Ч. 66. Львів, Четвер дня 21 марта (2 цьвітня) 1897. Річник І.
Передплата
»РУСЛАНА« виносить:
в Австриї:
на цїднп рік . на пів року на чверть року на місяць . .
12 р. ав.
6 р. ав.
8 р. ав.
1 р. ав.
За границею:
на ціані рік . . 20 рублів або 40 франків на пін року . . 10 рублів
або 20 франків Поодиноке число но 8 кр. ав.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні ВІД порта. — Оголошенн зви- чайні приймають ся по цїнї 10 кр. від стрічки, а в >Наді- сланім< 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
РУСЛАН
«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.Престольна бесіда
в дословнім тексті:
Ч е с т н і п ан ове о б н д в о х п ал ат ра
ди д ер ж ав н о ї!
З почином нової і важної доби зако- нодатного житя згромадив Я Вас около Мого престола, заявляю Вам Мій цїсарскнй привіт і витаю Вас сердешно.
Державна репрезентацня виправдала підчас минувшої сесиї положене довірє до Вашого патріотизму і внрозумілостн, поза- як мимо істнуючих суперечності! на мно- гпх полях державного житя довершила она плодовитої роботи. Маю надію, що і Ви щасливо розпочате доповните і дальше поведете, нові хосенні роботи підоймете і довершите з успіхом.
В тій надії чую ся утверджений, по- заяк зміряюча до р о з ш и р е н я в и б о р- ч о г о п р а в а законодатна діяльність з а- в е р ш е н а і новело ся широким верствам людності! подати законодатну репрезента- цию. Тепер же буде можливо, інтереси всіх кругів з тим уміркованєм, яке випли
ває з повного одвічальностн сотрудництва для добра загалу, в міру їх управненя.
Хоч як важним представляє ся розвій конституцій' для держави, то повного зна- чіня набирає она в змаганю до здорових с о ц п я л ь н и х р е ф о р м. Ваша діяль
ність буде на се звернена, щоби достаточ- но подбати про людність в материяльнім і культурнім взглядї і п о с е р е д р а м іст- н ую ч о г о с у с п і л ь н о г о л а д у
нонставші с у п е , р е ч н о с т н з л а г о д и т и.
н е с т а в л я ю ч и н а д м і р н и х д о м а г а н ь до с п р о м о ж н о с т н п ід п р и є м ц ів д л я С
О Ції Я Л Ь НО-IIО л ЇТ II Ч Н II X ц ї- лпй і не о с л а б л я ю ч и також для робіт
ників користної с п р о м о ж н о с т і! к о 11 к у-
ір е н ц и й н о ї с у п р о т и в з а г р а н и ц ї.
В тім дусі иредложить Моє правитель
ство передовсім проєкта до р е ф о р м и за
к о н а у б е з п е ч е н ь на с л у ч а й н е щ а с н о ї п р и г о д и і н е д у ги .
Предметом поважної дбалости буде, п о д в и г и е н є м з а п о д о в о ї с и о с іб н о - с т и, п о с о б л ю в а н є м а с о ц и я ц и її і пнь-
їлими заходами дл я п р о м и с л о в о г о повинно звернути Вашу бачність на сю с т а н у удержати приналежне єму місце по- прояву рівно важну в економічних як і в серед економічного житя і поправити при суспільних взаєминах. В тій справі одер- розумшм співдїланю з єго боку.
П ро м н с л о в а д і я л ь н і с т ь , котрій жите предложенє Мого правительства.
ГІлеканєм н а у к и і ш т у к и займе належить ся в цілім економічнім орґанїзмі ся Моє правительство з особливою дбало- визначне становище, вимагає к р і гі к о ї п і д- стию (оклики), а на полі и у б л и ч н о ї м о г и . Задачею Мого правительства буде ! н а ук и буде старати ся с п о к і й н и м р о з в о є м і с т н у ю ч и х у л а д ж е н ь під
н е с т и з а г а л ь н у о с ь в і т у (оклики).
Найважнїйшою задачею ніколи остане однакже єї виховуюча діяльність; лучше єї уладженє що до успіхів буде осягнене відповідним устроєм с е м і н а р и й у ч и- т е л ь с к и X.
С у д о в е з а к о н о д а в с т в о буде Вас ш таку подати.
Найбільшої бачностн вимагає н у ж д е н н е п о л о ж е н е , в якім находить ся п р о д у к ц п я с ї л ь с к о г о г о с п о д а р с т в а , се могуче жерело державної сили і 1 гаразду (живі оклики). Моє правительство буде про се дбати, щоби п ід д е р ж у в а т и і д а в а т и д о с т а т о ч н у о х о р о н у с їл ь -
‘ кОМ- ^0СІ,° Д а Р с т в у п р о ти в г р із ь - затруднятн змінами з а к о н а к о н к у р со - в о го і п о с т у п о в а н я в с п р а в а х не- н II X н е о е з и е ч е н ь с т в (оклики).
