Ч. 138. Львів, середа дня 28. червня (II. липня) 1906. Річник X
Передплата
■ж >РУ СЛАНА* ^носять;, в Австриї:.
ча пїлви рік .■ .. . 20 кор.
лг. пін року .. .. 10 кор на чверть року .- о кор.
А* «исяг.ь . . 1’70 кор.
За границею:
пїлий рік . 16 рублів або 36 франків
■а пів року . 8 рублів або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
«Вирвеш ми О’п і душу ми вирвеш: а не вовьмеш малости і віри не возьмеш, бо руеке ми серце і віра руска* — 3 Р у с л а н о в п х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят О О*І5 год. пополудня.
Редакцмя, адмінїстрация і експедиция «Руслана* під ч. 1. пл. Домбровского (Хорун- іцмни). Експедиция місцева в Аґеициї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сялише на попереднє застережене.—
Реклимациї неопечатаніо вільні від порта. — Оголо
шена звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч ки, а в «Надісланім* 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стоічки.
Дбаймо про здоровлє
і виховане русних дїтий!
(X) Через кілька днів кінчить ся по всіх школах наука а шкільна дітвора поспішить під рідну стріху, розсипле ся переважно по селах, щоби нідотхнути по цілорічній праці і зачерпнути серед при
роди і під опікою родичів нових сил до науки. Однакож не всі рускі діти в такі щасливі, щоби могли вернути під рідну стріху, в кружок родини, під материнь- ску та батьківску опіку, на лоно сїльскої природи, на чистий воздух, котрий по
кріпить їх сили. Чимало в таких дїтий, що не мають такого приюту, що в або круглими сиротами, або проживають, хоч і посеред рідні, але всеж таки у вельми невідрадних і нездорових відносинах, або хоч і мають родичів, то не можуть мати родительскої опіки, позаяк їх родичі ці
лими днями в тяжкій роботі о кусник хліба, а діти лишені самим собі тиняють ся без усякої опіки.
Такими то сиротами, бездомними, безприютними, лишеними опіки, повинна занити ся руска суспільність. У всіх куль
турних народів давно вже подумано про те, щоби дбати про здоровлв і про добре виховане таких полишених дїтий. Лише нам Русинам судило ся і на тім полі по- слїдними бути. Минувшого року заходом
»Товариства Пань під покровом Пр. Діви*
і великодушностю Є. Е. Митрополита та жертволюбностю рускої суспільности і руских товариств народних повело ся ввести в житє першу в а к а ц и й н у о с е л ю в М и л о в а н ю недалеко Галича і вислати на час празини громадку львів- ских дівчаток. Сего року завдяки рухли- вости виділу вакацийних осель і жертво- любности Русинів буде можна більше чи
сло вислати на оселю. Одначе число та
ких, котрі зголошують ся і дійсно по
требують такої помочи і опіки є без міри більше, як може приняти оселя вака- цийна. Тимто відкликуемо ся тут до ру
скої суспільности, щоби і дальше пособ- ляла згадану оселю своїми жертвами, але при сій нагоді відзиваємо ся і до т и х :
руских родин, що на селі могли би дати фонд резервовий,
фонди принимані стоваришенєм кациї
приють таким руским дітям і подбати підчас празини про їх виховане, щоби брали до себе таких дїтий на сей літний час, а сповнять тим і християньске і на
родне добре діло. Руске Товариство пе
дагогічне повинно би подумати про се, щоби зорганізувати таке добровільне при
міщуване руских школярів по руских родинах на селі.
„Сокільский Базар".
Завтрішної середи о 7. год. вечер відбудуть ся в льокали »Сокола* у Льво
ві збори нового промислово-торговельно
го тов-а під фірмою »Сокільский Базар*, зареєстроване стоваршпене з обмеженою порукою. В цїли познакомленя ширшого загалу з метою сего нового подвижника на нашій промислово-торговельній обла- сти, подаємо тут деякі важнїйші по
станови єго статута.
Задачею нового підприємства буде:
Корисне набуванє і продажа товарів па
перових і ґалннтерийних виробів як і продуктів краввих так і заграничнихі відкриване складів, закладане крамниць з такими товарами паперовими і вироба
ми ґалянтерийними, закладане і ведене робітень і фабрик тих виробів по містах і селах, посередниченє при закупні і до- ставі товарів для членів і доставлюванє членам фондів, потрібних до веденя тор- говлї.
