Ruslan. R. 4, č. 229 (1900)

Ч. 229. Львів, Второк, дня 10. (23.) жовтня 1900. Річник IV.

Передплата

на »РУСЛАНА« виносить:

в Австриї:

на цілий рік . 10 зр. (20 кор.) на пів року . 5 зр. (10 кор.і І на чверть року 2’50вр.(5 кор.) ,

• на місяць . 85 кр. (1 к. 70 с.) ;

За границею:

на цілий рік . . 16 рублів або 36 франків на пів року . . 8 рублів

або 16 франків Поодиноке число по 8 кр. ав. І

* і

«Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.

Виходить у

Львові що дня • і крім неділь і рускнх сьвят

о год. 6-ій пополудня.

Рвдакция. адмінїстрация і

експедиция «Руслана» під ч. 9

ул. Коперника(Лїндого м.9.) Екс-

педицпя місцева в Аґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана. ;

Рукописи зверта». ся лиш» ; . на попереднє застережене. — і

Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зя і- чайні приймають ся по цін' 10 кр. від стрічки, а в «Наїі- сланім* 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена п » і 15 кр. від стрічки.

і

• •

Отверті двері.

Німеччина і Анґлїя прийшли до поро- зуміня и справі своїх інтересів в Китаю.

Основи, на яких се стало ся, викличуть певно велику сензацию в диильоматичнім сьвітї. З одної сторони Анґлїя зрікає ся своєї ексклюзивної сфери інтересів в до­

лині Янсекіянґ, з другої сторони новий канцлер держави Вільов вступив на льо- яльну дорогу в китайскій політиці.

Вюро Вольфа доносить, що в Льондо- нї межи нїмецкнм послом Гацфельдом а льордом Сельсбурі станула така умова: Нї- мецке і анґлїйске правительство, бажаючи удержати свої інтереси в Китаю і свої права, випливаючі з дотеперіпіних догово рів, згоджує ся в обопільній політиці в Китаю придержувати ся ось яких засад:

1) Спільним і тревалнм інтернаціональним інтересам відповідає се, щоби пристані, положені на ріках і побережи» Китаю, були вільними і отвертими для торговлї і всякої другої дозволеної промислової дїяльности членам всіх народів без ріжницї. Оба пра- вительства приклонні узгляднити се зі сво­

єї сторони на всіх китайских областях, де тільки они мають вплив. 2) Нїмецке і ан­

ґлїйске правительство не бажає зі своєї сторони використати тегіерішних заколотів, для яких небудь територияльних здобутків на китайскій области і звернуть свою по­

літику в сім напрямі, щоби удержати не- нарушено теперішну територию китайскої держави. 3) Колиб яка друга держава схо­

тіла використати китайскі комплїкациї, що­

би в якій небудь формі придбати собі те- рнторияльні корнети, то оба контрагенти застерігають собі дальше норозумінє між собою в цїли евентуальних кроків для за- безпеченя власних інтересів в Китаю. 4) Оба правительства подадуть сю умову до відо­

мості! других держав, іменно Франциї, Іта­

лії, Япанїї, Австро-Угорщини, Росиї і Спо­

лучених Держав та запросять їх до при- ступленя до сих висказаних засад.

Ся умова не містить в собі нічого, що супротивляло би ся інтересам якої не­

будь держави. Навіть против Росиї она не звернена, хотяй Росин вже до тепер на півночі! загорнула знатну часть Манджур- скої країни. Але-ж петербурский кабінет аж до нослїдного часу заявляв голосно і рішучо, що він виключає всяке побільше­

не росийскої тернториї на кошт зревольто- ваного Китаю. Манджурска країна не пред­

ставляє для Росиї такої вартості!, щоб за­

для неї міг розпасти ся концерт держав.

Тож є всяка надія, що Росня згодить ся на анґлїйско-нїмецку умову і сама присту­

пить до неї.

Сей новий зворот в політиці европей- ских держав в Китаю є також корисний і для Ягіанїї і Сполучених Держав. Передо­

всім Ягіанїя зможе найбільше користі! ви­

тягнути з політики »отвертих двериГк, яка буде відносити ся не лише до соток доте- перішних пристанищ отвертих для чужо- сторонної торговлї і промислу, але взагалі до всіх китайских пристанищ які до тепер були замкнені для чужинців. Се значило-б повну свободу для торговлї і промислу всіх культурних народів в полудневім і центральнім Китаю, особливо в богатій до­

лині Янґсекіянґ та віце-королївствах побе­

режи.

Очивидно, що і після того найбільше користи з отвореня величезної области ки­

тайскої держави, з около ІОО-мілїоновим населенєм, витягнуть сї народи, які мають найбільше капіталів і купецких та проми­

слових сил. Тож нїмецка нраса витає сей нїмецко-анґлїйский договор як заповідь нового розвою нїмецкої замореної торго­

влї і великий успіх політики нового кан­

цлера держави Кільова. Заразом констату­

ють відрадну для Німеччини прояву, що єї інтереси можуть всеж таки згодити ся з інтересами Анґлїі і оминути погубний антаґонїзм для обох сих держав.

