Ruslan. R. 10, č. 209 (1906)

Ч. 209. Львів, субота дня 23. вересня (6. жовтня) 1906. Річник X

Передплата

■к »РУ СЛАНА» виносять:

в Аветриї:

чя цілий рів. .. . 20 пер.

г оів року .. .. , 10 квр на чверть рмиу ., 5 кор.

*• аІІСЬЦс . ї ’70 кор.

За границею:

Ціляй рік . 16 рублів або 36 франків

■в пів року . 8 рублів або 18 франків

Поодиноке число по 10 сот. •Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а яе новьмеш мплости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руеха.» — 3 Р у е л а н о в п х псальмів М. ІПаїпкевпча.

Бихвдмть у Львові іцо дня крім неділь і рускпх сьвят о о ‘|, год. пополудня.

Редакцкя, адмімїстрацмя і експеднция •Руслана» під ч. 1. пл. Двмбровского (Хорун- щмни). Експедицпн місцева в Аґеицнї Соколовского ■ пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав сялише на попереднє застережене.—

Реклямациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо­

шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.

від стрічки. Подяки і при­

ватні донесевя по ЗО сот.

від стрічки.

Плоральвість і правительетво.

< • • 4 ---

• хг' ■ *

• * ‘ Замітна промова президента міністрів в комісиї виборчої реформи при нагоді р.озпраки над внесенєм п. Толлїнґера в справі заведенн нлюральности (2 а на­

віть 3-ох голосів) — звучить в доклад­

нім змісті:

Предложене о виборчій реформі не має на цїли майоризациї меншости і з ііе- вностик) не буде мати таких наслідків.

Тому то важні згляди, о котрих не віль­

но забувати, були узгляднені вже при розділі виборчих округів на краї і наро- дности, на міста і села, а також при тво- реьіо виборчих округів зважано на опо­

датковане. Коли отже пропонує ся плю- ральність, то треба зрозуміти, що в той спосіб наступила би більша чи менша зм ін а , відношеня голосів, приннтого в предложеню о реформі і в дотеперішних ухвалах корисні. Вже в наслідок сего самого треба буть дуже осторожним, тим більш е, що є неможливою річию виро­

бити собі на підставі статистики ясний погляд, які були би наслідки ріжних условін плюрального права голосованя супроти засад, узгляднених при розділі округів. Внесене п. Толлїнґера що-до конструкції плюрального права голосо­

ваня виходить з трох точок: з податко­

вого цензуса в звязи з посїданєм або управненями, які дають підприємства, з степеня образованя і з деяких демогра­

фічних відносин.

Що дотичить податкового цензуса,

сти права голосовдня. то се буде зна­

чити дальше удержанз в конституції те перішної нерівности прана голосованя і значне ослаблене реформи, котрої цілиш є головно заведене нравної рівности ви­

борчого права. Коли установимо подат­

ковий цензус, то виборча реформа не принесе тих наслідків, які мала при­

нести, вною.

а тим самим стане ся безосно-

В сей спосіб, а також через упри- вилейованк стану і степеня образованя, стоемить внесене п. Т оллїнґера до знї- кеченя наслідків загального голосованя.

Коли жадає ся висшого степеня нро- сьвіти, тоді право голосованя дістав ся так малим кругам, що супроти того годі надїяти ся політичного впливу виборчої реформи на вислід виборів. Що дотичить упривилейованя віку і супружого стану, то не можна заперечити, що оба сі мо- меніи промовляють за плюральностию, бо мають деякі добрі прикмети. Можна би може сказати, щ тут ходить не так о виборчий прг шлей, як скорійше о вис- ший стег.ень виборчого права, котрий ко- ждий може осягнути. Ся пропорния не має на цїли упривилеюватн якісь кляси, лиш виключно завести спокій серед поо­

диноких кляс і забеспечити більший вплив розважним живлам.

А прецї і тут годі з гори оцінити наслідки плюрального голосованя. З пе­

реведених розсіїдів виходить і се, що та кож з узглядненя демоґрафічних момен­

тів не можна надїяти ся значнійшого впливу на вислід виборів. З уваги на се то досить вказати на те, що як податно- все треба сумнївати ся, чи оснгнені но­

ва сила буде рішаючою для інтензивно-1 ристи будуть так великі, щоби могли

На могилї Т. Г. Шевченка.

(Конець).

,,Навідав ся на могилу, — пише инший — сумно і тихо на їй. Коли то оживе вона і покажеть ся перед нами в своїй великій красі ? Коли не буде того утиску, який родить оттаких добродіїв, як більшість записаних у цій книжці?

Коли настане світ, що розжене темряву, яка заполонила собою душі і серця лю­

дей ? Ж демо того часу, коли світ ясний не вечірній тихенько засяє і темному братові освітить повним світом твою, Та­

расе, велику душ у".

