Ч. 61. Львів, середа, дня 21. марця (4 . цьвітня) 1906. Річник X
Передплата
в» «РУСЛАНА « виносить:
в Австрнї:
і я пїлвй рік . . . . 20 кор.
іа піп року .. .. 10 кор
„а чгсрть року .. о кор.
н і «псяці. . . Г70 кор.
За границею:
в цілий рік . 16 рублів або 36 франків иа пів року . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. «Вирвеш ми очп і душу ми вирвеш: а не йозьмеш мплосги і віри не козьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в п х псалкмів М. ІІІашкевича.
Єихадить у Львеві що дна крім неділь і руских сьвят о о '|а год. пополудня.
Рздаиция, адмінїстрация і експедиция >Руслана< під ч. 1. ял. Двмбровсквгв (Хорун- щиин). Експедиция місцева в Аґенцнї Соколовекого в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—
Реклямациї неопечатаніє вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки
Відповідні рамцї.
З нагоди останних подій в держав
ній раді подала віденьска КеісЬброзі, орґан кн. Лїхтенінтайна, замітну статю з повисгаим наголовком, котру подаємо тут в цїлости, иозаяк не лише влучно характеризує парламентарне положене, але також кидає цікавий погляд на ста
новище супроти Русинів.
Наша державна рада, пише Квісіїз- розі, >є чудна неначе іидийска- паґода.
Хто би подумав, що горді, політично все оглядні Поляки, спокійні, австрий- скими почуванями перемиті члени віряо- конституцийної і февдальноі шляхти згромадять ся коло всеніменвого наглого внесеня, хочби лише длятого, щоби по
перти єго наглість! Одначе ся неімовір- ність стала дїйсностю, страх перед ви
борчою реформою переміг вроджене по- чуванє чистоти і таким способом дома- ганє Лїнцкої нроґрами що до відокре
млена Галичини дізнало в посодьскій палаті і в дневникарстві иншопо тракто
вана як злосливий передчасний жарт цьвітневий псенїмцїв проти виборчої ре
форми. В нашім дневнику був уже в по
розумінні з християньско-социяльним сторонництвом висловлений погляд, що наша посольска палата, так пізно про
буджена до позитивної роботи, не є на
дійним посередником до таких перево-
ротових державно у явних реформ. На єї сили буде вже досить еего, як она полагодить виборчу реформу, а колиб всенїмецке нагле внесене не змагало навіть до забагненя виборчої реформи а мало поважний замір, що лєґітимация сеї посольскої пал ти до важної роботи кидає сн нам зовсім сумнївою.
Але коли вже раз виточено сю справу, то не хоч-мо таїти ся з нашим поглядом, що по зрілій політичній роз
вазі мусимо відкинути внесене на відо
кремлене Галичини також з внутрішних важних причин.
Держава находить ся тепер непере- чно в хвилі перестрою. Замісць _занидї- лото дуалізму мусить бути держана пе- рестроєна на нових основах. Найсьві- тлїйші люди е ої думки, що н а й- к р а с ш е м о ж н а б и о б е з н е - ч и т и б у д д у ч ч и н у д е р ж а в и у ґ р у п о в а н є м після природних о- диниць, п і с л я а в т о н о м н и х н а -
р о д н о с т и й , рих непорочно сніль-*окремленем свого краю гнобити Русинів;
ний інтерес що до єстнованя могутної якби Чехи мали супроти Німців на о- монархії мав би найти вираз в держав- снові свого державного права? Я к раз ній одноцілости і спільнім державнім
заступництві тих национальних автоно
мій. Дуалізм та історичні границі давно вже переломані национальною бороть
бою, отже держава вимагає перестрою на основах родини народів, котрих рі
вноправні члени звязані тими самими
спільними інтересами для спільних за
дач. Вельми симпатичним способом роз
винув недавно ті гадки Гумун Аврелій П о п о в и ч в окремій моноґрафії в у- еїх подробицях.
Всякий зворот до старого федера
лізму, котрий знає лише історичні гра
ниці країв в супротивноети до поділу на национальні області! і сей поділ побо
рює, є атавізмом, е хоробливою немо- чию, в котрій наш 40-лїтний дуалізм бє нас в карк! Закон для державно-прав- ного відокремленя Галичини був би о- твертою дорогою до ческого державного права, а Чехи можуть що до державно
го відокремленя покликувати ся що най
менше на такі самі права, як Галичина (Галичина не має тих прав, що Чехи, як се виказав у заяві над внесенєм д-ра Герольда п. Г о м а н ч у к , бо Галичина в нинішнім складі не є одноцїлим кра
єм коронним, як Чехи.— Р
е д.
Г у с л.)«Або чи Поляки мають більше права від-
через те, що усуває ся числову можли
вість славяньскої більшости і витворює ся иольске державне право, иособляє ся змаганю до ческого права державного і спиняє ся єдино розумне і справедли
ве уґрупованє автономних народностий, котре було би порукою нашої держави
В Масляк.
Пявіаг.ь Волидислана Ст. Реймонта:
Варш ава 1904.
(Конець).
