Ч. 240. Львів, Середа дня 22 жовтня (3 падолиста) 1897. Річник І.
Передплата
ка >РУСЛАНА< в к н о е т :
і
Австриї:
ц їд м рік . . . 12 р. ав.
пів року . . . 6 р. ав.
чверть року . .
8 р. ав.
місяць . . . . 1 р. ав.
За границею:
■а цілкі ріж . . 20 рублів або 40 франків на нін реву . . 10 рублів
або 20 франків Пеоджноке число по 8 кр. ав.
РУСЛАН «Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не возьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.< — 3 Р у с д а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня
крім
неділь і руских сьвят
огод. 6-ій пополудня.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під ч. 9 ул. Копернїка. — Експедиция місцева в Аґенциї Ляндовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише на попереднє застережене. — Реклямациї неопечатані вільні від порта. — Оголошеня зви- чайні приймають ся по
ціні10 кр. від стрічки, а » -Наді
сланім» 20 кр. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по 16 кр. від стрічки.
---- . . .
Шкільне внесене п. Ебенгоха.
ІІодалисьмо недавно, що католіщке стороництво нїмецке внесло шкільне вне
сене. Згадалисьмо рівнож, зміни яких §§.
шкільного закона з 14. май 1869. оно жа
дає. Звісна річ, що в кругах учительских не дуже прихильним оком глядять а на
віть обавляють ся якої небудь зміни за
кона шкільного в клерикальнім дусі. Оба- ва ся походить звідси, що межи учитель
ством живе не найлучша згадка про ті часи, коли то учительство підлягало без- гіосередно церковній власти.
В тім часі учительство було далеко гірше дотоване як нині, хоть знова не у всіх місцевостях; тодішнє учительство не мало того, що днесь образованя; рівнож і єго гіравні відносини до зверхної власти як і до школи не були уиравильнені.
Наслідком того нераз діяли ся може такі події, котрі днесь на саму згадку цер
ковного нагляду нравного будять в кругах учительских обаву.
Ми хочемо на річ дивити ся критич
ним оком, щоби однак не посуджено нас о односторонність, то наводимо докладно текст шкільного проекту п. Ебенгоха.
§. 1. шкільного закона з 14. мая 1869.
означує яко задачу народної школи релі
гійно-моральне виховане дїтий і розвинене їх умислових спосібностий. Проектована зміна того §. звучала би: школа має за задачу моральне виховане дїтий п іс л я о с н о в їх р е л і г і ї .
§. 2. розріжняе приватну школу від нубличної. Публичним є кожде заведене, котре основує або удержує держава, край або громада в цїлости або в части. Кожде иньше заведене є приватне. До нубличної школи має вступ молодїж без огляду на їх віроісповіданє. Проект ті. Ебенгоха до
дає до того параграфу такий додаток:
К р а є в і со й ми о д е р ж а т ь п р а в о де- ц и з и ї що до п о т р е б и п о д іл у д їт и й в з а в е д е н и х , п іс л я в ір о іс п о в ід а й я або н а ц іо н а л ь н о с т і!.
§. 3. вичисляє наукові предмети, які мають бути удїлювані в людовій школі.
Проект и. Ебенгоха годить ся в цїлости на них, тілько що до розмірів і границь, в яких предмети ті мають вичерпувати ся, в ід д а є д е ц и з и ю ш к іл ь н ій в л а с т и к р а є в ій в п о р о з у м ін ю з к р а є в и м В и д іл о м . В законі з 14. мая 1867 було се зависимим від скількости учительских сил в заведеню. Кромі сего близше упо
рядковане тої справи зависїло не тілько від краєвого законодавства, але також під
лягало зарядженям міністерства.
§. 4. віддавав наукові пляни міні
стерству но вислуханні опін'її краєвої вла
сти шкільної, а тепер потрібна була би ще з г о д а к р а є в о г о В и д іл у .
При науці релігії і єї дозорі через відповідні церковні власти, о чім говорить
§. 5. опускає п. Ебенгох слово »нредов- сїм «, через що віддає надзір над наукою релігії у всіх заведених в и к л ю ч н о в ру
ки церковних властий. До тепер визначува
ло міністерство число годин релігії; супро
ти того жадає проект п. Ебенгоха най
ме н ь ш е д в і г о д и н и в ти жни а може бути і більше число годин релігії, сли т а к п о с т а н о в и т ь ш к іл ь н а в л а с т ь к р а є в а з краєвим Виділом, а там де сойм так ухвалить, в порозуміню з властями церковними або віроісповідними.
