Ч. 15. Львів, Вторник, дня 20. січня (2. лютого) 1904. Річник VIII.
Передплата
иа »РУСЛАНА« випоснть:
в Австриї:
ва цілий рік . . . 20 кор на пів року . . . . 10 кор на чверть року . . 5 кор на місяць . . . . Г70 кор
За границею.
на цілий рік . . 10 рублів або 36 франків на пів року . . 8 .рублів
або 18 фрачків Поодиноке число но 10 сот.
»Ьнрвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не возьмеш мплосгп вір.і не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові іцо дня крім неділь і руских сьвят О о 1|] год. пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і ексцедццип >Руслана« під ч. 1.
пл.ДомбровоиогоіХорунщини).Екс- педпцня місцева в Лґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Рекламацій' неопечатані вільні від порти. — Оголошена зви
чайні приймають еа по ціні 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» 40 с. від стрічки. ІІо- днкМ і приватні донесена но З ) с. від стрічки.
не*
Німеччина нринагліоє.
(X) Ми вже нераз на сім місци вказу
вали на се, що справа віднови торгових договорів з заграничиимн державами стає для австрийско-угорскої мЬнархії щораз нильнїйшою. Недавно тому нїмецкі аграр
ники спонукали канцлера Гр. Більова до заяви, що він не думає про виповідженє торгових договорів, а хоче поступати доте
перішньою дорогою, себ то підготовити віднову давних договорів, отже також з ав- стрийско-угорскою монархією, щоби відтак заступити їх новими. Справді Німеччина доси жадній державі не виповіла договору, але розпочала пересправи з деякими дер жавами, отже можи і було сподївати ся, що з черги приступить Німеччина до. перего
ворів з нашою монархією. І се справді по- слїдувало дипльотичною дорогою. Нема ні
якого сумніву, що наша монархія бажає заключеня торгового договору з Німеччи
ною, бо сеж в єї інтересі, але инша знов річ, нк до сего довести.
Головною перепоною заключеня тор
гового догору Австро-Угорщини з Німеччи
ною була т. зв. формулка Селя, котра ви
магає насамперед уложенн спільної тарифи цлової австро-угорскої, поки має ся при ступити до договорних иересіїрав з п и т и ми заграннчними державами. Одначе в дій- снос.ти не є се такою важною перепоною, скоро номіїмо сеї формулки переведено пе
реговори про торгову провізорию з Італією, скоро такий тимчасовий договір з Італією заключено, хоч угорский сойм не уділив уповажненя до всего того. Угорщина осво
їла ся отже зовсім з довершеним фактом, позанк і тамошна обструкция неперечно переконана про конечну потребу такого доіювору.
Тепер знов розходить ся о віднову торгового договору з Німеччиною, зглядно о заключенє сего договору Хоч би як гладко йшли такі підготовні договори, то робота потриває кілька місяців. Аграрники нїмецкі напирають на своє правительство і Німеччина бажає розпочати вступні пере
говори з нашою монархією, позанк Німеч
чина має уже свою цлову тарифу. Але Австро-Угорщина не приготовлена ще до та
ких переговорів, нлова тарифа ще не по- кінчена, деякі позициї ще відрочені, а не знати, коли она стане законом ; австро-угор- ска угода висить також ще у воздусї, а по
над тим усім як мара стоїть Сельова фор
мулка.
Що-до сеї Сельоврї формулки станули вже раз обосторонні правительства нашої монархії, отже й ґр. Тіса, що її не можна уважати перепоною до вступних перегово
рів, як се показало ся при тимчасовім до
говорі торговім з Італією ,. отже й тепер повинні виступити рішучо проти такої не- дорічности.
Цлово-торгова конференция, що має посередничити в підготівцї однородних під
валин для межинародних договорів, вже скликана, а хоч поки що покликані в тій цїли члени конференцій ще не дістануть
відповідних поручень, то всеж таки на кон
ф ерен ції буде витичена д .рога, якою они мають поступати в справі висказаного Ні
меччиною домаганя. Раз уаісе правительства дали собі раду з формулкою Селя, отже й тепер не повинні спиняти ся нею, щоби розпо
чати торгові переговори з Німеччиною. Саме собою розуміє ся, щ ой автономна нлова та
рифа раз повинна бути довершена, а також і справу угоди авство-угорскої раз наконе
чно полагоджена, наколи торгові договори з заграннчними державами мають здійсни
ти ся. Як-раз торгові договори з заграни- цею приневолюють нашу монархію конечно, зробити якийсь внутрішний лад а бодай довести до якогось тимчасового розєму, щоби ті договори ухвалити.
