Ruslan. R. 9, č. 159 (1905)

Н. 159. Львів, неділя, дня 17. (ЗО.) липня 1905. Річник IX.

Передплата

п >РУСЛАНА« виносить:

в Австриї:

■ж ц іл и й рік . . 20 кор

■ж пів року а . 10 КОр

■ж чверть року . . £ кор.

«ж місяць . . Т70 кор

За границею.

а* цілий рік . . 16 рублів або 36 ф ранків

■а пів року . . 8 рублів або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.

«Вирвеш ми очи і душ у ми вирвеш : а не возьм еш милости і віри не возьм еш ,

• о руске ми серце і віра руска.< — З Р у с л а н о в и х псальм із М. Ш аш кевича.

Виходить у Львові що дня крім неділь і руских с ь в яі

• д'ІІ Г°Д- пополудни.

Редакцкя, адмінїстрация і експедиция »Руслана« під ч. 1.

лл.Дом6ровского(Хорунщиии).Екс- педиция місцева в А ґенциї Со- коловского в пасаж і Гавсмана.

Рукописи звертав ся лише на попереднє застереж ене. — Реклнмациї неопечагані вільні від порта. — Оголош ена зви­

чайні приймають ся по ціні 20 с. від стрічки, а в «Наді­

сланім» 40 с. від стрічки. По­

дяки і приватні донесеня по ЗО с. від стрічки.

о те

Керманичі московсного конгресу.

(Конець).

«Наслідком такого поступку Р о д и ч е ­ в а не принято тверскої ґратуляцийної де­

путациї ліберальних членів, зроблено «ви- ґавор» всім членам земства, котрі ухвалю ­ вали адресу, а Родичеву заборонено всякої участи в прилюдній діяльності! і бути чле­

ном зборів земских і дворяньских.

В иамятній річн з 17/29. січня 1895 про «пусті мрії» земців, дав Микола II від­

повідь на льояльну і невиразно ліберальну адресу тверску. Се було виповідженє війни росийскому конституционалїзмови, а сей крок витиснув пятно на цілій політиці в першім десятилїтю володарства Миколи II,

«Родичев став адвокатом і не перестав також яко приватний чоловік .політично осьвідомлювати і аґітувати. Родичев, чоло­

вік самостійного характеру, є може най- знаменитшим бесідником в Росиї. Єго про­

мова поривав щиростю і вагою, з якою в;н висловлює своє переконане. Родичев є рішучим демократом, але мало прихильний для социялїстичних поглядів.

«Третій знаменитий бесідник є Микола Л ь в о в, член і бувший предсїдатель ґу- бернского земского виділу в Саратові і дворяньский маршалок в окрузі Балашові.

Хирна постать слабовитого вигляду. Єго промова пориває серця, він промовляє до чувства, а образи, яких він уживає, є справді поетичні. Він є демократом з пе- реконаня, але має також розуміня для історичної традициї. Від консервативних а навіть реакцийних поглядів дійшов він до демократизму, завдяки науці політичного жнтя. Він є великим богатирем, власником

вельми-просторих посїлостпй, а в єго лі­

сах в балапіівскім окрузі наробили зворо- хоблені селяни великого знищена. Єго брат є ґенеральним консулем в Будапешті.

«Визначне становище в конституцийнім руху занимають братя Павло і Петро князі Д о л г о р у к о в и . Они обидва демократи, передовсім прихильники загального права голосованя. За Плєвого заборонено Петро­

ви Долгорукову царским приказім всякого права участи в прилюдній дїяльности. Оби­

два братя. положили несчислені орґанїза- цийні заслуги около руху земского. Те саме можна сказати про князя Дмитра Ш а х о в с к о г о , котрий особливо богато подбав про взаємини між земцями і иніпи- ми політично діяльними людьми. З заводу є Ш аховский фільольоґом, специялїстом в старорускій літературі, ученик радника дво­

ру проф. Я ґ і ч а у Відні, котрий свого часу був професором університету в Пе­

тербурзі.

«До демократичної фракциї земских конституционалїстів належить Н о в о с і л- ц е в, дворяньский маршалок в окрузі Тем- никовскім, тамбовскої Губернії, К о в а л є в - с к и й в Харкові і князь Юрий Л ь в о в, президент ґубернского земского виділу в Тулі, всі члени петергофскої депутациї.

