Ruslan. R. 1, č. 99 (1897)

Ч. 99. Львів, Субота дня 3 (15) мая 1897. Річник І.

Передплата

ял >РУСЛАНА< « и о е я м

в Австриї:

на цїхжХ рів . . . 12 р. ав.

на пів року . . 6 р. ав.

на чверть року . . 8 р. ав.

на місяць . . . . 1 р. ав.

За границею:

жа ціла! ріж . . 20 рублів або 40 франків жа жів року . . 10 рублів

або 20 франків Пооджжоже чжсло по 8 кр. ав.

РУСЛАН

•Вжрвеш нж очж і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не воаьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у Львові'що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.

Редакция, адмінїстрация і експедиция >Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні В*Д порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по ціні

10 кр. від стрічки, а в .Н аді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесени по 16 кр. від стрічки.

Незавидна доля обструкциї.

Проти кого Бог, проти того і люди — каже наша пословиця. Така судьба постигла на днях ліберальних Німців, що звуть ся тепер поступовцями після теорпї: іих а поп її" епсіо. Поступовцями звуть ся, а раді би в Австриї привернути ті ретроградні а для Австриї погубні часи, коли оип самі ува­

жали себе панами в державі а всі »язи к и«

.мовчанєм благоденьствували.

Против обструкциї поступовців, розве­

деної на широкі розміри при нагоді роз­

поряджень язикових, заявились вже дав- нпїиіе антисеміти, сказавши виразно, що вік юрці ж а д а ю т ь х л і б а а не обструк­

циї. Тепер зложили таке саме заявлене л ю д о в ц ї н і м е ц к і, виславши клюбовп поступовців письмо, в котрім сказано, що в с и р а в а х е к о н о м і ч н и х їх сторон- ництво н е д у м а є д а л ь ш е п і д д е р - ж у в а т п (безглузду) о б с т р у к ц п ю п о- с т у п о в ц ї в. На письмі тім підписали ся посли Ш таіінвендер, Кайзер, Ріхтер і Гоф- ман фон Велєнгоф, отже не лише знаме­

нитий з посеред людовцїв, але навіть посли (як Кайзер) вибрані на ПІлезку. що жнючп побіч Славян накипіли шовінізмом пле­

мінним.

Дві ті заяви, антисемітів і людовцїв нїмецких, що суть сторонництвами нїмец- кими раг ехсеїіегне, не тілько попсовалн гу­

мор поступовцям, але і вплинули досить рішучо на їх тактику політичну. Поступов­

ці спустили, як то кажуть, з тону і вже при розправах над договором торговельним з Болгариєю були так спокійні, що здава­

ло ся: їли би з руки ґр. Баденього. Дого- вор з Болгариєю припяла палата майже одноголосно. Против голосувала, лише ма­

ла горстка поступовців і соцпяльні демо­

крати. Другі стороннпцтва нїмецкі піддер­

жали договор, позаяк зрозуміли, що ненід- держанєм підорвалп би самі фабричний промисл своїх нїмецких виборців, що в Бол­

гарці находить для себе широкий відбут на цукор, вироби вовняні і — чоботи.

Положене поступовців тепер незавидне.

В обструкциї своїй онп майже зїзольовапі.

А в добавці до всего ударяє нині на них і соцнялїстнчна віденьска »Аі Ьеііег 2еііип^«, кажучи з насьмішкою у вступній статі, що йпііа 1а і о т т е Ф а ! Зміст сеї статі цікавий.

Там сказано: Ш алена нїмецка опозицпя.

що на двох вічах (в Хебі і Лїберци) в кіль­

кох тузпнах бесід і в несчисленних артику­

лах дневнпкарскпх виповіла ґр. Баденьому війну на ножі — та сама опозицпя приня- ла договор торговельний з Болгариєю без всякого суиротивленя. Проти договору ви­

слала опозицпя лише одного бесідника в особі посла Лєхера, секретаря берненьскої палати торговельної. Коли перед десяти днями, при п ер тім читаню предложеня до- говорного, опозицпя аж

ііять

разів спону­

кала іменне голосоване, то нині крісла о- позпціїї були майже пусті. По пекельних зойках настала тишина і знеохота. Опози­

цію дала себе вибити по лпци, а тепер мовчить. Ось так поводить ся сторонництво, що ще недавно з криком і шумом голоси-' ло сьвітовп. що буде поборювати ґр. Баде-І нього всякими можливими средствами, що І

не допустить до ніякої позитивної роботи, що зломить або повалить теперішнє прави- тельство! Така обструкция сьвідчить лише о крайнім упадку сил. Недужий є вправдї нервовий, але безсильний, в аґонії.

Ми з своєї сторони не можемо так рожево заднвлятп ся на ситуацию парла­

ментарну, як се робить »АгЬепег 2едив£«.

Поступовці, людовцї і антисеміти сполучать ся на ново в одну лаву, як лише на поря­

док дневний палати увійде нагле внесене в справі розпорядження язикового для Мора- ви. Щ е упливе богато води в Дунаю, за- ким Німці наберуть переконана, що Австрію перестала бути державою нїмецкою, та що славяньскі народи Австриї можуть бути рівноправні. Корячка зможе ся на ново, а І'игог їеиічпіси.ч виправить ще не одну орґію устами всяких Вольфів і Перґельтїв. Тіж люди держать ся на верху води лише сво­

єю загорілостю і нетершімостю до всего, що славяпьске. ВідраДно лише те, що в орґанї самих-же соцнялїстів, в згаданій Агйеііег 2еіпіп£«, видко прояви розпуки.