Попадаєгь ся в книзі чимало і порад, і на деякі з них варто булоб звернуть увагу, наприклад: „знять точні копії з малюнків Тараса Григоровича, тепер

роскиданих по усяких людях, щоб по­

знайомить туристів з художвичим талан­

том великого поета". Або: „Булоб дуже гарно бачить у Тарасовій хаті всі його портрети, біографії, яявс< .п продажу

„кобзаря" та инших і юрів поета, а гроші от продажі повернути на споря­

дження х а ти ".1)

А ось заклик, щоб опорядити сходи, по яких треба сходити на саму могилу, до хреста, бо сходи ті вже погнили, і по їх треба обережно ступати, щоб не пола­

мати часом ніг. »Біля могили нашого великого батька нікому зробити сходів.

Треба йти по якихсь гнилих дощечках і кожну хвилин ’ думати, щоб не зломити собі шию Але нас багато. Нас ЗО ми-

*) Ми чули, що незабаром заведено буде продаж книжечок, попереду всього з писань

Шевченка. (Ред. „Ради").

оправдати відстуиленє від засад предло- женя о виборчій реформі. Загально бе­

ручи, вже при великих культурних, на­

родних і социяльних ріжницях в Аветриї не можна надїяти ся однопільного ви- слїду плюральної системи в Аветриї.

Здає ся, що в більшости виборчих округів перемогли би засади правитель- ственного проекту, але є можливе, що в деяких сторонах ^д ем л ін я до охорони народного стану поеїданя при твореню округів були би заквестионовані або бо­

дай ослаблені.

З сего виходить, що перша ґрупа пропозиций нарушує цілу підставу вибор­

чої реформи, а друга ґруна лишила би сн майже без впливу, а натомість могла би викликати цепожадані наслідки і ве­

ликі технічні трудности. Вкажу лише на утруднена приготовань до виборів і кон­

тролі управнень до голосованя. Прави- тельство дуже основно розслїджувало сю справу і старало ся винайти таку плю­

ральну систему, щоби і ті ґрупи, що є противні виборчій реформі, позискати;

а л е т а к о ї с и с т е м и н е м о- г л о н а й т и. Т а

п. Т о л л ї н ґ е р а д а є в и м о г а м з

п?.* ’ г ' т' ” ' ’ ■ ’’ * пл - ’ * Т’-’' нацйональнчх і культурних відносин.

Коли би В КОїМІСИЇ прийшло в сій справі до компромісу сторонництв, попи- раючих реформу, то правительетво не бу­

де робити трудности такому доповненю реформи, однак не можуть бути нару- шені корисні наслідки, яких по виборчій реформі надїємо ся, отже не може на тім потерпіти скріплене державної сили

с т є м и н к о ж в н е н е в і Д огляду на

лійонів, а нашому рідному, великому і дорогому батькові нема грошей на впо­

рядкування східців«.

Прихильники батька Тараса і щирі Українці, жертвуйте хто що може!2).

Нарешті я згорнула книжку і ще раз обвела очима стіни світлиці з портретами малюнками, рушниками, та плахтами. Усе те, що бачила я в хаті, викликало якісь набожні почуття так як звичайно у свя­

тому місці буває.

Та спогад про книжку отею, що ле­

жить на столі, та яку я перегортала я- кийсь час, попсував мені одразу той но-

2) Цими днями кончать роботу над схо­

дами до хреста на підмурку і на залізних бальках. Хоч сходи й гарні, але, на жаль, де­

ревині, бо на камінні немає зараз грошей. Ко­

їли, дерева, то що), то впорядники могили возьмуть ся до того, щоб зробити цегляні схо­

ди аж од Дніпра до могили. Ред. „Ради*.

2 і зріст державного почута у великих

мас, котрі тепер мають бути звязані з державою правною рівностию в загаль­

нім голосованю. В и б о р ч а р е ф о р ­ м а н е п о в и н н а д а т и н а г о д и к у в а т и н о в е о р у ж е д о с о - ц и я л ь н о ї б о р б и , б о н е н о ­ в е у о р у ж е н є , а л е с к о р і й - ш е р о з о р у ж е н є с о ц и я л ь н и х і н а р о д н и х с т о р о н н и ц т в е н а ш о ю ц і л и ю.

З подорожи до св. Землі.

Лидда.

(Дальше.)

Зелізна дорога з Яффи до Єруса­

лима збудована француским підприєм­

ством, здає ся, головно для паломників, бо на запит, які є приписи і розклад руху, відповідали урядники зелізничі, що они самі є реґуляміном. Так все у них по давному залежне від одиниць і обставин.