Конечну потребу сего відчувають не лише нїмецкі але й ческі і взагалі всі кру
ги економічні, то само й угорскі, Німеччи
на домагає ся, щоби приступити до пола- годи Сеї справи і розходить ся о те, щоби Австро-Угорщина не була останньою. Вже вступили на ту дорогу Росия, Швайцарітя, Італія і Бельґія, приходить черга й на Ав
стро-Угорщину. А наша монархія має може більше інтересу випередити в тім. ЗІ’ЛЯДЇ згадані держави, т із а я к 4'8°7о нашого за
гального вивозу забирає як-раз Німеччина.
Все розбиває ся о внутрішню неспромогу монархії наслідком обосторонної бездїйно- сти державної ради і угорского соііму. За
для того нлова тарифа в теперішнім виді мусить бути основою переговорів, поки за- конодатні тіла не ухвалили иншої. Небавом будуть приневолені делегати австро-угорскі удати ся до Берлина (бо сим разом на не- го припала черга), щоби розпочати роботу, інтерес держави вимагає, щоби внутрішнє безробітє не ставало перепоною і задля того обосторонні правительства повинні подбати, щоби ті перепони усунено обо
пільним иорозумінєм.
Руске Товариство педаґиґічие у .Іьвові.
(Звіт Головного В иділу за час від 1. серпня 1902 до 31. серпня 1903).
Товариство удержувало три бурси і жіночу видїлову школу, устроїло пополудневий курс науки рускої мови і курс для анальфабетів.
Жіночий інститут.
З початком шкільного р. 1902/3 Товариство засновало бурсу для дївчат ім. св. Ольги, щоби сим дати спроможність образованя дівчат бі- днїйшим родичам. З огляду на се, що до інсти
туту для дівчат, заснованого р. 1900/1, зголоси ло. ся лиш 12 учениць, Виділ порішив злучити оба інститути для дівчат в льокалю при ул. Са- ви ч. З і віддати їх під Одну управу. — До ко
мітету належали: о. совітник Олексавдер Сте- фановіїч, о. совітник Евг. Гузар, п. Др. Софія Морачевска і М. Вілецка. Иастоятелькою і учи
телькою була п. Евст. Тишиньска, господинею п. Йосифа Венгриновичева і н. Йосифа Селїнь- ска. Учениць було 12 за оплатою 40 К, а 26 за оплатою 12—30 К.
В р. 1903/4 зголосило ся до дешевого ін
ституту ім. св. Ольги до 60 дівчат, а в льокалю
при ул. Сави ч. З можна помістити найбільше 40. Тому Виділ порішив відділити Інститут до- розіний і помістив єго при ул. Курковій ч. 29.
В сім інституті до комітету належать: о. сойіт- ник Гузар, проф. Алиськевич і п. М. Галїковска.
Иастоятелькою є п. Мария Булова, вдова по сьвященику. В сім інституті поміщено 14 дів
чат, учениці школи вправ, школи видїлової ім.
Ш евченка і учит. семинариї.
В інституті ім. св. Ольги, поміщенім при ул. св. Савп ч. З, до комітету належать: о. Со
вітник Ол. Стефанович, Др. Софія Морачевска, п. М. Мороз і п. М. Білецка. В сім інституті по
міщено 36 дівчат. Иастоятелькою є и. Пацлав- ска, господинею п. Величковска.
Інститут під покровом св. о. Нинолая
єртвує вже 16 літ і містить ся при ул. Театинь- скій ч. 19 у Львові. В склад комітету, що з яо- рученя Ниділу Руского Товариства педагогічного управляв Інститутом, входили: о. крил. Іван Ча- иельский яко голова, проф. Василь Білецкий, ироф. Ілия Кокорудз, адвокат др. Ст. Федак, лі
кар др. Антін Хомин і Кость Паньковский яко члени. Сей послїдниіі був заразом настоятелем /Інституту.
Попри релїГійно-моральне виховане мав кс>
мітет на оці товариске пожите учеників. Помо- чию при науці занимали ся інструктори пооди
ноких кляс. Се академики або ліпші ученики, що в Інституті остають безплатно. Образованє шкільне розширювано домовою лектурою під надзором настоятеля. В огороді, де в літі пере
бувають ученики в часі свобіднім від науки, е бари і рек до Гімнастики; майже що неділі і сьвята відбувано дальші проходи в львівскі око
лиці. Комітет мав на оці, щоби у іеникам пода
вано все страви як найздоровші і в тім зглядї ішов за радою д ра Хомина, що безкорисно пи- томцям уділяв лїкарских рад. Принятих було з І кл. Гімн. 9, з II кл. 6, з III кл. 6, з IV* кл. 5, з V кл. 6, з VI кл. 6, з VII кл. 4, з VIII кл. 7, з народних шкіл 3, а академиків 2. З того було сьвященичих дїтий 29, учительских 8, селянь- скйх 6, урядничих 8, а сиріт 5. Результат за гальної клясифікациї такий: першу клясу з від- значенем дістало 4 учеників, клясу другу 2, по
правку 4, инші клясу першу. До іспиту зрілости сідало 7 елєвів і всі здали єго з добрим успіхом.
