Ч. 28. Львів, неділя, дня 5. (18.) лютого 1906. Річник X
Передплата
на «РУСЛАНА» вп нос:ить:
в Австриї:
на цїлпй р ік . . . 20 кор.
на пів року . . . 10 кор на чверть року 0 кор.
не місяць . . 1■70кор.
За границею:
н підлії рік . 16 рублів або 36 франків на лів року 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число но 10 сот.
«Вирвеш МИ ОЧН І душ у МИ вирвеш : а Не ьо.>ь«1ЄШ ЛІи-імОІ...у.. ..с . . н, бо руске міі серце і віра руска.< — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня крім неділь і руских сьвят о о '|2 год. пополуднії.
Редакция, адмінїстрация і експедиция «Руслана» під
■і. 1. пл. Домбровсного (Хорун- щини). Експедиция місцева в Аґенциї Соколовского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав сялише на попереднє застережене.—•
Рсклямациї неопечатанів вільні від порта. — Оголо- шеня звичайні приймають ся по ціні 20 с. від стріч кп, а в «Надісланім» 40 с.
від стрічки. Подяки і при
ватні донесеня по ЗО сот.
від стрічки.
Мавїфєстаия Руекого ийу ,ш Корона.
(X) Буча всенїмецких галабурдників, з котрої всепольский дописуватель ЛЬВІВ
скоро Зіои'а скрізь свої чорні окуляри віщував уже упадок міністерства Ґавча і так бажане для всеполяків занеханє ви
борчої реформи, перешуміла без всяких наслідків. ГІосольска палата в середу не лише перейшла до дневного порядку, до розправи над побором новобранців, але в четвер ухвалила в другім і третім чи- ташо і мінїстрови краєвої оборони Ш е- н а й х о в и устроїла за єго щиру і новіт- ними поглядами переняту бесіду заяву великого признаня.
В розправі над сим законом промо
вляв іменем Руского клюбу пос. М и к о - л а й В а с и л ь к о (річ єго подамо опісля на основі стеноґр. записок). Бесідник за значив домаганя руского народу, звернув іменно бачність війскової управи на ма- ловаженє релігійних і народних почувань руского населена, висловив потребу зна
на рускої мови в жандармериї і руского урядована, як і потребу зміни системи, щоби жандармериї не надуживано до гно
блена руского народного руху.
Відтак перейшов пос. Василько до подїй останних днїв в посольскій палаті і відомих протидинастичних виступів пос.
Ш тернберґа і напятнував лицемірне по- сгупованє тих сторонництв, котрі звичай
но при таких нагодах надягали на себе личину оборонців династиї а тепер не ли
ше закутали ся у глибоке мовчанє, але навіть недвозначно виявляли своїми ли
цями злосливе вдоволене. Посол Василь
ко зазначив з притиском, що рускому народови не одно правительство заподї- вало чимало кривди, не одно спиняло єго национальний і культурний розвиток, не- раз запідозрівано руский нарід в льо- яльности, хоч нарід сей як даннїйше сто
яв, так і тепер стоїть непохитно і вірно, мимо всіх тих кривд, при династиї і з а кінчив свою річ в імени руского клюбу окликом, щоби Всевишній хоронив на
шого цісаря!
Річ посла Василька викликала ж и
ві оплески і оклики признаня і бу
ла замітною манїфестациєю руских по
слів, тим замітнїйшою, що як раз в тій хвилі всякі темні сили намагають ся за- підозріти руский нарід в найвисших кру
гах, представити руске населене якимсь ворохобним а що найменше непевним живлом і тим способом підорвати докірє і прихильність Корони до руского наро
ду. З того огляду річ посла Василька
Коиґруа в буджетовій комісиї.
