і 59. Львів, неділя, дня 19. марця (І* цьвітня) 1906. Річник X
Передплата
ва .РУСЛАНА « виносить:
в Австрії:
і а цілий рік . . . . 20 кор.
іа піп року .. . 10 кор па чверть року .. о кор.
ві місяць . . Г70 кор.
За границею:
Е ЦІЛИЙ рік . 16 рублів або 36 франків ва пів року . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число по 10 сот. • ь я р в е щ ми о -и і , ИН-.ЛЄЮ. а ■ и л ьш '.іі и ,.ш сі *ір.. не к о зьм '-.и , бо руске ми серце і віра --ска.< — 3 Р у с л а н о в п х пса.іьмів М. ІІІаіпк-вич».
Бихвдить у Льваві іцо два крім неділь і руских с ь в м о о ‘|, год. пополудня.
Редлкцмя, адмінїстрация і експедииия >Руслама< під ч . І . ял. Дімбрвісквгв (Херун- щиииі. Ексиедиция місцева в Агеициі' Соколонского в пасажі Гансмана.
Рукопаси ввертав сядвшв на попередив вастереженв — Реклнмациї неоііечатаиів вільні від порт^а. — Оголо
шенії звичайні приймають ся по ц ін і 20 с. від стріч ки. а в »Над сланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесенн по ЗО сот.
кіл С Т Р ІЧ К И
мгткж.*,? 553
Перерва в обрадах дер
жавної ради.
(X) Посольска палата державної ради мала ще в слідуючім тижні відбу
ти два заеїданя, о відтак від 5-го цьві
тня розпочати великоднє сьвнткованв, котре мало тривати до 24. цьвітня. Тим- часом в пнтницю ііоянив ся у ХУіепег 2І£. цїсарский патент, скликуючий к р а їн ь с к и й с о й м на д. 2. цьвітня. Ся несподівана вість, про котру анї прези
дент носольскої палати ані ніхто з кра- їньских послів нічого не знали, викли
кала в посольских кругах найріжнород- нїйші толки і поговори. Деякі припису
вали сю наглу постанову що до склика- ня країньского сойму вислїдови голосо- ваня над внесеними Ш енерера і Вольфа і сей розпорядок правигельства вважали яко єго відворот з дороги виборчої ре
форми. Роздратоване, яке проявило ся в посольских таборах великої власности проти нравительства, веліло сподївати ся, що провідники тих сторонництв парля- ментарних схотять нанести новий удар правительству і в слідуючім тижні доро
гою наглого внесеня висунуть на днев- ний порядок закон про по в н о н д а с т ь н р а в и т е л ь с т в а щ о д о с п і л ь н и х в и д а т к і в д е р ж а в н и х і зложать при сій нагоді більшість правительству неприхильну.
Нема сумніву, що розправи над внесеними Ш енерера і Вольфа і голосо- ваня над ними викликали певну замі- шанину в кругах посольских і певне роздратоване по обох сторонах, так що хвиля безпосередно потім не може бути унажана пригідною для спокійних і по
важних нарад комісиї для виборчої ре
форми, котра мала перед Великоднем ще перевести загальну розправу над нравительственною ііредлогою. До то- гож прилучила ще й зовсім особиста обставина. Мінїстер-президент з лїкар- скої поради приневолений на 3 тижні у- дати сн до Карльових Варів задля не
дуги, яка ему долягає і якраз бажає покористувати ся великодною перервою для лїченя. Не хоче однак лишити са
мої комісиї без своєї участи а вже да- внїйіие було уложено, що д. 2. цьвітня має виїхати в згаданій цїли.
Що перерва в обрадах державної ради і виборчої комісиї і скликане кра
їньского сойму не в вислїдом голосова- ня середового, вказує на се обставина, що вже далеко перед сим голосованем рада міністрів ухвалила скликане кра
їньского сойму і цїсарский патент носить дати 27. марця.
