Ч, 24. Львів, неділя, дня ЗО. сїчня (12. лютого) 1995. Річник IX.
— д - — — --- - а д д і д д й Иі і . ' і - . .і і. -і й ї іГ! ■ и?.- д п« в в аи « ..1 і— ' ■ п , иг-і.-аміа-д-і.гаі— ~ "і--- 'і й,і і. 'н"т г г.. н й . » . - і - ■ —
П е р е д п л а т а
■в »РУСЛАНА» виносить:
■я
цілий рік
ня шв рокуна чверть року
■я
місяць .
в Австриї:
. . 20 кор . . 10 кор . . с кор
1*70 кср
За границею
ви цілий рік . . 16 рублів або 36 франків ви пів року . . 8 рублів
або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не вовьмеш милости і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а н о в и х псальмів М. Шашкевича.
Виходить у Львові що дня
крім неділь і русккх сьвят О о'І, год. пополудня.
Ргдакция, адмінїстрациа і
експедпцпя »Руслана* під ч. 1.
пл.Дзм6рзгсхсго(Хорун'дини).Екс-
педицпя місцева в Аґеяциї Со- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертає ся лише на попереднє застережене. — Реклямаппї неонечатаЯі вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в .Наді
сланім. 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по ЗО с. від стрічки.
■ т » М Я
60 марками чистого догоду ґрунтового не виносить дохід більше як 3000 марок; % мають доходу над 500— 3000 марок, а не має доходу понад 500 марок, коли тимчасом лише яка ‘Ае-та з них находить ся в ґрупі доходів понад 3000 марок.
Супроти сего великого занепаду х л і
боробів пруске правнтельство рішило ся до важного почину, котрий змагає рівно
часно до нособлю чани самопомочі! і від- довженя хліборобів опертого на законних основах. Від сего почину є виключена зо
всім велика власність. Змаганє правитель
к а йде до того, щобії гіпотекарні довги перемінити на невиповідальні ('іпотеки, низько опроцентоваці, а сплатні з підмо
гою амортизациї. Власники ґрунтові, котрі мають участь у відд вжуваню, творять
»річні товариства* Дсчжники складають Гарантійний фонд до висоти 10% суми, яку має приспорити .річне товариство», а іменно складають они сей фонд тим спо
собом, що кождий член свої сплатні ратн складає до сего фонду. Держана приймає поруку за страти до висоти 10% віддов- жної позички. Хто бажає свою посілість віддовжити, не може єї обдовжувати понад
% земельно? вартості; се заявляє в'н контрактово в віддовжнім уряді.
Пруске правнтельство бажає в тім на
прямі зробити .пробу віддовженя* передо
всім в Вранденбурекій і Надреньскій про
вінцій і в тій цїли має в найблизшім бу- джетї вставити % мілїона марок. По зібра
них на тій основі досьвідах виступить оно перед парламентом, щоби закон про від- довжуванє хліборобів впроваджено також в иншнх провінциях дорогою звичайного розпорядку.
Подібна, на основі самопомочі! оперта (X) Обдовженє селяньскої посїлости
земскої починає що раз більше тривожити уми социяльних політиків, котрі обдумують всякі способи, якби можна дрібних хлібо
робів визволити з економічної нужди. Ми вже нераз забирали голос в тій справі, одначе у нас якось окрім нарікань на щер
бату долю хліборобів ніхто не приймає ся за якісь реальні почини в тім напрямі.
Може отже спонукає прихильників наших хліборобів, а також міродатні круги в краю і державі до діла та робота, яку тепер по-!
чато в Німеччині.
В Берліні як раз відбувають ся при численній участи державних властий нара
ди прускої краєвої колегії економічної, нї- мецкої ради господарскої, нїмепкого юва- риства господарского, прихильників подат
кової і господарскої реформи і господар
ского союза Всі ті наради мають метою, віддовженє хліборобів. Між трудностями, які спиняють успішний розвиток хлібо
робства, висуває ся на перше місце роз
мірно високе обдовженє хліборобів. На основі обчислена ВІаІізіінсЬе Согге&рхукіепг і в Прусах самостійні хлібороби обдовжені ■ тр.лха понад четвертину вартості! всего свого майна. Се не було би для держави ще так вельми небезпечно, наколиб сей ступінь обдовженя проявляв ся в усіх областях держави рівномірно. Тимчасом так не є, бо велика частина' держави вика
зує дуже значне обдовженє, а до того ще відносини доходів так улсжили ся, що економічна спроможність хлїборобского на
селена стає вельми сумнївою Іменно у більше ЯК %„ всіх хліборобів з найменше «
інституция, є вже в С а к с о н і ї в краєвім господарскім товаристві кредитовім, котрий уділяє невиповідальних позичок гіпотечних на посїлости земскі не понад % оцїнкової вартости на низький процент з додатком а.мортизацийної квоти.