Що до з а в о до в о - с п і л к о в о ї ор
г а н із а ц ій с е л я н ь с к о г о е т а п у буде Вам уділене предложенє (оклики).
Напважнїйшою однак і найпильнїйшою задачею найблизшої частини сесиї є ула-
сп о р н и х. Дальше будуть Вам передані предложеня про м и р ови х суд и їв і роз- єм чі уряди г р о м а д с к і як і для посо- бленя заробкованю і торговельному оборо- ітови, предложеня про чеки і к у п е ц к і дженє тих укладів, що відносять ся до в і д - 1 п ерекази ,
н о в ії м п т о в о г о і т о р г о в е л ь н о г о со- ю з а з краями угорскої корони, до кон- с у м ц и й н и х п о д а т к ів , які в обндвох половинах держави маюу-, бутц уладжелп
відтак про о то в ар и ш єн я за- р о б к о ві і е к о н о м іч н і.
Важна задача к о д н ф ік а ц и ї за к о н а к а р н о г о у всіх єго галузях буде розпо
чата. ( лоро законами цивільними в фор- на рівних основах, відтак до управильненн
імильнійчасти на новій основі оперте правне п а п к о в о г о п и та н я і дальшого пере- жите позволить на таку велику законодатну в ед е н я в а л ю т о в о ї реф орм и, на остан
ку до н л а ч е н я у д і л і в для покритя по
треб с п іл ь н о г о г о с п о д а р с т в а мо
нархії.
Перепиті патріотичним духом, возьме- те ті предложеня, котрі Вам в тій справі будуть уділені, а котрих с к о р е з ал а г о- д ж е н є є так само б а ж а н е як і ко
н е ч н е , до справедливої і належної оцінки.
Звернете однак Вашу бачність підчас нової се
сій також на цілу чергу иньшнх важних задач.
На полі в н у т р і ш н ь о ї адм і н їс т р а н н і будете занпмати ся предложенями Мо
го правительства, що наміряють, п с р е- в е с т и а с е к у р а ц ию на р і ж н н х по- л я х е к о н о м і ч н о г о жи т я (оклики).
дорогу.
Моє правительство постарає ся о пред- ложенз в ій с к о в о г о к а р н о г о за к о н а (оклики) відповідного окремим війсковим ін т е р е са м і ви м аган и м н о в о ч а сн п х н аук п р авн и чи х і о проект закона що
до б ер еж е н а в ій с к о в и х тайн.
В найблнешім часі дістанете предло
женє про п о б ір і примусове стягане без- гіо сер ед іїп х п о д атк ів при рівночаснім управнльненю ви н аго р о д и г р о м а д за побір д е р ж а в н и х п о д а т к ів (живі окли- кі). При наміреній р е ф о р мі з а к о н а к а р н о г о в с п р а в а х д о х о д о в о - мають бути примінені гу- новочасного материяльного с к а р о о в и х
манні основи
В поодиноких частих держави з три-! і формального закона карного, при р е валою силою виступаюче змаганє людности, і ф о р м і з а к о н а о на л е ж н т о с т я х, щоби глядіти з а р іб к у за г р а н и ц е ю ,!котрий буде попереджений конечно потріб-
8)
Х о д ім за ним!
Генрика Сїнкевима.
(Дальше.)
Цінна і Ан-геа поглянула на себе з загаду- ванєм:
—
Що воскресце!
—
Нї меньше, ні більше: по трех днях.
Так бодай голосять єго ученики. Самого я за був поспитати. Впрочім се все одно, бо смерть освободжує від приречень. А колиб
іне воскрес, нїчо на тім не втратимо, бо після єго науки правдиве щастє з вічним жнтєм зачинає ся до- перва по смерти. Говорить о тім дійсно, як чо
ловік зовсім певний. В єго Адї яснїще, як в під- сонїшнім сьвітї, а чим більше хто терпить, тим певнїще там увійде; повинен .інше любити, лю
бити і любити.
—
Дивна наука — сказала Антеа.
— І
тамті кликали на тебе: Розпий! пи
тав Цінна.
—
Навіть не дивую ся. Душею сего люду є ненависть, хтож, як не ненависть має клика
ти о хрест для любови?
Антеа потерла чоло сухою рукою:
—
І Він є певний, що можна жити і бути щасливим по смерти ?
—
Для того не лякає єго хрест, нї смерть.
—
Як би се добре було, Цінно!...
По хвиля знов спитала:
-— Звідки він знає про се?
Прокуратор махнув рукою:
—
Говорить, що се знає від вітця всіх лю
днії, що є для жидів сим, чим для нас Юпітер з сею ріжницею, що після Назарянина він є о- дин, єдиний і милосерний.
- Як би се добре було, Каю! повторила недужа.
Цінна вітворив уста, мовби хотів щось від
повісти, але з а м о в к
—розмова перервалась.
Поптій очевидно роздумував дальше над див
ною наукою Назарянина, бо крутив головою і рухав що хвиля раменами. Вкінцн встав і став пращатись.
Нараз Антеа сказала:
—
Каю, ходім побачити сего Назарянина.