Критика поставила сю повість дуже високо. Вільгель.ч Фельдман в своїм образі літератури польскої за час від 1880— 1904 ставить сю повість в поро- вень з II. Тадеєм, епопеєю Міцкевича і з Трильоґією Сінькевича. Повість »СЬІо- рі« після осуду Фельдмана і других є першою мужицкою епопеєю і оно по части правда. Автор, на скрізь і в цілім висказі сего слова обєктивний, не вия
вляє нігде і в нічім своїх рефлєксий.
Мистець описує і розказує з гомерівскою пластикою і пересуває поперед очима читача безпримірно реальні картини жи тя, якому умів приглянути ся, єго го
ловні живчики і найдрібнїйші познаки відчути, а відтак тим ладом представити, що справді повість ся се великий і жи
вий образ польско-мазурского села і єго люду. З фотографічною вірностию, не
гіршою від реалізму Золі в єго Ьа Іегге схоплює він на горячім вчинку прикмети мужицкої вдачі, а загальна конструкция сеї повісти визирає так, що все село, ціла громада в тім описі жиє, віддихає в очах читача, а сила того житя — то сила великої ріки, що іде наперед не- поздержно і безнастанно, а хоч чимало єї вод всякне в землю, чимало випє сонце або корінє сусїдских ростин — ріка лишаєть сн рікою, як житє житєм.
На закінчене отсеї розвідки єще кілька слів про інтерес самої повісти. Ясна річ, що інакшим буде сей інтерес предста
вляти ся очам польского демократа, іна
кшим буде він в очах шляхти, або кле
рикалів і самого клєру. Те саме, що ав
тор сам, як сказано виспіє, не позволяє собі на ніякі рефлексні, спонукує кож дого читача до розважаня, не кажу вже, складу повісти, яко артистичного твору, але єго змісту і єго тенденциї. Свої най своїм журять ся — ми можемо дикити ся. на сю повість з нашого становиска, а рефлексні наші доведуть нас знов до нашого осуду.
Сей осуд мусить випасти так:
Ми здекляровані демократи і людо- любцї будемо приневолені признати, що хоч ми і як величаємось знатоками лю
ду і єго житя — не маємо такої повісти, бо ніякий з наших авторів, не винивши навіть Стефаника, що лиш деякі черти і поодинокі нариси мужицкої вдачі умів підхопити — властивої сути мужицкого жити не умів доси представити так ре
ально і консеквентно, як се робить Рей- монт.
Всі наші так звані людові повісти бліднуть і під зглядом характеристики лиць і характеристики черт людового побуту .і під зглядом композициї в норі- внаню з епопеєю автора СЬІорі-в.
Ми однак, яко здекляровані демо
крати, можемо, о скілько ми наш люд знаємо, бути гордими на се, що прецінь наш люд хоч і він захланний і лаичи- вий на землю, коли буде ходило о єї позисканє, не буде безвзглядним аж до цинізму. Родинна любов і родинні звязи в нашого люду являють ся о много благороднїйшими, бо далекі они від та
кої прим ітки єґоїзму, і такої зависти, яку бачимо у люду мазурского в експо-
до одвічальности, як відокремлювати сей край, на котрий доси тілько ложено. Що лихий стан краєвих фінансів не може рішати о відокремленю від держави, ви
пливає вже з того, що передовсім треба би зачати від Дальмациї.
Окрім наведених сумнівів не треба ще й про се забувати, що так сильно польским питанєм інтересована Німеччи
на виступила би супроти твореня окре- мішного польского краю — отже щож властиво понукує всенїмцїв до сего пли
ну? Є лише одна програма, в котру входить зовсім послідовно відокремлене Галичини, а та програма наміряє розрив державної цілости, особисту унію з У- горщиною і злуку західних країв ав- стрийских з Німеччиною і в тій цїли жертвує навіть мілїон Німців в Угорщи
ні. В сі рамці всенїмецкої програми вхо
дить також відокремлене Галичини. Ав- стриї вірні сторонництва не мають при
чини бути помагачами при вправлюваню програми всенїмецкої в сі рамці.
і єї одноцїлости. Хто сему опирає ся, сей перемінює старий федералізм, той р о з ш и р е н и й д у а л і з м , якби єго раді мати Чехи, з дійсною националь- ною автономією.
Ми згадали про імовірність славянь- скої більшости. Русини стоять на дов
ший час в такій яскравій суперечности до Поляків, що одна з тих двох ґруп, з котрих жадна не є ніяким практичним поводом роздїленя від Німців, могла би в парляментї загального права виборчо
го лекше заняти становище скорше по
біч Німців, як побіч другого галицкого сторонництва национального. Через те саме вже тратить славяньска більшість свою житєву можливість.
Одначе ще й инша важна причина забороняє Німцям видавати Русинів на поталу Полякам. Русини нарід нині при
гноблений в Галичині (а по відокремленю були би ще більше пригноблені) підпа
дає великій покусї, коли за кордоном живуть їх брати Українці, з котрими злучені, могли би добити ся красшої бу- дуччини. Чиж маємо доводити галицких Русинів до розпуки і викликувати заво
рушена, до яких приманювала би їх на
дія на недалекий політичний розвиток їх братів на Україні? Ніхто не знає, що за кордоном може витворити ся і се бу
ло би вельми нерозумно, доводити до відносин, котрі могли би на наших схі
дних окраїнах викликати небезпечности, які могли би бути захоплені найскорше поломінию з Росиї.