«До земских демократів прилучив ся також, скілько знаю, і князь Сергій Т р у - б е ц к и й. Єго безнастанно в заграничнім дневникарстві мішають з єго братом кня­

зем Петром Т р у б е ц к и м , ґубернским маршалком дворяньским в Москві. Князь Сергій Трубецкий є звичайним професором ф'льософії в московскім університеті, чоло­

вік великої науки і визначний публіцистич­

ний талант. Хоч він не є земцем, був од­

нак речником петергофскої депутациї, але памятний вислів про росийский рух, що

«се не ворохобйя, але революция» не по­

ходить від него, але від єго брата, котрий тепер все ще належить до найнесьміливій- ших конституционалїстів. Сергій Трубецкий, як сказано, прилучив ся до земских демо­

кратів, а рух сей зробив в нїм визначну публіцистичну силу (Єго дневникарске діло

«Московская Неділя» згнобила цензура, поки ще появило ся на сьвіт божий). На жаль не має він потрібного такту в тра- ктованю питань, котрі в такій або сякій формі доторкують ся відносин конститу- цийно-демократичного руху до революций- них напрямів і еторонництв. Се показує, що даровитий професор виріс серед погля­

дів, котрі не годять сц з теперішним ре- волюцийним духом в Росиї. Ся обставина не мала би значіня, наколиб кожда уступка в право або кожда безтактність в ліво не містила в собі небезпечности, що буде во­

дою на млин політично безплодного і пу­

стого революционїзму.

«Не знаю, чи поважний президент цї- сарского господарского товариства ґр. Пе­

тро Г а й д е н прилучив ся до демократич­

ної програми. Думаю, що він є противник загального права голосованя і не є при­

хильником далекосяглої реформи аграрної.

Колишній судия в петербурскій анеляциї був Гайден опісля директором канцеляриї

«ком ісії для подань до монарха». Ллє єго почуте правне не позволило єму довго бу­

ти на тім становищі. Поступові члени го­

сподарского товариства впали на добру думку вибрати ґр. Гайдена президентом.

На тім становищі провадив він боротьбу з чиновництвом і був справдешним «пре­

зидентом». Як про Едварда С і м с о н а справедливо говорено, що всякі збори ба­

чили в нїм свого «уродженого президента», так можна се і про него сказати.

«Задачею московского конгресу було з негативного боку відкинене і осуджене

Іван Коссак.

„Т и т у с“?

Они обі не любили єго. Якже его любити.

Титус прикрий, старий, диванний, они веселі, мо­

лоді, де їм до него. А прецінь удавали перед людьми, а особенно перед бабусею, що жити без него не могуть.

Два рази денно заходили до него, хвиль кілька єму виключно посьвячували, а се лиш тому/щоб вийти на сьвіт, показати хороші сукнї, щоб приглянути ся людям, наслухатись музики.

Рано між 6. а 7. годиною виходила з пер­

шого поверха віллі «Лвлїва» бабуся зі своєю ясною двійкою.

Галя і Стефа, рдна коло другої близенько, мов на шнурочку, ті самі у них очинята чор­

ненькі, ті самі перкаті носики, обі того самого росту, мов близнята, аж до землі сягаючі пла­

щики біляві, на гальках округлі шапочки, в ру­

ченятах урукавичених скіркою, зграбнисенькі парасольки.

О ті парасольки, они одні неслухняні псу­

ють гармонію сеї пари. Коли лишень Стефа під-

*) Назва жерела в Риманові.

несла парасольку до гори, то Галина сейчас схилилась ручкою до долини, і на відворот, хай лиш Стефина парасолька зачне рухатись, балан­

сувати, ого — Галина стане зараз мов не­

жива.

Парка жива, рухлива, легесенько иосуваєсь по парку, а бідний фірман бабуся, дрібонить що сила позаду, мормочачи від часу до часу моно­

тонно «на право», «на ліво», «вільно», «віяьнїй- ше», «стати» і т. п.

Часом парка зноровить ся, що не нацмо- каєсь бабуся фірман, що не назлостить ся, парка присяде на лавочці і ані руш дальше. А норо- пить ся парка особенно тогди, коли де на ла­

вочці сидить який студент-молодик.

Бабуся фірман з далека кидає очима з під окулярів, а найно побачить якого молодого ві­

трогона — го... го... зараз лїци придержує і про­

ганяє в противний бік.

Більший однак клопіт, коли парка сполоха­

всь... голить крий мати Божа, виривавсь з енер- ґічних бабусених рук, пропадає в гущавині і за­

крутах стежок.

Бабуся дрібонить з усеї сили, розпитуєсь, шу­

кає — а що за крик, як розбрикана парка по- пцдесь знов в єї рученята.

І карає беруся, карає остро. «Цімерарест»

з балькону рушитись ціле пополуднє не вільно.

і На нїчо прошеня, моленя, на нїчо заклинаня, все пропадає.

Минувшого тижня бабуся-фірман на добре розлютилась — бож і було чого.

Гано парка норовила ся і присідала майже на кождій лавочці — по полудни сполохалась — пропала сьвітами.

Бабуся руки з лютости і гніву ломала.

Годину цілу гонила по всіх алеях, но го­

дині донерва знайшла — і погадайте, гень гень далеко за закладом парка найспокійнїйше заба­

влялась з двома вітрогонами-студентами в пилку.

Повела грізно до дому.

Парасольки півнеживі, носили кінцями звер­

нені до землі. Го-го, бабуся остра. «Цімерарест»

цілих два дни.

