Ч. 23. Львів, субота дня 29. січня (II. лютого) 1995. Річник IX.
Передплата
■ж .РУСЛАМ А» вввосп?%:
'« Австрія:
ЦЇЛБЯ рІХ . , . 29 яо>
Н!3 рОХу . , . 10 кор чверть року . £ кор місяць . . . Г70 кор
За границею
■ж цілий рік . , 16 рублів або 36 франків ва пі в року . . 8 рублів
або 18 франків
Поодиноке число но 10 сот. .Вирвеш мп очл і душу ми вирвеш: а не воаьмеш милості] і віри не возьмеш, бо руске ми серце і віра руска.» — 3 Р у с л а и о в и х исжльмів 14. ІИашкввича.
Вихвдить у Львові що дня крім неділь і рускяі оьвют
• 54, год. вополуднв.
Радакцвя, адміні'етрацвя і е к с п е д и ц ія «Русивиж» під ч. 1.
вл.До«»6ріюочвгв(Хоруищиии).Еке- педипнл м ісц е в а в А г е н ц ії Со- к о л о в ск о го і п а с а ж і Г авсм ан а.
Р у к о п я с в з в е р т а є ся л я ш е на п о и еи ед яе з а с т е р е ж е м . — Р е к л я м ац л і я е о п е ч а т а я і вільиі від п орта. — О го.іо іи евя з в и чайні п р и й м ак,ть ся по ц їн ї 20 с. від с тр іч к и , а в «Наді
сланім» 40 с. від стр ічки . По
д як и і п ри ватн і д о н ес ен а по З і с. під стр ічк а.
гтаипив
Відпекують ся!...
Теперішні росийскі забурекя не в о- днім зглядї поучаючі. От хотьби тому — як писала одна з наших часогіисий — що стало ясно, що революция неворужених мас против війска неможлива в нинїшних часах... Аж тепер прийшли до сего ви
сновку! А таки не так то давно, коли і у нас лунав клич »полїтикиулицї< і ширила ся »сїрничкова« пропаганда.
Тож придивім ся, як безсторонні видцї, сему зрілищу, яке відгриває ся тепер в польскім Королівстві, зревольтованім »сьмі- лими« агітаторами і * поступовими < прові
дниками. Знаменитою ілюстрацикю до сих звісних нам всім подій є розмова, яку мав голова нольского кола ґр. Бойтїх Діду- шицкий з одним з редакторів Ь’гепісІепЬІаН-у.
Виходить з неї, що так польскі социялїсти, як і националїсти відпекують ся інїциятиви иослїдних розрухів, нездарних в своїх про
явах і нещасних в своїх наслідках.
Пояснюючи становиско нольского кола підчас розправи, яка нивязала сн над ін- терпелнциєю пос. Дашиньского в справі краківских демонстрацію в звнзи з вар- шапскими. підніс Гр. Дїдушицкий сю об
ставину, що як раз пос. Дашиньский висту
пив в сій справі, нк доказ, що цілий сей рух був викликаний социялїстами, хотнй подекуди робітники могли в свої програми втягати деякі национальні жаданя. Та на- супереч сему и. Дашиньский старая ся представити варшавскі забуреня, яких інїцияторами були виключно социялїсти, польско-народовою ворохобнею.
Цілий польский загал, усі патріотичні живла — сказав голова польского кола — відчувають глубокий жаль над сим рухом і жалують тих численних жертв, часто най- невиннїйших. Социялїсти зрозуміли, що за їх гаслом народ не піде, тому старають ся национальними кличами пірнати за собою польский загал і втрутити в прогіасть нещ а
стя. Тоді они мали би буйні, социялїстичні жнива під впливом загальної розпуки.
А коли їх акция не поведе ся, тоді нама- гають ся поставити на позорище, як зра
дників народної справи, нетілько шляхту, але цілий образованйй і патріотичний поль
ский загал.
Однак нині сї захотїнки вже спізнені.
ГІольска суспільність дозріла і знає, що повстане і знатнїйші розрухи можуть при
нести їй тілько шкоду. Поляки зрозуміли, що величезна демонстрацію в Петербурзі не тілько не принесла пожитку, але заш ко
дила діяльності! сторонництва реформ в Росиї. А Поляки в Росиї наражені на далеко більшу небезпечність, чим се ро- сийске сторонництво. Довіряючи своїй до
брій справі і добре зрозумілому понятю власного інтересу Росиї, нірючи в остато
чну побіду розсудку і справедливості!, По
ляки виступлять отверто і голосно з влас
ними жаданими, але не підуть за сирени- ним голосом н. Дашиньского і ему поді
бних.
Чиж треба єще крментарів до сеї бе
сіди? Отже і социялїсти’ Відрікають ся »по
літики дїла< і националїсти не принимають на себе відвічальности Нема тепер вину
ватого, але жертви впали, але мілїонові страли на економічнім поли остали ся, але завернула знов реакция і то реакция зі сторони приведеного до державної конечно
сті! правительства, як і — що гірше — зеакция духова серед самого загалу су
спільності!, який побачив усю поверхов- ність підпольної роботи, цілу неміч прові
дників у кермованю зревольтованими ма
сами і стрінув ся око в око зі страшною марою анархізму. Тож нашій Р. У П. і С.
