Ruslan. R. 1, č. 164 (1897)

Ч. 164. Львів, Второк дня 22 липня (3 серпня) 1897. Річник І.

Передплата

ва >РУСЛАНА< » « «

в Австриї:

■в ц і л і рів . . . 18 р. ав.

вв вів рову . . . 6 р. ав.

вв чверть рову . . З р . вв.

вв мюжць . . . . 1 р. вв.

За границею:

■в -І»"* рев . . 20 рублів або 40 франків вв я в рову . . 10 рублів

або 20 франків Оеодввове чвсво по 8 кр. ав.

>Ввраеа иа ечж і дуну иа вврвеш. * не воаьиеш мжлоста і вірн не воаьмеш, во руеве мж серпе і віра русвв.< — 3 Р у с л а н о в в х нсальмів М. Шяшкеввчв.

В м х о д т у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о год. 6-ій пополуднії.

Редаиция, адмінїстрация і експедиціїн »Руслана» під ч. 9 ул. Еопернїка. — Експсднцин місцева в Аґенциї Ляндонского в пасажі Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — РевлямациІ неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви­

чайні приймають ся по ціні 10 кр. від стрічки, а в «Наді­

сланім. 20 кр. від стрічки. По­

дяки і приватні донесена по 16 кр. від стрічка.

Проґрама

автономних сторонництв в Австриї.

І.

Під таким заголовком видав др. Вой- тїх ґр. Дїдушицкий невеличку брош урку в нїмецкім язиці, в тій цїли, щоби п р о ­ я с н и т и б а ж а н я і з м а г а н я а в т о н о м ­ н и х с т о р о н н и ц т в в палаті посольскій ради державної і перевести доказ, що л и ­ ш е а в т о н о м і я к р а ї в к о р о н н и х з м о ­ ж е в и в е с т и Д о л и т а в щ и н у з с е г о р о з с т р о ю , в який она попала ся в най­

повніших часах.

Зміст розправки політичної ґр. В. Дї- душ ицкого такий.

Автор подає на вступі короткий нарис історнї, пережитої Австриєю від часів кн.

Метернїха, переходить поодинокі конститу­

цій від 1860-их років, а прийшовши на те- иерішну палату посольску каже:

Коли нова палата зібрала ся з весною 1897 р., то проявила ся заразом потреба, витворити п о с т і й н у б і л ь ш і с т ь н а р- л я м е н т а р н у. Ся потреба була тим ко­

нечніГппою, що поодинокі, сторонництва розбили ся на ґрупи політичні, а політичні пристрасти дуж е змогли ся. Навіть случай­

ної більшості!, прихильної правнтельству, годі було витворити. З другої сторони стояв парлямент перед так важною справою, як відновлене угоди з Угорщиною, котра ви­

магала більшості! для піддержаня нрави- тельства в тій важній для Долитавщішн акцій. П р о н я ь ш у б і л ь ш і с т ь , як гаку, що була би иохож а на колишний зе- лїзниЙ обруч, г о д ї б у л о і д у м а т н.

Сторонництвам; що станули близше до себе (Славянам взагалі і Групам бар. Діпавлього, ґр. Фалькенгайна та Румунам), насунулось сейчас питане, чи мають они так, як ко­

лись давнїпше, жиги безироґрамово, опор­

туністично, чи підняти яку-иебудь програ­

м у? Відповідь вішала позитивно і більшість парляментарна назвала себе а в т о н о м н ою . В назві заключала ся вже програма. Про­

граму ту можна було з легкостию наниза­

ти до тронової річп і більшість парлямен­

тарна виголосила свою програму в адресі до трону. Вправдї не ухвалено сеї адреси в повній палаті задля звісних перепон, але сторонництва, що зібрали ся коло сеї адре­

си в комісій адресовій, стоять при ній незрушнмо. Більш ість теперішна не може вести ані допустити якої-небудь а в а н т у р- н н ч о і її о л і т и к и. їй залежить на роз- цьвітї держави. Тому станула ся більш ість на основі обовязую чих тепер законів, а в програму свою приняла лише ті праці, які дадуть ся довершити простою більшостию голосів. Праці ті мають „ а цїли, заспокоїти потреби Австриї яко новочасмої, великої держави европейскої. Відтак змагає та більшість парляментарна до того, щоби в ра­

ді державній вели ся розправи над д і й с н о с п і л ь н и м и с п р а в а м и т а щ 0 б и т і р о з п р а в и н е б у л и п е р е б и в а н і с п о р а м и , щ о н а л е ж а т ь р а д ш е д о с о й м і в к р а є в и х , я к д о ц е н т р а л ь ­ н о г о п а р л я м е н т у * .

