Ч. 53. Львів, Неділя дня 5 (18) марця 1900. Річник IV.
Передплата на »РУ СЛАНА» виносить:
в Австри :
на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) , на пів року . о зр. (10 кор.) І иа чверть року 2'50зр. (5 кор.) на місяць * 85 кр. (1 к. 70 с.) •
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів
або 16 франків, Поодипоке число по 8 кр. ав. І і г_ _ _ _ _ _ _ »
• Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не новьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.« — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня •
■ крім неділь І руских
СЬВЯТі о год. 6-ій пополуднії.
Редакция. адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернина(Лїндого ч.9.) Екс
педиция місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ;
Рукописи звертає ся лише і на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в •Наді
сланім. 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по і 15 кр. від стрічки. і
Не смакувало —
нїмецкій лївици, що Чехи залишили об- струкцию проти нійскового закона. Плин лївицї був досить хитро придуманий! Чи
слено на певно, що ческі посли, зражені знесенєм язикових розпоряджень, не до
пустять до ухваленя контінґенту рекрутів, та що з сеї обструкциї буде можна вине
сти доказ в очах корони, що Австрия мо
же і повинна оперти ся «постійно» лише на «льояльности» австрийских Німців, та
кій льояльности, яку штучно зааранжовано в осени минулого року в часі війскових маневрів в Чехії і в Каринтиї. Симчасом повело ся іменно «Союзови» вплинути на Чехів успокоюючо, а за сим прийшло опять до реконструкції! правиці і т. зв.
більшості! иарляментарної.
Реконструкция правиці болить Німців найбільше. Ся реконструкция значить одно, що провіренє, що нїмецка лівиця не буде поки-що рішати о судьбі Долитавщини, а мусить вдоволити ся судьбою меньшости, над котрою можна буде у важнїйших спра
вах перейти до дневного порядку. Лівиця є проте трохи закатарена (уегвсЬпирй). Всі закулїсові єї змаганя: «позискати Поляків», розбили ся о політичний розум д е я к и х нольских політиків, що не впали в застав
ку Хлюмецкого. Парлямент «жиє», а се гнівить нїмецку лівицю, що хотіла бачити замість парляменту з славиньско-консерва- тивною більшостию іаЬиІат гавані, а при кермі абсолютистичну руку нїмецкої лібе
ральної бюрокрациї.
Немило діткнула нїмецку лівицю та
кож та загальна проява, що в сій сесиї—
коли приходило до більше бурливих сцен
— бурю починали і переводили в и к л ю ч но клюби лївицї. Біе Ціпке 1а§ вісЬ іп Неп Наагеп — можна сказати в істориї те- гіерішної сесиї. Лівиця показала ся біль
ше роз’єднаною, ніж правиця. А як би сесия потревала довше, то було би дуже
1
Г Е Н Р І 1 К І Б З Е Н .
Як ми мертві воскреснемо.
О С О БИ .
Професор Арнольд Рубек, різбяр.
М оя Рубек.■
Управитель купелевого закладу.
Ірина.
Ульфгайм.
М онахиня.
Слуги, купільні гості і діти.
Події першого акту розіграють ся в купільнін мі- сцевости па побережу, другого і. третього в околиці'
лтчничого закладу в горах.
П е р ш и й а к т
Перед готелем, якого головний будинок видно в частині' на право. Вільна площа щось в роді парку з водограєм, великими, старими деревами і корчами. На ліво неве
ликий павільон майже вкритий зеленю і диким виногра
дом. Перед ним стіл і крісла. В задній частині розсте- лювть ся вид на повне море, що переходить у залив, на якім видніють далеко кусні землі і невеличкі острови.
Тихе, соняніие лїтпе передполудне.
наглядно показало ся, що т. зв. «Неиізсіїе ОетеіпЬиег£8сЬаЛ» стоїть на глиняних ногах.
Сесия парляментарна, кінчить ся нині в суботу, а нчера переведено вибори до спільних делєґаций.
Чи спільні делєґациї зберуть ся вже в маю? — сумнїваємо ся. Нам здає ся, що радше збере ся в маю державна рада, а то для остаточного иорішеня справи страйку в угляних закопах і других біжу- чих, іменно допікаючих ін в е с т и ц и й . З сими інвестициями хлоіііт ! Потреба їх нагла — се кождий посол розуміє, але Чехи дивлять ся на інвестицій з станови
ща п о л іт и ч н о г о . Они знають, що ира- вительство п о т р е б у є гроша (500 міліонів корон) і сю ситуацию хотять використати для своїх сиецияльних національних інте
ресів. Так звані касові засоби (над 200 міліонів) вичерпані. Цукровий податок не покрив великих видатків на побільшене урядничпх, війскових та вдовичих пенсий і підвишку конґруи. Публичні будови за
становлено в богато місцевостях задля не
достатку готівки і т. д.
