Nad Buhom i Narwoju: ukraińskie pismo Podlasia 2016 nr 3 (145)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

1

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

1

nadbuhom.pl e-mail: nadbuhom@nadbuhom.pl ul. Ogrodowa 13, skr. poczt. 77, 17-100 Bielsk Podlaski, tel. (+48)502565547

№ 3 (145) Травень – Червень 2016  Nr 3 (145) Maj – Czerwiec 2016

Druk: Andare. Studio Grafiki i Reklamy, ul. Senatorska 40/91, 00-95 Warszawa. Nakład: 1600 egz.

Український часопис Підляшшя

«Над Бугом і Нарвою»

Видавець: Союз українців Підляшшя

ul. Ogrodowa 13, 17-100 Bielsk Podlaski, tel/fax 85-730-25-23 www.zup.org.pl E-mail: biuro@zup.org.pl

Зреалізовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Редакція: Андрій Давидюк, Юрій Гаврилюк (головний редактор), Андрій Єкатеринчук, Іван Киризюк, Людмила Лабович, Кароліна Хмур. Співпрацівники редакції: Христина Костевич, Агнешка Парфінюк, Микола Рощенко, Славомир Савчук, Леокадія Саєвич, Мирослав Степанюк, Єлизавета Томчук, Олена Чабан.

Не всі думки висловлені на сторінках нашого часопису віддзеркалюють погляди редакції. Не замовлених матеріалів не повертаємо. Редакція залишає за собою право редагувати, скорочувати тексти та змінювати заголовки. За зміст поміще- них реклам та оголошень редакція не відповідає.

Річна передплата на території Польщі коштує 50,00 зл. Річна передплата з-за кордону – рівновар- тість 35 доларів США (звичайною поштою) або 50 до- ларів США (летунською поштою). Банк. рахунок ви- давця: Związek Ukraińców Podlasia, Bank Pekao S.A., nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402.

Ukraińskie pismo Podlasia

„Nad Buhom i Narwoju”

Wydawca: Związek Ukraińców Podlasia

ul. Ogrodowa 13, 17-100 Bielsk Podlaski, tel/fax 85-730-25-23 www.zup.org.pl E-mail: biuro@zup.org.pl

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.

Redakcja: Andrzej Dawidziuk, Jurij Hawryluk (Jerzy Gawryluk – red.

nacz.), Andrzej Jekaterynczuk, Jan Kiryziuk, Ludmiła Łabowicz, Ka- rolina Chmur. Współpracownicy redakcji: Helena Czaban, Krystyna Kościewicz, Agnieszka Parfieniuk, Mikołaj Roszczenko, Leokadia Sa- jewicz, Sławomir Sawczuk, Mirosław Stepaniuk, Elżbieta Tomczuk.

Nie wszystkie opinie wyrażone na łamach naszego czasopisma wyrażają poglądy redakcji. Materiałów nie zamówionych redak- cja nie zwraca i zastrzega sobie prawo ich redagowania, skracania oraz zmiany tytułów. Redakcja nie ponosi odpowiedzialności za treść zamieszczonych reklam i ogłoszeń.

Roczna prenumerata krajowa kosztuje 50.00 zł (w przy- padku prenumeraty za okres krótszy ilość numerów nale- ży pomnożyć przez 8.50 zł). Roczna prenumerata zagraniczna – równowartość 35 USD (poczta zwykła) lub 50 USD (poczta lot- nicza). Rachunek bankowy: Związek Ukraińców Podlasia, Bank Pekao S.A., nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402.

Ju. Hawryluk, Historyczne zakorzenienie ... 2

Л. Лабович, Білостоцька зустріч з Берестейщиною ... 3

І. Михалевич, Козаків люблять і чекають ... 5

С. Савчук, Конкурс пісень з підляської криниці ... 6

Результати ХІI Конкурсу української пісні «З підляської криниці 2016» ... 13

Найкращий курс мов світу, також української. Розмова з П. Вєжбовським ... 15

В. Александрович, Розп’яття з Черська – найдавніша ікона Берестейщини. Зі студій над забутим регіоном розвитку української мистецької культури ... 17

