Р ік І
ВИДАВЕЦЬ І НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР
Т А Д Е Й К О Н Ч И Н Ь С К І У К Р А ЇН С Ь К А РЕДАКЦІЇ І АДМІНІСТРАЦІЇ АДРЕСА
Кіпггої, Яоіу $яіа( № 41 іл. 27
Місячна передплата
6 0 с о т .Конто понтоне
Л е Ї8 7 7 -Телефон
2 9 6 - 4 0 .СКАРБ п о л ь с ь ки м с т о їт ь м іц н о ї
Всі громадяне Польської Держави з великим зацікав
ленням і нетерпляче чекали, що скаже Премер Ґрабскі про фінансовий стан Держави, бо від того залежить успішність всіх наших справ. Отже, промовляючи на Сеймовій Комісії Скарбовій дня 26 червня б. р., п. Премер всіх дуже втішив і заспокоїв.
В ід о м о , щ о г р о ш і в б а г а т ь о х д е р ж а в а х , н а - в їд в е л и к и х , х и т а ю т ь с я і в с т о с у н к у д о д о л а р а п ід л я г а ю т ь з н и ж ц і . Т а к д іє т ь с я з іт а л ій с ь к о ю л ір о ю , т а к і з Ф р а н ц у з ь к и м Ф р а н к о м , т а к і з з о л о т о ю н ім е ц ь к о ю м а р к о ю —
тільки наш злотий стоїть
н е п о р у ш н оі тримається
т а и м іц н о , я к а н г л ій с ь к и й Ф у н т ш т е р л ін г ів т а д о л я р .Пан Премер розяснив, чого се так:
„Загальний стан, нашої скарбової ситуації
н а д з в и ч а й н о щ а с л и в и й .Порівняння за перші чотирі місяці вика
зують прибуток 643 мілійони, а видатків 611 міл. Травень та червень завжди бувають з засади добрими місяцями, бо на ці місяці припадає термин вплатв; доходи в травні перевис- гаили видатки: сподіваюся, що так буде й у червні. Липень завжди з васади трудніший, серпень так само е одним
Совіцька правда про
Н У Ж Д Е Н Н ІС Т Ь Р О С ІЙ С Ь К И Х У Ч И Т Е Л ІВ
Ро.сійска „Учительская Газета" що-дня одержує десят
ки листів від учителів з написами:
„ К р и к р о з п а ч у с іл ь с ь к о г о в ч и т е л я , Р я т у й т е ! ” .Комуністична „Прав
да", не криючись, оповідає про те, що в російському шкіль
ництві робляться такі страшні речі, що їх описати трудно.
От дослівна цитата:
„В Воронізькій губернії учителі досі ще не отримали платні за січень; в Ярославській губерні’ протягом остатніх трьох місяців учителі теж не одержували утриман. В Ца- рицинській губеї :ії панують далеко гірші стосунки: учи
тельство, не дістало ще досі платні за липень та серпень і
„Я КИ Й Ж Е ГАРНИЙ СВІТ БОЖИЙ” ...
Кільканадцять чоловіка підіймалися на високі скелі Чорногори. Ішли бадьоро, живо—кипіла розмова, повна жар
тів та дотепів. Що хвилі Вибухав сміх і лунав геть-геть по зблакитнілих пущах.
Одна тільки Марійка йшла позаду за товариством— са- е мотна й тиха. Ніхто не звертав на неї уваги.
Розмовляла з квітками. Зривала їх що хвилі— притуля
ла потайки до уст і всміхалася радісно й чуло до їх бар
вистих голівок.
Нескоро, але зрештою стали всі на самім верху. Перед очами розстелялася чудовна панорама: море зелених лісів на долі, й у горі— друге море—море бездомної блакиті'. Всі замовкли — не стало б слів для висловлення величі чарів
ної краси!
/Раптом Марійка, не в силі бувши опанувати зворушення, перемігши несміливість', простягла руки до океану барв і бле- сків
іскрикнула зворушеним голом:
— Який ж гар н и й
світ Божий!...
Пять звичайних слів — але в них тремтіло глибоке за
милування. Не в одних очах блиснули сльози радости. Пан
да Марійка злякалася власної сміливосте й замовкла.
з лихих місяців, а тому й трудно вже тепер поширювати видатки й ухилятися від ощаджувань.
Л и ж е п о ч и н а ю ч и з в е р е с н я л е г ш е б у д е й т и б іл ь ш и ж в а в и м т е м п о м .
Так само, не дивлячись на тяжке положення й брак кредиту,
в е с ь ч а с з р о с т а ю т ь о щ а д н о с т и ,складані до банків та до сільських кас. В самій лише ІІочтовій Касі Ощадности виносять вони 15 міліонів золотих".