Приходи Інституту виносили 22.008’74 К, а розходи 22.007Ч4 К; остала надвижка Г60 К.
Маєток Інституту виносив 1.560 К
Бурса.
До комітету бурси були вибрані: о. Волод.
Ганицкий, яко голова; Яр. Витошиньский яко науковий директор; о. Л. Лужницкий, яко сьвя- щеник: Др. Ст. Федак, правний дорадник; Др.
Евг. Озаркевич, яко' лікар; Др. М. Коцюба і уч.
Ів. Строньский, яко члени. — Заряд бурси скла
дав ся з проф. Яр. Витошиньского яко дире
ктора і М. ІІосацкого, академика, яко настояте
ля. До бурси було принятих 100 питомцїв на ціле удержане, а 4 на . арч, так що разом 104 ученики рускої ґімназиї у Львові мали удержа
не, харч, поміч в науці і старанну опіку. Бурса поміщена при ул. Вірменьскій ч. 2. Оплата ви
носила від 12—20 К; пересічно 15 К місячно.
Зпоміж учеників 4 мали удержане безплатно.
В II півроцї р. шк. отворено для 8 учеників слабших талантом і менше пильних інтернат за иідвисшеною оплатою 24—40 К. Результат кла
сифікації! був слідуючий: На 96 питомцїв бурси
2
одержало 20 учеників степень відзначаючий, прочі всї (76) першу кляеу. Зпоміж 8 питомцїв інтернату одержало 4 першу кляеу, а 4 другу.
Щоби удержати добрий стан здоровля, ува
жав Заряд бурси на чистоту в комнатах, здоро
вий воздух та харч, висилав питомцїв частїйше до купелі; всі питомцї ходили крім сего що дня на проходи поза місто під проводом настояте
лів. У всіх справах, що відносять ся до гігієни як і в недугах питомцїв ішов заряд за радою п. д р а Озаркевича, д ра Вахнянина і д-ра Груш- кевича, що в кождім случаю уділяли нитомцям безплатно лїкарскої поради в своїм домі і в бур
сі. Комітет складає їм за те щиру подяку. З а вдяки повисше наведеним обставинам, стан зд о
ровля питомцїв протягом цілого року — мимо невідповідного поміщеня бурси — був добрий, бо з виїмкою звичайних у молодежи легких недуг (біль голови, зубів, горла, очий) не було ані одного случаю поважній т о ї недуги.
Заряд бурси звертав не менше старанну увагу на релїґійно-моральне виховане повіреної собі молодежи, при чім користував ся сьвітлою радою і помочию духовника о. Л. Лужнипкого.
Так отже придержували ся питомцї точно всіх практик релігійних, приписаних Церквою; в дні вільні від обовязків шкільних ходили також всі разом до церкви та учили ся два рази тижнево сьшву церковного під проводом директора. Щ о
би питомцям дати нагоду доповнювати шкільне образованє дома, удержував заряд бібліотеку, зложену з творів відповідних для молодежи;
крім сего зниділи питомцї під проводом насто
ятелів музеї міста Львова, при чім уділено їм відповідних пояснень. В комнатах бурси устро- ювано від часу до часу відчити та виклади з літератури і істориї рускоі та австрийскоі, за- веїгди в присутности директора і за єго апро- батою.
В сім році шк. розширено значно бурсу
Товариства та принято до неї 140 питомцїв, вставати ту і там крамниці, покриваючи з кож- учеників рускоі ґімназиї; щоби всім нитомцям роком чим раз густїйшою сіткою наш
! " край.
запевнити належиту опіку і догляд, упросив Ко
мітет бурси Впов. н. Володимира Адрияновича,
проф. ак. ґімназиї на другого директора науко- івою певших крамниць? Чи крамарство наше, ' що-до свого числа, днесь вже поважне, успіло В0Г° Удержанє бурси стояло 18.81006 К готово-і станути на таких основах, що віщує красшу бу го гроша, які покрили вкладки учеників, з а п о -і дучність ? Чи крамарі наші, в таких обставинах, моги і добровільні жертви нашої публики, що в яких ведуть оии свої крамниці, успіють ви- виносили всего 354-20 К. Ж ертви в натуралїях творити засібний, сьвідомин і патріотичний стан були вартості. 700 К.
: купецкий, брак котрого так дуже відчуваєВидїлова жіноча школа |
імени Ш евченка (з рускою мовою викладкою) з правом публичности, містить ся при пл. Стрі- лецкій ч. 6. З початком шкільного року було 159 учениць, а при кінци 150. Науки уділяли в
сій школі пп.: Мария Ардапівна, Ольга Барвінь- засі(5НИй стан купецкий ска, Мария Білецка, К. Бишневска, Олена Галї-
ковска, Мария Козаківна, Олена Кулачківска, Йосифа Паньківска, Олена Прашилївна, Олена Прокешівпа, Евг. Сабатівна: дальше професори акад. Гімн. Вас. Білецкий, Іван Боберский, Із.