У. II скажемо на сей раз хиба стілько:
шасливі ті, що учать сн на других!
Наше педагогічне Товариство.
(Декілька гадок з нагоди виданя еправозданя діяльності! Руского Товариства педагогічного).
Відрадною появою в справах Тов. педаґ.
і шкільництва, особливо народного, у нас є се, що щораз ширші круги стають ся ним занима- ти, та наші часописи, як «Руслан» ч. 16 і 17 і .Діло» ч. 15. не обмежають ся на сухі зареє
стрована, а в осібних передових статях подають обрахунох діяльності! та вказують па потребу гуртованя всеї іителїґенциі около Тов. педагогі
чного, аби оно з більшим успіхом могло випо
вняти свою задачу.
Задача Тов. педагогічного є у кождого на?
роду ііерворядної ваги, а тим більше у Русинів.
Коли приймемо засаду, що кожда одиниця по
винна про себе саму дбати, промишляти о собі і своїй родині, наколи бажає заняти становиско в громаді, подібно се правило дасть ся ириміни- ти до цілого народу. Нарід повинен бути сьвідо- мий сего, що є.му потрібно до розвитку, а това
риства, котрі поклали собі за мету провід в д а
них напрямах, повинні сьвідомо стреміти до
Ц ЇЛ И .
Першим услівєм правильного розвою є виховуване дїтий для себе самих, образованє їх в своїй вірі, в своїй рідній мові, впоюванє любви своєї минувшини і своїх сьвятощів. Сего природного права не може ніхто заперечувати, а еппнюванє даного народу в розвитку і обме
жуване природних прав розбуджує лишень при- страсти, котрі не доводять ніколи до добра, спиняють на разі, але з тим більшою силою відтак виступають.
Праці около справ шкільництва і вихови- Ховуваня піднялось Руске Товариство педагогічне, тож аби під теперішну добу могло оно випо
внити свою задачу, необхіднеє означене 1) цїли, до котрої маєсь стреміти, 2) теперішного стану шкільництва, 3) дороги, якою до здїйснепя зало женої цїли прямуватись має.
Ціль висказана є ясно в статутах, тож на разі поминаємо. Пізнане теперішного стану шкіль
ництва є перворядної ваги, а крім внученя ся
Д И К А З Ь В І Р П Н А
(Р Г Є І V ІІ <1).
Ш тука в 3 актах Арт. Ш нїцлвра.
Перевів для рускої сцени Йо с и ф С т а д н и к .
(Дальше).
В и х і д 1 4 -и й . Тії, кромі ( фіцирів.
КАСИ. Аж серце радіє дивлячись, як дру- жеско тоті панове розмовляють з паном дире
ктором!
ДИРЕКТОР. Мої дорогі. Все залежить від нас самих, чи нас другі поважають, чи ні. Коли хочемо, щоби особи з висшої сфери, особи че
сні і сьвітлі виріжняли нас своїм довірєм, то єсть на се одно дуже гарне средство: самому бути чесним і сьвітлим.
ЕНДЕРЛЄ. Так, як тільки хто таким може бути...
ДИРЕКТОР (остро глядить на него).
ФІНКЕ (глядить па годинник). Діти, край- ний час убирати ся. Поважане директорові!!
(Гості напинають поволи сходити ся; одні І купують білети, другі забавляють ся в каварни, а
опісля ідуть до театру).
ЕНДЕРЛЄ. А, так. Час уже до того ярма!
ДИРЕКТОР (з легкою іронією). Дорогий пане Ендерлє!
ЕНДЕРЛЄ (з уданим поважанвм і покорою).
Пан директор собі бажаю ть?..
ДИРЕКТОР. Так говорить артист з зами- лованєм ?
ЕНДЕРЛЄ (іронічно). Угм!..
ДИРЕКТОР. Осьміляюсь просити більше запалу! Більше запалу!
ЕНДЕРЛЄ. Осьміляюсь просити більше ґа- жі! Більше ґажі. Найнизпіии слуга пана дире
ктора!
ПЕНІ (відходячи., до Ендерлє). Що ти вічно сердиш ся! Таким чином до нічого не доведеш!
КОН (д. с.) Бідне хлопчище той Ендерлє!
БАЛЬДУІН. До нобаченя, директоре! Ходи, Касю, душко люба!
КАСЯ (до директора — чуло). До побачена, директорцю!...
(Ендерлє, Фінке, Кася, Бальдуін, Непі — відходять).
В и х і д 1 6 -и й . ДИРЕКТОР, АННА.
ДИРЕКТОР (остро). А пані, панно Рідель?
АННА. Не граю сьогодня.
ДИРЕКТОР. Так щож? Думаю, що можуть пані піти на представлене. Дуже люблю, коли молоді артистки занимають ся грою своїх това
ришок. Могли би пані богато дечого привчити ся.