За відокремленєм Галичини виточує ся також економічні поводи і вказує ся на те, що на західні краї спадають че
рез Галичину великі тягарі. Алеж ті ви
датки на Галичину ухвалювала велика більшість посольскої палати, в котрій галицкі посли є лише незначною части
ною. Отже було би відповіднїйше ту більшість посольскої палати потягнути зициї Реймонта. Звісна приповідка, »що кому Бог дав, те єго«,єтут найкрасшим^
показником, що люд наш не завидує) нікому посіданого добра, чого ему Бог не дав, чого собі не роздобув своїм трудом, до сего не мдти єму прєтенс/.ї.
Він жеж дав сего наглядні докази в р. 1846. І тут була затія, і в нашій части краю були заходи, щоби виклика
ти се, чим запамятала той рік польска шляхта в Галичині західній. Наш люд не пішов за покликом тої нечистої руки, він добровільно з почувань своєї благо- родности здавив перші почини того ру
ху в бірчаньскім повіті, оборонивши ді
дича перед насильством чорних духів.
На наш погляд люд наш, не був би зді
бний до того, чим прославили ся Мазу
ри в 1846 році на просторі від Вісли по Віслок. Об сім повинні памятати ті, що бажали би одної днини заступити наші рускі села мазурскими кольонїями і по
селенцями. Чи таке сусідство заступило би дотичачим аранжерам звісної екстер- мінациї — межованє з нашим супокій
ним людом — над сим повинни би они довго і добре поміркувати, прочитавши перше уважно повість Раймонта від дош
ки до дошки.
Писано в Бучачи 1906.
Довги держав
Цікаві подробиці на сю тему подає послїдне число «Економіста», з якого виймаємо деякі дані.
Під зглядом абсолютної цифри ви
датків — каже автор статі — перше мі
сце займає Росия. В 1902 р. приміром видала Росия 6,984.000 К, себто 276 мі
лїонів К б льше, як мала доходів. Зага
лом господарює Росия гак, що до не давна довги єї зростали що року о суму
100,000.000 рублів
В році 1901 всі Держанні довги Ро
сиї виносили квоту 15,756.000 К, а че.
твертина всіх доходів держави припадає на уилату самих відсотків від того дов
гу. Очивидне теперішнє єї положене фі
нансове, в наслідок коштовної війни, ре
волюції і довготревалого безголовя, по
гіршило ся до того степеня, що минуть цілі роки, заки буде можна подати в при- ближеню білянс тої держави на підставі автентичних даних. Не покінчені ще ра
хунки воєнні, не обчислені страти на усіх инших полях народного господар
ства а надівсе не можливе провіренє, кіль
ко буде можливим з тої зруйнованої люд- ности в дорозі податків стягнути.
Друге місце займала в році 1902 АнГлїя, виказавши звиш 4 мілїярди К видатків, головно задля війни з Бурами і в тім самім році «национальний довг», як його там називають, зріс із суми 18 мілїярдів на 19 мілїярдів і перевисшив навіть довги росийскі.
Гіорівнанє видатків инших держав виказує приміром, що адмінїстрация Спо
лучених Держав випадає розмірно знач
но дешевше, як адмінїстрация Німеччи
ни, яку зідає велитеньска машина бюро
кратична і видатки на армію. Ще дорож
ні# випадає адмінїстрация Франції, яка оплачує найкоштовнїйшу бюрократичну машину із всіх републик
В буджетї монархії найповажнїйшу рубрику становлять цивільні лїстн воло
дарів. Показує ся, що найвисиїу цивіль
ну лїсту має цісар нїмецкий. Бере він 16,000.000 К, анґлїйский король бере тільки 11,280.000 К, за те однак треба
рахувати апанажі князя Валїї в квоті 480.020 К, княгині Валїї в квоті 240.000 і по 43.300 для кождої королівни.
Цивільна лїста австрийского цісаря виносить около 10 мілїонів К, росийско- го царя близко 80 мілїонів але вже ра
зом з видатками на царский мінїстери- яльний кабінет. Відтак найкоштовнїйше панує турецкий султан і король ісиань- ский, далі двір Мікада, Єгипту і Китаю.
В Туреччині в додатку належить до сул
тана третина найлучших маєтків земских в цілій державі, від яких не має дер
жава права ставати ще й податків.
Пенсиї президентів републик, в но- рівнаню з апанажами монархів видають ся дрібними:
Франция . 576.000
Сполуч. Держави . 240.000
Чілі . . . 86.400
Уругвай . . 180.290 Сан Сальватор . 72.000 Інтересні
довгів після редний:
АвСтрия Франция АнГлїя Німеччина . Япанїн Росия . Виходить з
также цифри . державних обчислень за рік поие-
К 14.182,656.000
„ 28 136,840.000 ,, 15.334,056.000 ,, 3.451,176.000
„ 1.269,672.000
„ 15.757,776.000 того, що в найбільші довги залізла Франция. Більша половина всіх держаних доходів іде на сплату від
сотків від державних довгів у Франциї.
