Ч. 41. Львів, субота, дня 21. лютого (5. марця) 1904. Річник VIII.
Передплата
н а « Р У С Л А Н А » виносить:
в Австриї:
на цїлий рік . . 20 кор.
на пів року . . , , 10 кор на чверть року . . 5 кор на місяць . . . , 1'70 кор.
За границею:
на цілий рік . . 16 рублів або 36' франків на пів року . ;. 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не возьм еш милости і віри не возьм еш , бо руске ми серце і в ір а руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Ш аш кевича.
Виходить у Львові іцо дня крім неділь і рускнх сьвнт о о !|, год. пополудии.
Редакция, адмінїстрация і експедпш ія «Руслана» під ч. 1.
пл.Домбровсиого(Хорунщини).Екс- цедпцпя місцева в А ґенцнї Со- Коловского в пасаж і Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застереж ене. — Реклам ацій неонечатані вільні від порта. — О голош ена зви
чайні приймають са по цїнї 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По—
дпки і приватні донесеня по 31 с. від стрічки.
Сесия державної ради.
(X) Ві вторник збирає ся державна рада на весняну сесию, а першим і одиноким предметом дневного порядку першого засї- даня є контінґент рекрутів на 1905 р. Мо
же ще ніколи не відносив ся загал, як і посли державної ради з такою байдужно- стю до нової сесиї, як тепер. І, правду сказавши, нічого в тім дивного, бож Хаго-
<1пі ЬІ8Іу проголосили вже згори ухвалу виконного виділу молодоческого сторонниц- тва, що ніяка обставина н е м о ж е о п р а
в д а т и з а л и ш е н е о б с т р у к ц и ї , хиба що правительство в останній хвилі вволи
ло би відомим домаганям ческого народу хоч що до другого ческого університету.
Отже на сій основі можна би на певно спо
дївати ся, що молодоческий клюб в дер
жавній раді не допустить до ніякої пози
тивної роботи і що сим разом навіть не до
пустить до ухвали контінґенту рекрутів.
Таким побутом нова сесия тривала би вель
ми коротенько і мусіла би уступити місця
§-ови 14-му, щоби війсковий закон міг вій
ти в житє дорогою цїеарского розпоря- дженя.
Тимчасом инакші погляди на політичну тактику виявляє Могаугзка Огіісе, а також староческа Роіііік.
М о га^зка Огіісе, що стоїть в близьких зносинах з віцепрезидентом посольскої па
лати д-ром Ж ачком, звертає бачність на се, що обструкцин мала би тоді значінє, колиб
< можна правительству відобрати змогу ося- гненя єго мети. Тимчасом в тім случаю правительство не потребує журити ся, по- заяк §. 14 стане єму в пригоді і визво
лить з клопоту Останний вибір в Короле
вім Градци показав виразно, що широкі маси починають відвертати сн від дотепе- рішної політики молодоческого сторонниц- тва і нею одушевляти ся і задля сего она не дасть ся довше удержати. А так само в державній раді молодоческесторонництво тратить щораз більше прихильність поміж давними союзниками, котрі не можуть об
струкциї жертвувати своїх інтересів.
Так само і староческа Роїііік відраджує спиняти ухвали контінґенту рекрутів.
Можна отже сподївати ся, що Чехи при сякій-такій уступчивости з боку прави- тельст іа змінили би свою постанову, Роїііік нагадує їм іменно, що свого часу, коли ґр. Тун був намісником, Молодочехи не хотіли з ним перегорювати, а опісля були раді, що він станув на чолі міністерства, отже так само не повинні зарікати ся пере
говорів з д-ром Кербером, наколи б він лише заявив охоту з ними почати пере
говори.
Одначе з другого боку може та нова сесия стати вельми цікавою і важною з о- гляду на політичні події на далекім Сході, як і на балканьскім півострові. Особливо ворохобня, яка вже починає ся на Балканї, може викликати цікаві прояви в державній раді, які готові виперти на далекий плян нїмецко-ческпй спір а приневолити всіх звернути бачність на грізне положене в най-
близшім сусідстві Австриї. Польскі демо
крати предвиджують русофільскі манїфе стациї із сторони Чехів, а може й антисе
мітів і накликують вже тепер, щоби Коло польске рішучо виступило проти таких ма- нїфестаций. А колиб Коло польске не здо
було ся на такий протест, тоді готові зі
рвати ся до сего самі демократи, як свого часу бувший посол Леваковский. Можна отже сподївати ся, що такі дні струї зітруть ся з собою, а се може довести до цікавих подій.
Промова лома і- р Аирмю Могельїівгого
на 45. заеїдапю галицкого сонму дня 29. жовтня 1903. в справі отвореня рускої рімпазиї в Стани-
славові.
Висока Палато! З легкий і щирим серцем—
казав мій передбесїдник (іюе. Войтїх Дзєдушиц- кий — Ред.)— голосував я свого часу за терно пільскою ґімназиєю, а прикро мені в сїй порі, що з таким же самим серцбм не можу віддати голосу за станиславівскою Гікіназиєю, а то для того, бо еитуация зм інилась,'так що змінене моє пересьвідченє оправдане. Ска^кена аґітация межи Русинами, а передовсім у тоГо страшного і грі
зного чинника рускої суспільности т. є у духо- веньства.