Проект Ебенгоха викидає з того пара
графу приписи о тім, що учитель релігії, церковні власти і віроісповідні мають сто- суватн ся до шкільного закона і розпоря
джень шкільних властий, відтак що заря
джена церковних властий мають бути ко- мунїковані управителеви школи через окружну власть шкільну; рівнож викидає припис, що подібних заряджень властий церковних о скілько они супротивляють ся за
гальним приписам шкільним, не вільно о- голошувати; вкінцн усуває також припис, що в разі занедбань релігії через Церков або иньшу віроісповідну корпорацию, має кра- єва власть шкільна зарядити що потрібне по переслуханю інтересованих. Натомість постанавляє, що п о в н о м о ч иє с ь в і т- с к и м у ч и т е л я м д о у д ї л ю в а н я н а у к и р е л і г і і у с т а н о в л я т ь с о й м и в п о р о з у м і н ю -з ц е р к о в н и м и а б о в і р о і с п о в і д н и м и в л а с т я м и.
Після §. 8. децидувалб міністерство но вислуханю шкільної ради краєвої о учеб- никах шкільних. Тепер мусїв би мінїстер порозумівати ся в тій справі з к р а є в и м В и д ї л о м , а де сойм так ухвалить, та
кож з церковними властями.
§. 21. Щоденна обовязкова наука шкільна після теперішного закона має три
вати 8 літ з правом звільнена по шести
літнім учащанні, сли ученик осягнув дій
сно найважнїйші відомості!. Після проекто
ваного закона мала би наука тривати т кож 8 літ від 6— 14 року. Однак с о й м и м о г у т ь о з н а ч и т и п о д р і б н о в гра
ницях тих літ, як довгим і якого рода має бути обовязок шкільний, а навіть могуть по селах знизити той обовязок на 6 літ.
В тім случаю мусїли би діти ходити ще через рік або 2 на доповняючу науку.
§. 35. змінив би ся о стілько, що но- мінувати учителів учительскої семінари!
мав би мінїстер не на основі терна і опін'її краєвої власти шкільної але на о с н о в і т е р н а у л о ж е н о г о ч е р е з ту в л а с т ь в п о р о з у м і н ю з краєвим Виділом.
Учителів релігії в тих заведених — після проекту п. Ебенгоха — має іменува
ти не мінїстер але верховна власть цер
ковна, в котрої окрузі лежить шкільне за
ведене. Сим подали ми докладний зміст проектованого внесеня шкільного п. Ебен- гохом. Як бачимо то тут нема нічого так страшного для учителів, щоби они потре
бували єго обавляти ся. Учительство через него нічого не утратить з дотеперішних своіх прав, хиба власть шкільна і то лиш головно при науці релігії і іменованю у- чителїв релігії. Се внесене є ще дуже да
леким від того, щоби відповіло справедли
вим жаданим католиків, однак становить оно все важний крок в справі релігійно- морального вихованя молодїжи.
Аграрна конФеренция.
(Копець.)
Др. Крижановский старав са удовіднити, що у селян любов до землі і охота єї поеїданя не є постійною а противно змінчивою.
Відтак анкета прийшла до питаня, чи для посїлости внравдї табулярної, але меньших роз
мірів не належало би завести подібних ограни- чень як для селяньскої посїлости.
Др. Домбский виказував, що так шляхта, як і селяне дуже остро осуджують спекуляцию зе
млею. Проте дуже пожаданим було би, щоби закон положив конець такій спекуляциї.
Др. Гупка домагав ся, знесеня податкової полекши для тих, котрі чим скорше старають ся спродати набуту землю і установлена осі
бного податку від незаплаченої ціни купна за земельну посілість.
Др. Соловій не бачить, щоби земля ставала дуже часто предметом торговлї і щоби дуже скоро переходила з рук до рук. Натомість ува
жає оплати спадщини за дуже високі. Не мо
жна означувати найменьшої скількости табу
лярної посїлости неділимої, бо єї властитель му
сить часто значні кавалки землі продавати, що
би двигнути ся по елементарних нещастях.
Др. Крижановский осьвідчив ея за усгано- вленєм »тіпітит< посїлости земельної і за част
ковою парцеляциєю більших обшарів.
П. Ґурский признає користь з установлена
»шіпітит« середної посїлости.
Др. Скалковский заявив ся проти всіх огра- ничень земельної посїлости середної.
Проф. Охенковский признає велику користь з удержаня середної посїлости, котрої в Галичи
ні є дуже мало. Та середня посілість витворить ся через те, що великі маєтки будуть з часом ділити ся на фільварки і з одного великого го
сподарства по смерти вітця потворить ся кіль
ка малих посїлостий.
Проф. Пилят дивить ся инакше на ту справу. Земельна посілість середня обіймає 6%
обшару галицкої землі, а то є, що правда, ду
же мало, але було би лучше, як би середня по
сілість вирабляла ся з меньшої, то значить, щоби селянин ставав в другім поколїню фільварчним властителем, а не так, щоби великі маєтки до
ходили до упадку і щоби доперва на їх розви
линах видвигали ся середні фільварки.