R. Mikołajewicz, Stacja na królewskim szlaku. O historii Milejczyc w XVI wieku ... 20

Милейчицькі «містські» привілеї 1516 року ... 21

Potwierdzenie przywileju na prawo magdeburskie dla Milejczyc – 1.11.1566 r. ... 22

kop/mhr/, Srebrną biżuterię sprzed tysiąca lat znaleziono w Czermnie ... 23

І. Франко, Каменярі ... 25

L. Łabowicz, Gwary podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego. Morfologia, cz. VIII. Przyimek ... 26

Л. Бартошук, Лėтя̂т пташки із Вирǐю ... 28

Л. Бартошук, Про себе і своє ... 28

Ю. Гаврилюк, К. Симінський – український академік з милейчицьким родоводом ... 34

W. Wilczyński, Muzyczne impresje na 25-lecie ... 36

Ю. Гаврилюк, Українська писанка з St Volodymyr Drive ... 37

(l), Ranok na płycie – śpiewający i roztańczony ... 39

І. Киризюк, З циклу «Березневий пасинок» ... 40

A. Kulgawczuk, Wojenne cmentarze ... 41

N. Szypka, O ukraińskich nadziejach ... 41

Л. Лабович, З хроніки подій на Підляшші ... 43 Наша обкладинка:

Роздоріжжя підляських гостинців коло села Котли, що розляглося – «од Більська у сторону Нарви». Куди ж во- но заведе мандрівника рідними просторами? Можливо, що до села Вуойшки – з розмальованими у жовті і сині кольори вуглами дерев’яних хат. Фото Ю. Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

2

Historyczne zakorzenienie

Іван ФРАНКО

* * *

Блаженъ мужъ, иже не идетъ на советъ нечестивыхъ.

Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить, Що безтурботно в сонмищах лукавих Заціплії сумління їм термосить.

Блаженний муж, що в хвилях занепаду, Коли заглухне й найчуткіша совість, Хоч диким криком збуджує громаду, І правду й щирість відкрива, як новість.

Блаженний муж, що серед гвалту й гуку Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому.

Блаженний муж, кого за теє лають, Кленуть, і гонять, і поб’ють камінням;

Вони ж самі його тріумф підготовляють, Самі своїм осудяться сумлінням.

Блаженні всі, котрі не знали годі, Коли о правду й справедливість ходить:

Хоч пам’ять їх загине у народі,

То кров їх кров людства ублагородить.

Publiczność i organizatorzy jubileuszowej konferencji: wójt gminy Milejczyce Jerzy Iwanowiec, przewodniczący rady gminy Mikołaj Koczuk i kierownik GOK Monika Bałut.

M

„starożytny Rusin” z Bielska czy Dro- hiczyna nie pozostawił nam średnio- wiecznej czy chociażby XVII-wiecznej kroniki, barwnie i treściwie opisują- cej dziejowe czyny naszych przodków.

Na szczęście nie musimy niczego wy- myślać, skoro o Brześciu, Drohiczynie, Mielniku i Bielsku pisali ruscy latopisa- rze z Kijowa, Chełma, a później i wo- łyńskiego Włodzimierza, który od po-

łowy XII do połowy XIV w. był naszą lokalną książęcą stolicą. O czasach póź- niejszych opowiadają latopisy zwane li- tewsko-ruskimi, także ojciec polskiej historiografii Jan Długosz nie omiesz- kał poświęcić uwagi wydarzeniom w regionie, który określił mianem „ziemi ruskiej bielskiej”. Zresztą z tej epoki, a więc XV-XVI wieku, zachowały się nie tylko dzieła historiografów, ale też do- kumenty, ogłaszające wolę władcy każ- demu, „chto na neho posmotryt, abo cztuczy usłyszyt”.

Przed pięciuset laty takie „hospo- darskie”, czyli wielkoksiążęce „listy”, otrzymały też Milejczyce – w tym cza- sie niewielka osada w brzeskiej wło- ści (powiecie) dopiero co organizowa- nego województwa podlaskiego. Jeden potwierdzał życzenie króla Zygmun-