Мої,панове! Єсли собі нагадаєте епізоди з жи тя нашого в тім соймі, то признаєте, що модою сталось виступати з інтригами і інвективами і клеветами против руского духовеньства, модою сталось, жерело всякої біди в духовеньстві шу
кати. Бо навіть дійшло до того, що против тбго духовеньства з уст самого духовного верховла- дника, такі інвективи упали (голоси: Сумної)
Панове! Не довго вже будемо тут спільно засідати і може зі згляду на мій вік не випа
дає мені вам, поміж котрими є старі, осивілі в політиці, давати науки, але коли виходять від вас слова против нашого духовеньства, то мушу против того рішучо запротестувати. Наше духо- веньство є чинником суспільним, котрий двигає публичпу мораль на своїх плечах; бремя се т я жке, бо моральність нині підкопувано ріжними доктринами і ще ріжнїйшими елементами. Для того не ширіть слова, підкопуючі наше духовень- с-тво, не ширіть ті слова, бо сьвящевик у нас в нашім простонародї в синонімом морали, є си
нонімом віри, синонімом висшого істнованя. Єсли такими словами підкопувати будете честь наших сьвящеників, біда буде'всім вам, панове!
З другої сторони не-вабувайте о словах науки: >Не чини другому, що тобі немило». Тут місто в Справі Гімназиї рускої виступити з ар
гументами річевими, виступаєте против нашого духовеньства з такими тяжкими клеветами, про
тив духовеньства, котре суспільність нашу утри
мує на дорозі ладу і порядку. Найби раз на все то устало. І не дивуйте ся, панове, єсли сойм по таких словах буде розсадником радикалізму, социялїзму і анархізму. Такі бесіди не причи
нять ся до ладу і до порядку і до єго утрева- леня, такі бесіди підкопують той авторитет, ко трий ви самі так бороните, сли о вашого сьвя- щеника ходить. Задля демонстрації против ва
шого духовника, відмовляєте культурального жадана цілого руского народу, а самі накидає
тесь на загал нашого духовеньства! (Брава і оплески).
Перейду до сеї диґресаї, до самого справо"
зданя і пригляну ся першій резолюції', поста
вленій через комісию шкільну. Сказано там »нє уважа обецнє» а в звязку з тим поясняє Еке- целєнция Тарновский, що то «обецнє» не по
винно бути инакше інтерпретоване, лиш в той Спосіб, що і ухвала зістае вїдложена до якогось пригіднїйшого часу. Значить се по вашому „на- стемпує бдроченє». Хибно мої панове, Ексцелєн- ция а з ним і ви розумієте понятє відложеня чи відроченя. Під відроченєм розуміє ся пере
казане справи до нового речинця, а таке відло- женє без речинця значать тілько, іцо відложенє ай саіепйаз йгаесач, се є убите справи на віки.
Коли властиво наспіє та відповідна хвиля, коли ви признаєте нам право до культурного розвою?
Не можна тої резолю ції инакше інтерпретувати, лиш в той спосіб, що справа погублена на за- веїгди.
Але припустім, що нема інтеяциї не дати Гімназиї, лиш дійсно заходить відроченє. Сли так є. чому ви не є дальше щирими ? Чому не скажете, що наступити має, аби запав засуд инший, як нині запасти м ає? Я собі то так тонкую: Ви сильні, від вашої волї залежить да
ти або не дати, чого ми жадаємо, ми вам т е пер не заслугуємо ся, отже ми маємо поправи
тись так, щоби на ваші . фавори заслужити.
Отжеж щоби ви хотіли бути щирими і сказали, як ми повинні виглядати, що ми властиво зро
бити м аєм о? Видайте статут, реґулямін, напи
шіть нам інструкцию з веїми параграфами, що нам діяти, а то навіть на всі случаї, независимі від нашої волї. Але кодифікация такого статута надзвичайно була би трудна, а найбільше з огляду на евентуальности, котрі могли би нас скорумповати. Однак — я, панове, щирий: є одна можливість, де би таку інструкцию ви мо
гли поставити, сли би ми пішли за вашою гад
кою і вирекли ея всього, що руске (запереченя), приймали що ваше, а тоді ви дали би нам всьо, бо пійшлибисьмо рука в руку (запереченя). Так!
А сли маєте инші аргументи, то скажіть, але це вірю, а навіть тоті, що тоє удержують, в тоє вірити не можуть. В зрілих головах політиків, муж в етану, в тих зрілих головах не повинна зродитись гадка якогось претексту, не маючого нїчо спільного з річию.
(Дальше буде).
Япаньско-росийска війна.
Спростоване вістий.
