Ч. 205. Львів, второк, дня ІЗ. (2 6 .) вересня 1905. Річник IX.
■мниамдяк- мятйштмгїійі’ » '' І І / , і і ;
Передплата
■а >РУ СЛАНА» виносить:
в Австриї:
п ціляй рік . 20 кор п пів року • • . 10 кор
■ж чверть року . с кор
■ж місяць . • • Г70 кор За границею.
П ПІХВИ рік 16 рублів або 36 франків кж шв року 8 рублів або 18 франків Поодиноке число по 10 сот.
.Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а ие возьмеш милости і віри не возьмеш,
•о руске ми серце і віра рускж.» — 3 Р у с л а н о в и х псальміз М. Шашкевича.
Виходить у Львові щ о д а в
ярім неділь і руских «ьиіпі
• О1}, год. пополудня.
Редакцкя, адмінїстрация і експедиция .Руслана» під ч. 1.
пл.Домбровского(Хорунщини).Еко-
педппня місцева в Аґенциї Со-- коловского в пасажі Гавсмана.
Рукописи звертав ся лише ва попереднє застережене. — Реклямациі неопечатані вільні від порта. — Оголошена зви
чайні приймають ся по цій» 20 с. від стрічки, а в «Наді
сланім» 40 с. від стрічки. По
дяки і приватні донесена по ЗО с. від стрічки.
Проект віддовженя селяньскої посїлости земельної.
Написав Ол. Барв'мьскиіі.
Страшне обдовженє селяньскої посїло
сти приневолює економістів і політиків придумувати над способами, як би запобі
гти неминучому занепадови хліборобів, як би відвернути їх від краю пропасти, над явою отінили ся. Не бракло всіляких проектів, котрі мали метою »спаеати« хлі
боробів, але майже всі они обертали ся в облаках нездійснимих і неосяжних мрій, бо не мали ніякої підвалини в сучасній економічній орґанїзациї хліборобів. До та
ких неосяжних мрій треба зачислити також і начерк закона бувшого посла до держа
вної ради о. Танячкевича про викупно се
лян з довгій. Не дасть ся одначе запере
чити, що навіть всі фантастичні у великій мірі проекти зробили великий вплив на справу віддовженя хліборобів а особливо кинули яскраве сьвітло на кредитові відно
сини хлїборобскої посїлости і таким спосо
бом промостили дорогу до практичних проектів.
В останнім десятилїтю появили ся два особливо замітці проекти, котрі зробили свій вплив на віддовженє хлїборобскої вла
сності!. Є се з одного боку проект Зерінґа, внесений в нїмецкій раді рільничій в Че
х а х , а другий проект посла Ґрамбаєра в тирольскім соймі. Обидвом сим проектам спільна є мисль, що зростаючому обдо- вженю хлїборобскої посїлости можна би зарадити і затягнені на земску посілість довги можна удержати на висоті, відповід
ній доходам з землі, наколиб піднисшенє
Ярослав Гординський.
Іван Гушалевич і його творчість.
(Дальше).*)
„Посьілая одну чаеть моихт, стишковт, бла- годарствую любезнФйшій Друге, что Вьі изво- лили позаботитея гіредложенїем'ь Єго Преп. Ку- зьємскому н писанїемь кт, Г. Качковско.му. По Вашему наставленїю посилаю зти етишки, з д о лайте З'Ь ними каюь Вамт, угодно. НОкоторьіе єще непечатаньїе, но больша часть печатана вт, нашихь журналахт». бели Вьі благорозсудите иО- которьіе опустить, здОлапте кака, Ваиїт. вкуст.
н нашоє рускоє тепер'Ьшноє отношенїє указуєтт,
— Вьі убо лучше знаєте, откуда н'Ьтрт, новОва- єтт>. — Тоже и ст. язьїкомь „ ст, правописью дОлайте какт. хочете. — МнО кажетея, что слогт.
можетт. соблюдаться тотч., которїй я прїнлт,".1) Або знова: „Извольте дорогій друге єти етишки подать вт. Семейной Библїотеки редакцію — вели за что узнаєте исправленїя достойно, иснравте самеї каюь Вамч. лучше покажетея. — Я буду Вамт, благодарень".2) А вкінци- »Роксолана уже готова, но требуєт'ь єще переділки или хахлац- кой или Русской. — Сам'ь я єіце не ріш ен ь.