«АгЬсДсг 2еіїиц£« глузує з обструкциї по­

ступовців лише для того, бо рада би по­

ступовців на ново заохотити до крайної о- позіщпї. Для сонпялїстів спадок обстцук- цпї більше ще шкіднші, ніж для самих Німців. Обструкция, се як-раз вода на млин социялїстичний, котрий меле пустими сло­

вами і фразами, а не рад би допустити до ніяких реформ социяльних, бо ті реформи, ведені в користь економічно слабших, пі­

дорвалп би ґрунт в першій лінії самим-же социялїстам. Як би дїїїстно палата посоль- ска успокоїлась а припяла ся за позитив­

ну роботу, то социяльна демокрация спли­

нула би на верх неначе пуста шумовина на верх води. »АгЬеііег 2ейип£« сьміє ся з обструкционїстів, але в тім сьміху криє ся жаль і туга за пропадаючою обструк- циєю, вигідною для социяльного демокра­

тизму.

Удержавненє нотарияту.

(Копець.)

Нотар-урядник (чи то удержавнений нотар) мусів би діставати на удержане річно принай- меньше 2.000 злр., одного канцелїста з річною платнею 1 .000 злр. і хоч двох писарів з удержа- нєм річно по 400 злр. разом 800 злр.; а наколи ще

дочііслііть

ся кошти канцелярія, опалу, осьві- тденя, видатки на материяли до писдня і т. и., то бувби такий ц. к. удержавнений нотар кош- товнїйший ніж теперішний. Тепер заключає ся чимало інтересів устно поза канцеляриєю нота- ря чи адвоката, бо багатьох здержує тарифа но- тарняльна. Канцелярия однак удержавненого но- таря була-б переповнена в кождім часі партня- мн, котрі-б хотіли заключнтп умови. Такий жид- торговець, що нині 50 кірців збіжа купує на під­

ставі устної умови, пішов би втодї певне до ц.

к. нотаря-урядннка, бо він прецінь волів би за­

безпечити своє прано публичною грамотою, ко- тра-б єго в додатку нічого не коштувала. Один ц. к. нотар через те не вистарчив би для одного повіту судового, і длятого треба би було уста­

новити двох або навіть трох, а тоті в такім слу-*

чаю коштували-б певно 30.000 до 15.000 зр. а. в.

З такого удержавненого нотаря простий люд не мав би великої корнети. ІІартням деко­

ли залежить на тім, щоби свій інтерес правний довершити, заладити, ч и— що так скажемо — роз­

мотати як найскорше. Нотар-урядник буде оче­

видно працювати тілько в годинах канцелярий- них і заладжувати справи після порядку як во­

ші увійшли, так що часом деякі новоженці з нудьгою й тугою дожидати муть тої хвилини, коли їх умову передслюбну (інтерцизу) нотар буде міг списати. Купить на нр. богатий пан ве­

ликий обшир землі за кілька сот тисяч злр., або пускає в аренду свої добра, чи то на пр.

капіталісти заклю чають між собою контракт спілки, — то такий контракт буде тяжкий і за­

бере багато часу, нотар-урядник потребувати-ме кілька днів, щоби взяти інформацию, дотичний контракт уложити і списати, а між тим багато партий буде мусїло ждати, аж такий богач по­

кінчить свій інтерес і одержить безплатний кон­

тракт. Дуже значні кошти такого контракту оплатить держава а взглядно маса бідних по­

датників.

Тож не тілько теоретичні але й практичні взгляди промавляють против’.удержавненя но­

таріату.

Всі держави, що опирають ся на демокра­

тичних нрінципах, як Францію, Ш вайцария, Спо­

лучені держави північної Америки мають віль- і нЄЧйвуеи*ін:<.,П0хария».

Звідки отже взяла ся у нас така анїмозия про­

тив нотарияту, а особливо остатними часами } в тих кругах, котрі борють ся о охорону для слабших та о рівні' права й тягарі для всіх, і при тім відкидають усї социялїстичпі утопії?

Походить се з того, що через наше зако­

нодавство почуте правне у люду ослабилось, що з одного боку дїяльність урядову нотаря закон стїснив у ненатуральні границі', з другого-ж бо­

ку нотаря часто уживає ся до таких дїлань уря­

дових, котрі з єго властивим званєм чи урядом не стоять в звязи, як на пр. до всіх актів ек- зекуцийних.

Тут треба ще порушити одну важну тему.

Тарифа нотарияльна є в части несправе­

длива. Ціле законодавство скарбове прямує те­

пер до прогресивних податків, щоби економічно меньше спроможний, котрого дохід заледви ви­

старчає до удержаня єго родини, був обовяза- ний платити розмірно меньші податки ніж той, котрого доходи могли-б вистарчити до удержа­

ня кількох родин. Теперішня тарифа нотарияль­

на основує ся на прямо противнім становшци:

умови (контракти), гласячі на меньші суми суть розмірно дорожші як сї, що гласять понад 5.000 злр.

Нотар може вправдї на підставі §. 171 орд.