Хотяйби і як оберегати ся при перенима- ню вістий з поля битви, то не можна устеречи ся від всесьвітної містифікациї, яку ширить анґлїйска праса, пересаджуючи та видумуючи страти на некористь Росиї. Велике вражінє ви
кликала вістка про енерґічний і хитрий напад Япанцїв з дня 29. лютого, в наслідок якого
«Аскольд» потонув, а два другі кружівники тяжко ушкоджені. Ті вісти про погроми Росиї зродили навіть у Львові япанофілів, з япано- фільскими резолюциями і демонстрациями. Тим
часом, як з Петербурга доносять, намісник Алє- ксєєв надіслав вчера ось який р а п о р т д о ц а - з я: А д м і р а л Ш т а р к д о н о с и т ь , щ о н е - п р и я т е л ь с к о ї ф л ь о т и н е б у л о в и д н о а н і 2 8. і 2 9. л ю т о г о , а н і 1. м а р ц я . П ід - п р и н я т о з в і д и н и в п р о м і н и 6 0 м и л ь в і д ф о р т у , а л е н е п р и я т е л я н е б а -
2
ч е н о. Отже найімовірнїйше, як се ми були зазначили вже по неудалім нападі з дня 24. лютого, ягіаньска фльога вилизує ся в на- ґасацких доках з нанесених їй ушкоджень. Що справді Япанцї потерпіли тоді страшний погром, хотяй укривають свої страти, вказує донесене кореспондента з Порт-Артура росийскої телегра
фічної аґенциї. Після наспілих тут вістий — го
лосить донесене — найдено на острівцях коло Вейгайвей і Чіфу тіла япаньских моряків. Коло Чіфу семи, коло Вейгайвею пятьдесяти. Припу
скають, що се була залога кораблїв, які брали участь в борбі з 24. на 25. лютого, а які п і с л я т я ж к и х у ш к о д ж е н ь н е м о г л и д о ї х а » т и д о п р и с т а н и і п і д ч а с б у р і п о т о н у л и н а о т в е р т і м м о р и . В послїдних днях панував цілковитий супокій. — Також і давнїйше донесене, що зелїзницю між Харбіном а Владивостоком збурили Чунчузи н а п р о с т о р і 7 0 м и л ь , виявляє ся зовсім неправдивою, бо ось анґлїйский біапсіагсі доносить з Токіо з дня 1. марця, що з віродостойного жерела довідано ся, немов би манджурска зелїєниця між НїюГутою а Владивостоком була п е р е р в а н а н а 2 к і л ь о м е т р и . Також і з нагро
мадженими Яванцями грошевими припасами справа не має ся так сьвітло, як доношено, бо отеє з Токіо доносять, що надзвичайна кабіне
това рада ухвалила предложити парляментови жадане підвисшеня податків на 70 мілїонів ввів на воєнні цїли. Хотяй тих 100 мілїонів короп є зовсім поважною сумою, однак не може ся рів- цатц з, тими мілїярдами, про які доносили ан- ґлїйскі Газети.
Борба на суши.
Берлиньский Босаіапхеідег доносить, що лиман ріки Лїявго вже замкнений мінами. 8іаи- ііапі подає з Тіентсіну, що зелїзнича стация Гайчен иовисше Нїючвану стає на очах кріпо- ртию. Тисячі робітників працюють день і ніч над копаней валів і ровів. З Льондону телегра
фують,. що стация Лїявян перед Мукденом є го
ловним зборищем полуднево-манджурскої армії.
— Отже з того видко, що від Мукдену до Нїю
чвану, на просторі яких 150 кільометрів Росия- нп утворили аж чотири укріплені табори, полу- чені зелїзничою артериєю. Натомість акция япаньских війск посуває ся дуже иоволи і в ве
ликій тайні. Навіть міністри не знають нїчо про пляпи, а тілько мікадо, міпїстер війни, головно
командуючий армії і адмірал. Кореспондентам дневників унеможливлено службу — чого ДОСІ!
не чинила жадна держава. Внравдї 53 кореспон
дентам дозволила Япанїя, щоби пішли до Кореї, але до тепер ще. не допущено туда жадного з, них. Президент міністрів заявив, що се може стати ся доперва після першої битви на суші.
З Льондону доносять, що першої знатнїйщої би
тви можна надїяти ся в половині, марця, але про те можна еумнївати ся, бо головному ро- сийскому вождови Ген. Куропаткинови зовсім не спішить ся і він виїде ' з Петербурга на те
рен війни доперва 14. марця, коли вже буде мати уодосгатком війска за Байкалом. Вкінци належить занотувати донесене, Ьосаіапгеіяега, що Яванцям удало ся висісти на сушу під Вла
дивостоком в т. зв. росийскім заливі, однак ся вістка видає ся менше правдоподібною з при
чини тяжкої зими і замерзлих пристанищ як і численної росийскої залоги, яку посідає Влади
восток.
Росийскі рапорти.
Генерал ФлюГ гелєґрафує до Петербурга:
Наші патрулі зблизили ся 29. лютого до Пенґян і намагали ся окружити япаньску патрулю, зло
жену з 7 офіцирів. Полковник Лончаков з козака
ми заатакував їх і примусив до скорої утечі в на
прямі брам міста. Присутність наших патруль коло Пєнґян зробила велике вражінє на Я ланцях, їх стрільці' обсадили зараз брами міста і вежі та отзорили сильний огонь, бо сподівалися ата
ку з нашої сторони. Після звітів нашої па
трулі', яка зблизила ся аж на 700 кроків до міста, є оно укріплене старими і новими ферги- фікациями, однак онп не є обсаджені неирияте- лєм. Можна вносити, що иайвисіпе 1000 Я ван
ців є в місті. — В доповненю до поіхередиоі’о телеграфує Ген. Флюґ в другі рапорті': Після справозданя наших патруль, аж до мїсцевости Пєнґян і на дорозі до Ґензан не запримічено не- приятеля. Пєнґян обсадив відділ Япанцїв в силі 6000 людий, в тім 2000 кінницї; про артилєрию не звісно. Япанцї перевозять свої війска на су хопутній дорозі з Фузану до Чінампо, а звідси ідуть до Пєнґяну.. Корейске віііско в силі 1000 до 2000 людий вислано з Пєнґяну до Сеулю.
Наші патрулі зблизили ся д. 28. лютого на 12 верст до Пєнґяну, куда щоденно прибувають не- приятельскі війска. В Порт-Артурі і в Манджуриї все спокійно. З Владивостока надійшла вістка, що 2500 Япанцїв без артилериї висіло в Шіндінї 29. лютого і пішло в напрямі до Мазергане. В полудневій Манджуриї і в Порт-Артурі падало в послїдних днях богато снігу. В Порт-Артурі і Владиростоцї панує сніжна заметіль.
— ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ. При змін місяця про симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядчо о вирівнанє залеглосгий та о приєднуване нам нових передплатників.
Новим передплатникам від 14. н. ст. марця С. р. будемо до того часу висилати «Руслаїгал даром.
Н о в и її к и.
— Календар. В с у б о т у : руско-кат. Тимотея;
рим.-кат. Фридрпха, Евзевія. — В н е д і л ю : ру
ско-кат. Атаназия Муч. Езц. рим.-кат. Колєтид.
— Для /Іьвовян. Завтра (’« суботу) о 3. гол. по
мол. концерт в честь Ш евченка в сили „Народ., Дому". О 7. год. вечер амадор.-ка вистава опе
рети „Чорноморці" н сали „Ґвдзди".
— З Бурси ремісн. і промислової у Львові. З а гальмі збори товаристіа відбудуть ся в понеді
лок дня 7. с. м. о год. вечером’' в комнатах тов а «Зоря» при ул. Краківскїй ч 17 з отегім порядком дневним: і) відкрите зборів, 2) звіт Вади товариства, .3). касовий зніт, 4 ) ,звіт комі
сій шконтруючої,, - 5) вибіо членів Ради тов ,рн ства і 6) внесеня. та інтернеляциї членів.
— Відчиг в Коломиї Заходом арт. викладової секцаї '„Народного Дому" в Коломиї відбуде ся
-
в неділю дня 6. с. м. відчит гі. Леся Гринюка про „сучасну Польщу" в літературі. Початок то
чно о 6 . год вечером. Вступ безплатний.
— Із Старого Самбора. Загальні збори старо- самбірскої філ>ї. «Просьвіти» відбудуть ся дня 8. с. м. о 12. год. в полуднії в маґістрацкій сали з такою програмою: 1) Звіт уступаючого виділу.
2) Вибір голови і виділу філії. 3) Внесеня членів.
— З Борщева. Дня 19. с. м. відбуде ся о 11.
год. перед полуднем в комнатах товариства
„Читальні Просьвітп“ під ч. дом. 763. на першім поверсі в Борщеві II. дорічний збір „Політичного товариства кредитового „Русгий Дім Народний"
в Борщеві з отоим порядком дневним: 1) (Ство
рене збору і відчитане пр ітоко.іу з пзпередного загального збору. 2) Звіт Дирекциї з діяльносте товариства і предложенє білянсу за рік 1903.
з внеском поділу зисків і страт. 3) Внесок ко місиї шконтруючої і у ділер є абсолюториї заря- дови. 4) Вибір двох членів надзираючої ради. 5) Внески сленів.
— З нагоди ювилею М. Лисенка проф. Богдан Лепкий "мав дня 13. м. м. відчит в „Славяньскім клюбі* в Кракові про композиторску творчість ювилята. Прелеґент — пише Сгаз — схаракте- ризу ав значінє-людовр'і україньскої пісні, яко артистичного відзеркаленя житя і душі народу.
Ся пісня, перенесена на культуральну почву, ви
дала дна відмінні цьвіти: один з містичним з а пахом, з відблиском крипт і сьвічок монастир- ских: другий —- стобарвний, як сонїпіник, звер
нений до сонця, до житя — СЬІІІВ сьвіцкий. Ми- сгцем першої, с. є церковної пісні, є Бортнянь- ский; батьком другої Лисенко. ІІрелєґент пред-.
ставив ріжнородну діяльність Лисенка і єго за слуги яко етнографа, історика та теоретика му
зики, композитора, а вкінци творця нгіріідної о- пери. Відчит — як пише Схаз —ДФаНЮреджено оплесками, почім розвинула ся, д тен у сяя над устроенєм в Кракові м у зи к а л ь ^ г^ е с е р к а , зло
женого з творів Лисенка. Вкії^^и Д|Хцацу|о звер
нути ся до дирекциї „Музичного товариства" з просьбою о поміч при устроєшо такого концерту.
— Запомоги на католицкі місиї. В краєних бу- джетах на 1993 і 1904 р. р. сойм призначив до розпорндимоети кр. виділу по 6000 К на като
лицкі місиї. Краєвий виділ „польскою" міркою розділив тих і 2.000 К, уділивши руско катол.
аепархії львівскій 2000 К запомоги, перемискіи і станиславівскій по 900 К, ІІрочих 8200 К роз
ділено між римо-кат. єпархії, з яких найбільше одержала аеиархія львівска 3000 К, а найменше перемпска 1500 К:
— З угорскої Руси. Недавно номер в мукачів- скіії єпархії Іван Сильвай, парох з Давидова, в 67. році житя. Покійний писав оповідана і вірші під псевдонімом „Урііл Метеор" і містив. їх в угро-руских видавництвах. - Також недавно по
мерла в 88. році житя мати мукачівского єпи
скопа Юлія Фірцака, Тереса з Гаджегів, вдова іщ колишнім архидиякрвї в Угочи.. — В Іршарі, в береженій Верховині, оснував ся „Верховинь- ский госнодарский народний банк"; головою бан
ку є іюсол Евг. Варта, а заступниками голови о Іван Дудиньский парох кивяждекпй і о. Евг. Гор- зов, парох кішвалюдский. — В- Нагові, в Мара- морощпнї, оснувало ся коцсумцийне ї позичкове товарнсьво при помочи держави і вже почало свою діяльність; управителем крамниці є Русин Мпх. Маркапич. — Угорске міністерство рільни
цтва назначило нагороду за убите хижих зьвірів:
за медвадя 30 К, за рися і за вовка но 40 К, аа дикого кота .30 К, за лисицю і куницю но 20 К.
