Дня З .У .І9 2 5 . В А Р Ш А В А РІИ І.
Місячна передплата 8 0 ©от. --- Конто почтове М і 1877. --- Телефон 2 9 6 -4 0 .
Звідки пливе світло для добра народа
СВЯТО ВЕСНИ І ВОЛІ ЦЕ КОНСТИТУЦІЯ З МАЯ
Наша Держава, яка завсіди в и з н а ч а л а с я в е л и к о ю р е л ігій н о ю і н а ц іо н а л ь н о ю т о л е р а и ц іе ю єднала со
бі всіх свободолюбивих людей. Коли в західній Европі пану
вали ще перестарілі закони, якими переслідувано чарівниць і опирів, та де животіли ріжного рода забобони, народи Рі- чипосполитої Польської т іш и л и с я під огл яд о м в ір и в е л и к о ю с в о б о д о ю . Славний француський натураліст- фільозоф і творець великої француськой революції Руссо в к а з у в а в к о л и с ь н а н а ш у д е р ж а в у я к н а п р и - м ір п р а в д и в о ї свобод и гр о м а д я н .
Опріч духової і релігійної неволі панувала в иньших краях ще неволя панщизняна. Коли велика француська ре
волюція змела станову нерівність людей без пощади а лиця землі, то першою Державою, яка без революції з р о з у м іл а д у х ч а с у і проводила н а й б іл ь ш л іб ерал ь н у і о во бод ол ю биву К о н с т и т у ц ію , з р ів и у ю ч и в о іх г о р о ж а и пер ед п р а в о м , т а з а в д а ю ч и с м е р те л ь н и й уд ар «ьеудальио п а и іц и з м я к о м у у с т р о е - ви — була власне наша Держава Польська, видаючи К о н с т и т у ц ію 3 М а я .
Правда, під напором злих сусідів, під напором старого світа, який з боязни неред неминучим упадком старого по
рядку річей, не позволив впровадити в життя Конституції З Мая, то однак ця Конституція і її ліберальні постанови жили в серцях поневолених заборцями людей, щоб спалах
нути відтак вогнем живої сили і збудувати на звалищах колишніх переможців нову Річпосполиту, вільну та зединену.
Конституція 3 Мая це гордіст і побіда суспільної спра
ведливосте не тільки польського народа, але также усіх свободолюбивих людей, не виключаючи і Українців. Свято Конституції 3 Мая, це свято також і натпих українських лю
дей, над якими так само як і над народом польським тя
жіла віками суспільна несправедливість і панщив^яне ярмо.
Задерж ався у нас гарний звичай обходити память зне
сення паньщини. За старого ладу впоювано в населиння
! фальшиву віру, що мовляв царь був добрий, милостивий і скасуваз паньщину та підданьство!
Чи це правда? Тож власне царі і їх посіпаки були ти
ми, які н е х о т іл н д о п у с т и т и і п о з в о л и ти ия з н е с е н н я п ід д а н ь с тв а і п а н ь їц и н и , як це польські дідачі добровільно хотіли зробити ще перед 1846 роком!
До знесення цісарями паньщини і підданьства не прийшло добровільно, тільки сталося це під н а т и с к о м т о ї л іб е
р а л ь н о ї т е ч ії, я к а м а є с в ій п о ч а т о к ям р а а в К о н с т и т у ц ії 3 М а я .
Тому українські люде тепер, коли нестало заборчих ца
рів, повинні обходити с в я т о волі і с у с п іл ь н о го в и з вол ен н я ш и р о к и х о е л я и о ь и и х м а о вв рво н а З М а я .
Отож святкуймо урочисто память цеї великої і славної хвилі, обходім достойно день свободи, день побіда нового світа над старим, день волі і суспільної рівносте людей.
Памятаймо, що при творенню Конституції 3 Мая були рівнож і представники-посли в яких плила українська кров.
Зерно посіяне колись в Конституції 3 Мая уродить аж тепер гарний овоч рівнож і для добра українського народу.
З Р О З У М І В Т А Е М Н І Ц Ю
Стецько і Грицько ходили разом до близького містечка на роботу.
Часто повертаючи разом до свого селя домів, нарікали на свою недолю.
Коли приходив день виплата, то легкодухий Грицько, повертав до шинку залити робака та побавитись з дівча
тами, а Стецко задуманий сам бев приятеля повертав до дому.
Певного разу Стецьню проходячи біля грубого стовпа на якому наліплювались плякати, зауважив як якась куче
рява і гарна дівчина уважно читала щось.
Його зацікавило що вона читає, а ще більше сама дів
чина. Підійшов й сам прочитати. Дівчина оглянулась, бли
снула очима і дальше читала. Стецько спікши рака, сля-
бізував: ч
, „С-т-раж-ж-ни-ця Укра-їнська“! І почав рядок за рядком читати, та ловити зір сусідкі. Кучерява уливаючись, читала байку: „ Я к о ж е н и т и с ь ? ”
Скінчивши блиснула очима на Стецька і поспішила до міста.