З В і д н я пишуть н ам :
По довгій крутанині повело ся при
хильникам справи управильненя конґруи впровадити сей предмет на дневний по
рядок в буджетовій комісиї. Головний референт др. Ф \ ч ; с виголосив свій звіт і заявив ся за правительственною иред- логою з деякими поправками і вказав на конечну потребу поправи материяльного положеня клиру ухваленим закона ще в сій сесиї. Помічний референт пос. Штайн- вендер супротивив ся сему, вказуючи на Пруси, де правительство лише допо
магає доплатами менше заможним гро
мадам до удержанн клиру, а засібнїйші громади власними засобами оплачують релїґійні і ісповідні потреби. Крім того висловив він сумніви, чи буде чим по
крити видаток щорічний, котрий перевис- шає 9 м'лїонів корон.
Пос. Г о ф м а н - В е л є н г о ф (нїм. людовець) зазначив, що держава обовязана передовсім подбати о своїх функционарів, і поправити бит тим, котрі ще звертають ся до парляменту з таки
ми домаганями і вніс вибір п і д к о м і т е т у , котрий основно розслїдив би по
требу управильненя конґруи і до того часу відрочено розправи над сим пред
метом. .
Пос. З а й ц (социялїст) вніс пере
хід до дневного порядку, позаяк кожде іелїґійне ісповіданє повинно само дбати про потреби духовних.
М і н ї с т е р і с п о в і д а н ь Б і- н е р т виступив в обороні предлоги, виказав, що правительство узнало конеч
ну потребу прийти з помочию для духо- веньства нідвисшенєм конґруи для най
більше потребуючих і зазначив, що по
треби сі покриє релїґійннй фонд в рамах звичайного буджету.
Комісия ухвалила вибрати з 7 чле
нів п і д к о м і т е т , до котрого крім обох референтів д-ра Ф у к с а і Ш т а й н - в е н д е р а війш ли: Б а р в і н ь с к и й , др. Д в о р ж а к (молодочех), ґр. К о м о р о в с к и й, Р о б и ч (Словенець), ЦІ р а ф л ь (християньск. социял.), ґр.
ПІ т і р ґ к (з нїм. великої власности) і др. У р б а н (нїм. поступовець). Підко
має вельми Досягле і важне значінє, а нема найменшого сумніву, що ся манї- фестация найде живий відгомін серед ру
ского народу в Галичині і на Буковині.
мітет має протягом 4-х тижнів предло- жити комісиї свої внесеня. Склад підко
мітету дає поруку, що справа буде ко
рисно полагоджена.
Угорске пересиленє.
Зближає ся критичний день 19. лю того, в якім угорский сойм збере ся на те. щоби став розвязаний, після неви
датних проб компромісу. Всі круги очі
кують в понеділок важних подій, а в по
літичних будапештеньских кругах твер
дять, що аж тепер зачинає ся правдиве пересиленє. Побоюють ся, що провідни
ки коалїциї не мають досить сили і впли
вів, щоби здержати скрайні елєменти.
Кошут сам є вправдї уміркований, та не панує над своїм сторонництвом. На
томість президент палати Юлнй Юст приклонює ся до екранного крила.
На вчерашній межипартийній конфе
ренції, якій проводив президент Юст, промовляли Полоний і Вашоний, виска- зуючи сумнів, чи король мав право, не зважаючи на речинець, до якого відро
чено сойм, скликати єго тепер. Банфі заявив, що король мав право до сего, а сю і адку підпер Стефан Тіса. Юлий Андраши зазначив, що було би вказа
ною річию, щоби наперед поодинокі сто- ронництна відбули заеїданя, а доперва потім могла би запасти ухвала що до одностайного поступованя після склика- ня сойму. Однак загально панує пере- сьвідченє, що сяк чи так більшість опо- зицийних послів не розійде ся добро
вільно, а опре ся королївскому розпо
рядженні, так що сойм треба буде розі
гнати силою.
Плян правительства— пише зближений до него ВиНарезіі Нігіар — щоби коро- лївский комісар, ґен. Нїрий, відчитав ко- ролівске письмо і візвав послів розійти ся, не піде гладко. Не відомо, чи пра- вительственному комісарови удасть ся дістатись до салі нарад; війско буде му- еїло промощувати єму дорогу. Сумнївим є також, чи взагалі допустять посли до відчитаня королївского письма. Навіть уміркована опозиция жадає внесеня про
тесту і не покине салі, поки протест не стане ухвалений; радикальна меншість хоче силою перешкодити відчитаню ко-
юлївского письма.