Фінанси Туреччини находять ся од
нак в ще труднїйшім положеню. Ствер
джено приміром, що само турецке ира- вительство не має докладного понятя, кілько виносять державні зобовязаня. О- цїнюють їх в приближеню на 4 мілїяр
дів К, причім не числить ся того, що значну часть доходів державних відсту
пило правительство банкам приватним і тепер не в силі навіть зіставити буджету на реальних підставах.
Всеж таки не тілько одна Туреччи
на загнала ся в банкроцтво. Ще кращі приміри фінансової руїни бач мо на по- луднево-американьских републиках. Довги републики Перу (заграничні) виносили в 1872 році суму 757,920.000 К, але що від 1876 року не було вже з чого за
платити навіть відсотків від довгів дер
жавних, отже в р. 1889 самі залеглости в відсотках винесли кругло 552 мілїони К. Тоді перуаньске правительство, обчи
сливши ся, відступило вірителям на 66 літ всі державні зелїзницї, кромі того копальні ґуана, мінералів і чимало землі на власність, під тим услівєм, що непо- требувати ме журитись більше довгами і збуде ся таким чином всякої одвічаль
ности за свої зобовязаня.
Релігійна борба у Франциї.
Супротив ухваленої і переводженої пра- вительством з цілою беззглядноетию сепара- циї католицкої Церкви від держави, францу- скі католики поділили ся на два табори: одні радять помирити ся з новим законним ладом і чинити стараня для удержаня католицкої Церкви без помочи держави, другі, горячійші, домагають ся борби задля відобраня сего, що забрано Церкві. В сій справі заповіли були 'францускі єпископи зїзд, який мав би ухва-
з
лити дотичні рсзожюциї, однак опісля відло- жили его, виходячи з сего становиска, що борбу против иравительства можна буде під
няти аж тоді, коли найде ся достаточне чи
сло послів, щоби ся борба мала вигляди як не на цілковиту побіду, то бодай на які не- будь успіхи.
Постанова француского епіскопату є зо
всім розважна, бо числить ся з обставинами.
Та інакше поводять ся приклонники чинного опору. Против кождої інвентаризациї они кон- сиґнуготь товпи сїльского народа і кожду церковцю мусять доперва францускі карабі
нери здобувати, як твердиню. Між францу- ским селяньством огірчене і завзяте змагає ся прямо до фанатизму, а не богато треба, щоби вернули ся часи релігійних воєн шіснай- цятого столітя.
„Всюда падають стріли! — пише пари- ский 8о1еі1, представляючи ситуацию. — До
каз, що стоїмо на порозі релігійної війни. Від одного кінця краю до другого чуємо бесіду, подібну до тої, яку чували в шіснайцятім ві
ці. Всі муки, які задавали гуґеноти католи
кам і навідворот, католики гугенотам, прихо
дять тепер на думку француским хлопам. Го
ворять про кипяток з олію, розтоплене олово, шибениці, хрести, палі... Над горішною Льоа- рою хлопи розпалюють над огнем кусні зелї- за і кидають їх на урядників, переводячих інвентаризацию; па півночи Франциї чоловік, нідозріний о прихильність правительству і его органам, мусить переходити пробу води для виказаня невинности... Все те є дуже сумні і грізні прояви, однак ксждий неупереджений мусить признати, що переслідувані католики відволікали аж майже до послїдного дня хви
лю віддяки. Нині вже довше не можуть тре вати в сім стані. Хочуть бити ся. хотять пім- сти, хотять відобрати се, що їм забрано**..
Оросімо відновити передплату.
Н о в и н к и .
— Календар. В с е р е д у : руско-кат.: Васи- лия; римо-кат.: Ізидора. — В ч е т в е р: руско-
кат.: Никона нр.; римо-кат.: Вінкентия.
— З руского театру у Львові. Нині ві вто- рок представлене в міскім театрі: «Чорномор- йї» Кухаренка. Виступ п. Заньковецкої.
— Дирекция руского народного театру дасть в сей ч е т в е р дня 5. цьвітня « П і д г і р я - ни» і « В е ч е р н и ц ї » на фонд будови цер
ков. Білети в «Народній Торговли», в день представленя на «Бесіді* а вечером при касі.
О як найчисленнїйшу участь просить — Виділ запомоги церков імени св. Ап. Петра.
— З Калуша. Вечерницї в память 45 роко
вин смерти Т. Ш евченка устроюють українь- ско-рускі товариства в Калуши дня 8. цьвітня с. р. В програму входять хори мужескі, міша
ні та соля при лаекавій співучасти п. Ґертне- ра і п. Гарасимовича. Початок точно о годині 8. вечером.
— З Перемишляншини пишуть нам: В неді
лю дня 1. цьвітня с. р. відбули ся перші за гальні збори «Сокола* в Куровичах, на які приїхав відпоручник львівского «Сокола» дг.