(Далі).

VIII.

З наведених обох мемориялів в справі поль- ского людового театру виходило би, що такий вандрівний театр неможливий. Однак ми пере­

конані, що раз порушена справа не уступить з дневного порядку і остаточно краєвпй виділ запропонує соймови ухвалене субвенциї якійсь провінціональній трупі під більнїе-меньше таки­

ми услівями, які подав п. Ґавалєвич. Коли роз­

винуть в сім напрямі аґітацню, то і більші мі­

ста і повітові виділи нідможуть вандрівний, поль- ский театр меньшими сутівенциями і тоді він зможе мати богато сьвітлїйше істнованє, як руский, а заразом витворить для него дуже не­

безпечну конкуренцию.

Але зі змісту сих мемориялів може витяг­

нути також науку і будуча господарско-зароб- кова Спілка театральна. Питаєм ся, чим она хоче господаритн і що надіє, ся заробити? Не треба відкликати ся аж на п. 1 авалєвича, щоби дока­

зами, що господаритн вандрівним театром не можна на віддаль, з одного місця. Се вже нев­

же доказала кількалїтна господарка «Рускої Б е­

сіди*, піднята в найліпшій вірі і з найкрасшими інтенцнями. А заробити на театрі, ще ніхто не заробив. Вже сей може уважати себе щасливим, що бодай без руїни зміг відтягнути ся від него і забезпечити собі деінде долю на старші літа.

Театр, се ненаситний молох, якому з поживою прибуває апетиту. Нема такого Гарпаґона-дирек- тора, щоби при лучшім поводженю не вложив гріш у виставу, не поліпшив хоть трохи теа­

тральної нужди. А впрочім і актори самі пере­

нюхають гріш и кишені директора і найдуть

8

Скапаний сьвіт.

Ш тука в 4 діях зі сьпівами і танцями В Л А Д . О Р К А Н А

переклав:

Й

осиф

Стадник.

(Далі).

ПОЛЬОВИЙ {випивав останки і виходить).

КАНТИЙ {від дверей). Мої золотенькі! Ос- таньте хоч на очіпне!...

ПРИСЯЖНИЙ {за сценою). Таж бачились- мо, як зчіпили ся!...

НАСТЯ {рада). Ага, тепер задержуй, як уже нікого нема!... Задержуй!

КАНТИЙ {до входячої Гальжбіти). Деж бать­

ко ?

ГАЛЬЖБІТА {сумно). Пішли!

КАНТИЙ. Проси-ж людий! — {Жінки заби­

рають зі стола колачі під хустки та виходять.

Кантий до них). Таж не розходіть ся! Таж зна­

єте, що в родині веїляково буває, — часами за чуба візьмуть ся... {Просить, розкладав руки).

ЛЇБЕРДА. Е, при тім може і другим діста­

ти ся! {Стягав послїдний пляцок, прямув до две­

рей). Хто бє ся?!.. {Стрічав Кіцуся). Ти бєш ся?!

(Ловить его за горло).

КІЦЮСЬ {обіймав вго за шию). Я? — боро­

ни Боже; Кум... {Гукнув) ...цю!... {Підсьпівуе, іду­

чи з ним непевним кроком до дверей). Зелена ру­

та, яловець, зелена рута, яловець, зезена рута...

{За кулісами) яловець...

8 мий вихід.

{Вийшли. Лишило ся тільки кілька цікавих жі­

нок тай трохи дітвори).

КАНТИЙ (біля дверей). Господи Боже!.. По­

забирали ся тай пішли!... а ! — {Відвертав ся — до матери і брата, — скажений). То ви всьому виною!

НАСТЯ. Що?

КАНТИЙ. А то, що ви завзяли ся на м е н е ! (Гальжбіта вибухав плачом, баои приступають).

СОВКО. Брате!...

КАНТИЙ. Ти брат?!...

ГАГЬЖБІТА {підбігав з плачом). Дай спо­

кій, мій Кантусю!

КАНТИЙ. Я-ж вас так просив, так молив,—

а ви що? На вінчаню не було вас, — ну думаю собі: нехай! А тепер і весїле розбилисьте мені...

З а що? З а що? З а що питаю?...

НАСТЯ. Було нас слухати, а не робити своїм розумом!...

КАНТИЙ. Я вас послухаю!... але... {Повздер­

жув ся, бере Гальжбіту за руку). Ходи, Галь- жбісь, до тамтої хати!

НАСТЯ {сичить). Там дитина кричить!...

КАНТИЙ {відвертав ся). Кусайте! Гризіть!...

{Повздержув себе). Я се пускаю мимо! — {Іде до дверей з Гальжбітою. — Настя і Собко сьміють ся за ними). Сьмійте ся! Сьмійте!... поки може­

те... {До себе). О, собача родина!...