Перерву в обрадах державної ради бажає правительство використати в тій цїли, щоби приготовити к о м п р о м і с в с п р а в і р о з д і л у м а н д а т і в , а від
так буде наставати на скоршу полагоду нредлоги в комісиї. Між нїмецкими сто- ронництвами викликала брошура д-ра Крамаржа видана сими днями велике за непокоєне. Др. Ерамарж, виказуючи, що в будучій державній раді збере ся пе
реважна б і л ь ш і с т ь с л а в я н ь с к а , робить уже зазд алеп д висновки що до усунена нїмецкої верховлади, а та бро
шура не впору видана, спонукала нїмец- кі сторонництва до напору на нранитель- стно в цїли обезиеченя нїмецких манда
тів в такім числі, щоби они не були ма
йоризовані. Та незручна тактика д-ра Крамаржа а з другого боку опір иоль- скої шляхти приневолять правительство поробити Німцям значнїйші уступки, як се предниджено в правительственній предлозі, Тим способом випаде для Нім
ців виборча реформа кориснїйшою, як можна було сподївати ся.
Великий політик всеиольского 51о\уа уложив уже в своїй буйній уяві на о- снові голосованя середового к о н т у р и н і м е ц к о - п о л ь с к о ї б і л ь ш ос т и , котра возьме в свої руки виборчу ре
форму, доведе її до кінця проти нама
гань д-ра Крамаржа і усуне бар. Ґанча.
Як виглядала би та виборча реформа у- ложена ґр. Дїдушицким в спілці з ґр.
Штірґом і ин. можна собі легко уявити, одначе так як не одно пророцтво п. Но- віцкого, дописувателя 31оита, показало ся миляною банькою, так і ся нїмецко- иольска більшість, про яку він мріє, остане мрією неосяжною. Широкі вер
стви народні занадто зрозуміли потребу дійсної реформи виборчої, занадто осьві- домили ся в тім напрямі, щоби могли се здержати ґр, Дідушицкий і Ш гірґ.
Д о п и с ь .
З Перемишля.
Серед нашого невідрадного положе- ня, коли нам всьо іде як з каменя, тре
ба радувати сн кождим, хотяйби най
меншим здобутком, бо справді тяжким трудом треба нам і се добувати, що пі
сля всяких законів нам безперечно на
лежить ся.
Тому і ділимось з пов. читачами
>Руслана«, обзнакомленими вже зі спра
вою перемискої ґімназиї, вісткою, що она по 4-лїтних урядових і неурядових
•заходах учительского збору, зглядно деяких єго енерґічнїйших одиниць, ді
ждалась розширена шкільних убікаций через доиаєм З кляс в сусідній камени- ци д-ра Лїтиньского} Через се устало незвичайне переповнене в кл. V, що чи
слила 80 у ч е н и к і в і VI. кл. з 64 уч., а кл. IV поміщена в неможливій цюпцї дістає відповіднїйше поміщене. Остали неподїленими кл. І а і б, II а і б, VII і VIII з числом уч. від 54— 70.
Тому заздалегідь повинні власти шкільні подумати о наймі дальших убі
каций, тим більше, що як статистика заведена показує, рік річно число моло- дїжи в перемискій ґімназиї зростає. В послїднім році зросло оно о близько 80 учеників. Треба буде отже ділити доси неноДїлені класи і помістити нові. Вима
гає того також потреба бодай частинно
го відокремлена нанятих кляс, бо доси на тім самім поверсі посторонні люди займають 3 кімнати з кухнею.
Знова точний нагляд над тими кля- сами вимагає чоловіка, котрий не спи- нюваний иншими занятями міг би відда
ти ся тим класам, належало би отже одному з професорів дати занятя лиш в філіальних класах і ему поручити над ними нагляд. Чому би з тих кляс не зробити філії з окремим педаґоґічним управителем, як то зроблено з иольски- ми рівнорядними класами, котрі від са
мого початку творять філію з окремим управителем і окремими учителями? На
ша філія має 3 класи, нарік повинна їх мати бодай 5, отже число кляс вистар
чає, а всякі згляди иедаґоґічні вимага
ють того відокремлена, бо деж можна жадати від одного чоловіка, щоби таким великим тілом правив, єсли ще і віддаль паралельних кляс стоїть тому на пере
поні
Також треба би подумати о подвірю для учеників паралельних кляс, годїж їм павзи в класі пересидіти, тим більше, що класи невеликі. На тоту.ціль можна би винаняти город, приналежний до тої каменицї, кошт невеликий, хосен очеви
дний. Доси ученики ідуть до ґімназиї, від котрої відділені рухливою улицею.
Чи то педаґоґічно і догідно для науки, учителів і учеників?
Тож надіємось, що міністерство і рада краєва по »а« скажуть ще і »б< і уладять нашу філію так, як се педаґо- ґічні вимоги наказують.