Проф. Охенковский пояснив, ак розумів свої попередні слова. Велика посілість наслідком ро
змаїтих причин, а також наслідком заведеня інтензивної господарки а нокиненя екстензивної ділить ся сама через себе на части, тож, слиби вийшов заказ дїленя тих маєтків великих, то тоді новздержав би ся природний процес і пе- решкоджено би витворюванні середної
ПОСІЛОСТІ!.
Ліпше прецінь, щоби середня посілість ви
творювала ся рівночасно з селян і шляхотскої верстви.
Маршалок замикаючи наради сказав, що конференция ствердила, що роздроблене мень
шої посїлости є шкідним обявом для краю. Чи роздроблене є виною злого законодавства, сего не можна ствердити. Дальше конференция ви
казала користь з установленя »пііиіпіит« пар
целі, а що до >шіпітит< посїлости не було згоди.
Загально також заявлено ся проти ограниченю спосібности селян до затяганя доагів. Неподіль
ності! ґрунтів селяньских конференция також не
супротивила ся в основі, а тілько признала
за передвчасну. Конференция признала парц
2
й не дивно, бож перевів цілих 12 годин, стоячи на своїм місци і говорячи лиш з малими від- починками.
Тим часом в Палаті зворушене не може у- спокоїти ся, опозиция чином Лєхера до того степенп зворушена, що богато послів стискаючи єго, ревними слезами плакала.
Як відомо з вчерашних телєґрам насту
пили потому внесеня Функого о замкнене засі
дав я, Кайзера о візванє міністрів, з котрих о- крім генерала Ґутенберґа ні одного не було в тій хвили ирнсутного, що все очивндно спрова
дило бурливі і галасливі сцени, котрих однак не будемо ширше описувати.
0 годині чверть на одинайцяту поставив ден. Пферше внесене, о заряджене гайного за сїданя а то зі згляду на пануючу в Палаті задуху і куряву: дальше зі згляду на се, щ о . самі посли находили ся вже в стані невідповіднім до .публичного виетупленя,
ВКІНЦІ!зі згляду на нечуване заворушене в палаті'.
Президент заряджує сеї з причіпні оио- рожненє ґалєрий і перериває явне засїданє.
0 ході тайного засїдагія потреба замітити, що значну єго часті, виповнила дебата над тим, чи зміст розправ має бути тайиим враз з поі
менним голосованєм над замкненєм розправи і над тим, щоби єї удержати в тайні.
Найбільше однак часу зайшли розговорю
вана і поіменні голосованя над уложенєм тек
сту протоколу тайного засїданя.
Б е р н е р о в и , котрий говорив по чески і по нїмецки. відібрано
г о л о с :та сама доля
п о дибала Дашиньского, котрий говорив по поли
ски і по нїмецки.
11п. Є н д ж е й о в її ч і М е р у н о в п ч по
ставили внесене, о замкнене дискуспї над спра
вою тайности. На жадане обструкциї відбували ся над тим внесенєм поіменні голосованя.
Прийшло тоді також до колотнечі! межи Кроиаветером і Дашиньским, а ирезидиєю. Д а- шиньский закликав на президента Крамаржа:
Би, пане, не
єчоловіком независимим, ви є льо- каєм Баденього. тарелї мити у него!
Перед (і. 1,’одішою відчинено на ново ґа.іє- рпю і впускано дневникарів до салі. Дуже ори
гінальний
в и дпредставляла палата. Посли, котрі не були заняті криком і бубненєм по пульпітах, лежали скорше, як сиділи на своїх місцях, зму
чені, бліді по неиересианій або зле пересланій ночп. Одіж в непорядку, повно на ній пороху, ковніри і переди сорочок брудні. На відлозі не замітаній вже від 24 годин, новію паперів. Б сали, котра вже цілу добу не була провітрувапа.
духота така, що тяж ко віддихати.
Кронаветер вносить, щоби протокол засїда
ня тайного зверифіковано на новім засіданні тайнім. Предсїдатель Абрагамович уділив голо
су ден. Кінемановп в цілії поставлена нитаня, Повстав нечуваний вереск, кликано: Найперше голосованє над внесенєм Кронаветера. Нові кри
ки, трибуну президента окружають численні по
сли. витворює ся стиск, приходить до сварки помежи поодинокими послами. Чути бур
ливі крики:
ІІроч! проч з президентом! Великий, дов- готревалий крик: віцепрезидент Абрагамович перериває засїданє на 5 мінут. Нові крики по лівім боці: Проч! за двері з ним! Стиск і кри
ки коло трибуни тривають дальше підчас пе
рерви.
цию за користну і для селянина і для власти
телів більшої поеїлоети, а тілько не хотіла парцеляциї на великі розміри. Конференцію в кінци заявила ся проти неподїльнтстц маєтків більших і проти заказови їх обдовжуваня.
Конференцію аґрарна бути може не ви
дасть сейчае радикальних і наглядних наслід
ків, але те вже буде єї заслугою, що звернула на предмет своїх нарад увагу краю і викликала нехибно дуже користну дискусию.
На тім нокінчено аграрну конференцню.