Будаиештеньский кореспондент Ггеш- йепЬІаІІ-у заміщує зміст своєї розмови з особою, зближеною до Феєрварого, яка сказала: Поголоски, немов то Угор-
г..-'
щина находить ся в передодню абсолю
тизму, є зовсім безпідставні. Ніхто не думає про заведене абсолютизму на У- горщинї.
Коли правительство запропонувало розвязанє палати, то вчинило се тілько в тій цїли, щоби успокоїти край. Зараз по розвязаню палати прийме ся прави
тельство до управильненя відносин в ор- ґанїзациї мунїципіів і комітатів, однак при тім зовсім не думає нарушити за- поручених законів. По розвязаню палаї ти знов будуть навязані уводові перего
вори і є всяка надія що будуть мати у- спіх, так що вибори стануть розписані на конець цьвітня. Бар. Феєрварі одержав чотири відручні письма королївскі, пер
ше, скликуюче сойм на 19. с. м., друге іменуюче ґен. Нїриїого гіравительствен- ним комісарем, трете, розвязуюче палату ачетверте, містяче королівский маніфест
до народа.
З житя на Україні'.
Багато пишуть тепер про арешту- вання братів Мазуренків, які вславилися на Донщині гуртуванням селян до все
російського крестянського союзу. Оби
два брати ще зовсім молоді люди, з кре- стян Донецького округа, але з вищою освітою: один — інженер, а другий — студент. Ще з літа минулого року вони почали завязувать селянські спілки, і за кілько місяців згуртували до-ста тисяч чоловік. Скрізь вони умовляли селян не руйнувати панів, не бити євреів, і не ро
бить ніякого насильства, а добиватись землі і полехшення своєі долі законним спосібом через своіх виборних у Держав-' ну Думу або Установну Раду. Скрізь се
ляни, під приводом Мазуренків, постано
вляли приговори і там не бувало розру- хів, де побували Мазуренки. Який вплив вони мали на селян і як подобали ся селянам — це можна довідатись з тих приговорів, які постановлялись волостни- ми сходами після арешту Мазуренків.
Один з таких приговорів надруковано у газ. >IIридн'Ьпр. Край*. Ось він ціїком:
1905 року, місяця грудня в 25-й день, ми нижче підписані крестяне слобо
ди Криворіжжя, тієіж волости, донецької округи, зібравшися на сход в присутно- сти наших сільських старост, полицей- ського урядника і иньших властей, мір
кували, як пособити визволити з тюрми громадян братів Мазуренків, на яких звірилися всі крестяне нашоі округи (по
віту)
Одноголосно рішили:
1) У ці сумні для нас дні, поки бра
ти Мазуренки будуть у тюрмі, не пити горілки і не дозволяти нею торгувати.
2) Щоб вияснити, хто з наших зе
мельних власників і поміщиків вимагав, щоб арештовано братів Мазуренків, те
пер же загадати ім зібрати окружний з ’їзд і той з’ізд хай зробить постанову, щоб зараз же випущено з тюрми наших уноважнених людей (уполномоченних).
3) Тих земельпих власників, які не підпишуть цієї постанови, ми ознаймимо під бойкотом — напишемо приговори про те, щоб з іми порвати всякі зносини.
4) 3 1-го січня нового (1906)?року до того часу, поки дворяне і земельні власники згодяться на цю нашу поста
нову, ми забіраємо від іх всіх наймитів і домашніх слуг.
Цей приговор своіми підписами і пе
чатями стверждуємо!
Такі приговори написано більше як у двадцяти волостях.
