Д ня 2 3 Л ІІ.І9 2 5
Рггзїуїка рве НожаВ А Р Ш А В А РІК І
сріїеоіа гусгаїїея
ВИДАВЕЦЬ І НАЧАЛЬНИЙ І и і / П Н ^ И Р І І / Я I АДРЕСА
РЕДАКТОР І / П Г п і і І и Ь П п I 1 АДМІНІСТРАЦІЇ
Др, ТАДЕЙ КОНМИНЬСКІ | _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ | ^гзгажа, Можу Зжіаі № 41 го. 27
Місячна предплата
6 0 с о т .Конто цочтове
А Е 1 8 7 7 .Телефон 2 9 6 - 4 0 .
Н ІМ Ц І ЗАГРО Ж УЮ ТЬ МИРОВІ
Німеччина викликала світову війну, мріючи про те, щоб покорити собі цілу Европу. Готувалася вона до того
д у ж ед о в г о й з в е л и к о ю у м і л і с т ю . Д е с я т ь м іл іо и ів .м у ж ш ц и н п о л я г л о с м е р т ю
на полях боїв, які прова
джено на цілій земній кулі.
В с т р а ш н у б ід у й н у ж д увпали всі народи, що їх землі топтав брутальною стопою німецький наїздник. Памятае ті страшні часи
л ю д н іс т ь п о л ь с и а ,а ще гірші спомини про них залишилися серед
л ю д н о с т и у к р а ї н с ь к о ї .
Програвши війну, підписали Німці версальський трак
тат, зрікаючися частин тих земель, які вони привластили були собі насильством, і на яких, як на займанщині, гос
подарювали на протязі віків, Але підписали вони свої зобо-
вязання н е щ и р о — п р о о ч і л ю д с ь к і, п р о с е б е ж п о т а й к и п о с т а н о в и л и , щ о н е д о д е р ж у в а т и м у т ь у м о в и .
Чинили вони також все, щоб поріжнити союзників між собою й допровадити до отвертого вірвання відносин між Англією й Францією.
Але саме тепер надходить остаточний момент. Німеччи
на не може довше жити, замишляючи на самоті зраду та готуючись до нової війни. Мусить вона або вступити до Лі
ги Народів і підлягти контролі народів цілого світу, або сама викреслить себе зі співжиття з європейським суспіль
ством, і тоді заінтересовані держави будуть її пильнувати зі зброєю в руках. Особливо гострий був би військовий нагляд союзників над німецькими уаброеинями.
От у таку то хвилю Уряд Німецький, притиснений до муру, виробив діявольський політичний плян, обрахований на те, щоб розділити Европу на два табори.
Запропонував оце Німецький Уряд утворена ґваран- ційного пакту, до якого б мали приступити Франція, Англія, Німеччина, Італія й Бельгія — це значить що пять тих
держав взаємно б поручилися за ненарушимість своїх кор
донів та за взаємну оборону, Натомісць у Східній Европі хоче Німеччина залишити собі вільну руку, щоб добитися ревізії польско - німецьких та чесько - німецьких границь.
Одним словом німці, за те, що згодяться не зачіпати чо
тирьох західиіх держав, за години серебренники домагаються того, щоб їм віддали на грабіж Східню Европу.
Англія, яка завжди в політиці руководилася своїм ви- рахованим еґоїзмом, готова піддержати німецькі пляни.
Одначе політичний розум не дозволяє Анг'лії занадто далеко заходити, наражаючись на неприхильність світової опінії. Коли Анґлія побачить, що її стремління не знаходять підержки, то вона змінить своє становище і прихилиться до другої сторони.
• *
Наради в Женеві, в Раді Ліги Народів, дійшли до та
ких результатів:
1. Так званий женевський протокол переказано вересневій сесії Ради Ліги. Проект цей має на меті вобовязати всі держави до того, щоб вони уникали воєн і розсуджували спірні справи в міжнародньому трибуналі так само, як всі громадяне удаються звичайно до суду, коли між ними повстане яка незгода. Оце на протязі тих кількох місяців—
с. р. до вересня місяця той протокол мав бути відповідно виправлений.
