і ;
Ч. 20. Львів, середа дня 26. січня (8. лютого) 1905. Річник IX.
Передплата
■а »РУ СЛАНА* виносить:
я А в стр и ї:
ціляй рік . . . 20 кор.
пів року . • . 10 кор чверть року . о кор.
місяць . . . 1-70 кор
За границею
жа цілий рік . . 16 оублїв або 36 ф ранків ва пів року . . 8 рублів
або 18 ф ранків Поодиноке число по 10 сот.
• Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не возьм еш мияости і віри не возьм еш , бо руске ми серце і віра руска.* — 3 Р у с д а н о в и х нсальмів М. Ш аш кевича.
Виходить у Львові що дна крім неділь і руских сьвяа в о*|, год. пополудни.
Редакция, адмінїстрация і експедиция >Руслана« під ч. 1.
пл.Домбровского(Хорунщини).Екс- педиция місцева в Л ґенциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає сн лише на попереднє застереж ене. — Реклям ациї неопечатані вільні від порта. — Оголош ена зви
чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в •Наді
сланім* 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.
’ . 'Д И І Я
Виданя Руского Товарним недаґоі'ічиого.
(+ ) В попередній статї звернули ми взагалі бачність на Руске Товариство пе- даґоґічне і заохочували нашу суспільність до як найчисленнїйшого вписуваня в ч ле
ни. Нині хочемо поговорити про виданя сего Товариства. Мимо трудних условій оно й на тім полі розвиває оживлену діяльність справді понад свої дійсні сили і з того о- гляду заслугує н а'п овне признане. Пере
довсім здавна вже видає Товариство орґан педаґоґічний »Учитель<, котрий іменно в минувшім році під новою редакцнєю зна
чний виявляє поступ і що до змісту і що до самої стійности статий. Можнаб лише бажати, щоби окрім народного учительства, більше запомагали своїми розвідками наші професори середних шкіл а також унївер- ситетскі, щоби тим способом »Учитель«
обняв всі круги народного вихована і обра- зованя. Очивидно се мусїлоб довести до розширена обєму, а се знов з огляду на печатні видатки булоб лише тоді можливе, наколиб збільшило ся число передпла
тників.
Як »Учитель« сповняє важну задачу яко орґан особливо для шкільних кругів, так знов »Дзвінок< має важне значінє для народного вихованя рускої дітвори і пови
нен би находити ся в кождій рускій хаті, в кождій рускій родині. Недостача мате
ріальн и х засобів не позваляє при най
ліпшій волі і змаганях редакцій поставити сей дитячий дневничок на тій висоті, на якій нині стоять европейскі виданя того рода, хоч і нині сповняє важну задачу.
Ціна єго є одначе так пристугїна, що кож- да навіть менше заможна руска родина могла би се видане передплачувати для своїх дїтиіі, а тоді ( збільшилиб ся мате- рияльні засоби і тоді можна ще ліпше у-
З державної ради.
По відчнтаню інтериеляций, мінїстер вну- трішних с: рав ґр. Біляндт-Райдт відповів на інтерпеляцию пос. Дашйньского в справі заказу
вана в Галичині зборів задля обговорена подій в Росиї. Бесідник застерігає ся рішучо против загальних закидів що до поступованя правитель- ства. Вправдї заказано в Кракові три збори і по одних у Львові, Дрогобичі! Станиславові і Горлицях, однак у всіх случаях згідно но мисли
совершити єго
відповідновимогам новоча- сної педаґоґії.
Велику вагу має також »Україньско- руска Бібліотека для молодїжи«, котра до
старчає образових видань для дїтиіі малих, а також лектури для старшої молодїжи.
Доси видало Товариство понад сотню та
ких книжочок, . деякії діждали сн вже по два і по три н аклади,'а хоч проти деко
трих книжочок можна би піднести заміти що до вибору і обрібки предмету, та що до чистоти мови, всеж таки взагалі се ви
давництво є вельми хосенне і заслугує вповні на піддержку. Чимало з тих кни
жочок одобрила Рада шк. кр. на премії і руска суспільність при нагоді публи- чних повисів повинна ш£ найбільше кори- стувати ся сими виданими.
Певна прогалина в тім видавництві проявляє ся з огляду на старшу молодїж ґімназияльну і семінарий учительских в роді шкільного виданя Ш евченкового К о б з а р я , або також з обсягу класичної і історичної лектури Одначе всі ті недо
стачі і недомаганя дадуть ся усунути го
ловно відповідними засобами м атеріальни
ми, а се знов може бути осягнене тоді, наколи наша суспільність справді громадно буде горнути ся в члени Руского Товари
ства педаґоґічного.
закона про збори з огляду на загрожене публи чне добро. Іменно по думці галицких властий ті збори могли дати причину до забуреня по
рядку і публичного спокою, тимбільше, що пе- тербурскі події викликали і тут живЄ> збурене.
Тверджене, що закази видано на ж а ^ п ^ росий- ских полїцийних та жаядармских власній ,е без
підставне. Правительство не думає ограничати горожаньских свобід, а особливо свободи зборів.