АННА. Може бути... Хочу просити вас, пане директоре, о хвильку розмови.
ДИРЕКТОР. Осьде? Не люблю, як мене на
падає хто на улици. (Лагідно) Може зводите по- труднти ся до моєї канцелярій?...
АННА. Не потреба. Скоро справлю ся.
ДИРЕКТОР (остро). Чогож отже пані хочуть.
АННА (старає ся задержати спокій). Сього
дня одержала я від вас димісию!
ДИРЕКТОР (спокійно). Дійсно.
АННА (трохи піднесеним тоном). І прошу вас, ніби длячого?
ДИРЕКТОР. Длячого? Бо ви мені непотрі
бні тепер.
АННА. Алеж... алеж мені видить ся, іцо я сповняла свої обовязки не гірше від других.
устрою єго, необхідно потрібна е статистика, ко
тра подасть вірний образ теперішного стану.
Статистика дасть тодї повний образ, коле обійме нетілько розміщене мешканців після на- родности, їх процентові відносини але рід ш ко
ли, число дїтий взагалі і побираючих науку сили учительскі, вивінованє, обставини, надзір
місцевий і окружний.
До виповнена сеї другої точки потреба гро
шин і людий. Одно і друге дати може суспіль
ність, для котрої товариство працює, бож годі припустити у неї байдужність або легковажанє сего питана. Суспільність наша замало е ще осьвідомлена про діяльність Руекого Тов. педаґ, его цїли і змаганя і тілько в сей спосіб дадуть
ся оправдати малі успіхи.
Тому зовсім справедливо накликує автор статі в «Русланї» руску суспільність до впису
вана ся в члени товариства і осьвідомлюваня ся, бож зі зростом сили Товариства педаґоґічно- го стане оно поважнїйшим речником в справах шкільництва.
Тямити однак мусимо і те, що нетілько від числа членів і капіталу залежить повага това
риства, залежить се також від его дїяльности і інтензивности праці. З сего огляду нетілько треба нам вписуватись в члени, але беручи у- часть в обрадах кружкових, ф діяльних і голо
вних, підпомагати его діяльність.
Скоро Товариство педаґоґічне стає па о- снові дбаня про стан вихованя і шкільництва руекого народу, в сій справі забирдє голос ф а
хового речника, заступавсь за права єго перед властями, чого до сего часу дало численні д о кази, в такім разі передставляє оно не саму станову орґанїзацию учительства, хотяй оно по- зістає все в нїм душею, мотором, фаховим чин
ником, але є се орґанїзация загальна, як се ба
чимо у Поляків, Чехів, Німців і других народів, тож всі верстви народу обовязані суть єго під
помагати, вписуючись в члени, вносячи вкладки і о скілько можности працею.
Головний виділ Руекого Тов. педаґ. засно- вуванєм філій в краю, котрих число виносить 22, положив підвалину під ширшу орґанїзацию і дав спроможність праці в поодиноких повітах.
Пригляньмо ся тепер, як представляє ся ді
яльність Руекого Тов. педаґ.
Справозданє Головного Виділу розпадавсь на дві части, а се на діяльність центрального Виділу у Львові і діяльність в краю с. є. філій Займемо ся на сам перед дїяльностию філій, бож се дає образ властивого розросту товари
ства. Не знаємо, о скілько справозданя з краю суть повні, бож стилїзация і дані суть надто загальні; читаємо приміром в декотрих дату за
снована філій, число членів, заряд а в декотрих лише кілька загальників. Наколиб ми діяльність філій мами оцінювати після сего справозданя, то осуд наш випав би більше відємний, чим ви- сказав се Головний Виділ в своїм справоздашо під заг. філії Товариства
Аби оцінити діяльність філій, мусимо знов приняти якусь спільну засаду. З огляду на за
саду здаєсь. що ваш погляд випаде інакше.
Філія гуртує в першій лінії учителів даного Учила ся ріль, як другі, працювала над ними, ходила точно на проби, подобала ся...
ДИРЕКТОР. Но, осуд про те належить до мене.
АННА. Таж і ви самі сказали мені перед
учора, що з мене ви цілковито вдоволені.
ДИРЕКТОР. Я ? Може бути. Мабуть хотів я вас тим заохотити.
АННА. Отжеж коли ви передучора заохо
чували мене, чомуж сьогодня відправляєте ? ДИРЕКТОР. Дорогенька пані, се зовсім ясне. Ви не притягаєте мені нікого до театру.
Бачите, ви є занадто неприступні, тверді, а тим самим і відпихаючі. Ось вам усс. А от і тепер мав я нагоду бачити, як ви поводили ся з мо
їми щирими другими... (на питаючий погляд Анни) панами офіцирами. Ви є, правду кажучи, нече
мні, показуєте публицї, що нею гордите! Дорога пані, се ще за скоро. На се будете, могли собі позволити, як станете артисткою перворядної сцени, але не тепер і не. тут. Ми зависимі від иублики. Я відповідаю за мій персонал і дбаю про него, тож маю право вимагати, щоби і він дбав про мене.