ta (Starego), aby powstała tu autono- miczna miejska wspólnota rządząca się prawem magdeburskim i opisywał mo- tywy, które skłoniły władcę do tej lo- kacji, drugi mianował wójta, który miał w jego imieniu ją przeprowadzić. Ory- ginały owych dokumentów, jak i wie- lu innych związanych z miejską histo- rią nie zachowały się, lecz szczęśliwie przetrwały do naszych czasów odpisy, opublikowane jeszcze w XIX w., inne nadal są „utajnione” w archiwach. Nie- dawno trud dotarcia do archiwaliów i uczynienia ich bardziej dostępnymi podjął z powodzeniem Roman Miko- łajewicz, który zebrał spory plik daw- nych dokumentów, w tym XVI-wiecz- nych, pisanych zarówno po rusku, jak i po polsku. Jego działania wsparła Gmi- na Milejczyce, która zdobyła środki na pokrycie kosztów kopiowania archi- waliów, a potem zorganizowała konfe- rencję poświęconą wiekopomnym wy- darzeniom – szczęśliwie 14 maja była sobota, więc odbyła się ona dokładnie w 500-lecie początku miejskich dziejów Milejczyc. Jubileuszowe akcenty są za- powiadane także na tradycyjny milej- czycki festyn letni, który tego roku ma się odbyć 23 lipca.

Oczywiście, odczytane na początku konferencji dokumenty nadania praw miejskich, z którymi można się zapo- znać na stronach bieżącego numeru na- szego pisma, jak i wygłoszone w mi- lejczyckiej świetlicy referaty pokazały tylko pewne momenty z dziejów. Ale szczerze mówiąc – szans na dotarcie do czegoś, co można by uznać za peł- nię prawdy historycznej, po prostu nie mamy. To co odsłaniają nam dokumenty i kronikarskie zapiski, to w istocie frag- mentaryczne obrazy błyskiem „doku- mentalnego flesza” wyrwane z mroku skrywającego przed nami przeszłość.

Ale właśnie dlatego tym cenniejszy jest każdy stary dokument (także rodzin- ny), każde zdjęcie, nawet zapamiętana w dzieciństwie opowieść kogoś z dziad- ków czy wujków – one bowiem budują nasze korzenie i tożsamość. Z pewno- ścią przeszłość Milejczyc jest dla tego żyznym gruntem.

Jurij HAWRYLUK Fot. autora artykułu

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

3

Historyczne zakorzenienie

У

Берестейщина – Підляшшя:

проблеми з ідентифікацією

Берестейщина – як і Підляшшя, український етнокультурний регіон поза межами України, зі спорідненою з підляською народною культурою та мовою, а також – попри різні історич- ні обставини – подібними проблемами, пов’язаними з національною самоіден- тифікацією жителів. Як там, так і тут протягом останніх десятиліть штучно прищеплювали україномовному насе- ленню білоруську національну тотож- ність, що в результаті довело не до бі- лорусизації, але на Підляшші до поло- нізації, а на Берестейщині – мовної ру- сифікації.

У міжріччі Нарви та Бугу культу- ра поліського краю в межах Республі- ки Білорусь дещо й відома, м.інш. за справою концертів з участю берестей- ських виконавців, як хоча б Підлясь- ко-поліський фестиваль «Там по ма- йовуй росі». Однак, на жаль, на бага- тьох заходах цей фольклор представля- ється як частину білоруської культур- ної спадщини. Логіка тут більш-менш така (хоча й логіка – це мало адекват- не слово…) – Берестейщина знаходить- ся в межах Білорусі, так що мова і куль- тура того краю – білоруські, а оскіль- ки Підляшшя споріднене з Берестей- щиною, то й традиція нашого регіону – білоруські. Таким чином «пояснюєть- ся» питання пов’язані з етнокультур- ною належністю цих двох периферій- них земель поза межами України…

Білостоцька зустріч з Берестейщиною

Альманах інтелектуального бі- лорусько-українського

життя

Ансамблі з білоруської частини По- лісся відомі й за справою заходів Сою- зу українців Підляшшя, який понад 20 років постійно, хоча не надто інтенсив- но, співпрацює з берестейськими укра- їнцями. У рамках тої співпраці час від часу приїжджають у регіон берестей- ські колективи, відбуваються спільні туристичні рейди і байдаркові сплави, а останнім часом пройшла зустріч у Бі- лостоці, яка була присвячена промоції видаваного берестейцями альманаху

«Справа»:

– Приїхав представити білорусь- ко-український літературний альма- нах «Справа» – пояснював Віктор Місі- юк, один із співавторів публікації. – Зу- стріч є в плані співпраці з Союзом укра- їнців Підляшшя. Ідея в принципі досить давня, фактично вже рік як планувало- ся приїхати, але не було нагоди. Були інші заходи, зв’язані в тому числі з лі- тературним альманахом, а не так дав- но вийшло третє його число і тому ви- рішив, що вже треба їхати, бо в іншо- му випадку підляський читач просто не побачить перший і другий номер, яких лишилося кілька примірників.

