Ч. 169. Львів, Неділя дня 27 липня (8 серпня) 1897. Річник І.
Передплата
■ж «В УСЛАНА» вмвежть:
• Австриї:
■в цілжи рів . . . 13 р. вв.
яж оів року . . . 6 р. вв.
■ж чверть року . . 8 р. ав.
жж місяць . . . . 1 р. вв.
За границею:
вв цМк! рш . . 20 рублів або 40 франків в* жв року . ■ 10 рублів
або 20 франків О оо^аком чксло по 8 кр. ав.
•Варп'їв ма вча і душу на вирвеш а не яояьмеш милосте і віра не воаьмет, бо руске ма серце і віра русма.. — 3 Р у с л а н о в в х псальмів М Шашкеввча.
Виходить у Львові що дня крім неділь , руских С Ь В Я Т
о год. 6-ій пополуднії.
Редакцмя, а дмінїстрация і експедация «Руслапа. під ч 9 ул. Копернїка. — Експеднция місцева в Аґенциї Лнндовекого в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклнмациї неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 15 кр. від стрічки.
П р о ґр а м а
автономних сторонництв в Австриї.
(Далі т е ).
ПІ.
Щоби відповісти на питане, чи справи національні дадуть ся полагодити в с е й м а х к р а є в и х і ч е р е з с о й ми. треба пе
редовсім заглянути до історія сих сеймів і провірити, чи коїрш'і-несудь з 17 соймів долптавских в часі за мннувшпх 36 літ ери конституцийної полагодив сї справи?
На жаль, картини анналів сеймових в тім напрямі з о в с і м ч и с т і. Доси принай- меньше не олло случаю, щоби не то Нім
ці або Італїянцї з Славлнами, а Поляки або Румуни з Русинами в спосіб законний управильнили свої народні відносини. В де
яких соіімах, як в галицкім та ческім, бу
ли вправдї х в и л е в і п о р и в и до впнаііде- ня якогось т о б и з уіуєш іі, але дійсного вн- слїду не було нігде.
В подрібностн що до с о н м у га л н ц - к о ! о, то можна лише занотувати поважно пі.чату акцпю пок. Юл. Лаврівского в 1869 році. Бувший віцемаршалок сонму галпцко- го поставив в згаданім році враз з 28 то
варишами внесене на у п р а в и л ь н е н е ї в і д н о с и н м е ж и о б о м а н а р о д а м и в і
к р ; ю«. Сонм переказав се внесене вндї- лови краєвому, виділ зібрав анкету з послів' та мужів довіря з посеред обох народів, анкета відбула від марта до липня 1870 р.
кількадесяти засідань, але ані анкета ані відтак виділ краєвпії не успіли скодпфіку- ватн закон о правах обох народів в краю і справа ціла зниділа на нічім, хоч не мож
на сказати, щоби посеред членів анкети не було доброї волі. Для ухвали поодино
ких точок не находило ся на 15 членів анкети 11 голосів, потрібних до ухвали, виділ краєвпії не ВНІС від себе нічого по
зитивного, а конець був такий, що соіім
9
Побула у сьвідках.
Оповідане Олександра Катренка.
(Дальше.)
Коли, слава-ж тобі Господи, діждала ся!
Двері з канцелярій рип, відчинили ся її вису
нув ся таки той самий панич, що й п е р те ми його бачили. Думка мелькнула — знов скаже:
«підождіть!», коли ні. «Йдіть сюди!» — кличе нас, бач. А ми то-то й не раді. Так і посхоплю
вали ся й посунули, як до причастя поспішаємо ся. Аж штовкаєм один одного, пхаючись у две
рі. З добром бач! Як би знаттє! Ех, ех!...
Ввів той нас у велику, сливе пусту, кан
дел я рию.
Тільки один в ній стіл під стіною, чер
воним чимсь покритий, та за ним панський ослінець, а більше й нічого. Увійшли ми.
— Постойте трохи! — каже той. — Ось зараз вийде начальник і розбирати ме ваше діло.
— А довго ще й тут нам дожидати ? — не втерпіла таки я спитати.
[перейшов над цілим еляСораіом яко псдо-)Д обре серце ґр. Дїдушицкого для ради зрілим до порядку дневного.
І> с о й м і ч е с к і м , де і иравительство ґр. Таффого посередничило, уложено вправ- ді так звані пунктаппї віденьскі, але і тут справа примиренії Німців з Чехами розби
ла ся. В с о Тім і м й р а в с к і м ухвалено не
давно потребу ученя обох краєвих язиків у всіх ш колах народних і середних, але ухвали сеї не виконано в виду основних /державних законів, що зборонюють, силу
вати кого-небудь до науки другого краєво- го язика. В с о н м а х с т и р и й с к і м , к а ри н т и й с к і м , г о р и ц к і м і других не тілько не було ніяких проб до винайденя т о б и з уіуєпсП, але там цвив заєдно націо
нальний антаґонїзм і вистепенував ся на
віть до расової ненависти. Ось в минувшім році в соймі карннтийскім заявий націонал німецкий пос. Ш таішвендер як найвиразнїй- шє, що він враз з більшостю сеймовою не знає ніякої словіньскої національної меньшости. Борба національна триває всю ди від повних 36 літ конституцийної ери, а найгірше те, що в жаднім соймі краснім так звана більш ість (ні штучна, ні природ
на) не подала меньшости національній ру
ки до примиреня і иолагодн міжнародних відносин.
