Ruslan. R. 1, č. 104 (1897)

Ч. 104. Львів, Пятниця дня 9 (21) мая 1897. Річник І.

Передплата

■а >РУ64А Н А < в и о о и ь :

в Австрнї:

ш

ц іх к

Х рів . . . 12 р. ав.

на пів року . . . 6 р. ав.

ва чверть року . . З р . ав.

ва кісаць . . . . 1 р. ав.

За границею:

ва цХааВ рів . ■ 20 рублів або 40 франків ва вів року • • 10 рублів або 20 франків Поодввове число по 8 кр. ав.

РУСЛАН

• Вврвеш на очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не вовьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмі» М. Шашкевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополудня.

Редакция, адмінїстрация і експедиция »Руслана» „ід ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застереж ене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 16 кр. від стрічки.

Рада державна.

Засїданч а 18. с. м.

Засїданє розпочало ся о 11 годині а скін­

чило ся о 5 годині. На початку відчитано пись­

мо від міністра внутрішних справ, що протест против вибору Розенштока відкликано.

Пос. Г о ф м а н (ліберал) ставить внесене, в котрім жадає пояснена що до послїдних по­

дій на Всходї і що до з ’їзду Монархів в Петер­

бурзі, котрий по думці внескодателя змінив ста­

новище Австро-Угорщини сутіротив трпдержав- ного союза.

Пос. Г о г е н б у р ґ е р (нїм. нац.) ставить на­

гляче внесене о увільнене захистів робітничих від податків.

Пос. Л я ґ і я я жадає звороту населеню за­

браних знарядів домових, як кухонні ножі, що їх забрано в часі виборчої борби.

Нос. Н о с к е (лїб.) жадає запроваджена не­

дільного спочинку в канцеляриях адвокатских.

Лін. Ґ у т е н б е р ґ відповідає на інтерпеля- цию Ґнєвоша о тарифі і о розкладі їзди на га- лицкнх зелїзницях.

Пос. К і н м а н (нїм. стр. люд.) ужалює ся що ему на попереднім засїданю відмовлено го­

лосу помилю жаданії, в тон спосіб, що Катраїш щез з палати. Бесідник зазпачує, що єго сто- роннпцтво в будуче на то не позволить. Вно­

сить, щоби найперше нараджувати ся над на­

глячими внесенямн.

ГІрд. К а т р а н и оправдує ся, що не видів ані не чув Кінмана.

Пос. К і н м а н . Заповідаю, що прав наших вкорочувати не дозволимо.

Пос. В і н к о в с к н й оповідає подію з прав­

ничою комісиєю. Бесідник відносить, що після угоди еторонництв, до комісиї з 24 членів, має увійти зі еторонництв більшості! 14, а 10 з опо­

зицій, і що більшість не буде в то входити, ко­

го опозиция собі між тих 10 покличе. При ви­

борі комісиї правничої між 10 опознциіїнимн був і бесідник на картках літографованих ви­

писаний. Не вибрано єго однак, бо узнекав лиш 90 голосів т. є. виключно голоси опозицій'. Біль- і

І шість вичеркнула єго назвище. Бесідник не знав і що звісні галицкі матацтва найшли і в тій па- їлатї вальор, а що ще більше є гідне пожалова- I ня, що найшли підмогу у декотрих вартнії біль- I шостії. В часі конституованя комісиї і вибору І двох секретарів, було присутних лише 13 по­

слів а межи ними бесідник. Супроти сего, що реґулямін комісиї постановляє, що до правосиль- ностн ухвал комісиї треба більшости членів на­

лежачих до комісиї, бесідник поставив до прези­

дентів палати і комісиї правничої питане, чи ува-

! жають вибір обох секретарів за правосильний.

П р е з и д е н т заявляє, що на питане то відповість презес комісиї правничої. (Протести, накликувана, щоби президент палати відпо­

відав).

Пос. Г о ф м а н домагає ся, щоби вести дальше наради над наглячим внесенєм Ляґінїї.

Пос. О к у н е в е к и п повідомляє, що одер- і жав письмо з Самбора з донесенєм, що судім ( слідчий самбірского суду окружного письменно {заж адав від президента палати видачн дрого- і бицких актів виборчих а президент тому жада-

| шо відмовив. В Дрогобичі! з ’ескамотовано з ур­

ни 40 карток виборчих. Ходить тут о карно-су-

! дове доходженє в тій справі. Бесідник питає, чому актів судовії не прислано.

П р е з и д е н т : Справу знаю, але відповідь уділить предеїдатель комісій лєґітимацийної.

Пос. К і н д е р м а н : Та комісия не є публич- ною. О тім скандалі буде згадувати ся на кождім засїданю.

Пос. К а й з е р домагає ся поіменного голо- сованя, на що президент не годить ся.

Наступила остра виміна слів межи соция- лїстом Ресльом а Катрайном по причині мнимо­

го неудїленя голосу Реслеви.