Занавіс спадав.

Конець І-шої дії.

Д Р У Г А Д ІЯ

Пекарня (курна хата) в домі Кантого. Стеля і груба о- чернені сажою. На право в куті піч і припічок. Одно вікно на ліво, друге в глубинї. Двері на право до сіней, побіч них жорна; другі двері меньші в глубинї поміж вікном а припічком; стіл простий, з дощок і кілька

лавок.

1-ший вихід.

КАНТИЙ (рубав дрова на опал і укладав бі­

л я печи. Яра сидить на лаві і обирав бараболі).

КАНТИЙ {випростовув ся). Боже! Боже!.. {До Яри). Не знаєш ти, де она? ч •

ЯҐА. Хто такий, ґаздо?

КАНТИЙ. А отеє велике ианьство.

ЯҐА. Еге!... Таж Собко що тільки був, а старша ґаздиня то... справді не знаю, де пові­

ялась.

КАНТИЙ {сідав). Старша ґаздиня!... О, она

2 способи, дібрати ся до неї! Отже красше би хи­

ба засновати ентузиястнчно-розтратну спілку.

Коли є у вас гріш і охота до того, панове, тр просим! Навіть була така пропозицію, щоби зло­

жити кілька тисяч і віддати директорові! у руки.

Очивидно, що нова Спілка має тілько при­

лучити ся як спільник до теперішної днрекциї зі своїми капіталами. Отже в такім разі треба би ще почекати, нехай повий директор виявить свої орґанїзаторскі спосібности і поплаває бодай рік з театральним судном. Коли ходило тілько о саму рекламу, то і ми радо прилучали ся до загального хору похвал і признана на адресу нового директора, але коли ходить о реформу театру і о як найліпше ужите узбираних цілим народом ЗО і кілька тисяч, які нова^Спілка хоче також ужити до театрального підприємства, то мусим дати голос зимній рефлєксиї.

Нова дирекция перепала театр з днем 8.

липня с. р. Задля самого короткого часу ті ар­

тистичні успіхи, які відніс театр у Львові, не можна чейже по справедливості! приписувати др. Гриневецкому, тим більше, що ще недавно перед ним той сам театр був у Кракові і оду- шевляв собою ще більше чисто польску публи- ку. Новий директор прийшов отже на готове, а не бувши кільканайцять літ в краю, ие бачив через той час на очи руского театру і доиерва по обнятю дирекциї познайомив ся ледви по­

верховіш з єго репертуаром. До того він не знає льокальних відносин на провінцій і як кождий початкугочий буде мусів нераз «вчитись розуму»

на свою страту і дружини. Щоби об’їхав бодай раз Галичину і пізнав людий та відносини, тре­

ба два до три роки часу. Тож бодай рік треба оставити єму на пробу, заки справді можна буде єго серіозно трактувати, як реформатора театру, тим більше, що др. Грипевецкпй перекинув ся»

на театральний завід і не має жадної артистич­

ної минувшини.

Коли би Спілка*завела знов делєґатів, ре­

ферентів, манїиуляцию і контролю, які стісняли би директора у свобідних заряджених на власну руку, то не бачим причини, чому не мала би вийти така сама, або ще гірша кириня, що за господарки «Бесіди».

Остає одна евентуальність, що Спілка зу­

міла би найти средства і способи до утворена постійного, руского театру у Львові і тоді мо­

гла би розтягнути над ним свою опіку. Але се не видавсь правдоподібним, щоби на сю ціль удало ся кому небудь зібрати малих чи вели­

ких уділів на сотки тисячів. А стілько треба би для побудована, уряджена і вивінуваня постій­

ного театру. Та колиб навіть станув новий бу­

динок руского театру, то був би немалий кло­

піт в вишуканю постійного чиншів ’ика на ті часи, де руский театр виїхав би зі Львова. Бо чей ніхто не припускає, щоби руский театр міг через цілий рік удержати ся у Львові; впрочім би Газдувала, щоб тільки було чим. Бачила ти, богато випасли конюшини?

ЯҐА. До половини загона.

КАНТИЙ. Так! Незадовго цілий кусень з’ї­

дять. Від часу, як купили телицю і ховають на свою руку, то здає ся, що усе нею повипаса- ють. Дають, що попаде: сіно, конюшину, отаву не отаву...

НІ А. Тай збіже...

КАНТИИ. А ти, мовчи. Не дай Боже слово сказати. Нк зважиш ся, то тобі з накладом від­

дадуть та ще й злають. Та вже ліпше іі рота не вітвирай.

ЯҐА. Ох, так, дорогенькі.

КАНТИЙ. Нехай, нехай Газдують. Побачимо, чи се довго потреває. Може прецінь Бог вмило­

сердить ся...

ЯҐА. ...тай Матінка Пречиста.

КАНТИЙ. Чортовії в зуби така робота. Ха­

та їм смердить!... Они, бач, все знайдуть собі якесь діло...