Осідком стоваришеня є Львів; сто- варишенє є управнене до закладанн ф і
лій, складів, аґенций і робітень так н Галичині, як також в прочих провінциях австро-угорскої монархії.
Стоваришенє є управнене: а) засно
вувати і вести склади а також і крамни
ці з товарами паперовими і виробами Галянтерийними; б) засновувати і вести робітні і фабрики витворів паперових і ґалннтерийних; в) закладати аґенциї і доми комісові для тих виробів; г) но- середничити в торговли виробами домаш- ного і фабричного промислу, організу
вати і удержувати вандрівні крамниці з виробами, котрих продажию зглядно ви
робом стоваришенє буде занимати ся, д) приймати від членів в депозит і на біжучий рахунок та до корисної льока- циї капітали за умовленим опроцентова- нє до веденя інтересів стоваришеня по
трібні; ж) уділяти своїм членам позичок до веденя справ торговельних.
Майно стоваришеня становлять: а) б) уділи членів, в) до льо- за умовленим упроцентованєм.
Резервокий фонд служить до покри
ти можливих страт, яких біжучими до
ходами покрити не буде можна і творить ся тойже: а) з внисового, б) з жертв і добровільних датків на ту ціль призна
чених, в) з чистих зисків і г) з недов- плачених уділів.
Уділ кождого члена установляє ся на 25 корон. Кождому членови црислу- гує право мати більше число уділів.
Член є властителем уплачених ним уді
лів і одержує удїлову книжочку в ко
трій уділи і всякі вписи і відписи на єго імя будуть вписані.
Стоваришенє заряджує своїм підпри
ємством самостійно через: а) Дирекцию, б) раду управляючу і в) загальні збори.
Дирекция складає ся з трех членів, яких іменують загальні збори на внесе
не ради управляючої.
. Управляюча рада є найвисшим пред- ставителем і управляючим органом сто
варишеня. Она завідує справами стовари
шеня безпосередно або також посередно через Дирекцию і складає ся з 10 чле- ніт, котрих вибирають загальні збори стоваришеня на ііять літ абсолютною більшостню голосів голосуючих. Що ро
ку уступає з Ради двох членів, на ко
трих місце мають бути вибрані два инші через вибори.
Загальні збори вибирають кождого року контрольний комітет, який складає ся з трох членів, для частого ировірю- ваня діловодства, магазинів, рахунково- сти і фондів стоваришеня.
Членом стоваришеня може бути кождий, хто приступить до стоваришеня що найменше з одним уділом, заплатить вступне 2 К і по виразнім принятю єго Радою управляючою підпише статут або зложить письменну заяву, що приступав до стоваришеня.
Се в головних начерках важнїйші постанови статута нового промислово- торговельного стоваришеня. На завтріш - них зборах будуть члени основателї під
писувати сей статут в присутности нота- ря. Надїємо ся, що наша суспільність як слід оцінить значінє такого товари
ства і численно явить сн на завтрішних конститууючих заг. зборах »Сокільского Базару* та вступить в єго члени.
За два місяці мине як раз два літа від отвореня ,,Сок. Базару11 коштом і на дохід львівского „Сокола1, під фірмою одного з підприємчивих членів старши
ни. В тих перших двох літах торговля ведена енерГічно та солідно зєднала со
бі широкий круг відбирателїв і станула на певних основах та на дорозі до най- красшого розвитку. Зареєстроване „Сок.
Б азар у “ подасть єму змогу до фінансо
вого скріплена та до ширшого обороту
2 товарами з тої галузи торговлї, до якої
у нас доси ніхто не брав ся: до торго
влї паперовими виробами.
Вісти з Бразилії.
Русини, галицкі поселенці, пишуть з Бразилії, що дуже нетерпеливо ожида- ють прибутя пятьох руских сьвященнків місионарів з Галичини. Два оо. Васили- яни й о. Роздольский Мирон не в силі заспокоїти духовні потреби більше як 50.000 Русинів на просторі більшім як Галичина. Рівнож ожидають 10.000 Ру
синів в Ргибепіороііе руских СС. Служе- жебниць, для котрих вже побудовано дім 18 метрів довгий, а 10 метрів широкий в краснім положеню близько церкви. Ті СС. Служебницї мають заняти ся захо- ронкою для руских дїтий, коли їх роди
чі є на роботі — нераз і цілими місяця
ми — поза домом. Русини згадують з вдячностию, що Єго Ексцелєнция о. Ми
трополит обіцяли дати на кошти перево
зу СС. Служебниць з Галичини до Рги- бепІороПз 2000 К.