Безиарлнментарний час думає др. Кер- бер використати на ведене дальших миро
вих переговорів між Чехами а Німцями.
Охота до переговорів не ослабла. Вже 19.
марта має відбути ся перша мирова кон
ференцію у Відни, а дальші переговори могли би продовжати ся в Празі в часі засідань соймових. Др. Кербер «клепле поки тепле» — се внрочім розумна річ.
Пмітічиі упрій ФІШ ВДІІ.
(Далі).
Заступництво кожної верстви покладають ся на ріжних основах. В шляхетськім стані пра
вом брати участь на соймі без виборів користу- єть ся кожний голова-родоначальник шляхет
ського роду, записаного в рицарськім домі. Всього Професор Р у б е к і Май сидять _у плетених кріслах, при застеленім столі, на леваді перед готелем. Вони скінчи
ли як-раз лише що снідати. Тепер попивають шампана з сельцерською водою і кожде з них тримає часонись у руках. Професор — се старший дистинґований муши
ну, в чорнім аксамітнім сурдуті, звештою загорнений по літньому. Мая дуже ще молода; її риси живі, а очи ве
селі, збиточні, розеїла ся однак у них якась скука. За
горнена в гарний подорожний стрій.
МАЯ
сидить хвилину, немов вижидаючи, що скаже про
фесор. Потім опускав часописе і зітхав.
Ах так, так!...
ПРОФЕСОР РУБЕК
глядить на неї з поза своєї часописи.
Ну, що-ж Майо? Що тобі такого?
МАЯ.
Слухай лише, як тут тихо.
ПРОФЕСОР РУБЕК сьмівть ся. добродушно.
1 ти можеш чути се?
МАЯ.
Що?
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Тишину ?
в книжку родоводу до 1890 р. було записано 337, родів, з їх 86 знищилось, зосгаєть ся 251 рід. Се число й показує кількість шляхетського стану на соймі. В духовнім станїчастина членів, архієпископ і єпископ засідають на соймі по призваню царя, иньші вибирають ся но єпар
хіям духовними особами, котрі стоять на дійсній службі, числом не меньше 28, учителями й уря
довими особами університету числом не більше 2, учителями елементарних шкіл но одному, а як схотять, то й по два з кожної єпархії. Міні
мальне число вибірних депутатів є 33. В кре- стиянській і горожанській верствах всі предста- вителї вибирають ся. Кожне місто вибирає одно
го, або де кілька депутатів: при людности меньш 6.000 душ вибираєть ся один, при 6.000 людно
сти — два, а при більшому, — по одному на кожні 6.000. Такі міста, в котрих людність мень
ше 1.500 душ, можуть сполучати ся з другими містами для обраня депутата. Голоси рахують ся по числу чиншових їдиниць або на иньшпх основах, котрими призначаєть ся, скільки кожний виборець повинен платити в городський скарб на громадські потреби. В городах, де по звичаю вибори відбувають ся через елєкторів, кожний елєктор має один голос. Вибори крестянського стану відбувають ся по судебним округам, но одному з кожного, через елєкторів, котрі виби
рають ся кожною громадою (або частиною гро
мади) по одному, з добавкою ще одного на кожні 2.000 чоловік. Число депутатів сеї верстви, по числу округів — 62. В виборах не-дворан- ських верств беруть участь повнолїтнї члени верстви, котрі живуть в виборчому окрузі, за виключенєм незаписаних в протязі 3 поперед- них літ в податкові списки, неспроможних дов- жників і осіб, виловлених судом, обвинуваних в надуживаню при виборах. Вибраним може бу
ти кожний, хто користуєть ся виборчими пра
вами, досягшии 25-лїтнього зросту і приналеж- ний до якої-небудь християньскої віри. Вибраний депутат не може зрікатись сього порученя, як не має ніяких значних причин, або як він не досяг 60-лїтнього зросту. Кожний округ повинен вибрати депутата. Як-гцо який округ виборчий не назначить уповномочнених в приписанім чи-
МАЯ.
Розумієть ся, що можу.
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Зрештою, твоя навіть правда, дитино. Дій
сно можна чути тишину.
МАЯ.