округа, приєднує сьвідомих людий, аби витвори
ти з них громаду, працюючу в напрямі просьвіт- ні.м. Філія скликує кілька разів до року своїх членів на конференції, на котрих обговорює справи своєї орґанїзациї, справи шкільництва взагалі а свого округа специяльно, дає відчити і поученя, підпомагає своїх членів морально а в потребі навіть материяльно.
Задане філії є обширне і далекосягне а ді
яльність в двох напрямах с. є. иідпомаганє і о- борона стану учительского з одної сторони, а вплив осьвідомляючий широкі верстви в спра
вах осьвіти з другої сторони.
Кажесь: дім. школа і церков, се три нероз
лучні чинники в вихованю, тож Товариство пе
даґоґічне має згуртувати представителїв тих трех чинників і дбати о се, аби нарід мав до
брих учителів, а відтак, аби сі учителі осьвідо- млювали нарід з справою вихованя. познако- млювалн з.ріжчого рода школами, подавали ра
ду в справі дїтий і т. д
Скоро приймемо таку діяльність філії за підставу в оцїнюваню і після сего цінити єї бу
демо, то сегорічне справозданє є неповне, бо не дає нам докладного материялу до осуду. Не ви- нуємо н а р а зі за се Головного Виділу, бож зна
ємо, що так нечисленні сили не є спроможні всего зробити, а в додатку, як то кажуть, що голова то розум.
(Дальше буде).
З державної ради.
По відчитаню внесень та інтерпеляций при- ступлено д о п е р ш о г о ч и т а н я б у д ж е т у .
Перший заняв голос иос. З а м е р і обго
ворюючи угорскі відносини, підніс, що не угор- скому, а радше австрийскому промислови час уже найвисший відлучити ся від угорского. Від
так говорив про гнет Німців ві сторони Поляків, Чехів на Ш лезку, виступив против основана іта- лїйских курсів в Інсбруку та італїйского універ
ситету в Триєстї, а натомість за иризнанєм рів
них прав Італійцям па університеті в Загребі, протестує рішучо против всяких славяньских шкіл на Ш лезку, який є нїмецким краєм, жалує ся на надто строге покаране демонстрантів в Опаві і вкінци взиває до заведеня нїмецкого, державного язика. Коли згодите ся на нїмецкий державний язик — звертає ся бесідник до Сда- вйн — то тоді стане можливим погодити инші краєві справи. Тоді наберемо пересьвідченя, що поодиноким славяньским народам, які жадають власних університетів, не ходить о розширене власти, але о збільшене своєї духової культури.
Доки ся кардинальна основа нїмецкої політики не стане введеною в житє. доти не можна голо
сувати за буджетом.
П о с . Л є к н е р промовляє за буджетом, ви- сказуючи довірє до правительства, що оно зу
міє уникнути уживаня § 14. Вижидаюче стано- виско Німців мусить устати, але не апелями зможе їх зєднати собі правительство, тілько справедливостию. Угорску квесіию не належить
АННА (подразнена). Не можу нічого більше робити, як тілько сповняти свій обовязок.
ДИРЕКТОР. Отжеж се за мало. Прошу, спогляньте тільки на котру небудь зі своїх то
варишок; кожда з них має своїх... своїх покро
вителів. Нехай нині Кася Шіц або Бенднерівна дістане два слова сказати на сцені, можу сьмі- ло числити, що продам 2 або три льожі та зо два ряди крісел, а вам можу дати 12 аркушів ролі, а навіть пес з кулявою ногою для вас не прийде!
АННА. Ж аль мені дуже, але з тими паня
ми в заводи не можу іти.
ДИРЕКТОР. Та розуміє ся. Брак вам чо
гось... чогось... но, одним словом — брак вам артистичного зрозуміня, артистичної душі!
АННА. Коли се полягає на тім, щоби по ночах ходити з офіцирами на вечері з шам- цаном...
ДИРЕКТОР. Панно Рідель! Прошу так зу
хвало не говорити. Не можу позволити, щоби в моїй присутности міг хто небудь робити оби- дливі замітки про невиннґ розривки моїх арти
сток. Корона не злетїлаб вам з голови, колиб ви інакше поводили сн. Вам бракує того, що
порушати, доки она не вияснить ся. П ос. С к е - н е обмежив ся виключно на справу інвести- ций альпейских зелїзниць і підніс Острі закиди против нечуваного переступленя црелїмінаря на сі інвестициї та против адмінїстрацийного заря
ду, взиваючи палату до вибраня окремої анкети задля слідства, мимо, що вже зелїзнича комісия вибрала слідчу комісию в сій справі.
Мінїстер др. В і т т е к просить палату, щоби здержала ся з осудом до часу, коли комісия розслїдить справу. Правительство предложить подрібнив материял. Мінїстер зазначує, що вла
стивого прелїмінаря не було, бо не було означе
на максимального кредиту, отже переступлене кредиту виносилоб на всякий спосіб не 80 а тілько 60 мілїонів корон, що в прирівнаню д перестуилень буджету при инших великих зелї- зницях, як се поясняє бесідник на примірах, є ні
чим незвичайним.