По русски чисто по русскн ни чувствую в ь се- б і енлт, переділять. Боюсь, чтобьі не встр іти -
*) Гл. ч. 196.
ла єго судьба Конюшаго».3) — і: .Гоксолану сгь прочими, єще непечатаньї.ми етихами пригото
влю кт. печатанїю — и принимаю вт, поправле
ній Вашь щирой сонітч>. М ні кажетея, что лу
чше нам'ь теперь держаться середини».4) А ко
ли 1858. р. видав єпископ Спірідом Литвинович свою голосну куренду,5) в якій наказує сьвяіце- никам держати ся у проповіді! рідної мови, пи
ше Гушалевич із розпукою до Головацького (у Студин. стор. 420): Я може бьі не похопилея єще кт» Вамч. Лю безнійш їй писати, єслибьі не пгеліднее окружноє посланіє нашего ординарїя- та непробудило мене. Кажетея що оноє Вамч.
извістно такт, як'ь н нам'ь — отноентея оноє до нашей простонародної! словесности и повелі- ваєтт, беречися вт. проновідехч. и прочихт. по- ученїяхч. церковнаго язика Якт. громч. такч. оно,
поразило нас'ь в с іх 'ь и всякій вопрошаєтч,, що церковч. сн. за д іл о находитч. вм іш и вати ся вч. вопросьі литературьі, язьїкословньї н. іір. и заключаєтт,, що якч. всегда таАч. п теперь не- прїязна намч. партія польска а впрочемт, може и ина нодноситч. свою голову и нринуждаєтт, власть духовную вч. д і л і язьїкословномт, ото- зватися. Извольте Любезнійшїй изч,яснити м н і сіє для моєго душевного суіюкоя. — Я сльїшалт., що Роксолана печатаєтея, щожь ту д іл ати , ко
ли такоє изт. свьшіе повелінїє — она н ад іл а- є т ь Вамч. всім а, хлопотовт, не мальїхт. єсли Вьі не отм інили вч. правописи и нікоторьіе вт, йей и вч. грамматическомт, ви д і. З д іл а й т е милості, и иснравте єсли єще возможно, що благорозсу- гіпотечних тягарів поза ту міру було уне
можливлене установою границі обдовженя, котрої висота відповідала би вартості! а- ренди, то є капіталізованому чиншови з а- ренди землі. Ґрунтовий власник мав би сам піддати ся тій границі обдовженя, ко
тра очивидно була би значним обмеженєм єго розпорядимости; а мала би єго до то
го приманити та обставина, що записані на єго посїлости пізнїйші гіпотеки (Хасії- ііуроїЬекеп), то є довги гіпотечні, пере—
висшаючі границю обдовженя, мали би бу
ти сплачені з прилюдною підпомогою.
Ґрабмаєр знов проектує заведене ру
хомої границі обдовженя посередньою до
рогою. До уДїлюваня гіпотечних позичок мали би бути управнені а заразом обовя- зані лише краєві гіпотечні інститути; ста
тутами тих краєвих інститутів кредитових установлена границя висоти позичок має творити заразом границю обдовженя. ІІо- заяк здійснене проектів Зерінґа і Ґрабма- єра дуже значно обмежувало би гіпотеч- ний кредит земскої посїлости, отже мало би допомогти ся хліборобам до розширено особистого кредиту ріжними способами відповідними, особливо* закладанєм райфай- зенок.
Се однак є вельми сумнїва річ, чи у- становою границі обдовженя довелоб ся до щасливої розвязки хлїборобского питано кредитового. Проект Зерінґа старав ся се питане висоти економічно управненого кре
диту земельного розвязати строго матема
тичною формулкою, хоч підстава земель
ного кредиту, вартість землі, є вельми злит
ка. Формулка Ґрабмаєра є менше строга, позаяк зміною статута краєвих інститутів кредитових можна границю обдовженя все довести до згоди з управненою висотою
обдовженя. Але чи та теоретична можли
вість окаже ся в практиці відповідною, а особливо чи покликані до зміни статутів корпорації в поодиноких краях як (краєві виділи, сойми) найдуть в ухвалах більшо
сті! властиву границю обводженя і зможуть у відповідній хвилі се означити, над тим нема що багато тратити слів.