ЯҐА. Гей!...

КАНТИЙ. Ах, зведуть они мене, зведуть на нїнащо! (Підпирав голову руками).

ЯҐА (зсував ся з лавки, підходить тихо 'і.

торкав вго в рамя). Ґаздо!

КАНТИЙ. ІЦо? (Підносить. голову).

ЯҐА (притишеним голосом). Таж мабуть покійний батько вложили в тестамент, що: як би они мали нищити майно..

тоді театр розмннув би ся зі своїм иоклика- нєм, як народний театр. Однак вже від кілька- найцятьох літ веде ся аґітация, збирають ся складки на будову нового театру. Хотяй ще гроший не богато, але сей клич став популяр­

ні!, так що треба богато цивільної відваги, аби сказати про руский постійний театр загалові!

до очнії те, що п. Ґавалєвич пише про иоль- ский в а н д р ів н и й театр: що іменно се «зві- дпичий експеримент», а що найменьше перед- вчасний, який навіть при найкориснійших услі- вях мусів би дати знатний і сталий дефіцит, що поглотив би необчислені суми в краю, який має до заспокоєна стілько животнїйших потреб.

Одним словом для руского постійного театру нема анї услівій, ані потреби.

В дотеперішних наших розслїдах театраль­

ної справи ми мимоволі прийшли майже до са­

мих неґативних вислїдів. Отже, що натомість поставити, куди повести діло, щоби реформу театру не убити таки на місці! і не спускати ся на байдужне: «най буде, як бувало»? У від­

повідь на се осьмілимось поставити свій немі- родатний проект.

Коли справа людового театру прийде під наради сойму, належало-б дбмагати ся, щоби для уникненя коштів і ризика край а н часта і місто Львів, винаймили готову вже салю ста­

рого театру ґр. Скарбка та разом з електрич­

ним осьвітленєм і урядженєм віддали до ужитку так польскої субвенціонованої трупи (яка на­

певно повстане), як і рускої.

Обі трупи мали-б право грати що другий квартал так, щоби час мертвого сезону і час повного сезону став поділений на рівні між оба театри. Отжеж пр.: лютий до цьвітня був би ліпшим сезоном для першого театру, май до липня був би гіршим для другого, серпень до жовтня гіршим для першого, а листопад до січ­

ня був би ліпшим сезоном для другого театру.

В сей спосіб найгірші місяці липень і серпень стали би поділеними між оба театри, а врочім їм можна би оставити доволі, чи схочуть з них користати, чи нї, бо досьвід научив, що давнїй- іпимн роками навіть при найбільших забігах, в тих місяцях иублпка не ходила до театру.

Мимо дарового поміщеня і урядженої сце­

ни треба би ще немалого вкладу, щоби нашому театрони уможливити удатні представленяв сто­

лиці. Іменно треба би справити нову Гандеробу і реквізити, збогатнти театральну бібліотеку, до­

повнити і закупити нові музикалїя. Скромно чи- слячи, коштувало би се коло 5.000 зр.

Для вандрівок театру треба би справити два транспортові вози, один з таким урядже­

нєм, щоби в нїм можна в іш а т и потрібну Гар­

деробу і примістити реквізити, другий на деко- рациї і доконечні приставки. Се потягнуло би за собою видаток яких 3.000 зр.

В зимових місяцях грав би вандрівний те­

КАНТИЙ. ...то їм нїчо не належить ся... — знаю. Але годі!

ЯҐА. Та, в тім не моя голова! (відходить, сідав і шкробае дальше).

КАНТИИ (задумувсь, по хвили). Щож з то­

го, що суть,— але хісна з них віза макове зер­

но, Мачоха тільки пащекою меле, а той клене, що аж огонь йде. А як прийде ся до миски...

ЯҐА. Та знайдуть ся!

КАНТИЙ (яо аммлм). Ей, Боже, Боже!...

(Встав і наново забирав ся до роботи).

СЕНІВ ГАЛЬЖБІТИ (за сценою).

Ие люлі, йе люлі Хтож тебе пратулить?...

Матусї не буде — Хтож тя тулить буде?...

КАНТИИ (встав і-слухав-трону тип).

ЯҐА. Ге... як бачите, скоро привиклй до се­

бе... Гейби рідна матір!... Золоте серце.

КАНТИЙ. Ой, золоте!... (До себе). Хто би сподївав ся? ..

ЯҐА. На сьвітї!

КАНТИЙ (до Яхи). Шкробай дальше... роз­

пали скоро. Я тільки перейду ся... {Звертавсь до дверей (до сіней). В той час відчиняють ся двері:

всував ся Вузька, смаглява — як тінь, волосе тем­

пе. лице сн’іде).

(Далі буде).

атр очивидно по більших містах, де є відповід­

но уряджені салі. На літні місяці міг би заїзди­

ти до поменьших місточок, а тодї дружина, ко­

ли була-б численній шою, могла би ділити ся на­

віть на дві пайки (як се часами бувало за дир.