Пос. Ґ р о с виражає погляд, що голосованє над внесенєм Гофмана є злишне, бо після ре- ґуляміну треба вперед перевести дискусию над наглячим внесенєм. По кількоразових перепал­

ках президента з ирусофілями на внесене Ше- нерера перервав президент засїданє на 10 мінут.

По перерві заж адав Ґ р о с , щоби внесене Гоф- і мана розділено на 2 части і щоби над кождою і

частию осібно голосувати.

Внесене на усунене з порядку денного закони о належитостях відкинено в поіменнім голосованю 105 голосами против 119. Більшої части Стояловцїв бракувало в сали. Вінковскнй, Бойко і Кремпа голосували за усуненєм закона яко обтяжаючого селян.

Пос. К а й з е р жадав поіменного голосова- ня над другою частию внесеня Гофмана, а

пос. Ір о 10-мінутової перерви над голосо­

ванєм . •— По перерві внесене відкинено.

Пос. Л є м і ш домагає ся, щоби сейчас при­

ступити до нарад над внесенєм Гофмана відно­

сячим ся до розвязаня комісиї лєґітимацийної.

Домагає ся поіменного голосованя і 10-мінутової перерви перед голосованєм.

П р е з и д е н т заявляє, що внесене се не допускає ся.

Пос. Д а ш и н ь с к и й просить о голос в спра­

ві порядку дневного.

II р е зи д е н т уділяв єму голос, заявляє однак, що палата приступає до порядку дне­

вного.

Пос. Д а ш и н ь с к и її. Іменем власним і моїх товаришів мушу ту запротестувати против спо­

собу, в який нас без нашої вини трактує пре­

зидент палати.

П р е з и д е н т : Прошу дуже пана посла...

Пос. Д а ш и н ь е к н й: Забранєм голос і не- раз вже лучало ся...

ГІ р е з и д е н т : Пане после, не можу на то І позволити!

Пос. Д а ш и н ь с к и й : Супроти сего прошу лише замітити, що поставлено внесене на поі­

менне голосованє і що не уходить, щоби поді­

бне внесене поминути собі так ні сіло ні пало.

Єслн президент не хоче зарядити голосованя над моїм внесенєм, прошу, щоби президент за ­ питав о се палату, а над сим внесенєм зарядив поіменне голосованє.

П р е з и д е н т : Над внесенєм тим заряджу розправу при кінцн заеїданя. (На лївици зриває сн буря протесту. Оклики: Мусите запитати о се палату!)

Президент кличе, що приступає до порядку дневного, але крики шаліють з неповздержаною силою.

Ьих іп іепеЬгіз Іисеі.

Г е н р и к а С їн к еви ч а.

(Конець.)

Став роздумувати про свою небіжку і роз­

мовляти з нею, як то звик був робити, коли було єму дуже зле. Вкінцн змучив ся, почув що слабне і заснув.

Сьвічка що стояла на нічній шафці допа­

лювала ся поволи. Полумя єї з рожевого стало сине, відтак блиснуло кілька разів і погасло.

Темрява оповила зовсім робітню.

А тим часом на дворі краплі вогкости спа­

дали безнастанно рівно і так сумовито, мов би через них дистильована ся темрява і сум всеї природи.

Камінна спав довго легким сном, однак нараз прокинув ся з якимсь дивним вражінєм, що щось незвичайного діє ся н єго робітнії. На сьвітї евнтало. Мрамори і Гіпси стали білїтись.;

Широке, ненецке вікно, що було проти ліжка!

наповнювалось щораз більше блідим сьвітлом.

Б тім осьвітленю Камінна побачив якусь стать, що сиділа коло ліжка.

зом і радостії переймає єго щораз сильнїйше і з подивом питав сам себе: що се ?

Тимчасом розвиднило ся зовсім. 1 що за і чудовнії ранок мусів там бути па дворі! Нараз без ніяких переходів увійшло до робітні сьвітло так кріпке, ясне і радісне, мовби се була весна і май. Филї золотого блеску пїднимаючись мов повінь стали виповнювати комнату, заливати єї так сильно, що мрамори потонули і розпустили

СЯ В ТІЙ ЯСНОСТІ!, С ТЇШ І злили сн з нею, відтак зникли зовсім — і Камінка найшов ся мовби на якімсь просьвітнім просторі без границь.

Нараз побачив, що і корнет на голові за­

конниці стає тратити свою білу твердість, дро- жить по берегах, топнїє, розплітає сн мов ясна мрака і змінює ся також в сьвітло.

Законниця звернула поволи лице до неду­

жого — і нараз сен полишений бідак побачив в сьвітлянім блеску знакоме, сто раз дороге лице своєї иомершої.

Тоді зірвав ся з ліжка, а з груди єго ви­

рвав ся крик, в якім були цілі роки сліз, жалю, гризот і розпуки:

— Зося! Зося!

І хвативши єї притулив до себе, а она та­

кож зйкинула єму руки на шию.

Сьвітло напливало щораз більше.