За двірцем представляє ся гарний вид на прекрасні сади помаранч, цитрин, Гранітових аблок, априкоз, оливних де­

рев і винограду. Понад тими зносять ся високі дактилеві пальми. Се осади вір- темберских Німців, які доси не приняли підданьства турецкого, через що увіль­

нені від всяких самовільних драчок уря­

дників султаньских. За Яффою візджає поїзд в долину Саррон, на якій мешка­

ли давні Филистини. Чим дальше їде поїзд, тим менше зелені. По обох бо­

ках зелїзної дороги тягнуть ся поля зі зжатим бадилєм. — А іцо се, а що се?

— питають одні.

— Цукрова тростина — кажуть зна- токи.

— То риж певно — кажуть инші і єще більше здогадів. А се був рід проса, з якого вершки позривали се­

ляни...

Цікавий вид. Всі пхають ся до ві­

кна, бо дійсно є на що подивити ся.

Якийсь сино убраний чоловяга по­

ганяє чотири штуки худоби і то все в колісце, ніби якийсь карузель або кират.

Худоба догіче якесь збіже. Се власне було те просо, а тубольцї в сей примі­

тивний, єще передбіблїйний спосіб моло­

тять збіже. Та мимоходом сказавши, не божний настрій, який і в мені, і в ко­

жному повстає під вражінням пробування в тому місці, де немов незримо витає дух незабутнього вчителя і апостола правди.

Але, хоч і сумно мені за людей де-яких стало, та дивного в тім мало: аджеж книжка ця — то відгомін каламутних і частих хвиль »житейського моря*... І хвилі ті — одні і другі котять ся без упину, одна другу попережаючи.

Минеть ся негода, ущухне буря — і море стане знов лагідне, з водою чистою та прозорою... А зараз бурхливе воно — і бруду, сміття на хвилях доволі несе...

І той,, великий стражденник, що в неволі, в чужині ввесь вік свій »за други своя*

тяжкі кріваві ріки — сльози проливав, — він вибачить тім »щирим синам* за їх темноту, бо вони »не відають, що тво­

рять*... »Рада«.

ліпше молотять пшеницю і в деяких сторонах україньских степів.

Не далеко того ми побачили плахту розвішену на дереві, а під тим цілу родину Феллагів с. є тубольцїв-селян.

Феллаг виходить на роботу в поле і там мешкає з ріднею, а вертає домів, коли звозить вимолочене збіже. Податок стя­

гають екзекутники також на поли, коли єще не продано збіжа.

Феллаги носять сині сорочки, гарно вишивані синіми і червоними нитками на грудях і раменах, як у нас. Особли­

во гарні вишивки мають дівчата і мо­

лоді жінки. Мужчини носять на головах завої (турбани), доходячі ваги кілька кільо, а жінки синю або білу хустку, а під нею над чолом цілий ряд білих чи навіть срібних бляшок, від яких по­

під бороду іде дрібний ланцушок. Лиця мужчин худі, а женщин смаглі, правиль­

ні, а особливо у молодих, коли укрише­

ні румянцем, навіть дуже гарні Але у цілім одягу, як і способі житя видко бідноту, майже нужду. Все, що позаби­

рали путники з собою до їдженя, мясо і хліб, викидали через вікна, а Феллаги, як зголоднілі круки, кидали ся на се і вдоволені не кричали за поїздом »ба- кшіш хаваджа (пане)*. Малі пастухи були на пів голі. Поїзд минає малу о- селю Феллагів. Хати зовсім муриньскі, високі острі дахи, а низькі стіни, так що на вколїшках треба влазити до хати.

Дітвора осмалена і гола бігає — аж сум бере...

Десь в тім місци, як оповідали по­

дорожні, мож стрінути ся з воздушним оманом т. зв. фата-морганою. Здає ся, що видко море перед нами, за хвилю зникає сей образ, щоби знова показати ся. Тепер ніхто з нас сего не бачив.

Наближаємо ся до першої стациї »Лид- да*. Чим раз більше дерев оливних, о- городжених плотами з кактусів. Деякий сягає рукою з вікна поїзду, щоби зір­

вати оливку, але даремний єго труд.

Ледви поїзд задержав ся, а наші селяни-путники гурмою по воду, як се було в Еврогіі. Дарма, що урядники на­

кликують, що вода не до питя, дарма, що читали провідники і чули пересторо­

ги з уст самого Архигіастиря, дарма, що свище льокомотива до відїзду, а о. Сем- братович бігає і просить, аж захрип.

»Нехай наберу води, без нас гайзибан не поїде* се була їх відповідь, а поїзд дійсно мусів чекати і через се було спі- зненє.

Недалеко двірця на полуднє було кладбище магометаньске, пусте, без вся­

ких кипарисів, без того пієтизму для померших, о чім тілько написано в книж­

ках. На поли далеко якісь люди і зві­

рята. Се мали бути Бедуїни-розбишаки, як поясняв по француски урядник колї- євий п. Тоуфік. Бедуїни внравдї небез­

печні для подорожних, але за бакшіш не вдіють нічого злого. Війско навіть не старає ся гонити за ними, бо боїть ся пімсти тих азийских циганів. Нема що казати: милі вигляди для самітного по- дорожного в сій країні.