Стецька щось потягнуло за кучерявою...
Перед будинком почти, кучерява зупинилась, вийняла я кусь книжочку, полічила гроші і ввійшла до середини.
Стецько хвилю подумав. Нараз згадав прочитану перед хвилею байку про ПОЧТОВУ КАСУ ОЩАДНОСТИ і в го
лос помислив: Ога! она складає гроші до Почтової Каси Ощадиости!
Ввійшов і овій аарабіток вловити.
При віконци урядник щось записував, а в тім часі Стецько з кучерявою перекидались словами. Виходячи роз
мовляли як давні знайомі. Оповідали собі про те як за якийсь час, можна більшу суму ощадить, то про добру по
радницю „СТРАЖНИЦЮ“, з якой Танка довідалась про П. К. О.
Розходячись умовились бачиться кожньої виплати при вікні П. К. О.
Р о зс т а л и с ь веселі і закохані в собі.
Від того часу змінивсь Стецько. Приятель Грицько од
ного разу запитав:
— Де ти діваєш свої гроші, що не пеш і не куриш?
Та й де те так зникаєш від мене?
— Ходжу до попа та й йому віддаю свої гроші! — Відповів Стецько.
Образивсь приятель, перестав говорить.
По якімсь часі в селі говорили, що Стецько женить ся в скорім часі в містечку з гарною дівчиною. Грицько н.
вірив, сміяв та пильні&ше слідив Стецька.
Аж одної виплата, вислідив як Стецько з кучерявою Ганкою вийшли з будинку П. К. О. і направились до гарно
го домику на скраю містечка.
Коли вже ввійїїтзпт до середини, Грицько під дверима слухав о чім так радісно розмовляють?,..
Закохані споминали день запізнення свого, рахували свої ощадносте, та нараджувались про своє весіде.
Грицько відходячи тяжко зітхнув і промови до себе:
Тепер я зрозумів таємницю! Він складав гроші з нею до П. К. Ом а тепер поберуоя і будуть щасливі, а я в дурнях
1
С Т Р 1 Ж Н И Ц Я
^ольшебпцька „законність” ха Україні
Газета „Правда" помістила допись Катеринославського дописувача про „сільске мистецтво", себто про невсипущу
„творчість“ сільских большевицьких властей в области нало- гів і „добровільних податків".
Большевицькі комісари і сільскі совіти наложують без
правно на селян ріжного рода „добровільні" податки на за
купно коней для міліції, на шкільних сторожів і т. д. Всі ті податки остають в кишени збираючих комуністів. Раз вібрали гроші на закупно коней для міліції, а купили авто
мобіль для „предсідателя" рейонового ісполкома. Дальше карають большевики селян на право і на ліво грошевими карами по 25 рублів золотих, щоби тим способом „дещо"
для себе заробити.
Після „добровільних" податків приходять адміністра
ціям] кари. І так: В ґеницькім районі замкнули большевики селянина до арешту за це, що в публичнім місци... чихнув?
В селі Софіївці місцевий совіт „заборонив парубкам курити і співати на улиці". В селі Рпждественск заборонив предсі- датель совіта парубкам танцювати! Знова иньший предсіда- тель Ткаченко бе селян де попало і знасилував понад 40 жінок.
Предсідатель сільского совіта в Одескій Губернії Щер
бина, член Р. К. П. відобрав селянинові) Елкінови землю в той спосіб, що заарештував його, побив, замкнув до сіль
ского арешту, та знущався над ним так довго, аж той під
писав „заяву", що зрікається своєї землі і переднє її со- вітови.
В селі Николо-Бабенську предсідатель совіта Крижа- новський робить в селі, що сам хоче, а іменно: зробив са
мосуд над червоноармійцем Василенком. Бере хабарі де лише може, а коли хто не хоче дати, то грозить розстрілом.
Насилує женьїцин, забрав собі муку, зібрану на голодних і т. д.. Селяне бояться скаржитися на Крижановськогс, бо він „також" комуніст!
Подібне діється а повіті Конотопськім і других по всій широкій Україні.
Цього совітам за мало і „влада* наказує: укріпити ще ліпше революційну законність на селі, бо соляне не
і
слухняні!Так господарують і таку законність завели большевики
і по українських селах.
Б О Л Ь Ш Е В И К И Н И Щ А Т Ь П Р О С Ь В ІТ У І
Большевицькі паничі розповідають ріжні нибелиці, що мовляв у Росії під большевиками розвивається грамотність і просьвіта. Тимчасом це звичайна собі байка, а дійсність покаауе ось що:
На всеросійськім учительськім конгресі подано до ві
дома таку статистику: перед революцією було в Росії
Наймити больщевицького посель- . ства під ключем
На днях Варшавський суд приступить до розгляду спра
ви, большевицьких пшіонів, які крали документи державні і видсилали до Москви через дипльоматичну почту.