Мазуренки не ховалися з тим, що вони робили і завжди промовляли на зборах, на яких иньший раз бувало ц начальство, слухало і... нічого, бо в осе»
ни, на короткий час, можно було вільно товорить. Тоді й Мазуренків ніхто не за
чіпав, а як вільність зникла, по приказу вищого уряду, то звелено було арешту
вати Мазуренків. Довго турбувалося на
чальство про те, як арештувати іх, бо селяне не далиб, та вже один становий якось хитро підійшов і заманив одного брата у сусіднє село, а там, в ехономіі було сховано 75 козаків і пробувало су
дове начальство. Там і схопили Мазу- ренка. Другого брата теж крадькома аре
штовано і крадькома одвезено обох до тюрми.
Діячі селянські сидять по тюрмах, а селянські розрухи не стихають і тро
хи не що дня пишуть у газетах, що там зруйновано економію, в другому місці спалено, або ліс рубають темні люди, бо нема у них освічений, розумних прові
дників. Як тільки де проявиться такий чоловік, що схоче пояснити народові чо
го і як треба добиватись — дивись уже в тюрмі сидить! Ми вже писали в попе- редних числах нашоі часописі про аре- штування навіть сьвященників, а тепер довідались з газет, що Харьківський ар- хиєрей написав у консісторію, що де які священники самовільно скликають збори, на яких обговорюють з селянами усякі справи теперішнього життя і пишуть ре
золюції від імені селян. Маючи це на увазі, архиєрей застерігає, що коли попи і далі насміляться таке робити, то іх су
дитиме церковний суд. Колиж і те не поможе, то архиєрей буде прохати сінод, щоб іх було виключено з єпархіі. Свя
щеників, які збірали селянські збірки, віддано під догляд благочинному, а тим, які писали і говорили про скасування смертно, карні заборонено правити служ
бу, поки йтиме про іх слідство. Он до чого воно дійшло, що вже й священни
кам не можна промовляти до народу і навчати його!...
„Рідний Край".
Війскові справи в державній раді.
В дискусиї над контингентом рекру
тів промовляв мінїстер краєвої оборони Шенайх. Бесідник обговорював всілякі справи войскові, порушені попередними бесідниками і виступив против говореня, мовби в Галичині брано надвишку ре
крутів. О тім не може бути й бесіди.
Бранка рекрутів відбуває ся строго після числа установленого в законі, а надвиш
ку призначує ся безусловно до резерви доповняючої. Уживане галицких рекрутів в ческих полках відбуває ся що року для виповнена люк при специяльних ро
дах оружя. Не можна однак ніяк сказа
ти, що тих людий уживає ся до підря
дної послуги або що їм не дає ся мо- жносги узискати степень підофіцира.
Що до перенесена компетенциї в справах жандармериї з міністерства кра- єйої оборбни до міністерства справ вну- трішнйх, то мінїстер зазначив, що згля
ди вОйсковг і економічні промовляють за тим'1 щоби полишити дотеперішний стан. Впрочім міністерству справ внутрі- шних признано і так достаточний вплив в справах цивільно-державних.
Що дО реформи постанов о кріпост- них районах, то управильненє сеї справи не зависить виключно лиш від міністер
ства краєвої оборони, але ще й від ин- ших чинників; але войскова управа ста- рає ся й сю справу підпирати під кож- дим зглядом.
Опісля говорив мінїстер о поступо- ваню в справі народній у войску і заве
дених войскових. Войскова управа ста- рає ся о то, щоби молоді люди, вступа
ючі до заведень наукових, знали дві мо
ви. Наплив молодих людий до таких за
ведень є дуже численний, але таких, що знали би дві мови, є дуже малий. Того однак треба вимагати, бо мусять прецї порозумівати ся з вояками. Від 1876. р.
є норма, що скоро 20 процент вояків якогось полку уживає в розмові якоїсь мови, то тота мова є мовою полковою.