Однак власти не можуть усунути ся від інтер
венцій', де їм се наказує закон. — Відт ак в звя- зи з тим відповів мінїстер на інтерпеляцию Шумаера, іцо у
Б ід н іїрозвязано одні подібні збори не за обговорюване петербурских подій, але після того, коли учасники стали підносити підбурюючі оклики і годі вже було удержати порядок.
Перед ириступленєм до дневного порядку президент палати ґр. Фетер прикликав до по
рядку пос. Брайтера за обвиненя, звернені про
тив него і членів палати.
З дневного порядку ириступлено до диску- сиї над наглим внесенем пос. Дашйньского в справі демонстрацій в Кракові.
Пос. Д а ш и н ь с к и й протестує против о- граничуваня свободи зборів. Восийскі події по
рушили цілий сьвіт; навіть у Франциї підняли ся протести, а в Італії, кн. Борґезе і найвизна- чнїйші парламентарне™ устроюють маніф еста
цій. Чому ми не можемо прилучити ся до про
тесту против росийскої експанзиї і гнету 130 мілїонів ? Бесідник стверджує, що робітники не мають нічого спільного з рабунками в Варшаві і називає теперішний рух в Росйї історичною конечностию. При тій нагоді показало ся, що по царю не можна нічого сподївати ся, що послї- дним аргументом в Росиї є баґнет, картач і ка- рабінова сальва. Там пропала повага царска.
П ос. П е р н е р с т о р ф е р : Проч з царем!
Президент палати просить бесідника, щоби мір
кував ся і заявляє, що не може позволити на такі оклики.
Дашиньский атакував в дальшім ході шляхту за те, що она не взяла уділу в револю.
Д И К А З Ь В І Р И Н А
(р Г Є ІIV І І Й).
Ш тука в 3 актах Арт. Ш нїцлєра.
П еревів для рускої сцени Йо с и ф С т а д н и н .
(Дальше).
В и х і д 3 - г и й.
ФОІЕЛЬ. ВЕЛЬНЕР, ПОЛЬДІ (молодий чоло
вік, літ 23, смаглявий і красивий, убраний з елє- Ханцнею, з монскльом в оці, а паличкою, в сірій курт
ці і білих, ф)лянельових споднях (костюм д-) Іалгі-
Іеппіз-а).
/ІІОЛЬДІ. Добрий вечері ФОҐЕЛЬ. Сервус!
ВЕЛЬНЕР..Як ся маєш? (подають собі руки).
ПОЛЬДІ. Бійте ся Бога, деж ви цілий день ховаєте ся? Забули навіть о партиї теннїса. А, се красно!..-. Моя сестра була така сердита!.. З розпуки булисьмо приневолені взяти Мілєра на тіз а \'із, але представте собі, мої любі, він убрав ся до теннїса в костюм туриста!... Но, чи чував хто про таке?... В зеленім костюмі до Іа^п-іеп- піз-а!... (сідав) Деж Павло? Що з ним діє с я ? Деж він запропастив ся? Може виїхав вж е?
Мабуть мав сей намір.
ВЕЛЬНЕР. Таж був би з нами поиращав ся!
ПОЛЬДІ. Но, він споСібний до всеїо. З м і
нив ся в послїдних часах до непізнанні Цілісінь
ку зиму не був у нас ані разу!... Моя сестра була така сердита!... А які він мав зносини? — Не маєте понятя!... Приставав з такими людьми!...
но, кажу вам, — не маєте понятя!... Напримір, знаєте, з ким ? З родиною тої, тої Рідель!
ФОҐЕЛЬ. Ах, отже він знає єї єще зі столиці' ?
ВЕЛЬНЕР. Но, і що?
ПОЛЬДІ. Алеж прошу тебе!-. Приставав з ними, кажу тобі, як би 8 ким з товариства ! Представ собі, раз пішов з нею і з єї мамою на прохід. Стрічає ся з моєю мамою і сестрою і...
що ти скажеш ?... він кланяє ся і тота дівчина також!... А! Моя сестра була така сердита!...
В и х і д 4 - т и й.
ТІЇ і ПАВЛО (трохи блідий, смаглявий, елв-
Хантский, з чорним вусом).ПАВЛО. Добрий вечер панам!
ПОЛЬДІ. А я як раз говорив, що ти певно чмихнув від нас !
ПАВЛО. На разі ще ні. Впрочім, се зале
жить від доктора (показує на Вельнера).
ПОЛЬДІ. А так! Як жеж він може розпра- щати ся з своїм одиноким иациєнтом !...
' ВЕЛЬНЕР. Він вже від давна вийшов з під моєї опіки.
ПОЛЬДІ. Ах щасливий ти, мій дорогий, що можеж вже раз виїхати з тої проклятої дїри!
ФОҐЕЛЬ. Каже, що діра, а кождого літа приїжджає сюди!
ПОЛЬДІ. Ах, бій ся Бога! Таж сам мусиш признати, що як би не наші вільлї з палатою до Іатеп Ьппіз-а !
ФОҐЕЛЬ. Ідете панове перейти ся перед предстанленєм ?