Альманах – важливе видання, тим більше, що воно українсько-білоруське, спрямоване на будування зв’язків по- Віктор Місіюк представляє альманах «Справа»

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

4

між українцями та білорусами, що в си- туації ідеологічної боротьби за «душі»

берестейців робить велике враження.

Вистачить глянути на наше Підляш- шя, де прикладів спільних білорусько- українських ініціатив за останні 30 ро- ків так і не знайдемо.

В альманаху читач знайде твори як класиків, так і сучасних авторів в ори- гіналі та перекладах. Вони білорусь- кою, українською або російською мова- ми, окрім того берестейсько-пинськи- ми говірками.

– Альманах задуманий в широкому контексті білорусько-українському – говорив Віктор Місіюк, – але оскільки він задуманий і реалізується вихідцями з Берестейщини, то в ньому звичайно є ота частина присвячена традиційній культурі або в дослідженнях наукових, або в текстах, які написані говіркою – вірші, проза.

Присутність говіркових текстів у вступному слові до першого номера альманаху так пояснювала відома на Підляшші своєю книжкою «Рыбін го- рад» та й текстами друкованими в «Над Бугом і Нарвою» Наталка Бабина, біло- руська письменниця родом з Берестей- щини, яка відверто говорить про своє українство: Нам падаецца важным спрыяць развіццю і захаванню ўнікаль- ных гаворак беларуска-ўкраінска-поль- скага памежжа. Дзяржавы і арганіза- цыі ўсяго свету робяць крокі да заха- вання аўтэнтычнай культуры нацыя- нальнай правінцыі. А асабліва каштоў- нымі з’яўляюцца культуры памежжа.

Яны фармаваліся шмат стагоддзяў на сутыку цывілізацый. У іх мовах адлю- страваліся гістарычны досвед, стра- тэгіі выжывання і ментальныя арыен- ціры жыхароў тутэйшых балот, пу- шчаў і рачных узбярэжжаў. Многія з нас, выхадцаў з памежжа, сутыка- юцца з тым, што нашы гаворкі не ўс- прымаюцца як спадчынны здабытак і каштоўнасць. На гэтых гаворках га- варылі, кахалі і пакутавалі, засвойва- лі свет да нас. Цяпер мы маем апошні шанец, каб перадаць родныя словы наш- чадкам.

Дійсно – в альманаху багато міс- ця присвячено Берестейщині. Тут зна- йшлися не лише вірші і проза, писа- ні говірками, але також інші тексти, що стосуються напр. складних питань пов’язаних з українською автоідентифі- кацією берестейців, наукові публікації про мову та фольклор Берестейщини, є й навіть такі цікавинки, як промови по- літичних лідерів перекладені берестей-

сько-пинськими говірками. Виявилося, що на Берестейщині є багато авторів, які пишуть рідною мовою.

Вражає кількість відомих прізвищ – в трьох номерах альманаху, які побачи- ли світ, знайдемо хоча б тексти сучас- них письменників Наталки Бабиної, Світлани Алексієвич, Оксани Забуж- ко, Сергія Жадана, історик Наталії Яко- венко, діалектолога Федора Климчука та інших.

Ідея «Справи» зародилася в час бу- ремних подій в Україні, тому й важли- вою є підтримка українців у важкий час, солідарність з тими, хто бореться за свою батьківщину. В альманаху зна- йдемо того приклади.

Що дає для нас – підляшан – альма- нах? Перш за все можливість ознайом- лення з літературою, мовою, культу- рою близької нам Берестейщини, про яку й дуже мало знаємо. Є й в номері також цікаві моменти, що стосуються ближче нашого Підляшшя. Варто зга- дати хоча б про статтю Оксани Забуж- ко, яка описує свої враження з вистави Йоанни Стельмашук «Я й у полі вер- бою росла», презентованої в театрі в Бі- лостоці – як зауважує письменниця – у звуках найпівнічнішого з українських ді- алектів: Перекладена з польського пе- рекладу – пише О. Забужко – на – як було анонсовано – «пудляську ґвару», моя «Казка про калинову сопілку» не- сподівано заговорила зі сцени, мов та сопілка з народної казки, таки незапе- речною мовою оригіналу – українською:

майже чистою, тільки з поліщуцькою

«твердою» фонетикою й смачними ді- алектними слівцями…

– Наша ситуація досить близька і подібна – пояснював у Білостоці Віктор Місіюк. – Альманах твориться укра- їнським літературним середовищем, яке знаходиться за межами Украї- ни, а два – що ми живемо в сусідстві з білорусами, білоруськими організація- ми і письменниками. На Підляшші вони теж присутні. Те якраз досить поді- бне до Підляшшя і я думаю, наш аль- манах буде також тут цікавий. Окрім того, я вже видав таємницю – редак- ція альманаху хоче зробити підляський номер, тому запрошую авторів надси- лати свої твори.