Громницкий, Юл. Левицкий, др. Т. Мандибур і др. М. Пачовский, проф. унїв. др. К. Студиньский
З головнїйших причин, котрі розвій крамниць, належить піднести отеї:
1) Дуже мала інтелїґенция наших крамарів, в наслідок чого не може виробитись у них змисл.
купецкий, бо беруть ся до ведепя особливо сель- ских крамниць люди, що так скажу — прямо від плуга. Хоч не збуває . кождому з них на радник Н. Вахнянин, проф. VI Гімн. Анд. Ались- еиЄрІ*іу) щ0 заслугує на публичне признане, але кевич, проф. семин. др. Вол. Коцовский і др. М. без ф ахових підготовлень, не розуміючи ся на Коцюба, дир. шк. вправ II. Мороз, катехити о. І. вазі- ; мфі, (5ЄЗ знаня примітивної рахунковссти Лежогубский і о. Стефан Мохнацкий, вкінци др. ' КуПЄцКОї, не маючи нри тім понятя про товаро-
Антін Хомип, лікар. знавство;
На удержанє школи виплатив краєвий ви-1 2) Недостаток орґанїзациї між крамарями;
діл ухвалену соймом на р. 1092 субвенцию 64(9) і Недостаток складів товарів крамничих, К. Па р. 1902/3 ухвалив сойм на внесене Ви. ■ зад;)Я чого крамарі забсмотрують свої крамниці посла Барвіньсного дати на . удержанє пятьох товар у маломісточкових жидів-перекупнїв, кляс сеї школи квоту >000 К. Сю суму в и а с и - . . . властивий бариш ховають у свої кишені, ґнував кр. виділ доперва в падолисті 1903. Від
тепер буде школа одержувати постійно ту квоту.
Рускі народні товариства дали 100 К.
самим
Курс пополудневий науки руского язика.
В р. шк. 1902/3 удержувало Товариство при школі видїловій безплатно пополудневий курс науки рускоі мови для тих учениць, котрі хо
дять до польских шкіл і не мають спромоги вивчити ся матерної мови. Сей курс обнимав два відділи. На І. відділ вписало ся 69, на II.
63 учениць. На І. відділі учила К. Вишневска, на II. Мария Білецка. Курси закінчено торжественно дня 4. липня. Дівчата виказали в знаню рускоі мови значний поступ і дали наглядно доказ, що скінчили сей курс з великим успіхом.
Курс для анальФабетів.
В р. 1902/3 удержувало Товариство при
а наші крамарі несьвідомо стають тим лиш жидівскими агентами продавцями;
4) Брак інструктора крамничного, фахового, котрий відбув за лядою практику в склепі корін
нім і мав нагоду заиізнати ся з торговлею то варами б л а в а т н и м и і з е л і з н и м и , бо ли
шень такий інструктор зможе віддати правдиву прислугу крамарям і цілому крамарству, а на кождбго иншого інструктора шкода одного сотика;
5) Брак поиертя навіть зі сторони тої ча
сти суспільности, для котрої головно крамниця заснована. Наша суспільність купить все радше деинде, аби не дати свому заробити;
6) Брак постійного (?) попертя зі сторони праси.
М ж Бойками, торгую іи л и овочами уЛ ьво- женьскій школі видїловій ім. Ш евченка курс а- нальфабетів о трех відділах, однім мужескім і 2 женьских. На І. відділі було 61 учениць, на II.
27, на III. мужескім 23 учеників. На першім курсі учили п. М. Білецка і п. В. Коцовска, на другім н. О. Будзинонска, на третім п. К. Ви- шневска. Якийсь час учив п. Іван Строньский.
Релігії учив о. Пилипів. Курс сей закінчено тор- жественно дня 5. липня. Учасники курсу ви несли досить значне знане читаня і писаня як і много відомостий з катехизму і істориї Руси.
б е - раз
На увагу крамарям.
Більше інстинктивно як з обчисленя руть ся наші люди в послїдних часах чим більше до заснована крамниць. Побуджені хви
левою заохотою, беруть ся навіть горяно до крамничої торговці, уважаючи однако сю торго
вцю яко побічне занятє при своїм рілгнім го
сподарстві для поліпшена свого материяльного стану. Як з одної сторони ся проява є відрадною, так знова з другої мимоволі насуває ся питане, чи крамниці засновані і ведені в таких услови- нах як доси, можуть розвинутись і принести по
жаданий хосен властителеви, та яка користь з того для загалу?
Гляньмо оком поіад себе на недавно ми
нулі часи. Почавши від першої половини 1870-их років, часописи наші без ріжницї вартий, майже без перестанку накликують і заохочують до за кладаня крамниць, виказуючи користи, які з то
го жерела можуть мати рухливійші і енерґічнїй- ші одиниці не лише для себе самих, але для цілої евоєї родини. А місце в нашім краю для таких одиниць є не для соток, але для тисячів.