ПОЛЬДІ. Добре. Мушу тільки вступити до каси по моє звичайне місце. Ідеш, Павле, зі мною? Може купиш також білет? Хотяй, пра
вда, сегоднїшне представлене не занимає тебе...
ПАВЛО. Тому не йду. Може пізнїйше заб а
вимо ся в к аварн и ?
ПОЛЬДІ. Дуже радо, сли тільки можеж і нам посьвятиги крихту часу!... До побаченя !...
(відходить, іде з ФоХльом до каси, купує білет;
Кон говорить з ним дуже чемно — опісля оба відходять).
В и х ід 5 т и й.
ВЕЛЬНЕР, ПАВЛО.
ВЕЛЬНЕР. Отже справді від'їжджаєш ? ПАВЛО. Чейже нїчо проти того не м аєш ? Се миле*товариство надоїло вже мені!
ВЕЛЬНЕР. Чомуж пристаєш з людьми, ко
трих ані не любиш, анї не поважаєш?
■і
2
цийнім руху в Конґресівцї, а відтак знов повер
нув до справи заказів зборів в Галичині і пред
ставив перехід краківскої демонстрації, та з а кінчив прошенєм о принятє наглости внесена.
Мінїстер Біляндт-Райдт зазначив, що коли піднесено великий портрет царя серед товни на краківскім ринку і намірено єго спалити, було обовязком поліцаї перешкодити сему. Присту
паючих урядників почали бити палицями а кількох повалено на землю, так що полїцийні вояки, бачучи се, посиішили на поміч і без роз- казу зробили ужиток з білого оружя. Коло 20 цивільних осіб і 16 полїциянтів було легко ра
нених. Мінїстер заявляє, що в засаді готов за рядити слідство.
По промові лос. Фресля замкнено диску- сию, а як Генеральні бесідники промовляли рго пос. Ш тернберґ і сопіга пос Пернерсторфер, почім наглість внесеня відкинено.
Палата приступила з дневного порядку до контингенту рекрута. По промові пос. Кучери перервано розправу і замкнено засїданє — до нині.
Православє на Буковині.
Сумні відносини серед гр.-православної цер
кви і єї духовної єрархії на Буковині найшли основне зображене в розвідці д-ра Авреля Он- чула, голови «вільнодумного союза«, яку він в ряді статий замістив в Викоиііваег Розі.
«Основою устрою гр.-прав. буковиньскої церкви — каже автор на початку — є ще й досі
«духовний плян реґуляцийний» виданий декре
том надворної ради воєнної із 29. цьвітня 1786, ч. 2484. Він виказує всі характеристичні цїхи понять про державу, що панували в 18. столїтю тай тої ендемонїстичної політики, яка всі гіу- бличні задачі згуртовувала в одній цїли — за
гальнім процвитаню і на услуги сїй цїли обер
тано всі уладженя державні. Оттакий погляд не міг терпіти самостійности церковного житя; цер
ква була після того державною інституциєю і яко таку потягано єї до переводженя політичних цілий. Церковні авторітети мали стати родом
«моралізуючої власти« успішних співробітників полїциї, що обнимала все, а в якої розвитку до- бачувано тоді' усю штуку правлїня.
Погляд на взаємини держави і церкви зм і
нив ся від того часу основно. Той самий умо
внії рух, що став у другій половині до бою із иполїцийною державою», став воювати із єї кон- секвенциями що до церкви.
Висуваючи на перший плян домагане сво- бідного розвитку для всіх житєвих проявів без- закидних із боку морального, поставлено бажа
не, щоб примінено єго також і супроти церкви.
Опіка державна увійшла і тут в конфлікт із пануючими політичними переконаними. Визвіл церкви знід державного впливу йшов тим са
мим історичним шляхом, як новітний конститу- І1АВЛО. Бавлять мене трохи, а поза тим не маю з ними нїчо спільного.
ВЕЛЬНЕР. Куди від'їжджаєш? До дому?
ПАВЛО. До дому? Деж єсть мій дім ? Не маю родини, — нікого. Мій дім єсть всюди і н ігд е!...
ВЕЛЬНЕР. Не тужиш за працею?
ПАВЛО. О, недоконче!
ВЕЛЬНЕР. Того я справді не иіймаю!
ПАВЛО. Мій дорогий, ти не лежав через кілька тижнів безн адїйно недужний, не був ні
коли поміж житєм А смертию... Як б и т и ,т а к як я, був о волос від смерти, — цікавий я дуже, чи потім чув би ти що иншого кромі розкоші, що єще жиєш, відчуваєш, що бачиш сьвіт і мо
жеш говорити о завтрі, як кождий другий!... Я хочу тепер жити і відчувати, що жию, нічого більше!... Се до щастя вистарчає мені цілковито!..
ВЕЛЬНЕР. До часу. Але потім те тобі не вистарчить!
ПАВЛО. Чому ? Бачити се, чого більше вже не надіялось бачити, — відчувати і розношу
ватись житєм, іцастєм і сонцем!... чиж се не досить ?
ВЕЛЬНЕР. Так але се не потреває довго, найдальше рік... але що говорю, — . ручу, що вже в осени вітвориш де небудь ательє і почнеш малю вати.