»Сторонництво автономістів н е з р і - к а є с я о д н а к о ж з м а г а н я д о з м і ­

н и к о н с т и т у ц и ї н а б у д у ч е . Але сю зміну хоче оно довершити лише доро­

гою л е г а л ь н о ю . Автономістів не можна проте посуджувати о яку-небудь акцию, для держави небезпечну. Сам факт, що автоно­

місти стремлять до зміни конституциї, не є нічим надзвичайним. Конституциї зміняють ся повсюди. Грудневу конституцию (з 1867 р.) змінено вже два рази не без участи цен­

тралів нїмецких. Змінено єї в ,р о к а х 1873 і 1896, заводячи безпосередні вибори і ви­

бори V . курні. Чиж нова зміна конститу­

циї в д усі автономічнім мала би бути ви­

ключена раз на все? Потреба зміни вия­

вляє ся дуж е наглядно. І лівиця може жадати такої зміни, щоби усунути теперішні нездорові прояви в раді державній. Самі ліберали признавали в осени минувшого року, що житє уходить звільна з централь­

ного парляменту а переносить ся до сой- мів та що в слід за тим треба буде сей­

мам признати ширший круг дїланя. Одно лише виключене, іменно те, що ч е р е з т а к у з м і н у к о н с т и т у ц и ї н е м о ж е б у т и є д н і с т ь д е р ж а в и н а р у ш е н а . О тім годі думати, щоби поодинокі краї мо­

гли бути виділені з сою за державного, як сего домагаю ть ся неавтономістійНїмецкі на­

ціонали проектували вже давнїйше виділе­

не Галичини і Дальматиї, щоби посісти більш у силу над прочнми Славянами. — ІІрпм. Ред.). Вправдї моглиби з часом в по­

одиноких краях витворитись' окремі консти­

туцій краєві, але всі краї коронні мусить завеїгди обовязувати одна спільна державна конституция. Спільні справи мусять ухв а­

лювати ся завеїгди в центральнім парла­

менті, а спільне иравптельство мусить мати повсюди свої органи виконуючі. Ось що лежить в програмі автономістів! З другого боку автономісти не можуть на се приста­

ти, щоби краї коронні були здеґрадовані на звичайні округи адмінїстрацнйні, щоби ті краї розривано та щоби парлямент мав силу, змінювати краєві конституцій і права або альтерувати закони краєві«.

По такім поясненні програми автоно­

містів переходить ґр. Дїдушицкий до ви- еказаня с в о ї х поглядів на б о р о у н а ­ ц і о н а л ь н у в Австриї і к а ж е:

^Посеред того, що сиинює діяльність ради державної, відгривають безперечно найважнїйшу ролю б о р б и н а ц і о н а л ь н і . Кождий австрийский муж державний, що достойний сего імени, знає, що полагода спорів національних належить до найваж- нїйших потреб нашого державного суще- ствованя. Навіть трибуни народні повта- ряють за мужем державним, що привер­

нене мира національного є поважним по- стулятом. А л е в р а д і д е р ж а в н і й і ч е ­ р е з р а д у д е р ж а в н у м и р с е й н ік о л и не б у д е п р и в е р н е н и й . Поки палата посольска буде боєвищем для народних спорів, доти треба буде о мандат до ради державної старати ся на основі шовінізму національного. Се не добре, що борба о вилив в цілій державі змішана з борбою національною, а наколи має настати спо­

кій, то треба передовсім о те подбати, що­

би питаня, котрих розвязка може бути до­

вершена лише в поодиноких краях, не за­

бирали часу і спокою центральному пар- ляментови. Парлямент центральний не мо­

же переносити ся духово хвилями до Пра­

ги, Львова або ГІаренца Перед се форум не можна виносити справ краєвих, бо сей суд несьвідомий сих справ. Конституция запоручає всім горожанам держави право, образувати свої діти в рідній мові, також на кошт держави. Она запоручає їм і пра­

во, норозумівати ся в рідній мові з всімн властями та плекати науку з публичнпх ередств в рідній мові. Право то мусить бути однакож в ріжних краях р і ж н о р о д н о п о д а н е , відповідно до краєвих відноснії і відповідно до історичної

СЬВІДОМОСТИ Л Ю Д­

НОСТІ!.

Питаня язикові, наколи мають бути законом управильнені, можуть бути — на­

віть після д уха теперішної конституциї — управильнені л и ш е в с о і і м а х . Лише в соймах може найти ся зрозумінє всіх тяж­

ких для носторонного ненонятних поглядів, котрих увзглядненє може виключно запо- ручити тривалий спокій, вдоволяючи не лише народну але і історичну сьвідомість народів«.

Впсказавши свій погляд, мов-то лише сойми краєві компетентні рішати питаня національні (розуміє ся в краях о мішанім насе.ченю), Гр. Дїдупіицкий полемізує з ти­

ми, що Австрию нашу уважають за Д1 а р ­ х і в і В с х і д н у держави нїмецкої і раді би єї устрбїти на лад нїмецкий. Відтак каже автор брошюркп, що вже нині краї коронні посідають о к р у ш н н п а в т о н

о

м і ї. І м переказала держава так званий »иорученіій круг дїланя«; в деяких краях істнують ав­

тономні власті! побіч державних; справи господарскі передано вже давно окремим краєвим орґанїзациям; сойми укладають независимо від центрального парляменту свої буджети і накладають додатки краєві до податків державних; те саме роблять і ради повітові і громадскі. Виходить проте з всего того, що вже нині краї коронні посідають частину автономії, тож і не ви­

ключена можність, щоби при евентуальній зміні конституциї автономію країв не роз­

ширити і на другі аґенди, а на покрите тих аґенд запомогти буджети краєві пере- казанєм деяких родів податків державних в користь країв. Ґр. Дїдушицкій не виклю­

чає і сеї евентуальности, щоби власті! кра­

єві були одвічальні перед сеймами.