Шпіони большевицькі грозячи розстрілом в Совдепії емігрантам росийсьхім вимагали співділаннл. Банда працю
вала на шкоду польської держави, коло двох років, та на
решті попалась в руки справедливости.
Большевицький суд над
повстанцями »
В лютому місяці ми повідомляли про суд над повстансь
кою ватагою Чміля, який відбувавсь в Київі. Тепер нами отримано відомосте про кару над ними. Чміля, який на су
ді покаявся, засуджено на 5 років умовно. Вчителька Ган, яка трималася на суді з надзвичайною самоповагою, яка запитувала суддів: „Чи мають право чужинці судити на Україні Українців". її засуджено па 5 років зі суровою іволацією. Пані Ган була дружиною відомого українського патріота Вінника. Топчій та Борисенко також засуджені до 5 років 8І суровою ізоляцією. Проценко, Колесник, Міронен- ко та Михайлюк сасуджені на 5 років умовно.
5 5 . 0 0 0 н и щ и х ш к і л з 9 7 . 0 0 0 учительських сил. На початку 1 9 2 5 р о к у було такихже самих шкіл 2 0 . 7 8 4 з 4 3 . 0 0 6 учительських сил. Числу учеників з а в іс ім р о к ів п а н у в а н н я б іл ь ш о в и к ів с п а л о а 4 . 7 0 0 . 0 0 0 н а о д и н м іл іо н .
МЬйзулят зєдинених Держав Америки
Конзулят зєдинених Держав Америки жадає, щоби де подань о візи долучувати такі документи:
1) Посвідку, де емігрант мешкав на протязі останок 5 літ, бо від часу повороту до Польщі. Посвідки для селян можуть видати уряди громадські, а в містах поліція, або уряди автономічні.
2) Свідоцтво моральносте, потвержуюче судову некара
ність. Ці свідоцтва може видати поліція, або влада адміиі- страційна І інстанції, або староство. Важність такого сві
доцтва трівае тільки ЗО днів.
3) Свідоцтво фаху, або заняття, яке видає громадський уряд, або поліція. Всі ці документи мусять бути долучени
ми в двох відписах.
Больщевикам вибори не удалися!
З Москви доносять, що перші вибори до рад п р и н о * о л и н е в д а ч у к о м у н і с т і в . До центрального совіту ви
брано 1017 комуністів і 5 0 2 б е з п а р т і й н и х . Комуністі розчаровані таким вислідом виборів. З управнених до вибо
рів брала участь в голосованню тільки несповна половина виборців. Стверджено мале заінтересований виборами,
К о р о т к і в ід о м о с ти з ц іл о го т и ж н я
Б о л ь ш е в и ц ь н е в ій с и о н а д р у м у н с ь к о ю г р а н и ц е ю . На Україні здовж румунської трапи ці. большевиць- ка влада війскова, розмістила 14 найліпших дивізий свого війска. Причиною концентрації червоної армії є велике за
ворушення політичне в Болгарії. .
Г о л о д о в і р о з р у х и н а с о в і т с ь к и й Б іл о р у с і.
В повіті Рохачівськім повстав хлопський бунт проти повітів.
Повстанці убили большевицького комісари і 14 урядовців.
На усмирення бунту вислали сопіти військо.
В ІЙ о н т р е а х ю в Канаді викрито фабрику фальши
вих доларів. При ревізії знайдено 15.000 штук Юдолярівок, 500,000 1 долярівок. Гроші були підроблені дуже старанно.
7 головних „црацьовників" запровадила поліція иа відпочи
нок до вязниці, а цілий „доробок" сконфіскувала.
--- _ _ _ _ _ _ _ _ _
У к у а Т и с ь к и й х о р в В а р ш а в і . Надюпранеький хор під керовництвом Д. Котка. Виступає з українською піснею в Варшаві,' яка радо ії слухає і з захопленням вітає. Як довго забавить хор в Варшаві, невідомо.
В п о р т і С а н Ф р а н ц і с к о над Великим Океаном згуртовано 107 боевих кораблів. На днях відбудуть ці ко
раблі маневри в околиці гаванських островів. Звідсц в ід п л и -
нуть ескадри до портів австралійських. Японія вважав ці маневри як воєнну демонстрацію Сполуч. Держав проти вві.
В М о с к в і радила на днях найвиша рада иароднього господарства. Після основних нарад стверджено, що виклю- чоння з горговлі приватного купецтва відбивається дуже лихо на господарці держави. Рада не могла скрита факту, що комуністи зовсім не надаються до подвнгнення госпо
дарського стану держави, а проте задумує вона дати доз
віл приватним купцям торгувати.
гвгеоЬоа, бгтіїєіаа і. ~