цийний лад державний і довів вкінци після американьского взору до ідеї «вільної церкви», яка находить свій законний вираз в 15. артику
лі основних законів про загальні права горо- жаньскі.
Після основних законів державних має кожда законно признана церква або релігійне товариство право виконувати спільне, нубличне богослуженє і самостійно порядкує і зараджує свої внутрішні справи, посідає і користає із своїх інституцнй. основань і фондів призначених на цїли віроісповідні, научні і добродійні — під лягає одначе державним законам як всяке ин- піе товариство». Відповідно до сих основних за ковів упорядковано вже правні відносини цер
кви евангелицкої обох віроісповідань патентом з 8. цьвітня 1861 В. з. д. ч. 41, церкви католиц- кої законом з 7. мая 1874 р. В. з. д. ч. 50, а вкінци й суспільності! жпдівскої законом з 21.
марця 1890 В. з. д. ч. 57
Тільки греко-правоблавна цбрква, якій вже з давна найбільш затикано уста, не м а є й досі відповідного управильнеяя своїх правних відно
син. Правда і тут були заходи, щоб і для неї добути законами запоручену автономію. Вже з початком 60 рр. внесено відповідне подане до правительства, але
вбїстараіія та змаганя до тої цїли ос.тали без успіху. Спершу було ирави іельство прихильне, та нротивив ся єпископ, відтак ролі змінили ся. Епискон вступав ся за автономією, а иравительсгво робило перепони та находило щораз нові мотиви, аби лиш пере
говори продовжувати в безконечність. Поведене єго в нослїдних двайцяти літах було таке, якби оно йшло нарочно до того, щоб не допустити до переведена 15. артикулу основних законів про загальні права горожаньскі та адміністра
тивним ладом зробити значінє конституциї ілю- зоричним. Отеє поступованє довело до того, що гр.-прав. церква ще й досі стогне під вузкосерд- ною, полїцийною опікою і спала супроти прочих законо признаних товариств релігійних до ряду церкви другої класи, она має такий самий устрій як в часах найобскурнїйшого абсолютизму.
Передмартовий, абсолютичний дух панує не лише в устрою, але також і в адмінїстрациї так у властий сьвітских як і у церковних. Тре
ба однак з вдячностию признати, що сьвітлі краєві президеннти старали ся послїдними часа
ми і в полагоджувашо гр.-прав. віроісповідних справ узгляднювати модерного духа. Та їхні за
ходи розбивають ся о твердий упір мінїстерияль- ного референта бар. Ксенофонта Мустаци. Він є з одної сторони воплоченєм передмартового по- лїцийного урядника, чим він прямо й хвалить ся, з другоїж сторони як мнимо єдиний знаток екзотичних відносин гр.-прав. церкви має вплив, який значно переходить межі нормальности. Ба
рон Мустаца гадає, що він своєї власти має лиш на те уживати, щоб гр.-прав. каналії на Букови
ні показати, що поводи є в єго руках. Коли но- вітна управа стоїть на становищи, що треба сповнювати всі бажаня горожан, як вони не про-
ПАВЛО. О ні, нї, мій старий, сего не буде!
ВЕЛЬНЕР. Бій ся Бога! Таж то шкода м ар
нувати так і час і здібності! — а покликане ? ПАВЛО. Що мені там покликане! Я досить єго сповнив, жиюЧи і будучи, як другі — чоло
віком... Нї, нї, не візьму уже краски до руки, не зроблю ані одної точки. Я жию, чуєш!... і єсьм свобідний як птах!... Нічого не зроблю, нічого не задумую, тільки жию, а житє є таке гарне, мій любий, таке принадне!...
В и х і д 6 - т и й.
ПАВЛО, ВЕЛЬНЕР, КАРИНЬСКИП (в ?/«ї-
формі, без шаблї, снїдий, смаглявий, середного росту, волося і вусики чорні, очи темнї і живі. Г о ворить коротко, остро, тоном трохи розказуючим —
часом визиваючб).
КАРИНЬСКИЙ. {Хоче перейти,
спостерігав Павла, салютує і став). Ах, ви ще тут?ПАВЛО {потакув).
КАРИНЬСКИП. Я чув, що наміряєте поки
нути нас.
ПАВЛО. Небавом {мала павза).
ВЕЛЬНЕР. Пан Фоґель допитував ся за вами. Говорив, що котрийсь з ваших товаришів приїхав.
КАРИНЬСК ИЙ. З моїх?... А, може бути!...
Пращаю !... {салютує і відходить).
(Дальше буде).
тивлять ся законам або висгпим інтересам, то барон Мустаца держить ся того принціпу, що треба відкидати кожде бажане, як єго сповненя не можна силою вимости.
А сеї думки держить ся він так твердо, що за десятки років, які він просидів у міністер
стві просьвіти, не можна найти і одного случаю прихильности і доброохотности. Таким є й на
стрій властий церковних. Панове з консисториї знають, що вони вільні від контролі і попуска
ють поводи своєї сваволі до безкраю. Після да- вної буковиньскої традициї зуживають вони свою власть на те, щоб запомагати своїх рідняків.