нот. жадати висілої заплати, наколи інтерес правшій є незвичайно обємистий, дуже тяжкий і вимагає великої одвічальностп, забирає нероз­

мірно багато часу й праці, — однак веї ті об­

ставини можуть зійтись іменно при таких кон­

трактах між простим людом, де вартість не є висока, а втодї ся несправедливість виступає ще яскравійше, дотклпвійше і драстичнїйше. Осо­

бливе тепер при роздробленю ґрунтів трафляє ся те частїйше що вартість проданого кусника поля виносить меньше як 100 злр., а деколи на­

віть заледви кілька злр. Наколи-ж до належн- тости нотарияльної

дочііслііть ся

кошти пли­

ну ситуацийного в таких случаях дуже ча­

сто конче потрібного, далі стемилї до акту, пляну, випису і до поданя інтабуляцнішого, то / кошти доходять до такої великої цифри, що нг-/*

охоту чи радше відразу бідного набувця до акт\%

<

2

нотарняльного і до книг ґрунтових Зовсім легко І помочи мало». Тому і не хочемо ширше на ту

можна зрозуміти. , тему писати.

Коли нотарів таких случаях дуже часто і ___ _____

знижують свої належитости, то мимо того се не є великим опустом для нартиї, і вона все буде мати якусь відразу до акту нотарняльного. Тре­

ба отже при актах, де вартість предмету озна­

чена низше як 100 злр., теперішну тарифу (кля- са І) знижити до половини, але рівночасно за­

вести безплатність плянів ситуацийних — а то установленем при кождім окружнім і повітовім СУДЇ урядових Реометрів евіденцийних, котрі бу- ли-б обовязані всі плянн ситуацпйні робити без­

платно, — і знижити скалю стемпльову при ак­

тах до вартості! 500 зр. Теперішна тарифа но- тарияльна при актах від 100 злр. до 500 злр.

є справедлива і відповідаюча обставинам, але за те тарифа понад 500 злр. мусіла-б бути знач­

но ггідвпсшена.

Такими і тими подібними способами треба прямоватн до поправи відносин, але не удержа- вненєм нотарияту, з котрогого — як ми стара­

лись горі виказати — для простого люду не вийшла-б ніяка користь. Скористали-б з сего хіба адвокати, котрі-б занятого більшими і труд- нїйшими актами ц. к. у д е р ж а в н е н о г о нота- ря виручали в спорядженю приватних контрак­

тів купна, найму, аренди і т. и. — очевидно не безплатно...

Л. Ф.

Д о п и с ь.

З Відня пишуть нам під днем 1 1 мая.

Нині рано розійшла ся вість в палаті по- сольскій, мов-то бар. Банфі враз з цілим кабі­

нетом угорским подав ся до димісиї по причині справи квотової. Пояснювано се уступленє Бан- фіого різнороднимп коментарями, іменно тим, що будь-то Банфі на конференциї міністрів обох половин держави під проводом цісаря, стояв ду­

же твердо на тім становищи, на якім стояла від давна квотова депутация угорска, т. є. що не хотів ні крихти поступити в ііідвнсшеню КРОТИ із сторони Угорщини.

В ІС Т Ь

ТУ позтелє- ґрафовано навіть з парламенту до деяких днев- ників провінціональпих. Говорено також, що нинішні дневники угорскі опозицийні принесуть таку вість про димісию Банфіого. Ми однакож спитали у жерела і дізнали ся, що на разі пс.ма і, бесіди про уступлепе кабінету угорского. Банфі міг би лише тоді уступити, як би ему не по­

вело

СЯ

пересьвідчити СОЙМ угорский 0 потребі і конечности підвисциеня квоти зі сторони Угор- \ іуннн.

Нині відбуло ся також перше читане пред- ложеня правительственного що до організації стану хліборобів в так звані спілки господарскі.

ІІредложенє иравительства подає лише широкі рамп до закону

о

спілках хлїборобских, а ви­

повнене тих рам полишає поодиноким соймам.

По короткій дебатї, що вивязалась при тій на­

годі, рішено передати ціле предложенє комісиї рільничій. Дивним способом зложились діла на разі так, що всі сторонництва політичні, народні і социяльні заняли прихильне становиско до ор- ґанїзациї хліборобів. Навіть і социяльні демо­

крати голосували за тим предложенєм, хотя може лише в надії, що, — як замітив антисе­

міт -Ш тайнер — їм колись удасть ся обняти керму в тій організацій селяньскій, щоби відтак землі кн. Ш варценберґа і церковні поділити ме­

жи люднії. Як би предложенє иравительства комісия рільнича змогла скоро і успішно пола­

годити, а при тім вложила в закон постанову, що еойми краєві мусять докінчити орґанїзацию стану хліборобів, то осущилось би тим самим жадане послів руских, котрі ще в старій раді безперестанно домагали ся такої організацій хліборобів яко одного з немногих средств, ко­

трим би можна прийти в поміч станови селянь- скому. Розуміє ся, що правнтельство мусїло би рік-річно приходити з фінансовою номочию для спілок хлїборобских. Стара рада мала під сим взглядом приречене міністра фінансів п. Бі.іинь- ского, що на потреби рільничі буде відложений 10-міліоновий фонд інвестицийний. Нова рада певно угіімне ся о таку поміч державну. Яке значіне мають хлїборобскі спілки для селян, про сю справу толкував «Руслан* недавно в окремій розвідці, надписаній: «Жалів богато а

Рада державна,

Комісия лєґітимацийна палати посольско'і.