Якже в виду тих сумних але дійсних подій віднести ся нам до проекту ґр. Д ї
душицкого. котрий хоче спори національні виключити з центрального парляменту, а передати їх соймам ? Щ о не стало ся в часі 36-лїтнім конституцийної ери з в л а с н о г о п о ч и н у, .на те годі надїятн ся тепер, коли температура національна дуж е значно піднесла ся. Проект ґр. Дїдушиц- кого мав би хиба той ефект, що борба національна, ведена доси в раді державній єн #гоь, перенесена до соймів, закипіла би тут е і (ІсГаіІ, і спинила всяку позитивну акційо на других полях. А сего мабуть не желає собі ґр. Дїдунпіцкий, домагаю чись на другім місця в своїй брошюрі розширеня компетенциї соймів
Зиркнув він на мене, але не розсердив ся, спасибіг йому й відповів:
[ — Ні, зараз. Вже чаю напив ся, курить те- : пер. Покурить і сю мить буде.
Тільки той встиг те проказати, як ось »ка- [хі« раз, »кахі« вдруге почуло ся відкілясь і не- і чутно, немов він зовсім й без чобіт, з двернії, що збоку, виплив й самий він. Але який! Такий, І що більше я догадала ся, ніж впізнала, що він
і є начальник. Що вже поганенький собі вдав ся, та нїкчемненький, то лихо! Молодїсенький, молодїсенький та зелененький на погляд! Боро
да у нього — ще й почину немає її. Вуси тіль
ки-тільки що пробивають ся. Волосе на голові коротеньке, стрижене, ще й но жіночому приче
сане, проділ но середині.
Оттаке воно, думаю собі, буває те земляне.
Миршавеньке, поганеньке, тоненьке й низеньке, зовсім якесь мілкувате, тільки що похнюпеньке й дивнть ся якось зпід лоба, начеб тим погля
дом хоче сказати: «Геть-геть, не підходь, а то вкушу!» Хіба тільки по тому й можна догаду- вати ся, що воно начальник. А по інчому всьо
му, так вибачайте, скібками його взяти, та й геть закинути, то не гріх, але саме добре. Ко- ли-ж, кажу, хто його знає й що з нього: пару
державної нанесло би соймам найбільше лиха. Борба національна закипіла би тут в більше різький спосіб, ніж в централь
нім иарлямектї.
Але ґр. Дїдушицкий каже, що СОІІМИ
краєві полагодили би справу національну
»відповідно до краєвих обставин і до істо
ричної сьвідомости людності!*? Ну, така полагода була би хиба ще більше мутною і непевною, ніж полагода в центральнім парляментї. Подумаймо лишень, хто мав би бути арбітром до означенії »тих обста
вин і тої історичної сьвідомости люд
н о с т е ? А вжеж ніхто другий, тілько на
ціональна більшість, інтересована, снорюча а при тім сильнїйша сторона. Она дикту
вала би услівя, на єї ласку-неласку була би здана меньшість національна. Більш о
стям був би такий т о б и з на руку, але не меньшостям. К е т о агЬііег іп 8иа саиза.
Сї слова говорять стару правду. Доси нри- найменьше в конституцийнім житю Европи
— не то Австриї — не було приміру, що
би більшости каиітульовалн добровільно в користь меньшостий із своїх нажитих прав, або щоби проявили бодай охоту, занятися по снраведливости поправою долі меньїпо- стий. Таких ідеальних більшостям націо
нальних доси не було. Ґр. Дїдушицкому мусить бути звісна справа цілєйска в соймі стирийскім, справа цешиньска в раді шкіль
ній шлескій, справа автономії Трента в соймі тирольскім, справа ґімназиї стани-
соїїмі галицкім? Чи котрий полагодив ті справи з вла- і в користь меньшостий на- гаких иримірів, не промо- славівскої в
з сих соймів
СНОІ’О почину ціональних? А
вляючих за. проектом ґр. Дїдушицкого. мо
жна би начислити на сотки. Справи ті ла
годили в користь меньшостий понайбільшій части або саме иравительство, або цен
тральній'! парлямент, або навіть найвисншй суд державний — завеїгди проти волі біль-
ІІЮСТИЙ СОЙМОВИХ. ґКпир,.,. л„ло
бійка не парубіїїка, чоловік не чоловік, і по го
лові, як би йому косу причепити, то й дівка.
Сіло воно за того стола, начепило і собі на шню золотий ланцушок з дукачем, ру
блів мабуть у двадцять, і замислило ся. Посиділо, посиділо так трохи, а ми все стоїмо і на нього дивпмо ся і той панич, що нас увів, теж трохи оддалїк пас стоїть. Далі взяло воно якусь книж,- ку з столу, розгорнуло її і нумо дивити ся туди.
Дпвило ся, дпвило ся, приглядало ся, а потім до того панича й озвало ся: «Де діло?» — пи
тає його. Підійшов той і мовчки посунув з ріжка на серед столу до нього якісь папери і знов ві
дійшов і став біля вікна подаль. Прочитав на
чальник ці напери, що йому підсунено і знов замислив ся, а перегодя знов питаєсь ся у того панича, так наче нас і не бачить зовсім: «Всі тут? — «Всі», — той відповідає. «І сьвідок тут?«
— «Тут».
— Прочитайте йому, що слід і візьміть під
писку.
Підкликав тоді панич мене до себе й каже:
— Слухай, що читати му! — й почав щось по бумазї проказувати.
Так швидко прогугнавив, що ще краще ніж наш дяк Мекеке у церкві на крилосї. Це, бачи-
2
Занедбуване і нехтованє наших народних
прав
¥і§і1апііЬи8 ^ига!