Біберовича) і грати рівночасно в двох місцево­

стях. Се відповідало' би зовсім місцевим відно­

синам, а рятувало би буджет і давало бп наго­

ди молодим силам виробити ся в акторскій грі.

З решти призбираних гроший, отже яких 30 тисяч, иалежало-б утворити емеритальний фонд для артистів рускої сцени і ввести єго в житє як найскорше. Тим способом вже не пу­

стими фразами, але забезнеченєм їх чорної бу- дучности, руский загал прикував би навіть іпте- лїГентнїйших і сносібнїйших артистів до рідної сцени забезпечуючи їм кінчину житя повного невигод, заводів і трудів та оснував би треваль- піий театр від будинку, в постійній праці і щи­

рих змаганях театральної дружини.

(Далі буде).

їЦо думають

наші власти церковні в Галичині’ про 25 тисячок емігрантів в Канаді?

В сїй справі пише о. Нестор Дмитрів до амернканьскої «Свободи», що слідує:

Вже пять літ іде масова еміграцію з Га­

личини і з Буковини до Канади. Число наших поселенців дійшло в Канаді до дуже поважної суми. Звиш 20 тисяч Русинів розтаборилось па безмежних просторах канадийскнх. Від портово­

го міста Галїфакс аж по місто Едмонтон на да­

лекій півночі! подибеш всюди нашого бездомно­

го, знівеченого, спопевіраного мужика, чи то він зарібннк по зелїзних дорогах, при коїіашо кана­

лів, (Мопігеаі) чи то він наймит у заможнїйиінх иньшої нациї фармерів, чи то бідак-поселенець в Манїтобі, Ассинобої і Альберті. По всіх пунктах безмежної Канади подибеш нашого чоловіка — двайцять тисяч народу се Грандіозне число. Як ті наші безталанники жиють в початках на своїй новій, нерідній земли, про те було богато писа­

но і в нашій «Свободі» і по старокраєвих часо­

писах. Та від письма до реального діла ще да­

леко, дуже далеко. Початкова розумна опіка над нашими іммігрантами перепроваджена одним чоловіком розбилась о колоди, які поставило єму під ноги австрийске нравительство і шту- бацкі інтриґи такі самих Русинів. В нашій Га­

личині виробили собі людці погане понятіє про тих інтелігентних людий, котрі займають ся імміграційними справами, кождого «інтеліген­

та» вважають трохи не мошенником, таким чо­

ловіком поганим, що лиш чигає, як хрунь, на шкіру мужика. То погане переконане галицкої інтелїґенциї уділилось і нашому народові! тай він до найщирійшого чоловіка відносить ся з недовірєм і безнастанно єго підозріває. Тої благодаті! дізнав і я не тілько від нашого бід­

ного вже майже з природи недовірчивого чоло­

віка, але ще і інтелігенти від львівскої «Свобо­

ди» спомянули мене лихим словом. Короткі по­

їздки по Канаді оо. Тимкевоча і Поливки були то вандрівкн туристів-мучеників.

На десятки тисячок народа, розкиненого по безмежних просторах, один сьвященик, без средств навіть на найскромнїйше житє, без средств на кількадневі подорожі! тренамн і фі- рами, се простий сьміх! Таж з Вінніпег до Ед­

монтон треба їхати 2*/2 доби, а з Едмонтон до Едни 12 австрийских миль фірою иайпоганїй- шою в сьвітї дорогою. Один, а навіть 5 сьвя- щеників без удержапя від своїх властнй цер­

ковних не в силі їздити по Канаді, а хоть би котрий на охотника вибрав ся і за 3 місяці' пе­

реїхав всі кольонїї, звидїв 20 тисяч народу — сповнив всі функциї духовні, то верне злома- ниїї, споневіряний, схоровании, майже нічого *ие Зробивши. Такі поїздки охотників йе здадуться на вїйо. Ту треба зовсім з иньшого боку- взцти ся за діло.

Польска демокрация

при роботі'.

В Станиславові в салі «Сокола» відбули ся

передвиборчі збори, на яких ЗІонсо. Роїккіе на-

з -числило 600

І'ОЛОВ.

Б. пос. Тадей Романович

розвинув програму демократичного сторонниц- тва, а збори висказали єму признане і довіре.

Дискусиї, внесень, та інтерпеляцпй не допущено в причини, що сї « ю р и мали мати чисто інфор-

мацинну цїху.

В Кракові відбули ся в суботу передви­

борчі збори міщан і ремісників в салі готелю Кляіїна. На зборах явили ся посли Вайґель, Го- тер, Дашиньский. Ухвалено резол,оцию, після якої кандидат на посла міста Кранова має зо- бовязатись не признавати центрального комі тету і не вступати до иольского Кола в єго

дотеперішній орґанїзациї. Пп. Вайґель і Ротер

«добрили сю резозюцию, а Дашиньский ґрату- лював зборам єї ухваленя.