Наколи би на кождій більшій кольо
нїї рускій знаходив ся руский сьвященик, то певно ті Русини піднесли би ся і мо
рально і материяльно, бо сьвященик за
вів би зараз і школу, без котрої ліпшої будучности для нашого народа нема.
Дальше пишуть ті Русини: »Був у нас в Ргисіепіороіій перед Великодними сьвятами австрийский мінїстер Гог§асй*), бавив 5 днів; був в чотирох руских шко
лах, прислухував ся відповідям дїтий; го
ворив добре по словацки і росийски і дещо силкував ся говорити но нашому з росийска. Заохочував людий, щоби сти
рали ся о школи і роздав красні рускі образцї дітям, а учителям дав по золо
тій 10-коронівцї«.
На кольонїї РгиЗепіороІіз в 20 рус
ких шкіл; з тих є сім, що містять ся в будинках поставлених заходом і коштом Русинів зі всіх ліній; инші школи при
міщені по домах кольонїстів.
Австрийске правительство хоче ко
нечно в Парані розповсюднити торговлю своїми товарами. Поляки утворили вже там товариство торговельне з капіталом 70 тисяч мільрейсів, попросили о протек
торат австрийского консули в Курітибі і мають отворити в Курітибі дім комісовий а на трех кольонїях отворити філії. Мо
гли би і галицкі Русини зібрати більші капітали, а познакомивши ся з ріжними австрийскими фірмами накупити товару передовсім блаватного, приїхати до Па
рани, та розпродати гуртовно иншим куп
цям товари і так більшого маєтку доро
бити ся в торговли. А є навіть можлива річ, щоби дістали субвенцию від австрий
ского правительства. Кажуть, що оден Поляк з Курітиби поїхав до Відня, наку
пив товарів, привіз до Парани і що в протязі двох неділь розпродав і що ав
стрийске правительство дало ему 50.000 К субвенциї. Як инші народи жиють і доробляють ся торговлею великих маєт
ків, чому Русини не мали би з торговлї жити і маєтків доробляти ся? Як би Ру-
*) Австро-угорский амбасадор в Ріо де Ж анейро.
Ч а с треваня і п л я н науки в ці
лій ґімназиї зовсім такі самі, як в пу- бличних мужеских ґімназиях.
Язиком викладовим для всіх пред
метів, з виїмкою польского язика, що є в сій ґімназиї предметом зглядно-обо- вязковим, є язик руский.
Підручники такі самі, що в руских мужеских ґімназиях.
Збір учительский становлять сили учительскі мужескі і жіночі, кваліфіко
вані для шкіл середних.
Рік шкільний треває від 4. вересня до 29. червня включно.
З шкільним роком 1906/7 отвирае ся п е р ш а кляса ґімназияльна торже- ственним богослуженєм дня 4. вересня о 8. год. рано.
Вступні іспити до І. кляси ґімнази- яльної відбувати ся будуть в двох ре- чинцях: літнім, іменно 29. червня о 10.
год. рано і осіннім, 3. вересня, рівнож о 10. год. рано.
З а м і т к а : В сім році більша часть зголошених зложила вже вступиий іспит дня 4. і 5. липня, прочі мають зголоситись дня 3.
вересня о 10. год. рано до Заряду Монастиря у Львові, ул. Зибликевича ч. 24..
Зголошеня на письмі все єще прий
мають ся аж до . дня 2. в е р е с н я включно.
Родичі, зглядно опікуни, мусять зло
жити письменні деклярациї, що за науку будуть платити все т о ч н о по 20 корон місячно.
З а м і т к а . Оплата за науку може бути лише тоді знижена, коли число учениць в якійсь клясї в висше над 25. Ґімназиястки, поміщені в Інституті СС. Василиянок, платять зате менше, ніж інститутки, що ходять до ин- ших шкіл.
З ґімназиєю є получена п р и г о т о сини хотіли користати з тих порад, мусї- ли би внести просьбу до міністра торго
влї, просити о опіку й полекші — зобо- вязуючи ся торгувати лиш австрийскими товарами.