—
Спішіть ся — сказав відходячи ІІілат •
—-і похід вскорі двигне ся.
VII.
День від рана горячий і погідний став ко- ло полудня хмаритись. Від північного сходу на
пливали хмарки темні або мідяні, невеличкі, але густі мовби бремінні курею. Поміж ними видко ще було синє небо, але мож було сподіятись,
; що скоро збіжать ся і заслонять весь краєвид неба. Гимчасом сонце обкидувало їх огнем і зо
лотом. Над самим містом і сусїдними горбками розтягав ся іце широкий шмат погідного неба, і на долі не було ще жадного вітру.
На високій площи, що звалась Голготою стояли вже ту і там малі купки люднії, що ви
передили похід, що мав двигнути ся з міста.
Сонце просьвітлювало широкі камінні простори,
пусті, неврожайні і сумні. Одностайну перлову
їх краску переривала ліпне чорна сітка розеї-
лин і заломів, тим чорнїіца, чим більше сама
площа була облита сьвітлом. ОподалїК видко
2
ним з а к о н о м п р о с у д о в і н а л е ж и т о с т и, мають найти вираз взгляди на конечність о б н и ж е н я н а л е ж и т е - с т и й від гіеренесеня для недвижимого майна меньшої і середньої величини як і з а с а д а п р о ґ р е с и ї (оклики).
Взгляди на загальне господарство дер
жавне вимагають наглячо о с н о в н о г о л а д у г о с п о д а р к и в поодиноких ко- р о л ї в с т в а х і к р а я х . Змагаючи до від
крити нових жерел фінансових для країв, забезпечено законами участь в сподіваних надвішіках з безпосередних податків, а Моє правительство наміряє предложити, щоби також з н а д в и ш о к к о н с у м ц и й н и х п о д а т к ів з н а ч н і д о х о д и в ід с т у п и т и к р а я м (оклики). Правительство буде та
кож кріпко пособляти змаганям країв в цїли витвореня о к р е м и х к р а є в и х п о д а т к ів .
Також в цїли нодвнгненя і розшпреня з а с о б і в к о м у н їк а ц и й н и х при йде Моє правительство до Вас з предложенямн, ко
трих предметом буде відкрите і вихісно- ванє д о р іг в о д н и х на суші, дальший розвиток п л а в б и м о р с к о ї, б у д о в а но
вих з е л їз н и ч и х ш л я х і в і у д е р ж а в ив нє
П О О Д И Н О К И Х Л І Н І Й З Є Л ї З Н II- Ч II X.Коли розвязка гак численних і важ
них задач має повести ся, то н а ц і о- п а л ь н і с у п е р е ч н о с т і ! не повинні утрудняти і зводити з дороги Ваші наради і предметові рішеня. Успішна розвязка тих задач буде виливати на добро кождого краю і народу і ему пособляти, причиняти ся до усуненя істнуючих трудностнй і лу- чити всі сили до спільного дїланя в услузї могучости і інтересів держави.
Моє правительство буде безнастанно пильнувати, щоби перепони зближена усу
вати і п о с е р е д о б о в я з у ю ч о ї к о н - с т и т у ц и ї п і д г о т о в и т и и о л а г о д у п о б о р ю ю ч и х с е б е д о м а г а н ь , щоби витворити основу, на якій могли би про
тивники помирити ся при о б о п іл ь н ім и р и з н а н ю с в о г о п р а в а і с в о є ї с и л и і — при помочи Всевишнього — також помирять ся (оклики).
Обсяг і число призначених для Вас предложень ставлять до Вас великі вимоги, але я покладаю у Вашу добру волю і Ва
шу силу робочу довірє, що Ви і задля того схочете полагоджено їх приспішіїти, щоби подати к р а є в и м с о й м ам всіх ко
ролівств і країв б і л ь ш е ч а с у і с в о-
б і д н о г о р у х у ДЛЯ ЇХ ДЇЯЛЬНОСТІІ.
(Оклики).
Се домаганє випливає також з огляду на правильне дбанє цро призначені до а в- т он о м і ч н о г о р і ш е н я краєвих соймів справи, котрі в інтересі скоршої адміністра
цій можуть дізнатп и ом н о ж е н я .
було вищі гори, також пусті, оповиті блакитною мракою віддали.
Ниіце, між мурами міста а узгірями Гол- готи лежала рівнина, засіяна ту і там горбками меньще пуста. Там зі щилин, в яких зібрало ся трохи врожайної землі виглядали смоковницї з листєм рідким і вбогим. Ту і там стояли будо
ви о пласких дахах, поприліплювані на подобу гнізд ластівчих до камінних стін, або сьвітили з далека в сонци, біло крашені гроби. Тепер по причині надходячих сьвят і напливу мешканців нровінциї до міста, наставляли близ мурів безліч салатів і наметів, що творили цілі обойи, повні людий і верблюдів.