Бог сьвідок, що можна. Особливо коли во
на пригноблює — так як тут! — ПРОФЕСОР РУБЕК.
Думаєш, в сїи кугіільній місцевости?
МАЯ.
Думаю, всюди тут у ріднім краю. Там у місті' було богато гамору і крику. А все-ж та
ки — для мене в тім гаморі та крику було щось мертвого.
ПРОФЕСОР РУБЕК глядить на неї уважно.
Вже не тішиш ся Майо, що ти знов на рі
дній зем лі?
МАЯ глядить на нього.
А ти радий з того?
2 слї, то караеть ся тим, що на нього накладуеть
ся пеня, яку верства признає можливою.
Особа соймового депутата непорушна. Ного не можна віддати під суд і позбавити його сво
боди за висловлені ним гадки, або за його по- водженє в засїданях сойма, як тільки верства, до котрої він належить, не дасть на се дозволу.
Але і в такім разі потрібно, щоб не меньше 5/6 всього числа членів згодилось на се. При ви- повненю своїх обовязків, депутат приймає на увагу тільки основні закони краю, через що ви
борці не можуть давати депутатам інструкций.
Але в дїйсности установились ради депутатів з виборцями: на сих радах виборці висловлюють свої домаганя, котрі депутати новинні проводити на соймі. Сойм має відбуватись в столиці краю, виключаючи такі випадки, коли вороги нападуть на країну: тоді цар призначає друге місто в кра
йові для зібрана сойму. Зем ські чини на пе
ріодичний і надзвичайний сойми скликають ся царем. На надзвичайному соймі обмірковують ся тільки ті діла, для котрих його скликано, або ті, котрі укаже цар, а також ті, що звязані з си
ми ділами. Поклик на періодичний сойм оголо- шуєть ся за три місяці, а на надзвичайний — шість тижнів до того дня, в котрий має бути відчинений сойм. Перед відкритєм сойма царем визначають ся предсїдателї верств: ландмаршал рицарства і шляхотства, тальман духовної вер
стви, архієпископ, або один з єпископів, і таль- мани иньших верств з числа їх членів. Крім їх назначають ся також віце- ландмаршал і віце- тальмани і секретар крестяньскої верстви. На посаду секретаря крестияньского стану звичайно назначаєть ся знаючий закони, котрий при рі- шеню діл пойинен помагати порадами тальману і повідомить членів верстви про їх законні пра
ва і обовязки. Сойм відчиняєть ся або самим царем, або тим, кому він припоручить, в троно- вій салі. При відкритю сойма членам оповіщаєть ся описок діл, котрі імператор хоче передати на їхнє обмірковуване, а також відчит фінансів (бу- джет). Крім сього чинам викладаєть ся для ві- домости реляция прокурора сенати про судо- прозводство в крайові за час від попереднього сойма. Сесия чергового сойма має продовжува
тись чотири місяці; коли вже прийшов сей час, т с хоч як й не всі діла були рішені, сойм за- яриваєть ся. Сесия може бути скорочена на ж а дане всіх верств, або на жадане царя.
(Далі буде).
З Державної Ради.
Вчера відбули ся два засїданя державної ради. На ранішнім, по промові президента мі
ністрів Кербера (гл. вчерашні телеграми) відпо
відали другі міністри на інтерпеляциї. Між инь- шими мінїстер торговлї у відповіди на інтерпе- ляцию нос. Лєхера заявив, що від довшого часу ведуть ся переговори в предметі заведеня гро
шевих переказів межи Австриєю а Росиєю. Є надія, що стараня в сім напрямі будуть мати успіх. Дальше відповідав мінїстер торговлї на інтерпеляцию пос. Меруновича і тов. в справі
ПРОФЕСОР РУБЕР викручавть ся.
Я ? —
МАЙ.
Так. Ти. Таж ти був так богато, богато довше за границею ніж я. Чи ти справді вдово
лений, що сидиш в ріднім краю ?
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Коли говорити би прямо і щиро, то так дуже не в я вдоволений.
МАЯ живо.
Бачиш! Я-ж знала се зараз!
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Може я жив за довго за границею. Відчу
жив ся цілком від усього тут — від тих відно
син в ріднім краю.
МАЯ
присуває ся близше до нього зі своїм кріслом', живо.
Бачиш Рубек. Тож від'їдьмо геть відси, по зм озі найшвидше!
улїпшеня телеграфічної і телефонічної комунї- кациї в Галичині. В міру средств правительство старає ся розширяти еїти, а що-до телефону межи Львовом а Віднем, то найкрасше було би заложити другу безпосередну лінію, з виключе- нєм побічних шлезких стаций, але на се нема фондів. Найліпше було би вставити відповідну квоту до інвестицийного прелїмінаря.