Та ще одну велику потребу має пе-;
ремиска ґімназия, іменно брак системі
зованих посад учительских, бо на 15 клас є дійсних учителів 13 (з того один приділений до академічної ґімназиї у Львові, а другий на відпустці), так що в нашій ґімназиї є 13 сунлентів. Потре
ба системізованя нових посад учитель
ских вийде ще нагляднїйше, коли возь- мемо під увагу, що коли в цілій ґімна- зиї є к л я с. и ч н о і ф і л ь о л ь о ґ і і 137 (лат. 90 + і'р. 47) годин тижневої нау
ки, то на се є всего на всего 3 ф іл ьо - л ь о ґ і в (четвертий приділений до Льво
ва), н ї м е ц к о г о є 70 годин, а посада одна; до тих предметів навіть нема фа
хових суплєнтів, крім одного, що що-йно прийшов — учать отже всякі нефаховцї, що особливо при Німеччині В Н И З ІП ІЙ
ґімназиї дає ся відчувати; м а т е м а т и к и і ф із и к и 56 (44 + 12) годин, а на се знова о д и н д і й с н и й м а т е м а т и к . А прецінь сили найшлись би, хотяй би по польских ґімназиях, де доволі наших людий, хотяй би в сусідній перемискій ґімназиї (проф. Гамчикевич до нїмецкого, Радецкий до фільольоґії, Чайковский до математики. Що они від служби в рускій ґімназиї не відказались би, доказом се- го, що до неї подають ся, як прим, проф. Чайковский з Перемишля, Янїв з Ярослава, Прйслопский з Ряшева і т. д.)
Такі є наші потреби, котрими ми заннлись, щоби їх подати під розвагу раді шкільній краєвій, а передовсім на
шим єї членам, а зробилисьмо се в тій надії, що як ми обєктивно, без жалів і обжаловувань піднесли сі справи, так само обєктивно і щиро они будуть пола
годжені.
Депутация буковиньских Русинів у цісаря.
В середу дня 28. с. м. перед по
луднем приняв цісар депутацию буко
виньских православних Русинів, що пе
редали йому мемориял, в якім списано жалоби Русинів на церковнім поли.
Депутация, якій проводив посол Ни- колай Василько, складала ся ще із от- сих членів, визначених черновецкою
«Национадьною Радою буковиньских Ру
синів» : парляментарного і соймовогопосла Єротея Гіігуляка, соймового і начальни
ка громади Чорториї Тодора Левицкого, начальника суду повітового в Кіцмани радника Ілиї Семаки і радного міста Чернівців д.-ра Константина Клима. По
сол Николай Василько звернув ся до монарха із такою промовою:
«Ваше цїсарске й королївске апо- стольске Величество!
Наймилостивійший цісарю й Пане!
Делєґ^ти православного руского на
роду на Буковині, що явили ся нині пе
ред Ваше Величество в найглубшій по
корі, ставлять до Вашого Величества найпокірнїйшу просьбу приняги наймило- стивійше пропамятне письмо, в котрім представлено незвичайно сумні обстави
ни, які терплять буковиньскі Русини в тамошній православній архідиєцезиї та причини того сумного стану.
За час майже чвертьстолїтного упо
сліджена Русинів в буковиньскій право
славній архідиєцезиї не залишили вони
ніяких заходів, щоби при помочи покли
каних державних чинників довести до зміни сих відносин. А що, всі їх заходи показали ся доги безуспішними, то о- сьміляють ся вони предложити отсим свої жалоби Вашому Величеству, як най висшому покровителеві! православної цер
кви в Австриї, прилучуючи до найпокір- нїйшої, вже на початку висказаної прось
би, ще й другу.
Ваше цїсарске й королївске Апо- стольске Величесгво зволить ласкаво по наймилостивійшім нровіреню сих жалоб зробити ужиток із пристукуючих після постанов православної Церкви Вашому Величеству права і вселаскавійше запо- рядити, щоб утворено православну руску диєцезию в межах теперішньої архідиє
цезиї.
Стоячи в найбільшій покорі перед Вашим Величеством, щоби за найласка- війшим дозволом Вашої Цісарскої Мило- сти особисто предложити сю нашу прось
бу, ми сповняємо ще й дальше припору- ченє найвірнїішіих иідданих Вашого Ве
личества рускої народности на Буковині, предкладаючи на кінци просьбу: Ваше цїсарске і королївске Величество зволять найласкавійше приняти вираз найглубшої покори найвірнїйших буковиньских Ру
синів дял осьвнченої особи Вашого Ве
личества а так само для Найвисшого Ці- сарского Дому!»