Далі пан Премер казав:
„Щоб не піддаватися надмірному песимізмові, до чого в нашому суспільстві існує нахил, приточу я таке порів- нання:
д н я 2 0 ч е р в н я 1 9 2 4 р . м а л и м и з о л о т а н а 8 2 , 0 0 0 , 0 0 0 ,валют та девізів на 192,000,000, серебра на 11,000,000, а разом 287.000,000.
Д н я 2 0 ч е р в н я б і ж у - ч о г о р о к у м а л и м и з о л о т а н а 1 1 9 , 0 0 0 , 0 0 0 ,валют та девізів на 122,000,000, серебра на 81,000,000, разом на
3 2 3 , 0 0 0 , 0 0 0 .Впроваджуючи серебро ми значно піднесли розмінний обіг".
Одним словом серед європейських держав Польща най
краще дає сабе 'раду з фінансовими труднощами і з кожним місяцем поліпшує цей стан. А через те й добробут грома
дян зростатиме все дужче.
освіту пролетаріяту.
1924 року (!!!) і т. д, В тих же губерніях, де учителям ви
давано платню, одержали вони дрібну лише частину належ
носте: так, прикладом, у Новгороді 19 рублів замісць 28, в Костромі 23 рублі замісць 27 з половиною".
Гроші належні вчителям уряд видає на зовсім инші ці
лі: в одних округах, наприклад, ніби то на електрифікацію, в ингаих на допомоги „товаришам", в инших зрештою на ад
міністрацію, щоб... справно працювала...
Коли так пише большевицький урядовий часопис, кот
рий зрештою уболіває над таким станом річей, то якою ж страшною мусить бути дійсність там, звідки вже й скарги не доходять?!
Коли ж усе товариство сходило вже до долу, підійшов до неї пан Андрей Шкрумеляк, інжинір, і тихо промовив:
— Така жінка, як Ви, може бути скарбом на все життя!
Стільки щастя бризнуло 8 Ваших слів!
— Я б хотіла, щоб усі люде були щасливі — переко
нуюче відповіла Марійка.
— А чи ж ,це можливо?
— Далеко це, але можливо — запевняла вона — в ба
гато стежок, що ведуть до мети, але одна з найлекших називавться ощадністю. Я вірю в це фанатично. Польщу можна перебудовати ощадністю.
—
От воно як! Г Ви це робите?
__
Роблю! Я маю вже 500 золотих, складених у Поч- товій Касі Ощадности. Хотіла-б, щоб і всі так робили. Бо
же! Які-б то всі були тоді багаті!
—
Яка Ви гарна в цьому запалі! Коли-б я мав відвагу, я-б попросив Вашої руки...
Панна Марійка зарумянилася аж по саме чоло й звіль
на піднесла свої блакитні очі на інжиніра. В очах його во
на побачила таке замилування, стільки щиросте, стільки шляхетної доброти, що вся зворушилася, й у самотному серці її зродилася любов.
Без
слів вона подала йому тремтючу руку.
2 С Т Р А Ж Н И Ц Я
Сільско-Тосподарськпб Хіхгрєс у Варшаві.
Коли д о с в ід ч е н і лю де р азо м р а д я т ь с я , то д л я в с іх з то го буває користь. Т ом у к о н ґр еси (зїзд и ) й м аю ть та к е в е лике зн ачін н я. В о статн іх д н я х ч ер вн я в ід б у в ся в столиці наш ої д ер ж ави В ар ш аві М іж народній С іл ьськ о -Г о сп о д ар сь
кий (Р ільн ичи й) К онґрес, котрий м ати м е д о д а т н ій вилив н а наш е с іл ьс ьк е го сп о д ар ств о . Прибуло н а ц ей К о н ґр ес коло 200 д е л е ґа т ів з у с іх к ін ц ів світу, а м іж ними й такі особи, я к чеськи й м ін істер п. Г о д ж а й австр ій ськ и й п. Б у х ін ґе р . У рочисте в ід к р и ття К о н ґр есу в ід б у л о ся в неділю 21 ч ер в н я в великій за л і Ф ілярм он ії. П іс л я п рибуття н а К онгрес п. П ре
зи д ен та Р іч и п о сп о л и то ї виголоси в П ривітальну пром ову м ар кгр аф Вогюе, п іс л я ч о го в з я в слово М іністер З ем ел ьн и х С прав п. Я ніцкі.