Щ о д о ш к о л и н а р о д н о ї , то автор брошюрки рішучо виступає за украєвненєм школи, чого домагає ся клюб бар. Діпав­

лього. Держава може нормувати школу в загальних чертах, але організувати ту шко­

лу можуть і повинні лише сойми відпо­

відно до місцевих потреб. Клерикалізму ґр. Дїдушицкий не лякає ся, не надіє ся і відновленя конкордату, але притім бачить наглу потребу, більше подбати о релігійно?

моральне виховане молодежи в виду струн, ширених социяльною демокрациєю, котрої вірою є чистий материялїзм, змислове ужи­

ване і наііпростїйше самолюбство.

Перейшовши до з а д а ч е к о н о м і ч ­ н и х д е р ж а в и Гр. Дїдушицкий бажає ре­

форм соцняльнпх для удержаия суспільної рівноваги, оборони економічно слабш ого проти сильнїйшого, вирівнаня різниць су­

спільних і двигненя упадаючого рільництва.

Виконанєм сих задач може дуж е сьміло поділити ся парлямент центральний з сей­

мами краєвими, переказуючи їм множество

2

льокальних аґенц, як і буджене і розвій промислу та торговлї, будову всякого рбда комунїкаціїіі, зцкладанє кредитних інетиту- ций і т. д. Силу збройну і політику загра- ничну треба вейїіі одною рукбю, але гіро- чими чинностями може центральний діарля- мент поділити ся з соймами краевіїми в точно означених границях, а поділ сей — т. є. облегчене центрального парламенту—

не розібє Австриї, противно він скріпить еі і поставить сильною в концерті держав ев- ропейских.

Виводи свої кінчить ґр. Дїдушицкий апострофою до представителїв конституций- них, щоби они сьвідомі свого обовязку, з а л и ш и л и п о л іт и ч н і п р и с т р а с т и , щоби з ґруп політичних витворили ся сто- рояництва, спосібні до управи держави для добра сеї держави і народів австрийских.

Ми автономісти — каже ґр. Дїдушицкий — пересьвідчені, що Австрия тоді стане силь­

ною, наколи с е й м а м б у д е д а н и й б і л ь ­ ш ий вп л и в, наколи н а ц іо н а л ь н і спо­

ри в п о о д и н о к и х к р а я х б у д у т ь п о ­ л а г о д ж е н і, а центральний парламент, не спинений тими задачами в своїй діяльності!, пожертвує свої сили культурі, господарці всеї держави, розвоєви права приватного і карного, відповідаючого дійсним основам права і праці социяльно-полїтичній. Сторон- ництво централістичне управнене істнувати і онб істнує. Але оно не управнене, всту­

пати нині на дорогу нагальної аґітациї, не­

безпечної для розвою внутрішного і нару- шаючої повагу держави. Нинїшна більшість не витворилась в наслідок обструкциї нї- мецкої. Она витворила ся 3 конечності! в виду факту, що прочі сторонництва були розбиті на фрайциї та не були в силі, витво­

рити постійної тривалої більшості!. Обструк­

цію ослабить ті фракциї ще більше. В сей спосіб не віДзискають они свого давнїй- шого впливу. Відзискати вплив свій удасть ся їм лише тоді, наколи они з’уміють по­

шанувати парламент і теиерішну більшість.

Критика і контроля — се їх задача під те- перішну хвилю. Най централїсти старають ся нас пересьвідчити, що їх теория лучша

з сего вийде користь для обох від нашої, а

таборів.

Наш погляд на брошюру подамо в елі дуючих числах нашого видавництва.

Занедбуване і нехтованє наших народних прав.

УідіІапІіЬиз іига!

(-(-) Під сим заголовком заводимо в нашій часописи окрему постійну рубрику. Конституций- ні закони і розпорядженя всяких властий при­

знають рускій народности в засаді рівноправність і певні права, котрими она може користувати ся для дальшого розвою національного і культурного.

Однак дуже часто буває так, іцо іменно низші орґани урядові нехтують признані нам народні права і н е в и к о н у ю т ь тих розпоряджень, які видають висші властй; або не зважаю ть на те, що постановляють закони. Тим то ми в сій ру­

бриці будемо подавати ф акта такого нехтовайя і легковаж еня наших народних прав із сторони урядових властий, нехай сим користують ся висші власти, щоби усунути ті надужитя, а та­

кож нехай наші посли, маючи такі докази нвхтованя наших прав, допоминають ся о с т р о ­ г е в и к о н а н е виданих законів і розпоряджень.

Але і з нашої Сторони мусимо признати

ся,

що багато ще є у нас і поодиноких лірдий і йбрпораций або властий, котрі не Дбають про наші народні права; занедбують їх і В'Є кори­

стують ’Уя тими правами, які вам признають законі! і розпорядженя. Щ ож н. пр. думати о тім, коли н. пр. ц. к. Рада пік. кр. відносить ся в певнім случаю до Греко-катол. Ординарияту станиславів- скої диєцезиї письмом написаним руским язи­

ком і рускимй буквами (очевидно фонетййою), а їреко-кат. Ординарият на се відповідає язиком нї- м 'е ц к п м !! ІЦо думати о тім, коли Ь у с к й ’й1 с ь в я щ е в н к і то опознціонїст калуский яко иреДсїДатель м і с ц е в о ї ради шк."(отже авто­

номічної власти)' До ц. к. Ради

^{н і й .}

кр., від ко­

трої ній зовсім в незавн си.міпї. пише В о

п о л і,-}

с к н ! Деж ,та ославлена н е з а в и с н м і с т ь ? ! Так отже еами нехтуємо свої ирйіва, сам ії о них

не дбаємо, не К О П И С Т У Є М О о п н и м и і хочемо

відтак, щоб нас поважали і з нами числили ся.