П о с . Р і ґ е р (социялїст) критикує систему бр. Іа в ч а і поступованє поодиноких членів кабі
нету, і заявляє, що социялїсти не ухвалили би жадному правительству буджету, а тим менше теперішному, бо не мають жадного довіря до него.
На сім перервано на короткий час дискусию.
П о с . З а й ц в запиті до президента вказує на те, що палата панів радить над зміною реґу- ляміну палати послів, а що більше узурпує собі право означена речинця, до якого має бути у- хвалений закон про континґент рекрута і бу- джет. В інтересі палати і президиї належить від
перти сей зухвалий атак. Президент взиває бе
сідника до порядку, пос. Дашиньский робить рі- жні оклики, президент звертав єго увагу, що він не має голосу. Зайц запитує президента, чи він не схоче перешкодити сему зухвалому вміщува
ній палати панів. Президент Зайца єще раз при- кликує до порядку, а відтак заявляє, що в сій справі може покликати ся тільки на заяву ґр.
Фетера( що палата послів є в своїх ухвалах так само автономічна, як палата панів. Пос. Дашинь
ский кличе: Отеє президия! Се льокаї палати панів!
П о с . Ш е н е р е р в запиті до президента домагає ся, щоби цїсарске рознорядженє на під
ставі §. 14. в справі контингенту рекрутів з ми
нулого року, переказано війсковій комісиї. Пре
зидент Зачек згодив ся на се; після того пе
рервано наради до нині.
ВІД АДМІНІСТРАЦИ). При зміні місяця про
симо наших Вп. Передплатників о скоре відновле
не передплати, зглядчо о вирівняне залеглостий та о приєднуване нам нових передплатників.
Н о в и и к и.
— Календар. В с у б о т у : р\-скокат. Ігнатія, Романа; римо-кат.: Дезидерія, Ефр.; — В н е д і л ю : Трех Сьвятителїв; римо-кат.: Евлялїї.
Сокільский вечерок з танцями. Забавовий комітет львівского »Сокола< оповіщує в справі завтрішиого балю в салі «Народного Дому»: На балю «Соколя» в суботу, третім з черги в однім так скажу, поважана для свого заводу. Досить уже. Праіцаїо! (міом відходить, павза — вертавсь).
Впрочім не хочу Нарікати ся і ще раз попробую.
Коли рішите ся належати до мого «приюту штуки» за половину дотеперішної ґажі... то ще поговоримо о тім!
АННА (подразнена). Директоре!
ДИРЕКТОР. Прошу, тільки без подяки!
АННА (іронічно сьмівсь). Подяки ? (Відходить без уклону).
(ІІублика сходить ся).
ДИРЕКТОР (глядить на неї спокійно, опісля говорить з вдоволенвм до Вона). Не погана, що?
КОН. Не має покликана. Але директоре, хто тепер буде грати наївні?
ДИРЕКТОР. Хто? Панна Рідель. але за 50 марок місячно.
КОН (хитав головою з пожалованвм).
ДИРЕКТОР. Чиж то я маю годувати свої акторки ?
КОН. Однак здаєсь мені, пане директор, що тепер нема нікого такого...
ДИРЕКТОР. Знаєте що ? Від сьогодня ви будете грати наівні! (Відходить до театру).
(Дальше буде).
А
з тижни, прибере ся салю в кущі вазонових цьві
тів та гірлянди, а через те удержить ся весня ну сьвіжість воздуха і лагідну зелену появу для спочинку ока. Крім цьвітів приокрасять салю килими і емблеми сокільскі. Що до запрошень на баль, заявляємо, що членам «Сокола* з за сади запрошень не висилає ся, а мимо того їх обовязком є явити ся на балю. Гаразд! — Комітет.
— Валь техніків. Вчерашний баль устроєний
«Основою* доказав, що се товариство зеднало собі симпатию у Русинів загалом а у панн спе- цияльно. Крім професорів політехніки пп. Ле- виньского, Марвняка, Скібиньскоіо і инших бачили ми на салі професорів університету д рів Колессу, Студиньского, Дністряньского, радника Вахнянина, адв д-ра Федака, др. Сав- чака, нотаря Онишкевича, і инших ні Льво
ва, а з пронінциї нотаря Левицкого з Винник, нотаря Телїпіевского з Коломиї, д-ра Дрогомі- рецкого з Золочева, радника Кобриньского з Перемишля і многих инших визначних Русинів з родинами. З красних пань стануло до кадрі- ля поверх 120, і мимо такого імпонуючого чи
сла пар фіґури танців під умілим проводом аран жерів пп В. Ш ухевича і Гутковского виходили справно і ефектовно. Чудово гарн и й -к рім тапе- чниць і їх строїв -т- був кОтилїон при електри
чнім сьвітлї і при ґустовній декорациї салі.