Вітворив широко очп і вдивив ся в неї:

була се сестра милосердия.

Сиділа она непорушно, звернена трохи до вікна і з головою похиленою. Руки єї були зло­

жені на колінах — здалось, що молить ся. Не­

дужий не міг доглянути єї лиця: бачив за се виразно білий єї корнет і темний зариє рамен, трохи худощавих.

Серце стало єму бити якось несупокійно, а через голову пересунуло сн питане:

— Коли служниця могла спровадити сю сестру і як она тут увійшла?

Відтак подумав, що може з ослабленя щось ся єму здає і примкнув очи.

Але по хвиля вітворив їх знову.

Сестра сиділа все на тім самім місця, не­

порушна, мовби затоплена в молитві.

Дивне чувство, зложене з перестраху і з великої радостії стало підниматн волося на голові недужого. Щось тягнуло єго взір з не- понятою силою до сеї статі. Здавало ся єму, що єї вже колись бачив, але де і коли? — не памятав. Хватила єго непоборима охота поба­

чити єї лице, але білий корнет заслонював єї, а Камінна, сам не знаючи чому, не носьмів ані відозватись, ані ворушитись, ані навіть віддих­

нути. Почував ляше, що чувство страху, а ра­

2

П р е зн д е 'т : Справа полагоджена. Присту­

паємо до порядку дневного і уділяю голос Гене- ральному бесідникові! соиіга Шікерови.

Лівиця живо протестує против сего крича­

чи, що перед тим належить голосувати над вне­

сенєм Дашиньского, в противнім разі нікому не дадуть промавляти. Коли буря не успокоїла ся, Катрайн опустив фотель президияльний, уступа­

ючи місце А б р а г а м о в и ч е в и , котрий з уда­

ним спокоєм, провокуючи і сидячи, кілька разів взивав Шікера, щоби розпочав бесіду.

А б р а г а м о в и ч наміряв кпинами протя­

гнути в той спосіб засїданє до півночп. Коли о тім рознесла ся в палаті вість, зірвала ся прав­

дива буря. Абрагамовичеви дістала .ся порядна вязанка ненриятних компліментів, почім підско­

чив і уділив кільком послам нагану. Учинивши се, опустив Абрагамович фотель президияльний серед сьміху лівиці.

Пос. П е р ґ е л ь т, котрому президент уділив голосу: Кождому, кому парляментаризм лежить на серци... Шустерчіч кличе: Ліберальні ошу­

канці!

На се кількох послів з лівиці біжить до Шустерчіча з затисненими кулаками. Падають грізні слова і послїдні лайки.

Президент звертався до розлючених і май­

же борючих ся з собою послів з просьбою, що­

би розступили ся. Таж то огида, що ви тут па­

нове виправляєте.

К а т р а й н взиває на ново Шікера, щоби промавляв.

Ш ік е р : Висока Палато! — Крики: Ні не вільно ще говорити, перед тим голосованє над внесенєм Дашиньского.

К а т р а й н супротивляє ся тому, в наслідок того посли потворили в сали кілька громад і почали забавляти ся свобідно і розмовляти і сьміятн ся. Катрайн нарадив ся з Гальбаном, ґр.

Бадеиїм і кількома послами і візвав знова Ші­

кера, щоби промавляв.

Лівиця кличе: Ні! і бавить ся дальше згур- товавши ся коло презіїдіїяльного стола. Та за­

бава повтаряє ся найшеньше 20 разів. В виду того, що реґулямін приказує бесідникові!, щоби стоячи говорив, Шікер змучений вичікуванєм попросив президента о позволенє, щоби міг усі­

сти. В часі тих забавних і свобідних сцен на- блнжив ся Шенерер до сидячого «бесідника* Ші­

кера і подавши єму руку запитав: «Ну, як жи­

вете — гаразд?*

Ш ік е р : Гаразд, дякую, дуже добре... (Го­

меричні сьміхи в цілій палаті).

Така забава тревала 3 години, (і тім часі відбували ся приватні перепалки межи пооди­

нокими ґрунами, як приміром межи антисеміта­

ми і прусофілами.

По довшім часі розійшла ся в палаті вість, що «бесідник* Шікер має намір просити прези­

дента о замкнене засїданя, понеже мусить. . . .

«Ьіиаиз* — таки доконче мусить, а впрочім чує ся умученим.

На се встав Катрайн і заявив: «В виду то­

го, що спокійне проваджене нарад нині стало ся

— Не забував ти про мене — сказала вкінци — отже я прийшла і випросила тобі смерть легку.

Камінка все держав єї в раменах, мовби в страху, що привид зникне єму разом з тим сьвітлом.

—■ Я готов вмерти — відповів — колиб ти .інше остала при мені.

Она всьміхнулась до него ангельским усьмі- хом і відіймаючи одну руку з єго шиї, вказала нею на діл і сказала:

— Ти вже помер: Глянь там!