З Б р ід щ и н и дістали ми отсю допиеь:
В ч. 164 Руслана було зазначено, що заво
дить ся постійну рубрику о нехтованю наших народних справ. Отже факт, що на новозбудова- нім мостї на Стирі в Щуровичах видїл повіто
вий бродский поставив таблицю лише в поль- скім язицї »рге<1ка загба тугЬгоніопа росі кат^ 2 2 І.<
В чаеї коли всї ц. к. власти змінюють таблиці орієнтацийні, щоби вдоволити жаданям обох на- родностий в краю, коли висші власти дають в тім взглядї своїм підвладним розпорядженя, в тім часі деколи принамнїй в горі змаганє є до рівноправности в краю, автономічна власть повітова нехтує зовсім права руского язика і в части Галичини, заселеній в більшій значно по
ловині Русинами, кладе нову таблицю лише в польскім язиці. Відзиваємо ся тою дорогою до членів ради повітової бродскої, Русинів, щоби заінтерпелювали виділ, на якій підставі він нех
тує руску мову. Просимо також видїл краєвий, щоби поучив підрядні свої орґани, що належить шанувати рівномірно не тілько національне чув- ство Поляків але також і Русинів*)
Всї письма ради повітової бродскої вида
ють ся лише в польскім язицї.
Д о п и с ь.
З під Бродів.
(Міст на Стирї)
В 164 числі «Руслана* була згадка о по- сьвященю того моста. Яко наочний сьвідок і близше познайомлений з цілою процедурою бу
дови того мосту додаю ще, що та справа тягну
ла ся літами і ціла околиця терпіла страшенну невигоду, бо не було комунїкациї з прочим сьві- том. Хто жив коли над рікою, через котру нема перевозу инакше як поромом, то тон узнасть, яке то велике добродійство не тілько для Щурович, але і для цілої околиці. Приспішенє будови а і само скоре виконане маємо завдячити не кому иньшому тілько послові! Барвіньскому. Не відій
маємо заслуги і вндїловн повітової ради за тех
нічне виконане будови, також признаємо і труд пана маршалка, котрий кілька разів трудив ся до Щурович оглянути, як поступає робота, але робота ради повітової була би потягнула ся асі саіепбаз §гаесаз, як то знаємо з досьвіду, слиби не було кому упімнути ся висше за тим і по- форсувати справу наперед. А тим хтось був не хто иньший тілько посол п. Барвіньский, котрий на личну просьбу інтересованих не жалував тру
ду і з вродженою собі витревалостию допрова
див діло до успіху. ІІосьвяченє відбуло ся в той спосіб, що видїл повітовий запросив двох руских
*) Брідска рада повітова повинна би в тім взглядї брати собі взорець з сусїдної каменец- кої. Ред.
те, нашого дяка так прозвали через те, що щоб він не сьпівав, то все на кінци виведе на
»ме-е-е-е«, мекекає, бач, як коза, через те так його й Мекеке. Ну, ото кажу, промекекав і той мені так, що я дуже мало що й втямила, на
віть більше що й нічого. Вхопила через ияте- десяте яке там слово, й начеб то вийшло по моєму, що мене за щось і колись то, погадала.—
Слава тобі Господи, хоч не зараз, як щось таке зроблю, то судити муть. Та ще що я повинна чогось перед ними, як перед Богом, показувати.
Не скажу вже, чи так я розібрала чи ні, але як бачите. Як почула я таке, то аж ніяково мені стало. Але він, спасибіг йому, не дав як слід і злякати ся, бо не встиг покинути того листа, що читав, схопив инчий другий і не давши навіть мені і обдумати ся, тиче його ме
ні під ніс враз з якоюсь паличкою і присї- каєть ся:
— Підпиши! — каже.
Взяла я ту паличку у нього з рук і лист узяла. Держу у своїх руках, а йому й кажу й питаю:
— Як же його підписувати ?
Далі буде.
| сьвящеників а трех латиньских (з тих один ла-
| тинник не явив ся), всіх околичних обивателів, котрі ставили ся в комплєтї, двох війтів і мав запросити також обох послів п. Барвіньского і п. Ґнєвоша, з котрих жаден не явив ся. (Нема ємо певності!, чи були запрошені, але так гово
рено).*) Торжество посьвященя зачало ся виру- шенєм процееий з церкви і костела і водосьвя- тієм на мостї, котре відправив о. Лотоцкий з Лешнева і підчас котрого місцевий душпастир о. М. Левицкий виголосив коротку бесіду, відпо
відну до торжества. По посьвященю п. мар- шалок повітовий осьвідчив зібраному народови, що міст скінчений і що через него можна їхати.
Потім відбули ся в сали уряду громадского пе
рекуски, підчас котрої правлено собі компле
менте на тему щасливого укінченя будови мо
сту, та не було там того, котрий найбільше прислужив ся тому ділу. Але ми інтересовані почуваємо велику вдячність п. Барвіньскому за і єго труд і знаємо і памятаємо, що єго особі ма
ємо много завдячити.
Нове убийство в Болгариї.
В Софії — як вже звісно — розпічне ся незадовго новий скандальний процес, що набол- гарскі відносини кине не меньше яскраве сьвіт- ло, як недавний процес Бойчева.
На подвірю одного базару в Філїпополи не
давно тому один з богатших міщан поставив велику кирницю. В М ІСЯЦ І! липни с. р“вмурова- но в єї передну стіну памяткову таблицю, по- сьвячену народному болгарскому поетови, Але- ксїєви Константинову. Серединою тої таблиці' видно як би довгу пасмугу, в чорній обвідці.