На кольонїї Рги<1епІоро1І8 має оден сьвідомий молодий Русин свій млин і тартак. Дуже часто бракує єму води. То
му задумує поставити собі новий млин і поробити деякі полїпшеня в тартаку. Хо
че конче мати колесо турбінове, про ко
тре чув, що мало води потребує. Нігде в цілій Курітибі не може стрітити ні фор
ми ні опису, як оно виглядає. Тому удає ся в тій дорозі о поміч до фахових лю
дий з старого краю і просить, щоби на руки о. Шкирпана в Прудентополіс (А- дреса: 8іїсІ Ашегіса- Вгазії, Рагапа. ІПто ЗепЬог Расіге Магсіанв Бгкуграп, Міззіо- пагіо доз Ниіііепоз ега Ргибепіороііз) пе
реслати для пего книжку з описом тур- бінового колеса в росийскій мові, або в польскій або вкінци в нїмецкій. За труд і кошти пересилки заплатив би з по
дякою.
Фонд на руску друкарню, зложений дорогою складок, виносить вже поверх 500 мільрейсів і остає в руках курітиб- ских Русинів. Складки пливуть дуже звіль
на але постійно.
Проспект
приватної осьмиклясової женьскої ґі
мназиї у Львові, основаної і удержуваної Монастирем Сестер Чина св. Василия Великого, а одобреної рескриптом Висо
кої ц. к. Ради шкільної краєвої з дня 20. червня 1906. ч. 18535.
в л я ю ч а кляса, в якій за науку буде платити ся місячно лише по 5 корон.
Крім обовязкових предметів буде подавати ся в сій ґімназиї наука пред
метів надобовязкових (язиків: польского, французкого, зглядно англїйского або італійского, істориї родинного краю, ґі- мнастики, співу, ручних робіт і т п.) за окремою доплатою. Лише за науку поль
ского язика і істориї Руси окремо не платить ся.
Заряд буде старати ся повести сю нову і доси одиноку женьску середну школу клясичну так, щоби она як най- скорше заслужила на признане їй права публичности.
Школа буде поміщена в будинку, положенім в огороді, при ул. Длуґоша ч. 17, відповідаючім всім вимогам гі- ґієни.
З а м і т к а : Так само Інститут СС. Ва
силиянок з великим красним монастирским огородом, дає поруку як найкрасшого проопе
рована поміщених в нїм дівчаток.
Наші інституциї, заряди всіх шкіл і особи приватні зволять ласкаво присила
ти для сеї нової школи окази і предме
ти для наук природничих, прибори, атля- си, книжки і підручники з усіх галузий знаня для ґабінетів і бібліотеки учитель- скої і шкільної. Кошти пересилки буде поносити Монастир.
Заряд женьскої ґімназиї має безсу- мнїву надію, що ту нову школу радісно і однодушно повитає ціла наша суспіль
ність, яко наймогучійшу підойму задля ширеня загального, енцикльопедичного знаня, подаваного в спосіб н а й б і л ь ш е с и с т е м а т и ч н и й і найкрасшими учительскими силами; знаня о с н о в н о го і п о г л у б л е н о г о наукою обох безсмертних язиків клясичних: пишної і величної Гелляди і могучої Роми, ма- терий сучасної високої західно-европей- скої цивілїзациї і культури іменно ан- ґлїйскої, французкої і нїмецкої; вкінци того знаня, яке найкрасше підготовляє уми людий до зрозуміня н а й в е л н ч- н ї й ш и х а б с т р а к т н и х п о н я т ь , тих Божих ідей, що мають кождій ро
зумній людині б е з р і ж н и ц ї п о л а гірисьвічувати у єї змаганях до добра, правди і краси.
Сего лише думкою і цїлию руково- дячись, підняв ся заряд монастиря не легкої задачі, тим більше повинна отже ціла наша суспільність прийти зарядови з помочию, зголошуючи до сеї школи як найбільше учениць.
Не забуваймо, що инші народи, між ними й славяньскі (росийский, ческий, польский) мають женьских ґімназий уже десятки. Чейже не схочемо бути найпо- слїднїйші з послїдних!
У Львові дня 8. липня 1906.
За Монастир СС. Василиянок у Львові:
С. Володимира Філевич.
П росто відновити іередйлату..
Н о ви н к и.
— Календар. В с е р е д у : руско-кат. Кира і Іоана безе.; рим.-кат. Пеляґії муч. — В ч е т в е р : руско-кат. Петра і Павла', римо-кат.
Генриха.
— А кад ем ічн е віче у Львові. Д н я 15. с. м.