В найновійших часах в Австриї уря
дово приступлено до питаня, яким спосо
бом дало би ся осягнути постепенне змен
шене земельного обдовженя і як би запо
бігти передовженю. Краєва рада господар- ска дала пошуку до сего а яко вислїд до- теперішної роботи в тім напрямі появили ся >основи нроґрами віддовженя*, а умо
тивоване сеї нроґрами містить ся в дїлї, виданім директором долїшньо-австрийского краєвого банку іпотечного Йосифом Гаттінґберґом (реферат в справі ('іпо
течного віддовженя, Відень 1903), з котрим з огляду на превелику досяглість сеї спра
ви хочемо познакомити нашу суспільність, тим більше, що й иравительство має неба
вом виступити з таким начерком закона, отже і наші посли повинні 'би з сею спра
вою о б зн аком и ти с я
Сей реферат директора Гаттінґберґа є тритомовим ділом, вельми поважним і цін
ним, котре заслугує, щоби з ним докладно обзнакомили ся не лише всі круги, що за- нимають ся селяньским іпотечним і осо
бистим кредитом, але також наші рускі ін- Ституциї кредитові і рускі посли.
Проект Гаттінґберґа стане очивидно предметом прилюдної розправи. Над ним уже відбула ся тїснїйша нарада кількох члевів краєвої ради госнодарскої і запро
шених знавців при участи міністерства ріль
ництва, також при участи відпоручників з
дите или єсли непечатана єще то приш літе м е
н і на мой ечотт. я предамт. огню, ибо ненахо- джу причини д аби за плохоє д іл ц е им ілч, тер
п іт и наш ь народь и м и в с і — лучше най огень оноє пожреть.»
Оттакі теоретичні погляди живив Гушале
вич у своїй душі що найменьше від 1851. р.
Гнеть зачав він їх переводити і в практиці го
ловно за помочию аґітациї (і то як ми бачили, часом доволі .радикальної») в користь „Народ
ного Дому", ширенєм відповідних книжок і т. п.
Від тепер залишає Гушалевич майже зівеїм рі
дну мову у своїх творах, а намагаєть ся конче писати по великоруеьки. Зараз перші його пое- зиї, які він видає 1852. р. писані у великій ча
стині намаганою великорущиною.
Але Гушалевич не виступив відразу отвер- то як иропаґатор панрусизму. На се не було ще відповідньої пори. Навчений раз сумним досьві- дом, садрав ся він зразу скривати свої гадки перед ширшою публикою, а навіть доходив до такої дволичностид що підшивав ся часом під всеукраїнську марку.
З огляду на се дасть ся поділити доба лі
тературного москвофільства Гушалевича на два перйоди: один — се час, у якому він не висту
пає ще так явно із своїми ідеями. Той перйод обіймає 1851— 1879 рр.с) Другий перйод, де Гу
шалевич не криєть ся уже із своїми симпатия- ми, а голосить і пропагує їх зівеїм отверто:
обіймає прочу частину його життя.
(Дальше буде).
і
Чех. Вже виконане одної частини сего про
екту зробило би великий вплив не лише на хлїборобскі відносини кредитові, але також на діяльність всяких кредитових орґанїза- ций. Думаємо отже, що і в нашім краю бу
дуть цікавити ся сим проектом Гаттінґ
берґа.
Коли цїлию проекту Гаттінґберґа є
«віддовженє селяньскої посїлости земель
ної», то не треба думати, щоби тим спосо
бом мав бути витворений вже такий рай- ский стан, котрим осягнуло би ся вже по
вне визволене земельної власности з об- довженя. Ціль є значно обмежена; відпо
відними способами має осягнути ся не що иншого, як щоби дати поруку на можли вість сплати затягнених довгів формою, в якій в будуччинї має відбувати ся обдов жуванє земскої посїлости. Ту ціль має ся осягнути не одним а цілою сумою спосо
бів, котрі мають себе обопільно доповняти
зрозуміли перемискі Русини більше, як инші зе
мляки денебудь инде, що особливу увагу треба п е р е д о в с і м з в е р н у т и н а в и х о в а н е і о б р а з о в а н є ж е н ь с к о ї м о л о д і ж и.
тих будучих учительок і материн, від котрих в будуччинї зависїти буде виховане в релїґійно- моральнім і народно рускім дусі нашої дітвори.
Тимто здвигнено в Перемишлі заходом тамою- них патриотів Д і в о ч и й І н с т и т у т , ко
трого слава розійіила ся но всім нашім краю і відбила ся аж ва Буковині, так що нині там виховують ея і образують рускі дівчата з Гали
чини а навіть з Буковини, ба навіть Поляки не можуть повеличати ся інститутом так взірцево уладженим, а тепер ще доповнено его і л ї ц е - е м, одиноким на Руси.