«Справа» – чи не перша спроба ви- ходу з берестейською темою до шир- шого кола інтелігенції передусім у Бі- лорусі та Україні. Широкий спектр ав- торів та різні форми: поезія, проза, есе, публіцистика, наукові тексти тощо – це все справляє, що «Справа» може бути

цікавим виданням не лише для літера- турознавців чи любителів літератури, але також для всіх підляшан зацікавле- них берестейським питанням.

Берестейщина і Підляшшя – варто співпрацювати

Віктор Місіюк, який розповідав у Бі- лостоці про альманах – частий гість на Підляшші, оскільки він дуже дбає про підтримування взаємних контактів між підляшанами та берестейцями:

– Не тільки презентація альманаху, але й інші справи привели до Білосто- ку – говорив, – бо хочеться спланувати так, щоби змогли знову приїхати наші колективи і виступити на концертах на Підляшші. І знову ж таки я не по- кидаю надії на те, що підляські колек- тиви з’являться на берестейській сце- ні. Саме у вересні я організовую біль- ший концерт, фестиваль і хотілось би там бачити підляські ансамблі. При- їхав узгодити той взаємний наш об- мін, обговорити можливості виступів на більших заходах. Може «На Івана на Купала» був би берестейський куточок.

То одна з пропозицій. Так що не тільки альманах завів мене на Підляшшя.

Співпраця поміж берестейцями і підляшанами дуже важлива, оскільки ми є не лише частиною одного україн- ського народу, але й того самого етно- культурного регіону, розділеного дер- жавним кордоном. Нам потрібні по- стійні культурні зв’язки: виступи ан- самблів з білоруської частини Полісся на підляських заходах та концерти під- ляшан у Білорусі, обмін нашою, най- частіше вже сполонізованою і зруси- фікованою молоддю, туристично-крає- знавчі ініціативи, але також популяри- заторські заходи, які дозволять ознайо- митися хоча б з традиціями українсько- го національного руху на Берестейщи- ні, про що й на Підляшші майже нічого не знають. Зустріч присвячена промоції альманаху «Справа» була одною з та- ких спроб наближення берестейсько- го питання, хоча шкода, що викликала таке мале зацікавлення серед жителів Білостока. Для всіх, які не змогли бути в Центрі православної культури, але цікавляться Берестейщиною, а також ширше – білоруською і українською лі- тературою – пропонуємо заглянути на сторінку druzi.by, де у форматі pdf по- міщені номери «Справи». Так що за- ходьте і читайте!

Людмила ЛАБОВИЧ Фото авторки статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

5

1

(Розвиток Бойового гопака в Польщі)

Козаків люблять і чекають

ступили перед декількома телеканала- ми, провели майстер-клас для «Стріль- ця» в Ряшеві та декілька виступів у різ- них місцях Варшави. Зараз продовжує- мо тренуватись і виступати, кількість секцій збільшилась до трьох, на сьо- годні нас запрошували до різних міст у Польщі, а також у 4 країни Європи: Ні- меччину, Чехію, Угорщину і в Україну.

За останній місяць ми виступили на Науковому пікніку 2016, темою якого було «Здоров’я», взяли участь у 50-му Дитячому фестивалі української куль- тури в Ельблонзі, виступили в найкра- щому на сьогодні парку атракціонів Europa-Park, який знаходиться недале- ко міста Фрайбург, Німеччина, поряд з кордоном Франції.