З того однак не можна робити докору войсковій управі. А 20 процент то єсть в воєннім стані 800 вояків. Було би нре- цї невідповідне висилати полк на війну, в котрім 800 вояків не могло би перо- зуміти ся з офіцирами. Годі в тім доба
чити якесь розбиване єдности або якусь уступку в хосен народностий. В справі язиковій рішає потреба. За то рішучо конечна мова службова. Маємо обовязок удержати мову службову, але розширене єї круга має якісь границі. Офіцири му
сять єї знати; так само підофіцири по
винні єї знати: але трудно жадати від вояків, щоби научили ся єї в трох роках служби войскової; того й ніхто від них не жадає. Що до товарискої мови офі- цирів, то нема в тім напрямі ніяких на
казів. Нікому не боронить ся розмовля
ти зі своїми земляками в рідній мові.
Але корпус офіцирский в армії є міша
ний, а коли єсть ся в товаристві, то зви
чайно розмовляє ся в тій мові, котру всі розуміють. Того нема в ніякім при- казї анї розпорядженю, але то єсть в
♦ Кніґґім* (книжка о тім, як обходити ся з людьми).
Мінїстер доказував відтак, що офі- цирів переносять не в цілях ґерманїза- цийних, але на то, щоби пізнали кран, а наконець звернув увагу на то, що всі держави мають вже нові пушки, а ми маємо лиш модель а не можемо скон- струовати нових пушок. Коли би навіть були пушки, бракло би вояків. Всі чужі маринарки зброять ся, приміру не хоче він наводити, бо значило би то, що він говорить о війні, а він хотів би лиш го
ворити о готовости до війни. Браки у войску є такі, що навіть зі сторони не войскової взивано власти войскові до скріплена охорони побережи Дальмациї.
і
о
Н о в и н к и .
— Календар. В н е д і л ю : руско-кат.: Ага- фії; римо-кат.: Константина. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Вукола, Юлїяна; римо-кат.:
Конрада. — В і в т о р н и к : руско-кат.: Пар- тенїя; римо-кат.: Енстахія.
— Репертоар „Руского народного Театру" у Львові. (Саля „Дай СЬагигіт" — ул. Берн- штайна).
В суботу дня 17. с. м. «Катерина» опера в 3 діях, Аркаса.
Ві второк дня 20. с. м. „Педаґоґи" ко- медия в 3 діях, переклав з нїмецкого О. Ле- вицкий.
Абонамент: першорядний на 6 вистав 1.5 К другорядний на 6 вистав 10 К.
— З концерту на «Народну Лїчницю> припа
ло їй доходу 438-60 К, а іменно: з розпрода
ний білетів 340 К, від Совіта „Народного До
му” звороту за заплачену салю 60 К, і з над- датків 38-60 К. Буде се чималою підмогою для сеї хосенної та чоловіколюбної інституциі, покликаної до житя жнртволюбпостию Є.
Ексц. Митрополита Шептицкого.
__ 3 Бібрки просять нас оповістити: Дня 18. с. м. се е в надходячу неділю о 5. годині по полудни відбудуть ся перші загальні збори товариства «Руска Бесіда у Бібрці • у власнім льокали (дім Ґотлїба коло ради повітової) з отсим порядком: 1) Вписи членів. 2) Вибір Виділу. 3) Внесена членів. — Повідомляючи про се загал інтелїґенциї як місцевої так і замісцевої, відзиваємо ся до всіх, що понима- юті. значінє і вагу такого товариства, котре має на меті згуртувати і зблизити образова- них Русинів, — з горячою просьбою вступати в члени товариства, — заохочувати заразом знакомих своїх до сегож, та в той спосіб спо
внити поважний, иатриотичний обовязок. На- дїючи сн численної участи, маємо се нере- сьвідченє, що безінтересовну інїцпятиву круж
ка основателїв прийме радо інтелігентна гро мада і чинним уділом підонре змаганя так благородного діла, котрого уведене в житє являє ся з одної сторони конечною потребою, а з другої добре понятим і відчутим обовяз- ком кождого сьвідомого Русина. — От. Сїп- Халевич. Ол. Дзерович. Др. Евг. Гвоздсцкий.