— Огні. В Остринї, товмацког,)' повіта, згоріло рноді 12 селяньскнх загород. Огонь вибух, в сто
долі Матій 11 ухали. - Вчера рано вибух великий огонь в тартаку бар. Поппера в Вигоді коло До-
Богдан Лепкий.
ГОСТИНА
(Конець).
В тім — якийсь звук. Якби хто злегка нотрутив- клявіш.
«Може кіт* — кажу, щоби що- небудь сказати.
«Не держу котів*.
«То може- струна так сама від себе: на.зміцу воздуха*,
Ту вили тихо. А потім Зцов той еамиц звук — і мій товариш^ не ноиращавши ся :8о .мною,, зникає в темряві гретинньої ком натя і. зам и кане за собою ..двері-. -. ■>. .,
. Сьвічка. гасне, місяць криєть ся в хмарах, робить ся зоаеїм темпо.
«Дивно!— думаю собі. — звід
нії та нагла зм іна? І Що воно, має
значити?» '
Перевертаю ся з ’ боку' па бік' І не можу вечіутн. Часом здаєть ся мені, що за стіною хтось грає; так тихо,' якби м уха'н ад струнами бре- нїл і Підношу ся, слухаю; тихо....
Тільки вітер евшце, хитаючи дзіїо- намн в недалекій дзвінїійцй. Лягаю знов і конечно хочу заснути. Вже чую, як повіки звільна опадають на очи і як гадки кануть в якусь без і донну пропасть. В тім... Якісї. зіт- Іхашія. в сусідній кімнаті,, якісь сто- | : пи. Сідаю і пастороніую уш и.. ІІї-
чо.... То скрипить певно відчинена брама на цвинтар. ' ' . '
ІЗкіїїції починає падати осІпннй, 'Дрібний дощ і його одностайне а ; безнастанне цяпаннє но криці і "до- ]
му і по шибах вікна вколисують ..мецо їдо .сну.
й ї РІ і
Коли я збудив ся, був білий і день. ЧІе білий а сірий, бо дощ ну • 'істйв/ 'ся' на’ добре." "
Надійною стояв '.мій ’ товариш!
І В НОВІЙ р я ,-ї 3 ' моліітвеїшиком 11 І руцї.
«Іду-до церкви. — Говррив ти
хо і мов песьміло. — ‘ Не ГОНЮ т е бе, але як хочеш на час заїхати,!
то збирай ся. Бувай здоров!»
Ноираіцав ('я сердечно.
«Ще раз дякую, іцо поступив.!
Зробив ти мені велику ласку. За той один вечір я пережив цілу мо
лодість. Дай Боже побачити ся в друге. ' . •
Стиснув мене КрІІІКО і вийшов ' Від порога вернув ся. Був блі
дий, Очи мав мутні, невиспані.
«Вчера — я — не нонр.ащав ся тобою. Не гнівай ся.' Але бачиш, є річи, які не спили с я ’фільозофам....
Вона була у мене. Звідтам — ту показав на цвинтар. - Приходить
часом і грач. Довго.... 6 річи, які ...
решту заісп’їшілн дзвони.
В зелїзшщи стрінув я сьвяще,- щеника з сусідства. Перемоловши політику, зійшли ми на людий. , ,
«Дпнііий чоловік - той ■ ваш товариш — почав діан-о.тець. — Ча
сом нїчо. Обрамований, мудрий, а часом, якби єму що бракувало. Се
ред розмови, серед вечері зірцеть ся і їде незиатн чому і пощо. Чи вірите, що вій від року не цочував поза домом. Прийде його .година, то іцобн дощ, щоби темрява, щоби не знати що, збиравть ся і їде. На
віть не пробуйте задержувати. Д и
вак».
і
з — лини. Сей тартак є одним з найбільших в Ав
стрії!'. Близших вістий про пожар нема.
— ІЗ Станислазова пишуть нам: Сим маємо честь просити всіх Вн. членів філії Руского То
вариства педагогічного в Ставиславові на з б і р н у к о н ф е р е н ц и ю , що відбуде ся в неділю 6. н. ст. марця в комнатах „Рускої Бесіди" о. 3.
год. з полудня. Дневний порядок: Відчит проф.
Якимовского: „Темні сторони народнього шкіль
ництва в Галичині". Внесена виділу. Внесеня і інтефіеляциї членів. — Від Виділу. — Прига
дуємо, що того самого дня буде к о н ц е р т і з п р о х о д о м на дохід „Рускої захоронки" в Ста- ниславові.
— Арештоване під замітом шпіоньства. Полі
ння арештувала в Перемишли рисівника магі
страту Андрея Качора, підозріного о шпіонажу в користь Росиї. В бюрку Качора найдено ріжні пляни воєнних укріплені, гіеремискої твердині З а Качором вже давнішнє вислано стеж ні листи за шпіонажу і инші злочини.
— Пятнистий тиф починав в нангм краю поя- вляти ся знова в грізнїйших розмірах. В цілії остороги, наводимо за „Газетою львівскою" офі цияльно стверджені случаї сеї недуги. В період!