Памятаймо о тім, що УІИ^апІіЬиз щ га. Тимто

просимо Ви. чнгателїв наших подавати нам ,до го результату відомості! автентичні ф акта з а н е д б у в а н а і Більше о тім за н е х т о в а н я наших прав н/родних^Розночинае-

мо ту серию вістию Надісланою нам в справі п о ч т о в и х д р у к і в .

Як то тяж ко русВі значки почтові на ц. к.

почтах в Галичині дістати, знає кождий патріо­

тичний Русин, що жиє на галицкіц Руси. Але, тілько витревало жадати рускі значки, а нема такої почти, щоби остаточно не иостарала ся і їх не дала.

Рускі кореспондентки,

рускі

перекази,

ру­

скі рецепіси дістаю без трудності!, але на гро­

шеві коверти рускі мушу вже кілька днів ж да­

ти. Потребував я однакож »руских кореспонден­

ток урядових, безплатних», котрі прецінь потре­

бують 3—4000 руских громад в Галичині і до 3000 парохій руско-катодицких в Галичині і ру- ско-православних на Буковині.

.Д арм о жду тиждень — другий; все приси­

лають мені ті кореспондентки в польскіії мові:

я їх не приймаю; на останку дістаю повідомле­

не, котре залучаю.*) З того повідомленя дові- дую ся, що на такій великій почтї, як є дрого- бицка, 10 лїт ніхто не жадав урядових рускух кореспонденток безплатних.

І ви Русини хочете грати ролю політичну в Австриї? Ви хочете опозицию робити прави- тельству, коли ви самі топчете право руского народу? Горе — горе нещ астноцу, рускому на­

родові! ! _________

В ІС Т И політичні.

Еонферснция с.ловіньских і істрийско-хорват- ских послів в Люблянї, про котру ми в остатнім числі згадували, обговорювала також справу не- виносимих політичних відносин на Побережу, гноблене словіньскої і хорвадекої а протеґованє італїяньскої людности, а наслідком того ірре- дента щораз сьмілїйше підносить там голову.

Окрім того предметом наради була справа кра- євої нрезидентури в Каринтнї (дотеиерішний президент Ш мід-Забєров прихильний нїмецко- національніц політиці має іти в пенєию). Інте­

рес краю і держави римагає, щоби єго місце заняв обєктившій чоловік австрийского і хри- стияньского духа.

Мимо занеречеия ПІ т а й н в е н д е р а, мов­

би то він нічого не знав про язикові розпоря­

дженя перед їх ововіщенєм і мов би то він ґр?

Бадеш.ому не висказав тих слів: «оновіщуйте на тім нема нічого!»

лище, на тім нема нічого!» показує ся,

Кальтенеґер не виссав собі сего з пальця. Сей останний телєґрафічно обстає у Уаїегіаші-ї при своїм, а також п. Ш найдер признав перед н.

Гаґендорфером, що др. Ш тайнвеидер дійсно ви­

сказав се.

Екзекутивний комітет молодоческіей відбув 29 липня заеїданє і постановив нредложити на- містникови і міністрові! президентови протест против антидержавних змагань Німців і гнобле­

на Чехів. На а вересня має бути до Праги скли- | кане народне віче ческе. Окрім того ухвалив комітет виробити нровамятне письмо про націо­

нальні відносини в Чехах і домагати ся скли-і каня постійної комісиї папляментарної гіравйцї

■ К>ТЬ. Т Ц М рШ Н ) д н е в ш і к и

ніяких коментаоів Оип

для шдготовлбня справ до чесного сойму і ра-1 ц о иИЦ

д и, державної. Постановлено також урі'увати, щоби у всіх урядах в Чехах, Моравії і ІПлезку чесний язик користував ся тими самими права­

ми як нїмецкий. По заеїданю удали ся ий. Па­

роль Адамек і Подлїпни ія згаданим протестом до) віцепрезидента намістництва.

Кі •• -и-, н і/ О і- ! Ь- / И <?пВеї ^ ости’ Я Т О вже черерела, стріча царя Кгеи22еііип8 Подає цікаву вість з Відн’я я ПЇСЯПРМ напшм Виміна

в курияльиій справі1. Із сЛій віденьойАго дописува-

тєля

'

с

Є

ї

часогіиби вйХбййтЙ/ ’щд' й' йескій' та’гіб’-1 рі не мйлиб -нїчб' против ТОГО,' і ‘кВЙИЙ в СбЙІЙ чеснім утворено йу^ию нїмецкігх гтоеліФ ‘Даль­

ше звіщає він, що міністерство пфийшло на ту гадку, Щбби язикові спори о Ькілько можна у- сунути Депер з ради Державної а іїер'ейесДіі до еОвЙйв’ЧНОІ.оІІ 1І <1 І/.ІІЯОІ.О’ЩІІ ІОГ’ір от .по

XII

Гі ' переховує 5ви докуйену.

