміренн орґанї
зацнй робітничих, виказавши, що р о б іт ники п л а т я т ь р іч н о до 60.000 зр. на те, щоби удержувати стрейки, а притім пропаґаторів і керманичів соцпялїзму, яки
ми суть переважно жиди. Просьби робіт
ників о материяльну поміч на случай не
дуги або каліцтва, відкидає управа орґанї
зацнй а Іітіпе, а кровавшї гріш з ’уживає виключно на. цїли пропаганди і витворена стороншщтва політичного. Тому і сталої
На новому хресті хустку Вітер розвіває,
А дівчина у черницях Косу розплітає...«’)
ІІоезию ту порівнав Ол. Колесса з народ
ними піснями і доказав, що она єсть «мозаїкою, зложеною з самих народних мотивів*, що од
нак ноет умів в тім стихотворі »поодинокі зраз
ки людової поезиї по мистецьки викінчити, не зміняючи людового їх духа, умів пронизати їх своїм глубоким, щирим, гуманним чувством, 0- сьвітити блеском свого таланту поетичного, та перетопити сі мотиви в прегарну артистичну цілість*?)
Ол. Колесса замітив також, що з сею •Ху
стиною* дуже близько споріднені дві чумацкі думки Тараса »0й не иють ся пива-меди* і »У неділеньку та ранесенько*, котрі рівнож оперті на народних мотивах?)
Помилив ся д. 0. Колесса тілько в своїм домислі, що «Хустина* Ш евченкова писана в р.
1844, коли то після єго гадки «Шевченко почав звертати глубшу увагу на хиби суспільного ла
ду, що ділить люднії на мимовільних нераз кривдників і покривджених, на панів і богачів та наймитів «голоту*?)
*) « К о б з а р ь * вид. у Львові 1894 р. Ч. І. стр.
11—13.
’) З о р я з р. 1892. ч. 14 і 16 в статні: «Дві мало знані поезпї Т. Шевченка. Дещо про вірші «До сестри» і
• Хустина» стр. 295
‘) Тамже. стр. 295 5) Тамже. стр. 276.
Аргумент сей, коли поминемо докази Ол.
КониСького, хоть би її для того не тривкий, ІЦО Шевченко вже в своїх «Гайдамаках» нсч. в р_
1841 звернув був д у ж е г л и б о к у у в а г у на ті хиби суспільного ладу, про які згадує д. Колесса а і сам д. Колесса признає дальше, що в тому чумаковії наймиті в поезиї »Хустина* немов на ново віджив т н и д а в н ій ш е щ е в и л е л і IIв н її в душі поетовій, гайдамака Ярема, наймит попи
хач, для котрого, як і для сього чумака люба дівчина була одинокою відрадою?)
До заміток д. Колесси над ґенезою сеї
•Хустини» додав би я хиба то, що верші Тараса:
Н а н о в о м у х р е с т і х у с т к у В і т е р р о з в і в а є ...
нагадують нам поезию Метлиньского •Кладови
ще*, де
•Дивлють ся з неба ясненько срібні зірки:
М а ю т ь - б і л і ю т ь н а д м о г и л н а м и х у с т к и.
В тих могилках попід чорними хрестами Труни та труни все з козаками з молодцями...7) або впрост поезию Маркевича в. з. «Платки на козачьих'ь крестах'ь* 8), під котрої вражінєм на
писане «Кладовище*.
Тамже. стр 295.
’) Думки и ігіісни та шче дешчо Ам в р о с і я Мо
г и л и . Харьковь 1839. стр. 48.
Подаю сей невеличкий стихотвір Маркевича в о- рнґі наді:
..Там-ь гдіі сномь убитими, снять Наши козаки.
Н а к р е с т а х ч . у н нхч. в н с я т ь С'ь к а й м а м и п л а т к и ;
ся, що значна частина робітників відень- ских пізнала ся в найновійших часах па тім обмані і не лише відступила від соци
ялїзму, але і стала антнсемітскою длятого, бо зрозуміла, що орґанїзацию ту никори- Істують жиди для своїх анархістичних
цілий.
11 |,о жиди суть керманичами социялїз
му, се не підлягає ніякому сумнівовії. Га
зета »РггуагГоЗб*, орган національного сторонництва жидів галицких, в артикулі:
»І1ята курия, социялїсти і жиди*, обгово
рюючи посл іди і вибори, признає сама, що ціла агітацію — отже і в Галичині — є ро
ботою жидівскою, а цїлею єї є, » розстрої
ти через знищене національних чувств і релїґійиости християньскі держави і наро
ди*. Християньский пролєтарнят, система
тично туманений через жидами плачених агітаторів, має стати тараном, котрим жи- дова має розбити весь лад суспільний.
»Снх робітників треба орґанїзовати під пра
пором «червоного прапору*, а на чолі їх
— каже »Рг2у$2Іо£б« — стане жид. Най прийде що схоче, щоби прийшло лише щось нового а не прийшов антисемітизм.