відбуде ся у Львові зїзд украіньскої молодїжж висших шкіл в Австриї. Предметом нарад бу
де справа україньского університету у Львові.
У вічу можуть брати участь також сегорічні матуристи середних шкіл. Про місце і годину віча дізнають ся прибув ші в >Академічній Громаді* від 10. год. рано в день віча.
з
— З львівского університету. Деканом бого словского виділу вибрано кс. нроф. д-ра Юґа- на; деканом правничого виділу проф. д ра Ернеста Тіля; деканом медичного виділу проф.
д ра Володислава Шимоновича, а деканом фі- льософічного виділу проф. д-ра Марияна Смо- люховского.
— Грека, Фізика і хемія в ґімназиях. В послї- дних часах що раз більше нарікають на латину і греку в ґімназиях, на перетяжуванє ними молодїжи і пригнічене тими предметами ин- ших хосеннїйших і потрібнїйших предметів науки. Головно грека має немало ворогів ме
жи родичами дітий, іцо єї учать ся. З голо
сом невдоволених антигреків зсолідаризувала ся найвисша власть шкільна і зарядила дрі
бне обмежене науки того предмету. Осе від найблизшого шкільного півроку війде в жите розпорядок міністерства просьвіти що до об
межена грецких задач в двох найвисших кла
сах ґімназий, а рівночасно побільшить ся в тих класах наука фізики і хемії о одну годи
ну. Урядові оповістки в тій справі звучать в скороченю:
З огляду, що шкільні задачі з викладної мови на грецку в двох найвисших класах ґі
мназий найчастїйше не дають бажаного успі
ху та з причини, що через них обмежує ся лектуру, мінїстер просьвіти зарядить тимчасо
во, щоби в VII і VIII кл. ґімназ. відпали в будучности письменні переклади з викладної мови на грецку. Натомісць будуть ученики перекладати з грецкої мови на викладну, так щоби на кождий піврік припало по три такі письменні задачі, розложені на три конферен- цийні периоди. Темою тих задач будуть виїм
ки з приписаних на ті півроки авторів, а єсли ученики не досить познайомлені з тими авто
рами, то переклади з лектури, приписаної на попередні півроки. Учитель може по своїй волі години призначені на науку грецкої гра
матики обернути на лектуру. Заразом вийде небавом грецка хрестоматия до шкільної і до- машної лектури.
Ж алувано ся також, що ледви можна перейти весь материял фізики, призначений для висшої ґімназиї, та що хемія, на котру не ставало часу, не займав належного стано- виска в науковім плянї висшої ґімназиї. Щоби сему зарядити, мінїстер просьвіти зарядить, що з найблизшим гак. півроком буде в тих клясах призначених чотири годин тижнево на науку фізики і хемії.
— Іспит зрілости в учит, єемінариї в Сомалі відбув ся від 14—24 червня під проводом чле
на кр. ради шк. п. Ол. Б а р в і н ь с к о г о . До іспиту приступило 31 кандидатів і 9 екстернї- стів. Сьвідовтво зрілости одержали: Батов- ский Болеслав, Борусевич Тадей, Б у р б е л о Юстин, Цїхоцкий Ромуальд, Г у м е н ю к Гри- г о р и й , Я р м о л ю к Василь, К і ч у н Андрій, К н е й Михаіл, Куцель Ярослав, К у д р и ч Михаіл (з відзн.), Кульчицкий Омелян, Лїско- вацкий Казимир, Лїсота Михаіл, Мархевич ІІосиф, М и к о л а е в и ч Іван, П а н ь ч у к Га- вриіл, Пемпяк Станислав, П р о ц ю к Олексан., Струсїньский Владислав, Щ н у р Арсенїй, Вахтель ІІосиф, Вавжишин Йосиф (з відзн.) і В о в к Андрій. До повторного іспиту з одного предмету призначено 9, репробовано на 1 рік З, відступив від іспиту 1.