Але побіч вихованя і образованя женьскої молодїжи не забувають перемискі Русини дбати і про виховане мужеско'і молодїжи, для котрої здвигнено на намятку 50,-лїтного панованя ціса
ря Франц Иосифа бурсу св. Миколая в баштовій
і мало по малу мають бути виконані. Всі улицї, де містить ся до сто учеників безплатно
ті способи мають ту провідну гадку, що гіпотечний кредит в хлїборобских, а вла
стиво в селяньских кругах, на які проект Гаттінґберґа є головно обчислений, має бу
ти обмежений, а особистий кредит скілько спроможності! розширений. До тої цїли має ся змагати такою дорогою:
З кредитових іпституций, котрі доси були приступні для кредитових потреб хлі
бороба. не повинна бути в будуччинї ніяка зачинена. Се відносить ся як до кредито
вих інституций для реального кредиту, так і до особистого. Отже й дальше повинні уділяти кредиту хліборобам інституциї (як гіпотечпі банки, гцадницї, сирітскі і задат
кові каси, райфайзенки, повітові каси за
даткові) і приватні особи. Особливо заслу- гують на иорученє певні інституциї а імен
но гіпотечні банки що до реального креди
ту і задля того заслугують на прилюдне пбсоблюване.
(Дальше буде).
або за незначною доплатою. Та вже в дуже ко
роткім часі показала ея потреба подбати і про таких хлопців, котрі можуть заплатити за про
житок, але не має відповідного педагогічного догляду. Закуплено отже площу з садом в баш-
зовсім під пару віковому на цілій Руси І н с т и т у т о в и д л я д і в ч а т .
Минувшгії суботи довершив посьвяченя се
го ґімназияльного Інститути, в заступстві неду
жого Владики Преосьв. Ен. Чеховича, Впр. міі-і'
п „ п _„ „ „ „ 'І також віисковий закон, я
трат Волошиньскии з крилошанами Подолинь-і
. ся палаті в справі дволітної
ским і Воитовичом при участи численно зібра- і г . ної інтелїГенциї місцевої і властий автономічних : стану гь \ хвалені.
Цісар пригадав вкінци згаданим панам і держи них, красного інспектора д ра Маихро- „ . . . .
• в вітцївскии спосіб а з натиском .дпдвічальність,
вича і загостивших на се сьвято народне зі . . .
_ „ . . . » яку на себе стягнули би, колиб коаліция своїм Львова посла Барвіньского, д-ра Федака і проф. " 3 4 . .
ТІТ т _„„„„ упрямим треванєм на дотеперішнім становиску
ІІІухевича. Ііо носьвяченю Інститути пром овив.1 2 н н
„ тт - „ І змагала до чогось, що є неможливе до осягне-
Впр. о. митрат і директор Цеглиньскии, вказу- ’
т • __ „А„ 'н я і замість розумного уздоровленя ВІДНОСИН ючи на велику вагу сего Інститути і на потребу і г 1 .
• .. ■ • __ обставала при своїх дотеперішних постулатах, вихованя молодїжи на основах св. віри і любови н :
, .які привели вже на крап стілько нещасть,
свого народу. , г
- - і , Цісар промовив на початку по німецки,
Відтак оглядали зібрані сей Інститут, в ко- н н .
, . .. відтак відчитав свої уелівя по угорски, а вкінци І трім уміщено 117 учеників, а догляд над їх в и -, 1 ,
. , . - повідомив, шо дальші переговори буде вести ґр.
і хованєм і образованєм поручено ректорови і в і - . . ’ „ 1
, - хт V Голуховскии, яко специяльнии муж довіря Ко-
--- : церекторам, вибраним з учительского збору.Устрій , - г
(А ) Загально се відома і всім прязнапа! інститути відповідає всяким вимогам гігієнічним | Р° Н" Відтак ц ї- розпрощав ся ,І0 угорски. Ся правда, що яка молодїж, така й будуччина на-11 педагогічним . може послужити взірцем для авдивнцид 8робида велике ; як виска.
роду. Отою правду зрозуміли найкрасие „еРе-|инш их того рода інститутів, а хто має нагоду, угор(жих Ііредстави.