Що не наплакали <&, не намолили, бабуся ні і ні.

„А Титус бабусю, наш Титус, миж до него приїхали, як :ке то можна, бути тут і не ходи­

ти до Титка, ми єго так любимо...»

„Ні і ні. Титус тут прийде. Дівчата в плач

— не помогло.

Через два дни сей любенький Титус, в двох хорошеньких скляночках, мандрував на перший поверх віллі «Лєлїва».

Гиманів-Здрій ІЗ.УІІ. 1905.

г —

Булиґіньского начерку, а з позитивного боку почин до широко задуманої і остро веденої аґітациї за конституцииною рефор­

мою на основі загального права голосова- ня. Основою сеї аґітациї мав стати виро­

блений в Москві земцями і демократични­

ми публіцистами і в «Освобожденію» в Па­

рижі оповіщений начерк росийскої консти- туциї. Сей начерк здійснює, щоби ужити історичного порівнаня, ідеї «(іетосгаїіе го- уаіе», про яку мрів і боров ся М і р а б б.

Ся ідея ставила побіч себе яко формально рівноправні чинники нацию, котра виявля­

ла свою волю загальним правом виборчим, і цісаря. 6 она отже монархічна а заразом революцийна. В складі регірезентациї на­

родної держить ся начерк двох палат, вис­

іла однак виходить після начерку в остан­

ній інстанциї також з загальних виборів і творить, так сказатиб, центральну делєґа- цию зреформованих на основі загального права голосованя земств.

«Одначе значінє московского конгресу лежить не лише в проголошеню конститу- цийних основ, не в оповіщеню проґрами — ся робота вже в головній мірі зроблена — а в становищі супроти правительства, в не­

двозначній заяві волі до боротьби, змага- ня до революциї. Се надає московскому зборови такого драматичного, далекосягло- го характеру. В Москві витворить ся те­

пер не лише конституцийно-демократичне войовниче сторонництво, але також повста­

не росийска революция яко нляновий рух і невідкличне рішене. З таких рішень і по­

дій витворюють ся боротьби і зобовязаня, котрих наслідків годі предвидїти. Одного сподїваю ся із сего: витвореня росийскої народности.»

З драм. Товариства ім. Котляревского.

(Звіт з дїяльности В иділу за 190о).

Виділ Товариства уконституований на засї даню дня 9. лютого, а змінений з часом о стіль- ко, що по виступленю п. д-ра Коцюби з Това­

риства, остає до сего часу без заступника го­

лови, а по виїзді зі Львова секретара п. Водна- ра, покликано на єго місце заступника п. Вой- цєховского, відбув 7 засідань, на яких обгово­

рював способи, вказуючі дорогу до сповненя цїли Товариства, се є до плеканя та розвиваня драматичної штуки в україньско рускій мові, а крім того способи красшого розвитку Товари­

ства, справу будови театру, видавництв та инші Щоби осягнути намірену ціль, Виділ звер­

нув бачну увагу на обставину, що вже через чотири роки краевий Виділ не розписує конкур­

су на україньско-рускі драматичні твори мимо того, що краевий сойм ухвалив був з краєвої субвенциї для театру рік річно відшивати 1500 К на конкурсові нагороди задля розбуджена творчости на поли рідної іраматичної літерату­

ри. В тій справі вислав Виділ Товариства пись­

мо до краєвого Виділу з просьбою о предста­

влене стану сеї справи а евентуально о оголо­

шене нового краєвого конкурсу. Відповідь крає­

вого Виділу на отеє наше письмо є Вн. чита­

чам «Руслана» звісна, бо з днем 29. VI. 1905. р.

розписав Виділ краевий конкурс на рускі дра­

матичні твори і покликав конкурсову комісию, до котрої з нашого Виділу належить п. проф. Г.

Огоновский.

Не меншої ваги видалась для Виділу та ­ кож діяльність «Артистичної комісиї для над- зору руского театру». Комісия ся установлена краевим Виділом дня 2£. марця 1899. р. на три роки, має наглядати над артистичною стороною дїяльности рускої народної сцеви, результати своїх помічена подавати до відомости краєвого Виділу в чвертьрічних звітах разом з опінїею і внесками що до виплати субвенциї. Однак від часу свого установленя вона ані разу не зібрала ся, ані разу не оголошувала жадних звітів, ста­

тистичних дат або загального осуду артистичної дїяльности Театру. Тому Виділ Тов-а ім. К отля­

ревского звернув ся до Виділу «Рускої Бесіди»

яко властительки театру з просьбою о поясне­

не, чи істнує взагалі артистична комісия Виділу крцввого, який єї склад, чи і як уконституовала

ся, який єї реґулямін та в який спосіб спов­

няє вона наложені на ню обовязки ? евенту­

ально які заміри хоче підняти Виділ Товари­

ства «Рускої Бесіди», щоби покликати до житя і дїяльности згадану комісию ? На се письмо відніс ся Виділ «Рускої Бесіди» в тій справі до краєвого Виділу, а сей зреорґанїзував згадану комісию, в котрої склад входить тепер з нашо го Виділу п. проф. др. В. Коцовскии.