Комісия лєґітимацийна розділила вже ре­

ферати протестованих виборів. Число всіх иро- тестованих виборів виносить 05. З того припадає на саму Галичину дуже споре число, бо 37. Не входимо в те, чи всі ті протести оправдані. Се покаже ся по верифікацій. На разі цікаве для нас, котрі вибори з Галичини суть протестовані і кому приділено дотичні реферати. Зведемо се під одно, подаючи, кому які вибори, посредством голосованя приділено в комісиї лєґітимацнйній.

І так одержав до реферату иос. М е р у її о в и ч слідуючі протестовані вибори, іменно: Барвінь- ского, Гробельского, Мандичевского і Вахнянина;

пос. Ґ і ж о в с к и й : Чарковского, І нєвоша, Ка- ратницкого, Навроцкого, Ройовского і Байзера:

пос. Д у л є м б а : Богдановича, Розенгптока, Ва- лєвского і Висоцкого; пос. Ґ у р с к и й : Фішера, Шаєра, Вінковского і Забуди: иос. II і л і н ь с к и й : Ґеца, Городиского, Меруновича і Сапіги; пос.

В а х п я н и н : Гомпеша, Охримовича, Ольпиньско- го, Рутовского і Тишковского; пос. Б и к : Колї- шера, Пастора, Знаміровского, Піниньекого і Віктора; пос. Д а ш н н ь с к и й : Козакевича; пос.

Д п к : Левицкого; пос. С л я м а : Трахтенберґа, Пєнтака і Дулємби. З других коронних країв запротестовано лише 28 виборів. З тих приділе­

но пос. Ґ е с м а н о в й вибір Аксмана і Ресля:

пос. Ф е р я н ч і ч одержав протестовані вибори:

Бартолього і Ляґінїї; пос. К е р н : Бельоглявка і Нрохаски; пос. Ф е т е р : Демля і Карайся; пос.

Л я Гін я: Гортіса, Мавронера і Булата; пос. Н е р- ґ е л ь т : Лєхера; пос.

Р у п і ї :

Люєґера; пос. П р а - ж а к : Мадейского і Скалі; пос. С т р а н ь с к и й : Мітермаєра; пос. А й з е л є : Мосдорфера і Ведра- ла; пос. Р о ш м а н : Пфершого; пос. С л я м а : Цінґра; пос. В і д е р с б е р ґ : Номера; пос. В а ­ с и л ь к о : Рошмана і Ш травхера; пос. Л я н ґ : Ш варценберґа; пос. К е н і ґ : Ш рамека; пос. Ш і- к е р : Тірка; пос. Р а д и м с к и й : Вашатого. Комі- сия лєґітимацийна ухвалила прискорити свої роботи. Но зложеню реферату в комісиї, всі акти виборчі будуть виложені в канцеляриї пар­

ламенту через 14 днів, щоби всякий посол міг Їх переглянути. Члени комісиї лєґітимацийної з Галичини мусїли взяти по кілька актів вибор­

чій до верифікациі, позаяк з других членів ли­

ше один посол Сляма знав польский язик, а рускнй був лише доступний послам Мерунови- чеви, Ґіжовскому і ІІіліньскому. Член комісиї, др. Окуневскнй не одержав ніякого реферату по причині, що — як сказав ческнн посол Дик — комісия не вірить в єго обєктивність. Внесене пос. Дашиньского і Окуневского, щоби для про- віреня виборів галицких вибрати окрему комісию, возьме комісия лєґітимацийна під розвагу аж тоді як з поодиноких актів виборчих і протестів покажуть ся дійсно надужитя виборчі.

ВІСТИ- ПОЛІТИЧНІ.

Справа угоди з Угорщиною все ще стано­

вить головну точку внутрішноі політики на .У- горщинї. Побіда в Відни була би пораженєм не то угорского кабінету, але народних аспіраций угорских, длятого то такий натиск з долу на Банфіого, щоби він не уступав перед жаданямн Австриї. Банфі і єго товариші зі взгляду на иу- бличну опінїю лявірують вже задовго межи Сци- лею а Харибдою, межи слушними домаганями Австриї а угорскими аспірациямн. Чи вийде се Банфіому або Угорщині на пожиток, годі на певно сказати. В Угорщині раді би ужити вся­

ких средств, щоби тілько купити як найтаньше угоду. В тій цілії виволікає ся на верх навіть пострах, що дуалізм Австро-Угорщини може за­

хитати ся. Зд ає ся однак, що Угорщина в виду кабінетної крізи уступить бодай депешо на ко­

ристь Австриї.

В угорскім соймі інтерпельовано Банфіого в справі подорожі! австрийского Цісаря до Пе­

тербурга. На ту інтерпеляцпю відповів Банфі, що тріїдержавниії союз остае в повній своїй силі і що він не перешкаджає оставати монар­

хам в дружних відносинах з прочими держава­

ми, котрі до него не належать. Дальше заявив, що Росия не має ніяких еґоістичних цілий на Всходї, а ходить їй тілько о удержанє зіаіиз цио.