Під виливом та при иубличній заохотї почина ють вже в першій половині 1870-их років по-
устіишою
Але чи полишив ся який видний успіх роз-
га- 'лицка Русь? На ті питана коротка відповідь.
При такім устрою крамарства, як днесь, не можна дивити ся з повного вірою в ліпшу бу- дуччину, а тим менше надіятись, що нинішнє крамарство причинить ся до скрііїленя націо
нального організму, витворюючи з поміж себе
ві, є традиция, що они вже 200 літ торгують у Львові бриндзею, оріхами, виноградом, слив
ками і иншими овочами. Але той Бойко, яким був перед 200 ргками, таким самим лишив ся і днесь, з лиця, оДежи, способу житя і навіть ве
де торговлю так само, як вели єго предки перед 200 роками. І нині є мало між ними, що уміють читати і писати. Через так довгий протяг часу не причинилась они до витворена стану купец- кого, ані навіть до піднесена садівництва в краю, того головного продукту, котрим торгують. Да- внїйше рік-річно закуповували они сливки і ви
ноград в Угорщині і Славонїї, а яблока і грушки спроваджували навіть з Тиролю, доробляючись не рідко гроша — а днесь від часу, коли львів- ский магістрат для окраси міста усунув Бойків з заниманих ними цілі десятки літ становиск і визначив їм на передмістях для торговлї ово
чами недогідні для публики місця, то тимчасом жиди в поблизкім сусідстві давнїйших стано
вися Бойків ноотворюва їй склепи, в котрих торгують нині на широкі розміри овочами, спро
ваджують цілими вагонами слинки, виноград і т. д , одним словом здобули і загорнули в свої руки ту торговлю, а витиснені Бойки ледви ж и
вотіють нині при страґанах на передмістях. Чиж Бойки не могли так само поотвирати склепи для торговлї з овочами, як поотвирали їх ж иди?
Чи Бойки не могли зорганізувати ся, щоби спільними силами не дати собі жидам видерти сеї галузи торговлї, котрою они занимали ся від 200 л іт ? Нинішня сумна доля Бойків, що торгують овочами у Львові, є л ь о ґ і ч н и м в и п л и в о м м а л о г о ї х о б - р а з о в а н я , браку всякої орґанїзациї між ними, та хотяй в послї
дних часах, коли увидїли грозяче їм небезпе- ченьство, проявили солідарність для ратунку своєї позициї, однако при такім стані, в якім находять ся Бойки у Львові, не урятують ся від неминулої згуби.
Гляньмо тепер на жидів, на то безземельне племя, а безземельність грозить також і нашому народони. Ж и д не сіє, ані оре, а жиє промислом.
Чи так само, як жид, не може жити ані один з наших людий, котрим за тісно вижити з ро
диною з рільного господарства? Однако памя- тати належить на ту одну важну обставину, що нема жида, котрий не умів би читати та писати, хотяй би по свому. Кождий жид старає ся учи
ти свої діти читати, писати і рахувати та поси
лає їх д’о т о р г о в л ї . В молодім отже віці ви
творяє ся у жидів змисл купецкий, котрий від
так переходить у них в тіло і кров, а з пра
ктикою набувають они купецкі відомості! і сприт. Натомість Бойки. що від 200 літ торгують у Львові, не журять ся о сної діти.
Не учать їх читати, писати та рахувати, ані не дбають про те, чи їх дитина ходить до утрудняють^ ШКО;1И) але лишають її самопас дома для по
мочи при господарстві і доперва, коли син ося
гає 20-ий рік житя або і більше, забирають єго до Львова і тут розпочинає ся єго практика торговельна від того, що кажуть ему носити ф а ску з бриндзею, мішки з оріхами і т. п. Чи в таких условинах і в тім віці може витворити ся змисл купецкий, знане і замилуванє до тор
говлї з користию для загального добра народу?
Обовязком нооте крамарів повинно бути допов
нити своє образованє шкільне та не занедбува
ти посилати свої діти до школи. Там, де слу- чайно школи нема, треба доконче постарати ся о те, щоби хтось учив діти, а коли научать ся читати, писати і рахувати, треба їх зараз втя
гати до практичної торговельної науки в крам
нини, не виключаючи від сего і доньок, гіонеже женщина з природи є сиритнїйша і цїкавійша, а що важ нійте, замилуванє до торговлї стає дїдичним для дальших поколінь.