— Про малехівску сонільску орхестру пи
шуть нам зпід Львова: Переїзжаючи онодї че
рез Малехів мав я нагоду почути тамошну новозасновану орхестру, про яку Хв. Редакция недавно згадувала. Орхестра зробила на меде миле вражіне не лиш тим, що музикантами е виключно самі селяни, але головно їх ве
ликим поступом в науці. Розпитавши на місци про історию заснованя орхестри і на
слухавши ся доволі еї продукций, відограних з нагоди моєї нрисутности, ділю ся тими ін- формациями з тими, що бажали би у себе завести таку орхестру. Головну заслугу коло, еї заснованя поклав місцевий парох о. Воло
димир Коновалець. Він дав інїциятиву і біль
ше як половину грошей на закупно інстру
ментів. На решту зложили ся Читальня >ПрО- сьвіти« і »Сокіл«. Орхестра має 18 духових
інструментів, що коштують округло тисячу корон. Музикантами є майже самі парубки;
двох чи трех е господарів в середнім віцї а кількох хлопців має по 10 до 12 літ. Учите
лем орхестри є п. Мартинович, капельмайстер музики ветеранів зі Львова, котрий поберає 60 К місячно і приїздить на науку тричи в тиждень. Наука відбуває ся в старім будинку шкільнім. Орхестра зорганізована перед пяти місяцями. Перші два місяці відбувала ся на
ука нот, а від трех місяців триває наука гри на інструментах. Мимо такого короткого часу орхестра грає зовсім можливо кілька путпурі з руских пісень і кілька маршів. Передовсім марші грає зовсім добре, бо ученики незви
чайно пильно прикладають ся до праці і гра
ють цілими днями. Ціле село аж лунає від звуків сурм і клярнетів і можна сказати, ціле село жиє тою орхестрою і тішить ся нею, як чимсь найцїннїйшим. Орхестра пре- ставляє для Малехівцїв велику вартість, бо добра музика під Львовом все найде за- нятє чи то на забавах, фестинах, представле- нях, чи по селах на весїлях. З а кілька міся
ців буде могла малехівска орхестра наймати ся до нубличних виступів. Дай Боже, щоби в сліди Малехова вступили инші наші читаль
ні і »Соколи» а передовсім, щоби найшло ся більше таких щедрих добродіїв як малехів.кий парох о. Коновалець. — Яр. М.
— „Просьвіти14 на Україні. «Гр. Думка» доно
сить, що в Могилові заснувала ся ф ілія камя- нецкої »Просьвіти». Тов-а »ІІросьвіта« засно
вують ся в Полтаві і Лубнах. Лубеньска >Про- сьвіта» отворить безплатну народну бібліоте
ку з читальнею і буде видавати книжки.
— Іменована. Мінїстер ввутрішних справ іменував секретарів намісництва старостами:
Володимира Бентковского і Брон. Черного;
повітових комісарів секретарями намісництва:
Якова Кульчицкого, Імануіла Бохеньского, Ка- зимира Погорецкого і Алекс. Де Льожа; пов.
комісарів старшими пов. комісарами: Виктора Маковецкого і Стан. Тишковского,
— Сельскі балачки на Волині. Ж итомірскому дневникови »Вольінь« доносить один з допи- сувателїв розмову селян, яку єму довело ся почути: Селяни сиділи в холодку, снідали і розмовляли. Один поважний чоловік гово
рить:
— Але що вони, ті депутати, знають про вибори тут у городі; то як би проїхались по селах, ото там наслухались би комедий про ті вибори. Що тоді коїлось по селах, то про
сто сьміх і добрим людям казати... От, напри
клад, у нас. Як пішла по селах чутка, що має бути якась государска дума і туди будуть по
силати наших виборних, то вся громада в нас так і наприкметила Василя. То чоловік мо
торний, розумний, дуже письменний і за гро
маду то уже в огонь і в воду піде. Комуж лучше й бути виборним як не єму ? Але де там!... Тільки люди загомоніли про Василя, як уже заколотилось ціле болото. Пішли такі речі про Василя, що ще ніколи про него так не говорилось. Стали страхати, що він скорше до Сибіру попаде, ніж у виборні. А мировий то вже таких харманів наплів у волости пе
ред сходом, що і в мішок не забереш. Каже, що Василь і проти духовеньства, і проти на
чальства, що він бунтівник, якому давно вже пора Макарових телят пасти. А нарешті аж запінив ся та як гримне: „Та у него навіть ніс революцийний.
Хтось із селян питає:
— А . се що за комедия?.., Ніс револю
цийний, себто значить бунтарский... Щось не второпаю!..
— Та, й ми відразу не второпали, — ка
же перший, чоловік. — Та вже нам батюшчин панич роатолкував. То, каже, значить ся, що у него ніс червоний.
Усі зареготали ся.
. ; — Та так Василь і сам відказав ся від виборів, — доказав чоловік свою мову.