В Софії відбуло ся студентске антироснй- ске згромаджене. Бесідники остро критикували русофільску політику теперішного болгарского кабінету, а роснйскому правительству робили закиди, що оно в відносинах з Болгариєю має на оці лиш свої цїли.

Туреччина своєю побідою над Греками зи- скала не малу моральну побіду. Побіда та вийде на користь і иньшим державам, бо з неї витягнуть прочі малі держави балканьскі науку, що в виду турецкоі сили, не легко їм мож визискувати ситуацию. Порта набирає но­

вого духа і заявляє житє. Постановила она рі­

шучо забрати ся до реформ, а розпочинає їх від податкової реформи.

Становище Грециї є гідне пожалована, а зготовили єго ніби то патріотичні такой грецкі товариства »Гетайриі«. Они то підкопували по­

вагу короля, звали єго жандармом Європи, ін- трузом, гасителем народного духа; они то до­

вели до нинїшного кровоиролнтя, та до ганьби перед цілою Європою. Б ез Європи — днесь Гре­

циї не було би і одної хвилі. Край без оборон­

ців, бо з 80.000 армії, полиш илося ледво 10.001) а 8.000 «десь ся поділо». Покидали они оружє, амунїцию, війскову одежу і спасли ся бігством.

Скарб без грошнй, правнтельство без власти, а король без значіня і поваги. І слибн не межн- народні права, Греция мусїла би бути вичеркне- ною зі спису держав. Армія, що стоїть ще на пляцу боєвім, систематично уникає всякої битви.

Н о в и н к и.

— По загальних зборах взаїмних обезпечень

«Днйстерь» відбуло ся засіданє Гади надзираю­

чої в цілії вибору одного директора з поміж членів ради надзираючої на місце дра Стефана Федака, як також одного заступника директора на місце дра Омеляна Савицкого, котрих манда­

ти в тім дни скінчили ся. Вибрано директором опять дра Стефана Федака і заступником дра Щ астного Сбльского.

Читальню »Просьвіти« отворено в Провідну неділю на Вороняках, присілку Золочева захо­

дом філії «Просьвіти» в Золочеві. Членів вписа­

ло ся 160. Головою вибрано о. Івана Гургаля, сотрудника в Золочеві.

— Зелїзниця галицко-тернопільска Па тій лі­

нії не отворено ще близько 30 кільометрів ш ля­

ху иомежн Галичем і Підвисоким, з стациями Болшівці, Скоморохи старі і Липиця нижна.

Отворенє тої лінії наступить небавом, позаяк на день 19-го мая назначило ц. к. міністерство зе- лїзниць вступну ревізию новоотвореного шляху, а дня 21-го мая відбуде ся технїчно-нолїцийна комісия, що визначить речинець отвореня.

Дяківска школа в Станиславові. Минувшого року побудувала станиславівска капітула дім призначений на дяківску школу. Доси — як пи­

ше «Дяківский Глас* — є трех учеників бурса­

ків, котрі кромі науки дяківства побирають та­

кож науку столярства в краєвій школі промисло­

вій. На прошене капітули позволила дирекция Народної Торговлї у їіьв о ві побирати кільком у- ченикам, дяківским кандидатам, безплатно нау­

ку купецтва в філії «Народної Торговлї» в Ста­

ниславові. Є надія, що кождий деканат поки що буде удержувати одного ученпка в тій школі (бо капітула не має фондів), а ті ученики стануть розсадниками доброго і красного співу по деканатах.

— Чого нині' жиди не допускають ся? Краків- ска «Хочга Кеіопна* доносить, що минувіпої не­

ділі о год. ‘ у7 вечером придержала сторожа по- лїцийна Вільгельма Єрліха з Ряш ева і Ізаака Лїтмана з Кракова, жидів, практикантів гандле- внх, котрі увійшовши до передсінка костела сьв.

Хреста, зневажили сьвятпню в спосіб не даючий ся описати зі взгляд'ів приличности. Обох по­

ганців, з котрих Ерлїх зізвав з ароґанциєю, що є таким жидом, що її в шабас працює, відстав­

лено до арештів іюлїцийних.

Намірене самоубийство. Інспектор полїциї тернопільскоі Скульский хотів лишити ся житя, заживши давки сублімату. Предпринято зарадчі средства, але надії на виратованє нема.

Про підвисшенє платні державних урядників доносять з Відня: Числено доси, що видаток на підвисшенє платні урядників буде покритий з підвисшеня податків консумцнйних, котре то підвисшенє могло би наступити лише рівночасно з заключеиєм нової австро-угорскої угоди. Одна­

кож правнтельство як запевняють, хочбн навіть

угоди тепер не заключено, буде старало ся

ухвалене ще минувшого року підвисшенє платні

з

урядників впровадити в житє рішучо від січня 1898 року. Відкн возьме на то потрібних а так значних фондів, імовірно правительство само ще не знає, помимо то проволока з цілою справою поза січень 1898 є просто немислима, хотяй з та к слабою вірою приймали свого часу урядни­

ки дотичну заяву міністра фінансів д-ра Білинь- скога що до речинця впроваджена в житє під- висшеня платні.

Для учителів народних. Виділ краєвий роз­

писує конкурс на посаду учителя до наук еле­

ментарних загально образуючих в краєвій низ- шій школі рільничій в Бережнпци під Стриєм.