Камінка глянув в напрямі єї руки і гет, під собою, побачив через вікно в повалї внутр своєї робітні, мрачної, самітної: в ній на ліжку лежав єго власний труп з широко розкритими устами, що в пожовклім лици творили мовби чорну яму.

І глядів на се вихудле тіло, мов на річ чужу. Впрочім по хвили стало єму все гинути з очий, бо отся ясність, що їх окружала мовби попихана засьвітовим вітром ішла десь в без­

конечність__

Переклав (е.)

неможливе, замикаю засїданє (брава на лївнци).

Опозицня, котра в часі того засїданя, ніби то для охолоди, казала принести кождому з о- сібна по склянці води, була здецндованою, слн- бн Катрайн не замкнув засїданя, задиспонуватп собі до салі горячі страви.

Театральний з’їзд у Москві,

В марци сего року відбув ся у Москві з'їзд театральний. На тім з’їзді обговорювали ся вся­

кі питаня до поліпшена театру в Роснї. Засїда­

нє НІ. виділу з’їзду, 15 марта ст. ст., було при- сьвячене справі україньского театру і єго стано­

вища в Роснї. В сій справі прочитані були «до­

клади*: 1) Чернигівскої управи міскої: 2) Чер- нигівскої інтелїґенцнї: 3) М. II. Старпцкого: 4) І.

К. Карненка-Карого та А. К. Саксаганьского; 5) І. Л. Шрага. Всі они вказували та тяжкі умови серед яких змушений іетнувати україньский те­

атр і драматична ноезия.

М. ГІ. Старпцкого стріли на катедрі з’їзду жвавими оплесками. Він в своїм «докладі*, ка­

зав, що україньска сцена є переважно людова, стрічає співчутє у всіх верствах нашої громади, але зазнає багато утисків... По закону «не мож­

на устроювати специяльно-малоруских театрів*.

Але «циркулярами* приказано, що се треба ро­

зуміти так, ніби не може бути специяльно-ма­

лоруских вистав театральних і для того треба виставляти разом, в один вечір, україньску несу поруч з росийскою. З р. 1889 заборонено виста­

вляти неси з інтелігентного житя, навіть з мі- щаньского, а лиш із сїльского. Далі стали зов­

сім забороняти пєси історичні, історично-побу­

тові, перерібки з чужих літератур,- В наслідок у- сїх тих утисків україньска сцена обмежуєсь самими «Коханнями*.

Доклад І. Л. Шрага був прочитаний секре­

тарем з’їзду А. М. Кремльовпм. І. . 1. Шраг пи­

ше, що народний театр у Південній Роснї може бути тілько україньскнм, бо лиш у єму люди

почують свою рідну мову. Успіх україньскпх спектаклів показує, що саме такого театру нам треба. Усі шісаня для сцени в Росиї підлягають театральній цензурі: але для україньскпх пєс істнують іце особливі утиски. Забороняють ся пєси історичні і з житя інтелїґенциї: окрім того безумовно заборонені переклади пєс україньскою мовою з иньших мов. Драми Шекспіра, Шілєра, Молера та иньші, дозволені для сцени росий- скої, заборонені для україньскої. В реєстрі пєс, дозволених (окремою цензурою!) для вистав лю- дових, не поміщена ні одна (!) иєса україньска.

Спектаклі україньских товариств на Україні до- зваляють ся лині урядом краєвим: ґенерал-ґу- бернатором або Губернатором, як рівночасно до­

звіл на вистави росийскі дає полїция. Щоб ска­

сувати усі ті утиски, треба просити уряд дер жавшій, щоб: 1) Україньекі пєси підлягали цен­

зурі на однакових умовах з 'роснйекими; 2) щоб дозволено видавати і виставляти пєси історичні з житя інтелїґенциї, також перекладані з инь­

ших мов: 3) щоб україньекі пєси записані бу­

ли в реєстр пєс, дозволених для вистав людо- внх, 4) щоб україньекі спектаклі дозволяли ся на однакових умовах з роснйекими.

У докладі Саксаганьского і Карценка-Ка- рого найбільше говорить ся про те, яким би способом прибільшити заробітки товариств те­

атральних. Сі добродії радять забороняти (!) іст- нованє двох театрів у кождім великім місті, щоб не робити конкуренція. Не дурнож Карпен- ко-Карий уславив ся тим, що й досі! забороняє виставляти свої пєси усім иньшнм товариствам, окрім свого... Далі сказано, що треба взагалі поліпшити будинки театрів. Ми так думаємо, що нам тепер насамперед не до будинків: тре­

ба визволити ся перше з тих тяжких пут, про які виспіє сказано.

Може д. Саксаганьекий торкаєть ся і того питаня, але з Газетних звісток того не бачимо.

Загальні збори з’їзду нриняли постанови, вироблені III. виділом:

1. Щоб україньска література драматична підлягала цензурі на однакових умовах з росий­

скою (себ то, щоб дозволяли ся пєси історичні нерелозкені з других мов і т. д.).

2. Щоб театральні вистави україньекі під­

лягали урядовому догляду на умовах однакових з виставами роснйекими.