Длятого будемо (жиди) союзниками, вож
дями і жовнярамп социяльної демократії без огляду на те, які відносини витворять ся на будуче межи нами (жидами) а соцп- ялїстами *.
Що і наші агітатори социялїстичні в Галичині стоять на вівсі жидівскім, се річ певна. На провіренє сеї правди можна би навіть навести імена і суми. А задача їх лежить в тім. щоби зорганізувати пролє
тарнят селяньский і міскшї. Вождями їх суть всякі Елєнбоґени і Діяманти під вер
ховною властию Адлєра віденьского. За по
їздки свої в різні сторони Галичини, па ві-
2
ча, беруть они свої дієти. ІІа словах пла
чуть і они на нужду ееляньску, але голов
на ціль їх зовсїм инакша, та сама, про ко
тру ми висше згадали. В потребі плачуть они і над угнетом Руси, але сей плач — то лише средство аґітацийне. Пос. Аксман, в річп своїй проти Феркавфа згадав і про т е р о р и з м, якого уживають ті мнимі
»борці за свободу« при своїй агітацій. Та
кий тероризм проявляв ся і у нас. При ви
борах з V. куриї стероризовано дра Лє- ховского, а і наші декотрі посли одержа
ли письма з погрозами смертп з того са
мого жерела. Всюди однакова тактика. Але в виду тих фактів належало би надїяти ся, що суспільність руска прозрівши, скоро возьме ся за радикальну санацию ново ви
творених обставин посеред нашим селянь- ством. Средством до такої санациї може бути лише щира опіка над т. зв. »мужи
ком« і дбанє про поправу єго долі. Соцн- я.тїзм рад би у нас витворити пролєтарият селяньскин, позаяк бідний пролєтарият иа- даєсь лучше до переворотів. Нашим ста- ранєм мусить бути проте е к о н о м і ч н а п о м і ч для того селяньства, іцобп »му- жпк« не попав в напасть соцнялїстнчппх агітаторів.
ВІСТИ політичні.
В неділю по полуднії повернув Цїсар Франц ІІосиф 3 Петербурга до Відня. Народи Австрія', що з устїхою і вдоволенєм принимали вісти о сьвітлім прннятю свого Монарха за границями краю, витають Єго щасливий поворот щиросер
дечними чувствамп пайвисшого поважана і щи
рої любови. Ся подорож, в нинішній непевній
■ситуациї, стала ся одиноким, певним жерелом загального успокоеня, бо рішучо потверджує однодушність на Всходї інтервйованих держав а іменно в тім зглядї, що мир мусить бути удер
жанні!, хоть би з пожертвованєм власних ко- рцстий.
В дні; 1. мая було у Відня 63 робітничих зборів і всї перейшли спокійно. На всіх зборах ухвалено домагати ся загального рівного права виборчого, осьмогодипної праці і злуки социяль- ної демокрацпї.
ГІартия бар. Діпавлього має на найблизшім засїданю Ради державної поставити внесене, щоби законодавство народних шкіл віддати кра- євіім Соймам.
З Грециї: Грецкі дневники витають при
язно повнії кабінет. Двох нових міністрів Тео- токіс і Тсаматос удали ся до Фарсальос, щоби розслїдптн стан грецкої армії. Новий кабінет кладе собі за задачу. реконструкцию армії.
В Царгородї одержано вість, що Греки цілкови
то залишають оборону пристани Вольо, сподіють ся тут також, іцо рііпаюча битва не наступить
під Фарсальос але під Домокос, що лежить З милі від Фарсальос. Н а м о р ю : Чотири грецкі кораблї пробували на ново бомбардувати Преве- зу, але не зроби.іянїякої шкоди. З Е п ір у надхо
дять не нньші вісти як тілько, що Греки там завертають ся.
З Р а д и д е р ж а в н о ї . На засїданю дня ЗО.
цьвітня в пятніїцю поставило правительство про
ект устави о викупно державою зелїзницї львів- ско-белскої. — Переважну часть заеїданя зани
ла дебата над наглим внесенєм социялїстів в справі розвязаня заводовпх органїзаций колї- ярів. Внесене то мотивував еоциялїст Ф е р к а в ф (з Чех) і назвав розвяззне тих органїзаций за- дивляючим актом самоволі правительства. Полі
тика социяльна в Австриї полягає головно на нід'юджуваню поліцій' против еоціїялїетичних орґанїзаций. Панове міністри не мають понятя о тім, що дїє ся на сьвітт, они засклепили ся в тісних понятих війскових або іюльско-галиц,-
кііх. На упімненє віцепрезидента Абрагамовнча.
щоби бесідник не відбігав від річи, відповів Фер
кавф , що социялїсти не позволять наложити со
бі намордників колїєвої анкети, бо не обходять
і
єго зовсїм науки аиї социяльна політика. Давнішнє мала служба прияттгппиі відносини, коли на чолі заряду колїевого стояв др. Білпньский, бо він був перед тим професором економії, от
же мусів занимати ся наукою господарства су
спільного і социяльною політикою. Тим ТО Др.