До сеї посади, що на разі обсаджує ся на один рік провізорично, привязана є річна етатова платня 500 зр., додаток активальний 50 зр. річ­

но, а по упливі кождого по собі слідуючого пя- тилїтя додатки иятьлїтні 50 зр., а крім того о- держує учитель вільне помешканє службове. — Зголошувати ся належить найдальше до 15-го червня 1897 до Виділу краєвого.

Пригадую впв. Товаришам, котрі 1887 року складали іспит зрілости в академичній рускій ґімназиї у Львові, що ми тому десять літ ріши­

л и з'їхати ся сего року у Львові і то дня 7-го червня. День сей припадає в понеділок лат. зе­

лених сьвят, отже буде мабуть для всіх догід­

ним. ІІроґраму з ’їзду уложать ті товариші, що жиють у Львові або близько Львова. Осип М а- ковен в Чернівцях.

— Огні. Дня 28 цьвітня около 8 ’/а години рано, коли майже всі люди вже в поле виїхали, вибух огонь в Городищп королївскім і знищив чотири селяньскі загороди з усїми припасами зб іж а і паші. Крім того згоріло в хлівах 5 штук худоби. Огонь вибух на обійстю господаря Сте- ф ана Чада з незвісної причини і ширив ся так скоро, що коли прибігли люди, вже не можна було нічого виратувати. Щ астє, що вітер був полудневий, бо пнакше була би стала жертвою пожару і нова хороша церков. До огню прибу­

ла ходорівска сторожа пожарна і займала ся гашенєм трех зрубів з хат погорілих; четверта хата стара згоріла цілковито. З місцевих лю­

днії визначили ся при гашеню огню місцевий учитель Стефан Штогрин і господар Йосиф Гамкало. Всі чотири господарі були обезпечені в краківскім товаристві. Пожежа тревала всего вів години. —- В ночи з 9 на 10 с. м. знищив страшний пожар всі господареві будинки на фільварку Острівчнк долїшний коло Скваряви.

Удало ся урятувати ледве иишхлїр і одну тону.

Також двір і теплярня оцїлїли. Огонь був під- ложеннй.

Віче християньско-социяльнзх робітників від­

було ся дня 12 мая у Відня. Були там також посли Шаєр, кс. Шпондер, Цена, Кубік і Забуда.

Бувший антисемітский посол до ради державної кс. А й х г о р н мав на тім зібраню бесіду, в ко­

трій заявив, що кс. Стояловский удає ся до Ри­

му, щоби там папі представити свою справу, а відтак звернув ся против краківского єпископа князя ІІузинії і обсипав єго численними доко­

рами. Відтак перестерігав бесідник кс. Стоялов- ского, щоби на будуччину не починав нічого в поспіху, без застановленя і без порозуміня з своїми політичними приятелями, а іменно, щоби не стріляв дурниць на поли відносин національ­

них. Забрав також голос пос. Ш а є р , подяку­

вав кс. Айхгорнови за прихильність

кс. Стояловскому і єго партиї, ядерно предста­

вив галицкі відносини і закінчив свою бесіду окликом в честь Люеґера.

— Убив на смерть в ночи з втірка на середу в Давидові хлоп Іван Дуда свого брата, а жінку єго сильно побив. Причиною морду було, що вбитий посварившись з братом загрозив єму, що виявить жандармам, будьте би він перед кількома роками убив тамошну коршмарку.

_ Град, величини піскового оріха, упав в по­

неділок, в само полудце в Станнславові і охрест- ности та наробив в огородах і полях значні шкоди. В Станнславові вибив град богато- шиб.

__3 иншнх сторін краю доносять також о гра­

дах, що упали дня 9-гс с. м. і о великих шко­

дах від них.

■ - Великі

СНІГИ —

ЯК доносять з Горіишої Ай­

стр,п _ упали вчера в охресности міста Ґмун- ден. Наробили они величезної шкоди по полях і огородах, де всі дерева стоять в цьвітї. В горах лютила ся буря з снігом вже від кількох днів.

— Де находить ся могила Івана Вагилевича?

Як скоро забуваємо ми тих люднії, що працю­

вали для нас, видко з того, що нині ніхто не може вказати навіть місця, де є могила пись­

менника нашого Івана Вагилевича. Номер він 10 м ая 1866 р. і похоронений на личаківскім кла- довпщи у Львові. Хто б знав на иовисше пита­

не відповісти,

зболить

повідомити о тім нашу редакцию.

— Нещасливою штукою називати ся може го­

лосна комедия «Сьвіт нудьги» ІІеллєрона. Рівно­

часно з єї виставленєм лучали ся трохи не всі голосні катастрофи пожарові. Коли горів у Відня Рінґтеатр, рівночасно в театрі мійскім грали

оказуван^ кусники

‘ вікна,

»Сьвіт нудьги». Театр мійскин пав жертвою переслуханій однак полїцішшш комісар

огню, коли в бурґу давали ту власне штуку. П о -' сумнів" що до правдивосте зізнань слуги, удав ся слїдна париска катастрофа збігла ся з пред­

ставленим »Сьвіта нудьги» в »театрі франсес*.