Як все в природі йде після правил, на пр. як земля не може обертати ся днесь в право а за в тра в ліво, так і в купецтві є пенні постанови, котрих купець безуслонно мусить придержувати ся. Постанов тих не дала нам природа, але они є здобутком довголїтних досьвідів куиецких та стали ся для купців евангелиєм. Заким скажу про ті купецкі постанови, уважаю відповідним попередно примітити, іцо успішний розвій крам
ниці залежить не мало від місця, в якім она находить ся. Найвідновіднїйшим є то місце, ку- да люди найбільше переїздять. Єсли село тягне ся здовж краєвої або иншо'і дороги, то найліп
ше помістити крамницю в середині села в ва
з
ріжнім домі, котрий стоїть на перехрестю доріг, щоби кождому свому чи чужому впадала в очи крамниця, бели же село тягне ся дуже довго попри дорогу, то в такім селі може бути 2 і З крамнині відповідно до місцевих потреб і на відповідно видних місцях, однак в певнім відда- леню одна від другої на розї перехреетних д о ріг. В инших случаях. коли село забудоване б льше в купі, потреба старати ся помістити крамницю в осередку села, щоби була кождому на руку. При тім повинен старати ся крамар, щоби приступ до крамниці був для людий д о гідний та вишутрований, а кошту сего не по
жалує ніколи.
Що-до к у и е ц к и х п о с т а н о в , то є они отсї:
1) Поважай зверхність, люби свого ближ нього і починай кожде діло в і.мя Боже.
2) Не будь простаком, але чемним в сло
вах і гіриятним в руках. Чемність надить купу
ючих, а простацтво відстрашує.
3) Замовляй товар завчасу коли потреби (перед сьвятами, відпустом, ярмарком).
4) Не спроваджай па кредит много товару на раз, бо може лучитись, що за него не бу
деш міг в означенім речинци заплатити.
5) Найцїннїйпіим капіталом для крамаря є
€ГО клієнти, с. є ті, що у него купують.
6) Не продавай лихого або зіпсутого това
ру, бо той, що купить, не прийде більше дотебе і розкаже другим.
7) Кождий лихий товар, який продаш в своїй крамниці, конле гріб для тебе.
8) Добрий товар має силу маґічну, притя
гає людий без кінця.
9) Навіть дешевий товар мусить бути добрий.
10) Означи товар свій цінами читкими (с.
• е
що коштує 1 клґ. або 1 м.), або не означуй ніякими цінами. Ціни означені тайними знака
ми дають часто підставу до підозріня.
11) Кождий, що у тебе купує, повинен с та ти ся твоїм приятелем.
12) Хто продає дуже дешево, той або ошукує або є в грошевих клопотах.
13) Хто уділяє скоро кредиту (дає на борг), той скоро здобуває добре імя, але тілько між злими платниками.
14) 3 новою клїснтелею діє ся то само,
щ о
з новим номешканєм. Доперва по певнім ча сї знає ся, длячого попередний льокатор пере
ніс ся деинде.
15) Роби рахунок з купуючим тілько на папери, а ніколи в голові.
16) Маєш щось дешевого купити, то купи, купця на то все знайдеш.
17) Упорядкуй свій товар лак, іцоби був милий для ока, бо тим надиш людий до кунна.
18) Не купуй річий крадених, бо нїчо не є дешевше як прокляте.
19) Додержуй слова-в кождім зобовязаню.
20) Страта в відповіднім часі буває часто зиском.
21) Уважай на сотики — дукати будуть самі на себе уражати.
22) О добре імя старай ся як о своє око.
23) Довідуй ся пильно, чи продає хто в місци однаковий товар і тримай ся з ним одної ціни, бо кождий переконавши ся, що береш більше, не прийде до тебе.
24) Веди точно свої записки.
25) Не будь скорий ручити за другого.
26) Обходи ся з прислугою добре і спра
ведливо, а при тім не забувай на то, що ку
пець сам є найліпшим своїм слугою, і
27) памятай, шо праця постійна, витревала і докладна в однім і тім самім заводї вінчає ся завсїди добрим успіхом, с. є не лови ніколи дві курки за хвіст.
Отеє є постанови, які повинні бути прави
лом житя для веїх наших крамарів.
Вкінци мушу згадали ще про вцетаву крам
ничних товарів. Кождий повинен старати ся як найбільше свого товару виставляти на вид для припади, бо нераз сей або той, хоч не думає щось купити, але переходячи коло склепу замі
тить якусь річ, та пригадає собі, що она ему потрібна, або взагалі єму подобає ся, та посту
пить до крамниці і купить.
Длятого вікна в крамницях повинні бути великі, а в них порозвішувані, або принадно уло-
жені річи. Заможнїйші крамниці' можуть крім того дати собі зробити ошклені шафки, в к о трих вивісили би в день на дверех ріжні річи на показ, якими торгує крамниця.
(П. Т. передплатників прошу дати се число часописи до перечитаня крамареви).
Іван Бачиньский, касиєр «Дністра».
Родимці!
Бодрім ся! Сим кличом, що і фільософ римский відзивав ся до своєї суспільности: »іп согроге запо, шеиз запа» — відзиваємо ся і ми Соколи столиці галицкої Руси до Вас, любі Ро
димці. Той клич то наша будучність — а метою єї є не лиш розвій сил духових, але і фізичних.