На сю промову відповів цісар сими словами:
«З вдоволенєм приймаю до відомо сти виражені Вами льояльні ночуваня ру
ского народу Мого улюбленого воєвод
ства Буковини і прикаж.у Мому прави- тельству докладно і прихильно розслїди- ти оправданість змісту поданого Мені пропамятного письма».
Цісар приняв депутацию взагалі не
звичайно ласкаво, говорив з кождим членом депутациї з осібна, а найдовше з послом Николаєм Васильком, до якого звернув ся із кількома питаними в спра
вах церковної управи.
Відтак удала ся депутация до пре
зидента міністрів бар. Ґавча і міністра просьвіти і віроісповідань д ра Бінерта котрі приняли їх із незмірною ввічливо- стию, так що вже сам спосіб иринятя депутациї цісарем і міністрами будить у буковиньских православних Русинів як найкрасші надії на успіх.
З державної ради.
По відповіди президента міністрів бар. Ґавча на заміти ґр. Штернберґа, в якій мінїстер сконстатував, що заміти против шефа секциї Маєра є безосновні, палата приступає до дальшої дискусиї над наглими внесеними Герольда і Со- ботки в справі ревізиї конституциї.
По довшій промові внескодавця пос.
Соботки застеріг собі президент міні
стрів бар. Ґавч спрецизованє становиска правительства на пізнїйше Пос. Роман- чук іменем руского клюбу зложив заяву, що клюб треває при жаданю националь
ної автономії' і що при ревізиї консгиту цийних законів з р. 1867 мусить домага ти ся, щоби ревізия була доконана в ду
сі национальної самоуправи.
Безуслівно мусів би також клюб тревати при історично оправданій конеч- ности поділу Галичини на західну і схід
ну. Порозумінє межи обома народами, замешкуючими Галичину, тоді буде мож
ливе, коли в соймі обі народности рівно будуть заступлені, або коли сильнїйше сторонництво буде мало почутє справед- ливости
Однак супротив сего, що в Галичині нема і бесіди про се, сильнїйше сторон
ництво визискує беззглядно свою пере
вагу з кривдою другого. Тому для гне- тених сторинництв, коли не створить ся для них охорони за помочиш националь
ної автономії, мусять сильнїйше і ней
тральне, центральне правительство і силь
ний парламент становити охорону в иа- циональних спірних справах.
По замкненю дискусиї промовляли ґенеральні бесідники Пахер против і Ста- жиньский за — в дтак палата в голосо- ваню відкинула наглість внесеня і при
ступила до дискусиї над емеритальним законом.
В дискусиї занимав між иншими слово мінїстер Козель, просячи о відки
нене всіх поправок і поясняючи користи внесеного проекту, — відтак ухвалено закон в другім і третім читаню.
По рефераті пос. Добошипьскої о па
лати приняли в другім і третім читаню за
кон про часткове увільнене від чиншового податку перебудови домів в Кракові за
для асанациї і комунїкациї.
При кінци заеїданя відчитано чи
сленні інтерпеляц і, а між тими пос. Ро- манчука в справі иоведеня галицких властий супротив руского населеня; пос.
Бойка в справі основанн консулату Со
юзних Держав в Галичині.
Гіожелавши веселих сьвят, президент замкнув заеїданє, назначаючи слідуюче на день 24. січня.
Против вилучени Галичини
видав Народний Комітет «Маніфест до всіх Русинів галицкої землі».
Русини! Правительство сповнило свою о- бітницю, бо дня 23. лютого с. р. предложило радї державній у Відни до ухваленя нове ви
борче право, оперте на загальнім, безкурияль- нім, безпосереднім і тайнім праві голосованя.
Право виборче має бути загальне, бо пі
сля предлож^ня правительства має мати го
лос кождий, що скінчив 24 рік житя.
Право виборче має бути безкурияльне, бо правительство зносить всякі куриї виборчі, а каже голосувати всім на спільних иослів —- все одно чи пан чи хлоп, міщанин чи робі
тник.