Рада державна.
Перед 9. год. рано скінчив бесіду др. Л є- х е р, котра (з перервами) більше як 12 годин тревала. Яко секретар берлиньскої палати тор
говельної, посідає він в справах економічних дуже просторе і основне образованє і розноря- джає також великим материялом в справі угор- скої угоди і міг би не через 12 годин але че
рез 24 з власної практики вичислити случаї кривджена Австриї через Угорщину. До довгої тої мови приготовив ся в середу вечер. Пішов скоро спати, в четвер з'їв мале снїданє і такий сам обід і вечерю, щоби утримати сьвіжість га
док. Лєхер посідає дуже слабий орґан бесіди.
З бесіди посла Лєхера віднести в и п ад ає[
уступ, в котрім з великим материялом стати-1 стичним в руці, доводив, що Угри мають біль
ший інтерес в утриманю трактату цлового і торговельного, від Австриї. Точно представив взріст угорского промислу, обговорив австр и й -' сві справи грошеві, піддав острій критиці
ііо- І ступованє австро-угорского банку, а особливо І в справі упорядкованя валюти. »Чи то є доро
га, - говорив Лєхер — на котрій має бути при
вернена правильність в дотепер не упорядкова-1 ., І них у нас зносинах грошевих, дорога, на котрш | за помочию банкнотів хоче ойпижіїтії ся вар-!
тість гроншй, котрі посідає нарід, а золото за- і безпечити для акціонерів? Ми будемо стеречи того, щоби не доконано рабунку на маєтку н а - 1 роднім нашої вітчини.
Рано о на 9 виняв годинний з кишені, а увидївши, що вже 12 годин говорить, серед загальної веселости обвістив, — що спішить до кін ц я'своєї бесіди. Прошу моїх нослїдних слів вислухати спокійно. Хоч я Богу дяковати є здоровий і голос мій ще в порядку (оплески), то однак зі згляду, що моє стороництво є за угодою з Уграми, але не за угодою несправе
дливою і цілком неможливою, накладаючою па нарід неонравдані тягарі, для того кінчу. Коли .би нам удало ся сповнити щирі жаданя нїмец- кого народа, т. є. коли би ми змогли післатн ґр. Баденього там, звідки він прийшов (оплески), тоді був би ту порядок і угода. Тоді будемо вільні від всїх переговорів єго правительства, єго міністрів з Уграми. Є то гірецїнь спосіб пре
зидента міністрів, котрий від часу як прибув до західної Австриї, кожду більшу квестию насамперед зіпсує, а потім зганьбивши ся, псує єї ще ліпше. Сьвяті справи нашої монар
хії є тепер в грі, коли би ми тому фізнковн експериментальному позволили дальше експери
ментувати добром нашої вітчини; коли би на
віть провізорию тую ухвалено, то по роцї буде
мо на ново на тім самім місци що нині, ноне- же ґр. Баденьому не удасть ся від грів полу
пити виспіої квоти. Ситуация паша зглядом У- грів може, завдяки енерґічнбму опорові! то
го парламенту проти тої миніятуровоі угоди тілько поліпшити! А нас. панове з більшостп найдете завсїгди на місця і будьте переконані, що Німці в Австриї ані піддадуть ся, ані ви
мруть«.
Бурливі, демонстрацийні оплески, яких мо
же ще не чула палата, нагородили в тій хви
ли героя опозициї, те тим більше ще зробило вражінє, що відозвало ся на тлї цілковитої тн- пшии, з котрою слухано нослїдних єго виводів.
Посли опозицийні підносять ся з місць, тиснуть ся до него, окружають єго колесом, стискають єму долоні серед окликів: Носії і Неіі! - Посол .Ієхер випиває шклянку чаю, котру єму в тій хвили принесено і серед неумовкаючих оплесків лївицї, переходить поміж рядами послів, котрі
«.стискаю ть єму долоні, підчас коли иньші, котрі йе можуть до иего дістати ся, повівали хустка
ми. Здавало ся, що та овация не буде мати кінця. Лєхер. опустив салю дуже змучений, бо
Но новім пристуиленю до нарад осьвідчає віцепрез. Абрагамович, що скликує нараду пред- 1 сїдателї клюбів, в
ц іл іїпорозуміия над п оста- і
вленими підчас тайного засїданя двома внесе
ними пік Майредера і Кронаветера. Гимчасом уділяє голосу віциирезидепт п. Кайзерові!, ко
трий мав поставити лише формальне внесене, ї а місто того, почав виголошувати цілу бесіду,, проте президия відбирає єму голос. З тої п р и -!
чини творить ся знова в палаті великий крик і бубненє в пульпіти.
В о л ь ф : Корона не буде вдоволена з тої угоди! (Довготреваючий крик наруги для пре
зидій).
К а й з е р : Гак не робить ся
у г о д а !Іпм І способом викликує ся революції ю!