По відповідях міністрів, а перед нриступле- нєм до дневного порядку, президент Фукс від
повів на вчерашне питане пос. Іро, чому не від
читано єго інтерпеляциї. Президент заявив, що се стало ся тому, що згадана інтерпеляция мі
стить цілий ряд сконфіскованих статий, а не мала достаточного числа підписів.
Підчас відповіди президента Фукса ип.
Тірк, Іро, ІІІенерер підносять страшний гамір, що треває через довший час. Президента Фу
кса обкидають лайкою та обидами. Вкінци па
лата приступає до дневного порядку.
По мисли реферату пос. Розенштока при- нято умову межи Австриєю а Іспанією що-до оборони винаходів, марок і т. д. Відтак сліду
вали ріжні справозданя комісиї посольскої не- нарушимости. Принято дальше резолюцию пос.
Менґсра з завізяанєм правительства, аби заря
дило, що належить, а евентуально предложило палаті' відповідний закон в сім напрямі, аби па- тентовий уряд міг скорше, як до тепер, полаго- джувати свої аґенди, зглядно, аби побільшено в нїм число текнїків.
Відтак принято закон, признаючий безпе- ченьство пупілярне облїґациям позички на во
допроводи м. Кракова в загальній сумі 3,600.100 корон. З черги нараджувано ся над рефератом социяльно-полїтичної комісиї в справі робітни
чої статистики. По ухваленю без дискусиї §§.
1—7 забрав голос мінїстер справедливости др Спенс-Боден і висказав вдоволене, що сей за
кон прийшов наконець під нараду. Правитель
ство вже давно єго приготовило і дало сим до
каз, що щиро бажає уреґульованя сеї справи.
Потім принято решту параграфів і цілий закон в другім і третім читаню.
З черги приступлено до реферату комісиї промислової в предметі зміни і доповненя пара
графів 59 і 60 промислового закона. Референт пос. Вайскірхнер поручае приняти проектовану зміну. Пос. Кізеветср заявляє, що социялїсти не є ворогами промисловців, але рішучо застеріга
ють ся против сего, аби консументів давано на жир дрібним промисловцям та купцям. Пос. ІІІі- кер заявляє ся рівнож за потребою охорони кон
сументів, і що як-раз тому буде голосувати за проектованими змінами.
На сім перервано Генеральну дискусию.
Пос. ІІІенерер інтерпелює віце-президента Прадо- го і одержує у відповідь, що не вільно звертати ся з питаними до віцепрезидентів з розмисним поминенєм президента; тому мериторичної від
повіди віцепрезидент не може дати. Пос. Кайзер зазначує, що не годить з відповідию президен та Фукса. Президент вправдї має право цензу-
ровати інтерпеляциї, але не має права вплива
ти, аби усувано з них підписи. Президент ФуКс ПРОФЕСОР РУБЕК
трохи нетерпеливо.
Розумієть ся, така-ж була наша гадка, лю
ба Майо. Знаєш се добре.
МАЯ.
Але чому не зараз? Подумай собі лише, як мило і весело було би нам у нашім новім гар
нім мешканю.
ПРОФЕСОР РУБЕК сьмівть ся добродушно.
Властиво повинні ми говорити: в нашій новій, гарній хаті.
МАЯ коротко.
Я кажу радше, в мешканю. І най лишить ся так.
ПРОФЕСОР РУБЕК спиюов па нїй свій зір.
В самій річи дивна ти людинка.
МАЯ.
Я така дивна?
ПРОФЕСОР РУБЕК Дійсно.
(заявляє вдруге, що інтерпеляция не мала до
статочного числа підписів, а один з підписаних заявив, що не знав зовсім про зміст інтерпеля- циї. (ІІІенерирянцї підносять крик). Пос. Дашинь- ский прилучає ся до виводів Кайзера. Пос. Вольф виступає пристрасно против конфіскацийної практики прокураторів, відмовляє права цофати свої підписи з інтерпеляциї, хто вже раз підпи
сав та жадає отвореня дискусиї над відповідию президента палати, а для свого внесена ж адає поіменною голосованя. Оба сі внесеня відкине
но голосами цілої палати против Шенерирянцїв і та социялїстів.