Карнети в виді мосяжної вибиваної бляхи були оригінальні. Забава тревала до білого дня, та умученя не слїдно було у н ікого. Знаком і з двох балів нращаючи ся нині рано на відходнім, назначували собі послїдну в сім Оалевім тижни стрічу на зантрішнім балю «Сокола* в тій са
мій салі «Народного Дому*.
— З Борщева. Дня 15. с. м. відбуде ся ама- торске представлене драми Цеглиньскогі «Кара совісти*. Вступ: крісла по 2 і 1 К, а стоячі м і
сця ио 50 с. Дохід призначений на будову «На
родного Дому* в Борщеві.
— Імеиозаня. Судовими авскультантами імено
вані практиканти: Стан. Бернштайн у Львові, Кальман Райх в Иереминіли, Володимир Хиляк V Львові, Михайло Містерович в Станиславові, Евген Гриневецкий у Львові, Володимир Кобрин в Стрию. Ів. Антоневич в Кутах, Іван Долинь- ский у Львові, Стефан Ганкевич в Перемиїпли, Іван Хировский в Стрию, Володимир Решетило у Львові, Алекс. Ш улиславский у Львові, Иосиф Мартиняк в Тернополи. Іван Лучаківский і Нико- лай Стефанович у Львові.
— ЗІ Станиславова пишуть нам: Бажаючи за спокоїти цікавість нашої доокресної інтелїґенциі, подаємо до загальної відомости, що одинокі ве
ликі вечерницї в Станиславові, які устроює тов.
«Захоронка* і тов «Шкільна Поміч* відбудуть ся в четвер дня 2. марта с. р. Зваживши догі
дний час, гуманну ціль обох товариств, як та кож обставину, що з одної сторони сповнявсь обовязок патриотичний як з другої, що кождий має користь особисту, себто сполучуесь хосен з приємностию, сподіємось, що не стілько до- окресна але взагалі наша україньска інтелїґен- ция, що лиш охоча до забави і доброго діла пі- допре наші стремлїня, так як ми докладаємо усяких старань, щоби сї великі вечерницї вива
ли як найгарнїйше. Запрошеня розсилає ся.
Близпіі подробиці небавом подамо. За комі
тет: Павло Чайківский, голова. Носада, секретар.
— Політичні збори в Одесі'. З України доно
сять про сї збори: Тревожно і неспокійно про
минув я Росиї день 25. січня н. ст. — 150-річний ювілей московского університету. Сьвяткуватп ювілей заборонено, алеж мовчки обійти сей славний день не випадало. З відусіль надіслано до першого росийского університету привіти. По всіх містах люди збирали ся на приватні зібра- ня, але нолїция скрізь їх заборонювала. В Одесі інтелігентні люди ухвалили зібрати ся в салі
«Уніон*, та полїция довідала ся і поставила гам узброєну сторожу. Тоді розійшли ся по рестав- рациях, збирали ся потай. Найбільше зібране було зорганізоване в реставрациї Кузнєцова, де зійшло ся коло 300 інтелігентів. Збори створив редактор «Южних Записок* Панкеєв. Він корот
ко схарактеризував вагу сучасної доби, яку пе
реживає Росин, великі заслуги, які зробив моск.
університет у ділі" здобутя горожаньских прав і пропонував зібраню вислати унїверситетови при
віт. По сім промовляли О. і Б., які в гарних та красних висловах схарактеризували колишні ча
си студентского житя. Тоді, казали оратори, студентство було одинокою живою силою, що не мирило ся з деспотизмом. Тоді ціла суспіль
ність давала ся на студентскі рухи, на студент- скі петициї і цілу боротьбу молодїжи, як на утопійні змаганя, що роблять тільки шкоду сту
дентам. Та настали часи, коли всі горожани прилучили ся до сего руху і цілий народ заго
ворив про свої права. Тому посилаючи адресу університету, треба згадати й про студентство і ему вислати привіт. Бублика почала підписува
ти адресу, а тимчасом один з присутних розпо
чав відчит про петербурский страйк. Єго пере
пинила иолїция, що увійшла на сей час, дові
давшись про збори. Ііолїцмайстер оголосив, що замикає збори і дає пять хвилин, щоб розій
тись. Підняв ся страшенний галас, гармідер, на
віть почули ся лайки і «геть поліцаю!* Полїция вийшла, але в туж мить реставрацию окружили козаки, жандарми і поліцаї. Нікого вже до ре
ставрациї не впускали. Збори почали радити, що робити? Богато запротестувало проти такого насильства поліцаї й безправства. Позаяк збори були окружені узброєною силою, а у присутних не було оружя (?), то зробили постанову: на сей раз розійти ся, але на другий брати з собою оружє (!). Проти узброєної сили можна воюва
ти (!) тілько зброєю. Після кождого такого зі
брана бувають арешти, але у тюрмі довго не держать, бо цілий загал хвилюєть ся, подають до Петербурга телеграми, словом одвойовують усякими способами заарештованих.