ВІД 16. до 22. січня(?) стверджено в чорткінскім повіті (Мухавка) 14 случаїв. в ярославскім (Кра
марівна) 1, яворівскім .(Я ж 'в новий) 1. кольбу- шівскїм (Сїдляпка) 4, львівскім (Рудію) І, иідга- -єцкі.м (Вишнївчик) 6, в Переворску І, в равскім повіт! (Біла, Немйрів) 2, скалатскім • (Грималів.
Вікно, Остапе) о, сііятипьскім (Заболотіві 1, стрийскім (Лукавиця вижна) 3, терябпільсщм (Ладичип) 1, товмацкім(Ляцке шляхотске, Отинїя) 4. іеребовельскім (Боричївка, Дарахів) 3; разом було 47 случаїн. — Дивує нас лише, чому уря
дова „Ґазета Льв." не має повівшого звіту про розширене пятинстого тифу. Чи на зібране кіль
кох дат потребує санітарне бюро., намісництва аж І ’/2 місяця часу? Чи може була се друкар- ска ошибка „січня" замість „лютого".
— Сестра сестру убила. Страшна драма стала ся вчера- в полуднії в Домі професора львівскої полїтехн ки п. Тадея Фідлєра при ул. Крижовій ч / 19. В Час! неприсутності! вдома о. Фідлєра прийшла до єго жінки еї рідна старша 43-лїтна сестра ІІосифа Лїттихова, вдова по ветерииаре ви, мешкаюча при ул. Глубокій 21. Літтіхова го
ворила найперше з своєю матерню, яка м еш ка
ла у пп. Фідлєрів, а опісля пішла до кімнати, де в ліжку лежала єї хора на мелянхолїю сестра.
Обі сестри розмовляли хвилю, а коли пок. Фі>
длєрова почала жалувати ся, що наслідком не
дуги мусить на довший час розлучити ся з му- жом і дітьми, Літтіхова прискочила нагло до лі
ж ка і вийнятим з кишені револьвером вистріли
ла в праву скрань лежачої ФідлєрпвУЇ. Ранена упала без житя на подушки Тоді убийниця не
певна .смерти своєї сестри приложила револьвер до лівої екрани і вистрілила. Хатні на голос сгрі- лів збігли ся до кімнати, і побачивши, що стало ся, вибігли, сейчас на двір, аби шукати проф.
Фідлєра. Тимчасом Літтіхова перевернула мертву сестру і стрілила єї ще раз в потилицю, почім вийняла стрикавку з морфіною і встрнкнула мері вій морфіну -в плечі 4 в груди. Небавом при
їхав муж убиту;.з комісарем іїолїциї. Літтіхова спокійно віддаЛ-гг-Чіендльвер,’ а привезена на шУ лїцпю оповіла з подробицями цілу подію а вкін
ці! .зап и тала. комісари, чи случайпо може. єї се
стра ще жне. Літтіхова розповіла ще, що .поби
ла свою сестру, та що застрілила «і лише тому, аби не мучила ся заДля хороби 3 ііолїііпї від
везено Лїттіхову.до слідчої вязницї. З нервового .поведена Лїттіхової можна вносити, шо она по-
ііала в божевгльність.
—- ДеФравдация. З Криетиноиоля доноеять, що звітам утік до Америки Иосель Ґросфельд, по здефравдораіію 50.000 К, які зібрав між.купцями яко задатки для властителів горальнїв. З а де-, фравдантом вислано егежні листи.
— Рабузкове убийство. В Товграх, селі над Дністром на Буковині жив сам собою заможний селянин Олекса Барабаш її щ о був працьовитий і ощадний, говорено в селі про него, що має вже «тйсячі < в скр'йни. Вже перед трома рока
м и обікрав Олексу серед дня й до’сп н е 'в и с л і
джений злодій, забравши з скрипі 300 зр. Вся)-
’кі змаганя місцевої старшини каси райфай іень- скої, щоби наклоннти Олексу до складаня” гроу 'іппй в місцевій касі, були даремні, бо, . мовляв в тій касі дають дуже, малий процент. Перед місяцем продав він пару колів' за 340 зр. і знов відновила, ся в селі говірка, що Олексо,»а скриу ня «тріщить». вже від грошин. Дня 1. с. м. най ' депо Барабаша вже не живого з розваленою го
ловою в єго гласній керници а скриню розбиту.
Річнії 'жадний не рущейо. Здогадуюгь ся, що єго хитростпю замалено до керницї, бо найдено в ній рака (якор) з шнуром та єго власну ліх
тарик». З єго керницї брали всі сусіди води. За здочннником по.шукує ж цідармерня.
— Подяка зі Снятина. Виділ товариства „Ш кіль
на Поміч" в Спятітнї складає отсим Єго Ексц.
ВПреосьвященому Митронолнтови А. Гр. ПІеитиц кому~горнчу--ііо.іяку за щедрий дар на святинь- ску бурсу в квоті 50 К. Най. Бог нагородить за несене помочи бідній м олодеж и.— На „Шкільну
Поміч" зложили дальше жертви за час від 20.
грудня 1903 до 28. лютого 1904 отеї ВПов. До
бродії: Складка селян у Волчківцях Р84 К, о.