Пос. Угрк противить ся нереведеню вибо
рів до делєґаций на вечірнім заеїданю і вно
сить вичеркненє сего предмету з дневного по
рядку. Се внесене відкинено, а президент зам кнув заеїданє о 5. годині. Вечірнє заеїданє роз
почало ся о годині інестій, а присьвячене ви
ключно виборови делєГаций.
Нині в суботу послїдне заеїданє ради державної. Парламентарна сесия стала плідною завдяки розвазі ческих послів, що не імили ся радикальних средств обструкциї, як се свого часу зробили були Німці. Се становиско Чехів заслужило на признане всіх уміркованих і дер
жаві щиро зичливих вартий та і самого прави
тельства. «Але коли ми знов зійдемо ся в маю, пише один з ческих послів консервативних біль
шої посїлости та коли не усунуть нинїшного несправедливого стану річи і в справі ческої урядової мови не наступить рішучий крок, тоді настане конець уміркованя Чехів, тоді і ми за ступимо ся з найбільшою енергією за справедли
вими жаданями Чехів«.
З молодоческих кругів пишуть знов, що вибір делєґаций стрітив ся в ческім клюбі з най
більшим опором. Авторитет парламентарної ко
місиї був загрожений небезпечно. Лише зелїзніж дисципліні' ческого клюбу та повазі, якої завжи- нае др. Енґель, можна завдячити, що переважи
ла гадка, аби виборови не нерешкоджувати на
сильними средствми. Чехи зробили великі жер
тви для теперішного правительства. Але ніяк не можуть зрозуміти безжурної рівнодушности пра
вительства Та за те тим ліпше можна зрозумі
ти зарозумілий тон панів Прадого, Перґельта і І рабмаєра. Нехай они і правительство дадуть собі сказати, що ми не дамо вже другий раз вистрихиути себе на дутка та плини наших про
тивників зуміємо перебити!
Гак отже справді правительство повинно не затирати руки з задоволена но теперішних у- спіхах, але взяти ся до справедливої полагоди ческо-німецких відносин, аби в маю парламент не заліз знов у болото обструкциї.
Н О В и н к И.
— в Теребовли відбуде ся дня 25. с. м. кон- церт в 39. роковини смерти Тараса Шевченка.
В програму концерту входять деклямациї, соля баритонові і тенорові, гра на фортепянї, продук- циі хорів: мішаного і мужеского. Участь в кон-
МАЯ.
Але чомуж се так? Може тому, що не маю великої охоти дерти ся тут цілий час по горах.
ПРОФЕСОР РУБЕК.
А хто-ж з нас хотїн того, аби пережити се літо на півночи?
МАЯ.
Ну так, я.
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Так, бо я справді ні.
МАЯ.
Але-ж Боже, хто-ж міг гадати, що всьо змінило ся тут так страшно! Ще до того в такім короткім часі! Коли подумаю, що не минуло більше як чотири роки, від коли я ви
їхала відси ---
ПРОФЕСОР РУБЕК.
Як замужна жінка, так.
МАЯ.
— Замужна ж інка? А що-ж се має до річи ?...
(Далі буде).
цертї возьме богато осіб зі Львова, знаних вже зі своїх артистичних виступів.
— В Стрию відбуде ся дня 22. н. ст. марта заходом руско-народних товариств торжественним вечерок з такою програмою: 1. Вступне слово; 2) Ф. Колееса: «Обжинки» — хор мішавий »Стрий-
•ского Бонна»; 3) Артемів: «Фантазия з Наталки Полтавки». 4) Н. Лисенко: а) »Ой летіла горли
ця», б) »Та туман яром котить ся», хор мужес- кий в супроводі фортепяну: 5) Ш евченко: «Кав
каз,» деклямация; 6) Сольо басове: 7) Бортнянь- ский: »Услиши Боже глас мой» — псалом, хор мішаний; 8) Сольо скрипкове: 9. Н. Вахнянин:
»Урра у бій», хор мужеский в супроводі форте
пяну. — Початок точно о год. 8. Крісло 70 кр., вступ на салю 40 кр., для учепнків, міщан і се
лян 20 кр. — По концерті відбуде ся комерс в льокали р. Касина.
— Від посла о. Танячкевича дістаємо отеє пи
сьмо: «Недавно повідомлено мене о такім слу- чаю, іцо жандарм оспорював сьвяіцениковй пра
во продавати льоси дяківскої льотериї, бо мов- то речинець тягненя вже минув. Длятого відніс с я я до намістника з жаданєм, щоби поручив всім староствам Галичини оповістити в своїх повітах, що міністерство позволило на продов
ж ене урядженя льотериї в 1900 році, а тягнене в наслідок того відбуде ся сего року, як то в часописях оповіщено. На се письмо дістав я та
ку відповідь: «Президия ц. к. Намістництва.