1 ЛГ»ЖІТнз® ТН ї / НІ :П

Ьіпгег УоІкзЬїаП, орґан дра Ебенгоха, по­

дає на основі інформаций засягнених з Віпня. іпо п а д а д е п ж я в н а має бути знов скликана з початком в е р е с н я .

Цвшиньске 'віче польске не д"Овел(5~Д'О“'ИЇЯко- нйелїдком 'ліййііаня Социялїстів.

з а в т р а ?

» А Н А А 8 Х ,< «■

В угорекім сонмі, настав супокій, кріза усу­

нена а иарляментаризц спасений.» ..Причина сеї бучі не лежала анї в відомім §. 18 закона кар­

ного анї в змаганю, Щоби осяґнути поруку у- спішного полагоджена угофрвих. цредложень. Се був вислїд борби підземної о інтереци партшї і клік. Ліберальна партия угорска не хотіла діли­

ти ,ся своїм впливом з другими. До тих других належить опозицію, котра, знов добивала ся впливу. Около того обертала —ся вся обетпук- ціійна борба. Одні славлять витязем барона Бан- фіого, проводирі угорских лібералів приписують знов собі заслугу побіди, а обструкция знов ве­

личає ся, що она вимусила устугіки. Се дрібни­

ці, котрі не зміняють аластивої сути парламен­

таризму. Угорский парламентаризм не став че­

рез те здоровшим, лише у відносинах між пар-' ляментарною більшостию а бар. Банфім на­

ступила та зміна, що сила клік кермуючих біль­

шостию показала ся більшою, як бар. Банфі думав і як би собі бажав. Про мнимий вплив рішеня угорскої крізи парламентарної на ав- стрййску, згаданий в деяких дневниках, нема що гбйорити, бо угорска обструкция не має ні­

якої звязи з австриіїскою.

Загребский сойм має тривати дуже не дов­

го і перевести лише уконституованє і адресову розправу. Опозицію має там третину голосів.

З нагоди сеймових виборів з’єдинили ся партій Старчевича і Ш тросмаєра і се буде проявляти ся і в сой.мі. В адресовій розправі бажає опо­

зицію піднести різькі надужитя виборчі, а при обрадї над відновленєм фінансової угоди з У- горщиною сподївають ся державноправної мані­

фестацій опозиційних сторонництв. — Ми не по­

милили ся, висказавиш не давно погляд, гцо Т у р е ч ч и н а , хоч як притиснена европейскц- ми державами і ніби то готова вже до заклю- ченя мира, буде глядіти способу до нових ко- роводів. Навіть дипльомати признають вже, що надїя на скоре заключенє мира не справдить ся. Докінчене п р е л ї м і н а р і в має бути до­

вершене но їх думці з кінцем сего

Т И Ж Н Я , Ч и

так стане ся, побачимо/ Скоро прелїмінарі бу­

дуть підписані, мало би зараз наступити заклю ­ ченє мира, позаяк думають, що Грецію не буде дальше опирати ся фінансовій контролі' евро- нейских держав. Про замір атеньского правії»

тельства, щоби воєнне відшкодоване покрити внутрішною позичкою, ніхто не думає поважно, позаяк така возичка потрібна для усунена труд- іцо п. ностий в адмінїстрациї краю. Держави призна­

ють неминучою таку позичку на воєнне відшко­

доване, котра би була покрита европейскою контролею. Чим довше Грецію зволікає призна­

ти таку контролю, тим довше проволікає ся можливість ЄЇ власної реґенерациї і визволеня єї тернториї. Вмішане Німеччини і насуване з єї 0оку трудностий в заключешо мира поясняє Т етрк ось як: мабуть Німеччині' се не дуже мило, що заключенє мира перево­

дить ся ні^ переважним впливом Франциї, Ро- сиї і Австриї і Німеччина мабуть задля того висуває трудності!, щоби показати, щ0 єї не можна обминати.

Про побут хр. Ґолуховского в Парижі не да- передрукували ноглр^, Н, о в р, і; о В р е м е ц и без заміток, що подорож та має також політичне значінє і що спільність поглядів Росиї, Двстрнї і Д'рарциї є вдоволяюча. На се спранеддиво зцг мціають з. арстрийскф^ртрроци, що не потреба було подорожі! ґр. І рлуховского, що,би довести з цісарем нащи^^ Виміна гадок між ; Ґрдухрв- сц и м , а Ганрто , ПО впровадила .н'йцфго , їденого напряму, ,рнї д р . рвеурийркрї : а ф д о , Фраіщускої'

Й е.рртрсба було нових укладів, ццза-

ЯК'

еВ^рЦСІїСКІШ КОИЦСрТ ВСІ' Цахря^В пеицу д іл, пору(] політиці п. Ган^тр КЧАУ' хр^скр^- ,'Ґр. Ґрлуховскир' пррїхрр ’яко;

,,ир II-

в а т ц і ^ р чоловік д і|. фуріррр,(, .рр

Р_ОМГГ£ кр,. Ґорерльоір?{ і р ^ б ^ о . ііррчцри^ ррн сердечних відносинах мфу .фрврцирір

а , . ( \ в р т п и - і

єю, ?щоби не ві^н^ав.,СВОГО ,^Щ 'И , ІЦ р.рри ТІМ

Н Я гї Я В И

з була мова про о р и є н т а л ь н у п о л і т и к у , ро­

зуміє ся само про себе. Замічено впрочім, що нйдовго перед, приїздом ґр. Ґолуховского до Па­

рижа, був нїмецкий канцлер в їшль у цїсаря Франц-Йосифа.