3. Щоб україньекі неси заведені були у ре­

єстр пєс, дозволених для вистав людовнх («на­

родних*).

Сі постанови, в формі мотивованого »хо- датайства*, будуть віддані на увагу висшому у- рядови.

Справозданє

з загальних зборів Днйстра . (Копець.)

Сего року мало товариство перший случай суду мирового в справі відшкодована (з Шули- мом Айдлем в Озїрнї, пов. Золочів), і 1 случай відмови відшкодована (Берлеви Лїберманови в ІІетранцї, пов. Калуш), — натомість в всіх про- чих случаях пошкодовані члени були цілковито вдоволені і виразили за скоре і точне відшко­

доване признане і подяку. Рівнож доказало то­

вариство знов свій гуманітарний характер при­

знавши в 8 случаях відшкодоване в сумі 18&4 зр. 25 кр. в дорозі ласки, де слушні причини промовляли за помнловаием попі кодованих, хоть буква статута була против них; з тої суми було

1063 зр. 7(5 кр. на наш власний рахунок.

Загалом в 4 літах істнованя товариства виплачено уже 1175 відшкодоване в сумі 308.(587 зр. 59 кр., а з коштами ліквідацій разом 317.523 зр. 95 кр.

Рахунок зисків і страт і рахунок білянсу за р. 1896 представлені в формі відмінній, як літ попередних, — а то длятого, що розиорядженєм ц. к. Міністерства справ внутр. з дня 5-го марта 1896 ч. ЗІ В. з. держ. видано в місце понеред- ного розпорядженя з 18-го серпня 1880 нові приписи для товариств асекурацнйпнх і припи­

сано таку форму для замкнень рахункових всім товариствам.

Найважнїйша зміна є та, що до рахунку зисків і страт в приходах вставлено, яко пере­

нос з року попередного, також цілий фонд ре- зервовнй після стану з днем 31-го грудня 1895, і консеквентно з тим почислено в поз. IV. при­

ходів також відсотки і купони від фонду резер- вового,— а за то в видатках в поз. V. 3. вставле­

но цілий фонд резервові!й після стану з днем 3 1-го грудня 1896.

Сума видатків збільшила ся значно через то, що сего року відписано нараз з коштів за­

снована і організацій цілу решту в сумі 7.007 зр.

72 кр., а з коштів інвентаря, друків і матеріа­

лів аґенцийних часті, в сумі 1570 зр. 00 кр.. ра­

зи.» відписано суму 8578 зр. .32 кр.. — то з біль­

ше як у всіх літах попередних — бо в передннх трех літах амортизовано було з тих коштів 6.145 зр. 9б кр.; іменно в першім році 2.513 зр. 47 кр., в другім році 2.733 зр. 20 кр., в третім лиш 899 зр. 29 кр.

Відписано дальше на страту сего року пре- тенсиї непевні в сумі 530 зр. 73 кр., — з котрих однак сподїваемо ся часті, єще стягнули, так як стягнулпсьмо в тім році з непевних претен- снй відписаних в році попереднім суму 236 зр.

46 кр.

Кошти адміністрацій' виносять разом з про- візиєю агентів 35.834 зр. 04 кр. = 19'35°/0 від суми премії.

Стан цінних паперів збільшив ся о 11.852 зр. 90 кр. і виносив після долученого подрібно- го виказу 68.067 зр. 50 кр. без дочисленя біжу- чих непіднятих купонів: всі ті папери зложені є в депозиті гал. Банку краєвого.

Стан вкладок процентових в банках і щадни- цях збільшив ся о 10.583 зр. 62 кр. і виносив з днем 31-го грудня 1896 р. суму 21.974 зр.

13 кр.

За невикуплені полїсти у агентів позіотало до жаданя з кінцем року 35.047 зр. 34 кр., од- нако залеглість та єсть оправдана тим, що чле­

ни платять за свої поліси переважно ратамн і що власне в осени і зимі 1896 настав в числен­

них повітах серед селян застій і тіснота за грішми через замкнене торгів задля зарази ху­

доби, а самі премії за поліси з остатного квар­

талу’виносили суму 45.332 зр. 60 кр. Значнїй- ша часті, тих залеглостий вже вплинула до ка­

си в протягу І кварталу 1897 р. Впрочім до стяганя премій і грошнй від агентів привязуе Дирекция найбільшу бачність, і заплати посту­

пають правильно: в протягу року 1896 вплинуло

від агентів готівкою 186.082 зр. 52 кр.

з Поз. „ріжні дебітори" обнимае решту пре-

тенсиї з позички уділеної одному з урядників за порукою.

Фонд резервовим збільшив ся через дочи-

•сленє нридїлу з надвижки попередного року, власних процентів, дробів (крейцарових) з від­

шкодовані, і через податки членів о 16.468 зр.