Білпньский не міг робити так фальшивих кро
ків як хто иньшпй, що. не має: понятя анї о еко
номії аиї о социяльній політиці. Не всї може зна
ють, в який спосіб Генерал Ґутенберґ став міні
стром державних зелїзниць. О тім поговорить бесідник пізнїйше, а тепер ніхто не сумнїває ся, що Генерал той не приніс з собою знаня річп.
Погляди єго не сягають поза касарню, а єсли вніс що нового, то хиба тон касарняний. 1 р. Б а
денї не є Бісмарком, але й Бісмарк пошпортав ся о стан виїмковпії, Баденї пошпортає ся о що иньшого. Поки що приготовляє ся в Австриї по
літика тероризму против робітників, але они не боять ся того, бороли ся з більшими силами, а прецінь побідпли й тепер мусять побідити.
Дискусия була дуже довга і дала причину до горячої полеміки межи социялїстами і антисе
мітами. Остаточно внесене відкинено. Ліберали нїмецкі покинули систем обструкцийний; не під
держали навіть внесеня о поіменне голосованє.
През. мін. Гр. Б а д є н ї заявив в довшім ви
воді, що розвязане орґанїзациї колїєвої було ко
нечним, бо орґанїзацня, віддана социялїетичннм
! тенденциям, могла стати небезпечною для дер
жави. Прнготовлювано іменно стрейк колїєвшї.
Бесідник представив історичний розвій калієвої організацій, котра повстала з хвилею колїевого конгресу в Ціріху в р. 1893. Баденї заявив ся рішучо против утворена осібної комісій для того внесеня.
Пос. Т у з е л ь (з стор. кат.-людового), з за
воду кондуктор колїєвий, спротивив ся внесешо социялїстів і виказав, що розвязані орґанїзациї заводові ніколи не починали навіть фахової дї- ялькости, тілько розполї'тикували евоїх членів і пірвали їх в вир социялїстичної агітацій.
Антисеміт А к с м а н (субєкт гаядлевий)кри
тикував остро розвязані орґанїзациї і закидав соцнялїстам, що жиють з крайцарів робітників;
кождпіг з тих бідаків мусить платити 45 кр.
місячно. Пос. Ф еркавф перериває: Вас злостить, що ті гроші не поплили до антисемітекого фонду виборчого — а пос. Т у з е л ь відповідає: І ви (т. з. социялїсти) не ужили тих гроший на чесні цілії але на творене синекур (социялїсти підно
сять великий крик). Гїос. А к с м а н говорить да
лі', що з тих зелїзничих орґанїзаций мали соци- ялїстії принаймні 60.00* * зр. річного доходу, а бі
дний робітник в разі нещ астя не м аз з ніСЕнай- меньшого хісяа.
Пос. К р е к (словеиьский клєр.) виступив остро против социялїстіві і їх ираси. На то, що
би виходили підбурюючі письма і щоби грома
да дармоїдів могла провадити вигідне жіггє. вн- туманює ся від робітників- кроваво запрацьова
ний гріш. (Вереск серед социялїстів і оклики
>пфе!«) Розвязані социялїетичні організацій бу
ли тілько по то, щоби пропагувати мажерижй- сттічні погляди на сьвіт і ненависть до- релігії.
Соц. Б е р к е р кличе: А іага зіоіае? Словенець Ш у с т е р н іц ::Щ о жид може говорити нро ііага зіоіае!
Соц. Ш р а м м е л ь перечить, будьтоби про
водирі социялїстів мали великі доходи і заки
нув антисем. Ґессманови,. що то він власне за- ипмає численні синекури ї жиє з гроша публи- чного. Пос. Ґ е е с м а н : Знов ті самі брехні. — Антисем. П р о х а с к а : Хто би вдавав ся з. ними в диспуту, шкода слів. 11ос. Ш р а м м е л ь . виво
дить далї, що нині всі жиють з гроша робітни
чого, князі, Графи, барони... — Антисеміти пере
ривають : А жиди? Ш р а м м е л ь : Ротшільд і Ґут- ман також, але також панове антисеміти. Ото такий п. Ведраль (антисеміт) мав яко робітник 8 зр. тижнево, а нині їздить ф іякрам к. Звідкпж він бере гроші, — як не від робітників, або по
пів. (Галас на лавах антисеміток в .\).
Пос. ґр. III т і р ґ (ліберал) заявив ся за на- глячостию внесеня социялїстів і домагав ся ви
бору осібної комісій для розслїджеая всіх вне
сень, іцо містять в собі критику урядової адмі
ністрацій.
В голосовашо відкинено наглачїсть внесеня социялїстів 179 голосами против 134.
Відтак відчитано три внесеня о поставлене міністрів в стан обжалованя. Одно з тих вне
сень поставив ліберал пос. Ф у н к е ,д р у ге нїмец- кий народовець К а й з е р, трете Ш е н е р е р.