На другий день, в неділю, в уїздницї під Капуцинами відбули ся передвиборчі збори ро­

бітників в

^{ц і л ії}

иоставленя кандидатури па V.

курию. Прибуло; як доносить згаданий висше орґаи, коло 4< 00 осіб, межи ними богато селян і інтелїґенциї. Принятий оплесками Дашиньскии розвинув социялістичну програму, наводячи з неї такі головні точки, як директиву для со- социялїстичних послів: 1), винагорода резерві­

стам на час покликана до війскових вправ, 2) охорона особистої вільносте, дому і листової тайни, 3) безплатне судівництво для люду і до­

звіл на заложенє безплатного бюра иравної опі­

ки, 4) заведене судів лавничих, б) безплатна і просьвіта, доступна для дїтнн так, щоби ходили до школи ситі і одіті, і побирали науку від до­

бре платних державою учителів, 6) ограничеііє оплат за хрестини, шлюби і похорони, ?) заб ез­

печене люду на час хороби, каліцтва і на ста­

рість, заразом забезпечене против нещастя по­

вені,, 8) знижене домово-чиншового податку, 9) охорона перед дорожнею найважнїйших з’їстних артикулів і знесене льотерпї, 10) нроґресивиий, доходовий податок, 11) розумна господарка ріль­

нича, заліснене пуетарів і поправа ґрунтів, 12) дешевий, легкий і доступний кредит, 13) злучене двора з громадою, 14) викуплене краєм мона- стирских дібр і переданя їх краєви так, щоби від зарядом краю і при єго помочи удержати мужика на рілн, 16) відшкодоване за иоручений обсяг діяльносте громад, 16) заведене громад- ских шпнхлїрів, 17) знесене або зміна законів:

рабацкого, польового, дорогового. Відтак Да­

шиньский підніс свою кандидатуру, з присутні приняли єї оплесками.

/7 Радмлеяї зійшло ся вчера за запрошеня- мп передвиборче зібране в салі громадскої ради.

Вже зразу виступили демократи з рекриміна- циями на невідповідне розсилане запросин, що іменцо не запрошено Петра Новаковского. Від­

так .Стояловець Вільк в баламутній бесіді на­

пав на присутного кн. Чарторийского і разом з другими Стояловцями, які Вілька ставлять кандидатом на IV курию, намагав ся розбити збори. Доперва по відході Стояловцїв піднято наново наради і тепер виступив руский канди­

дат на IV кураю др. Стахура, розвиваючи ш и­

року економічну і політичну проґраму з силь­

ним замаркованєм окремішности Руси. Вкінци промовляв селянин Сяра, офіцияльний кандидат на IV курию з польскої сторони, але жадних ухвал іцо-до кандидатур не ухвалено на сих зборах.

Н о в її н к и.

— Календар. Ві в т о р о к : гр.-кат. Єрлампія рим.-кат. Івана Капістраиа. — В с е р е д у : гр.- кат. Филипа; рим.-кат. Рафаїла.

— З Перемишля доносять нам: Преосьв. о.

єпископ Константии Чехович виїхав до Риму, іцобп там станути на чолі руских паломників у гробів св. Мучеників і перед лицем Св. Огця.

В тій подорожи товаришать Владицї: о. мітрат Волошиньскии, о. канонік Стриискии і о. капе­

ля,, Погорецкип.

— На тягненю льосів дяківско льотерпї від- бувшім ся 17. і 18. е. М. припали 25 виграних (образ Воскресеня Лазаря, олтар, кивот, Еванге- лие в срібло оковане,фелон,дар «Ризниці*, чаша, другий образ Воскресеня Лазаря, Евангелиє дру­

ге до того подушка, 16 фелопів — становлячих 16 виграних, служебник до того епітрахиль) па слідуючі числа: 18.467, -67.173;

6.565, 56.916, 25.485, 97.492, 29.247, 66.939, 22.482, 7.189, 507,

<16.265, 79.578, 88.782, 75.727,

29.202, 79.334, 23.490, 31.046, 99.000, 90.380, 66.863, 66.940.

17.420, 43.937. Числа льосів витягнених, віднося­

чі ся до 3.000 побічних виграних будуть випе­

чатані в окремім виказі, котрий появигь ся в протягу 3 день і буде на жадане інтересованих за присланєм 25 сотиків висланий. Всякі пись­

ма в справах льотерийннх — впинявши посил­

ки грошеві, котрі належить як і доси посилати до Народної Торговлї — просимо адресувати:

Канцелярия днківскої льотерпї у Львові, улиця- Коперника ч. 36. З а комітет:

О. Тапячкевич.

— З Риму доносять, що митрополит ііосиф Сембратович тяж ко занедужав і приняв св. Тайни.

— З «Тов. ім. Котляревского* У Львові. Ві второк, дня 23. с. м. відбуде ся перше засїданє по фериях артистично-технічної секциї тов. ім.

Котляревского о год. 7 ‘/, вечером в комнатах тов. »Боян«.