Р е з у л ь т а т о м н а р а д К о н ґр есу е цілий р я д п рин ятих на н ьом у резолю цій, з котрих важ ніш і:
1) щоб у кож ном у к р а ї були
о р га н із о в а н і ц е н т ральні •обед нання в с іх р іл ьничих т о в а р и с т в в цілі с к у п ч е н н я в о іх «ьундуш ів,
потрібних д л я про-п а ґа н д и , анкет, д о с л ід ів т а статистики, т а д л я п редставю - в а н н я й оборони хліборобських ін тересів:
2) щоб
по п а р л я м е н т а х
(по в с іхдержавах) п о кл и к а н о було до ж и т т я у гр у п о в а н н я с іл ь с ь к и х г о сп о д а р ів
(рільників, хліборобів),обіедную чі в с іх пред с т а в н и к ів х л іб о р о б с ь к и х
т а спорідн ен их з- нимиін т е р е с ів ,
без о гл я д у на ріжницю п оліти чн и х п о гл яд ів , в ц іл і невпинної сп івп р ац і;3) щоб закласти , з того м ом енту, коли н а це буде зм о га , в порозумінню з існую чими вже м іж н ароднім и у с т а н о вам и —
м іж .іа р о д н ю о р г а н із а ц ію ,
я к о ї з а в д а н н я м м ає бути н а в я за н н я п остійн и х сто су н к ів між усім и ц ен тр ал ьн и ми рільничим и у стан о вам и в с іх країв.* • «
В раж іння, я к е справили на д е л е ґа т ів В ар ш ава, о р ґа н і- 'з а ц і я К онґресу, п о л ьсь к а го сти н н ість і ц іл е оточен н я, — є д у ж е вели ке й похлібне д л я П о л ьськ о ї Д ер ж ави , а ти м сам им і д л я всіх с іл ьськ и х го с п о д ар ів наш их.
ЧОМУ СОВЕТИ ПОВАЖАЮТЬ ПОЛЬЩУ?
А м ериканський ч асо п и с „С Ьіса^о О аііу Нєхуз” д р у к у є цікаві д л я а м ер и к ан ц ів
„ О п и с а н н я С о в іц ь к о ї Р о с ії” ,
які н ад с и л а є тал ан о ви ти й сп о с те р егач -к о р е сп о д е н т П авло Скотт-М оврер.В одн ій з остан н ій т е л є ґр а м ів М оврер порівню є Росію з Польщею й, н а п ід с т а в і того, що ч у в про Росію і що в ній бачив, п риходи ть д о висновку, що С о віц ьк а Р&сія з повагою с т а в и т ь с я до П ольщ і.
П о л ь щ а —
пиш е М оврер —м ал о н е з ЗО м іл ій о - но внм н а с е л е н н я м , з м іл ій о н о м с в о їх о д в а ж н и х ж о в н ір ів , г о т о в и х н а п е р ш и й з н а к до б о ю , П о л ь щ а , щ о м е ж у є з Р о с іє ю н а п р о с т о р о н і м а ло н е 9 0 0 а н гл . м иль, в ід ~ И и їв а ж від дал ена л и ш е н а 150 м иль, ц е єдиний п о с т р а х для Р о с ії, к о т р а в ж а д н о м у в и п а д к у не н а с м іл и т ь с я б е з п о се р е д н ь о з а а т а к у в а т и П о л ь щ у.
Коли-б Р о с ія й о д в аж и л а ся вою вати, то не з Польщею, а хиба вж е в Р у м у н іє ю — П ольщ і ж вон а ф акти чно боїться.
М оврер каж е, що С овдепи сп о д іваю ться, що в р азі р о с ій сь к о -р у м у н сько ї війни, П ольщ а, мимо свого вій ськ о во го сою зу з Р ум унією , тр и м ати м еться н е й т р а л іт е т у ^ ). З то ціллю '
Р о с ія р о зв и н е н а д з в и ч а й н у п а ц и о іс т и ч - н у (т о -б -т о м и р о в у) п р о п а га н д у , а ш л я -
іцз/уг ТрЄЦЗЯ
Старш ини гар н ізо н у в С ал ьо н ік ах . н езад о в о л ен і з кабі
нету М и халакоп ульоса, за ж ад а л и його д и м ісії й у тво р ен н я вій ськ о во го у р я д у н а чолі з ген ер ал о м ГІанґальосом ,
до
водячи, щ о теп ер іш н ій ^ уряд м а є сл а б у р у к у й сл а б ш и й з а т у р е ц ь к и й т а и н ш і ур яд и .