Памятаймо, що і найбільший розвій духо
вий упадає з занедбанєм сил фізичних.
Ми скитаємо ся під тином — ми не в силі навіть приняти у себе гідно- наших чужих дру
гів, бо не маємо власної хати.
Ми відчули сей біль, се прикре упослідже
не і ми — ми зірвались до лету.
Родимці! не зливайте наших крил водою, додайте нам сили, додайте відваги до лету.
Ми не жадаємо великих жертв від Вас, не жадаємо иосьвяти— жадаємо лише дрібної при
слуги, якої ворогови не відмовляє ся.
Ми видали облїґациї по 10 К, зворотні найдальше до десять літ.
. Се підвалина наша, за котру мусить ста
нути наша власна хата. Родимці! розкупіть ті облїґациї, позичте нам тих десять корон, котрі в протягу десять літ зобовязуємо ся звернути--- а здвигнемо величний храм слави для Вас, для нас — для нашої бідної Руси-Украіни.
Ми пересьвідчені, що не найде ся нїодин сьвідомий Русин Українець, котрий не уважав би за спій народний обовязок поперти наші змаганя і закупно.м тих облїґаций-позичок при
чинити ся до здвигненя гідної столичного міста
«Сокільнї» — в якій кріпитись буде в здоровім тїлї сильний дух.
Не ударяємо в штучну струну патріотизму, бо думаємо, що так само кождий сьвідомий ду
має.
Ми в тій гадці видали ті облїґациї.
Зголошувати ся по облїґациї письменно або лично можна все у д. Ів. Бачиньскога, ка- сиєра «Дністра» — або в иСоколї», Львів, ул.
Підвале ч. 7.
Комісия д л я будови дому „Сокола" у Львові.
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ'. При зміні місяця про симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле не передплати, зглядчо о вирівнанє залеглосгий та о приєднуване нам нових передплатників.
На грошевих переказах просимо дуже чит
ко виписувати адресу: »А д мі н їс т р а ц и я ч а- со п и с и Р у сл ан<.
Ціна поодиноких чисел нашо часописи зни
жена на 10 сотиків.
Н о в и н к и .
— Календар. В і в т о р н и к : руско-кат. Евзе- вія; рим.-кат. Лр. Д. Мариї Громн. В с е р е д у : рг'ско-кат. Максима, Евгенія; рим.-кат. Власїя.
— Товариство взаїмного кредиту „Д н іс т е р 1
удїлює селянам-господарям, котрі посідають власну землю в відповідній скількости і варто- сти, позички на продуктивні цїли, як прим, на прикуплене землї, купно худоби, будови будин
ків,
сплати частий родинних, і т. д. Услівя по
зички і сплати догідні і селяни радо користали з позичок »Дністра«. В р. 1903 у д і л и л о Т о в а р и с т в о 7 7 5 п о з и ч о к в с у м і ' 566.640 К.
Особливо потребують селяни більших позичок, коли в громаді або суоїдстві на продаж більша скількість землі, або трафляє ся до купна ліс, винаем пасовиска і т. и. У всіх таких потребах уділяє Товариство кредиту, відповідно до пред- ложеної гіпотеки, з найбільшою скоростию, хотяйби розходило ся о більші позички. На приіфр в р. 1903. уділено на купно землі до До- брусина і Пил, жовківского повіта, 45 позичок в сумі 45.000 К, до Боссир, гусятиньского пові
та, 24 позичок в сумі 16.670 К, до ІІідгайчик, Сервир, Яцковець, золочівского пов., 19 позичок в сумі 20.000 К, до Одеська 12 позичок в су
мі 7.130 К, до Гребенець, жовківского нов., 8 позичок в сумі 11.900 К, передтим, поиередиого року, до Телячого і Мужилояа в підгаєцкім пов.
28 позичок в сумі 35.000 К, до Перекос калу-
ского пов., 16 позичок в сумі 10.050 К, доС тро- нятина, львівского нов., 7 поз. в сумі 6.550 К і т. д , р а з о м в т и х 8 с л у ч а я х 153 200 К на к у п н о з е м л і п р и п р о д а ж и б і л ь ш и х к о м п л е к с і в , — а крім того більше як
’ Двсіх прочих позичок, уділених поодиноко зголо- шуючим ся селянам, були також на купна з е млі, чим допоможено селянам набути над 600 морґів землї в однім році. Товариство могло би ще більше зробити і у д і л и л о б и щ е б і л ь ш и х с у м . к о л и б и п р и к о ж д і й н а г о д і , д е є н а п р о д а ж б і л ь ш а с к і л ь к і с т ь з е м л і, наші сьвященики, учителі, адвокати, нота- рі і т. и. н а к л о н я л и і з о р г а н і з у в а л и н а ш и х с е л я н д о к у п н а т а п о р а д и л и їм з в е р н у т и с я з а п о з и ч к а м и д о « Д н і
с т р а » . Фондами розпоряджає Товариство до- статочнихми, і не відмовило ніколи позички там, де позичаючий представив відповідну гіпотеку;
— має також до рознорядпмости кредит в [ін
ших банках, з котрого не потребувало користа- ти,
-бо своїх пуских капіталів впливає на вкладки достаточна сума. В 1903 році вложено на книж 'чки 856.528 К, піднято вкладок в тім році 515.271 К. З кінцем року остало 1558 вкла
док на 4°/0 в с у м і 1,444.589 К. Фонд резерво- ний Товариства виносить 16.354 К, резерва спе- цияльна 1.501 К, фонд на ріжницю курсів 3.602 К, уділи 109.835 К, р а з о м ф о н д и в л а с н і Т о в а р и с т в а 131.294 К.