Вишкробано там якісь слова. А вишкробано їх на виеший наказ, бо були они тяжким обжало- ванєм правнтельства. Іменно під датою смерти Константинова (23 мая >897) вирито слова: »у- битий через пануючу горду*.
І справді Константинов упав жертвою скри- тоубийчих рук. Тоді' евронейска праса мала тіль
ко короткі телєґрами, доносячі, що Конетантино- ва підчас подорожі!, яку підприняв з опозицій
ним послом д-ром Такевом, біля міста Та- тар-Базардзїк застрілено. Еврона мусїла сею вістию вдоволити ся. Але тепер вийшл.-і на яву всї подробиці сего злочину і відслонюють пога
ний образ політичних і адмінїстрацийних відно
син Болгариї.
Константинов і адвокат Такев находили ся в аґітацийній подорожі! в окрузі Татар-Базар- дзїк. Такев був вже переділе членом собрания і звернув на себе увагу острими бесідами, внміре- неми проти особи князя Фердинанда. З любо- стіпо вибирав він тему, що князя найбільше драз- нила, іменно грошеву господарку на дворі. Але такі виступи в Болгариї дуже небезпечні. Дня 23 мая 1897 їхали Константинов і Такев до Та- тар-Базардзїка. Було вже досить темно, коли нечайно, милю перед містом, роздала ся з лівої сторони сальва вистрілів. Вистрілено рівночасно з 10 або 15 карабінів і Константинов упав тру
пом. Такев з тілом свого приятеля поїхав до мі
ста і хотів донести о цілій пригоді префектові!
иолїцнї Пісановови. Той однак не хотів єго на
віть стухати і зараз потім виїхав з міста, не здавши зовсім справи о тім своїй зверхній власти.
Мимо то заряджено судове слідство. Спра
ву взяв в свої руки енергійний прокуратор Маєр і невдовзі' удало ся ему зловити злочинців. Не можна було вже затушити справи, але ходило о се, щоби ощадити принаймні інтелектуальних справників убийства. В тій цїли постановили власти переказати справу війсковому судовії. Хо
тіли тайком упорати ся з розбійниками. Але про
куратор опер ся, справа по довгих короводах пі
шла перед трибунал касацийний і той узнав компетенцию звичайного суду. Вже підчас слід
ства прислало правительство до Татар-Базардзї- ка заступника прокуратора Мількова, щоби Має- рови в в тій сираві «помагав*. Мікольков робив всьо, щоби звести Маєра на фальшиві стежки.
Вмовляв в него, що то сам Такев убив Констан
тинова і т. п. і так уперто перешкаджав прова
*) На оснхві певних інформаций можемо сказати, що п. Б а р в ін ь с к о г о Рада повітова не запросила. Мабуть з а б у л а . Ред.
дженому слідству, що Маєр вже хотів єго само
го увязнити.
Пісанова тимчасом перенесено до иньшого округа, а коли виїхав, бувший єго заступник зі- знав перед судом, що Пісанов раз питав ся єго, чи би не міг постаратись о убите Такева. Ко
ли він о тім не хотів навіть чути, сказав Піса
нов: Може не маєш порядних жандармів; може додати тобі кілька моїх людий. Заступник пре
фекта не згодив ся на се рішучо і вскорі мусів перенестися наиньше місце. В послїдних днях за
жадав Маєр увязненя Пісанова і празительство згодило ся на се.
Розправа проти убийників відбуде ся не
задовго.
ВІСТИ політичні.
Наслідком страшної к а т а с т р о ф и в о д- н о і, що навістила останними часами австрий- скі краї, перервав цїсар свій літний відпочинок і поспішив до столиці, щоби наглядно переко
нати ся о грозї сеї катастрофі! для Відня і о- колицї а також від свого правнтельства засяг
нути докладних інформаций о розмірах неща
стя. При тім щедрою рукою з приватної скар- бони жертвував монарх значні суми, а прави
тельство поспішило також з грошевою підмо
гою, щоби подати поміч нещасним. Мінїстер-пре- зидент, а відтак мінїстер зелїзнпць на окремих авдиєнциях зложили цїсареви докладні справоз- даня про водну катастрофу і єї наслідки для комунїкаций, а відтак виїхав цісар в товаристві мінїстра-президента, щоби оглянути в Відня і о- колицї спустошеня заподіяні повению. Пригоди розкривають серця і лагодять уми. Високий приклад печаливого монарха найде дорогу до сердець своїх підданих і викличе добрі діла, де є ще добрі серця, що спочувають нещастю.
В тих днях зберуть ся ч е с к і і н ї м е ц- к і п о с л и с е й м о в і і р а д и д е р ж а в н о ї , щоби порадити ся про акцию для навіщених повению. Певно, що й про політичне положене розведе ся розправа в обидвох зібраних. Може бути, що при сій нагоді проявить ся спокійнїй- шпіі і згідлнвійшнй дух і може сї зібраня хоч в части причинять ся до втихомиреня націо- нально-полїтичного зворушеня в краю.
Недавно подали ми вість про с л о в і н ь- с к у д е л іу т а ц и ю у Відни в справі цїлєйскої ґімназиї. Нині доходять нас близіні відомості! в сїй справі. Словінці' прибули до Відня, щоби на случай виминаючої відповіді! правнтельства за
явити, що виснують з того о с т а т о ч н і к о н - с е к в Є Н Ц II ї, до чого дуже пригідною була би розправа над додатковим кредитом, визначеним на основі §. і 4 в дорозі розпорядженя. Заяви міністрів мали сей п о з и т и в н и й успіх, що Словінці н а р а з ї не мають причини переходи
ти в опозицию, але іі не мають причини бути вдоволеними і займуть в и ж и д а ю ч е стано
вище. Перша обставина, що не може вдоволи
ти — се п р о в і з о р и ч н и й х а р а к т е р ін- ституциї, що рівняє ся експериментові!, а екс
перименти на педаґоґічнім полї є неумістні. От
же добро школи вимагає неминучо усунена про
візорні. Друге домаганє Словінців є, щоби па
ралельні кляси цїлєйскі були під о д н о ю ди
рекцією (як в Марбурґу), а не мали окремого управителя, ніби віцедиректора (як то є в трен- тиньскій ґімназиї або в нашій коломийскій).