2. Гданськ, який конечно бажав називатися державою, позбавлено цього титулу, бо він підлягає Польщі. Иньші важні справи що торкоються основних відносин Гданська до Польщі, так само розглядатимуться у вересні.
На тому й вичерпано наради Ліги Народів. Німеччина, яка хотіла викликати кризу, захитавши світовий спокій, му
сить „повісити носа на квінту".
С п р а в а в л а с н у в о т ій - о т
Галя весело вбігла до хати. Серце дзвіночком билося їй у грудях. Ще ніколи в житті не почувала вона себе та
кою гордою й такою щасливою. Кинулася матері на шию.
Обняла маленьку сестричку в колисці. Послала поцілунок канарйкові, а мурмилові-Бровкові зробила на хвості закрутку.
— Що це сталося? — запиталася її зрештою здивована мати — чи спадщину одержала з Америки, чи ідеш завтра до вінця з Семеном, чи, може, купила білет на льотерію та виграла?
— Ні, мамцю!—відповіла Галя — ані перше, ані друге, ані трете! Тут власне справа в одній малій дрібниці!
— В якій же то дрібниці?— питалася мати, зацікавлена до краю.
— Зараз це виясню! — говорила з захопленням Галя — правда-ж, як би воно добре було, колиб усі люде були щасливі? Пан учитель кажуть, що то тільки від нас самих залежить, щоб так було, і що треба тільки доброї волі, щоб світ робився все кращим і кращим.
— Добре! Все це добре— казала мати— але про яку-ж то ти таємничу „дрібничку" хотіла розповісти?
— Зараз, мамуню!—сказала Галя.—Адже Ви знаєте, що я вчу грамоти Вавочку і дістаю за те десять золотих на місяць?
д р іб н и ч ц і...
— Ну, то що ж із того?
— Аджеж Ви 8наете теж і про те. що тато дають мені одного золотого, а Ви, мамуню, ще другого, а всього ра
зом — дванадцять.
— Так, так!
— Правда-ж, що я раніще все те видавала на ласощі?
— Що правда, то правда — підтакувала все більше
здивована мати. *
— А чи тепер Ви, мамо, бачили, щоб я коли ласощі їла? — урочисто запиталася Галя.
• — І справді, ні!
— Отже справа тут в отій-от, як пан учитель каже,
д р іб н и ч ц і і
треба вміти мудро ощаджувати! І я цього нав^
чилася! З початку складала я що-місяця одного злотого в Почтовій Касі Ощадносте. З гам було найтяжче! Ой, довго я не могла свого апетиту опанувати! Але таки себе пере
борола! З того часу йде діло все краще та краще! А тепер я вже—богачка, бо маю на книжочці більше як 65 злотих,—
більше за всіх моїх однокласниць, і за те пан директор
дали мені похвалу. Ой, яка ж я щаслива! Яка
щ асли ва т лпочала ■ такої маленької дрібш чш і Щаслива, що
2 С Т Р А Ж Н И Ц Я
лророуо
Видатний комуніст і член російського большевицького Уряду в Росії
С т а л і йзаявив, що російські й українські селяне оказуються найнебезпечнішими
п р о т и в н и к а м и С о в і т і ві що тому комуністичний уряд мусить напружити всі сили,
щ о б и з м у с и т и с е л я н п і д л я г т и й о м у і п о к о р и т и с я . (
Говорячи таке, Сталін викрив
н а й б і л ь ш у б о л я ч к у с о в і ц ь и о г о у р я д у .Щоб зрозуміти це, треба пригадати собі, як большевизм розпочався.
Провідники комуністів з Леніним на чолі, коли вибіра- лися до Росії, то гадали, що селяне цілою масою однодуш
но підтримають большевизм у його стремліннях. Звідки бра
лася надія на те? На чому основували большевики свої припущення?