53 кр. і виносив з кінцем року 54.731 зр. 04 кр., а дочнслюючн 20% з надвижки сегорічної по мисли $ 69 статута виносив стан фонду резер- во в о го п о конець року 1896 суму 55.269 зр. 61 кр.,

—„ отже неревнсшив уже суму капіталу основ­

ного. Факт сен, в звязи з доконаною аморти­

за ц іє ю решти коштів заснованя і орґанїзацпї, становить важний крок в розвою Товариства, бо по мисли закона і статута буде можна вже від слідуючого року почавши обертати надвижки щорічні на сплату капіталу основного, а відтак на звороти для членів.

Резерва премій зістала обчислена на під­

ставі дозволу ц. к. Міністерства справ внутріш- них (рескрипт з дня 30/12 1896 ч. 39237) в ви­

соті 33%% ВІД суми премій, по відчислешо уча­

сти Товариства контрасекурацпішого і виносить 34.737 зр. 03 кр.

Резерва шкід на рік слідуючий обнимае 1 відшкодоване, котре до кінця року не було ще виплачене, — однак з початком біжучого року вже виплачено.

Всї три резерви мають цілковите покрите в цінних паперах і льокациях банкових, виказа­

них в активах.

Поз. «ріжні кредитори» в сумі 269 зр. 15 кр.

обнимае претенсиї аґентів за неиіднесену про­

візше.

Нмдвижка доходу виносить в наслідок біль­

ших одноразових амортизацій!, о котрих виспіє була бесіда, суму 2693 зр. 83 кр., — з чого пі­

сля статута припадає 20% = 538 злр. 56 кр. до фонду резервового і 25% = 673 зр. 21 кр. вла­

стителям листів удїлових. Що до решти пред- кладає Рада Надзираюча окреме внесене.

ВІСТИ політичні.

Архикнязь Франц Фердинанд принимав на авдиєнциї 18-го с. м. Гр. Бадень.ого.

Дня 17-го с. м. утворено в Б ід н ії субскрип- цшо на нову 3 і/, процентову ренту інвестицийну.

Участь публпки була так великою, іцо сподїва- ють ся, що сума тої ножички буде покритою кілька разів.

«Оезіег. Уо1к82еііи匿 подала вість, що етат урядників в зелїзничім міністерстві е перепов­

нений а буджет того міністерства мусить зреду­

кувати ся, длятого хотять зменшити число уряд­

ників при тім міністерстві. 150 урядників з мі­

ністерства має приділити ся до служби в поо­

диноких днрекциях зелїзничих. Урядник, що тепер поставлено їх в стан розпорядимости, а котрих є понад 80, одержать вкінци місце при­

значена. При перенесених буде уваглядняти ся по можности личні відносини кождого з уряд­

ників.

Угорска депутация палати послів і магна­

тів, що брала участь в урочистих в Прешбурзї, з причини, що цісар мав приняти єї на авдиєн­

циї доперва на третім місци, ображена тим виї­

хала з ІІрешбурґа не представивши ся Цїсареви.

Епільоґом тої події була інтерпеляция в угор- скім соймі помагаюча ся пояснена тої справи.

Президент палати Ш ілядї відповів, що ціла та подія основує ся на непорозумінні і що ніхто не мав наміру образити парламент. Президент ка­

бінету Банфі відповів, що не правнтельство а мійска рада укладала програму урочистії. Нинїш- на рада міністрів в Будапешті займає ся .спра­

вою квотової угоди. Сподіють ся, що дорогою устного пактованя наступить порозумінє з Ав­

стрією .

В нїмецкім парламенті повелю до закона о зборах і товариствах по обширній дискуеиї ухвалено голосами консерватистів відослати єї до комісиї зложеної з 28 членів. Дебата була горяча а протнвили ся їй поступовці' устами Рі- керта, социялїстн Зінґера і кн. Радзївіла іменем Поляків.

Грецка армія з під Домокос уходила в по­

рядку. Генерал Смоленьский одержав приказ у- дати ся до Неамінзеля, звідки попливе з своєю бриґадою до Лямїї, щоби сполучити ся з про-

чою армією. Президент грецкого кабінету Ралі поновив протест перед репрезентантами держав, против дальших атаків Турків і заявив, що сли роз’єм не наступить як найскорїие, то Греция покличе загальне ополченє і уоружнть всіх хло­

пів, щоби новздержати інвазию Турків. З Кон­

стантинополя доносять, що Едем наша одержав приказ застановити дальшу воєнну акцию. Едем паша повідомив о тім розказї Греків: рівнож і командант турецких войск в Епірі повідомив грецкого команданта, що одержав уповажненє умовити ся о воєнний роз’єм. Едем наша при­

слав вже до Царгороду відомість, що турецка армія прийшла вже до Домокосу. В дипльома- тичннх кругах говорять, що цар ґратулював сул­

тановії дотеперішних побід, але рівночасно від­

кликав ся до єго замилованя покою, виражаючи надію, що положить конець дальшому розливо­

ві! кровн.

Н о в н и к н.