мискі Русини . здавна звернули пильну увагу. бути в Перемишлі, повинен звідати сей інсти-, д тимбільшЄі щ0 такий еї перехід був на те, щоби молодому поцолїню рускому уле-ітут. Около здвигненя сего інститути заслужили цїлковитою несподїванкою для всїх. Ііров.дники кшити користувапє шкільною наукою, а до того, ся найбільше др. К о р м о ш, директор Ц е -
Ґімназияльний інститут в Перемишлї.
забезпечити єму відповідне виховане на основах;»' л и н ь с к и и ? ... — < тільк0 ас1 аи Ф еш кт уєгЬнш, та що Корона релігійно-моральних і народно руских. При тім М а т к о в с к и и , котрі там чимало вже по- ■ п а „„ •>
' н трудили ся около введеня ріжних інституции, . . ^ в жадні пересправи не хоче входити а тим* Г г Г1 „ , „.-„ менше в такі, які мали би на цїли скривлене єі народних, так що Перемишль занимає нині в тім
зглядї неперечно перше місце в Галичині. Н ечи--1нтенцип'
.. п „ О год. 2. но полудни предетавителі коаліциі
сленна руска громада інтелїГенциї рускої в Пе-| - 1 .
на І явили ся у міністра заграничних справ ґр. 1о-
луховского і заявили єму, іцо они не є в мож- Ч Студинський. стор. 377 ч. 269.
2) ІЬіїї. стор. 278—279 ч. 193.
3) ІЬІФ стор. 260 ч. 180.
4) ІЬіф стор. 300 ч. 207.
5) Ось важнїйші виїмки із сеї незвичайно цікавої для істориї нашої культури куренди (гл.
Бібліографія ЛевйцьКого І. ст. 112 ч. 1133): Ез ізі Піе ЬеІгйЬепбе ХУаЬгпеЬтипз ^етасЬі мічгйеп, базз іп бег гшЬепізсЬеп Ьііегаїиг бег Іеїхіеп ЛаЬге УІеИасЬ баз ЕГзігеЬеп аиї^сігвіеп міаг, еіп З е т УоІ- ке \уепф уєгзіііпсііісЬез Ібіот еіпгиГйЬг^п. Біезе Кеиегипй Ьаі зісЬ пісЬі ЬІовз аиГ Фе Еггеи^пізве бег Ргеззе... ЬевсЬгапкІ, зопбвгп аисії ипіег уіеіеп Капгеїгебпегп и. КаїесЬеІеп Апкіии^ ^еГппсІ п, \ує1- сЬе ЬеШеге, уєгієіієі. Зигсії еіие. уоп ипргакинсЬеп Коріеп еіт'кег )ПП8ЄП Шегаіеп аизце^апоепе, упіі- к о т т е п іггіЬйгаІісЬе Аиїїаззипй без УегЬііІІпіззсз бег ІііигйізсЬеп БргасНе ги бег УоІкззргасЬе і в Рге- бі^іеп, ЕхЬогІеп и. ЗсЬиІУогІгагеп зісЬ кігсЬепзІауі- зсЬег Рогтеп т і ї УегпасЬІаззІ£ип£ бег Уоікзтипб агі Ь-'біепеп... Оіезез Меігороіііап-Огбіпагіаі Ьаі пісЬі уегаЬзаотІ, біезет МіззЬгаисЬе егпзіЬаП ги 8Є8Є{$пеп, ипб УогІаиГщ біе іЬ т гипасіїзі з^Ьепбеп Ог§апе... гиг зігеп^еп ЕіпЬаІІип^ бєг гиіЬепізсЬеп БргасЬГогтеп апгщуеізеп... Між иньшими обавля- єть ся ординарият, щоби впроваджуваннє цер- ковно-славянських форм не витворило розкладу мови і щоби з неї не виринув вкінци велико
руський диялєкт — а великоруський нарід єсть
»бег каїЬоіізсЬеп КігсЬе епізсйіебеп ГеіпбІісЬ«... Ми розуміємо тепер, длячого тоє посланіє викликало таке розпучливе обуреннє у Гушалевича.
6) Згадані статі у „Зорі“ не противорічать зівеїм тому, бо вони вирвали ся Гушалевичови зівеїм мимоволі; до того Гушалевич не дав без- посередно під ними свойого імени.