«Словяньский Народ* є вдоволений з авдиєнциї словіньскої депутациї у міністрів Баденього і Ґавча. Ся часописе висказує надію, що пара
лельні кляси будуть стабілізовані, і заявляє, що не боїть ся із такого зближена словіньскої мо- лодежи до нїмецкої якої небудь шкоди для словіньскої народности, наколи правительство в управі і учительскім зборі переведе основні змі
ни. «Кагобпі Ьізіу* виступають против погляду правнтельства, що стабілїзация цїлєйскіїх кляс паралельних може бути переведена в порозумі- ню з Німцями. Справді', чи правительство спо- дїває ся порозуміня з такими національними загорільцями як проф. Помер, Гофман-Велєн- гоф і т. п.?
Бісмарківскі НашЬиг^ег Хасіїгісіїіеп почи
нають тепер вторувати Шенерериянам із «східної мархії*, мовби хотіли дати відшкодоване за строгу научку висказану з офіцияльного прика- зу на їх адресу. Бісмарківский орґан занепоко-
єний рухом між Чехами, Словінцями і Поляка
ми (Цєшин) і накликує, що Славяньство в Ав- стриї мобілізує ся. Чиж се дивно, коли Німці в Австриї і за границею починають ворожо ви
ступати против Славян, що они думають о обо
роні против нїмецкої геґемонїї?
На щораз погоднїйшім с х і д н і м н е б о - с к л о н і висунула ся нова хмарка а се — до- маганє Німеччини, щоби над грецкими фінанса
ми завести контролю европейских держав. Се витворило нові трудносте в довершеню мирних переговорів. Греция справедливо опирає ся се- му, добачаючи в тім обиду для своєї самостій
носте, а король грозить абдикациєю, атеньскі-ж дневникн новою війною. Очивидно сих погроз не можна уважати серіозними. Можна однак сподїватн ся, що стріча цісаря Вільгельма з ца
рем доведе до того, що Вільгельм II. дасть ся відклонити від свого домаганя і тим приспішить ся покінченє мирних договорів.
Француска дипльоматия осягнула тепер важний успіх в у м о в і п о м і ж Ф р а н ц и є ю а А б і с и н і є ю. Найважнїйіпа точка, се конце- сия на будову зелїзницї з Джібут до Гарару, з правом продовжена єї до столиці Менелїка Адіс-Абебі. Джібуті, кольонїя француска, на по
бережу Червоного моря, получена зелїзницею із столицею буде мати великий вплив на політи
ку Абісинїї і успішно буде спиняти заборчі плями Анґлїї'.
Дуже цікаву вість про перенесене амбаса- дора царгородского Н е л і д о в а до Риму подає Рої. Соп-. Єго задачею має там бути, с к р і п и т и д о б р і в і д н о с и н и м і ж І т а л і є ю і Р о с и є ю, котрі від часу покликаня до держав
ної керми марк. Рудінього значно поправили ся.
Се причинилоб ся і до поправи відносин між Італією а Франциєю. Також Хогсі думає, що Не- лїдов віддасть добрі прислуги свому цїсареви в Римі. Місце нїмецкого амбасадора Білова, що зістав державним секретарем, має заняти в Ри
мі Р а д о в і ц, довголітній! колєґа Нелїдова в Царгородї, добре обзнакомлений з єго методою . Наколнб се справдило ся, то неперечно Радо- віц довів би до того, що Італія не лишила би ся в теперішннх відносинах — до Анґлїї.
Мінїстер росийского двору ґр. В о р о н ц о в - Д а ш к о в уступив із свого становища, а про се устугіленє подають льондоньскі «Летучія Листки»
цікаві подробиці. «Безпосередно по оповіщеню телеграми царицї-вдови до грецкого короля Юрия покликано ґр. Муравєва до царя, щоби здав справу про стан грецких відносин. Підчас справозданя жалував ся Муравєв на деякі неу- міетнбсти правительства в справі грецко-турец- кого конфлікту. «Які неумістности?* спитав цар.
«Висилка телеграми царицї-вдови до короля Юрия, відомої вже в Европі, в котрій сказано, що в Петербурзі все зроблять для Грециї; від
так асиґната грошин з кабінету В. Величества грецкому королеви», відповів Муравєв. «Аеиґна- та гроший? хто се роз юрядив?» спитав сердито Миколай II. Прикликано Гр. Воронцова-Дашкова, котрий признав ся цареви, що він на нриказ ца- рицї-матери асигнував гроші королеви Юриєви.
«Длячого не спитали ви мене?» сказав цар. »Я не хотів ставати між матір а сина«, була відпо
відь. І того-ж дня вніс ґр. Воронцов-Дашков ди- місию гіриняту зараз царем.
Поясненя, які дав маркіз С е л ь б е р і в па
латі льордів англїйских про мирні переговори, бу
ли дуже обережні і зовсім не оптимістичні. Він признав право Туреччині до воєнного відшкодо
вана, але висказав думку, що виплата стрітить ся з всякими трудностями. Дивна річ, що справу турецкої обсади Тесалїї аж до повної виплати назвав Сельсбері турецким проектом, коли тим- часом се був проект Німеччини і голошено, що сей проект одобрили всі держави. Сельсбері впе
вняє, що держави на се ще не згодили ся. Кон
тролю грецких фінансів признає конечною.