Вол. Ґеринович. Збори відбули ся в хаті и.
Семена Проціва, в якій містить ся також не
давно заснована Читальня «Просьвіти*. По виборі предсїдателя та по відкритю зборів за
брав голос дг. Ґеринович, підніс вагу та вар
тість Тов-а під зглядом економічним та ор- ґанїзацийним і просьвітним. Забирало ще голос кількох відпоручників сусїдних філій. По ви
борі старшини наступив курс пожарництва зі всіма членами. Товариство має кількох членів, які відбули курс в Перемишлянах. ІІрисутних на зборах і на курсі було около 300 людий.
— З Яворова. Презесом повітової ради Яво
рові вибрано знова ґр. Івана Шептицкого, вла
стителя дібр, а его заступником о. Петра Ле- виикого, декана.
— Вісти з закордонної України. Дня 6. с. м.
уетроююгь київскі Українці в салі Купецкого Зібрана концерт в честь Т. Ш евченка. — В київскій духовній академії , відбула ся дня ЗО.
м. м. прилюдна збірка студентів Українців, на котру були запрошені студенти-Росияни і се
мінаристи. Було всього коло 60 душ. На збір
ці було прочитано три реферати: 1] історич
ний погляд на «обрусєнїе» України і київскої академії з осібна; 2) Україна з етнографічно
го і Географічного боку; 3) про национальне питане. Збірка перейшла дуже гарно, заціка
вивши всіх. Треба сказати, що ся збірка май
же перша в академії, ранїйше на україньску мову академічне начальство дивило ся як на зраду «церкви и государству». Років зо шість назад одного студента (із Поділя), що надрукував в Літ,-Наук. Вістнику в Львові статю, випущено з академії з «4 по поведе- нію», яко полїтично-неблагонадежного. Неве
личкий тоді гурток Українців повинен був хо
ватись від інснекциї, про его істноване не знали навіть товариші Росияни, маленька бі
бліотечка була на руках, не організована, кни
ги пропадали, про прилюдні збірки неможливо було навіть гадати... Тепер же невеличка гро
мада студентів Українців (15 чоловік), маючи за собою обіцянку академічної автономії, ди- вить ся вперед без «страху і сумніву» і по
кладає надію на спроможність робиви для рід
ного краю. („Гром. Дум.и\
— Із станиславівскої єпархії. Крилошаньскі відзнаки дістали: префект львівскої дух. се
мінари!' др. Кароль Єрми і парох Ниври о.
Ілярий Алексевич. —- Канон, інституцию одер
жали оо.: Марк. Шанковский на Тисьменича- ни, Вас. Левицкий на Влюдники і Ник. Те- мницкий на Усте зелене. — Від конкурсового іспиту увільнені оо.: Григ. Федюк і Волод.
Вилиньский на шість літ, Ал. Олеснипкий на все. — Введені оо.: Волод. Ленкавский яко експон. сотрудник в Ж урках, Холод Малащук яко завідатель в Темерівцях, Евг. Савчиньский яко сотр. в Чпртівци, Иос. Проць яко четвер
тий сотрудник при соборній церкві в Стани- славові і Вас. Стрільців яко систем, сотрудник в Заболотові. — В прив. сотрудництво введе
ні оо.: Ал. Карпиньскцй в Перерові, Вас. Пик в Волківцях і Іван Крвавич в Будилові. — Волод. Барановский увільнений від завідатель- ства в Гаврилівцї. Правительство назначи
ло дотацию для прив. сатрудників: вГородни- ци коло Гусятина, Товмачи, Синькові, Звиня- чи. Чорнолізцях, Ґермаківцї і Ланчинї.— Кон систория нредложила правительству назначи
ти дотацию для прив. сотрудників: в Озеря- нах, Вмницї, Побережи і Будилові.
— Іменованя. Львівський висший суд краєвий у Львові іменував судовими авскультантами практикантів: Арн. Шібера, Макс. Горовіца, Вол. Білика, Ев. Сельекого, Юрия Бартоя, Ів.
Мілешка, Василя Рея, М. Лорбера, Мат. Соро- ковского, Мирона Мохнацкого, Гієронима Мере- ну, Сам. Браєра, др. Альб. Бадяна, Стефана Масляка, Стан. Берґера, Кароля Химяка, 'Гео- дора Лепкого, Володимира Сембратовича, Ви- ктора Цебровского, Кароля Чекая і Волод.
Рожаньского і концепт.чвих практикантів кр.
дирекциї скарбу у Львові; Яна Войцєховского і Врон. Юркевнча.
— Нова жіноча ноша. В Монахові почала виходити нова часонись для ширене гігієніч
них жіночих строїв „П е пеае РгаиепІгасЬі**
уоп Еіза Саіеуеу. В проспекті пише ся часо
писе: Лікарі і естетики годять ся на те, що жіночі убори в їх теперішній формі є мало артистичні і шкідливі для здоровля. Ся об
ставина виїворила охоту зреформувати ношу, і ся думка знаходить що раз то більше при- клонників. Щоб сю думку піддержувати і ши
рити, поставила собі «Піе пеие ЕгаиепІгасЬі»
за ціль творити не лиш гігієнічні, але таїбіж й гарні сукні. Часонись подає спис моделїв рациональних жіночих уборів, як також бога- тий ряд розправок про плекане, зміцнене і ви- нїжненє жіночого тіла.