Виділ підняв також замір засновати при Товаристві осібну комісию, котра малаб старати ся о придбане україньско-руского драматичного репертуару. На жаль мимо дворазових запросин Виділом пропонованих членів сеї комісиї, укон- ституованє єї не могло відбути ся задля незви­

чайно малого числа присутних. ІТритім годі по­

минути, що нодібно річ мала ся і з надзвичай­

ними загальними зборами для вибору заступни­

ка голови. Обі ті обставини впливають некори­

сно на змаганя і роботу Виділу, котрий мусить числити також на поміч членів Товариства. Про­

те Виділ рішив ся но фериях ще раз скликати збори і зорганізувати згадану комісию і був би лиш вдячний тим, що гіублично піднесли би го­

лос в тій справі.

Я перше так і тепер звертав ся Виділ до многих осіб у Львові як і на провінциї з прось­

бою о приєднуване членів. В той спосіб придба­

ло Товариство сего року звичайних член е 15.

Відтак Виділ розсилав цеголки, листи для збираня жертв, старав ся про уряджене відчитів (котрих було 2: проф. Чайківского і і д ра В.

Щурата) і вистав сценічних.

Заходом артистично-технічної секциї були дані три аматорскі представлена: «Катерина Чайківна» штука преміована на конкурсі Виділу краєвого, і дві штуки преміовані нашим Това­

риством: «Доля жартує» і «Ілько Пащак». Дві послїдні, крім Львова, були дані і в Перемишли.

Всі вони під зглядом виконаця випали дуже д о ­ бре, зате слабо під зглядом касовим, бо Това­

риство задля браку піддержки своїх змагань зі сторони рускої публики мало з тих вистав не­

добір. тай не успіло збільшити виставами ф о н ­ ду будови театру.

Тим однак секция не знеохотилась, про­

тивно, підчас ферий дасть представлена в кл і­

матичних місцевостях, а від вересня готовить для Львова цілий ряд сценічних вистав.

М а й н о Т о в а р и с т в а : а) Видавництва власні. Випуск І. «Наталка Полтавка* текст 185 прим. п о 4 0 с; випуск II. »Н італка Полтавка* пар- тет. з текстом 120 прим, по 2 К; випуск III. »Во- рожбит« 1593 прим, по 1 К; випуск IV. »3аверуха«

і »Два домики а одна фіртка» 367 прим, по 50 с;

«Настоящі» 268 прим, по 50 с.

Видавництва, що гроші з їх розпродажи призначені авторами на фонд будови театру.

1. Чоловік чести 60 прим, по 130 К: 2. Завіш а­

не 98 прим.; 3. Веснівка 7 прим.; 4. Боян 14;

5. Коляди 7 прим.

Всі ті штуки можна замовляти в Товари­

стві (Ринок ч. 10). На провінцию висилаєсь в більших скількостях за послїплатою а в мен­

ших за попередним надісланєм належитости.

Каса Товариства представлявсь ось так:

Приходи: Вкладки членьскі 348 К 35 с, добро­

вільні жертви 220 К 93 с, за цеголки і на ви­

кази 49 К 44 с, з Рредетавлень 535 К, за вида­

вництва ЗО К 19 с, разом 1.183 К 91. Розходи:

Адмінїстрация 148 К 60 с. Кошти вистав драм, і книжки до бібліотеки 686 К 27 с. Гардероба і репертуар 831 К 87 с.

Маєгок Товариства збільшив ся о 349 К 4 с. Уміщений на книжочку Ч. 222/ІІ в Тов. у- рядників і сьвящеників у Львові.

Виказ вкладок, що вплинули до Товариства від початку цьвітня 1905: Декляровані датки:

з Відня: Подляшевский ради. суд. і др. Бабій 20 К, др. Скіслєвич, др. Кулачковский, др. Бе- режницкий, др. Барский, др. Длужаньский, др.

Дакура, пред. суд. Ковальский, ради. суд. Ле- вицкий, рада, суд, Бучацкий, секрет, надворн.

канцеляр. Левицкий, полковник Павлюх, п-а Ольга Устиянович, Кидайский, Явецкий, коміс- пол. Бачиньский, Товариство «Родина» і Ів.

Стецьків по 10 К. ПП. Дяків, Бородайкевич, Грабович, М. Яворский, Кошак, Т. Бачиньский, Лучаківский і Днїстряяьский по 5 К, кромі тих з меншими датками Впп. Віновска, Прокешівна і п. А. Бачиньский. На то прислав до тепер Вп.

Ю. Нїжанковский до Товариства 100 К. З а книжки: Слезюк 2'40 К, о. Лотоцкий 7 42 К, о.

Чайковский 140 К, Ант. Буряник 60 с. Добров.