(Дальше буде).

З комісиї державної ради.

Вчерашний день був вельми плідним під зглядом комісийних праць, бо приня- то важні ухвали в кількох комісиях, як

і в субкомітетах.

В комісиї виборчої реформи вела ся дальша дискусия над внесенє.м пос. Тол- лїнґера. Пригадаємо, що се внесенє жа­

дає права другого голосу для 1) вибор­

ців, що покінчили 35 рік житя, мають бодай одну дитину правого ложа і само­

стійне мешканє; 2) для (24-лїтних) аб- сольвентів середних шкіл, управнених до однорічної служби війскової; 3) для (24- лїтних) податників, оплачуючих 25 К без- посередних податків (сойми моглиб цен- зус знизити до 8 К). Право до трех го­

лосів мають сі виборці, які лучать при- найменше дві повисші прикмети.

У вчерашній дискусиї італїйский пос.

Бонні заявив ся против сего внесеня, а пос Шрафель ствердив, що таке внесенє спричинює зміну основних законів, яка потребує кваліфікованої більшости і по­

лемізував остро з пос. Пастором, якому закинув втягане сьвященичої поваги і християньскої иравовірности до дискусиї, так як би ті, що є противні плюрально- сти, були гіршими християнами, або сьвя- іцениками (між ними еп. Єґліца); вкінци вносить перейти над внесенєм Толлїнґера до дневного порядку.

По промовах пп. Тавчара і Козлов.

ского за внесенєм, пос. Толлїнґер змоди- фікував єго в сей спосіб, що счеркнув услівє батьківства. Пос. Василько висту­

пив рішучо против внесеня, яке може спинити, або і зовсім ударемнити вибор­

чу реформу, а в Галичині подає Полякам нагоду підмінувати цілий поділ округів і обернути єго в некористь Русинів. По промовах єще кількох бесідників пос.

Старжиньский полемізував з пос. Василь­

ком і іменем польского кола заявив ся за внесенєм, над яким приступлено тепер до голосованя.

Першу часть внесеня Толлїнґера, при­

знаючу другий голос женатим понад 35 літ віку, — відкинено 26 голосами про­

тив 20, другу часть, з огляду на цензус інтелїґенциі і маєтку — відкинено 27 го­

лосами против 19. — Слідуюче заеїданє нині.

Субкомітет, вибраний для квестиї ви­

борчого примусу відкинув 6 голосами против 2 внесенє Лєкера, після якого державна рада мала би ухвалити примус, а тим самим приняла внесенє пос. Гру­

бого, яке оставляє заведене виборчого примусу краєвому законодавству.

В зелізничій комісиї порушено попри удержавлене Північної зелїзницї і закопів угля Північної зелїзницї в остравскім о- крузї. Мінїстер Дершата в своїй промові заявив ся за одним і за другим, дока­

зуючи, що дальше відкладанє удержа­

влена було би тілько винусканєм з рук доброго інтересу для держави. По промові Д’Ельверта за викупном з днем 1. січня 1907 відкинено внесене пос. Штайнвен- дера, щоби над сею справою перейти до дневного порядку і ухвалено 26 голоса­

ми против 8 перейти до иодрібної диску­

сиї. При §. 7., який дотичить ціни купна,

ухвалено відрочити дискусию аж до ви-

з

яснень правительства. На еїм перервано засїданє.

Вкінци буджетова комісия вибрала вчера субкомітет для справдженя про внесене комісиї для контролі державних довгів, який і уконституовав ся, вибира­

ючи пос. Менґера провідником і пос.

Штайнвендера секретарем.

Просимо в і ї т в т і передплату.

Н п в и н к п.

— Календар. В с у б о т у : руско-кат. Зачате ІІоана Хр.; римо-кат. Брунона.— В н е д і л ю : руско-кат. Теклі пере.; римо-кат. Юст. діви.

— Вчера як в день імянин цісаря Франца ЙосиФа відправлено у всіх церквах Львова тор- жественні богослуженя в ирисутности Ііред- ставителїв властни. В катедрі св. Юра був на богослуженю віцепрезидент намісництва Гр.

Володимир Лось. Шкільна молодіж була віль­

на від науки і була на богослуженнх в паро- хіяльних церквах.

— Заходом Товариства „Бандурист" відбу­

де ся великий академічний равт. — Близші ін­

формація подасть ся пізнїйше:

— З „Львівского Бсяна" доносять нам.

що перша поферияльна хоральна проба від­

буде ся ві второк У. жовтня о 7. годині вече- ром. Виділ просить о численну участь. Зара- ном відбудуть ся вписи нових членів. Сего року обняв управу >музичного кружка» Льв, Бонна» професор «Висшого Муз. Інститута».