— Розумне розпорядженє. Американьскі ча
сописи доносять, що шеф полїциї в Ст. Люїс, хотячи охоронити молодїж від зіпсутя а жен- щини увільнити нераз від встиду, ириказав поліциянтам арештувати кождого, хто на ули-
ци або в публичних місцях відважить ся у- жити якого проклону або взагалі згіршаючих слів. З а ту провину визначено кару від 5 до 50 долярів.
— Торговая гріхами. В Пасіках піді Льво
вом приключила ся така подія, яка можлива хиба між дикунами Африки або Австралії.
Отже як пише одна з львівеких Газет, най
шла ся в Пасіках бабуня, Аґнїшка ПІира, ко
тра за оплатою приймала чужі гріхи на свою душу. Як на торг з нокладками так до неї сходили ся жінки з сусїдних сіл з гріхами.
Чим тяжший був гріх, тим дорозше треба бу
ло Щирі заплатити. Зате Ш ира перебираючи на себе гріхи, заявляла, що з них не потреба вже сповідати ся і грішниці мабуть так роби
ли. Сей торг викрив ся случайно. Одна селян
ка з Лисинич ставала перед судом за крадіж курий, і зізнала, що она вже не відповідає за ту крадіж, бо гріх передала Ширій. Судия за цікавив ся тим і дійшов, чим Шира торгує, а тепер заняла ся тою справою прокуратория.
— Немила подорож бальоном. Два воздухо- плавці Ґеорґен і Плен, котрі служать в нїмец- кім війску. в баталїонї воздухоплавцїв, одер
жали минулої суботи наказ видержати на ба- льонї „Ібіс** плавбу для вправи. О 12. годині в полуднє всіли вони до бальону і сейчас ба- льон пішов в гору в північнім напрямі. Коли вони около 5. год. хотіли спустити ся на зе
млю, завважали, що вже давно опустили су
шу і кружать над нїмецким морем. Вальон спадав щораз низше і треба було скидати баляст, щоб підняти бальон у гору. Однак мимо того бальон спадав чим раз низше так, що серед пітьми ночи вони чули шум мор
ених филь. Грозила їм небезпечність житя.
Треба було за всяку ціну піднести ся в гору і ось вони стали викидати всі непотрібні рі- чи. Коли се не помагало, скидали навіть че
ревики. Але й се не помогло. Бальон плив ледви ЗО м понад морем. Щоб ратувати жи- тє, треба було доконче відтяти човен. Відва
жні воздухоплавцї повтинали всі линви, крім двох. По сих двох линвах повилазили вони на так званий перстень, до котрого прияязані були линви від човна, там примістили ся і тоді врізали послїдні дві линви. Човен впав з грюкотом у море і тоді доперва підніс ся бальон у гору. Кілька хвилин опісля були во
ни вже висше хмар. Але скоро бальон знов знизив ся, тоді відважні воздухоплавцї вики
дали всі предмети, котрі їм ще лишили ся, щоб лише вийти з житєм. Ся боротьба між житєм а смертию тревала до 1. години в но
чи. Нагло почули вони собачий лай. Оба зро
зуміли, що вони вратовані. Бальон зупинився на вершках великого лісу. Змучені воздухо
плавцї спустили ся на землю і тут бігали босо по снігу дві години, поки їм удало ся віднайти малу хатину, де їх, коли розповіли свої пригоди, радо иринято. При грошевій за
помозі нїмецкого консули з поблизкої місце- вости, повернули оба офіцири до Берлина.
— Питлясїньский, славний польский .силач, приняв обовязки учителя 11ОЛЇЦИЯИТІВ в Пе
тербурзі. Питлясїньский учить своїх «вихован
ців» борбництва на кулаки і ріжних штучок, як обезсилити і повалити противника без ужи- ваня оружя.
— Машина, що мурує. До всякої роботи по- винаходжено машини, а до мулярскої ні; нині дійшла черга до мулярів. Уже винайдено м а
шину до будованя мурів. Ся машина складав з цегол мур так добре, як то може робити тілько найспритнійший муляр. До тої машини треба тілько 2 або 3 робіт шків, котрі достар
чали би її потрібний материял; вона може виконати роботу, котру в тойже час може зробити тілько 12 спритних мулярів. Далі до
дають, що тою машиною дуже легко правити, коли треба лишити в мурі отвір для вікна або дверий. Се вона робить з такою точністю, яку тілько може собі представити чоловічий розум. Машина ся дуже ііроетої конструкцій і через те вона не може легко пошкодити ся.
— Охорона прав жінок. В неділю дня 25. м, м. відбуло ся у Відни велике, друге з ряду, віче в справі охорони жінок, на котрім рефе
рувала п. Вільгельміна Мор „про правну охо-
-і
ропу дїтий". Вона представила, що на підста
ві єствуючих законів нравне становиско шлю
бних а нешлюбних дїтий є зовсім відмінне.