Сонце піднимало ся що раз вище на не- вкритім доси хмарами просторі неба. Наближу
вали ся години, в яких звичайно на сих верхо
винах було глухо-тихо, бо все живе шукало тїни в мурах або щілинах. А навіть і тепер, хоч все було оживлене, якась смута налягла на сю сторону, де ясний блиск стелив ся не по зеле
ни, але по сірих облогах камінних. Гамір дале
ких голосів, що доходив від сторони мурів, змі
нював ся в шелест филї — здалось, що тиши- иа поглочувала єго.
(Далї буде.)
Що до з а г р а н и ч н о ї п о л і т и к и , то спільному порозуміню і дїланю всіх ве
ликих держав повело ся, викликані о с т а т
н і ї
ми з а в о р у ш е н и м и на С х о д і н е- б е з п е ч е н ь с т в а з а г а т и т и , а можна мати надїіо, що т е п е р п ід н я т а а к ц и я , п р и в с і х п р о т я г о м п е р е с и р а в п р о п и л ю в а н и х рі ж н и ц я х в п о г л я д а х і с у м н ів ів , д о в е д е до у с п і ш н о ї і в с у щ н о с т н в д о в о л я ю ч о ї р о з в я з к и .
Се відносить ся перодовсїм до н е р О 3- в а ж н о викликаного к р е т е н ь с к о г о п н- т а н я , що спонукало Моє правительство, в п о р о з у м ін ю з н а ш и м и с о ю з н и к а м и і в т іс н ім , п о в н ім д о в і р я к о н т а к т і з и н ь ш и м и н а м п р и я з н и м и д е р ж а в а м и предприняти цілу чергу заходів, ко
трих наміром є, акцпєю в и м ір єн о ю на у д е р ж а н є т е р е т о р и я л ь н о г о 8 1 а ї и з цио зв е с т и н е п о к о я ч і з м а г а н я і з а б а с и у в л а с т и в і г р а н н ц ї. (Оклики).
Коли отже постава Г р е ц и ї в теперішній хвилі н і я к не може числити на п р и з н а н е в е л и к и х д е р ж а в , то з другого боку мусить Т у р е ч ч и н а взяти собі до серця, що приняла би на себе в е л и к у о д в і ч а л ь н іс т ь, колиб при понеханю наііжизненнїйшнх інтересів і против одно
г о л о с н и х п о р а д є в р о п е й о к и х д е р ж а в в і д т я г н у л а ся в і д у с у - н е н я с у м н и х н а д у ж и т ь і тим спо
собом малаби удержувати с т а н , що мі
стить в собі з а р ід б е з н а с т а н н о г о н е с п о к о ю . (Оклики). Можна висловити сподіване, що і в тім напрямі н е м п н у- ч о п о т р і б н е б у д е з а п е в н е н о .
Нехай же Вам отже, чесні панове о- бидвох палат ради державної, буде дано, при помочи м и р н о г о у л о же ня в н
ї п і н и х і в н у т р і III н н х в і д н о с и н , в згіднім і предметовім співдїланю осягнути успіхи для добра вітчини!
Вог Всемогучнй най уділить Вашим працям благословеня!
Рада державна.
ГІо ухвалі Ради державної, щоби випустити на свободу посла Шаєра поручив Мінїстер спра- ведливости завідомити телєґрафічно ряшівский суд о тій ухвалі парламенту. Потому ухвалено 235 голосами против 103 внесене Перґельта о безпроволочний вибір комісиї з 18 членів, ко- траби розслідила акти процесу Шаєра. Б кінцн вильосовано комісиї, котрі мають заняти ся ве- рифікациєю виборів. Найблисше засїданє Палати відбуде ся в суботу і правдоподібно зараз на тім засїданю уконститує ся вибравши президен
та і віцегірезидентів.
Протестів внесено до тепер з Галичини з самої IV. куриї аж 18., кромі протестів з V.
куриї. В парламенті переважна часть є того пе- ресьвідченя, що вторникова довга дискусия в справі посла Шаєра викликана була лиш про
стим непорозумінєм. Ціла Палата прецінь була того пересьвїдченя, що належить освободити Шаєра; ходило тілько о формальну сторону а іменно, чи таке внесене має прийти під наради перед уконституованєм Палати, чи ні. Ціла та предовга розправа послужила лиш хиба на те, щоби социялїстичні посли могли таним коштом зробити собі рекляму.
Гр. Фалькенгайн разом з пятьма послами з більшої
ПОСІЛОСТІ!утворив клюб центрум.
• ПеиІзсЬез УоІкзЬІаН» доносить, що партия християньско-социяльна, польскі людовцї, стоя- ловщики і рускі радикали заміряють сполучи
ти ся.
Та сама партия зложила також своє зая
влене: На основі пастирского листа Епіскопату австрийского буде католицка партия людова дбати: 1) о могучість держави, 2) о автономію і ненарушимість королевств і країв, 3) і о по
рядок публичного права в релігійних, социяль- них, господаревих і національних відносинах на християньеких основах.
Посол Ґоес поставив інтерпеляцию до мі
ністра торговлї, чи сей є готов поробити стара- ня, щоби розпорядженє Баварского правитель- ства було змінене, після котрого худоба прова
джена на торг до Монахіюм мусить бути заби
тою в протягу трех днів.