В о л ь ф : Дізнаєте ся ви, що наслідком того
і
витворить ся в иїмецких околицях в Чехах.
Ґ л є к н е р : А то заїлий Поляк! (і знов в е - ! }ликі крики і бубненя в
СТОЛИКИ).Сера,! наді бного гамору уділяє предсїдатель
заиноаяому до голосу при рознравінад . ї р о в і з о р и є ю у г о л о в о ю , першому бесїднпксдап рго, послові! Адамовії Єнджейощічовн, віцепрезнДеи- тови кола польского. Стає новий крик до нео
писана.
Чути голоси протесту, опозиция тисне ся до президиї, правиця окружає Єнджейовпча: ви
дно его стоячого і рухаючого устами, коло него пишуть стеноґрафи. Поляки і Чехи в стиснених рядах не допускають до него опозициї.
На лівици тимчасом панує страшний крик.
Нїмецкі посли кричать, свищуть, плещуть, бють кулаками в столики, співають, від часу до часу підносять якість дикі крики, а проводять їм по
сли: І лєкнер, Номер. Пешка і Кіндерман.
Крик є так великий, що з- бесіди ц. Єн- джейовича не чути нї слова. Кілько разів пра
виця нагородять бесідника оплесками,тілько ра
зів лівиця хором кличе: ІІфуй!
Ненадійно п. Кінеман хоче наслідувати вче- рашну штучку п. Вольфа, встає і зачинає гово
рити рівночасно з н. Єнджейовнчем.
Нічого то однак не помагає. ГІ. Єнджейо- впч окружений широким, колесом послів з пра
виці, говорить дальше супокійно. Вадячи се, обструкция зміняє своє поступоване і починає іірезидшо обсипувати найріжнорідиїйщими знева
жливими словами. Не досить однак було слів.
Посли з лївицї на взір шкільних дітваків, кида
ють на предсїдателя паперовими кульками. Над оиозициєю зачинає верховодити посол 'Гірк,..ше- нерериянець. Біжить до першої лавки, коло пре
зидиї. стає в ній, зачинає грубою дошкою вир
ваною з пулкіїіта бити по лавках. З черт єго лиця нидію, що є зі свого ненового, іюнеже тілько разів в палаті практикованого винаходу, дуже задоволений. Ціла лівиця вторує єму з всіх сил. Не богато то однак помагає, бнджейовйч говорить дальше, а що хвиля перериваючі о- плески єго слухачів доводять Німців до крайній злости. Єнджейовпч закінчив свою бесіду мимо всего.
Б е с ї д а п о с л а Є н д ж е й о в п ч а звучить в докладнім змісті:
На вступі виражає жяль з причини подій, котрі відгрпвають ся в палаті, а котрі приносять ганьбу парламентові! і обнижають єго повагу.
Особливо гідним іюжалуваня є той факт, що ті події повтаряють ся при так важнім як держав
не предложенє про угодову провізорию. Також жалувати треба над тим, що коли правиця спо
кійно слухала 12 годинної бесіди опозицийного посла, опозиция старає ся перешкодити короткій бесіді посла з правиці, а що наймеиьите еї за глушити (
гучніоплески). Коло польеке неодно
разово вже осьвідчн.ю, що із зглядів державнії і економічних буде голосувати за угодою, але що буде також муеї.ю дбати о справедливе увзглядненє інтересів тої половини держави, і Оплески
і.Але з причини трудностий, віднося
чих ся до справі! квотової, а також 3 причини сумних відносин, пануючих в тій палаті, нема надії, щоби в тїм році мож прийти до сталої
угоди
. Рішіть пайове,
чив інтересі' народу і дер
жави ліпше буде, припяти провізорию на рік на основі зіаЬи» цію. чи також — проти того,
щ оз днем 1. січня ківьчнть ся сила обовязуюча до теперішної: взаіміюї умови — наразити наші відносини до Угорщини па непевність протягу часу не обнятого умовою! Провізорні! не є но- воетиєю в нашім парламентарнім житю! Коли и.
Лєхер вчера
зобуренєм вказав на кусник папе
ру
неред.'іоженого через правнтельство яко уго
ду, то певно забув, що в році 1878 мали ми три провізорні' угодові і то місячні, - а тоді спо
лучена лівиця пїмецка стояла на чолі прави
тельства. (Дуже добре на правицю. Будемо го
лосувати за провізориєю і то із зглядів на ін
тереси держави. Наші теперішні відносини до Угорщини основують ся на дуалізмі. Чи та осно
ва має меньиіе чи більше другів, полишить ся то однак фактом, з котрим кождий поважний політик числити ся мусить, що від трийцять літ є она точкрю виходу для розвою обох держав і причинила ся не одноразово — особливо що до політики заграничної — до скріпленя монархії.
Легко є критикувати і бурити щось, але трудно на місце того, щось нового поставити, а передовсім треба ся запитати, сли хоче ся що будувати, чи є сила до того.