Бачите, на чому: в Росії аж до остатніх років минуло
го
століттяіснувала сільська „Община" то-б то земельна селянська комуна—це значить, що вся земля була спільною власністю сільської громади („обчества" — була обчеською), і землю ту що кілька років переділювано по-між спільника
ми (членами сільської громади — „обчества"). Отже ніхто не вважав себе за власника тої ділянки, яку обробляв.
Ніхто також не дбав про те, щоб як найліпше землю обро
бляти, бо по що мав би це робити? Щоб через кілька літ хтось инший користувався з праці дбайливого й умілого хлібороба, що мав на заміну одержати цілком занехаяну й вапущену ріллю?
А л е ж з ч а с і в м і н і с т р а С т о л и п і н а „ о б щ и н у * * ц ю б у л о с к а с о в а н о .
Приватна індивідуальна — тоб-то особиста власність, що належить на віки вічні одному го
сподареві та його родині,
б у л а н о в и н о ю в Р о с і ї .Че
рез те большевики й уважали, що селяне радо приймуть
НЕ Р И Д А Й
Нарікаєш, чоловіче, на свою недолю, скаржишся на ■
ріжні меньші і більші боляки, та плачеш над гіркою бідою.
Але чому та не подумаєш над цим, що робити і як вро
бити, аби тобі було лекше жити.*
Одна людина, сама нічого не вдія, а біду своїми нарі- ванями і плачем не віджене. Помочи може тільки більше людий, бо громада як кажуть: великий чоловік!
Замість нарікати на біду, збирайтеся люди добрі разом, радьтеся і подумайте як^собі самим помочи. Не надійтеся і не чекайте на чужу поміч, тільки беріться самі до госпо
дарської та розумної, громадянської мирної роботи. Не ри
дай, а працюй, бо тільки працею і спільними силами дійдеш до добробуту. Заложуйте собі громадські кооперативи, ріж- ного рода господарські спілки, та щадничі і ножичкові ка
си. Спільними силами, можна богато зробити і прогнати біду.
Нераз нарікаеться у нас також на адміністраційні по
рядки. але ніхто не подумає, як належить робити, аби нарі
кань не було.
П Р О А М Е Р И К А Н С Ь К У П О М І Ч Н У
В попередному числі „Української Стражниці" доносили ми, що перша рата в сумі 35 міліонів долярів, великої аме
риканської ножички
в п л и н у л а в ж е д о д е р ж а в н о г ос к а р б у . .
Гроші позичені в Америці будуть призначені
н а г о с п о д а р ч у в і д б у д о в у Д е р ж а в и .Іменно уряд має замір призначити 40 міліонів зол. на будову залізниць, 100 міліонів зол. на кредити будівляні, а 80 міліонів зол.
на всі иньші кредити.
Преміер І рабський, як добрий господар допровадив дер
жавний буджет до порядку, розуміючи добре,
ЩО ТІЛЬКИ ТОДІ можна буде числити на великі заграничні кредити.
К о р о т к і в ід о м о с т и з ц іл о го т и ж н я
С р і б н і м о н е т и .
На днях дійшов до Варшави перед- пстанній транспорт срібних монет, зроблених у Франції.
П
рийшло5.000.000 срібних однозолотівок і 2,500.000 штук пвозолотівок. Незалежно від монет вироблюваних в Парижу надходить кождого тижня до Варшави около 1 міліона штук монет роблених в Анґлії.
С Зй /і уї з уі
комуністичний „общинний" устрій і стануть його найміц- ніщою підпорою.
Однак сталося не так, як большевики міркували. Ці узурпаторі, що уважають себе за спасителів трудящого люду, показалися
з в и ч а й н и м и д у р н я м и ,бо зовсім не знали тих прав, що кермують цивілізацією. Не зрозуміли вони того, що людина-індивідуаліст — вища від людини по
збавленої ініціативи, отого то плаза, що не може взяти участи в життю народнім. Не розуміли вони того, що чи то російський, чи український селянин, коли вже їх раз при
вабило життя індивідульне — на своїй власній ріллі, то той поваб з його свободою й незалежністю, коли вже раз пробудиться в затоптаній до того часу в болоті душі, то ніколи вже
НІХТО ЙОГО ЗВІДТИнічим і ніяк не витрутить, бо раз визволеного селянина, ніколи вже та туга за вла
сного землею не покине, й ніколи він, правдивий хазяїн, не схоче повернути до старої системи, за якої був він тільки сп льником, а не хазяїном.