Ґелюх зі Заболотова 3 40 К, Складка селян в Заболотові 680 К, Іван Рожазковский 6'80 К, Легкуи І’ригорий в Алєнштайґ 10 К, ГІарохіяни в Трійци 140 К, церква в Трійци 4 80 К,. о. Ка- литовский в Трійци 5 К, Василь Стефаиик з Ру- сова 5 К, Ераст Бурачиньский зі спадщини по бл. н. Йосифі Бурачиньскім сьвпщенику 100 К, йоснф Острук в Косові 60 с, Семен Кульчицкий у Львові 4 К, Юрий Гнатюк ц к. офіциял почт.
в Кракові доугий раз 2 К Семен Кульчицкий у Львові другий раз З К, о. Сїмович з коляди
і Р88 К, о. Стефанович в Кутах 10 К, др. Шми- ґельский Василь з Франциі 20 К, Ж уковский студент з коляди 5 К, Ґорук Сень у Львові 2 К, Матеїк Ілия у Львові 2 К, Дмитро Солянич в ЬеіЬЬгі<І£е (Америка) складка 32-91 К, др. Яків Гурин в Маяк 10 К, Громада Олешків, Келихів і Любківці через о. Дмитрапіа 7-04 К, Народна Спілка в Кутах з вечерка : 5 К. Членьскі вклад
ки виносили за той час 5Г60 К. — Всім тим Добродіям складає ви Тіл щиру подяку і просить заховати ласкаво і на дальше в своїй намити нашу молодецьку інституций. З а Виділ: о. Фили- мон Огоновский, голова. Іл и я Федорчук, секретар.
— Адмінїстр. „Пром'ня" про :ить нас оповістити:
5. ч „Проміня" ( п о конф.) вислали ми лиш тим що прислали передплату. Кождий. хто надішле цїлор чну передплату''6 К, або хоть якусь часть єї, бодай ) К, одержить всі вийшовші дотепер числа. На кредит „Проміня" не висилаємо. При сій нагоді просимо тих, що одержали 1, 2. і 3.
число „Проміня", а не мають гадки’ єго перед
плачувати, о ласкавий зворот, бо зголошують ся нові передплатники. - Адміпїстрация „Про.чіня“
в Ващківцпх н. Чер. на Буковині.
— З почти. Від 1. марця с. р. можча надавати перекази як звичайні так телеграфічні до Вели кої Британії і Ірландці аж до висоти 1609 К.
Оплата виносить 25 с за кожднх 25 К. Надхо- дячі звідтам перекази є допустимі до висоти 40 фунтів штерлїмгів т. є 1((00 франків. Ся; по
станова важна для цілої австро-угорскої монар
хії і, країв окупованих.
— Подяка. Ви. Добродії прислали на «Дім Со
кола»: Л. Файґель 1 К, о. В. Левидкий ІИе.уе- рівц-ї ГЗО К, К. Гукевич з Миколаєва замість весільної телеграми 1 К, Урядники «Дністра» 6 К, о. Куновский з Більча 50 6, зібрано між Со
колами 2’20 К, Е. Гриневецкий зі Львова 20 К, зібрано за картки 23 с. О дальші дальші датки іірООйть уклінно*— Старшинч.
- Стан поеїданя Поляків в Познаньщинї кор
чить ся з кождим роком. Пруска комісия кольо нізаціїйпа в протягу ІУ ‘ літ свого єствованя закупила 228.555 гектарів і поселила на них 7.539 нїмецких родин. В чотйрох послїдних роках комісия набула: в 1960 р. — 16.575. • га:
в [901 р. - 17.019 га; в 1902 р ..А— 22ФО2 га,' а в 199,3 роїії — 42.052. гідин гектар плачено пересічно по 100" марок. В 1903. р. з ііо.їьскої сторони пре'дложено до’ куина 83 біль
ших маєтків і 143 господарств, разом 35.238 га й.певпїк роліайєкі пишучи про се", проклинає Т.их всіх Поляків, що свою землю ііУбтили в во
рожі руки.
- Яп аньскі романи Я ; уебезпечні є я іаш.скі!
торпеди, таК само у'бийчГ є япаньскі романи.
Нігде на сі.віті не продукують тілько і -гак обє- мистпх романів,'як в Япанїї. Досить згадати, що Один з середні) обємистих янаньдких ромдіцві и. з. „Історин вісьмох псів" має 116 томів. В
К О Ж Д ІМ ТОМ І г и н е ріжпою смертию пересічно ЙО;
100 осіб, а нослїднцй том кінчить ся с'мертіцо всіх осталих при житю героїв повісти. Еврочеєць, навіть найбільіне відпорйчй на потрясена мозку) згинув би при читаню яііані.ского роміиу,наглокь смертию най пізніїїше разом з иослїдшіми геро- ,ями роману.
— Ззірята на морю. Один з француских уче них через дониній .час обсервував, я к поводять ся іііжні? звірята підчас морейої їзди на корабли.
.3 єго дослідів виходить, шо лиш один білий медвідь любить морсну поїздку; всі прочі сухо путні звірі нездужають на морю і дуже зле чу
ють ся після плавби. Звіщають онн про се го лоспим риком і ріжнями голосами невдоволрня, доки морена недуга не повалить їх 3 ніг. Тодї- ригають ще гірше від люднії, а коли буря метає дуже кораблем, лежать, мов неживі. Тіїгри те р плять найбільше зі всіх; плачуть мов діти, с к а вулять жадно і труть собі ланами животи. Коні є злими м'оряками і богато з них гине на кора
блі!. Слон! також не люблять моря, але дають себе лічити, коли морена недуга повалить їх, Кінь, нюхом ночує землю, хоч єще далеко буде до неї, то веселим іржанем звіщає він свою ра
дість кільканаііцять годин наперед.