Львів дня 7. марта 1900 ч. 2197/пр. На подане з дня 1. марця с. р. заявляю Вашому Преподобію, що повідомиввм всі ц. к. Староства і ц. к. Ди- рекциї поліцаї в краю о нозволеню мінїсте- рияльнім на уряджене в протягу року 1900 льо
териї фантової на річ Товариства взаїмної по
мочи дяків, львівскої, неремискої і станиславів-
■скої диецезиї обр. гр. кат. — Ц. к. Намістник Пінїньский в. р. До Преподобного Отця Данила Танячкевича гр. к. пароха і посла до Ради дер
жавної у Відни». — Думаю, що за таким опо- віщенвм подібні случаї як повисший, зглядно пе
решкоди в справі розпродажі! льосів будуть ухи- лені. Посол о. Танячкевич.
— З Коломиї одержали ми отеє письмо: В іме
ні! виділу філії »Руе. Товариства педаґоґічного»
прошу на власне бажане проф. НІухевича о ласка
в е поміщене отсего спростована: Проф. Шухевич цілком не представив ся яко д е л е ґ а т головно
го виділу на перших загальних зборах філії
«Руского Товариства педаґоґічного» в Коломиї, але виразно двічи заявив, що в послїдній хвилі, коли вже вибирав ся в дорогу до Коломиї, про сив его голова Товариства, директор Харкевич, щоби зложив подяку тим, котрі заняли ся за-
■снованєм філії. Відповідно до тої заяви звучала і відповідь проф. Макарушки. — Макарушка, го
лова філії.
— Шлюб архикнягинї Стешанії не відбуде ся ся в означенім часі, бо ґр. Льонай, що перебуває тепер в Венециї, занедужав на інфлюенцию. На вість о недузі ґр. Льоная сейчас вислала архи- княгиня Стефанїя свого лікаря до Венециї, а сей ирипоручив недужому змінити нідсонє. В сих днах має ґр. Льонай перенести ся до Ґорициї.
— Міністерство просьвіти, як доносить „Сгіие- іа РоІакн«, дозволило уживати також руского язика при науці грецко-верміньскої (?) релігії в міскім ліцею жіночім в Чернівцях.
— Відповідь міністра просьвіти на інтерпеля- -цию пос. Танячкевича в справі конґруи гласить після стеноґрафічного енравозданя: На заеїданю високої палати з 1. марця с. р. внесли інтерпе- ляцию пп. посли Танячкевич і тов. в всправі пе- реведеня конґруального закони з 19. серпня 1898, а при сім звернули ся до мене з запитом, чи я ириклонний безпроволочно зарядити, що потріб не, аби руске духовеньство як найскорше одер
жало належне єму підвисшенє конґруи.
У відповіді! на сю інтерпеляцию маю честь відповісти, що рівночасно я вислав розпорядже- нє до п. намістника Галичини, в якім норучаю єму, з цілим натиском дїлати втім напрямі, що
би з можливим поспіхом доведено до дефіні
тивного полагодженя тих фасий місцевих доходів сьвященьства, яхі ще находять ся в рестанциї.
Маю честь дальше піднести, що полагоджу- ване наведених аґенд, а приналежних намістниц- тву для Галичини, міністерство просьвіти і ві- роісповідань держить в безнастаній евіденциї на підставі щомісячно надсиланих виказів і я є в можности, на підставі дат, одержаних в сих виказах, сконстатувати, що рестанциї неполаго- джених фасий греко-католицкого душпастирско- го сьвященьства, які ще в еїчни с. р. досягали числа 741, від того часу зменьшили ся аж до числа 299.
— Отворенє ОФврт на директора нового поль-
•скоґо театру відбуло ся перед кількома днями в сали ратушевій. Комісиї проводив президент міста др. Малаховский, а кромі него були при
бутні віцепрезиденти Міхальский, та Цюхцїнь- ский і девять радних, яко члени комісиї теа
тральної. Явили ся також всі три оференти: те- перішний директор театру Геллєр, б. директор краківского театру Т. ГІавликовский і власти
тель складу дров Ів. Ст. Чайковский. Геллєр о-
•біцяв рлатити річний чинш 34.000 корон і 30%
кождорічно чистого доходу відступити на вла
сність міста Львова; побіч того наводить і иньші прогіозициї, що-до котрих робить всякі застере- женя. Т. Павликовский пропонує чинш - лише в квоті 20.090 корон, а за те 75% чистого дохо
ду відступить на користь міста. Третий офереят Чайковский, жертвує 24.000 корон яко річний чинш і 50% з чистого зиску, я крім того ріжні оплати на ріжнородні добродійні цїли. Кождий з них застерігає собі також директорску платню 12.000 корон.