— З виборчого руху. З Чорткова пишуть нам, що IV. курию Бучач-Чортків побіч кандидату­

ри д-ра Ол. Кулачковского кандидують ще др.

Яросевич і др. Евг. Левицкий. На вчерашних зборах поставлено ще одного нового кандидата о. Галущпньского пароха з Білобожницї. Збори не рішили ся ще за ніяким кандидатом. — З Грималова доносять, що там на зборах вибор­

чого комітету дня 18. с. м. принято кандидату­

ру о. Івана Воляньского, пароха з Оетрівчика з IV. куриї виборчого округа Гусятин-Теребовля.

— В Кутах над Черемошом дня 15. с. м. ста­

вали перед виборцями др. Трильовский і Санду- ляк, селянин з Карлова, і зголосили свої кан­

дидатури; перший на IV. а другий на V. курию.

«Д'Ьло* завважае, що обі кандидатури не осто- ять ся перед кандидатурою д-ра . Окуневского (і д-ра Дудикевича — Ред.). — Орґан сіоністів

«Схід* пише, що Ж иди в Галичині' могли би при солідарносте вибрати одного посла з біль­

шої посілосте Стрий-Долпна, 4 5 послів з міст: Броди-Золочів, Коломия-Снятин-Бучач, Тернопіль-Бережани і Станиславів-Тисьмениця, трех послів з торговельних палат, а один ман­

дат належить ся їм з V. куриї.

— Наші артисти за границею. ГІанна Крушель- ницка виступала в тих днях в італїйскій опері в Варшаві: позавчера в роли Гальки, нчера в роли Марґаретн в «Фавстї*, а пинї виступає в

«Ґрафинї*. — Ьа Ргоуіпсіа Рауеке доносить з Страделлї коло Падви, що її. Микола Левицкий, тенор, виступав там дня 12. с. м. з великий по- водженем в опері Пуччінїого «Циґанерия* в ро­

ли Рудольфа. Згаданий дневппк пише, що п.

Левицкий має перед собою сьвітлу будучність.

Єго голос богатий і сильний, приковуючий до себе нублику. В понеділок 15. с. м. устроєпо ему в театрі овацию і вручено' на памятку хо­

роший альбом і золоту шпильку.

- Іспит зрілосте в учительских семинариях в літнім і зимовім речинци с. р. здало загалом 416 учепиків і учениць публичних та 2.35 екстер­

нїстів і екетернїсток. Репробовано 145 кандида­

тів і кандидаток. В порівнашо з попередпим ро­

ком здало іспит мепьше о 23 публичних учени- ків і 31 екстернїстів, а більше о 2 публичні учениці' і 13 екетернїсток.

— Трансвальскі акциї в Галичині. Президент львівскої палати торговельної, п. Піиес-Пора- тиньский, був онодї на авдиенциї у міністра торговлї і міністра заграничних справ у Відни, в справі акций травсвальскої зелїзпицї. Діло лежить в тім, що згадані акциї номінальної вар­

тосте 100 зл. давали добру дивіденду 14—15°/0, тому закуплено їх в Галичині за 2 мілїони зл.

З а акциї (100 зл. ном. варт.) плачено по 200 — 250 зл., а тепер в наслідок війни спав їх курс до 9О°/о номінальної вартості!. Мінїстер загра- ішчнпх справ прирік, що зверне ся з тим до анґлїйского нравительства.

— П. Дашиньского засуджено за обиду иолї- цийного коііцепіста па 10 днів арешту з одним днем посту, зглядио на 100 корон гривни.

— Крадіж в суді, III секция у Львові, спов­

нили позавчера в мочи якісь волоцюги. Пропало дві блюзи унїформові, 5 лями і 2 мосяжні ліх­

тарі. Украдені акте найдено рано порозкидані на улнци.

— В Австриї є ЗО Фабрик тютюну. В них пра­

цює около 30.000 робітниць в віці 14—60 літ від 8^2 год. рано до 9 1/2 в ночіі . Одна робітниця зарабляе тижнево 8’66 корон, а ліпне в відень- ских фабриках 13 корон. — В Г а л и ч и н і ' одер­

жує одна робітниця 5 48 корон, а навіть 312 кор.

тижнево. В минулім році було 14.558 тютюневих робітниць недужих на гостець і сухоти.

— Не.фиятель студенток. Др. Нотнаґель, про­

фесор лїкарского виділу V Відни, великий про­

тивник студіованя женщинами медицини, при- казав одинокій своїй слухачці' на єго викладі вийти зі салі.

— Секзацийна вість розійшла ся на днях ио- усюдам, що в Росиї викрито тайний заговор на житє царя. ІІроводнром заговорщиків був син якогось висілого офіцира з Москви. Атентат об­

думано в той спосіб: Під шинами зелїзницї в тунелю коло Севастополя иідложено пекольну машину з незвіснпм доси вибуховим материя- лом. Цар мав саме тоді переїздити зі Спали па Крим і безперечно був би згинув, колиб жан­

дарми не були вислідили цілу справу.