Починалось все з маленької кімнат- ки розміром 3х3м. Два хлопці, один спить на ліжку, другий – збоку на під- лозі. Пів року ці хлопці живуть в од- ній вузенькій кімнатці: один вчиться, інший – працює, спільно ділять харч, полички на речі і маленький комп’ю- терний столик. Це я та Ілля Сидорук, який на пів року приютив мене в себе в гуртожитку, за що я йому неймовір- но вдячний. Все що в нас тоді було, це ми, наші вміння, віра в майбутнє, а го- ловне – дружня підтримка. Так нас на- вчив наш Учитель, засновник Бойового гопака Володимир Пилат, який завжди підкреслює «учіться, розвивайтеся і підтримуйте один одного на шляху до

досконалості». Сьогодні кожен з нас живе окремо, я став головою ради ас- пірантів свого факультету y Варшав- ській політехніці та проводжу заняття для студентів. Багато чого змінилось, проте разом з Іллею ми продовжуємо розвивати Гопак у Варшаві. Тому якщо

всесторонньому розвитку, який дає Бо- йовий гопак, Ви зможете підвищити рі- вень здоров’я Ваших друзів, знайомих, дітей та дорослих, дати їм можливість розвиватись духовно і піднімати рівень своєї свідомості. Із збільшенням кіль- кості осередків Гопака, ми разом змо- жемо проводити крайові і міжнародні змагання та фестивалі. Хто знає, мож- ливо саме у Вас в місті росте чемпіон світу з Бойового гопака?

Запрошуємо до контакту через фейс- бук https://fb.com/HopakWarszawa або електронну пошту art-hopak@gmail.com.

Ми завжди раді розповісти про тре- нування, семінари, виступи та інші заходи.

Ігор МИХАЛЕВИЧ тренер Бойового гопака Фото з архіву Варшавської групи

Бойового гопака ку серпня. Кожен може долучитися до нас. Крім того, ми організовуємо поїзд- ку на вишкільний центр Бойового го- пака біля Львова в Україні.

Особливістю семінарів і мандрівки буде спілкування із засновником Бо- йового гопака Володимиром Пилатом, людиною, яка своєю титанічною пра- цею відродила величезний пласт укра- їнської та загально-лицарської куль- тури: бої навкулачки, на поясах, з ви- користанням зброї, історію козацтва і Русі, пірамідологію, біоенергетику, сприяє розвитку органічного земле- робства і покращенню екології, та ба- гато іншого.

Зараз ми шукаємо охочих і готових долучитись до нашої команди. Ви змо- жете розпочати Гопак у своєму регіоні або сприяти його поширенню. Завдяки

зараз поряд з Вами є Ваш друг – дайте йому «п’ять», а як нема, то подзвоніть і подякуйте йому – зробіть це прямо зараз, адже це людина, яка допомагає Вам рости в цьому світі. Саме в такий спосіб ми будуємо наші тренування, так ми розвиваємось самі і своїм при- кладом показуємо це для наших учнів.

Виглядає, що у нас все чудово і це справді так, але є одна річ, в якій ми потребуємо допомоги. На даний мо- мент тренери Бойового гопака є тільки у Варшаві, а охочі приєднатись до Го- пака – зі всієї Польщі, можливо, навіть, з Вашого регіону чи міста. На жаль, ми не маємо змоги приїжджати всюди.

Літом завжди проходять навчаль- но-вишкільні семінари з Бойового го- пака – пройдений семінар дає право тренувати. Семінари починаються вже з липня і йдуть до кінця літа. Коман- да з Варшави готується їхати на почат-

Науковий пікнік 2016 (Національний стадіон у Варшаві) Майстер-клас для «Стрільця» в Ряшеві

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

6

Конкурс пісень з підляської криниці

Гран-прі ХІІ Конкурсу української пісні «З підляської криниці» посів дует молодих співaчок з Більська – Марти Ігнатюк і Марії Мартинюк. Загалом, у конкурсі, який 15 травня пройшов на сцені Більського будинку культури, взяло участь більше 60-ти виконавчих одиниць – ансамблів,

хорів, дуетів, солістів. Серед виконавців були представники всіх поколінь.

П

з Кліщель і «Струмок» з Дубичів-Церковних, яких підготовляв Ігор Фіта, та

«Веселі нотки» й «Асте- рія» з Більська.

– В цьому році ми вперше трішки відокремили малих дітей, цих найменших, від старших – говорила орга- нізаторка конкурсу Єлиза- вета Томчук з Союзу укра- їнців Підляшшя. – Так що

вперше були прослухову- вання наймолодших учас- ників, а потім вже співа- ли дорослі ансамблі. Якщо йдеться про репертуар, думаю що останніми рока- ми стає більше виконавців

сучасної пісні, а меншає фольклору. Але це тіль- ки тому, що, очевидно, для багатьох, передусім для ді- тей, простіше співати під фонограму. І молодь охоче співає цю сучасну пісню.