Бю ра г е н ер ал ьн о го ш табу в С альониках, будинок почти т а т е л е ґ-хо м дипльом е т и ч н о ї ін т р и ги т а ч е р е з з а гр о з и з б о н у Н ім е ч ч и н и с п о д ів а є т ь с я д о с я гт и т о г о , щ о П о л ь щ а н е п о с т и н а т ь с я на п о м іч Р у м у н ії,
бо сам а, будучи п ід пресією великих д ер ж ав , щоб не зач и нати нової великої євр о п ей ськ о ї війни, м у сіти ме скупчити всю свою у в а гу н а сво єм у за х ід н ь о м у ф ронті зі сторони Н ім еччини й
н е з м о ж е в з я т и у ч а с т и в в ій с ь к о в и х о п е р а ц ія х н а с х о д і.
Зрештою — за к ін ч у є М оврер— Р о с ії ім поную ть тр ак тати й умови, які П ольщ а закл ю чи л а з усім и д е р ж ав а м и ц ен тр а л ь н о ї Европи з а винятком од н ої м а л ен ь к о ї Л итви, н а ко
тр у тільки й мож е лічити Р о с ія .
П равд опод ібно Л и т в у з н е в т р а л із у е с о ю з н и ц ь к е с т а н о в и щ е .Л а т в ії до П о л ь щ і, а п р о ти Н ім ц ів П о л ь щ а з а а с е и у р о в а л а с е б е т р а к т а т о м і т а й н о ю у м о в о ю з Ч е - х о с л о в а ч ч и н о ю (?),
д и п л ь о м атія-ж п о л ьсь к а го т у є т ь с я до того,
щ о б п о д іб н і-ж умовгл п ід п и с а т и щ е й з Ю го с л а в іє ю й н а в іт ь із Г р е ц іє ю . Отже
д л я С о віцької Р о с іїП о л ь щ а н е т іл ь к и е го р іх о м , я к о г о н е л е гк о р о з и у с и т и , ал е Ф о р м а л ь н о ю з а г р о з о ю .
Я 3 2) З
р аф у , залізн и чн і м ости й инші публичні будинки ЗА Х О П Л ЕН О Б У Л О ЗРЕВО ЛЮ Ц ІО Н ІЗО ВА Н И М И ОФ ІЦЕРАМ И.
Всю Грецію охопив н ац іо н альн и й рух, що н ід е не з у с т р іч а є ж ад н о го опіру. Г р ец ьк а ф льота, якою к о м а н д у є а д м ір а л Г ад ж и кар іад о с, п р и л у ч и л ася д о п атр іо ти ч н о ї опозиції.
З Е М Л Е Т Р У С В М 0 Н Т А
ЗА В А Л ИЛ О С Я 2 0 0 Д О М ІВ —6 0 Ч О Л О В ІК А В Б И ТО .
Я я д о н о ся ть з Зєд и н ен и х Ш татів в ш таті М онтана сей- см ичне к оливан ня зем л і спричинило великі уш кодж ення будинків, д о р іг, м остів і зал ізн и ч и х ш л ях ів. Л ю дськи х офір не було.Н А 11 С А Н Т А - Б А Р Б А Р А ,
З С ан та Б а р б а р а в К аліф орнії д о н о ся ть, що зе м л етр у сом зру й н о ван о 200 дом ів. Ч исло вбитих, згід н о з о д ер ж а
ними д о сі від о м о стям и , виносить 60.
Л е гк е коливан ня зе м л і в ід ч у то було й у Ц ар го р о д і С еред лю дности викликало воно паніку.
Я К І П О Д А Т К И З А П
М іністерство С карбу н а г а д у є п латн и кам , що в м ісяц і липні б. р. п р и п ад ає з а п л а т а таких важ ніщ и х б езп о ср едн іх податків:
п одаток в ід м ійських н ер у х о м о стей т а д е-як и х с іл ь с ь ких будників з а 1-ий к в ар тал 1925 р. до 31 липня;
п о д ато к пром исловий в ід обороту з а 1-е п ів р іч ч я 1925 р., згід н о з власним обрахунком в ід п ід п р и єм ств сн р ав о зд ав - чих, що маю ть то р го вел ьн і св іо ц тв а ІІІ-о ї й І \ ‘-ої к атего р ії
Л А Т И М О В Л И П Н І .
т а с в ід о ц тв а пром ислові V . V II і V III к атего р ій , а так о ж від сам остій н и х пром ислових, п роф есій і в іл ь н и х ф ах о в и х проф есій до 1 серпя^б. р.;
п одаток д о х о д о ви й (прибуковий) в ід служ бови х п ен сій , ем еритур і т. п.— н а п р о тязі сем и д н ів по стягн еню .
Крім того н алеж и ть зап лати ти п одатки , н а к о тр і ті, хто платить, од ерж али п латниці н ак ази з терм ином за п л ати в липни б. р.
Зрдіка ХУудая'пісгв РочгзгевЬоа, 8грііа1жа 1.