— Рідкий гість прибув на днях до Петербур­

га представити ся цареви. Є ним старшин спи т. зв. калїфа хамбра даляйлями Тибету. Ахарам- ба Аґван Джордієв. Тибет є країною меньше зна­

ною чим пустиня Сагара в Африці, а деляйля- ми володїтеля сего краю ще ніхто в Европі не бачив.

— Китайскі обичаї. В Китаю противно як у нас:

там рожі незапашні, женщини не носять спідниць, робітники не мають дня відпочинку, достойни­

ки державні без чести; там напрям маґнетизму;

иньший як у нас, там почесне місце по лівій, стороні', там розум сидить в жолудку, там зн я­

ти капелюх з голови е обидою, там жалобу представляє біла краска.

— Холера в АФґанїстанї. Після справозданя росийского медичного департаменту з Афґанї- стану вибухла там в червня с. р. холера. Емір Афґанїстану опустив столицю Кабуль з цілою родиною. В тім місті' померло до тепер 45000 осіб на холеру. Поміж населенем запанувала ве­

лика паніка. В послїдних часах зменьшили ся случаї смерти і емір вернув вже до столиці', але в иньших містах Афґанїстану лютить ся єще дальше холера.

— Не зрадить. В Бонїбад на Угорщині при- ключила ся онодї страшна подія. Б богатого шевця Сгефана Ш теґнера хтось сповнив кілька більших крадїжиіі. Позавчера в ночи Ш теґнер засів ся в стайни. Як-раз тоді прийшли на єго обійстє злодії і звернули ся до стайні. В про­

тягу кількох хвиль вибили они в стіні отвір, через котрий один зі злодіїв хотів влізти до середини. Коли злодій всадив ноги через стіну, Ш теґнер звязав єго готового ключкою і прикрі­

пив до стовпа. Глухий оклик иривязаного зві­

стив товаришів про нещастє. Спершу старали ся злодії витягнути свого камрата з матні, а коли се їм не повело ся, один з них засичав:

«Ти нас зрадиш*. По короткій павзї розляг ся крик иривязаного, а опісля всьо притихло. Ш те­

ґнер посидів ще якийсь час тихо, бо не знав числа злодіїв; а коли вийшов зі стаішї, щоби подивитп ся на свого пташка, грізний вид пред­

ставив ся єго очам. З шиї злодія стікала ще сьвіжа крон, а з голови не остало ні сліду. Зл о ­ дії утікаючи, відтяли голову свому товаришови, щоби їх не зрадив і щоби єго не можна було пізнати. Ж андармерия повідомлена про подію, розвинула енерґічне слідство.

— Конкурс на посаду окружного лікаря в Мри- голодї оголосив повітовий виділ в Сяноку. Гічна платня 1000 корон і 700 корон на обїздки.

Посмертна Т оповістка

Леонтий Дзюбиньский, студент прав, упокоїв ся в домі родичів в Соколі коло Мостиск в 21.

році' житя. В е. п.1

Т е л є ґ р а м и.

Берлин, 22. жовтня. Більов зложив вчера візити амбасадорам при берлиньскім дворі.

Монахів, 22. жовтня. А1І£. Т,І£. доносить з Берлина, що всі секретарі стану і міністри вру­

чили свої димісиї, яких цісар не приняв.

Берлин, 22. жовтня. Наслї'дником ґр. Більо- ва на становиску секретаря стану називають Гіхтгофена.

Мадрит, 22. жовтня. З причини ріжницї по­

глядів в лоні кабінету рішив президент міністрів Сільвеля вручити королевій-реґентцї димісию кабінету. Зачувати, що президент сенату Аска- раґа одержить місиго утворена нового кабінету

Неаполь, 22. жовтня. Полїция арештувала трех небезпечних анархістів, які приїхали на корабля »Емс« з Нового Порку.

С офія , 22. жовтня. Вчера відбуло ся в при­

сутносте духовеньства) міністрів і послів тор- жественне отворенє шляху зелїзницї Гущук- Трново.

Лявренцо Маркес, 22. жовтня. Кріґер від ­ 'їхав на помості корабля »Гельдерлянд< до Мар­

силії.

Дурбан, 22. жовтня. Ґен. Буллер від'їхав до Анґлїї.

Петербург, 23. жовтня. Росийский посол в Китаю Ґірс одержав нору чене вернути до П е­

кіну, щоби як найскорше міг порозуміти ся з повномочникаии Китаю ЛІгунґчаном і Чінґом.

Ще сего тижня Ґірс верне з Тієнтсіну до Пекі­

на враз з цілим персоналом посольства.

Гонконґ, 20. жовтня. Воєнна сила адмірала Го звела борбу з повстанцями і побила їх. по­

ложивши трупом коло 100 Боксерів; повстане

над «східною рікою* робить великі поступи.