Нашою традиційною політикою величаємо
ся і охотно на тих людий
покликуємо ся, котрі
сотворили підвалини тої політики. Таким без сумніву був бл. п. Казимір Ґрохольский, котрий осьвідчнв ся за згодою в інтересі єдностн мо
нархії, добробиту і могучости держави. (Бесід
ник цитує відповідні-слова мови Ґрохольекого).
І ми стоїмо на тім становити і полишимо ся вірні нашій традиційний політиці. Вдячні єсьмо нашій денутациї квотовіп за становище, на якім юна станула. Домагаємо ся того, щоби — скоро
■прийде до тревалої угоди, становище єї, сира-' вед.іпво зістало увзгляднене.
Дивна то річ, що еніґони сторонництва, котре
КОНСТІІТУЦИЮв р. 18(57. сотворило, хочуть
«пні конечно єі знівечити.
Якінебудь мотиви буде опозиция наводити зістане фактом, що сли в дни 1. січня не бу
демо мати угоди, зведемо інтереси монархії на дуже нен ева дороги. Єсьм певний, що і опо
зиция так мислить, хотяй в поступованю своїм!
тримає ся лише онознцийної тактики. Питаю,]
чи лежить то в інтересі' народу і виборців, ко
трих репрезентуєте в інтересі держави, на котрій вам прецінь залежить що зі взглядів онозпцпїїно-тактичннх наражуєте монархію на таке небезпеченьство?
І! справі плати урядників котра має бути полагоджена в дорозі угоди і податків консум- ціііїних, ціла палата без зг.іяду на ріжннці сто- ронннцтв, нриняла на себе як би обовязок мо
ральний — тож апелюю до опозициї, щоби — сли дійсно годить ся па наше відповідне тій справі становище — нриняла таку поставу, що
їись.мо могли разом працювати.
Бесідник кінчить свої виводи ноставленєм лнеееня О в і д о с л а н є н р е д л о ж е н я
оу г о до В і 11 п р о в і з о р н і ДО КОМІСІЇ! б у д ж е -
— Суфраґанїя. «Я
іоіуоРоїєкіе» з вторника у- знає потребу іменована Епископа-суфраґана по причині недуги Еміненциї. Про вість, яка розїй- ш.іа -ся в ирасї о близькій номінациї Ви. о. дра Теофиля Сембратовича, суфраґаном, заявляє, що не Ем. Кардинал, а хтось з «близьких» о. дру Т. Сембратовичеви робив етараая в Римі, щоби єго іменувати суфраґаном. О тім, щоби о. др.
Теофиль Сембратович мав бути іменований к о ли суфраґаном,
і$
іо\
уо‘ Роїакіе» сумнівався. Ме
жи найімовірнїйшими кандидатами згадує про Ви. о. дра 1. Ґ р о б е л ь
с к о р оі о. ІІІептицко- го, ваеи.їинпина.
Задушні дни латиньскі стягнули вчера, як щорічно дуже много народи на львівскі кладо
вища. Вже від полудня десятки тисяч осіб спі
шило на Личаків, на Стрнйске і Янівске. Улиця Пекарска, замкнена для повозів, виглядала мов одно море люднії. На .іичаківскім кладовищі! і панував так великий натовп, що годинами тре
ба було вичікувати, щоби дістати ся до якої могили. Вечером майже кожда могила була осьвітлена. Нольска молодїж памятала на гроби своїх заслужених мужів. Явила ся численно на кладовищах, прибрала гроби своїх патріотів, осьвітила. Хрест на намятку 1863. р. і крожань- ский за старанєм тої молодїжн прибрано дуже гарно і осьвітлено, а товпп публики згромадили ся коло них і відсьнівали патріотичні піснії.
Якжеж инакше представляли ся гроби на
ших патріотів в зелені сьвята, коли то наша церков обходить намить номерших. Тоді не ба
чили ми нашої молодїжн на гробах, не чули єї|
піснії. Не дивниця, наша молодїж в погони «за!
всесьвітними ідеями» забула на свою питому і
ідею пошанована намити народних мучеників!
Мілїан кореспонденток надійшло до Гали
чини з запитаним, як велику дивіденду визна
чить тепер краківска 'І’.іьориянка своїм членам асекурованпм в тім товаристві. Кпить собі ма
буть в той спосіб якась нїмецка фірма, роблячи алюзию до сьвіжої дефравдацнї.
Нові маніфестацій австрийских Німців. В Бер
лині скликано на 12. с, м. збори, щоби на них заманїфестувати симпатшо для австрийских Нім
ців. Много австрийских Нї.мцїв заповіло свій приїзд на сї збори, однакож правнтельство, зі згляду на дип.іьоматичні відносини з Австрнєю, рішило кождого австрийского Німця, сліиби ва
жив ся забрати голос па тих зборах, сейчас ви-і далити за границю.