п. А. Должицкий. В імени вго просить виділ всіх панів, що управляють гру на смичкових інструментах, щоби зволили зголошувати ся до голови »Льв. Бонна», ироф. А. Вахнянкна в годинах 1 0 - 1 і 3—5 в »Вис. Муз. Інституті»

при улици Вірменьскій ч 2, 1. поверх.

— З ’ Висшого музичного Ічститута». Вписи на науку гри на фортепянї і скрипці приймає ще заедно дирекция Інститута що дня в го­

динах від 10—1 і від 3 —5 по полудни.

— Цісар жертвував з власних фондів 200 К на будову церкви в Колодієві.

— Концерт в Виткові старім Заходом і си­

лами учительства при співучасте хору о- хотничої сторожи пожарної »Сокіл» в Вит­

кові старім, відбудуть ся дня 7. жовтня 1906 в салі будинку шкільного в Виткові старім вечерницї в честь Маркияна Шашкевича.

Програма: 1) Слово вступне. 2) .Молитва»

слова О. Кониского, муз. М. Лисенка. Хор дї- точий. 3) «Сирота», слова Б. Залеского, музи­

ка Івана Воробкевича, квар. міш. 4) .Г ал и ­ чанка* присьвята М. Ш ашкевичови. Декляма- ция. 5) Депо НиЬау: >Не)ге Каїі», сольо скрипкове в супроводі фортепяну. 6) «Цьвіт- ка дрібная». М. Ш ашкевича відспіває з акомп.

форт. п. 7) «Піснь свободи» слова М. Ш а­

шкевича, гарм. А. Вахнянина, квартет міша­

ний. 8) .Русин вояк» А. Могильницкого. Де- клямация. 9) .В зяв би я бандуру». Хор. дї- точий. 10) а) «Т гаитегеі». К. Б сЬ и тап п . Скрипка в супроводі фортепяну. б) «Цп^агі- всЬе Тііпге». ДоЬаппеє В гаЬ тз Сольо скрип­

кове з акомп. фортепяну. 11) .Помарніла на­

ша доля», слова О. Партицкого, музика А.

Вахнянина в супроводі фортепяну відспіває н а +**. 12) .Погоня» М. Шашкевича. Декля- мация. 13) .Каж уть люди, що я лиха». Квар­

тет мішаний. 14) .Марш сокільский». Квартет мішаний. 15) Закінчене. Початок точно о го ­ дині 6 ‘/2 вечером. Ціни місць: Крісло 1 К,- лавка 80 с. Вступ для селян і міщан ЗО с.

Евентуальний чистий дохід призначений на руску жіночу семінарию у Львові.

— Вісти з закорд. України. Товариство

„Просьвіта" в Катеринославі рішило завести бібліотеку-читальню імени Тараса Шевченка.

Рада товариства одержала від Губернатора дозвіл збирати на сю бібліотеку гроші і спо­

віщає, що гроші можна присилати товаришови голови .Просьвіти» д. Н. Л. Кузьменкови (ул.

Тиха ч. 8). Ще суботи товариство .Просьвіта*

в „авдиториї Народних чтенїй" уряджує вече­

ря, на яких буває багато людий. 29. вересня був уже 10-ий такий вечір. Сего разу була театральна вистава, грали .Мартина Борулю»

Карпенка-Карого. Досі .Просьвіта» продавала білети на свої вечери, не оплачуючи їх «бла- готворительньїм сбором», вважаючи, що .Про­

сьвіта» може того »сбору* не платити. Але полїция розміркувала про се инакше і «Про­

сьвітї» звелено заплатити той »сбор« за всі білети продані на всі її вечері. Через се до­

вело ся «Просьвітї» побільшити ціну на біле­

ти, — так що тепер члени товариства за се­

бе і за своїх неповнолїтних дітей платити муть по 15 коп., а не члени по 30 коп. від душі-

Офіцияльне видане но україньски. Д. В.

Доманицкому доручено перекласти на укра- їньску мову статути товариств: «Позичково- щадничного (»ссудо-сберегательнаго«), Пози­

чкового («кредитнаго») та .Волосних позич­

ково щадничих кас». — Статути сі видані бу­

дуть коштом державного банку.

Полтавский Губернатор наказав ґуберн- скій земскій управі виключити з спису зем- ских гласних А. Н. Яснопольского та П. І. Чи- жевского, бо прокуратура віддає їх до суду за те, що підписали ся на виборгскій відозві.