Процес Б о й ч е в а і з а с у д виданий в єго справі вкрили новим соромом молоду державу болгарску і побіч процесу против убійцїв Стахм- булова становлять новий доказ поганих від­

носин тамошних. Засуд такий з «облегчаючими обставинами< викликав всюди справедливе обу­

рене не менше як і ціле поступоване судове і дивна перерва поміж вердиктом і заеудом. Що то за двір, де можливий такий злочинець як Бойчев, що то за адміністрацій, де такий Но- велїч може бути яко нолїцмайстер в службі о- собистого безпеченьства князя ?

Кн. Ф е р д и н а н д вибирався відвідати двір румуньский, а в Софії сплкують ся надати сій візиті політичне значінє. В Букареш тї-ж — се вельми замітно — відмавляють сій візиті вся­

кого політичного значіня і уважають

• придворну вступну в із и т у , ЩО стоїть з прнзнанем кн. Фердинаида.

єї яко в звязи

Н О В II н к и.

— Здоровлє Є. Еміненциї нашого Митрополита- кардинала поправляє ся видимо з кождим днем, ’ і єсть повна надія, що небавом Єго Еміненция зовсім подужає.

— З Тернополя доносять нам: Вість, що хор руских академпків загадав у нас дати перший концерт, приняла тутешня і доокрестна публика з великою падостию. Місцевий комітет, зложе­

ний з Д^дв&оТ’і мірскої інтелїґенциї, починить всі стараня, щоб концерт вийшов справді вели­

чаво. Ми певні, що з місцевої і околичної пу- блпки, особливо нашого, патріотичного духовень- ства, не хибне нікого. Пригадуємо, що концерт відбуде ся дня 8 серпня в сали касиновій.

Дальші концерти відбудуть ся: дня 9/8 в Золочеві, 11/8 в Бродах, 12/8 в Сокали, 15/8 в Раві рускій, 17/8 в Любачеві, 19/8 в Самборі, 20/8 в Дрогобичі!, 22/8 в Стрпю, 23/8 в Калуиш, 25/8 в Станиславові, 27/8 в Коломиї і накінцн в Чернівцях. Цілий хор виступить в оригіналь­

них народних костюмах.

— Великий міст на Стирі між Лешневом а ІЦурокпчами в повіті брідскім відкрито 24 лип­

ня до ужитку і тим заряджено давно відчува­

ній потребі ліпшої комунїкациї, як була доси з підмогою порому. Міст збудований коштом 8000 з р. иосьвятив сов. о. Лотоцкий з Лешнева в при- сутности нрезеса і членів брідскоі ради повіто­

вої і численних селян, почім відбув ся бенкет.

При сїіі нагоді згадано, що міст збудовано з інїциятиви нрезеса ради повітової і посла Окта­

ва Сал і, з а б у л н однак згадати, що п. Бар- віньский чимало також находив ся, щоби нри- спішити будову сего мосту і перед трема рока­

ми виєднав у бувшого намісника на будову се­

го мосту підмогу 2900 зр. ав. Однак мимо того селянам брідского повіту добре відомо, хто крім ради повітової причинив ся до того, що не по­

требують тепер иереврзити ся поромом.

— Віче польске, скликане до Цєшина на день 1 серпня, відбуло ся під голим небом в Мостах біля лісу Ґрабіна на ґрунті посла соймового дра Міхейди. Участників було до 12.000. Погода була прекрасна. Предсїдателем вибрано о. ироф.

Сьвєжого, заступником соцняліста з Кракова,

Енґлїша. ’ Реферував лише др. Міхейда, адвокат і мер в Вашінґтонї. »Як бим мав власті, — звик і посол на шлеский сейм о кривдах польского

народу на Шлеску. Бесіда єго викликала вели­

чезний ентузиязм. Переривано єї що хвилі оглу­

шаючими окликами: «нема справедливості!*,

• хочемо рівноуправненж, так що наради стали впрост неможливими. З великим трудом поста­

влено, дві резолюції!. Перша домагає ся, щоби уряди державні на Шлеску відповідали поль- скнм петентам но польски, друга, щоби цєшинь- ску ґімназию удержавнено. Коли для поставле­

на’ резолюцій ’ против язикових розпоряджень пояішв ся на трибуні социялїст РеГер, повстав такий заколот і така страшна буча, що ирави- тельственний комісар розвязав віче. При сьпіві

• Леу/сге Роїяка піе г§іп?1а« і при супроводі ор- хеетри відбув ся похід вічовиків до міста.

г - АльФред Арнет, помернній 30 липня у Біднії славшій історик австрийский, директор двірского цїсарского архіву, президент віденьскої академії нгук, уродив ся 10 липня 1819 р. у Відни, де єго отець був директором надворного, кабінету монет і старннностий. Таким способом мовби

--- - ...

