Д ня З І.У -І9 2 8 .
Р п е їу їка р м гі« « аВ А Р Ш А В А Р ік і.
еріаоова гуехаМеа.
ВИДАВЕЦЬ І НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР
Др. ТД Д Е Й К О Н Ч И Н Ь С К І УКРАЇНСЬКА РЕДАКЦІЇ І АДМІНІСТРАЦІЇ АДРЕСА
Иагзпуа, Но*ї ЗяіаІ № 41 ш. 27
Місячна передплата 6 0 с о т . Конто почтове М І 1877. Телефон 2 0 6 -4 0 -
ПРЕМІЕР ГРАБСЬКИИ ДОМАГАЕСЯ:
ПРИСКОРЕННЯ УХВАЛИ ЗАКОНА ПРО ЗЕМЕЛЬНУ РЕФ О РМ У.
Сеймова комісія вемельної реформи радила д. 27. ц. м.
під проводом віцемаршалка Морачевського над законом про виконання земельної реформи.
Перед порядком денним забрав голос преміер Ґрабський і ствердив, щ о т е п е р п р а ц я ко м ісії* п о с т у п а є с к о р ш и м к р о к о м в пер ед і в и с к а з а в б а ж а н н я в ім е - ии У р я д у , щ о б и С ойм т а С е н а т у с п ів у х в а л и т и а а к о и щ е п ер ед І . л и п н ем ц . р.
Пан Преміер зауважив, щ о ц я с п р а в а е п е к у ч а , бо уряди земскі на основі дотеперішнього закона нічого не залагоджують, бо очікують на новий закон.
Опріч того належить використати біжучий рік, який до
бре заповідається для рільництва. Н ови й з а к о н п р о з е м ел ь н у р е ф о р м у м у с и т ь б у т и р еал ь н им .
Дальше висказав н. Преміер думку, що поспіх ухва
лення земельного закона е пожаданий, бо у нас перево
диться земельну реформу в иньших обставинах, ніж в дру
гих державах, та що р е ш о р м а е к о н е ч н а з а р ів и о з і
■ згл я д ів с о ц ія л ь н и х я к і ге о г р а ф іч н и х -
При кінци своєї промови заповів п. Преміер забрати ще ' раз голос перед третим читанням закона, колиби оказалося, що заходять значні ріжниці між становищем комісії а про
ектом Уряду. '
З цеї промови і освідчення бачимо, що н а ш Уряд, а о со б л и в о п . П р е м іе р , ви добрий го с п о д а р Д е р ж а в и , по направі скарбу, піднявся тепер не меньпіе важ
ної справи, якою є зе м е л ь н а ре<ьорм а, щ о вийде н а к о р и с т ь с е л я н а м .
Український нарід, в переважаючій більшости селяне- рідьники д ій д у ть в п о л ь с ь к ій Д е р ж а в і до п о о і-
! д а н н я від в ік ів б а ж а н о ї зем л і і т о м у з а ц е в е - і лине с о ц іа л ь н е д о б р о д ій с тв о п о в и н н і б у т и вд яч-
; и і Д е р ж а в і п о л ь с ь к ій , я к а н е з а б у в а е про п о т р е б и н а р о д е , а о со б л и в о у к р а їн с ь к и х лю дей т а т р а к т у є в с іх гр о м а д я н о д н а к о в о і б е з и а й - м е н ь ш о ї р іж н и ц і.
Віцепремієр Туґут подався до димісії
По засіданю Комітету Політичного Ради Міністрів дня 27. ц. м. пан міністер Туґут відбув довшу конференцію з президентом міністрів п. І рабським, підчас котрої зголо- сив своє уступлення з уряду. П. Преміер по тій розмові удався до Бельведеру і представив справу и. Президентови
М ін іс те р Скш иньскмй запрош ений до Америки
Пан посол Зединених Станів др. Альфред Ґ. Персон на припоручення свого уряду запросив пана міністра Загра- ничних Справ Скишньокого в імени п. Г. Ґерфільда прези
дента: „ІУіІІіапіБІоші ІпзШиіе оі Роїііісз” до дрннятя участи в сесіях інституту і виголошення відчиту про Польщу.
В тій ціли удасться пан міністер Заграничних Справ в половині липня ц. р. до Сполучених Держав Америки.
Користаючи з побуту в Америці п. міністер Скіпиньскпй за
міряє звидіти Вашінґтон,' Ню-Йорк і Чікаґо.
С м е М в а ї М в М М М И М И М М в И И М в М И О І И О И М И И И Я М М М М И М М И М і
„Треба піти до голови по розум”...
Микига Вовкунець був в дуже добрім гуморі. Тішився
ім е нинами своєї жінки Ольги, з котрою виховав двох гар
них дочок і трох жвавих хлопців— а також весняний вечір і горілка, якої дещо потягнув на задаток дальшого родин
ного щастя додавала охоти.
— Розуму не можна купити— говорив Микита до своїх приятелів, що дивилися на него добре .горілчаними" очи
ма — ро8ум треба мати.
— А так, так — потакувала кумпанія.
— Але ви його не маєте! — сказав твердо Микита.
— Маємо! маємо! — боронилися гості.
— О, не масте — доказував дальше господар — і то вам удовідню. По перше заливаєте собі чуба, Щм вільно мудрому, такому аж ж. то не вільно голодранцям таким лх
Річипосполитої. Пап Президент запросив пана Туґута на авдієнцію.
В розмові з коресподентами освідчив п. міністер Туґут.
що його децизія є остаточна і невідклична та заявив, що безпооередною причиною уступлення є ухвала Клюбу Праці
Не приним айте 1000 золотових б а н кн о тів
Х т о х о т ів б и н и м и п л а т и т и т о г о в ід д а ти о е й ч а с в р у н и п о л іц ії
Тому, що від часу до часу появляються банктоти 1000 золотих. Банк Польський пригадує, що найвисшим банкно
том пущеним в оборот це 500 золотові білети. Білети 1000 золотові не є прявним ередством платничим, і не можуть уважатися правдивими грішми.
Длятого всіх, якіби їх мали, або пробували пустити в обот, належить притримати і віддати в руки поліції.
■нишвзшшянмвамшввтпнмюваянввиншжіямияанпмаяшвшжвянн&знтнмяямв.'.-'