Україньска трупа Саксаганьского та Кар­

пенка-Карого влітку грала в Катеринославі і мала великий успіх. Склад трупи після того, як вона останній раз була у Київі і як із то­

вариства вийшов д. Садовский, мало перемі­

нив ся. Звісно, що місце д. Садовского в тру­

пі нікому заступити. Репертуар товариства складав ся переважно із старих творів. Най­

більший успіх мали новітні неси: .На Гро- мадскій роботі» Грінченка, .Суєта» Карпенка- Карого, .Прислужники» тогож та перекладена з польскої мови пєса — „В Майску ніч". З Катеринослава товариство поїхало до Полтави.

Трупа д. Суходольского увесь час висту­

пала в літньому театрі у Харкові. З матери- яльного боку трупі дуже добре. Чистого при­

бутку за півтора місяці товариство одержало 5000 карб. Товариші заробили на кожен кар­

бованець 10 карб. Пересічно за ввесь час що вечера в касі бувало по 400 карб.

Трупа д. Гайдамаки тепер грає в Петер­

бурзі у .Неметті». Найбільше визначають ся артистки Пивиньска (на ролі комічних та дра­

матичних бабів), Ш остаковска та Радецка.

Трупа Левіцкого перебувала в Москві в

„Акваріумі" і мала заробіток.

В Тифлісі грає росийсько-україньска тру­

па під урядом Михайлова. («Рада»).

В каменець-подільскій часописи «Подо- лія« орґанї нодільского духовеньства, видава­

нім росийскою мовою, читаємо часто горячі поклики сьвящеників до духовеньства, аби проповідували по церквах в зрозумілій наро­

дові! україньскій мові. В послїднім числі >По- долі-ї» пише сьвящ. М. Я., що єго недавня перша проповідь в україньскій мові зро­

била глубоке вражінє на слухачах. Звук рі­

дного' слова витискав сльози з очий вірних.

— „Польский університет". В програмах ви­

кладів на львівскім університеті подавано до передпослїдного курсу статистику слухачів і, як водить ся у всіх шкільних заведених, но­

товано статистичні дати що до народности і віроісповіданя студентів. Слухачі кождої на­

родности знали, кілько їх є і прим. Русини, опираючи ся також на тих датах, жадали для себе руского університету. Так само Ж иди видячи, що їх є не мало, домагали ся гіри- знаня жидівскої народности. Тепер в „про­

грамі викладів" нарочно пропущено дати що до народности і релігії слухачів, а львівский університет став відразу „чисто польский".

От до того може довести загорілість? Пропу­

щено так важні дати для самого університету, най лише Русини не знають, кілько їх запи­

сало ся. Сего нівроку буде на львівскім уні­

верситеті певно близько або й поверх 1000 Русинів, бо ще в зимовім півроцї 1905/6 було записаних 856 Русинів. На що Русини мають знати, що вже є їх поверх тисячі та що уні­

верситет їм належить ся ? Або пощо Ж идам знати, що їх чиело перейшло поверх 800? Пе­

ред роком виказано в тій статистиці, що жи

дівских академиків на львівскім університеті є 758. Ж идів вчислено тоді до Поляків, бо они приневолені конечностию подавали в ро­

доводах польску мову яко свою рідну. Сего року сионїстичний орґан „ХУєсЬоЯ" взивав жидівских академиків, аби за рідну мову подавали єврейску. Кілько їх говорить тою мовою, сего они не будуть знати, бо стати­

стика се промовчить!

— Білоруска ґазета. Дня 14. вересня вий­

шло у Бильні 1. число першої Газети в біло- рускій мові «Наша Доля». Ґазета виходить що тижня, в форматі львівского «Сьвіта», друкує ся двома правопис ями: частина при­

мірників друкує ся латиньскими черенками частина славяньскими. Перше число «Нашої Долі» скофісковано з наказу виленьско- го Губернатора. Редакция в 2. числі повідо­

мляє, що першого розійшлось 5.000 примір­

ників, а ще 5.000 забрала полїция. В Петер­

бурзі заснувалась білоруска видавнича спілка

«Загляне сонцз и у наше ваконцз», яка на­

друкувала вже білоруский буквар і читанку.

— Ріжнї вісти. В Коропци, бучацкого пові- та, будуть дня 7. с. м. о 3. год. перші заг.

збори «Рускої господарскі спілки».

ІІозавчера була з Ж а б я депутация Гу­

цулів у Львові і просила намісника о знесе­

не нелегальних виборів до громадскої ради, а президента вис. кр. суду просила о випу­

щене зі слідчого арешту Юру Соломій- чука.

В Делятинї нема на почтовім уряді ру­

скої написи, бо тамошному почтмайстрови Обертиньскому здає ся, що Делятин лежить десь на Мазурах а не в рускій части Га­

личини.

— Не стає рекрута. Італії грозить недоста­

ток рекрута. Сего року половина покликаних до війскової служби була хирлява. В провін- циях венецкій, калябрийскій і деяких инших нема кому ні йти до війска ні до роботи. З 97.000 покликаних до війска 11.000 утїкло до Америки.