В е с н я н к и

прищики, утробяні плями вигубляє успішно /ї. від давна шшробрвшшц

з материньским молоком виссав замилованє до австрийскої істориї. Скінчивши правничі науки дістав місце при цїСарскім двірскім архіві, де для єго дослідів були розкриті всі скарби же- рел цїсарского двору. Славу знаменитого істо­

рика запевнило Єхму діло »Ж итє кн. Евгенїя Са- войского* в 3 томах (1858) і наслідком того іменовано єго вщеднректором згаданого- архіву.йнав;

Головним же єго твором є 10-томова моногра­

ф ія »Мария Тереса*. Окрім того видав він ко- респонденцию коронованих осіб Мариї Тереси з Мариею Антониною, Йосифа II, Леопольда II, Иосифа II, з царицею Катериною і ин.

Він був послом долїшно-австрийского сон­

му, членом виділу кр. і членом палати панів, почесним доктором вроцлавского і віденьского університету, членом ріжних академій наук, по- четним горожанином Відня і мав численні від­

знаки австро-угорскі і баварскі. Належав також до комітету видавництва діла »Піс озіегг. иіщаг.

Моиагсйіе іи АУогІ и. ВЇ1<і«. Австрийска історіо­

графія втратила в нїм найзнаменитшого репре­

зентанта.

— Збіже дорожіє. Ж нива на Угорщині не конче дописали як що-до скількости, так і що­

до якости зерна. При пробах молоченя пока­

зало ся, що морґ дає 5 сотнарів метричних пшениці, а на міру важить гектолїтер 72 до 74 кільо. Взагалі сего року буде значно меньше і пшениці і жита на вивіз. — У Відни плачено:

пшениця на осінь 10-06 до 10-20 зр., пшениця на весну 10-38 до .0-50 зр., жито на осінь 8-Ю до 8-19 зр., овес на осінь 6-10, кукуруза 4-80 до 4-95 зр. На біржи „збіжевій замітний нахил до звижки, так, що курси кождого дня ідуть в го­

ру. —- В Тернополя платять за пару по 16 зр.

:— Огнї. З Рогатинщини пишуть: Дня 26-го липня около 4 години з полудня знищив огонь в Хохоневі, повіта рогатиньского, загороди два- найцяти господарів. Згоріло 20 будинків, з тих 7 хат мешкальних, 4- вепри, січкарня і богато дробу. Зі спалених будинків було опезпечених в товиристві Краківскім тілько 5 господарств;

прочі не були обезпечені. Рятувати не було ко­

му, бо люди були в поли і на торзі в Болшів- цях. Огонь зльокалїзували люди з сусїдного села Дитятина і свої, котрі на вид пожару при­

бігли з поля. При ратунку показав ся великий брак пайпо.трібнїйших приборів до гашеня.

— З дирекциї зелїзниць. Дня 1-го серпня 1897 отворено на шляху Львів-Чернівцї поміж стация- ми Станиславів-Єзупіль новий перестанок »Ям- ннця* для руху особового і пакункового. Того самого дня отворено також при виспіє поданім шляху лежачий, дотепер тілько для руху особо­

вого-пакункового уряджений престанок »ВіДи- нів« для руху загального.

— Згромаджене социялїстів, на день 1-го серп­

ня скликала социялїстична партия в Станисла­

вові. Запрошено на згромаджене також послів др. Окуневского, др. Яросевича і О. Гробельско- го, а також т о в а р и ш а др. Діяманда зі Львова.

— Добрий інтерес. Межи послом Мітермаером, кельнером,', а зарядом парти! християньско- соцняльної прийшло до згоди. Мітермаєр з’обо- вязав ся зложити .мандат і виїхати до Америки, за іцо сторонництво виплатить єму 6.000 зр., а іменно 3.000 при всїданю на корабель а 3.000 при висїданю в Нюйорку.

Настоятель вправ Гімнастичних в львівскім руекім •Соколі*, друг Коциловский Осип, виїхав до Праги, де вчащати буде на курс для учите­

лів гімнастики, устроєний заходами союза чес- ких Соколів. Гімнастичного друга пращали опогдї на головнім двірци у Львові рускі Соколи.

Неприятель дневникарів, сенатор Гарріс, у­

був говорити — переробив бим всі праси дру­

кареві на гармати і вистріляв бим всіх дневни­

карів*. Коли одного разу по бурливім заеїданю інтерпелює єго уперто молодий дневникар, Гар­

ріс відповідає: »Єслибим Одним слівцем, вирече­

ним до тебе, молодче, міг снасти цілий сьвіт, не учинивбим сего.

— Новий спосіб огріваня саль шкільних заведе тепер львівска громада в школі ім. Міцкевича, де уряджені 'кальорифери окавали ся непрак­

тичними. Місце кальориферів заступлять т. зв.

• кальористати* винайдена інжинєра-механїка Рихновского. Огріване відбуває ся через сухий воздух розгрітий і розпроваджений рурами. Ко- рпетною прикметою кальорнстату є се, що раз вправлений в рух функционує через 7 годин без потреби надзору і услуги, а дальше, що до єго услуги не треба жадного умілого паляча.

Сумний випадок з стрільбою лучив ся не­

давно в Водниках коло Старого Села. До упра­

вителя дібр Йосифа Романовского прийшов н- кнїісь жид з орудкою. В передпокою застав

€ і- е т е І г і »

іві 24-? д-ра

■" ... Ціна слоїка з приписом ужитя 80 кр. = = - Тілі.ко правдиві з їііДписбм Д-ра УПіуіЕа.