датки і вкл. членьскі: Посол Юл. Романчук 50 К яко другу часть вкладки члена добродія.

Ас. Янів з Ярослава 12 К, »Круж. укр. дївч.«

31 К, Теоф. Волошиньска з Городенки ЗО К,

„Кружок укр. дівчат" 14‘30 К, Днїстровикп в червня 325 К, в липни 6 К, Давидович з Ж у - равна З К, М. Кушнїренко 2 К, Ю. Балицкий 1 К. З а цеголки: Ом. Сполїтакевич 8’44 К.

Всім жертводавцям складає Виділ отсею дорогою подяку а своїх прихильників просить о зєднуванє членів для Товариства, а дальші датки на будову театру і о зворот гроший так до цеголки як і з пушок Товариства. — В и д іл.

Япаньско-росийска вій на

Нерівні сили

Воєнний справоздавець «Руск. Вєдомостий»

п. С. К. пише: 3 прибутєм нових полків, які на­

ходяться в дорозі,'ґен. Лєнєвич буде розпоряжати величезною армією, якої Росия доси ще нігде не поставила на теренї війни. Наша манджурска армія з початком осени має складати ся з 16 корпусів, 28 піхотних і 6 козачих дивізий, 6 пі­

хотних і 3 кінних окремих бриґад, так що ра­

зом збере ся в Манджуриї 64 штабів, тому не буде можна дивувати ся, як до трех армій ґен.

Куропаткина, Кавльбарса і Батянова додадуть ще четверту армію. Росийска армія в Манджу­

риї, крім війска остаючого поза фронтом Лєнє- вича, буде з оезнию числити 607.000 жовнірів з 2012 пушками. В нинїшну хвилю армія Лєнє- вича без сумніву далеко менше чисельна, бо 19.

корпус з артилєриєю находить ся ще в дорозі.

З початком липня у всіх трех арміях Лєнє- вича не мосло бути більше як 448 баталїонів пі­

хоти, 1838 пушок і 92 інжінєрских відділів. Но­

мінальне число армії доходило до 567.000 ж ов­

нірів, а дійсну силу можна числити на 450.000.

Япанцї по прибутю трех нових дивізий мають 36 дивізий з 600.000 жовнірами і 2 4000 пушка­

ми, і маршалок Ояма може станути до рішучо­

го бою. Всі є тепер того погляду, що ген. Лєнє­

вич до побіди над Япанцями потребує мати ве­

лику перевагу над ними. Тимччсом перевага є по янаньскій стороні.

На Сахаліні'.

Япанцї забрали вже цілий Сахалін. З я- паньскої головної кватири доносять тепер уря­

дово з Токіо, що армія сахалїньска дня 24. с.

м. розпочала висідати на остров коло Алкови, не стрітивши ніякого опору. Адмірал Катасака, командант ескадри висланої на північ, доніс, що єго ескадра супроводила транспорт війска.

Друга ескадра, вислана під проводом адмірала Дева, рекоґйоскувала побереже, а відтак задер­

жала ся коло Александровска, столиці острова.

Моряки вийшли на беріг, а не стрітивши нігде опору, об адили місця потрібні до висадженя війска. Війско вийшло відтак на беріг, а моря­

ки вернули на кораблі. Неприятель спалив мі­

сцевосте ІІуміна і Анкова. Александровска не підпалено. Япаньску ф ляґу вивішено на Губер­

ніальнім будинку і инших домах. Япапцї не м а­

ли ніяких страт.

Здає ся, що Росияни побоюють ся вже о- блоги Владивостока, бо начальний командант сеї кріпости видав позавчора приказ.щоби всі осо­

би, належачі до війск портових або морских котрі тепер знаходять ся в районі кріпости, в тім також і залоги перебуваючих в портї кружляків, стояли під командою начального ко- манданта кріпости. Командант порту є безпосе- редним товаришем команданта кріпости і видає в порозумінні з ним всякі зарядженя що до ма- ринарки.

Роздїл між Швециєю а Норвегією.

Як звісно, шведский король Оскар зложив

справу розділу Унїї в руки шведского нарлямен-

ту. Обі палати сего парламенту ириняли ся до

норішеня оеї важної державної квестиї з цілим

супокоєм і пильноетию. Сьвідчпт про те з одної сторони скоре полагоджене справи, з другої сто­

рони дуже умірковане становиско, яке занято в справі розділу Унїї. Між услівями, які поставив шведский парламент, нема нї одного, щоби від­

носило ся до якоїсь «історичної місиї», до «мо­

ральних обовязків» і т. п., в які любить при­

строювати ся национальний шовінізм, а носять на собі чисто купецку цїху зимного обчислена.