Характеристичним для їх поведена є те, як про
цедура із обсаджуванєм поодиноких церковних урядів.
(Дальше буде).
Політичний перегляд.
С и т у а ц и я в Б у д а п е ш т і не проясни
ла ся єще нї трохи. Опозиция домагає ся, щоби гіравительство заявило, що годить ся на цлову незавимість Угорщини від Австриї. Дальше опо
зиция бажає заключити спільний договор тілько до 1915 р. Ґр. Апонї і Кошут виголосили вчера промови, в яких заявили, що під жадним услі- вєм не відступлять від засад кошутівского сто- ронництва. Значилоб се отверте і рішуче змага- нє до персональної унії. Тому і переговори, які веде ґр. Андраші стрічають чималі трудно- сти. Вчера ґр. Андраші, конферував з Кошутом довший час. Деякі дневники вказують на ґр.
Тісу як на будучого нремієра, инші на д-ра Ве- керлього.
П р о р о з р у х и в В а р ш а в і оголошує варшавский кореспондент N. \\’. Тя^ЬІаІІ-у свою розмову з бар. Нолькеном, оберполіцмайстром Варшави. Нолькен сказав, що абсурдом є твер
джене, що поліция брала уділ в рабунках. Полї
циянтів є в Варшаві всего 1.200; веї були за нятті пильнованєм будинків при помочи війска.
Місто було цілковито під опікою війска. Пого
лоска, ширена панславістами, немов би Австрия своїми грішми підпирала рух, не має змислу.
Вправдї арештовано одного з провідників, який виказав ся австрийским пашпортом, але пока
зало ся, що пашпорт був фальшивий. Підчас роз- рухів убито 65 осіб, а ранено 201, з них 25 вже умерло. Арештовано 777 осіб; з них 336 стане перед судом під закидом рабунку і крадїжн.
Рівнож неправдивою є поголоска, немов би на него, Цолькепа, виконано якийсь замах. ІІрохо- жуєсь свобідно, без ескорти, по цілім місті', а навіть по робітничих дільницях. — Поголос
ки про димісию ґен -ґубернатора Варшави Чертко- ва не справджують ся, я к і іменоване Генерал-Гу
бернатором варшавским Фульлона опізнило ся і здаєсь, в виду успокоєня міста буде занехане.
Страйковий рух в Королівстві іде до кінця і в богато місцевостях з реальним нолїпшенєм пла
тні і гуманітарних заведбнь для робітників.
З М а н д ж у р и ї доносить знов телеграма Куропаткіна про стрічи з неприятелем без якого небудь успіху. ІІариский .Іоигпаї доносить, що відкликане Куропаткіна вже порішене. Курогіат- кін є тяжко хорий. Ґен. Ґріпенберґ їде до Петер
бурга з важними донесеними. Новойорскі дне
вники довідують ся з дипльо.матичного жерела, що нїмецкий канцлер ґр. Більов розпочав знов акцию в справі мирового посередництва межи Япанїєю а Росиєю. В сїй справі наступить вимі
на гадок межи королем Едйардом, а цісарем Вільгельмом.
ВІД АДМІНЇСТРАЦИЇ. При зміні місяця про
симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників
Н о в и н к и .
— Календар. В
с е р е д у : руско-кат. Ксено
фонта; римо-кат. Івана з Мальти. —
Вч е- т в е р : руско кат. Івана Золотоуст.; римо-кат.
Апольонп.
— Депутация руских послів у президента м і
ністрів.
Нині перед заеїданєм палати — як до.
носить тдлєґрама з Відня — удала ся до пре
зидента міністрів іменем руского клюбу депу.
з
тация, зложена з пп. Барвіньского, Романчука і Короля, аби представити" преміерови жаданя ру- ского народу на політичній і економічній обла
яти. Денутация вручила бар. Ґавчови мемориял.
Бар. Ґавч заявив депутациі, що точно розгляне порушені в мемориялї справи.
— З „Кружка укр. дївчат“ у Львові.
Загальні збори «Кружка» відбудуть ся в неділю 12. с. м.
о 3. год. по полудни в комнатї товариства (Ри
нок ч. 10) з отсим порядком дневним: 1) Огво- ренє зборів, 2) звіт уступаючого виділу, 3) ви
бір нового виділу, 4) внески членів.
— З Теребовлї
Тов-о «Руска бібліотека» від
буде загальні збори дня ї ї . е. м. о 4. год. по полудни.
— З Глинян.
Перші заг. збори філії «Просьві- ти« будуть в середу дня 15. с. м.
— Греко кат. парохію в Будапешті'
отворять з днем І. мая с р. Осгригомский примас візвав управу міста, аби до того часу упорядковано церкву призначену для греко-католиків Також оголошено конкурс на посаду пароха, сотрудни- ка і дяка. Плата пароха виносить 3,000 К, со- трудника 600 К а на кнатнру призначено зага
лом 3.000 К.
— З Копичинець.