хлопця льокая, котрий заявивш и ему, що пана нема дома, що треба зачекати, почав ж ар­

тувати з жидом. Серед тих фіґлїв хопин хлоп чина стрільбу, що висіла в передпокою, прило- жив кольбу до лиця і з усьміхом грозив жидо- ви, що его забв. Нараз стало ся нещаств. Стріль­

ба була случайно набита, о чім хлопчина не вистріл ч ж ид-упав неживии на землю. Судово-лїкарска комісия з Бібрки скон- статувала лише смерть. Хлопчину увязнено.

—- Межи Чукчами, на всхіднім рубци Сибіру, прибув американьский подорожний, Віндт, з кіль­

кома товаришами 8 тижнів, загнавшись туди з американьскої Аляшки, де слідив копальні а властиво полокальнї золота в области ріки Ю- куну. Він переправив ся через пролив БерінГа в літі 1896 року і описує житє-бутє Чукчів так:

Ми прибули 2 вересня до оселі Чукчів, Думвай- вайдік, що положена на Чаплинім Носі. Чукчи різнять ся від Ескімосів на Аляшцї красшою бу­

довою тіла та статяостию, але звичаї їх дуже погані. Ми замічали їх що-денне житє через два місяці. Літом вся околиця млаковата. Є се регіон тундрів, багон, що під впливом сонця з верху розмерзають ся, а в споді держить заморозь.

Зем ля покрита скрізь мохом і очеретами, котрі перейти годі. Лише в зимі, як тундри позамер­

зають, виправляють ся Чукчани в ріжні сторони малими санчатами, упряженими псами. В Дум- вадику подибали ми з ЗО юрт (хат), покопаних в земли а покритих ножами фок і коня морено­

го. Поза Думвадиком, на яких 300 кільометрів, видвигнулись невисокі гори, покриті скрізь ле- дом і снігами. У ті гори не важив ся доси жа- ден Чукчан. Там після повіря Чукчан, мешкають душі померших. В цілій околици не подиблеш ні одної деревини, ні найменьшої рослинности крім еїтнику, моху та дрібного очерету. Страву і топливо дістає Чукчан лише з моря. Ловля фок і риб — се головне і одиноке занятє ж и­

телів. Білий медвідь рідкий. Ми поперебирались з конечности в кожі на лад, Чукчан. Юрти їх погані, нехарні, а при тім вонючі з випарів тіла і від чаду з сала, котрим Чукчани топлять в хатах і причім варять свою страву і мясо з риб і фок.

ГЇияньство головний порок Чукчан. Запитий Чук­

чан похожий на божевільного. Бійки суть тоді чим-то звичайним. У тих людий убивають ще старців, неспосібних до роботи. Одного дня, по виході ранком з юрти, побачили ми з сотню Чук­

чан, що станули колесом на майдані. Що се бу­

де? — спитали ми. Ми не дістали відповіди, але небавом побачили, як виведено старо­

го чоловіка, посаджено в крузі на землю, а відтак без церемонії удушено петлею. Се зробок А- сказав нам відтак один Чукчан — він не го­

ден вже робити, а їсти би їв. Мерцїв не гребуть а кидають псам на поживу. З посеред сего не­

любого товариства висвободили ся ми лише в той спосіб, що на побережю морскім, на жерд­

ці, вивісили фляГу американьску. На той знак пристав до берега корабель американьский •Бель­

ведере* і той нас забрав.

— Самоубийство з обави перед жінкою. В К а­

ліфорнії отруїв ся один мілїонер в своїм меш- каню посредством морфіни. Причиною сего страшного кроку була та обставина,

щ о

жінка, котра перед роком утїкла від него, наставала конче на се, щоби помирили ся і жили опять з собою. Мала власне вертати до чоловіка, коли сей увільнив ся від тої приятности — самоут бийством.

— Гуцульска драма. Анницн Полєк, 50-літна баба і засібна ґаздиня, жила з чоловіком Нико- лою Полєк в Ростоках через 30 літ як най- пріїмірнїйше. По 30 літах трафив ся бабі »лю- бас'«, як там називають, в особі Тимка Матїй- чука, 36 літного гуцула з Білоберезки, з котрим в спілці Анниця Пблек удусила свого чоловіка, а потім повісила трупа на гаку при дверех в коморі. Обоє відставлено до суду.

— Убийство приятеля. В Домброві, присілку належачім до Сепькова в повітї камінецкім, лучив ся дня 27 липня дуже сумний випадок.

Ресіпцієнт скарбової сторожі, Мадзяра і гораль- ник НІклїпьский бавили ся весело через цілу з ніч, а рано урядили собі стріляне через вікно <

мешканя. Стрілили в перед до цїли, почім

і

гОральник зачав Стріляти до людий іменно д о ! перебуваючого там на вакациях учителя Мико-1 лаєвича і до якоїсь жінки. Повстала звідси су- / перечка і сумно закінчила ея, бо тр а л ь н и к , вхопивши (Іаґнет, забив ним респіциєнта. Потім ? мерзеннім вчинку утікав убийник до близької росийскої границі, але зловили єго хлопи, зб и л и . немнлоеерно і віддали в руки жандар.мериї, ко­

тра .відставила єго до суду в Радехові.

Головинії склад в аптицї Ж “ " "

Жигм. Рукера

під ..Срібним орлом“ у Львові.