Нешлюбна дитина е упосліджена так з того згляду, що не має баїьківскої опіки, як та
кож під зглядом маєтковим. При розводі ро
дичів відриває ся дитину від матери, і се вмішуване ся закона в родинні відносини м а
тери і дїтий є найстрашнїйшою жорстокостю.
Також охорона бідних дїтий і немовлят поли
шає богато до жадана. Бесідниця заявила ся
ся вчера два зелїзнич: поїзди, причім згинуло шість осіб.
Білгород. Чутка про абдикацию короля Петра не справджує ся.
Берлин. Пруский сойм на вчеращнім за- сїданю в поіменнім голосованю відкинув 188 голосами проти 81 внесене вільнодумних на заведене загального, рівного і прямого права голосованя при виборах до сойму.
Ч я Р Т и П І Ш К І в [10важних 1 оборотних и с Ю ї у і І П И П І О приймає асекурацийне (житєве) товариство. Докладні оферти під
„Оборотний" геаіапіе Львів. (З—3)
С о ї о з з е и т
в пасажи Германів
під конець реферату за утворенєм осібних судів для молодечих проступників і за закла
дами для вихована молодїжи. Про державну охорону дїтий на Угорщині говорила п. Поза Швімер з Будапешту. Вона сконстатувала, що на Угорщині істпує закон, що позволяє кож- дій потребуючій дитині звертати ся о поміч до держави, а державу обовязуе не відмовля
ти помочи апелюючим до неї о підмогу ді
тям. Угорщина є першою державою, що ухва
лила сей закон; вона видає на сю ціль 4 мі- лїони корон річно. До тепер побудовано 18 державних захоронок і 26.000 дїтий стоїть під опікою держави. Про толєрованє публич- них домів державою говорив о. Гофрат з Ж е неви. Вій змалював страшні відносини, . котрі спричиняє часом один однїсенький ф альш и
вий крок і доводить жертву до публичних домів. Лікарі дивлять ся на ту справу з гігіє
нічного становиска, а не із етичного. Такі по
гляди однак противлять ся авторитетним по
глядам Іфубера і Фореля, котрі є тої іадки, що мужчина повинен вступати в подружє так само чистий як і жінка. Цікавий і актуаль
ний реферат виголосила п. Прітв ц-Ґафрон:
„Як можемо наші відомости, потрібні в бо
ротьбі за розширене наших прав, розповсю- днити?" Не в тім лежить річ, щоб ми відда
вали ся вповні практичній дїяльности, бо до неї потреба певного основного підготовленя.
Єгож можна осягнути не так через правниче образованє, як через призвичаєне до скорого перегляду і ориєнтованя в певній справі. Крім тих були ще инші реферати.
— З залізниць Перестанок Клїса на шляху Сіня-Сталято в окрузі ц. к. Дирекциї зелїзниць державних в Триєстї, уряджений доси тілько для руху особового, отворено дня 25. марця с. р. для загального руху з виїмкою перевозу материялів вибухових.
— Дрібні вісти. Добра Бабин на Буковині недалеко Городенки набув від п. Ольги з Зот- тів Деканьскої в. Йосифович з Загорбів. — В Фольксґартенї коло Черновець зУдарили ся на стациї два тягарові поїзди, причім тяжко покалічив ся кондуктор Милола Савчак. — До Черновець утїкло много Ж идів з росийскої України зі страху перед антисемітскими роз- рухами, заповідженими на Великдень.
Оповістка.
Науки на місяць май о Пр. Д. Мариї, уло- жені через о. д ра І. Бартоиіевского, м< жпа на
бути в книгарнях ім. Ш евченка (Львів ул.
Театральна ч. 1) і в Ставропигійскій (Львів, ул. Руска ч. 3.), абь як давнїйше у автора (Льв в ул. Домса 5). Тих наук є Зі, котрі всі надають ся також до про.новідий на Богоро- дичні Празники. В згаданих книгарнях і у поминутого автора м іж па набути також єго Проповіди Недільні (4 К), Нові Проповіди Пра- зничні (2 К 50 с), Проповіди Похоронні (4 К), котрих всіх є 11б, — Проповіди Страстні (1 К 10 с.). Всі ті книжки надають ся також дуже добре до приватного читаня для в рних Хри
стових. (2—.6)
при ул. Соняшній у Львові.
в і д 1. д о 15. ц ь в і т н я 19 06.
Нова сензацийна програма.
Щоденно о 8. год. вечер представлене В неділі і сьвята 2 представленя о 4. год. по пол. і о 8. год. вечером. Що пятницї Нід1іІ_Ив представлене. Білети вчаснійше можна н а
бути в конторі Пльона пци ул. Кароля Лю- двика ч. 9.