Збори філії Руского Тов-а иедаґоГічного в Копичикцях. Дня 2. с. м. відбу
ли ся в Копичинцях загальні збори тутешної філії Товариства педагогічного. Явило ся около 70 осіб. Заінтересоване для сего товари
с тв і, від коли утворено селяньску бурсу, дуже змогло ся, що виказав також і звіг виділу. Бур
са розвивавсь гарно, а хлопці учать ся добре Однак успіх той, який є. належить покласти в заслугу лише кількох одиниць, котрі дійсно пра цюють з пожертвованем для товариства. Не мо
жна того однак сказати взагалі, коли зважить ся, що на збори явило ся всього на всього двох сьвягцеників, між тим як зібрало ся коло 10 учителів, хотяй розіслало ся запрошена до кож- дого сьвященика лично і до кождої читальні.
По зборах було спільне засїданє виділу філії
«ІІросьвіти» і філії педаґоґічного Тов-а, а на нїм рішено спровадити підручники для науки читаня для анальфабетів, а люстратори чита
лень мають при люстрациях обдїлювати чи
тальні підручниками і заохочувати до закладаня . курсів.
— Брак добрих лїбретів.
В осени минулого року розписала дирекция віденьского «Теаіег ап йег \¥іеп« конкурс на лібрето оперетки. Дня 31.
грудня м. р. зібрала ся оціночна комісия задля признана премії одному з 110 надісланих лібрет.
Мимо такого значного числа предложених тво
рів, юрори не найшли такого твору, а тілько по
рішили зпоміж 6 зглядно найліпших вибрати З для нагороди »на заохоту»... В виду сего, що наш львівский «Бонн» розписав конкурс на лі
брето до оперетки на україньско-рускім полі, буде вельми інтересним вислїд сего трудного, а скажім, і невдячного турнїю.
— На будову руского театру
зложено в сїчни с. р. 5.316 К 5 с. Разом виносить театральний фонд 131.320 К 29 с.
— Іменоване. Цісар іменував Губернатором австро-угоркого Банку п. Льва Білїньского, на
дальший протяг часу, приписаний статутом.
— Стипендиї На вчерашнім засїданю краєво- го виділу розділено опорожнені стипендиї, які остають під управою кр. виділу. Між иншими одержали стипендиї студенти львівского універ
ситету: правники: Ів. Бзура 315 К, Стан. Ґруінь- ский (родинне) 400 К, Каз. Котарекий (шляхоцке) 800 К, Ж . Лєщиньский (шл.) 315 К, Ст. Хша- новский (піл.) 600 К, В. Шнедицкий 420 К; Ант.
Бріїї 315 К, Роман Вітошиньский 315 К; фільо- софи: їв. Баронч 600 К, Ж Поляковский 600 К, Бр. Бабіньский
606К, Ст. Черский (шл.) 600 К, Т. Лєщиньский (шл.) 315 К, М. Вуйцїкевич (шл.) 600 К, Ж . Матковский (шл.) 600 К, їв. Гіршлєр 600 К, Каз. Сьвєрчевский (шл.) 600 К, Ром. Мен- цїньскпй (шл.), 606 К, Ів. Бобин 600 К, К. Коб- здай 600 К, И. Орловский 600 К, Петро Ґемба 420 К, Григорий Головка 400 К, Михайло Бала- ким 400 К, Микола Щербанюк 340 К, А. Уєй- ский (шл.) З іо К, В. Кубік 315 К; медики: Ев стах Прийма 420 К, Ів’ Сафір 400 К, Стан. Д я
чок 420 К, Маріян ГІанчишин 400 К, В. Пік 315 К; студенти львівскої політехніки: К. Мєлєцкий (шл.) 1000 К, Б. Даровский (шл.) 1000 К, Б. Дзя- кевич (ш л ) 600 К, Роман Журовский (шл.) 525 К, Фр. Підсоньский (шл.) 426 К, К Солєский (шл.) 420 К, Р. Бірівка 420 К, Стефан Посацкий 420 К, Ст. Брила 420 К, Йос. Гошек 420 К, Ст.
Маєвский 315 К, К. Тшетшевіньский 315 К, Ґ.
Яґелло 315 К, Богдан Стефанівский 315 К, Ст.
Даровский 315 К, М. Климко 315 К;
ученики ґімназий: в Бережанах: X. ІІого- ріллє (род.) 396 К, М. Ґолїяс 315 К; в Хирові:
Ів. Мікуловский (шл.) 231 К, Стан. Білиньский (род.) 231 К; в Ярославі: Ст. Шарлїньский 315 К, Юрий Поляньский (род.) 400 дукатів і 60 К; в Яслї: Ст. Беровский (род.) 740 К, Ів. Будзак 315 К, Юліян Ю рчакевич 315 К; в Коломиї (польска): Вол. Кроїньский 80 К. Фр. Коім 200 К;
(в рускій ніхто); у Львові: в рускій: Василь Ар- тимович (род.) 90 К, Ілия Салагуб 315 К: в II:
Ст. Арцїшевский 140 К, К. Фанґор 315 К: в III:
Зд. Косїньский (шл.) 315 К, Бр. Добиняк 315 К, Ч. Ваховский 200 К; в IV: К. Батицкий 120 К, К. Смидович (род.) 400 К, Г. Романовский (род.) 330 К, Ал. Сухарда 315 К, Ст. Пєтруский (шл.) 231 К; в V: Юр. Райтман (род.) 396 К, III. Дом- бровс.кий 315 К; в VI: Авг. Ціргофер 315 К, Ант. Ж ураковский (род.) 525 К; в Перемишли в польскій: К. Добжаньский (шл.) 231 К, а в рускій Теодор Вергун 315 К; в Самборі: Ант.