Партия християньско-социальна наміряє на найблисших заеїданя поставити наглячі вне
сена за знесенєм дневникарского штемпля, за дозволенєм свобідної кольпортажи, за підвисше- нєм платні для чотирох найниеших кляс робіт
ничих від 1. липня с. р. і за скороченєм часу праці в промислових заведених.
Социял-демократи наміряють зараз на су
ботнім засїданю поставити внесене о запрова
джене загального, безпосередного і тайного го- лосованя.
На внесене до иоставленя президента мі
ністрів в стан обжалованя знайшли социялїсти до тепер ледво ЗО послів, що хотіли би те вне
сене підписати.
Верифікацийні комісиї вибрані на засїданю з ЗО. с. м. мають зладити на суботу верифіка- цию всіх тих послів, против котрих не внесено протесту.
Вісти політичні.
»УаІег1ап<І< обговорюючи Цїсарску бесіду осьвідчає, що колиби Рада державна довершила ту богату програму престольної річи, то монар- хия зробилаби великий поступ.
»Гі§аго« звертає головну увагу на заяву Цїсарску про заграничну політику і каже що приречене Цісаря Франц Йосифа дане прихиль
никам мира приходить як раз в добру пору і в тім єго найбільша вартість.
Пруска »ХаНоиа1-2і§.« дуже лютить ся на Гр. Баденього за становище австрийского прави
те льства в ческій квестиї. «Правительство — пи
ше той дневник — мусить купити собі ласку Чехів і то за кавалок скірп витятої з хребта Німців. При тім жадає ся ще від Німців, щоби заявили, що така операцня робить їм правдиву приятність.
З Царгорода надходять сумні вісти. Мінї
стер війни і мінїстер полїцнї одержали розказ побільшити патролї. Від вчера рано ходить по місті кінна і піхотна патроля. Ситуация якась грізна — уми всіх занепокоєні якби вичікували незвичайних випадків. ІІозавчера припроваджено до вязницї 40 Вірменів. Ходять поголоски що в Ісмід витято в пень всіх Вірмен.
Мунїцінальна Гада в ГІарижи відмовила 20 мілїонової субвенциї на цїли вистави в 1900. Ся ухвала не зашкодить виставі, а буде мати лиш такі наслідки, що місто Париж не буде мати евентуально права до чистого зиску з вистави і не прийде в посідане двох нових палат, які збудують ся в часі вистави на елїзийских полях.
»ГокІ< доносить, що в Льондонї за-для бльо- кадн грецких пристаний поставлено такі вима
гана, яких прочі держави певно не приймуть.
В низшій Палаті осьвідчив Курцон, що всі адмірали знаходячі ся на кретеньских водах зажадали як найскоршого заіменованя Гене
рального управителя для Крети. Англія годить ся на те жадане. Відділ з (500 англїйских воя- ків дістав приказ приготовити ся до виїзду на Крету.
Грецкнй престолонаелідник обняв головну команду над війском на граници Туреччини і видав денний приказ, в котрім звертає увагу вояків на тяжку і критичну хвилю, а рівночасно виповідає пересьвідченє, що всі сповнять свою повинність і побідять трудності!.
Грецкі повстанці побили Турків під Спіна- льонґа. Борба тревала 48 годин. Війска ту- рецкі мусїли цілковито уступити зі занятого становища і потерпіли великі страти в людях.
Кромі того удалось ще повстанцям зловити один турецкий корабель, котрий віз амунїцию.
Султан амнестіонував 64 Болгар, інтерно
ваних на острові Родос. Вчера відійшли два ба- талїони войска на границю. До того часу ви
слано 81 баталїонів. Мало ще більше відійти туди турецкого войска, коби не висуненє ся з шин зелїзннчого поїзду під місцевостию Окчи- ляр. Ті спізнені баталїони удадуть ся на гра
ницю морскою дорогою.
Н о в п н к и.
— Прихильність парохиян до свого сьвященика.
Міщани з Галича вислали сими днями депута-
цию з помежи себе до Єго Ем. Кардинала Кир
Сильвестра в справі свого сотрудника о. Нико-
лая Винницкого. Депутация представила докладно
з і совістно ревну і щиру працю для добра цер
кви і народа о. Винницкого і просила Єго Ем.
Кардинала, щоби зводив положити конець ще і тепер треваючим прослїдованям зверненим на- безвинного їх душпастиря. Ем. Кардинал приняв ласкаво депутацпю, розвідував ся о все доклад
но і заявив, що не позволить нікому знущати ся над совістно сповняючим свої обовязки сьвя- щеником. Депутация відповідию Ем. Кардинала була вельми урадована.
— Вечерницї в память
XXXVI[роковин смерти Тараса Шевченка устроюе молодїж ґімназияльна в Дрогобичі! 5. цьвітня о годині 7. вечером, а рускі товариства в Стрию дня 8. цьвітня.