Тижневий звіт
Торговельної і промислової палати
про ціни збіжа і продуктів у Львові від 26. марця до 1
Пшениця • Ж ито
Ячмінь броварня ни:ї Ячмінь на пашу • Овес . . . . Горох до вареня • Горох на пашу Бобик
Ленча • •
Конюшина червона Конюшина біла Конюшина шведска Тимотка • , • Ріпак зимовий Наеїнв льняне Насїнє конопл.
Хміль
цьвітня 1906:
за 50 клґ.
• 8 15— 8 30 К 5-6(»— 5-80 К
• 6 4 0 — 6 70 К
• 6 00— 6 30 К
• 6-75— 7-00 К
• 8 4 0 — 925 К
• 6-50— 7-1)0 К
• 6 50— 6-80 К
■ 8 7 5 — 9-25 К - 50-00—60 00 К ' • 52 50—65‘0О К
• 7500 - 90 00 К
• 19 00—25 00 К
• 12-50— 12 60 К
• 10 8 0 - 1 Г00 К
• 925 — 9 50 К
• 30-00—40-00 К
і 1 І
Контора виміни
ц. к. упр. гал. акц.
Б ан д у
Гіпотечного
купує і продає
„Торбан“
музична біблотека видав
Українська Накладня
Львів, Вроновська 8.
Катальоґ даром і оплатно.
Щадіть і купуйте землю!
І 1
І І
всякі
г
п ап ери цінні і МОНЕТИ
по н а й д е ш е в ш і м курсі ден
нім не мислячи ніякої провізні.
[ І
Наука, штука, література
— Економіст, економічно-господарска часо
писи, що виходить у Львові (Ринок 10) в 3. ч.
з дня 31. марця містить отсї статі: Адольф Ельма: Про спілковий рух в Німеччині. — Па
вло Смуток: Автономія України. — М. П.: Ки- ївска вистава. — Емігрант: Пересторога для сих, що їдуть до Прус, т— Господар: Плекане озимини на весну. — І. Петрушевич: Як го
сподарюють народи. — Аграрне питане в Ро- сиї. — Загальне право виборче а неграмо
тність між нашим народом. — Новинки. — Нові стоваришеня. — Цікаві видавництва. — Передплата „Економіста" стоїть річно 5 К.
Т елеграм и
з д н я 3 . ц ь в іт н я 1 9 0 6 .
Відень. Вчера перед виїздом до Карльо- вих Варів бар. Ґавч був у цісаря на довшім послуханю.
Товариство взаїмного кредиту
„Зхїопер”
стоваришенє зар. з обмеженою порукою у Львові (Ринок ч. 10)
платить 4% від вкладок, приймав і виплачує вкладки кождого дня, крім неділь і сьвит;
Уділяє позички на 6п„ на гіп о іе ку або за по рукою; дає бі, ьші позички пазцелянтам на ку нно землі, сплату гін іечннх позичок розкла
дав Із літ. при іО ратах піврічних виносить рата на капітал ' процент разом-5 корон від 100 ко іон
На покрите дахів бляхою або черепом уділяв , Днігтер" позички на 5%.
Позички можуть дістатч тілько члени; яко член може приступити тілько член Товариства обезпечень „Дністер"
Дивіденде від уділів членьских виносила все б"/,',
, Вкладки можуть вкладати та ксж не члени.
Вкладки виносять 1905 : 2,072,928 К.
Позички уділені 2,041.615 К
Уділи членів 162 127 К
Фонд резервови* 30 28-5 К
Цінні папери і льокаїш? 257.963 Гі.
З чистих згсків уділив „Дністер" на пер- кви, бурси і іншії і*»5|>одійні цілії вже над 40 000 корон
Унтертемснауска Фабрика виробів з глини
ІВАНА князя ЛІХТЕНШТАЙНА
в Ц пІегіЬ етепаи Ьеі ЬишІепЬиг" поручає:
гарні плини кафлеві всякого рода і витривалостп на хідни и, двірцї, стайні, подвіря і т. и „ дальше плити мозаікові в тисячах десенїв від найпростїйшого до наи- богатшого виконана (річ 'а продукцня 15 мїлїонів плит) для ц е р к о в , ш к іл , ф а б р и к і т. д , подвійно поливані камінні рури, комини, ремізові рури, поливані це
гли (сухопрасовані з найвпсшою вптревалостпю для пальових будівель, мокро прасовані для будови кана
лів), плити до викладаня стій і Фасад, блискучі плити, да
хівки всякого рода, натуральної краски _ і поливані у всіх барвах, рури до дренованя, кафлї до печий.
Ілюстровані цінники даром і оплатно.
Ч исло р о б іт н и к ів 700.
Лев Лопатиньский.
Є Я Б Л О Ч Н И К А Р
к о м е д и я в 1 акт і, опрацьована, п іс л я нїм ец кого.
Ціна 40 сот. » — осо— осо— ссо—«ос— « Набути можна в Ставропигійскій книгарни у Левові
Ковно. Недалеко стациї Омолїє зуд-рили Щадіть і купуйте землі»!
««•«•♦•«•♦•♦•♦•♦•«•♦•«•♦•♦•♦•♦•♦•-«а
Надає і відповідає за редакцию: Лзз Ліпагиньзкий З друкарні В. А. Шийковекого.