Позаяк майже все наше австрийске законодавство взороване на нїмецких зак о нах, то можна спОдїватн ся, що й австрий
ске правнтельство прийде до пересьвідченя, що крайня нора і у нас подумати про сю справу, котру вже перед кількома роками підносив посол Барвіньский і в державній раді і і! краєвім соймі. Одначе у нас ду
мають спасати хліборобів рентовими осе
лями.
Наше педаґоґічне Товариство.
(Декілька гадок з нагоди видана еправозданя дїнльности Руского Товариства педагогічного).
(Конець).
Ми би що иншого запримітили: ось, що всі філії є доперва в початковій своїй організацій і тому омовленє напряму їх
ДІЯЛЬНОСТІ!є на часі.
Наколи філії в сім короткім часі еотвованн згуртували учительство даного округа і сьвідому інтелїГенцию, то вже сповнили часть свого зав
дана і приступити можуть до виновненя дальших тоток.
В сей спосіб сформулована праця філії не підпадає наглядно під наш зір, тож труднїйше ю оцінити, а за те лекше, наколи розвине свою діяльність і в другім також похвальнім напрямі удержувана бурс, курсів анальфабетів і т. д.
Що і сего напряму діяльності! не повинні філії залишати а по можности ним заниматись, се розуміє ся, хотяй ми не вичислили попередно
Д И К А З Ь В І Р И Н А
(Р Г Є ІIV ІІ (І).
Ш тука в 3 актах Арт. ІЛнїцлвра.
Перевів для р у с ко ї сцени Й о с и Ф С т а д н и н .
(Дальше).
{Великий рух).
В и х ід 16-ий.
ПАВЛО, АННА {стрічають ся).
ПАВЛО {весело з уклоном). А! Се ви!
АННА (мимоходом). Добрий вечір!
ПАВЛО. Але що се вам ? Що стало ся ? АННА. Я дістала димісию!
ПАВЛО. Сеж неможливе!
АННА А властиво не так, пересаджую. Я не дістала димісиї. Можу працювати дальше і в тім .пристановищі! Штуки*. але за 50 марок місячно.
ПАВЛО. А, се инша річ. Остаточно 50 чи 100 марок, се все одно. Се дрібниця.
АННА. Не так дуже, як вам здає ся!
ПАВЛО. Ех, бо наколиб не тота ваша дити
няча упрямість, то се вже цілковито не мало би місця. Знаєте мене на стілько, що можете повірити, що говорю без жадних сторонних на
мірів...
АННА. З н о в ? ... Прошу вас, не говорім про те.
ПАВЛО {майже з гнівом). Алеж справді не знаю, що ви тепер задумуєте? Прецінь заким
ідїду, мушу знати щось певного, в
АННА. Ах, так ви? — Коли від'їжджаєте?
ПАВЛО. Коли? — Сам не знаю. Може завтра.
АННА. Тож мусимо попращати ся і то на все.
ПАВЛО. Чомуж знов на все?
АННА. Хто знає, що зі мною стане ся. В кождім случаю перестану для вас єствувати.
ПАВЛО. Принайменше будемо до себе пи
сати.
АННА. Ах!... по що?
ПАВЛО. Правда! {по хвили) Однак я рад би знати, що задумуєте?...
АННА. На разі їду д е матери, а до осени може що лучить ся.
ПАВЛО. А в противнім случаю?
АННА. Хтож се може знати? Можу зм і
нити ся, вели дальше буду між тими людьми...
ПАВЛО. Щож стане ся?
АННА. Стану такою, як другі. Всі обурюють ся на мене, що єще опираю ся. На разі опираю ся, не піддаю ся ще, бо єсьм лиха, говорю вам лиха, як фурия !...
{ФоХель іде до театру).
ПАВЛО. Алеж заспокійте ся, пані!