- Концерт. Руско-народні тернонільскі това­

риства а то: «Руска Бесіда*, «Руска Бурса», фі­

лія тов. «Просьвіта*, ф ілія «Руского педаґоґічно- го товариства* і завязую чнй ся «Терногіільский Бонн* устроюють дня 27-го н. ст. мая, се є в слідуючий четвер (на лат. Вознесене), музикаль­

но-вокальний вечерок в память XXXVI. роковин смерти Тараса Ш евченка. Запрошеня вже розси­

лають ся. — - Вечерок відбуде ся в сали «Со­

кола*. — Небавом оголосить ся подрібна про­

грама.

Другий театр руский(?). До Теребовлї при­

була нова трупа театральна під днрекциєю К.

ГІідвисоцкого а зарядом Є. С. Новицкого. Перше представлене відбуло ся ві вторник, на котрім відограно дві штуки » Добром за зле* народний образ в 2 актах і «Не пхай носа* комедию в 1 акті. Обі ті штуки написав Луцик, автор «Ночи Вефлємскої*. В обох штуках грали: Єлїньский, Р. Роскош, М. Роскош і Новицкий а з женщин:

Новицка, Яремівна і Краєвска. Театр сей носить назву «Народного театру*. Близших відомостей про сю трупу годі на разі засягнути.

— Львівскі клініки. В суботу 22-го мая відбуде ся акт иосьвяченя і відданя будинків клінік ме­

дичної і хірургічної на ужиток факультету лї- карского .іьвівското університету.

— Зухвалий злодій вкрав ся недавно ночию до помешканя підполковника Моссінґа при ул.

Сакраменток ч. 5 через виважене вікно в пар­

тері від улицї і украв годинник, табакерку та сурдут. Відси коритарем дістав ся до сусїдного помешканя Графині Ґолєєвскої і украв золотий годинник, срібну брошку, три золоті персте- нї з шкатулки при вікні і портмонетку, почім утік.

Памятник Мариї Тереси в Прешбурзї, від­

крито торжественно. минувшої неділі в присут­

ності! цїе. Франца Иосифа. Поставлено єго на памятку обходженого в 1892 р. ювилея корона­

цій цїс. Франца Иосифа угорским королем. Па­

мятник високий І 1 метрів, стоїть на давнім ко- ронацийнім узгірю над Дунаєм і представляє Марпю Тересу на кони. З лівої сторони видно стать магната з рукою витягненою в далеч, по правій стоїть стать міщанина-воєвника, опертого на мечи. На Гранітовій підставі сьвітить з пере­

ду панись: Уііаш еі 8ап°иіает, з заду посьвята.

Творцем памятника є різьбар-артист Фадрус, у- ченнк славного Тільґнера.

— Дощ причиною пожару. Пані Йосифа Ічов- ска в Мушині, спровадила кільканайцять мішків вапна до будови дому і зложила єго в шопі. В тім люнув "дощ, а що в даху були діри, дощ па­

дав на негашене вапно, котре і зачало ся гаси­

ти і викликало ножар. Ціла шопа згоріла. Заио- попадлнвому ратункови робітників завдячити належить, що огонь не переніс ся на доми близько Ш О ІІІІ.

Квіток єго зрадив. До лісничого в добрах Гр. Абенсперґ-Травна в Бокфлїс стрілив хтось з корчів в хвиля, як лісничий входив до свого дому. Куля на іцастє єго не поцілила, она пере­

летівши понад голову застрягла в образі на сті­

ні. Почали шукати за розбійником, але дарма;

доперва на другий день найшов лісничий при- битку зі стрільби, що овннена була в папір. Роз­

винувши єго, нересьвідчив ся, що то був кусник квіту податкового, виставленого на назвище Лєх- нера, звісного в цілій околици.

— Експльозия мучного пилу. В Бруксели в па­

ровім млині наступила несподівана експльозия мучного пилу. Повстав відси пожар, що знищив цілу фабрику. Ш кода в материялї дуже велика, один робітник стратив житє. При ратовашо кіль­

кох стражаків потерпіло ушкоджене.

Князь в спілці з жидом- Під фірмою «Про- мисл лісний К. Любомірский і Сп.< утворила ся спілка гандлева 3 осідком в Креховичах, в цілії веденя лісного промислу. Явними спільниками спілки є князь Казимір Любомірский і жид у-

горскнй Ляйос Крізер, властитель дібр і проми­

словець у Відші. Є то той сам жид, про котро­

го ми недавно писали, що з жебрака став че­

рез шахрайство богатирем. Сумно, що князь, по- томок польских магнатів, лучить ся з жидом в спілку, щоби нищити до послїдного дерева ліси галицкі.