А к т н в а Т о в а р и с т в а з к і н ц е м 1903 р.: Цінні напери 93 093 К, вкладки в .товари
ствах 120 585 К, льокация на рах. біжучім 22.891 К, в щадницї цочтовій 22.130 К, готівкою в касі 21.982 К і позички уділені на 2.292 скриптах 1,212.683 К і на 212 векслях 118.148 К.
З повиспюго перегляду актів видко, що Товариство має до рознорядимости готового н л и п н о г о к а п і т а л у 280.681 К, к о т р и м и м о ж е з а с п о к о ї т и н а в і т ь б і л ь ш і п о г р е б и к р е д и т у п р и п а р ц е л я ц и ї і и н- ш н х н а г о д а х , — належить проте селян н а ших організувати і звертати ся за кредитом до
«Дністра». Проценти від позичок 572°/0
річко і1 % на кошти адмінїстрациї; при розкладі на 20 рат піврічних рата амортизацийна на сплату к а піталу і проценту виносить 6 К 72 с. від
100 К.— Дирекция.
— Баль „Основи11 у Львові.
Пригадуємо, що ве
черницї тов а україньских техніків „Основа"
відбудуть ся дня 8. лютого в великій сали «На
родного Дому». Балевий комітет заздалегідь придумав богато несподіванок, так, що паші красавицї, які зводять своєю присутностию упри
ємнити веселу хвилю, винесуть як пайкрасші спомини. Цікавість в одній части заспокоїмо, а іменно що-до карнетів. Наші техніки, які в но- елїднім часі стали вельми практичними і сим разом поступили гак, жертвуючи своїм красавн- цям карнетикн в виді мірничих стяжок незви
чайно елєґантно виконаних. Для тих, іцо їх мір- иичі стяжки мало інтересують, приготовлено вид величезного мосту в Яремчу; сей міст буде на
туральної величини. Крім того є ще богато ин
ших несподіванок. Про недостачу молодців, охо
чих до танцю нема чого лякати ся, їх буде ціла хмара. Валений комітет примінить ся до покли
ку «Кружка укр. дівчат», аби не допустити на балю китиць; за те кождий танечник обовяза- нпй даги своїй партнерці кокарду на будову на
родного театру. Чаруючого ефекту приспорить балони оригінальний котилїон при електричнім осьвітленю. Буфет гігієнічно уладжений. Комітет подбав о все, що було в єго силі, аби вечерницї випали величаво, а половину чистого доходу призначив на будову укр. руского театру.
Пожарний „С окіл" в Базари,
чортківского повіта, засновано на статуті львівского» Сокола».
Намісництво затвердило вже статут.
— З ..Академічної Громади'1.
На вчерашних н.дзвич. нагальних зборах товариства ухвалено одноголосно (без дискусиї) не приняти 100 (сто) К запомоги, уділеної тов-у краєвим виділом.
При доповняючім виборі Виділу вибрано: Ром а
на Стельмахона, студ. фільос. писаром; • Івана Джиджіру, студ. фільос., біблїотекаром; Мсти
слава Сїчнньского, студ. прав, контрольором;
Олексу Б 'йцуна, студ. фільос., касиєром оборо- тового фовду; Івана Ноповского, студ. фільос., господарем; заступниками видїлових: Мирослава Гаврилова, студ. фільос. і Волод. Елєкторовича, студ. прав.
— Роковини смерти бл. п. архикн. Рудольфа.
В суботу, в роковини смерти бл. п. архикн. Ру
дольфа, удав ся цісар до крипти церкви Ка
пуцинів на молитву. Цісаря вразило ми
ло, що саркофаґ архикнязя приокрашено цьві- тами, і випитував ся ґвардияна, хто надіслав цьвіти. По 0-хвилевім побуті повернув монарх до замку. Архикн. Людвик Віктор надіслав гар
ну китицю цьвітів, котру зложено на домовині.
О год. II. перед полуднем відправлено поми
нальне богослуженє за упокій душі бл. п. наслї- дника престола.
—- В Рускій Раві