АННА. Ах, Боже! Се не з чесноти, ні, го ворю вам — ні!... Але не можу стерпіти, як усі люди поводять ся зі мною... ах, як поводять ся!
Всі вважають, се за гордість, що не маю охоти продати себе за гроші.
ПАВЛО. Таж ви є вільні і можете робити
після власної вподоби. Ніхто не має права при
казувати вам.
АННА. Приказувати? — Ні! Але тото без
настанне дразненє може змучити, відібрати о- хоту до всього. Ах, Боже!... І пощо я вам се го
ворю, мішаю ваш спокій? Даруйте мені. Пра- щайте, дорогий друже.
ПАВЛО. Прошу, останьте іце хвильку. По
говорім спокійно про вас і про вашу будучність Таж не побачимо ся вже так скоро.
АННА. Тим ліпше. Се навіть дуже добре, що позходимо ся. Я не можу стерпіти вашої присутности! Все, що мені говорите, ще більше дразнить мене.
ПАВЛО. Я не мав сего наміру.
АННА. Знаю, знаю. Перепрашаю вас, але знаєте що? Ви для мене за веселі, ви є... Ах, вірте мені, я вже тепер злою дівчиною, злою по ґрунту!
ПАВЛО. Панно Анно. Чи позволите раз єще... чи пані схотіла би завтра рано піти зі мною на прохід? Ви не були би такі сердиті і сумні, а я не був би так веселий. Ачейже так розійти ся не можемо на... на Бог знає, як довго.
АННА. Отжеж як раз так, і тільки так!
Пращаю вас! {скоро відходить. Павло стоїть хви
лину, опісля хитав головою і відходить в проти
внім напрямі. Вечір. Навкруги кйоску повно людий.
З театру чути музику. По хвилі входцть Каринь- ский і Ронштедт).
(Дальш е буде).
між завданими філій. Не вичислили мл знов з сего огляду, бо у наспо повітах є ріжного рода орґанїзациї, що справою сею запимають ся, ось як Шкільні Помочи, окремі бурси, Тов. «Про
сьвіта*. Де однак нема сего рода буре, чи кур
сів, там певно лежить в крузі діяльності! Тов.
педаґ. засноване їх.
До всякої роботи потреба людий, а ті ви школені і відповідно приготовані нб приходять на сьвіт, треба їх виробляти, вишколювати, а се як раз завдане філій, розуміє ся, де є до сего материял.
На полі шкільництва народного (удармо ся в груди) замало робили, замало ним занимались і мимо гарної під сим зглядом минувшини, ми замало осьвідомлені. У нас під сим зглядом треба осьвідомлюваня, праці а передовсім поз- бути ся давних поглядів та зрозуміти велику вагу школи народної. Все поступає і зміняє ся, така зміна зайшла перед нашими очима зі шкільництвом народним. Се, що давнїйше було ідеалом, мрією, се нині дїйсностию. Виховане і просьвіта через школу всего народу без огляду на стан і верств і є загальне. Стан учительский виробляєсь, а набираючи висіпої осьвіти виро
бляє собі серед суспільности прдналежну єму позицию. Кождий нарід боресь о вплив на свою школу, кождий дбає о свій стан учительский, боронить єго, але і ставить до него вимоги. Від
повідно до сих змін мусимо і ми змінити свої погляди і вірно оцінити.
В справі філій читаємо в сиравозданю:
«Головна управа о стілько винна, що не має до люстрованя ф лій і орґанїзованя роботи на про- вінциї фахового чоловіка, отже лю ітратора і ор
ганізатора. Здаєсь, що висказане бажане рота не ще довший час лише бажанєм, бо розріст філій не вимагає сеї потреби і не можемо собі пред
ставити, якто приїзший чоловік організував би роботу філії. Був би потрібний люстратор, на- колиб товариство удержувало школи, курси анальфабетів, склепи, але під теиерішну добу не можу собі ясно здати справу, о скілько сего рода функционер здав би ся.
Наколи деякі філії не заповняють свого завданя, то можливі є ріжні причини. Є філії, де майже нема членів зпоза учительства, а в такім разі можливе: 1) Округ опорожнюєсь з у- чителїв Русинів, наколи ті переносять ся до других округів. 2) Бувають округи, що організу
ють ся доперва і більшість учителів се молоді люди, котрі зміняють ся, стараючись о сталі посади. Робота спочиває на одиницях, а коли тих не стане, наступає занепад.