— З народного театру. М а р т и н Б о р у л я, комедия в пятн діях Карпенка Карого, має тую саму тему, що „Ходачкова шляхта" Гр.
Цеглиньского. Та коли автор „Ходачкової шляхти" стар:ів ся представити душевний на
стрій і традициї цілої сеї вимираючої істо
ричної касти, то Карпенко-Карий вибрав .собі тілько один тип: Мартина Борулю і на нїм виказує цілу пищету шляхоцко паньских за баганок. Решту окруженя автор скіцує тілько, творячи з них епізодичні постати, які не впливають на хід акциї. Сама акция, — цілий ряд катастроф, викликаних насильними ста- ранями Борулї о дворяньство — збуває ся виключно поза сценою. І так син виїздить до міста служити і там дістає димісию, шляхтич Красовский займає воли та і иохналяє ся -по
бити Борулю, в місті крадуть коні і упряж, жених втїкає до корчми, а відтак Боруля здо
ганяє єго, побиває гарапом, але і простужувсь та хорує відлежно. Про те все довідуемо ся з оповідань або і з монольогїв, які часто на
ступають один по другім, так що тілько одна особа аґує на сцені. Звіонож, що оповідана та монольоґи — се найслабша сторона драми, а тим більше комедиї 'Гож тілько майстерска гра дир. Садовского змогла надати заінтере
сована сему вечерови та удержати гумор пу- блики через цілих пять актів. І дійсно бавле
но ся знаменито, бо побіч мистецької гри го
ловного героя комедиї, також і другі співдї- лаючі причинили ся немало до того успіху.
На першім місци поставимо тут и. ГІаньківско- го, який яко специялїст по ролям стариків
мне тут перший раз нагоду виявити перед львівскою публикою свій артизм. Єго хриплий, тремтючий голос при комічній говірливости, штивність старечої постави, отяжливість в ру
хах і той йовіяльний енокій доживаючого ста
рика, разом зі знаменитою, як з портрету ви
тятою маскою все те зложило ся на ви кінчену під кождим зглядом сілюетку. Не менше і п. Дяків в роли наймита Омелька (колишній пописовій роли п. Керницкого) був дуже добрий, а єго ліричний тон, якого умів надати свому жалеви за украденими чобітьми, зраджує в нїм чималий, щирий талант. Дві женщини, жінка і донька Борулї (н-нї Осипо- вичева і п ні Рубчакова) стоять на другім пла
ні, а так само і решта осіб, які впрочім всї достроїли ся були до удачної цїлости. Антра
кти були трохи за довгі, -гимбільгпз, що всі пять актів відбувають ся в хаті Борулї без найменшої переміни. Та з признанєм нале
жить піднести, що 'дирекция скомплєтувала орхестру до 12 членів, яка ті довгі антракти виповнювала мельодийнпми пєсами на наро
дних мотивах.
— Як вчать нас, дз раки зимують? З Тере- бовлї пишуть нам: В Різдвянах, теребовель- ского повіта, був через півтора року молод
шим учителем Дмитро Великанонич. В часі Різдвяних сьвят (7. січня 1906) він поїхав в го
стину до кревного в сусіднім селі Заздрости, а що сей як раз йшов того дня на цілком легально скликані довірочні збори в справі виборчої реформи, то й Вел., 20-лїтний недо- сьвідчений молодець, пішов на них з простої цїкавости. Се була єго вся провина. Щож діє с я ? На донесене жандармів навіть без пере
слухана переносить єго рада окр. до Будза- нова, а по переслуханю, коли він признав ся до так великого злочину, дістав перед 6 дня
ми таке письмо: ТгеїгЬожІа бпіа 8. Іиіе^о 1906.