на авдиєнциї, яка відбула ся д у ж е ' коротко і строго. Цісар приняв їх стоячи і не подаючи руки нікому ані на прнвитанє, анї на пращанє, і візвав їх яко репрезентантів більшости угор- ского сойму, щоби на підставі можливого до принятя иравительственного проекту, який в ці- лости узглядняв би уелівя, поставлені короною, зробили пропозицию в цїли утворена парламен
тарного кабінету. Уелівя монарха є слідуючі:
1. Війскова квестия, о скілько дотичить язика команди і війскової служби, ■ що до яких уступки є і остануть виключеними, буде виелї- мінувана з програми.
2. Підстава прагматичної спільності! одна- ко в відношеню до армії як і хо дипльомати- чних заступництв за границею, остане зовсім ненарушеною.
3. Ревізия закона з р. 1867, о скілько хо
дить о економічні квестиї, або инші дотичпо відношена межи Австриєю а Угорщиною, не на
ступить односторонно межи Короною а мадяр- ским народом, але в дорозі компромісу межи обома половинами монархії, який буде зависїти від монаршої санкциї. а стан довершений при інтервенциї обох правительств, як також дену- таций парляментів, іменованих ай Ьос.
4. Має приняти ся зобовязанє, що конечні товій улицї, напротив бурси св. о . Миколая і (ютреби дерЖ4ВПі а іменнп буджеТ) 8вичайний на тім місці здвигнено величавий І н с т и т У т І континґент рекрутів і торговельні трактати бу- ґ і м н а з и я л ь н и й дуть ухвалені ; переведений вибір делєґациЙ та
квотової депутациї. Вкінци
5. має приняти ся зобовязанє, що покрите тих війскових видатків, що до яких послїдна делєґация ухвалила рати на р. 1904 і 1905, як який має предложити служби у війску,
і секретар дирекциї скарбу
ремишлї, але перенята горячою любовію для роду і ревностю для рускої справи, поступає о- днодушно під проводом Преосьв Епископа Ч е ховича і тому в короткім розмірно часі осягну
ла такі незвичайні успіхи. Нема там тих покут
них сплетень і видумок, якими підбиває ся у нас одного проти другого, спиняє ся роботу і уне.мо- жливляє ся спільне і однодушне пожитє грома
ди, нема тих низких особистих завистнй, які вводять розлад і розстрій в суспільности, але у всім думка єдина і згода і тнмто в Перемишлі справдила ся наглядно приповідка, що згода бу
дує. Тимто із щирого серця витаємо сей новий доказ народолюбної праці перемискої рускої громади і бажаємо їй, щоби на тій дорозі даль
ше поступала на славу і пожитє України - Руси а сею реальною роботою здвигне собі шопишеп- І и т аеге регеппіиз.
Мадяреві
опозиционїстиу Відня.
Через суботу і неділю збув ся у Відня ці
лий ряд подій що до угорского иересиленя.
ІІредсїдателїв угорскої коалїциї ґр. Андрашого, ґр. Апонїого, ґр. Банфіого, Франца Кошута і ґр.
Чіхого приняв цісар о год. 11. перед полуднем
коалїциї пізнали,
Провідники що їх покликано до Бурґу
ности вести з ним переговорів в справах дотично
го иересиленя, бо є тої думки, що тілько угор- ский п дданий є покликаний до сего.— Се була друга несподіванка суботнїшнього дня, а зараз за нею появила ся трета, бо ось що донесло телеграфічне бюро з Відня: Цісар іменував ґр.
Велю Чіракого своїм іювновласником до веде
на переговорів з провідниками угорскої коа
лїциї.
Великого маршалка двора ґр. Велю Чіра
кого, на якого згодили ся і заступники коалї
циї, очікувано з нетерпячкою, однак він приїхав аж в неділю о 7. год. рано. З а годину пізнійше був вжа на довшім послуханю у цісаря в цїли відобрана інструкцій!, а з заступниками угор
скої коалїциї зійшов ся о 10. год. в палаті угор
ского міністерства, куди їх запрошено. Конфе- ренция угорских політиків з новим й ото ге^іцз Чіраким тревала півтора години. Відтак Чіракі пішов на послухане до цісаря, щоби здати спра
ву і одержати вказівки до дальших переговорів, а мадярскі предетавителі вернули до готелю
„Брістоль", де зїли спільно снїданє. Дневникарів приняв в імени прочих Кошут і заявив, що до
тично закона з р. 1868, предложзного цісарем до ревізиї стоять на тім становиску, що сей за кон створив угорский сойм самостійно, тож м о
же єго самостійно змодифікувати, або цілком