Бувають і другі причини, а ті треба прові- рити, а причини в справоздашо піднести
На закінчене про філії додам, що лучність Головного Виділу з філіями є конечна, а дасть ся ю осягнути не тілько через кореспонденцию, але через покликуванє до нарад над важнїй- шими питаними репрезентантів поодиноких філій.
Друга часть еправозданя говорить о дїяль- ности Головного Виділу. Ся часть представляє ся сьвітло супроти скупих средств материяль- них, малої скількости людий працюючих в голо
внім заряді і розмірно недовгого часу роз- росту.
Праця слїдна в видавництвах, в удержува
на» шкіл і бурс. В тім напрямі незаперечена ве
лика заслуга Руского Товариства педагогічного і в котрих містах зложились би обставини в сей спосіб, щоби можна удержувати дівочі школи виділові, чи семінариї учительскі, повинноб ся піти в сліди Головного Виділу. Се була би за
гальна часть дїяльности Руского Тов. педаґ., але поклало собі оно також за мету станову орґанїзацию. В сім напрямі бачимо почини ор
ганізацій в Самопомочи, але не забирало оно голосу в справі ухвалюваних устав шкільних і не виявило гадки учительства, згромадженого в своїй орґанїзациї. Розуміємо, що до всего треба сил, але учительство в справах безпосе- дно єго обходячих, глядить на своє товариство, яко на заступника, оно ожидає директиви, а ко
ли сего нема, звертавсь до другої орґанїзациї, котра єму се дає, а в сей спосіб слабне вплив товариства.
Поміж вичисленими петициями, які вноси
ло Руске Тов. педаґ., бачимо декотрі перворядної ваги, однак на жаль в скобках читаємо, залаго
джено безуспішно. Се чей не зразить нашого
много заслуженого Товариства до повторювана сих петиций, аж до осягненя позитивного вислїду.
Сих кілька уваг подали ми, не аби вишуку
вати відємнпх сторін, бо тих майже нема а за ге праця і заслуга Тов. виступає в цілій красі, а ходить нам о викликане такого занятя ся справами нашого Товариства серед рускої су
спільности, на яке заслугує. Н.
З державної ради.
В дальшій буджетовій дискусиї на вчера- шнім засїданю пос. Ш л я й х е р атакував остро Мадярів і заявив ся за цловою злукою Австриї з Німеччиною. Пос. П л ь о й зазначив вижидаюче становиско союза полудневих Славян супротив теперішного правительства, до часу, коли оно сповнить обіцянки. Відтак подрібно обговорював борбу Хорватів за політичні, економічні і нацио- нальні права. З черги промовляли пп. Ш л я ґ е л ь і Т а вч ар, який підніс богато замітів против міністерства снраведливости, особливо що до судівництва в слозеньскім краю.
П о с. В. Д ї д у ш и ц к и й оґраничив ся до обговореня найважнїйш'їх політичних квестий.
Відрадною проявою є спосібність до праці пала
ти послів, але єї не треба роздроблювати на промови і заяви, тілько, зараз приступити до діла. Іменно як найскорше треба піддати нара
дам палати уложену вже двома попередними правительс твами угоду і цловий союз, як також час ухвалити як найскорше війсковий закон. З а безпечене сьнітового мира показало ся ілюзо- ричним, бо під добу розгриває ся одна з най
більших і найстрашнїйших воєн істориї сьвіта, а єї кінця навіть передвндїти не можна. З боєвищ Азиї несесь до нас осторога: Коли народи Ав стриї хотять мати забезпечену свою свободу та індивідуальність, коли не хотять упасти жер
твою божка війни, то нехай не допустять зарж а
віти оружю, нехай усунуть всякі причини, які моглиб загрожувати орґанїзациї армії, єдности і битности єї воєнної сили. З другої сторони ся війна поучила нас, що заграничні клопоти дер
жави стають привідною нагодою до внутрішної ворохобні, викликаної социялїстами. Вправдї страйки бувають всюди і часом прибирають грі
зні розміри, однак нігде і ніколи не пролято єще стілько крови, не знищено стілько майна, що тепер в Росиї. Всі народні сторонництва в поль- скім Королівстві остерігали перед тим рухом і осуджують єго, але на жаль не мають впливу успішно противдїлати єму. У нас в Австриї су
спільність має великий вплив в нравлїню дер
жавою, тож і відвіччльність спадає на ню, я особливо па послів, які виходять з народа. Ся відвічальність наказує їм дбати про добро і роз
вій держави, не думаючи в теперішній тяжкій хвилі о приподобанє свому виборчому округови, а про цілість. Тому упоравши ся скоро з будже- том, треба полагодити угоду і війсковий закон.