Англія виповіла також Б е л ь г і ї торговель
ний договір, що там викликало велике зачудо
ване. Позаяк Бельгія звязана з Німеччиною тор
говельними взаєминами, то певно буде солїдар-
— З —
но поступати з Німеччиною в укладаню нових условій і обдумає спільно з Німеччиною спосо
би обезпеченя свого промислу.
н О В II Н К II.
— Ще в справі руского перекладу процедури цивільної. З поясненя редактора рускої части
«Вістника», поміщеного в н-рі 163 «Руелана», довідалисьмо ся, що доси не виготовлені ще ко
мітетом (з рамени Наукового товариства імени Ш евченка) закон із 27 падолиста 1896 про ор- ґанїзацию судів і інструкция яко розпорядок міністерства су івництва з 12 липня 1897 — а також й те, що відбиток не робить міністерство взагалі, а самі інтересовані круги, — отже в данім случаю хиба комітет Наукового товари
ства ім. Ш евченка. Отеє цікаві ми знати, чиїм коштом появилась у Відні! перед 3 місяцями у форматі книжковім (отже відбитка) норма ю- рисдикциина враз з законом впровідним а та
кож, чи і з дальших частин процедури робить ся відбитка та чиїм кош том? В тій справі про
симо о пояснене. — П р а в н її к.
— Запомоги. Виділ краєвнй розділив з квоти 4.000 зр., призначеної Сонмом на запомоги для бурс, що містять в собі руску і польску моло- дїж, оттакі запомоги для руских бурс: для бур
си в Дрогобичи 200 зр., в Ярославі 100 зр., в Перемишлі! 300 зр., (польска бурса дістала 400 зр.!), в Коломиї 100 зр. (польска бурса дістала 200 зр.!), в Тернополн 300 зр., у Львові 300 зр.
Решту запомог подіставали польскі бурси: в Яро
славі, Перемінили, Коломиї, Станиславові, Терно
полі!, Самборі, Вадовицях, Ряїневі, Тарнові і в Золочеві.
Борба Німців з Чехами заострюєсь з дня на день. З Бріксу доносять, що там від суботи що вечера відбувають ся формальні бійки між Німцями а Чехами. 200 Німців внесло просьбу о позволенє носити при собі оружє. Відділ нї- мецких турнерів виступає до бою з набитими револьверами і добутими палашами. Доси три особи ранені тяжко.
— Повиборчий процес протав п. Василя Нагір
ного, б. проф. Єґермана і б. посла Кароля Лєва- ковского, обжалованих прокураториєю о підбу
рюване на зборі проти панів, зачне ся в Пере
мінили дня 2 вересня і потреває три дні. Про
цес відбуде ся перед судом присяглих. Оборону Василя Нагірного обняв др. Кость Левицкнії, Є- Германа і Лєваковского др. Ґрек, а четвертого співобжалованого, яворівского міщанина Бориса, др. Кормош.
— Товариство Народна Воля» в Коломиї скли
кує на 16 серпня народне віче до Коломиї. Віче відбуде ся в салн ратушевіїї, а яко участників запрошує виділ особливо виборців з V куриї коломнйского иовіта.
— Зелїзничий шлях Бірки велики-Грималів вже цілком скінчений. Рух мав почати ся вже 12 липня, але з причини, що поставлений зелїзний міст в Костуси між Борками а Скалатом треба буде поправляти, відложено отворенє руху на 12 серпня. Мінїстер зелїзниць Ґутенберґ заповів свій приїзд і замеш кає у ґр. Льва ІІінїньского в Грималові.
— Великий огонь. Минувшої ночи згоріла в Збаражи всхідна часть ринку. Почту і телєґраф урятовано. Огонь зльокалїзовано завдяки панам Круговії, бурмістрові! міста і Охрнмовичевн. Зго
ріло 11 домів.
Віщованя Фальба на місяць серпень. В днях 6 до 10 серпня має панувати велика посуха, від 11 до 21 буде гарна погода, лише около 15 і 18 треба буде сподїватн ся бурий. День 12-го серпня буде другорядним днем критичним. Від 22 до 26 заповідає Фальб високу температуру і численні бурі. День 28-го серпня є перворяд- ним днем критичним і від тепер наступить правдоподібно зміна, а іменно треба очікувати вітристої і холодної пори. Дощу упаде богато, однакож нагальних злив не треба надіятись.
— Самоубийство в ваґонї. До поїзду, що ми
нувшої ночи виїзджав зі Станис.іавова до Льво
ва, всів в Станиславові о 2 год. якийсь моло
дий елегантно одягнений мужчина літ за ЗО і розмістив ся у ваґонї II. кляси. Рано, коли по
їзд з Ходорова рушив в дальшу дорогу до.Льво
ва, роздав ся в тім ваґонї вистріл. Поїзд здер- жано, збігли ся пасажири і служба зелїзнича і побачили у ваґонї того чоловіка лежачого у крови; з револьвера коло него ще курило ся.
Віз з самоубнйником зараз відчіплено і лишено в Ходорові. Заким прибув лікар, самоубийник закінчив житє наслідком вистрілу в голову. При самоубийнику найдено білет II. кляси зі Ста- ниславова до Львова, карту візитову, на імя
«Казимир Соколовский» і картонку, на котрій було написано: «Люби мене і не забувай на мене». В картці тій знаходила ся дрібка чор
ного волося.