— Дрібні вісти. У Львові арештовано стар­

шого почтового офіцияла, Ґлїньского, за кра­

діж листів з Америки і ріжних почтових по­

силок.

В Радомисли над Сяном організує ся перша в краю ножарна сторожа зложена з жінок, бо мужчини з того міста виїздять на роботу.

— Репертуар руского театру в Бучачи.

Саля «Сокола». — Початок о 7% вече­

ром. — Білети продає торговля п. Рогозинь- ского. — (Абонамент на 6 вистав під ряд 10 К.). — Дирекция звертає увагу Ви. Пу- блики, що представлена починають ся точно о означеній порі.

В суботу дня 6. жовтня „ Ж и д и ” сен- зацийна штука в 4 діях Чірікова.

В неділю дня 7. жовтня „Ч о р н о м о р ц і"

народна оперета в 3 діях Кухаренка, музика М. Лисенка.

Ві второк дня 9. жовтня „ М іщ а н и "

штука в 4 діях М. Горкого.

Други Соколи і Сокілки' Памятайте, що львівский „Сокіл" збирає жертви на будову свого дому.

Т елеграм и

з дня 5. жовтня 1906.

Відень. АУ. А1І£. 7Л§. доносить з Бер­

лина, що нїмецке правительство не хоче до­

пустити на біржу 150-мілїонову позичку серб- ску, котру Сербія затягнула в отоманьскім банку. Причиною недопущеня тої позички на нїмецку біржу є політичні справи, але нї­

мецке правительство заступає ся вимівкою, що амортизация і проценти тої позички не є відповідно забезпечені.

Петербург. Цар з родиною приїхав вчера до Петергофу.

Вчера викрито ту в однім домі робітню бомб. Арештовано 5 осіб.

4 Лев Лопатиньский.

Четверта заповідь.

(Іл ь к о П а щ а к)

драма в 5 діях з гуцульского житя, нагороджена на конкурсі Тов. ім. Котляревского.

(Дальше).

ВАРВАРА.

Отого! Абись поставив і десять, то нїчо з того. Стара Мойсейчиха не тілько би мені дала, аби она се знала! Але стара дурна, то най терпить. А ти отто во будеш знати (пока­

зує ему дулю)', (чути дзвони церковні на селі!

всі зривають ся з острахом, тілько пянїйші о- стають сидіти).

ВСІ.

Що с е ? Чого дзвонять?Хиба натревогу!

Ов, чи не горить де ? (павза, підчас якої дехто вибігав на двір, дехто заглядає до вікна).

1. ЧОЛОВІК (від вікна).

Таки горить на селі! Луна бе туди, як від школи!

МОШКО.

Аж від школи ? Ну, а я так настрашив ся, гадав, що, борони Боже, десь коло мене!

3. ЧОЛОВІК.

(що вибіг був на Двір).

Ш кола горить! Люди так біжуть, що страх. Недавно вибудували, тай вже піде з димом

Я В А 7.

ТІЖ , ФЕДЬ.

Ф ЕДЬ.

(через вікно з відзнакою товариства).

Ано до огню, хго жиє! Таж горить шко­

ла, а ви в корчмі мокнете в брязї. Гей, ано до огню (пішов).

МОШКО.

Що ти мені ту агаман який, чи що ? Як мої гості схочуть, то самі підуть без тебе!

0 , дивіть ся, який мені до розказу!

1. ЧОЛОВІК.

Та добре каже, хиба ходім та порятуємо!

2. ЧОЛОВІК.

А мені що за неволя! Моє не згорить, бо я всьо своє з собою ношу.

1. ЧОЛОВІК.

Тай моє не згорить, бо я прецінь сиджу аж за Білим Черемошом. Алеж всеж то гро- мадске!... _

МОШКО.

Ая, ая, певно, що годиіь ся, підіть та поратуйте, най потому не говорять, що людий повна корчма, а до огню не пішов ніхто — то нефа 5 "о'

3. ЧОЛОВІК.

А ти чому сам не ідеш, жиде, коли тобі нефайно, що?

МОШКО.

А деж ти видів, аби жид носив воду ? ТТІр я би там поміг, то вже би ти сам не тїв того видїти!

2. ЧОЛОВІК.

А що нас громада обходить? Хиба гро­

мада на нас робить, чи що? Най той рятує, хто підпалював.

МОШКО.

Як хто підпалив, то вже не на те, аби потому рятувати. Що ти виговорюєш ?

1. ЧОЛОВІК.

Бо й є. З чого то могло ймити с я ? Вар та би хоть розвідати.

3. ЧОЛОВІК

Певно з того весїля. Забули погасити огонь, або десь ходили зі сьвітлом, або кури­

ли циґари, — а тепер громада заплатить.

Я В А 8.

Т ІЖ — п ід п а р у б о ч и й ПІДПАРУБОЧИЙ.

(з відзнакою вбігає).