Право виборче має бути безпосереднє, бо від тепер мав би кождий голосувати в своїй громаді' безпосередно на свого посла, а не як було доси, по селах і місточках, що послів вибирала жмінка виборців, нераз проти волі тих, що їх вибрали.
Право виборче має бути тайне, бо після нредложеня правительства голосованє мало би відбувати ся картками, щоби увільнити виборців від контролі властий і тероризму.
Русини! Предложенє сего виборчого пра
ва є першою иобідою широких народних мас, котрі супокійно але рішуч > зажадали знесеня привілеїв і паданя їм рівного політичного пра
ва. А до тої першої нобіди причинив ся також голос нашого руского народа, котрий найсиль- нійше лунав та відбив ся широким відгомо
ном далеко поза границями краю!
Предложенє правительства має однак і
деякі важні хиби, головно тому, що в Гали
чині ділить мандати нерівно поміж оба наро- ни иольский і руский, поміж західну і східну часті, краю. В тім напрямі пішли цїсарскі мі нїстри у Відни по части на руку поіьско- шляхотских верховодів, признаючи рускому н іродови менше мандатів, ніж ему по спра
ведливості! належить ся.
З загального числа послів до ради дер
жавної призначило правительство на цілий наш край 88. Щоби однак Русини дістали о- екілько можна менше мандатів в прирівнаню до Поляків, вилучило иравительств > по поро
зумінні з галицким намісником 23 більших міст і признало їм 18 мандатів, так що втих містах вже 30.000 душ буде мати в раді дер
жавній свого заступника. Реиїту мандатів при
значених для сїльских громад і малих місто
чок, розділило правительство на предложене галицкого намісника в сей спосіб, що 32 ман
дати призначило на західну, нольску, а всьо
го на всього 36 мандатів на в двоє більшу східну часть краю.
Сей кривдячий поділ переведено через нерівні округи виборчі, бо коли в західній Га
личині оден посол припадає пересічно на 73.000 душ населеня, то у східній Галичині одного посла вибирає пересічно доперва 113.600 осіб. А тим несправедливим поділом буде по
кривджене ціле населене сїльске і маломіске східної Галичини, так руске як польске і жи- дівске. Бо коли селяни і маЛоміщани східної Галичини, котра має поверх 4 мілїони душ населеня, дістануть всього па всього 36 послів, то селяни і маломішаня західної Галичини два рази меншої, бо з 2 мілїонами населеня, будуть щ одо числа мандатів стояти майже на рівні із населенєм рускої части краю.
Друга хиба нравительствеяного предло- женя лежить в тім, що по селах і місточках мало би ся вибирати в кождім окрузі вибор
чім не по одному, але по двох послів Послом був би вже вибраний той, хто дістав би біль
ше як одна трета" часть голосів.
Той хитрий спосіб виборів, назвавий про- порциональним, введено ніби то в цїли, щоби в рускій части краю, де Поляки живуть в меншості!, побіч руских послів виходили та
кож посли польскі. Сей спосіб виборів не є однак оправданий, бо Поляки будуть вже ма
ти своїх послів з більших міст східної Гали
чини, де вже 30.000 душ вибирає свого посла, а но селах і місточках’ будуть з другого ман
дату користати дідичі, котрі все знайдуть со
бі досить людий забаламучених і несьвідомих, аби здобути собі одну третину голосів і побіч дійсних предетавителїв народу накинути ся хоч в половині мандатів на заступників се- ляньства до ради державної.
Тими то двома способами Русини мають бути скривджені що до свого права заступ- етва. Бо хоч нам після числа населеня нале
жить ся з 88 послів около 40 т. є близько половина, то завдяки тим двом способам Ру
сини будуть могли здобути всього на всього третину всіх мандатів Галичини, то є двай- цять і кілька! І ся хиба мусить бути усунена наколи весь нарід грімко запротестує проти того дальшого покривдженя, коли рускому народови має бути вимірена не часть, як предкладає правительство, але повна справе
дливість.
А однак і проти того предложеня, хоч як правительство пішло в нїм на руку доте- перішним панам краю, підніс ся страшний ропіт шляхотско-польских гегемонів у Відни.