О т ж е н а ц ь о м у в л а с н е й п о ч а л о с я б а н к - р у ц т в о б о л ь ш е в и ц ь и о ї с и с т е м и .
Російські й укра
їнські селяне не дали одібрати їм землю. Кождий І8
них п о л ю б и » і п р и в я з а в с я д о т о г о к а в а л к а н и в и ,яку поливав потом свойого чола, яку обробляв він напружуючи стомлені плечі й руки.
Н а т і й с в о ї й н и в і н о ж д и й п о ч у в а в с е б е с а м о с т і й н и м г о с п о д а р е м , а н е т о ю - о т к о м а ш о о ю , щ о , я к с л і п а , ш п о р т а є т ь с я т а н , я н у с і и н ь ш і — п о р а б с ь к о м у . П о л ю б и в в л а с н у з е м л ю й т о м у з н е н а в и д і в к о м у н і з м !Погром большевизму справді йде з села. „Куркулі" не позволять опанувати себе, як не можна опанувати вулька- ну, що вибухає лавою!
П р о р о ц т в о С т а л і н а с п о в н и т ь с я ц і л к о м !
А Д О Б У В А Й !
По перше мусите старатися самі, щоби в громаді був
л а д і с у п о к і й .
Не треба допускатися до такого, щоби аж силою приходилося заводити порядок. Чейже це нікому не виходить на користь.
Дальше належить памятати, що в Державі в якій жиемо маємо широку Конституцію і добрі горожанські права. Проте за
мість плакати,
х а й к о ж д и й б е р е ж е с в о й о г о п р а в а , я к е п р и з н а є й о м у К о н с т и т у ц і яі стремить до того, щоби права ці були
ш а н о в а н і н а в і т ь в н а й д а л ь ш и х з а н у т и н а х Д е р ж а в и .Але коли хто своїх законних прав не береже і слухає підшептів ріжного рода „мудрагелів", що кожуть
н е т р е б а п р а в а ш а н у в а т и ,то найжеж відтак не нарікав, що йому діється кривда.
Розумний громадянин не зробить дурниць і шкоди собі самому. Він не буде ридати над недолею, тільки буде мирно працювати і працею здобуде собі красшу долю.
Одержавши американську пожичку можна буде в певній мірі
з а с п о к о ї т и б р а к о в м г о т і в к и .Особливо можна буде
п р и й т из
п о м о ч и м » д р і б н и м р і л ь н и к а м і к о о п е р а т и в а м у д і л я ю ч и ї м м а л и х к р е д и т і в .Опріч господарського має американська пожичка також значіння політичне. Відомо, що
А м е р и к а д а є г р о ш і т і л ь к и в б е з п е ч н і р у к и і т а к и м д е р ж а в а м , я к и м н е г р о з и т ь н і я к а н е б е з п е к а .Отож коли Америка уділила нашій Державі великого кредиту,
т о м у с і л а б у т и п р е и о н а н а п р о н а ш у с и л у і р е т е л ь н і с т ь . 6це найліпшим доказом, що
н а ш а Д е р ж а в а в с т у п и л а н а ш и р о к и й ш л я х с в і т л о ї б у д у ч н о с т и .Р е г у л я ц і я р і к
розпічнеться в цілій Державі
на ширшу скалю. Соймова комісія робіт публичних ухвалила вне
сок н тім напрямі.
В с т о л и ц і Я п о н і ї Т о к і й о
згоріло З тисячі
домів.20 тисяч осіб зістало без даху над головою. Д о гашення вогню завізвано військо. Пожар вибух в північній части
м іста.Люди в переполоху опускали місто. Матеріальні страти величезні.
8р<5іка АУудаклісг* Ро*82всЬва, Бгрііаіаа 1.