— Католицка церков в Анґлїї. В Англиї і Шко- цнї знаходить ся тепер 26 архиепископств і е- пископств, 3090 сьвященнків, 1812 церквей і каплиць; то чинить приріст в послїднім році 2 єпископів, 76 сьвященнків і 36 церквей і ка
плиць. В послїдних 15 місяцях навернуло ся 15.000 Англійців на католицку віру, з того 2.000 припадає на саму дієцезию Вестмінстерску. Від того часу, коли кардинал Нюман приняв като
лицку віру, приступило до католицизму 500 ан- глїйских душпастирів.
Рускі вояки на Кретї (19-го) марта попо
луднії впйшло з Сараєва пів ескадрони Се- Ьіг§8Ігеіп-у на Крету. Відділ той зложений з 75 гірскпх коннй і 65 вояків під проводом одного лиш надпоручника, призначений є тілько до пе
ревозу мунїциї і манатків. Виїхали осібним по
їздом на Мостар .до Метковнч, де всядуть на корабель, що надплине з Триєсту з 87-им бата- лїоном інфантериї. Експедиция наступила зовсім неждано, в послід ній хвилі. Рано ще були при
готовані до відходу в гори на звичайні вправи:
нараз дістали приказ, замісць в гори, йти на дворець. Хлопці виглядали веселі, казали, що то не може бути правдива війна, коли не йде ін- фантерия. Характеристичне є то, що Боснак ані один не пішов, а йно майже самі Русини з Га
личини (кромі кількох Чехів). «Що робити? — падькав один — раз присягало ся цїсареви, то треба всюди йти!» Небожата навіть не знали властиво^ куди їх призначили і як зове ся тота земля, з котрої не один може й не вернути.
Мимохідь насунула ся мені гадка: Русини перші йдуть сьвітами боронити культуру перед гай
дамаками, а тілько у себе дома онн с а м і... «Ьа^- Лашасу*.
Вибір Великого майстра масоньскої льо
жи угорскої. Симболїчна Велика льожа угорска відбувала 28. марта свої річні загальні збори.
На збори прибули представителї масоньских льож австрнйских і заграничнйх, котрі стоять під опікою Великої льожи угорскої. Найважнїй- шою точкою дневного порядку був вибір нового Великого майстра льожи на місце покійного Емеріха Іванкаса. Вибрано одноголосно Великим майстром Юрия Иоановича, пенсионованого секретаря з міністерством просьвіти. Нововибра- ний Великий майстер присьвятив свою інавґу- рацийну промову звеличаню лібералізму: «Сьві- т л а потребує людскість, сказав він, щоби мир увійшов до сердець; ми мусимо темнотою ги
дити ся, нонеже людскість тепер не видить правди*. А під темнотоюпонимають масони не що иньше а хрцстияньску віру. Найбільше однак не навидять они католицкої віри, бо та одна має силу і средства до поборювана їх пагубної роботи.
— Загальні збори Каси задаткової в Стрию відбудуть ся дня 4 н. с. цьвітня с. р. о годині 5 пополуднії в комнатї товариства з слідуючим порядком: 1) справозданє з дїяльности за ми
нувшин рік; 2) пропозиция що-до розділу зи
сків; 3) вибір 3 членів ради управляючої на мі
сце уступивших і одного заступника; 4) вибір
■одного члена ради управляючої на два літа; 5) вибір одного члена дирекциї евентуально одного заступника; 6) вибір комісиї ревізийної; 7) вне
сена членів. — В імени ради управляючої о.
Юлїян Федусевич предсїдатель. Іван Ревакович секретар.
— Новий університет. В короткім часі отво- рить ся новий університет па Мораві. Всякі приготована до того роблять ся дуже енерґічно і вже навіть висмотрено відповідних кандидатів на катедри. Університет той мав би бути о чес-
■скім характері, а що найменьше о утраквістич
нім. Ся вість радує кождого Русина, бо думає, що певно і о обсадженю руских катедр на львівскім університеті подумано. Чи здїйстнить с я та думка годї днесь вгадати, а крайний би вж е був час.
— Другий чесний театр в Празі'. Потребу дру
гого ческого театру відчували вже Чехи від дав- яа, передовсім длятого, що Німці, котрі в Празі мають значну меншість, посідають аж два теа
три, а Чехи тілько один. Чехам прийде основа
не другого театру легко, бо они вже від дов
шого часу мали в Празі кілька літних театрів,
д е актори грали під управительством приватнихпідприємців. На се підприємство розпочали ся вж е складки. Звісна жертволюбивість Чехів на цїли народні, дає певну запоруку, що театр зд ій снить ся і то скоро. Театр сей має бути посьвя- щиний виключно драматови і комедиї а упра
вляти буде і сим театром товариство народного театру.
— Зелїзничі дирекциї. З Відня довідуємо ся, що незадовго мають станути три зелїзничі ди
рекциї а то: у Відни, Празі і Львові. Начальни
ком галицкої дирекциї має бути іменований Стан. Щепановский. Кромі тих головних дирекций має завести ся ще окружна дирекция в Кракові і Станиславові, як се вже тепер є в Тернополя, Перемишлі! і Чернівцях. Управителем черновец- кої дирекциї буде правдоподібно ґр. Фестен- бурґ.