Верховодяча в Галичині шляхотско-польска партия, яку у Відни в раді державній пред
ставляє так зване „Коло польске", налякала ся, що нова виборча реформа покладе конець єї панованю і господарці, що управа краю вирве ся з єї рук і дістане ся в руки працю
ючого і кривдженого населеня. І длятого ся шляхотско-польска партия, що завдяки не
справедливій дотеперішній ординациї виборчій і виборчим надужитям розсїла ся і рознано- шила ся в раді державній, розпочала кирти- чну роботу, щоби до ухваленя навіть такої реформи виборчої недопустити. Послїдні вісти доносять, що виборчій реформі, за
гальному безпосередному і безкурияльному праву виборчому грозить поважне небезпе- чепьство. Сі шляхотско-ІІОЛЬСКІ верховоди зі
брали коло себе усяких шляхтичів з иань- ских курий других країн, зробили спілку зі всїми ворогами народу, а вкінци поставили домаганє, щоби па случай переведена рефор
ми виборчої — вилучити Галичину! Нехай вже буде, коли мусить бути, загальне, безку- рияльне і безпосереднє право голо ованя до ради державної у Відни, але в такім разі не
хай і посли галицкі, що увійдуть до сего пар
ламенту, будуть без сили, нехай всі важнїйші Справи будуть перенесені звідтам до галиц
кого сойму і галицкого намісництва, так, щоб рада державна не могла більше мішати ся до галицких справ, а у всім рішав виключно нольско-шляхотский сойм у Львові.
(Конець буде).
Оросімо в і ш ш п п ер еп и ту .
Н о в и н и II.
— Календар. В н е д і л ю : руско-кіт.: Хри- занта і Дарії; римо-кат.: Ноля. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Преч. Огец; римо-кат.:
Францїшки.
— Репертоар „Руского народного Театру" у Львові. (Саля „Лад СЬагигпп" — ул. Берн- штайна).
В суботу дня 31. с. м. «Безталанна» дра
ма в 5 діях, Карпенка Карого. Виступ п. М.
Заньковецкої.
В неділю дня 1. цьвітня «Суєта» коме- дия а 4 діях Карпенка-Карого. Виступ п. М.
Заньковецкої.
— Є. Ексц Митрополит Шептицкий виїхав зі Львова на кілька днів на провінцию.
— Нинішнє віче львівских Русинів в справі виборчої реформи відкликує Ся з причини пе
решкод, які виринули в послїдну хвилю що до одержаня салі. Віче відбуде ся в тажни, а день, година і змінений евентуально льо каль зборів оголосить ся в дневниках і афі
шами. — Комітет.
— До Вп. членів філії Руского Тов. педаґ.
стрийского округа. Виділ філії має честь за просити Вп. членів на довірочні збори, котрі відбудуть ся дня 5. цьвітня т. є. в четвер о год. 3. по полудни в салі «Народного Дому*.
Справа дуже важна, а іменно: Засноване ді
вочої бурси в Стрию. Просить ся о як най численнійшу співучасть. — За виділ філії:
голова о. Ю лїян Федусевпч, секретар Теодор Решетило.
— Тарасове сьвято в Стиниславові. Укра- їньска молодїжь станиславівскої ґімназиї у- строює в неділю 1. цьвітня в салі Тов а і.м.
Монюшка вечерницї в честь Т. Шевченка.
В програму входять: хори, деклямациї, про- дукциї на скрипці і т. ин. а закінчить: »3о- лотий вінець* фрагмент зі »Сну укр. ночи«
Гіачовского. — Початок о 4. год. Вступ за запрошеними.
— Віднова архікатедральної церкви св. Юра.
На онодїшнім засїданю археольоґічної комісиї принято одноголосно тілянй реконструкциї катедри, виготовлені інж. І. Топольницким з висотою коштів 158.000 К. В склад комісиї віднови РХОДЯТЬ інж. Топольницкий, проф.
Колесса, о. крил. Чанельский, о. мітрат Бі- лецкий. проф. Фінкель, др. Чоловский і проф.
Антоневич.
Вежу на церкві св. Параскевії у Львозі мають перебудувати на другий рік коштом 25.000 К.
— Народне віче в справі виборчої реформи відбуде ся дня 1. цьвітня в Старім Місті коло Підгаєць о 2. год.
— Протест проти наміреної реформи супру- жого закони в Австриї, виготовлений католи- цким центральним комітетом у Відни, найшов відгомін у широких кругах католицкого насе
леня. Доси вплинуло 949 аркушів з сотками підписів. Протести можна ще висилати до
дня 15. цьвітня з тої причини, що предлога супружої „реформи" має війти до парляменту аж по Великоднях сьвятах. По аркуші до під
писував» протесту належить зголошувати ся на адресу: І НеіпбІ, Кип8іЬап61ип£, \\7іеп, І, ЗіерЬапз- ріаїх 7. При замовленні аркушів треба подати їх число і зазначити, щоб були в рускій мові.