— Спільно мяся поїдає Відень? Питане се по
рушено тепер, коли рада міска Відня заходить ся колообниженя цін мяса. Отже 1 */, міл. ж ителів Відня поїдає мяса волового, телячого, вепрового, риб, дробу, дичини, готових ковбас і м яса кінь- ского та ослячого в однім році 157,400.000 кі- льоґрамів. На одну особу або голову випадав пересічно 105 кільоґрамів. В порівнаню до Б ер
лина з околицею (на 8 кільометрів в окрузі) поїдає Відень більше мяса. Ж и телі Берлина з околицею, числом 2 мілїони, поїдають річно 154 мілїонів кільоґрамів, отже о 3і/, мілїона меньше, хоч жителів більше о 1/і мілїона.
— ТраФила коса на камінь. В Пештї жила віо- льонїстка Юлія Перльрат. Висока, добре збудо
вана, о грецких чертах, стала предметом думок і старань золотої угорскої молодежи. Засипува- но єї цьвітами, жертвовано дорогі подарунки, але красна Юлія буде холодною на всі ті обяви.
Двох однорочних охотників від гузарів застрі
лило ся з любови для неї. Один кинув ся до Дунаю, по причині підробленя кількох векслїв.
Робив їй дорогоцінні презенти, а коли забракло власних гроший, зачав підписувати своїх прия
телів. Хотячи уникнути криміналу, волів згинути.
Юлію то не обходило і о жертвах виража
ла ся навіть згірдливо. Але прийшов час і на ню; Залюбила ся на смерть в однім мужчині.
Сей кілька тижнів поділяв єї чувства, але вкін- ци покинув єї, бо був жонатий. З розпуки віо- льонїстка застрілила ся.
— Дрібні вісти. В хвили приїзду князя бол- гарского Фердинанда до Рущуку, наступив ви
бух в магазині пороху, причім і 50 люднії по- страдало житє, а других тілько віднесло тяжкі покалїченя. — У Львові появили ся фальшиві 20-гелєрівки. Фальсифікати зроблені з олова. — Передвчера застрілив ся на Високім Зам ку у Львові якийсь мужчина. Був дуже порядно оді
тий і числив до 40 літ. — В Триєстї дало ся оногдї чути трясене землі. — Маляр Ляйпольд, що бавить в Аоханґельску, телєґрафує, що Ан- д >е правдо юдібно уляг якомусь випадковії під 63 стен чіе..і ширини а 35 довжини. — Під Бу- дїєвиця пі в Чехах наїхав хебско-віденьский по
їзд поспішний на особовий праский, причім чо
тири ваґони потороїцились а 14 осіб ранених.—
В Руді, в повіті тарноберескім, жінка лісничого застрілила з дубельтівки свого чоловіка за те, що заходив ся коло чужої жінки. — Кс. ираііат Бєджиньский, член католицкої колегії в Петер
бурзі, перебуваючи на вакациях в Губ. вітебскій, випав з повоза, при котрім сполохали ся коні, і убив ся на місци. — Ректором берлиньского унїверзитету вибраний проф. Шмолєр, звісний социялїст-теоретик.
Наука, штука, література.
(4-) Ше озіегг. ипдаг. Мопагсіне іп Жогі ипсі Віїб, Єаіігіеп, появив ся III і IV випуск.
Т р е т и й випуск містить дальший опис краю проф. Е. Д у н ї к о в с к о г о а з ілюстраций: Хре
бет Чорногорії, рис. К о х а н о в с к о г о , сільну жупу в Косові рис. Ф а л а та, водопад Прута ко
ло Дори рис. К о х а н о в с к о г о , Новий Санч в р.
І8і<> з образу Альта, скелі Чориїтиньскі над Ду- найцем з обр. Ш е ф е р а , Кривань і долина Косцєлїско рис. Ф а л а т а , Морске око в Татрах рис. К о х а н о в с к о г о , уетє Сяну до Висли рис.
Б е р н т а , піскові лави коло Судової Вишні Ф а л а т а . Ч е т в е р т и й випуск містить докінчене опису краю проф. Д у н ї к о в с к о г о і початок праісториї В. Д е м е т е р к е в и ч а ; з ілюстраций:
Перемишль рис. Б е р н та, замок в Ланцутї Ф а л а т а , Величка, скелі в Мнїкові, каміньоломи порфіру в Мєнкінї, звалищ а Тенчиньского зам ку — всі рис. К о х а н о в с к о г о ; печери в Мнї
кові і викопалиска з камінної доби; мальована посуда глиняна з камінної доби в східн. Гали
чині; збруя, окраси, наряди і т. и. з бронзової доби; знаходи скитийскі, 1а Тепе і римскі — всі рис. Гуґона Ш а р л є м о н .
Примітити треба, що ілюстрациї вийшли в сих двох випусках гарнїйше дк в попе- редних.
Правда Ч. 27. містить: як можна дійти до гаразду і добробиту? І Пильність. — Наука ео- циялїстів (копець І розд.). Бог на землі, вірш Руданьского, Благословеньство хреста. Кому тре
ба найбільше учити с я ? Наші селяни за морем (дальше). Ілюстрация: Селяни знад Дністра.
Гігієнічна охорона
для пань
є найвигіднїйшою і найлучшою.
Перевисшае всі дотеперішні специяль- ности Гумові.
— ---і Картон 2 злр. ■
Головний склад комісовий в аптицї під
» СРІБНИМ ОРЛОМ <
З и Г м у н т а Р у к е р а
У Львові. 161 29—?