— ІЗ Станиславова доносять нам: З віт з дї- яльности виділу філії Тов-а педагогічного в Ста
ниславові за р. 1904. На загальних зборах дня І. лютого 1904 р. вибрано до виділу Пр. Рибчу- ка яко голову, о. Порайка, д ра Ковшевича, Со
боля і Якимовского яко видїлових, п-ну Мотюк і Гриципіина заступниками видїлових. Виділ відбув по конець січня 1905. р. 12 засідань, скликав одні надзвичайні загальні збори в справі купна хати і 4 конференцій' нолучені з відчитами. Всіх сил докладав виділ, щоб совісно сповнити свою задачу — але подібно як мин. року всі сили абсорбувала справа бурси а головно закупно хати за 31,005 К, ре ставрация викуплених реальностин, позичка і коиверсия довгів, які тяжать на сих реально
стях. (Виділ мав готівки около 4.000 К). Вже від 1-го мая містить ся бурса в влсній хаті.
З кінцем року шкільного 1903 4 числила бурса 33 гіитомпїв, з котрих 5 одержали сьвідоцтво з відзнач. 23 степ, перший, 1 стерень другий а 4.
одержало поправку з одного пррдм. В році" 1904/5 принятих єсть до бурси 63 питомцїв; з тих ґімназиястів 41, , реалістів 2, семинаристів 10, учеників шкіл народних і видїлових 10. По 24 К місячно платить 2, по 20 К 4, по 16 К 28, по 14 К 5, по 13 К І, по 12 К 7, по 10 К 8, по 8 К 4 . Даром принятих єсть трох учеників. Побіч спра
ви бурси занимав ся виділ і иншими справами, як скликуванєм конфекций, получених з відчи
тами д-ра Ковшевича і Якимовского, орґанїзациєю учительства доохрестного, ведензм школи ан- а.іьфабетів, іменно служниць, справою приватно
го семінара в Станиславові і т. и. Школу ая- альфабетів-служниць веде ся вже другий рік, а веденєм займає ся учителька Е. Кадайска. Скли кане загальних забрів повздержує поки що уре
гульоване остаточне позички і ко"верзня довгів.
— Конкурси. Краєва рада шкільна розписала конкурси на 72 посад учителів середних шкіл з речинцем вношена подань до кінця с. м., а се: на посаду учителя класичної фільольогії: в І, II, IV, V і VI гімн, у Львові, в гімн, св Анни (2 посади) і в гімн. св. Яцка в Кракові, Бродах, Дембицї, Яслї, II. Санчи, Н. Торзі, І Гімн, в Пе
ремишля, II в Ряшеві, Сяноку (2 пос.), І в Тер
нополи (2 посади), II в Тернополи (3 посади) Бучачи, II в Тарнові, Вадовицях; на посаду учителя польскої мови в VI ґімназиї у Львові, Й в Коломиї, II в Ряшеві, І в Тернополи, II в Тернополи, II в Тарнові, Вадовицях і в реальній шк. в Короснї; на посаду учит. нїмецкої мови в І Гімн, у Львові, в Бережанах, Бучачи, Дембицї, Яслї, Ярославі, Сяноцї, Вадовицях (2 пос.) в реальн. школі в Станиславові і в Тернополи: па посади учителів Географії та істориї в гімн, в Подґужу і Н. Санчи; на посади учителів мате матики і фізики в Гімн. св. Анни; в II гімн, в Кракові, в Бучачи, Дембицї, 11 ід Гужу, Стрию, Ва
довицях, в реальн. шк. вСнятинї і в Тернополи; на посади учит. природоп. істориї в IV. Гімн, у Львові, в Бродах, Н. Торзі, в І. ґ. в Перемінили, в реальн.
школах в Кракові, Короснї і в Ж ивци; на по
сади учителів вичерпної ґеометриї в реальних школах І у Львові, II в Кракові, Короснї, Сня- тинї і в Станиславові; вкінци на посади учите
лів відручних рисунків в II. шк. реальн. в Кра
кові, Короснї, Тернополи і в ґімназиях І. в Ко
ломиї і Короснї.
— Убогий ученик IV. кл. акад. Гімн, у Львові сирота (виручений своїми учителями) просить через нас о ласкаву складку на оплату чесного в квоті 40 К. Поручаємо убогого хлопчину ла
скавій памяти нашої суспільности, а надіслані на ту ціль жертви викажемо в нашій часописи.
— Для убогого ученика на чесне прислали дальше: ВПов. Л. Семчишин з Утїшкова 1 К, ВІІов. Іван ГІанчишин з Словіти 1 К і ВПр. о. Н.
Г. зі Словіти З К. Разом доси 10 К.
Всячина
— Практичні Австральцї. По великих австраль- ских добрах жиють отари овець зовсім свобідно;
їх тримають там на безмежних степових про
сторах, обведених лише зелїзними дротами. Отже деякі австральскі дідичі впали на гадку, чи не мож би тих зелїзних дротів ужити до телефону.