— Весїлє з перешкодами. В неділю дня 9-го мая відбувало ся весїлє у одного сьвященика під Галичем. Гостий було чимало, хто з близька, хто з далека. І забава йшла як найкрасше — було кому і з ким погуляти. Ось вже й вечеря, коли веселий настрій весільної дружини переби­

ває нечаішо тревожний крик: горить! Перепо­

лох великий, бо й огонь не в селі далеко, а та ­ ки в тім самім домі, над головами. 0 ратунку не могло бути й бесіди, всі спасали житє. З а коротку хвилю спалахкотіла криша і завалила ся, обертаючи в попіл всі валізи та пакунки приїзжих гостий, що схоронили їх були на стри- ху. Огонь зробив своє і потах. Ш коду обчисляє господар на півтора тисяча, але іі гості були вельми невдоволені, бо не лише не вигулялись як слід, а ще й нотеряли всьо, що з собою взя­

ли і мусїлн передчасно вертати домів в легонь- кім весільнім платю. Впрочім переконались, що на сьвітї не лише любов але й весїлє буває ча­

сом з перешкодами.

Опять поєдинок. Посол др. Менґер післав секундантів, послів дра Ґроса і дра Перґельта віцебурмістрови Віднл Штробахови за то, що той назвав єго на засіданні ради державної де- нунциянтом. Посол Ш тробах не лише не від­

кликав зневаги, але й не установив своїх сьвід- ків, чим справа уважаєсь полагодженою.

Божевільний. Др. Йосиф Ротблюм, адвокат краєвий з Ниська явив ся оногди на інспекциї поліцийній у Львові і заявив, що має внести жалобу. В часі переслухана показало ся, що др.

Ротблюм або вже від довшого часу терпить на помраченє ума, або дістав єго нагле. Інспекций- ні урядники мусїли доложити старань і уживати підступів, щоби недужого не роз’ярити, бо кож- диіі опір гнівав єго. Тому позвалали єму на всьо, посадили коло столика комісари інспекцийного і пристали на то, щоби він там писав якусь довгу і баламутну жалобу. Вкіпцп аби єго не доводити до гніву і нападу шаленосте, колиб відставлено єго до Кульпаркова звичайним ф іа­

кром, намовили неіцастного, щоби сам лично вніс жалобу у прокуратора і заманили єго до воза ратункового поготівля. В той спосіб уда­

лось єго відвезти до шниталя. Др. Ротблюм при­

їхав до Львова з Закопаного. Робить вражінє здорового чоловіка, лише скоро говорить і на .піци трохи зеленкуватий.

— Столїтну річницю уродин великого італїй- ского поета Джакомо Лєоиарді'ого будуть обхо­

дити Італійці дня 2()-го червня 1.898. В місті ро­

1 ТВО-, чужо-

Іьво- диннім поета Реканаті розпочали ся вже нриго- товленя, а кульмінацийноіо точкою торжества має бути викопане Поеми симфонічної», ском­

понованої найелавнїйшнм композитором італїй- ским Масканїєм на честь поета. Крім того роз­

дані будуть гонорові нагороди в золотих м еда­

лях і готівці за найліпші праці о житю рах поета; дві нагороди є доступні для стороннпх авторів.

Небезпечні вибрики. В Ж нравцї під

вом горстка хлопців витаскала на Великдень з своїх приватних арсеналів моздїри під церкву і загвоздили одеп з них так сильно, що порох розірвав моздїр на дрібні кусники і смертельно ранив двох хлопців, що стояли під церквою.

зелїза з моздїря повибивали в церкві а навіть аж в самім селі пробили одну стріху.

— Пожар цирку. В Парижи згорів до тла дня 9-го мая о пів до 8-ої вечором цирк Молїєра. З лю­

днії ніхто не потерпів. В цирку сім за кілька днів мало відбути ся аматорске представлене на добродійні цілії. Цирк той лежить близько місця послїдпої страшної катастрофи.

Напад. В повіті ласкім Губернії иьотрків- скої в селі Водеради напало на дім селянина Скиби о 10-годинї в ночи кількох розбійників, узброєних в револьвери і ножі. Виломивши вік­

но, дістали ся до комнати, збудили Скибу і єго жінку і зачали домагати ся гроший. Скоро гос­

подарі відповіли, що не мають гроша, розбійни­

ки зачали їх бити і одним сильним ударом роз­

черепили Скибі голову. Відтак виломили двері шафи, розбили куферок, забрали з него кілька­

сот рублів і погосподаривши так з годину, втїк- ли безкарно.

— Невинно посуджений. В краківскім шпитали сьв. Людвіка замічено в послїдних часах, що якась лиходійна рука викрадала гроші з пушок, що находили ся в почекальни. Заряджено по тій причині надзір. Оден служачий чатував у- крнтий на злодія і в суботу вечером, після вла­

сного зізнаня, мав вндїтн, іцо до почекальні у- війшов шпитальний иортиєр, і що він а не хто нньший, викрадав з пушок гроші. Служачий не приловив єго на горячім вчинку з обавп, одна- кож запевняв найторжественнійше і заявляв о- хоту зложити присягу, що на Иласні очп бачив портиєра. З а висказамн служачого промавляло і ще її се, що того самого дня рано він сповідав і ся і причащав ся. На основі єго зізнаня, полі­

ння увязнила портиєра і розпочала слідство. ^По попав в

на місце до шпиталю, перевів там досліди по­

між лікарями та службою і викрив на щастє правду, зовсім суперечну з зізнанями слуги. Ви­

явило ся, що крадіж передше і тої суботи ве­

чером поповняв давнїйший слуга шпиталю Пе­

тро Коза, котрого і увязнено. Мав він ключі ще з давнїйшої своєї служби і недостережено вхо­

див до почекальні на крадіж. Сам, по заарешто­

ваній, признав ся до всего. А служачий, що ча­

тував на злодія і взяв єго за портиєра, був го­

товий ствердити свій привид присягою.