— Згорів театр. В Антверпії лучила ся теа
тральна катастрофа. В часї представленя вибух пожар в театрі »Еден«. Много людий є ранених і покалічених, а сьпівачка Лявреанї згоріла на уголь.
З львівскої Політехніки. Цісар іменував ін-Л жипєра виділу краєвого і доцента політехніки і львівскої Льва Сирочиньского надзвичайним професором еиціїкльоиедпї гірництва, експльоа- тациї нафти і вертнпцтва в тій-же школі.
р о в о-ї.
В іє т и ПОЛІТИЧНІ.
Загально сподівано ся якої там зміни в внутрішній політиці австрінскій по приїзді ціса- і ра з Будапешту до Відня. ІІраса, а головно опо- | зициіша видїла рішучий упадок кабінету ґр. Б а-і денього зараз по приїзді цісаря; широко она пи
сала, що ґр. Баденї рішив зараз подати ся до дп- місиї, що цісар в виду неудач єго політики прий
ме резиґнацию. Та нраса мала вже й готових кандидатів на місце ґр. Баденього. Тпмчасом цісар приїхав, а о димісиї ґр. Баденього не ма й слпху. Противно цісар приняв зараз по своїм приїзді Ґр- Баденього на довшій авдцєнциї, к о тра не принесла сподіваних результатів. Криза кабінетова поки що не наступила, ріннож і в си
туацій не зайшли ніякі зміни. Сли
щ омає на-і ступити, то виявить ся оно може доперва по!
четверговім засїданю парламенту.
Політична ситуация обертає ся коло ухва-]
провізорні; она то є головним предметом,' над котрим застановляють ся рішаючі круги, і Тож головна увага звертає ся днесь не на те, , чи се або тс буде міністерство, але чи дасть і ся угоду перевести і під якими услікямп. 1е-!
пер децидуючі круги працюють над тим, щоби
„ карлямеІ.тї по змозі витворити такі відноси
ни. за іюмочпю котрих удало би ся перевести]
І Но принесе четвер і ЯК уложать ся відно
сини в ігарляментї, годі днесь судити. Сли однак і мала би полишити ся поиередна ситуация. то | ухвалене угодової провізорні є неможливе. > - ] дасть ся навіть перефорсуватп перше читане і ] відослатн до комісиі. то опозшщя готова при-]
ладити безчпс.іенні поправки і дискутовати над]
ними не знати доки.
Провідників лівиці візвано дня !. падоли-]
ста на авдивнцпю до цісаря. Цісар має їм нред-і ставити, шо угода є державною конечностиєю і ] не належить єї сполучувати з язиковою кве-І стию. Лівиця має однак обставати, щоби від к.іи -!
кано язикові розпорядженя не тілько
З І З І ’Л ЯД ІВнаціональних, але також зі згляду на коне ги- туццю.
Лівиця мала заявити ся. щоби язикових кве-]
стпй не цолагоджувано роз.порядженями, але за- І
коном. Через розпорядженя віддає ся національ
ності! на ласку і не ласку кождого нравитель- ства.
Ві вторник будуть на авдиєнциї у цісаря оба віцепрезидентп парламенту.
Вчера був у Відни бар. Банфі і нараджу
вав ся з ґр. Баденїм про скликане вспільних де- лєґаций. Після всякої правдоподібності! делєґа- циї будуть скликані в часі межи ІЗ. а 16. па
долиста.
Угорскі дневники обговорюючи ситуацию в | Австриї, називають єї неможливою. Наслідком того мусить наступити або димісия ґр. Баде
йного або здержанє конституциї. На засїданю клюбовім лібералів угорских заявив ґр. Банфі, що цісар не прийме димісиї ґр. Баденього, але скорше розвяже парламент.
З телєґрам приватних довідуємо ся, що на послїдній авдиєнциї у цісаря ґр. Баденї вручив свою димісию, котрої однак цісар не приняв.
Рівночасно мало бути постановлене, щоби на раді міністрів ухвалити знесене теперішної кон
ституцій', але зараз же її утворити нову консти- туцию. Вість ся від вчера курсує по Відни. Ра- да державна мала би бути розвязана, а на осно
ві конституциї з 1867 р. мала би бути скликана рада державна, до котрої послів делєґували би соймп. З теперішних послів належали би безпо- середно до ради державної лиш посли вибрані в V. курні.
Н о в и н К II.
— З Станиславова. На дохід проектованої шко
ли музичної при Станиславівскім Бонні відбуде ся в четвер 4-го н. ст. падолиста в новій сали міщаньского каснна вечер з танцями. Стрій для пань вовняний, для мужчин вечерковий. Музика війскова 95-го полку. Вступ на салю від особи 1 зр. 50 кр., для родин з чотирох осіб 5 зр.;
наддатки приймають ся з подякою. Початок о годині 8-ій. — Загальні збори Руского клюбу відбудуть ся в неділю 14-го н. ст. падолиста о 6- ій вечером.