Мошку! 6 Мошко? (Побачив вго і підступав задиханий). Мошку, прислали мене від огню до вас... (віддихав).

МОШКО.

(пе/>ест/>ашенм#).

Ну, що такого?

ПІДПАРУБОЧИЙ.

...прислали мене, абисьте дали гаки до огню, які у вас є, і коновок, бо нема чим га­

сити.

(Дальше буде).

НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ.

(Готель, рестгчрация і каварня — ріг ул. Сикстускої і Косцюіька у Львові).

Приїхали 4. жовтня 1906: Блажовский Іван з Перемишля, Мирон Бугера з Сянока, о.

Михайло Цегельский а Камінки стр., о. Теодор Леонтович з Заткова, Александер Свистун з Козова, Зоф ія з Рудавских Батицка, Савин Левицкий з Станиславова, о. Михайло Литви- нович з Кудринець, Олена Крвавич з Терно­

поля, о. Тадей Галайчук з Микуличина, о.

Ксенофонт Роздольский з Плетенич, др. В. К.

Ступницкий.

В

Ш

С о ї о з з е и т пасажи Германій

при ул Соняшній у Львові в і д І. д о 15 ж о в т н я 1 9 0 6

Нова сензацийиа програма

Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представлена о 4. год. но пол. і о 8. год. вечером. Що пятниці

нірь-иь»

представлене. Білети вчаснійше можна на­

бути в конторі Пльона нои ул. Кароля Лю- двика ч. 9.

нг

< с

< І

І І і

< <

4 С

. Народна Гостинниця”

у Львові, р іг ул. С и к с т у с к о ї і К осцю ш ка

стация трамваю електричного

Готель, реставрация і каварня

уряджені на спосіб віденьский.

Осьвітлене електричне, електрична вінда, ^{тєлєфон}, купальнї зимні і теплі

Ціни комнат від 2 К до ІО К. -,в 8

З „Народної Гостинницї“ близько до „Народної ТорговлГ, до „Т р уд а 11,

„Ризницї11, Св. Юра, до Духовної Семінариї, Краєвого Виділу і прч.

В домі кравець, Фризиєр і швець.

6

також убікациї на нічліг для. селян, чого в жядібм иніг'м го телю крім »Народної Гоетиннипї« нема.

„НАРОДНА ГОСТИННИЦЯ" приймає нових членів і вкладки на кни- жочки до опроцентозаня.

На численні відвідини нашого народного заведеня числить

Д И Р Р К Ц И Я .

Рух зедїзничих поїздів

важний від 1. мая 1906 після середно-евро- пейского часу.

До Львова на дворець головний приходять:

З Іцкан 1220*, 610, 140, 545, 9 05*

„ Кракова 2 31*, 5 ‘50*, 845, 130. 5 2 5 ,8 40 9 30*

„ Підволочиск 7'20, 11'45. 2'20, 5'50, ІО'ЗО*

„ Лавочного 7’29, 11-50, 10 50*

„ Рави рускої 7 о0, 450

„ Станиславова 8 05

„ Самбора 815, Г5О, 9 20*

„ Яворова 848, 4-37

„ Коломиї 1005

„ Ряш ева 1035

Ні Підзамче.

„ Підволочиск 7-05, 1130, 208, 5’35, 1046*

Зі Львова з головного двірця відходять:

До Кракова 12 45*, 1'— *, 8 35, 2 45, 645*

8'25 10'05*

„ Іцкан 2 51*, 6 4 5 . 920, 2 4 0 , 10 40*

„ Підволочиск 6'20, 1055, 2 21, 6 15*,9 50*,

„ Яворова 655, 6 —*

„ Лавочного 740, 2'30, 6 25*.

„ Самбора 855, 44 5, 10 51

„ Станиславова 940*

„ Белзця 10'45

„ Ряш ева 405

„ Коломиї 3 ?0

„ Рави рускої 7'25*, 1135*

„ Стрия 1110*

З Підзамча

„ Підволочиск 6 32, 1107, 2 32, 647*, 10 02*.

Примітка. Поїзди поспішні друковані є черенками товстими; поїзди нічні є зазнач»

зьвіздкою. Пора нічна числить ся від 6. год вечір до 5. год. 59 мінут рано.

Звичайні білети їзди як також білети всякого иншого рода, ілюстровані провідники розклади їзди ітд. можна набувати через цї- ли і і. ень в міскім бюрі ц. к. державних зе- лїз і кЬ, пасаж Гавсмана ч. 9.

„Т орбан44

музична бібліотека видає

Українська Накладня

Львів, Вроновська 8.

Катальоґ даром і оплатно.

г ч

І

І

І

і )

і І

>

І $

Ч&&Г -чу -

Видає і відповідає за редакцию: Лез Лолатгнл КИ? З ирукаряї В. А. Шийковгкого