Провідник нїмецко-народовово стоннпцтва д х Штоішвендер не хотів підписати того внесена і тому мусів зложити провід партій. Відмовили своїх підписів посли ліберальної більшої власно-
От се всьо, що мав би я додати до основ
них вирочім заміток д. Ол. Колесси над р ан ьте писаною «Хустиною*, а мої дальші замітки во- сьвячу Генезї «Хустини* Т. Ш евченка, писаної в р. 1847. Щоби однак не повтарятп частїйше уступів сего стихотвору Тараса, я позволю собі подати єго в цїлости. Тарас пише:
«Чи то на те Бож а воля?
Чи такая її доля?...
Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась.
Дубт, подгніигь, полв-Ька стоя;
Прпнесется-ль в-Ьтер-ь воя:
Вольно зашумит-ь,
В-ь ткань упрямо, буйно дьппет-ь, Крес-г-ь разшатанон кольшіет-ь II об-ь гроб-ь ступить.
Да бьівало мьі враговт, Гонимо, по СТРПЯХ'Ь,
Какь ГІодкова средь полково.
Мчался на коняхо».
Весело тогда нам-ь бьіло, Сердце липгь вовною жило;
Что-ж-ь теперь, козак-ь?
Каждьій помьїкаето, нами...
В-Ьтер-ь на к р е с т а х -ь п л а т н а ми М аш ет-ь точно-ж-ь так-ь.“
«Украинскія мелодій* Соч. Ник. М а р к е в и ч а . Москва 1831. стр. 11.
Неборак, як голуб, з нею, З безталанною своєю, Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки, Сидять собі розмовляють, Пречистої дожидають.
Дождали ся...
З Чигирину ГІо всій славній Україні Заревли великі дзвони,
Щоб сідлали хлопці конї, ПТоб мечі-шаблї гострили Та збірались на весілля, На веселе погуляння, На кріваве залицяння...
У неділеньку та ранесенько Сурми-труби вийгравали;
В похід у дорогу славні компанійці До схід сонечка рушали.
Випровожала вдова свого сина, Ту єдиную дитину, —
Випровожала сестра свого брата А сірому сиротина...
Випровожала, коня напувала До зірниці із криниці,
Виносила збруіо-шаблю золотую І рушницю-гаківніїцю.
Випровожала три поля, три милі, Прощала ся при долині,
Дарувала шиту шовками хустину, Щоб згадував на чужині.
Ой хустіїно-хустішочко, Мережана шита!
Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити.
Вернула ся, журила ся, На шлях битий дивила ся, Квітчала ся, прибіралась, — Що день Божий сподівалась, А в неділеньку ходила Виглядати на могилу.
Минає літо, минає й друге А на трейтє линуть Преславниї компанійці В свою Україну.
Іде війско, іде й друге, А за трейтим з тиха...
Не диви ся безталанна!
Везуть тобі лихо;
Везуть труну мальовану, Китайкою криту, — А за нею з старшиною Іде, в чорній свиті,
з стн і декотрі посли нїмецко-постунові.З Загалом
зібрано 4 8 .підписів.
Внесене пос. Функого домагаємся, щоби|иа- л ата поставила в стан обжалованя міністрів Ба
дейного, Ґляйепаха, Ґлянца, Білиньского і Лєде- бура за нарушене своїх обовязків внданєм зві
сних розпоряджень язикових. Артикул 19 осно
вних законів говорить, що рівноуправненє язи
кове може бути перепроваджене тілько в доро
зі законодавчій, а не через самовільне, односто
роннє розпорядженє кількох міністрів. Надто за- кидує ся, що рознорядженя ті не були оголоше
ні в вістнику законів державних, і тим не мо
жуть мати сили обовязуючої, а міністри, що під
писали, нарушили конституцию.
Кромі того пос. Ш е н е р е р інтерпелював в справі іміґрациї жидів до Австриї. Пос. Я р о с е - в н ч в справі незаконного поступованя жандар- мериї підчас виборів в Борщеві, пос. Л е в н ц - к'іій в справі ад’юнкта судового в Перемишли д-ра Геннера і поставлено ще деякі иньші ін
терпеляції!'.
До комісій адресової вибрано з Русинів:
Б а р в і н ь с к о г о , до комісиї господарчої: Г р о - б е л ь с к о г о і Т а и я ч к е в и ч а .
Слідуюче засїдаиє назначено на вівторок 4. мая.
Н о в її н к и.
. — До адресової комісиї, зложеної з 48 членів, увійшов і пос. Б а р в і н ь с к н її. З Поляків ви
брані: Яворский, Піниньский, Пєнтак, Дїдупшц- кнй, Мадейскнй і Рутовскпй. Пос. Барвіньский вийшов з вибору на пропозицию «Союза сла-
ВЯНЬСКОІ’О».