— Божевільність ізза скупства. У Відня збо­

жеволіла Рож а Діц, що числила 67 літ, а від чверть столїтя занимала скромну комнатку при Віндмільґассе. Нікого у себе не приймала, а на житє видавала денно лише 20 кр. Р аз на день виходила до міста а потім вже не опускала ха­

ти. З обави перед злодіями двері замикала на три замки. Недавно тому полїциянт узрів єї як у вікні вимахувала руками і видавала дикі го­

лоси. Відвезено єї до закладу божевільних. Най­

шли у неї звнж 200.000 зр. в дукатах і в папе­

рах вартостних. Запитана, що думає зробити з грішми, відповіла: «Я не маю нічого і коштів лїченя платити не думаю. Єсьм варятка, а при тім голодна. Дайте мені їсти, а богато!*

— Любов, заздрість і вязниця. В Вишатичах на фільварку служниця Людвіка Ґорецка запа­

лила серце в молодім огороднику. Вандасєвич, 18-літний хлопець, видав ся кілька разів денно з своєю любкою і на думку єму не впало, що в любови має неирошених спільників. Тимчасом довідує ся, що парубчак Петро Бєлїх та писар Іван Кляр тішать ся також взглядами єго люб­

ки. Проворна Людвіся управляла так вміло тро- ма обожателями, що ніколи всі три не зійшли ся разом до кухні. Але Вандасєвич був лицар хоч куди, — заосмотрив ся в ніж та револьвер і зачекав в неділю під кухнею на своїх супер­

ників. І справді, надійшов вскорі Бєлїх, і єму впакував Вандасєвич 5 шротів в праву грудь.

Надійшов незабавом і писар, і видячи, що ся стало, хотів Вандасєвнча розброїти, але надармо, бо довів лише єго до такої пасці, що той добув ножа і штовхнув ним Кляра в бедро. Оба ране­

ні лежать тепер в перемискім шиитали а Ван- дасєвнч’ віддавсь любовним думкам в вязници.

— Женщина доктором медицини. З Будапешту доносять, що сими днями відбула ся в тамош ­ нім університеті перша промоция женщини на доктора медицини. Титул сей одержала Гр. Гу- ґонай, що вже ?,від 22 літ занимала ся лікареви­

ми студиями. Специяльностию єї є жіночі недуги.

При нагоді ювілея королевої Вікториї один з «незадоволених* др. Морісон Давідзон, обу­

рений висказом єпископа льорда Ріпок, що

«правлінні монархині товаришнв мир і добробит*

зазначує, що королева в протягу свого панова- ия санкціонована загалом 34 воєнних акцшї, з котрих ні одна не служила до оборони вітчиин.

В доказ свого тверджена, наводить в хронольо- ґічпім порядку всї виправи, предприняті до кра­

їв в иньших частих сьвіта, з виїмком війни кримскої — почавши від виправи до Канади в р. 1837 — 43, а скінчивши на експедицій проти короля Беніну в р. 1897.

Етимольоґія і Фонетика. В 1-шій части ста­

тні під сим заголовком зайшла одна в а ж н а похибка: в стовпци 3-ім належить читати «ста- рословеньский*, а не «старословяньскнй*. Старо- словяньским язиком н і ч о г о н і к о л и не було писаного, а сьв. Кіірил і Методий уживали язика старословеньского. Также треба читати всюди Словяии, словяньский, а не Славшій і т. н., та­

кож — «літературний*, а не «лїтератекпй*.

Наука, штука, література.

С и м и Д Н Я М И НО ЯВІІВ ся перший випуск тво­

рів Юрня Федьковича в Чернівцях, заходом ре­

дакцій «Буковини*; Впорядкував др. Василь Щ у- рат. Сей випуск обнимае поезій Федьковича з років: 1859— 1860 (стор. 5— 13) дальше поезиї з 1861 (стор. 15—91) і частішу поезий з року 1862 (від сторони 93 до кінця книжки.)

Видане є дуже добре і старанно обро­

блене. Впорядник хоть мав не мало труду, пра­

ці і перепон вивязав ся дуже хорошо з своєї тяж кої задачі.

«Зорі* ч. 9-те з 1 (ІЗ) мая містить в собі:

докінчене новелі Нестора Лєидина «Зломані кри­

ла*, — «З поезий Миколи Чернявского*, — по­

чаток комедій на чотири дії Бориса Грінченка

«Нахмарило [Дядькові примхи]*, — «Плач Укра­

їнки над домовиною Кулїша* НадежДи Б., —

«Сльоза над домовиною Кулїша* і «Споминка про незабутнього сусіда Кулїша* І. Троєцького,—

початок оповідана з давно минулого «Не суди­

лось* написав II. Л-сь, початок студій д-ра В.

Ш урата «До історій останного побуту II. Кулїша у Львові*. — вкінци звичайні рубрики. Ілюстра­

цій! є три: Князь Константин Іванович Острож- ский гетьман велико-литовекпй | 1533 року [з портрету належачого до Графа Михайла Тнш- кевича], образ Еман. Шніцера «У малярок* і «Ка­

мінь Кратера в Ямнім*. Піваркуш «Словаря росс.-

укр.« долучений до сего числа обіймає сторони

231—238 [від слова «Равноугольннй* до «Разго-

ворить ся*].