— З Кієва доносять, що там дня 9. с. м. по
мерла на удар серця Ольга із Старицких Лисен- кова. жена звісного нашого комцозитора Миколи Лисенка. До щирих заяв співчутя дорогому на
шому землякови з причини тяжкої втрати при- лучаєсь до України і наша Русь австрийска.
— Вісти з Америки. На всіх полях видко у наших американьских братів запобігливість і ревне старанє про загальні справи. В послїднім числі поміщає амер. «Свобода» ось яку відозву:
Стараймо ся чим скорше мати свій руский дім еміґрацийннй. До товариства «Р. Н. Д. Еміґр.
в Америці» приступили до тепер слідуючі брат
ства: Брат. св. Гіет. і Пав. в Джерзі Сіті, Н. Д., Брат. св. Ольги в Джерзі Сіті, Н. Д. і Брат. св.
Володимира в Ансонїї, Конн. Понеже вже ви
слані відозви до всіх наших руских братств, длятого просимо умильно всі наші прочі рускі братства піддавати наші відозви під голосоваиє на найблизших мітинґах і вступати чим скорше в члени нашого товариства, бо наші бідні емі- ґранти все напливають і потребують чим скор
шої помочи. Дня 10. лютого с. р. приїхав з Ти- ряви Сільної, пов. Сянок, Стефан Тилька і по- заяк ще в Бремі чужі аґенти (певно жидівскі) наговорили єму, аби в Ню Йорку в «кастль- ґарден» не показував до нікого адреси, бо єго навернуть назад до краю, то легковірний наш брат так і зробив, і хотяй мав адресу до свого краяна Івана Кичора, 526 Маїкеї 8іг., Хеи’агк, N. Л., однак не показав комісарам еміґрацийним і певно були-б єго навернули назад до краю, єсли-б припадково не був вставив ся за ним неварский Русин, котрий мусів дати одному чу
жому аґентови пять долярів «куку в руку» і по довгих тарапатах якось удало ся спасти нашого чоловіка із «неволі вавилоньскої»... Єсли буде
мо мати свого аґента і дім еміґрацийннй, тоді без гроша і без клопоту кождого нашого емі- ґранта дістане ся з «кастль ґарден», охоронить ся єго перед визиском і наше товариство займе ся дальшою єго судьбою. Своїм знакомим до старого краю напишіть виразно, єсли хто їде до Америки, то мусить мати адрес до якого небудь свого знайомого в Америці і треба єго все по
казати в «кастль-ґарден». От видите, що нужда не спить, а змагає ся, длятого просимо всіх Ру
синів і Русинок американьских вступати в наше товариство і присилати жертви на разі єще до редакциї «Свободи». Позаяк Семен Сосенко, з Юнкере, не єсть дальше в нашім комітеті, з причин від комітету независимих, длятого обовязок секретаря наш комітет поручив на дальше Конст. Кирчову.
Джерзі Сіті 24. лютого 1900.
З а комітет товариства «Р. Н. Д. Е. в Америці»:
Н. Підгорецкий. К. Кирчів,
предеїдатель. ебкретар.
— В справі угляного страйку. Віденьска „Мов Ьін і:. М» ІаІІііпіизігіе 2еі1ип£* доносить, що ав- стрийске міністерство в виду того, що комісия парламенту, яка мала заняти ся полагодженєм угляного страйку, довго проволікає сю справу, має намір само вмішати ся до неї. Оно хоче полагодити спір м іж робітниками а властителя
ми закопів в сей спосіб, що заведе 8-годинний час денної праці, в який не буде вчисляти ся з'їзд і поворот зі шибу.
— Оружні манЇФестациї. Льондоньский «8іап- йаггі» одержав з Царгороду сензацийну телє.'ра- му з дуже поважного жерела, що Росия заря
дила загальну мобілїзацию сухопутних і мор
ених війск. Турецке правительство вислало значні відділи війска в околиці Трапезунту. В слід за сим Росия вислала туди свій воєнний корабель.
Вкінци доносить згадана ґазета, що тут ходить о натисненє на Туреччину, аби дала Росиї кон- цесию на будову зелїзниць в Малій Азиї, о що також Німеччина робить великі стараня і за біги. Апостоле мира, скрий своє лице у долоні та сплач гірко над людскою захланностию...