— Вилізло шило з мішка. На заеїданю палати іюсольскої в пятницю (ЗО цьвітня) зажадали со- цияльні демократи, щоби над внесенєм на зам кнене дискусиї в справі їх наглого внесеня що до розвязаня орґанїзаций робітників зелїзничих заряджено поіменне голосованє. Внесене се на іменне голосованє поперли окрім 14 социялїстів (не виключаючи пос. Окуневского і Яросевичр.) також і «поступовці нїмецкі», хоч разом не зі
брали 50 голосів. Алїянс сей поступовців з со- цнялїстамн сьвідчить наглядно о тім, як близь
ко станули до социялїстів їх покровителі' — жиди-ліберали. Пос. Танячкевич голосував виер- ве з більшостню палати. Здавсь, зрозумів вже що ему не вільно солїдарпзуватп ся з антнсе- містичним Інтернаціоналом, ворожим в дальшім поли інтересам і руского народа.
Процес березовицкий скінчив ся 2 мая ве- чером в Тернополі!. Засуджено Семка Гладуна на 4 місяці, Сковроньского, Андруха Гладуна, Михайла Підгайного, Ілька ІІідгайного і Миколу Ж итиньского на 2 місяці, Івана Житиньского, Івана Отиньця, Романецкого, Мушатого і Гринька Отиньця на 0 тижднїв, Кобильника, Дмитра Під
гайного і Дябла ца місяць арешту. Прочих увільнено.
— «Сьвято першого мая* обходили передвчера по раз семий львівскі социялїсти. Власти заря
дили великі средства осторожностп в обаві пе
ред сподіваними робітничими розрухами, роз
ставляючи по всіх усюдах війско під оружієм.
Сам полковник коміїанїйский, Характерник з Січи.
З а ним ідуть есаули, Та плачуть ідучи, Несуть пани есаули Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний, Шаблю золотую,
Три рушниці' — гаківниці І три самопали, —
А на збруї козацькая Кров позасихала,
Ведуть коня вороного, — Розбиті копита,
А на йому сіделечко, Хустиною вкрите».9)
Добр. Ол. Колесса замітив про сей сти- хотвір, що він має той самий сюжет, що попе- ред розбирача поезня під тим самим заголов
ком. Між ними заходить лише та ріжниця, що в сій говорить ся не про чумака, що виїхав в до
рогу а про козака сироту, що вибрав ся на вій
ну__ Головний помисл до сеї поезиї, пише дальше Ол. Колесса містить ся в сій людовій поезиї:
«Ой мала вдова сина-сокола, Вигодувала, в війско оддала...
’) « Е о б з а р ь » ч. І. стр. 178—80.
О 10 годині рано заповнили тисячі робітників ратушеве подвірє, де їх проводирі промовляли за загальним голосованєм і 8-годинним днем праці. По полуднії відбула ся громадна про
гульна до лїса. Мимо великого страху, всюди панував спокій і взірцевий порядок.
Др. Василь Шміґельский, сип міщанина з Снятина, буде дня 29 с. м. в Парижі! при на
год!' полученя дипльому на доктора медицини в тамошнім університеті', боронити тези: «Хо- робн в краях горячих».
— Сезон повиборчих процесів в Перемишли розпочав ся вже сего тиждня. Між иньшими відбула ся вчера розправа против увязненого ще 19-го лютого с. р. Василя Премія з Мужи- лович повіту яворівского, обжалованого о зло
чин з §. 81 зак. карн. за опір жандармови, коли той хотів єго увязнити. Премія, засудив трибу
нал вчера на три місяці вязницї.
— Повиборчий процес в Золочеві відбув СЯ дня 28 цьвітня против Ант. Пщишиного, Павла Бойка, Михайла Б ойка і Гринька Короля обжа- лованих державною прокураториєю о злочин публичного насильства з §. 99 зак. карн., мнимо сповненого на особі війта Андруха Новосада в Ж елехові. Обжалованих боронили адвокати рад
ник Рожанковский і др. Люка. Розправа вика
зала, що цїлию арештована обжалованих було стероризоване виборців в користь кандидатури Барвіньского. Обжалованих увільнено.
Президентом львівскої палати адвокатів на місце иок. Ів. Чайковского вибрано Едм. Роінь- ского, а першим віцепрезидентом Володисл. Го- рецкого. Другим віцепрезидентом вибраний Тад.
Скалковский.
— Дрогобицка рада повітова уконституувала ся дня 29 цьвітня. Маршалком вибрано ґр. Стан.
Тарновского з Снятннки, а віцемаршалком по
сла до сой му краєвого Леопарда Висневского.
До виділу увійшли пп.: Граб, Фаєрштайн, Пос.
Шаєр, посол Охримович, адвокат др. Кмицнке-
вііч і др. Герцль.
— Антисемітский розрух — як пишуть до по.іь- ских дневників — вибух оногди в селі СолонПі, положенії! 10 кільометрів від Львова за Стрий- скою рогачкою. Товгіа селян напала на коршму, в котрій, як се скрізь в Галичині водить ся, шинкує жид, і ограбнла єї, повибивавши при тім всї вікна, та поломивши меблі. Атак не тревав довго, але був дуже з а в з я т т і. Тріскотня лома- нпх річей і брязк вибиваних вікон мішав ся з криком нападаючих. Ж и д з родиною спас ся у- течею.