Кількість учасників конкурсу постійно зрос- тає. «Тримаються» весь час старші колективи та щораз більше є охочих мо- лодих людей, котрі вчаться української мови, пізнають

«Сонечко»

Переможний дует: Марта Ігнатюк і Марія Мартинюк

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

7

Конкурс пісень з підляської криниці

«Луна»

Емілія Королько

«Наймолодший Ранок»

«Веселі нотки»

Анастасія Шеремета Мая Єрмаловська Дует Оля Касперук і Патриція Шидловська

Юлія Іванюк Дует Естера Тихонюк і Йоанна Василюк

Олександра Волчик Домініка Благушевська

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

8

«Мале ГДК»

Ранкові дівчатка

«Гілочка»

Наталія Никитюк Дует Дарія Рута і Домініка Гапунович

Ізабела Карчевська

Кароліна Мірек Юлія Єрмаловська

Юлія Ляшевич Наталія Селевесюк Магдалена Ніконоров Софія Филип’юк

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

9

на уроках також пісні й тут мають змогу перевірити свій талант. Серед постій- них вже учасників конкур- су можна вказати на колек- тив «Вервочки» з Орлі.

– На конкурсі будемо презентувати пісню опра- цьовану – говорив керів- ник колективу Володимир Рева, який на репетиції до підляської місцевості при- їжджає з Рівного. – Буде це пісня про Волинь, про мій рідний край, а я хочу, щоб послухали її також люди тут, на Підляшші. Наш ко- лектив має зараз багато виступів, їздимо на кон- церти цілий рік.

Володимир Рева підго- товляв до конкурсу також солістку. Наталя Сeлeве- сюк приїхала з Орлі, їй чо- тирнадцять років, і як ка- зала – любить співати, а на конкурсі виступила з на- родною піснею «На горо- ді дичка».

Останніми роками по- мітним на конкурсі є збіль- шення кількості виконав- ців з Сім’ятицького повіту.

Доказом своєрідного «ре- несансу» української пісні та традиції спільного спі- вання в сільських ансамб- лях, в останньому часі, є поява або відродження та- ких колективів, як «Нови- на» з Мощони-Королiв- ської, який в цьому році відмітив ювілей 10-ліття,

«Криниця» з Радивилівки,

«Вереси» з Вилінова, «Не- забудки» з Нурця-Станції та «Мельничани» з Мель- ника. Валентин Никиторо- вич до Більська приїхав як член цього останнього ан- самблю, а також як соліст.

– Належу до колективу

«Мельничани», але вирішив спробувати своїх сил та- кож як соліст – сказав піс- ля виступу пан Валентин.

– А люблю співати, «своє»

«Говорила мати: співати»

«Мікстурки»

«Струмок»

«Ранок» – фолькова група

«Осінній лист»

Ольга Філоць

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

10

«Вервочки»

Квартет хору «Осінній лист»

«Чижов’яни»

Валентин Никиторович

«Родина»

Фольклорний ансамбль з Черемхи-Села

«Новина»

Патрик МісіюкМагдалена Творковська

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

11

в душі грає. Голос маю по моїй матері, яка була до- брою співачкою. І так собі співаю, поки дам ради, бо вже 73 минуло, а як Бог дасть, то будемо ще далі співати.

Молодіжний україн- ський ансамбль «Гілочка» з Черемхи бере участь у кон- курсі від його початків.

– На початку не було так багато ансамблів – го- ворить його керівник Ірина Вишенко. – Зараз є вже ве- лика конкуренція. В моєму колективі маю зараз нові особи, це є початкові кла- си. Учасниці приходять, потім йдуть далі вчитись і відходять з колективу, і знов починається праця з новими. Маю вже також в колективі хлопців, які дуже хотіли виступати.

Треба ще з ними працюва- ти, але приходять на ре- петиції, дуже також до- помагають при проведен- ні якихось заходів.

Разом з «Гілочкою» при- їхав жіночий колектив з Че- ремхи-Села, з яким черем- шанська молодь показує на сцені обряд випікання ко- роваю. Те, що почалось в

«Гілочці», продовжує ко- лишня учасниця колекти- ву Олександра Іванюк, яка зараз у Білостоці керує ан- самблем традиційної пісні

«Добрина». Молодь, котра співає «по-старому» – бі- лим голосом, сподобалась членом журі, які признали

«Добрині» перше місце у номінації «фольклор».