Ш ведске законодатне тіло жадає іменно, щоби Норвегія знесла ті кріпости на шведскій границі, які, очивидно в неревиджуваню недале­

кої розлуки, побудувала від сторони Швецпї. Се буде одною з найтяжших трудностий до згоди, тим більше, що шведский парламент ухвалив рівночасно на кінци своїх постулатів затягнене 200 мілїонів позички «на всякий випадок». От­

ж е коли Ш ведам потрібні гроші, то тим більше Норвежцям, які абсолютно не можуть стати а- ґресивною стороною, потрібні є кріпости «на всякий випадок».

Дальші услівя представляють вже менші трудності! і є чисто економічної натури. І так зажадано від Норвегії, щоби дозволила північ­

ним Ляпанцям переганяти їх ренїфери також на норвескі пасовиска, бо бувають роки, в яких їм шведскі не вистарчають. Ш ведский парлямент взазує при тім, що навіть Роси я не боронить бідним Ляпанцям випасати моху на далеких, північних пустарях, що становить пасовиска для ренїферів, то тим більше не повинна сего чини т и 'і сусїдна Норвегія, бодай з чисто людских зглядів.

Також в інтересі шведскої торговлї іменно зелїзного експорту жадає шведский парлямент, щоби Норвегія не боронила уживаня своїх при­

станей, особливо пристани в Християнїї та зобо- вязала ся не накладати жадних виїмкових цлів на шведских торговельників.

Вкінци застерігає ся Ш вецня, що скидає з себе відвічальність за цілість і безпечність норвеского побережа. Шведскі мужі стану є то ­ го иересьвідченя, то в разі якоїнебудь загранич ної небезпечности Норвегія не буде в силї обо ронити себе успішно

іії

на морю, ні на суши, тому з гори відсуває від себе примус оружної помочи. На сю послїдну точку Норвегія очиви­

дно пристане зовсім радо, так як приняла швед-

•ске жадане, що до спосбу розвязаня Унїї.

Іменно заявив шведский парлямент, що аж тодї буде вважати волю норвеского народа рі­

шучою, коли за розділом Унїї заявить ся або но- вововибраний штортінґ, або плебісцит цілого нор­

веского народа. Після норвескої конституциї ко­

роль не має права розвязати шторґінту, хиба відрочити н“ два місяці, а що каденция тече рішного штортінґу кінчить ся аж з кінцем 1906 року, то справа могла би проволїчи ся. Тому те- перішний штортінґ вибрав дорогу плебісциту, а вибрав єю тим радше, що посредством него ви­

явить ся найяснїйш е, воля цілого народа. Пев­

ний своєї справи, штортінґ установив вже день для виконаня плебісциту на 13. серпня.

Спосіб єго переведена буде той сам, що при виборах до штортінґу, а новоуправнені виборці мають самі упімнути ся о своє право. Голо­

сувати ся буде тілько «так» або «нї», а ви слід в телеграфічній дорозі' має бути пересланий того самого дня до центрального бюра, яке за­

раз таки оголосить вислїд того рідкого в істориї всенародного голосованя.

Ж овта небезпечність.

Ж овта небезпечність проявляє ся під добу в двоякій формі. Однак в виді мілітарної янань- скої сили загрожує передовсім Росиї, друга в виді' зростаючої хіньскої самосьвідомости і со- лїдарности виступає против Америки. Іменно Америка в інтересі своїх робітничих і дрібно- купецких кругів видала закони против Хінцїв, обмежуючі сильно їх іміґрацию. Обурені тим великі хіньскі торговельники постановили перед кількома місяцями бойкотувати американьскі товари і вже тепер перевели свій намір в долі.

Кбіп. 2

і

£. пише, що успіхи сего бойкоту загро­

жують поважно американьску торговлю і мали сей наслідок, що американьске правительство вже инші струни натягав для хіньскої пригривки.

В послїднім часі Америка намагала ся продукти

— З —

своєї індустриї намішувати в Хінах, де дотепер виключно Анґлїя і по части Німеччина мали свій ринок збуту. Тож бойкот хіньских торго­

вельників против американьского вивозу годен нанести американьскому промислови найтяжші удари тим більше, що імпорт до Хін може від­

бувати ся тілько за посередництвом хіньских гуртівників.

Що більше, еї хіньскі торговельники вчини­

ли дуже енерґічний крок дальше, заявляючи, що з повною солїдарностию підіймуть заоетре- ний бойкот на всьо, що американьске, коли за­

кони против Хінцїв до 1. серпня не ставуть змі­

нені. В тім випадку мають увійти в житє слі­

дуючі постанови: 1) Ж аден Хінець не буде а- мериканьскі товари як також і машини анї ку­

пувати, ані' уживати. 2) Хіньскі торговельники не будууь ладувати жадних товарів на амери­

каньскі кораблї, навіть коли би їх старали ся до того намовити аґенти. 3) Хінцї не повинні посилати своїх дїтий до шкіл, які стоять під наглядом Американців. 4) Ж аден Хінець не по­

винен шукати занятя в якій небудь американь- скій фірмі. 5) Хіньску прислугу в американь- ских родинах треба довести до змінена служби.