. — В справі відкинена словеньского подана ма- ґістратом в Триєстї адмінїстрацийний трибунал у Біднії узнав, що то відкинене було противне законові!, бо словеньска мова в триєстиньскім окрузі є мовою уживаною тамошннм населенєм.
Б вельми цікавих мотивах, які зовсім дословно можна би повторити й нашим польским магі
стратам на споконвічній руекій земля, зазначе
но, що мовою населеня кождого краю належить уважати тую мову, котра по сьвідоцтву історії!' уже від віків була в данім краю в уживаню.
— Самоубийства В четвер минувшого ТИЖДНЯ
знайшли в лї'сї за личаківскою рогачкою чоло
віка, бродячого в крови. Підтяв собі горло і у- даром ножа прошив собі жолудок. Візвана ста
нин ратункова пізнала в нїм Клєменса ІЛехте- ра інкасента мійскої ґазівнї, і відвезла напів непритомного в наслідок упливу крови до шпи
талю. — В Крешовицях лишив себе ЖІІТЯ син Довго не вертає син з походу. Мати вигля
дає єго:
Вийшла в гору, всї вовки ідуть, А м о г о с и н а к о н и к а в е д у т ь Питала мати всеї старшини, Чи не бачили її сина сокола?
«Чи не то твій син, що сім повків збив, З а восьмим повком головку схилив ?«
Зазуля літала над ним куючи, А коники ригали його везучи,
К о л е с а с к р и п і л и п ід н и м к о т ю ч и с ь, С л у ж е н ь к и п л а к а л и з а н и м і д у ч н....«
З тими замітками д. Колесси годї не зго
дитись. Хибною лише уважаю дальшу замітку д. К., в котрій каж е: «Розумівсь, що сюжет взя
тий з народної пісні, се немов кістяк, котрий прибрав Ш евченко в живе, прегарне тіло влас
ного помислу».10)
Добр. 0л. Колесса не доглянув мабуть того, що вже раньше сказав про ґенезу сеї «хустини»
київский учений, проф. Дашкевич. Він вказав іменно, що ся «Хустина» Тарасова визвана чита- нєм повістки Чайковского п. з. «Йігаїапіе 2аро- гогса»,11) а я буду старатись виказати вірність
сего погляду. Далі буде.
,0) З о р я з р. 1892. ч. 15. стр. 296—7.
*') Д а ш к е в и ч ь : „Отзмич. о ' сочиненіи Петрова:
„Очерки исторіи украинской днтературьі XIX. сто.тЬтія"
СПВ 1888. стр. 224.
иовномічника дібр ґр. Потоцких Юлія Зіґлєра, молодий ученик VIII. кл. ґімназияльної.
— До Давидова на день 1-го м ая зареквіро- вано одну компанію войска і скріплено жан- дармерию; крім того мав приїхати комісар львів- ского староства п. Пшибиславский, щоби в да
нім случаю успокоювати товпи. Средства осто
рожностп заряджено по тій причин!', що дохо
дили слухи, будьто би ріжні агітатори мали на
мір урядити в день «робітничого сьвята» манї- фестацию над гробом убитого в часї розрухів хлопа з Давидова.
Подана нами вість про видалене Петра Хмєльовского з Росиї оказала ся хибною. Зн а
менитий писатель заплатив лише дрібну кару грошеву за неповідомленє власти о зібраню в приватнім домі. Хмєльовский редаґує в Варша
ві місячник Аіеиеит.
— Обкрадено костел в селі М алеховіпід Льво
вом. Злодій забрав в ночи з великого вівтаря кілька шнурів коралів, що становили т. зв.
в о т а.
З дирекції! руско-народного театру «Рускої Бесіди* у Львові пишуть нам, що театр під у- правою І. Поліщука і М. Ольшаньского розпочав дня 2б-го цьвітня цикль представлень в Дрого- бичи, де тішить ся взглядним поводженєм. Від
I- го, с. м. реператуар театру такий: в су
боту «Барон циган ьский«; 4-го, ві второк, комедия Гр. Цеглиньского «Торговля жем- чугами»; 5-го, в середу, Ів. Франка «Майстер
•Чернкк« і в додатку «Перше повмирали...«; 6-го, в четвер «Хата за селом»; 8-го, в суботу «Сва
тане на Гончаріцї«; 9-го, в неділю «Мужичка»;
I I- го ві второк, «Нахмарило»; 12-го, в середу,
«Пташник з Тиролю»; 13-го, в четвер, «Нещасне кохане»; 15-го, в суботу і 16-го, в неділю, «Штн- ґар».