І справді многі міста сполучених держав Австра
лії' получили ся при помочи тих дротів телефо
нічною січню. Найвисший дріт того овечого
• плота* служить яко телефонічний провідник.
Ж адних средств осторожности анї специяльних приладів не треба при сім; розуміє ся, там де
«пліт* мусить бути перерваний задля дороги, там полученє продовжує ся звичайними дрота
ми, якби і в нас. Повстала таким чином в одній з провінций лінія телефонічна на ЗО кільометрів довготи, а числить 6 головних стаций. Із сих головних стаций розходять ся ще побічні лїнїї, збудовані так само, і лучать реї міста, села і поодинокі хутори. В такий спосіб майже ціла Австралія дешевим коштом покрила ся еїтию телефонів.
, — 47 разів жонатий. Такої штуки доказав 33-літний. кондуктор трамваєвий, Яков Ж іп, в Новім Иорцї, а справа видала ся в той спо
сіб. Послїдна єго жінка Геті Патерльов, з ко
трою повінчав ся ледве перед кількома м ісяця
ми, веліла єго арештувати, бо довідала ся, що Ж іп оженив ся з нею під фальшивим назвищем і має другу жінку, а з нею двоє дїтий. В часі судового слідства виявило ся, що Ж іп має ще третю жінку в Чікаґо, четверту в Сан Франці- ско, няту в Вашингтоні і т. д. Найшли ся на потверджене слідства очевидні докази і тоді Ж іп заявив: Мені вже всьо одно, отже скажу правду. Я женив ся не 7 але 47 разів!* Почув
ши таку заяву, обі жінки Ж іпа, що були при слідстві, зімліли, а зачудований судин не хотів своїм ушам вірити, однако коли вкінци отямив ся, відослав Ж іпа до вязницї.
- Ар гистичне виховане молодїжи і питане о розвитку естетичних почувань являє ся тепер одним з пекучих питань педаґоґіки в Німеччині і займає увагу многих нїмецких педагогів. В Гамбурзі' засновано специяльне товариство учи
телів, котрого ціль — заохота до артистичного образованя. Товариство почало видавати жур пал, посьвячений виключно педаГогічно-артисти- чному образованю п. з. «Заетапп* (Сївач). Буде се вже другий нїмецкий журнал того рода. З а снований недавно такий журнал «КішІ пай Кипзі* тішить ся великою симпатиєю і розхо
дить ся у великім числі примірників.
— Завзята самоубійниця. В Сарбрікен акторка одного нїмецкого провівционального театру, Фран- цїшка Вольтер. зневірена вічним недостатком, постановила відобрати собі житє. Скочила впе
ред до ріки Сар, але рибаки урятували єї та відставили до шпиталю. Там пробувала два рази вискочити крізь вікно на улицю, тому постави
ли їй при ліжку наглядачку. Однак і то не по
могло, бо нещасна не маючи иншого способу покінчити з житєм, котре страшно їй надоїло, в ночи перегризла собі живчики на руках і так тихо лежала, що заки служба спостерегла, по
мерла наслідком упливу крови.
Посмертні І оповістки.
— Мария з Курбасів Грабовичева, вдова по пароху в Тисьменицї, упокоїла ся дня 2. с. м.
в домі свого затя в Попельниках коло Снятина.
В. ї. п.!
Наука, штука, література
— „Руска Хата“ ілюстрована часопись літера
тури, штуки і сучасного житя, в 3-ім числі (по комфіскатї) містить на вступі три вірші Вол.
Іванця і два сонети Франца Михайлова; дальше слідує новеля Вол. Бирчака п.з. «Номере в честь поета*, початок оповідана Михайла Яцкова п. з.
«Адонай і Бербера* та статя «Рускі політичні процеси в Галичині* (по части сконфіскована).
До сего числа редакция постарала ся о оригі
нальні клїші фотографічних знимок Групи чле
нів Читальні «Просьвіти* в Курітибі і з послї- дного січового процесу у Львові, а надто помі
щено портрет Михайла Яцкова та кілька подо- бизн осіб згадуваних в остатних вістях про події в Росиї. Загалом се число »Р. Хати* предста
вляє ся інтересно.
— «Дзвін*. Під сим заголовком видає п. Осип Шпитко ілюстровану літературно-наукову часо
пись що виходить що тижня у Львові.
Доси ноявили ся три числа «Дзвона*.
В сальонї штук Лятура при пл. св. Духа . 1 1 =
отворена - ,
що дня вистава образів україньских артистів, артистичної різьби в дереві гуцульских м а й - --- стрів, і україньских нлахт. ====================
Вистава під протекторатом Наукового ■— Тов-а ім. Шевченка потреває до 27. II. ----
Відкрита від години 10 рано до 4. вечер - і від 6. до 8. вечер ---- = при електричнім осьвітленю. ---- - — -
Т елеграм
з дня 10. лютого.
Відень. На нинішнім заеїданю палати по
слів пос. Даиіиньский вніс інтериеляцию в справі поведеня краківскої полїциї супроти віч з при-