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ!. При змін1 місяця про­

сім наших Вп. Передплатників о скоре відновле не передплати, зглядчо о вирівняне залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.

Н О В и н к и.

— Календар, в н е д і л ю : руско-кат.: Марини;

римо-кат.: Авдона і Сенни. — В п о н е д і л о к : руско кат.: Емілїяна, Якинта; римо-кат.: Ігнатия Льойолї. — В і в т о р о к : руско-кат.: Макрини;

римо кат.: Петра в ок.

— На інтенцию Тов-а св. Ольги відправлено в день св. Ольги (24. липня) службу Божу в цер­

кві катедральній в Перемінили, в Дубравцї, в З а ­ копанім (Всч; о декан Сїлецкий з Ж ужеля), в Хлопівцї, в Уневі, в Утїшкові, Цїшках, в Одесь­

ку і в Закомарю. — В ид іл.

— ІЗ Стани славова. Подає ся отсим до відома всіх інтересочаних, що Виділ Товариства педа­

гогічного в Станиславові з огляду на більший наплив молодїжи шкільної задля поветаня рускої ґімназиї задумав заснувати з 1. вересня 1905 інститут для молодїжи богатшої, тому що бі- днїйша молодїж зможе ледви поміститись в двох бурсах. Виділ поведе той інститут по всяким новочаснпм вимогам, иостарає єн о відповідне приміщене для молодїжи, о здоровий харч, а на гляд дидактично-педаґоґічний іюручить одному із професорів ґімназиї або сьвященикови. Опла­

ту за удержанє назначуєсь яоки що 36 К місяч­

но. Як зголосить ся більше число, то оплата може бути знижена. Зголошеня приймає ся най дальше по день 10. н. ст. серпня під адресою:

Вп. Рибчук, нрсф. ґімназиї, тепер у Дорі п. в місци.

— Товариство „Народна Гостинниця“ подає до відомости рускої суспільності», що онодї заклю- чило умову на будову триповерхоного нового го­

телю для «Пародної Гостинницї» у Львові (угол улицї Сикстускої і Костюшка) і умову сю за- датковано. В маючім нобудовати ся готели буде містити ся також реставрация і каварня. Сим набутком товариство вдоволить певно бажаню широких кругів нашої суспільности, бо публика наша приїзджаюча до Львова за своїми орудка­

ми буде могла примістити ся в своїм народнім готели і поживити ся та покріпити ся у власній реставрациі. В перших роках свого єствованя товариство не могло розвинути ширшої акциї, але за то збирало засоби потрібні до якої не будь акциї в тім напрямі. Відтак і не лучала ся добра нагода до купна власного дому, а хоч і лучала ея, як н. гір. купно «Краківского Готе­

лю», то се купно було низько задатковане і тре ба було вдоволити ся зворотом подвійного за­

датку. Щоби однак розпочате діло згаданої бу­

дови довершити, треба до того помочи нашої суспільности. Будова згаданого готелю, що ста­

новити буде велику каменяцю о двох фронтах при перворядних улицях міста, вимагає значних капіталів, а не менше значної суми треба буде також на єго урядженє. Тому наша суспільність повинна поспішити з грошевою підмогою, чи то вписуючись в члени і складаючи уділи (один у- дїл 20 К) і 2 К вписового, чи то складаючи в товаристві свої капітали на вкладкові книжочки, від котрих товариство буде платити 5 процент.

Льокация каиіталів є певна, бо недвижимість, що еї товариство набуває, дає як найлучшу по- Руку.

— Вінчане п. Івана Комаринрского, ц. к. ав- скультанта суду у Львові, з п-ною Стефанїєю, дочкою д-ра Мирона і Ольги Яюсів, відбуде ся

дня 8. серпня о 8. год. вечером в церкві св.

Миколая в Сокали.

— „Яіі88І8СЬе Са88в“ . Стару і зовсім затерту назву з часів Німеччини у Львові: „Кцззі.чсЬе 6ач8е“ на Усиеньскій церкві казав Старопіґійский інститут на ново намалювати на спомин своїй матушці. Як та улиця має називати ся, пови­

нен рішити магістрат. Подібний дивогляд є т а ­ кож в Чернівцях, де «ул. Руска» називає ся

«ВиззізсЬе Саззе».

— Конкурс на посаду аплїкарта при краєвім Архіві актів ґродских і земеких з річним адю- тум 600 К розписав краєвий виділ з речинцем внощеня подань до 31. серпня с. р.