З тими людьми ти не дійдеш до ладу!
— Убийство. В Вільшаницї під Тисьменицею убив праником парубок Василь Полковник гос
подаря Луку Полковника. Убийника і тих, що єму помагали т. є. другого паробка і бабу, увя- знено.
— В Петербурзі' згоріла недавно бібліотека го
ловного штабу, при чім згоріло з 117.000 то
мів, 12.735. Між иньшим згоріли рукописи з 1513 р. і перші виданя першої росийскої друкарні.
Книжки, які уратовано, сушить ся при помочи пари.
— Жертви хлопячої сваволі. До Варшави при
було вісьмох селян з села Березини, люблинь- скої ґубернїї, яких покусав скажений кіт. Селя
ни оповідають, що кіт сказив ся в наслідок то
го, що хлопці вирвали єму один зуб. Кота при
везли они зі собою до Варшави,-щоби в бакте- ріольоґічлім заведеню д-ра Пальадірского скон- статовано, чи він дійсно був скажений.
— Дивна реклама. Новий віденьский кат Ио- сиф Лянґ, є знаний, як член і заступник голови клюбу атлетів на Сімерінґу, зі своїх продукций.
Але видко, що інтерес «артистичний» не ішов так добре, бо він волів заняти «правительствен- ну» посаду — ката. Однак видко, давні «арти
стичні» аспірациї не покинули єго. Тож рекла
мує ся ще і тепер, хоть вже має постійний і безпечний кавалок хліба. Іпіегеєяаніез ВІаН по
дає ілюстрацию теперішного віденьского ката, як він підносить трех атлетів з їх тягарами, а при тім описує перше страчене, яке він виконав в новім своїм заводі в Краінї. Повісив цигана в протягу 45 секунд. Розуміє ся — після «вла
сного, найновійшого метода». Часопись хвалить сей вислїд і радить другим катам Австриї, аби ішли до Лянґа на науку. — Хиба вже дуже тяжкі часи настали, коли і в катівскім заводі росте конкуренция і треба аж реклями...
— Перехитрив. З Маніпі подають до амер. «Сво
боди» таку сензацийну новину про Аґвінальда.
Американьскі жовніри хоиили якогось чоловіка і посадили єго на два тижні до арешту. По від- сидженю кари, випущено єго на волю, а тим чоловіком був сам Аґвінальдо, провідник бун- товщиків, що так був перебраний, що ніхто єго не пізнав. Коли Аґвінальдо був уже на воли, написав лист до заряду вязницї, дякуючи за людске з ним обходжене ся.
— Внїшні прикмети женщини. Один францус- кий лікар подає, яких народностий внїшні прик
мети мала би мати женщина, щоби бути іде
альною: Волосе — Індиянки; ніс — Гречинки;
уста Англичанки; стать — Турчинки: зуби — Етіопки: рамена — Росиянки; ноги — Італїянки;
стопи — Хінки; очи — Іспанки; вдачу-— Фран- цузанки.
— Дрібні вісти. Нові пятикоронівки появили ся вже у Львові; не відзначають ся они зверх- ною красою а і можуть давати нагоду фальшо- ваня їх — Розбійника і рабівника Березу, що недавно напав в ночи па мешканє лат. еьвяще-
; ника в Козлові кс. Найбурґа за-для рабунку, а навіть кинув ся па єго жите, засудив бережань- ский суд на 15 літ вязницї з постом. — В Б о риславі вибух огонь в будинку, де находять ся електричні прилади. З тяж ким трудом здерже
но огонь, що не дістав ся шибів. — В околиці Козлова коло Бережан лютує тиф. В деяких селах замкнено школи.
— Переписна редакциї. II. К. в Д. Конець ми пропустили, бо тенденция образу не ясна. Коли у вас є манускрипт, то провірте справедливість нашого осуду. Просимо на нас не забувати.
Т е л є ґ р а м и .
Відень, 17. марця. На нинішнім заеїданю І парламенту, заким приступлено до дневного по- ' рядку, ухвалено переказати комісиї без другого читаня внесене п. Дейма в справі знесеня тариф
| на державних зелїзницях.
Потім на внесене комісиї признано полекші ріжним громадам з причини елементарних не- і щасть.
З порядку слідували наради над справою
| увільнена від податку 30«мілїонової позички у ' Відни, затягненої на построєнє електричної ста- і циї. — Засіданє треває дальше.
Царгород, 17. марця. Росия зібрала в краях
і