4
Львів, ул. Собеского ч. 9 і. 33.
Перше заведене похоронне
Й О АН Н И ОСТРОВСКОЇ
у Львові, ул. Собеского ч 9. і 33.
У рядж ує похорони від поєдинчнх до найсьвітлїйпіих зі знаною совістностию і старанностию по я к найприступнїйш их цінах.
1 9 *
Домовини в я к найбільш ім виборі.— Для дїтий і паннсчок б іл и й к а р а в а н і б іл і у б р а н а . . ..»■■■—
СКЛЕПИ при улицї Собеского ч. 9 і 33. а головний склад у власнім домі
улиця Пекарска ч. 69. іае 8—із
П
Робітна кравецка
АНДРЕЯ КОБІЛЬНИКА
у Львові
ули ц я Сикстуска ч. ЗО.
принимає всі замовлена на мужеску одіж, також для 125 Ю—10 Всч. Духовеньства
і виконує красно, скоро і дешево.
І
Львів, ул. Собеского ч. 9 і 33.
МАҐАЗИН
ОБУ
РУДОЛЬФА АЧКЕВИЧА
виконує обув з добірного материялу т и х фасонів. — Обув дамска, мужеска’
у Львові, улиця Сикстуска ч. 23
(стара почта)
Р О Б І Т Н Я
ВИ
тревало, елєґантно, після наиновпї- і дитинна, специяльно для духо- веньства і непромакальна до польованя.
123 11—22
З провінциї просить ся о старий оказ на міру.
$ 7
•$7
$ 7
•$7
•$7
•$7
$ 7
■$7
•$7
•$7
•$7
•$7
■$7
•$7
•$7
•$7
Гадицкий Банк кредитовий
почавш и від 1 лю того 1890 видає
41 А С И ҐН А ТИ КАСОВІ
з 30-дневним внповіджеиєм і
з ;„ АСИҐНАТИ КАСОВІ
з 8-дневким виповідженєм,
Асиґнати касові з 90-дневним виповідженєм будуть опропентовані почавши від дня І мая 1890 по 4 %
з 30-дневним речинцем вииовідженя.
Львів, дня ЗІ січня 1890.
а веї и ньш і находячі ся в об ігу 4 ’/ 2°/„
Дирекция.
Рукодільна слюсарска
Г р п г о р п я В а с їк и
у Львові, ул. Копернчка ч. 16.
Виконує всякі роботи входячі в обсяг слю
сарства яко то: окутя до вікон, дверий, брам, кафльовнх кухонь, ваг децимальних, бальконів, сходів зелїзних, ґанків, штахетів до гробовцїв і опарканованя церквей, хрестів надгробних і ве- жових, лїхтарнь надгробних і иньших, канделя
брів до церквей з кутого зе.и'за, уряджує гро- мозводи на церквах, принимає всякі иапрявн замків і иньших річнії. 127 7—10
&
&
7$’
7 $ }$•
7$-
ЯГ
ї £
&
&
&
&
<
Г і
А Ґ Е Н Ц И Я Ч А О О Ш 1 С И Й
А. Л Я Н Д О В С К О Г О
у Львові, Пасаж ґавсмана (Ґранд-Готеїь)
приймає передплату па веї часописи у всяких язиках і доставлює їх до дому без всякої доплати.
58— ?
Руска справа
в р о к а х І » » І — 1 £ 9 4
НАПИСАВ Н. В.
Ц на 50 кр. в. а. З пересилкою 55 кр.
Дістати можна в книгарни Тов. ім Шевченка, або в Сгавроиигійскій.
Фр. Іхньовский
(з Кракова)
у Львові, ул. Батория ч. 6.
Поручає звісні з доброти а не уступаю
чі в смаку праским шинки, краяні і сї- кані ковбаси, і всякі иньші вироби- ехо-
дячі в область масарства.
Товари виробляє з сьвіжого і чистого мяса.
Висилка на провінцню -я знач
ним рабатом, котру виконуй ся відво
ротно. 124 10—20
Перший християкьский
нзво отворений склад апаратів і всіляких приборів
до заводоної фотографії і для II. аматорів
ЄЙ
зс
Видав й відповідає за редакцию: СтеФан Кульчицкий.
І
перучає низше цін у всіх Фірмах кра.вих і заграничних. "ЗВШ
Апарати від іі—250 зр. на складі. — Висилка на провінцню відворотною почтою виконує ся. — Найбільший і найдешевший склад вс ляких при
борів до фотографії. На жадане випозичає ся апарати до великости 7і:ЗО (за винагородою 2% вартості! апарату) з обєктнвамн Уоі§11ап4ег’а,
ЯїеіиЬеіГа, боегх’а і т. д.
Едмунд Бродковскиїі
Львів, ул. Баттртго
2'.
131 Н—140і
4 я
н
елєктро-механ к у Львові1 ул. Сикстуска ч. 23 ул. Х о р у щ іп ш ч. і І • '• ґазовим мотором двигане старано устроєм <й Фаховий
♦
3 елєктро-механічне
;* заводить найтривяль- 4 ше і найдешевше:
* дзвінки електричні, те
$ ЛЄФОН ', грочозноди і Й такі инші.
з| Всякі на правки орудує як найсовістнїйше.
5 Кароль Домічек
Заведене Варстат
для направ;; розерів удержує ча складї Г с.іавіїо-зві пі сьвітові р
Ровер.і Лдлєр- за- г разом прибГр : Гули, к лїхтарки. дзвіїни і т.
д. найлучш ;го рада. £
ції 10—ю Е -х* -че З Друкарні В. А. Ш ийімвског о.