— Бо Рапа АУеїукапожісга, пабеїаіоже^о па- исгусіеіа 4 кі. вгкоіу XV Вибгапожіе. — XV га- Іаімчеоіи біесігіжа йузсуріїпагпейо, жскоіопеїщ рггесіж Рапи г роміосіи ийгіаіп ж пашіеіпеі о вкгаф ут пагобожут кіегипки афіасуі жвгої жіовсіап, ро рггуфсіи бо жіасіотовсі гаггабгепіц с. к. В .бу вгк. окг., кіогет рггепіе-іопу гоПаМ Рап па гагіе бо 4 кі. з/.коіу XV Вибхапохх’іе ро ніапожіїа с. к. Наба вгк. кг. гезкгуріет г бпіа
1. Іиіе^о 1906. 1. 24. ргегуб., игпажвгу бгіаіаі- позб Рапа жзгбб Іибпозсі хуіеізкіД Іиіеівге^о о- к г^ п 2а вгкоб1іж$ і піе гкабга.іаеа віє г рожо- Іапіет паисгусіеіа Іибоже^о рггепіезб Рапа ге жг^Іебож зІігііЬожусЬ па газабгіе агі. 10. изі. г 13. сгегжса 1905. Бл. ияі. кг. 73. га жупащчніге- п іет ковгібж рггепіезіепіа па розаіф робжїабпе-
§о паисгусіеіа бо іебпеі ге вгкбі XV окг. згкоі., Тигка. — 7аж аб атіаф с о Іе.) бесугуі Ргегу- буит є. к. Вабу вгкоі. кг., жгужа зіе Рапа, аЬуз ЬеггжФсгпіе ро оіггутапіи бекгеїи поті- пасуфе^о г^іовіі зіе бо оЬфсіа оЬожіа/.кбж па бапе.і рояабг е. 2агагет жвкиїек рожуіеі гасу- Южапедо гезкгуріи ибгіеіа Рапи с. к. Ваба згк.
ок. зигоже^о иоотпіепіа га зіжіегбгопу іе§о сгуппу ибгіа-1 XV піе1е<>а1пусЬ (?) г^готабгепіасіг Іибгіеі га піежіазеіже ггисапіе зіе XV жіг а^ііа- суі зроіесгпеі, с г е т робкораіез Рап зжоф рожа- 8е ф ко паисгусіеі і зіапфез XV іазкгажеі зргге- сгоозсі г габапіет зж е т іако жусіюжажсу. 2 с. к. Вабу згк. окг^ожер Рггежобпісгасу с. к, Зіагояіа: XV газі. Вгжебгіскі.
— З Городеччини пишуть нам: Віче в спра
ві реформи виборчої відбуло сн в Ямельній дня 15. с. м. Віче скликали самі селяни, які зачувши про рух за реформою виборчою в околиці, без нічиєї помочи скликали в себе подібне віче. На віче зїхав комісар з Городка і 5 ох жандармів. Про виборчу реформу гово
рили ііп.: М. Щуровский зі'Львова, Ґеринович, Карпинець і о. Рибчак з Домажнра. Ухвалено між иншими отсї резолюциї: 1) Домагаємо ся безпосередного, загального, рівного і тайного права голосованя: 2) протестуємо супроти н а
міру відокремлена Галичини; 3) дякуємо Є.
Ексц. Митрополитови Шептицкому за провід депутациї в справі реформи виборчої. На вічу брало участь поверх 700 народу. Були Поляки і Русини з сіл: Ямельної, Домажира Страдча, Кожич, Жорниск, Вороцова і Зелева.
Були й Ж иди, які уважно слухали виводів бесідників нро'усамостійненє жидівскої нациї.
Бесідники говорили до численно зібраного народу з вікна, бо в хатї така сила народу не могла змістити ся. Наконець зазначу, що ш. донисуватель з Городеччини осуджував вічевий рух з вузкого овиду в околици Цу
нева, а не бачив віч в Козичах, Домажири Лозині, Дубровици, Янові, Вороцові і ин. се
лах. В сих днях відбудуть ся віча в Яслисках
і Страдчу. Сок.