Іуня (род.) 300 К, Ром. Полляк 315 К, 3. Верш ховский 315 К, Захар. Копистяньский 315 К; в Сяноцї: Ераз Бобовский (род.) 315 К, Із. Яку- бовский 300 К, Роман. Василевский 315 К; в Тернополя в польскій: Йос. Боратиньский З і 5 К, а в рускій Михайло Кужель 315 К;
ученики реальних шкіл: в Ярославі: П.
Обміньский (род.) 315 К, Н. Лесняк 315 К; у Львові (II): Алекс. Романовский (род.) 330 К, Стан; Дембиньский (шл.) 231 К; в Станиславові:
Бр. Ґруіньский (род.) 330 К, Ст. Соколовский 315 К; — в рільничій академії в Дублянах: Ч.
Лєкчиньский (шл.) 660 К. Зд. Воляньский 400 К;
— в учит. семінариях жіночих: Ірена Лєнксвич 400 К. Мар. Я порска 360 К, Ст. Гірпіберґ 256 К;
— в народних і видїлових школах (ртцн. родин
ні): Петро Бережницкий 86 К, Лев Лясковский 300 К,
ІвПитель 160 К, Вяч. Бундик 160 К, Тад. Міцєньский 106 К. Аіша Макаревичівна 300 К, Зоф ;я Станкевичівна 406 К
— Вандрівні молочарсні курси. З огляду на се, що богато молочарень не має вивченого персо
налу, а заведені приватні молочарні, ведені є також нефаховими людьми, краєве молочарске бюро при виділі краєвім розпочинає уряджува- ванє коротких 3 —4-дневих курсів в вибраних на се молочарнях по всіх усюдах нашого краю. З а дачею сих курсів буде: поучене при обході з молоком, відтовщуваню при ужатю вірівки, за- квашеню сметанки, збиваню масла, оиакованю і провадженій рахунків. Учасники, заняті пра
ктично під доглядом інструкторів, не платять за науку нічого, мусять однак виказатись, що займались молочарством бодай пів року. Моло
чарні, що хотїлиб вислати учасників на такі курси, як рівнож сі молочарні, іцо хотїлиб, щоб такі курси у них відбулись, мусять зголоситись з тим до бюра молочарского при краєвім ви
ділі.
— Проти еміґрациї до Боснії. Сахеїа Б^оизка
доносить: На основі письма боснїйско герцеґо- виньского правительства з 10. січня с. р. лучило ся в послїдних часах, що селяни з Галичини без попередного дозволу того краєвого пряви тельства вибирали ся в далеку подорож до Б о снії і Герцеговини і то нераз з численними ро
динами і з цілим своїм добутком, а опісля пі
сля обовязуючої заборони не могли там на по
стійно осісти. Наслідком такої неоглядної емі- ґрациї тутешні селяни наражують ся на великі втрати і понадають часто в нужду, тим більше, що боснїйско-ґерцеґовиньскі власти держать сп строго виданого розпорядку і завертають від границі тих емігрантів, що не викажуть ся пись
менним дозволом боснїйско герцеґовиньского краєв. правительства на поселене в тих провін- циях. ГІрезидия намісництва поручила проте всім староствам і дирекциям полїциї у Львові і в К ра
кові, аби безироволочно зновд оголосили розпо
рядок президиї намісництва з 25. липня 1901 і остерегли сїльске населене перед виїздом до Б о снії і Герцеговини з наміром там осісти для ве- деня сїльского господарства без дозволу тамо- шного краєвого правительства і звернули увагу тих, що хочуть емігрувати, на наслідки їх лег
кодушного кроку. Заразом президия намісництва поручила тим властям оголосити, що боснїйско- герцеґовиньске краєве нравительство не має те пер до диспозициї державних ґрунтів, на яких емігранти могли би поселити ся. Супроти сего родини, що старають ся о дозвіл осісти в тих провінциях, мусять передовсім мати відповідний капітал, аби могли за власні фонди заложити собі с іл ь 'кі господарства, котрі вистарчили би на їх повне удержанє.
— Міский
театр львівскийдав в 1904. році 381 представлень, а іменно з драмату і комедиї 195, опереткових 143, а оперових 43. На драма
тичні представлена припало 66 творів, між ними 35 премієр (16 польских, 19 з чужої літератури).
З польских творів лише «Ерос і Н’сйхе« Ж улав- ского мало незвичайне поводжепє і було виста
влене 24 разів. Опереток грано 20, а з них 8 виставлено перший раз. Сі дати походять з пред- ложеного звіту театральної комісиї в міскій ра
ді. Комісия з признанєм висловлює ся про арти
стичне ведене театру н. Павлїковским. Для теа
трального інвентаря придбав він в послїднім ро
ці за 36.074 К приборів, а був обовязаний спра
вити приборів лише за 25.000 К.