— Іміґрацийний біль Сполучених Держав. В Спо
лучених Державах північної Америки ухвалено закон, після котрого, — кождий, — що хотів поселити ся або взяти ся за яку роботу в пів
нічній Америці — мусїв передше виказати ся знанєм читаня і письма в однім з жиючих язи
ків. Закон сей перейшов щасливо всї інетанциї, а щоби єго ввести в житє треба вже було тіль
ко потверджена президента Сполучених Держав, однак президент Сіеуеіаші не підписав сего за- кона.
— В Неполомицях, в паровій фабриці' дахівок пп. Хомомакса і Ж елєньского відбуло ся перед кількома днями дорічна роздача надгород пиль
ним робітникам і робітницям. Від 6 лїт, то є від того часу, коли заложено в Неполомицях фабрику, місцеве населене і з околиці заробило понад 309.000 зр. Кромі того заряд фабрики не раз причинив ся до піднесеня добробиту філян- тропійними жертвами. Добрі відносини межи властителями а робітниками об’явила ся радіст- ною овациєю, якою відвдячило ся населене ро
бітниче при нагоді розділу нагород, яку урядило оно своїм настоятелям.
— Як галицкі жиди визискують віденьскі Фірми купецкі? Нїмецка Газета: ЬеиізсЬез УоІквЬІаІі ось що пише: Тутешні купцї, котрих імен не хо
чемо тут проголошувати, подіставали зі Стани- славова в заліплених кувертах лист. Коли роз
печатали, найшли таке оповіщене шлюбу: »Нах- ман Гальперн з женою просять почтити своєю достойною присутностию шлюб ЇХ
ДОЧКИ Р о з і !з паном Д-ром прав Ізааком Пресером зі Львова, що відбуде ся ві второк 23-го марта в Стани
славові у власнім мешканю.* Під оповіщенєм є ще замітка: >Телеграми: Гальперн Нахман, Ста
ниславів.» Практичність сего оповіщена зрозуміє ся добре тоді, коли прочитає ся єще і візитову карту, що до згаданого письма додано. Зм іст візнтової карти такий: «Вповажаннй пане! Осьмі- ляю ся запросити Вас на весїлє моєї дочки і надіюсь уповаючи в нашу довголітню звязь ку- иецку, щ о п р и с ій н а г о д і п о к а ж е т е с в о ю д я к у д ї л а ю ч и н а м н е с п о д і в а н к у н а д і с - л а н є м в і д п о в і д н о г о п о д а р у н к у в е с і л ь н о г о . З високим поважанєм. Нахман Гальперн, давнїйше Ґольдшляґ, Станиславів.* Як віденьский дневпик дальше пише, адреса телеграфічна має на меті повідомити найскорше Гальперна, який подарунок присилає віденьска фірма.
— Дивний сон. В Воронежи живе панночка, донька урядника полуднево-всхідної зелїзницї, має она 2 1 лїт. Старша сестра тої панночки у- мерла перед пару літами. Смерть сестри викли
кала у неї так великий жаль, що не могла у- спокоїтп ся, попадала в безсонність а навіть хо
тіла відобрати собі житє. Самоубийству пере- шкоджено, але панночка попала в незвичайний хоробливнй стан. Периодично попадає опа вже від двох лїт в довготреваючий сон а властиво в я- кусь сонну апатию, в котрій тратить всяку вра
зливість на з ’явнща внїшного сьвіта. Стан та
кий треває по кілька місяців без перерви. Тепер ся панна знаходить ся в такім стані від 1 ве
ресня. Она лежить в ліжку з замкненими очи
ма, а єї вигляд не робить вражійя хорої; трохи тілько змізерніла і дещо зблідла. Віддих сла
бий, але правильний: температура і пульс нор
мальні. Хора лежить по кілька днів без наймень- шого порушеня, в одній позициї, часами тілько порушить ся без чужої помочи. Коли хто до неї наближує ся, відчуває се а хоть може не докладно, розуміє однак що говорить і щодїє ся ко
ло неї. Було раз так, що родина нараджувала ся як би то змінити постіль для хорої, та учу
ла наради і здаєсь що они не мусїли хорій прийти до вподоби, бо з очий поплили єї рясні слези, а кромі того наступив гістеричний напад і зоЙканя; вкінци хора з великою трудностию вимовила слова: я нікому не потрібна, зако
пайте мене як найскорше. Лікарі робили що мо
гли, щоби хору обудити, причім брали ся дуже енерґічних средств, як колене пяти і застосова
не сильного току електричного. Тоді хора заво
дила і вказувала, що то єї болить і мучить вкінци сказала: «Чому ті підляки мене так му
чать?* В протягу послїдного періоду сонного хора встала два рази з ліж ка о своїй силі, але ті факти ще побільшили загадочність того дивовижного стану і почато здогадувати ся, що є в нормальнім стані, тілько удає спанє з якихсь містичних причин. Одного разу хора встала і перейшла ся сама до другої комнати. Мати спо- стерігши се, закликала на ню з радости, але хора в тій хвили повалила ся на землю і попа
ла знову в сонність. Минувшого року спала она
45 днів, обудила ся, а по якімсь часі на ново заснула.