— Загальні збори Читальні „Проеьвіти* на жовківскім передмістю у Львові, будуть в не
ділю дня 18. лютого о год. 5. по полудни в комнатї Читальні при ул. Обїзд ч. 6. Порядок дневний: 1) Відчитане протоколу. 2) Справо- зданє з дїяльности Виділу. 3) Вибір нового Виділу. 4) Внеееня і інтерпелнциї. — Виділ.
— З Тов-а „Академічний хор: Бандурист".
Дня 21. с. м. точно о год. 8. вечер відбуде ся в льокали тов. „Боян" (Вірменьска 2. І пов.) друге засїданє виділу, а дня 22. с. м. в тім самім льокали перша проба о год. 7 '/з- Прошу о ласкаву участь всіх тов. академиків. — Іван
Тиховский голова.
— Тарасове сьвято в Стрию. В 45. рокови
ни смерти незабутого нашого Генія Тараса Ш евченка устроює „Стрийский Боян" дня 1.
марця с. р. величавий концерт при ласкавій співучасти п-ни Анни Крушельницкої і п. Ми
хайла Волошина з новою, а добірною програ
мою. —- Остап Нїжанковский.
— З Гвіздця коло Коломиї доносять, що заходом Читальні „Проеьвіти" буде там дня 18. с. м. аматорске представлене комедиї Л.
Лопатиньского п. з. „Свекруха".
— В Камінці струм, відограють дня 19. с. м.
члени „Сокола" народну драму Старицкого
„Не ходи Грицю". Початок о 7. год.
— В Золочеві в „Рускій Бесіді" відчитає дня 18. с. м. проф. Т. Примак виклад про
•границі зьвіринного, ростипного і мінераль
ного сьвіта». Початок викладу о 5. год. Дохід призначений на Р. Тов. пед
— В Бучачи заходом «Сокола» буде дня 18.
с. м. в «Рускій Бесіді* відчит проф. Даниша на тему: «Суспільне становище жінки«. Вступ ЗО с.
— З математ. фізичного кружка тов. „Ака
демічна Громада". В понеділок дня 19. с. м.
о год. 11. рано відбуде ся в малій салі «Фі
зичного інституту» (ДлуГоша 8. партер) від
чит тов. Осина Насєльского п. з. „Веифстрасе".
За зйряд кружка: Ів а н Тиховский
— КвалЇФінацийні іспити для учителів і учи
тельок народних шкіл розпічнуть ся перед іспитовою комісиєю в Станиславові дня 19. с.
м. о год. 8. рано. — Такіж кпалїфікацийні іспити перед екзамінацийною комісиєю в За- лїщиках розпічнуть ся письменною частию дня 27. с. м., а устною дня 5. марця. Речи- нець вносити подана до 20. лютого.
— Вісти з угорскої Руси. В Дебречанї піч- нуть з весною будову греко-кат. церкву за 130.000 К. Богослуженя в тій церкві будуть відправляти ся в угорскій мові, так само як гр.-кат. церкві в Будапешті. — Мадяризация грозите всему рускому духовеньству на Угор
щині, коли молоде поколїнє духовеньства та питомцї дух. семінарий мадяризують ся. В празник Трех Сьвятителїв устроїли питомцї гр. кат. семінариї в Унґварі концерт з аро- дукциями мадярских пісень, з мадярскими промовами, відчитами, деклямациями і т. п.
Ось иримір, до чого може довести запоморо- ченє угореких Русинів кацапщиною!
— РІЖНІ вісти. Посадником м. Праги по ре- зиґнациї д-ра Серба вибрано дотеперішчого першого містопосадйика д-ра Ґроса. — Ав- стрийскі лікарі заходять ся около оподатко- ваня рецепт на дохід запомогового фонду для вдів і сиріт по лікарях. Стемпель на кождій рецеьтї коштував би 1 с, а се принесло би річно 42.000 К.
Т елеграм и
з дня 17. лютого 1906.
Петербург. В К їві найдено в аптицї фабрику бомб. Много бомб було гото
вих, а на инші був приготований мате- риял.
Пекін. В провінциї Гонан вибухли розрухи. Проти зревольтованих Хунхузів вислано війско.