А хотяй для Галичини угода з Угорщиною при
носить найменше користий, то нольскє Коло з огляду на безпечність свого народу і єго най- сьвятїйші добра переможе всякі инші згляди і всім причинить ся, що поможе до успокоєня парламенту і підпертя правительства в єго хо- сенних намірах.
По промові пос. Х о ц а перервано буджего- ву дискусию.
С п р а в а к о н ґ р у и д у х о в е н ь с т в а . Пос. Стоян і тов. вчинили нагле внесене в спра
ві уреґульованя конґруи католицкого духовень
ства, сповняючого душпастирскі обовязки. Вне- скодавець підносить, що нагле внесене підписадо 227 послів і дякує тим послам за прихильне становиско. Наглість внесеня має звернути пра- правительству увагу на управильненє конґруи як найспішнїйшим предложенєм проекту закона в сій пекучій справі, бо послїдне управильненє конґруи вже давно не відповідає теперішним від
носинам. Бесідник виступає против тверджена, немов то виспіє духовеньство нїчо не робить для низшого клира, а коли підносять заміти, що католицка церков є богата, то на се є відпові
дна» пригадка, що духовеньство не жадає нїчо більше, я к те, щоби єму звернено те, що колись забрано. Через працю клира держава що року ощаджує богато мілїонів видатку. По промові
социялїста пос. Г а н ї х а наглість внесеня при- нято.
З дискусиї над щ е г і І и т внесеня заняв слово пвс. Романчук і звернув увагу на поло
жене гр.-кат. духовеньства та домагав ся, щоби заопікувано ся вдовами і сиротами по них. В д- так передано внесене буджетовій комісиї і від- ложено засїданє до вівтірка пополудню
Політичним перегляд.
А в с т р и й с к о ю с е н з а ц и є ю д н я є за- повідженє послухане Франца Кошута, провідника угорскої опозициї у цісаря. Перший раз цісар ФранцІІосиф гляне вочи чоловікова, якого батько так завзято поборював монарха, та в році 1849 перевів ухвали дотронїзациї .молоденького тоді цісаря. Завзятість старого Кошута іш лі так далеко, що навіть по поладнапю відносин між короною а угорским народом, не хотів вернути до краю і умер на добровільнім вигнаню в Італії.
Старший єго син Франц тепер вже 60-лїтний ста- рец, вернув аж по смерти батька, щоби кинувши свій завід інжінєра, дальше нести прапор угор
скої независимости. Принятє Кошута у цісаря є новим доказом про високі душевні ггрикмети нашого монарха і єго пошану для конституций- ного устрою держави. Особиста стріча між ці
сарем а Кошутом се знак, що корона числить ся над всьо з голосом народа і рада усунути по- слїдні перепони, які би могли єї єще ділити «оть- би від частини того народа.
Р о з д і л ц е р к в и в і д д е р ж а в и у Ф р а н ц и ї ігриняв вже конкретні форми, увій
шовши як проект Закона, предложений прави- тельством палаті послів і відісланий при пер
шім читаню до комісиї більшостию лібераль
них і социялїстичних голосів.
Д и м і с и я К у р о п а т к і н а н е справджує ся і була може тілько видумкою кореспондентів.
Зі способу веденя війни можна би припустити хиба сю од: у рациональну тактику, що Куро- паткін, не потребуючи вже тепер спішити ся на поміч Порт Артурови, відступив від висказаних в своїм звіснім офензивнім рапорті за .лд і по
вернув назад до дефензиви. Частинні, а часті атаки поодиноких відділів мають за ціль тілько непокоїти пеприятеля і наносити єму можливо найбільші шкода, а заразом старати ся замани
ти єго до атаку на укріплені росийскі позициї.
З огляду, що доки Яванці панами на морю, не було би порадно спихати япаньску армію єще близше до моря, можна припустити, що Куро- паткін не перейде до офензиви, а буде очікував пеприятеля на своїх позициях, або евентуально цофне ся до укріпленого Тієнлїну, доки не порі
шить ся борба о панованє на морю.
ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ;. При зміні місяця про
с ім о наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядно о вирівнанє залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н О В и н к и.
— Календар. В н е д і л ю : руско кат. Трех Сьвятителїв; римо-кат.: Евлял'п. — В п о н е д і л о к : руско-кат.: Кира, Івані безе.; римо-кат.:
Катерини Річні. — В і в т о р о к : руско-кат. Три- фона м.; римо-кат.: Валентина.
— ВПр. 0. Плятонїд Філяс повернув з Канади до Львова і обни.має визначне становиско в іє
рархії одинокого у нас мбнашого чина, достоїнь- ство протоігумена чина св. Василия Великого.
О. Філяс в часі свого поверх дволїтного побуту в Канаді яко настоятель духовної місиї, високо заслужив ся около зорґанїзованя наших посе
ленців і поклав тревалі основи для католицкої Церкви між рускими Канадийцями, яким грози
ла схізма. На новім становиску жде о. Філяса не- менша праця, аби удержати Ваеилияньекий чин на тій висоті церковної і патриотичної дїяльно
сти між, нашим народом, до якого сей чин взнїс ся і працює для добра Церкви і народа. О.
Філяс, чоловік високо образований, енерґічний і звісний зі свого патріотизму відповість певно вложеним на него обовязкам.
— Вибори у Львові Збори руских виборців До міекої ради Львова відбудуть ся завтра в неді
лю для Городецкого і Янівского передмістя в
школі ім. Конарского при ул. Льва Сапіги. Поча-
к зборів о 5. год вечер. Комітет просить 1111.
борцїв-Русинів названої части міста, щоби на х зборах явили ся як найчисленнїйше. В се- ду, в сьвято Стрітеня, відбудуть ся такі-ж зри на дїльници Ж овківскій, а відтак в слї- гочу неділю на Личаківскій. Хвиля для Руси- і міста Львова є дуже важна, тож повинні інутп солідарно до акциї, аби Русини, над ко- ами приходить ся в місті до дневного поряд-
могли гідно заманїфестувати свою силу. Хто стане на зборах а відтак при виборчій урні,
» дасть ся затягнути до инших комітетів, той ае зрадником народної справи. Тільки раз їм, і своїм руским стягом ми станемо силою — іротивникп, що нами доси пояітували, будуть іами числити ся і нас ресиектувати. При тім іртаємо увагу, іцо потворило ся вже богато льских комітетів, які під покривкою акциї ВИ-;
і чиї мають на цїли виключно витягнути гро-' від наівних і пошити ся, тож навіть з огляду материяльний інтерес не є пожадане для ко- іебудь з Русинів входити в порозумінє з того та комітетами. А все те обмине ся, коли Ру
їн сповнять свій обовязок і не оглядаючи ся боки, будуть іти, як і повинні, разом. - Від кого виборчого комітету до ради м. Львова.
— Прз ам порске представлене Софокля „Цар іп« устроене учениками рускої ґімназиї для іріпої публики доносять дальше, що опо від хееявпчтницю 17. с. м. в салі тов. «Ґвязда» при
Францїшканьскіи. Ціни вступу: крісло першо
;не 2 К, другор. Р70 К, а вступ на| салю 50 с.
•кілько зачуваємо, наша суспільність радо іита.іа се представлене, тому требі сііодїва- зь, що кождий скористає з сеї нагоди, би почути сю славну траґедию на сцені, бо
тепер про неї лише богато читалось. Для до- ности поділили єї аматори на три відслони,
! се не є питоме Софоклеви. — Білетів скор- мож набути в «Сокільгкім Базарі», а вече л при касї. Початок точно о 7. год. вечером.
— Руя ка Захоронка у Львіві устрою! в середу іень Стрітеня дїточу забаву в ко.мнатах «Ру- ії Бесіди». Початок о 4 год. по полудни.
— З Рави рускої доносять, що в понеділок г 12. с. м. відбудуть ся в сіли засідань гро- дскої ради вечерни
їїз танцями. Оповістка .іітету заповідає, що на тих вечерницях буде...
ісієр і... котилїон. Стрій візитовий або наро- ін. Вступ 2 К від особи, родинний білет 5 К.
— В Копичинцях будуть дня 16. с. м. о 1.
І. по полудни загальні збори повітового тов-а здитовог.» «Згода» Перед зборами о 9 . год.
їо