— Огонь. В «Нагіеіоп*, в Пансильванїї згоріла
минувшого м ісяця руска церков. Огонь повстав на стриху над ризницею. Люди не могли уряту
вати навіть всіх прирядів з внутра церкви, бо огонь ширив ся дуже скоро а церков була з де
рева. Церков на щастє була асекурованою на 4.000 долярів. Богослуженя відбувають ся тепер в рускій школі, котру парохіянн не давно збу
дували.
Послїднї вісти.
Посадник Відня, Ш тробах зголосив свою димісию насамперед в видїлї ради, а потому на повнім засїданю. Вибір нового посадника має відбути ся 10. цьвітня. Др. ЛюеГер певно буде посадником. Потверджене єго вибору запевнене.
Всї держави мають вислати Порті рішучий комунїкат, що, єсли повторять ся нові події в ро
ді різні в Токат, зарядять они крайні средства навіть против самого султана.
На звісну проклямацию адміралів відпо
віли грецкі повстанці на Кретї, що доперва тодї зложать оружє, коли Крета буде сполучена з Грециєю.
Увільнений посол Шаєр приїхав до Крако
ва. Гобітники урядили єму овацию в зелїзничій реставрацій', а социял-демократи в редакцій' »Ха- рггойи*. Того самого дня вечером від’їхав він до Відня.
Ческі «Хагойпі Ілзіу* доносять, що розпо- рядженє язикове для Чех буде оголошене вже 2 цьвітня, а для Моравії трохи пізнїйше. «Рогог*
подає, що скоре оголошене наступить по при
чині енерґічного домаганя ческих послів, але аж в половині цьвітня.
Наука, штука, література.
— «Правда*, письмо ілюстроване для ру-
ского народу ч. 10 з 14 марта містить: «Могила Тараса Ш евченка», «Невольник*, поема Т. Ш ев
ченка, ббразець могили Тарасової, «Ш евченко яко салдат* з портретом, «Йозия Веджвуд, за- ложитель гончарні*, «Чи то приятелї народу на
шого?*, «Вибір послів до ради державної*, «Най
митові! ліпше як господаревії«, «Яблока лїкар- ством *.— Ч. 11 містить: «Могила Т. Шевченка*
(конець), портрет Тараса Ш евченка, ілюстрация:
хата Ш евченкова в середині', «Дещо про нужду хліборобів*, «Вечір*, поема Ш евченка з ілюстра- циєю, «Невольник*, поема Т. Ш евченка, «Сьміх і горе*, розмова Войтовича з реєнтим. Оба чи
сла так що до форми як і що до змісту пред
ставляють ся хорошо.
П о ї з д и З Є Л ї З II и ц ь
від 1 н. ст. м ая 1896 після львівского часу.
Відходять зі Львова.
ДО К ракова . . 5-16 9 іс б 10-31 3-20 п 7-21 11-ЗЄп И ідволочиск . 6 '3 6 п — 10-ов 2-47 п 11-ЗТП
(з Підзамча) 6 » п I— Ю -25 3-01 п — ї ї ® Ч ерновець 6М п — Ю -01 3-21 п — 10-57 Стрия . . . б-вя 10-11 3-41 П 7-58 —
Рави р у ск о ї . — — 9-51 — 7 -ЇТ —
Я нова . . . — — 10-21 3-зб«) — 9-31
>» 1-41**) —
Приходять до Львова
3-ь К ракова . . 5'4б п 9-зі 2-о«і її 7-зі 9 - 2 1 6 10-о«
„ П ідволочнск . — 8-41 3-ю п 5-46 ІО Цп
„ (на Підвамче) — 8-18 2-54 п 5-21 10 26 II
Черновець 8-04 2-37 6-49 10 Н п
„ Стрия . . . 8-36 2-27 1046 1 2 -4 6
„ Рави Р ускої . 8-61 6-21
„ Я нова . . . — 8-26 6-04 9-зо —
♦) В неділі і сьв ята не курсую ть.
**) Лише від 16 червня до 31 серпня тілько в неділі і сьвята.
Ті числа, в котрих підчеркнені мінути чорною л і
нійкою, о зн ачаю ть п о р у н і ч н у від 6 0 0 год. д о5 69 год.
вранці.
Поспішні поїзди напечатані товстими буквами і о зн а
чені буквою п ., поїзди блискавичні, при котрих нема во
зів III. кляси, буквою б.
Львівскій час р о зр ізн яв ся від середн ьо-европ ейского (зелїзничого) о 36 мінут, іменно коли після середньо- европейского часу єсть година 10, то після львівского
1 ЄТІ. 10 год. 36 мін.