Огні. В Сколім дня 21. н. ст. жовтня під
палив хтось хату лісничого, коли цілої родини не було дома, а тілько полишена маленька ди
тина. По при хату згоріли і запаси збіжа а в хаті згоріла і дитина.
— Щедрий жертводавець. Львівский власти
тель реальності! міщанин н. Іван Ланків пожерт
вував на другу міску, Преображеньску церков при «Народнім Домі< у Львові, а то на поста
влене в ній великого престола 1.000 [тисяч] зр., поставивши при тім услівє, щоби першу заупо
кійну лїтурґію при тім престолі відправлено за упокій найблизшої єго родини.
— Народна Торговця« купила в Тернополі!
реальність на перворяднім місци від п. Нєваров- скої за 27.300 зр.
З Наукового Товариства ім. Шевченка. З асі
дань впдї.іу товариства буде дня 3. н. ст. с. м.
(в середу) о годині 5 1/}. Заразом виділ за прошує і всіх тих, хто мав би охоту взяти у- часть в бібліографічнім відділі «Записок» в 1898 році, до канцелярії Наукового товариства ім.
Ш евченка в середу 3-ого в. ст. с. м. о годині 7- ій.
Цілий вділїярд мінут мине з уи,швом сего року від того часу, як народив ся Ісус Христос.
Вправдї треба для цілого мілїярда мінут 1903 літ, числивши рік по 365 днів; однак тому, що відай при означеню року рождества Ісуса Христа по
числено шість літ за мало, то на поний .рік ми
нає не 1897 літ, а 1903 від рождества Хри
стового.
Зелїзничий шлях Ходорів-Підвисоке [43 кі- льометрів| буде отворенпй 19-го Н.
СТ.с. м. Дня 5. с. м. окремий поїзд розвезе урядників і служ
бу по стациях а 13-ого виїде т. зв, поїзд полї- цпйннй.
Ц. к. Адмінїстрация податків у Львові вида
ла слідуюче оповіщене: Відповідно оголошеню ц. к. краєвої Дярекциї скарбу у Львові з д. 16.
жовтня 1897 ч. 4740/пр. о впготов.іюваню і нред- кладаню властям податковим І. інстанциї вика
зів Г>. П. / ’, Д для ужитку при вимірі податку особово-доходового, подає ся додатково до ві
домості! 11. Т. властителів домів і льокаторів, що у виказах 7>, /7, Г належить подати стан мешканців взглядно членів родини, їх занятє і місце замеш каня після стану а дме.х /. пади.іи- сти — Виквз />' мають виповни п і власти
телі домів винапятих: виказ /7 мають виповнити чинінівиикії. а виказ / ’ властителі домів невн- панятих. Ті самі викази мають виготовити та
кож властителі готелів і заїздних домів що-до таких
о с і б ,котрі мешкають довше як три міся
ці без перерви. Викази Д/І і Д/2 мають вигото
вити службодавцї що-до осіб нобираючих платні службові або взагалі яке-небудь заоомотреяв неревнешаюче у одної особи квоту 690 зр. річно.
Виказ Д 1 призначений є для елужбодавцїв. ко
трі виплачують побори службові тілько одній особі, а виказ Д/2 для елужбодавцїв виплачую
чих побори більше особам. Сталі побори нале
жить подати н тій висоті, яка виплачує ся в часі виготовлена виказу, при змінних поборах треба подати висоту або вартість винагороди з остат- них І 2 місяців, отже н. 11р. за час від 1. падо
листа 1896 до кіпця падолиста 1897. В якій спо
сіб мають згадані викази виготовитись і що властиво має вписатись до виказу, вказують докладно написи поодиноких рубрик. Блянкети виказів видає безплатно протокол подавчнй ц. к.
Адміністрацій' податків на зголоіиенє інтервйо
ваних.
Державним стугагл хоче правнтельство „ід- висшитп платню. Йк міг вж е доносили, вніс мі- нїстер фінансів дотичний проект в раді'державній.
Після того проекту ділить ся платня на чотири кляси 796, боб, '590 і 409 зр.: активальні додат
ки виміряють після 50, 3(), 25 і 20 процент від платні. Дальше признає ся д о д ат к и ' службові в квоті 59 зр. за 19 літ служби: ті додатки в іп- с.тяюгь ся до пенсій', але не .можуть переступи
ти квоти 199 зр. На се поліпшене платні потре
ба півчварта мілїона зр., котрі мають взяти ея з податку від цукру і транспорту. Без ухваленії тих податків нема що й думати о нолїишеню платні.
З Нарндної Торговлї До центральної на
шої ппвнпцї надійшли припоручеііі д-ром Щ.
Вино іспаньске з Пепсиною, Вино Соп(1игап0о пептонове.
єдине ередство против нестравності!
і днсиенснї.
Ціна бутельки 3 корони.
г1,кіак знаменито в нежнтах жолудку.
і кишок.
7 Ціна 3 корони.
■Головний склад в аптицї
161 8 5 - ?