—- Таке саме лихо і в нас робило ся з тими виборами, — почав говорити другий се
лянин. — Наша громада наприкметила вибрати учителя. Він сам із наших же, з мужиків. Чо
ловік добрий, розумний і дуже прихильний до громади. Та щ ож ? Того вчителя через скіль- ка днів десь поперли аж у другий уїзд, а мо
же і далі. Скільки громада не просила за него у начальства, нічого не помогло...
— То ще нічого, що поперли в другий у їзд — відзиває ся парубок, — а от у місто
чку Базалїї, я читав у Газетах, то вчителя ні за що арештували; волочили по тюрмах, а тоді без суду у Сибір заперли, десь аж у тобольску Губернію; а вдома осталась бідна жінка та ціла купа дрібних діток...
— О, то за сего вчителя треба буде на
гадати депутатам, — загомонів перший чоло
вік. — І як то знущає ся начальство з лю- дий? Висилати чоловіка без усякої провинно- сти, таж то навіть гріх перед Богом!... Треба се згадати депутатам...
— Та вже разом треба буде розпитати їх і про землю, — відзиває ся дїд. Чи буде яка надія на ту землю, чи може і далі будуть глумитись із нас козаки та стражники, як се недавно було в Солотвинї та в Пісках.
— От і про се треба буде заявити де
путатам. Може вони сї діла розберуть та й передадуть думі.
— В Селяньскій бурсі в Станиславові ул.
Казимирівска ч. 108. знайде приміщене 100 учеників за місячною оплатою з гори 16 К грішми або 4 К і віктуали, котрих спис кож дий дістане. Кождий ученик вплачує при вступі 4 К на інвентар а 2 К піврічно на пране. Кількох відзначаючих учеників з виз- ших кляс прийме ся безплатно або за малою доплатою яко інструкторів. Поданя з долуче- нєм сьвідоцтва шкільного і деклярациї роди
чів вносити до 15. серпня 1906 під адресою:
о. Клим Кульчицкий, Підпечари, п. Тисьме- ниця, або особисто 13. і 14. липня в бурсі.
— Дрібні вісти. Вінчане п. Северина Лешія з п-ною Августиною Гавранківною відбуде ся дня 14. с. м. в костелі св. Магдалини у Льво
ві о 10. год. рано. — Вінчане п. Віктора Льва Чорного, укінченого богослова, з панною Ама- лїєю, донькою о. Терентия і Юлії Домаників, відбуде ся дня 15. с. м. в парохіяльній церкві в Ольшаняци коло Золочева. Почта в місци, зелізнича стация Скварява. — Др. Стахура, адв. в Самборі і голова самбірскої філії »Про- сьвіти», відкликує ся до академиків, що пе
ребувати муть в літі в Самбірщинї, з прось
бою о закладанє читалень »Просьвіти», Рай- файзеньских кас, курсів для безграмотних ітд., а де вже такі товариства єствують, о відвідуване їх і моральну поміч. — В Золо- чеві отворив адвокатску канцелярию емерит.
судовий радник п. Іван Виханьскй.
г .і ■і, . і ■ .7 .■ ** - Наука, штука, література
— Ірина Кочержуківна, 12-лїтна дочка о. Іва
на, пароха в Горожанцї, учениця V кл в ін
ституті СС. Василиянок в Яворові, упокоїла ся дня 30. м. м. В. ї. п.!
Телеґрами
з дня 10. липня 1906.
Відень. Мінїстер ґр. Ґолуховский виїхав до Скали. ,
Відень. Комісия виборчої реформи радила вчера дальше над поділом округів в Країні.
Посол Бартолї жалував ся на покривджене Італійців, доказуючи, що під покришкою лю- дової виборчої реформи обмежує ся права Італійців в хосен Славян. Єсли не настане зміна виборчих округів, то Італійці не лише не будуть голосувати за виборчою реформою, але ужиють всіх способів, аби до неї не до
пустити. Італійці були передше за виборчою реформою, нині в проти неї. Дальш е промо
вляв пос. Бартонї по італїйски черев півтретя години до кінця засїданя комісиї. Слідуюче засїдане нині о 5. год. по нолудни.
Льондон. До Оаііу ТеІе^гарЬ доносять з Токіо: Анґлїйска ескадра прибула до Йоко
гами. Адмірал Мурґразом зі штабом буде нині принятий цісарем. В середу адмірал