— їзда зелїзницею і то III. клясою має бути знаменитим средством лїчничим для ревматич
них. Англїйскіїй лікар Кур, на основі довгих до
слідів, прийшов до переконана, що хто лише терпить на ревматизм чує велику пільгу по кіль
каденній їзді зелїзницею; чим сильнїйше було трясене ваґону, тим хоріїй має ся ліпше. Опи
раючись на тім спостереженю, зладив Кур двн- жеме крісло, на котрім як здоровий чоловік посидить кілька мінут, може дістати хоробн морскої, але чоловік ревматичний встає з него з чималою пільгою і з знаменитим апетитом
Іменованя перенесеня і конкурси.
— Іменованя. Дирекция почт і телєґрафів іме
нувала окінчених учеників еередних шкіл з і- сіштом зрілості!: Ант. Найсера, Володисл. Ґадов- ского, Кар. Цамру, Иос. Шандровского, Франц.
Лукасевича, Евст. Воляньского, Мар. Горницкого, Стан. Фрайндельсберґа, Мих. Кобиляньского, Кар.
Старака, Ад. Краха, Володисл. Єкля, Кар. Грабо- вича, Ж пгм. Терликовского, Володисл. Кшися, Ант. Дзєнцьоловского, Авр. Кременера, Здисл.
Ставиньского, Ж пгм. Мальхацка, Ізид. Іржиков- ского, Мих. Цвикловского, Ігн. Грудня, Франц.
Мончку, Ііос. Ржонцу, Петра Крпжановского, Лей- бу Зальца, Єрон. Крживского, Мар. Пшиборов- ского, Юл. Гавдека, Яросл. Сїнгалевіїча і Ж игм.
Клечковского почтовими практикантами.
Наука, штука, література.
Правда, письмо ілюстроване для руского народу, ч. 16 з ЗО цьвітня, містить: «Микола Костомарів», споминка з житя (з портретом). —
«Колись а нині. Суспільні картини Страстні на основі сьв. Письма*. — «Монастир василїянь- ский сьв. Івана Предтечі! в Красноиущі«.—«Со- циялїсти на селі» (дальше). — «Війна грецко-ту- рецка». — «Чародійні способи хлібороба*. —
«Убогий Кіндрат».
0 садівництві, огородництві і молочарстві.
Написав др. Й о с и ф О л е с ь к і в . Коштом і за ходом Товариства «ІІросьвіта». У Львові, 1897.
З фундациї Стефана Дубравского 3-а преміо- вана книжочка. — Стор. 50 малої вісімки, ціна 12 кр. — Є се 205-та книжочка Товариства «Про- сьвіта», а за р. 1897 6-та.
Украіньске сьвято у Петербурзі. Сороклїт- нпй ювилей україньского письменника Д а н и л а Л у к и ч а М о р д о в ц я . Переказав Цезар Білило.
У Львові, 1897. Коштом Редакциї «Зорі*. З дру
карні' Наук. Товариства ім. Ш евченка. — Стор.
38 вісімки, з портретом Д. Мордовця. (Передрук з «Зорі»).
З Чернигова звіщають нас, що цензура до
зволила друкувати книжку: «Пошестна хороба, ч у м а на людях; як розпізнати її і як від неї боронити ся. Написав Грицько Коваленко*, а знов заборонила друкувати книжку: «Календар
«Сьвіт» на р. 1898. Зложив Грицько Коваленко».
Телєґрама.
Австрийска депутация квотова відсту
пила від основи обчисленії квоти на під
ставі численності! популяций. Переговори
ведуть ся дальше в Пештї.
— 4
5!с А А І Ь *<
5Г5 5£55і5.5£5.5&5 *у* 5 ^ 5Г515І5Л *■♦• *ЛГ5 555. 555.555 555 515555555.
Р А В Д А
Адмінїстрация
РУСЛАНА
ІЛЮСТРОВАНЕ ПИСЬМО ДЛЯ РУСКОГО НАРОДУ під редакцпєю
Антона Березиньского
виходить у Львові тижднево кождої пятницї.
Буде подавати поезнї, повісти, житєписи з портретами, поучаючі статі з істориї, письмень- ства, господарства, промислу, вісти про читаль
ні, вісти політичні і суспільні. Крім того буде містити часть забавну.
Передплата: В А в с т р и ї ... річно 4 р.
„ . . . . піврічно 2 р.
„ . . . чвертьрічно І р ., З а границею . . . річно 8 рубл.;
„ . . . піврічно 4 рубл.!
Редакция, адмінїстрация і експедиция Львів, ул. св. Миколая ІЗ.
2 глядає анонсера. 2
Зголош уватн ся в Адміністрацій
(ул. 0
| ..ДНЬСТЕРЬ $
8
ТОВАРИСТВО ВЗАЇМНИХОБЕЗПЕЧЕНЬ8
у Львові в домі „Просьвіти“ Ринок ч. 10.
а»
к перше 1 одиноке руске товариство асекурацийне,2^.