— Пр'Рпав ЯроФесор. З ' Відня доносять, що надзвичайний професор фільоеофії на тамошнім університет! др. Теодор Бер утік з Відня з обави перед судовою ніднічальностию за злочин проти обичанности. Д р . Б е р-оженив ся перед вів роком, а перед єіо вінчанєм сестра єго судженої, уто
ішла ся з розпуки по утрат! свого любимця,
з яким мала зносини. Злочину проти обичайно- сти допускав ся др. Бер перед своїм вінчанєм.
— Чемність надівсе. Корбет, славний силач і боксер сьвітової слави замеш кав собі минулого року весною на одній фармі в Каліфорнії, щоби набрати сил до «нової праці».. Раз виїздить він конем, одягнений в звичайний фармерский стрій і стрічає трох жовнірів, що сказали на-єго адре
су кілька обидливих слів. Силач привязав коня до дерева, приступив до них і запитав, як сьмі- ють єго обиджати. У відповідь дістав удар в лице. Корбет взяв си тоді до вояків на добре і потовк всіх трох так гарно, що заголомшені по
крили собою землицю. Корбет всадив тоді ко- ждому з них у кишеню свою візитівку на па- мятку і від'їхав. На одній візитівцї було написа
но: «Чемність надівсе».
— Дрібні вісти. Презесом повітової ради в До лині вибрано нотаря Крупіньского з Калуша, а єго заступником кс. Зарембу з Долини. — З III року учительскої семинариї в Ряшеві прогнано 13 кандидатів яко головних провідників недав- ного страйку своїх товаришів. — В Ярославі стрілив до себе в самоубийчім намірі кадет 89.
п. п. Іван Уман і тяж ко ранив ся. — 3 бурси
„Народного Д ом у".у Львові пропав ученик І кл.
Вол. Хижак. — П. Вячеодав Будзиновский, ре
дактор «Свободи» -вніс рекурс до краєвого виді
лу проти ухвали міскої ради у Львові на даро
ване монахам Редемптористам ґрунту під будову костела і монастиря. — Пятнистий тиф проявив ся ноіпестно в Чернівцях; — Коло Чернелицї заломив ся лід на Дністрі, наслідком чого уто
пили ся дві дівчині, Палагна Татарка і Фавроня Демянчук з Губина. — Посадник м. Ст. Рупрехт в Стириї Мих. Вайс, здефравдував в місцевій задатковій касі до 160.000 К. — 3 Будапешту доносять, що в Фоґорас арештовано гр.-ориєнт.
архимандрита Дана за підроблене векслїв на шкоду румуньского банку «Альбіна». — В Новім Брушвайку помер 132 літний старець, Ноа Рабі, родом, з північної Каролїни. Від 50 літ Рабі пе
ребував в захоронцї для старців і там помер.
— З львівскої архиепархії. На конкурс з ре- чпнцем до 24. мдрцй виставлена парохія Гозіїв болехівского деканату, г— Консистория взиває о.
Льва Левицкого, б. нароха в Баківцях, щоби до трех місяців явив ся в митрополичім ординари- ятї, инакше прямінять ся до него канонічні при
писи. (Як звісно, о. Левицкий виїхав до північної Америки).
— Кождий Русин і Русинка повинен бути чле ном Руского Товариства педаґ. Вписове 1 К, вкладка членьсна річно 1 К.
Наука, штука, література
— Дзвінок ч 4. з дня 20„ лютого 1904 мі
стить: Дещо про зимовий сон у зьвірят. — К аз
ка про двох братів: богатого Гриня і бідного Петра Павуків. — Русалка. — В дорогу, Уляни Кравченко. — Великоруська і малоруська мова.
ут.Грущки- — Тиснене воздуха- — Орел і чере- { иаха. — .Праця і забава. — Се число «Дзвінка»
щяіокрашене гарною ілюстр щиєю, краєвидом з Ж еневи, і приносить Д аркуш повістевого до- дктку .н..з. «Мудрий кіт». -- Передплата «Дзвін
ка» виносить річно З К. Иоручаємо. «Дзвінок*
народниКГ"читальням яко цікавий змістом попу- лярпо-научним. г
— З Львівскої Фільгармонїї. В понеділок дня '7. с. м. концерт молодої пянїстки ІІ-ШІ Олени
"Еґерівної, учениці проф. Лєшетицкого. — В ч е твер дня 1.0. с. м. концерт знаменитого пянїста
;іі. Александра Михайловского. *'
Т елеграм и
з дня 4. маруя.
Долина. Тартак бар. Поппера згорів до тла.
Шкоди мілїоіюві, переважно обезііечені.
Франк ьурт. З Нового Норку доносять, що в державі Івдияна почали горіти пррриї. Доси згинуло,понад 100 осіб.
Льондон. Могпіпй Возі доносить а, Чіфу: Ко
рабель, який ту приїхав, привіз вість, що коло Чемульпо став ушкоджений один янаньсщіп пан
цирник, на якім мали вибухнути бомби в маґа- зина£. .
Льондон. Баііу Маіі доносить з Чіфу, що Корейці зовсім не є так прихильно настроєні до Яванців, як би хто судив з дотеперішннх доне
сень. В північній Кореї населене відносить ся навіть ворожо до Яианцїв, а сприяє Росиянам.
ЧІФу. Япапьский кружівник „Нїяляка" за
стряг в піску коло пристани Намян. Залога по
лишила на судні одного вояка на сторожі і від
'їхала до Намян.