— На будову дому львівского „Сокола" зло­

жили (в коронах) отсї Впов. Добродії: Андр. Фе- дор 1, о. В. Носковский з Соколина о, Оле- ксандер Сопотницкий 1, Микола Бучацкий 2, Сидір Винників 1, Адольф Рапн 2, Зенон Попович 2, Семен Ручка 3, Ілько Пак 1, С. Винників 210, Мих. Кривяк 2, Юлїян Гарух 2,іі«Кр. Тов-о уряди, і сьвящ.» у Львові 15, Па­

вло Мазурек з ІІель (РбЬІ) 5, А. Утриско 0'40, др. Ярослав Кулачковский 20, Ол. Пеленьский 1, Ґулевич 0 08, Антін Миськів з Тисьменицї 20, ■ Павло Ковальский з Кобиловолок 3, Оленка Ле- онтовичівна (складка) 8, Володимир Галицкий з Вижницї І.С теф ан Кордюк 1,Теофіля Волошинь- ска з Городенки 3, Мих. Яцків (прогр. заліжка) 2, о. Омел. Білинкевич з Дрещави 5, Ів. Зариц- кий І, Іванна Ковальова з Ясеницї сільної 4, Фільомена Лопатиньска 20, о. Мих. Скородинь- ский з Підмихайла 5, Галяревич 04 2, Н. Н. з Зо- лочева 4-20, о. Евген Чубатий з -Деревлян 3, На­

талка Рейтаровичівна 7, о. Яків Сїнгалевич з Романова 4, о. Андр. Пеленьский з Книгинич 10, Ірина Рибчаківна з Домажира 10, Тимковичівна з Ж елдця 20, «Сокіл» в Скнилові 20, Захар Садовский 14, Краснопера- О'Об; — з пушок: в Товаристві урядників і сьвящеників у Львові 13, в «Сокільскім Базарі» Р85+5-4-3, в «Народній Торговлї» в Збараж и 5, на виставі фант. льот.

„Сокола" 646, Теофіля Волошиньска з Городен­

ки 10, в «Рускім Касинї» в Калуши 5’60, в „То­

варистві кредитовім» в Тернополі! 75'7; за облї- ґациї: Іван Белей ЗяЬ-З+4.

Дальше зложили жертви на потреби львів­

ского «Сокола»: Ольга Олевиньска 1, з нагоди концерту: н. Оприск 1, Є. Ексц. намісник ґр. Ан­

дрій Иотоцкий 30, п. І. Саварин з Буска 1, п. 1.

Зарицкй 3, п. Василь Нагірний 5.

За всі датки складаємо щире сиаси-Біг всім Впов. жертводавцям і поручаємо ласкавій памяти нашої суспільности наше товариство. Га­

разд! — Старшина * Сокола у Львові.

Всячина.

— Наслідки нерозваги. Із Сганиславова доно­

сять: В Зі. полку артилєриї, який тут стоїть з а ­ логою, лучив ся онодї сумний випадок. Підофі- цир Сохацкий з легкодушности приложив папі- роску до пороху на мунїцийнім возї по повороті з вправ. Порох вибух і попарив трех жовнірів а між ними і Сохацкого. Всіх трех попарених пе­

редано до шпиталю.

— Зїзц сионїстів відбуває ся від кількох днів в Базилєї в міскім касинї, при більшій у- части делегатів чим попередними роками. Між учасниками з'їзду є дві противні собі Групи т.

зв. Палестинцїв і териториялїстів (Уґандистів).

Перші держать ся вірно базилєйскої програми сформулованої Герцлем, на першім зїздї, слова­

ми: „Сионїзм є поворотом до жидівства перед поворотом до жидівскої вітчини“. Они не хочуть чути про ніякі зміни сеї програми, хоч сьвідомі трудностий, які стрічає ідея відзисканя Пале­

стини. Другі т. зв. териториялісти згодили би ся на всяку иншу територию, аби лише запе­

внити свому народови спокійне житє, але з вла­

сного автономією. На сегорічнім з'їзді в Базилєї мають перевагу Палестини!', однак териториялї- сти мають вести обструкцию і твердо попиратп свої погляди так, що готові навіть зірвати кон­

грес. На руку їм темперамент теперішного пред- сідателя зборів д-ра Макса Нордава, котрий має вправдї поважане і мир у обох сионїстичних Груп, але своєю завзятостию може довести до крайности. Першвго дня нарад зїзду промовляв Монтефіоре з Анґлїї за програмою Палестинцїв, а проти Уґандистів.

— Великий запис. Померший онодї в Чернів­

цях емер, президент суду Сїмонович записав ці­

ле своє майно тамошній «Сгуіеіп ї роїзк-ій». З а ­ ниє обнимає дім вартости 60.000 К і вартісні папери на квоту 40.000 К. По оплаченю легатів і спадкових належитостий дістане Сгуї. р. 70.000 ,К готівкою.

Наука, штука, література

(Книжки надіслані Редакциї).

— Видання Української Радикальної партії:

Ч. 2. Чому у нас досі немі доброго ладу?

Написав Леонид Яворенко. У Львові 1905. Стор.

70, 16°.

Ч. 3. Як люде прав собі добувають? Напи­

сав С. Ярошенко. Львів 1905. Стор. 34, 16°.

Ч. 5. Швейцарська спілка. Написав Михайло

Драгоманов. Львів 1905. Стор. 40, 16°.