Там належить також відсилати підписані ар
куші.
— Пригода ґр. Сапарія. Бувший намісник у Фіюме Сапарі вибрав ся був у подорож по широкім сьпітї. Був він на своїм сласнім яхті і в Англії і в Скандинавії а тепер вибра і ся до Африки, та тут зустріла єго на віддаленю трох кільометрів від Сіді Давду тяж ка приго
да. Яхт розбив ся в ночи дня 23. с. м. об скалу. Залога, зложена із 15 людий, зажила підчас розбитя чимало страху. Сїмнайцять о- сіб, між якими була й матір ґр. Санарого, блу
кало довго серед нічної пітьми у смертнім ляку на отверті.м мори, доки не вирятували їх тунїскі рибаки Прочим розбиткам пішло ще гірше: їх човен розбив ся і нони на вплав- цї ледви добили ся якось до скали, із якої спасли їх сицилїйскі рибаки. Один ратунковий пароплав пробував дня 24. с. м. яхт «Ґітан»
добути на вільне море, але годі єму було до него доплисти, так що він вернув назад до Тунісу.
— Мілїонове обманьство. В Кошицях на У- горщинї поповнено великі крадїжи і обмань
ства на шкоду тамошного лат. єпископа Бу- беса і катедрального костела. Обманьства до
пустив ся секретар Гайночі у спілці з кошиц- ки.м гандляром старинностий Ляшльо. Богато старинних річий вимантили оба у него за не
звичайно низьку ціну, за те безвартісні дрі
бниці продавали за великаньскі суми. Обман
ці не лиш що вимантили богато предметів котрі були приватною власностию єпископа, але також продали богато предметів штуки, котрі забирали з кошицкої катедри. І так стверджено в катедрі брак двох цінних обра
зів з часів Відродженя, відтак около 30 пред
метів, котрі вони украли і продали за грани
цею. Шкода виносить понад мілїон корон.
Обох обманцїв арештовано. Продані річи від
найдено у Льондонї.
— Що читає Француский селянин? У Фраи- циї виглядають просьнітні відносини трохи відраднїйше, як у нас і у наших сусідів. Люї Віньо устроїв був при помочи сїльских учите
лів анкету в сій справі, яку тепер оповіщує в „Кєуцє В1еие“. Із неї виходить, що майже кождий француский селянин предплачує собі часопжсь і то здебільша невеличку провінцио- нальну Газетку. Попри се має богато з них великі часописи політичні і не в одній му- жицкій хаті францускій можні стрінути й „Ре- Ііі Рагівіеи1* або „Реііе ЛоигпаИ. Крім сего чи
тають вони ще й дещо иншого. Вечерами зби
рає ся француске парубоцтво у своїх учите
лів, які дають їм до розпорядимости свою бібліотеку. Бувають села із бібліотеками гро- мадскими. Визичені книжки читає ся відтак у родиннім кружку. А важне тут і те, що фравцуский селянин читає передовсім добрі річи. Віктор Гіґо став у них «настольною»
книгою. Майже на кождім аркушику анкети мож зустріти також імена Александра Дюма батька, Евгена Сі, Ж іля Берна, Еркмана Ща- тріяна, Лямартена, а з модерних Золї, Теріе- та і Гієра Льоті. Кілька разів стрічаєть ся й імя фільософа Вольтера. Головно захоплю
ють си францускі селяни творами, в котрих іде жива акция й екзотичні теми. Мож наді- яіись, що і нросьвітний стан нашого селянь- ства також покрасшає з часом, як тільки у- суне ся важкі колоди, яких тільки накопичи- чилось на шдяху нашого поступу,
— Кравецний челядник мілїонером. Франц Круцкий, кравецкий челядник у Відни, одер
жав сими днями повідомлене від американь- ского консуля, іцо номерший в Америці вуй
ко єго полишив єму маєток в квоті 60 мілїо- нів франків. Круцкий походить з малого ч е сного сільця, звідки був також родом єго а- мериканьский вуйко. Вуйко, торговець дерева, виеміґрував був до Америки, закупив там лі
си і разом з ними став несподівано Еласти-