— З перемискої єпархії.
Канон, інституцию одержали оо.: Ал. Сїлецкий на Доиіницю, Іван Ольшаньский на Хирів, Сим. Лонцкий на Ж абче мур. і Іван Калиньский на Зубків. — Пзрох. со- трудником в Рожджалові іменований о. Пав.
Ґаранджа, а завідателем в Войтковій о. Волод.
Обушкевич. — Презенти одержали оо.: Вас.
Клині на Сїняву і Ал. Дуркот на Явірки.
— З зелїзниць.
Дря 15. січня 1905 отворено поміж стациями Трінберґ
іФранчах Ст. Ґертруд
на шляху Цельтвеґ-Воліфберґ, в окрузі ц. к. Ди- рекциї зелїзниць держ. у Білях перестанок Р а- дервіц для руху особового і пакункового. — Б і
лети продає ся в поблизькім готелю. Експедиция пакунків відбуває ся за оплатою належитости при відборі.
— Дрібні вісти. Добра Змінниця в березівскім повіті, 620 морґів простору, набула від п. Вікто
ри! Зарембянки п. Казимира Козловска за 140.000 К .— В Заболотцях коло Ж идачева зго
ріло 31. м. м. 41 господарств з 154 будинками.
Ооезпечених було лише 23 господарів. В огни згинуло 8 штук худоби і попік ся один жид. — В податковім уряді в Станиславові викрито де- фравдацию около 1.000 К, якої допустив ся по
датковий офіциял Фр. Калік. — В Золочеві за стрілив ся в льокали задаткової каси урядник тої каси, Юліян Романчук. Причина самоубійства незвісна. — Доповняючий вибір посла до дер
жавної ради з більшої посїлости Стрий-Жидачів- Долина-Калуш відбуде ся дня 10. марта с. р. — Нафтула Тепфер, властитель реставрацаї у Льво
ві, помер в Аббазиї в 78. році житя.
— Убогий ученик IV.
кл. акад. Гімн, у Львові, сирота (воручений своїми учителями) просить через нас о ласкаву складку на оплату чесного в квоті 40 К. Поручаємо убогого хлопчину ла
скавій памяти нашої суспільности, а надіслані на ту ціль жертви викажемо в нашій часописи.
— Для убогого ученика
на чесне зложив у нас ВПов. Ярослав Гординьекий зі Львова 2 К.
Всячина
— Самоубійство вел. княгинї ваймапскої.
Фран- цускі дневники доносять, що ненадійно померша вел. княгиня саско-ваймарска, Каролина з кн.
Райс, згинула самоубійчою смертию. Яко 19- тна панна вийшла она в цьвітни 1904. р.
за Вільгельма Ернеста Саско-Ваймарского, який єї не любив і поводив ся з нею строго і холо
дно. Се мало бути причиною, що княгиня отру
їла ся.
— П Л ІД Л И В І і пожиточні прутнї.
Коли говорить ся про бацилі і бактериї, приходять мимоволі на думку небезпеки, на які через бацилі наражені вісш і єства, головно чоловік. Забуває ся притім, що є деякі роди бактерий необходимі для ж и
тя, так що заходить зовсім оправдане питане чи без них можливе було би житє наше і загалом зві
рять. Два вчені Шаррен і Ґільмона зробили проби в тім напрямі. Они поставили кілька зо
всім вже розвинених жаб в т. зв. стерилізованім воздусї т. є. зовсім очищенім від бактерий і го
дували їх рівнож стерилізованою, очищеною від всяких бактерий поживою. Рівночасно лишили таке саме число жаб в звичайнім повітрі і на звичайній поживі. І щож показало ся ? Отеє на 29 жаб, що жили в стерилізованім повітрі; зги
нуло в протягу 8 днів 19 жаб, між тим як з жаб що жили звичайно, лише 10. Отже животна сила тих жаб, що жили без всяких бактерий, пока
зала ся значно меншою як других. Так єство- ванє деяких родів бактерий виходить доконе
чним для правильного житя висших організмів.
— Соломяні вдовцї і вдовиці.
Часописи пода
ють звістку, що в Льондонї живе около 30.000 жінок, яких покинули мужі, та додають що цікаво було би, як би хто обчислив, скілько то хоч би в тім самім Льондонї живе мужів, яких покинули жінки Бодай сто раз стілько.
В сальонї штук Лптура прп пл. св. Духа
отворена . ...
що дня вистава образів україньских артистів, артистичної різьби в дереві гуцульских м а й --- стрів, і україньских іілахт. = = = = = = = = = =
Вистава під протекторатом Наукового = Тов-а ім. Шевченка потреває до 27. II. -
Відкрита від години 10 рано до 4. вечер —- і від 6. до 8. вечер =
.■ --- 1______при електричнім осьвітлен ю .---- - ■ ■ -— ---
Наука, штука, література.
— Змпаі &(ом<іапзкі,