Іменованя перенесеня, відзначена і конкурси.

— Іменована. II. Мінїстер рільництва іменував приватного лісного техніка Иос. Кулачковского ад’юнктом лісової інспекциї. — Ц, к. львійский висший суд краєвий іменував авскультантами судовими практикантів: Володисл. Бекера, Стан.

Славика, Мар. Шведа, Теод. Рожанковского, Теод.

Бачиньского, „Мир. Кимаковича, Ем. Бая, Мар.

Островского, Йос. Пара, Ад. Гулина, Теоф. Ко- пистяньского, Теод. Норсесовича, Володям. За- рицкого і Волод. Ольховского.

Ц. к. Рада шкільна краєва ухвалила між иньшнм на засіданні з дня 10-го мая с. р.: 1) Іменувати учителями в школах народних: Макс.

Корчовского старшим учителем і Мих. Салаха молодшим учителем 5-кл. школи в Ропчицях, Ів. Фаловича учителем в Угорнпмах, Фр. Ще- паньского управителем 2-кл. ціколи в Бучкові, о. Ів. Голду катихитом при 6-кл. школі мужескій в Коломиї; 2) затвердити в учительстві Фран.

Тондеру учителя ґімназиї в Станнславові; 3) зор- ґанїзувати дві одноклясові школи на передмі­

стях Львівскім і Черляньскім в Городку від 1-го вересня 1893; 4) перемінити від 1-го вересня 1897 чотпроклясові школи народні: мужеску і женьску в Городку на шестиклясові; чотирокля- сову мішану в Бориславі на дві чотпроклясові мужеску і женьску; 5) вилучити присілок ІІідсу- хе з округа шкільного в Спасі від 1-го січня 1897; 6) приймити до відомості! справозданя ц.

к. інспекторів шкільних краєвихз люстраций: шко­

ли реальної у Львові, ґімназиї в Самборі і ґім ­ назиї в Ряшеві.

Вісти з Епархи' Львівскої.

Презенти одержали оо.: Ем. Билинкевич на Гозїїв, Ал. Заячківский на Збараж, Яків Крас­

нопера на Підгайчики. — На конкурс з речин- цем до 5-го липня розписані парохії: Рогачин дек. параївского і Мозолівка дек. нідгаецкого, а з речинцем до 1-го липня: Яричів дек. львів- ско-загородского і Либохора дек. скільского.

— Консисторня вставила ся до президиї намі- стництва о згоду на канон, іпстнтуцню оо.: Іва­

на Головкевича на Лукавицю вижну, Ал. Заяч - ковского на Збараж, Якова Краснопери на Під­

гайчики. — ГІрезидия намістннцтва годить ся на канон, інституцию о. Євг. Рудницкого на Дубрнїв. — До інституциї візваний на Виводів о. Онисіїм Юзичіїньский. — О. Теоф. Любінец- кий дістав інституцию на парохію Вербів. — 0.

Єрон. Кмицикевич, парох Фраги, іменований за- відателем ходорівского деканата. — Архиєрей- скі грамоти похвальні з правом уживаня експо- зиторнй крилошаньских одержали оо.: Мих. Яцн- шин парох Вороцова, Юл. Курманович сотруд- ніік в Зарудю, Ник. Стрільбнцкшї парох Вели- коиоля, Вас. Білецкнй парох Страдча і Іван Че- репапшньскнй парох Керницї. — Декрет увіль­

нена від парох. іспиту конкурсового одержав о.

Ем. Дольницкий иарвх Ріпнева. — Правитель­

ство асиґнувало плату з релїґ. фонду для прив.

сотрудника в Бірках великих на один рік. — Завідательства дістали оо.: Ів. Головкевич з Сморжа в Лукавици вижній, Корн. Лотоцкий з Вербова в Рогачннї, Ник. Гапій з Завадова в Сморжи, Яросл. Гаргула з Бурщтина в Черчи, Ал. Міскіпї з Лукавиці ннжної в Хащованю, Вол.

Присташевскшї з Хащованя в Либохорі. — Со- трудництва одержали оо.: Арт. Авдикович ново- поставл. преевнтер в Дудківцях, Ів. Дорожинь- ский в Семегинові, Ілар. Гучковскій зі Струти- на в Вербівчику, Кліім. Калиньский новоност.

преевйтер в Струтинї, Грнг. Городницкий ново- пост. преевйтер в Дмитрові, Юл. Барановский новоност. преевйтер в Завалові, Лев Юрчинь- ский новоност. преевйтер в Бурштині, Ал. Гут- ковский новоност. преевйтер в Івачеві.

Вісти з Еп. Перемискої.

Намістництво надало опорожнену парохію ге£Іае соїі. в Ж еґестові дек. мушииьского о. Ал.

Гукевичеви, пароховн з Речичан.