І
...-ф- __ «Ф- о,?®
Вже появила ся з друку
РУСКА КУХА РКА
або
Ш к о л а в а р е н я п о р у с к и містить 41 знаменитих зуп.
Всі печені, які тілько можливі: Волові, баранячі, вепрові і т. д.
Байцоване шинок, роблене знаменитих ки
шок і ковбас і т. п.
Мучні і яєчні страви Б л п н и — Л п з н і т. п.
Знамениті рускі пироги печені з сиром, капу
стою і т. и.
Роблене вкусного набілу і т. п.
Все в рускій мові.
Цїна 70 кр.
По надісланю переказом 76 кр. висилає франко Друкарня народова Ст. Манєцкого і Спіл
ка, Львів. Готель Ж орж а.
д-' і .■: < .*: < у - .•;
*'4Ч хфх /у* Ху» Х^-ч Ху* хч* Х-|-Ч у Х|Ч Хуж /'І’» хфч Хуч Х^-Ч х-|-ч Ху» Хж'ч
| НАРОДНА ТОРГОВАЯ 1
приймав замовлена і посередшічить в закупні’:
Сьвітло церковне
’Х*’ впрост з фабрики Іа по 70 зр., На по 64 зр. за 100 кіл. Іосо фабрика.
В и н о
Д Коперника ч. 9. II. поверх) між го- )«■§ диною 12-ою а 1-ою в полуднє.
припоручене Всч. Духовеньству і всім вірним через Ем. Кард. Митр, і Преосв. Еп. Ординарияти всїхтрех Епархій, обезпечає будинки, худобу, господарскі знаряди, збіже в зерні і соломі, сіно в стогах
І і
РобІТНЯ Л
у б р а н ь ж ін о ч и х ^
у Львові, Ринок ч. 25., | |
х - х - - - , --- -- --- “ “
і будинках против шкід огневих за можливо най- низшою оплатою.
Т. А. К А Л ЇЧ Е К .
(І. поверх)
І
Школи ліквідує ся і виплачує ся сейчас по
Ж
& пожарі а договори заключені з першими Това- риствами контрасекурацийними подають :-ДнЬ- строви“ можність обезпечуватн і виплачувати і найвисші суми.
Поліси »Днїстра< приймає Банк краєвий при позичках гіпотечних.
На житє можна обезпечати ся через ,,ДнЬ- стерг“ після всіх можливих комбінацій! в Товари
стві взаїмних обезпечень в Кранові, котре дає як найкорнстнїйші услівя і видає поліси і квіти в рускім язиці.
Товариство взаїмного кредиту ,,ДнЬстер-ь“
‘<5* стоваришенє зареєстроване з обмеженою пору
кою, принимає від своїх членів і третих лиць вкладки до опроцентованя по 5%. Ґарантия ціл
ковита. Уділи по 60 корон. Позички уділяють
"Я ся тілько властителям реальностпй, вільних від
тягарів, ва порукою двох членів. З позичок від-
припмає всілякі замовленя і виготовляє їх з ґу- К тяга6 сл дес”та часть ,,а Удїл-
. . Зголошеня о уділене аґенциї в місцевостях
стом і елєґанциєю після наисьвіжіиших жупначів л ч и л ііл т у р м а л ін , л дЄ .Дністерч.» не є заступлений, приймають ся. т. , .< «
83—? X (24—?)
І ї І
Я Ч А С О П И С И И
А. л я н д о в с к о г о
у Львові, Пасаж Гавсмана (Ґранд-Готель)
приймає передплату на всї часописи у всяких) язиках і доставлює їх до дому без всякої доплати.
46—?
в бочках о 135 літрах, а то Самородне Ж І ж почавши від 70 зр. за бочку І о с о
місце продукциї.
-х • ♦ .
X Зі складів висилає: К А В У по 5 кіл. X посилках почт. в ціні по: зр. 9-20, 10’20, ху*~
10-70,1Г20, а спецпяльність по 12-20 франко ВИНО в 5 кіл. барилках по зр. З-—, 3-70, Ж 4’10, 4-90 франко. — ГІньші товари по Ж
*;• умірених цінах. 12—12
Учитель
орґан руекого товариства педаґоґічн. двотижднев- ннк иедаґоґічно-науковиїї, виходить від 1-го червня 1889 у Львові ул. Вірмень- ска ч. 2. Передплата на цілий рік 3 зр., на пів року 1.60 кр., на чверть року 1 зр.ГАДИЦКИИ
КР Е Д И ТО В И Й Б А Н К
принимає вкладки на
в»~ КНИЖОЧОК
о п р о ц е н т о в у Є ЇХ II о 21-
/1 1 0 2
|0на рік. -^ В
справа
в р о к а х 1 8 0 1 — 1 8 0 4
НАПИСАВ Н. В.
Ц на 50 кр. в. а. З пересилкою 55 кр.
Дістати можна в книгарня Тов. ім Шевченка, або в Ставропигійскій.
Видає й відповідає за редакцию: Тєофіль Барановский. З Друкарні В. А. Шийковского.