Побіч «Добрини» Біло- сток на конкурсі представ- ляв ансамбль «Стебло» з Громадської школи ім. св.

Кирила та Мефодія, якого учасники співають також у родинному колективі

«Говорила мати: співати!», а крім цього проявляють свій талант як солісти.

«Незабудки»

«Астерія»

«Криниця»

Петро Осташевський

«Мельничани»

«Ранок» – група сучасної пісні

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

12

Серед «ветеранів» кон- курсу «З підляської кри- ниці» є також дуб’яжин- ська «Родина», постійними учасниками: «Луна» з Пар- цева та «Чижов’яни» з Чи- жів, які заспівали разом, а потім ще розділились на жіночу та чоловічу групу.

– Для нас це очевидно дуже важливий і вартіс- ний захід – говорить голо- ва Союзу українців Під- ляшшя д-р Андрій Ар- тем’юк – Дає вiн можли- вість презентування, але також суперництва, оче- видно в доброму того сло- ва розумінні. Це також підбадьорює ансамблі та солістів до цього, щоб під- вищувати свій рівень. Є це також своєрідна зустріч на сцені поколінь і перека- зування української пісен- ної традиції Підляшшя.

Журі, яке очолював Юрій Ковальчук, мало важке завдання, тому що слід було оцінювати ціло- денний пісенний марафон, а також розділяти все на різні, як жанрові, так і ві- кові номінації. З результа- тами конкурсу, очевидно, невід’ємно зв’язані емоції.

Але, як то вже часто зга- дувалось – суть не в цьо- му, хто буде першим, дру- гим, третім, хто одержить нагороду, а хто вирізнен- ня. Важлива є сама при- сутність. Для молодших це перші випробування свого голосу, поведінки на естра- ді, опанування хвилювань.

Для старших це часто на- года до зустрічі зі знайо- мими колективами з інших місцевостей.

А найкращі учасники ХІІ Конкурсу української пісні «З підляської крини- ці» заспівали на гала-кон- церті, який 4 червня від- бувся в Більську – в рам- ках заходів з нагоди Днів Більська.

Славомир САВЧУК Радіо Білосток Фото Ю. Гаврилюка

«Добрина»

Тріо з села Мощона-Королівська

«Ранок» – фольклорна група Квінтет «Довгий вечір»

Збіґнєв Насядко «Чижов’яни» – жіноча група

Ніна ТимошукОлександр Пура

Марина Місіюк

НАД БУГОМ І НАРВОЮ – № 3/2016

13

ГРАН-ПРІ

Дует Марта Ігнатюк і Марія Мартинюк Більськ Підляський

ФОЛЬКЛОР

Молодша вікова категорія Сольний спів

І місце – Анастасія Шеремета Середня вікова категорія

Сольний спів

І місце – Домініка Благушевська Ансамблі

І місце – Ансамбль «Гілочка»

І місце – Ансамбль «Ранок» фольковий Старша вікова категорія

Сольний спів

І місце – Ніна Тимошук ІІІ місце – Збіґнєв Насядко

ІІІ місце – Валентин Никиторович ІІІ місце – Ольга Філоць

Малі форми

І місце – Квартет хору «Осінній лист»

ІI місце – Дует Анна Фіонік і Віра Никитюк

ІІІ місце – Тріо Маріанна Оксентович, Олена Датчук і Марія Юркевич ІІІ місце – Дует Ольга Філоць

і Анна Романюк Ансамблі

І місце – Фольклорний ансамбль «Добрина»

І місце – Чоловіча група ансамблю «Родина»

ІІ місце – Ансамбль «Родина»

ІІ місце – Ансамбль «Ранок»

фольклорна група ІІІ місце – Хор «Осінній лист»

ІІІ місце – Фольклорний ансамбль з Черемхи-Села

Результати ХІI Конкурсу української пісні

«З ПІДЛЯСЬКОЇ КРИНИЦІ 2016»

Дует Марія Веселовська і Агата Лаут

«Стебло»

«Родина» – чоловіча група Дует Анна Фіонік і Віра Никитюк

«Чижов’яни» – чоловіча група Дует Ольга Філоць і Анна Романюк